ЗАТВЕРДЖЕНО |
ПРАВИЛА
видачі свідоцтв персоналу з технічного обслуговування авіаційної техніки державної авіації (Частина-66В)
1. Ці Правила встановлюють технічні вимоги та процедури для компетентного органу щодо видачі свідоцтв авіаційному персоналу з технічного обслуговування авіаційної техніки державної авіації (далі - свідоцтво).
2. Ці Правила застосовуються до персоналу, що здійснює технічне обслуговування державних повітряних суден (далі - ДПС), їх компонентів і обладнання (далі - персонал).
3. У цих Правилах терміни вживаються у значеннях, наведених у Повітряному кодексі України та інших нормативно-правових актах України, що регламентують діяльність державної авіації.
4. Компетентний орган відповідає за:
загальну організацію процесу видачі свідоцтв;
впровадження процедури видачі свідоцтв;
прийняття рішень стосовно видачі, продовження дії, внесення змін, призупинення дії або анулювання свідоцтв;
ведення реєстру виданих свідоцтв.
ІІ. Технічні вимоги та процедури для компетентного органу
У цих Правилах використані принципи EASA (European Aviation Safety Agency (EASA) - Європейське авіаційне Агентство з безпеки польотів) Part-66 - Додатка ІІІ до Регламенту Комісії (Commission Regulation (EU)) Європейського Союзу (the European Union) від 26 листопада 2014 року № 1321/2014 та Європейських військових вимог з льотної придатності (European Military Airworthiness Requirements) EMAR 66, схвалених Форумом військових органів з льотної придатності (Military Airworthiness Authorities Forum (MAWA Forum)) під егідою Європейського оборонного агентства (European Defence Agency (EDA)).
Цей розділ встановлює технічні вимоги до видачі свідоцтва персоналу з технічного обслуговування державних повітряних суден, їх компонентів, обладнання та умови його дійсності.
(a) Свідоцтва персоналу з технічного обслуговування авіаційної техніки державної авіації включають такі категорії:
(b) Категорії A і B1 поділяються на підкатегорії залежно від комбінації літаків, вертольотів, газотурбінних і поршневих двигунів:
A1 та В1.1 - газотурбінні літаки;
A3 та В1.3 - газотурбінні вертольоти;
A4 та В1.4 - поршневі вертольоти.
Категорія В2 поділяється на підкатегорії залежно від спеціальності підготовки:
В2.3 - радіоелектронне обладнання.
(a) Заявка на видачу або внесення змін до свідоцтва персоналу з технічного обслуговування авіаційної техніки державної авіації (додаток 5 до цих Правил) подається компетентному органу у визначений цим органом спосіб.
(c) У випадку звернення щодо внесення додаткових категорій або підкатегорій до свідоцтва заявник повинен надати до компетентного органу оригінал цього свідоцтва разом з відповідною заявкою та документами, зазначеними у пункті 66.A.10(a) та параграфі 66.B.105 цих Правил.
(f) До заявки додаються документи, що підтверджують відповідність заявника вимогам цих Правил щодо теоретичних знань, практичної підготовки та досвіду на час подання заявки.
Із заявкою на видачу свідоцтва може звернутися особа, яка досягла 18 років.
(a) Власнику свідоцтва надаються такі повноваження:
1. Свідоцтво категорії A дозволяє його власнику видавати сертифікати передачі в експлуатацію після виконання незначного планового лінійного технічного обслуговування та усунення простих дефектів у межах робіт, що зазначені у сертифікаційному повноваженні відповідно до параграфа 145.А.35 Частини-145В. Сертифікаційні повноваження обмежуються тими видами робіт, що виконуються особисто власником свідоцтва у схваленій згідно з Частиною-145В організації з технічного обслуговування і ремонту.
2. Свідоцтво категорії В1 дозволяє його власнику видавати сертифікати передачі в експлуатацію після виконання технічного обслуговування, а також діяти як допоміжний персонал категорії В1 після виконання:
технічного обслуговування, що охоплює конструкцію повітряного судна, його силову установку, а також механічні та електричні системи;
робіт, що пов’язані із системами авіаційного і радіоелектронного обладнання та потребують виконання простих перевірок для підтвердження їх придатності до експлуатації, без пошуку та усунення несправностей.
Категорія B1 містить відповідну підкатегорію A.
3. Свідоцтво категорії В2 дозволяє його власнику:
(i) видавати сертифікати передачі до експлуатації, а також діяти як допоміжний персонал категорії В2 після виконання:
технічного обслуговування електричних систем та систем авіаційного і радіоелектронного обладнання, систем авіаційного озброєння, пошуково-рятувальних і парашутно-десантних систем, інших систем та комплексів військового і спеціального призначення відповідно до спеціальності;
робіт з обслуговування електричних систем та систем авіаційного обладнання на силовій установці та механічних системах, що потребують виконання простих перевірок для підтвердження їх придатності до експлуатації;
(ii) видавати сертифікати передачі в експлуатацію після виконання незначного планового лінійного технічного обслуговування та усунення простих дефектів у межах робіт, що зазначені у сертифікаційному повноваженні відповідно до параграфа 145.А.35 Частини-145В. Сертифікаційні повноваження обмежуються видами робіт, що виконуються особисто власником свідоцтва в схваленій згідно з Частиною-145В організації з технічного обслуговування і ремонту, та рейтингами типу ДПС, що зазначені в свідоцтві категорії В2.
Категорія В2 не містить підкатегорії А.
5. Свідоцтво категорії С дозволяє його власнику видавати сертифікати передачі в експлуатацію після виконання базового технічного обслуговування повітряного судна. Повноваження застосовуються до повітряного судна у цілому.
6. Повноваження власників свідоцтв категорій А, В1 і В2 можуть бути розширені відповідно до параграфа 66.A.52 цих Правил за рахунок вивчення модулів 50-55 додатка 1 до цих Правил. Ці свідоцтва дозволяють його власникам видавати сертифікати передачі в експлуатацію, а також діяти як допоміжний персонал відповідно до повноважень для виконання технічного обслуговування систем авіаційного озброєння, пошуково-рятувальних і парашутно-десантних систем, інших систем та комплексів військового і спеціального призначення.
(b) Власник свідоцтва здійснює свої повноваження, якщо він/вона:
1) відповідає застосовним вимогам Частини-MВ та/або Частини-145В;
2) протягом двох попередніх років мав/мала шестимісячний досвід технічного обслуговування відповідно до повноважень, наданих свідоцтвом, або відповідав/відповідала умовам надання цих повноважень;
3) має достатні вміння та досвід із засвідчення робіт з технічного обслуговування відповідних ДПС;
4) здатний/здатна читати, писати і спілкуватися на зрозумілому рівні мовою/мовами, якою/якими складено технічну документацію та процедури, необхідні для забезпечення видачі сертифіката передачі в експлуатацію.
Власник свідоцтва категорії А здійснює свої повноваження на конкретному типі ДПС після відповідної підготовки на виконання типових робіт у схваленій згідно з Частиною-145В або Частиною-147В організації. Ця підготовка повинна включати теоретичну та практичну підготовку персоналу до виконання робіт на конкретному типі ДПС. Підготовка завершується екзаменуванням або оцінюванням на робочому місці відповідно до Частини-145В або Частини-147В.
Власник свідоцтва категорії В2 здійснює свої повноваження, зазначені у підпункті 66.A.20(a)(3)(ii) цих Правил, після отримання:
відповідної підготовки на виконання типових робіт на конкретному типі ДПС категорії А;
документально підтвердженого досвіду практичного виконання зазначених повноважень протягом не менше 6 місяців.
Підготовка до виконання типових видів робіт має включати теоретичну та практичну підготовку персоналу. Підготовка завершується екзаменуванням або оцінюванням на робочому місці відповідно до Частини-145В або Частини-147В. Практичний досвід має бути отриманий у схваленій згідно з Частиною-145В організації.
66.A.25. Вимоги до базових знань
(a) Заявник, що претендує на отримання свідоцтва або внесення додаткової категорії/підкатегорії до свідоцтва, повинен скласти екзамен для підтвердження рівня знань з відповідних предметів модулів підготовки згідно з вимогами до базових знань, наведених у додатку 1 до цих Правил. Екзамен з базових знань проводиться схваленою згідно з Частиною-147В організацією з підготовки до технічного обслуговування або компетентним органом.
(b) Підготовка та екзаменування повинні здійснюватись упродовж 10 років, які передують строку подання заяви для отримання або внесення змін до свідоцтва. В іншому випадку отримуються екзаменаційні кредити відповідно до пункту (c) цього параграфа.
(c) Заявник може подати заяву до компетентного органу на отримання повних або часткових екзаменаційних кредитів згідно з вимогами до базових знань для:
1) екзаменів на перевірку базових знань, що не відповідають вимогам пункту (b) цього параграфа;
2) будь-якої іншої технічної кваліфікації, що вважається компетентним органом еквівалентною стандарту знань, передбаченому цими Правилами.
Екзаменаційні кредити надаються відповідно до глави Е розділу В цих Правил.
(d) Кредити є чинними протягом 10 років після їх отримання заявником від компетентного органу. Після закінчення цього терміну особа може подати заявку на отримання нових кредитів.
(e) Модулі 50-55 використовуються для розширення повноважень власника свідоцтва щодо технічного обслуговування комплексів та систем військового і спеціального призначення. Модуль 53 містить підмодулі, що можуть бути використані для забезпечення розширення зазначених повноважень.
(a) Заявник, що претендує на отримання свідоцтва, повинен мати:
(i) три роки практичного досвіду технічного обслуговування ДПС в експлуатації, якщо попередньо не мав відповідної технічної підготовки; або
(ii) два роки практичного досвіду технічного обслуговування ДПС в експлуатації та завершену підготовку, яку компетентний орган вважає належною для кваліфікованого робітника у технічній галузі; або
(iii) шість місяців практичного досвіду технічного обслуговування ДПС в експлуатації та завершений схвалений базовий курс підготовки згідно з Частиною-147В, тривалість якого не є меншою від зазначеної у додатку 1 Частини-147В; або
(iv) один рік практичного досвіду технічного обслуговування ДПС в експлуатації та завершений схвалений базовий курс підготовки згідно з Частиною-147В, тривалість якого є меншою від зазначеної у додатку 1 Частини-147В.
1В. Для підкатегорій В1.2 та В1.4:
(i) три роки практичного досвіду технічного обслуговування ДПС в експлуатації, якщо попередньо не мав відповідної технічної підготовки; або
(ii) два роки практичного досвіду технічного обслуговування ДПС в експлуатації та завершену підготовку, яку компетентний орган вважає належною для кваліфікованого робітника у технічній галузі; або
(iii) один рік практичного досвіду технічного обслуговування ДПС в експлуатації та завершений схвалений базовий курс підготовки згідно з Частиною-147В, тривалість якого не є меншою від зазначеної у додатку 1 Частини-147В; або
(iv) два роки практичного досвіду технічного обслуговування ДПС в експлуатації та завершений схвалений базовий курс підготовки згідно з Частиною-147В, тривалість якого є меншою від зазначеної у додатку 1 Частини-147В.
Вимога щодо двох років практичного досвіду технічного обслуговування може бути знижена за рахунок отриманої практичної підготовки протягом базового курсу, але не більше ніж на один рік (двадцять годин практичної підготовки дорівнює одному тижню практичного досвіду).
2. Для категорії B2 і підкатегорій B1.1 і B1.3:
(i) п’ять років практичного досвіду технічного обслуговування ДПС в експлуатації, якщо попередньо не мав відповідної технічної підготовки; або
(ii) три роки практичного досвіду технічного обслуговування ДПС в експлуатації та завершену підготовку, яку компетентний орган вважає належною для кваліфікованого робітника у технічній галузі; або
(iii) два роки практичного досвіду технічного обслуговування ДПС в експлуатації та завершений схвалений базовий курс підготовки згідно з Частиною-147В, тривалість якого не є меншою від зазначеної у додатку 1 Частини-147В; або
(iv) три роки практичного досвіду технічного обслуговування ДПС в експлуатації та завершений схвалений базовий курс підготовки згідно з Частиною-147В, тривалість якого є меншою від зазначеної у додатку 1 Частини-147В.
Вимога щодо трьох років практичного досвіду технічного обслуговування може бути знижена за рахунок отриманої практичної підготовки протягом базового курсу, але не більше ніж на один рік (двадцять годин практичної підготовки дорівнює одному тижню практичного досвіду).
(i) три роки досвіду виконання повноважень, передбачених підкатегоріями B1.1, B1.3 чи категорією B2, або функцій допоміжного персоналу відповідно до параграфа 145.А.35 Частини-145В, або їх поєднання; або
(ii) п’ять років досвіду виконання повноважень, передбачених підкатегоріями B1.2, B1.4, або функцій допоміжного персоналу відповідно до параграфа 145.А.35 Частини-145В, або їх поєднання.
5. Для категорії C, отриманої за результатами академічного навчання шляхом здобуття наукового ступеня з технічної дисципліни в університеті або іншому вищому навчальному закладі, визнаному компетентним органом:
(i) три роки досвіду роботи у сфері технічного обслуговування ДПС з типовою вибіркою робіт, безпосередньо пов’язаних із технічним обслуговуванням повітряних суден, включаючи не менше шести місяців спостереження за виконанням робіт базового технічного обслуговування; або
(ii) досвід, що визначається компетентним органом, включаючи не менше шести місяців спостереження за виконанням робіт базового технічного обслуговування.
(b) Заявник, що претендує на внесення категорії або підкатегорії до свідоцтва, повинен мати мінімальний достатній досвід технічного обслуговування ДПС згідно з вимогами до досвіду для додання категорії або підкатегорії до свідоцтва персоналу з технічного обслуговування авіаційної техніки державної авіації, наведеними у додатку 4 до цих Правил.
(c) Досвід має бути практичним і передбачати типову вибірку робіт з технічного обслуговування ДПС.
(d) Принаймні один рік із необхідного досвіду - недавній досвід технічного обслуговування ДПС тієї категорії/підкатегорії, щодо якої заявник претендує на отримання первинного свідоцтва. Для внесення наступних категорій/підкатегорій до існуючого свідоцтва додатковий досвід технічного обслуговування може бути меншим, ніж один рік, але не меншим, ніж три місяці. Додатковий досвід залежить від відмінностей між категорією/підкатегорією чинного свідоцтва і тією, на отримання якої претендує заявник. Такий додатковий досвід повинен бути типовим для обраної нової категорії/підкатегорії свідоцтва.
(e) Досвід технічного обслуговування повітряних суден, набутий в іншій сфері, крім технічного обслуговування ДПС, враховується у тому разі, якщо компетентним органом встановлено, що таке технічне обслуговування є еквівалентним технічному обслуговуванню, що вимагається цими Правилами. Проте додатковий досвід технічного обслуговування ДПС є необхідним для розуміння сфери технічного обслуговування ДПС.
(f) Досвід має бути набутим упродовж 10 років, що передують строку подання заяви на отримання свідоцтва або внесення до нього додаткової категорії/підкатегорії.
(a) Свідоцтво надається на необмежений строк і залишається чинним за умови, що:
власник свідоцтва і надалі відповідає вимогам цих Правил;
дію свідоцтва не призупинено, воно не було здано або анульовано.
(b) У разі призупинення дії, здавання або анулювання свідоцтва воно підлягає поверненню до компетентного органу.
(c) У разі втрати чинності свідоцтва усі повноваження, надані персоналу на підставі цього свідоцтва, вважаються недійсними.
(d) Свідоцтво є чинним лише за умови, що воно:
1) видане та/або змінене компетентним органом;
(e) У разі зміни прізвища, імені, по батькові або ідентифікаційного номера власника свідоцтва зазначене свідоцтво надається протягом 30 діб до компетентного органу для внесення відповідних змін.
66.A.45. Рейтинги типу державного повітряного судна
(a) Власник свідоцтва користується повноваженнями щодо конкретного типу ДПС лише після внесення до свідоцтва відповідного рейтингу типу ДПС, що надається після успішного завершення підготовки на тип ДПС у схваленій згідно з Частиною-147В організації.
Для категорії А наявність рейтингу типу ДПС не обов’язкова за умови дотримання вимог параграфа 145.А.35 Частини-145В.
(b) Рейтинги надаються після успішного завершення підготовки на тип ДПС, що відповідає категоріям В1, В2 або С та схвалена компетентним органом або проводиться належним чином схваленою згідно з Частиною-147В організацією з підготовки до технічного обслуговування. Рейтинг типу цивільного повітряного судна враховується частково або повністю, якщо компетентним органом встановлено, що цей рейтинг є еквівалентним рейтингу, який вимагається цими Правилами.
(c) Перший рейтинг типу ДПС у певній категорії/підкатегорії, крім вимог пункту (b) цього параграфа, надається після успішного завершення відповідної підготовки на виробництві згідно з вимогами стандарту підготовки і складання екзаменів з типу державного повітряного судна та підготовки на виробництві, наведеного у додатку 3 до цих Правил. Внесення до свідоцтва іншого рейтингу типу ДПС у певній категорії/підкатегорії здійснюється після проведення додаткової підготовки на виробництві відповідно до вимог компетентного органу.
(a) Обмеження, внесені до свідоцтва, є винятками з повноважень власника свідоцтва. У разі внесення до свідоцтва нового рейтингу типу ДПС встановлені обмеження застосовуються і до цього типу ДПС.
(c) Будь-які обмеження анулюються за умови відповідності вимогам цих Правил або визначення у звітах про конвертацію, що визначені у параграфі 66.В.300 цих Правил.
Розширення, внесені до свідоцтва, наділяють власника свідоцтва додатковими повноваженнями.
66.А.55. Підтвердження кваліфікації
Персонал, який виконує повноваження, та допоміжний персонал повинен протягом 72 годин на вимогу уповноваженої особи компетентного органу пред’явити свідоцтво, що підтверджує його кваліфікацію.
66.A.70. Конвертаційні положення
Особі, яка отримала кваліфікацію персоналу з технічного обслуговування державних повітряних суден до набрання чинності цими Правилами, видається свідоцтво встановленого зразка без складання додаткових екзаменів за умови виконання вимог глави D розділу В цих Правил.
Розділ В. Процедури для компетентного органу
Цей розділ встановлює адміністративні процедури, яких має дотримуватися компетентний орган, виконуючи свої завдання та функції стосовно імплементації і виконання розділу А цих Правил.
На компетентний орган покладаються функції щодо видачі, продовження, зміни, призупинення дії та анулювання свідоцтв.
На компетентний орган покладається розробка організаційної структури для гарантування відповідності вимогам цих Правил.
Кількість персоналу має бути достатньою для гарантування імплементації вимог цих Правил.
Компетентний орган встановлює процедури, що детально визначають, як забезпечується відповідність вимогам цих Правил. Процедури підлягають перегляду та внесенню до них змін з метою забезпечення сталої відповідності.
Для встановлення відповідності організацій вимогам цих Правил компетентний орган розробляє прийнятні методи встановлення відповідності. Під час розробки прийнятних методів встановлення відповідності компетентний орган має використовувати методи, зазначені у схвалених MAWA Forum під егідою EDA документах до EMAR 66, а саме European military airworthiness Requirement. EMAR 66. AMC & GM (acceptable means of compliance (AMC) and (&) guidance material (GM) - прийнятні методи встановлення відповідності та керівний матеріал).
У разі використання прийнятних методів встановлення відповідності вважається, що відповідні вимоги цих Правил виконано.
66.B.15. Делегування повноважень
(a) Компетентний орган може делегувати свої повноваження іншій організації.
(b) Ця організація може здійснювати функції, описані у цьому розділі, від імені компетентного органу за умови її відповідності вимогам цих Правил та нагляду з боку компетентного органу.
(c) Компетентний орган відповідає за забезпечення виконання вимог цього розділу.
(a) Компетентний орган запроваджує систему документування, яка надає можливість належним чином простежити процес видачі, внесення змін, призупинення дії або анулювання кожного свідоцтва.
(b) Документація з нагляду за виконанням вимог цих Правил повинна включати:
1) заявку на видання або внесення змін до свідоцтва, включаючи всю супровідну документацію;
2) копію свідоцтва, включаючи усі зміни до нього;
3) копії усієї відповідної офіційної кореспонденції;
4) деталізовану інформацію щодо усіх винятків та санкцій;
5) усі інші форми звітів від компетентного органу, що стосуються власника свідоцтва;
6) записи з екзаменів, що проводилися компетентним органом;
7) звіт про конвертацію свідоцтва, використану для переведення;
8) звіт про екзаменаційні кредити, використані для перевірки знань.
(d) Термін зберігання документів, що вказані у пункті (b) цього параграфа, становить не менше п’ятдесяти років.
66.B.25. Взаємний обмін інформацією
З метою покращення безпеки авіації компетентні органи повинні здійснювати обмін необхідною інформацією згідно з вимогами чинного законодавства.
Усі винятки, надані компетентним органом, мають бути задокументовані та зберігатися в компетентному органі.
Глава В. Видача свідоцтва персоналу з технічного обслуговування авіаційної техніки державної авіації
Ця глава встановлює процедури, яких має дотримуватися компетентний орган під час видачі або внесення змін до свідоцтва персоналу з технічного обслуговування авіаційної техніки державної авіації.
66.B.100. Процедура видачі свідоцтва компетентним органом
(a) Після отримання заявки на видачу свідоцтва і повного комплекту документів, що додаються до цієї заявки, компетентний орган повинен перевірити повноту її заповнення та пересвідчитися у відповідності заявленого досвіду вимогам цих Правил.
(b) Компетентний орган повинен перевірити статус складених заявником екзаменів та/або підтвердити чинність екзаменаційних кредитів після перевірки вивчення усіх необхідних модулів (додаток 1) відповідно до вимог цих Правил.
(c) Після перевірки особистих даних заявника, а також його відповідності стандартам знань та досвіду, що передбачені цими Правилами, компетентний орган видає заявнику свідоцтво персоналу з технічного обслуговування авіаційної техніки державної авіації (додаток 6). Інформація про видачу свідоцтва зберігається в компетентному органі.
(d) У випадку видачі первинного свідоцтва з внесенням рейтингів типів повітряних суден компетентний орган перевіряє виконання параграфа 66.B.115 цих Правил.
66.В.105. Процедура видачі свідоцтва у схваленій згідно з Частиною-145В організації з технічного обслуговування і ремонту
(a) Схваленій згідно з Частиною-145В організації з технічного обслуговування і ремонту надаються повноваження щодо:
1) підготовки свідоцтва від імені компетентного органу; або
2) надання компетентному органу рекомендацій і відомостей, що містяться в заявці на видачу свідоцтва, для підготовки та видачі такого свідоцтва.
(b) Організації з технічного обслуговування, зазначені в пункті (a) цього параграфа, забезпечують виконання вимог пунктів (a) і (b) параграфа 66.B.100.
(c) У всіх випадках свідоцтво видає лише компетентний орган.
66.В.110. Процедура внесення додаткової категорії або підкатегорії до свідоцтва
(a) Після завершення процедур, визначених параграфами 66.B.100 або 66.B.105 цього розділу, компетентний орган вносить до свідоцтва додаткову категорію/підкатегорію, що засвідчується печаткою та підписом уповноваженої особи, або видає нове свідоцтво.
(b) До системи документування компетентного органу вносяться відповідні зміни.
66.B.115. Процедура внесення рейтингу типу повітряного судна до свідоцтва або анулювання обмежень
(a) Після отримання прийнятної заявки на внесення змін до свідоцтва (разом з відповідним свідоцтвом) та необхідної додаткової документації, що підтверджує відповідність вимогам, які застосовуються до рейтингу типу, компетентний орган виконує одну з таких дій:
1) вносить до свідоцтва заявника рейтинг типу повітряного судна; або
2) перевидає зазначене свідоцтво з метою внесення рейтингу типу повітряного судна; або
3) анулює внесені до свідоцтва обмеження згідно з параграфом 66.A.50 цих Правил.
До системи документування компетентного органу вносяться відповідні зміни.
(d) У випадку, коли підготовка на тип ДПС охоплена не одним курсом підготовки, перед внесенням до свідоцтва рейтингу типу ДПС компетентний орган перевіряє відповідність змісту і тривалості цих курсів сфері застосування категорії свідоцтва.
(e) За наявності різниці в підготовці компетентний орган повинен перевірити прийнятність попередньої кваліфікації заявника, яка була доповнена схваленим згідно з Частиною-147В курсом підготовки.
(f) Виконання практичних елементів підтверджується наданням деталізованих записів про практичну підготовку або копій журналів, що підготовлені схваленою згідно з Частиною-145В організацією з технічного обслуговування і ремонту, або сертифіката про проходження практичної підготовки, що виданий схваленою згідно з Частиною-147В організацією з підготовки до технічного обслуговування.
(g) Для внесення рейтингу типу ДПС використовуються визначені компетентним органом рейтинги типів ДПС. Компетентний орган надає детальну інформацію про ДПС, на які поширюється кожний рейтинг типу ДПС.
66.В.116. Процедура внесення змін до свідоцтва для розширення повноважень
(a) Компетентний орган підтверджує, що розширення повноважень власника свідоцтва не впливає на загальний рівень безпеки проведення робіт персоналом відповідної категорії. Компетентний орган визначає вимоги до освіти та підготовки в межах відповідного розширення свідоцтва.
(b) Після отримання прийнятної заявки на внесення змін до свідоцтва та необхідної додаткової документації компетентний орган вносить до свідоцтва відповідне розширення, що засвідчується печаткою і підписом уповноваженої особи, або видає нове свідоцтво.
(c) До системи документування компетентного органу вносяться відповідні зміни.
66.B.130. Процедура прямого схвалення підготовки на тип державного повітряного судна
Компетентний орган схвалює підготовку на тип ДПС, що проводилась поза межами схваленої згідно з Частиною-147В організації з підготовки до технічного обслуговування, за умови відповідності навчальних програм цієї підготовки вимогам додатка 3 до цих Правил.
Ця глава встановлює процедури проведення екзаменів.
(a) Усі екзаменаційні питання до початку проведення екзамену повинні зберігатися таким чином, щоб вони були недоступні для кандидатів.
(b) Компетентний орган повинен призначити:
1) осіб, які здійснюють контроль за використанням екзаменаційних питань під час кожного екзамену;
2) екзаменаторів, які мають бути присутні на всіх екзаменах для забезпечення їх достовірності.
(c) Базові екзамени повинні відповідати вимогам до базових знань, наведеним у додатку 1 до цих Правил, та стандарту базових екзаменів, наведеному у додатку 2 до цих Правил.
(d) Екзамени з підготовки на тип ДПС повинні відповідати вимогам стандарту підготовки і складання екзаменів з типу державного повітряного судна та підготовки на виробництві, наведеного у додатку 3 до цих Правил.
(e) Новий пакет екзаменаційних питань впроваджується кожні шість місяців, а попередні питання вилучаються або тимчасово не використовуються. Записи про використані питання зберігаються для подальшого їх застосування як довідкової інформації.
(f) Усі екзаменаційні папери видаються кандидатам на початку екзамену і повертаються екзаменатору після закінчення часу, відведеного на проведення екзамену. Екзаменаційні папери не дозволяється виносити з приміщення, де проводиться екзамен, до моменту його закінчення.
(g) Під час проведення екзамену у розпорядженні кандидата мають бути лише екзаменаційні папери.
(h) Розміщення кандидатів під час екзамену має унеможливлювати прочитання ними екзаменаційних паперів один одного. Кандидати мають право спілкуватися лише з екзаменатором.
(i) Кандидати, які порушили вимоги щодо складання екзамену, усуваються від складання подальших екзаменів на термін 12 місяців від дати екзамену, під час якого було встановлено порушення, за умови, що компетентний орган не стверджує інше.
Глава D. Конвертація національних кваліфікацій
Ця глава встановлює вимоги щодо конвертації національних кваліфікацій, визначених параграфом 66.A.70 цих Правил, у свідоцтва персоналу з технічного обслуговування авіаційної техніки державної авіації.
66.B.300. Конвертація національних кваліфікацій
(a) Компетентний орган може здійснювати конвертацію національних кваліфікацій, що визначені параграфом 66.А.70 цих Правил, у свідоцтва за умови їх дійсності до набрання чинності цими Правилами.
(b) Компетентний орган може здійснювати конвертацію кваліфікацій згідно зі звітом про конвертацію, складеним відповідно до параграфа 66.B.305 або 66.B.310 цього розділу.
(c) Звіт про конвертацію розробляється або схвалюється компетентним органом з метою забезпечення виконання вимог цих Правил.
(d) Звіти про конвертацію та зміни до них підлягають зберіганню в записах компетентного органу відповідно до параграфа 66.B.20 цих Правил.
66.B.305. Звіт про конвертацію для кваліфікацій
(a) Звіт про конвертацію для кваліфікацій має містити опис обсягу кожного типу кваліфікації та документа про отримання цієї кваліфікації за умови його наявності, пов’язані повноваження, а також копію чинних правил, що їх визначають.
(b) Звіт про конвертацію для кожного типу кваліфікації, що зазначена у пункті (a) цієї глави, має відображати:
1) тип свідоцтва, у яке підлягає конвертації кваліфікація; та
2) обмеження/розширення, що будуть надані власнику свідоцтва; та
3) умови зняття наданих обмежень із зазначенням екзаменів з модулів/предметів додатка 1 до цих Правил, складання яких є необхідним для забезпечення конвертації у свідоцтво без обмежень або для включення додаткової категорії/підкатегорії до свідоцтва. Також зазначаються модулі, які визначені у додатку 3 до цих Правил та не охоплюються національною кваліфікацією.
66.B.310. Звіт про конвертацію для повноважень, що надані схваленими організаціями з технічного обслуговування і ремонту
Цей параграф встановлює вимоги до видачі свідоцтва персоналу, що має надані схваленою організацією з технічного обслуговування і ремонту (далі - ТОР) повноваження та не має формальної кваліфікації згідно з параграфом 66.B.305 цих Правил.
(a) Для кожної заінтересованої схваленої організації з ТОР звіт про конвертацію повинен містити опис обсягу кожного повноваження, що надається цією організацією, а також копію її відповідних процедур для надання персоналу кваліфікації і повноважень, на яких ґрунтується процес конвертації.
(b) Звіт про конвертацію для кожного типу повноваження, що зазначене у пункті (a) цього параграфа, має відображати:
1) тип свідоцтва, у яке підлягає конвертації повноваження; та
2) обмеження/розширення, що будуть надані власнику свідоцтва; та
3) умови зняття наданих обмежень із зазначенням екзаменів з модулів/предметів додатка 1 до цих Правил, складання яких є необхідним для забезпечення конвертації у свідоцтво без обмежень або для включення додаткової категорії/підкатегорії до свідоцтва. Також зазначаються модулі, які визначені у додатку 3 до цих Правил та не охоплюються національною кваліфікацією.
Глава Е. Екзаменаційні кредити (зарахування екзаменів)
Ця глава встановлює процедури надання екзаменаційних кредитів (зарахування екзаменів) згідно з пунктом 66.A.25(с) цих Правил.
(a) Компетентний орган може надавати екзаменаційні кредити лише на підставі звіту про екзаменаційні кредити, підготовленого відповідно до параграфа 66.B.405 цих Правил.
(b) Звіти про екзаменаційні кредити розробляються або схвалюються компетентним органом з метою забезпечення виконання вимог цих Правил.
(c) Звіти про екзаменаційні кредити та зміни до них обліковуються та зберігаються в записах компетентного органу відповідно до параграфа 66.B.20 цих Правил.
66.B.405. Звіт про екзаменаційні кредити
(a) Звіт про екзаменаційні кредити має містити порівняння:
1) модулів, підмодулів, предметів та рівнів знань, що містяться у додатку 1 до цих Правил; та
2) програми відповідної технічної кваліфікації стосовно певної категорії, яка здобувається.
Зазначене порівняння має відображати факт відповідності та містити обґрунтування кожного твердження.
(b) Кредити за екзамени, що не є екзаменами з перевірки базових знань у схвалених згідно з Частиною-147В організаціях з підготовки до технічного обслуговування, може надавати лише компетентний орган.
(c) Кредити надаються за умови наявності заявки про зарахування кожного необхідного модуля та підмодуля із посиланням на складові частини державного стандарту освіти щодо відповідної технічної кваліфікації.
(d) Компетентний орган здійснює регулярні порівняння державних стандартів освіти та додатка 1 до цих Правил, а також оцінює необхідність внесення подальших змін до звіту про кредити. Такі зміни підлягають документуванню, обліку та зберіганню.
66.B.410. Чинність екзаменаційних кредитів
(a) Компетентний орган письмово повідомляє заявника про будь-які надані кредити разом із посиланням на використаний звіт про кредити.
(b) Кредити залишаються чинними протягом 10 років від дати їх надання.
(c) Після закінчення строку чинності кредитів заявник може подати заявку на отримання нових. Компетентний орган може продовжити чинність кредитів додатково на 10 років без урахування подальших змін у вимогах до базових знань, визначених у додатку 1 до цих Правил.
Ця глава встановлює процедури для безперервного нагляду за чинністю свідоцтва і, зокрема, для анулювання, призупинення його дії або обмеження наданих ним прав.
66.B.500. Анулювання, призупинення дії свідоцтва або обмеження наданих ним прав
Компетентний орган призупиняє дію, обмежує повноваження або анулює свідоцтво у випадку загрози безпеці авіації або отримання незаперечних доказів того, що відповідна особа здійснювала або була причетною до здійснення таких дій:
(a) отримання свідоцтва та/або сертифікаційних повноважень на підставі сфальсифікованих документів;
(b) невиконання необхідного технічного обслуговування та неповідомлення про цей факт організації або особі, що замовила це технічне обслуговування;
(c) виявлення факту невиконання необхідного технічного обслуговування за результатами перевірки та неповідомлення про цей факт організації або особі, для якої передбачалося проведення такого технічного обслуговування;
(d) недбале технічне обслуговування;
(e) фальсифікація документації про технічне обслуговування;
(f) свідома видача сертифіката передачі в експлуатацію без проведення технічного обслуговування, зазначеного в цьому сертифікаті, або без перевірки виконання такого технічного обслуговування;
(g) виконання технічного обслуговування або видача сертифіката передачі в експлуатацію в стані алкогольного чи наркотичного сп’яніння;
(h) видача сертифіката передачі в експлуатацію з порушенням вимог Частини-МВ, Частини-145В або цих Правил.
Додаток 1 |
1. Рівні підготовки категорій А, В1, В2 та С свідоцтва персоналу з технічного обслуговування авіаційної техніки державної авіації
Базові знання для категорій А1, В1 та В2 позначені рівнями підготовки 1, 2 або 3 відповідно до предметів підготовки. Винятком для категорії С є наявність базової освіти згідно з пунктом 66.А.30(а)(5) цих Правил. Заявники категорії С повинні відповідати базовому рівню знань категорії В1 або категорії В2.
Індикатори рівня знань визначаються на 3 рівнях таким чином:
Рівень 1: Обізнаність з основними елементами предмета.
Мета підготовки до рівня 1 - персонал повинен:
(а) бути обізнаним з основними елементами предмета;
(b) вміти надати простий опис предмета в цілому, використовуючи загальні слова і приклади;
(с) вміти використовувати всі типові терміни.
Рівень 2: Загальні знання теоретичних та практичних елементів предмета, вміння застосовувати ці знання.
Мета підготовки до рівня 2 - персонал повинен:
(а) розуміти теоретичні основи предмета;
(b) бути спроможним надати загальний опис предмета, використовуючи типові приклади за необхідності;
(с) бути спроможним використовувати математичні формули згідно з фізичними законами, які описують предмет;
(d) вміти прочитати і зрозуміти ескізи, креслення і схеми, що описують предмет;
(е) вміти практично застосовувати свої знання, використовуючи деталізовані процедури.
Рівень 3: Детальні знання теоретичних та практичних аспектів предмета. Здатність логічно і комплексно поєднувати та застосовувати окремі елементи знань.
Мета підготовки до рівня 3 - персонал повинен:
(а) знати теорію предмета і його взаємозв’язок з іншими предметами;
(b) вміти надати загальний опис предмета з використанням теоретичних основ і конкретних прикладів;
(с) розуміти і бути спроможним використовувати математичні формули, які стосуються предмета;
(d) вміти читати, розуміти і створювати ескізи, прості малюнки та схеми, які описують предмет;
(е) вміти застосовувати свої знання на практиці, використовуючи вказівки виробника;
(f) вміти тлумачити результати з різних джерел і вимірювань та застосовувати коригувальні дії у необхідних випадках.
Кваліфікація персоналу за основними предметами підготовки для кожної категорії або підкатегорії свідоцтва повинна відповідати такій матриці (модулі, які вивчаються, позначені символом “X”):
Теми модулів | А або В1 для літака | А або В1 для вертольота | B2 | ||
газотурбінний двигун | поршневий двигун | газотурбінний двигун | поршневий двигун | ||
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |
1 | X | X | X | X | X |
2 | X | X | X | X | X |
3 | X | X | X | X | X |
4 | X | X | X | X | X |
5 | X | X | X | X | X |
6 | X | X | X | X | X |
7 | X | X | X | X | X |
8 | X | X | X | X | X |
9 | X | X | X | X | X |
10 | X | X | X | X | X |
11А | Х | ||||
11В | Х | ||||
12 | Х | Х | |||
13 | Х | ||||
14 | Х | ||||
15 | Х | Х | |||
16 | Х | Х | |||
17 | Х | Х | |||
50 (12 год.) | * | * | * | * | * |
51 (10 год.) | * | * | * | * | * |
52 (30 год.) | * | * | * | * | * |
53 (18 год.) | * | * | * | * | * |
54 (10 год.) | * | * | * | * | * |
55 (10 год.) | * | ||||
__________
* Для кваліфікаційних вимог модулів 50-55 (комплексів та систем військового і спеціального призначення) згідно з пунктом 66.A.25(е) цих Правил.
Перелік питань | Рівень | ||
А | В1 | B2 | |
1.1. Арифметика | 1 | 2 | 2 |
1.2. Алгебра | 1 | 2 | 2 |
(b) Лінійні рівняння та їхнє розв’язання; коефіцієнти і степені; від’ємні і дробові показники степеня; бінарні та інші системи числення; системи рівнянь і рівняння другого порядку з одним невідомим; логарифми | - | 1 | 1 |
1.3. Геометрія | - | 1 | 1 |
(b) Графічне зображення; характер та використання графіків, графіки рівнянь/функцій | 2 | 2 | 2 |
(с) Проста тригонометрія; тригонометричні залежності, використання таблиць і прямокутної та полярної систем координат | - | 2 | 2 |
Перелік питань | Рівень | ||
А | В1 | B2 | |
2.1. Речовина | 1 | 1 | 1 |
2.2. Механіка | 1 | 2 | 1 |
(b) Кінетика | 1 | 2 | 1 |
(с) Динаміка | 1 | 2 | 1 |
Інерція, збереження інерції; імпульс; гіроскопічні принципи; тертя: природа і наслідки, коефіцієнт тертя (опору коченню) | 1 | 2 | 2 |
(d) Гідродинаміка | 2 | 2 | 2 |
В’язкість, гідравлічний опір, ефекти обтікання; ефекти стисливості рідин; статичний, динамічний і загальний тиск: теорема Бернуллі, трубка Вентурі | 1 | 2 | 1 |
2.3. Термодинаміка | 2 | 2 | 2 |
(b) Теплоємність, питома теплоємність; теплообмін: конвекція, випромінювання і провідність; об’ємне розширення; перший і другий закони термодинаміки; гази: закони ідеальних газів; питома теплоємність при постійному об'ємі і постійному тиску, робота, яка здійснюється за рахунок розширення газу; ізотермічне, адіабатичне розширення і стиснення, цикли двигуна, постійний об'єм і постійний тиск, холодильники і теплові насоси; прихована теплота плавлення і випаровування, теплова енергія, теплота спалювання | - | 2 | 2 |
2.4. Оптика (світло) | - | 2 | 2 |
2.5. Хвилевий рух і звук | - | 2 | 2 |
Перелік питань | Рівень | ||||
А | В1 | B2.1 | В2.2 | В2.3 | |
3.1. Електронна теорія | 1 | 1 | - | 1 | 1 |
3.2. Статична електрика й електропровідність | 1 | 2 | - | 2 | 2 |
3.3. Електрична термінологія | 1 | 2 | 1 | 2 | 2 |
3.4. Генерування електроенергії | 1 | 1 | - | 1 | - |
3.5. Джерела постійного електричного струму | 1 | 2 | - | 2 | - |
3.6. Ланцюг постійного струму | 1 | 2 | 1 | 2 | 2 |
3.7. Опір/Резистор | - | 2 | 1 | 2 | 2 |
(b) Провідність з позитивними та негативними температурними коефіцієнтами; постійні резистори, стабільність, допустима величина та обмеження, методи створення; змінні резистори, терморезистори та резистори, залежні від напруги; створення потенціометрів і реостатів; створення мосту опору | - | 1 | - | 1 | 1 |
3.8. Потужність | - | 2 | 1 | 2 | 2 |
3.9. Ємність/конденсатор | - | 2 | 1 | 2 | 2 |
3.10. Магнетизм | - | 2 | - | 2 | 2 |
(b) Магніторушійна сила, напруженість поля, щільність магнітного потоку, проникність, петля гістерезису, залишкова намагніченість, коерцитивна сила, точка насичення, вихрові струми; запобіжні заходи під час поводження із магнітами та при їх зберіганні | - | 2 | - | 2 | 2 |
3.11. Індукція/індуктор | - | 2 | - | 2 | 2 |
3.12. Електродвигун постійного струму/теорія генератора | - | 2 | 1 | 2 | 1 |
3.13. Теорія змінного струму | 1 | 2 | 1 | 2 | 2 |
3.14. Омічні (R), ємнісні (С) та індуктивні (L) контури | - | 2 | 1 | 2 | 2 |
3.15. Трансформатори | - | 2 | 1 | 2 | 2 |
(b) Розрахунок лінійних і фазних напруг та струмів; розрахунок потужності в трифазній системі; первинний та вторинний струм, напруга, коефіцієнт трансформації, потужність, ефективність; автотрансформатори | - | 2 | - | 2 | 2 |
3.16. Фільтри | - | 1 | 1 | 1 | 2 |
3.17. Генератори змінного струму | - | 2 | 1 | 2 | - |
3.18. Двигуни асинхронні | - | 2 | 1 | 2 | - |
(b) Методи контролю швидкості і напрямку обертання; способи отримання обертового поля: конденсатор, котушка індуктивності, неявно виражений або розщеплений полюс | - | 2 | - | 2 | - |
Перелік питань | Рівень | ||
А | В1 | B2 | |
4.1. Напівпровідники | - | 2 | 2 |
Матеріали, конфігурація електронів, електричні властивості; матеріали типу P і N: вплив домішок на провідність, основні та неосновні носії; PN-перехід в напівпровіднику, розподіл потенціалу на PN-переході в прямому та зворотному напрямку; параметри діода: максимальна зворотна напруга, максимальний прямий струм, температура, частота, струм витоку, дисипація енергії; робота та функції діодів в таких схемах: кліпери, клампери, двопівперіодний та півперіодний випрямлячі, випрямляч на мостовій схемі, подвоювач та потроювач напруги; принцип роботи та характеристики таких приладів: кремнієвих керованих випрямлячів (тиристорних), світловипромінювальних діодів, фотопровідних діодів, варикондів (варикапів), варисторів, випрямлювальних діодів, стабілітронів | - | - | 2 |
(b) Транзистори | - | 1 | 2 |
Створення і функціонування PNP і NPN-транзисторів; база, конфігурації колектора й емітера; тестування транзисторів; базова оцінка інших типів транзисторів та їхнього використання; застосування транзисторів: класи підсилювачів (A, B, C); прості схеми, у тому числі: схеми зміщення, розв’язки, зворотного зв’язку і стабілізації; принципи багатоступеневих схем: каскади, двотактні, генератори, мультивібратори, тригерні схеми | - | - | 2 |
(c) Інтегральні схеми | - | 1 | - |
Опис і робота логічних схем та лінійних схем; експлуатація та функції операційного підсилювача, що використовується як: інтегратор, диференціатор, повторювач напруги, компаратор; функціонування і методи з’єднання каскадів посилення: резистивно-ємнісний, індукційний (трансформатор), індукційно-резистивний (ІR), прямий; переваги та недоліки позитивного та негативного зворотних зв’язків | - | - | 2 |
4.2. Друковані плати | - | 1 | 2 |
4.3. Сервомеханізми | - | 1 | - |
(b) Розуміння таких термінів: розімкнений і закритий контур, датчик зворотного зв’язку, сервомеханізм, аналоговий перетворювач, нуль, затухання, зворотний зв’язок, зона нечутливості; будова, функціонування і використання таких деталей системи синхронізації: розв’язувальних пристроїв, диференційних, контрольних датчиків і передавачів обертового моменту, трансформаторів з Е-подібним та І-подібним осердями, ємнісних датчиків, індукційних датчиків, синхронних передавачів; дефекти сервомеханізму, реверсування синхронних виводів, хитання | - | - | 2 |
Модуль 5. Цифрова техніка/електронні інструментальні системи
Перелік питань | Рівень | ||
А | В1 | B2 | |
5.1. Електронні інструментальні системи | 1 | 2 | 3 |
5.2. Системи числення | - | 1 | 2 |
5.3. Перетворення даних | - | 1 | 2 |
5.4. Шини даних | - | 2 | 2 |
5.5. Логічні схеми | - | 2 | 2 |
(b) Тлумачення логічних схем | - | - | 2 |
5.6. Основна будова комп’ютера | 1 | 2 | 1 |
(b) Термінологія в галузі комп’ютерної техніки | - | - | 2 |
5.7. Мікропроцесори | - | - | 1 |
5.8. Інтегральні схеми | - | - | 2 |
5.9. Мультиплексування | - | - | 1 |
5.10. Волоконна оптика | - | 1 | 1 |
5.11. Електронні індикатори | - | 2 | 2 |
5.12. Прилади, чутливі до електростатичних розрядів | 1 | 2 | 2 |
5.13. Контроль за розробкою програмного забезпечення | - | 2 | 2 |
5.14. Електромагнітне середовище | - | 2 | 2 |
5.15. Типові електронні/цифрові системи повітряних суден | - | 2 | 1 |
Перелік питань | Рівень | ||||
А | В1 | B2.1 | В2.2 | В2.3 | |
6.1. Матеріали повітряного судна - чорні (залізомісткі) | 1 | 2 | 2 | - | - |
(b) Випробування залізомістких матеріалів на твердість, міцність на розрив, утомну міцність та міцність на удар | - | 1 | 2 | - | - |
6.2. Матеріали повітряного судна - кольорові (незалізомісткі) | 1 | 2 | 2 | - | - |
(b) Випробування кольорових матеріалів на твердість, міцність на розрив, утомну міцність і міцність на удар | - | 1 | 1 | - | - |
6.3. Матеріали повітряного судна - композитні та неметалеві | 1 | 2 | 2 | - | - |
Виявлення дефектів у композитному та неметалевому матеріалі; відновлення композитного та неметалевого матеріалу | 1 | 2 | 2 | - | - |
(b) Дерев’яні конструкції | - | - | - | - | - |
(c) Покриття з матерії | - | - | - | - | - |
6.4. Корозія | 1 | 1 | 1 | - | - |
(b) Типи корозії і їх ідентифікація; причини корозії; типи матеріалів, сприйнятливість до корозії | 2 | 3 | 2 | - | - |
6.5. Кріпильні засоби | 2 | 2 | 2 | 1 | 1 |
(b) Болти, шпильки і гвинти | 2 | 2 | 2 | 1 | 1 |
(c) Замкові пристрої | 2 | 2 | 2 | 2 | 2 |
(d) Заклепки повітряного судна | 1 | 2 | 1 | - | - |
6.6. Трубки і муфти | 2 | 2 | 1 | 1 | - |
(b) Стандартні муфти для авіаційних гідравлічних трубок, трубок паливопроводів, маслопроводів, пневмопроводів і вентиляційних труб | 2 | 2 | 1 | - | - |
6.7. Пружини | 1 | 2 | 1 | 1 | 1 |
6.8. Підшипники | 1 | 2 | 1 | 1 | 1 |
6.9. Передачі | 1 | 2 | 1 | 1 | 1 |
6.10. Троси управління | 1 | 2 | - | - | - |
6.11. Електричні кабелі і з’єднувачі | 1 | 2 | 1 | 3 | 3 |
Модуль 7. Практика технічного обслуговування
Перелік питань | Рівень | ||
А | В1 | B2 | |
7.1. Правила техніки безпеки на повітряних суднах і в майстернях | 3 | 3 | 3 |
7.2. Практика у майстернях | 3 | 3 | 3 |
7.3. Знаряддя | 3 | 3 | 3 |
7.4. Загальна авіаційна випробувальна апаратура | - | 2 | 3 |
7.5. Технічні креслення, схеми і стандарти | 1 | 2 | 2 |
7.6. Допуски і посадки | 1 | 2 | 1 |
7.7. Системи з’єднання електричної проводки | 1 | 3 | 3 |
7.8. Клепання | 1 | 2 | - |
7.9. Трубки і шланги | 1 | 2 | - |
7.10. Пружини | 1 | 2 | - |
7.11. Підшипники | 1 | 2 | - |
7.12. Передачі | 1 | 2 | - |
7.13. Троси управління | 1 | 2 | - |
7.14. Обробка матеріалів | - | 2 | - |
(b) Композитний та неметалевий матеріал | - | 2 | - |
7.15. Зварювання, склеювання і паяння | - | 2 | 3 |
(b) Методи зварювання і паяння; перевірка зварних і паяних з’єднань; методи з’єднань та огляд клеєних з’єднань | - | 2 | - |
7.16. Маса і рівновага повітряного судна | - | 2 | - |
(b) Підготовка повітряного судна для зважування; зважування повітряного судна | - | 2 | - |
7.17. Поводження з повітряним судном і його зберігання | 2 | 2 | - |
7.18. Методи розбирання, перевірки і збирання | 2 | 3 | - |
(b) Загальні ремонтні методи; керівництво з ремонту конструкції; програми контролю старіння, втоми і корозії | - | 2 | - |
(c) Методи неруйнівного контролю, включаючи метод проникаючої рідини, радіографічний метод, метод вихрових токів, ультразвуковий метод і бороскопічний метод | - | 2 | - |
(d) Методи розбирання і повторного збирання | 2 | 2 | - |
(е) Методи виявлення і усунення несправностей | - | 2 | 2 |
7.19. Надзвичайні події | 2 | 2 | 2 |
(b) Перевірки після надзвичайних подій, наприклад жорстких посадок або польоту в умовах турбулентності | 2 | 2 | 1 |
7.20. Процедури технічного обслуговування | 1 | 2 | 2 |
7.21. Правила техніки безпеки при роботі з озброєнням | 2 | 2 | 2 |
Перелік питань | Рівень | |||
А | В1 | B2.1 | В2.2 | |
8.1. Фізика атмосфери | 1 | 2 | 2 | 2 |
8.2. Аеродинаміка | 1 | 2 | 1 | 1 |
8.3 Теорія польоту | 1 | 2 | 1 | 1 |
8.4. Стійкість і динаміка польоту | 1 | 2 | 2 | 1 |
Перелік питань | Рівень | ||
А | В1 | B2 | |
9.1. Загальні положення | 1 | 2 | 2 |
9.2. Характеристики працездатності та обмеження фізіології людини | 1 | 2 | 2 |
9.3. Соціальна психологія | 1 | 1 | 1 |
9.4. Фактори, що впливають на продуктивність роботи | 2 | 2 | 2 |
9.5. Фізичне середовище | 1 | 1 | 1 |
9.6. Завдання | 1 | 1 | 1 |
9.7. Спілкування | 2 | 2 | 2 |
9.8. Людська помилка | 1 | 2 | 2 |
9.9. Ризики на робочому місці | 2 | 2 | 2 |
Модуль 10. Авіаційне законодавство
Перелік питань | Рівень | ||
А | В1 | B2 | |
10.1. Нормативно-правова база | 1 | 1 | 1 |
10.2. Сертифікація персоналу з технічного обслуговування | 2 | 2 | 2 |
10.3. Схвалення організацій з технічного обслуговування та ремонту | 2 | 2 | 2 |
10.4. Повітряний транспорт | 1 | 2 | 2 |
10.5. Сертифікація повітряних суден, запасних частин та приладів | - | 1 | 1 |
(b) Документи | - | 1 | 1 |
Сертифікати щодо шуму на місцевості (у разі необхідності) | - | 1 | 1 |
10.6. Підтримання льотної придатності | 1 | 1 | 1 |
(b) Розуміння Частини-МВ | 2 | 2 | 2 |
10.7. Застосовувані вимоги щодо: | 1 | 2 | 2 |
(b) Підтримання льотної придатності; мінімальних вимог до обладнання для випробувальних польотів; технічного обслуговування та забезпечення | - | 1 | 1 |
Модуль 11А. Аеродинаміка. Конструкції і системи літаків з газотурбінними двигунами
Перелік питань | Рівень | ||
А1 | B1.1 | ||
11.1. Теорія польоту | 1 | 2 | |
(b) Високошвидкісний політ | 1 | 2 | |
11.2. Конструкції корпусу. Загальні поняття | 2 | 2 | |
(b) Технологія будови фюзеляжу з працюючою обшивкою, допоміжних нервюр, стрингерів, лонжеронів, перегородок, шпангоутів, дублерів, стійок, стяжок, балок, силових наборів, підлоги, арматури, методів утворення плівки, антикорозійного захисту, крила, хвостового оперення і вузлів кріплення; методи монтажу конструкції: заклепування, скріплення болтами, з’єднання зварюванням; способи захисту поверхні (наприклад, хромування, анодування, пофарбування); очищення поверхні; симетрія авіаційних конструкцій: методи вирівнювання і перевірка симетрії | 1 | 2 | |
11.3. Будова корпусу - літаки | 1 | 2 | |
(b) Крила | 1 | 2 | |
(с) Стабілізатори | 1 | 2 | |
(d) Поверхні управління польотом | 1 | 2 | |
(e) Гондоли/пілони | 1 | 2 | |
11.4. Кондиціювання повітря і герметизація кабіни | 1 | 2 | |
(b) Кондиціювання повітря | 1 | 3 | |
(c) Герметизація | 1 | 3 | |
(d) Захисні прилади і прилади попереджувальної сигналізації | 1 | 3 | |
11.5. Прилади/системи авіаційного та радіоелектронного обладнання | 1 | 2 | |
(b) Системи авіаційного та радіоелектронного обладнання | 1 | 1 | |
11.6. Електричні системи | 1 | 3 | |
11.7. Обладнання й оснащення | 2 | 2 | |
(b) Планування кабіни; розташування обладнання; монтаж оснащення кабіни; обладнання для завантажувально-розвантажувальних робіт і зберігання вантажу; трапи | 1 | 1 | |
11.8. Протипожежний захист | 1 | 3 | |
(b) Портативний вогнегасник | 1 | 1 | |
11.9. Органи управління польотом | 1 | 3 | |
11.10. Паливні системи | 1 | 3 | |
11.11. Гідравлічна енергія | 1 | 3 | |
11.12. Захист від льоду і дощу | 1 | 3 | |
11.13. Шасі | 2 | 3 | |
Гальмівний парашут, обладнання протиугону | 1 | 1 | |
11.14. Вогні | 2 | 3 | |
11.15. Кисень | 1 | 3 | |
11.16. Пневматика/вакуум | 1 | 3 | |
11.17. Вода/видалення відходів | - | - | |
11.18. Бортові системи технічного обслуговування | 1 | 2 | |
11.19. Інтегрований модуль авіаційного та радіоелектронного обладнання | 1 | 2 | |
11.20. Системи кабіни | 1 | 2 | |
11.21. Інформаційні системи | 1 | 2 | |
Модуль 11В. Аеродинаміка, конструкції і системи літаків з поршневими двигунами
Перелік питань | Рівень | |
А2 | B1.2 | |
11.1. Теорія польоту | 1 | 2 |
(b) Високошвидкісний політ - не застосовується | - | - |
11.2. Конструкції корпусу (а) Вимоги льотної придатності щодо конструкційної міцності/ цілісності; класифікація конструкцій: первинна, вторинна, третинна; відмовостійкість, безпечний строк служби, концепції стійкості до пошкоджень; системи визначення зон і станцій; навантаження, деформація, згинання, стискання, зсув, скручування, розтягування, окружне напруження, втома; дренажні та вентиляційні засоби; засоби встановлення системи; засоби захисту від удару блискавки; з’єднання повітряного судна | 2 | 2 |
(b) Технології будови фюзеляжу з працюючою обшивкою, допоміжних нервюр, стрингерів, лонжеронів, перегородок, шпангоутів, дублерів, стійок, стяжок, балок, силових наборів підлоги, арматури, методів утворення плівки, антикорозійного захисту, крила, хвостового оперення і вузлів кріплення двигуна; методи монтажу конструкції: заклепування, скріплення болтами, з’єднання зварюванням; способи захисту поверхні (хромування, анодування, пофарбування); очищення поверхні; симетрія авіаційних конструкцій: методи вирівнювання і перевірка симетрії | 1 | 2 |
11.3. Будова корпусу - літаки | 1 | 2 |
(b) Крила | 1 | 2 |
(с) Стабілізатори | 1 | 2 |
(d) Поверхні управління польотом | 1 | 2 |
(e) Гондоли/пілони | 1 | 2 |
11.4. Кондиціювання повітря і герметизація кабіни | 1 | 3 |
11.5. Прилади/системи авіаційного та радіоелектронного обладнання | 1 | 2 |
(b) Системи авіаційного та радіоелектронного обладнання | 1 | 1 |
11.6. Електроенергія | 1 | 3 |
11.7. Обладнання й оснащення | 2 | 2 |
(b) Обладнання для завантажувально-розвантажувальних робіт і зберігання вантажу; трапи | 1 | 1 |
11.8. Протипожежний захист | 1 | 3 |
(b) Портативний вогнегасник | 1 | 3 |
11.9. Органи управління польотом | 1 | 3 |
11.10. Паливні системи | 1 | 3 |
11.11. Гідравлічна енергія | 1 | 3 |
11.12. Захист від льоду і дощу | 1 | 3 |
11.13. Шасі | 2 | 3 |
11.14. Вогні | 2 | 3 |
11.15. Кисень | 1 | 3 |
11.16. Пневматика/вакуумСхема системи; джерела: двигун/ДСУ, компресори, резервуари, наземні джерела; регулювання тиску; розподіл; індикація і попередження; взаємодія з іншими системами | 1 | 3 |
11.17. Водопостачання/видалення відходів | - | - |
Moдуль 12. Аеродинаміка, конструкції і системи вертольотів
Перелік питань | Рівень | |
А3 | B1.3 | |
12.1. Теорія польоту - аеродинамічні характеристики несучих гвинтів | 1 | 2 |
12.2. Системи управління польотом | 2 | 3 |
12.3. Встановлення співвісності лопатей та аналіз вібрації | 1 | 3 |
12.4. Трансмісія | 1 | 3 |
12.5. Конструкції корпусу | 2 | 2 |
(b) Технологія будови фюзеляжу з працюючою обшивкою, допоміжних нервюр, стрингерів, лонжеронів, перегородок, шпангоутів, дублерів, стійок, стяжок, балок, силових наборів підлоги, арматури, методів утворення плівки й антикорозійного захисту; кріплення стабілізатора, пілона і шасі; монтаж сидінь; двері: будова, механізми, експлуатація та запобіжні пристрої; будова вікон і вітрового скла; зберігання пального; протипожежні перегородки; підвіска двигуна; методи монтажу конструкції: заклепування, скріплення болтами, з’єднання зварюванням; способи захисту поверхні: хромування, анодування, фарбування; очищення поверхні; симетрія корпусу: методи вирівнювання і перевірка симетрії | 1 | 2 |
12.6. Кондиціювання повітря | 1 | 2 |
(b) Кондиціювання повітря | 1 | 3 |
12.7. Прилади/системи авіаційного та радіоелектронного обладнання | 1 | 2 |
(b) Системи авіаційного та радіоелектронного обладнання | 1 | 1 |
12.8. Електроенергія | 1 | 3 |
12.9. Обладнання й оснащення | 2 | 2 |
(b) Аварійні системи забезпечення плавучості; перевезення, утримання та збереження вантажу | 1 | 1 |
12.10. Протипожежний захист | 1 | 3 |
12.11. Паливні системи | 1 | 3 |
12.12. Гідравлічна енергія | 1 | 3 |
12.13. Захист від льоду і дощу | 1 | 3 |
12.14. Шасі | 2 | 3 |
12.15. Вогні | 2 | 3 |
12.16. Пневматика/вакуум | 1 | 3 |
12.17. Інтегрована модульна авіоніка | 1 | 2 |
12.18. Бортові системи технічного обслуговування | 1 | 2 |
12.19. Інформаційні системи | 1 | 2 |
Модуль 13. Аеродинаміка, конструкції і системи повітряних суден
Перелік питань | Рівень | ||
B2.1 | В2.2 | В2.3 | |
13.1. Теорія польоту | - | 1 | 1 |
(b) Високошвидкісний політ | 1 | 1 | 1 |
(с) Аеродинаміка несучого гвинта | - | 1 | - |
13.2. Конструкції - загальні поняття | 1 | 1 | - |
(b) Системи визначення зон і станцій; електрозварювання; передбачення захисту від ударів блискавки | - | - | - |
13.3. Автоматичний політ | 1 | 3 | - |
(b) Автоматичне регулювання балансування; інтерфейс навігаційних засобів автопілота; автомат тяги | - | 2 | - |
(с) Системи автоматичної посадки: принципи і категорії, режими роботи, заходження на посадку, глісада, приземлення, відхід на друге коло, системні керівні програми і несправні стани | - | 2 | 2 |
13.4. Зв’язок/навігація | 1 | - | 3 |
(b) Принципи роботи таких систем: зв’язок надвисокої частоти; зв’язок високої частоти; аудіо; аварійний привідний передавач; кабінний магнітофон; всенаправлений маяк надвисокої частоти; тактична аеронавігаційна система; автоматичного пеленгування; інструментальна система посадки; далекомірне обладнання; доплерівська навігація; системи зональної навігації; системи управління польотом; глобальна навігаційна система, глобальна навігаційна супутникова система, система посадки, відповідач системи посадки; відповідач управління повітряним рухом, вторинний оглядовий радіолокатор; система оповіщення і система попередження про зіткнення; метеорологічний радіолокатор; радіовисотомір; передача інформації і повідомлень | - | - | 2 |
Мікрохвильова система посадки; наднизькочастотна і гіперболічна навігаційні системи | - | - | 2 |
Інерціальна навігаційна система | - | 3 | - |
13.5. Електроенергія | 1 | 3 | 1 |
13.6. Обладнання й оснащення | 1 | 1 | 1 |
(b) Додаткове обладнання кабіни | - | 1 | - |
13.7. Управління польотом | - | 1 | - |
(b) Управління системою: електричне, за допомогою електроприводів | - | 2 | - |
13.8. Система приладів | - | 3 | - |
13.9. Вогні | - | 3 | - |
13.10. Бортові системи технічного обслуговування | - | 2 | - |
13.11. Кондиціювання повітря | - | 1 | - |
(b) Кондиціювання повітря | - | 1 | - |
(с) Підтримання тиску | - | 2 | - |
Ущільнення | - | 1 | - |
(d) Техніка безпеки і попереджувальні пристрої | - | 1 | - |
13.12. Протипожежний захист | - | 3 | - |
(b) Компактний вогнегасник | 1 | 1 | 1 |
13.13. Паливні системи | - | 1 | - |
(b) Заправлення пальним і зливання пального | - | 1 | - |
(с) Системи повздовжнього балансування палива; індикація і попередження | - | 2 | - |
13.14. Гідравлічна енергія | - | 1 | - |
(b) Регулювання тиску | - | 1 | - |
13.15. Захист від льоду і дощу | - | 1 | - |
(b) Утворення льоду, класифікація і виявлення; системи запобігання обледенінню і видалення льоду: електрична, гарячого повітря і хімічна | - | 2 | - |
(с) Системи видалення льоду: електрична, гарячого повітря, пневматична, хімічна; підігрівання датчиків і дренажних отворів | - | 2 | - |
13.16. Шасі | - | 1 | - |
(b) Системи випуску і прибирання: нормальна й аварійна; індикація і попередження; колеса, гальма, протиковзання і гальмування; руління; полозкові шасі, поплавки | - | 1 | - |
13.17. Кисень | - | 2 | - |
13.18. Пневматика/вакуум | - | 1 | - |
(b) Схема системи; джерела: двигун/ДСУ, компресори, резервуари, наземні джерела | - | 1 | - |
(с) Регулювання тиску; індикація і попередження; взаємодія з іншими системами | - | 1 | - |
13.19. Водопостачання/видалення відходів | - | - | - |
13.20. Інтегрована модульна авіоніка | - | 1 | 1 |
13.21. Системи кабіни | - | 1 | 1 |
13.22. Інформаційні системи | - | 1 | 1 |
Перелік питань | Рівень |
B2.2 | |
14.1. Газотурбінні двигуни | 1 |
(b) Електронний контроль двигуна і системи дозування палива | 2 |
14.2. Системи індикації двигунів | 3 |
14.3. Системи запалювання і запуску | 3 |
Moдуль 15. Газотурбінний двигун
Перелік питань | Рівень | |
A1 A3 | B1.1 B1.3 | |
15.1. Основи | 1 | 2 |
15.2. Характеристика двигуна | - | 2 |
15.3. Вхідний отвір | 2 | 2 |
15.4. Компресори | 1 | 2 |
15.5. Блок камери згоряння | 1 | 2 |
15.6. Секція турбіни | 2 | 2 |
15.7. Вихідний отвір | 1 | 2 |
15.8. Підшипники й ущільнення | 1 | 2 |
15.9. Мастильні матеріали і паливо | 1 | 2 |
15.10. Системи змащування | 1 | 2 |
15.11. Паливні системи | 1 | 2 |
15.12. Повітряні системи | 1 | 2 |
15.13. Системи запуску і запалювання | 1 | 2 |
15.14. Системи індикації двигунів | 1 | 2 |
15.15. Системи нарощування потужності | 1 | 1 |
15.16. Турбогвинтові двигуни | 1 | 2 |
15.17. Турбовальні двигуни | 1 | 2 |
15.18. Допоміжні силові установки (ДСУ) | 1 | 2 |
15.19. Силова установка | 1 | 2 |
15.20. Протипожежні системи | 1 | 2 |
15.21. Перевірка двигуна й експлуатація на землі | 1 | 3 |
15.22. Збереження і консервація двигуна | - | 2 |
Перелік питань | Рівень | |
A2 | B1.2 | |
16.1. Основи | 1 | 2 |
16.2. Характеристики двигуна | 1 | 2 |
16.3. Будова двигуна | 1 | 2 |
16.4. Паливні системи двигуна | 1 | 2 |
(b) Системи впорскування палива | 1 | 2 |
(c) Електронне управління двигуном | 1 | 2 |
16.5. Системи запуску і запалювання | 1 | 2 |
16.6. Вхідна, вихлопна й охолоджувальна системи | 1 | 2 |
16.7. Наддув/турбонаддув | 1 | 2 |
16.8. Мастильні матеріали і пальне | 1 | 2 |
16.9. Системи змащування | 1 | 2 |
16.10. Системи індикації двигуна | 1 | 2 |
16.11. Силова установка | 1 | 2 |
16.12. Перевірка двигуна й експлуатація на землі | 1 | 3 |
16.13. Збереження і консервація двигуна | - | 2 |
Перелік питань | Рівень | |
А1 А2 | B1.1 B1.2 | |
17.1. Основи | 1 | 2 |
17.2. Будова гвинта | 1 | 2 |
17.3. Управління кроком гвинта | 1 | 2 |
17.4. Синхронізація гвинта | - | 2 |
17.5. Захист гвинта від обледеніння | 1 | 2 |
17.6. Технічне обслуговування гвинта | 1 | 3 |
17.7. Зберігання і консервація гвинта | 1 | 2 |
Модулі 50-55: системи військового і спеціального призначення
Модуль 50. Основні принципи озброєння
Перелік питань | Рівень | ||||
A | B1 | B2.1 | В2.2 | В2.3 | |
50.1. Основні принципи озброєння | 1 | 1 | 3 | - | - |
(b) Методи наведення ракет: радіолокаційний, інфрачервоний, електронно-оптичний, пасивний протирадіолокаційний | 1 | 1 | 3 | - | 1 |
Ракетні боєголовки і механізми детонації; керована зброя (ракети), аеродинаміка та управління польотом | 1 | 1 | 3 | - | - |
(с) Зберігання, комплектування і розукомплектування боєприпасів | 1 | 1 | 3 | - | - |
Перелік питань | Рівень | ||||
A | B1 | B2.1 | В2.2 | В2.3 | |
51.1. Системи підвіски озброєння | 2 | 3 | 3 | - | - |
(b) Управління зброєю, цілевказання та захват цілі | 1 | 2 | 3 | - | 1 |
Moдуль 52. Операційні системи атаки
Перелік питань | Рівень | ||
A | B1 | B2.1 | |
52.1. Система управління атакою | - | 2 | 1 |
52.2. Оперативні функції атаки | - | 2 | 1 |
52.3. Крос - технічні функції атаки | - | 2 | 1 |
Модуль 53. Спостереження та радіоелектронна боротьба
Перелік питань | Рівень | |||
A | B1 | В2.2 | В2.3 | |
53.1. Спостереження | 1 | 2 | 1 | - |
Радіолокаційне спостереження | 1 | 2 | - | 1 |
53.2. Запис зображення | 1 | 2 | 2 | - |
(b) Специфіка аерофотозйомки; камери | 1 | 1 | 2 | - |
53.3. Радіоелектронна боротьба | - | 2 | - | 2 |
Перелік питань | Рівень | ||
A | B1 | B2 | |
54.1. Безпека і спасіння екіпажу | 2 | 3 | 1 |
Moдуль 55. Військові системи зв’язку
Перелік питань | Рівень | ||
A | B1 | B2.3 | |
55.1. Військові системи зв’язку | - | - | 3 |
Додаток 2 |
1.1. Базові екзамени повинні проводитися з використанням формату тестового питання та описових питань, як зазначено нижче. Неправильні альтернативні відповіді повинні бути однаково правдоподібні. Усі альтернативні відповіді повинні бути чітко пов’язані з питаннями, бути однакової граматичної конструкції і довжини.
1.2. Кожне тестове питання повинно містити щонайменше три варіанти відповіді на вибір, один із яких є правильним. Кандидату надається час для відповіді - в середньому 75 секунд на одне питання.
1.3. Для підготовки письмової відповіді на кожне описове питання кандидату надається 20 хвилин.
1.4. Відповідні описові питання повинні бути підготовлені згідно з програмою, зазначеною у модулях 7, 9 та 10 вимог до базових знань Частини-66В.
1.5. Кожне питання повинно містити відповідну модель відповіді, яка включатиме альтернативні відповіді, що можуть мати відношення (релевантні) до інших підрозділів модулів.
1.6. Модель відповіді містить перелік важливих пунктів, які називаються ключовими.
1.7. Прохідний бал для кожного модуля становить 75 %. Тестова частина кожного підмодуля або модуля вважається складеною, якщо 75 % відповідей є правильними.
1.8. Прохідний бал для кожного описового питання становить 75 % при тому, що кандидати повинні відповісти на 75 % необхідних ключових питань. Кожна відповідь на описове питання вважається прийнятою на 75 %, якщо вона є правильною на 75 % і не має серйозних помилок у ключових пунктах.
1.9. Якщо не складено тільки тестову або тільки описову частину, тоді необхідно перескласти тільки відповідну частину екзамену.
1.10. Система відмічання помилок не використовуватиметься для визначення результату екзамену.
1.11. Нескладений модуль перескладається не раніше ніж через 90 днів, крім випадку, коли схвалена згідно з Частиною-147В організація з підготовки до технічного обслуговування проводить курси повторного вивчення предметів зазначеного модуля, тоді нескладений модуль може бути перескладений через 30 днів, якщо він не схвалений в іншому свідоцтві.
1.12. Періоди часу, зазначені у параграфі 66.A.25 Частини-66В, застосовуються до екзамену кожного модуля, за винятком тих екзаменів, які складені для отримання іншої категорії чинного свідоцтва.
1.13. Максимальна кількість послідовних спроб для складання екзамену кожного модуля - три. Подальші три спроби дозволяється проводити з періодичністю 1 рік, якщо інше не схвалене компетентним органом.
Заявник повинен підтвердити в письмовій формі схваленій організації з підготовки до технічного обслуговування або компетентному органу, що здійснює відповідне обстеження, кількість, дати і місця проведення цих спроб протягом останнього року. Організація з підготовки до технічного обслуговування або компетентний орган зобов’язані перевіряти кількість екзаменаційних спроб протягом застосованого терміну.
2. Кількість питань для базових екзаменів з кожного модуля
категорія A: 16 тестових та 0 описових питань. Час на виконання - 20 хвилин;
категорія В1: 32 тестових та 0 описових питань. Час на виконання - 40 хвилин;
категорія В2: 32 тестових та 0 описових питань. Час на виконання - 40 хвилин.
категорія A: 32 тестових та 0 описових питань. Час на виконання - 40 хвилин;
категорія В1: 52 тестових та 0 описових питань. Час на виконання - 65 хвилин;
категорія В2: 52 тестових та 0 описових питань. Час на виконання - 65 хвилин.
категорія A: 20 тестових та 0 описових питань. Час на виконання - 25 хвилин;
категорія В1: 52 тестових та 0 описових питань. Час на виконання - 65 хвилин;
категорія В2: 52 тестових та 0 описових питань. Час на виконання - 65 хвилин.
Модуль 4 - Основи електроніки:
категорія В1: 20 тестових та 0 описових питань. Час на виконання - 25 хвилин;
категорія В2: 40 тестових та 0 описових питань. Час на виконання - 50 хвилин.
Модуль 5 - Цифрова техніка/електронні інструментальні системи:
категорія A: 16 тестових та 0 описових питань. Час на виконання - 20 хвилин;
категорія В1: 40 тестових та 0 описових питань. Час на виконання - 50 хвилин;
категорія В2: 72 тестових та 0 описових питань. Час на виконання - 90 хвилин.
Модуль 6 - Матеріали і деталі:
категорія A: 52 тестових та 0 описових питань. Час на виконання - 65 хвилин;
категорія В1: 72 тестових та 0 описових питань. Час на виконання - 90 хвилин;
категорія В2: 60 тестових та 0 описових питань. Час на виконання - 75 хвилин.
Модуль 7 - Практика технічного обслуговування:
категорія A: 72 тестових та 2 описових питання. Час на виконання - 90 хвилин плюс 40 хвилин;
категорія В1: 80 тестових та 2 описових питання. Час на виконання - 100 хвилин плюс 40 хвилин;
категорія В2: 60 тестових та 2 описових питання. Час на виконання - 75 хвилин плюс 40 хвилин.
Модуль 8 - Основи аеродинаміки:
категорія A: 20 тестових та 0 описових питань. Час на виконання - 25 хвилин;
категорія В1: 20 тестових та 0 описових питань. Час на виконання - 25 хвилин;
категорія В2: 20 тестових та 0 описових питань. Час на виконання - 25 хвилин.
категорія A: 20 тестових та 1 описове питання. Час на виконання - 25 хвилин плюс 20 хвилин;
категорія В1: 20 тестових та 1 описове питання. Час на виконання - 25 хвилин плюс 20 хвилин;
категорія В2: 20 тестових та 1 описове питання. Час на виконання - 25 хвилин плюс 20 хвилин.
Модуль 10 - Авіаційне законодавство:
категорія A: 32 тестових та 1 описове питання. Час на виконання - 40 хвилин плюс 20 хвилин;
категорія В1: 40 тестових та 1 описове питання. Час на виконання - 50 хвилин плюс 20 хвилин;
категорія В2: 40 тестових та 1 описове питання. Час на виконання - 50 хвилин плюс 20 хвилин.
Модуль 11А - Аеродинаміка, конструкції і системи літаків з газотурбінними двигунами:
категорія A: 108 тестових та 0 описових питань. Час на виконання - 135 хвилин;
категорія В1: 140 тестових та 0 описових питань. Час на виконання - 175 хвилин.
Модуль 11А - Аеродинаміка, конструкції і системи літаків з поршневими двигунами:
категорія A: 72 тестових та 0 описових питань. Час на виконання - 90 хвилин;
категорія В1: 100 тестових та 0 описових питань. Час на виконання - 125 хвилин.
Модуль 12 - Аеродинаміка, конструкції і системи вертольотів:
категорія A: 100 тестових та 0 описових питань. Час на виконання - 125 хвилин;
категорія В1: 128 тестових та 0 описових питань. Час на виконання - 160 хвилин.
Модуль 13 - Аеродинаміка, конструкції і системи повітряних суден:
категорія В2: 180 тестових та 0 описових питань. Час на виконання - 225 хвилин.
Визначені питання та час за необхідності розподіляються на два екзамени.
категорія В2: 24 тестових та 0 описових питань. Час на виконання - 30 хвилин.
Модуль 15 - Газотурбінний двигун:
категорія A: 60 тестових та 0 описових питань. Час на виконання - 75 хвилин;
категорія В1: 92 тестових та 0 описових питань. Час на виконання - 115 хвилин.
категорія A: 52 тестових та 0 описових питань. Час на виконання - 65 хвилин;
категорія В1: 72 тестових та 0 описових питань. Час на виконання - 90 хвилин.
категорія A: 20 тестових та 0 описових питань. Час на виконання - 25 хвилин;
категорія В1: 32 тестових та 0 описових питань. Час на виконання - 40 хвилин.
Модуль 50 - Основні принципи озброєння:
категорія A: 12 тестових та 0 описових питань. Час на виконання - 15 хвилин;
категорія В1: 12 тестових та 0 описових питань. Час на виконання - 15 хвилин;
категорія В2: 12 тестових та 0 описових питань. Час на виконання - 15 хвилин.
Модуль 51 - Системи озброєння:
категорія A: 24 тестових та 0 описових питань. Час на виконання - 30 хвилин;
категорія В1: 28 тестових та 0 описових питань. Час на виконання - 35 хвилин;
категорія В2: 32 тестових та 0 описових питань. Час на виконання - 40 хвилин.
Модуль 52 - Операційні системи атаки:
категорія В1: 48 тестових та 0 описових питань. Час на виконання - 60 хвилин;
категорія В2: 80 тестових та 0 описових питань. Час на виконання - 100 хвилин.
Модуль 53 - Спостереження і радіоелектронна боротьба:
категорія A: 12 тестових та 0 описових питань. Час на виконання - 15 хвилин;
категорія В1: 32 тестових та 0 описових питань. Час на виконання - 40 хвилин;
категорія В2: 48 тестових та 0 описових питань. Час на виконання - 60 хвилин.
категорія A: 16 тестових та 0 описових питань. Час на виконання - 20 хвилин;
категорія В1: 20 тестових та 0 описових питань. Час на виконання - 25 хвилин;
категорія В2: 16 тестових та 0 описових питань. Час на виконання - 20 хвилин.
Модуль 55 - Військові системи зв’язку:
категорія В2: 16 тестових та 0 описових питань. Час на виконання - 20 хвилин.
Додаток 3 |
СТАНДАРТ
підготовки і складання екзаменів з типу державного повітряного судна та підготовки на виробництві
Додаток 4 |
ВИМОГИ
до досвіду для додання категорії або підкатегорії до свідоцтва персоналу з технічного обслуговування авіаційної техніки державної авіації
Додаток 5 |
ЗАЯВКА
на видачу або внесення змін до свідоцтва персоналу з технічного обслуговування авіаційної техніки державної авіації
Додаток 6 |
СВІДОЦТВО
персоналу з технічного обслуговування авіаційної техніки державної авіації
