Про затвердження Порядку здійснення контролю за використанням вивільнених коштів підприємств - суб’єктів літакобудування, на які поширюється дія норм статті 2 Закону України “Про розвиток літакобудівної промисловості”
{Назва Постанови із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 481 від 05.06.2019}
{Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ
№ 481 від 05.06.2019
№ 916 від 06.11.2019
№ 1149 від 03.11.2021}
Відповідно до пункту 41 підрозділу 4 розділу ХХ “Перехідні положення” Податкового кодексу України Кабінет Міністрів України постановляє:
1. Затвердити Порядок здійснення контролю за використанням вивільнених коштів підприємств - суб’єктів літакобудування, на які поширюється дія норм статті 2 Закону України “Про розвиток літакобудівної промисловості”, що додається.
{Пункт 1 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 481 від 05.06.2019}
2. Ця постанова набирає чинності з дня її опублікування та діє до 1 січня 2025 року.
ПОРЯДОК
здійснення контролю за використанням вивільнених коштів підприємств - суб’єктів літакобудування, на які поширюється дія норм статті 2 Закону України “Про розвиток літакобудівної промисловості”
{Назва Порядку із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 481 від 05.06.2019}
1. Цей Порядок визначає механізм здійснення контролю за використанням вивільнених коштів у зв’язку із звільненням від обкладення податком на прибуток підприємств відповідно до пункту 41 підрозділу 4 розділу XX “Перехідні положення” Податкового кодексу України (далі - вивільнені кошти) підприємств - суб’єктів літакобудування, на які поширюється дія норм статті 2 Закону України “Про розвиток літакобудівної промисловості” (далі - платники податку).
{Пункт 1 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 481 від 05.06.2019}
2. У цьому Порядку термін “вивільнені кошти” означає суму податку на прибуток, що визначається платником податку під час застосування пільги та не сплачується до державного бюджету України, а залишається у розпорядженні платника податку під зобов’язання їх використання за напрямами, які визначені Податковим кодексом України та цим Порядком.
3. Об’єктами здійснення контролю за використанням вивільнених коштів є визначені у переліку суб’єктів літакобудування, щодо яких запроваджуються тимчасові заходи державної підтримки, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 9 червня 2010 р. № 405 (Офіційний вісник України, 2010 р., № 43, ст. 1404), платники податку, щодо яких запроваджується пільга з податку на прибуток підприємств.
4. Контроль за цільовим використанням вивільнених коштів здійснює ДПС. Контроль за виконанням інших заходів моніторингу щодо використання таких коштів здійснює Мінстратегпром відповідно до завдань, покладених на Міністерство.
{Абзац перший пункту 4 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 916 від 06.11.2019, № 1149 від 03.11.2021}
Контроль за виконанням умов надання пільг, порядку їх застосування, розрахунку пільги, а також використання вивільнених коштів здійснюється в порядку, передбаченому Податковим кодексом України.
Періодичність здійснення заходів контролю та строки проведення перевірок встановлюються відповідно до періодичності здійснення контролю за розрахунком і сплатою податкових зобов’язань, з якими пов’язано виникнення пільги.
Платники податку ведуть окремий облік та визначають окремо прибуток, отриманий від діяльності за кодом виду економічної діяльності за ДК 009:2010, на рівні класів 26.51, 26.70, 30.30, 51.21, 71.12, 71.20, 72.19 та 85.59. Суми вивільнених коштів визнаються як отримане цільове фінансування відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності та відображаються в бухгалтерському обліку підприємств в установленому порядку на окремому рахунку “Цільове фінансування і цільові надходження”.
{Абзац четвертий пункту 4 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 481 від 05.06.2019}
5. Вивільнені кошти використовуються на науково-дослідні та дослідницько-конструкторські роботи з літакобудування, створення чи переоснащення матеріально-технічної бази, збільшення обсягу виробництва, запровадження новітніх технологій. Використання таких коштів має бути пов’язане з діяльністю платника податку, прибуток від якої звільняється від оподаткування.
Вивільнені кошти, не використані платником податків, не можуть бути перенесені на інші податкові періоди, зараховані в рахунок майбутніх платежів з податків та зборів або відшкодовані з бюджету.
6. Вивільнені кошти використовуються на:
науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи з літакобудування (у тому числі вартості робіт і послуг, отриманих від інших виконавців). Облік таких витрат ведеться окремо відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності;
створення чи переоснащення матеріально-технічної бази, під яким слід розуміти комплекс заходів щодо підвищення техніко-економічного рівня окремих виробництв, цехів і дільниць на основі впровадження передової техніки та технології, механізації та автоматизації виробництва, модернізації та заміни застарілого і фізично зношеного устатковання на нове продуктивніше з розширенням (або без такого) виробничих площ. Облік необоротних та нематеріальних активів, призначених для використання у діяльності платника податку, прибуток від якої звільняється від оподаткування, та розрахунок амортизації таких активів здійснюються окремо та відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності з урахуванням обмежень, встановлених Податковим кодексом України. Показник створення чи переоснащення матеріально-технічної бази враховує також вартість придбаних (оплачених) необоротних та нематеріальних активів у період дії пільги починаючи з моменту виникнення відповідних підстав для її застосування і протягом усього строку дії такої пільги за умови їх введення в подальшому в експлуатацію та використання у діяльності платника податку, прибуток від якої звільняється від оподаткування;
збільшення обсягу виробництва. Показник збільшення обсягу виробництва розраховується шляхом порівняння показників собівартості реалізованої продукції за базовий звітний (податковий) період, що передував періоду виникнення пільги (вивільнених коштів), та поточного звітного (податкового) періоду в цінах базового звітного (податкового) періоду;
запровадження новітніх технологій, яке включає витрати, що визначені відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності, на розробку, впровадження та освоєння виробництва нової продукції чи послуг, створення чи впровадження та (або) вдосконалення конкурентоздатних технологій, а також організаційно-технічних рішень виробничого, адміністративного, комерційного або іншого характеру, що поліпшують структуру та якість виробництва основної продукції платника податку.
Витрати на науково-дослідні та дослідно-конструкторські роботи з літакобудування, створення чи переоснащення матеріально-технічної бази, збільшення обсягу виробництва, запровадження новітніх технологій, що понесені платником податків у період дії пільги, обліковуються починаючи з моменту виникнення відповідних підстав для її застосування і протягом усього строку дії такої пільги.
7. Платник податку зобов’язаний збільшити податкове зобов’язання з податку на прибуток підприємств на суму вивільнених коштів, які залишилися невикористаними платником на цілі, визначені цим Порядком, за результатами звітного (податкового) періоду, що настає після закінчення строку дії пільги з податку на прибуток підприємства.
{Абзац перший пункту 7 в редакції Постанови КМ № 481 від 05.06.2019}
У разі виключення платника податку з переліку суб’єктів літакобудування, щодо яких запроваджувалася пільга з податку на прибуток підприємств, такий платник зобов’язаний нараховувати податкове зобов’язання з податку на прибуток підприємств з першого календарного дня звітного (податкового) періоду, у якому сталося таке виключення.
8. У разі порушення напрямів цільового використання вивільнених коштів, визначених у цьому Порядку, платник податку зобов’язаний збільшити податкове зобов’язання з податку на прибуток підприємств починаючи з першого числа місяця, в якому вчинено таке порушення. Штрафні санкції та пеня застосовуються відповідно до Податкового кодексу України.
{Пункт 9 виключено на підставі Постанови КМ № 481 від 05.06.2019}
10. Контроль за дотриманням умов використання вивільнених коштів здійснюється під час реалізації контрольних заходів шляхом проведення аналізу показників використання, визначених пунктом 6 цього Порядку.
11. Рішення контролюючих органів, що прийняті за результатами перевірок, оформлюються в установленому законодавством порядку.
