Про затвердження Авіаційних правил України «Інструкція з організації та здійснення контролю на безпеку в аеропортах України»
Відповідно до статей 5, 11 Повітряного кодексу України, пункту 78 Державної програми авіаційної безпеки цивільної авіації, затвердженої Законом України від 21 березня 2017 року № 1965-VIII, Положення про Державну авіаційну службу України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 08 жовтня 2014 року № 520, та з метою удосконалення контролю на безпеку в аеропортах України НАКАЗУЮ:
1. Затвердити Авіаційні правила України «Інструкція з організації та здійснення контролю на безпеку в аеропортах України», що додаються.
2. Управлінню системою авіаційної безпеки (Мачуський В.В.) у встановленому законодавством порядку забезпечити:
подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України;
оприлюднення цього наказу на офіційному веб-сайті Державіаслужби.
3. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Державної служби України з нагляду за забезпеченням безпеки авіації від 28 вересня 2004 року № 81 «Про затвердження Інструкції з організації та здійснення контролю на безпеку в аеропортах України», зареєстрований в Міністерстві юстиції України 07 грудня 2004 року за № 1555/10154.
4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.
ПОГОДЖЕНО: |
|
АВІАЦІЙНІ ПРАВИЛА УКРАЇНИ
«Інструкція з організації та здійснення контролю на безпеку в аеропортах України»
1. Ці Авіаційні правила встановлюють порядок здійснення догляду та контролю на безпеку пасажирів, у тому числі транзитних і трансферних, членів екіпажів повітряних суден, ручної поклажі, багажу, особистих речей, вантажу, поштових та кур’єрських відправлень, бортових припасів, бортового харчування, польотних та аеропортових постачань, осіб та транспортних засобів, яким надається доступ до зони обмеженого доступу, що охороняється.
2. Положення та процедури, викладені в цих Авіаційних правилах, поширюються на всіх суб’єктів авіаційної діяльності, які забезпечують заходи безпеки з метою попередження актів незаконного втручання в діяльність цивільної авіації України.
3. Ці Авіаційні правила застосовуються службами авіаційної безпеки суб’єктів авіаційної діяльності з метою захисту, охорони та безпеки пасажирів, членів екіпажу, авіаційного персоналу, персоналу, задіяного в авіаційній діяльності, повітряних суден, об’єктів, суб’єктів авіаційної діяльності незалежно від форми власності та підпорядкованості. Суб’єкти авіаційної діяльності, які провадять її в аеропортах, мають забезпечити навчання свого персоналу наданню першої медичної допомоги та користуванню автоматичним дефібрилятором.
4. На підставі цих Авіаційних правил суб’єкт авіаційної діяльності, що здійснює контроль на безпеку, розробляє відповідні технології, які затверджує його керівник після погодження уповноваженим органом з питань цивільної авіації.
5. Терміни, що використовуються у цих Авіаційних правилах, вживаються у таких значеннях:
вибухові речовини та запалювальні речовини і пристрої - вибухові речовини та запалювальні речовини та пристрої, які можуть бути використані для заподіяння тілесних ушкоджень або становити загрозу безпеці повітряних суден;
заборонені предмети - зброя, вибухові речовини або інші небезпечні пристрої, предмети чи речовини, які можуть бути використані для вчинення акту незаконного втручання, що ставить під загрозу безпеку цивільної авіації;
загострені предмети чи предмети з гострим наконечником - предмети з гострим краєм чи гострим наконечником, що можуть бути використані для завдання серйозних травм;
затуплені інструменти - предмети, які можуть бути використані для заподіяння серйозної травми (в разі їх застосування для нанесення удару);
захищені від несанкціонованого відкриття пакети - пакети, вміст яких відповідає інструкціям з контролю безпеки, що рекомендовані Міжнародною організацією цивільної авіації;
предмети, обмежені для перевезення,- предмети, які в конкретному контексті авіаційної безпеки визначені як предмети, пристрої або речовини, які можуть бути використані для вчинення актів незаконного втручання проти цивільної авіації або які можуть створити загрозу безпеці повітряного судна та осіб, що перебувають на його борту, або споруд чи населення;
пристрої шокової дії - пристрої, спеціально призначені для шокового ураження або паралізуючої дії;
робочі інструменти - інструменти, які можуть бути використані як для спричинення серйозних травм, так і для загрози безпеці повітряних суден.
Інші терміни, що застосовуються в цих Авіаційних правилах, вживаються у значеннях, наведених у Повітряному кодексі України, Державній програмі авіаційної безпеки цивільної авіації, затвердженій Законом України від 21 березня 2017 року № 1965-VIII, додатках до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію та інших нормативно-правових актах України з питань авіаційної безпеки.
6. У цих Авіаційних правилах використовуються такі абревіатури:
ЄКЦА - Європейська конференція цивільної авіації;
ЗНВП - захищені від несанкціонованого відкриття пакети;
ПЗНП - проектування зображень небезпечних предметів;
РТІ - рентгенотелевізійний інтроскоп;
ІСАО - Міжнародна організація цивільної авіації;
ТЗД - технічні засоби догляду;
SСО - статус безпеки вантажного відправлення для дозволу його перевезення лише для вантажних та поштових повітряних суден;
SHR - статус безпеки вантажного відправлення для дозволу його перевезення щодо пасажирських, вантажних та поштових повітряних суден за умови дотримання вимог для вантажів з підвищеним ризиком;
SPX - статус безпеки вантажного відправлення для дозволу його перевезення на пасажирських, вантажних та поштових повітряних суднах.
II. Пасажири, члени екіпажів, їх ручна поклажа, особи, які не є пасажирами, та їх особисті речі
1. З метою унеможливлення пронесення на борт ПС або в зону обмеженого доступу, що охороняється, зброї, вибухових речовин та пристроїв або інших небезпечних предметів, речовин тощо, які можуть бути використані для здійснення акту незаконного втручання, в аеропортах України як на внутрішніх, так і на міжнародних рейсах здійснюються догляд та контроль на безпеку членів екіпажу, пасажирів, у тому числі транзитних та трансферних, ручної поклажі, багажу, вантажу, кур’єрських і поштових відправлень, польотних та аеропортових постачань, бортових припасів, бортового харчування, осіб та транспортних засобів, яким надається доступ до зони обмеженого доступу, що охороняється.
2. Після проходження догляду пасажири потрапляють в критичну ділянку зони обмеженого доступу, що охороняється, а потім прямують до ПС в супроводі уповноваженої особи аеропорту або суб’єкта наземного обслуговування під контролем служби авіаційної безпеки. Члени екіпажів, які не мають постійної перепустки в аеропорт, в якому перебуває їхнє ПС, прямують до нього у супроводі уповноваженої особи аеропорту або суб’єкта наземного обслуговування.
3. Транзитні пасажири та їх ручна поклажа звільняються від догляду, якщо вони залишаються на борту ПС або не змішуються з відлітаючими пасажирами, які пройшли догляд, крім тих, які пересаджуються на борт того самого ПС.
4. У разі надходження достовірної інформації про прибуття до аеропорту транзитних пасажирів з аеропорту, в якому догляд проводився не на належному рівні, керівник транзитного аеропорту забезпечує проведення повторного догляду пасажирів, їх ручної поклажі та багажу з метою виявлення предметів і речовин, заборонених до перевезення ПС.
5. Трансферні пасажири та їх ручна поклажа звільняються від догляду в разі дії міжнародної угоди про контроль на безпеку в одному пункті маршруту та захисту від несанкціонованого втручання під час переміщення таких пасажирів від пункту контролю на безпеку в аеропорту вильоту до борту ПС, що вилітає, та в аеропорту трансферу.
6. Контроль на безпеку осіб, які не є пасажирами та яким надано доступ до зони обмеженого доступу, що охороняється, для виконання функціональних обов’язків, здійснюється згідно з вимогами до догляду пасажирів.
7. Спеціальні заходи безпеки здійснюються під час перевезення потенційно небезпечних пасажирів, а саме осіб без права на в’їзд, депортованих осіб та осіб, які перебувають під вартою.
До спеціальних заходів безпеки під час перевезення потенційно небезпечних пасажирів належать:
письмове повідомлення за 48 годин до вильоту експлуатанта ПС або його представника;
відокремлення від основного потоку пасажирів;
визначення маршрутів доставки до ПС та супроводження в контрольованих зонах аеропорту представниками національної поліції України;
проходження посиленого контролю на безпеку;
проходження конвоїрами потенційно небезпечних пасажирів контролю на безпеку на загальних підставах перед або після здійснення посиленого контролю на безпеку потенційно небезпечних пасажирів;
здійснення доставки на борт ПС окремо від основного потоку пасажирів;
здійснення посадки на борт ПС до посадки інших пасажирів, висадки з борту ПС після висадки інших пасажирів рейсу;
інформування державних органів транзиту та призначення про осіб, які позбавлені права в’їзду в Україну або депортуються, про причину перевезення, оцінки ризику, пов’язаного з перевезенням таких осіб;
неприйняття до перевезення на рейси, якими перевозять групи дітей та посадових осіб, які охороняються державою згідно із Законом України «Про державну охорону органів державної влади України та посадових осіб», а також офіційних осіб іноземних держав, які згідно з протоколом перебування в Україні підлягають державній охороні.
8. Особа, яка відмовляється від проходження догляду або надання для цього ручної поклажі, багажу, особистих речей, що їй належать, до зони обмеженого доступу, що охороняється, та до перевезення ПС не допускається.
Про цей факт інформуються працівники суб’єктів, що надають послуги з продажу повітряних перевезень, які працюють на території аеропорту, та авіакомпанії, що здійснюють рейси з аеропорту.
9. Пасажирів (осіб), які за результатами здійснення процедур догляду не отримали дозвіл на доступ до зони обмеженого доступу, що охороняється, передають співробітникам правоохоронних органів, про що повідомляється авіаперевізник, на рейс якого пасажира було недопущено.
10. Догляд здійснюється уповноваженим персоналом служб авіаційної безпеки суб’єктів авіаційної діяльності щодо пасажирів, членів екіпажу, їх ручної поклажі, багажу, особистих речей та інших осіб, які не є пасажирами, як з використанням ТЗД, так і із застосуванням методу ручного догляду осіб, ручної поклажі та багажу, особистих речей.
11. Ручний догляд ручної поклажі, багажу, особистих речей та осіб застосовується у разі виявлення за допомогою ТЗД підозрілих предметів у ручній поклажі, багажі, особистих речах або на тілі особи, а також у разі наявності у оператора сумнівів щодо відсутності у пасажира заборонених/обмежених до перевезення предметів.
12. Як додатковий захід забезпечення безпеки застосовується вибірковий ручний догляд пасажирів, членів екіпажу, інших осіб та вибірковий ручний догляд їх ручної поклажі, багажу та особистих речей.
Обсяги вибіркового ручного догляду визначаються відповідно до оцінки поточного та прогнозованого рівнів загроз цивільної авіації, що затверджується уповноваженим органом з питань цивільної авіації.
13. Окремо від основного потоку пасажирів догляд проходять:
пасажири з обмеженими фізичними можливостями та особи, які їх супроводжують;
особи зі зброєю під час виконання ними службових обов’язків;
потенційно небезпечні пасажири та особи, які їх супроводжують;
персонал, задіяний в процесі обслуговування пасажирів (рейсів);
інші особи, яким потрібен доступ в зону обмеженого доступу, що охороняється, для виконання службових обов’язків.
14. Час на проведення догляду не має перевищувати загального часу, передбаченого розкладом для оформлення рейсу, та має бути достатнім для якісного проведення процедури догляду. Спрощення процедури догляду за будь-яких умов забороняється.
15. З метою оптимізації використання простору та недопущення скупчення людей на пункті догляду експлуатант аеродрому/аеропорту забезпечує організацію черги в одну лінію та виділення персоналу для впорядкування руху пасажирів. Керівник служби авіаційної безпеки експлуатанта аеродрому/аеропорту забезпечує виділення оптимальної кількості операторів для кожного пункту догляду.
16. Зони для проведення процедур догляду за допомогою ТЗД (пункти догляду), а також ручного догляду осіб, ручної поклажі, особистих речей мають відповідати таким критеріям:
розміщені в прилеглих одна до одної зонах для того, щоб пасажир не мав можливості перекласти обмежені або заборонені для перевезення предмети в ручну поклажу іншого пасажира та з метою недопущення крадіжок;
спроектовані так, щоб спростити контроль за пасажирами, виключити можливість уникнення пасажиром проходження процедур догляду;
забезпечені лотками (ящиками), в які пасажир може викласти предмети та речі;
організовані так, щоб спростити обробку пасажиропотоків з дотриманням регулярності графіка польотів;
обладнані столами відповідної довжини, що розміщені перед ТЗД для проведення догляду ручної поклажі для того, щоб пасажири мали можливість покласти знятий верхній одяг чи інші особисті речі, а також предмети, які вимагають перевірки окремо від ручної поклажі;
організовані відповідно до особливостей процедур догляду з метою уникнення черг перед пунктом догляду та скупчення пасажирів безпосередньо в пункті догляду;
спроектовані з врахуванням необхідності надання достатнього місця для повторного упакування і розміщення крісел для пасажирів, щоб вони могли перекласти зібрані речі (наприклад, портативні комп’ютери, рідини, взуття, тощо);
обладнані засобами для догляду пасажирів (стаціонарний металошукач, ручний металодетектор) та засобами для догляду ручної поклажі (РТІ);
розміщені так, щоб обладнання, яке застосовується з метою забезпечення безпеки, не піддавалося дії радіочастотних перешкод, які створюються електрообладнанням та кабельними дротами, та не створювало перешкод для обладнання зв’язку аеропорту;
обладнані кімнатами (кабінами) для ручного догляду;
обладнані окремими столами, на яких можна проводити ручний догляд ручної поклажі та виявлення в ній слідів вибухових речовин. Такі столи мають бути достатньої висоти для виконання персоналом служби авіаційної безпеки, що здійснює догляд, своїх обов’язків та виключати можливість пасажиру втручатися в процес здійснення догляду;
спроектовані так, щоб сторонні особи не мали змоги спостерігати за зображенням на моніторі РТІ;
обладнані системою відкритого зв’язку для отримання інформації чи консультації та прихованою системою сигналізації для зв’язку з поліцією, центром управління авіаційної безпеки чи аварійно-оперативним центром;
обладнані відповідними системами обігріву, кондиціонування, освітлення, вентиляції для створення нормальних умов для проведення ефективного процесу догляду;
пункти догляду укомплектовуються сертифікованим персоналом служби авіаційної безпеки як чоловічої, так і жіночої статі з метою проведення ручного догляду оператором однієї статі з пасажиром/особою.
17. Обов’язки персоналу служби авіаційної безпеки на пункті догляду:
оператори, які працюють на вході до пункту догляду, звіряють документи, що посвідчують особу пасажира, та посадковий талон з особою пасажира. Застосовують методи виявлення поведінкових характеристик для встановлення пасажирів, які підлягають посиленому догляду;
під час проведення догляду членів екіпажу перевіряють завдання на політ / генеральну декларацію та посвідчення члена екіпажу. За відсутності посвідчення члена екіпажу перевіряють документ, що посвідчує особу, та документ на право здійснення професійної діяльності;
під час проведення догляду осіб, яким необхідний доступ в зону обмеженого доступу, що охороняється, для виконання функціональних обов’язків, перевіряють перепустку аеропорту встановленого зразка та/або посвідчення державного інспектора, видане уповноваженим органом з питань цивільної авіації;
оператори, які здійснюють інформування пасажирів щодо догляду, організовують виконання ними процедури зняття верхнього одягу, взуття (за необхідності), надання для догляду їх ручної поклажі та особистих речей, контролюють розміщення пасажирами електронної апаратури (портативні комп’ютери, мобільні телефони тощо) окремо від ручної поклажі, регулюють проходження пасажирів через пункт догляду, забезпечують належне розміщення ручної поклажі на транспортері РТІ;
оператор, який працює з РТІ, інтерпретує (аналізує) зображення на екрані, встановлює необхідність проведення ручного догляду та/або застосування технічних засобів виявлення слідів вибухової речовини в будь-якій ручній поклажі, де може знаходитися обмежений/заборонений для перевезення предмет;
оператори, які працюють з ручною поклажею пасажира після здійснення догляду за допомогою РТІ, направляють, ізолюють та здійснюють ручний догляд ручної поклажі, відібраної оператором, який працює з РТІ, для здійснення ручного догляду та здійснюють догляд за допомогою технічних засобів виявлення слідів вибухової речовини. Здійснюють вибірковий ручний догляд ручної поклажі відповідно до існуючого рівня загрози. Беруть участь у складанні актів вилучення заборонених до перевезення на ПС предметів;
оператори, які працюють зі стаціонарним металошукачем та ручним металодетектором, здійснюють догляд пасажирів за допомогою стаціонарного металошукача та ручний догляд пасажирів за допомогою або без допомоги ручного металодетектора;
оператори, які працюють зі сканером, контролюють проходження пасажира через портал сканера, керують роботою сканера, контролюють правильне розміщення особи в порталі сканера, здійснюють сканування та за потреби - ручний догляд пасажирів;
у разі розміщення монітора локальної станції керування на відстані від порталу сканера додатковий оператор вивчає отримане зображення на моніторі локальної станції керування, що знаходиться на відстані від порталу сканера, дотримується методики аналізу зображень. У разі виявлення ознак прихованого предмета надає засобами радіозв’язку детальну інформацію оператору, який контролює проходження пасажира через портал сканера по кожному місцю розташування прихованого предмета;
старший інспектор не виконує технологічні обов’язки операторів пункту догляду та забезпечує ефективне функціонування пункту догляду, інструктує операторів з будь-яких питань, що виникають в процесі здійснення процедур догляду, забезпечує регулярну ротацію персоналу на пункті догляду.
18. У кожному пункті догляду працює група працівників служби авіаційної безпеки, кількість якої визначається з урахуванням призначення та особливостей роботи у пункті догляду. В пунктах догляду з незначним навантаженням можливе об’єднання функцій операторів, але загальна чисельність персоналу має складати не менше 5 осіб. Кількість операторів збільшується залежно від навантаження на пункт догляду та/або рівня загрози, що визначається уповноваженим органом з питань цивільної авіації.
19. Для пунктів догляду, де здійснюється догляд транспортних засобів, додатково вводиться необхідна кількість операторів.
20. У разі відмови у роботі ТЗД застосовується 100 % ручний догляд.
21. Перед початком роботи кожної зміни або перед кожним включенням ТЗД персоналом пункту догляду проводиться його тестування. За потреби проводиться калібрування ТЗД спеціально підготовленим інженерно-технічним складом. Тестування та калібрування проводяться з використанням відповідних тест-об’єктів та оформленням відповідних протоколів.
22. У кожному пункті догляду мають знаходитися технологічні документи з детальним описом порядку виконання правил догляду.
23. Від проходження догляду звільняються:
особи, які охороняються державою згідно із Законом України «Про державну охорону органів державної влади України та посадових осіб»;
офіційні особи іноземних держав, які згідно з протоколом перебування в Україні підлягають державній охороні;
ручна поклажа, багаж, що належить зазначеним особам.
III. Інформація про авіаційну безпеку
1. Пасажирів інформують українською, англійською та/або мовами ООН щодо правил авіаційної безпеки авіаперевізниками, експлуатантами аеродромів/аеропортів або через засоби масової інформації. В пасажирських аеровокзалах по радіотрансляційній сітці періодично оголошують основні правила безпеки.
2. У пунктах догляду та біля них робляться оголошення, розміщуються відповідні знаки та відеозаписи з інформацією про порядок проходження процедур догляду.
ручний догляд у комбінації з ручним металодетектором;
за допомогою стаціонарного металошукача;
за допомогою службових собак, навчених для виявлення вибухових речовин;
за допомогою обладнання для виявлення слідів вибухових речовин;
за допомогою сканерів, що не використовують іонізуючу радіацію;
за допомогою обладнання для виявлення слідів вибухових речовин у комбінації з ручним металодетектором.
2. У разі спрацювання стаціонарного металошукача на металеві предмети під час проходження пасажиром процедури догляду здійснюється ручний догляд з використанням ручного металодетектора. Ручний металодетектор використовується як додатковий ТЗД для догляду окремих місць на тілі особи, де можуть бути приховані металеві предмети.
3. Крім пасажирів, які викликають спрацювання стаціонарного металошукача на металеві предмети, ручний догляд здійснюється щодо пасажирів, які не викликали спрацювання стаціонарного металошукача на вибірковій основі, при цьому 10-20 % від загальної кількості пасажирів підлягають додатковому догляду за допомогою обладнання для виявлення слідів вибухових речовин, сканера для догляду осіб або службових собак, навчених виявляти вибухові речовини. Відбір пасажирів для додаткового догляду здійснюється із врахуванням принципів непередбачуваності та відповідно до рівня загроз і ризиків.
4. Відсоток пасажирів, що підлягають вибірковому ручному догляду, базується на таких критеріях:
національний та місцевий рівні загрози (коли рівень загрози підвищується протягом обмеженого періоду часу, відсоток пасажирів, що підлягають вибірковому догляду, збільшується);
результати оцінки загрози на національному та місцевому рівнях (конкретні рейси, пункти призначення та експлуатанти ПС);
технічні обмеження основних методів догляду (у разі застосування стаціонарного металошукача як основного методу догляду мінімальний відсоток вибіркового ручного догляду становить 10 % та може збільшуватись залежно від рівня загрози, встановленого уповноваженим органом з питань цивільної авіації).
5. Крім обов’язкового догляду, здійснюється додатковий догляд, включаючи ручний догляд щодо осіб, які викликають підозру, виявляють підвищену нервозність, намагаються уникнути догляду або приховати предмет, заборонений до перевезень.
6. Сканери застосовують як основний метод догляду або як додатковий після застосування стаціонарного металошукача.
7. У разі застосування сканера як основного методу догляду відсоток вибіркового ручного догляду не встановлюється, при цьому взуття пасажирів підлягає догляду за допомогою РТІ або ТЗД взуття.
8. У разі застосування сканера як додаткового методу догляду після застосування стаціонарного металошукача догляду за допомогою сканера підлягають пасажири, що спричинили спрацювання стаціонарного металошукача як на метал, так і на вибірковій основі, при цьому їх взуття підлягає догляду за допомогою РТІ або ТЗД взуття. Відсоток вибіркового ручного догляду не встановлюється.
9. Ручний догляд пасажирів здійснюється в пункті догляду або за потреби в приміщенні для ручного догляду згідно з вимогами проведення догляду за допомогою ручного металодетектора пасажирів та членів екіпажу чоловічої та жіночої статі, що наведені у додатку 1 до цих Авіаційних правил, та вимогами проведення ручного догляду пасажирів та членів екіпажу чоловічої та жіночої статі, що наведені у додатку 2 до цих Авіаційних правил. Ручний догляд пасажирів здійснюється лише оператором однієї статі з пасажиром.
Пасажир, до якого застосовується ручний догляд, повинен надати для проходження догляду за допомогою РТІ усі предмети та інші речі, що має при собі, в тому числі верхній одяг, книги, газети тощо. Після завершення процедури ручного догляду особисті речі повертаються пасажиру.
У разі проведення процедури ручного догляду оператор повинен бути тактовним, ввічливим і виявляти обережність.
Під час проведення процедури ручного догляду оператор повинен керувати діями особи, щодо якої здійснюється догляд.
1. Методи догляду ручної поклажі:
2) за допомогою обладнання систем виявлення вибухових речовин;
3) за допомогою спеціально навчених службових собак;
5) за допомогою обладнання для виявлення слідів вибухових речовин.
2. Налаштування РТІ мають забезпечувати можливість оператору спостерігати за рентгенівським зображенням ручної поклажі на моніторі не менше 5 секунд без зупинки стрічки, що дозволяє її уважно перевірити. Оператор РТІ повинен:
перевірити рівномірність затемнення зображення по всій поверхні місця ручної поклажі;
приділити однакову увагу як вмісту сумки, так і її каркасу та додатковим елементам;
перевірити, чи не мають металеві частини чи пази сумки явних опуклостей чи виступів, в які частково можуть бути заховані компоненти вибухового пристрою;
знати, що будь-який чорний предмет чи ділянка на зображенні монітора РТІ означає непроникність рентгенівських променів. Така ручна поклажа підлягає ручному догляду;
якщо протягом 12-секундної перевірки неможливо визначити, що в ручній поклажі відсутні обмежені та/або заборонені до перевезень предмети, таку ручну поклажу необхідно направити на додатковий догляд.
3. Не допускається, щоб оператор, який працює з РТІ, вів безперервне спостереження за зображенням на екрані РТІ більше ніж 20 хвилин. Має пройти не менше 40 хвилин, перш ніж оператор знову приступить до здійснення догляду за допомогою РТІ. Протягом зазначеного часу оператор може виконувати інші функції, пов’язані з доглядом пасажирів.
4. Догляд за допомогою обладнання виявлення слідів вибухових речовин застосовується разом з іншими ТЗД для перевірки предметів та окремих зон всередині місця ручної поклажі в поєднанні з ручним доглядом, а також:
1) предметів всередині місця ручної поклажі, які важко перевірити вручну або за допомогою РТІ (наприклад, портативні комп’ютери, інша електроапаратура чи обладнання, що працює на акумуляторах (батарейках));
2) предметів, які направлені на ручний догляд оператором РТІ або в результаті спрацювання сигналізації, включаючи більшість предметів, які є дуже щільними та здаються оператору РТІ незрозумілими;
3) внутрішньої підкладки місця ручної поклажі (особливо швів, з’єднань і замків).
5. Догляд ручної поклажі за допомогою спеціально навчених службових собак застосовується як додатковий метод у випадках, коли інші методи виявлення вибухових речовин, вибухових пристроїв, стрілецької зброї та боєприпасів є неможливими або недостатньо ефективними.
6. Ручний догляд ручної поклажі здійснюється в присутності її власника згідно з вимогами проведення ручного догляду ручної поклажі та багажу, що наведені у додатку 3 до цих Авіаційних правил.
7. Спеціальні наукові, професійні плівки, рентгеноплівки, а також особливо чутливі плівки за зверненням їх власника перевіряються методом ручного догляду з обов’язковим застосуванням обладнання для виявлення слідів вибухових речовин або спеціально навченого службового собаки.
8. Під час проведення ручного догляду ручної поклажі оператори повинні використовувати захисні рукавички та слідкувати за тим, щоб власник ручної поклажі не втручався в процес догляду, застосовуючи за потреби ввічливі та тверді команди.
9. Все технічне обладнання застосовується згідно з інструкцією експлуатації, наданою виробником або постачальником.
10. Будь-який предмет, сумка, що викликають спрацювання сигналізації обладнання або що викликають сумніви, підлягають іншим методам догляду.
11. Ручна поклажа підлягає альтернативним методам догляду, якщо:
1) застосовані ТЗД видають сигнал тривоги;
2) передбачається, що ручна поклажа, яка пройшла догляд за допомогою РТІ, містить заборонений до перевезення предмет або предмет, перевезення якого обмежено і тому вимагає додаткової перевірки;
3) оператор не може підтвердити, що ручна поклажа, яка пройшла догляд, не містить якого-небудь забороненого предмета;
4) зображення ручної поклажі, що пройшли догляд за допомогою ТЗД, мають нахилений, непрозорий, складний для ідентифікації вигляд.
12. Понад 10 % одиниць ручної поклажі підлягає додатковому догляду на основі довільного вибору та непередбачуваності. Методи такого догляду включають ручний догляд, застосування інших ТЗД (наприклад, обладнання для виявлення слідів вибухових речовин) або поєднання таких. Відсоток ручної поклажі, що підлягає догляду за допомогою зазначених заходів, базується на результатах оцінки ризику, проведеного уповноваженим органом з питань цивільної авіації. Щодо конкретних рейсів, які належать до рейсів підвищеної загрози, застосовується більш високий відсоток.
13. У разі застосування РТІ щонайменше 10 % ручної поклажі підлягає вибірковому догляду на постійній основі за допомогою обладнання для виявлення слідів вибухових речовин або спеціально навчених службових собак. Зазначений відсоток може бути зменшений до 5 чи більше відсотків в разі встановлення і введення в експлуатацію програмного забезпечення системи проектування зображень небезпечних предметів або збільшений у разі підвищення рівня загрози.
VI. Виключення можливості контакту між пасажирами, які пройшли догляд, і особами, які його не пройшли
1. Під час проектування чи реконструкції приміщень і будівель керівництво аеропорту та авіаперевізники забезпечують заходи щодо недопущення контакту між пасажирами, які пройшли догляд, з особами, які його не пройшли.
2. У разі контакту між пасажирами, які пройшли догляд, і особами, які його не пройшли, обов’язково проводяться такі дії:
1) критичні ділянки зон обмеженого доступу, що охороняються, повністю звільняються і працівники служби авіаційної безпеки проводять їх ретельний огляд;
2) пасажири та їхня ручна поклажа підлягають повторному догляду;
3) якщо пасажири, які готуються до вильоту, увійшли до ПС після випадкового контакту з особами, які не пройшли догляд, в такому ПС проводиться огляд з метою безпеки.
VII. Транзитні та трансферні пасажири
1. Транзитні пасажири можуть з дозволу командира ПС залишитися на борту ПС, за винятком випадків, коли висадка потрібна через технічні причини або коли необхідно здійснити огляд ПС. Екіпаж ПС повинен слідкувати за тим, щоб пасажири, що висаджуються, не залишали на борту ніяких предметів чи ручної поклажі.
2. Пасажири, які висаджуються в пункті транзиту, трансферні пасажири та їх ручна поклажа підлягають догляду на загальних підставах, крім випадків, якщо існує угода між державами про догляд в одному пункті маршруту та постійно застосовуються процедури у співробітництві з іншою відповідною державою, що гарантує здійснення в пункті вильоту догляду пасажирів та ручної поклажі на належному рівні.
VIII. Пасажири, які вимагають особливої уваги
1. До пасажирів, які вимагають особливої уваги, належать:
1) пасажири з обмеженими фізичними можливостями;
2) немовлята в дитячих візках та маленькі діти;
4) особи, які за релігійними переконаннями не допускають ручний догляд в присутності сторонніх осіб, які можуть за ними спостерігати;
2. Пасажири з обмеженими фізичними можливостями, які не можуть самостійно пересуватися, та особи, які їх супроводжують, а також ручна поклажа таких пасажирів підлягають догляду окремо від основного потоку пасажирів. Зазначені особи супроводжуються агентами суб’єктів наземного обслуговування / авіаперевізників до ПС після здійснення догляду та отримання інформації про готовність ПС для посадки пасажирів.
3. Технічні та інші засоби реабілітації, у тому числі крісла колісні, милиці, палиці, спеціальна апаратура та обладнання (ноші, інші предмети) тощо, якими користуються пасажири з обмеженими фізичними можливостями, підлягають догляду.
4. Особи із встановленими електронними пристроями, у тому числі для стимуляції серцевої діяльності, нейростимулятори глибокої стимуляції мозку (далі - особи із встановленими електронними пристроями), мають повідомити персонал пункту догляду про наявність такого імплантованого пристрою та мати при собі медичну довідку закладу охорони здоров’я, або номер запису в Електронній системі охорони здоров’я про такий встановлений пристрій.
Особи із встановленими електронними пристроями підлягають ручному догляду без використання ТЗД.
Особи, яким проведена ізотопна терапія, при проходженні догляду мають повідомити персонал пункту догляду та мати при собі медичну довідку закладу охорони здоров’я або номер запису в Електронній системі охорони здоров’я про проведення ізотопного опромінення.
5. Під час здійснення процедур догляду пасажирів з обмеженими фізичними можливостями необхідно акцентувати увагу на особі, а не на її фізичному порушенні, пояснювати порядок проходження догляду та не нав’язувати допомогу.
6. Немовлята та діти проходять догляд на загальних підставах. Для здійснення ручного догляду немовляти / маленької дитини потрібно отримати дозвіл дорослого пасажира, що супроводжує немовля/дитину.
батьки або особи, що супроводжують немовля / маленьку дитину, повинні взяти немовля на руки з розкладних візків чи слінгів для перенесення для того, щоб можна було здійснити їх ручний догляд з використанням ручного металодетектора;
дітям, які можуть самостійно пересуватися без допомоги батьків або особи, що їх супроводжує, пропонується пройти через стаціонарний металошукач;
складані візки та слінги для перенесення немовлят, а також всі інші засоби, призначені для дітей, підлягають догляду за допомогою РТІ та за потреби - альтернативному догляду.
7. Вагітні жінки проходять догляд на загальних підставах.
На прохання жінки на заміну догляду за допомогою ТЗД проводиться ручний догляд.
8. Для осіб, які за релігійними переконаннями не допускають ручний догляд в присутності сторонніх осіб, які можуть за ними спостерігати, ручний догляд здійснюється в кімнаті (кабіні) ручного догляду. Догляд предметів релігійного значення здійснюється на загальних підставах.
9. Догляд дипломатичного персоналу здійснюється з дотриманням таких положень:
1) пасажири, які мають дипломатичний статус, їх ручна поклажа та багаж, що перевозяться у вантажному відсіку, підлягають догляду на загальних підставах;
2) догляд дипломатичної пошти та консульських валіз здійснюється із застосуванням ТЗД, за потреби - за допомогою спеціально навчених службових собак з навичками виявлення вибухових речовин;
3) дипломатична пошта та консульська валіза не підлягають розпечатуванню та затримці. Усі відправлення, що становлять дипломатичну пошту, та консульські валізи повинні мати видимі зовнішні ознаки, що визначають їх характер, та можуть містити лише дипломатичні документи, службову кореспонденцію або предмети, призначені для службового користування;
4) у разі виявлення істотних підстав вважати, що в дипломатичній пошті чи консульській валізі містяться не зазначені документи, кореспонденція або предмети, уповноважені органи можуть вимагати, щоб дипломатична пошта або консульські валізи були розпечатані уповноваженим представником дипломатичного представництва або консульської установи іноземної держави в Україні. У разі якщо такий представник відмовляється виконати зазначену вимогу, дипломатична пошта та консульська валіза повертаються відправнику.
IX. Поводження з предметами, обмеженими до перевезення, та їх вилучення
1. Перелік небезпечних предметів і речовин, заборонених до перевезення повітряним транспортом, наведено у додатку 4 до цих Авіаційних правил.
2. Заборонені для перевезення в салоні ПС, але дозволені для перевезення пасажирським повітряним транспортом предмети і речовини перевозяться у вантажному відсіку ПС, якщо вони не становлять небезпеку для ПС, будуть належно упаковані та їх транспортування дозволено есплуатантом ПС.
3. З такими предметами поводяться так:
1) до реєстрації пасажирів на рейс предмети поміщуються в багаж, що перевозиться у вантажному відсіку ПС, якщо цей предмет не є загрозою безпеці польоту ПС;
2) вилучаються і зберігаються в сховищі суб’єкта авіаційної діяльності для подальшого повернення пасажиру (у разі, якщо цей предмет не становить загрозу безпеці польоту ПС). У разі вилучення таких предметів із зареєстрованого багажу до багажу прикріплюється копія акта догляду багажу за відсутності пасажира, що наведений у додатку 5 до цих Авіаційних правил;
3) вилучаються із ручної поклажі та після належної підготовки й упакування власником ручної поклажі перевозяться у вантажному відсіку ПС як зареєстрований багаж.
4. Предмети, заборонені для перевезення повітряним транспортом, вилучаються персоналом, який здійснює догляд, із складенням акта виявлення та вилучення у пасажира (члена екіпажу) предметів і речовин, заборонених для транспортування на повітряних суднах цивільної авіації, що наведений у додатку 6 до цих Авіаційних правил, та акта виявлення та вилучення з вантажу, поштових відправлень, бортприпасів, бортового харчування та супутніх засобів небезпечних речовин і предметів, заборонених для транспортування на повітряних суднах цивільної авіації, що наведений у додатку 7 до цих Авіаційних правил.
Такі предмети зберігаються в аеропорту не більше 15 діб відповідно до договору про зберігання на платній основі, якщо вони не є зброєю, вибуховим пристроєм або речовиною, іншими предметами, що можуть бути використані для здійснення акту незаконного втручання. Процедури, що виконуються за таких обставин, викладаються у технологіях суб’єкта авіаційної діяльності, що здійснює догляд, які затверджуються його керівником.
5. Про кожний факт виявлення зброї, боєприпасів, вибухових пристроїв і речовин, інших предметів, що можуть бути використані для здійснення акту незаконного втручання, посадова особа служби авіаційної безпеки невідкладно повідомляє представників авіаперевізника, підрозділу поліції, органу доходів і зборів, органу охорони державного кордону та Служби безпеки України за місцем розташування аеропорту. Рішення про допуск до польоту особи, у речах якої виявлено заборонені для перевезення предмети, приймає представник авіаперевізника, за його відсутності - командир ПС.
6. Пасажир, член екіпажу, інша особа, у якої під час догляду вилучені зброя, набої, боєприпаси, вибухові речовини за відсутності документів, які засвідчують право користування ними та перебування їх у власності, передаються до підрозділу поліції в аеропорту у порядку, встановленому законодавством.
7. Якщо особа, у якої виявлено зброю, намагається зникнути, оператор забезпечує негайне інформування підрозділу поліції в аеропорту.
8. У разі необхідності проведення лікування пасажиру під час польоту наявність в його ручній поклажі шприців, необхідних для здійснення ін’єкцій, та їх перевезення узгоджується з представником авіаперевізника за наявності відповідного підтвердження від уповноваженої особи.
X. Багаж, що перевозиться у вантажному відсіку ПС
1. Багаж, що перевозиться у вантажному відсіку ПС, приймається тільки від пасажирів, які мають чинний квиток та чинний проїзний документ.
2. Догляд багажу, що перевозиться у вантажному відсіку ПС, здійснюється на всіх міжнародних та внутрішніх рейсах.
3. Увесь багаж, що підлягає перевезенню у вантажному відсіку ПС, захищається від несанкціонованого втручання від пункту догляду до передання авіаперевізнику, який здійснює перевезення.
4. Заходи щодо запобігання несанкціонованому доступу до багажу, що перевозиться у вантажному відсіку, від стійки реєстрації до борту ПС забезпечуються керівниками та посадовими особами авіаперевізника або суб’єктів наземного обслуговування від імені авіаперевізника, а після завантаження на борт ПС - безпосередньо його авіаперевізником.
5. В умовах підвищеної загрози додатково забезпечується супроводження багажу персоналом служби авіаційної безпеки в аеропорту від зони сортування до ПС або транспортування багажу в зачиненому транспортному засобі чи візку.
6. Якщо цілісність багажу, що перевозиться у вантажному відсіку ПС, належно не забезпечено, такий багаж підлягає догляду перед завантаженням у ПС.
7. У разі неприбуття пасажира на посадку авіаперевізник забезпечує вивантаження його багажу з багажного відсіку ПС.
8. Зареєстрований багаж особи, яка не приймається до перевезення з міркувань безпеки або внаслідок відмови такої особи у проходженні догляду, підлягає вивантаженню. Уповноважена особа суб’єкта авіаційної діяльності повідомляє про такого пасажира підрозділ поліції в аеропорту (орган доходів і зборів та орган охорони державного кордону у разі здійснення міжнародного перевезення).
XI. Встановлення належності багажу особам
1. Авіаперевізник, а також уповноважені ним суб’єкти наземного обслуговування здійснюють заходи щодо встановлення належності багажу, що перевозиться у вантажному відсіку ПС, особам, які вилітають на цьому ПС. Авіаперевізник призначає посадову особу, яка приймає рішення щодо надання дозволу на перевезення у вантажному відсіку ПС багажу, приналежність якого встановлена.
2. Багаж завантажується на борт ПС у таких випадках:
1) багаж, що перевозиться у вантажному відсіку ПС, належно промаркований із зовнішнього боку для встановлення його належності відповідному пасажиру чи члену екіпажу;
2) пасажир чи член екіпажу, якому належить зазначений багаж, зареєструвався на рейс, на якому він буде відправлений;
3) до завантаження багаж, що перевозиться у вантажному відсіку ПС, перебував у такій зоні аеропорту, доступ до якої має тільки уповноважений персонал;
4) багаж, що перевозиться у вантажному відсіку ПС, ідентифікований як супроводжуваний або несупроводжуваний.
3. Авіаперевізники та суб’єкти наземного обслуговування застосовують відповідні заходи безпеки стосовно запасів багажних бирок, які використовуються у разі ручного та автоматизованого оформлення з метою недопущення їх несанкціонованого використання. У разі виникнення будь-яких сумнівів щодо можливого зловживання багажними бирками або порушення цілісності їх запасу авіаперевізник та суб’єкт наземного обслуговування зобов’язані вилучити всі багажні бирки із запасу, цілісність якого порушено, і знищити їх.
4. Фізичний метод встановлення належності багажу особам полягає у:
1) багаж пасажирів, які вилітають, у тому числі трансферних, особисто розпізнається пасажирами та/або членами екіпажу. Багаж доставляється до борту ПС, під час посадки кожна особа розпізнає свій багаж, вказавши на нього рукою. Завантаження багажу розпочинається після того, як всі особи пред’являть відповідні багажні бирки, що свідчать про належність їм цього багажу;
2) багаж, який є у пасажирів на виході на посадку, може бути прийнятий у пасажирів до перевезення у багажному відсіку в пункті виходу на посадку або біля ПС. До такого багажу прикріплюються бирки, номери бирок реєструються в пасажирській та багажній відомостях (бінго-карті).
5. Ручний або напівавтоматизований метод встановлення належності багажу особі полягає у:
1) багаж пасажирів, що вилітають, оформлюється так:
система контролю за вильотом видає перелік номерів багажних бирок кожного місця багажу, зареєстрованого на рейс;
номер бирки кожного місця багажу звіряється з переліком системи контролю за вильотом до розміщення багажу в контейнер або на багажний візок;
зазначений в переліку системи контролю за вильотом номер бирки відмічається галочкою, яка підтверджує його належність, після чого багаж завантажується на рейс. У разі якщо номер багажної бирки в переліку відсутній, місце багажу відкладається для подальшого уточнення його пункту відправлення та призначення;
2) трансферний багаж, що оформлюється ручним методом, не завантажується на борт ПС у разі відсутності підтвердження його належності тому чи іншому зареєстрованому на цей рейс пасажиру або члену екіпажу. Такий багаж доставляється до ПС окремо і завантажується тільки після ретельної перевірки за пасажирською та багажною відомостями (бінго-картою);
3) під час здавання багажу при виході на посадку до кожного місця багажу прикріплюється бирка, номер кожної бирки заноситься в пасажирську та багажну відомості або інший спеціальний документ для співвідношення номерів бирок з прізвищами пасажирів та членів екіпажу.
6. Автоматизований метод встановлення належності багажу особам полягає у:
1) застосовуються комп’ютерні бирки із штриховим кодом та бездротові лазерні сканери штрихових кодів для зчитування роздрукованих багажних бирок. Така система під’єднана до зовнішніх систем, а саме до системи контролю за вильотом. Система співставляє весь завантажений багаж з пасажирами і відслідковує місцеперебування багажу в межах аеропорту, біля виходу на посадку і на борту ПС;
2) з метою встановлення, що кожна особа, яка реєструє свій багаж, є тією особою, яка сідає на борт ПС, під час реєстрації та біля виходу на посадку представники суб’єкта наземного обслуговування або авіаперевізника перевіряють документи, що засвідчують особу;
3) під час реєстрації порівнюється прізвище пасажира в паспорті чи іншому документі, що посвідчує особу, з даними про пасажира, що занесені до автоматизованої системи бронювання, а також порівнюється фотографія на документі, що засвідчує особу, із самим пасажиром;
4) під час реєстрації представники суб’єкта наземного обслуговування або авіаперевізника здійснюють опитування пасажирів з метою безпеки;
5) співробітники, які здійснюють реєстрацію пасажирів та багажу, приймають багаж до перевезення тільки у тому разі, якщо власник багажу присутній і дає позитивні відповіді на запитання з питань безпеки;
6) біля виходу на посадку представники суб’єкта наземного обслуговування або авіаперевізника ще раз порівнюють прізвище пасажира на посадковому талоні з прізвищем в паспорті чи іншому документі, що засвідчує особу, а фотографію порівнюють з пасажиром та перевіряють відповідність посадкового талона відповідному рейсу, на який здійснюється посадка.
XII. Несупроводжуваний багаж, що перевозиться у вантажному відсіку ПС
1. Несупроводжуваний багаж перевозиться у вантажному відсіку ПС окремо від свого власника з таких причин:
багаж, що був засланий або затриманий іншим авіаперевізником;
багаж, що не був вчасно доставлений на борт ПС;
у разі якщо пасажир вилетів попереднім рейсом або рейсом за новим маршрутом;
багаж, що не був відправлений призначеним рейсом через порушення роботи системи оформлення багажу в якомусь пункті маршруту;
авіаперевізник або суб’єкт наземного обслуговування відмовив у прийнятті багажу як зареєстрованого.
2. Багаж, що перевозиться у вантажному відсіку ПС, який не супроводжується пасажиром внаслідок причин, що не залежать від нього, у тому числі через технічні або інші види затримок, засилання багажу, підлягає догляду на загальних підставах.
3. Всі предмети, що завантажуються у вантажний відсік ПС, а також пошта авіакомпанії або польотні документи підлягають догляду.
4. Кожна одиниця несупроводжуваного багажу, що перевозиться у вантажному відсіку ПС, звіряється за вантажною накладною, де зазначаються статус багажу та номер багажної бирки.
5. Порядок обробки несупроводжуваного багажу:
1) будь-який невпізнаний багаж приймається до перевезення тільки у тому разі, якщо можна встановити його зв’язок з пасажиром, який здійснював поїздку та подав заяву про втрату багажу, і якщо багаж пройшов належний догляд;
2) якщо пасажир не з’явився на рейс або залишив ПС перед вильотом, його багаж вивантажується з ПС або направляється на інший рейс, на якому цей пасажир повинен відлітати, відновивши так статус багажу як супроводжуваного, перед цим здійснивши його догляд до перевезення за умови, що його вивантаження є наслідком обставин, які не залежать від пасажира.
6. Застосування даних про походження багажу:
1) якщо пасажир подорожує, як це було заплановано, проте його багаж не вдається завантажити на рейс через збій в роботі аеропорту або незаплановані обмеження виконання польотів, у зв’язку з чим він стає несупроводжуваним, встановлення маршруту слідування багажу від пункту реєстрації, тобто його походження, може бути достатнім заходом контролю на безпеку за умови проходження догляду та якщо чітко встановлено, що обставини не залежать від пасажира;
2) до обставин, що не залежать від пасажира, належать:
багаж, що не потрапив на призначений рейс через непередбачувані затримки під час його перевантаження з рейсу на рейс або через технічну причину (вихід з ладу багажної системи або помилки в оформленні);
багаж, який був помилково розміщений персоналом суб’єкта наземного обслуговування або авіаперевізника на інше ПС;
багаж пасажира, якому відмовлено в посадці через здійснений авіаперевізником перепродаж, проте пасажир не відмовився від свого бронювання добровільно;
багаж пасажира, який відправлений авіаперевізником іншим рейсом в результаті збою виконання польотів через надзвичайні обставини;
3) авіаперевізник, що приймає несупроводжуваний багаж від іншого авіаперевізника, має отримати письмове повідомлення про забезпечення заходів догляду трансферного багажу, а також дані про маршрут слідування пасажира та/або запит на досилання багажу до того, як такий багаж буде прийнято до подальшого перевезення;
4) якщо несупроводжуваний багаж був відокремлений від власника через обставини, які від нього не залежать, весь несупроводжуваний багаж підлягає догляду із застосуванням одного із таких методів:
системи виявлення вибухових речовин;
звичайного РТІ, при цьому кожен предмет багажу вивчається під двома різними кутами одним і тим самим оператором в одному і тому самому пункті догляду;
ручного догляду разом із застосуванням обладнання для виявлення слідів вибухових речовин внутрішнього вмісту багажу;
застосування спеціально навчених службових собак;
5) у кожному аеропорту створюються умови для зберігання засланого, незапитаного, невпізнаного багажу на період, установлений експлуатантом аеродрому для його досилання, запиту або знищення. Перед розміщенням у приміщення для зберігання здійснюється догляд такого багажу. Якщо такий багаж перебуває під митним контролем, під час його обробки враховуються вимоги законодавства України з питань державної митної політики;
6) засланий, незапитаний, невпізнаний багаж, крім багажу, що перебуває під митним контролем, може зберігатися не більш як 60 діб, після чого він підлягає знищенню.
7. Вимоги до багажної відомості на багаж, що перевозиться у вантажному відсіку ПС:
1) кожне місце багажу, що перевозиться у вантажному відсіку ПС, оформлене на той чи інший рейс, ідентифікується і реєструється у багажній відомості, де чітко зазначаються дані про супроводжуваний і несупроводжуваний багаж;
2) багажна відомість застосовується для підтвердження того, що весь завантажений на борт ПС багаж призначений для цього рейсу та пройшов догляд. Підписуючи відомість, авіаперевізник дає дозвіл на перевезення багажу, який знаходиться у вантажному відсіку;
3) авіаперевізник зберігає багажну відомість протягом однієї доби. Зазначений період часу може бути подовжений залежно від тривалості польоту. Відомість зберігається в представництві авіаперевізника;
4) авіаперевізник призначає посадову особу, яка приймає рішення щодо надання дозволу на перевезення у вантажному відсіку багажу, приналежність якого встановлена.
8. Вимоги до захисту багажу, що перевозиться у вантажному відсіку:
1) захист багажу від несанкціонованого втручання від пункту догляду або передання забезпечується авіаперевізником. Якщо мала місце можливість несанкціонованого втручання до багажу, здійснюється повторний догляд такого багажу до завантаження його на борт ПС;
2) у разі надходження інформації про неналежне здійснення догляду здійснюється повторний догляд такого багажу, в тому числі в транзитному аеропорту;
3) для захисту багажу, що перевозиться у вантажному відсіку ПС, здійснюються такі заходи:
до завантаження на борт ПС багаж, що перевозиться у вантажному відсіку, зберігається в зоні сортування багажу, доступ в яку дозволено тільки уповноваженим особам;
особа, яка заходить без дозволу в зону сортування або зберігання багажу, затримується до з’ясування обставин;
особа, яка несанкціоновано знаходиться в зоні сортування або зберігання багажу та виявлена працівниками служби авіаційної безпеки, передається контрольним органам і службам;
багаж, що перевозиться у вантажному відсіку ПС, в тому числі трансферний, не може бути залишений без нагляду на пероні або біля ПС;
доступ до камер зберігання такого багажу в пасажирських аеровокзалах обмежується з метою недопущення доступу до вмісту загубленого чи забутого багажу;
4) відгороджуються ізольовані зони зберігання багажу, призначеного для перевірки спеціалістами із знешкодження вибухових пристроїв (за можливості з радіусом периметра в 150 м);
5) контроль доступу до зони сортування та зберігання багажу забезпечує служба авіаційної безпеки аеропорту.
9. Вимоги до догляду багажу, що перевозиться у вантажному відсіку ПС:
1) весь багаж пасажирів, які відлітають, в тому числі трансферних, підлягає догляду;
2) трансферний багаж може бути звільнений від догляду, якщо між державами існує домовленість про здійснення кожною державою належного догляду в пункті вильоту та забезпечення подальшого захисту від несанкціонованого втручання до пункту вильоту в трансферному аеропорту. Така домовленість базується на двосторонніх угодах, меморандумах про взаєморозуміння чи угоді про догляд в одному пункті маршруту;
3) ручний догляд зареєстрованого багажу, що перевозиться у вантажному відсіку ПС, здійснюється згідно з вимогами проведення ручного догляду ручної поклажі та багажу;
4) у разі проведення ручного догляду багажу, вантажу, поштових, кур’єрських та термінових відправлень, бортових припасів за відсутності власника (уповноваженої особи власника таких відправлень чи припасів або особи, яка супроводжує вантаж) така процедура здійснюється за вмотивованим рішенням керівника служби авіаційної безпеки в аеропорту або підрозділу поліції в аеропорту в присутності двох свідків, про що складається акт догляду багажу за відсутності пасажира чи акт догляду вантажу, поштових відправлень, бортприпасів, бортового харчування та супутніх засобів за відсутності відправника (додаток 8).
XIII. Звичайне рентгено-телевізійне обладнання та додатковий догляд багажу
1. У разі застосування звичайного рентгено-телевізійного обладнання для догляду багажу, що перевозиться у вантажному відсіку ПС, не менше 10 % його підлягає додатковому догляду.
2. Такий додатковий догляд здійснюється за допомогою:
1) системи виявлення вибухових речовин, системи виявлення вибухових пристроїв або ТЗД нового покоління;
2) звичайного рентгено-телевізійного обладнання, при цьому один і той самий оператор в одному і тому самому пункті догляду здійснює догляд кожного місця багажу під двома різними кутами з обертанням кожної одиниці багажу під кутом від 60° до 90°.
3. Відбір багажу, що перевозиться у вантажному відсіку ПС, для подальшого догляду здійснюється послідовно та за принципом вмотивованого відбору.
4. Основні вимоги до тривалості роботи операторів РТІ:
1) оператори, що здійснюють безперервний догляд, не повинні працювати за монітором РТІ, інтерпретуючи рентгенівські зображення, більше 20 хвилин;
2) періоди безперервної роботи оператора, який постійно зайнятий інтерпретацією рентгенівських зображень, необхідно чергувати не менше ніж 10-хвилинними періодами відпочинку.
5. Системи обробки багажу та комплексне застосування ТЗД:
1) догляд багажу, що перевозиться у вантажному відсіку ПС, здійснюється під час проходження багажу по системі обробки разом із автоматизованими технічними засобами високої пропускної здатності, які сертифіковані уповноваженим органом з питань цивільної авіації;
2) для великогабаритного, нестандартного багажу, який неможливо опрацювати в стандартній багажній системі, здійснюється догляд за допомогою рентгенівського обладнання з великим розміром робочої камери або методом ручного догляду разом із застосуванням обладнання виявлення слідів вибухових речовин.
XIV. Допуск, зберігання та переміщення у зоні обмеженого доступу, що охороняється, її критичних ділянок господарчих товарів, колючих, ріжучих предметів, інструментів та знаряддя
1. Керівники підприємств, установ, організацій, які на договірних засадах працюють в аеропорту, та керівники підрозділів аеропорту, які надають послуги з прибирання, громадського харчування, проведення ремонтних, монтажних, пусконалагоджувальних, відновлюваних, регламентних робіт, технічного обслуговування обладнання надають вмотивовані заяви про необхідність здійснення таких робіт та пронесення в зону обмеженого доступу, що охороняється, заборонених до перевезення на ПС предметів, проте необхідних для застосування в технологічному процесі в службу авіаційної безпеки аеропорту. До заяви додається перелік інструментів та господарчих товарів, які переміщуються до зони обмеженого доступу, що охороняється.
2. Дозвіл на право пронесення в зону обмеженого доступу, що охороняється, заборонених до перевезення на ПС предметів, проте необхідних для застосування в технологічному процесі (господарчі товари, колючі та ріжучі предмети, інструменти, знаряддя), надається згідно з наказом керівника аеропорту, затвердженого переліку інструментів та господарчих товарів, які переміщуються до зони обмеженого доступу, що охороняється, а також визначеним відповідальним особам, які забезпечують їх доставку, використання та зберігання.
3. Керівники підприємств та підрозділів експлуатанта аеродрому/аеропорту, що надають послуги в межах зони обмеженого доступу, що охороняється, призначають осіб, відповідальних за приймання, облік, зберігання та застосування господарчих товарів, колючих та ріжучих предметів, інструментів та знаряддя, а також розробляють та затверджують їх переліки, схеми їх переміщення та визначають місця їх зберігання.
4. Допуск в зону обмеженого доступу, що охороняється, господарчих товарів, колючих, ріжучих предметів, інструментів та знаряддя здійснюється після перевірки відповідності предметів затвердженому переліку та проходження їх догляду.
5. Керівники підприємств, установ, організацій та підрозділів експлуатанта аеродрому/аеропорту, що надають послуги в межах зони обмеженого доступу, що охороняється, вживають заходів щодо унеможливлення несанкціонованого потрапляння зазначених предметів до пасажирів, на борт ПС та забезпечують своєчасне винесення предметів/обладнання після виконання робіт.
XV. Догляд осіб та транспортних засобів, яким надається доступ до зони обмеженого доступу, що охороняється
1. З метою унеможливлення пронесення на борт ПС або в зону обмеженого доступу, що охороняється, зброї, вибухових речовин, пристроїв та інших небезпечних предметів, речовин тощо, які можуть бути використані для здійснення акту незаконного втручання і пронесення яких заборонено, до осіб, які не є пасажирами, а також їхніх особистих речей і транспортних засобів, яким надається доступ до зон обмеженого доступу, що охороняється, застосовується догляд.
2. Авіаційний персонал, інший персонал суб’єктів авіаційної діяльності, працівники контролюючих органів, особи, які не є пасажирами, у разі службової потреби проходять до зони обмеженого доступу, що охороняється, та критичних ділянок такої зони через контрольно-пропускні пункти з обов’язковим проходженням догляду.
3. В’їзд в зону обмеженого доступу, що охороняється, дозволяється тільки транспортним засобам за умови виробничої потреби та наявності перепустки аеропорту встановленого зразка.
4. Особи, які перебувають у транспортному засобі, повинні мати перепустки аеропорту встановленого зразка. Доступ в зону обмеженого доступу, що охороняється, надається після проходження догляду.
5. Аварійно-рятувальні сили та засоби, які залучаються до виконання аварійно-рятувальних робіт з метою ліквідації пожеж, аварій, стихійного лиха, забезпечення аварійної посадки ПС та працівники екстреної (швидкої) медичної допомоги в разі нещасних випадків пропускаються безперешкодно до контрольованої зони суб’єкта авіаційної діяльності. Пересування таких транспортних засобів у контрольованій зоні здійснюється у супроводі працівника служби авіаційної безпеки. Інформацію про виклик транспортних засобів екстреної (швидкої) медичної допомоги, аварійно-рятувальних бригад та пожежних команд співробітникам на контрольно-пропускних пунктах аеропортів доводить їх безпосередній керівник.
6. Догляд транспортних засобів:
1) під час догляду транспортного засобу у ньому не повинні перебувати водій та інші особи. Зазначені особи та їх особисті речі підлягають догляду;
2) догляду в транспортних засобах підлягають:
кишені в дверях, сонцезахисні козирки та речові ящики в панелі приладів;
кишені на сидіннях, заглиблення для ніг та простір під сидіннями;
багажне відділення / відсік для багажу/вантажу;
інша частина транспортного засобу, у якій можна сховати предмети та речовини, що можуть бути використані для вчинення акту незаконного втручання;
3) для здійснення догляду кожного місця транспортного засобу застосовується один із таких методів або їх поєднання:
застосування відповідних технологій (наприклад, за допомогою спеціально навчених службових собак з навичками виявлення вибухових речовин або обладнання для виявлення слідів вибухових речовин);
4) ручний догляд складається з ретельного ручного обстеження обраного місця, включаючи його вміст;
5) візуальна перевірка може бути застосована як альтернативний метод обстеження тільки стосовно панелі приладів;
6) для здійснення обстеження різних місць транспортного засобу застосовуються відповідні інструменти (поворотні дзеркала з підсвіткою, ліхтарики);
7) у разі якщо бортові припаси, аеропортові запаси, вантаж, поштові відправлення попередньо пройшли догляд та перевозяться в опломбованому відсіку транспортного засобу, такі відсіки не відкриваються. Перевіряються цілісність пломб, відповідні документи, ідентифікаційні дані транспортного підприємства, наявність в документах відмітки про проведення догляду;
8) у разі якщо опломбований відсік транспортного засобу має ознаки відкриття або в документації виявлено невідповідності (наприклад, номер пломби не співпадає з номером, зареєстрованим у відповідній документації, або ідентифікаційні дані компанії чи транспортного підприємства, що доставляє бортові припаси чи аеропортові припаси в зону обмеженого доступу, що охороняється, не включені до переліку експлуатанта аеродрому/аеропорту), в’їзд такого транспортного засобу в зону обмеженого доступу, що охороняється, забороняється;
9) транспортні засоби захищаються від несанкціонованого доступу (включаючи доступ для персоналу, який не пройшов догляд) з моменту проходження процедури догляду до в’їзду в зону обмеженого доступу, що охороняється. Посадка осіб до транспортних засобів здійснюється після проходження ними догляду в зоні обмеженого доступу, що охороняється.
XVI. Контроль на безпеку вантажу, поштових, кур’єрських відправлень
1. Безпека об’єктів для зберігання вантажу, поштових та кур’єрських відправлень
1. З метою забезпечення безпеки об’єктів виконуються процедури та заходи з метою виявлення та недопущення несанкціонованого доступу на об’єкти, де проводиться прийом, догляд, зберігання чи перевезення вантажу та/або поштових відправлень.
2. Вантаж, поштові та кур’єрські відправлення, відправлення міжнародної прискореної пошти обробляються та зберігаються у захищених приміщеннях, де визначаються контрольована та неконтрольована зони, зона обмеженого доступу, що охороняється, та її критичні ділянки. З метою запобігання доступу до таких зон сторонніх осіб запроваджується контроль доступу, а у зонах обмеженого доступу, що охороняються, також догляд. Після здійснення догляду вантажу, поштових та кур’єрських відправлень забезпечується їх захист від несанкціонованого доступу до моменту вильоту ПС, в яке вони завантажуються.
3. Приміщення, які використовуються для зберігання вантажу та пошти, що пройшли догляд, забезпечуються належним захистом з метою недопущення несанкціонованого втручання. Крім здійснення догляду, у вантажних терміналах забезпечуються такі заходи:
всі ворота для відправлення та отримання вантажу, якщо вони не використовуються, мають бути зачинені та замкнені й охоронятися;
на воротах для відправлення та отримання вантажу необхідно (за можливості) встановити засоби охоронної сигналізації або інші пристрої захисту від проникнення сторонніх осіб;
ворота, призначені для в’їзду/виїзду транспортних засобів, не мають використовуватися для входу/виходу осіб з метою недопущення проходу в зону обмеженого доступу, що охороняється, без догляду;
доступ в приміщення та зони розміщення вантажу надається тільки тим особам, яким це необхідно для виконання своїх службових обов’язків;
двері, призначені для персоналу, мають бути спроектовані та розміщені так, щоб забезпечувався контроль входу і виходу. Ці двері мають зачинятися або охоронятися у разі, якщо вони не використовуються.
2. Догляд вантажу, поштових та кур’єрських відправлень
1. Догляд вантажу, поштових та кур’єрських відправлень здійснюється персоналом сертифікованої служби авіаційної безпеки. У процесі догляду враховується характер вантажу, поштових та кур’єрських відправлень.
2. Вантаж, поштові та кур’єрські відправлення, призначені для перевезення пасажирськими рейсами, підлягають догляду до завантаження їх на борт ПС. Вантаж, поштові та кур’єрські відправлення, призначені для перевезення пасажирськими рейсами, до яких не застосовувався догляд, не приймаються до перевезення та завантаження на борт ПС.
3. Вантаж та поштові відправлення, призначені для перевезення вантажними рейсами, за можливості підлягають догляду за допомогою ТЗД. За потреби можуть залучатися спеціально навчені службові собаки з навичками виявлення вибухових речовин. Проводиться перевірка перевізних документів та здійснюється фізичний огляд стану упаковки.
4. Після здійснення догляду та взяття на облік вантажу і пошти їм присвоюється статус безпеки у вигляді трилітерного коду, що визначає вид ПС (пасажирське, вантажне або поштове), яким дозволяється перевозити цей вантаж чи пошту. Такий статус зазначається в електронній або письмовій формі у разі переміщення вантажу та пошти в межах захищеного ланцюга поставок.
5. Стосовно вантажу та поштових відправлень з високим ступенем ризику застосовуються додаткові методи догляду з метою належного зниження рівня пов’язаних з ними загроз, які обов’язково включають один із методів догляду, що дає можливість виявити вибухові речовини, а саме догляд за допомогою обладнання для виявлення слідів вибухових речовин (частинок та парів), обладнання систем виявлення вибухових речовин та пристроїв або застосування спеціально навчених службових собак чи ТЗД нового покоління.
6. Трансферний вантаж, поштові та кур’єрські відправлення, призначені для повітряних перевезень, проходять догляд перед завантаженням на борт ПС.
3. Методи догляду вантажу та поштових відправлень
1. Методи догляду вантажу та поштових відправлень включають:
3) догляд за допомогою обладнання для виявлення слідів вибухових речовин (частинок та парів);
4) догляд за допомогою обладнання систем виявлення вибухових речовин та пристроїв;
5) застосування спеціально навчених службових собак;
2. До вантажу з високим ступенем ризику застосовується два або більше методів догляду, включаючи виявлення слідів вибухових речовин, рентгенотелевізійне обладнання, яке використовує різні алгоритми догляду вантажу, або застосування спеціально навчених службових собак.
3. Керівні матеріали з догляду відправлень (вантажу, пошти тощо) зазначені у додатку 9 до цих Авіаційних правил.
4. Догляд деяких категорій вантажу та поштових відправлень
1. Догляд вакцин та інших лікарських засобів, що швидко псуються, предметів життєзабезпечення (кров, препарати крові, а також радіоактивні матеріали або предмети, які ставлять під загрозу життя чи здоров’я персоналу, який здійснює догляд) анатомічних матеріалів людини, призначених для виготовлення біоімплантатів, здійснюється за допомогою обладнання для виявлення слідів вибухових речовин, методом ручного догляду та візуального огляду. Упакування і маркування таких предметів та речовин має відповідати вимогам додатка 18 до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію «Безпечне перевезення небезпечних вантажів по повітрю» та Технічних інструкцій з безпечного перевезення небезпечних вантажів повітрям (Doc 9284) ІСАО.
2. Догляд анатомічних матеріалів людини (в тому числі репродуктивних клітин людини, крім анатомічних матеріалів людини, призначених для виготовлення біоімплантатів) в спеціальних контейнерах здійснюється шляхом візуального огляду та за допомогою обладнання для виявлення слідів вибухових речовин.
Транспортування анатомічних матеріалів людини (в тому числі репродуктивних клітин людини, крім анатомічних матеріалів людини, призначених для виготовлення біоімплантатів) здійснюється відповідно до наданого керівнику суб’єкта авіаційної діяльності гарантійного листа закладу охорони здоров’я або установи, уповноваженої відповідно до законодавства України центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, щодо вмісту контейнера, відсутності в ньому небезпечних та заборонених до перевезення на ПС предметів та речовин і підтвердження того, що під час підготовки та транспортування зазначеного відправлення вживатимуться заходи недопущення несанкціонованого доступу до вмісту відправлення. Контейнер повинен мати видимі зовнішні знаки, що вказують на характер відправлення, та бути опломбованим закладом охорони здоров’я або установою, уповноваженою відповідно до законодавства України центральним органом виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, який/яка направляє гарантійний лист.
3. Вантаж, що містить вакцини та інші лікарські засоби, які швидко псуються, предмети життєзабезпечення (кров, препарати крові, а також радіоактивні матеріали або предмети, які ставлять під загрозу життя чи здоров’я персоналу, який здійснює догляд), анатомічні матеріали людини (в тому числі репродуктивні клітини людини), анатомічні матеріали людини, призначені для виготовлення біоімплантатів, перед прийманням для транспортування повітрям має:
1) бути чітко задекларованим як такий, що зазначається у вантажних документах, та пройти перевірку щодо його відповідності опису в авіаційній вантажній накладній;
2) до отримання вантажоприймальником перевірятися на наявність будь-яких ознак відкриття;
3) проходити документальну перевірку і безпосередню перевірку дійсності даних;
4) бути постійно захищеним від несанкціонованого втручання.
5. Догляд у разі перевезення живих тварин
1. Для забезпечення безпеки під час перевезення живих тварин як вантаж застосовується догляд (наскільки це практично можливо).
2. Всі супровідні предмети (мішки з кормом, клітки і контейнери, нашийники тощо) проходять догляд за допомогою ТЗД.
3. Перед тим, як прийняти живих тварин до перевезення, авіаперевізник повинен впевнитись в тому, що це вантажне відправлення відповідає опису, наведеному в авіаційній вантажній накладній.
4. Відправлення та/або зустріч живих тварин здійснюються після надання відправником/отримувачем службі авіаційної безпеки письмового погодження заступника керівника аеропорту з авіаційної безпеки.
6. Догляд вантажів сільськогосподарського призначення
1. Догляд вантажів сільськогосподарського призначення здійснюється після надання вантажовідправником службі авіаційної безпеки письмового погодження керівника аеропорту або його заступника з авіаційної безпеки на проведення розвантажувально-завантажувальних робіт.
2. Догляд вантажів сільськогосподарського призначення забезпечується шляхом перевірки перевізних документів, отримання декларації безпеки вантажу, візуального огляду кожного вантажного місця під час завантаження його на ПС, але не обмежується цими заходами. Вантажі сільськогосподарського призначення можуть перевозитися виключно вантажними ПС.
3. Супроводження транспортних засобів з вантажем сільськогосподарського призначення від/до ПС здійснюється під контролем працівників служби авіаційної безпеки та за потреби представника організації, що відправляє/зустрічає вантаж.
4. Завантаження/розвантаження вантажів сільськогосподарського призначення здійснюються під контролем та у фізичному супроводі працівника служби авіаційної безпеки, який контролює завантаження/розвантаження до закриття вантажного відсіку ПС.
7. Догляд у разі перевезення небезпечних вантажів
1. Вантажні відправлення, які містять належно підготовлені та упаковані небезпечні вантажі, мають бути відповідно ідентифікованими та задекларованими до їх прийняття до перевезення.
2. Такі вантажні відправлення підлягають догляду, як і будь-які інші вантажні відправлення (з урахуванням деяких особливостей):
1) не застосовується догляд за допомогою РТІ або інших ТЗД, що може призвести до дестабілізації деяких типів небезпечних вантажів;
2) забороняється відкривати деякі відправлення, що містять небезпечні вантажі. Це може призвести до впливу шкідливих або небезпечних матеріалів на персонал та перешкодити відправленню такого вантажу у зв’язку з тим, що цілісність упаковки може більше не відповідати вимогам упакування відповідно до вимог стандартів та рекомендацій додатка 18 до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію «Безпечне перевезення небезпечних вантажів по повітрю» та Технічних інструкцій з безпечного перевезення небезпечних вантажів повітрям (Doc 9284) ІCАО.
3. Всі вантажні місця з небезпечним вантажем перевіряються під час приймання на предмет наявності слідів їх несанкціонованого відкриття.
4. Повітряні перевезення небезпечних вантажів виконуються з дотриманням вимог стандартів та рекомендацій додатка 18 до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію «Безпечне перевезення небезпечних вантажів по повітрю» та Технічних інструкцій з безпечного перевезення небезпечних вантажів повітрям (Doc 9284) ІCАО.
5. Якщо використання інших видів транспорту є практично неможливим або повне дотримання вимог, передбачених діючими технічними документами, суперечить інтересам держави, уповноважений орган з питань цивільної авіації має право звільняти авіаперевізника від дотримання таких вимог за умови, що буде виконано все можливе для досягнення загального рівня безпеки під час перевезення небезпечних вантажів на рівні, що забезпечується дотриманням вимог, викладених у зазначених документах.
6. Догляд небезпечного вантажу здійснюється персоналом служби авіаційної безпеки, який пройшов відповідне навчання з обслуговування небезпечних вантажів.
7. Під час надання небезпечного вантажу для перевезення здійснюється перевірка перевізних документів, декларації відправника небезпечних вантажів, наявності відповідного маркування та стану упаковки з метою виявлення пошкоджень та слідів несанкціонованого втручання до вмісту.
8. Після здійснення догляду небезпечні вантажі розміщуються у спеціально відведеному для небезпечних вантажів складському приміщенні.
1. Догляд людських рештків та урн з прахом, що відправляються у ручній поклажі / багажі/вантажі, здійснюється окремо від місця ручної поклажі / багажу/вантажу за допомогою РТІ та/або обладнання для виявлення слідів вибухових речовин.
2. Людські рештки, що відправляються як несупроводжуваний багаж, підлягають догляду на загальних підставах.
9. Догляд вантажу та поштових відправлень з високим ступенем ризику
1. Вантаж та поштові відправлення вважаються з високим ступенем ризику, якщо вони мають ознаки несанкціонованого втручання (відкриття), що вказують на можливість розміщення заборонених предметів та речовин, або відповідають таким критеріям:
1) оперативна інформація вказує на те, що вантаж чи поштове відправлення є загрозою цивільній авіації, при цьому також враховується інформація щодо пунктів вильоту та призначення, маршруту, типу вантажу, а також результатів заходів контролю якості забезпечення авіаційної безпеки;
2) вантаж або поштове відправлення мають ознаки відхилення від норми та викликають підозру;
3) характер вантажу чи поштового відправлення такий, що базові заходи забезпечення безпеки не дозволять виявити заборонені предмети, які можуть бути загрозою для ПС (наприклад, саморобний вибуховий пристрій).
2. До вантажу та поштових відправлень з високим ступенем ризику застосовується два або більше методів догляду, один із яких має виявляти вибухові речовини, а саме догляд за допомогою обладнання для виявлення слідів вибухових речовин (частинок та парів), обладнання систем виявлення вибухових речовин та пристроїв, застосування спеціально навчених службових собак чи ТЗД нового покоління.
До вантажу та поштових відправлень з високим ступенем ризику (вагою до 500 грам) застосовується догляд за допомогою РТІ під двома різними кутами з обертанням кожної одиниці вантажу та пошти під кутом від 60° до 90°.
XVII. Зберігання вантажу та поштових відправлень, що пройшли догляд
1. Вантаж та поштові відправлення, що пройшли догляд, мають зберігатися у відсіках, приміщеннях або будівлях, захищених від несанкціонованого доступу, несанкціоноване відкриття яких контролюється шляхом використання пломб або замків, а також у місцях, де їх захист забезпечується системою сигналізації на періоди часу, коли відправлення залишено без нагляду.
2. Вантажне відправлення можна зберігати поза відсіками чи будівлями за умови, що воно захищене від несанкціонованого відкриття пломбами або замками та перебуває постійно протягом всього періоду зберігання під контролем служби авіаційної безпеки або системи відеоспостереження. У разі використання пломб та замків перевіряється їх цілісність.
3. Якщо для забезпечення безпеки вантажних та поштових приміщень чи вантажного відправлення використовуються пломби, забезпечується контроль та облік їх запасів з метою недопущення несанкціонованого їх використання.
XVIII. Наземне транспортування вантажу та поштових відправлень
1. Транспортування вантажу та поштових відправлень, що пройшли догляд, здійснюється спеціально визначеними та обладнаними транспортними засобами.
2. Безпосередньо перед завантаженням здійснюються огляд вантажного відсіку транспортного засобу та нагляд за ним до завершення завантаження.
3. Відразу після завантаження забезпечується захист вантажного відсіку транспортного засобу, накладаються пломби та навішуються замки або забезпечується супроводження протягом маршруту перевезення.
4. Водіям не рекомендується залишати транспортні засоби без нагляду. У разі такої необхідності водії повинні після повернення до транспортного засобу перед продовженням руху впевнитися в цілісності пломб і замків на вантажних відсіках.
5. Під час перевезення вантажного відправлення до ПС або в наступний пункт зберігання воно перевіряється на відсутність ознак відкриття. Вантаж, що надходить із незахищених зон, підлягає догляду, включаючи перевірку пломб (у разі допуску в зону обмеженого доступу, що охороняється).
6. Якщо вантаж чи поштове відправлення, яке транспортувалося на вантажному ПС, перевантажується на пасажирське ПС, авіаперевізник, який приймає такий вантаж чи поштове відправлення, повинен впевнитись, що він має відповідний статус безпеки для такого перевезення.
7. Після приймання вантажу або поштового відправлення авіаперевізник чи призначений ним представник повинен:
1) впевнитися у відсутності будь-яких ознак несанкціонованого відкриття до їх завантаження на борт ПС;
2) визначити належні заходи догляду, які мають бути застосовані до будь-якого конкретного вантажного відправлення;
3) застосувати належні заходи догляду на достатньому рівні та задокументувати дані про застосовані заходи догляду;
4) забезпечити захист вантажного відправлення від несанкціонованого втручання;
5) забезпечити належний захист усіх вантажних відправлень, що розміщуються на борт ПС;
6) підготувати Декларацію про безпеку вантажного відправлення.
8. Якщо авіаперевізник вважає, що перевезення будь-якого вантажу може поставити під загрозу безпеку польоту та/або в цілому безпеку ПС, він має право відмовити в перевезенні такого вантажного відправлення.
XIX. Декларація про безпеку вантажного відправлення
1. Декларація про безпеку вантажного відправлення створюється у паперовому та електронному вигляді й заповнюється суб’єктом авіаційної діяльності, який здійснює догляд вантажу.
2. Декларація про безпеку вантажного відправлення містить такі відомості:
2) індивідуальні дані (номер авіаційної накладної, номер внутрішньої накладної чи номер в системі відслідковування тощо);
3) вміст вантажного відправлення та/або відомості про консолідацію (якщо така є);
4) пункт відправлення вантажу;
5) пункт призначення вантажного відправлення;
6) статус безпеки вантажного відправлення із вказівкою щодо того, як його можна перевозити:
на вантажному чи поштовому ПС (SCO);
на вантажному, поштовому чи пасажирському ПС (SPX);
на пасажирському, вантажному, поштовому ПС відповідно до вимог, що застосовуються до вантажного та поштового відправлення з високим ступенем ризику (SHR);
7) причину присвоєння статусу безпеки із вказівкою на те, що зазначене вантажне відправлення пройшло догляд із застосуванням належних методів догляду, які необхідно зазначити, або звільнене від проходження догляду із вказівкою на підставу для звільнення;
8) заяву про те, що за наявних у відправника вантажу відомостей, вміст вантажного відправлення не становить небезпеки для перевезення на пасажирському чи вантажному ПС;
9) заяву про те, що вантажне відправлення було захищене і не піддавалося несанкціонованому відкриттю під час перебування під контролем відправника;
10) підпис працівника, який пройшов відповідну підготовку та має право складати декларацію, або інший спосіб аутентифікації, якщо застосовується електронне передавання.
3. Декларація про безпеку вантажного відправлення складається тільки після завершення виконання процедур догляду персоналом служби авіаційної безпеки суб’єкта авіаційної діяльності або безпосередньо авіаперевізником.
4. Декларація про безпеку вантажного відправлення та правила її заповнення наведені у додатку 10 до цих Авіаційних правил.
XX. Обробка та завантаження вантажу і поштових відправлень
1. Захист будівель та інфраструктури вантажного комплексу здійснюється шляхом забезпечення безпеки як за периметром, так і в контрольованій зоні, що може охоплювати захист ПС, встановлення особи працівників та відповідний контроль доступу, а також передпольотні огляди/догляди ПС. Для захисту вантажних відправлень з моменту їх приймання у вантажний комплекс і до моменту завантаження на борт ПС застосовуються відповідні заходи безпеки.
2. Всі особи, які займаються обробкою та завантаженням вантажу, повинні:
1) завжди носити на видному місці перепустку встановленого зразка з фотографією з метою ідентифікації;
2) оглянути вантажний відсік перед завантаженням та впевнитися у відсутності в ньому підозрілих осіб або предметів;
3) впевнитися в тому, що на вантажних відправленнях відсутні ознаки відкриття;
4) забезпечувати заходи з метою недопущення сторонніх осіб до вантажних відправлень на пероні або у вантажному відсіку ПС;
5) зупиняти осіб, які перебувають поблизу ПС або вантажних відправлень, не мають дійсної перепустки та поводяться підозріло.
XXI. Поводження з підозрілими вантажними та поштовими відправленнями
1. Підозрілі вантажні та поштові відправлення, що розглядаються як незахищений вантаж та поштове відправлення, забезпечуються належними заходами безпеки, підлягають догляду, перевозяться авіаперевізником тільки у тому разі, якщо можна стверджувати, що це відправлення безпечне, тому що не містить заборонених предметів.
2. Якщо в процесі здійснення процедур догляду у вантажному чи поштовому відправленні виявлено підозрілий предмет, працівник повинен:
1) не торкатися підозрілого предмета та негайно повідомити свого безпосереднього керівника про такий предмет;
2) у разі підтвердження підозри дотримуватися порядку дій у надзвичайній ситуації, а саме:
встановлення зв’язку з відповідною службою безпеки, правоохоронними органами;
з вантажним чи поштовим відправленням, де виявлено підозрілий предмет, повинні працювати тільки спеціально підготовлені співробітники підрозділів із знешкодження боєприпасів;
в координації з представниками Служби безпеки України та інших правоохоронних органів і аварійних служб брати участь у виконанні плану евакуації та плану дій у разі надзвичайної ситуації.
3. У разі ідентифікації забороненого предмета здійснюється оцінка загрози, відповідно до якої встановлюється, чи необхідно застосовувати додаткові заходи догляду щодо інших вантажних чи поштових відправлень з аналогічними характеристиками (призначених для перевезення тим самим рейсом або в той самий пункт призначення чи таких, що надійшли від одного і того самого вантажовідправника або з того самого місця).
4. Про виявлення такого предмета повідомляється уповноважений орган з питань цивільної авіації, інші експлуатаційні структури (агенти з обслуговування, авіаперевізники), що використовують цей або сусідні об’єкти відповідно до вимог плану координації дій у разі надзвичайної ситуації.
5. Предмети, які викликають підозру, до ПС не завантажуються.
XXII. Трансферний, транзитний вантаж та поштові відправлення
1. Трансферний вантаж та поштові відправлення, призначені для повітряних перевезень, проходять відповідний догляд перед завантаженням на борт ПС, якщо уповноваженим органом з питань цивільної авіації не запроваджено спеціальні процедури для підтвердження того, що трансферний вантаж та поштові відправлення, які прибувають до аеропортів України, пройшли відповідний догляд.
2. Трансферний і транзитний вантаж та поштові відправлення, які прибувають автомобільним, залізничним або морським транспортом, для наступного перевезення ПС підлягають відповідному догляду.
3. Принципи догляду трансферного вантажу та поштових відправлень:
1) вантаж та поштові відправлення проходять догляд в пункті відправлення і мають бути захищені від несанкціонованого втручання;
2) статус безпеки вантажу та поштових відправлень присвоюється в пункті відправлення і чітко зазначається в Декларації про безпеку вантажного відправлення;
3) статус безпеки (в паперовому чи електронному вигляді) супроводжує кожне вантажне відправлення для того, щоб можна було перевірити статус безпеки кожного конкретного вантажу та поштового відправлення;
4) в пункті трансферу здійснюється догляд, якщо не діє механізм визнання, включаючи двосторонні чи багатосторонні угоди.
4. Транзитні вантажі та поштові відправлення звільняються від догляду в разі, якщо вони залишаються на борту ПС в пункті транзиту.
XXIII. Контроль на безпеку бортприпасів, бортового харчування, супутніх засобів та інвентарю, що застосовуються для прибирання
1. Приміщення, де здійснюються підготовка та зберігання бортприпасів, бортового харчування та супутніх засобів, призначених для перевезення та використання на борту ПС, постійно охороняються шляхом забезпечення контролю доступу.
2. Вікна, завантажувальні/розвантажувальні доки закриваються відповідними пристроями та/або захищаються решітками.
3. Якщо суб’єкти наземного обслуговування, які займаються бортприпасами, бортовим харчуванням та супутніми засобами або прибиранням ПС, розміщені в зоні обмеженого доступу, що охороняється, виконуються всі вимоги щодо контрольованої зони. Якщо такі служби розміщені поза периметром аеропорту, бортові припаси та товари перевозяться до ПС в зачинених та опломбованих транспортних засобах.
4. Всі партії вихідних товарів та обладнання, яке доставляється в приміщення та застосовується для готування або обробки бортприпасів, бортового харчування та супутніх засобів, перед початком процесу готування належно розукомплектовуються для того, щоб впевнитися у тому, що в них не містяться предмети, обмежені та/або заборонені для перевезення, після чого вони зберігаються в безпечних умовах. Партії товарів, які не можна розукомплектувати (навушники, дорожні набори, аптечки першої допомоги, партії ковдр, пляшки з мінеральною водою тощо), опломбовуються продавцем чи постачальником цих товарів, щоб їх несанкціоноване відкриття було помітним.
5. За наявності будь-яких ознак пошкодження чи відкриття партій бортприпасів, бортового харчування та супутніх засобів компанія, що займається їх постачанням чи прибиранням, проводить ручний догляд зазначених партій для того, щоб впевнитися у відсутності в них предметів, обмежених для перевезення.
6. Особи, які займаються приготуванням продуктів бортового харчування, включаючи комплектувальників контейнерів та візків, знаходяться під наглядом особи, відповідальної за виконання заходів з авіаційної безпеки, з метою недопущення розміщення ними якого-небудь предмета, обмеженого для перевезення, в продукти харчування або супутні товари.
7. Холодильні камери та холодильники, в яких розміщені готові продукти харчування, візки чи контейнери з бортовим харчуванням, мають бути зачинені, якщо в їх безпосередньому використанні немає потреби, а доступ до них має завжди контролюватися персоналом суб’єкта наземного обслуговування.
8. На кожну партію бортприпасів, бортового харчування та супутніх засобів складається відповідний документ, в якому зазначаються дані щодо характеру бортприпасів, бортового харчування та супутніх засобів, авіаперевізника, номера рейсу, дати, пунктів призначення та номерів встановлених пломб.
9. Суб’єкти наземного обслуговування, які виробляють бортове харчування (кейтерингові компанії) як у контрольованій зоні, так і за її межами, здійснюють заходи безпеки для запобігання несанкціонованому доступу на територію їх підприємств і розміщенню зброї, вибухових та інших небезпечних пристроїв і речовин у бортовому харчуванні та бортових припасах.
Розташовані за межами зони обмеженого доступу, що охороняється, кейтерингові компанії забезпечують захист бортового харчування від несанкціонованого доступу на ділянці від пункту приготування бортового харчування до зони обмеженого доступу, що охороняється.
10. Догляд бортового харчування здійснюється персоналом служби авіаційної безпеки суб’єкта авіаційної діяльності на вихідній лінії цеху бортового харчування безпосередньо перед завантаженням в спеціальний транспортний засіб або під час потрапляння в зону обмеженого доступу, що охороняється.
2. Перевірка та опломбування транспортних засобів, візків і контейнерів з бортприпасами, бортовим харчуванням та супутніми засобами
1. Для захисту візків і транспортних засобів, що використовуються для розміщення та перевезення бортприпасів, бортового харчування та супутніх засобів, призначених для перевезення повітряним транспортом, використовуються пломби компаній, що займаються доставкою до ПС бортприпасів, бортового харчування та супутніх засобів, а також прибиранням ПС (при цьому використовують тільки номерні пломби, порушення яких є помітним).
2. Перед тим, як закрити візок чи контейнер з бортприпасами, бортовим харчуванням та супутніми засобами для відправлення на борт ПС, спеціально призначений працівник перевіряє візок чи контейнер та їх вміст для того, щоб впевнитися у відсутності предметів, обмежених та/або заборонених для перевезення, та очевидних ознак відкриття. Після завершення перевірки візки та контейнери з бортприпасами, бортовим харчуванням та супутніми засобами опломбовуються. Відповідні номери пломб зазначаються в накладній на відправлення транспортного засобу.
3. Особа, призначена для здійснення перевірки з метою безпеки, фіксує факт перевірки в документі на доставку, накладній на відправлення транспортного засобу або в замовленні авіаперевізника на поставку бортового харчування та проставляє в них свій підпис.
4. Персонал служби авіаційної безпеки експлуатанта аеродрому/аеропорту в контрольно-пропускних пунктах в’їзду в зону обмеженого доступу, що охороняється, та авіаперевізник під час доставки бортових припасів звіряють пломби, встановлені на транспортному засобі, з накладною на відправлення транспортного засобу. В разі виявлення розбіжностей із супровідною документацією або за наявності будь-яких ознак порушення пломб така партія не допускається в зону обмеженого доступу, що охороняється.
5. Якщо пломби використовуються на транспортному засобі, що здійснює доставку бортприпасів, бортового харчування та супутніх засобів в різні місця в межах зон обмеженого доступу, що охороняються, водій відчиняє їх в першому пункті доставки або біля в’їзду в зону обмеженого доступу, що охороняється. Під час наступних доставок бортприпасів, бортового харчування та супутніх засобів, що здійснюються в межах зони обмеженого доступу, що охороняється, транспортний засіб повторно не опломбовується, при цьому вантажне відділення транспортного засобу залишається зачиненим та/або перебуває під постійним контролем.
3. Товари, призначені для продажу на борту ПС та в критичних ділянках зон обмеженого доступу, що охороняються
1. Товари, призначені для продажу на борту ПС та в критичних ділянках зон обмеженого доступу, що охороняються, підлягають догляду на загальних підставах.
2. Магазини безмитної торгівлі та інші комерційні підприємства в аеропортах розробляють заходи контролю на безпеку згідно з вимогами програми авіаційної безпеки аеропорту, що розроблена відповідно до Державної програми авіаційної безпеки цивільної авіації, які включають заходи контролю доступу до приміщень, що знаходяться в зоні обмеженого доступу, що охороняється, гарантійні листи про відсутність у товарах предметів і речовин, які можуть бути використані для вчинення акту незаконного втручання, а також вимоги до набору і підготовки персоналу з питань авіаційної безпеки та перевірки їх анкетних даних.
3. Підприємства роздрібної торгівлі зобов’язані дотримуватись вимог авіаційної безпеки, запроваджених в аеропорту, щодо продажу рідин, аерозолів та гелів.
XXIV. Догляд рідин, аерозолів та гелів
1. До рідин, аерозолів та гелів належать вода, інші напої, супи, сиропи, джеми, соуси, пасти, інші продукти харчування в соусах або із вмістом великої кількості рідини, креми, лосьйони, косметичні засоби, масла, парфуми, спреї, гелі, включаючи гелі для волосся та душу, піну для гоління, інші види піни, дезодоранти, пасти, включаючи зубну пасту, суміші, рідини з твердими речовинами, туш для вій, губна помада, а також будь-які інші продукти аналогічної консистенції.
2. Вимоги до перевезення в ручній поклажі рідин, аерозолів, гелів, призначених для особистого використання:
1) всі рідини, аерозолі, гелі перевозяться в ємностях місткістю не більше 100 мл кожна;
2) всі рідини, аерозолі, гелі, розміщені в ємностях більше 100 мл, до перевезення не приймаються (навіть якщо ємність заповнена частково), хоча перевезення пустих ємностей місткістю понад 100 мл дозволяється;
3) ємності з рідинами, аерозолями, гелями розміщуються в прозорому поліетиленовому пакеті, що закривається, об’ємом не більше 1 літра. Розмір пакета об’ємом 1 літр має становити: 20,5 × 20,5 см, або 25 × 15 см, або еквівалентний розмір;
4) кожному пасажиру дозволяється перевозити тільки один такий пакет з рідинами, аерозолями, гелями, який надається для догляду окремо;
5) догляд рідин, аерозолів та гелів здійснюється із застосуванням ТЗД, ручного догляду;
6) звільнення від зазначених заходів допускається щодо медикаментів, дитячого харчування, включаючи молоко та продукти, призначені для задоволення спеціальних дієтичних потреб або інших медичних цілей.
3. Рідини, аерозолі, гелі, придбані в магазинах роздрібної торгівлі в аеропорту, ємність яких більше 100 мл, не пропускаються через пункти догляду.
4. У разі використання ТЗД для перевірки рідини, аерозолів та гелів їх об’єм для повітряного перевезення не обмежується.
XXV. Технічні вимоги до захищених від несанкціонованого відкриття пакетів
1) прозорого надміцного поліетилену низької щільності або еквівалентного матеріалу;
2) екологічно не шкідливого матеріалу, який утилізується (за можливості);
3) розмір та товщина визначаються згідно з призначенням та мінімальною товщиною (50 мікрон).
2. На лицьовому боці ЗНВП для закриття пакета розміщуються:
1) захищена від несанкціонованого відкриття стрічка червоного кольору завширшки не менше 30 мм з клеєзахисною стрічкою завширшки 40 мм;
2) чутлива до притиснення самоклеюча стрічка з високим ступенем початкової клейкості для забезпечення надійності та розривоміцності;
3) вбудований елемент захисту або приховані графічні символи для виявлення несанкціонованого відкриття. У разі намагання видалити стрічку з’являється прихований до цього графічний знак, який витерти неможливо. Такий графічний знак має бути видимим навіть за температури замерзання або у разі нагрівання до точки плавлення пакета;
4) прихований захисний напис на зворотному боці стрічки, який може бути надрукований разом із зареєстрованим фірмовим символом або графічним знаком і який повторюється по всій довжині стрічки, є додатковим елементом захисту;
бокові та нижню заплавлені кромки (подвійним або широкополосним швом) завширшки не менше 15 мм з друкованим написом на кромках;
друкований напис на кромках «НЕ ВІДКРИВАТИ», або назву аеропорту чи експлуатанта ПС, або будь-який інший напис чи графіку, що повторюються, завширшки не менше 5 мм, які можуть виходити за межі кромки пакета;
методи заплавлення кромок (рельєфний малюнок) та захист внутрішніх поверхонь шва, що призводить до мінімуму ризиків несанкціонованого відкриття.
захисний знак зеленого кольору (Пантон 368С) всередині захисної прямокутної рамки. Діаметр такого знака має покривати не менше 33 % ширини пакета;
прямокутна рамка червоного кольору (Пантон 485С) в нижній частині пакета з написом «Не відкривати до прибуття в кінцевий пункт призначення. У разі відкриття пакета вміст може бути конфіскованим».
Для підтвердження та ідентифікації необхідно передбачити:
простір для квитанції/чека або кишеню всередині пакета на видному місці у верхньому кутку захисної прямокутної рамки.
У квитанції/чеку має бути зазначена така інформація:
дата придбання у форматі дд/мм/рр;
місце придбання - держава, аеропорт та/або експлуатант ПС (із застосуванням міжнародних кодів);
номер(и) рейсу(ів) та за можливості прізвища пасажирів;
кількість та перелік придбаних та розміщених у ЗНВП товарів;
походження пакета із зазначенням такої інформації:
трилітерний код для визначення держави, в якій був наданий ЗНВП пасажиру, або міжнародної авіакомпанії (для забезпечення продажу на борту ПС) з метою визначення походження ЗНВП;
назва виробника з повним реєстраційним номером ІСАО;
інвентарний код і захисний код або елемент захисту ЗНВП на підприємстві роздрібної торгівлі та в магазинах. Для захисного коду або елемента, які призначені для забезпечення належного контролю за ЗНВП по всьому ланцюгу постачання, а також забезпечення можливості їх відслідкування на випадок проведення розслідування, конкретної технології не передбачено, проте необхідно використовувати індивідуальну нумерацію та позначення достовірності.
3. На зворотному боці ЗНВП можуть бути зазначені емблеми або логотипи конкретних аеропортів чи підприємств роздрібної торгівлі.
XXVI. Звільнення від дотримання правил щодо кількості перевезення рідин, аерозолів, гелів
1. Звільнення від дотримання правил щодо кількості перевезення рідин, аерозолів, гелів надається у разі, якщо рідина, аерозоль чи гель призначені для використання під час подорожі та необхідні з медичних причин або для дієтичних потреб, у тому числі дитяче харчування, службою авіаційної безпеки під час проходження догляду.
2. Пасажир повинен надати доказ необхідності в таких речовинах.
3. У разі перевезення рідин, аерозолів, гелів, що необхідні під час подорожі, враховується тривалість всієї подорожі, а не тільки тривалість польоту.
4. Рідини, аерозолі, гелі, необхідні для медичних цілей, ємність яких перевищує 100 мл, згідно з приписом лікаря або придбані без рецепта, допускаються до перевезення, якщо їх необхідно перевозити в пасажирському салоні та їх об’єм не перевищує кількості, необхідної для подорожі. Для підтвердження приналежності цих ліків пасажир опитується щодо характеру ліків, необхідності їх приймання, частоти та дозування приймання. Такі питання ставляться з урахуванням принципів непередбачуваності та виявлення поведінкових характеристик. Дозволяється перевезення речовин, які не є ліками, але застосовуються для медичних цілей (лід для підтримки температури призначеного для пересадки органу, кров або препарати крові та напої тощо), якщо їх використання виправдано з медичної точки зору.
5. Спеціальні дієтичні потреби включають рідини або продукти харчування, які надзвичайно необхідні для здоров’я пасажира, дитяче харчування за умови, що дитина також подорожує, або спеціальні продукти харчування, необхідні пасажирам, які не сприймають лактозу чи глютен. Працівник служби авіаційної безпеки з метою підтвердження приналежності цих рідин і продуктів харчування та необхідності їх вживання ставить питання пасажиру про їх тип, частоту та дозування приймання. Такі питання ставляться з урахуванням принципів непередбачуваності та виявлення поведінкових характеристик. Інші продукти для дітей включають молоко або сік, стерилізовану воду та харчування у вигляді рідини, гелів, пасти.
6. На прохання персоналу служби авіаційної безпеки суб’єкта авіаційної діяльності пасажир надає доказ достовірності звільнених рідин, аерозолів, гелів. Звіряється прізвище на наліпці придбаних за рецептом ліків з прізвищем у посадковому талоні. У разі якщо ліки придбані без рецепта, рішення приймається на основі того, яка кількість ліків необхідна на час польоту із врахуванням можливих затримок або відхилень від маршруту. Якщо ліки придбані за рецептом, пасажир повинен надати довідку від лікаря (якщо на наліпці ліків не зазначено прізвище пацієнта).
7. Звільненню для трансферних пасажирів підлягають рідини, аерозолі та гелі, які придбані в магазинах безмитної торгівлі в пункті вильоту та перевозяться трансферними пасажирами. Такі рідини, аерозолі та гелі приймаються для подальшого перевезення, якщо у пасажира є квитанція/чек як доказ здійснення покупки, та якщо він не залишав контрольованої зони аеропорту. ЗНВП з рідинами, аерозолями та гелями перевіряються на предмет несанкціонованого відкриття.
XXVII. Застосування спеціально навчених службових собак
1. Спеціально навчені службові собаки застосовуються для виявлення вибухових речовин у випадках:
1) догляду вантажів та поштових відправлень;
2) догляду багажу, що перевозиться у вантажному відсіку;
3) як додатковий метод для підвищення ефективності виявлення вибухових речовин під час:
догляду аеропортових та бортових припасів;
догляду осіб та ручної поклажі;
огляду таких об’єктів, як пасажирські аеровокзали, ангари для технічного обслуговування, вантажні сховища.
2. Спеціально навчені службові собаки повинні мати здатність виявляти та подавати сигнал у разі виявлення вибухової речовини.
3. Виявлення вибухової речовини не залежить від її форми, положення або розміщення.
4. Спеціально навчені службові собаки повинні подавати сигнал тривоги в пасивній формі у разі виявлення вибухових речовин.
XXVIII. Обладнання та системи забезпечення безпеки
1. Суб’єкти авіаційної діяльності експлуатують технічні засоби та обладнання забезпечення безпеки лише тих виробників, що мають сертифікати відповідності на таке обладнання, видані уповноваженим органом з питань цивільної авіації.
2. Обладнання для проведення догляду рідин, аерозолів, гелів, обладнання для виявлення слідів вибухових речовин, обладнання систем виявлення вибухових речовин, сканери для догляду осіб, стаціонарні металошукачі потребують обов’язкового визнання з боку ЄКЦА на відповідність європейським стандартам.
3. Обладнання, що застосовується для забезпечення безпеки цивільної авіації, експлуатується відповідно до вимог інструкцій і правил, розроблених виробником такого обладнання.
4. Суб’єкти авіаційної діяльності розробляють інструкції із застосування ТЗД відповідно до вимог інструкцій і правил, розроблених виробником такого обладнання.
5. Суб’єкти авіаційної діяльності, що експлуатують ТЗД, забезпечують його тестування перед кожним включенням або на початку кожної зміни в разі цілодобової його експлуатації. Результати тестування вносяться до протоколу тестування технічних засобів догляду, що наведений у додатку 11 до цих Авіаційних правил.
6. Стаціонарні металошукачі мають відповідати стандарту 2 ЄКЦА та таким вимогам:
1) генерувати звуковий або візуальний сигнал тривоги у разі виявлення металевих предметів;
2) можливість підраховувати відсоток пасажирів (осіб), які пройшли догляд з використанням стаціонарного металошукача і не викликали тривоги;
3) мати можливість встановлювати відсоток кількості пасажирів (осіб), які пройшли догляд, за винятком пасажирів (осіб), які прямують в зворотному напрямку;
4) підраховувати загальну кількість тривог;
5) розраховувати кількість тривог у відсотках від загальної кількості пасажирів (осіб), які пройшли догляд.
7. Ручні металодетектори повинні:
1) виявляти предмети, які вироблені з металів (чорних та кольорових) або їх містять. Виявлення та ідентифікація положення таких предметів з металів зазначаються сигналом тривоги;
2) мати засоби для регулювання параметрів ручного металодетектора, бути захищені та доступні тільки для допущеного персоналу;
3) видавати звуковий сигнал тривоги у разі виявлення металевих предметів, який має бути чутним в межах 1 метра;
4) мати візуальний індикатор, який вказує на те, що обладнання знаходиться в робочому стані.
1) рентгенівське обладнання має забезпечити необхідне виявлення, яке характеризується роздільною здатністю, глибиною проникнення та здатністю розпізнавання заборонених предметів для недопущення їх пронесення на борт ПС;
2) рентгенівське обладнання повинно мати такі функції щодо зображення на екрані:
збільшувати (як мінімум в два рази) будь-яку частину зображення;
відеоінвертування (відображення монохромного зображення з відображенням білого як чорного і чорного як білого);
мати властивість посилення контурів та візуального відтворення матеріалів, через які рентгенівські промені не можуть проникнути;
забезпечувати визначення органічних та неорганічних матеріалів;
3) будь-яка функція має автоматично відключатися під час догляду наступного предмета.
9. Вимоги до зображення на моніторі рентгенівського обладнання:
1) роздільна здатність відображення відрізку дроту має забезпечувати можливість ідентифікувати оператором на екрані зображення неізольованого лудженого мідного дроту діаметром 0,254 мм, розміщеного в поліметилметакрилаті;
2) глибина практичного проникнення променів має забезпечувати можливість ідентифікувати оператором на екрані зображення неізольованого лудженого мідного дроту діаметром 0,5105 мм за шаром алюмінію завтовшки 11,1 мм;
3) просторова роздільна здатність має забезпечувати можливість ідентифікувати оператором на екрані зображення решітки з мідних листових пластин завтовшки 2 мм (відстань між решітками 2 × 4 мм), розміщені паралельно або перпендикулярно руху стрічки;
4) спрощений метод проникнення променів для тонких матеріалів має забезпечити оператору можливість бачити на екрані зображення сталевого листа завтовшки 0,10 мм;
5) спрощений метод проникнення променів для матеріалів значної товщини має забезпечити оператору можливість бачити на екрані зображення свинцевого стрижня завтовшки 1,5 мм за сталевою пластиною завтовшки 26 мм;
6) установка має диференціювати органічні та неорганічні матеріали, відображаючи їх різними кольорами.
10. Відповідність зазначених експлуатаційних показників оцінюється за допомогою стандартного тест-об’єкта.
XXIX. Обладнання систем виявлення вибухових речовин
1. Обладнання систем виявлення вибухових речовин виявляє та сигналізує про наявність вибухових речовин у багажі або вантажі шляхом подання звукового сигналу тривоги у випадках:
1) виявлення вибухової речовини;
2) виявлення предмета, який застосовується для приховування вибухової речовини;
3) високої щільності багажу, яка не дозволяє проаналізувати його вміст.
2. Стандарти для обладнання систем виявлення вибухових речовин:
1) стандарт 2 ЄКЦА обладнання систем виявлення вибухових речовин застосовується до всіх систем, встановлених до 01 вересня 2014 року. Строк дії стандарту 2 - до 01 вересня 2020 року;
2) якщо стандарт 2 ЄКЦА обладнання систем виявлення вибухових речовин встановлено в період з 01 січня 2011 року до 01 вересня 2014 року, таку систему можна застосовувати до 01 вересня 2022 року;
3) стандарт 3 ЄКЦА обладнання систем виявлення вибухових речовин застосовується до всього обладнання систем виявлення вибухових речовин, встановлених з 01 вересня 2014 року. Все обладнання систем виявлення вибухових речовин має відповідати стандарту 3 з 01 вересня 2020 року, доки діє вимога щодо дії стандарту 2 до 01 вересня 2022 року;
4) все обладнання систем виявлення вибухових речовин для ручної поклажі мають відповідати стандарту С1 ЄКЦА;
5) обладнання систем виявлення вибухових речовин для ручної поклажі, в якій розміщені портативні комп’ютери та інші великі електричні прилади, мають відповідати стандарту С2 ЄКЦА;
6) обладнання систем виявлення вибухових речовин для ручної поклажі, в якій розміщені портативні комп’ютери, інші великі електричні прилади, рідини, аерозолі та гелі, мають відповідати стандарту С3 ЄКЦА;
7) зображення стандарту 2, С1, С2, С3 або С4 обладнання систем виявлення вибухових речовин має відповідати вимогам, викладеним у пункті 9 розділу XXVIII цих Авіаційних правил.
XXX. Обладнання для виявлення слідів вибухових речовин
1. Обладнання для виявлення слідів вибухових речовин аналізує зібрані з поверхні та/або вмісту багажу/відправлень частинки або випаровування із залишків вибухових речовин, та сигналізує про наявність слідів вибухових речовин шляхом подання сигналу тривоги.
2. З метою проведення процедури догляду обладнання для виявлення слідів вибухових речовин має відповідати таким вимогам:
1) витратні матеріали не мають використовуватися не за рекомендаціями їх виробника або у випадку, якщо продуктивність витратного матеріалу погіршилася за рахунок використання;
2) обладнання для виявлення слідів вибухових речовин має використовуватися тільки в тому середовищі, яке визначено її виробником.
3. Стандарт ЄКЦА обладнання для виявлення слідів вибухових речовин, яке використовується для відбору проб частинок вибухових речовин, має застосовуватися до обладнання для виявлення слідів вибухових речовин, яке експлуатується з 1 вересня 2014 року.
4. Обладнання для виявлення слідів вибухових речовин, зазначене у пункті 3 цього розділу, повинно мати можливість виявляти і вказувати за допомогою сигналу тривоги матеріал вибухової речовини.
5. Обладнання для виявлення слідів вибухових речовин, яке використовується для відбору проб частинок вибухових речовин та експлуатацію якого було розпочато до 01 липня 2014 року, можна використовувати до 01 липня 2020 року.
XXXI. Обладнання для проведення догляду рідин, аерозолів, гелів
1. Обладнання, яке використовується для проведення догляду рідин, аерозолів, гелів, виявляє та сигналізує за допомогою сигналу тривоги про наявність певних або великих обсягів небезпечних речовин в них.
2. Виявлення небезпечних речовин не має залежати від форми і матеріалу ємності, в якій містяться рідини, аерозолі, гелі.
3. Обладнання має використовуватися так, щоб розміщення ємності було оптимальним для отримання найкращого результату.
4. Обладнання має подавати сигнал тривоги в таких випадках:
1) у разі виявлення небезпечних речовин;
2) за наявності предмета, який перешкоджає визначити наявність небезпечних речовин;
3) коли обладнання не може точно визначити рідини, аерозолі, гелі як безпечні;
4) коли вміст ємності, яка доглядається, є настільки щільним, що унеможливлює проведення аналізу.
5. Все обладнання, яке використовується для проведення догляду рідин, аерозолів, гелів, має відповідати стандарту 2 ЄКЦА.
6. Обладнання для проведення догляду рідин, аерозолів, гелів, яке санкціоноване відповідним повноважним органом держави - члена ЄКЦА або від його імені на відповідність стандарту 2 ЄКЦА, може визнаватися як таке, що визнано з боку ЄКЦА.
XXXII. Сканери для догляду осіб
1. Сканер для догляду осіб - система, яка має виявляти металеві та неметалеві предмети, що відрізняються від людської шкіри. Ця система має виявляти небезпечні предмети, які носять на тілі або в одязі.
2. Вимоги до сканерів для догляду осіб:
1) за допомогою сигналу тривоги сканери мають виявляти і сигналізувати про наявність металевих та неметалевих предметів, включаючи вибухові речовини, як окремо, так і в поєднанні;
2) сканери мають виявляти небезпечні предмети незалежно від їх положення та орієнтації;
3) сканери повинні мати візуальні індикатори, які вказують, що обладнання знаходиться в робочому стані;
4) сканери необхідно розташовувати так, щоб джерела перешкод не впливали на їх роботу;
5) правильність функціонування сканерів безпеки має перевірятися щодня;
6) сканери необхідно експлуатувати відповідно до вимог, що надаються виробником.
3. Сканери безпеки для перевірки пасажирів слід використовувати відповідно до чинних нормативно-правових актів та нормативно-технічних документів з питань охорони праці та техніки безпеки, що стосуються обмеження впливу електромагнітних полів на людей, вони мають відповідати мінімальним вимогам охорони здоров’я та безпеки, пов’язаним з ризиками впливу електромагнітних полів на персонал.
4. Стандарти сканерів для догляду осіб:
1) всі сканери мають відповідати стандарту 1 ЄКЦА. Строк дії стандарту 1 ЄКЦА - до 01 січня 2022 року;
2) стандарт 2 ЄКЦА застосовується до сканерів, встановлених з 01 січня 2019 року.
XXXIII. Металошукачі для догляду взуття
1. Металошукачі для догляду взуття виявляють та сигналізують за допомогою сигналу тривоги про наявність металевих предметів як окремо, так і в комбінації.
2. Металошукачі для догляду взуття мають виявляти металеві предмети незалежно від їх положення та орієнтації.
3. Металошукачі для догляду взуття слід розміщувати на твердій основі.
4. Металошукачі для догляду взуття повинні мати візуальний індикатор, який вказує на те, що обладнання знаходиться в робочому стані.
5. Налаштування параметрів металошукача для догляду взуття мають бути захищені та доступні тільки для допущеного персоналу.
6. Металошукачі для догляду взуття мають видавати візуальний та звуковий сигнали тривоги в разі виявлення металевих предметів. Обидва сигнали мають бути помітні в радіусі 1 метра.
7. Металошукачі для догляду взуття слід розташовувати так, щоб на них не впливали джерела перешкод.
8. Стандарти металошукачів для догляду взуття:
1) всі металошукачі для догляду взуття, які використовуються виключно для догляду осіб, які не є пасажирами, мають відповідати стандарту 1 ЄКЦА;
2) всі металошукачі для догляду взуття, які використовуються виключно для догляду пасажирів, мають відповідати стандарту 2 ЄКЦА.
9. Всі металошукачі для догляду взуття мають працювати в такому режимі, щоб генерувати сигнали тривоги на стаціонарні металошукачі (на висоті від підлоги до мінімальної висоти - 35 см над підлогою).
XXXIV. Технічне обслуговування обладнання
1. Все обладнання, що застосовується згідно з експлуатаційним призначенням, має функціонувати відповідно до його проектних параметрів, встановлених виробником. Для цього здійснюються регулярні перевірки всіх засобів забезпечення авіаційної безпеки з метою визначення експлуатаційної готовності обладнання.
2. Все обладнання для забезпечення безпеки перевіряється кожного разу після включення та перед початком роботи кожної зміни.
3. Залежно від типу обладнання експлуатант отримує від виробника відповідні випробувальні зразки, які застосовуються для визначення відповідності обладнання проектним специфікаціям та його придатності до нормальної експлуатації.
4. Здійснюються два типи технічного обслуговування:
1) профілактичне технічне обслуговування;
2) позапланове або коригувальне технічне обслуговування.
5. Профілактичне технічне обслуговування передбачає регулярне та систематичне проведення перевірок та нагляду за обладнанням для визначення його відповідності встановленим параметрам.
6. Позапланове або коригувальне технічне обслуговування проводиться у разі збоїв у роботі обладнання, при цьому виводиться з робочого режиму для ремонту та визначення причини збою.
7. Комплексний регламент технічного обслуговування обладнання передбачає чітку реєстрацію та документальне оформлення операцій з технічного обслуговування та включає:
1) перелік всіх одиниць обладнання, встановленого в аеропорту, із вказівкою на їх місце розташування;
2) технічний паспорт для кожного виду обладнання з технічними характеристиками обладнання, включаючи вид, серійний номер та назву виробника;
3) дані про встановлення обладнання, включаючи дату та прізвище особи, відповідальної за встановлення, а також інформація про випробування під час приймання перед введенням в експлуатацію.
8. Регламент також має містити:
1) дані про керівника технічної групи з кожної одиниці обладнання та процедури відповідних дій, включаючи встановлення дати періодичних і профілактичних перевірок та фактичні дати проведеного коригувального технічного обслуговування;
2) формуляри програми періодичних перевірок, що включають дати проведення, звіти про заміри, характер виконаних та запланованих дій, графік заміни компонентів та деталей, дати робіт та прізвища техніків, які її виконували.
9. Суб’єкти авіаційної діяльності, що мають сертифіковані служби авіаційної безпеки, які здійснюють догляд, розробляють технологічні документи щодо дій у разі виходу з ладу ТЗД, збійних ситуацій, пов’язаних із перебоями електропостачання тощо.
XXXV. Система проекціювання зображень небезпечних предметів
1. Система ПЗНП проектує віртуальне зображення заборонених предметів у рентгенівському зображенні багажу та включає:
1) бібліотеку віртуальних зображень небезпечних предметів;
2) засоби для надання повідомлення та його видалення;
3) способи збереження та надання результатів відповідних дій оператора.
2. Система ПЗНП має повідомляти оператору про такі випадки:
1) оператор визначив зображення небезпечних предметів, яке було спроекціойоване;
2) оператор не визначив зображення небезпечних предметів, яке було спроекціойоване;
3) оператор визначив зображення небезпечних предметів, але зображення небезпечних предметів не було спроекціойоване;
4) здійснена невдала спроба ПЗНП і це було помітно оператору.
3. Повідомлення має залишатись доти, доки воно не буде видалено оператором.
4. Для доступу до обладнання, на якому встановлена та застосовується система ПЗНП, оператор повинен застосовувати особистий пароль.
5. Система ПЗНП має зберігати результати відповідних дій оператора протягом як мінімум 12 місяців у форматі, що дозволяє переглядати ці результати.
6. Бібліотека системи ПЗНП повинна:
1) мати 1000 віртуальних зображень заборонених предметів, які мають складати не менше 250 різних заборонених предметів, кожен із яких повинен бути зображений у різних варіантах розміщення;
2) включати віртуальні зображення небезпечних предметів, заборонених до перевезення в багажі, який проходить догляд;
3) включати чіткі та якісні віртуальні зображення небезпечних предметів, які не мають відрізнятися від реальних;
4) містити для догляду ручної поклажі зображення, а саме:
саморобних вибухових пристроїв - 60-75 %;
зброї / вогнепальної зброї - 10-25 %;
ножів, гострих предметів - 10-25 %;
5) бібліотека, що застосовується для догляду багажу, який перевозиться у вантажному відсіку, містить:
саморобних вибухових пристроїв - 80-100 %;
XXXVI. Облік та звітність за результатами здійснення догляду
1. За результатами здійснення догляду складається така документація:
1) акти виявлення та вилучення у пасажирів та членів екіпажу предметів, заборонених для перевезення повітряним транспортом;
2) журнал обліку актів вилучення у пасажирів та членів екіпажу предметів, заборонених для перевезення повітряним транспортом (один на зону догляду), що наведений у додатку 12 до цих Авіаційних правил;
3) журнал обліку догляду вантажу та поштових відправлень, що наведений у додатку 13 до цих Авіаційних правил;
4) декларація про безпеку вантажного відправлення;
5) журнал обліку декларацій про безпеку вантажного відправлення;
6) журнал обліку догляду бортприпасів, бортового харчування та супутніх засобів, що наведений у додатку 14 до цих Авіаційних правил;
7) акти догляду вантажу, поштових відправлень, бортприпасів, бортового харчування та супутніх засобів за відсутності відправника;
8) акти догляду багажу за відсутності пасажира;
10) журнал обліку протоколів тестування ТЗД;
11) журнал приймання-здавання чергувань зміною, що складається у довільній формі (один на зону догляду).
2. Термін зберігання документації, наведеної у цьому розділі, становить один рік.
3. Інформація про вилучення з ручної поклажі та багажу пасажирів та членів екіпажу, а також з вантажу, поштових відправлень, бортових припасів зброї, вибухових речовин, вибухових пристроїв, боєприпасів, отруйних та радіоактивних речовин і сполук негайно передається до підрозділу поліції в аеропорту та уповноваженому органу з питань цивільної авіації.
4. Якщо заборонені предмети виявлено при обслуговуванні міжнародного рейсу, про це також інформуються підрозділи Служби безпеки України, Держприкордонслужби та митних органів в аеропорту.
Додаток 1 |
ВИМОГИ
проведення догляду за допомогою ручного металодетектора пасажирів та членів екіпажу чоловічої та жіночої статі
1. Догляд пасажирів та членів екіпажу чоловічої статі
Перед проведенням догляду необхідно отримати дозвіл на проведення процедури догляду за допомогою ручного металодетектора, запропонувати особі поставити ноги на ширину плечей, розвести руки в сторони та показати долоні.
Відкриті частини тіла перевіряються візуально.
Перевірити голову візуально або за допомогою рук методом прощупування (за потреби).
Перевірити комір, краватку (якщо вона є), пояс методом прощупування.
Перевірити плече і руку, проводячи спочатку рукою, дублюючи РМД.
Використовувати кругові рухи рук під час перевірки плеча та манжета рукава.
Кількість рухів залежить від повноти руки особи (обхват рук має бути повним, щоб не залишалося неперевірених зон).
Немає значення, з якої руки починати процедуру догляду.
Перевірити передню частину тіла від плечей до пояса, не забуваючи про бокові сторони тулуба (від пахв до пояса), проводячи спочатку рукою, дублюючи РМД.
Перевірити друге плече та другу руку, проводячи спочатку рукою, дублюючи РМД.
Використовувати кругові рухи рук під час перевірки плеча та манжета рукава.
Кількість рухів залежить від повноти руки особи (обхват рук має бути повним, щоб не залишалося неперевірених зон).
Перевірити нижню частину тіла від пояса до стопи, звертаючи увагу на кишені, щиколотки, пахову зону, манжети, проводячи спочатку рукою, дублюючи РМД.
Використовувати кругові рухи рук під час перевірки щиколоток та манжетів.
Пахова зона перевіряється тильною стороною руки.
Перевірити задню частину тіла від плечей до пояса, перекриваючи перевірені бокові частини, проводячи спочатку рукою, дублюючи РМД.
Перевірити нижню частину тіла від пояса до стопи, звертаючи увагу на кишені, щиколотки, проводячи спочатку рукою, дублюючи РМД.
Взуття перевіряється за допомогою РМД, не знімаючи його.
У разі спрацювання РМД, виникнення підозри щодо наявності заборонених предметів та за наявності взуття на високих підборах, платформі взуття знімається та перевіряється за допомогою РТІ.
Ступні перевіряються за допомогою РМД або методом прощупування.
Догляд здійснюється методично, щоб не залишити без уваги жодну частину тіла.
Після закінчення процедури догляду речі особи, які були викладені/виявлені, слід перевірити вручну (за потреби), потім - за допомогою РТІ.
Повернути особі перевірені речі, подякувати за взаємодію.
У разі виявлення у особи предметів/речовин, заборонених до пронесення в зону обмеженого доступу, що охороняється, та до перевезення на борту ПС, виконуються дії, визначені у розділі IX Авіаційних правил України «Інструкція з організації та здійснення контролю на безпеку в аеропортах України», затверджених наказом Державної авіаційної служби України 15 березня 2019 року № 322 (далі - Авіаційні правила України).
2. Догляд пасажирів та членів екіпажу жіночої статі
Перед проведенням догляду необхідно отримати дозвіл на проведення процедури догляду за допомогою ручного металодетектора, запропонувати особі поставити ноги на ширину плечей, розвести руки в сторони та показати долоні.
Відкриті частини тіла перевіряються візуально.
Перевірити голову візуально або за допомогою рук методом прощупування (за потреби).
Перевірити комір, краватку (за наявності), зону грудей, пояс, поділ спідниці методом прощупування.
Під час перевірки зони грудей звертається увага на можливі місця приховування (кісточки, великі застібки).
Перевірити плече і руку, проводячи спочатку рукою, дублюючи РМД.
Використовувати кругові рухи рук під час перевірки плеча та манжета рукава.
Кількість рухів залежить від повноти руки особи (обхват рук має бути повним, щоб не залишалося неперевірених зон).
Немає значення, з якої руки починати процедуру догляду.
Перевірити передню частину тіла від плечей до пояса, не забуваючи про бокові сторони тулуба (від пахв до пояса), проводячи спочатку рукою, дублюючи РМД.
Перевірити плече та другу руку, проводячи спочатку рукою, дублюючи РМД.
Використовувати кругові рухи рук під час перевірки плеча та манжета рукава.
Кількість рухів залежить від повноти руки особи (обхват рук має бути повним, щоб не залишалося неперевірених зон).
Перевірити нижню частину тіла, проводячи спочатку рукою, дублюючи РМД, звертаючи увагу на кишені, пахову зону.
Пахова зона перевіряється тильною стороною руки.
Якщо особа в брюках, перевірка нижньої частини тіла проводиться згідно з кроком 6 вимог проведення догляду осіб чоловічої статі за допомогою ручного металодетектора.
Перевірити задню частину тіла від плечей до пояса, перекриваючи перевірені бокові частини, проводячи спочатку рукою, дублюючи РМД.
Перевірити нижню частину тіла, звертаючи увагу на кишені, проводячи спочатку рукою, дублюючи РМД.
Якщо особа в брюках, перевірка нижньої частини тіла проводиться згідно з кроком 8 вимог проведення догляду осіб чоловічої статі за допомогою ручного металодетектора.
Взуття перевіряється за допомогою РМД, не знімаючи його.
У разі спрацювання РМД, виникнення підозри щодо наявності заборонених предметів та за наявності взуття на високих підборах, платформі взуття знімається та перевіряється за допомогою РТІ.
Ступні перевіряються за допомогою РМД або методом прощупування.
Догляд здійснюється методично, щоб не залишити без уваги жодну частину тіла.
Після закінчення процедури догляду речі особи, які були викладені/виявлені, слід перевірити вручну (за потреби), потім - за допомогою РТІ.
Повернути особі перевірені речі, подякувати за взаємодію.
У разі виявлення у особи предметів/речовин, заборонених до пронесення в зону обмеженого доступу, що охороняється, та до перевезення на борту ПС, виконуються дії, визначені у розділі IX Авіаційних правил України.
Додаток 2 |
ВИМОГИ
проведення ручного догляду пасажирів та членів екіпажу чоловічої та жіночої статі
1. Догляд пасажирів та членів екіпажу чоловічої статі
Перед здійсненням ручного догляду необхідно отримати дозвіл на проведення процедури ручного догляду, запропонувати пасажиру поставити ноги на ширину плечей, розвести руки в сторони та показати долоні.
Відкриті частини тіла перевіряються візуально.
Перевірити голову візуально або за допомогою рук методом прощупування (за потреби).
Перевірити комір, краватку (за наявності), пояс методом прощупування.
Перевірити плече і руку методом прощупування.
Використовувати кругові рухи рук під час перевірки плеча та манжета рукава.
Кількість рухів залежить від повноти руки особи (обхват рук має бути повним, щоб не залишалося неперевірених зон).
Немає значення, з якої руки починати процедуру догляду.
Перевірити передню частину тіла від плечей до пояса, не забуваючи про бокові сторони тулуба (від пахв до пояса), при цьому великі пальці рук не розмикаються (в постійному контакті між собою).
Перевірити друге плече та другу руку методом прощупування.
Використовувати кругові рухи рук під час перевірки плеча та манжета рукава.
Кількість рухів залежить від повноти руки особи (обхват рук має бути повним, щоб не залишалося неперевірених зон).
Перевірити нижню частину тіла від пояса до стопи, звертаючи увагу на кишені, щиколотки, пахову зону, манжети.
Використовувати кругові рухи рук під час перевірки щиколоток та манжетів.
Пахова зона перевіряється тильною стороною руки.
Перевірити задню частину тіла від плечей до пояса, перекриваючи перевірені бокові частини.
Перевірити нижню частину тіла від пояса до стопи, звертаючи увагу на кишені, щиколотки.
Запропонувати пасажиру зняти взуття. Взуття перевіряється за допомогою РТІ.
Ступні перевіряються за допомогою РМД або методом прощупування.
Догляд здійснюється методично, щоб не залишити без уваги жодну частину тіла.
Після закінчення процедури догляду речі особи, які були викладені/виявлені, слід перевірити вручну (за потреби), потім - за допомогою РТІ.
Повернути особі перевірені речі, подякувати за взаємодію.
У разі виявлення у пасажира предметів/речовин, заборонених до пронесення в зону обмеженого доступу, що охороняється, та до перевезення на борту ПС, виконуються дії, визначені у розділі IX Авіаційних правил України «Інструкція з організації та здійснення контролю на безпеку в аеропортах України», затверджених наказом Державної авіаційної служби України 15 березня 2019 року № 322 (далі - Авіаційні правила України).
2. Догляд пасажирів та членів екіпажу жіночої статі
Перед здійсненням ручного догляду необхідно отримати дозвіл на проведення процедури ручного догляду, запропонувати пасажиру поставити ноги на ширину плечей, розвести руки в сторони та показати долоні.
Відкриті частини тіла перевіряються візуально.
Перевірити голову візуально або за допомогою рук методом прощупування (за потреби).
Перевірити комір, краватку (за наявності), зону грудей, пояс, поділ спідниці методом прощупування.
Під час перевірки зони грудей звертається увага на можливі місця приховування (кісточки, великі застібки).
Перевірити плече і руку методом прощупування.
Використовувати кругові рухи рук під час перевірки плеча та манжета рукава.
Кількість рухів залежить від повноти руки особи.
Немає значення, з якої руки починати процедуру догляду.
Перевірити передню частину тіла від плечей до пояса, не забуваючи про бокові сторони тулуба (від пахв до пояса).
Перевірити друге плече та другу руку методом прощупування.
Використовувати кругові рухи рук під час перевірки плеча та манжета рукава.
Кількість рухів залежить від повноти руки особи.
Перевірити нижню частину тіла, звертаючи увагу на кишені, пахову зону.
Пахова зона перевіряється тильною стороною руки.
Якщо особа в брюках, перевірка нижньої частини тіла проводиться згідно з кроком 6 вимог ручного догляду пасажирів та членів екіпажу чоловічої статі.
Перевірити задню частину тіла від плечей до пояса, перекриваючи перевірені бокові сторони тулуба, методом прощупування.
Перевірити нижню частину тіла, звертаючи увагу на кишені.
Якщо особа в брюках, перевірка нижньої частини тіла проводиться згідно з кроком 8 вимог ручного догляду пасажирів та членів екіпажу чоловічої статі.
Запропонувати пасажиру зняти взуття. Взуття перевіряється за допомогою РТІ.
Ступні перевіряються за допомогою ручного металодетектора або методом прощупування.
Догляд здійснюється методично, щоб не залишити без уваги жодну частину тіла.
Після закінчення процедури догляду речі особи, які були викладені/виявлені, слід перевірити вручну (за потреби), потім - за допомогою РТІ.
Повернути особі перевірені речі, подякувати за взаємодію.
У разі виявлення у пасажира предметів/речовин, заборонених до пронесення в зону обмеженого доступу, що охороняється, та до перевезення на борту ПС, виконуються дії, визначені у розділі IX Авіаційних правил України.
Додаток 3 |
ВИМОГИ
проведення ручного догляду ручної поклажі та багажу
1. Ручний догляд ручної поклажі та багажу здійснюється в присутності пасажира та з його згоди. Перед початком проведення ручного догляду пасажир інформується про недопущення втручання в процедуру догляду.
2. Ручна поклажа / багаж відкривається пасажиром та перевіряється на відсутність подвійного дна. Для визначення значних відмінностей у зовнішніх і внутрішніх розмірах використовуються вимірювальна лінійка, щуп або інший засіб.
3. Під час зовнішнього огляду ручної поклажі/багажу звертається увага на шви, підкладку, застібки, петлі, коліщата та ручки з метою виявлення ознак їх підміни або ремонту, що може вказувати на приховування обмеженого до перевезення предмета.
4. Оглядається та перевіряється кожне додаткове відділення/кишені ручної поклажі/багажу окремо (зверху донизу), при цьому візуально ідентифікується вміст відділень/кишень, щоб не нанести собі поранень колючими або ріжучими предметами.
5. Проводиться візуальний огляд основного внутрішнього відділення ручної поклажі/багажу, притримуючи кришку, з метою визначення реакції пасажира, присутності очевидних небезпечних предметів і речовин, відповідності вмісту валізи її власнику.
6. Під час перевірки кришки ручної поклажі/багажу звертається особлива увага на шви, обробку країв та внутрішні кишені.
7. Почергово викладаються всі предмети із ручної поклажі/багажу, оглядаються і класифікуються на:
дозволені для перевезення тільки в багажі;
заборонені для перевезення на борту ПС цивільної авіації, при цьому доступ пасажира до заборонених предметів обмежується.
8. Предмети одягу, рушники, м’які іграшки викладаються на стіл та перевіряються методом прощупування.
9. Електричні та електронні прилади/пристрої оглядаються зовні на відсутність ознак їх переробки, втручання, додаткових батарейок та наявність правильно розподіленої ваги. Після зовнішнього огляду обов’язково здійснюється догляд за допомогою РТІ.
10. За потреби здійснюється догляд за допомогою РТІ таких предметів, як термоси, книги, парасолі та милиці для перевірки достовірності їх призначення.
11. Рідини, гелі, аерозолі перевіряються так:
визначається характер вмісту та об’єм ємності;
перевіряється наявність маркування небезпеки, відповідність ваги кількості вмісту, наявність захисних ковпачків під час перевірки аерозолів.
12. Під час перевірки внутрішнього відділення ручної поклажі/багажу звертається особлива увага на внутрішні кишені та обшивку, відсутність подвійного дна.
13. Порожня ручна поклажа/багаж піднімається рукою, перевіряються рівномірність ваги та вага порожньої валізи. У разі виникнення підозри, що вага валізи розподілена нерівномірно або надто велика для порожньої валізи, така валіза перевіряється щодо приховування обмежених до перевезення предметів (за потреби) за допомогою РТІ.
14. Під час догляду особлива увага приділяється наявності жирних плям та невеликих отворів на зовнішній поверхні ручної поклажі/багажу, запаху мигдалю, лаку для нігтів, клею, парфумів та інших маскувальних випаровувань, які можуть вказувати на присутність вибухових речовин.
15. Після завершення процедури ручного догляду ручну поклажу необхідно закрити і повернути власнику (після того, як він також пройде догляд).
16. У разі виявлення у пасажира заборонених до перевезення на борту ПС предметів чи речовин виконуються дії, визначені у розділі IX Авіаційних правил України «Інструкція з організації та здійснення контролю на безпеку в аеропортах України», затверджених наказом Державної авіаційної служби України 15 березня 2019 року № 322.
Додаток 4 |
ПЕРЕЛІК
небезпечних предметів і речовин, заборонених до перевезення повітряним транспортом
Пасажирам не дозволяється в ручній поклажі та особистих речах з міркувань безпеки проносити в зони обмеженого доступу та на борт повітряного судна такі предмети:
пістолети, вогнепальна зброя та інші пристрої, що вистрілюють кульовий заряд,- пристрої, які можуть бути використані для заподіяння серйозних ушкоджень шляхом пострілу кулі, в тому числі:
усі види вогнепальної зброї, включаючи пістолети, револьвери, гвинтівки і рушниці;
іграшкові пістолети, муляжі та імітації стрілецької зброї, які можна сприйняти за справжню зброю;
складові частини стрілецької зброї, за винятком телескопічних прицілів;
пневматичні рушниці стислого повітря та балончики вуглекислого газу, включаючи пістолети, рушниці для стрільби кульками, гвинтівки і пістолети для стрільби кульками;
сигнальні ракетниці та стартові пістолети;
гарпунні рушниці та рушниці для підводного полювання;
знаряддя для шокового ураження (пістолети, палиці тощо);
пристрої шокової дії на тварин і пристрої умертвіння тварин;
хімічні речовини, гази і спреї, що виводять з ладу і паралізують (газ Мейс, перцевий спрей, кислотні спреї, спреї, що відлякують тварин, і сльозогінний газ тощо);
загострені предмети чи предмети з гострим наконечником, а саме:
предмети, призначені для рубання (сокири, різаки, тесаки тощо);
ножі з довжиною леза більше 6 см;
ножиці з лезами завдовжки більше 6 см (якщо міряти від центра шарніра);
знаряддя для бойових мистецтв із загостреними кінцями або загостреними крайками;
дрилі та свердла, включаючи акумуляторні портативні електричні дрилі;
інструменти з лезами або стержнями завдовжки більше 6 см, які можна використати як зброю (викрутки, стамески тощо);
пили, включаючи акумуляторні портативні електричні пили;
«пістолети» для кріплення і забивання цвяхів;
затуплені інструменти, а саме:
бейсбольні біти і біти для гри в софтбол;
ключки та кийки, а саме різні види поліцейських палиць (тверді, гнучкі та палиці з ліхтарем тощо);
знаряддя для бойових мистецтв;
вибухові речовини та запалювальні речовини і пристрої, а саме:
копії або імітації вибухових пристроїв;
міни, гранати та інші вибухові пристрої військового призначення;
піротехніка, включаючи піротехнічні вироби для феєрверків;
динаміт, порох і пластичні вибухові речовини тощо.
2. Пасажири та зареєстрований багаж
Пасажирам не дозволяється перевозити в зареєстрованому багажі такі предмети:
вибухові речовини та запалювальні речовини і пристрої, а саме:
міни, гранати та інші вибухові пристрої військового призначення;
піротехніка, включаючи піротехнічні вироби для феєрверків;
динаміт, порох і пластичні вибухові речовини тощо.
Іншим особам, які не є пасажирами, забороняється вносити до зони обмеженого доступу:
пістолети, вогнепальну зброю та інші пристрої, в тому числі:
усі види вогнепальної зброї, включаючи пістолети, револьвери, гвинтівки і рушниці;
іграшкові пістолети, муляжі та імітації стрілецької зброї, які можна сприйняти за справжню зброю;
складові частини стрілецької зброї, за винятком телескопічних прицілів;
пневматичні рушниці стислого повітря та балончики вуглекислого газу, включаючи пістолети, рушниці для стрільби кульками, гвинтівки і пістолети для стрільби кульками;
сигнальні ракетниці та стартові пістолети;
гарпунні рушниці та рушниці для підводного полювання;
знаряддя для шокового ураження (пістолети, палиці тощо);
пристрої шокової дії на тварин і пристрої умертвіння тварин;
хімічні речовини, гази і спреї, що виводять з ладу і паралізують (газ Мейс, перцевий спрей, кислотні спреї, спреї, що відлякують тварин, і сльозогінний газ тощо);
вибухові речовини та запалювальні речовини і пристрої, а саме:
муляж або імітація вибухових пристроїв;
міни, гранати та інші вибухові пристрої військового призначення;
піротехніка, включаючи піротехнічні вироби для феєрверків;
динаміт, порох і пластичні вибухові речовини;
будь-які інші предмети, які можуть бути використані для спричинення серйозних травм і які зазвичай не використовуються в зонах обмеженого доступу (наприклад, знаряддя для бойових мистецтв, мечі, шаблі тощо).
4. Заборонені предмети та речовини у вантажних відправленнях
У вантажних та поштових відправленнях забороняється перевозити змонтовані вибухові та запалювальні пристрої, які не перевозяться відповідно до існуючих правил безпеки.
До рідин, аерозолів та гелів (далі - РАГ) відносять пасти, лосьйони, рідкі/тверді суміші та вміст герметизованих посудин, а саме зубну пасту, гель для волосся, напої, супи, сиропи, парфуми, піни для гоління та інші предмети схожої консистенції.
РАГ перевозяться пасажирами в салоні повітряного судна у ЗНВП, який під час польоту має знаходитися всередині закритої ручної поклажі. Загальна кількість ємностей з РАГ на одного пасажира не має перевищувати 1000 мілілітрів / 1000 грамів. Кожна одиниця РАГ не має перевищувати 100 мілілітрів / 100 грамів. Кількість одиниць РАГ на одного пасажира не має перевищувати 10 одиниць.
Кількість ліків, що перевозиться пасажиром, визначається медичною довідкою від лікаря та у розрахунку їх приймання на час подорожі.
При визначенні допуску до перевезення в ручній поклажі та зареєстрованому багажі пасажирів, а також вантажних та поштових відправленнях слід дотримуватись стандартів та рекомендованої практики додатка 18 IСАО до Конвенції про міжнародну цивільну авіацію та документа 9284 IСАО «Технічні інструкції з безпечного перевезення небезпечних вантажів повітряним транспортом».
Додаток 5 |
АКТ
догляду багажу за відсутності пасажира
Додаток 6 |
АКТ
виявлення та вилучення у пасажира (члена екіпажу) предметів і речовин, заборонених для транспортування на повітряних суднах цивільної авіації
Додаток 7 |
АКТ
виявлення та вилучення з вантажу, поштових відправлень, бортприпасів, бортового харчування та супутніх засобів небезпечних речовин і предметів, заборонених для транспортування на повітряних суднах цивільної авіації
Додаток 8 |
АКТ
догляду вантажу, поштових відправлень, бортприпасів, бортового харчування та супутніх засобів за відсутності відправника
Додаток 9 |
КЕРІВНІ МАТЕРІАЛИ
з догляду відправлень (вантажу, пошти тощо)
Рентгено-телевізійний інтроскоп (РТІ)
1. Відправлення, товщина яких перевищує 130 см та які доглядаються РТІ в одній проекції, мають доглядатися принаймні з двох боків під мінімальним кутом обертання 60° і не більше 90° одним і тим самим оператором.
2. Відправлення, стосовно якого оператор не може обґрунтовано визначити, чи містить воно заборонені предмети після догляду під двома різними кутами, не допускається до перевезення або застосовуються інші відповідні методи догляду.
3. Основні вимоги до тривалості роботи операторів РТІ:
1) оператори, що здійснюють безперервний догляд, не повинні працювати за монітором РТІ, інтерпретуючи рентгенівські зображення, більше 20 хвилин;
2) періоди безперервної роботи оператора, який постійно зайнятий інтерпретацією рентгенівських зображень, необхідно чергувати 10-хвилинними періодами відпочинку.
Обладнання для виявлення слідів вибухових речовин (ETD)
1. Перевірка обладнанням ETD має складатися з аналізу слідів частинок або зразків парів, узятих як всередині, так і зовні вантажу, і його вмісту.
2. Сліди частинок або пари слід збирати в таких місцях:
1) внутрішні та зовнішні швелери (за потреби) під будь-якою упаковкою;
2) мінімум 2 зовнішні поверхні під будь-якою упаковкою;
3) будь-які ділянки, що використовуються для ручної обробки або підйому;
4) будь-які ділянки, які зазнали несанкціонованого втручання у відправлення.
3. Обладнання ETD використовується у комбінації з іншими методами та ТЗД для догляду відправлень у разі, якщо:
1) неможливо отримати доступ до будь-якої ділянки, що зазначена у підпунктах 1-4 пункту 2 цього додатка;
поверхня відправлення волога або мокра;
3) поверхня відправлення закрита або захищена пакувальним матеріалом, який може зменшувати або погіршувати ефективність забирання зразків.
Візуальний огляд передбачає ретельний візуальний огляд відправлення і може бути проведений тільки:
в комбінації з іншими методами;
у разі, якщо видно усі частини та складові відправлень або якщо вони можуть бути доглянуті без допоміжних засобів;
Додаток 10 |
ДЕКЛАРАЦІЯ
про безпеку вантажного відправлення
Додаток 11 |
ПРОТОКОЛ
тестування технічних засобів догляду
Додаток 12 |
ЖУРНАЛ
обліку актів вилучення у пасажирів та членів екіпажу предметів, заборонених для перевезення повітряним траспортом
№ з/п | Дата і номер акта | Прізвище, ім’я, по батькові пасажира / члена екіпажу | № рейсу, приналежність ПС |
1 | 2 | 3 | 4 |
Додаток 13 |
ЖУРНАЛ
обліку догляду вантажу та поштових відправлень
№ з/п | Дата | Час контролю | № рейсу, маршрут | Найменування вантажу, пошти | Відправник (адреса, реквізити) |
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |
Кількість місць | № супровідного документа | Результати контролю | Старший зміни (групи), прізвище, підпис | Примітки |
7 | 8 | 9 | 10 | 11 |
Додаток 14 |
ЖУРНАЛ
обліку догляду бортприпасів, бортового харчування та супутніх засобів
№ з/п | Дата | Час контролю | № рейсу, маршрут | Найменування бортприпасів, бортового харчування та супутніх засобів | Постачальник (адреса, реквізити) |
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |
