Про затвердження Мінімальних вимог з охорони праці на тимчасових або мобільних будівельних майданчиках
Відповідно до статті 28 Закону України „Про охорону праці”, пункту 8 Положення про Міністерство соціальної політики України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17 червня 2015 року № 423 (зі змінами), НАКАЗУЮ:
1. Затвердити Мінімальні вимоги з охорони праці на тимчасових або мобільних будівельних майданчиках, що додаються.
2. Департаменту заробітної плати та умов праці (Товстенко О.П.) забезпечити подання цього наказу в установленому законодавством порядку на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.
3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.
4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Міністра Крентовську О. П.
ПОГОДЖЕНО: Голова Державної служби України В.о. Міністра охорони здоров'я України Перший заступник Голови Генеральний Секретар Виконавчий Віце-президент Т.в.о. Міністра внутрішніх справ України Тимчасово виконуючий обов'язки Голови Керівник Секретаріату Директор виконавчої дирекції Виконуючий обов'язки Голови Перший заступник Міністра Голова Державної |
У. Супрун
С.А. Яровий
|
МІНІМАЛЬНІ ВИМОГИ
з охорони праці на тимчасових або мобільних будівельних майданчиках
1. Ці Мінімальні вимоги встановлюють загальні вимоги до організації охорони праці та робочих місць на тимчасових або мобільних будівельних майданчиках при виконанні будівельних робіт згідно з переліком видів будівельних робіт, на які поширюються мінімальні вимоги з охорони праці на тимчасових або мобільних будівельних майданчиках, що наведений у додатку 1 до цих Мінімальних вимог (далі - Перелік видів будівельних робіт).
2. Ці Мінімальні вимоги поширюються на замовників, керівників будівництва, генеральних підрядників, підрядників, субпідрядників, фізичних осіб, що забезпечують себе роботою самостійно.
3. Ці Мінімальні вимоги розроблено на основі Директиви 92/57/ЄС Європейського Парламенту та Ради від 24 червня 1992 року про мінімальні вимоги щодо безпеки і захисту здоров’я на тимчасових або мобільних будівельних майданчиках (восьма окрема Директива у значенні частини 1 статті 16 Директиви 89/391/ЄЕС).
4. Ці Мінімальні вимоги не поширюються на підприємства з видобутку корисних копалин.
5. Терміни у цих Мінімальних вимогах вживаються в таких значеннях:
генеральний підрядник - підрядник, який залучає до виконання робіт третіх осіб (субпідрядників), залишаючись відповідальним перед замовником за результати їх роботи;
замовник - фізична або юридична особа, яка має намір щодо забудови території (однієї чи декількох земельних ділянок) і подала в установленому законодавством порядку відповідну заяву;
керівник будівництва (інженер-консультант у будівництві) - фізична особа з кваліфікаційним рівнем, підтвердженим третьою стороною, або юридична особа (інжинірингова компанія, яка має у своєму складі фахівців з кваліфікаційним рівнем, підтвердженим третьою стороною), яка в межах повноважень, делегованих замовником, здійснює керівництво реалізацією проекту, надає замовнику консультації щодо вибору оптимальних шляхів його реалізації, приймає від його імені відповідні рішення або виконує інші функції;
координатор з питань охорони праці на стадії будівництва - компетентна фізична особа з підтвердженою кваліфікацією або юридична особа (яка має у своєму складі фахівця з підтвердженою кваліфікацією), яка на стадії будівництва виконує доручені їй замовником або керівником будівництва завдання, визначені у розділі IV цих Мінімальних вимог;
координатор з питань охорони праці на стадії розроблення проектної документації на будівництво - компетентна фізична особа з підтвердженою кваліфікацією або юридична особа (яка має у своєму складі фахівця з підтвердженою кваліфікацією), яка на стадії розроблення проектної документації виконує доручені їй замовником або керівником будівництва завдання, визначені у пункті 1 розділу IV цих Мінімальних вимог;
підрядник - сторона договору підряду, яка виконує та передає замовнику закінчені роботи (об’єкт будівництва), передбачені договором підряду;
план з охорони праці будівельного майданчика (далі - план) - письмовий документ, який включає комплекс заходів, направлених на запобігання виникненню професійних ризиків під час виконання робіт на конкретному будівельному майданчику, зокрема встановлює вимоги з охорони праці до генерального підрядника, підрядника, субпідрядників та фізичних осіб щодо організації будівельного майданчика, організації робочих місць, безпечного виконання робіт, експлуатації будівельних машин, електробезпеки тощо;
приміщення - приміщення, необхідні для забезпечення виконання робіт на тимчасових або мобільних будівельних майданчиках, у тому числі мобільні приміщення;
проектувальник - юридична особа, яка має у своєму складі відповідних виконавців, що згідно із законодавством одержали кваліфікаційний сертифікат, або фізична особа, яка згідно із законодавством має відповідний кваліфікаційний сертифікат;
роботодавець - власник підприємства, установи, організації або уповноважений ним орган незалежно від форм власності, виду діяльності, господарювання або фізична особа, яка використовує найману працю;
тимчасові або мобільні будівельні майданчики (далі - будівельні майданчики) - всі будівельні майданчики, на яких проводяться надземні чи підземні будівельні роботи, згідно з Переліком видів будівельних робіт;
фізична особа, яка забезпечує себе роботою самостійно (далі - фізична особа), - фізична особа, яка виконує роботи на будівельному майданчику за цивільно-правовим договором, складеним із замовником або підрядником.
ІІ. Організація управління з охорони праці на будівельному майданчику
1. Якщо на будівельному майданчику будуть виконувати або виконують будівельні роботи два і більше підрядників (включаючи генерального підрядника), або підрядник і фізична(і) особа(и), або фізичні особи, замовник або керівник будівництва призначає одного або кількох координаторів з питань охорони праці на стадії розроблення проектної документації на будівництво та координаторів з питань охорони праці на стадії будівництва. Координатор з питань охорони праці на стадії розробки проектної документації призначається до початку розроблення проектної документації, координатор з охорони праці на стадії будівництва призначається до початку виконання будівельних робіт. Допускається суміщення обов’язків координатора з питань охорони праці на стадії розроблення проектної документації на будівництво та координатора з питань охорони праці на стадії будівництва.
2. Замовник або керівник будівництва до початку виконання будівельних робіт на будівельному майданчику забезпечує складання плану з охорони праці будівельного майданчика з урахуванням вимог державних будівельних норм ДБН А.3.2-2-2009 „Система стандартів безпеки праці. Охорона праці і промислова безпека у будівництві”.
3. Замовник або керівник будівництва зобов’язаний не пізніше ніж за 30 календарних днів до початку виконання будівельних робіт направити у територіальний орган Державної служби України з питань праці (далі - територіальний орган Держпраці) попередню інформацію про виконання будівельних робіт за формою згідно з додатком 2 до цих Мінімальних вимог (далі - Попередня інформація) в одному із таких випадків:
якщо передбачена тривалість будівельних робіт перевищує 30 робочих днів і на будівельних роботах одночасно буде зайнято понад 20 працівників та фізичних осіб;
якщо планований обсяг виконання будівельних робіт перевищує 500 людино-днів.
4. Один примірник Попередньої інформації повинен бути розміщений замовником або керівником будівництва на видному для всіх учасників будівництва місці, розташованому на території будівельного майданчика.
5. Попередня інформація, що розташована на будівельному майданчику, повинна постійно оновлюватись у разі її зміни.
ІІІ. Врахування питань охорони праці під час проектування
1. Керівник будівництва або замовник, що виконує обов’язки керівника будівництва, проектувальник на різних етапах підготовки і виконання проектної документації зобов’язані врахувати вимоги загальних положень з охорони праці, що зазначені у розділі VІ цих Мінімальних вимог, особливо у таких випадках:
при архітектурному, технічному та/або організаційному плануванні, щоб розподілити різні роботи або стадії робіт та визначити ті роботи, які можуть виконуватись одночасно або послідовно, одна за одною;
під час оцінки запланованої тривалості виконання різних робіт чи стадій робіт.
2. Керівник будівництва або замовник, що виконує обов’язки керівника будівництва, проектувальник на різних етапах підготовки, виконання, корегування проектної документації зобов’язані також врахувати вимоги плану з охорони праці будівельного майданчика, документа, складеного згідно з підпунктом 3 пункту 1 розділу IV цих Мінімальних вимог, з урахуванням вимог підпункту 3 пункту 2 розділу IV цих Мінімальних вимог.
ІV. Координатори з питань охорони праці
1. Координатор з питань охорони праці на стадії розроблення проектної документації будівництва зобов’язаний:
1) координувати виконання вимог розділу ІІІ цих Мінімальних вимог;
2) розробити або організувати розроблення плану з охорони праці будівельного майданчика, в якому встановлюються всі необхідні вимоги з охорони праці, що стосуються конкретного будівельного майданчика та тих робіт, які будуть на ньому виконуватись, окремо передбачивши в ньому детальні заходи з охорони праці щодо виконання будівельних робіт, зазначених у переліку будівельних робіт, при виконанні яких існує підвищений ризик для життя і здоров’я працівників, що наведений у додатку 3 до цих Мінімальних вимог (далі - Перелік будівельних робіт);
3) скласти відповідну документацію щодо особливостей та умов будівництва, що містить необхідну інформацію з охорони праці та повинна використовуватись під час виконання робіт, зазначених у Переліку видів будівельних робіт, при експлуатації об’єкта будівництва (далі - документація);
4) передати план з охорони праці будівельного майданчика та документацію, зазначену в підпункті 3 цього пункту, координатору з питань охорони праці на стадії будівництва.
2. Координатор з питань охорони праці на стадії будівництва зобов’язаний:
1) координувати здійснення загальних положень охорони праці відповідно до розділу VI цих Мінімальних вимог при виборі технічних та/або організаційних рішень з метою планування різних робіт або стадій робіт, що можуть виконуватись одночасно або послідовно, та при визначенні часу, необхідного для виконання цих робіт або стадій робіт;
2) координувати вжиття заходів, направлених на забезпечення дотримання підрядниками і фізичними особами вимог розділу VI цих Мінімальних вимог, плану з охорони праці будівельного майданчика та нормативно-правових актів з охорони праці;
3) вносити або організовувати внесення необхідних змін в план з охорони праці будівельного майданчика та документацію, зазначену в підпункті 3 пункту 1 цього розділу, з урахуванням ходу робіт і змін, що при цьому виникають, зокрема в проектній документації;
4) організовувати співпрацю підрядників, у тому числі тих, що змінюють один одного, та координувати їх дії щодо захисту працівників та запобігання виникненню нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань. Організовувати взаємний обмін інформацією підрядників, працівників, їх представників та фізичних осіб;
5) погоджувати заходи підрядників з охорони праці, зокрема передбачені в проектах виконання робіт, технологічних картах, і відповідно перевіряти їх виконання;
6) координувати здійснення підрядниками контролю за дотриманням встановлених вимог з охорони праці під час виконання робіт;
7) визначати разом з підрядниками, фізичними особами порядок допуску працівників на будівельний майданчик, використання ними засобів колективного та індивідуального захисту, вантажопідіймальних механізмів, умови підключення до мереж електропостачання тощо;
8) вживати необхідних заходів, направлених на запобігання перебуванню на будівельному майданчику сторонніх осіб.
3. Для виконання своїх обов’язків координатори з питань охорони праці повинні:
брати участь у всіх стадіях розробки проектної документації та виконання будівельних робіт;
брати участь у всіх нарадах, засіданнях, які стосуються розробки проектної документації та виконання будівельних робіт;
отримувати від проектувальника, підрядників інформацію та документи, необхідні для виконання своїх обов’язків.
4. Координатори з питань охорони праці повинні мати необхідну підготовку для виконання своїх функцій:
вищу освіту відповідного напряму підготовки;
не менше 5 років професійного досвіду у сфері архітектури, будівництва або управління будівельними майданчиками;
підтверджену незалежним органом кваліфікацію за професією інженер з охорони праці (будівництво).
V. План з охорони праці будівельного майданчика
1. План розробляється одночасно з проектною документацією, завершується до початку виконання будь-яких робіт на будівельному майданчику. План повинен своєчасно виконуватися протягом всього часу проведення робіт на будівельному майданчику. Якщо змінюються умови проектної документації або умови будівництва, план повинен бути скорегований.
2. Складаня плану забезпечує замовник або керівник будівництва.
3. У разі непризначення координаторів згідно з пунктом 1 розділу ІІ цих Мінімальних вимог у зв’язку з виконанням робіт одним підрядником складання плану покладається на проектувальника.
4. Проектно-технологічна документація не може замінювати план.
5. Якщо необхідна інформація включена до проектної чи проектно-технологічної документації або в інші документи, в плані можуть міститися тільки посилання на місцезнаходження такої інформації.
6. План складається з урахуванням вимог нормативно-правових актів з охорони праці та державних санітарних норм і правил.
7. При розробці плану необхідно брати до уваги всі виді діяльності, які здійснюються на будівельному майданчику, і виявити всі зони, де виконуються роботи, зазначені у Переліку будівельних робіт.
загальну інформацію про будівельний майданчик, зокрема Попередню інформацію;
загальний порядок організації охорони праці на будівельному майданчику;
вимоги з охорони праці до організації будівельного майданчика, у тому числі до санітарно-побутового обслуговування, місця і способів складування матеріалів, визначення та огородження небезпечних зон, організації робочих місць, безпечного виконання робіт, експлуатації будівельних машин, електробезпеки, пожежної безпеки тощо;
перелік професійних ризиків, які можуть виникнути;
конкретні заходи, направлені на усунення або зменшення професійних ризиків;
конкретні заходи щодо робіт, що підпадають під одну або більше категорій, перерахованих у Переліку будівельних робіт;
вимоги до застосування засобів колективного та індивідуального захисту;
заходи щодо координації учасників будівництва при одночасному виконанні робіт;
загальні заходи, що забезпечують підтримання порядку й чистоти на будівельному майданчику;
заходи щодо організації пожежної безпеки;
дії в разі виникнення нещасного випадку, пожежі, аварії;
порядок невідкладної медичної допомоги при нещасних випадках на виробництві, організації евакуації людей;
можливі фактори ризику, які можуть виникнути в процесі будівельних робіт у зв’язку із застосуванням шкідливих для здоров’я матеріалів, що зазначені в проектній документації, і необхідні нормативно-правові акти з цього питання;
розташування під’їздів і проїздів для пожежних машин;
засоби взаємодії підрядників, субпідрядників та фізичних осіб;
шляхи і способи горизонтального та вертикального сполучення або переміщення;
умови використання вантажопідіймальних машин;
умови щодо можливості одночасного складування різних матеріалів, особливо щодо складування небезпечних матеріалів або речовин;
умови видалення, накопичення та утилізації відходів, що виникають в результаті виконання робіт, знесення або демонтажу споруд;
умови підключення до електромереж та розмежування відповідальності при використанні тимчасових електромереж;
процес узгодження передбачених у плані заходів з охорони праці і обмін відповідною інформацією між замовником, керівником будівництва, підрядниками та фізичними особами;
рекомендації з охорони праці для підрядників.
9. План повинен постійно знаходитись на будівельному майданчику, бути доведений до всіх підрядних організацій та всіх інших заінтересованих юридичних та фізичних осіб.
10. План підписується координатором з питань охорони праці на стадії розроблення проектної документації на будівництво або проектувальником у випадку, зазначеному у пункті 4 цього розділу, затверджується замовником або керівником будівництва.
VI. Застосування загальних положень з охорони праці
1. Під час виконання будівельних робіт необхідно дотримуватись загальних положень з охорони праці, зокрема в частині:
запобігання професійним ризикам;
оцінки професійних ризиків, яких не можна уникнути;
усунення небезпечних факторів;
врахування індивідуальних особливостей працівників під час роботи, особливо при облаштуванні робочих місць, вибору засобів праці, робочих і технологічних процесів, передусім для полегшення монотонної роботи та роботи в ритмі, заданому машиною, а також послаблення її шкідливого впливу на здоров’я;
врахування розвитку технічного прогресу;
зміни небезпечних процесів на безпечні або на менш небезпечні;
планування запобігання небезпекам на робочому місці з урахуванням стану техніки, організації праці, умов праці, соціальних відносин і впливу навколишнього середовища;
пріоритету у застосуванні засобів колективного захисту перед засобами індивідуального захисту;
проведення інструктажу з охорони праці;
дотримання порядку і чистоти на будівельному майданчику;
визначення розташування робочих місць з урахуванням можливості вільного доступу до них, а також з визначенням шляхів руху або зон руху до робочих місць;
проведення технічного обслуговування, пуску в роботу і технічних оглядів машин, механізмів, устаткування з метою уникнення загрози життю і здоров’ю працівників при їх експлуатації;
умов роздільного складування різних матеріалів, особливо щодо небезпечних матеріалів і речовин;
вимог щодо видалення залишків використаних небезпечних матеріалів і речовин;
вимог щодо способів видалення та вивезення відходів і будівельного сміття;
корегування запланованого для різних робіт або етапів роботи строку їх виконання;
співпраці між підрядниками і фізичними особами.
2. Під час виконання будівельних робіт необхідно узгоджувати умови виконання цих робіт з іншими роботами, що проводяться на будівельному майданчику або поблизу нього.
VII. Обов’язки замовника, керівника будівництва
1. З метою організації охорони праці та забезпечення життя і здоров’я працюючих на будівельному майданчику замовник або керівник будівництва повинен:
організувати виконання підрядниками та фізичними особами вимог з охорони праці згідно з розділом VІ цих Мінімальних вимог;
співпрацювати з координаторами з охорони праці та враховувати в роботі зауваження, які ними надаються.
2. Замовник або керівник будівництва повинен також організувати управління з охорони праці на будівельному майданчику, виконання загальних заходів з охорони праці за пропозиціями координатора з охорони праці на стадії будівництва та виконання плану з охорони праці будівельного майданчика.
1. З метою забезпечення охорони праці на будівельному майданчику підрядники, генеральний підрядник, субпідрядники зобов’язані виконувати вимоги, передбачені у розділах XII, XIII, XIV цих Мінімальних вимог, плані з охорони праці будівельного майданчика, нормативно-правових актах з охорони праці.
2. Підрядники, генеральний підрядник, субпідрядники відповідно до умов, зазначених у розділі IV цих Мінімальних вимог, зобов’язані виконувати вимоги координаторів з охорони праці.
1. Для забезпечення безпеки і здоров’я на будівельному майданчику фізичні особи повинні належним чином дотримуватись:
Закону України „Про охорону праці”;
Загальних вимог стосовно забезпечення роботодавцями охорони праці працівників, затверджених наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України від 25 січня 2012 року № 67, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 14 лютого 2012 року за № 226/20539;
ДБН А.3.2-2-2009 „Система стандартів безпеки праці. Охорона праці і промислова безпека у будівництві”;
Правил охорони праці під час роботи з інструментом та пристроями, затверджених наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 19 грудня 2013 року № 966, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 25 лютого 2014 року за № 327/25104;
вимог нормативно-правових актів щодо робіт підвищеної небезпеки та експлуатації машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки, використання виробничого обладнання працівниками, застосування засобів колективного та індивідуального захисту та інших нормативно-правових актів з охорони праці;
при одночасному виконанні робіт з працівниками підрядників співпрацювати з ними при реалізації вимог охорони праці, координувати свої дії з урахуванням характеру діяльності щодо захисту від небезпек та запобігання виробничим ризикам та інформувати про ці ризики;
зобов’язані дбати про свою власну безпеку і здоров’я, а також про безпеку і здоров’я осіб, на яких можуть вплинути їхні дії чи помилки під час роботи, відповідно до пройденого ним навчання та вимог замовників або керівників будівництва та координаторів з питань охорони праці.
2. Для цього фізичні особи повинні, зокрема, відповідно до пройденого навчання та вимог замовників або керівників будівництва і координаторів з питань охорони праці:
правильно і за призначенням використовувати устаткування, апаратуру, інструменти, небезпечні речовини, транспортні та інші засоби праці;
правильно використовувати надані йому засоби індивідуального захисту та після використання повертати їх на передбачене для цього місце;
за своєю ініціативою не відключати, не змінювати або переставляти захисні пристосування, особливо встановлені на машинах, установках і спорудах, використовувати ці пристосування тільки за призначенням;
негайно повідомляти про будь-яку виробничу ситуацію, щодо якої вони мають обґрунтовані підстави вважати, що вона є серйозною і безпосередньою загрозою безпеці і здоров’ю працівників, а також про будь-який помічений дефект у захисній системі.
1. Працівники або їх довірені особи повинні бути поінформовані про всі заходи, які будуть здійснені на будівельному майданчику щодо охорони праці.
2. Інформація про всі заходи, які будуть здійснені на будівельному майданчику щодо охорони праці, повинна бути зрозумілою для всіх працівників.
XI. Консультування з працівниками
1. Консультування з працівниками і залучення їх та/або їх представників до вирішення питань, охоплених розділами IV, VI і VIІI цих Мінімальних вимог, здійснюються відповідно до таких принципів:
1) роботодавці заслуховують думку працівників та/або їх представників і забезпечують їх участь у обговоренні всіх питань стосовно охорони праці на робочому місці, що передбачає право працівників та/або їх представників подавати свої пропозиції;
2) працівники чи їх представники, що виконують особливі функції щодо охорони праці працівників, беруть пропорційну участь або попередньо заслуховуються роботодавцем з питань:
вживання будь-яких заходів, що можуть суттєво впливати на безпеку і здоров’я;
призначення та інформування працівників;
залучення за необхідності сторонніх служб або фахівців на підприємство та/або виробництво;
планування і організації навчання;
3) представники працівників мають право звертатись до роботодавця з пропозиціями щодо здійснення необхідних запобіжних заходів, а також запобігання будь-якій небезпеці для працівників та/або усунення джерел небезпеки;
4) працівники, а також їх представники не повинні зазнавати будь-яких негативних наслідків внаслідок їх діяльності;
5) роботодавець повинен надавати представникам працівників, наділеним особливими функціями щодо охорони праці працівників, достатньо вільного часу для виконання функцій щодо охорони праці працівників без втрат у заробітній платні, а також забезпечити їх засобами, необхідними для реалізації прав і завдань, що випливають з цих Мінімальних вимог;
6) працівники та/або їх представники мають право звертатись до територіальних органів Держпраці, якщо вони вважають, що вжиті роботодавцем заходи і надані їм засоби, необхідні для реалізації прав і завдань, що випливають з цих Мінімальних вимог, недостатні для забезпечення охорони праці на робочих місцях;
7) представникам працівників повинна бути надана можливість подавати свої зауваження посадовим особам територіальних органів Держпраці під час перевірок, які ними проводяться.
2. При цьому у всіх необхідних випадках, виходячи з рівня небезпеки і масштабів будівельного майданчика, слід передбачати належне узгодження дій із зайнятими на будівельному майданчику працівниками підприємства чи їх представниками.
XII. Мінімальні вимоги до робочих зон на будівельних майданчиках
1. Будівельні конструкції, обладнання, матеріали, які через зміну місця або положення можуть вплинути на безпеку і здоров’я працівників, повинні бути надійно закріплені безпечним способом.
2. Доступ на поверхні, виготовлені з матеріалу, що не має достатньої міцності, повинен бути допущений тільки тоді, коли у розпорядженні є обладнання або належні пристосування, які забезпечують безпечне ведення робіт.
2. Установки для розподілу енергії
1. Установки повинні бути так спроектовані, споруджені і введені в експлуатацію, щоб вони не могли бути причиною пожежі або вибуху і працівники були належним чином захищені від небезпеки ураження струмом через прямий або непрямий контакт.
2. При проектуванні, виготовленні і виборі матеріалу і захисних пристосувань слід враховувати характер і потужність енергії, що розподіляється, зовнішні умови, що можуть впливати, а також професійну підготовку осіб, які мають доступ до частин установок.
3. Шляхи евакуації і аварійні виходи
1. Шляхи евакуації і аварійні виходи повинні бути вільними від сторонніх предметів і вести якнайкоротшою дорогою до безпечного місця.
2. Повинна бути забезпечена можливість для працівників швидко та безпечно покинути всі робочі місця у випадку небезпеки.
3. Кількість, розташування і розміри шляхів евакуації і виходів визначаються залежно від характеру робіт, облаштування і розмірів будівельного майданчика і приміщень, а також від максимально можливої кількості наявних там осіб.
4. Шляхи евакуації і аварійні виходи повинні мати позначення відповідно до Технічного регламенту знаків безпеки і захисту здоров’я працівників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 листопада 2009 року № 1262 (далі - Технічний регламент знаків безпеки і захисту здоров’я працівників).
Ці позначення повинні бути достатньо стійкими і нанесеними на відповідних місцях.
5. Шляхи евакуації і аварійні виходи, а також проходи і двері, що ведуть до них, не повинні бути захаращені сторонніми предметами, щоб ними в будь-який час можна було скористатись.
6. Шляхи евакуації і аварійні виходи, у яких необхідне освітлення, повинні бути оснащені автоматичними аварійними джерелами світла на випадок аварії в системі освітлення.
4. Пожежне оповіщення і боротьба з пожежами
1. Залежно від особливостей будівельного майданчика, розмірів і характеру експлуатації приміщень, наявного обладнання, фізичних і хімічних властивостей наявних матеріалів чи речовин, а також максимально можливої чисельності присутніх людей повинна бути передбачена достатня кількість належних протипожежних засобів і за необхідності засобів пожежного оповіщення і сигналізації.
2. Зазначені протипожежні засоби, засоби пожежного оповіщення і сигналізації повинні регулярно перевірятись і утримуватись у робочому стані.
Через регулярні відрізки часу повинні проводитись належні випробування і тренування.
3. Неавтоматичні протипожежні засоби повинні бути зручними і легко досяжними. Вони повинні мати позначення відповідно до Технічного регламенту знаків безпеки і захисту здоров’я працівників. Ці позначення мають бути достатньо стійкими і наноситись на відповідних місцях.
1. З урахуванням робочого процесу і фізичних потреб працівникам слід забезпечити надходження достатньої кількості свіжого повітря для дихання.
2. Якщо використовуються вентиляційні установки, вони повинні бути в працездатному стані і розташовуватися так, щоб працівники не підпадали під дію шкідливих для здоров’я протягів.
3. Повинна здійснюватися система контролю, що сигналізує про пошкодження систем вентиляції.
6. Виконання роботи за наявності специфічних видів небезпеки
1. Граничнодопустимі концентрації шкідливих речовин (газів, парів, пилу) у повітрі робочих зон, а також рівень шуму і вібрації не повинні перевищувати показники, зазначені у відповідних нормативно-правових актах та нормативно-технічних документах.
2. Якщо працівники повинні входити у зону, де повітря містить отруйні чи шкідливі речовини, не має достатньо кисню або може бути вибухонебезпечним, то необхідно здійснювати постійний нагляд за станом повітря у цій зоні та вживати необхідних заходів для запобігання виникненню будь-якої небезпеки.
3. Працівник не повинен працювати один в зоні, де повітря може бути причиною підвищеної небезпеки. Він повинен бути під постійним наглядом із безпечного середовища, мають бути вжиті всі належні підготовчі заходи для надання негайної і ефективної допомоги.
7. Природне і штучне освітлення робочих місць, приміщень і шляхів пересування на будівельному майданчику
1. Робочі місця, приміщення і шляхи пересування повинні бути забезпечені денним світлом, а в нічний час, а також при слабкому денному освітленні - бути належним і достатнім чином освітленими штучно. При цьому за необхідності слід застосовувати переносні, захищені від механічних пошкоджень джерела світла.
Колір штучного освітлення не повинен порушувати сприйняття позначень, сигналів або попереджувальних написів або впливати на нього.
2. Освітлення приміщень, робочих місць і шляхів пересування повинно бути так організовано, щоб спосіб освітлення не міг стати причиною нещасних випадків з працівниками.
3. Приміщення, робочі місця і шляхи пересування, де виконуються роботи з підвищеним ризиком для життя і здоров’я працівників у випадку аварії зі штучним освітленням, повинні бути оснащені аварійним освітленням.
1. Розсувні двері, а також двері та ворота, що відкриваються догори, мають бути встановлені таким чином, щоб унеможливити їх падіння та обривання.
2. Двері й ворота на шляху евакуації повинні мати відповідні позначення.
3. Поблизу воріт, призначених для автомобільного руху, повинні бути добре видимі, належно позначені і постійно доступні двері для пішоходів, за винятком випадків, коли прохід пішоходів є небезпечним.
4. Двері і ворота, обладнані приводом, повинні діяти, не створюючи небезпеки для працівників.
Вони повинні бути обладнані добре видимими і легкодоступними аварійними вимикачами, такими щоб їх можна було відкрити вручну, якщо вони не відкриваються автоматично у випадку припинення подачі струму.
9. Шляхи пересування, небезпечні зони
1. Шляхи пересування, включаючи сходи, закріплені драбини і навантажувальні рампи, повинні бути так розраховані, розміщені, встановлені і мати такі розміри, щоб забезпечити безперешкодний прохід (проїзд), не створюючи загрози для працівників, що працюють поблизу.
2. Розміри шляхів пересування людей та/або вантажів, включаючи шляхи переміщення під час вантажно-розвантажувальних робіт, повинні відповідати кількості потенційних користувачів і характеру діяльності.
Якщо на шляхах пересування використовуються транспортуючі засоби, для інших користувачів повинні бути передбачені достатні безпечні відстані або належні захисні пристрої.
Шляхи мають бути ясно позначені, регулярно перевірятись і бути під наглядом.
3. Шляхи пересування автомобілів повинні проходити на достатній відстані від дверей, воріт, проходів, проїздів і сходів.
4. Якщо на будівельному майданчику є зони з обмеженим доступом, ці зони повинні бути устатковані пристроями, які запобігали б входу в ці зони працівників, не зайнятих у них.
Для захисту працівників, зайнятих у небезпечних зонах, повинні бути вжиті відповідні запобіжні заходи.
Небезпечні зони повинні мати добре видимі позначення.
Навантажувальні рампи повинні мати:
розміри, які відповідали б розмірам вантажів, що транспортуються;
пристосування для захисту працівників від падіння.
11. Невідкладна медична допомога
1. Має бути забезпечена можливість надання невідкладної медичної допомоги працівникові в будь-який момент відповідно підготовленим персоналом.
Повинні бути вжиті заходи для забезпечення транспортування працівників, з якими стався нещасний випадок або несподіване погіршення самопочуття, та надання необхідної невідкладної медичної допомоги.
2. Якщо цього вимагають розміри будівельного майданчика або характер діяльності, слід передбачити одне або кілька приміщень для надання невідкладної медичної допомоги.
3. Приміщення для невідкладної медичної допомоги повинні бути устаткованими необхідним обладнанням і матеріалами для невідкладної медичної допомоги і бути легкодоступними для людей з ношами.
Вони повинні мати позначення згідно з Технічним регламентом знаків безпеки і захисту здоров’я працівників.
4. Засоби, необхідні для надання невідкладної медичної допомоги, повинні зберігатись в місцях, де цього вимагають умови роботи.
Місця зберігання цих засобів повинні мати відповідні позначення і бути легкодоступними.
Номер телефону швидкої медичної допомоги повинен бути зазначений на добре видимому місці.
12. Приміщення для переодягання, шафи для одягу
1. Працівники мають бути забезпечені гардеробними, якщо вони під час своєї діяльності використовують спеціальний одяг і спеціальне взуття та з міркувань безпеки не можуть переодягатись в іншому місці.
Гардеробні приміщення для переодягання повинні бути легкодоступними, мати достатні розміри і бути устаткованими пристроями для сидіння.
2. Гардеробні приміщення для переодягання повинні мати достатні розміри і мати обладнання для того, щоб кожний працівник за необхідності міг висушити спеціальний одяг та взуття, а також зберігати власний одяг і особисті речі під замком.
3. Для чоловіків і жінок потрібно облаштувати окремі гардеробні приміщення для переодягання або передбачити роздільне користування цим приміщенням.
4. Якщо немає необхідності в окремому гардеробному приміщенні для переодягання, для кожного працівника повинно бути передбачене місце в іншому приміщенні, де він міг би зберігати під замком власний одяг і особисті речі.
13. Душові приміщення і умивальні раковини
1. Працівники повинні бути забезпечені достатньою кількістю душових, якщо цього вимагає характер діяльності.
Для чоловіків і жінок слід обладнати окремі душові приміщення або передбачити роздільне користування ними.
2. Душові приміщення повинні мати достатні розміри, щоб кожний працівник міг без перешкод скористатись ними.
Душі повинні бути забезпечені холодною і гарячою водою.
3. Якщо душові приміщення або умивальні раковини розташовані окремо від приміщень для переодягання, слід між цими приміщеннями забезпечити зручні переходи.
1. Працівники повинні бути забезпечені поблизу робочих місць, гардеробних приміщень, душових приміщень або приміщень, в яких розміщені умивальні раковини, спеціальними приміщеннями з достатньою кількістю туалетів і рукомийників.
2. Для жінок і чоловіків необхідно обладнати окремі туалетні приміщення або передбачити роздільне користування туалетами.
15. Приміщення для відпочинку і/або можливого розміщення людей
1. Працівники повинні бути забезпечені пристосованими приміщеннями для відпочинку та/або можливого розміщення людей, якщо це необхідно з міркувань безпеки і здоров’я, особливо беручи до уваги характер діяльності, кількість осіб, зайнятих на підприємстві, і віддаленість будівельного майданчика.
2. Приміщення для відпочинку та/або можливого розміщення людей повинні мати достатні розміри і бути устатковані столами і стільцями відповідно до кількості працівників.
3. Якщо такі приміщення не передбачені, слід надати працівникам у користування інші приміщення для відпочинку та/або можливого розміщення їх під час перерв у роботі.
4. Стаціонарні приміщення для тимчасового проживання людей, які використовуються не тільки у виняткових випадках, повинні бути укомплектовані санітарним обладнанням, їдальнею і приміщенням для відпочинку.
Приміщення повинні бути устатковані ліжками, шафами, столами і стільцями відповідно до кількості працівників, при виділенні приміщень слід належним чином враховувати наявність працівників різної статі.
5. У приміщеннях для відпочинку під час перерв та/або для розміщення працівників слід передбачити належні заходи для захисту тих, які не палять, від дії тютюнового диму.
1. Протягом робочого часу з урахуванням застосовуваних методів роботи і фізичних потреб організму працівників температура повітря в приміщенні повинна бути комфортна.
2. Розміри робочих місць повинні бути такими, щоб дати працівникам можливість достатньої свободи рухів з урахуванням розміщення необхідного обладнання і приладів.
3. Робочі зони за необхідності повинні бути обладнані з урахуванням потреб працівників з фізичними вадами.
Це, особливо, стосується дверей, шляхів сполучення, сходів, душів, умивалень, туалетів, якими користуються ці особи, а також робочих місць, на яких вони безпосередньо працюють.
4. Працівники повинні бути забезпечені на будівельному майданчику, у використовуваних приміщеннях або поблизу робочих місць достатньою кількістю питної води і за необхідності іншими безалкогольними напоями.
5. Працівники повинні бути забезпечені:
приміщенням для приймання їжі під час обідньої перерви;
засобами для того, щоб вони могли готувати собі їжу.
6. Вагітні жінки і матері-годувальниці повинні мати можливість відпочити, лежачи у зручних умовах.
XIII. Мінімальні вимоги до робочих місць на будівельних майданчиках. Улаштування робочих місць в приміщеннях
1. У приміщеннях для відпочинку під час перерв, чергового персоналу, санітарно-технічного призначення, їдальнях, приміщеннях для надання невідкладної медичної допомоги температура повинна відповідати вимогам чинних нормативно-правових актів.
2. Вікна, дахові ліхтарі і скляні стіни повинні мати пристосування для затінення їх від надмірного сонячного світла відповідно до характеру робіт і призначення приміщення.
1. При застосуванні кондиціонерів і механічних вентиляційних пристроїв необхідно, щоб працівники не підпадали під дію протягів.
2. Речовини та пил, які безпосередньо можуть призвести до загрози здоров’ю працівників, повинні швидко видалятись.
3. Підлоги, стіни та стелі приміщень
1. Підлоги приміщень не повинні мати нерівностей, отворів або небезпечних ухилів, вони повинні бути міцними, такими, щоб працівники не могли спіткнутись або послизнутись.
2. Поверхня підлог, стель і стінок приміщень повинна бути такою, щоб забезпечувалась можливість їх очищення і оновлення.
3. Прозорі і світлопроникні стіни, суцільноскляні перегородки у приміщеннях поблизу робочих місць і шляхів пересування повинні мати чіткі позначення і виготовлятись з безпечного матеріалу або бути відгородженими від робочих місць і шляхів пересування таким чином, щоб уникнути контакту працівників з цими стінками, можливого руйнування цих стінок і поранення осколками.
4. Вікна і дахові ліхтарі приміщень
1. Вікна, дахові ліхтарі і вентиляційні пристосування повинні бути такими, щоб працівники могли не наражаючись на небезпеку відкривати їх, закривати та регулювати.
У відкритому стані вони не повинні створювати небезпеку для працівників.
2. Вікна і дахові ліхтарі повинні бути оснащені пристроями, які дозволяють проводити їх очищення без виникнення ризику для працівників, що проводять очищення, та інших працівників.
1. Розташування, матеріал і розміри дверей і воріт повинні відповідати типу і призначенню приміщення.
2. Прозорі двері повинні мати позначення на рівні очей.
3. Обертові двері і ворота повинні бути прозорими або мати віконця на рівні очей.
4. Якщо прозорі або світлопроникні елементи дверей і воріт виготовлені не з безпечного матеріалу або є ризик травмування осколками, працівники повинні бути захищені від доторкання до цих елементів дверей і воріт.
1. Приміщення повинні мати конструкцію і міцність, що відповідають характеру їх використання.
2. Двері аварійних виходів повинні відкриватись у напрямку евакуації.
Двері аварійних виходів повинні закриватись так, щоб кожна особа у випадку аварії могла їх відкрити легко і без затримки.
Не дозволяється використовувати розсувні і обертові аварійні двері.
3. Робочі зони повинні мати достатньо денного світла і бути обладнаними пристроями для належного штучного освітлення, необхідного для безпеки і захисту здоров’я працівників.
4. Якщо цього вимагає характер використання приміщень і їх обладнання, межі шляхів пересування повинні бути позначені.
5. При експлуатації ескалаторів та рухомих тротуарів не повинна створюватись небезпека.
Ескалатори та рухомі тротуари повинні бути оснащені необхідними захисними пристроями та добре видимими і легкодоступними пристроями для екстреної зупинки.
6. Робочі приміщення повинні мати достатню площу і висоту для того, щоб працівники могли виконувати свою роботу без ризику щодо їх безпеки, здоров’я і самопочуття.
ХІV. Улаштування робочих місць поза приміщеннями
1. Розміщені на висоті або на глибині постійні або тимчасові робочі місця повинні бути стійкими і стабільними, при цьому слід враховувати:
чисельність працівників, що перебувають на цих робочих місцях;
максимальні навантаження, які вони можуть витримати, а також розподіл навантажень;
будь-які інші зовнішні впливи.
Якщо несучі та інші деталі таких робочих місць самі по собі не є стійкими, слід забезпечити їх стійкість, застосувавши відповідні надійні фіксуючі пристосування, з метою запобігання будь-якому випадковому або ненавмисному зміщенню всього робочого місця або його частини.
2. Стійкість і міцність робочих місць повинні належним чином перевірятись, особливо після будь-яких змін висоти чи глибини робочих місць.
2. Установки для розподілу енергії
1. Енергорозподільні установки на будівельних майданчиках, особливо ті, що піддаються впливам зовнішнього середовища, повинні регулярно перевірятись і підтримуватись у робочому стані.
2. Установки, встановлені на будівельному майданчику до початку робіт на ньому, повинні бути ідентифіковані, перевірені і мати чіткі позначення.
3. Повітряні лінії електропередачі повинні бути винесені за межі будівельного майданчика або знеструмлені. Якщо це неможливо, слід встановити відповідні огородження з попередженнями, щоб запобігти наближенню до них транспортних засобів та інших механізмів.
Якщо на будівельному майданчику транспортні засоби переміщуються під повітряними лініями електропередачі, повинні бути встановлені відповідні попереджувальні знаки і підвісні захисні пристрої.
3. Запобігання падінню предметів
1. Працівники повинні бути захищені від предметів, що падають.
2. Матеріали, обладнання, технологічне оснащення повинні бути так встановлені або складовані, щоб не допустити їх падіння, зсуву або перекидання.
3. На будівельному майданчику слід передбачити захисні накриття над проходами або унеможливити доступ до небезпечних зон можливого падіння предметів.
4. Запобігання падінню з висоти
1. Для запобігання падінню з висоти більше ніж 1,3 м необхідно встановлювати надійні захисні огородження, які унеможливлюють падіння працівників, висотою не менше 1,1 м до низу верхнього елемента, які мають верхню, середню частини та борт або обладнані іншим чином.
2. Роботи на висоті більше ніж 1,3 м допускається проводити тільки з використанням відповідних пристосувань або засобів колективного захисту (риштувань, платформ, захисних огороджень, запобіжних сіток тощо).
3. Якщо умови і характер робіт унеможливлюють застосування пристосувань або засобів колективного захисту, необхідно передбачити заходи, що запобігають доступу в небезпечну зону можливого падіння з висоти, або забезпечити застосування працівниками запобіжних поясів та інших засобів індивідуального захисту від падіння з висоти.
5. Вимоги до засобів підмощування та драбин
1. Усі засоби підмощування повинні бути виготовлені за проектом та підтримуватись у необхідному стані для запобігання їх падінню або непередбаченим зміщенням.
2. Виготовлення, розміщення, вибір розмірів, закріплення та використання робочих платформ, трапів, засобів підмощування, драбин для підйому на засоби підмощування, риштувань повинні проводиться таким чином, щоб не допустити падіння з них людей та запобігати падінню на людей предметів.
3. Засоби підмощування та риштування повинні перевірятись компетентними особами:
1) перед уведенням в експлуатацію;
періодично, під час експлуатації відповідно до інструкції з експлуатації, але не рідше ніж через 10 днів;
2) після переміщення, перебудови, довготривалого невикористання, впливу атмосферних явищ, землетрусів або будь-яких інших подій, які здатні вплинути на їх міцність і стійкість.
4. Драбини повинні належним чином підтримуватись у справному стані. Їх необхідно використовувати тільки за своїм призначенням і у передбачених для цього місцях.
5. Засоби підмощування на колесах повинні мати пристосування для запобігання непередбаченому переміщенню.
6. Вантажопідіймальні механізми
1. Вантажопідіймальні механізми, пристрої, складові частини, кріплення, та опори повинні:
1) бути належним чином виготовлені за проектом, мати міцність відповідно до їх призначення;
2) бути належним чином встановлені та використовуватись за призначенням;
3) підтримуватись у робочому стані;
4) проходити технічні огляди, періодичні огляди відповідно до вимог чинних нормативно-правових актів;
5) обслуговуватись кваліфікованими працівниками, що пройшли відповідне навчання.
2. На вантажопідіймальних механізмах, пристроях до них на видному місці повинно бути чітко зазначене максимально допустиме навантаження.
3. Підіймальне обладнання і пристрої до нього повинні використовуватись тільки за призначенням.
7. Транспортні засоби, землерийні машини і транспортери
1. Усі транспортні засоби, землерийні машини і транспортери необхідно:
1) проектувати і виготовляти з урахуванням вимог безпеки та ергономіки;
2) утримували у справному стані;
3) використовувати за призначенням.
2. Водії та машиністи, що обслуговують транспортні засоби, землерийні машини і транспортери, повинні пройти відповідне навчання.
3. Необхідно вживати відповідних заходів, направлених на запобігання падінню транспортних засобів, землерийних машин і транспортерів у котловани, траншеї або у воду.
4. Землерийні машини і транспортери повинні бути оснащені пристроями, які захищають машиніста у випадку перекидання машини і від предметів, що падають зверху.
8. Вимоги до обладнання, установок, інструменту
1. Обладнання, установки, електрифікований та неелектрифікований інструмент необхідно:
1) проектувати і виготовляти з урахуванням ергономіки;
2) утримувати у справному стані;
3) застосовувати виключно за призначенням;
4) використовувати підготовленими працівниками.
2. Обладнання та устаткування, що працюють під тиском, повинні бути випробувані і підлягати регулярним технічним оглядам згідно з вимогами чинних нормативно-правових актів з охорони праці.
9. Земляні роботи, буріння свердловин, підземні роботи, спорудження тунелів, риття котлованів
1. Під час риття котлованів, буріння свердловин, здійснення підземних робіт або при спорудженні тунелів необхідно вживати заходів, спрямованих на:
1) застосовування засобів кріплення укосів, стін або улаштування укосів для запобігання обвалу ґрунту;
2) запобігання ризикам, пов’язаним з падінням людей, матеріалів чи предметів або затопленням;
3) забезпечення достатньої вентиляції на всіх робочих місцях з метою забезпечення людей безпечним і чистим повітрям;
4) забезпечення евакуації працівників у випадках виникнення пожежі, затоплення, обвалу або інших небезпечних ситуаціях.
2. Перед початком проведення земляних робіт необхідно визначити небезпеку, яку можуть спричинити прокладені під землею електричні кабелі або інші підземні комунікації.
3. Повинні бути забезпечені безпечні шляхи спуску та виходу із котлованів, траншей тощо.
4. Вийнятий ґрунт, матеріали і транспортні засоби, що рухаються, повинні розміщуватись на безпечній відстані від котлованів, траншей тощо.
10. Вимоги до робіт з металевими або бетонними конструкціями, опалубками, збірними будівельними конструкціями
1. Металеві або бетонні конструкції, їх складові, опалубка, збірні будівельні конструкції, тимчасові опори, несучі елементи повинні монтуватись і демонтуватись тільки під наглядом відповідальних осіб, що мають необхідні знання та досвід.
2. Повинні бути вжиті відповідні заходи щодо захисту працівників від небезпек, пов’язаних із недостатньою міцністю або початковою нестабільністю будівельних конструкцій.
3. Опалубки, тимчасові підтримуючі конструкції, опори повинні бути виготовлені за проектом та розраховані таким чином, щоб витримати дію усіх можливих навантажень, та постійно підтримуватись у справному стані.
11. Вимоги до водонепроникних перемичок і кесонів
1. Водонепроникні перемички і кесони повинні:
1) виготовлятись з відповідного матеріалу необхідної міцності;
2) бути відповідним чином обладнані, щоб працівники у випадку прориву води чи обвалу матеріалу могли знайти там укриття.
2. Спорудження, встановлення, перебудова або демонтаж водонепроникної перемички чи кесона можуть проводитись тільки під наглядом відповідальної особи, що має необхідні знання та досвід.
3. Водонепроникні перемички і кесони повинні періодично перевірятись відповідальною особою, що має необхідні знання та досвід.
12. Вимоги до роботи на покрівлях
1. У випадках, коли висота та уклон покрівлі перевищують норми, встановлені чинними нормативно-правовими актами з охорони праці, необхідно застосовувати засоби колективного захисту, що запобігають падінню з висоти працівників, інструментів, предметів і будівельних матеріалів.
2. Якщо виконуються роботи на покрівлях, інших неміцних поверхнях або біля них та існує небезпека їх руйнування під вагою працівників, необхідно вжити заходів щодо запобігання падінню працівників з висоти та випадковому потраплянню працівників на неміцну поверхню.
1. Працівники повинні бути захищені від атмосферних явищ, які можуть вплинути на їх безпеку і здоров’я.
2. Якщо знесення будівель або споруд може спричинити небезпеку:
1) необхідно вжити необхідних заходів безпеки і здійснити відповідні роботи;
2) роботи повинні плануватись і проводитись тільки під наглядом відповідальних осіб, що мають необхідні знання та досвід.
Додаток 1 |
ПЕРЕЛІК
видів будівельних робіт, на які поширюються мінімальні вимоги з охорони праці на тимчасових або мобільних будівельних майданчиках
Підземні роботи, крім робіт, пов’язаних з видобуванням рудних і нерудних корисних копалин підземним способом, а також з будівництвом та експлуатацією підземних гірничих виробок, створених під час розробки родовищ корисних копалин відкритим способом.
Земляні роботи, у тому числі улаштування штучних земляних споруд.
Спорудження зовнішніх інженерних мереж.
Улаштування штучних основ і фундаментів.
Оздоблювальні роботи, в тому числі улаштування теплоізолювальних фасадних систем.
Монтаж і випробування внутрішнього інженерного обладнання та мереж.
Поточний ремонт під час експлуатації.
Експлуатація та утримання споруд, якщо вони пов’язані з будь-яким з вищезазначених видів робіт.
Додаток 2 |
ПОПЕРЕДНЯ ІНФОРМАЦІЯ
про виконання будівельних робіт
Додаток 3 |
ПЕРЕЛІК
будівельних робіт, при виконанні яких існує підвищений ризик для життя і здоров’я працівників
1. Роботи, при яких створюється ризик бути засипаними внаслідок обвалу ґрунту, загрузнути у заболоченій місцевості, впасти з висоти, що перевищує 1,3 м, посилений характером діяльності, застосованими процесами або умовами виробничого середовища на робочому місці або на будівельному майданчику.
2. Роботи, при яких на працівників впливають шкідливі хімічні або біологічні речовини, що створюють загрозу життю і здоров’ю працівників або використання яких регламентується вимогами нормативно-правових актів.
3. Роботи, при яких працівники піддаються ризику опромінення іонізуючим випромінюванням, зокрема, які регламентуються нормативно-правовими актами.
4. Роботи поблизу високовольтних ліній електропередачі.
5. Роботи, при яких існує небезпека потонути.
6. Спорудження колодязів, підземні роботи, будівництво тунелів.
7. Роботи з використанням балонів із стиснутим повітрям для подачі повітря кожному працівнику.
8. Роботи, при яких працівники піддаються підвищеному атмосферному тиску (наприклад, в кесонах).
9. Роботи, пов’язані з використанням вибухових речовин.
10. Роботи, пов’язані з монтажем або демонтажем будівельних конструкцій, будівельних елементів або обладнання, які проводяться з використанням вантажопідіймальних машин, домкратів тощо.
