Про затвердження Державного стандарту соціального супроводу сімей, у яких виховуються діти-сироти і діти, позбавлені батьківського піклування
{Із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства соціальної політики
№ 147 від 11.05.2022}
Відповідно до абзацу чотирнадцятого статті 1 Закону України "Про соціальні послуги" НАКАЗУЮ:
1. Затвердити Державний стандарт соціального супроводу сімей, у яких виховуються діти-сироти і діти, позбавлені батьківського піклування, що додається.
2. Департаменту захисту прав дітей та усиновлення (Р. Колбаса) забезпечити подання в установленому законодавством порядку цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.
3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.
4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра О. Привалова.
ПОГОДЖЕНО: Заступник Міністра фінансів України Виконавчий Віце-президент Перший заступник Голови Керівник Секретаріату Виконавчий директор В.о. голови Генеральний Секретар | С. Марченко
|
ДЕРЖАВНИЙ СТАНДАРТ
соціального супроводу сімей, у яких виховуються діти-сироти і діти, позбавлені батьківського піклування
1. Цей Державний стандарт визначає зміст, обсяг, умови та порядок надання соціальної послуги соціального супроводу сімей, у яких виховуються діти-сироти і діти, позбавлені батьківського піклування (сім’ї опікунів, піклувальників, прийомні сім’ї, дитячі будинки сімейного типу), показники її якості для суб’єктів усіх форм власності та господарювання, що надають цю послугу.
У разі введення надзвичайного або воєнного стану в Україні або окремих її місцевостях, наявності загрози життю чи здоров’ю членів сім’ї, у якій виховується дитина-сирота та/або дитина, позбавлена батьківського піклування (сім’я опікунів, піклувальників, прийомна сім’я, дитячий будинок сімейного типу), соціальна послуга соціального супроводу такій сім’ї може надаватися екстрено (кризово). У такому разі застосовуються спеціальні вимоги до умов та порядку її надання, встановлені в розділі XVII цього Державного стандарту.
{Пункт 1 розділу I доповнено новим абзацом згідно з Наказом Міністерства соціальної політики № 147 від 11.05.2022}
2. Цей Державний стандарт застосовується для організації та здійснення соціального супроводу сімей, у яких виховуються діти-сироти і діти, позбавлені батьківського піклування, а також моніторингу та контролю за якістю надання такої соціальної послуги.
3. У цьому Державному стандарті терміни вживаються у таких значеннях:
ВІЛ-інфікована дитина - дитина, в організмі якої виявлено ВІЛ, але яка перебуває у стані безсимптомного носійства ВІЛ;
індивідуальний план соціального захисту дитини, яка опинилася у складних життєвих обставинах, дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування (далі - індивідуальний план), - документ, у якому зазначено потреби дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування, та заходи, що необхідно вжити для забезпечення потреб такої дитини у розвитку й вихованні;
моніторинг якості надання соціальної послуги соціального супроводу - постійний чи періодичний перегляд діяльності суб’єкта, що надає соціальну послугу соціального супроводу, який має на меті оцінку поточних результатів, виявлення труднощів, визначення проблем, надання рекомендацій для їх усунення, покращення та/або удосконалення надання соціальної послуги соціального супроводу;
надавач соціальної послуги соціального супроводу сімей, у яких виховуються діти-сироти і діти, позбавлені батьківського піклування (далі - надавач соціальної послуги соціального супроводу), - фахівець із соціальної роботи, соціальний працівник;
отримувач соціальної послуги соціального супроводу сімей, у яких виховуються діти-сироти і діти, позбавлені батьківського піклування (далі - отримувач соціальної послуги соціального супроводу), - прийомні діти, діти-вихованці, діти, які перебувають на вихованні в сім’ях опікунів, піклувальників, прийомні батьки, батьки-вихователі, опікуни, піклувальники, біологічні діти прийомних батьків, батьків-вихователів, опікунів, піклувальників, інші члени сім’ї, які спільно з ними проживають;
план соціального супроводу сімей, у яких виховуються діти-сироти і діти, позбавлені батьківського піклування (далі - план соціального супроводу), - документ, складений на підставі комплексного визначення та оцінки індивідуальних потреб отримувача соціальної послуги соціального супроводу, у якому зазначено заходи, що проводитимуться для надання такої послуги, відомості про необхідні ресурси, періодичність і строки виконання, відповідальних за виконання, дані щодо моніторингу результатів та інформацію щодо перегляду плану соціального супроводу;
соціальна послуга соціального супроводу сімей, у яких виховуються діти-сироти і діти, позбавлені батьківського піклування (далі - соціальна послуга соціального супроводу), - комплекс заходів, що передбачає допомогу у створенні та підтримці позитивного соціально-психологічного клімату в сім’ї, адаптацію дитини в нових умовах, створення належних умов для забезпечення індивідуальних потреб кожної дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування, у розвитку та вихованні, захист майнових, житлових та інших прав дитини, сприяння навчанню та розвитку дитини, допомогу у зміцненні/відновленні родинних та суспільно корисних зв’язків, у створенні та забезпеченні умов для пріоритетного права дитини на усиновлення, підготовку дитини до виходу із сім’ї, в тому числі до самостійного життя;
суб’єкт, що надає соціальну послугу соціального супроводу сімей, у яких виховуються діти-сироти і діти, позбавлені батьківського піклування (далі - суб’єкт, що надає соціальну послугу соціального супроводу), - установи, організації, заклади незалежно від форми власності та господарювання, які відповідають критеріям діяльності суб’єктів, що надають соціальні послуги, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 14 листопада 2012 року № 1039.
Інші терміни застосовуються у значеннях, наведених у Цивільному кодексі України, Сімейному кодексі України, Законах України "Про соціальні послуги", "Про соціальну роботу з сім’ями, дітьми та молоддю", "Про забезпечення організаційно-правових умов соціального захисту дітей-сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування", "Про охорону дитинства", "Про основи соціальної захищеності інвалідів в Україні", "Про реабілітацію інвалідів в Україні", "Про попередження насильства в сім’ї" та інших нормативно-правових актах, що регулюють питання соціального захисту населення.
ІІ. Загальні підходи до організації та надання соціальної послуги соціального супроводу
1. Підставою для отримання соціальної послуги соціального супроводу є рішення районної, районної у містах Києві та Севастополі державної адміністрації, виконавчого органу міської, районної у місті (у разі утворення) ради про утворення прийомної сім’ї, дитячого будинку сімейного типу та передання до них дітей, а також рішення вищезазначених органів про встановлення опіки, піклування або рішення суду.
2. Рішення про надання соціальної послуги соціального супроводу приймається суб’єктом, що надає соціальну послугу соціального супроводу, після надходження до нього копій рішення про утворення прийомної сім’ї, дитячого будинку сімейного типу, договорів про влаштування дітей на виховання та спільне проживання у прийомну сім’ю, організацію діяльності дитячого будинку сімейного типу, копій рішення про встановлення опіки, піклування або рішення суду. Зазначені копії надсилаються суб’єкту, що надає соціальну послугу соціального супроводу, відповідною службою у справах дітей.
3. Відповідно до виявлених потреб до надання соціальної послуги соціального супроводу можуть залучатися спеціалісти інших закладів чи організацій (психолог, лікар, юрист, педагог, реабілітолог та інші), представники громади (за згодою), для залучення яких суб’єкт, що надає соціальну послугу соціального супроводу, звертається з клопотанням до відповідної установи, або, виходячи з інтересів дитини, питання залучення інших спеціалістів виноситься на розгляд комісії з питань захисту прав дитини, діяльність якої регламентовано Типовим положенням про комісію з питань захисту прав дитини, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 року № 866.
4. Підставами для припинення надання соціальної послуги соціального супроводу є:
припинення функціонування прийомної сім’ї, дитячого будинку сімейного типу з підстав, визначених постановами Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2002 року № 564 "Про затвердження Положення про дитячий будинок сімейного типу", від 26 квітня 2002 року № 565 "Про затвердження Положення про прийомну сім’ю";
досягнення позитивного результату соціального супроводу в сім’ях опікунів, піклувальників.
5. Порядок здійснення соціального супроводу прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу, форми та ведення документації визначаються відповідно до Порядку здійснення соціального супроводження прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу, затвердженого наказом Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту від 23 вересня 2009 року № 3357, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 16 жовтня 2009 року за № 966/16982.
ІІІ. Укладення договору про надання соціальної послуги соціального супроводу
1. Суб’єкт, що надає соціальну послугу соціального супроводу, видає відповідний наказ, у якому визначається фахівець, відповідальний за надання соціальної послуги соціального супроводу (далі - фахівець).
2. Після видання наказу про надання соціальної послуги соціального супроводу з кожним (у разі потреби) отримувачем соціальної послуги соціального супроводу та/або його законним представником протягом 7 робочих днів укладається договір про надання соціальної послуги соціального супроводу.
3. У договорі визначаються умови надання соціальної послуги соціального супроводу та зобов’язання сторін, місце і тривалість її надання, періодичність зустрічей надавача соціальної послуги соціального супроводу з отримувачем соціальної послуги соціального супроводу.
ІV. Визначення індивідуальних потреб отримувача соціальної послуги соціального супроводу
1. У триденний строк після прийняття рішення про утворення прийомної сім’ї, дитячого будинку сімейного типу, влаштування дитини під опіку, піклування відповідна служба у справах дітей передає суб’єкту, що надає соціальну послугу соціального супроводу, паперовий дублікат електронної обліково-статистичної картки дитини за формою, затвердженою наказом Міністерства соціальної політики України від 28 грудня 2015 року № 1256, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 12 березня 2016 року за № 380/28510, та копію індивідуального плану соціального захисту дитини, яка опинилась у складних життєвих обставинах, дитини-сироти та дитини, позбавленої батьківського піклування, за формою, затвердженою наказом Мiнiстерства України у справах сім’ї, молодi та спорту від 18 листопада 2008 року № 4591. Якщо на момент прийняття рішення індивідуальний план не складено, його копія надається у триденний строк.
2. Фахівець за потреби протягом одного місяця збирає додаткову інформацію стосовно влаштованої дитини (загальний стан здоров’я, щеплення, результати психодіагностичних досліджень, навчання дитини, характер її стосунків з біологічними батьками або особами, що їх замінюють, родичами; якщо дитині встановлено інвалідність, з’ясовуються стан виконання індивідуальної програми реабілітації, потреби щодо розумних пристосувань (засобів комунікації, додаткових фахових послуг, адаптації приміщення, вибору формату викладу інформації, визначення та дотримання індивідуального режиму тощо)) та проводить початкову оцінку її потреб.
3. Одночасно із формуванням початкової оцінки потреб влаштованої дитини фахівець вживає заходів, спрямованих на вирішення найбільш гострих проблем дитини стосовно її адаптації у новому середовищі.
Оцінка потреб влаштованої дитини складається фахівцем раз на рік за формою згідно з додатком 1 до Порядку здійснення соціального супроводження прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу, затвердженого наказом Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту від 23 вересня 2009 року № 3357, зареєстрованого у Міністерстві юстиції України 16 жовтня 2009 року за № 966/16982.
V. Складання плану соціального супроводу
1. На основі оцінки потреб дитини, отриманої додаткової інформації про неї та індивідуального плану складається план соціального супроводу.
2. План соціального супроводу складається фахівцем разом із прийомними батьками, батьками-вихователями, опікунами, піклувальниками та дитиною з урахуванням віку дитини, стану її здоров’я, інформації та рекомендацій спеціаліста, який здійснював підготовку прийомних батьків, батьків-вихователів, опікунів, піклувальників.
3. План соціального супроводу затверджується керівником суб’єкта, що надає соціальну послугу соціального супроводу.
4. Протягом першого року функціонування прийомної сім’ї, дитячого будинку сімейного типу, сімей опікунів, піклувальників план соціального супроводу складається на півріччя. При складанні плану соціального супроводу на друге півріччя враховується перша оцінка потреб прийомної дитини, дитини-вихованця, підопічної дитини, яка за потреби переглядається та коригується.
Надалі план соціального супроводу формується на рік, у разі необхідності проводиться його коригування.
5. У разі повернення прийомної дитини, дитини-вихованця, підопічної дитини рідним батькам, усиновлення, встановлення над нею опіки, піклування, переведення до іншої прийомної сім’ї, дитячого будинку сімейного типу, сім’ї опікуна, піклувальника, влаштування у відповідні заклади та за рік до настання терміну виходу дитини із сім’ї до плану соціального супроводу включаються заходи з підготовки дитини до виходу із сім’ї.
6. Якщо отримувачем соціальної послуги соціального супроводу є дитина, яка перебуває на диспансерному обліку, дитина з інвалідністю, ВІЛ-інфікована дитина, до плану соціального супроводу включаються заходи щодо її догляду, підтримки, лікування, вибору форми навчання, реабілітації.
VІ. Місце та строки надання соціальної послуги соціального супроводу
1. Соціальна послуга соціального супроводу надається за місцем проживання (перебування) отримувача соціальної послуги соціального супроводу або в приміщенні суб’єкта, що надає соціальну послугу соціального супроводу.
2. Соціальна послуга соціального супроводу надається: прийомній сім’ї, дитячому будинку сімейного типу - постійно; сім’ї опікуна, піклувальника - протягом року після влаштування дитини під опіку, піклування та протягом року до завершення піклування, а також за поданням відповідної служби у справах дітей у разі потреби.
3. Частота відвідувань таких сімей визначається і планується індивідуально, але відвідування повинні відбуватися не менше ніж щотижня протягом першого місяця перебування дитини в сім’ї; наступні три місяці - не менше одного разу на два тижні; надалі, протягом першого року функціонування, - за потреби, але не рідше одного разу на місяць; потім - не рідше одного разу на два місяці.
Крім того, не менше трьох разів протягом першого року функціонування сімей, до яких влаштовано дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, фахівець має право на відвідування таких сімей без попередження заздалегідь.
За результатами відвідування таких сімей у разі потреби складається акт про результат візиту за формою, визначеною додатком 5 до Порядку здійснення соціального супроводження прийомних сімей та дитячих будинків сімейного типу, затвердженого наказом Міністерства України у справах сім’ї, молоді та спорту від 23 вересня 2009 року № 3357, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 16 жовтня 2009 року за № 966/16982.
4. У разі зміни отримувачем соціальної послуги соціального супроводу постійного місця проживання (перебування) суб’єкт, що надає соціальну послугу соціального супроводу, не пізніше ніж через п’ять робочих днів передає інформацію про отримувача соціальної послуги соціального супроводу, стан виконання індивідуального плану та рекомендації щодо подальшої роботи з отримувачем соціальної послуги соціального супроводу суб’єкту, що буде здійснювати соціальний супровід за новим місцем проживання (перебування).
VІІ. Принципи надання соціальної послуги соціального супроводу
1. Доступність соціальної послуги соціального супроводу:
суб’єкт, що надає соціальну послугу соціального супроводу, вживає заходів щодо інформування отримувача соціальної послуги соціального супроводу про порядок та умови її надання. Інформація для отримувача соціальної послуги соціального супроводу розміщується на спеціальних стендах у приміщенні суб’єкта, що надає соціальну послугу соціального супроводу. Інформація має бути доступною та зрозумілою для отримувача соціальної послуги соціального супроводу.
2. Незалежність отримувача соціальної послуги соціального супроводу:
суб’єкт, що надає соціальну послугу соціального супроводу, застосовує індивідуальний підхід (з урахуванням фізичного та психічного стану отримувача соціальної послуги соціального супроводу) та толерантне ставлення до расової приналежності, політичних, релігійних та інших переконань, статі, віку, стану здоров’я, етнічного та соціального походження, сімейного та майнового стану, місця проживання, громадянства та мови отримувача соціальної послуги соціального супроводу;
отримувач соціальної послуги соціального супроводу повинен бути поінформований про свої права та обов’язки, а також про державні органи й громадські організації, до повноважень яких належить здійснення захисту прав людини, шляхом розміщення інформації на інформаційних стендах, листівках, буклетах тощо.
3. Захист та безпека отримувача соціальної послуги соціального супроводу:
суб’єкт, що надає соціальну послугу соціального супроводу, проводить свою діяльність із повагою до гідності отримувача соціальної послуги та з недопущенням негуманних і дискримінаційних дій, застосування фізичного, психічного чи іншого насильства щодо нього;
отримувачу соціальної послуги соціального супроводу надається інформація про порядок оскарження дій або бездіяльності фахівця, який надавав соціальну послугу;
фахівцю забороняється використовувати для особистих цілей речі отримувача соціальної послуги соціального супроводу, отримувати від нього кошти, подарунки тощо.
4. Конфіденційність інформації:
суб’єкт, що надає соціальну послугу соціального супроводу, вживає заходів щодо захисту персональних даних, конфіденційної інформації щодо отримувача соціальної послуги соціального супроводу та/або його законного представника відповідно до вимог Законів України "Про інформацію", "Про захист персональних даних";
отримувач соціальної послуги соціального супроводу ознайомлюється із заходами щодо дотримання принципу конфіденційності інформації;
суб’єкт, що надає соціальну послугу соціального супроводу, інформує отримувача соціальної послуги соціального супроводу щодо нерозголошення отриманої ними конфіденційної інформації.
VІІІ. Зміст соціальної послуги соціального супроводу
1. Основними діями та заходами, що становлять зміст соціальної послуги соціального супроводу сімей, у яких виховуються діти-сироти і діти, позбавлені батьківського піклування (додаток 1), передбачено:
відвідування отримувача соціальної послуги соціального супроводу за місцем його проживання (перебування), у тому числі без попередження заздалегідь;
збір додаткової інформації стосовно отримувача соціальної послуги соціального супроводу;
проведення оцінки потреб отримувача соціальної послуги соціального супроводу;
складання, коригування та внесення змін до плану соціального супроводу;
консультування прийомних батьків, батьків-вихователів, опікунів, піклувальників щодо їх ролі у подоланні дитиною відчуття втрати;
організацію та проведення індивідуальної, групової роботи з членами сім’ї та дитиною з метою адаптації дитини до умов проживання в сім’ї, а якщо дитині встановлено інвалідність - надання допомоги в отриманні та організації виконання індивідуальної програми реабілітації, виявленні потреб у розумних пристосуваннях та їх забезпеченні (засобах комунікації, додаткових фахових послугах, адаптації приміщення, виборі формату викладу інформації, визначенні та дотриманні індивідуального режиму тощо);
психологічну підтримку прийомних батьків, батьків-вихователів, опікунів, піклувальників щодо розвитку та виховання дітей шляхом залучення їх до участі у тренінгах, лекціях, групах підтримки, інших заходах;
надання допомоги з питань захисту майнових, житлових та інших прав дитини;
перенаправлення отримувачів соціальної послуги соціального супроводу до інших надавачів соціальних послуг, в тому числі для отримання спеціалізованих послуг з метою всебічного розвитку дитини;
консультування отримувачів соціальної послуги соціального супроводу з питань допомоги дитині в підтриманні неперервності родинних стосунків та суспільно корисних зв’язків;
психологічну підтримку отримувачів соціальної послуги соціального супроводу у створенні та забезпеченні права дитини на усиновлення;
розвиток вмінь та навичок щодо підготовки дитини до самостійного життя;
інформування щодо органів, організацій та закладів, які можуть надати підтримку дитині після вибуття із сімейних форм виховання;
2. Зміст і обсяг соціальної послуги соціального супроводу для кожного її отримувача визначаються залежно від індивідуальних потреб і зазначаються в плані соціального супроводу.
ІХ. Використання ресурсів при організації надання соціальної послуги соціального супроводу
1. Суб’єкт, що надає соціальну послугу соціального супроводу, забезпечує необхідну кількість працівників відповідно до потреб отримувача соціальної послуги соціального супроводу згідно зі штатним розписом, складеним в установленому порядку.
2. Соціальна послуга соціального супроводу надається безпосередньо надавачем соціальної послуги соціального супроводу з дотриманням вимог законодавства про інформацію та захист персональних даних.
3. Надавач соціальної послуги соціального супроводу повинен володіти необхідними знаннями й навичками відповідно до кваліфікаційних вимог, визначених у "Довіднику кваліфікаційних характеристик професій працівників. Випуск 80 "Соціальні послуги", затвердженому наказом Міністерства соціальної політики України від 29 березня 2017 року № 518.
4. Суб’єкт, що надає соціальну послугу соціального супроводу, вживає заходів із:
підвищення кваліфікації надавачів соціальної послуги соціального супроводу;
формального та неформального професійного навчання надавачів соціальної послуги соціального супроводу;
проведення атестації надавачів соціальної послуги соціального супроводу;
організації супервізії надавачів соціальної послуги соціального супроводу.
5. Суб’єкт, що надає соціальну послугу соціального супроводу, розробляє та затверджує посадові інструкції надавачів соціальної послуги соціального супроводу.
1. Якщо соціальна послуга соціального супроводу надається за місцем розташування суб’єкта, що надає соціальну послугу соціального супроводу, він забезпечує наявність необхідної кількості приміщень для проведення заходів із надання соціальної послуги соціального супроводу (приміщення для індивідуальних і групових форм роботи з отримувачем соціальної послуги соціального супроводу).
2. Приміщення повинні відповідати санітарним і протипожежним вимогам, бути забезпечені безперебійним водопостачанням і водовідведенням, освітленням, опаленням, обладнані засобами безперешкодного доступу для осіб з інвалідністю відповідно до державних будівельних норм.
3. Суб’єкт, що надає соціальну послугу соціального супроводу, для забезпечення виконання заходів соціальної послуги соціального супроводу повинен забезпечити надавача соціальної послуги соціального супроводу робочим місцем, обладнанням, інвентарем, витратними матеріалами, необхідними для виконання його обов’язків.
ХІ. Інформаційно-методичне забезпечення організації та надання соціальної послуги соціального супроводу
Суб’єкт, що надає соціальну послугу соціального супроводу, організовує інформаційно-методичне забезпечення своєї діяльності, зокрема забезпечує своїх працівників нормативно-правовими актами, методичними та іншими матеріалами у сфері надання соціальних послуг.
ХІІ. Взаємодія з іншими суб’єктами, що надають соціальну послугу соціального супроводу
Суб’єкт, що надає соціальну послугу соціального супроводу, організовує виконання заходів з надання соціальної послуги соціального супроводу із залученням (за потреби та на договірній основі) інших підприємств, установ, організацій і фізичних осіб.
ХІІІ. Оцінка ефективності надання соціальної послуги соціального супроводу
1. Ефективність надання соціальної послуги соціального супроводу визначається під час зовнішнього та внутрішнього оцінювання якості соціальної послуги соціального супроводу.
2. Суб’єкт, що надає соціальну послугу соціального супроводу, проводить опитування отримувачів соціальної послуги соціального супроводу з метою отримання відгуків стосовно її надання та організації.
Результати опитувань обговорюються під час аналізу діяльності суб’єкта, що надає соціальну послугу соціального супроводу, та надавача соціальної послуги соціального супроводу і враховуються в подальшій роботі з метою підвищення ефективності та якості надання соціальної послуги соціального супроводу.
ХІV. Механізм оцінювання дотримання стандарту соціальної послуги соціального супроводу
1. Діяльність суб’єкта, що надає соціальну послугу соціального супроводу, підлягає внутрішньому та зовнішньому оцінюванню на відповідність професійним вимогам і законодавству України.
Для проведення внутрішнього та зовнішнього оцінювання якості надання соціальної послуги соціального супроводу застосовуються показники якості соціального супроводу сімей, у яких виховуються діти-сироти і діти, позбавлені батьківського піклування (додаток 2).
Результати проведення внутрішнього та зовнішнього оцінювання якості надання соціальної послуги соціального супроводу оприлюднюються і поширюються серед отримувачів соціальної послуги соціального супроводу, населення адміністративно-територіальної одиниці, в якій проводить свою діяльність суб’єкт, що надає соціальну послугу соціального супроводу.
2. Суб’єкт, що надає соціальну послугу соціального супроводу, не рідше ніж один раз на рік проводить внутрішнє оцінювання своєї діяльності щодо відповідності соціальної послуги соціального супроводу, яка ним надається, вимогам цього Державного стандарту та вживає заходів щодо усунення виявлених недоліків.
3. До процедури оцінювання залучаються надавач соціальної послуги соціального супроводу та отримувач соціальної послуги соціального супроводу.
З цією метою розробляється та впроваджується процедура консультацій з отримувачем соціальної послуги соціального супроводу щодо відповідності обсягу, змісту, умов та порядку надання соціальної послуги соціального супроводу вимогам, установленим цим Державним стандартом.
4. Суб’єкти, що надають соціальну послугу соціального супроводу, підлягають зовнішньому оцінюванню, яке проводиться органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, іншими уповноваженими органами відповідно до законодавства.
5. Суб’єкт, що надає соціальну послугу соціального супроводу, вживає заходів щодо:
інформування отримувачів соціальної послуги соціального супроводу про проведення та результати внутрішнього та зовнішнього оцінювання своєї діяльності;
забезпечення безперешкодного доступу отримувача соціальної послуги соціального супроводу до органу, що проводить зовнішнє оцінювання.
ХV. Документація для організації процесу надання соціальної послуги соціального супроводу
1. Суб’єкт, що надає соціальну послугу соціального супроводу, проводить свою діяльність відповідно до установчих документів (положень, статутів), цивільно-правових договорів (для фізичних осіб - підприємців).
2. Документація ведеться, оформляється та зберігається відповідно до вимог законодавства.
ХVІ. Фінансово-економічне обґрунтування вартості соціальної послуги соціального супроводу
1. Вартість соціальної послуги соціального супроводу розраховується з урахуванням її собівартості, адміністративних витрат і податку на додану вартість відповідно до законодавства.
2. Вартість соціальної послуги соціального супроводу, що надається за рахунок місцевих бюджетів, формується з урахуванням фінансових можливостей відповідних місцевих бюджетів.
ХVII. Особливості надання соціальної послуги соціального супроводу екстрено (кризово) в умовах надзвичайного або воєнного стану
1. Рішення про надання соціальної послуги соціального супроводу екстрено (кризово) приймається суб’єктом, що надає соціальну послугу соціального супроводу, після надходження повідомлення про прийомну сім’ю, дитячий будинок сімейного типу, сім’ю опікуна, піклувальника від служби у справах дітей за місцем фактичного перебування відповідної сім’ї. Рішення приймається невідкладно та протягом однієї доби забезпечується надання соціальної послуги соціального супроводу. Строк надання соціальної послуги соціального супроводу визначається відповідно до розділу VI цього Державного стандарту.
2. У разі можливості надавач соціальної послуги соціального супроводу отримує від надавача соціальної послуги соціального супроводу, що здійснював соціальний супровід за попереднім місцем проживання/перебування сім’ї, інформацію про отримувача соціальної послуги соціального супроводу, стан виконання індивідуального плану та рекомендації щодо подальшої роботи з отримувачем соціальної послуги соціального супроводу.
Якщо такої можливості немає, надавач соціальної послуги соціального супроводу протягом десяти днів збирає додаткову інформацію стосовно влаштованої дитини (загальний стан здоров’я, щеплення, результати психодіагностичних досліджень, навчання дитини, характер її стосунків з біологічними батьками або особами, що їх замінюють, родичами; якщо дитині встановлено інвалідність, з’ясовуються стан виконання індивідуальної програми реабілітації, потреби щодо розумних пристосувань (засобів комунікації, додаткових фахових послуг, адаптації приміщення, вибору формату викладу інформації, визначення та дотримання індивідуального режиму тощо)) та проводить початкову оцінку її потреб. Одночасно із формуванням початкової оцінки потреб влаштованої дитини надавач соціальної послуги соціального супроводу вживає заходів, спрямованих на вирішення найбільш гострих проблем дитини стосовно її адаптації у новому середовищі.
3. У разі надання соціальної послуги соціального супроводу екстрено (кризово) укладення договору про надання соціальної послуги соціального супроводу не здійснюється.
4. Суб’єкт, що надає соціальну послугу соціального супроводу, у разі нездатності задовольнити потреби отримувача соціальної послуги соціального супроводу інформує про це структурний підрозділ з питань соціального захисту населення районної, районної у мм. Києві та Севастополі державної адміністрації, виконавчого органу сільської, селищної, міської ради за місцем проживання/ перебування отримувача соціальної послуги соціального супроводу з метою прийняття рішення про залучення додаткових ресурсів (за можливості).
5. Оцінка якості надання соціальної послуги соціального супроводу не проводиться під час дії в Україні або окремих її місцевостях надзвичайного або воєнного стану та протягом трьох місяців після його припинення (скасування).
{Державний стандарт доповнено новим розділом згідно з Наказом Міністерства соціальної політики № 147 від 11.05.2022}
Додаток 1 |
ОСНОВНІ ДІЇ ТА ЗАХОДИ,
що становлять зміст соціальної послуги соціального супроводу сімей, у яких виховуються діти-сироти і діти, позбавлені батьківського піклування
№ з/п | Назва заходу | Орієнтовний час виконання 1 заходу*, людино-годин | Періодичність* | Кількість заходів на 1 послугу | Загальний час на 1 послугу, людино-годин |
1 | Відвідування отримувача соціальної послуги за місцем його проживання (перебування), у тому числі без попередження заздалегідь | 1,5 | Прийомна сім’я, дитячий будинок сімейного типу - постійно до виходу дитини із сім’ї; сім’ї опікунів, піклувальників - протягом року після влаштування дитини під опіку, піклування або за потреби та протягом року до завершення піклування. Частота відвідування: не менше ніж щотижня протягом першого місяця; наступні три місяці - не менше одного разу на два тижні; надалі протягом першого року функціонування - за потреби, але не рідше одного разу на місяць; потім - не рідше одного разу на два місяці. Без попередження заздалегідь - не менше трьох разів протягом першого року функціонування прийомної сім’ї, дитячого будинку сімейного типу | 21 | 40,5 |
2 | Збір додаткової інформації стосовно отримувача соціальної послуги соціального супроводу | 8,0 | Протягом місяця | 1 | 8,0 |
3 | Проведення оцінки потреб отримувача соціальної послуги соціального супроводу | 8,0 | Двічі на рік протягом першого року перебування дитини в сім’ї, надалі - один раз на рік | 2 | 16,0 |
4 | Складання, коригування та внесення змін до плану соціального супроводу | 1,0 | Протягом першого року функціонування сім’ї - один раз на півріччя, надалі - один раз на рік | 4 | 4,0 |
5 | Консультування прийомних батьків, батьків-вихователів, опікунів, піклувальників щодо їх ролі у подоланні дитиною відчуття втрати | 1,0 | Щотижня протягом першого місяця, надалі - за потреби | 10 | 10,0 |
6 | Організація та проведення індивідуальної, групової роботи з членами сім’ї та дитиною з метою адаптації дитини до умов проживання в сім’ї, а якщо дитині встановлено інвалідність - надання допомоги в отриманні та організації виконання індивідуальної програми реабілітації, виявленні потреб у розумних пристосуваннях та їх забезпеченні (засобах комунікації, додаткових фахових послугах, адаптації приміщення, виборі формату викладу інформації, визначенні та дотриманні індивідуального режиму тощо) | 1,5 | Не менше ніж один раз на місяць, надалі - за потреби | 6 | 9,0 |
7 | Психологічна підтримка прийомних батьків, батьків-вихователів, опікунів, піклувальників щодо розвитку та виховання дітей шляхом залучення їх до участі у тренінгах, лекціях, групах підтримки, інших заходах | 2,0 | Не менше ніж один захід на місяць | 6 | 12,0 |
8 | Надання допомоги з питань захисту майнових, житлових та інших прав дитини, у тому числі в оформленні документів щодо взяття на облік осіб, які потребують поліпшення житлових умов | 1,5 | За потреби, але не менше ніж 3 рази за період надання послуги | 3 | 4,5 |
9 | Перенаправлення отримувачів соціальної послуги соціального супроводу до інших надавачів соціальних послуг, в тому числі для отримання спеціалізованих послуг з метою всебічного розвитку дитини | 0,5 | За потреби, але не менше ніж 5 разів за період надання послуги | 5 | 2,5 |
10 | Консультування отримувачів соціальної послуги соціального супроводу з питань допомоги дитині в підтриманні неперервності родинних стосунків та суспільно корисних зв’язків | 1,0 | Не меше ніж 3 рази за період надання послуги | 3 | 3,0 |
11 | Психологічна підтримка отримувачів соціальної послуги соціального супроводу у створенні та забезпеченні права дитини на усиновлення | 1,0 | Визначається індивідуально, але не меше ніж 3 рази за період надання послуги | 3 | 3,0 |
12 | Розвиток вмінь та навичок щодо підготовки дитини до самостійного життя | 1,0 | Визначається індивідуально, але не менше одного разу на місяць за рік до виходу дитини із сім’ї | 12 | 12,0 |
13 | Інформування щодо органів, організацій та закладів, які можуть надати підтримку дітям після вибуття із сімейних форм виховання | 1,0 | За потреби, але не менше ніж 1 раз за рік до виходу дитини із сім’ї | 1 | 1,0 |
Ведення документації | |||||
14 | Формування та ведення особової справи сім’ї, в якій виховуються діти-сироти і діти, позбавлені батьківського піклування | 1,0 | Упродовж надання послуги | 18 | 18,0 |
15 | Підготовка та написання інформації про ефективність функціонування прийомної сім’ї, дитячого будинку сімейного типу у забезпеченні розвитку та виховання прийомних дітей, дітей-вихованців | 4,0 | У кінці кожного календарного року; у разі припинення існування прийомної сім’ї, дитячого будинку сімейного типу; у разі вибуття дитини - щодо дитини | 1 | 4,0 |
16 | Складання акта про результат візиту | 1,0 | За потреби | 3 | 3,0 |
17 | Листування з іншими суб’єктами надання соціальної послуги, оформлення запитів до установ та організацій | 1,0 | За потреби | 2 | 2,0 |
УСЬОГО | 152,5 | ||||
__________
*Час, необхідний для виконання заходів із надання соціальної послуги соціального супроводу, та періодичність цих заходів є орієнтовними, застосовуються як середні показники і можуть змінюватися відповідно до складності випадку та стану задоволення потреб отримувача соціальної послуги соціального супроводу.
Додаток 2 |
ПОКАЗНИКИ
якості соціального супроводу сімей, у яких виховуються діти-сироти і діти, позбавлені батьківського піклування
1. Частка отримувачів послуги (діти-сироти і діти, позбавлені батьківського піклування), які були повернуті до закладів для дітей-сиріт і дітей, позбавлених батьківського піклування, через відсутність взаєморозуміння, від загальної кількості дітей, влаштованих у сімейні форми виховання.
2. Частка сімей, у яких виховуються діти-сироти і діти, позбавлені батьківського піклування, що припинили своє функціонування з причин неготовності опікунів, піклувальників, прийомних батьків, батьків-вихователів до виконання своїх функцій.
3. Відсутність скарг щодо надавача соціальної послуги соціального супроводу сімей, у яких виховуються діти-сироти і діти, позбавлені батьківського піклування.
4. Отримувач соціальної послуги соціального супроводу сімей, у яких виховуються діти-сироти і діти, позбавлені батьківського піклування, залучається до прийняття рішень в процесі здійснення усіх етапів соціальної послуги соціального супроводу та до процесу оцінювання якості її надання.
5. Дотримання строків відвідування отримувача соціальної послуги соціального супроводу за місцем його проживання (перебування).
6. Частка надавачів соціальної послуги соціального супроводу сім’ям, у яких виховуються діти-сироти і діти, позбавлені батьківського піклування, які мають відповідну фахову освіту (%), пройшли відповідне навчання (%), пройшли чергове підвищення кваліфікації, від кількості тих, які потребують такої підготовки (%).
7. Частка надавачів соціальної послуги соціального супроводу сімей, у яких виховуються діти-сироти і діти, позбавлені батьківського піклування, навантаження яких перевищує показник, визначений Державним стандартом соціального супроводу сімей, у яких виховуються діти-сироти і діти, позбавлені батьківського піклування, від загальної кількості надавачів цієї послуги.
8. Рівень забезпечення приміщеннями, обладнанням і витратними матеріалами, необхідними для надання соціальної послуги соціального супроводу відповідно до встановлених норм.
