Про схвалення Стратегії розвитку органів системи Міністерства внутрішніх справ на період до 2020 року
1. Схвалити Стратегію розвитку органів системи Міністерства внутрішніх справ на період до 2020 року, що додається.
2. Міністерству внутрішніх справ разом з іншими заінтересованими центральними органами виконавчої влади у тримісячний строк розробити та подати Кабінетові Міністрів України проект плану заходів з реалізації Стратегії, схваленої цим розпорядженням.
3. Визнати таким, що втратив чинність, пункт 2 розпорядження Кабінету Міністрів України від 22 жовтня 2014 р. № 1118 “Питання реформування органів внутрішніх справ України” (Офіційний вісник України, 2014 р., № 96, ст. 2767).
СТРАТЕГІЯ
розвитку органів системи Міністерства внутрішніх справ на період до 2020 року
Сучасні виклики і загрози, насамперед гібридні, зумовлені впливом комплексу соціально-демографічних, економічних, політичних, правових, психологічних і технологічних факторів, вимагають системного реагування, адекватної трансформації сектору національної безпеки, зокрема органів системи МВС.
Роль МВС полягає у створенні умов для розвитку безпечного середовища життєдіяльності як основи безпеки на території України, а також сучасної системи внутрішньої безпеки як фактора стримування збройної агресії Російської Федерації.
У процесі реалізації Стратегії розвитку органів внутрішніх справ України, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 22 жовтня 2014 р. № 1118, МВС реформовано в головний орган у системі центральних органів виконавчої влади, який забезпечує формування державної політики у сферах: забезпечення охорони прав і свобод людини, інтересів суспільства і держави; протидії злочинності; підтримання публічної безпеки і порядку; забезпечення безпеки дорожнього руху; захисту державного кордону та охорони суверенних прав України; організації цивільного захисту, запобігання виникненню надзвичайних ситуацій і ліквідації їх наслідків; міграції, громадянства, реєстрації фізичних осіб.
Разом з тим МВС забезпечує спрямування і координацію Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ діяльності Національної поліції, ДСНС, Адміністрації Держприкордонслужби, ДМС, Національної гвардії, що реалізують державну політику у відповідних сферах (далі - органи системи МВС).
Забезпечення належного функціонування органів системи МВС здійснюють заклади вищої освіти із специфічними умовами навчання, заклади охорони здоров’я, підприємства, науково-дослідні експертно-криміналістичні центри та наукові установи, що належать до сфери управління МВС.
За останні роки МВС стало центральним органом виконавчої влади європейського зразка, керівник якого спрямовує та координує діяльність центральних органів виконавчої влади, які реалізують державну політику у визначених сферах. Як результат - розмежування завдань політичного і безпосереднього керівництва у сферах, за формування державної політики в яких відповідає МВС. Такий підхід є основоположним для подальшого розвитку органів системи МВС.
Ключові виклики, які на сьогодні стоять перед органами системи МВС, безпосередньо пов’язані з її компетентністю в забезпеченні безпеки громадян та суспільства, здатністю протистояти злочинності, забезпечувати прозоре надання якісних послуг.
Цілями цієї Стратегії є створення безпечного середовища розвитку вільного суспільства, забезпечення високої ефективності діяльності органів системи МВС, зміцнення суспільної довіри до неї з урахуванням визначальної ролі громадянина у розбудові України як безпечної європейської держави.
Підходи до реалізації Стратегії
Досягнення цілей Стратегії потребує зосередження ресурсів і зусиль у межах пріоритетів державної політики у визначених сферах та розвитку органів системи МВС.
Реалізацію Стратегії планується здійснювати послідовно на основі оптимальних рішень, які повинні враховувати позитивний досвід і кращу практику провідних держав. При цьому необхідно забезпечити стійке функціонування, керованість і ефективність роботи органів системи МВС.
МВС повинне забезпечувати реалізацію цілей Стратегії відповідно до Конституції та законів України, узгоджуватиме зміст запланованих заходів з іншими рішеннями державних органів стратегічного характеру.
Так, МВС у межах компетенції забезпечує реалізацію Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, Стратегії національної безпеки України, затвердженої Указом Президента України від 26 травня 2015 р. № 287, Концепції розвитку сектору безпеки і оборони України, затвердженої Указом Президента України від 14 березня 2016 р. № 92, Стратегії реформування державного управління України на 2016-2020 роки, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 24 червня 2016 р. № 474 (Офіційний вісник України, 2016 р., № 55, ст. 1919), та Плану заходів з реалізації Національної стратегії у сфері прав людини на період до 2020 року, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 23 листопада 2015 р. № 1393.
Крім того, МВС сприятиме реалізації євроінтеграційної державної політики у визначених сферах та досягненню критеріїв, необхідних для набуття Україною повноправного членства в Організації Північноатлантичного договору.
МВС забезпечує реалізацію цілей Стратегії, керуючись такими підходами:
підзвітність і демократичний цивільний контроль;
залучення суспільства до процесу створення безпечного середовища;
застосування сучасних методів державного управління;
Служіння суспільству передбачає:
дотримання і забезпечення прав людини і основних свобод як ключової цінності в діяльності органів системи МВС;
реалізацію органами системи МВС своїх функцій відповідно до потреб людини.
Підзвітність і демократичний цивільний контроль передбачає:
становлення МВС як суб’єкта системи демократичного цивільного контролю над органами системи МВС;
удосконалення форм та способів демократичного цивільного контролю над органами системи МВС;
відкритість і прозорість процесів підготовки і прийняття рішень в органах системи МВС.
Залучення суспільства до процесу створення безпечного середовища передбачає:
тісну співпрацю з територіальними громадами і суспільством у цілому;
створення механізмів партнерства з інститутами громадянського суспільства;
Застосування сучасних методів державного управління передбачає:
впровадження інноваційних рішень та інструментів державної політики;
використання успішного міжнародного досвіду і сприяння реалізації пілотних проектів.
Інформатизація діяльності передбачає підвищення ефективності роботи і взаємодії органів системи МВС шляхом максимального використання інформаційно-комунікаційних технологій.
Стратегічні пріоритети розвитку органів системи МВС
Розвиток органів системи МВС на період до 2020 року як невід’ємної частини сектору національної безпеки забезпечується за такими пріоритетами:
створення безпечного середовища;
дотримання та забезпечення прав людини;
ефективне інтегроване управління державним кордоном і збалансована міграційна політика;
забезпечення якості і доступності адміністративних послуг;
ефективне врядування, прозорість і підзвітність;
розвиток кадрового потенціалу та соціальний захист працівників.
Створення безпечного середовища
Реалізація пріоритету передбачає створення безпечного середовища життєдіяльності людей, що забезпечується шляхом провадження орієнтованої на потреби населення діяльності органів системи МВС, її швидким і компетентним реагуванням на надзвичайні ситуації і події, що загрожують особистій чи публічній безпеці, вжиття запобіжних заходів та активної участі населення у забезпеченні публічної безпеки і порядку.
Досягнення очікуваного результату потребує подолання таких викликів, як:
складна криміногенна ситуація в державі, високий рівень корупції та організованої злочинності, економічна нестабільність та поява нових типів загроз і злочинів унаслідок збройної агресії з боку Російської Федерації;
відсутність єдиної оптимальної системи швидкого реагування на повідомлення про події, що загрожують особистій чи публічній безпеці;
несвоєчасне реагування на надзвичайні ситуації внаслідок обмежених спроможностей сил цивільного захисту, їх значної віддаленості від місць виникнення таких ситуацій;
високий рівень аварійності на дорогах і значна кількість дорожньо-транспортних пригод з тяжкими наслідками;
недосконалість місцевої інфраструктури безпеки, обмежені можливості відеоспостереження, застарілість системи оповіщення населення про виникнення надзвичайних ситуацій;
надмірний регуляторний вплив органів системи МВС на суб’єктів господарювання;
недосконалість законодавства щодо забезпечення публічного порядку і безпеки під час проведення масових заходів;
відсутність належних навичок забезпечення особистої безпеки і недостатній рівень розуміння населенням своєї активної ролі в забезпеченні публічної безпеки.
Подолання викликів планується здійснювати такими шляхами:
створення механізмів залучення територіальних громад до виконання завдань органами системи МВС;
посилення взаємодії органів системи МВС з органами місцевого самоврядування та місцевими органами виконавчої влади, спільна підготовка програм профілактики правопорушень і програм забезпечення публічної безпеки;
розвиток інститутів дільничних офіцерів поліції та патрульної поліції як першої ланки співпраці з населенням;
удосконалення нормативно-правового регулювання і підвищення спроможностей органів системи МВС забезпечувати публічний порядок і безпеку під час масових заходів;
підвищення спроможностей сил цивільного захисту щодо запобігання виникненню надзвичайних ситуацій, ліквідації їх наслідків, у тому числі в особливий період;
упровадження та розвиток системи управління силами та засобами реагування в надзвичайних ситуаціях та екстреної допомоги населенню за єдиним телефонним номером 112 згідно з міжнародними нормами та правилами;
розвиток системи централізованого оповіщення населення про загрозу виникнення або виникнення надзвичайних ситуацій на державному і місцевому рівні;
розвиток системи запобігання виникненню надзвичайних ситуацій і профілактики пожеж шляхом запровадження ризико-орієнтованого підходу і європейських стандартів щодо оцінювання і аналізу ризиків пожежної та техногенної безпеки суб’єктів господарювання та страхування їх цивільно-правової відповідальності у сфері цивільної безпеки;
сприяння поширенню практики запобігання злочинності шляхом планування територій;
підвищення рівня обізнаності і розвиток навичок населення, пов’язаних з належним реагуванням у надзвичайних ситуаціях і забезпеченням особистої безпеки;
забезпечення безпеки дорожнього руху, у тому числі шляхом надання пріоритету превентивним заходам, розвитку відповідного структурного підрозділу Національної поліції для здійснення контролю за безпекою дорожнього руху на автомобільних дорогах державного значення, запровадження фіксації фактів порушень правил дорожнього руху в автоматичному режимі.
Реалізація пріоритету передбачає забезпечення зміцнення публічної безпеки і порядку в державі шляхом виконання превентивних програм і підвищення спроможностей органів системи МВС у протидії злочинності.
Досягнення очікуваного результату потребує подолання таких викликів, як:
підвищення рівня злочинності, обумовлене складною соціально-економічною ситуацією в державі, внутрішніми і зовнішніми загрозами національній безпеці в умовах збройної агресії Російської Федерації;
низький рівень ефективності превентивних заходів у сфері протидії злочинності;
відсутність ефективної взаємодії суб’єктів забезпечення національної безпеки у сфері боротьби із злочинністю;
зростання транснаціональної злочинності та необхідність розвитку міжнародного співробітництва в боротьбі з організованою злочинністю;
низький рівень використання аналітичних інструментів у протидії злочинності і прогнозуванні відповідних загроз;
низька ефективність проведення досудового розслідування як наслідок недосконалості відповідних правових механізмів, надмірного навантаження на органи досудового розслідування та їх неукомплектованості.
Подолання викликів здійснюватиметься такими шляхами:
підвищення ролі превентивної діяльності у сфері протидії злочинності та впровадження відповідних програм;
удосконалення організаційних і правових основ для посилення боротьби з організованою злочинністю та протидії торгівлі людьми, домашньому та гендерно обумовленому насильству, наркозлочинності та кіберзлочинності;
упровадження інституту кримінальних проступків і нових процесуальних форм для підвищення ефективності досудового розслідування;
розроблення і впровадження єдиної електронної системи роботи з даними і матеріалами досудових розслідувань у взаємодії з органами прокуратури і судами для забезпечення безперервності та підконтрольності проведення досудового розслідування;
запровадження використання різних джерел інформації в діяльності органів системи МВС, комплексне впровадження сучасних систем кримінального аналізу, в тому числі методології Європолу з оцінки загроз тяжких злочинів та організованої злочинності (SOCTA);
забезпечення належного рівня технічного і матеріального оснащення органів досудового розслідування і використання в їх діяльності сучасних експертно-криміналістичних засобів;
підвищення рівня професіоналізму працівників органів системи МВС у використанні форм і методів оперативно-розшукової діяльності;
удосконалення законодавчого механізму регулювання і контролю за обігом і використанням зброї та вибухонебезпечних речовин;
розроблення і впровадження разом з іншими державними органами оптимальної системи захисту свідків в Україні;
розвиток міжнародної взаємодії у сфері протидії організованій і транснаціональній злочинності;
розвиток системи ювенальної превенції у межах компетенції органів системи МВС.
Дотримання та забезпечення прав людини
Реалізація пріоритету передбачає забезпечення мінімізації порушень прав людини і основних свобод у діяльності органів системи МВС, забезпечення швидкого доступу людини до дієвих механізмів відновлення порушених прав.
Досягнення очікуваного результату потребує подолання таких викликів, як:
порушення балансу між забезпеченням безпеки і дотриманням прав людини в інтересах державної безпеки внаслідок підвищення рівня загроз національній безпеці та територіальній цілісності України;
погіршення ситуації щодо дотримання прав людини в населених пунктах, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, а також на тимчасово окупованій території України;
низький рівень виконання рекомендацій правозахисних місій і делегацій ОБСЄ, Ради Європи, ООН, інших міжнародних організацій та рішень Європейського суду з прав людини;
відсутність дієвих механізмів відновлення порушених прав людини, які передбачають доступ заявників до процесу розгляду звернень, демократичного цивільного контролю із зазначених питань; недостатня прозорість діяльності органів системи МВС;
недостатній рівень роботи з працівниками органів системи МВС щодо отримання ними знань, вироблення умінь та навичок у забезпеченні прав людини і основних свобод.
Подолання викликів здійснюватиметься такими шляхами:
удосконалення нормативно-правового регулювання питань застосування працівниками органів системи МВС фізичної сили, спеціальних засобів і вогнепальної зброї;
введення автоматизованого обліку затриманих осіб з метою запобігання незаконному затриманню та вдосконалення системи захисту таких осіб від тортур і жорстокого поводження;
удосконалення механізмів подання та розгляду скарг щодо порушення прав людини працівниками органів системи МВС, що передбачають демократичний цивільний контроль і доступ заявників до інформації про стан розгляду їх скарг;
проведення моніторингу дотримання прав людини і розгляду скарг щодо порушення прав людини працівниками органів системи МВС на рівні апарату МВС і забезпечення узгодженого виконання рішень у зазначені сфері міжнародних судових установ чи органів міжнародних організацій, членом або учасником яких є Україна;
удосконалення роботи з потерпілими та жертвами;
упровадження рекомендацій Національного превентивного механізму із забезпечення дотримання прав осіб, які перебувають в ізоляторах тимчасового тримання та пунктах тимчасового перебування іноземців і осіб без громадянства, які незаконно перебувають на території України;
забезпечення внутрішньої комунікації і навчання працівників органів системи МВС з питань дотримання та забезпечення прав і свобод людини як невід’ємної частини їх професійного навчання;
розвиток системи захисту прав людей з особливими потребами;
удосконалення організаційних механізмів забезпечення реалізації гендерної політики в діяльності органів системи МВС.
Ефективне інтегроване управління державним кордоном і збалансована міграційна політика
Реалізація пріоритету передбачає зміцнення безпеки державного кордону та дотримання вимог міграційного режиму шляхом запровадження інтегрованого підходу, врахування актуальних загроз національній безпеці і задоволення локальних потреб.
Досягнення очікуваного результату потребує подолання таких викликів, як:
загроза територіальній цілісності і суверенітету України і терористична загроза, зростання транснаціональної та організованої злочинності і нелегальної міграції, контрабанди зброї, вибухових речовин і наркотичних засобів в умовах збройної агресії Російської Федерації;
необхідність відновлення контролю над усіма ділянками державного кордону;
недостатній рівень облаштування державного кордону;
необхідність імплементації європейських стандартів інтегрованого управління кордонами і розвитку сервісного підходу;
недосконалість механізму обміну інформацією щодо ідентифікації осіб, які перетинають державний кордон, між органами системи МВС і на міжнародному рівні;
відсутність прозорих і чітких процедур визначення особи без громадянства та необхідність удосконалення процедур визначення осіб біженцями та особами, що потребують додаткового або тимчасового захисту.
Подолання викликів здійснюватиметься такими шляхами:
відновлення повного контролю у складі сил оборони над державним кордоном у межах Донецької і Луганської областей, а також забезпечення готовності до його охорони в межах тимчасово окупованої території України після відновлення на зазначеній території конституційного ладу України;
забезпечення облаштування державного кордону сучасними засобами контролю з пріоритетним облаштуванням українсько-російського кордону і територій, прилеглих до районів проведення антитерористичної операції та Автономної Республіки Крим і м. Севастополя;
запровадження європейських стандартів інтегрованого управління кордонами;
розвиток механізмів охорони державного кордону разом з правоохоронними органами держав - членів ЄС та Республіки Молдова;
упровадження механізмів контролю за дотриманням прав людини під час перетинання державного кордону;
посилення взаємодії між ДМС, Держприкордонслужбою, Національною поліцією з питань протидії транскордонній злочинності, торгівлі людьми і неконтрольованої міграції;
посилення протидії злочинності у прикордонних районах і розвиток спеціальних підрозділів швидкого реагування Держприкордонслужби;
запровадження в органах системи МВС механізму приведення інформації про особу, що міститься в наявних державних та єдиних реєстрах, інших інформаційних базах, що перебувають у власності держави або підприємств, установ і організацій та використовуються з метою проведення ідентифікації осіб, у відповідність з єдиним ідентифікатором - унікальним номером запису в Єдиному державному демографічному реєстрі;
поширення використання документів, що посвідчують особу, підтверджують громадянство України чи спеціальний статус, які містять біометричні дані, і розвиток технічної інфраструктури їх застосування;
розвиток міжнародного співробітництва щодо обміну даними для забезпечення охорони та захисту державного кордону і дотримання міграційного режиму;
запровадження процедури визначення особи особою без громадянства та вдосконалення процедури визначення особи біженцем або особою, яка потребує додаткового захисту;
удосконалення нормативно-правового регулювання механізмів установлення статусу мігрантів, які інтегровані в українське суспільство і не мають визначеного статусу.
Якість і доступність адміністративних послуг
Реалізація пріоритету передбачає забезпечення високої якості та доступності адміністративних послуг, що надаються органами системи МВС, шляхом дотримання стандартів їх надання, які відповідають очікуванням людей.
Досягнення очікуваного результату потребує подолання таких викликів, як:
низька якість і недостатня прозорість процесу надання адміністративних послуг;
застарілі форми і підходи до надання адміністративних послуг, недостатня орієнтація на потреби людини;
закритість і непрозорість у роботі, корупційні ризики;
відсутність відкритих стандартів та регламентів надання адміністративних послуг.
Подолання викликів здійснюватиметься такими шляхами:
упровадження сервіс-орієнтованого підходу в діяльності органів системи МВС;
забезпечення дерегуляції і спрощення процедур;
упровадження системи управління якістю в діяльність з надання органами системи МВС адміністративних послуг, розроблення і впровадження стандартів і прозорих процедур обслуговування населення, а також механізмів оцінювання громадянами якості надання адміністративних послуг;
концентрація надання адміністративних послуг органами системи МВС у спеціально відведених зонах обслуговування;
розширення доступності адміністративних послуг шляхом делегування повноважень з їх надання іншим уповноваженим суб’єктам;
розвиток партнерства органів системи МВС з організаціями приватного і публічного секторів щодо забезпечення доступності та якості надання адміністративних послуг;
збільшення кількості адміністративних послуг, що надаються в режимі реального часу, популяризація таких послуг і стимулювання населення до їх отримання;
побудова ефективної системи комунікації, пов’язаної з наданням адміністративних послуг;
розроблення і здійснення ефективних антикорупційних заходів, пов’язаних з наданням адміністративних послуг органами системи МВС.
Ефективне врядування, прозорість і підзвітність
Реалізація пріоритету передбачає:
створення стійкої, керованої, технологічно розвинутої системи МВС, здатної протистояти сучасним викликам і загрозам;
запровадження дієвих механізмів демократичного цивільного контролю і співпраці з громадськістю.
Досягнення очікуваного результату потребує подолання таких викликів, як:
відсутність чітких критеріїв оцінки роботи органів системи МВС, надмірна бюрократизація їх роботи, організаційна ієрархізація вироблення і прийняття управлінських рішень;
намагання здійснювати політичний тиск на діяльність органів системи МВС;
недосконалість взаємодії органів системи МВС і наявність різних підходів до виконання спільних загальних завдань;
відсутність ефективного адміністрування та управління інформаційними системами та ресурсами в органах системи МВС, необхідність прийняття ефективних управлінських рішень;
відсутність практики ефективного впровадження інноваційних та технологічних рішень у діяльність органів системи МВС;
недотримання працівниками стандартів доброчесності, наявність корупційних ризиків;
низький рівень ефективності застосування механізмів демократичного цивільного контролю, передбачених законодавчими актами;
відсутність системного підходу до налагодження комунікації із суспільством;
відсутність системного розв’язання проблеми авторизованого доступу користувачів та можливості перевірки актуальності і достовірності даних інформаційних ресурсів органів системи МВС;
невідповідність рівня інтеграції в міжнародний інформаційний простір у сфері безпеки сучасним викликам, які стоять перед органами системи МВС.
Подолання викликів здійснюватиметься такими шляхами:
удосконалення нормативно-правового регулювання функціонування органів системи МВС;
упровадження сучасних методів формування та проведення аналізу державної політики у відповідних сферах;
розширення і вдосконалення практики міжвідомчого планування реалізації державної політики органами системи МВС;
упровадження кращого управлінського досвіду в органах системи МВС і підтримка реалізації пілотних проектів;
перегляд повноважень органів системи МВС і позбавлення її невластивих функцій;
децентралізація повноважень та розподіл відповідальності в організаційній структурі органів системи МВС, формування умов для ефективного прийняття рішень, ініціативності і мотивації працівників органів системи МВС;
розроблення критеріїв оцінки діяльності органів системи МВС, побудова системи здійснення моніторингу і контролю за реалізацією державної політики у відповідних сферах;
розроблення і впровадження єдиного підходу до комунікації щодо висвітлення завдань, цілей, актуальних питань діяльності і реформування органів системи МВС;
упровадження ефективних механізмів цивільного демократичного контролю за діяльністю органів системи МВС;
розширення практики публічної звітності органів системи МВС на державному і місцевому рівні;
упровадження програмного підходу, координації і звітності в роботі, пов’язаній з міжнародною технічною допомогою;
розвиток електронного урядування в органах системи МВС;
об’єднання і захист інформаційних ресурсів органів системи МВС у межах єдиного інтегрованого інформаційного середовища;
упровадження сучасного авторизованого доступу користувачів до інформаційних ресурсів органів системи МВС та надання їм доступу до відкритих даних органів системи МВС і власних персональних даних;
застосування сучасних методик оцінки управлінської діяльності в органах системи МВС;
підготовка інформаційних систем МВС до приєднання до Шенгенської інформаційної системи;
поглиблення і розширення знань, умінь та навичок працівників органів системи МВС у роботі з інформаційними системами.
Розвиток кадрового потенціалу та соціальний захист працівників
Реалізація пріоритету передбачає формування стабільного та високопрофесійного кадрового складу органів системи МВС, який здатний належно реагувати на виклики та загрози у визначених сферах.
Досягнення очікуваного результату потребує подолання таких викликів, як:
руйнування професійного ядра, неукомплектованість персоналом органів системи МВС;
відсутність ефективної та сучасної системи підготовки, відбору та управління персоналом, прозорих механізмів кар’єрного зростання;
відсутність належної системи соціального захисту, професійного зростання та мотивації працівників органів системи МВС, низький рівень ініціативності працівників та їх вразливість до корупційних ризиків;
відмінність категорій працівників різних органів системи МВС, що обумовлює необхідність вироблення спеціального підходу до управління персоналом, відсутність налагодженої системи внутрішніх комунікацій.
Подолання викликів здійснюватиметься такими шляхами:
розвиток відомчої системи освіти та підготовки кадрів, яка відповідає професійним потребам персоналу органів системи МВС і сприяє формуванню його загальних цінностей;
розроблення механізмів забезпечення прозорості відбору кадрів і кар’єрного зростання;
розроблення і впровадження програм безперервного професійного розвитку персоналу;
стимулювання керівників усіх рівнів до використання нового управлінського досвіду;
упровадження сучасних методів мотивації та збалансованої системи соціального захисту працівників органів системи МВС;
упровадження сучасної системи реабілітації та медичного забезпечення працівників органів системи МВС;
розроблення ефективних підходів до оцінювання роботи працівників органів системи МВС і заохочення їх до підвищення якості роботи;
створення налагодженої системи внутрішніх комунікацій;
упровадження механізму міжвідомчого стажування працівників в органах системи МВС;
упровадження комплексного гендерного підходу до політики розвитку кадрового потенціалу.
Для реалізації Стратегії розробляється план заходів, що затверджується Кабінетом Міністрів України.
Планом заходів передбачаються конкретні завдання, заходи, індикатори досягнення цілей та визначає перелік відповідальних органів виконавчої влади, а також джерела та обсяги фінансування заходів.
Оцінювання досягнення мети Стратегії здійснюватиметься на підставі застосування індикаторів високого рівня, які свідчать про розвиток системи МВС у цілому. Набір індикаторів визначатимуться на основі міжнародних стандартів та кращого досвіду. Обрані індикатори використовуватимуться для оцінки ступеня захищеності та свободи в суспільстві, участі населення у забезпеченні безпеки, якості та швидкості реагування органів системи МВС на наявні виклики.
Відповідальність за координацію, моніторинг і оцінку результатів реалізації Стратегії покладено на МВС.
Центральні органи виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України через Міністра внутрішніх справ, інші відповідальні органи виконавчої влади, задіяні в реалізації Стратегії, готують звіти щокварталу до 15 числа місяця, що настає за звітним періодом, та щороку до 15 березня.
МВС готує загальний звіт, який оприлюднюється та подається Кабінетові Міністрів України.
Джерелами фінансування реалізації Стратегії є:
кошти державного бюджету, виділені відповідним органам виконавчої влади, задіяним у реалізації Стратегії;
міжнародна технічна допомога, а також інші джерела, не заборонені законодавством.
