Про затвердження переліку та Правил застосування спеціальних засобів військовослужбовцями Національної гвардії під час виконання службових завдань
Відповідно до частини другої статті 17 Закону України “Про Національну гвардію України” Кабінет Міністрів України постановляє:
1. Затвердити такі, що додаються:
перелік спеціальних засобів, що застосовуються військовослужбовцями Національної гвардії під час виконання службових завдань;
Правила застосування спеціальних засобів військовослужбовцями Національної гвардії під час виконання службових завдань.
2. Визнати такими, що втратили чинність, постанови Кабінету Міністрів України згідно з переліком, що додається.
ПЕРЕЛІК
спеціальних засобів, що застосовуються військовослужбовцями Національної гвардії під час виконання службових завдань
Електрошокові пристрої контактної та контактно-дистанційної дії
Засоби обмеження рухомості (кайданки, сітки для зв’язування тощо)
Засоби та пристрої обмеження доступу на певну територію (захисні бар’єри, турнікети)
Засоби примусової зупинки транспорту
Службові собаки та службові коні
Засоби акустичного та мікрохвильового впливу
Спеціальні маркувальні та фарбувальні засоби
Пристрої, гранати та боєприпаси світлозвукової дії
Засоби, споряджені гумовими або аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії
Засоби, споряджені речовинами сльозогінної та дратівної дії
Пристрої для відстрілу спеціальних засобів, зазначених в абзацах восьмому - одинадцятому цього переліку
Пристрої, гранати, боєприпаси та малогабаритні підривні пристрої для руйнування перешкод і примусового відчинення приміщень
Засоби, споряджені безпечними димоутворюючими препаратами
Водомети, бронемашини без установленого на них штатного озброєння та інші спеціальні транспортні засоби
ПРАВИЛА
застосування спеціальних засобів військовослужбовцями Національної гвардії під час виконання службових завдань
1. Ці Правила визначають вимоги до застосування спеціальних засобів Національною гвардією під час виконання функцій, визначених частиною першою статті 2 та пунктом 31 розділу VIII “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про Національну гвардію України”.
2. Під час виконання службових завдань військовослужбовці Національної гвардії застосовують спеціальні засоби у випадках, передбачених статтею 17 Закону України “Про Національну гвардію України”.
У разі залучення військовослужбовців Національної гвардії до виконання завдань з охорони громадського порядку застосування спеціальних засобів здійснюється відповідно до статті 45 Закону України “Про Національну поліцію”.
Під час здійснення конвоювання осіб, узятих під варту та/або засуджених до позбавлення волі, у тому числі під час їх екстрадиції, а також забезпечення охорони осіб, які тримаються під вартою, під час судових засідань та взяття участі в розшуку, переслідуванні і затриманні цих осіб, які втекли з-під варти, застосування спеціальних засобів здійснюється відповідно до пункту 34 розділу VIII “Прикінцеві та перехідні положення” Закону України “Про Національну гвардію України” та статті 45 Закону України “Про Національну поліцію”.
3. У разі застосування спеціальних засобів військовослужбовці Національної гвардії зобов’язані:
1) попередити про намір їх використання, надати при цьому особам, щодо яких можуть бути застосовані спеціальні засоби, достатньо часу для виконання своїх вимог (попередження може бути зроблено голосом, а в разі значної відстані або звернення до великої групи людей - через гучномовні установки і в кожному випадку бажано мовою, зрозумілою для осіб, проти яких ці засоби застосовуватимуться, а також українською мовою не менш як два рази з наданням часу, достатнього для припинення правопорушення), крім випадків, коли зволікання із застосуванням спеціальних засобів створює реальну загрозу життю та здоров’ю особового складу Національної гвардії, поліцейського, персоналу дипломатичних представництв та консульських установ іноземних держав в Україні, інших осіб, а також може спричинити тяжкі наслідки або у випадку, якщо таке попередження є неможливим чи недоречним у ситуації, що склалася;
2) у кожному випадку застосування спеціальних засобів у найкоротші строки забезпечити надання потерпілим домедичної допомоги, повідомивши лікарям і медичним закладам, який засіб застосовано та яку допомогу надано.
4. Вид спеціального засобу, час початку та інтенсивність його застосування визначається з урахуванням обставин, що склалися, характеру правопорушення та особи правопорушника.
5. Під час несення служби у складі військової частини (підрозділу, групи) рішення про застосування спеціальних засобів приймає визначена в установленому порядку службова особа, відповідальна за забезпечення громадського порядку, або керівник операції чи командир відповідної військової частини (підрозділу, групи) Національної гвардії.
Військовослужбовці Національної гвардії, які індивідуально виконують службові завдання, приймають такі рішення самостійно.
6. Застосування спеціальних засобів забороняється:
1) до жінок з явними ознаками вагітності, малолітніх осіб, осіб з явними ознаками обмежених можливостей або старості, крім випадків учинення ними збройного чи групового нападу, учинення збройного опору військовослужбовцю Національної гвардії, що загрожує його життю і здоров’ю, та/або інших осіб, якщо відбити такий напад або опір іншими способами і засобами неможливо;
2) у приміщеннях і на земельних ділянках, які належать або закріплені за дипломатичними представництвами та консульськими установами іноземних держав в Україні, крім випадків, коли від глави дипломатичного або іншого відповідного представництва (організації) надійде офіційними каналами письмове прохання (згода) застосовувати зазначені засоби проти правопорушників;
3) у приміщеннях або на виробництвах, пов’язаних з виготовленням вибухових чи легкозаймистих речовин, у навчальних і лікувальних закладах.
7. Військовослужбовці Національної гвардії, які застосовували спеціальні засоби з перевищенням повноважень, несуть відповідальність, установлену законом.
8. Загальними правилами застосування спеціальних засобів є:
1) заборона наносити удари гумовими (пластиковими) кийками по голові, шиї, ключичній ділянці, статевих органах, попереку (куприку) і в живіт;
2) заборона застосовувати кайданки більше ніж 2 години безперервного використання або без послаблення їх тиску;
3) заборона застосовувати засоби примусової зупинки транспорту для примусової зупинки мотоциклів, мотоколясок, моторолерів, мопедів, транспортного засобу, що здійснює пасажирські перевезення, а також застосовувати такі засоби на гірських шляхах або ділянках шляхів з обмеженою видимістю, залізничних переїздах, мостах, шляхопроводах, естакадах, у тунелях;
4) застосування світлозвукових пристроїв на відстані не ближче двох метрів від людини;
5) заборона відстрілювати засоби, споряджені гумовими чи аналогічними за своїми властивостями метальними снарядами несмертельної дії з порушенням визначених технічними характеристиками вимог щодо відстані від особи та стрільби в голову, груди, ділянку серця, сонячне сплетіння, пах, статеві органи;
6) у разі застосування засобів, споряджених речовинами сльозогінної та дратівної дії, заборона прицільної стрільби в правопорушників, розкидання і відстрілювання засобів у натовпі, повторного їх застосування в період дії цих речовин у межах зони ураження;
7) заборона застосовувати водомети, якщо температура повітря нижче + 10°С;
Застосування пристроїв, гранат, боєприпасів та малогабаритного підривного пристрою для відкриття приміщень є виправданим, якщо шкода, заподіяна охоронюваним законом, правам та інтересам, є меншою, ніж шкода, яку вдалося відвернути.
Під час виконання службових завдань військовослужбовці Національної гвардії у випадках, передбачених у пункті 2 цих Правил, можуть також застосовувати службових собак, які пройшли відповідний курс дресирування, визнані придатними для несення служби і перебувають у штаті підрозділів кінологічної служби. Право використовувати службових собак надається військовослужбовцям Національної гвардії, які несуть із ними службу. Службові собаки використовуються на довгому і короткому повідках, без повідка, у наморднику або без нього з урахуванням конкретної ситуації, що склалася.
9. Після застосування спеціальних засобів проводиться огляд приміщень і місцевості з метою виявлення потерпілих, можливих вогнищ, пошкодження об’єктів життєзабезпечення, а також збирання спеціальних засобів, що не спрацювали, а в разі потреби - дегазація відповідних об’єктів.
10. Військовослужбовці Національної гвардії зобов’язані доповісти своєму безпосередньому командиру (начальнику) про самостійне застосування спеціальних засобів для повідомлення прокуророві.
Про поранення або смерть, що сталися внаслідок застосування спеціальних засобів, військовослужбовець Національної гвардії зобов’язаний негайно письмово доповісти безпосередньому командиру (начальнику) для повідомлення прокуророві.
11. Військовослужбовці Національної гвардії застосовують спеціальні засоби за виключної необхідності у випадках, передбачених законом, якщо інші форми попереднього впливу на правопорушників не дали бажаних результатів або якщо для виконання повноважень неможливо застосувати інші заходи.
Застосування спеціального засобу має бути пропорційним порушенню, яке необхідно припинити. Військовослужбовці зобов’язані негайно зупинити застосування певного виду спеціального засобу в момент, якщо досягнуто очікуваного результату або якщо немає необхідності в подальшому застосуванні такого спеціального засобу.
12. Спеціальні засоби застосовуються військовослужбовцями Національної гвардії в спосіб та з дотриманням вимог, передбачених заходами безпеки під час користування спеціальними засобами.
13. Параметри допустимого фізичного, хімічного та іншого впливу на організм людини спеціальних засобів визначаються відповідно до вимог частини сьомої статті 45 Закону України “Про Національну поліцію”.
14. Норми належності, порядки прийняття на озброєння та оснащення, обліку, експлуатації, технічного обслуговування, зберігання, списання, знищення спеціальних засобів, заходи безпеки під час користування визначаються МВС.
ПЕРЕЛІК
постанов Кабінету Міністрів України, що втратили чинність
1. Постанова Ради Міністрів Української РСР від 27 лютого 1991 р. № 49 “Про затвердження Правил застосування спеціальних засобів при охороні громадського порядку” (ЗП УРСР, 1991 p., № 3, ст. 18).
2. Постанова Кабінету Міністрів України від 4 серпня 1997 р. № 829 “Про внесення змін до Правил застосування спеціальних засобів при охороні громадського порядку в Україні” (Офіційний вісник України, 1997 р., число 32, с. 4).
3. Постанова Кабінету Міністрів України від 17 листопада 2001 р. № 1534 “Про внесення змін до постанови Ради Міністрів Української РСР від 27 лютого 1991 р. № 49” (Офіційний вісник України, 2001 р., № 47, ст. 2089).
4. Пункт 1 змін, що вносяться до актів Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 4 червня 2014 р. № 162 (Офіційний вісник України, 2014 р., № 47, ст. 1238).
5. Абзац другий постановляючої частини постанови Кабінету Міністрів України від 18 червня 2014 р. № 191 “Про скасування деяких постанов Кабінету Міністрів України” (Офіційний вісник України, 2014 р., № 51, ст. 1339).
6. Постанова Кабінету Міністрів України від 18 червня 2014 р. № 463 “Про внесення зміни до пункту 12 Правил застосування спеціальних засобів при охороні громадського порядку” (Офіційний вісник України, 2014 р., № 77, ст. 2187).
