Деякі питання удосконалення системи моніторингу та оцінки результативності реалізації державної регіональної політики
{Із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ
№ 768 від 19.09.2018}
Кабінет Міністрів України постановляє:
Затвердити такі, що додаються:
Порядок проведення розрахунку індексу конкурентоспроможності регіонів;
Методику проведення розрахунку індексу конкурентоспроможності регіонів;
Порядок проведення розрахунку індексу регіонального людського розвитку;
Методику проведення розрахунку індексу регіонального людського розвитку.
ПОРЯДОК
проведення розрахунку індексу конкурентоспроможності регіонів
1. Цей Порядок визначає процедуру проведення розрахунку індексу конкурентоспроможності регіонів.
2. Конкурентоспроможність регіону визначається як здатність регіону створювати привабливе та стійке середовище для діяльності підприємств і сприятливі та комфортні умови для життя його мешканців.
3. Розрахунок індексу конкурентоспроможності регіонів проводиться щороку починаючи з 2019 року Мінрегіоном на підставі наявних даних офіційної статистики, інформації, поданої міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади, Національним банком (за згодою), Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими держадміністраціями за переліком показників, визначених у додатку 1, відповідно до Методики проведення розрахунку індексу конкурентоспроможності регіонів.
{Абзац перший пункту 3 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 768 від 19.09.2018}
Дані офіційної статистики за переліком показників, визначених у додатку 1, подаються Держстатом відповідно до затвердженої в установленому порядку статистичної методології та звітно-статистичної документації статистичних спостережень.
4. Під час розрахунку індексу конкурентоспроможності регіонів використовуються показники, отримані за результатами проведення інтерактивного та/або анкетного опитувань за напрямами досліджень, визначеними у додатку 1.
Проведення інтерактивного та анкетного опитувань за напрямами досліджень індексу конкурентоспроможності регіонів здійснюється щороку за період січень - грудень року, що передує року розрахунку індексу конкурентоспроможності регіонів, за методичними рекомендаціями, визначеними Мінрегіоном.
{Абзац другий пункту 4 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 768 від 19.09.2018}
5. Для проведення розрахунку індексу конкурентоспроможності регіонів міністерства, інші центральні органи виконавчої влади, Національний банк (за згодою) подають щороку до 15 липня Мінрегіону інформацію відповідно до додатка 1 за формою згідно з додатком 2.
6. Мінрегіон узагальнює подану інформацію та надсилає її щороку до 1 серпня Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міськім держадміністраціям.
7. Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації на підставі отриманої інформації подають щороку до 25 серпня Мінрегіону аналітичну записку про основні тенденції зміни значень показників за формою згідно з додатком 3.
забезпечує проведення інтерактивного та/або анкетного опитувань за напрямами досліджень, визначеними у додатку 1;
узагальнює отриману інформацію і проводить розрахунок індексу конкурентоспроможності регіонів;
подає щороку до 15 вересня Кабінетові Міністрів України результати розрахунку індексу конкурентоспроможності регіонів та оприлюднює їх разом з аналітичними записками Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій про основні тенденції зміни значень показників на своєму офіційному веб-сайті.
ПОКАЗНИКИ ТА НАПРЯМИ ДОСЛІДЖЕНЬ,
що застосовуються для розрахунку індексів конкурентоспроможності регіонів
Група показників | Найменування показника/ напряму дослідження | Відповідальний за подання даних |
Базові вимоги | ||
Економічна стабільність | темп зростання (зниження) обсягу валового регіонального продукту, відсотків | Держстат |
прибутки прибуткових підприємств (до оподаткування), тис. гривень | -“- | |
доходи місцевих бюджетів (без трансфертів), тис. гривень | Мінфін | |
загальна площа житлових будівель, прийнятих в експлуатацію, тис. кв. метрів | Держстат | |
індекс споживчих цін, відсотків до грудня попереднього року | -“- | |
Інфраструктура | щільність автомобільних доріг загального користування з твердим покриттям, кілометрів на 1000 кв. кілометрів | Укравтодор |
пасажирооборот автомобільного транспорту (автобусів), млн. пасажиро-кілометрів | Держстат | |
вантажооборот автомобільного транспорту, млн. тонно-кілометрів | -“- | |
якість та доступність транспортної інфраструктури* | Мінрегіон | |
Охорона здоров’я | середня очікувана тривалість життя при народженні, років | Держстат |
коефіцієнт смертності у віці 0-17 років, на 1000 осіб відповідного віку | -“- | |
коефіцієнт смертності від хвороб системи кровообігу, на 100 тис. осіб наявного населення | Держстат | |
коефіцієнт смертності від новоутворень, на 100 тис. осіб наявного населення | -“- | |
якість та доступність послуг сфери охорони здоров’я* | Мінрегіон | |
Якість дошкільної, позашкільної, загальної середньої освіти | частка випускників загальноосвітніх навчальних закладів, які отримали за результатами зовнішнього незалежного оцінювання з української мови 160 балів і вище, відсотків до загальної кількості учнів, що проходили тестування з української мови | МОН |
частка випускників загальноосвітніх навчальних закладів, які отримали за результатами зовнішнього незалежного оцінювання з математики 160 балів і вище, відсотків до загальної кількості учнів, що проходили тестування з математики | -“- | |
частка випускників загальноосвітніх навчальних закладів, які отримали за результатами зовнішнього незалежного оцінювання з іноземної мови 160 балів і вище, відсотків до загальної кількості учнів, що проходили тестування з іноземної мови | -“- | |
частка випускників шкіл звітного року з атестатом про повну загальну середню освіту, відсотків до загальної чисельності осіб, прийнятих на початковий рівень навчання до вищих навчальних закладів III-IV рівня акредитації | Держстат | |
частка загальноосвітніх навчальних закладів денної форми навчання сільської місцевості, що використовують у навчально-виховному процесі комп’ютерну техніку, підключену до Інтернету, відсотків до загальної кількості таких закладів | МОН | |
кількість дітей з особливими освітніми потребами, охоплених інклюзивним навчанням, відсотків до загальної кількості дітей, які того потребують | МОН | |
питома вага учнів, охоплених позашкільною освітою у загальноосвітніх навчальних закладах сфери освіти, відсотків до загальної кількості дітей шкільного віку | -“- | |
якість та доступність дошкільної освіти* | Мінрегіон | |
якість та доступність позашкільної та загальної середньої освіти* | -“- | |
Підсилювачі ефективності | ||
Якість вищої освіти та професійної підготовки | кількість випускників вищих навчальних закладів I-IV рівня акредитації, відсотків до загальної кількості населення у віці 25-70 років | Держстат |
кількість осіб із здобутою професійно-технічною освітою, відсотків до загальної кількості економічно активного населення | МОН | |
якість та доступність вищої та професійно-технічної освіти* | Мінрегіон | |
відповідність рівня знань та кваліфікацій випускників вищих навчальних закладів та професійно-технічних навчальних закладів вимогам роботодавців* | -“- | |
Ефективність ринку праці | рівень зайнятості населення у віці 15-70 років, відсотків до всього населення відповідного віку | Держстат |
рівень безробіття населення у віці 15-70 років (за методологією Міжнародної організації праці), відсотків до економічно активного населення відповідного віку | -“- | |
рівень довготривалого безробіття для населення працездатного віку, відсотків до економічно активного населення працездатного віку | -“- | |
рівень безробіття жінок, відсотків до кількості економічно активних жінок | -“- | |
населення працездатного віку, яке працювало за межами регіону, у відсотках до всього зайнятого населення працездатного віку | Держстат | |
продуктивність праці, гривень на одного зайнятого | Мінекономрозвитку | |
неформальна зайнятість населення, відсотків до кількості зайнятого населення | Держстат | |
Розмір ринку | обсяг експорту товарів у розрахунку на одну особу населення, доларів США | -“- |
оборот роздрібної торгівлі, млн. гривень | -“- | |
доходи населення, тис. гривень | -“- | |
рівень ділової активності та конкуренції в регіоні* | Мінрегіон | |
рівень купівельної спроможності населення* | -“- | |
Інноваційний потенціал | ||
Технологічна готовність | частка домогосподарств, які мають доступ до Інтернету вдома, відсотків до загальної кількості домогосподарств | Держстат |
кількість придбаних та переданих підприємствами нових технологій (технічних досягнень) в Україні та за її межами, одиниць** | -“- | |
обсяг прямих іноземних інвестицій (акціонерного капіталу) наростаючим підсумком з початку інвестування, млн. доларів США | -“- | |
обсяг фінансування внутрішніх витрат на виконання наукових досліджень і розробок за рахунок власних коштів організацій, млн. гривень | -“- | |
доступність новітніх технологій* | Мінрегіон | |
Належні умови для ведення бізнесу | кількість суб’єктів підприємницької діяльності, одиниць | Держстат |
вимоги банків за довгостроковими кредитами, наданими в економіку регіону, відсотків до попереднього року | Національний банк (за згодою) | |
рівень розвитку інфраструктури підтримки підприємництва* | Мінрегіон | |
легкість ведення бізнесу* | -“- | |
Інновації | кількість інноваційно-активних малих та середніх підприємств, одиниць** | Держстат |
кількість працівників, задіяних у виконанні наукових досліджень і розробок, осіб | -“- | |
частка реалізованої продукції, яка була новою для ринку, відсотків до загального обсягу реалізованої продукції (товарів, послуг) підприємствами з технологічними інноваціями** | -“- | |
кількість патентів на винахід (корисну модель), виданих юридичним та фізичним особам протягом звітного року, одиниць | Мінекономрозвитку | |
співпраця підприємств з вищими навчальними закладами у сфері науково-дослідних розробок* | Мінрегіон | |
створення і розвиток високотехнологічних виробництв підприємств* | -“- | |
__________
* Показники за напрямами досліджень отримуються за результатами проведення інтерактивного та/або анкетного опитувань.
** Показник розраховується один раз на два роки.
ІНФОРМАЦІЯ
для проведення розрахунку індексу конкурентоспроможності регіонів
АНАЛІТИЧНА ЗАПИСКА
про основні тенденції зміни значень показників, що застосовуються для розрахунку індексу конкурентоспроможності регіонів
МЕТОДИКА
проведення розрахунку індексу конкурентоспроможності регіонів
1. Ця Методика застосовується для розрахунку індексу конкурентоспроможності регіонів.
2. Розрахунок індексу конкурентоспроможності регіонів проводиться Мінрегіоном за переліком показників, визначених у додатку 1 до Порядку проведення розрахунку індексу конкурентоспроможності регіонів, відповідно до характеристик стадій розвитку регіону (базові вимоги, підсилювачі ефективності, інноваційний потенціал) та групами показників, сформованих в межах зазначених характеристик.
3. Розрахунок індексу конкурентоспроможності регіону проводиться у чотири етапи:
перший - визначення рівня розвитку регіону;
другий - стандартизація значень показників конкурентоспроможності;
третій - розрахунок субіндексів конкурентоспроможності регіону за групами показників з урахуванням вагових коефіцієнтів відповідно до рівня розвитку регіону;
четвертий - розрахунок індексу конкурентоспроможності регіону та формування загального рейтингу конкурентоспроможності регіонів.
4. Рівень розвитку регіону визначається на основі розрахунку відношення середньоарифметичного значення показника валового регіонального продукту на одну особу за останні три роки відповідного регіону до середньоарифметичного значення показника валового регіонального продукту на одну особу за останні три роки в цілому у країні (V, відсотків) за такою формулою:
де |
r - рік, r = 1..3 (використовуються наявні дані за останні три роки, що передують звітному).
За результатами розрахунку визначаються п’ять рівнів розвитку регіону:
рівень 2: 50 відсотків < V ≤ 75 відсотків;
рівень 3: 75 відсотків < V ≤ 90 відсотків;
рівень 4: 90 відсотків < V ≤ 110 відсотків;
5. Cтандартизація значень показників конкурентоспроможності проводиться з метою приведення абсолютних та відносних показників у відповідність з єдиною системою вимірювання. Розрахунок проводиться за такими формулами:
де IАбс, IВідн - стандартизовані значення, розраховані на основі використання абсолютних та відносних показників, частка одиниці;
Ар, Ак - значення абсолютного показника для регіону та країни в цілому відповідно;
Вр, Вк - значення відносного показника для регіону та країни в цілому відповідно;
Нр, Нк - середня чисельність постійного населення регіону та країни за відповідний рік в цілому відповідно, тис. осіб.
У разі коли збільшення значення показника призводить до зниження конкурентоспроможності регіонів, стандартизовані значення таких показників (дестимуляторів) визначають з використанням обернених співвідношень за такими формулами:
де IАбс(д), IВідн(д) - стандартизовані значення, розраховані на основі використання абсолютних та відносних показників для показників, збільшення значень яких знижує конкурентоспроможність регіонів (дестимуляторів), частка одиниці.
6. Розрахунок субіндексів конкурентоспроможності регіону за групами показників з урахуванням вагових коефіцієнтів відповідно до рівня розвитку регіону здійснюється за такою формулою:
де ІКРkli - субіндекс конкурентоспроможності регіону, що перебуває на k-й стадії та l-му рівні розвитку, за i-ю групою показників, частка одиниці; i = 1..m;
n - кількість показників у і-й групі;
Iij - j-й показник i-ї групи, частка одиниці; j=1..n; i=1..m;
ωkl - ваговий коефіцієнт, що застосовується до показника, який відноситься до k-ї характеристики стадії розвитку регіону та l-го рівня розвитку регіону, k=1..3; l=1..5.
Вагові коефіцієнти (ωkl) | |||
рівень розвитку регіону (l, l=1..5) | характеристики стадій розвитку регіону (k, k=1..3) | ||
I стадія | II стадія | III стадія | |
базові вимоги (k1) | підсилювачі ефективності (k2) | інноваційний потенціал (k3) | |
рівень 1 | 0,35 | 0,5 | 0,15 |
рівень 2 | 0,3125 | 0,5 | 0,1875 |
рівень 3 | 0,275 | 0,5 | 0,225 |
рівень 4 | 0,2375 | 0,5 | 0,2625 |
рівень 5 | 0,2 | 0,5 | 0,3 |
7. Для розрахунку інтегрального індексу конкурентоспроможності регіону та формування загального рейтингу конкурентоспроможності регіонів використовується метод RADAR, що передбачає порівняння площі багатокутника, який побудований за значеннями субіндексів конкурентоспроможності регіону за групами показників конкурентоспроможності з урахуванням вагових коефіцієнтів, з площею багатокутника, побудованого за максимальними значеннями субіндексів конкурентоспроможності регіонів за групами показників конкурентоспроможності з урахуванням вагових коефіцієнтів.
Осі, на яких відкладаються вершини багатокутників, мають стійку послідовність, яка не змінюється та відповідає послідовності груп показників, визначеній у додатку 1 до Порядку проведення розрахунку індексу конкурентоспроможності регіонів.
Площі багатокутників визначаються як суми площ трикутників, що їх утворюють, за такою формулою:
де IКРkl1, IКРkl2… IКРklm - значення субіндексів конкурентоспроможності регіону за i-ми групами показників конкурентоспроможності з урахуванням вагових коефіцієнтів, частка одиниці; |
m - кількість груп показників конкурентоспроможності та (або) вісей радара, одиниць.
Індекс конкурентоспроможності регіону визначається шляхом ділення площі його багатокутника на площу багатокутника уявного регіону з максимальними значеннями субіндексів конкурентоспроможності за групами за такою формулою:
де ІКРr - індекс конкурентоспроможності регіону;
|
Smax - площа радара уявного регіону з максимальними значеннями субіндексів за групами показників конкурентоспроможності з урахуванням вагових коефіцієнтів.
Найкращий індекс конкурентоспроможності має той регіон, який має найбільш близьку до максимальної площу багатокутника.
ПОРЯДОК
проведення розрахунку індексу регіонального людського розвитку
1. Цей Порядок визначає процедуру проведення розрахунку індексу регіонального людського розвитку.
2. Індекс регіонального людського розвитку є розрахунковим статистичним показником оцінки якості життя, який розраховується за напрямами та показниками, визначеними у додатку 1.
3. Розрахунок індексу регіонального людського розвитку проводиться щороку Мінрегіоном на підставі наявних даних офіційної статистики, інформації центральних органів виконавчої влади, Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій у такій послідовності:
Мінфін, Мінсоцполітики та Держстат проводять збирання та розрахунок даних за показниками, зазначеними у додатку 1, та подають їх щороку до 15 липня Мінрегіону для проведення розрахунку індексу регіонального людського розвитку за формою згідно з додатком 2;
Мінрегіон узагальнює подану інформацію та надсилає її щороку до 1 серпня Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським держадміністраціям;
Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації на підставі отриманої інформації подають щороку до 25 серпня Мінрегіону аналітичну записку про основні тенденції зміни значень показників, зазначених у додатку 1, за формою згідно з додатком 3.
на підставі отриманої інформації проводить розрахунок індексу регіонального людського розвитку відповідно до Методики проведення розрахунку індексу регіонального людського розвитку та подає його щороку до 15 вересня Кабінетові Міністрів України;
оприлюднює результати розрахунку індексу регіонального людського розвитку разом з аналітичними записками Ради міністрів Автономної Республіки Крим, обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій про основні тенденції зміни значень показників на своєму офіційному веб-сайті.
ПОКАЗНИКИ,
що застосовуються для розрахунку індексу регіонального людського розвитку
Найменування показника | Характеристика показника | Відповідальний за подання даних |
Довге та здорове життя | ||
Середня очікувана тривалість життя при народженні, років | інтегральний показник здоров’я населення | Держстат |
Загальний коефіцієнт приросту (скорочення) чисельності населення, на 1000 осіб наявного населення, проміле | інтенсивність зростання (скорочення) чисельності населення | -“- |
Коефіцієнт смертності від навмисного самоушкодження, на 100 тис. осіб наявного населення, просантиміле | вплив на психічне здоров’я населення соціальної нестабільності та напруженості у суспільстві | -“- |
Добробут та гідні умови праці | ||
Обсяг видатків місцевих бюджетів (з урахуванням міжбюджетних трансфертів) на одну особу, гривень | стан формування фінансової бази для розвитку в регіонах, у тому числі соціальної спрямованості (на освіту, охорону здоров’я та соціальний захист населення) | Мінфін |
Відношення середньої заробітної плати до мінімальної, разів | фактичний розмір середньомісячної заробітної плати в регіонах відносно законодавчо встановленої мінімальної заробітної плати як основної державної гарантії у сфері оплати праці | Мінсоцполітики |
Рівень працевлаштування зареєстрованих безробітних, відсотків до кількості громадян, які мали статус безробітного протягом року | створення сприятливих умов для працевлаштування зареєстрованих безробітних | -“- |
Освіта | ||
Чистий показник охоплення дошкільними навчальними закладами дітей віком три - п’ять років, відсотків до загальної кількості дітей такого віку | рівень соціалізації дітей дошкільного віку, що сприяє їх фізичному та психічному розвитку | Держстат |
Кількість випускників вищих навчальних закладів I-IV рівня акредитації, відсотків до загальної кількості населення у віці 25-70 років | рівень освітньо-кваліфікаційної підготовки дорослого населення | -“- |
ІНФОРМАЦІЯ
для проведення розрахунку індексу регіонального людського розвитку
АНАЛІТИЧНА ЗАПИСКА
про основні тенденції зміни значень показників, що застосовуються для розрахунку індексу регіонального людського розвитку
МЕТОДИКА
проведення розрахунку індексу регіонального людського розвитку
1. Ця Методика застосовується для розрахунку індексу регіонального людського розвитку.
2. Розрахунок індексу регіонального людського розвитку проводиться щороку Мінрегіоном на підставі наявних даних офіційної статистики, інформації, поданої міністерствами, іншими центральними органами виконавчої влади за показниками, визначеними у додатку 1 до Порядку розрахунку індексу регіонального людського розвитку.
3. Приведення показників у відповідність з єдиною шкалою вимірювання проводиться шляхом стандартизації їх значень залежно від характеру впливу показника на людський розвиток.
Стандартизація значень здійснюється за кожним з показників, визначених у додатку 1 до Порядку розрахунку індексу регіонального людського розвитку, за окремими формулами для показників-стимуляторів та показників-дестимуляторів.
Для показників-стимуляторів використовується така формула:
- стандартизоване значення i-го показника n-го регіону у t-му році;
Стандартизоване значення показника-стимулятора є відношенням фактичного значення показника конкретного регіону за конкретний рік до максимально досягнутого значення цього показника у досліджуваному періоді і приймає значення в інтервалі від 0 до 1, де 0 - це найгірше значення, 1 - найкраще значення.
середня очікувана тривалість життя при народженні, років;
загальний коефіцієнт приросту (скорочення) чисельності населення, на 1000 осіб наявного населення, проміле;
обсяг видатків місцевих бюджетів (з урахуванням міжбюджетних трансфертів) на одну особу, гривень;
відношення середньої заробітної плати до мінімальної, разів;
рівень працевлаштування зареєстрованих безробітних, відсотків до кількості громадян, які мали статус безробітного протягом року;
чистий показник охоплення дошкільними навчальними закладами дітей віком три - п’ять років, відсотків загальної кількості дітей такого віку;
кількість осіб із здобутою вищою освітою, відсотків до загальної кількості населення у віці 25-70 років.
Для показників-дестимуляторів використовується такою формула:
Стандартизоване значення показника-дестимулятора є відношенням мінімального досягнутого значення показника у звітному періоді до фактичного значення показника конкретного регіону за конкретний рік, і приймає значення від 0 до 1, де 0 - це найгірше значення, 1 - найкраще значення.
коефіцієнт смертності від навмисного самоушкодження, на 100 тис. осіб наявного населення, просантиміле.
4. Після стандартизації показників проводиться розрахунок індексу регіонального людського розвитку для кожного регіону за такою формулою:
де І(n,t) - регіональний індекс людського розвитку для n-го регіону у році t;
- стандартизовані показники людського розвитку для n-го регіону у році t;
|
- коефіцієнти рівняння, “ваги” показників. Ці показники визначаються за даними п’яти попередніх років;
|
- поправочні коефіцієнти, що визначаються за даними попереднього року та враховують відхилення (похибку) величини 
за попередній рік від індексу за попередній рік, розрахованого відповідно до Методики вимірювання регіонального людського розвитку, затвердженої рішенням президії Національної академії наук та колегії Держстату від 13 червня 2012 р. № 123-м.