Про затвердження Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України
{Заголовок в редакції Постанови Національного банку № 209 від 26.09.2022}
{Із змінами, внесеними згідно з Постановами Національного банку
№ 209 від 26.09.2022
№ 41 від 30.03.2023}
Відповідно до статей 7, 15, 41, 56 Закону України "Про Національний банк України", статті 68 Закону України "Про банки і банківську діяльність", з метою вдосконалення нормативно-правових актів, які встановлюють вимоги щодо організації бухгалтерського обліку в банках України, Правління Національного банку України ПОСТАНОВЛЯЄ:
1. Затвердити Положення про організацію бухгалтерського обліку в банках України, що додається..
{Пункт 1 в редакції Постанови Національного банку № 209 від 26.09.2022}
2. Визнати такими, що втратили чинність, нормативно-правові акти Національного банку України згідно з переліком, що додається.
3. Департаменту бухгалтерського обліку (Лукасевич Б.В.) після офіційного опублікування довести до відома банків України інформацію про прийняття цієї постанови.
4. Контроль за виконанням цієї постанови покласти на заступника Голови Національного банку України Борисенка Р.М.
5. Постанова набирає чинності з дня, наступного за днем її офіційного опублікування.
ПОЛОЖЕННЯ
про організацію бухгалтерського обліку в банках України
{Заголовок в редакції Постанови Національного банку № 209 від 26.09.2022}
1. Це Положення розроблене відповідно до Законів України "Про Національний банк України", "Про банки і банківську діяльність", "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" та основних принципів міжнародних стандартів фінансової звітності.
2. Це Положення встановлює основні вимоги щодо організації бухгалтерського обліку в банках України.
{Пункт 2 розділу I в редакції Постанови Національного банку № 209 від 26.09.2022}
3. У цьому Положенні терміни вживаються в такому значенні:
1) аналітичні рахунки - регістри аналітичного обліку;
2) бухгалтерський облік в банках - процес виявлення, вимірювання, реєстрації, накопичення, узагальнення, зберігання та передавання інформації про операції банку зовнішнім та внутрішнім користувачам для прийняття рішень;
3) відповідальний виконавець - працівник банку, який відповідно до його службових обов'язків та/або розпорядження керівництва банку має повноваження виконувати певні операції та несе відповідальність за їх належне виконання;
4) внутрішньобанківські операції - операції банку, що не пов'язані з виконанням доручень клієнтів;
5) внутрішньобанківські рахунки - усі інші рахунки аналітичного обліку, що не належать до клієнтських рахунків;
6) клієнтські рахунки - рахунки, за якими обліковуються кошти, розпорядником яких є клієнти банку. До клієнтських рахунків належать кореспондентські, поточні, вкладні (депозитні) рахунки, рахунки умовного зберігання (ескроу), розрахункові рахунки;
{Підпункт 6 пункту 3 розділу I в редакції Постанови Національного банку № 209 від 26.09.2022}
7) облікова політика - сукупність принципів, методів і процедур, що використовується банком для ведення бухгалтерського обліку, складання та подання фінансової звітності;
{Підпункт 8 пункту 3 розділу I виключено на підставі Постанови Національного банку № 209 від 26.09.2022}
{Підпункт 9 пункту 3 розділу I виключено на підставі Постанови Національного банку № 209 від 26.09.2022}
{Підпункт 10 пункту 3 розділу I виключено на підставі Постанови Національного банку № 209 від 26.09.2022}
11) операція банку - дія або подія, внаслідок якої відбуваються зміни у фінансовому стані банку та яка відображається за балансовими або позабалансовими рахунками банку;
{Підпункт 12 пункту 3 розділу I виключено на підставі Постанови Національного банку № 209 від 26.09.2022}
13) оцінка - процес визначення грошових сум, за якими мають визнаватися і відображатися елементи фінансових звітів у Звіті про фінансовий стан (Баланс) та у Звіті про прибутки і збитки та інший сукупний дохід (Звіт про фінансові результати); основа оцінки - певна ідентифікована властивість (наприклад, історична собівартість, справедлива вартість чи вартість виконання) статті, що оцінюється. Застосування основи оцінки до активу чи зобов'язання породжує оцінку цього активу чи зобов'язання та відповідних доходів і витрат;
{Підпункт 13 пункту 3 розділу I в редакції Постанови Національного банку № 209 від 26.09.2022}
14) первинний документ - документ, який містить відомості про операцію;
15) регістри синтетичного та аналітичного обліку операцій - носії спеціального формату (паперові, електронні) у вигляді відомостей, книг, журналів, призначені для хронологічного, систематичного або комбінованого накопичення, групування та узагальнення інформації з первинних документів, що прийняті до обліку;
16) сторно - спосіб виправлення помилок у регістрах бухгалтерського обліку шляхом зворотного запису на величину помилки та одночасного зазначення правильної суми. Виправлення вносяться до регістру бухгалтерського обліку в тому звітному періоді, у якому виявлені помилки, що можуть виникати під час математичних підрахунків, застосування облікової політики, неправильної інтерпретації фактів, помилкового зарахування та/або списання коштів за рахунками, неналежного виконання посадових обов'язків.
Термін "операційний день" уживається в значенні, викладеному в Законі України "Про платіжні послуги".
{Пункт 3 розділу I доповнено новим абзацом згідно з Постановою Національного банку № 209 від 26.09.2022}
{Підпункт 17 пункту 3 розділу I виключено на підставі Постанови Національного банку № 209 від 26.09.2022}
Інші терміни вживаються у значеннях, визначених нормативно-правовими актами Національного банку України.
4. Банк самостійно визначає систему організації бухгалтерського обліку, ураховуючи вимоги законодавства України та цього Положення.
{Пункт 4 розділу I в редакції Постанови Національного банку № 209 від 26.09.2022}
5. Банк самостійно розробляє технології здійснення банківських операцій. Оброблення інформації про операції та її зберігання мають виконуватися на серверах та/або іншій комп'ютерній техніці, які/яка повинні/а фізично розташовуватися на території України, за винятком збереження резервних копій, захищених із використанням відповідних засобів технічного та/або криптографічного захисту.
{Абзац перший пункту 5 розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 209 від 26.09.2022}
Вимоги до інформаційного забезпечення, що використовується банком, зазначені в додатку до цього Положення.
{Абзац другий пункту 5 розділу I в редакції Постанови Національного банку № 209 від 26.09.2022}
6. Банк зобов'язаний забезпечити:
1) документування всіх операцій, що здійснюються його відокремленими підрозділами (складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку);
2) своєчасне, повне та достовірне відображення в регістрах бухгалтерського обліку всіх операцій, які здійснюють його відокремлені підрозділи;
3) дотримання відокремленими підрозділами вимог облікової політики банку;
4) виконання відокремленими підрозділами потрібних процедур внутрішнього контролю;
5) формування та зберігання відокремленими підрозділами первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, звітів відповідно до вимог законодавства України;
6) формування звітності в розрізі відокремлених підрозділів;
7) надання інформації в розрізі відокремлених підрозділів банку зовнішнім користувачам (Національному банку України, органам статистики та іншим органам відповідно до вимог законодавства України).
7. Операції банку виконують відповідальні виконавці, яким надане право оформляти та підписувати документи за визначеними операціями або:
1) контролювати правильність оформлення документів та відображення їх в обліку;
2) технологічно виконувати визначені операційні процедури незалежно від того, у якому структурному підрозділі банку вони працюють.
8. Повноваження та відповідальність працівників банку щодо виконання ними функціональних обов'язків визначаються внутрішніми документами банку та посадовими інструкціями.
Посадова інструкція складається в паперовій/електронній формі і передбачає перелік операцій та основних завдань, які має здійснювати відповідальний виконавець, його взаємозв'язки з іншими працівниками та підрозділами банку.
{Абзац другий пункту 8 розділу I із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 209 від 26.09.2022}
Банк самостійно визначає порядок затвердження посадових інструкції та порядок ознайомлення відповідальних виконавців зі своєю посадовою інструкцією.
9. Право на підписання документів працівникам банку та право контрольного підпису за операціями, що підлягають додатковому контролю, визначаються внутрішніми розпорядчими документами банку.
Зразки підписів відповідальних виконавців мають подаватися технологічно пов'язаним структурним підрозділам для здійснення контролю. Перевірка електронних цифрових підписів відповідальних виконавців здійснюється програмними засобами технологічно пов'язаних структурних підрозділів автоматично.
Працівники банку, які без відповідних повноважень підписали документ, несуть відповідальність згідно із законодавством України.
10. Банк самостійно визначає перелік операцій, що підлягають додатковому бухгалтерському контролю, а також перелік посадових осіб, яким надане право виконувати контрольні функції для забезпечення належного контролю за операціями.
11. Відповідальний виконавець може здійснювати контроль за операціями, що проводяться іншими виконавцями. На одну особу не може бути покладено виконання функції щодо проведення операції, починаючи з її ініціювання до відображення в регістрах бухгалтерського обліку банку, крім операцій із установленим механізмом контролю з використанням відповідного програмного забезпечення.
12. Робочі місця відповідальних виконавців мають бути організовані таким чином, щоб запобігти несанкціонованому доступу до апаратно-програмних засобів, ключової інформації, паролів, печаток, штампів, документів і бланків банку.
13. Організація бухгалтерського обліку в банку повинна забезпечувати:
1) розподіл обов'язків і повноважень щодо відображення операцій у бухгалтерському обліку;
2) належне документування всіх операцій. Програмне забезпечення, яке використовується для документування операцій банку, повинно забезпечити ведення протоколу про всі операції та дії відповідальних виконавців у захищеній від модифікації формі;
3) своєчасне, повне та достовірне відображення операцій у регістрах бухгалтерського обліку;
4) накопичення та надання докладної інформації за кожною операцією з обов'язковим зазначенням даних про її учасників із визначенням балансових і позабалансових вимог та зобов'язань, можливих змін за цими операціями, сум нарахованих, отриманих або сплачених доходів і витрат, а також інших параметрів, що забезпечують складання звітності банку;
5) визначення наявних та можливих операційних ризиків і управління ними;
6) систему бухгалтерського контролю;
7) конфіденційність інформації про кожну операцію та її контрагентів (інформація про операцію передається відповідними каналами зв'язку тільки в зашифрованому вигляді).
{Пункт 13 розділу I в редакції Постанови Національного банку № 209 від 26.09.2022}
14. Банк відображає операції в облікових регістрах у тому звітному періоді, у якому вони здійснені.
Банк за операціями, здійсненими протягом операційного дня обов'язково формує оборотно-сальдовий баланс/оборотно-сальдову відомість, регістри аналітичного обліку та інші регістри за операціями, що здійснюються з використанням відповідного програмного забезпечення.
{Пункт 14 розділу I в редакції Постанови Національного банку № 209 від 26.09.2022}
15. Операції банку мають бути зареєстровані та відображені в регістрах бухгалтерського обліку в той операційний день, в який вони здійснені, або не пізніше наступного операційного дня, якщо операція здійснена після закінчення операційного часу банку.
{Пункт 15 розділу I в редакції Постанови Національного банку № 41 від 30.03.2023}
16. Банк самостійно встановлює правила документообороту за операціями з урахуванням вимог нормативно-правових актів Національного банку України та умов укладених договорів із метою забезпечення здійснення операцій відповідно до розподілу обов'язків, своєчасного формування (прийняття до виконання) первинних документів, відображення інформації про операції в регістрах бухгалтерського обліку та виконання процедур контролю.
{Пункт 16 розділу I в редакції Постанови Національного банку № 209 від 26.09.2022}
{Пункт 17 розділу I виключено на підставі Постанови Національного банку № 209 від 26.09.2022}
{Пункт 18 розділу I виключено на підставі Постанови Національного банку № 209 від 26.09.2022}
{Пункт 19 розділу I виключено на підставі Постанови Національного банку № 209 від 26.09.2022}
{Пункт 20 розділу I виключено на підставі Постанови Національного банку № 209 від 26.09.2022}
{Пункт 21 розділу I виключено на підставі Постанови Національного банку № 209 від 26.09.2022}
22. Бухгалтерський облік є обов'язковим видом обліку, який ведеться банком. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку.
23. Бухгалтерський облік та фінансова звітність банку ґрунтуються на принципах, визначених у Концептуальній основі міжнародних стандартів фінансової звітності.
24. Керівник банку відповідно до законодавства України несе відповідальність за організацію бухгалтерського обліку та забезпечення фіксування фактів здійснення всіх операцій банку в первинних документах, збереження оброблених документів, регістрів бухгалтерського обліку і звітності протягом установленого строку, але не менше трьох років.
1) створити необхідні умови для організації правильного ведення бухгалтерського обліку та складання фінансової звітності банку;
2) забезпечити неухильне виконання всіма підрозділами, службами та працівниками, причетними до бухгалтерського обліку, правомірних вимог головного бухгалтера щодо дотримання порядку оформлення та подання до обліку первинних документів.
25. Бухгалтерський облік можуть здійснювати працівники будь-якого структурного підрозділу банку, якщо це передбачено їх функціональними (посадовими) обов'язками. Усі працівники, які здійснюють бухгалтерський облік, з питань ведення бухгалтерського обліку підпорядковуються головному бухгалтеру банку.
{Абзац перший пункту 25 розділу II в редакції Постанови Національного банку № 209 від 26.09.2022}
На працівників служби бухгалтерського обліку не може покладатися відповідальність за зберігання і видачу матеріалів та інвентарю, реєстрацію і видачу шляхових листів, інші господарські операції, що надалі відображаються ними в бухгалтерському обліку.
26. Головний бухгалтер банку, який очолює службу бухгалтерського обліку, у своїй роботі керується цим Положенням, міжнародними стандартами фінансової звітності та нормативно-правовими актами України.
1) забезпечує дотримання в банку встановлених єдиних методологічних засад бухгалтерського обліку, складання і подання в установлені строки фінансової звітності;
2) організує контроль за відображенням на рахунках бухгалтерського обліку всіх операцій, які здійснюються банком;
3) бере участь в оформленні матеріалів, пов'язаних з нестачею та відшкодуванням втрат від нестачі, крадіжки і псування активів банку;
4) забезпечує перевірку стану бухгалтерського обліку у відокремлених підрозділах банку.
27. Головний бухгалтер має право вимагати від відокремлених підрозділів банку:
1) забезпечення організації бухгалтерського обліку і бухгалтерського контролю;
2) подання необхідних документів щодо оформлення операцій;
3) дотримання встановленого порядку прийняття, оприбуткування, зберігання і витрачання грошових коштів, матеріальних та інших цінностей.
Головний бухгалтер має право вимагати від будь-якого підрозділу банку надання пояснень, а за потреби й безпосередньо втручатися в його робочі процедури, якщо отримані дані викликають сумнів.
28. На головного бухгалтера не можуть покладатися обов'язки керівника банку за тимчасової його відсутності, а також обов'язки щодо безпосереднього виконання бухгалтерських операцій.
{Пункт 28 розділу II в редакції Постанови Національного банку № 209 від 26.09.2022}
29. У разі звільнення головного бухгалтера проводиться передавання справ новопризначеному головному бухгалтеру зі складанням відповідних документів.
30. Бухгалтерський облік ведеться безперервно з часу реєстрації банку до його ліквідації.
31. Банк може виділяти на окремий баланс відокремлені підрозділи, які зобов'язані вести бухгалтерський облік, з наступним включенням їх показників до фінансової звітності банку.
32. Повнота та достовірність операцій у сфері бухгалтерського обліку забезпечуються обліковою політикою і внутрішніми процедурами банку, що проводяться відповідно до законодавства України та нормативно-правових актів Національного банку України.
33. Банк самостійно обирає систему та підсистеми бухгалтерського обліку виходячи з потреб управління банком, обсягу операцій і кількості працюючих. Будь-яка система обліку повинна забезпечити:
1) дотримання принципів бухгалтерського обліку;
2) єдину методологічну основу;
3) взаємозв'язок даних синтетичного і аналітичного обліку;
4) хронологічне та систематичне відображення всіх операцій банку в регістрах бухгалтерського обліку на підставі первинних документів;
5) накопичення і систематизацію даних обліку в розрізі показників, необхідних для управління банком, а також складання звітності.
34. Банк самостійно визначає свою облікову політику, розробляє систему і форми управлінського обліку, внутрішньої звітності і контролю за операціями, визначає права працівників на підписування документів, затверджує правила документообороту і технологію оброблення облікової інформації, додаткову систему рахунків і регістрів аналітичного обліку.
Організація реєстрації і оброблення даних повинна забезпечити суцільне і безперервне відображення всіх операцій, доказовість інформації, збереження узагальненої інформації в електронному вигляді, а також можливість здійснення будь-якого подальшого контролю і створення та засвідчення копій електронних документів на паперових носіях.
35. Правління банку затверджує положення про облікову політику банку. Зміст положення про облікову політику банку доводиться до відома всіх структурних та відокремлених підрозділів банку.
Цим документом установлюється порядок ведення бухгалтерського обліку операцій, які здійснює банк згідно із законодавством України. У ньому мають відображатися особливості організації та ведення бухгалтерського обліку банку.
36. Облікова політика банку має бути послідовною (із року в рік). Облікова політика може змінюватися, якщо зміна:
{Абзац перший пункту 36 розділу II в редакції Постанови Національного банку № 209 від 26.09.2022}
1) вимагається міжнародними стандартами фінансової звітності та нормативно-правовими актами Національного банку України;
{Підпункт 1 пункту 36 розділу II в редакції Постанови Національного банку № 209 від 26.09.2022}
2) приводить до того, що фінансова звітність надає достовірну та доречнішу інформацію про вплив операцій, інших подій або умов на фінансовий стан, результати діяльності банку або грошові потоки банку.
37. Банк зазначає в обліковій політиці:
1) принципи обліку активів, зобов'язань, капіталу, доходів, витрат банку;
2) методи оцінки активів та зобов'язань банку;
3) факти, що стосуються змін в обліковій політиці.
38. Банк не повинен здійснювати взаємозалік активів та зобов'язань або доходів і витрат (крім випадків, передбачених міжнародними стандартами фінансової звітності та законодавством України).
39. Обов'язково мають розроблятися та затверджуватися основні складові облікової політики банку:
1) характеристика аналітичних рахунків внутрішнього плану рахунків;
2) додаткові регістри аналітичного обліку та форми первинних документів, на підставі яких здійснюються операції;
3) правила документообороту та технології оброблення облікової інформації;
4) перелік визначених прав працівників банку на підписування документів;
5) перелік операцій, що потребують додаткового контролю;
6) порядок проведення інвентаризації і методи оцінки активів та зобов'язань;
7) порядок контролю за здійсненими внутрішніми операціями;
8) порядок розрахунків між структурними підрозділами банку (внутрішньосистемні розрахунки);
9) порядок консолідації фінансової звітності асоційованих та дочірніх компаній;
10) порядок застосування в обліку принципу нарахування доходів та витрат (включаючи порядок амортизації активів банку, формування та використання резервів);
11) процедури вивірки та контролю (операцій, звітності);
12) інші документи банку, що регулюють питання організації бухгалтерського обліку.
40. Не є змінами в обліковій політиці:
1) застосування облікової політики до операцій, інших подій або умов, що відрізняються за сутністю від тих, що відбувалися раніше;
2) застосування нової облікової політики до операцій, інших подій або умов, які не відбувалися раніше або були несуттєвими.
III. Документування операцій у банку
41. Операції, які здійснює банк, мають бути належним чином задокументовані.
42. Підставою для бухгалтерського обліку операцій банку є первинні документи. Для контролю та впорядкування оброблення даних на підставі первинних документів можуть складатися зведені облікові документи.
43. Первинні документи, складені в електронній формі, застосовуються в бухгалтерському обліку за умов дотримання вимог законодавства України про електронні документи та електронний документообіг.
{Пункт 44 розділу III виключено на підставі Постанови Національного банку № 209 від 26.09.2022}
45. Касовими документами оформляються операції з готівкою. Касові документи оформляються відповідно до вимог, визначених нормативно-правовими актами Національного банку України щодо організації касової роботи в банках України.
46. Відображення в обліку операцій банку і його клієнтів за безготівковими розрахунками здійснюється на підставі платіжних інструкцій, наданих/складених відповідно до нормативно-правових актів Національного банку України з питань безготівкових розрахунків та виконання міжбанківських платіжних операцій в Україні в національній валюті.
{Пункт 46 розділу III в редакції Постанови Національного банку № 209 від 26.09.2022}
{Пункт 47 розділу III виключено на підставі Постанови Національного банку № 209 від 26.09.2022}
{Пункт 48 розділу III виключено на підставі Постанови Національного банку № 209 від 26.09.2022}
{Пункт 49 розділу III виключено на підставі Постанови Національного банку № 209 від 26.09.2022}
{Пункт 50 розділу III виключено на підставі Постанови Національного банку № 209 від 26.09.2022}
51. Первинні документи в паперовій/електронній формі повинні мати такі обов'язкові реквізити:
3) найменування клієнта/банку, прізвище, власне ім'я та по батькові (за наявності) фізичної особи, який/яка склав/склала документ/від імені якого/якої складений документ;
4) зміст та обсяг операції (підстави для її здійснення) та одиницю її виміру;
5) посади осіб, відповідальних за здійснення операції та правильність її оформлення;
6) особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні операції.
Залежно від характеру операції та технології оброблення облікової інформації до первинних документів можуть уключатися додаткові реквізити (печатка, номер документа, підстава для здійснення операції).
Банк має право самостійно визначати інші додаткові реквізити первинних документів у паперовій/електронній формі.
{Пункт 51 розділу III в редакції Постанови Національного банку № 209 від 26.09.2022}
52. Первинні документи, які не містять обов'язкових реквізитів, є недійсними і не можуть бути підставою для бухгалтерського обліку.
53. Унесення виправлень до первинних документів не допускається, крім випадків, установлених нормативно-правовими актами Національного банку України. Банк не приймає до виконання платіжні інструкції в електронній формі з негативним результатом перевірки електронного підпису.
{Пункт 53 розділу III із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 209 від 26.09.2022}
54. Керівник банку вживає всіх необхідних заходів для запобігання несанкціонованому та непомітному виправленню записів у первинних документах і регістрах бухгалтерського обліку та забезпечує їх належне зберігання протягом установленого строку.
55. Відповідальність за несвоєчасне складання первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку та недостовірність відображених у них даних несуть особи, які склали та підписали ці документи.
56. Банк має забезпечити безперервність процесу збору, оброблення та зберігання первинних документів, навіть під час передавання їх з однієї підсистеми до іншої в межах системи автоматизації банку. Відповідна інформація має бути цілісною, достовірною і несуперечливою.
IV. Регістри аналітичного та синтетичного обліку
57. Інформація, що міститься в прийнятих для обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку.
Регістри синтетичного та аналітичного обліку ведуться на паперових носіях або в електронній формі.
Запис у регістрах аналітичного обліку здійснюється лише на підставі відповідного санкціонованого первинного документа (паперового або електронного).
58. Банк самостійно розробляє форми регістрів синтетичного та аналітичного обліку, які повинні містити назву, період реєстрації операції, прізвища і підписи або інші дані, що дають змогу ідентифікувати осіб, які брали участь у їх складанні.
59. Банк обов'язково має складати на паперових та/або електронних носіях такі регістри:
1) клієнтські рахунки та виписки з них;
{Підпункт 1 пункту 59 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 209 від 26.09.2022}
2) аналітичні рахунки з обліку внутрішньобанківських операцій;
3) книги реєстрації відкритих рахунків;
4) оборотно-сальдовий баланс/оборотно-сальдову відомість.
У разі складання регістрів бухгалтерського обліку в електронному вигляді банк зобов'язаний зробити їх копії на паперових носіях на вимогу учасників операції, а також органів контролю та правоохоронних органів відповідно до вимог законодавства України.
60. Клієнтські рахунки та рахунки з обліку внутрішньобанківських операцій є регістрами аналітичного обліку, що вміщують записи про операції, здійснені протягом операційного дня.
{Абзац перший пункту 60 розділу IV в редакції Постанови Національного банку № 209 від 26.09.2022}
Банк забезпечує ведення синтетичного обліку за допомогою рахунків II, III, IV порядків Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України, затвердженого постановою Правління Національного банку України від 11 вересня 2017 року за № 89 (зі змінами). Детальна інформація про кожного контрагента та кожну операцію фіксується на рівні аналітичного обліку на аналітичних рахунках. Аналітичні рахунки повинні містити обов'язкові параметри, визначені нормативно-правовими актами Національного банку України. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожними відповідним рахункам синтетичного обліку.
61. Форма клієнтських рахунків затверджується банком самостійно залежно від можливостей програмного забезпечення. Клієнтські рахунки та виписки з них мають містити такі обов'язкові реквізити:
1) номер клієнтського рахунку;
2) дату здійснення останньої (попередньої) операції;
3) дату здійснення поточної операції;
4) код Єдиного ідентифікатора Національного банку України (далі - ID НБУ) банку, у якому відкрито рахунок;
6) сума вхідного залишку за рахунком;
7) код ID НБУ банку-кореспондента;
8) номер рахунку кореспондента;
10) суму операції (відповідно за дебетом або кредитом);
11) сума оборотів за дебетом та кредитом рахунку;
{Пункт 61 розділу IV в редакції Постанови Національного банку № 209 від 26.09.2022}
62. Виписки з клієнтських рахунків є підтвердженням виконаних за операційний день операцій і призначаються для видачі або відсилання клієнту.
Порядок, періодичність друкування та форма надання виписок (у паперовій/електронній формі) із клієнтських рахунків обумовлюються договором банківського рахунку, що укладається між банком і клієнтом під час відкриття рахунку.
{Пункт 62 розділу IV в редакції Постанови Національного банку № 209 від 26.09.2022}
63. Виписка з клієнтського рахунку може слугувати первинним документом, що підтверджує факт списання/зарахування коштів з/на цього/цей рахунку/рахунок клієнта, якщо вона містить такі реквізити:
3) найменування клієнта/банку, прізвище, власне ім'я та по батькові (за наявності) фізичної особи;
4) зміст та обсяг операції (підстави для її здійснення) та одиницю її виміру за кожною операцією, відображеній у виписці з рахунку клієнта;
5) особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у складанні виписки з рахунку клієнта/печатку банку.
{Пункт 63 розділу IV в редакції Постанови Національного банку № 209 від 26.09.2022}
64. Банк станом на 01 січня надає клієнтам виписки за їх рахунками. Клієнти складають у письмовій/електронній формі підтвердження про залишки на їх рахунках станом на 01 січня. Порядок підтвердження залишків коштів за клієнтськими рахунками передбачається в договорах банківського рахунку. Залишки коштів за клієнтськими рахунками є підтвердженими, якщо підтвердження про них банк не отримав протягом місяця.
{Пункт 64 розділу IV в редакції Постанови Національного банку № 209 від 26.09.2022}
65. Інформація про стан рахунків клієнтів може надаватись їх власникам та органам, які мають право на отримання такої інформації згідно із законодавством України.
{Пункт 65 розділу IV із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 209 від 26.09.2022}
66. Виписки з аналітичних рахунків з обліку внутрішньобанківських операцій роздруковуються на паперових носіях у разі потреби з періодичністю, визначеною згідно з внутрішнім положенням банку.
67. Банк зобов'язаний складати щоденний оборотно-сальдовий баланс/оборотно-сальдову відомість.
68. У щоденному оборотно-сальдовому балансі/оборотно-сальдовій відомості відображаються обороти за дебетом і кредитом за день, вихідні залишки за активом і пасивом за кожним балансовим рахунком четвертого порядку з проміжним підсумком за балансовими рахунками третього та другого порядків (аналогічно і за позабалансовими рахунками). В оборотно-сальдовому балансі/оборотно-сальдовій відомості відображаються підсумки за кожним класом рахунків і загальний підсумок за всіма рахунками банку. Правильність складання щоденного балансу оборотів та залишків контролюється рівністю дебетових і кредитових оборотів та залишків за активом і пасивом. Наявність такої рівності є обов'язковою умовою початку нового банківського дня.
69. Підсумок первинних документів за кожний робочий день має бути звірений з оборотно-сальдовим балансом/оборотно-сальдовою відомістю. Банк самостійно визначає порядок звіряння, формування та зберігання документів згідно з його внутрішніми документами (правилами, положеннями) та нормативно-правовими актами Національного банку України.
{Пункт 69 розділу IV в редакції Постанови Національного банку № 209 від 26.09.2022}
70. Головний бухгалтер або уповноважена ним особа обов'язково підписує щоденний оборотно-сальдовий баланс/оборотно-сальдову відомість.
71. Банк самостійно визначає процедури перевірки тотожності даних аналітичного обліку оборотам і залишкам за балансовими та позабалансовими рахунками синтетичного обліку. Дані аналітичних рахунків повинні бути тотожні відповідним рахункам синтетичного обліку.
V. Основні вимоги до організації роботи з ведення рахунків
72. Порядок відкриття та закриття рахунків регламентується нормативно-правовими актами Національного банку України.
73. Банк самостійно визначає порядок відкриття та закриття внутрішньобанківських рахунків.
74. Банк самостійно визначає власну систему аналітичного обліку та відповідно до Плану рахунків бухгалтерського обліку банків України створює внутрішній план аналітичних рахунків (сукупність усіх аналітичних рахунків банку).
Внутрішній план аналітичних рахунків має передбачати опис характеристики кожного рахунку або групи рахунків, порядок їх відкриття та закриття.
75. Усі рахунки, що відкриваються клієнтам, а також рахунки за внутрішніми операціями банку реєструються в книзі відкритих рахунків, яка ведеться в розрізі балансових рахунків четвертого порядку та включає такі позиції щодо рахунку:
{Абзац перший пункту 75 розділу V із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 209 від 26.09.2022}
2) номер клієнтського/внутрішньобанківського рахунку;
{Підпункт 2 пункту 75 розділу V в редакції Постанови Національного банку № 209 від 26.09.2022}
76. Банк зобов'язаний вести та зберігати книги реєстрації відкритих рахунків у паперовій або електронній формі. Банк зобов'язаний забезпечити можливість перевірки цілісності інформації в книзі реєстрації відкритих рахунків у разі ведення такої книги в електронній формі.
Банк на вимогу органів банківського регулювання та нагляду зобов'язаний роздруковувати копії книг реєстрації відкритих рахунків у паперовій формі.
77. Головний бухгалтер банку контролює правильність ведення книги відкритих рахунків.
Головний бухгалтер банку може надавати право ведення книги відкритих рахунків відповідним підрозділам банку. Банк може вести книги відкритих рахунків у розрізі окремих балансових рахунків (наприклад, для обліку інвестицій, внесків акціонерів або вкладів фізичних осіб) або структурних підрозділів служби бухгалтерського обліку. Кожна підсистема з реєстрації відкритих рахунків та обліку окремих операцій (наприклад, цінні папери, кредити, депозити, основні засоби) повинна працювати так, щоб уся інформація за рахунками цих підсистем уключалася до загальних даних банку.
VI. Формування та зберігання документів
78. Банк самостійно визначає порядок формування та зберігання первинних документів, що були підставою для відображення операцій в бухгалтерському обліку, та регістрів бухгалтерського обліку і звітів, забезпечуючи їх суворе зберігання.
79. Первинні документи, регістри аналітичного та синтетичного обліку і фінансова звітність зберігаються протягом строку, установленого законодавством України.
791. Банк для визначення строку зберігання первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку повинен користуватися відповідним нормативно-правовим актом Національного банку України, який визначає строки зберігання кожної категорії документів, що утворюються в діяльності банку.
{Розділ VI доповнено новим пунктом 791 згідно з Постановою Національного банку № 209 від 26.09.2022}
80. Строки зберігання електронних документів мають бути не меншими, ніж строки, установлені для паперових документів аналогічного призначення. Електронні архіви мають зберігатися у двох примірниках на різних типах носіїв. Банк має передбачити процедуру перезапису електронних архівів відповідно до умов зберігання інформації на різних типах носіїв.
Зберігання електронних архівів має бути організовано таким чином, щоб у разі потреби забезпечити їх передавання в належному стані (з описом структури архівів).
81. Керівник банку відповідає за організацію збереження первинних документів та регістрів бухгалтерського обліку.
Керівник банку має забезпечити місце (архів) для зберігання документів банку та визначити порядок зберігання документів до передавання їх до архіву на постійне зберігання з урахуванням вимог, установлених нормативно-правовими актами Національного банку України.
{Пункт 82 розділу VI виключено на підставі Постанови Національного банку № 209 від 26.09.2022}
83. Банк зобов'язаний за власний рахунок виготовити копії первинних документів і регістрів бухгалтерського обліку на паперових носіях на вимогу інших учасників операцій, а також контролюючих та правоохоронних органів у межах повноважень, передбачених законами України, у разі їх складання та зберігання в електронному вигляді.
84. Копії первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку та звітів можуть бути вилучені в банку лише за рішенням відповідних органів, прийнятим у межах їх повноважень, передбачених законами України. Обов'язковим є складання реєстру (опису) документів, що вилучаються, у порядку, установленому законодавством України.
85. Вилучення оригіналів таких документів та регістрів забороняється, крім випадків, передбачених кримінальним процесуальним законодавством України.
86. Банк зобов'язаний виготовити копії первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку та звітів, що вилучаються, які засвідчуються підписом представника банку. Ці копії документів залишаються в банку замість вилучених оригіналів та зберігаються в справах, з яких були вилучені їх оригінали, з відповідною відміткою про вилучення.
87. Банк зобов'язаний зберігати в окремій справі копії ухвал, ухвал слідчого судді, описи документів, що вилучалися на виконання ухвал, копії протоколів про вилучення (виїмку) документів, обшуку або огляду.
88. Керівник банку (або призначена ним відповідальна особа) приймає під підпис раніше вилучені документи в разі їх повернення представниками уповноважених органів. Зазначені документи разом із рішенням про повернення вилучених документів підшиваються до тих самих томів, з яких вони були вилучені.
89. Керівник банку письмово повідомляє про втрату або знищення первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку особу, зазначену в ухвалі, та наказом призначає комісію для встановлення переліку документів, яких немає, і розслідування причин їх зникнення або знищення.
Результати роботи комісії оформляються актом, що затверджується керівником банку.
{Заголовок розділу VII в редакції Постанови Національного банку № 209 від 26.09.2022}
90. Бухгалтерський контроль - сукупність процедур, що спрямовані на попередження, виявлення і виправлення суттєвих помилок та дають змогу забезпечити захист та збереження активів банку, повноту і точність облікової інформації та достовірність звітності (далі - бухгалтерський контроль).
Порядок бухгалтерського контролю встановлюється банком самостійно.
{Абзац другий пункту 90 розділу VII із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 209 від 26.09.2022}
91. Бухгалтерський контроль забезпечується шляхом упровадження правил та процедур, що належним чином документуються, та застосовується з метою мінімізації операційного ризику.
92. Бухгалтерський контроль дає змогу упевнитися, що:
1) операції проводяться за дозволом керівника банку або уповноваженої ним особи;
2) операції відображаються згідно з вимогами облікової політики банку;
3) система аналітичного обліку дає змогу відстежувати використання ресурсів і рух активів банку;
4) розпорядження активами та відображення операцій у бухгалтерському обліку здійснюються лише в межах наданих повноважень;
5) виявлені недоліки усуваються належним чином;
6) інвентаризація активів та зобов'язань проводиться з певною регулярністю;
7) дотримуються вимоги нормативно-правових актів Національного банку України з питань бухгалтерського обліку;
відображення в бухгалтерському обліку всіх операцій, здійснених протягом операційного дня банку;
наявність бухгалтерської документації, що забезпечується шляхом звіряння записів в облікових регістрах з обліковими документами, перевіряння та дотримання арифметичної точності записів, підбиття підсумків бухгалтерських записів, повідомлення про помилки і розбіжності;
регулярне та своєчасне порівняння (вивіряння) записів у регістрах бухгалтерського обліку з первинними документами та/або відповідними активами;
повнота, достовірність, своєчасність складання та подання фінансової, статистичної, управлінської, податкової та іншої звітності.
{Пункт 92 розділу VII в редакції Постанови Національного банку № 209 від 26.09.2022}
93. Банк може встановити окремий порядок проведення бухгалтерського контролю для деяких операцій згідно із розпорядчими актами банку.
94. Кожна операція під час її відображення в бухгалтерському обліку контролюється не менше ніж на двох рівнях бухгалтерського контролю різними відповідальними виконавцями.
{Пункт 94 розділу VII із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 209 від 26.09.2022}
95. Відповідальні виконавці забезпечують здійснення контролю за відображенням операцій, що реєструються в підсистемах, на підставі первинних документів, наданих (зареєстрованих у підсистемах) ініціаторами операцій та/або клієнтами відповідно до внутрішніх процедур проведення операцій.
{Пункт 95 розділу VII із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 209 від 26.09.2022}
96. Контроль, що здійснюється в момент проведення та підтвердження операції, передбачає перевірку відповідності операцій вимогам нормативно-правових актів Національного банку України та забезпечується шляхом перевірки:
{Абзац перший пункту 96 розділу VII в редакції Постанови Національного банку № 209 від 26.09.2022}
1) наявності первинних (облікових) документів, дозволів, лімітів на здійснення операцій;
2) відповідності підписів та повноважень осіб, які підписали первинні (облікові) документи, зразкам підписів та/або інформації щодо повноважень уповноважених осіб банку. Достовірність підписів на первинних (облікових) електронних документах перевіряється відповідно до процедур, передбачених у програмно-технічних комплексах автоматизації банківських операцій;
3) правильності складання облікових документів та відповідності заповнення реквізитів облікових документів вимогам нормативно-правових актів Національного банку України;
4) відповідності операції, що виконується, вимогам укладеного договору та внутрішнім правилам/процедурам;
5) коректності вводу даних у програмно-технічні комплекси автоматизації банківських операцій;
6) наявності на відповідних клієнтських рахунках коштів для здійснення операції;
7) правильності відображення операції на рахунках бухгалтерського обліку.
{Пункт 97 розділу VII виключено на підставі Постанови Національного банку № 209 від 26.09.2022}
98. Перелік операцій, що підлягають додатковому контролю, опис правил/процедур та особливостей його проведення за кожним видом операцій визначається розпорядчими актами банку та/або внутрішніми документами підрозділу.
Працівник, який здійснив контроль, підписує обліковий документ (паперовий та/або електронний), що підтверджує факт здійснення контролю.
99. Обов'язковому вивірянню станом на кінець останнього робочого дня звітного місяця підлягають залишки за рахунками, для яких характерна висока ймовірність реалізації операційного ризику, за якими обліковуються різні види операцій та/або операції з різними контрагентами:
2) за рахунками дебіторської та кредиторської заборгованості за операціями з клієнтами, контрагентами банку та внутрішньобанківськими операціями;
3) залишки та проведені суми за рахунками лоро, ностро;
4) залишки за рахунками, за якими протягом тривалого часу не було руху коштів.
100. За результатами аналізу вивірених записів визначаються характер, суми та причини розбіжностей.
Записи в регістрах бухгалтерського обліку проводяться відповідно до первинних документів та/або наявних активів у разі виявлення розбіжностей.
101. Відповідальні виконавці передають облікову інформацію з підсистем до системи автоматизації банківських операцій для відображення операцій на балансових (позабалансових) рахунках головної книги після завершення процедури контролю та в разі потреби - додаткового контролю.
{Пункт 101 розділу VII в редакції Постанови Національного банку № 209 від 26.09.2022}
102. Контроль може здійснюватися в підсистемах, операції в яких реєструються від початку до завершення, за наявності відповідного програмного забезпечення з належними рівнями контролю, що забезпечують достовірність та цілісність подальшого відображення облікової інформації на балансових (позабалансових) рахунках головної книги.
{Пункт 102 розділу VII із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 209 від 26.09.2022}
103. Бухгалтерський контроль здійснюється з метою:
1) забезпечення систематичної перевірки стану бухгалтерського обліку;
2) виявлення систематичних і типових помилок та правильного відображення операцій на рахунках бухгалтерського обліку;
3) належного оформлення виконаних операцій;
4) дотримання порядку звіряння аналітичного обліку з синтетичним, формування облікових документів, проведення інвентаризацій, розподілу повноважень під час виконання облікових операцій;
5) перевірки стану виправлення/усунення помилок та врахування зауважень і пропозицій за результатами перевірок.
За результатами бухгалтерського контролю з'ясовуються причини порушень правил здійснення операцій, ведення бухгалтерського обліку, забезпечується вжиття заходів щодо їх усунення та опрацьовуються механізми недопущення аналогічних помилок надалі.
{Пункт 103 розділу VII в редакції Постанови Національного банку № 209 від 26.09.2022}
104. Головний бухгалтер забезпечує проведення перевірок стану бухгалтерського обліку в банку.
105. Головний бухгалтер залежно від обсягу операцій у банку визначає працівників, які залучаються до здійснення контролю та перевірок.
{Пункт 105 розділу VII в редакції Постанови Національного банку № 209 від 26.09.2022}
VIII. Звітність та інвентаризація
{Заголовок розділу VIII в редакції Постанови Національного банку № 209 від 26.09.2022}
106. Банк зобов'язаний складати фінансову звітність на підставі даних бухгалтерського обліку.
107. Порядок, періодичність складання, подання та оприлюднення фінансової звітності визначається окремим нормативно-правовим актом Національного банку України.
{Пункт 108 розділу VIII виключено на підставі Постанови Національного банку № 209 від 26.09.2022}
109. Складанню річного звіту має передувати обов'язкова інвентаризація активів, зобов'язань, резервів, уключаючи і обліковане на позабалансових рахунках, під час якої перевіряються і документально підтверджуються їх наявність, стан та оцінка.
Банк самостійно розробляє порядок проведення інвентаризації з урахуванням вимог законодавства України.
110. Керівник банку відповідає за організацію та порядок проведення інвентаризації.
111. Керівник банку визначає строки проведення інвентаризації, крім тих випадків, коли проведення інвентаризації є обов'язковим згідно із законодавством України, а також не раніше 01 жовтня звітного року перед складанням річної фінансової звітності.
112. Для проведення інвентаризації згідно із розпорядчим документом керівника банку створюються інвентаризаційні комісії.
113. Банк вживає заходів щодо врегулювання розбіжностей, виявлених за результатами проведення інвентаризації.
У бухгалтерському обліку відображення інвентаризаційних різниць (недостач, надлишків, пересортування) здійснюється після затвердження керівником банку висновків інвентаризаційної комісії в тому місяці, у якому вона була закінчена, але не пізніше грудня поточного року.
114. Під час проведення інвентаризації активів банку різниця між облікованими та наявними активами підлягає обліку, якщо:
1) фактична кількість активів є нижчою, ніж облікована, і різниця між сумами не може бути підтверджена бухгалтерськими документами чи іншим чином згідно із відповідними законодавчими та нормативно-правовими актами. Така різниця визнається витратами банку і нестача відшкодовується відповідно до законодавства України;
2) фактична кількість є вищою, ніж облікована кількість, і різниця між цими сумами не може бути підтверджена бухгалтерськими документами або іншим чином згідно із відповідними законодавчими та нормативно-правовими актами. Така різниця є доходом банку.
{Пункт 114 розділу VIII в редакції Постанови Національного банку № 209 від 26.09.2022}
1141. Під час проведення інвентаризації зобов'язань банку перевіряється повнота їх визнання (обґрунтованість сум, відображених на відповідних аналітичних рахунках) згідно із законодавством України, міжнародними стандартами фінансової звітності та умовами укладених договорів.
За результатами інвентаризації зобов'язань у бухгалтерському обліку відображаються коригування сум зобов'язань банку.
{Розділ VIII доповнено новим пунктом 1141 згідно з Постановою Національного банку № 209 від 26.09.2022}
115. Управлінська звітність використовується керівником (правлінням банку), підрозділами банку для планування, контролю та прийняття відповідних управлінських та економічних рішень. Метою управлінської звітності є надання можливості оперативно управляти банківськими ресурсами та оцінювати ризики.
116. Організація управлінського обліку з метою складання управлінської звітності має забезпечувати перевірку ідентичності інформації і розрахунків, здійснених на основі бухгалтерського обліку.
117. Порядок складання, періодичність і рівень деталізації управлінської звітності встановлюється банком самостійно.
118. Ведення податкового обліку дає змогу складати податкову звітність відповідно до вимог податкового законодавства України. Банк самостійно визначає порядок ведення податкового обліку. Цей порядок має бути відокремлений від бухгалтерського обліку банку.
{Пункт 118 розділу VIII із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 209 від 26.09.2022}
Додаток |
ВИМОГИ
до інформаційного забезпечення, що використовується банком
1. Інформаційне забезпечення, що використовується банком, уключає програмно-технічні комплекси автоматизації банківської діяльності, взаємозв'язки для обміну інформацією між ними, телекомунікаційну інфраструктуру, внутрішні нормативні документи та інструкції щодо їх застосування.
2. Банк розробляє вимоги до інформаційного забезпечення з урахуванням потреб бізнес-процесів, кращого світового досвіду управління інформаційними технологіями та інформаційною безпекою відповідно до нормативно-правових актів Національного банку України.
3. Керівник банку має забезпечити контроль за надійним та безперервним функціонуванням інформаційного забезпечення та виконанням вимог інформаційної безпеки. Заходи контролю за інформаційним забезпеченням банку мають передбачати перевіряння:
1) відповідності інформаційного забезпечення банку вимогам нормативно-правових актів Національного банку України;
2) виконання вимог розробників систем автоматизації банківської діяльності щодо технічного та технологічного забезпечення;
3) виконання розробниками систем автоматизації банківської діяльності вимог законодавства України та нормативно-правових актів Національного банку України щодо технологічного забезпечення бухгалтерського обліку операцій банку;
4) виконання вимог щодо організації заходів безпеки інформації згідно із нормативно-правовими актами Національного банку України та вимогами розробників систем захисту інформації.
4. За допомогою інформаційного забезпечення має забезпечуватися:
1) хронологічне та систематичне відображення всіх операцій у регістрах бухгалтерського обліку на підставі первинних документів;
2) своєчасне та повне відображення всіх операцій банку та його відокремлених підрозділів у регістрах бухгалтерського обліку банку (філії);
3) складання звітності (фінансової, статистичної, управлінської, податкової);
4) взаємозв'язок даних синтетичного та аналітичного обліку;
5) накопичення та систематизація операцій у розрізі економічних показників, потрібних для складання звітності;
6) розрахунок економічних показників, що визначені відповідними методиками Національного банку України;
7) можливість оперативного аналізу діяльності банку в розрізі структурних підрозділів;
8) інтегрованість з інформаційними системами Національного банку України;
9) інтегрованість усіх складових систем автоматизації банківської діяльності, можливість отримувати інформацію про здійснені операції в будь-якому розрізі;
10) уніфікація програмно-технічних рішень і технологій для структурних підрозділів банку;
11) можливість нарощування функціональних характеристик програмного забезпечення, а також його адаптація в разі зміни нормативної бази щодо операцій.
5. Інформаційне забезпечення повинно відповідати таким вимогам:
1) доступ з робочого місця працівника лише до тієї інформації, що потрібна йому для безпосереднього виконання його обов'язків;
2) можливість детального аналізу всієї вхідної інформації до часу її відображення в регістрах бухгалтерського обліку;
3) можливість перегляду етапів проходження операції в такому порядку:
4) реалізація правила "двох рук" (операція не може бути ініційована та виконана одним користувачем системи). Виняток може бути зроблений для операцій, що здійснюються автоматично системами автоматизації банківської діяльності;
5) реалізація банківського продукту згідно із затвердженою технологією оброблення інформації;
6) надання відповідальному виконавцю повідомлення про наявність викривленої та/або суперечливої інформації;
7) можливість автоматичного визначення джерела надходження суперечливої інформації та термінового інформування відповідних працівників банку про це і блокування роботи користувачів чи робочих місць до часу надання їм дозволу на проведення подальшої роботи;
8) надання достатньої інформаційної підтримки для прийняття користувачами правильного рішення про те, яке з джерел інформації слід уважати сумнівним, а яке - достовірним;
9) неможливість ігнорування інформації, що надійшла з будь-якого джерела;
10) автоматичне присвоєння протягом одного операційного дня кожній операції певного ідентифікатора (номера). Цей ідентифікатор (номер) має вноситися до відповідного електронного документа;
11) надійність та здатність до швидкого відновлення робочого процесу в разі виникнення технічних або програмних збоїв. Наявність резервного накопичення та зберігання всієї інформації для забезпечення відновлення роботи банку внаслідок виникнення форс-мажорних обставин або в разі ліквідації банку;
12) автоматизація роботи з архівами системи. Можливість ознайомлення з будь-якою потрібною архівною інформацією протягом строку її зберігання. У цьому разі виконуються лише операції з перегляду, пошуку та формування вихідних документів;
13) архівація - регламентна або позапланова (у разі потреби).
6. Банк для отримання звітності та розрахунку економічних показників діяльності може використовувати сховище даних, що має відповідати таким вимогам:
1) ґрунтується на багатовимірній базі даних;
2) дані накопичуються протягом певного часу і чітко хронологізовані;
3) дані лише накопичуються і не знищуються;
4) має опис сховища даних, специфікації та формалізований опис економічних показників як первинних, так і вторинних (репозитарій);
5) сховище даних має відповідати загальним вимогам, зазначеним у пункті 8 цього Додатка, і додатково вимогам інформаційної безпеки, а саме:
економічні показники, що внесені до сховища даних, мають бути захищеними від модифікації та знищення;
користувачі мають доступ до сховища даних у режимі "читання" з мінімально необхідними для виконання службових обов'язків правами доступу до економічних показників;
поповнення сховища даних інформацією можливо здійснити виключно за допомогою спеціалізованих засобів завантаження.
7. Банк упроваджує заходи із забезпечення інформаційної безпеки відповідно до нормативно-правових актів Національного банку України.
Банк зобов'язаний визначити критичними щодо інформаційної безпеки бізнес-процеси діяльності банку, у яких здійснюються формування, оброблення, передавання та зберігання електронних банківських документів.
8. Інформаційне забезпечення має відповідати таким вимогам інформаційної безпеки:
1) наявність системи захисту інформації, що не можна відключити і неможливо здійснити оброблення інформації без її використання;
2) забезпечення належного захисту інформації під час її передавання між різними підсистемами формування та оброблення інформації;
3) наявність безперервного технологічного контролю за цілісністю інформації електронних банківських документів на всіх етапах їх оброблення;
4) передавання електронних банківських документів, втрата або несанкціоноване ознайомлення з якими може завдати збитків банку, його структурним підрозділам або клієнту банку, відповідними каналами зв'язку електронною поштою або в режимі реального часу лише зашифрованими та з обов'язковим наданням підтвердження про їх отримання;
5) передавання інформації, що містить банківську таємницю, згідно із вимогами нормативно-правових актів Національного банку України з питань захисту банківської таємниці;
6) обов'язкова реєстрація всіх подій доступу, усіх операцій та інших дій, їх фіксація в автоматизованій системі в захищеному від модифікації електронному журналі із здійсненням постійного контролю за його цілісністю;
7) інформація з обмеженим доступом, вимога щодо захисту якої встановлена законодавством України, повинна оброблятися в системі із застосуванням комплексної системи захисту інформації.
8) забезпечення безперебійного електроживлення та наявності резервних каналів зв'язку;
9) наявність внутрішнього контролю за виконанням вимог щодо впровадження заходів безпеки інформації в програмно-технічних комплексах згідно із нормативно-правовими актами Національного банку України та вимогами розробників систем захисту інформації.
{Додаток із змінами, внесеними згідно з Постановою Національного банку № 209 від 26.09.2022}
ПЕРЕЛІК
нормативно-правових актів Національного банку України, що втратили чинність
1. Постанова Правління Національного банку України від 30 грудня 1998 року № 566 "Про затвердження Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банківських установах України", зареєстрована в Міністерстві юстиції України 01 лютого 1999 року за № 56/3349.
2. Постанова Правління Національного банку України від 18 липня 2001 року № 283 "Про затвердження Змін до Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банківських установах України", зареєстрована в Міністерстві юстиції України 07 серпня 2001 року за № 675/5866.
3. Постанова Правління Національного банку України від 18 червня 2003 року № 254 "Про затвердження Положення про організацію операційної діяльності в банках України", зареєстрована в Міністерстві юстиції України 08 липня 2003 року за № 559/7880.
4. Постанова Правління Національного банку України від 18 лютого 2004 року № 56 "Про затвердження Змін до Положення про організацію бухгалтерського обліку та звітності в банках України та внесення змін до Положення про організацію операційної діяльності в банках України", зареєстрована в Міністерстві юстиції України 10 березня 2004 року за № 305/8904.
5. Постанова Правління Національного банку України від 21 листопада 2005 року № 439 "Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України щодо форм ведення книг реєстрації відкритих рахунків", зареєстрована в Міністерстві юстиції України 06 грудня 2005 року за № 1457/11737.
6. Постанова Правління Національного банку України від 06 листопада 2006 року № 422 "Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України", зареєстрована в Міністерстві юстиції України 22 листопада 2006 року за № 1228/13102.
7. Постанова Правління Національного банку України від 15 червня 2010 року № 280 "Про затвердження Змін до Положення про організацію операційної діяльності в банках України", зареєстрована в Міністерстві юстиції України 06 липня 2010 року за № 472/17767.
8. Пункти 1, 2 постанови Правління Національного банку України від 23 травня 2012 року № 203 "Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України", зареєстрована в Міністерстві юстиції України 11 червня 2012 року за № 926/21238.
9. Пункт 1 постанови Правління Національного банку України від 04 червня 2013 року № 194 "Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України", зареєстрована в Міністерстві юстиції України 26 червня 2013 року за № 1078/23610.
10. Пункт 1 постанови Правління Національного банку України від 09 квітня 2015 року № 221 "Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України".
11. Постанова Правління Національного банку України від 14 червня 2016 року № 344 "Про внесення змін до Положення про організацію операційної діяльності в банках України".
