Про затвердження Порядку проведення Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами державного фінансового аудиту державних (регіональних) цільових програм
{Із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ
№ 922 від 03.11.2019}
Кабінет Міністрів України постановляє:
Затвердити Порядок проведення Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами державного фінансового аудиту державних (регіональних) цільових програм, що додається.
ПОРЯДОК
проведення Державною аудиторською службою, її міжрегіональними територіальними органами державного фінансового аудиту державних (регіональних) цільових програм
1. Цей Порядок визначає механізм проведення Держаудитслужбою, її міжрегіональними територіальними органами (далі - органи Держаудитслужби) державного фінансового аудиту державних (регіональних) цільових програм.
2. Державний фінансовий аудит державних (регіональних) цільових програм (далі - аудит) - вид державного фінансового аудиту, що спрямований на проведення аналізу і перевірки законності та ефективності розроблення і виконання державних (регіональних) цільових програм (далі - програми), управління і використання коштів державного та місцевого бюджетів під час їх виконання та оцінки досягнення очікуваних результатів виконання програм.
3. Терміни, що вживаються у цьому Порядку, мають таке значення:
1) аудиторські процедури - комплекс дій державного аудитора (аудиторська вибірка, методи і способи формування та дослідження гіпотез аудиту (суджень державного аудитора щодо причин виникнення та наявності проблем, недоліків, порушень, ризиків), що спрямовані на отримання аудиторських доказів (документів, інформації) під час аудиту;
2) державний аудитор - посадова особа органу Держаудитслужби, яка наділена повноваженнями з проведення державного фінансового аудиту та користується правами, визначеними статтею 10 Закону України “Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні”;
3) об’єкт аудиту - державний замовник державних (регіональних) цільових програм (державний замовник-координатор) та/або виконавець заходів державних (регіональних) цільових програм (головний розпорядник бюджетних коштів);
4) учасник аудиту - юридична особа незалежно від організаційно-правової форми і форми власності, яка визначена державним замовником для виконання заходів і завдань програм або яка бере (брала) участь у виконанні завдань і заходів програм та/або отримує (отримувала) кошти з державного та/або місцевих бюджетів на виконання завдань і заходів, передбачених ними.
Інші терміни у цьому Порядку вживаються у значенні, наведеному в Бюджетному кодексі України, Законах України “Про державні цільові програми”, “Про основні засади здійснення державного фінансового контролю в Україні”.
4. Основними завданнями аудиту є:
1) проведення аналізу та перевірки:
дотримання законодавства під час розроблення, затвердження та виконання програми;
ефективності планування, управління та використання коштів державного бюджету та місцевих бюджетів для виконання програми, оцінка їх цільового використання;
ефективності виконання завдань і заходів програми, досягнення цілей та очікуваних результатів;
рівня організаційного, нормативно-правового, фінансового забезпечення програми;
законності та ефективності діяльності об’єкта аудиту під час виконання програми;
правильності ведення бухгалтерського обліку, достовірності фінансової та бюджетної звітності об’єкта аудиту;
функціонування системи внутрішнього контролю та стану внутрішнього аудиту у розпорядників бюджетних коштів;
2) розроблення пропозицій та рекомендацій щодо усунення виявлених під час аудиту недоліків і порушень та запобігання їм у подальшому (далі - пропозиції та рекомендації).
5. Аудит проводиться такими етапами:
1) планування та організація аудиту (попереднє дослідження діяльності об’єкта аудиту, розроблення плану, складення та затвердження програми аудиту).
Програму аудиту складає керівник аудиту та подає на затвердження керівникові органу Держаудитслужби або одному з його заступників. Керівник аудиту подає для ознайомлення програму аудиту об’єкту аудиту одним із способів, визначених у пункті 16 цього Порядку;
2) проведення аудиторських процедур, формування і оформлення аудиторських доказів, підготовка аудиторських висновків, пропозицій та рекомендацій;
3) звітування за результатами аудиту та реалізація результатів проведення аудиту шляхом оформлення та узгодження з об’єктом аудиту проекту звіту про результати аудиту (далі - звіт), підписання протоколу узгодження результатів аудиту, формування, підписання звіту та подання його об’єкту аудиту;
4) здійснення моніторингу виконання поданих за результатами аудиту пропозицій та рекомендацій і результатів їх впровадження.
Документування проведення аудиту здійснюється в паперовій формі.
6. Методика проведення аудиту затверджується наказом Держаудитслужби. Методикою, зокрема, визначаються методи і механізм планування та організації аудиту, проведення аудиторських процедур, критерії, індикатори оцінювання та методи дослідження, що використовуються на кожному етапі проведення аудиту, звітування за результатами аудиту, здійснення моніторингу виконання поданих за результатами аудиту пропозицій та рекомендацій і результатів їх впровадження, механізм та підходи до організації, здійснення збору інформації, оформлення і використання отриманих результатів.
7. Під час проведення аудиту з метою дослідження гіпотез аудиту та отримання аудиторських доказів може здійснюватися збір інформації (отримання від учасника аудиту необхідних документів, інформації) такими способами:
за письмовим запитом органу Держаудитслужби;
державними аудиторами за місцезнаходженням учасника аудиту. Результати збору інформації (зокрема зустрічних звірок) у такий спосіб відображаються в довідці, яка підписується державним аудитором та керівником учасника аудиту і додається до звіту.
8. Аудит проводиться згідно із затвердженим у встановленому порядку та погодженим із Міністром фінансів планом проведення заходів державного фінансового контролю, що розміщується на офіційному веб-сайті Держаудитслужби.
{Пункт 8 в редакції Постанови КМ № 922 від 03.11.2019}
9. Для проведення аудиту та/або збору інформації за місцезнаходженням учасника аудиту на кожного державного аудитора оформляється у двох примірниках направлення за встановленим Держаудитслужбою зразком, яке підписує керівник органу Держаудитслужби.
10. Державні аудитори надають керівникові об’єкта аудиту чи його заступникові направлення в день початку проведення аудиту за місцезнаходженням об’єкта аудиту.
11. Повідомлення про проведення аудиту надсилається об’єкту аудиту не пізніше ніж за п’ять календарних днів до початку його проведення.
12. Загальна тривалість проведення аудиту становить не більш як 120 робочих днів.
13. Аудит проводиться групою державних аудиторів.
Керівництво групою державних аудиторів здійснює керівник аудиту, який визначається із складу групи державних аудиторів.
Склад групи державних аудиторів, строки проведення аудиту визначає керівник органу Держаудитслужби відповідно до завдань аудиту.
14. Строк проведення аудиту може бути продовжено або скорочено за рішенням керівника органу Держаудитслужби або заступника з одночасним внесенням в установленому порядку відповідних змін до плану проведення заходів державного фінансового контролю.
У разі продовження строку проведення аудиту державні аудитори зобов’язані пред’явити керівнику об’єкта аудиту чи його заступникові направлення з відміткою про продовження строку його дії.
У разі зміни строку проведення аудиту після внесення в установленому порядку змін до плану проведення заходів державного фінансового контролю нове направлення не оформляється.
15. У разі наявності обставин, що перешкоджають (унеможливлюють) проведенню аудиту (недопущення державних аудиторів на об’єкт аудиту, відсутність ведення бухгалтерського обліку, неподання необхідних для перевірки документів, інші об’єктивні та незалежні від органу Держаудитслужби причини) та/або збору інформації, державний аудитор в установленому порядку складає та підписує в двох примірниках акт про неможливість проведення аудиту.
16. Перший примірник акта про неможливість проведення аудиту подається об’єкту аудиту одним із таких способів:
особисто під підпис керівнику, його заступникові або головному бухгалтерові об’єкта аудиту;
через структурний підрозділ діловодства об’єкта аудиту. На другому примірнику акта проставляється відмітка про дату реєстрації вхідної кореспонденції об’єкта аудиту та підпис працівника структурного підрозділу діловодства, який здійснив реєстрацію;
рекомендованим поштовим відправленням з повідомленням про вручення;
в електронній формі в установленому законодавством порядку.
Державний аудитор долучає другий примірник акта про неможливість проведення аудиту до матеріалів аудиту.
17. До проведення аудиту можуть залучатися на договірних засадах кваліфіковані фахівці відповідних органів виконавчої влади, підприємств, установ і організацій для проведення контрольних обмірів будівельних, монтажних, ремонтних та інших робіт, контрольних запусків сировини і матеріалів у виробництво, контрольних аналізів сировини, матеріалів і готової продукції, інших перевірок.
18. Об’єкт аудиту забезпечує державним аудиторам місце для роботи, створення умов для зберігання документів, можливість користування службовим зв’язком, комп’ютерною, розмножувальною та іншою технікою, доступ до електронних баз, систем та програмних комплексів, що використовуються під час автоматизації провадження його фінансово-господарської діяльності, подання матеріалів, інформації, документів, необхідних для проведення аудиту та здійснення аудиторських процедур.
19. Керівник аудиту відповідно до методики проведення аудиту формує проект звіту та подає його об’єкту аудиту для ознайомлення не пізніше ніж за один робочий день до завершення строку проведення аудиту, визначеного в направленні з урахуванням продовження або скорочення такого строку одним із способів, передбачених пунктом 16 цього Порядку.
20. Керівник та визначені ним працівники об’єкта аудиту ознайомлюються з проектом звіту та готують у разі потреби обґрунтовані коментарі до нього у письмовій формі у строк, що становить не більш як десять робочих днів з дня отримання такого проекту звіту, одним із способів, визначених у пункті 16 цього Порядку.
21. Керівник і визначені ним працівники об’єкта аудиту разом із керівником аудиту та державними аудиторами обговорюють і узгоджують проект звіту у визначений органом Держаудитслужби у супровідному листі до такого проекту строк з урахуванням строку ознайомлення з ним об’єкта аудиту.
22. Під час обговорення та узгодження проекту звіту державні аудитори мають право отримувати від об’єкта аудиту додаткову інформацію, підтвердні документи та/або відповідні пояснення з метою уточнення викладених у коментарях до проекту звіту фактів.
23. За результатами обговорення та узгодження проекту звіту складається протокол узгодження за формою згідно з додатком. Протокол підписується у день обговорення та узгодження проекту звіту керівником аудиту та керівником об’єкта аудиту по одному примірнику для органу Держаудитслужби та для кожного об’єкта аудиту.
24. У разі коли за результатами обговорення та узгодження проекту звіту керівником аудиту не враховані коментарі об’єкта аудиту, протокол узгодження підписується з відповідною позначкою в ньому.
25. У разі відмови керівника об’єкта аудиту в усній або письмовій формі від узгодження проекту звіту та/або підписання протоколу узгодження звіт вважається погодженим об’єктом аудиту без зауважень. Керівник аудиту робить відповідний запис у протоколі узгодження та одноосібно підписує його.
26. Керівник аудиту протягом трьох робочих днів з дня підписання протоколу узгодження складає та підписує по одному примірнику звіту для органу Держаудитслужби та кожного об’єкта аудиту.
Кожен примірник звіту візується керівником аудиту із зазначенням загальної кількості сторінок на останній сторінці.
27. Керівник аудиту протягом трьох робочих днів з дати підписання протоколу узгодження подає відповідний примірник звіту об’єкту аудиту одним із способів, визначених у пункті 16 цього Порядку.
28. Разом із звітом керівник аудиту подає об’єкту аудиту супровідний лист, підписаний керівником органу Держаудитслужби, із зазначенням строку інформування про виконання пропозицій та рекомендацій, поданих у ньому.
Пропозиції та рекомендації, що містяться у звіті, обов’язкові до розгляду об’єктом аудиту.
29. Об’єкт аудиту у строк, визначений у листі органу Держаудитслужби, зазначеному в пункті 28 цього Порядку, інформує орган Держаудитслужби про стан і результати розгляду пропозицій та рекомендацій, що містяться у звіті, заплановані та вжиті заходи, спосіб і результати впровадження пропозицій та рекомендацій.
30. Орган Держаудитслужби проводить моніторинг стану виконання і впровадження пропозицій та рекомендацій, зазначених у звіті, та результатів їх впровадження.
31. Керівник Держаудитслужби інформує Міністра фінансів про результати аудиту та/або стан врахування і результати впровадження об’єктом аудиту пропозицій та рекомендацій і приймає рішення про таке інформування заінтересованих органів та громадськості.
{Абзац перший пункту 31 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 922 від 03.11.2019}
Результати аудиту можуть оприлюднюватися у засобах масової інформації.
32. Орган Держаудитслужби з метою інформування громадськості розміщує звіт на офіційному веб-сайті Держаудитслужби.
ПРОТОКОЛ
узгодження звіту про результати державного фінансового аудиту виконання державних (регіональних) цільових програм
