Про затвердження Змін до Інструкції про порядок виконання норм міжнародного гуманітарного права у Збройних Силах України
Відповідно до статті 2 Закону України «Про оборону України» та з метою удосконалення порядку виконання норм міжнародного гуманітарного права у Збройних Силах України та інших військових формуваннях НАКАЗУЮ:
1. Затвердити Зміни до Інструкції про порядок виконання норм міжнародного гуманітарного права у Збройних Силах України, затвердженої наказом Міністерства оборони України від 23 березня 2017 року № 164, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 09 червня 2017 року за № 704/30572, що додаються.
2. Начальнику Національного університету оборони України імені Івана Черняховського забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України в установленому порядку.
3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.
ПОГОДЖЕНО: |
|
ЗМІНИ
до Інструкції про порядок виконання норм міжнародного гуманітарного права у Збройних Силах України
1. У розділі I:
1) у главі 1:
абзац п’ятий пункту 2 виключити.
У зв’язку з цим абзац шостий вважати абзацом п’ятим;
абзац другий пункту 4 виключити;
доповнити главу новим пунктом такого змісту:
«5. Дія цієї Інструкції поширюється на Збройні Сили України, Державну спеціальну службу транспорту та Національну гвардію України під час виконання ними завдань із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії.»;
2) у главі 2:
пункт 8 викласти в такій редакції:
«8. Військовополоненими є особи, які потрапили в полон до супротивника й належать до однієї з таких категорій:
особовий склад збройних сил сторони конфлікту, а також члени ополчення або добровольчих загонів, які є частиною цих збройних сил;
члени інших ополчень та добровольчих загонів, зокрема члени організованих рухів опору, які належать до однієї зі сторін конфлікту й діють на своїй території або за її межами, навіть якщо цю територію окуповано, за умови, що ці ополчення або добровольчі загони, зокрема організовані рухи опору, відповідають таким умовам:
ними командує особа, яка відповідає за своїх підлеглих;
вони мають постійний відмітний знак, добре розпізнаваний на відстані;
вони здійснюють свої операції згідно із законами та звичаями війни;
члени особового складу регулярних збройних сил, які заявляють про свою відданість урядові або владі, що не визнані державою, яка їх затримує;
особи, які супроводжують збройні сили, але фактично не входять до їхнього складу, наприклад цивільні особи з екіпажів військових літаків, військові кореспонденти, постачальники, особовий склад робочих підрозділів або служб побутового обслуговування збройних сил за умови, що вони отримали на це дозвіл тих збройних сил, які вони супроводжують, для чого останні видають їм посвідчення особи за зразком (додаток 2);
члени екіпажів суден торговельного флоту, зокрема капітани, лоцмани та юнги, а також екіпажів цивільних повітряних суден сторін конфлікту, які не користуються більш сприятливим режимом згідно з будь-якими іншими положеннями міжнародного права;
жителі неокупованої території, які під час наближення ворога озброюються, щоб чинити опір силам загарбника, не маючи часу сформуватися в регулярні війська, за умови, що вони носять зброю відкрито й дотримуються законів і звичаїв війни.»;
пункт 13 після слів «релігійної групи» доповнити словами «як такої», після слова «ушкоджень» доповнити словами «або дій, що спричинили розумовий розлад,»;
доповнити главу після пункту 13 новим пунктом 14 такого змісту:
«14. Госпітальні зони та місцевості створюються шляхом укладання угоди між сторонами міжнародного або неміжнародного збройного конфлікту безпосередньо або через безсторонню гуманітарну організацію поза зоною воєнних дій з метою захисту від ураження далекобійної зброї військових чи цивільних поранених та хворих, а також персоналу, який відповідає за організацію й управління цими зонами й місцевостями та догляд за особами, які там знаходяться.
Госпітальні зони та місцевості переважно створюються на постійній основі.
Здійснювати напад, застосовувати збройну силу проти госпітальних зон (місцевостей) заборонено.».
У зв’язку з цим пункти 14-60 вважати відповідно пунктами 15-61;
пункт 15 після слова «засоби» доповнити словами «, а також стаціонарні воєнні установки і споруди, що не мають використовуватися у ворожих цілях»;
абзац четвертий пункту 19 викласти в такій редакції:
пункт 24 викласти в такій редакції:
«24. Термін «збройна агресія» вживається у значенні, наведеному в Законі України «Про оборону України».»;
абзац третій пункту 25 викласти в такій редакції:
«Військовослужбовці додержуються порядку і правил, встановлених військовими статутами та іншими актами законодавства, які забезпечують можливість дотримання МГП.»;
доповнити главу після пункту 25 новим пунктом 26 такого змісту:
«26. Зони безпеки створюються шляхом укладання угоди між сторонами міжнародного або неміжнародного збройного конфлікту безпосередньо або через безсторонню гуманітарну організацію поза зоною воєнних дій з метою додаткового спеціального захисту поранених і хворих та цивільних осіб, які перебувають в цій зоні, а також об’єктів, необхідних для виживання цивільного населення, та установок і споруд, що містять небезпечні сили.
Піддавати нападу зони безпеки заборонено.».
У зв’язку з цим пункти 26-61 вважати відповідно пунктами 27-62;
пункт 29 викласти в такій редакції:
«29. Комбатанти - особи, які можуть брати безпосередню участь у воєнних діях та входять до складу збройних сил сторін. Термін «комбатант» застосовується під час міжнародного збройного конфлікту й поширюється на:
1) особовий склад ополчень і добровільних загонів, якщо вони відповідають таким умовам:
знаходяться під командуванням особи, відповідальної за своїх підлеглих;
мають закріплену відмітну емблему, яка може бути розпізнана на відстані;
ведуть бойові дії відповідно до законів і звичаїв війни;
2) жителів території, що не була окупована, які при наближенні ворога добровільно взялися за зброю для того, щоб чинити опір військам, що вторглися, але не мали часу самоорганізуватися (якщо вони відкрито носять зброю і дотримуються законів і звичаїв війни).»;
абзац другий пункту 34 викласти в такій редакції:
«Із місцевості, що не обороняється, мають бути евакуйовані військові об’єкти, стаціонарні воєнні установки або споруди, що не мають використовуватися з ворожою метою. Влада і населення цієї зони повинні утримуватися від ворожих дій.»;
після пункту 37 доповнити новим пунктом 38 такого змісту:
«38. Нейтралізована зона - зона, призначена для захисту від наслідків війни, поранених та хворих комбатантів або некомбатантів, цивільних осіб, які не беруть участі в бойових діях, та, перебуваючи в зонах, не виконують жодної роботи воєнного характеру.
Будь-яка сторона конфлікту може звернутися безпосередньо або за посередництвом нейтральної держави чи якоїсь гуманітарної організації до протилежної сторони з пропозицією про створення в районах, де відбуваються бойові дії, нейтралізованих зон.».
У зв’язку з цим пункти 38–62 вважати відповідно пунктами 39-63;
пункт 41 викласти в такій редакції:
«41. Об’єкти, які знаходяться під захистом МГП:
установки і споруди, що містять небезпечні сили;
об’єкти, необхідні для виживання цивільного населення;
місцевості, що не обороняються;
санітарні та безпечні зони і місцевості;
госпітальні зони та місцевості;
Напад на такі об’єкти заборонено.»;
у пункті 44 слова «безвісно відсутні» замінити словами «зниклі безвісти»;
пункт 46 викласти в такій редакції:
«46. До установок чи споруд, що містять небезпечні сили, належать атомні електростанції, греблі, дамби, руйнація яких може призвести до втрати контролю над небезпечними руйнівними факторами і спричинити великі втрати серед цивільного населення.
Загальний захист від нападу припиняється, якщо:
щодо гребель і дамб - тільки в тому разі, якщо вони використовуються будь-яким чином, що різниться від їх нормального функціонування, та для регулярної істотної і безпосередньої підтримки воєнних операцій і якщо такий напад є єдиним практично можливим засобом припинити таку підтримку;
щодо атомних електростанцій - тільки в тому разі, якщо вони виробляють електроенергію для регулярної істотної і безпосередньої підтримки воєнних операцій і якщо такий напад є єдиним практично можливим засобом припинити таку підтримку;
щодо інших воєнних об’єктів, розміщених у цих установках або спорудах чи поблизу них,- тільки в тому разі, якщо вони використовуються для регулярної і безпосередньої підтримки воєнних операцій і якщо такий напад є єдиним практично можливим засобом припинити таку підтримку.
Зняття захисту з установок чи споруд, що містять небезпечні сили, є надзвичайним заходом, командувач (командир, начальник) повинен вжити всіх практичних заходів щодо запобігання вивільненню небезпечних сил.»;
пункт 58 викласти в такій редакції:
«58. Санітарні та безпечні зони (місцевості) створюються шляхом укладання угоди між сторонами міжнародного або неміжнародного збройного конфлікту безпосередньо або через безсторонню гуманітарну організацію поза зоною бойових дій з метою укриття від далекобійної зброї певних категорій цивільного населення, які внаслідок своєї вразливості потребують спеціального захисту (поранені, особи з інвалідністю, хворі та особи похилого віку, діти до п’ятнадцяти років, вагітні жінки та матері з дітьми до семи років).
Санітарні та безпечні зони (місцевості) переважно мають постійний характер.
Піддавати нападу санітарні і безпечні зони (місцевості) заборонено.»;
3) абзац третій пункту 2 глави 3 виключити.
У зв’язку з цим абзаци четвертий - п’ятнадцятий вважати відповідно абзацами третім - чотирнадцятим;
4) у главі 4:
пункт 4 викласти в такій редакції:
«4. Під час ситуацій порушення внутрішнього порядку та обстановки внутрішньої напруженості (заворушення, окремі й спорадичні акти насильства) збройні сили можуть залучатись з метою надання допомоги правоохоронним органам для виконання завдань щодо охорони визначених об’єктів, боротьби з тероризмом та спільного патрулювання.
Виконуючи зазначені завдання, військовослужбовці зобов’язані дотримуватись вимог міжнародного права прав людини.
У частині дотримання міжнародного права прав людини військовослужбовці повинні керуватись вимогами Загальної декларації прав людини, Міжнародного пакту про громадянські і політичні права, Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод, Конвенції проти катувань та інших жорстоких, нелюдських або таких, що принижують гідність, видів поводження і покарання, а також Міжнародної конвенції про захист усіх осіб від насильницьких зникнень.»;
пункт 7 викласти в такій редакції:
«7. У виняткових випадках Міжнародний пакт про громадянські і політичні права надає можливість державі відступати від певних прийнятих на себе зобов’язань під час введення на її території правового режиму надзвичайного стану.
В Україні правовий режим надзвичайного стану регулюється Законом України «Про правовий режим надзвичайного стану».
У разі введення надзвичайного стану обов’язковою є вимога дотримання таких прав людини:
щодо заборони катувань та такого поводження з людьми, яке принижує людську гідність;
щодо заборони рабства і утримання людей у неволі;
щодо заборони на зворотну силу кримінального закону;
право на цивільну правоздатність;
право на свободу думки, совісті та релігії.
У разі якщо зазначена ситуація має всі ознаки внутрішнього збройного конфлікту (збройного конфлікту неміжнародного характеру), МГП застосовується в обсязі як до ситуацій неміжнародного збройного конфлікту.»;
У зв’язку з цим пункти 10-17 вважати відповідно пунктами 8-15;
абзац четвертий пункту 9 викласти в такій редакції:
«заборону вербування та участі у воєнних діях дітей віком до п’ятнадцяти років;»
пункт 15 після слова «військові» доповнити словом «воєнні»;
5) у главі 8:
в абзаці другому пункту 4 слово «військовими» замінити словом «воєнними»;
у пункті 5:
в абзаці двадцятому слово «тощо» виключити;
доповнити пункт новими абзацами такого змісту:
«застосування заборонених видів зброї;
вербування до складу збройних сил або використання у воєнних діях дітей віком до п’ятнадцяти років тощо.».
2. У пункті 8 глави 1 розділу II:
слова «сумірності» та «пропорційності» замінити словом «співмірності».
3. У главі 4 розділу III:
пункти 3-10 виключити.
У зв’язку з цим пункти 11, 12 вважати відповідно пунктами 3, 4;
у пункті 4 слова «протипіхотних» виключити.
4. У додатку 1 до Інструкції доповнити таблицю новими позиціями:
67 | 24.02.1999 | 18.05.2005, Закон України № 2566-IV | 19.06.2005 | |
68 | Протокол про вибухонебезпечні предмети - наслідки війни до Конвенції про заборону або обмеження застосування конкретних видів звичайної зброї, які можуть вважатися такими, що завдають надмірних ушкоджень або мають невибіркову дію | 28.11.2003 | 22.12.2004, Закон України № 2281-IV | 23.01.2005 |
