Про затвердження Змін до Правил медичного забезпечення польотів державної авіації України
Відповідно до статті 7, частини другої статті 45 Повітряного кодексу України, з метою вдосконалення організації та здійснення медичного забезпечення польотів державної авіації України НАКАЗУЮ:
1. Затвердити Зміни до Правил медичного забезпечення польотів державної авіації України, затверджених наказом Міністерства оборони України від 30 вересня 2015 року № 519, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 22 жовтня 2015 року за № 1287/27732, що додаються.
2. Начальнику Управління регулювання діяльності державної авіації України забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України в установленому порядку.
3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.
ПОГОДЖЕНО: |
|
ЗМІНИ
до Правил медичного забезпечення польотів державної авіації України
1. У розділі І:
1) абзац третій пункту 3 викласти в такій редакції:
«медичне забезпечення польотів державної авіації України - окремий вид медичного забезпечення, що є системою заходів щодо підтримки професійного здоров’я, оптимізації функціонального стану організму і підвищення працездатності льотного складу, персоналу (зовнішні пілоти (оператори)) з керування безпілотними авіаційними комплексами (безпілотними авіаційними системами), персоналу з управління повітряним рухом, інженерно-технічного складу (персонал, який виконує підготовку авіаційної техніки до польотів) з метою ефективного та безпечного виконання ними завдань за призначенням;»;
2) пункт 4 доповнити новими абзацами такого змісту:
«Щороку керівники медичних служб ОУА ЦОВВ та ЗСУ проводять інструктивно-методичні збори з підпорядкованими начальниками медичних служб частин (установ) з метою підтримання рівня спеціальної підготовки з організації медичного забезпечення польотів у частинах (установах).
Наприкінці року в частині (установі) проводяться інструктивно-методичні збори з медичним персоналом під керівництвом начальника медичної служби частини (установи) з метою підтримання рівня спеціальної підготовки, складання заліків з подальшим виданням наказу командира частини (установи) щодо допуску до медичного забезпечення польотів у наступному році.
До медичного забезпечення польотів допускається медичний персонал, який має відповідну фахову підготовку з авіаційної та космічної медицини.»;
3) абзац другий пункту 6 викласти в такій редакції:
«організація та проведення лікувально-профілактичних і оздоровчих заходів, спрямованих на збереження здоров’я та підтримання високого рівня працездатності льотного складу (далі - ЛС), персоналу з керування безпілотними авіаційними комплексами (безпілотними авіаційними системами) (далі - БпАК), персоналу з управління повітряним рухом (далі - УПР) та інженерно-технічного складу (далі - ІТС);»;
4) пункт 8 викласти в такій редакції:
«8. Протягом комісійного періоду штатними та/або позаштатними лікарсько-льотними комісіями (далі - ЛЛК) здійснюються заходи ЛЛЕ щодо визначення ступеня придатності за станом здоров’я, фізичним розвитком і психофізіологічними якостями осіб ЛС, персоналу з керування БпАК та з УПР до виконання польотів (діяльності за фахом). Вимоги до організації та проведення ЛЛЕ визначаються Положенням про лікарсько-льотну експертизу в державній авіації України, затвердженим наказом Міністерства оборони України від 20 листопада 2017 року № 602, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 27 грудня 2017 року за № 1566/31434.».
2. У розділі ІІ:
1) пункт 11 глави 1 викласти в такій редакції:
«11. ЛС та персоналу з УПР, які відповідно до постанови ЛЛК не мають відхилень у стані здоров’я, тобто мають діагноз «здоровий», а також персоналу з керування БпАК проводяться тільки квартальні та поглиблений медичні огляди за планом, що затверджується командиром частини (керівником установи).»;
2) у главі 2:
пункт 2 доповнити новим абзацом такого змісту:
«Під час виконання польотів БпАК у разі відсутності в штаті частини (установи) посади лікаря з відповідною фаховою підготовкою дозволяється залучати до медичного забезпечення польотів та проведення заходів медичного контролю під час виконання польотів БпАК фельдшерів, які мають відповідну фахову підготовку з авіаційної та космічної медицини та допушені до медичного забезпечення польотів.»;
пункт 8 доповнити новим абзацом такого змісту:
«У частинах (установах), у складі яких є підрозділи БпАК, МПА розгортається тільки при проведенні навчально-тренувальних польотів та оснащується сумкою медичного поста аеродрому.»;
пункт 14 викласти в такій редакції:
«14. Передпольотний медичний огляд проводиться відповідно до процедури проведення передпольотного медичного огляду (додаток 7).
Перед проведенням передпольотного медичного огляду ЛС, персонал з керування БпАК та з УПР надають начальнику медичної служби (черговому лікарю) документ, що посвідчує особу, яка оглядається, та підтвердження висновку ЛЛК про придатність до виконання польотів (діяльності за фахом).
Допускається проведення більш поглибленого обстеження з використанням різноманітних доступних під час передпольотного медичного огляду методів інструментальних досліджень, у тому числі проби для виявлення алкоголю в повітрі, що видихається.
Особи ЛС, персонал з керування БпАК та з УПР не допускаються до польотів (діяльності за фахом) у разі:
скарг на погіршення стану здоров’я;
порушення передпольотного режиму роботи, відпочинку і харчування;
факту вживання алкоголю напередодні або в день польотів;
наявності гострого або загострення хронічного захворювання;
збільшення частоти або уповільнення пульсу, підвищення або зниження артеріального тиску, що виходять за межі індивідуальної фізіологічної норми;
підвищення температури тіла вище 36,9 °C;
прийому лікарських засобів без призначення лікаря;
порушення психоемоційного стану.
У разі виконання польотів у відриві від місця постійного базування (чергування або виконання завдань за призначенням понад одну добу) та за умов відсутності медичного персоналу командир екіпажу приймає рішення про допуск екіпажу ПС (БпАК) до виконання польотів без проведення передпольотного медичного контролю шляхом усного опитування про стан здоров’я і передпольотний відпочинок, про що робить відповідний запис у польотному листі, який засвідчує особистим підписом.»;
пункт 18 доповнити новим абзацом такого змісту:
«Рішення щодо застосування Журналу обліку результатів передпольотного, міжпольотного та післяпольотного медичних оглядів чи Індивідуальної картки обліку результатів передпольотного, міжпольотного та післяпольотного медичних оглядів приймає начальник медичної служби частини (установи) залежно від чисельності осіб ЛС, персоналу з керування БпАК та з УПР, які знаходяться на медичному забезпеченні в частині (установі).»;
пункт 20 викласти в такій редакції:
«20. Усі члени екіпажів ПС, які здійснюють переліт, не раніше ніж за 2 години до вильоту проходять передпольотний медичний огляд у начальника медичної служби (чергового лікаря). У листі контролю робиться відмітка щодо готовності до перельоту. Час та результати передпольотного медичного огляду фіксуються в Журналі обліку результатів передпольотного медичного огляду екіпажів з інших частин (установ) (форма 15 додатка 1).
ЛС, персонал з керування БпАК та з УПР, який направляється до частини (організації, установи) для тимчасового виконання польотів, роботи за фахом або здійснює переліт, повинен мати при собі відповідний медичний сертифікат (довідку про проходження ЛЛК).»;
3) главу 9 викласти в такій редакції:
«9. Заходи медичної служби щодо відновлення функціонального стану та працездатності
1. Заходи медичної служби щодо відновлення ФС та працездатності направлені на нормалізацію основних психофізіологічних функцій організму осіб ЛС, персоналу з керування БпАК та з УПР. Зазначені заходи реалізуються за планом бойової підготовки (підготовки за призначенням) особового складу частини (установи) під час організації та проведення польотів у спеціально облаштованих кімнатах психофізіологічного розвантаження на базі медичних пунктів частин (установ), профілакторіїв льотного складу, центрів (відділень) реабілітації льотного складу та закладів охорони здоров’я санаторно-курортного типу та складаються з чотирьох етапів.
2. Перший етап відновлювальних заходів здійснюється щодо усіх осіб ЛС, персоналу з керування БпАК та з УПР під час попередньої підготовки до польотів, у міжпольотний період, після льотної зміни (виконання польотного завдання) та в дні, коли не виконуються польоти. Час і тривалість проведення зазначених заходів визначаються розпорядком дня та затверджуються командиром частини (керівником установи). Метою першого етапу є профілактика погіршення ФС та зниження рівня працездатності осіб ЛС, персоналу з керування БпАК та з УПР.
У період попередньої підготовки до польотів або в дні, коли не виконуються польоти, проводяться планові заняття для розвитку навичок самоконтролю ФС, навчання прийомам психічної саморегуляції, дихальної гімнастики, самомасажу біологічно активних точок, виконанню релаксаційно-лікувальних вправ та іншим індивідуальним методам відновлення.
У міжпольотний період відновлення ФС та працездатності здійснюється у спеціально облаштованих кімнатах психофізіологічного розвантаження. Для цього використовують функціональну музику, відео- та слайд-програми, спеціальні варіанти психічної саморегуляції та самомасажу біологічно активних точок. Завдання щодо облаштування кімнати психофізіологічного розвантаження покладається на заступника командира частини з морально-психологічного забезпечення (психолога), про що видається наказ командира частини (керівника установи).
Після льотної зміни (виконання польотного завдання) або в день попередньої підготовки використовуються релаксаційні, адаптаційні, мобілізуючі програми. Для їх реалізації за показаннями призначають сауну, лазню, гідропроцедури, комплекси фізичних вправ та інші відновлювальні заходи.
3. Другий етап відновлювальних заходів організовується та здійснюється на базі медичного пункту частини (установи), для чого виділяється кімната (палата) для проведення психофізіологічного відновлення.
Показанням для проведення другого етапу є:
недостатність передпольотного відпочинку у осіб ЛС, персоналу з керування БпАК та з УПР, які не мають сприятливих побутових умов для відпочинку;
передчасний розвиток ознак втоми у осіб ЛС, персоналу з керування БпАК та з УПР під час виконання польотів (діяльності за фахом).
Такі особи підлягають відстороненню від польотів (діяльності за фахом) і направленню до медичного пункту частини (установи) для відпочинку, обстеження та проведення комплексу відновлювальних заходів із використанням масажу, фізіотерапевтичних та інших лікувальних процедур.
Відновлення функціонального стану та працездатності осіб ЛС, персоналу з керування БпАК та з УПР проводиться відповідно до Методів відновлення функціонального стану і працездатності льотного складу (додаток 10).
4. Третій етап відновлювальних заходів організовується та проводиться в умовах профілакторіїв.
Показаннями для проведення третього етапу є:
невикористання чергової відпустки протягом 12 місяців (тривалістю не менше 24 діб) (за винятком курсантів ВНЗ);
наявність ознак перевтоми або відхилень у стані здоров’я, що виявлені під час проведення передпольотного медичного огляду;
наявність неадекватних емоційних реакцій на психотравмуючі ситуації;
профілактика розвитку перевтоми та хронічної втоми серед осіб, які мають хронічні захворювання (розвиток негативної динаміки хронічних захворювань), що передбачають індивідуальну оцінку допуску до виконання польотів; критичний вік (40 років і більше), конституційні фактори ризику та фізична детренованість; значне льотне навантаження; інтенсивне залучення до несення бойового чергування (чергування до дій за призначенням), виконання спеціальних завдань.
У разі встановлення зазначених показань особи ЛС, персонал з керування БпАК та з УПР направляється до профілакторію поза планом на 10 діб із подальшим допуском до виконання польотів (керівництва польотами) згідно з ПВП ДА.
Рішення щодо направлення до профілакторію приймає командир частини (керівник установи) за поданням начальника медичної служби.
У разі направлення оформлюються:
вкладка до Медичної книжки (додаток 2);
Під час перебування в профілакторії проводиться комплекс оздоровчих і психофізіологічних заходів, а також спеціальна фізична підготовка. Критеріями ефективності перебування в профілакторії є відновлення ФС та рівня працездатності у осіб ЛС, персоналу з керування БпАК та з УПР.
5. На четвертому етапі застосовуються реабілітаційні заходи (заходи медико-психологічної реабілітації), що реалізуються в центрах (відділеннях) реабілітації льотного складу або закладах охорони здоров’я санаторно-курортного типу. Вибір місця та способу проведення реабілітаційних заходів (заходів медико-психологічної реабілітації) залежить від ступеня погіршення ФС, зниження рівня працездатності або відхилень у стані здоров’я осіб ЛС, персоналу з керування БпАК та з УПР. Діагностика та профілактика ФС осіб ЛС, персоналу з керування БпАК та з УПР здійснюються відповідно до Загальної характеристики втоми, перевтоми та хронічної втоми осіб льотного складу та методики діагностики і профілактики цих функціональних станів (додаток 11).
Показаннями для проведення з особами ЛС, персоналом з керування БпАК та з УПР четвертого етапу є:
профілактика розвитку перевтоми, хронічної втоми та відхилень у стані здоров’я (розвитку негативної динаміки хронічних захворювань) серед осіб, які мають хронічні захворювання, що передбачають індивідуальну оцінку допуску до виконання польотів, значне льотне навантаження, критичний вік (40 років і більше), конституційні фактори ризику. Такі особи направляються на медико-психологічну реабілітацію за путівками. Узагальнення та розподіл путівок проводить керівник медичної служби відповідного ОУА ЦОВВ та ЗСУ згідно із заявками командирів частин (керівників установ). Заявку на необхідну кількість путівок командир частини (керівник установи) надає на підставі рекомендацій ЛЛК. Рекомендації щодо необхідності проведення реабілітаційних заходів (заходів медикопсихологічної реабілітації) надаються у постанові ЛЛК під час проведення чергової ЛЛЕ;
наявність ознак хронічної втоми з вираженими симптомами функціональних розладів (погіршення ФС). Такі особи підлягають відстороненню від польотів (діяльності за фахом), направленню в установленому порядку на стаціонарне обстеження та огляд, лікування та проведення позачергової ЛЛЕ з подальшим проведенням за рішенням ЛЛК реабілітаційних заходів (заходів медико-психологічної реабілітації);
наявність відхилень (погіршення) ФС (розвитку функціональних розладів) серед осіб після виконання завдань, пов’язаних з усвідомлюваним ризиком для життя. Такі особи підлягають відстороненню від польотів (діяльності за фахом), направленню в установленому порядку на стаціонарне обстеження, огляд, лікування та проведення позачергової ЛЛЕ з подальшим наданням відповідно до постанови ЛЛК відпустки за станом здоров’я строком до 30 діб для проведення реабілітаційних заходів (заходів медико-психологічної реабілітації).
Діагностика та профілактика ФС осіб ЛС, персоналу з керування БпАК та з УПР здійснюються відповідно до Загальної характеристики втоми, перевтоми та хронічної втоми осіб льотного складу та методики діагностики і профілактики цих функціональних станів (додаток 11).
6. Організацію та проведення відновлювальних заходів у частині (установі) здійснює начальник медичної служби частини (установи). Час і тривалість їх проведення затверджуються командиром частини (керівником установи).
7. Санітарно-гігієнічні заходи щодо забезпечення працездатності осіб ЛС, персоналу з керування БпАК та з УПР проводяться згідно з Рекомендаціями щодо санітарно-гігієнічних заходів медичної служби із забезпечення працездатності осіб льотного складу, персоналу з керування безпілотними авіаційними комплексами, персоналу з управління повітряним рухом, інженерно-технічного складу (додаток 12).».
3. Главу 6 розділу III доповнити новим пунктом такого змісту:
«6. Одним з найбільш складних видів польотів уночі є польоти з використанням приладів нічного бачення. Такі польоти супроводжуються функціональними розладами зорового аналізатора та розвитком нервово-емоційного напруження.
З метою профілактики розладів зорового аналізатора та розвитку нервово-емоційного напруження начальник медичної служби:
проводить навчання (заняття) з особами ЛС щодо загальних особливостей функціонування приладів нічного бачення та їх впливу на організм;
проводить навчання ЛС щодо застосування методів виявлення початкових ознак порушень функціонування зорового аналізатора, розвитку нервово-емоційного напруження та спеціальних прийомів щодо попередження їх розвитку;
під час проведення міжпольотних і післяпольотних медичних оглядів особам ЛС, які залучаються до польотів з використанням приладів нічного бачення, оцінює стан зорового аналізатора та ступінь розвитку нервово-емоційного напруження;
після закінчення льотної зміни (польотного завдання) з використанням приладів нічного бачення організовує та проводить заходи щодо відновлювання ФС;
враховує результати медичного контролю під час проведення польотів з використанням приладів нічного бачення для індивідуального оцінювання ступеня перенесення особами ЛС польотів з використанням приладів нічного бачення і планування льотного навантаження.».
1) додаток 1 викласти в такій редакції:
« | Додаток 1 |
ФОРМИ
робочої документації начальника медичної служби»;
2) абзац другий глави 30 додатка 2 викласти в такій редакції:
«Медична книжка заводиться після зарахування курсантів до ВНЗ.»;
3) додаток 6 викласти в такій редакції:
« | Додаток 6 |
ПЕРЕЛІК
обладнання приміщення передпольотного медичного огляду
№ з/п | Назва | Кількість, штук |
1 | Апарат Рота для рівномірного освітлення таблиць | 1 |
2 | Таблиця Сівцева для визначення гостроти зору | 1 |
3 | Набір вушних воронок (№ 1-4), комплект | 1 |
4 | Дзеркало носове для дорослих з довжиною губок 35 мм | 1 |
5 | Манометр вушний простий (отоманометр) | 1 |
6 | Рефлектор лобний (Сімановського) | 1 |
7 | Термометр медичний | Залежно від кількості осіб, які залучаються до виконання польотів (керівництва польотами), згідно з плановою таблицею |
8 | Шпатель медичний металевий або пластиковий (одноразовий) | |
9 | Секундомір (годинник із секундною стрілкою) | 1 |
10 | Прилад для вимірювання артеріального тиску | 1-2 |
11 | Фонендоскоп | 1 |
12 | Молоток неврологічний для дослідження сухожильних рефлексів | 1 |
13 | Прилад для визначення алкоголю в повітрі, що видихається | 1-2 |
14 | Лампа настільна | 1 |
15 | Ємності з дезінфекційним розчином для замочування використаних інструментів | По одній на кожний вид інструментарію |
16 | Стіл (для лікаря) | 1 |
17 | Стіл медичний з поверхнею, що витримує обробку дезінфекційними розчинами | 1 |
18 | Крісло (стілець) | 1 |
19 | Кушетка медична | 2 |
20 | Пристрій зв’язку з керівником польотів з гучномовцем для прослуховування радіообміну екіпажів повітряних суден | 1 |
__________ |
|
4) додаток 7 викласти в такій редакції:
« | Додаток 7 |
ПРОЦЕДУРА
проведення передпольотного медичного огляду
№ з/п | Елементи огляду | Проведення огляду |
1 | Вимірювання температури тіла | Вимірюється температура тіла в кімнаті очікування під контролем медичного персоналу. За відсутності такої кімнати вимірювання температури тіла проводиться в коридорі або іншому опалюваному приміщенні. |
2 | Зовнішній огляд | Оцінюється загальний настрій до початку та під час огляду. Особливу увагу звертають на: |
3 | Індивідуальне опитування | Для одержання більш детальної інформації про осіб ЛС, персонал з керування БпАК та з УПР, ніж та, яку можна дізнатися зі слів, проводиться індивідуальне опитування, під час якого потрібно одночасно спостерігати за реакціями та поведінкою, звертаючи увагу на таке: |
4 | Огляд слизових оболонок ротоглотки | Огляд слизової оболонки ротоглотки проводиться за допомогою шпателя. Спочатку оглядається м’яке піднебіння, звертається увага на забарвлення його слизової, рухливість під час вимовляння обстежуваним звуку «А», потім оглядаються слизова оболонка задньої стінки глотки та мигдалики. Незначна гіперемія слизової оболонки ротоглотки або збільшення мигдаликів (навіть за відсутності суб’єктивних скарг) можуть призвести до ускладнень під час перепадів барометричного тиску в польоті. |
5 | Огляд слизової носа, перевірка носового дихання | Огляд слизової носа здійснюється за допомогою носового дзеркала. Під час огляду звертається увага на забарвлення слизової носових ходів, наявність набряку, виділень, стан носової перетинки та раковин, проводиться перевірка носового дихання, для чого обстежуваному пропонують закрити рот і дихати тільки носом (під час перевірки носового дихання до кожного носового ходу по черзі підноситься марлева нитка або ватна пушинка і за її коливаннями оцінюється носове дихання (вільне, задовільне, різко утруднене або відсутнє)). Утруднене носове дихання, як правило, супроводжується порушенням барофункції вуха й придаткових пазух носа. |
6 | Огляд барабанної перетинки | Огляд барабанної перетинки здійснюється за допомогою вушних лійок. Увага звертається на її стан і положення, наявність гнійничкових процесів на слизовій зовнішнього слухового проходу, виділень і сіркових пробок. |
7 | Дослідження пульсу | Дослідження характеристик пульсу проводиться пальпаторно на променевій артерії протягом 30-60 секунд. Досліджується його частота, ритм, наповнення та інші характеристики. Незначне збільшення частоти серцевих скорочень на передпольотному огляді може мати випадковий характер (короткочасне фізичне навантаження, паління, приймання їжі тощо). У таких випадках доцільно запропонувати відпочинок протягом 10-15 хвилин і повторно підрахувати частоту пульсу. Якщо показники під час повторного підрахунку в межах індивідуальної фізіологічної норми, попереднє підвищення частоти пульсу зумовлене емоційною реакцією осіб ЛС, персоналу з керування БпАК та з УПР на проведення медичного огляду. Досить часто під час дослідження пульсу виникає дихальна аритмія, яка зазвичай зникає після глибокого вдиху з наступним видихом і затримкою подиху. Дихальна аритмія є варіантом норми. |
8 | Вимірювання артеріального тиску | Вимірювання артеріального тиску проводиться методом Короткова з використанням тарованого приладу для вимірювання артеріального тиску. Показники артеріального тиску мають знаходитись у межах індивідуальної фізіологічної норми, встановленої під час проведення ЛЛЕ. У разі порушення зазначених нормативів особи ЛС, персонал з керування БпАК та з УПР підлягають відстороненню від польотів (діяльності за фахом) з наступним проведенням поглибленого медичного обстеження |
5) у додатку 12:
назву додатка викласти в такій редакції:
«Рекомендації щодо санітарно-гігієнічних заходів медичної служби із забезпечення працездатності осіб льотного складу, персоналу з керування безпілотними авіаційними комплексами, персоналу з управління повітряним рухом, інженерно-технічного складу»;
розділ ІІІ викласти в такій редакції:
«III. Санітарно-гігієнічні умови діяльності персоналу з керування безпілотними авіаційними комплексами, персоналу з управління повітряним рухом
На якість роботи і функціональний стан персоналу з керування безпілотними авіаційними комплексами, персоналу з управління повітряним рухом впливають електромагнітне випромінювання, дії зовнішнього середовища та внутрішнього мікроклімату (освітлення, температурні фактори тощо). З метою зменшення несприятливого впливу необхідно проводити контроль на робочих місцях за:
наявністю шторок (сонцезахисних плівок) на вікнах для захисту від сторонніх джерел світла та прямих сонячних променів;
застосуванням захисних екранів для попередження впливу електромагнітного випромінювання;
наявністю кондиціонерів і обігрівачів для підтримки комфортної температури в межах 18-20 °C.».
5. У тексті Правил та додатках до них:
абревіатури та слова «ЛС, ГКрП», «ЛС (ГКрП)», «ЛС та ГКрП», «ЛС і ГКрП» замінити абревіатурами та словами «ЛС, персонал з керування БпАК та з УПР» у відповідних відмінках;
абревіатуру та слово «особи ГКрП» у всіх відмінках замінити абревіатурою та словами «персонал з УПР» у відповідних відмінках;
слова «група керівництва польотами» у всіх відмінках замінити словами «персонал з управління повітряним рухом» у відповідних відмінках;
слова «льотної роботи (роботи за фахом)» замінити словами «виконання польотів (діяльності за фахом)».
