Про затвердження плану дій із впровадження Ініціативи “Партнерство “Відкритий Уряд” у 2018-2020 роках
{Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ
№ 1065 від 04.12.2019
№ 123 від 05.02.2020}
1. Затвердити план дій із впровадження Ініціативи “Партнерство “Відкритий Уряд” у 2018-2020 роках, що додається.
2. Міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади забезпечити щокварталу до 10 числа наступного місяця інформування Кабінету Міністрів України про стан виконання плану дій, затвердженого цим розпорядженням.
ПЛАН ДІЙ
із впровадження Ініціативи “Партнерство “Відкритий Уряд” у 2018-2020 роках
{У тексті плану дій слова “Мінприроди” та “Міненерговугілля” замінено словом “Мінекоенерго” згідно з Постановою КМ № 1065 від 04.12.2019}
Ураховуючи запит громадянського суспільства щодо прозорості, відкритості та підзвітності державних інституцій, Кабінет Міністрів України докладає постійних зусиль для системних змін державного управління. Інститути громадянського суспільства визнаються важливими партнерами в процесі формування урядової політики, починаючи від формулювання ідеї і закінчуючи її втіленням. Крім того, відповідно до демократичних стандартів Кабінет Міністрів України створює умови для реалізації інститутами громадянського суспільства функції з незалежного контролю за діяльністю органів виконавчої влади, надаючи доступ цим інститутам до публічної інформації, у тому числі в таких суспільно важливих сферах, як публічні закупівлі, реалізація інфраструктурних проектів, моніторинг стану навколишнього природного середовища.
Кабінет Міністрів України активно використовує новітні технології, що дають змогу забезпечити більш відкритий та прозорий процес прийняття рішень, реагування на очікування громадян, а також надання адміністративних послуг в електронній формі.
Відзначаючи важливість подальшого застосування принципів відкритого урядування в діяльності державних інституцій, Кабінет Міністрів України за участю інститутів громадянського суспільства визначив зобов’язання щодо впровадження Ініціативи “Партнерство “Відкритий Уряд” на 2018-2020 роки.
Досягнення України у впровадженні Ініціативи “Партнерство “Відкритий Уряд”
Україна приєдналася до Ініціативи “Партнерство “Відкритий Уряд” у 2011 році. За цей час за участю інститутів громадянського суспільства розроблені та реалізовані три дворічних плани дій.
Реалізація планів дій дала змогу виконати ряд завдань, зокрема:
впровадити державне фінансування політичних партій;
відкрити доступ до архівів репресивних органів комуністичного тоталітарного режиму 1917-1991 років;
запровадити надання доступу до публічної інформації у формі відкритих даних;
запровадити електронну систему подання та оприлюднення декларацій осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування;
розпочати функціонування Єдиного веб-порталу використання публічних коштів;
передбачити можливість подання електронних звернень громадян, а також електронних петицій;
розпочати впровадження міжнародних стандартів Ініціативи з прозорості видобувних галузей та Ініціативи з прозорості інфраструктури;
започаткувати проведення перевірки інформації про кінцевих бенефіціарних власників.
Найважливішим досягненням є електронна система публічних закупівель “ProZorro” - відкритий ресурс, який забезпечує вільний доступ до інформації про електронні тендерні торги. Під час проведення 7 грудня 2016 р. Глобального саміту Партнерства “Відкритий Уряд” у м. Парижі електронну систему публічних закупівель “ProZorro” визнано переможцем третьої щорічної премії “Open Government Awards 2016”.
Крім того, Україна стала першою країною у світі, яка приєдналася до Глобального реєстру бенефіціарних власників компаній.
У цьому плані дій Кабінет Міністрів України прагне визначити ще більш трансформаційні зобов’язання, спрямовані на розв’язання конкретних проблем державного управління та здійснення позитивних змін у житті громадян.
Підготовка та обговорення нових завдань Кабінету Міністрів України в рамках реалізації Ініціативи “Партнерство “Відкритий Уряд”
Цей план дій є результатом спільної роботи органів виконавчої влади та інститутів громадянського суспільства.
Оголошення про початок збору пропозицій до плану дій розміщено у грудні 2017 року. Протягом січня - лютого 2018 р. зібрано пропозиції органів виконавчої влади, а також робочих груп Координаційної ради з питань реалізації в Україні Ініціативи “Партнерство “Відкритий Уряд” (далі - Координаційна рада), до складу яких входять представники органів виконавчої влади та інститутів громадянського суспільства.
З метою підвищення рівня обізнаності громадськості про Ініціативу “Партнерство “Відкритий Уряд” та підготовку плану дій Секретаріатом Кабінету Міністрів України організовано підготовку та розповсюджено інформаційний відеоролик, а також за участю Програми розвитку ООН в Україні та Ініціативного центру сприяння активності та розвитку громадського почину “Єднання” у березні 2018 р. проведено вебінар “Партнерство “Відкритий Уряд” як можливість вплинути на порядок денний реформ” та підготовлено інформаційні буклети.
У квітні 2018 р. проведено публічний захід для підготовки пропозицій до плану дій за участю членів Координаційної ради, органів виконавчої влади, інститутів громадянського суспільства, аналітичних центрів, міжнародних організацій, бізнес-асоціацій. Пропозиції до плану дій на 2018-2020 роки формувалися в контексті Цілей сталого розвитку до 2030 року з використанням інтерактивного опитування та формату обговорення “світове кафе”.
Пропозиції, що надійшли під час обговорення, проаналізовані робочою групою з організаційних питань реалізації Ініціативи “Партнерство “Відкритий Уряд” Координаційної ради, зокрема з урахуванням відповідності цінностям Партнерства та належності до компетенції органів виконавчої влади.
Пропозиції, що відповідають цінностям Партнерства та належать до компетенції органів виконавчої влади, розглянуті на узгоджувальних нарадах за участю представників заінтересованих органів виконавчої влади, інститутів громадянського суспільства, міжнародних організацій для уточнення та конкретизації запропонованих заходів.
У липні 2018 р. пропозиції до плану дій винесені на широке громадське обговорення з використанням веб-сайта www.discuto.io. З метою інформування про проведення голосування за підтримки Програми розвитку ООН в Україні проведені інформаційні заходи в регіонах. Усі бажаючі мали можливість проголосувати за заходи, які пропонувалися для включення до плану дій, та висловити свою думку щодо їх змісту.
Інформація про хід підготовки проекту плану дій, способи і строки участі представників громадськості в його обговоренні розміщувалася на Урядовому порталі та сторінці “Ініціатива “Партнерство “Відкритий Уряд” в Україні” у мережі Фейсбук.
Заходи з реалізації плану дій із впровадження Ініціативи “Партнерство “Відкритий Уряд” у 2018-2020 роках
Впровадження міжнародних стандартів з розкриття інформації Ініціативи із забезпечення прозорості будівництва (CoST) на базі Мінінфраструктури та оприлюднення розкритої інформації на публічному порталі інфраструктурних даних
Реалізація такого інфраструктурного проекту, як будівництво та ремонт автомобільних доріг, будівництво інженерних мереж, об’єктів портової інфраструктури, є складним процесом з високою вартістю та має високі ризики корупції і неефективного управління.
Кабінет Міністрів України запланував масштабні роботи з відновлення транспортної інфраструктури. Державною програмою розвитку автомобільних доріг до 2022 року передбачено інвестування 300 млрд. гривень у дорожню мережу, зокрема Національною транспортною стратегією на період до 2030 року - до 65 млрд. доларів США.
У вільному доступі на порталі електронної системи публічних закупівель “Prozorro” розміщується інформація про проведення та результати тендерів на закупівлю в рамках окремих етапів/елементів інфраструктурного проекту. Проте потребує відкриття інформація про планування, безпосереднє виконання робіт та контроль якості, що дасть змогу спростити процес проведення моніторингу реалізації інфраструктурних проектів.
Публічний портал інфраструктурних даних повинен об’єднати всю необхідну інформацію в один набір даних, зручний для проведення аналізу та отримання інформації про інфраструктурний проект.
Портал буде побудовано на основі міжнародного стандарту даних в інфраструктурі CoST IDS - Infrastructure Data Standart та стандарту OCDS. Стандарт CoST IDS передбачає, що моніторинг інфраструктурного проекту проводиться на всіх етапах його реалізації - від прийняття рішення про реалізацію проекту та планування до закінчення гарантійного строку. Стандарт передбачає об’єднання інформації за всіма контрактами, з яких складається інфраструктурний проект, у рамках одного набору даних.
Кроки | Відповідальні за виконання | Строки | Партнери | Індикатор виконання |
1. Оприлюднення даних на публічному порталі інфраструктурних даних | Мінінфраструктури Мінекономрозвитку Укравтодор | грудень 2018 р. - березень 2019 р. | громадська організація “Трансперенсі Інтернешнл Україна” | на публічному порталі інфраструктурних даних забезпечено оприлюднення даних про проведення ремонту доріг державного значення |
2. Поширення стандартів розкриття інформації на нові інфраструктурні проекти (крім доріг) | -“- | січень - грудень 2019 р. | -“- | розкрито інформацію про реалізацію двох - чотирьох інфраструктурних проектів (крім доріг) одним - двома підприємствами, що належать до сфери управління Мінінфраструктури |
3. Інституалізація стандартів розкриття інформації щодо інфраструктурних проектів | Мінінфраструктури Мінекономрозвитку Укравтодор | липень 2019 р. - липень 2020 р. | громадська організація “Трансперенсі Інтернешнл Україна” | прийнято постанову Кабінету Міністрів України щодо внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2015 р. № 835 |
Очікуваними результатами здійснення заходу є отримання зручного інструменту для проведення громадського моніторингу щодо реалізації інфраструктурних проектів (ремонт доріг, будівництво та ремонт аеропортів, причалів, вокзалів, залізничних шляхів тощо), аналізу рівня відкритості ринку та статистики реалізації інфраструктурних об’єктів, рівня конкуренції тощо.
Впровадження відкритих стандартів роботи системи електронних торгів з реалізації арештованого майна
Відсутність конкуренції на ринку реалізації арештованого майна шляхом проведення електронних торгів є передумовою для появи корупційних ризиків, а також унеможливлює здійснення громадського контролю.
Мін’юстом, Мінекономрозвитку, державним підприємством “СЕТАМ” та урядово-громадською ініціативою “Разом проти корупції” підписано Меморандум (“дорожню карту”) про співпрацю у сфері реалізації арештованого майна, спрямований на забезпечення прозорих конкурентних і сприятливих умов для реалізації майна, арештованого під час здійснення примусового виконання рішення.
Наказом Мін’юсту від 18 червня 2018 р. № 1859/5 внесено зміни до Порядку реалізації арештованого майна, якими закріплена можливість та регламентована процедура залучення суб’єктів господарювання незалежно від форми власності та фізичних осіб - підприємців до використання електронного ресурсу, що є складовою частиною системи електронних торгів, на підставі агентських та партнерських договорів. Крім того, закріплено процедуру взаємодії електронних майданчиків шляхом відкриття інтерфейсу прикладного програмування (API), що підтверджує створення конкурентних умов для організації та проведення електронних торгів з продажу майна в межах виконавчого провадження.
Підключення незалежних майданчиків дасть змогу проводити електронні торги з реалізації арештованого майна суб’єктами господарювання незалежно від форми власності та фізичними особами - підприємцями, а підключення державного підприємства “СЕТАМ” як оператора до електронної торгової системи “Прозорро. Продажі” дасть можливість здійснювати реалізацію об’єктів малої приватизації та майна банків, що ліквідуються.
Кроки | Відповідальні за виконання | Строки | Партнери | Індикатор виконання |
1. Організація та проведення моніторингу, оцінки роботи “партнерського договору”, оновленого Порядку реалізації арештованого майна | Мін’юст | грудень 2018 р. - березень 2019 р. | державне підприємство “СЕТАМ” | узагальнено результати впровадження “партнерського договору” та внесено зміни до Порядку реалізації арештованого майна |
2. Удосконалення Порядку реалізації арештованого майна за результатами моніторингу та оцінки | Мін’юст | червень 2019 р. | державне підприємство “СЕТАМ” | внесено зміни до Порядку реалізації арештованого майна за результатами проведеної перевірки ефективності “партнерського договору” |
3. Підготовка технічного завдання для удосконалення системи електронних торгів з реалізації арештованого майна, проведення відповідної тендерної закупівлі | -“- | I квартал 2019 р. | -“- | підготовлено відповідне технічне завдання, проведено тендер для удосконалення системи електронних торгів з реалізації арештованого майна |
4. Удосконалення системи електронних торгів з реалізації арештованого майна | Мін’юст | лютий 2019 р. | державне підприємство “СЕТАМ” | удосконалено систему електронних торгів з реалізації арештованого майна, проведено перевірку її роботи |
5. Розподіл функцій адміністратора центральної бази даних системи електронних торгів з реалізації арештованого майна та організатора торгів, її передача відповідному адміністраторові | -“- | травень 2019 р. | -“- | визначено адміністратора центральної бази даних системи електронних торгів з реалізації арештованого майна та організатора торгів, передано систему відповідному адміністраторові |
Очікуваними результатами здійснення заходу є створення прозорих, конкурентних, сприятливих умов для організації та проведення електронних торгів з реалізації майна, арештованого під час здійснення примусового виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб), що дасть змогу скоротити час на реалізацію арештованого майна, підвищити ефективність виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб).
Забезпечення відкритості та прозорості реалізації та продажу публічних активів та майна
На даний час у сфері реалізації об’єктів публічних активів та майна існують такі проблеми:
відсутність єдиної прозорої та ефективної системи реалізації публічних активів та майна, здійснення продажу публічних активів та майна значною кількістю організаторів торгів, кожен з яких функціонує за власними правилами;
накопичення значної кількості неліквідного та непрофільного майна у державному секторі, на утримання якого витрачаються значні суми державних коштів, а державні підприємства позбавлені можливості оновлювати власні технічні ресурси;
відсутність в організаторів торгів технічних та професійних можливостей для забезпечення ефективного проведення електронних торгів та максимізації надходжень від реалізації публічних активів та майна (як результат, відсутність довіри суспільства та інвесторів до прозорості, чесності та ефективності процесу такої реалізації);
неефективність існуючого процесу реалізації публічних активів та майна, зокрема асиметрія інформації, технічні проблеми доступу до торгів, нерівність доступу до конкретних торгів, у яких переважно беруть участь лише клієнти конкретного організатора торгів;
повільність процесів, пов’язаних з реалізацією публічних активів та майна, що обумовлена сильною інституціональною пам’яттю учасників ринку та супротивом існуючої системи розширенню переліку учасників та збільшенню кількості торгів;
обмеження доступу до торгів з реалізації публічних активів та майна іноземних інвесторів та ресурсів для розвитку національної економіки;
відсутність ефективного контролю та моніторингу за результатами торгів, що призводить до відсутності релевантних аналітичних матеріалів щодо їх ефективності.
Розв’язанню проблем сприятиме запровадження прозорої процедури реалізації майна державних підприємств, об’єктів малої приватизації, прав оренди державного майна.
Кроки | Відповідальні за виконання | Строки | Партнери | Індикатор виконання |
1. Впровадження електронних аукціонів з реалізації непрофільного майна державних підприємств | Мінекономрозвитку | грудень 2018 р. - травень 2019 р. | урядово-громадська ініціатива “Разом проти корупції” | прийнято розпорядження Кабінету Міністрів України про обов’язкове використання електронних аукціонів для реалізації непрофільного майна державних підприємств |
2. Впровадження електронних аукціонів з реалізації прав оренди державного майна (пілотний проект) | Мінекономрозвитку | грудень 2018 р. - березень 2019 р. | урядово-громадська ініціатива “Разом проти корупції” | прийнято розпорядження Кабінету Міністрів України про реалізацію пілотного проекту з впровадження обов’язкових електронних аукціонів з реалізації прав оренди державного майна |
3. Впровадження електронних аукціонів з реалізації прав оренди державного майна суб’єктами ринку державних продажів | -“- | грудень 2018 р. - грудень 2019 р. | -“- | подано на розгляд Верховної Ради України законопроект щодо внесення змін до Закону України “Про оренду державного та комунального майна” в частині обов’язковості використання дворівневої системи прозорих електронних аукціонів |
Очікуваними результатами здійснення заходу є зменшення можливості для корупційних зловживань, спрощення процедури участі в торгах шляхом уніфікації процедур та правил різноманітних торгів; залучення бізнесу для пошуку учасників торгів, підвищення рівня конкуренції та збільшення обсягу надходжень до бюджетів всіх рівнів завдяки використанню дворівневої системи; забезпечення спрощення процедур та значне розширення переліку можливих учасників торгів як серед українців, так і громадян інших країн.
Підвищення прозорості та ефективності державного контролю у сфері публічних закупівель
Запровадження з 2016 року обов’язкового використання електронної системи публічних закупівель “Prozorro” сприяло підвищенню рівня прозорості процесу закупівель, ефективності їх проведення та залученню нових потенційних учасників процедур закупівель.
Водночас залишаються невирішеними ряд проблемних питань, які негативно впливають на результати функціонування системи публічних закупівель в цілому, зокрема:
низький рівень професіоналізму осіб, відповідальних за проведення процедур закупівель, що призводить до неякісного та необ’єктивного вибору переможця торгів і, як наслідок, до неефективного витрачання коштів;
порушення замовниками вимог законодавства під час проведення процедур закупівлі;
суб’єктивність та непрозорість прийняття рішень в процесі проведення контрольних заходів органами, уповноваженими на здійснення контролю у сфері публічних закупівель.
Завдяки високому рівню прозорості процесу здійснення закупівель, що проводяться через електронну систему публічних закупівель “Prozorro”, громадськість у рамках здійснення громадського контролю, передбаченого статтею 9 Закону України “Про публічні закупівлі”, отримала можливість самостійно виявляти процедури закупівель, що можуть мати ознаки порушення вимог законодавства. На даний час в електронній системі закупівель відсутня можливість для зручності повідомлення контролюючим та правоохоронним органам про такі випадки. Відсутня також консолідована інформація щодо реагування контролюючих та правоохоронних органів на відповідні звернення громадськості.
Крім того, в електронній системі публічних закупівель “Prozorro” відсутня інформація про здійснення оплати за договорами про закупівлю, що не дає змоги здійснювати якісний контроль за ефективністю та доброчесністю виконання таких договорів.
Кроки | Відповідальні за виконання | Строки | Партнери | Індикатор виконання |
1. Розроблення інтерфейсу прикладного програмування (АРІ) інтеграції електронної системи публічних закупівель “ProZorro” із зовнішніми ресурсами | Мінекономрозвитку | січень 2019 р. - серпень 2020 р. | проект Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) та Департаменту міжнародного розвитку Великобританії (UK aid) “Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах/TAPAS” | визначено механізм подання інститутами громадянського суспільства в режимі електронних звернень до контролюючих та правоохоронних органів щодо виявлених порушень під час проведення процедур замовниками |
2. Розроблення статистичного публічного модуля | -“- | грудень 2018 р. - квітень 2019 р. | -“- | забезпечено відображення виявлених порушень та результатів їх усунення в електронній системі публічних закупівель “ProZorro” |
3. Здійснення інтеграції електронної системи публічних закупівель “ProZorro” із системами Мінфіну та Казначейства | -“- | грудень 2018 р. - грудень 2019 р. | -“- | прийнято спільний наказ Мінекономрозвитку та Мінфіну про затвердження Порядку інформаційної взаємодії між електронною системою закупівель, інформаційною системою Мінфіну та системою Казначейства, забезпечено обмін даними між відповідними системами |
Очікуваними результатами здійснення заходу є отримання інститутами громадянського суспільства можливості подання електронних звернень щодо виявлених порушень в електронній системі публічних закупівель “ProZorro” до контролюючих та правоохоронних органів; забезпечення прозорості здійснення оплати за договорами про закупівлю; вчасне виявлення та попередження порушень або зловживань під час проведення процедур закупівель завдяки здійсненню автоматичного обміну інформацією між електронною системою публічних закупівель “ProZorro”, Єдиним порталом відкритих даних та системою Казначейства.
Забезпечення інформування громадськості у доступній формі про публічні фінанси, а також проекти економічного і соціального розвитку України, що підтримуються міжнародними фінансовими організаціями
Реалізація принципів прозорості та відкритості в бюджетному процесі передбачає наявність дієвої системи ключових показників ефективності та механізму інформування громадськості з питань складення, розгляду, затвердження, виконання державного та місцевих бюджетів, а також здійснення контролю за їх виконанням шляхом публікації документів та інформації, пов’язаних із формуванням бюджету, його затвердженням, виконанням та показниками ефективності управління.
Крім того, в Україні за підтримки міжнародних організацій реалізуються проекти, які не завжди відповідають потребам держави та напрямам реформ. У зв’язку з цим постановою Кабінету Міністрів України від 27 січня 2016 р. № 70 “Про порядок підготовки, реалізації, проведення моніторингу та завершення реалізації проектів економічного і соціального розвитку України, що підтримуються міжнародними фінансовими організаціями” передбачено проведення моніторингу реалізації проектів економічного і соціального розвитку України, що підтримуються міжнародними фінансовими організаціями. Водночас належне забезпечення цього процесу потребує використання інформаційних технологій, надання доступу до відповідних відомостей як органам виконавчої влади, так і громадянам.
Кроки | Відповідальні за виконання | Строки | Партнери | Індикатор виконання |
1. Створення інформаційно-аналітичної системи “Прозорий бюджет”: модуль “Бюджет для громадян” | Мінфін | березень 2019 р. | громадська організація “Центр політичних студій та аналітики “Ейдос” | затверджено технічне завдання щодо розроблення модуля “Бюджет для громадян”, розроблено архітектуру програмного забезпечення |
2. Введення в дослідну експлуатацію модуля “Бюджет для громадян” | -“- | грудень 2018 р. - липень 2019 р. | -“- | введено програмно-технічний комплекс у дослідну експлуатацію, удосконалено та доопрацьовано модуль за результатами дослідної експлуатації та відгуків громадян і інститутів громадянського суспільства, забезпечено запуск модуля в промислову експлуатацію |
3. Підготовка функціональних вимог до підсистеми “Реєстр проектів економічного і соціального розвитку України, що підтримуються міжнародними фінансовими організаціями” | Мінфін | грудень 2018 р. - квітень 2019 р. | громадська організація “Центр політичних студій та аналітики “Ейдос” | підготовлено технічне завдання та проведено закупівлю відповідних послуг |
4. Розроблення програмного забезпечення підсистеми “Реєстр проектів економічного і соціального розвитку України, що підтримуються міжнародними фінансовими організаціями” та введення його в дослідну експлуатацію | -“- | грудень 2018 р. - квітень 2019 р. | -“- | розроблено програмне забезпечення та введено підсистему в дослідну експлуатацію |
5. Доопрацювання та введення у промислову експлуатацію підсистеми “Реєстр проектів економічного і соціального розвитку України, що підтримуються міжнародними фінансовими організаціями” | -“- | травень 2019 р. - вересень 2020 р. | -“- | удосконалено та доопрацьовано підсистему “Реєстр проектів економічного і соціального розвитку України, що підтримуються міжнародними фінансовими організаціями” за результатами дослідної експлуатації, відгуків громадян і інститутів громадянського суспільства, забезпечено введення підсистеми в промислову експлуатацію |
Очікуваними результатами здійснення заходу є забезпечення комфортності використання аналітичних даних; забезпечення можливості порівняння динаміки використання бюджетних коштів, а також механізму зворотнього зв’язку та обговорення питань використання бюджетних коштів; забезпечення вільного доступу суспільства до інформації щодо реалізації спільних з МФО інвестиційних проектів на усіх стадіях.
Впровадження електронних процедур проведення конкурсів з надання фінансової підтримки для виконання (реалізації) інститутами громадянського суспільства програм (проектів, заходів)
Відповідно до пункту 6 Порядку проведення конкурсу з визначення програм (проектів, заходів), розроблених інститутами громадянського суспільства, для виконання (реалізації) яких надається фінансова підтримка, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2011 р. № 1049, конкурсні пропозиції подаються організаторові конкурсу в друкованій формі, що призводить до певних незручностей для інститутів громадянського суспільства та членів конкурсних комісій. Крім того, необхідно підвищити рівень прозорості проведення відповідних конкурсів.
Крок | Відповідальні за виконання | Строк | Партнери | Індикатор виконання |
1. Проведення консультацій з громадськістю щодо механізму впровадження електронної процедури проведення конкурсів з надання фінансової підтримки для виконання (реалізації) інститутами громадянського суспільства програм (проектів, заходів) | Мінмолодьспорт | грудень 2018 р. - січень 2019 р. | програма “Електронне врядування задля підзвітності влади та участі громади” (EGAP) | отримано пропозиції інститутів громадянського суспільства щодо внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2011 р. № 1049 |
2. Внесення на розгляд Кабінету Міністрів України проекту постанови Кабінету Міністрів України щодо внесення змін до постанови Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2011 р. | Мінмолодьспорт | IV квартал 2020 р. | програма “Електронне врядування задля підзвітності влади та участі громади” (EGAP) | внесено зміни до постанови Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2011 р. № 1049 у частині впровадження електронної процедури проведення конкурсів з надання фінансової підтримки для виконання (реалізації) інститутами громадянського суспільства програм (проектів, заходів) |
3. Визначення вимог до онлайн-платформи для проведення конкурсів з надання фінансової підтримки для виконання (реалізації) інститутами громадянського суспільства програм (проектів, заходів) | -“- | січень 2019 р. | -“- | підготовлено технічне завдання |
4. Розроблення онлайн-платформи для проведення конкурсів з надання фінансової підтримки для виконання (реалізації) інститутами громадянського суспільства програм (проектів, заходів) | Мінмолодьспорт | січень - жовтень 2019 р. | програма “Електронне врядування задля підзвітності влади та участі громади” (EGAP) | розроблено макети дизайну, програмне забезпечення та проведено його інсталяцію |
5. Введення в дослідну експлуатацію онлайн-платформи для проведення конкурсів з надання фінансової підтримки для виконання (реалізації) інститутами громадянського суспільства програм (проектів, заходів) | -“- | жовтень 2019 р. - травень 2020 р. | -“- | введено онлайн-платформу в дослідну експлуатацію, підготовлено пропозиції щодо удосконалення онлайн-платформи за результатами дослідної експлуатації та відгуків інститутів громадянського суспільства, доопрацьовано онлайн-платформу, організовано навчання адміністраторів платформи |
6. Введення в експлуатацію онлайн-платформи для проведення конкурсів з надання фінансової підтримки для виконання (реалізації) інститутами громадянського суспільства програм (проектів, заходів) | Мінмолодьспорт | травень - грудень 2020 р. | програма “Електронне врядування задля підзвітності влади та участі громади” (EGAP) | забезпечено належне функціонування усіх сервісів онлайн-платформи та її використання органами виконавчої влади |
Очікуваними результатами здійснення заходу є спрощення механізму подання конкурсних пропозицій інститутами громадянського суспільства; збільшення кількості конкурсантів; підвищення рівня прозорості проведення конкурсів, а також рівня довіри до процесу державного фінансування програм (проектів, заходів), розроблених інститутами громадянського суспільства.
Запровадження механізму верифікації інформації про кінцевих бенефіціарних власників
На сьогодні законодавством передбачено обов’язок юридичних осіб встановлювати свого кінцевого бенефіціарного власника (контролера), регулярно оновлювати і зберігати інформацію про нього та надавати її державному реєстраторові у випадках та обсязі, передбачених законом. Інформація про кінцевих бенефіціарних власників є доступною, але неповною і неструктуровано відображається в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Реєстр). Крім того, в Україні відсутній механізм, згідно з яким може проводитися перевірка достовірності інформації, зазначеної в Реєстрі, зокрема не визначено органу державної влади, уповноваженого на проведення таких перевірок, а також підстав для їх проведення.
Мін’юстом, Державним агентством з питань електронного урядування, громадською організацією “Трансперенсі Інтернешнл Україна” та консорціумом “OрenOwnershiр” підписано 22 травня 2017 р. Меморандум про взаєморозуміння та співробітництво, в якому визначено спільні дії у напрямі передачі відомостей про бенефіціарну власність з Реєстру до Глобального реєстру бенефіціарних власників.
Кроки | Відповідальні за виконання | Строки | Партнери | Індикатор виконання |
1. Удосконалення програмного забезпечення Реєстру з метою диференціації інформації про засновника та кінцевого бенефіціарного власника (контролера) юридичної особи | Мін’юст | грудень 2018 р. - березень 2019 р. | громадська організація “Трансперенсі Інтернешнл Україна” | адаптовано відомості з Реєстру в частині інформації про бенефіціарних власників юридичних осіб для інтеграції до Глобального реєстру бенефіціарних власників |
2. Підготовка пропозицій щодо механізму перевірки достовірності інформації про бенефіціарних власників, що міститься у Реєстрі | -“- | грудень 2018 р. - грудень 2019 р. | -“- | визначено концепцію механізму проведення перевірки достовірності інформації про бенефіціарних власників, що міститься в Реєстрі |
Очікуваними результатами здійснення заходу є передача достовірних відомостей з Реєстру до Глобального реєстру бенефіціарних власників; запровадження верифікації відомостей про кінцевих бенефіціарних власників; запобігання та протидія легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шляхом, фінансуванню тероризму та розповсюдження зброї масового знищення.
Підвищення рівня знань з антикорупційної політики, стандартів, законодавства осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування
Відповідно до Стратегії сталого розвитку “Україна - 2020”, затвердженої Указом Президента України від 12 січня 2015 р. № 5, основною метою антикорупційної реформи є суттєве зниження рівня корупції в Україні, втрат державного бюджету та бізнесу через корупційну діяльність, а також підвищення позицій України у міжнародних рейтингах, що оцінюють рівень корупції.
Одним з невідкладних заходів з реалізації антикорупційної реформи є визначення ефективних механізмів запобігання корупції, конфлікту інтересів, порушенню етичних стандартів поведінки та забезпечення контролю за дотриманням правил щодо доброчесності особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування.
Кроки | Відповідальні за виконання | Строки | Партнери | Індикатор виконання |
1. Розроблення інтерактивного навчального курсу з питань протидії корупції та забезпечення доброчесності для державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування | НАДС | грудень 2018 р. - квітень 2019 р. | проект Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) “ВзаємоДія” | розроблено інтерактивний навчальний курс з питань протидії корупції та забезпечення доброчесності на принципах змішаного навчання та апробовано на базі Всеукраїнського центру підвищення кваліфікації державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування |
2. Створення електронної системи оцінювання рівня знань антикорупційного законодавства, антикорупційної політики та відповідних стандартів осіб, уповноважених на виконання функцій держави або місцевого самоврядування | НАДС | березень - жовтень 2019 р. | проект Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) “ВзаємоДія” | створено електронну систему оцінювання рівня знань антикорупційного законодавства, антикорупційної політики та відповідних стандартів, апробовано систему на базі Всеукраїнського центру підвищення кваліфікації державних службовців та посадових осіб місцевого самоврядування |
Очікуваними результатами здійснення заходу є підвищення рівня професійної компетентності з питань запобігання корупції державних службовців і посадових осіб місцевого самоврядування; реалізація результативної антикорупційної політики.
Забезпечення із застосуванням новітніх інформаційно-комунікаційних технологій вільного доступу громадян до екологічної інформації, яку отримують органи державної влади у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів
Забезпечення дотримання екологічних прав громадян у частині вільного доступу до інформації про стан навколишнього природного середовища, екологічні ризики/загрози для безпечної життєдіяльності, екологічну перспективу на сьогодні ускладнюється такими проблемами:
відсутність сформованої загальнодержавної цифрової геоінформаційної інфраструктури органів державної влади та органів місцевого самоврядування для здійснення їх повноважень у сфері охорони навколишнього природного середовища, раціонального використання, відтворення і охорони природних ресурсів;
відсутність єдиного центру акумуляції інформації про стан навколишнього природного середовища;
недостатньо чіткий розподіл повноважень, низький рівень координації дій та слабка інституційна спроможність органів державної влади та органів місцевого самоврядування у збиранні, накопиченні та обміні інформацією/даними про стан навколишнього природного середовища;
наявність значної кількості автономних, неуніфікованих за структурою реєстрів/баз даних, несистематизованої інформації про стан навколишнього природного середовища на паперових носіях, що потребує переведення у цифровий формат та оприлюднення у формі відкритих даних.
Кроки | Відповідальні за виконання | Строки | Партнери | Індикатор виконання |
1. Формування нормативно-правових засад для забезпечення вільного доступу громадян до екологічної інформації з урахуванням європейський норм і вимог | Мінекоенерго | грудень 2018 р. - травень 2020 р. | команда підтримки реформ при Мінекоенерго | затверджено план заходів з реалізації Концепції створення загально-державної автоматизованої системи “Відкрите довкілля”, порядок функціонування та адміністрування загальнодержавної автоматизованої системи “Відкрите довкілля”, план заходів з реалізації інформаційної політики та стратегічних комунікацій з питань загальнодержавної автоматизованої системи “Відкрите довкілля” |
2. Розроблення та впровадження структурних частин і загальнодержавної автоматизованої системи “Відкрите довкілля” в цілому | Мінекоенерго | грудень 2018 р. - грудень 2020 р. | команда підтримки реформ при Мінекоенерго | затверджено технічні завдання, здійснено тестування пілотних проектів структурних частин і загальнодержавної автоматизованої системи “Відкрите довкілля” в цілому |
3. Модернізація/ реформування державної системи моніторингу стану навколишнього природного середовища, зокрема радіаційного стану | Мінекоенерго | грудень 2018 р. - грудень 2020 р. | команда підтримки реформ при Мінекоенерго | розроблено пристрій для здійснення GPS-моніторингу стану навколишнього природного середовища, зокрема радіаційного стану, здійснено його тестування та введення у промислову експлуатацію, сформовано структуру підсистеми моніторингу радіаційного стану, розроблено програмні засоби, розбудовано матеріально-технічні спроможності для її функціонування; здійснено тестування пілотного проекту підсистеми, введено в експлуатацію та інтегровано у загальнодержавну автоматизовану систему “Відкрите довкілля” |
Очікуваними результатами здійснення заходу є забезпечення дотримання екологічних прав громадян у частині вільного доступу до інформації про стан навколишнього природного середовища, екологічні ризики/загрози для безпечної життєдіяльності та екологічну перспективу; модернізація державного природоохоронного управління та цифровізація управлінської діяльності, що дасть змогу підвищити якість надання адміністративних послуг шляхом їх трансформації у цифровий формат; створення умов для підвищення рівня участі громадян, інститутів громадянського суспільства, суб’єктів господарювання у процесі прийняття управлінських рішень у сфері охорони навколишнього природного середовища; впровадження новітніх методів і технологій проведення моніторингу стану навколишнього природного середовища, зокрема радіаційного стану, та надання громадськості доступу до моніторингових даних.
Упорядкування державних реєстрів/баз даних природних ресурсів, підвищення ефективності їх функціонування та використання з метою створення сприятливих умов для провадження господарської діяльності
На сьогодні існує значна кількість несистематизованих матеріалів і даних про природні ресурси, які зберігаються на паперових носіях, потребують інвентаризації, структуризації та переведення у цифровий формат, що ускладнює їх оприлюднення у формі відкритих даних і не дає змоги забезпечити взаємодію та обмін даними між державними екологічними реєстрами та іншими державними інформаційними ресурсами.
Кроки | Відповідальні за виконання | Строки | Партнери | Індикатор виконання |
1. Інвентаризація державних інформаційних реєстрів природних ресурсів з метою переведення їх у цифровий формат | Мінекоенерго | грудень 2018 р. - червень 2019 р. | команда підтримки реформ при Мінекоенерго | підготовлено звіт про проведення інвентаризації та визначення стану інформаційних реєстрів природних ресурсів |
2. Цифровізація державних інформаційних реєстрів природних ресурсів | Мінекоенерго | січень 2019 р. - грудень 2020 р. | команда підтримки реформ при Мінекоенерго | оцифровано інформаційні реєстри природних ресурсів |
3. Оприлюднення державних інформаційних реєстрів природних ресурсів у формі відкритих даних | Мінекоенерго | січень - грудень 2020 р. | команда підтримки реформ при Мінекоенерго | оприлюднено реєстри природних ресурсів у формі відкритих даних, забезпечено їх взаємо-узгодженість та інтеграцію до системи електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів |
Очікуваними результатами здійснення заходу є створення сприятливих умов для провадження господарської діяльності шляхом використання державних реєстрів/баз даних природних ресурсів, до яких надано доступ в електронному вигляді у формі відкритих даних.
Створення інтерактивної карти територій, забруднених мінами та вибухонебезпечними предметами
Внаслідок збройної агресії з боку Російської Федерації значна територія Донецької та Луганської областей забруднена вибухонебезпечними предметами.
За результатами попередньої оцінки, площа звільненої території, яка вважається небезпечною внаслідок забруднення вибухонебезпечними предметами, становить близько 7 тис. кв. кілометрів і на ній проживає понад 1,5 млн. громадян. Площа території, на якій органи державної влади тимчасово не здійснюють свої повноваження, становить близько 15 тис. кв. кілометрів (проживає близько 3,8 млн. громадян). За наявною інформацією, частина цієї території замінована та забруднена вибухонебезпечними предметами і потребуватиме розмінування після відновлення на ній повноважень органів державної влади.
Протимінна діяльність, яка провадиться у державі, передбачає інформування про мінну небезпеку; гуманітарне розмінування (розвідку наявності мін та вибухонебезпечних предметів, складення карт, маркування та очищення/розмінування); надання допомоги постраждалим, включаючи реабілітацію та відновлення; знищення запасів вибухонебезпечних предметів; агітаційно-просвітницьку роботу щодо невикористання протипіхотних мін.
Ураховуючи зазначене, необхідно створити єдину систему управління інформацією щодо протимінної діяльності, яка буде висвітлювати:
перелік територій, які забруднені або можуть бути забруднені вибухонебезпечними предметами;
дані про відповідні території з прив’язкою до географічної системи координат, їх площу, характер ґрунту, види виявлених вибухонебезпечних предметів, наявні факти підриву цивільного населення на них;
дані про місцезнаходження медичних закладів, зокрема тих, що можуть надавати першу медичну допомогу постраждалим від вибухонебезпечних предметів та розташовані в безпосередній близькості до території, забрудненої вибухонебезпечними предметами;
види господарської діяльності, які планується провадити на території, забрудненій мінами та вибухонебезпечними предметами, після проведення розмінування.
Кроки | Відповідальні за виконання | Строки | Партнери | Індикатор виконання |
1. Визначення вимог до інтерактивної карти територій, забруднених мінами та вибухонебезпечними предметами | Міноборони | грудень 2018 р. - квітень 2019 р. | Женевський міжнародний центр гуманітарного розмінування | підготовлено технічне завдання |
2. Розроблення інтерактивної карти територій, забруднених мінами та вибухонебезпечними предметами | Міноборони | січень - травень 2019 р. | Женевський міжнародний центр гуманітарного розмінування | розроблено макети дизайну, програмне забезпечення, підготовлено текстовий, фото-, відеоконтент, проведено інсталяцію програмного забезпечення |
3. Введення в дослідну експлуатацію інтерактивної карти територій, забруднених мінами та вибухонебезпечними предметами | -“- | червень - жовтень 2019 р. | -“- | введено інтерактивну карту в дослідну експлуатацію, забезпечено її удосконалення та доопрацювання за результатами дослідної експлуатації та відгуків інститутів громадянського суспільства, організовано навчання адміністраторів інтерактивної карти |
4. Введення в експлуатацію інтерактивної карти територій, забруднених мінами та вибухонебезпечними предметами | -“- | листопад - грудень 2019 р. | -“- | забезпечено належне функціонування усіх сервісів інтерактивної карти та її використання органами виконавчої влади |
Очікуваними результатами здійснення заходу є забезпечення доступу до інформації про території, забруднені мінами та вибухонебезпечними предметами, всіх суб’єктів, які залучаються до провадження протимінної діяльності, а також представників громадськості, місцевих органів виконавчої влади, засобів масової інформації; зниження рівня загрози виникнення нещасних випадків від несанкціонованого поводження з вибухонебезпечними предметами, психологічної напруженості серед населення; зменшення впливу вибухонебезпечних предметів на навколишнє природне середовище та забезпечення використання очищених від них територій та об’єктів інфраструктури у господарських цілях.
Запровадження пріоритетних електронних послуг
Концепція розвитку системи електронних послуг в Україні, реалізація якої передбачена на період до 2020 року, розроблена Державним агентством з питань електронного урядування та схвалена розпорядженням Кабінету Міністрів України від 8 листопада 2011 р. № 797.
За 2016-2018 роки Державне агентство з питань електронного урядування разом з відповідними органами державної влади і за підтримки міжнародних партнерів запровадило близько 120 пріоритетних електронних послуг у таких сферах:
реєстрація та ведення бізнесу;
Реалізація принципу єдиного вікна (“one-stop-shop”) для доступу фізичних та юридичних осіб до інформації про діяльність органів державної влади здійснюється шляхом розроблення єдиних вимог щодо створення, введення та інтеграції (взаємодії) офіційних веб-сайтів органів державної влади. Водночас існує необхідність формування єдиної скоординованої державної політики у зазначеній сфері.
Основними першочерговими проблемами, які потребують розв’язання, є:
відсутність єдиних вимог щодо запровадження електронних послуг;
неврегульованість питання електронної ідентифікації та автентифікації суб’єктів звернення під час надання електронних послуг;
відсутність міжвідомчої електронної взаємодії під час надання адміністративних послуг;
складність та зарегульованість порядків надання адміністративних послуг;
невизначеність формату електронного документа, згідно з яким суб’єкт звернення повинен подавати документи для отримання адміністративної послуги;
відсутність єдиної інформаційно-телекомунікаційної інфраструктури, що забезпечує надання електронних послуг з урахуванням встановлених вимог;
недостатній рівень довіри до електронної взаємодії суб’єктів надання адміністративних послуг та суб’єктів звернення;
низький рівень готовності державних службовців, посадових осіб місцевого самоврядування, фізичних та юридичних осіб до запровадження електронних послуг.
Крім того, обізнаність з боку громадян щодо кроків та процедур, які необхідно здійснити для відкриття бізнесу, або вирішення життєвих ситуацій (народження дитини, отримання паспорта, реєстрація транспортного засобу та отримання водійських прав тощо), залишається низькою. Однією з важливих проблем є розпорошеність інформації про адміністративні послуги та представлення її не завжди зрозумілою для громадян бюрократичною мовою.
Необхідно розробити зручний зрозумілий сервіс, який сформує перелік необхідних кроків та пояснень до них, орієнтованих на користувача у відповідній життєвій ситуації.
Кроки | Відповідальні за виконання | Строки | Партнери | Індикатор виконання |
1. Запровадження надання пріоритетних послуг в електронній формі | Державне агентство з питань електронного урядування | січень - грудень 2019 р. | проект Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) та Департаменту міжнародного розвитку Великобританії (UK aid) “Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах/TAPAS” | запроваджено надання 100 пріоритетних послуг в електронній формі |
2. Запровадження єдиного веб-порталу електронного урядування (portal.kmu.gov.ua) | Державне агентство з питань електронного урядування | протягом 2019 року | проект Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) та Департаменту міжнародного розвитку Великобританії (UK aid) “Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах/TAPAS” | введено в дослідну експлуатацію Єдиний веб-портал електронного урядування, |
3. Запровадження на Єдиному державному порталі адміністративних послуг сервісу, орієнтованого на клієнта, “За життєвими ситуаціями” | Мінекономрозвитку інші центральні органи виконавчої влади | протягом 2019 року | проект Агентства США з міжнародного розвитку (USAID) та Департаменту міжнародного розвитку Великобританії (UK aid) “Прозорість та підзвітність у державному управлінні та послугах/TAPAS” | забезпечено належне функціонування сервісу, орієнтованого на клієнта, “За життєвими ситуаціями” |
Очікуваними результатами здійснення заходу є покращення якості надання адміністративних послуг для громадян та суб’єктів господарювання відповідно до європейських вимог, спрощення процедури їх отримання; підвищення ефективності роботи органів державної влади та органів місцевого самоврядування у відповідній сфері; зменшення ризику корупції під час надання адміністративних послуг; підвищення ефективності роботи державних службовців; забезпечення доступу громадян та бізнесу до інформації про послуги; підвищення рівня поінформованості громадян та бізнесу про кроки та процедури, які необхідно виконати для врегулювання конкретної життєвої ситуації.
Створення єдиної онлайн-платформи для взаємодії органів виконавчої влади з інститутами громадянського суспільства
В Україні забезпечується поступовий розвиток громадянського суспільства, основні інститути якого (громадські об’єднання, благодійні організації, творчі спілки) прагнуть представляти суспільно важливі інтереси у взаємодії з Кабінетом Міністрів України. Крім того, інститути громадянського суспільства та різні групи громадян є заінтересованими сторонами, з якими органи виконавчої влади повинні проводити консультації під час прийняття рішень.
Водночас обізнаність громадян та інститутів громадянського суспільства про інструменти взаємодії з органами виконавчої влади залишається низькою. Так, згідно з результатами опитування громадської думки щодо громадянського залучення, проведеного наприкінці 2017 року дослідницькою компанією “GfK” на замовлення міжнародної організації “Pact Inc”, лише 21 відсоток громадян обізнані з питань, пов’язаних з обговореннями законопроектів або участю громадськості в консультативно-дорадчих органах при органах державної влади. Експертне опитування представників інститутів громадянського суспільства “Українське громадянське суспільство 2017: виклики і перспективи”, проведене фондом “Демократичні ініціативи” імені Ілька Кучеріва, свідчить, що серед найбільш ефективних механізмів впливу громадськості на державну владу публічні обговорення згадують лише 23,4 відсотка опитаних, роботу у громадських радах та інших консультативно-дорадчих органах при державних органах - 18,4 відсотка.
Однією з важливих проблем є розпорошеність інформації про можливі форми комунікації інститутів громадянського суспільства з органами виконавчої влади, відсутність зручних інструментів для організації такої комунікації за принципом “єдиного вікна” і на основі єдиних стандартів.
Кроки | Відповідальні за виконання | Строки | Партнери | Індикатор виконання |
1. Визначення вимог до онлайн-платформи для взаємодії органів виконавчої влади з інститутами громадянського суспільства | Секретаріат Кабінету Міністрів України | грудень 2018 р. - травень 2019 р. | програма “Електронне врядування задля підзвітності влади та участі громади” (EGAP) | підготовлено технічне завдання |
2. Розроблення онлайн-платформи для взаємодії органів виконавчої влади з інститутами громадянського суспільства | -“- | січень - травень 2019 р. | -“- | розроблено макети дизайну та програмне забезпечення, |
3. Введення онлайн-платформи для взаємодії органів виконавчої влади з інститутами громадянського суспільства в дослідну експлуатацію | Секретаріат Кабінету Міністрів України | червень - жовтень 2019 р. | програма “Електронне врядування задля підзвітності влади та участі громади” (EGAP) | введено онлайн-платформу у дослідну експлуатацію |
4. Введення онлайн-платформи для взаємодії органів виконавчої влади з інститутами громадянського суспільства в експлуатацію | -“- | листопад 2019 р. - серпень 2020 р. | -“- | забезпечено належне функціонування усіх сервісів онлайн-платформи та використання онлайн-платформи органами виконавчої влади |
Очікуваними результатами здійснення заходу є підвищення рівня поінформованості громадян, інститутів громадянського суспільства про форми взаємодії з органами виконавчої влади, у тому числі проведення консультацій з громадськістю, їх участі у консультаціях; акумуляція на єдиному ресурсі інформації про впровадження Ініціативи “Партнерство “Відкритий Уряд”.
Забезпечення переходу на електронне впровадження Ініціативи прозорості видобувних галузей з розкриттям даних у режимі он-лайн
Україна приєдналася до Ініціативи прозорості видобувних галузей у 2013 році в межах виконання Україною плану дій з впровадження Ініціативи “Партнерство “Відкритий Уряд” у 2012-2014 роках. Водночас на даний час не впроваджені стандарти Ініціативи прозорості видобувних галузей та кращих міжнародних практик, що передбачають публікацію даних у форматі відкритих даних, що потребує запровадження автоматизації процесу збору первинної інформації для підготовки звітів.
Кроки | Відповідальні за виконання | Строки | Партнери | Індикатор виконання |
1. Проведення техніко-економічної оцінки проекту | Мінекоенерго | грудень 2018 р. - травень 2019 р. | Міжнародний фонд “Відродження” | проведено техніко-економічну оцінку та підготовлено відповідний звіт |
2. Визначення вимог до онлайн-платформи для розкриття даних видобувних галузей | -“- | лютий - вересень 2019 р. | -“- | підготовлено технічне завдання |
3. Розроблення онлайн-платформи для розкриття даних видобувних галузей | Мінекоенерго | вересень 2019 р. - серпень 2020 р. | Міжнародний фонд “Відродження” | розроблено макет дизайну онлайн-платформи, програмне забезпечення, підготовлено текстовий та цифровий контент |
Очікуваними результатами здійснення заходу є скорочення строків подання та опрацювання даних у рамках звітності Ініціативи прозорості видобувних галузей; забезпечення розкриття та публікації найбільш актуальних даних у видобувних галузях у формі відкритих даних, вчасної публікації звітів Ініціативи прозорості видобувних галузей; скорочення витрат на підготовку звітів.
Забезпечення учасників освітнього процесу сучасними електронними освітніми ресурсами і сервісами
Однією із складових частин системної реформи загальної середньої освіти, передбаченої Концепцією реалізації державної політики у сфері реформування загальної середньої освіти “Нова українська школа” на період до 2029 року, схваленою розпорядженням Кабінету Міністрів України від 14 грудня 2016 р. № 988, є створення сучасного освітнього середовища, в тому числі електронного, яке забезпечить необхідні умови, засоби і технології для навчання.
Прийнятий у вересні 2017 р. Закон України “Про освіту” передбачає, що право на освіту включає право кожного на доступ до електронних підручників та інших мультимедійних навчальних ресурсів у порядку, визначеному законодавством. Також передбачено, що для реалізації цього права центральний орган виконавчої влади у сфері освіти і науки забезпечує створення та функціонування спеціального інформаційного ресурсу в Інтернеті, на якому у вільному доступі в повному обсязі розміщуються безкоштовні електронні версії підручників або електронні підручники для здобуття повної загальної середньої освіти.
Кроки | Відповідальні за виконання | Строки | Партнери | Індикатор виконання |
1. Введення в дію експериментальної версії Національної освітньої електронної платформи | МОН | I квартал 2019 р. | Асоціація “ІТ України” | розроблено технічне завдання та програмне забезпечення, введено в дію експериментальну версію платформи |
2. Забезпечення функціонування Національної освітньої електронної платформи | -“- | протягом 2019 року | -“- | забезпечено належне функціонування усіх сервісів Національної освітньої електронної платформи, використання Національної платформи здобувачами повної загальної середньої освіти та педагогічними працівниками |
Очікуваними результатами здійснення заходу є забезпечення використання сучасних інформаційно-комунікаційних технологій в освітньому процесі для доступу кожного до публічних освітніх, наукових та інформаційних ресурсів, зокрема електронних підручників, у тому числі в Інтернеті; розроблення та впровадження нових форм, методів і технологій навчання.
Забезпечення можливості проведення онлайн-перевірки документів про освіту
Реалізоване право на освіту підтверджується документом про освіту, що видається закладом освіти. Такий документ пред’являється особою, що здобула освіту, в разі продовження навчання та вступу до закладу освіти з метою отримання певної спеціальності, кваліфікації, прийняття на роботу, реєстрації у центрі зайнятості тощо.
Зважаючи на наявність проблеми підробки документів про освіту, виданих закладами освіти, різні установи, організації, підприємства мають потребу у перевірці достовірності таких документів.
Крім того, потреба у перевірці достовірності документів про освіту виникає у разі надання адміністративних послуг, замовлення дублікатів документів про освіту для осіб, що навчалися у закладах освіти, розташованих на тимчасово окупованій території України, в окремих населених пунктах Донецької та Луганської областей, на території яких органи державної влади тимчасово не здійснюють своїх повноважень.
На сьогодні перевірити достовірність документа про освіту з отриманням офіційної відповіді можливо шляхом письмового звернення до закладу освіти, розпорядника або технічного адміністратора Єдиної державної електронної бази з питань освіти. За результатами розгляду авторові звернення надається офіційна відповідь з інформацією про достовірний документ про освіту або повідомляється, що документ відсутній у Реєстрі документів про освіту Єдиної державної електронної бази з питань освіти.
Такий механізм перевірки потребує часу на пересилання кореспонденції, підготовку відповіді тощо, що створює складнощі власникам документів про освіту.
Кроки | Відповідальні за виконання | Строки | Партнери | Індикатор виконання |
1. Визначення вимог до онлайн-сервісу перевірки документів про освіту | МОН | грудень 2018 р. - лютий 2019 р. | урядово-громадська ініціатива “Разом проти корупції” | підготовлено технічне завдання |
2. Розроблення онлайн-сервісу перевірки документів про освіту | -“- | березень - травень 2019 р. | -“- | визначено виконавця розроблення програмного забезпечення, |
3. Введення онлайн-сервісу перевірки документів про освіту в дослідну експлуатацію | МОН | червень 2019 р. | урядово-громадська ініціатива “Разом проти корупції” | відпрацьовано технологічні процеси онлайн-сервісу перевірки документів про освіту, |
4. Введення онлайн-сервісу перевірки документів про освіту в експлуатацію | -“- | липень 2019 р. | -“- | забезпечено належне функціонування онлайн-сервісу перевірки документів про освіту |
Очікуваними результатами здійснення заходу є забезпечення оперативної перевірки достовірності документів про освіту; сприяння власникам документів про освіту в реалізації їх прав.
Забезпечення вільного доступу користувачів до Національного репозитарію академічних текстів
Система інформаційного забезпечення наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності в Україні не є досконалою, а технічні, програмні та організаційно-правові рішення, що використовуються, не сприяють ефективному доступу користувачів до академічних текстів, у тому числі тих, що підготовлені за рахунок бюджетних коштів.
Лише частина інформаційних ресурсів доступна користувачу дистанційно за допомогою Інтернет-технологій. Значний сегмент інформації можна отримати лише безпосередньо у локальних точках доступу, зокрема бібліотеках, архівах, а ті інституції, що працюють в режимі он-лайн (репозитарії, сховища, електронні бібліотеки тощо), мають певні обмеження на доступ до інформації. Крім того, такі ресурси є вузькопрофільними, орієнтованими на певну групу користувачів, зокрема осіб, що здобувають вищу освіту у вищих начальних закладах, на базі яких функціонують зазначені інформаційні системи, а їх інтерфейс, пошукові можливості та верифікованість контенту суттєво відрізняються, що ускладнює доступ до наукової інформації та знижує ефективність її використання.
Формування Національного репозитарію академічних текстів спростить технологію пошуку наукової, освітньої та інноваційної інформації, дасть змогу знайомитися з нею в режимі он-лайн.
Кроки | Відповідальні за виконання | Строки | Партнери | Індикатор виконання |
1. Формування технічного завдання на створення Національного репозитарію академічних текстів | МОН | грудень 2018 р. - квітень 2019 р. | урядово-громадська ініціатива “Разом проти корупції” | підготовлено технічне завдання |
2. Розроблення та реалізація технічного проекту із створення Національного репозитарію академічних текстів | -“- | грудень 2018 р. - вересень 2019 р. | -“- | розроблено та виконано технічний проект у рамках першої черги формування Національного репозитарію академічних текстів, у тому числі розроблено дизайн офіційного веб-сайту, підготовлено його контент та інструменти роботи з академічними текстами, програмного забезпечення |
3. Введення в експлуатацію пускового комплексу Національного репозитарію академічних текстів (перша черга) | МОН | вересень - грудень 2019 р. | урядово-громадська ініціатива “Разом проти корупції” | введено в експлуатацію пусковий комплекс Національного репозитарію академічних текстів (перша черга) |
4. Створення системи локальних репозитаріїв | -“- | січень - грудень 2020 р. | -“- | створено систему локальних репозитаріїв інституціональних учасників Національного репозитарію академічних текстів та забезпечено їх ефективну взаємодію з центральним репозитарієм |
5. Формування екосистеми інструментів підтримки академічної доброчесності | МОН | січень - грудень 2020 р. | урядово-громадська ініціатива “Разом проти корупції” | розроблено вимоги щодо програмного забезпечення, яке може використовуватися разом з Національним репозитарієм академічних текстів для перевірки наявності збігів текстових (літерних і цифрових символів) та графічних фрагментів, укладено договори та забезпечено тестову експлуатацію відповідних інструментів підтримки академічної доброчесності |
Очікуваними результатами здійснення заходу є спрощення доступу до академічних текстів та активізація їх використання усіма заінтересованими користувачами; забезпечення багатофункціональності пошуку інформації, спрощення доступу до повнотекстових версій або їх джерел, можливості комплексного аналізу і порівняння; сприяння розвитку освітньої, наукової, науково-технічної та інноваційної діяльності; просування політики відкритої науки в Україні.
{План дій із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 1065 від 04.12.2019, № 123 від 05.02.2020}
