Про затвердження Ліцензійних умов провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами
Відповідно до пункту 14 частини першої статті 7, абзацу першого частини другої статті 9 Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності" Кабінет Міністрів України постановляє:
1. Затвердити Ліцензійні умови провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами, що додаються.
2. Установити, що строк, протягом якого ліцензіати, які мають ліцензії на провадження господарської діяльності у сфері поводження з небезпечними відходами і на поводження з особливо небезпечними речовинами та небезпечними відходами, подають до органу ліцензування документи та відомості, визначені частиною третьою статті 15 Закону України "Про ліцензування видів господарської діяльності", становить два місяці з дня опублікування цієї постанови.
ЛІЦЕНЗІЙНІ УМОВИ
провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами
1. Ці Ліцензійні умови встановлюють вичерпний перелік документів, які додаються до заяви про отримання ліцензії на провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами (далі - ліцензія), а також визначають вичерпний перелік організаційних, кадрових, технологічних вимог, обов’язкових для виконання під час провадження зазначеної діяльності.
Ці Ліцензійні умови не поширюються на ліцензування господарської діяльності з перевезення небезпечних відходів.
2. Ліцензіат зобов’язаний виконувати вимоги цих Ліцензійних умов, а здобувач ліцензії - їм відповідати.
3. У цих Ліцензійних умовах терміни вживаються в такому значенні:
небезпечні відходи - відходи, що мають такі фізичні, хімічні, біологічні чи інші небезпечні властивості, які створюють або можуть створити значну небезпеку для навколишнього природного середовища і здоров’я людини та які потребують спеціальних методів і засобів поводження з ними.
Небезпечні відходи визначені розділом А Жовтого переліку відходів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 13 липня 2000 р. № 1120 "Про затвердження Положення про контроль за транскордонними перевезеннями небезпечних відходів та їх утилізацією/видаленням і Жовтого та Зеленого переліків відходів" (Офіційний вісник України, 2000 р., № 29, ст. 1217);
поводження з небезпечними відходами - дії, спрямовані на запобігання утворенню відходів, їх збирання, перевезення, зберігання, оброблення (перероблення, сортування), утилізацію, видалення, знешкодження і захоронення.
Інші терміни вживаються в значенні, наведеному в Законі України "Про ліцензування видів господарської діяльності" (далі - Закон), Законі України "Про відходи" та інших нормативно-правових актах.
4. Дія цих Ліцензійних умов поширюється на всіх суб’єктів господарювання незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які у повному обсязі або частково провадять чи мають намір провадити господарську діяльність з поводження з небезпечними відходами.
5. Отримання та розгляд документів, що подаються для отримання ліцензії, оформлення, видача, переоформлення, анулювання ліцензій, ведення ліцензійних справ здійснюються органом ліцензування відповідно до вимог Закону.
Документи, що подаються для отримання (переоформлення) ліцензії
6. Здобувач ліцензії для її отримання подає у спосіб, передбачений частиною першою статті 10 Закону, до органу ліцензування заяву про отримання ліцензії згідно з додатком 1.
До заяви про отримання ліцензії, крім документів, передбачених частиною третьою статті 11 Закону, додаються:
відомості за підписом здобувача ліцензії про наявність матеріально-технічної бази, необхідної для провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами (за формою згідно з додатком 2), разом з копіями підтвердних документів, засвідченими печаткою (за наявності) та підписом керівника суб’єкта господарювання, що дають можливість її ідентифікувати, а також копіями документів, що підтверджують право власності або оренди на зазначену матеріально-технічну базу, засвідченими печаткою (за наявності) та підписом керівника суб’єкта господарювання;
відомості про наявність декларації безпеки і плану локалізації та ліквідації аварії на об’єкті (у разі внесення об’єкта до Державного реєстру об’єктів підвищеної небезпеки) у довільній формі;
відомості за підписом здобувача ліцензії про наявність власних або орендованих виробничих площ (приміщень), необхідних для провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами, разом із копіями документів, що підтверджують право власності або оренди на виробничі площі (приміщення), за формою згідно з додатком 3;
відомості про наявність документів дозвільного характеру за формою згідно з додатком 6;
перелік небезпечних відходів, на поводження з якими отримується ліцензія;
копії, засвідчені печаткою (за наявності) та підписом керівника суб’єкта господарювання:
паспорта місця видалення відходів (у разі здійснення видалення чи захоронення небезпечних відходів);
реєстрової карти об’єкта оброблення та утилізації відходів за формою, встановленою Мінприроди;
Заява та документи, що додаються до неї, приймаються за описом, який оформлюється у двох екземплярах (додаток 4). Один екземпляр опису видається здобувачу ліцензії з відміткою про дату прийняття документів органом ліцензування та підписом уповноваженої особи.
7. У разі виникнення підстав для переоформлення ліцензії відповідно до статті 13 Закону ліцензіат зобов’язаний протягом місяця подати до органу ліцензування заяву про переоформлення ліцензії (додаток 5) та відповідні документи або їх копії (фотокопії), засвідчені в установленому порядку, які підтверджують наявність підстав для переоформлення ліцензії.
Кадрові вимоги до провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами
8. Під час здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами згідно з отриманою ліцензією екологічні знання є обов’язковою кваліфікаційною вимогою для посадових осіб (диплом, сертифікат тощо). Ліцензіат повинен мати штатну чисельність спеціалістів (виконавців робіт залежно від видів робіт та рівня забезпечення матеріально-технічної бази) відповідного рівня підготовки та освітньо-кваліфікаційного рівня.
9. Ліцензіат зобов’язаний забезпечити допуск до поводження з небезпечними відходами тільки тих осіб, які пройшли професійну підготовку щодо поводження з небезпечними речовинами, у порядку, визначеному законодавством. Працівники, крім завдань, обов’язків та знань, які передбачено відповідними кваліфікаційними характеристиками, повинні знати, виконувати та додержуватися правил і норм охорони праці, санітарно-гігієнічних вимог та протипожежного захисту, виконувати правила внутрішнього трудового розпорядку, відповідні підготовчі та завершальні роботи на початку і в кінці робочого дня (зміни).
10. Здобувач ліцензії, ліцензіат оформлює трудові відносини з персоналом шляхом укладення трудового договору відповідно до статті 24 Кодексу законів про працю України.
Організаційні вимоги до провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами
11. Ліцензіат здійснює операції у сфері поводження з небезпечними відходами за умови:
надання відомостей щодо ідентифікування об’єкта поводження з небезпечними відходами у порядку, визначеному постановою Кабінету Міністрів України від 11 липня 2002 р. № 956 "Про ідентифікацію та декларування безпеки об’єктів підвищеної небезпеки" (Офіційний вісник України, 2002 р., № 29, ст. 1357);
наявності плану локалізації та ліквідації аварії на об’єкті (у разі внесення об’єкта до Державного реєстру об’єктів підвищеної небезпеки);
надання відомостей щодо наявності дозволу на спеціальне водокористування;
надання відомостей щодо наявності дозволу на викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря стаціонарними джерелами;
зберігання протягом дії ліцензії документів, копії яких подавалися органу ліцензування відповідно до вимог Закону;
зберігання протягом дії ліцензії документів (копій), які підтверджують достовірність даних, що зазначалися здобувачем ліцензії у документах, які подавалися органу ліцензування відповідно до вимог Закону;
зберігання протягом дії ліцензії оригіналу документа, що підтверджує внесення плати за видачу ліцензії: квитанції, виданої банком, платіжного доручення з відміткою банку, квитанції з платіжного термінала, квитанції (чеку) з поштового відділення зв’язку;
дотримання строку повідомлення органу ліцензування про всі зміни даних (у тому числі звуження видів (операцій) діяльності та переліку небезпечних відходів), зазначених у документах, що додавалися до заяви про отримання ліцензії;
дотримання провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами виключно в межах місць провадження господарської діяльності згідно з отриманою ліцензією відповідно до вимог цих Ліцензійних умов;
провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами виключно з використанням засобів їх провадження, що зазначені у відомостях про них, які подані органу ліцензування згідно з вимогами цих Ліцензійних умов;
забезпечення присутності керівника, його заступника або іншої уповноваженої особи під час проведення органом ліцензування в установленому Законом порядку перевірки додержання ліцензіатом вимог цих Ліцензійних умов.
У разі планового або позапланового припинення провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами (у зв’язку з неможливістю використання матеріально-технічної бази, виникненням форс-мажорних обставин тощо) ліцензіат повинен дотримуватися плану локалізації і ліквідації аварій на об’єкті та письмово повідомляти про це органу ліцензування в день виникнення таких обставин. У разі перепрофілювання суб’єкта господарювання необхідно надати висновок державної екологічної експертизи на відповідну документацію щодо перепрофілювання, консервації та ліквідації діючих підприємств, окремих цехів, виробництв та інших промислових і господарських об’єктів, які можуть негативно впливати на стан навколишнього природного середовища.
У разі анулювання ліцензії ліцензіат повинен забезпечити передавання відходів, які є у нього на зберіганні, суб’єктам господарювання, що мають відповідну ліцензію на провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами.
12. Ліцензіат у процесі експлуатації виробничих, побутових та інших приміщень, споруд, обладнання, устаткування, транспортних засобів, використання технологій повинен забезпечувати:
працівників засобами колективного захисту (огородження, вентиляція, герметизація тощо) і ефективне їх використання;
здійснення заходів, спрямованих на запобігання захворюванням, отруєнням, травмам, забрудненню навколишнього природного середовища;
екологічну безпеку людей, раціональне використання природних ресурсів, додержання вимог природоохоронного законодавства;
безоплатно працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту.
Технологічні вимоги до провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами
13. Суб’єкти господарювання для здійснення операцій у сфері поводження з небезпечними відходами повинні мати матеріально-технічну базу (разом з документами, що дають можливість її ідентифікувати), власні або орендовані виробничі площі, приміщення, у тому числі схему розташування спеціально відведених, відповідно обладнаних місць (майданчики, складські приміщення) та споруд, обладнання, устаткування для оброблення, знешкодження, захоронення, утилізації небезпечних відходів, а також окреме приміщення для розміщення персоналу, що обслуговує зазначені об’єкти. Матеріально-технічна база на праві власності або відповідно до договору оренди використовується лише одним суб’єктом господарювання, що провадить господарську діяльність з поводження з небезпечними відходами.
Ліцензіати, які отримали ліцензії до набрання чинності Законом та орендують одночасно одну і ту саму матеріально-технічну базу, протягом двох місяців після набрання чинності постановою, якою затверджено ці Ліцензійні умови, повинні подати до органу ліцензування відомості разом з копіями підтвердних документів, завірених підписом та печаткою (у разі наявності) суб’єкта господарювання, щодо розмежування оренди матеріально-технічної бази.
14. Місця зберігання (майданчики та складські приміщення), виробничі приміщення мають забезпечувати запобігання забрудненню відходами навколишнього природного середовища.
15. На кожне місце чи об’єкт зберігання відходів у визначеному законодавством порядку складається спеціальний паспорт, в якому зазначаються найменування та код відходів (згідно з державним класифікатором відходів), їх кількісний та якісний склад, походження, а також технічні характеристики місця чи об’єкта зберігання чи видалення і відомості про методи контролю та безпечної експлуатації цих місць чи об’єктів (у разі одночасної оренди двома і більше суб’єктами, що провадять господарську діяльність з поводження з небезпечними відходами, складських приміщень, майданчиків тощо обов’язковою умовою є зазначення власника відходів та місць їх розташування).
16. Розміщувати небезпечні відходи дозволено лише у спеціально обладнаному місці чи об’єкті. Проводити інші види діяльності, не пов’язані з небезпечними відходами на території, відведеній для їх розміщення, заборонено.
Промислові майданчики для тимчасового зберігання відходів повинні бути покриті неруйнівним та непроникним для небезпечних відходів матеріалом з автономним зливовідводом. При цьому попадання поверхневого стоку з майданчиків у загальний зливовідвід не допускається. Необхідно передбачити ефективний захист відходів від дії атмосферних опадів та вітру.
У місцях зберігання відходів повинні бути передбачені стаціонарні або пересувні вантажно-розвантажувальні механізми.
Збирання відходів забезпечується шляхом їх вилучення з місця чи об’єкта утворення.
Збирання та сортування відходів здійснюється за видами та класами небезпеки для подальшого визначення найбільш оптимальних напрямків поводження з ними. Змішування відходів, якщо це не передбачено технологічним регламентом, не допускається.
Надзвичайно небезпечні відходи (I класу) збирають у герметичну жорстку закриту тару.
Високонебезпечні відходи (II класу) збирають з урахуванням їх фізичного стану в поліетиленові мішки, пакети, діжки тощо, що запобігають поширенню шкідливих речовин у навколишнє природне середовище.
Помірно небезпечні відходи (III класу) збирають у тару, яка забезпечує їх локалізацію, що дає змогу виконувати вантажно-розвантажувальні і транспортні роботи, унеможливлює негативний вплив на здоров’я людей та поширення у навколишнє природне середовище шкідливих речовин.
Для збирання і тимчасового зберігання відходів на підприємстві повинні бути відведені і обладнані спеціальні майданчики, встановлена помаркована тара, відсіки, бункери тощо з чітким позначенням виду відходів та їх класу небезпеки. Конструкція та розміри тари повинні забезпечувати легку заповнюваність та відвантаження відходів і унеможливлювати їх змішування, а також забруднення і псування відходів.
Відходи I-II класів небезпеки дозволяється зберігати на промислових майданчиках (в межах території суб’єкта господарювання) у відокремлених приміщеннях.
17. Оброблення відходів проводять фізичним, хімічним чи біологічним способом. Для оброблення відходів застосовують широкий спектр механічних, гідромеханічних, тепломасообмінних, фізико-хімічних, біологічних та інших процесів.
На кожне місце чи об’єкт оброблення відходів складають реєстрову карту за формою, встановленою Мінприроди.
Утилізація повинна бути спрямована на повну або часткову заміну традиційних сировини, матеріалів і палива відходами; вилучення з них цінних компонентів тощо.
Кількість небезпечних відходів, які накопичуються в місцях їх утилізації, не повинна перевищувати двотижневої потужності виробничого устаткування з переробки відходів.
На кожне місце чи об’єкт утилізації відходів складають реєстрову карту встановленої форми.
18. Рідкі негорючі відходи перед знешкодженням необхідно зневоднювати, а токсичні водорозчинні сполуки, наприклад, важких металів переводити у нерозчинні сполуки.
Перед термічним знешкодженням великих фракцій твердих відходів повинно бути передбачене подрібнення, що має сприяти більш повному знешкодженню.
Температура термічного знешкодження відходів повинна бути не менше ніж 850°С, а за наявності галогеновмісних сполук - не менше ніж 1200°С.
19. Для здійснення видалення небезпечних відходів використовують спеціально відведене і відповідно обладнане місце чи об’єкт (майданчики, складські приміщення, споруди тощо) і спеціальну тару для тимчасового або постійного зберігання небезпечних відходів; технічне обладнання відповідно до технологічного регламенту під час здійснення певної операції з видалення відходів, зазначеної у додатку 2 до Порядку ведення реєстру місць видалення відходів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 серпня 1998 р. № 1216 (Офіційний вісник України, 1998 р., № 31, ст. 1181).
На кожне місце чи об’єкт видалення відходів повинен бути складений спеціальний паспорт, у якому зазначаються назва та код відходів (згідно з державним класифікатором відходів), їх кількісний та якісний склад, походження, а також технічні характеристики місця чи об’єкта видалення та відомості про методи контролю та безпечної експлуатації цього місця чи об’єкта.
20. Захоронення небезпечних відходів здійснюється на полігоні відповідно до вимог, встановлених законодавством.
Рідкі відходи I-III класів небезпеки перед вивезенням на полігон необхідно доводити до пастоподібної або твердої консистенції.
Пастоподібні відходи, що містять водорозчинні речовини I класу небезпеки, повинні надходити на захоронення в металевих, пластикових контейнерах для довгострокового зберігання або в литих шлакових контейнерах.
Захоронення відходів різного класу небезпеки здійснюється окремо в спеціальні карти, розташовані на ділянці. Відходи I класу небезпеки захоронюють тільки у контейнерах з подальшим пакуванням у більші ємності та укладанням їх шарами, з обов’язковою ізоляцією (перекриттям) інертними речовинами. Товщина стінки контейнера повинна бути не менше ніж 10 міліметрів. Маса заповненого контейнера повинна бути не більше ніж 2 тонни. Конструкційний матеріал контейнера повинен мати корозійну стійкість стосовно відходів, швидкість корозії не повинна перевищувати 0,1 міліметра на рік.
Відходи I класу небезпеки (розчинні і нерозчинні) і розчинні відходи II та III класів небезпеки підлягають захороненню тільки в упакованому вигляді. У разі їх захоронення у ґрунтах, що характеризуються коефіцієнтом фільтрації більше ніж 10-5 метрів на добу, необхідно передбачати протифільтраційний екран із коефіцієнтом фільтрації 10-12 метрів на секунду.
Контейнери з відходами необхідно захоронювати у залізобетонних спорудах (сховищах) з товщиною стінки не менше ніж 0,04 метра з важкого бетону. Необхідно передбачити гідроізоляцію всієї поверхні сховища, що стискається ґрунтом. Підтоплення сховища ґрунтовими водами не допускається.
Тверді та пастоподібні відходи II та III класів небезпеки, які містять токсичні розчинні у воді інгредієнти, підлягають захороненню в контейнерах або спеціальних упаковках, які слід захоронювати в картах з ізоляцією дна і бічних стінок протифільтраційним екраном з геомембрани з коефіцієнтом фільтрації не більше ніж 10-12 метрів на секунду. Слід передбачити дренажні системи для відведення поверхневих вод, які спроможні просочуватися у тіло карт.
21. Ліцензіат зобов’язаний повідомляти органу ліцензування про всі зміни даних, зазначених у документах, що додавалися до заяви про отримання ліцензії. У разі виникнення таких змін ліцензіат зобов’язаний протягом місяця подати до органу ліцензування відповідне повідомлення в письмовій формі.
ЗАЯВА
про отримання ліцензії на провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами
ВІДОМОСТІ
про наявність матеріально-технічної бази, необхідної для провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами
ВІДОМОСТІ
про наявність власних або орендованих виробничих площ (приміщень), необхідних для провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами
ОПИС
документів, що додаються до заяви про отримання ліцензії на провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами
ЗАЯВА
про переоформлення ліцензії на провадження господарської діяльності з поводження з небезпечними відходами
ВІДОМОСТІ
про наявність документів дозвільного характеру
