МІНІСТЕРСТВО ОХОРОНИ ЗДОРОВ'Я УКРАЇНИ
Н А К А З
28.08.2009 N 649
{ Наказ втратив чинність на підставі Наказу Міністерстваохорони здоров'я
N 590 ( v0590282-20 ) від 28.02.2020 }
Про затвердження клінічних протоколів лікуваннядітей з солідними новоутвореннями
{ Із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерстваохорони здоров'я
N 618 ( v0618282-10 ) від 23.07.2010 }
На виконання заходів Державної програми "Дитяча онкологія на
2006-2010 роки", затвердженої постановою Кабінету Міністрів
України від 19 липня 2006 року N 983 ( 983-2006-п ), та з метою
удосконалення надання медичної допомоги дітям з солідними
новоутвореннями Н А К А З У Ю:
1. Затвердити клінічні протоколи лікування дітей з солідними
новоутвореннями (далі - Протоколи):
1.1. Клінічний протокол лікування сарком м'яких тканин у
дітей (додається);
1.2. Клінічний протокол лікування дітей із саркомою
Юінга/ПНЕП (додається);
1.3. Клінічний протокол лікування нейробластом у дітей
(додається);
1.4. Клінічний протокол лікування пухлин центральної нервової
системи у дітей (медулобластома, епиндимома, примітивна
нейроектодермальна пухлина) (додається);
1.5. Клінічний протокол лікування екстракраніальних
герміногенних пухлин у дітей (додається);
1.6. Клінічний протокол лікування нефробластоми (пухлина
Вільямса) у дітей (додається);
1.7. Клінічний протокол лікування пухлин печінки у дітей
(гепатобластома, печінково-клітинний рак) (додається);
2. Міністру охорони здоров'я Автономної Республіки Крим,
начальникам управлінь охорони здоров'я обласних, Севастопольської
міської, Головного управління охорони здоров'я та медичного
забезпечення Київської міської державних адміністрацій:
2.1. Забезпечити впровадження в діяльність закладів охорони
здоров'я Протоколів починаючи з 1 вересня 2009 року.
2.2. Щороку до 1 січня направляти до МОЗ України пропозиції
щодо внесення змін та доповнень до Протоколів.
3. Департаменту материнства, дитинства та санаторного
забезпечення при необхідності готувати пропозиції щодо внесення
змін до Протоколів.
4. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника
Міністра Лазоришинця В.В.
В.о. Міністра В.Г.Бідний
ЗАТВЕРДЖЕНОНаказ Міністерства охорони
здоров'я України
28.08.2009 N 649
КЛІНІЧНИЙ ПРОТОКОЛлікування сарком м'яких тканин у дітей
МКХ 10 - С.49
МКХ 10 - С.48
Саркоми м'яких тканин - гетерогенна група злоякісних пухлин,
первинно розташованих в м'яких тканинах та маючих переважно
мезенхімальне походження. Це 4-та за частотою група солідних
пухлин дитячого віку (після пухлин ЦНС, лімфом та нейробластом).
Співвідношення хлопців та дівчат 1,5:1. Розподіл за локалізацією
пов'язаний з гістологічним типом, наприклад рабдоміосаркоми
переважно локалізуються в області голови/шиї та урогенітальній
зоні. В дитячому віці переважає рабдоміосаркома (РМС) (близько 60%
випадків), яка поділяється на наступні гістологічних варіанти:
ботріоїдна, веретено-клітинна та альвеолярна. Клінічна картина та важкість симптомів залежать перед усім
від локалізації та розповсюдженості пухлини. У пацієнтів з
пухлинами голови/шиї перебіг захворювання може розпочинатися майже
безсимптомно (наприклад, пухлина орбіти спочатку у вигляді не
болючого екзофтальму), а при параменінгеальній локалізації з
внутрішньочерепним розповсюдженням мати різноманітну симптоматику
у вигляді болю, набряку, закладення носу та носових пазух, парезу
черепно-мозкових нервів (III, IV, VI, VII) нудоти/блювоти.
Пацієнти з пухлинами урогенітальної зони можуть мати біль у
животі, гематурію, дизурію, кишкову непрохідність, набряк яєчок
тощо, в той час як пухлини кінцівок маніфестують болючим чи не
болючим збільшенням об'єму м'яких тканин ураженої ділянки. Наведений клінічний протокол лікування сарком м'яких тканин у
дітей складені з урахуванням визнаних європейських протоколів
лікування не метастатичних форм сарком м'яких тканин у дітей
EpSSG RMS 2005 (рабдоміосаркома, недиференційована саркома,
ектомезенхімома), EpSSG NRSTS 2005 (синовіальної саркома, саркоми
м'яких тканин "дорослого типу"), CWS-96 (ПНЕП). Ці протоколи були
створені на основі досвіду трьох кооперативних груп, що працюють у
Європі з питань лікування сарком м'яких тканин у дітей:
CWS (Німеччина), AIEOP STSC (Італія), SIOP MMT (Великобританія). В
залежності від групи ризику тривале виживання хворих в наведених
дослідженнях складає для групи хворих низького ризику до 93%,
стандартного ризику - 70%, високого ризику до 50%, дуже високого
ризику - 25-31.
Обстеження перед початком лікування
1. Морфологічне (пункційна чи відкрита біопсія) з
гістологічним та імуно-гістотохімічним дослідженням і біопсійного
чи операційного матеріалу (у разі первинної операції). Показана
біопсія збільшених периферичних лімфовузлів, якщо це необхідно для
стадіювання процесу або планування променевої терапії. Біопсійний
або операційний матеріал (нативний чи парафінові блоки) має бути
направлений для проведення молекулярно-генетичного дослідження до
Національного інституту раку з метою визначення химерних генів
PAX-FKHR (корелюють з хромосомними транслокаціями t (1;13),
t (2;13), що притаманні альвеолярній рабдоміосаркомі) методом ПЛР
або FISH. У випадку коли пухлина має морфологічні ознаки
ембріонального типу рабдоміосаркоми, але визначаються вищезгадані
хромосомні транслокаціїї, ці пухлини відносять до змішаного типу.
Хворі із змішаним типом РМС лікуються за схемами для альвеолярної
РМС.
2. Визначення місця, розмірів, поширеності первинного
вогнища - КТ та/або МРТ з внутрішньовенним контрастуванням.
Обов'язковим є визначення трьох найбільших розмірів пухлини
(сагітальній, коронарний та аксіальний).
3. УЗД органів черевної порожнини та підозрілих на ураження
лімфатичних вузлів.
4. Рентгенографія органів грудної порожнини в 2-х проекціях.
5. КТ грудної, черевної порожнини та малого тазу.
6. Пункція кісткового мозку з 3-х точок та трепан біопсія
(в разі встановлення діагнозу РМС або ПНЕП).
7. Остеосцинтіграфія.
8. Загально клінічні лабораторні та інструментальні
дослідження - загальний аналіз крові; - біохімічне дослідження крові (креатинін, сечовина, білок,
трансамінази, ЛДГ, ЛФ, кліренс креатиніну); - дослідження ліквору (цитоспін) при підозрі на ураження ЦНС; - функція серця (ЕКГ, ЕхоКГ); - спірографія (при ураженні легенів); - серологічне дослідження крові на гепатиті, цитомегаловірус,
віруси герпеса; - динамічна реносцинтіграфія (при порушенні функції нирок).
Прогностичні фактори та розподіл хворих за групами ризику
для РМС Всі хворі з РМС розподіляються на 4 групи ризику в залежності
від нижче вказаних прогностичних факторів: низького, стандартного,
високого та дуже високого. В свою чергу кожна група має певну
кількість підгруп (всього 8 від А до Н).
Фактори прогнозу для РМС: 1) гістологічний варіант: - сприятливіий (ембріональна, веретено-клітинна, ботріоїдна), - несприятливіий (всі альвеолярні пухлини, включаючи
солідно-альвеолярний варіант); 2) післяхірургічна стадія (група в залежності від IRS-стадії
(I, II або III); 3) локалізація: - сприятлива (орбіта, урогенітальна зона, в т.ч.
паратестикулярні пухлини та піхва, матка, голова та шия не
параменінгеальні), - несприятлива (всі інші локалізації - урогенітальна зона, в
т.ч. сечовий міхур, та простата, голова та шия - параменінгеальні
пухлини, кінцівки, інші локалізації); 4) ураження лімфатичних вузлів (є чи ні); 5) розмір пухлини та вік дитини на момент встановлення
діагнозу: - сприятливий - розмір пухлини (в найбільшому вимірі) < 5 см
та вік < 10 років - несприятливий - розмір пухлини (в найбільшому вимірі) =
5 см та вік = 10 років.
Розподіл хворих за групами ризику
------------------------------------------------------------------------- | Група | Під-| Гістологія | IRS- |Локалізація |Лімфо-| Розмір/Вік | | ризику |група| |стадія| |вузли | | |-----------+-----+------------+------+------------+------+-------------| | Низький | A | сприятлива | I | Всі | N0 | сприятливий | | ризик | | | | | | | |-----------+-----+------------+------+------------+------+-------------| |Стандартний| B | сприятлива | I | Всі | N0 |несприятливий| | ризик |-----+------------+------+------------+------+-------------| | | C | сприятлива | II, | сприятлива | N0 | Всі | | | | | III | | | | | |-----+------------+------+------------+------+-------------| | | D | сприятлива | II, |несприятлива| N0 | сприятливий | | | | | III | | | | |-----------+-----+------------+------+------------+------+-------------| | Високий | E | сприятлива | II, |несприятлива| N0 |несприятливий| | ризик | | | III | | | | | |-----+------------+------+------------+------+-------------| | | F | сприятлива |I, II,| Всі | N1 | Всі | | | | | III | | | | | |-----+------------+------+------------+------+-------------| | | G |несприятлива|I, II,| Всі | N0 | Всі | | | | | III | | | | |-----------+-----+------------+------+------------+------+-------------| | Дуже | H |несприятлива|I, II,| Всі | N1 | Всі | | Високий | | | III | | | | | ризик | | | | | | | -------------------------------------------------------------------------
Прогностичні фактори для не-РМС
1. Гістологічний варіант та ступінь злоякісності процесу
(G-для сарком м'яких тканин "дорослого типу" є обов'язковим).
2. Післяхірургічна стадія (група в залежності від IRS-стадії
(I, II або III) - див. додаток;
3. Ураження лімфатичних вузлів (є чи ні);
4. Розмір пухлини на момент встановлення діагнозу: - сприятливий - розмір пухлини (в найбільшому вимірі) < 5 см; - несприятливий - розмір пухлини (в найбільшому вимірі) =
5 см. Хворі, у яких визначаються пухлинні клітини в плевральній або
перитоніальній рідині отримують лікування для метастатичних форм
сарком м'яких тканин (для IV стадії).
Терапевтичні програми Метою стандартизованої терапії має бути гарантія достатнього
локального та системного контролю, для цього хворим з саркомами
м'яких тканин проводиться хіміотерапія, хірургічне втручання та
променева терапія. Тривалість проведення терапевтичної програми
залежить від розмірів пухлини, її розповсюдженості, гістологічного
варіанту, локалізації, віку дитини і пов'язаної з цим
резектабельності.
Режими хіміотерапії РМС Умови початку кожного курсу хіміотерапії:9 9 1) рівень лейкоцитів 2,0 x 10 /л або нейтрофілів 1,0 x 10 /л;
9 2) рівень тромбоцитів 80 x 10 /л; 3) відсутність порушень функції внутрішніх органів. Щотижневе введення вінкристину проводиться незалежно від
рівня панцитопеніїї при загальному задовільному стані пацієнта.
Група низького ризику
V V V V V V V V V V V V V V V V A A A A A A A A +--+--+--+--+--+--+--+--+--+--+--+--+--+--+--+--+--+--+--+--+--+
+--+--+--+--+--+--+--+--+--+--+--+--+--+--+--+--+--+--+--+--+--+ Тижні 1 2 3 4 5 6 7 8 9 10 11 12 13 14 15 16 17 18 19 20 21 22
Цикли N 1 2 3 4 5 6 7 8
Дози і тип введення препаратів у схемі VA
------------------------------------------------------------------ |Вінкристин (VCR): |1,5 мг/кв.м в/в у вигляді болюсних ін'єкцій | | |у 1 день на | | |1-4, 7-10, 13-16, 19-22 тижні. Разова | | |доза не повинна перевищувати 2 мг VCR. | |-------------------+--------------------------------------------| |Актиноміцин D(AMD):|1.5 мг/кв.м в/в у вигляді болюсних ін'єкцій | | |1 день на | | |1, 4, 7, 10, 13, 16, 19, 22 тижні. Разова | | |доза не повинна перевищувати 2 мг AMD. | ------------------------------------------------------------------
Група стандартного ризику
Підгрупа В
--------- --------- ------ ------ |I | |I | |I | |I | ------ ------ ------ ------ ------ Операція |V V V| |V V V| |V | |V | |V | |V | |V | |V | |V | |A | |A | |A | |A | |A | |A | |A | |A | |A | --------- --------- ------ ------ ------ ------ ------ ------ ------
Тижні --+-+-+-+--+-+-+-+--+----+-+--+---+-+----+-+----+-+----+-+----+-+--- 1 2 3 4 5 6 7 10 13 16 19 22 25
Дози і тип введення препаратів у схемі IVA
------------------------------------------------------------------ |Іфосфамід (IFO): |3 г/кв.м у вигляді 3-х годинної інфузії у 1 | | |та 2 дні (паралельно месна) тижня. | |-------------------+--------------------------------------------| |Вінкристин (VCR): |1,5 мг/кв.м в/в у вигляді болюсної ін'єкції | | |у 1 день тижня. Разова доза не повинна | | |перевищувати 2 мг VCR. Перші два курси у | | |разі необхідності посилюють 1,5 мг/кв.м VCR | | |у 1 день 2, 3 та 5, 6 тижнів. | |-------------------+--------------------------------------------| |Актіноміцін D(AMD):|1,5 мг/кв.м в/в у вигляді болюсної ін'єкції | | |у 1 день 1 тижня. Разова доза не повинна | | |перевищувати 2 мг AMD. | ------------------------------------------------------------------
Підгрупа С та D
--- --- |о| |о| |п| |п| |е| --------- --------- ------- ------- |е| ------- ------- ------- ------- ------- |р| |I | |I | |I | ПВ |I | |р| |I | |I | |I | |I | |I | |а| |V V V| |V V V| |V | або |V | |а| |V | |V | |V | |V | |V | |ц| |A | |A | |A | ЧВ > 1/3 |A | |ц| |A | |A* | |A | |A | |A | |і| --------- --------- ------- ------- |і| ------- ------- ------- ------- ------- |я| |я| Радіотерапія | | | | /\/\/\/\/\/\ |А| |Б| --- ---
-------------------- CX |2-га лінія терапії| --------------------
Тижні --+-+-+--+-+-+-+--+-----+-+------+-+----+------+----+---+------+-+------+-+-----+-+--- 1 2 3 4 5 6 7 9 10 13 16 19 22 25
Група високого та дуже високого ризику - підгрупи E - H
----- --- --- | е| |о| |о| | ф| |п| |п| |к е| |е| --------- --------- ------- ------- |е| ------ ------ ------ ------ ------ |о к| --------------------- |р| |I | |I | |I | |I | |р| |I | |I | |I | |I | |I | |н т| |Підтримуюча терапія| |а| |V V V| |V V V| |V | ПВ |V | |а| |V | |V | |V | |V | |V | |т и| |24 тижні | |ц| |A | |A | |A | або |A | |ц| |A* | |A | |A | |A | |A | |р в| | | |і| |Do | |Do | |Do | ЧВ > 1/3 |Do | |і| ------ ------ ------ ------ ------ |о н| --------------------- |я| --------- --------- ------- ------- |я| Радіотерапія |л о| | | | | /\/\/\/\/\/\ |ь с| |А| |Б| | т| --- --- | і| -------------------- ----- CX |2-га лінія терапії| -------------------- Тижні-+-+-+-+--+-+-+-+---+-+-+--+---+-+---+-+---------+-+----+-+----+-+----+-+----+-+------------------------------ 1 2 3 4 5 6 7 10 13 16 19 22 25 перевірка перевірка ефективності ефективності
Дози і режими введення препаратів у схемі IVADo
------------------------------------------------------------------ |Вінкристин (VCR): |1,5 мг/кв.м в/в у вигляді болюсної ін'єкції | | |у 1 день 1 тижня. Разова доза не повинна | | |перевищувати 2 мг VCR. Перші два курси | | |необхідно посилити 1,5 мг/кв.м VCR у 1 день | | |2, 3 та 5, 6 тижнів. | |-------------------+--------------------------------------------| |Іфосфамід (IFO): |3 г/кв.м у вигляді 3-х годинної інфузії у 1 | | |та 2 дні (паралельно месна) тижня. | |-------------------+--------------------------------------------| |Адріаміцін D(ADR): |30 мг/кв.м в/в у вигляді 4-х годинної | | |інфузії у 1 та 2 дні 1, 4, 7 та 10 тижня | |-------------------+--------------------------------------------| |Актіноміцін D(AMD):|1,5 мг/кв.м в/в у вигляді болюсної ін'єкції | | |у 1 день тижня. Разова доза не повинна | | |перевищувати 2 мг AMD. | ------------------------------------------------------------------
Підтримуюча терапія Підтримуюча терапія призначається в групі високого та дуже
високого ризику і складається з 24 тижнів: Вінорельбін 25 мг/кв.м внутрішньовенно повільно протягом
5-10 хвилин 1, 8, 15 день кожного 28-денного циклу. Циклофосфамід 25 мг/кв.м щоденно перорально 24 тижні.
Режими хіміотерапії не-РМС
Цикл IFO - DOXO
------------------------------------------------------------------ |Іфосфамід (IFO): |3 г/кв.м у вигляді 3-х годинної інфузії у | | |1, 2, 3 дні (паралельно месна) кожного | | |курсу. | |--------------------+-------------------------------------------| |Доксорубіцин (DOXO):|37,5 мг/кв.м в/в у вигляді 4-х годинної | | |інфузії у 1 та 2 дні кожного курсу. | ------------------------------------------------------------------
Цикл IFO (проводиться під час променевої терапії)
------------------------------------------------------------------ |Іфосфамід (IFO): |3 г/кв.м у вигляді 3-х годинної інфузії у | | |1 та 2 дні (паралельно месна) | | |кожного курсу. | ------------------------------------------------------------------
Інтервал між курсами хіміотерапії 21 день.
Схема лікування синовіальної саркоми
Група IRS I тільки операція Не проводиться ад'ювантна ХТ та ПТ
Група IRS I > 5 см а 4 курси хіміотерапії IFO - DOXO, не
проводиться ПТ (кумулятивна доза IFO 36 г/кв.м, DOXO -
300 мг/кв.м)
Група IRS II (кумулятивна доза IFO 27 г/кв.м, DOXO - 225 мг/кв.м) ПТ 50.4 Гр (1.8 Гр/день), початок на 9-му тижні після
закінчення ХТ * ПТ в окремих випадках може не проводиться (наприклад у
пацієнтів молодше 10 років)
Група IRS II > 5 см 3 х IFO - DOXO - 2 х IFO - 1 х IFO - DOXO
(кумулятивна доза IFO 48 г/кв.м, DOXO - 300 мг/кв.м) ПТ 54 Гр (1.8 Гр/день), початок на 9-му тижні впродовж 4-го
та 5-го циклів хіміотерапії * ПТ в окремих випадках може не проводиться (наприклад у
пацієнтів молодше 10 років)
Група IRS III 3 курси хіміотерапії IFO - DOXO (1, 4, 7
тиждень лікування) різні опції відносно відстроченого хірургічного втручання (в
залежності від віку та первинного розміру пухлини): - радикальна операція, немає ПТ - передопераційна ПТ 50.4 Гр, потім операція - післяопераційна ПТ 50.4 Гр ("R0") - післяопераційна ПТ 54 Гр ("R1") - консолідуюча ПТ 59.4 Гр У випадку доброї відповіді на ХТ с 10-го тижня лікування
2 х IFO під час ПТ потім 1 х IFO - DOXO (кумулятивна доза IFO
48 г/кв.м, DOXO - 300 мг/кв.м)
Схема лікування сарком м'яких тканин "дорослого типу" (НРСМТ) Назва цієї групи пухлин зумовлена тим, що у дитячому віці ці
пухлини зустрічаються вкрай рідко і переважно притаманні дорослим
пацієнтам. До цієї групи включаються: - фібросаркома (дорослий тип) - злоякісна шваннома, нейрофібросаркома - епітеліоїдна саркома - лейоміосаркома - світло клітинна саркома - ліпосаркома - частково альвеолярна саркома - злоякісна фіброзна гістіоцитома - гемангіоперицитома (дорослий тип) - ангіосаркома - дерматофібросаркома - мезенхімальна хондросаркома Провідним критерієм призначення лікування для цієї групи
хворих є визначення ступеня злоякісності пухлини (G).
Група IRS I Не проводиться ад'ювантна ХТ та ПТ
Група IRS I > 5 см G1 -> тільки операція G2 -> ПТ 50.4 Гр (1.8 Гр/день)G3 -> 3 х IFO - DOXO - 2 х IFO - 1 х IFO - DOXO (кумулятивна
доза IFO 48 г/кв.м, DOXO - 300 мг/кв.м) G3 -> 3 х IFO - DOXO - 2 х IFO - 1 х IFO - DOXO (кумулятивна
доза IFO 48 г/кв.м, DOXO - 300 мг/кв.м) ПТ 50,4 Гр (1.8 Гр/день), початок на 9-му тижні впродовж 4-го
та 5-го курсів хіміотерапії
Група IRS II N0G1 -> тільки операція G1 -> тільки операція G2-G3, ПТ 54 Гр G2, > 5 см -> ПТ 54 Гр
G3 -> 3 х IFO - DOXO - 2 х IFO - 1 х IFO - DOXO
(кумулятивна доза IFO 48 г/кв.м, DOXO - 300 мг/кв.м) G3 -> 3 х IFO - DOXO - 2 х IFO - 1 х IFO - DOXO
(кумулятивна доза IFO 48 г/кв.м, DOXO - 300 мг/кв.м) ПТ 50,4 Гр (1.8 Гр/день), початок на 9-му тижні впродовж 4-го
та 5-го курсів хіміотерапії
Група IRS III 3 курси хіміотерапії IFO - DOXO (1, 4, 7
тиждень лікування) різні опції відносно відстроченого хірургічного втручання (в
залежності від віку та первинного розміру пухлини): - радикальна операція, немає ПТ - передопераційна ПТ 50.4 Гр, потім операція - післяопераційна ПТ 50.4 Гр ("R0") - післяопераційна ПТ 54 - 59.4 Гр ("R1") - консолідуюча ПТ 59.4 Гр У випадку доброї відповіді на ХТ с 10-го тижня 2 х IFO
під час ПТ потім 2 х IFO - DOXO (кумулятивна доза IFO 57 г/кв.м,
DOXO - 375 мг/кв.м)
Схеми лікування ПНЕП(примітивна нейроектодермальна пухлина)
--------- --------- ---- | ----- ----- ----- ----- ----- ----- | 2 | | 2 | | 2|--|Відпо-| 2 | | 2 | | 2 | | 2 | | 2 | | 2 | |I | |I | |I | |відь |I | |I | |I | |I | |I | |I | Операція | | | | | | |>1/3 | | | | | | | | | | | | |V V V| |V V V| |V | | |V | |V | |V | |V | |V | |V | | | | | | | | | | | | | | | | | | | | |A | |Ad | |A |- | |(A)| |Ad | |A | |A | |Ad | |A | --------- --------- ---- | ----------------------------------- | П операція- | R0: не | проводиться | Відповідь | = 2/3:32 Гр | Т Відповідь. < 2/3, R1, N1:45 Гр |----------------------------------------- | ----- ----- ----- ----- ----- ----- | | | | | | | | | | 3 | | | |Відпо-|C | |P | |P | |C | |I | |I | |відь |E | |V | |V | |E | |V | |V | |= | | | | | | | | | | | | |1/3 |V | |A | |A | |V | |A | |A | | ----- ----- ----- ----- ----- ----- | | 45 Гр ПТ | ----------------------------------------------------------------------------- Тиждень 1 2 3 4 5 6 7 9 1 1 1 21 24 2 5 8 Оцінка * (*) * ефекту
Схема VAIA
2 2IVA VAI IVA
------------------------------------------------------------------ | IFO || || || | |3 г/кв.м vv vv vv | | | | VCR | (|) (|) | (|) (|) | | |1,5 мг/кв.м v v v v v v v | | | | ADR || | |40 мг/кв.м vv | | | | AMD | | | |1,5 мг/кв.м v v | | | |Тиждень 1 2 3 4 5 6 7 8 9| ------------------------------------------------------------------
Дози і режими введення препаратів в схемі VAIA
------------------------------------------------------------------ |Вінкристин (VCR): |1,5 мг/кв.м в/в у вигляді болюсної ін'єкції | | |у 1 день 1 тижня. Разова доза не повинна | | |перевищувати 2 мг VCR. Перші два курси | | |необхідно посилити 1,5 мг/кв.м VCR у 1 день | | |2, 3 та 5, 6 тижнів. | |-------------------+--------------------------------------------| |Іфосфамід (IFO): |3 г/кв.м у вигляді 3-х годинної інфузії у 1 | | |та 2 дні (паралельно месна) 1 тижня. | |-------------------+--------------------------------------------| |Адріаміцін D(ADR): |40 мг/кв.м в/в у вигляді 3-годинної інфузії | | |х 2 у 1 та 2 дні 4 тижня | |-------------------+--------------------------------------------| |Актіноміцін D(AMD):|1,5 мг/кв.м в/в у вигляді болюсної ін'єкції| | |у 1 день 1 тижня. Разова доза не повинна | | |перевищувати 2 мг AMD. | ------------------------------------------------------------------
------------------------------------------------------------------ | IFO || || || | |3 г/кв.м vv vv vv | | | | VCR | (|) (|) | (|) (|) | | |1,5 мг/кв.м v v v v v v v | | | | ADR || | |40 мг/кв.м vv | | | | AMD | | | |1,5 мг/кв.м v v | | | |Тиждень 1 2 3 4 5 6 7 8 9| ------------------------------------------------------------------
Дози і режими введення препаратів в схемі VAIA
------------------------------------------------------------------ |Вінкристин (VCR): |1,5 мг/кв.м в/в у вигляді болюсної ін'єкції | | |у 1 день 1 тижня. Разова доза не повинна | | |перевищувати 2 мг VCR. Перші два курси | | |необхідно посилити 1,5 мг/кв.м VCR у 1 день | | |2, 3 та 5, 6 тижнів. | |-------------------+--------------------------------------------| |Іфосфамід (IFO): |3 г/кв.м у вигляді 3-х годинної інфузії у 1 | | |та 2 дні (паралельно месна) 1 тижня. | |-------------------+--------------------------------------------| |Адріаміцін D(ADR): |40 мг/кв.м в/в у вигляді 3-годинної інфузії | | |х 2 у 1 та 2 дні 4 тижня | |-------------------+--------------------------------------------| |Актіноміцін D(AMD):|1,5 мг/кв.м в/в у вигляді болюсної ін'єкції| | |у 1 день 1 тижня. Разова доза не повинна | | |перевищувати 2 мг AMD. | ------------------------------------------------------------------
Схема лікування хворих з первинно метастатичнимиформами сарком м'яких тканин (IV ст.)
--------- --------- ---- | ----- ----- ----- ----- ----- ----- | 2 | | | | 3| |Відпо-| 3 | | | | 3 | | 3 | | | | 3 | |I | |C | |I |---|відь |I | |C | |I | |I | |C | |I | Операція | | | | | | |> 1/3 | | | | | | | | | | | | або |V V V| |E V V| |V | | |V | |E | |V | |V | |E | |V | біопсія | | | | | | | | | | | | | | | | | | | |A | |V | |E | | |(A)| |V | |E | |(A)| |V | |E | --------- --------- ---- | ----- ----- ----- ----- ----- ----- | П операція-R0: | не проводиться | Відповідь | = 2/3:32 Гр | Т Відповідь < 2/3, R1, N1:45 Гр |----------------------------------------- |Відпо- ---------------------------- |відь | Терапія другої лінії | |= 1/3 ---------------------------- |
------------------------------------------------------------------------------ Тиждень 1 2 3 4 5 6 7 9 1 1 1 21 24 2 5 8
Оцінка * (*) * ефекту
Схема CEVAIA
------------------------------------------------------------------------ | 3 | | | | 3 | | I VA | | CEV | | I VA | |---------------------+-+----------------------+-+---------------------| | | ||| | | | | | | | | | | | | | vvv | | | v | | | v v v | |--------+------------+-+---------+------------+-+---------+-----------| | | | (|) (|) | | | | | | | | | | | v v v | | | v | | | v | |--------+------------+-+---------+------------+-+---------+-----------| | | | | | | | (|) (|) | | | | | | | | | v | | | v v v | | | v v v | |--------+------------+-+---------+------------+-+---------+-----------| |Тиждень | 1 2 3 | | | 4 5 6 | | | 7 8 9 | ------------------------------------------------------------------------
Дози і режими введення препаратів в схемі CEVAIA
------------------------------------------------------------------ |Вінкристин (VCR) |1,5 мг/кв.м в/в у вигляді болюсної ін'єкції | | |у 1 день 1,4 та 7 тижнів. Разова доза не | | |повинна перевищувати 2 мг VCR. Перші два | | |курси у разі необхідності посилюються | | |введенням VCR 1,5 мг/кв.м у 1 день 2,3 та | | |5,6 тижнів | |-------------------+--------------------------------------------| |Іфосфамід (IFO) |3 г/кв.м у вигляді 3-годинної інфузії у 1-3 | | |дні (паралельно месна-гідратація) 1,4 та 7 | | |тижнів. | |-------------------+--------------------------------------------| |Актиноміцин D |1,5 мг/кв.м в/в у вигляді болюсної ін'єкції | |(AMD) |у 1 день 1 та 7 тижнів. Разова доза не | | |повинна перевищувати 2 мг VCR. | |-------------------+--------------------------------------------| |Карбоплатин (Carbo)|500 мг/кв.м у 1 день 4 тижня в/в | |-------------------+--------------------------------------------| |Епірубіцин (Epi) |150 мг/кв.м у 1 день 4 тижня в/в | |-------------------+--------------------------------------------| |Етопозид (Eto) |150 мг/кв.м у 1-3 день 4 тижня в/в | ------------------------------------------------------------------
Критерії відповіді на хіміотерапію
Оцінка відповіді на проведене лікування (хіміотерапію)
здійснюється після 3-х курсів хіміотерапії на 9-му тижні лікування
шляхом оцінки регресії об'єму пухлини за даними КТ або МРТ
(обов'язковим є вимірювання 3-х найбільших розмірів пухлини): - повна відповідь: зникнення всіх ознак первинної пухлини; - дуже добра часткова відповідь: зменшення пухлини = 90% її
ініціального об'єму але < 100%; - часткова відповідь: зменшення пухлини = 66% її ініціального
об'єму але < 89%;- мінімальна часткова відповідь: зменшення пухлини > 33%, але
< 66% її ініціального об'єму; - стабілізація процесу: зменшення пухлини < 33% об'єму; - мінімальна часткова відповідь: зменшення пухлини > 33%, але
< 66% її ініціального об'єму; - стабілізація процесу: зменшення пухлини < 33% об'єму; - прогресування: збільшення об'єму пухлини більше ніж 40%
(або 25% площі) всіх вимірюваних вогнищ ураження або поява нових
уражень.
Модифікація дози хіміопрепаратів Для дітей віком до 1 місяця в якості лікувальної схеми
використовується тільки схема VA. Розрахунок доз хіміопрепаратів
проводиться на вагу тіла, без наступної редукції дози. Іфосфамід
включається в лікувальні схеми тільки для хворих старших 1 місяця.
Доксорубіцин включається в лікувальні схеми тільки для хворих
старших 3 місяців. Розрахунок доз хіміопрепаратів хворим віком від 1 до 12
місяців (або з вагою менше або рівною 10 кг) проводиться на вагу
тіла, без наступної редукції. Якщо під час проведення 1 курсу хіміотерапії для груп
високого та дуже високого ризику (схема IVADo) має місце
гематологічна токсичність III-IV ступеня, що супроводжується
тривалою нейтропенією (> 1 тижня) та/або інфекційними
ускладненнями обов'язковим є призначення після наступних курсів
колоніє стимулюючих факторів (КСФ). У випадку виникнення важких мукозитів (II-IV ступеня) або
гепатотоксичності доза Актіноміціну D(AMD) під час проведення
наступних курсів повинна бути зменшена на 25%. Під час проведення підтримуючої терапії у випадку зниження9
рівня нейтрофілів менше ніж 1,0 x 10 /л та/або рівня тромбоцитів9 менше ніж 80 x 10 /л відміняється циклофосфамід (до відновлення
показників крові) і третє введення вінорельбіну в наступному
курсі. У випадку повторного виникнення гематологічної токсичності
вінорельбін вводиться у дозі 66% від розрахункової тільки в 1 та
8 день кожного циклу.
рівня нейтрофілів менше ніж 1,0 x 10 /л та/або рівня тромбоцитів9 менше ніж 80 x 10 /л відміняється циклофосфамід (до відновлення
показників крові) і третє введення вінорельбіну в наступному
курсі. У випадку повторного виникнення гематологічної токсичності
вінорельбін вводиться у дозі 66% від розрахункової тільки в 1 та
8 день кожного циклу.
Локальний контроль Враховуючи достатньо помірну або низьку (для групи НРСМТ)
чутливість сарком м'яких тканин до хіміотерапії особливу
значущість в лікуванні цієї патології має етап локального контролю
пухлини - хірургічне втручання та променева терапія. Хірургічне втручання є основним етапом комплексного лікування
сарком м'яких тканин у дітей, який в значній мірі визначає прогноз
захворювання. Вибір оперативного втручання визначається локалізацією та
розмірами первинної пухлини, віком пацієнта та відповіддю на
неоад'ювантну хіміотерапію. Строки між закінченням неоад'ювантної хіміотерапії та
операцією не мають перевищувати 2-2,5 тижні.
Виділяють три типи оперативних втручань:
1. Резекція R0 (= мікроскопічно повна резекція = радикальна
резекція) Радикальними вважають операції, під час яких пухлина
видаляється в єдиному м'язово-фасціальному футлярі. В даний час,
поряд з футлярно-фасціальним висіченням, часто використовують
широке місцеве висічення єдиним блоком, при якому проводять
резекцію пухлини, що захоплює оточуючі здорові тканини, зону
реактивного перифокального набряку та ділянки шкіри, інфільтровані
пухлиною. Якщо процесс локалізується внутрішньом'язово, то
варіантом вибору є повне видалення м'яза з фасцією або часткова
резекція м'язів, що прилягають до пухлини. Вторинне ураження
кісткових та/або нейроваскулярних структур, потребує також
включення їх в блок тканин, що видаляються з наступною
реконструкцією.
2. Резекція R1 (= мікроскопічно неповна резекція = крайова
резекція) Резекція проходить через псевдокапсулу або реактивну зону
(т.ч. інтраопераційно порушується цілісність пухлини) або
мікроскопічно визначаються клітини пухлини в краях резекції, але
без ознак макроскопічного залишку хвороби.
3. Резекція R2 (= макроскопічно неповна резекція = резекція
через пухлину) Визначається макроскопічний залишок пухлини. Первинна резекція рекомендована тільки в випадку впевненості
хірурга в її радикальності без виконання оперативного втручання,
що призводить до каліцтва. В протилежному випадку слід обмежитись
біопсією пухлини.
Первинна операція Мета: виконання операції R0 з мінімальною травматизацією та
без порушення функції. Покази: 1. якщо немає ураження лимфатических узлов і ознак
розповсюдження процесу на оточуючі тканини і органи 2. якщо пухлина може бути радикально видалена з мінімальною
травматизацією та без порушення функції органу. Обов'язковим є морфологічне дослідження краю резекції.
Проміжок здорової тканини між пухлиною і краями резекції,
визначається як "безпечна відстань", і залежить від виду
тканини."Безпечна відстань" складає > 1 см здорової тканини
навкруги пухлини в усіх напрямках (коли тканина - м'яз), > 1 мм
здорової тканини навкруги пухлини, коли тканина - періост, судинна
оболонка, епіневрій, м'язова фасція. Для первинних пухлин орбіти, голови, шиї та при деяких
локалізаціях пухлин тулуба, кінцівок не показано виконання
інвалідизуючих оперативних втручань: ампутація кінцівки або
розповсюджена резекція м'язів, экзентерація орбіти, розповсюджена
резекція м'яких тканин лиця, пневмонектомія, экзентерація тазу.
цистектомія, простатектомія, гістеректомія.
Радикализація первинної операції Мета: Досягнення повної резекції (R0) у хворих з
мікроскопічним (визначенним або сумнівним) залишком після
первинної операції, перед хіміопроменевою терапією з мінімальною
травматизацією та без порушення функції органу. Радикалізація оперативного втручання повинна виконуватись в
наступних випадках: 1) якщо первинна операція чи ексцизійна біопсія (не
рекомендується) вже виконана і визначаються елементи пухлини в
краях резекції; 2) при неадекватній гістологічній оцінці (не проведено
дослідження краю резекції). Це особливо важливо при пухлинах
тулуба, кінцівок та паратестікулярних. Інтервал між первинним хірургічним втручанням і
радикалізацією оперативного втручання має бути максимально
коротким і ніколи не повинен перевищувати 8 тижнів. Тільки в
випадку, коли опис первинної операції дозволяє бути впевненим у
відсутності інтраопераційної дисемінації пухлини і морфологічно
елементи пухлини в краях резекції не визначаються, пацієнта можно
віднести до IRS - групи I.
Вторинна операція Мета: досягти повної резекції (R0) залишкової маси пухлини
після неоад'ювантної хіміотерапії. Вторинна операція, а також багаторазові біопсії для оцінки
вітальності резидуальної пухлини не показані, якщо клінічно,
ендоскопічно, за даними КТ або МРТ немає видимої пухлини. Операції
типу R1 для локализацій, де резекція R0 неможлива, також можуть
виконуватись, якщо вони комбінуються з консолідуючою променевою
терапією.
ОПЕРАТИВНІ ВТРУЧАННЯ ПРИ РІЗНИХ ЛОКАЛІЗАЦІЯХ
Параменінгеальні пухлини
Повна хірургічна резекція вкрай важка. Променева терапія для
цієї локалізації завжди необхідна і у пацієнтів старших 3 років
має бути проведена незалежно від відповіді не неоад'ювантну
хіміотерапію. Початкова резекція небажана, якщо вона призводить до
функціональних порушень або інвалідізації. В усіх випадках, коли
немає впевненості в резектабельності пухлини слід обмежитись
тільки біопсією. Тільки після променевої терапії вторинна резекція
можлива і має виконуватись у спеціалізованих клініках.
Орбіта Звичайно з хірургічних процедур у хворих з пухлинами орбіти
виконується тільки біопсія. Вторинні резекції не рекомендуються.
Енуклеація або экзентерація орбіти виконуються надзвичайно рідко.
Голова та Шия Радикальне оперативне втручання в цій зоні вкрай важке, але
можливе в окремих випадках, після неоад'ювантної хіміотерапії, в
спеціалізованих центрах з використанням мікрохірургічної техніки і
проведенням реконструктивних втручань.
Сечовий міхур/Простата Первинну резекцію (замість біопсії) можна рекомендувати
тільки у випадку дуже маленьких пухлин, що знаходяться в області
дна сечового міхура, далеко від трикутника. Операція після НА ПХТ: Консервативна хірургія пухлин сечового міхура і простати має
виконуватись в тих випадках, якщо її можна виконати (часткова
цистектомія та/або часткова простатектомія) в комбінації з
брахітерапією, особливо у маленьких хлопчиків, чи зовнішньою
променевою терапією. Часткова простатектомія, без променевої терапії, небажана в
зв'язку з високим ризиком місцевого рецидиву. У випадку неможливості виконання органозберігаючої операції
виконують цистектомію або простатектомію без подальшої променевої
терапії.
Піхва Часткова вагінектомія можлива і виконується після
неоад'ювантної хіміотерапії, але краще проводити брахітерапію
після оваріопексії.
Паратестикулярні пухлини Для даного типу пухлин оптимальним є паховий доступ з
перев'язкою сім'яного канатику в області внутрішнього пахового
кільця і орхектомією. Зрідка, якщо пухлина дуже велика, що робить
паховий доступ травматичним, можна використовувати калитковий
доступ, при цьому оболонки канатика мають залишитись
неушкодженими. Видалення заочеревинних лімфатичних вузлів є
необхідним тільки при підтвердженні їх ураження пухлинним
процесом. Якщо первинна операція була виконана калитковим доступом, то
при підозрі не не радикальність втручання хворий підлягає
геміскротумектомії.
Кінцівки Специфічні проблеми, що можуть виникнути внаслідок комбінації
з променевою терапією мають бути враховані вже на етапі планування
оперативного втручання: - затримка кінцівки в рості при опроміненні зон росту - патологічні переломи після краєвої резекції кістки - набряк тканин після видалення реґіонарних лімфовузлів,
особливо в регіоні плеча та паха - післятравматична контрактура. Враховуючи пізні променеві ускладнення у маленьких дітей
ампутація є більш доцільною ніж променева терапія (затримка в
рості та функції, зумовлені опроміненням).
Черевна порожнина/Таз Якщо планується променева терапія хірург має передбачити
виключення яєчників та тонкого кишківника з поля опромінення
(встановлення спеціального експандеру). Для всіх локалізацій протипоказані циторедуктивні оперативні
втручання.
Променева терапія Використання променевої терапії у дітей повинно зберігати
баланс між позитивним ефектом та потенціальними побічними ефектами
лікування. У дорослих, променева терапія є необхідною для
більшості хворих після широкої резекції, особливо у випадку
пухлини великих розмірів, і опромінення вважається непотрібним
тільки після радикального оперативного втручання. У дітей ситуація
інша: значно вища необхідність в проведенні променевої терапії,
однак в зв'язку з ростом організму підвищується ризик виникнення
пізніх після променевих ускладнень.
Поля опромінення - Поле опромінення обирається згідно первинному об'єму
пухлини. Бажано для оцінки первинного об'єму пухлини та планування
поля опромінення проводити МРТ з в/в контрастуванням.- Виключення: внутрішньо грудна або тазова локалізація
пухлини - Розмір поля опромінення визначається як найбільший розмір
пухлини + 1 см- Виключення: пухлини кінцівок 2 см в довжину, грудна
стінка + 3 см. - Рубці після первинної чи вторинної операції або біопсії,
місця стояння дренажів мають ввійти в поле опромінення. До того ж
всі тканини, на які мала можливість розповсюдитись пухлинна
дисемінація під час операції, також мають ввійти в поле
опромінення. - Якщо це можливо слід виключати з поля опромінення кісткові
зони росту та тіла хребців, в зв'язку з загрозою затримки росту
кінцівки або сколіозу. Доза опромінення визначається в залежності від радикальності
первинної чи вторинної резекції чи за відповіддю на
передопераційну ініціальну ХТ, а також адаптується до віку
пацієнта.
Схема адекватної локальної терапіїне метастатичних РМС
До початку локальної терапії
------------------------------------------------------------------ | Первинне хірургічне втручання - тільки в випадку можливості | | проведення операції R0 | ------------------------------------------------------------------
------------------------------------------------------------------ |При локалізації пухлини в кінцівках: біопсія пахвинних або | |пахвових лімфатичних вузлів. | ------------------------------------------------------------------
Неоадъювантна хіміотерапія в залежностівід групи ризику
Оцінка ефекту НА ПХТ на 9-му тижні лікування
Променева проводиться у пацієнтів з альвелярноюРМС IRS-групи I та у всіх пацієнтів з IRS-групою II
Початок променевої терапії на 13 тижні лікуванняУ пацієнтів групи високого ризику має бути повністю
закінчена терапія антрациклінами
Рішення про майбутню локальну терапію у пацієнтів з
IRS-групою III
------------------------------------------------------------------ |Чи можливо найменш травматичне видалення пухлини з гістологічно | | негативними краями резекції? | ------------------------------------------------------------------ | | | | v vТАК НІ
| Операція має бути виконана | (передопераційна ПТ тільки |
у пацієнтів з наступним | реконструктивним хірургічним | втручанням) | | | | v v --------------------------------- ------------------------------- |Післяопераційна ПТ в залежності| |Планування початку променевої| |від результатів дослідження | |терапії на 13-му тижні | |країв резекції | | | --------------------------------- -------------------------------
-------------------------------- ------------------------------- |R0 36 Гр у пацієнтів з | |Повна відповідь та | | ембріональною РМС (повна | |ембріональна РМС: -----------| | або часткова відповідь | |------------- | | > 2/3 після НА ПХТ) | | | | | |-----------------------------| | 41,4 Гр у пацієнтів з | | | | ембріональною РМС | | | | (часткова відповідь | | | | < 2/3 після НА ПХТ) | | | | | |-----------------------------| | 41,4 Гр у пацієнтів з | | | | альвеолярною РМС | | | |------------------------------| |-----------------------------| |R1 50,4 Гр | |Часткова відповідь, | | | |стабілізація, прогресування | | | |альвеолярної РМС | |------------------------------| |-----------------------------| |R2 50,4 Гр | |Виключення - пухлини орбіти | -------------------------------- -------------------------------
у пацієнтів з наступним | реконструктивним хірургічним | втручанням) | | | | v v --------------------------------- ------------------------------- |Післяопераційна ПТ в залежності| |Планування початку променевої| |від результатів дослідження | |терапії на 13-му тижні | |країв резекції | | | --------------------------------- -------------------------------
-------------------------------- ------------------------------- |R0 36 Гр у пацієнтів з | |Повна відповідь та | | ембріональною РМС (повна | |ембріональна РМС: -----------| | або часткова відповідь | |------------- | | > 2/3 після НА ПХТ) | | | | | |-----------------------------| | 41,4 Гр у пацієнтів з | | | | ембріональною РМС | | | | (часткова відповідь | | | | < 2/3 після НА ПХТ) | | | | | |-----------------------------| | 41,4 Гр у пацієнтів з | | | | альвеолярною РМС | | | |------------------------------| |-----------------------------| |R1 50,4 Гр | |Часткова відповідь, | | | |стабілізація, прогресування | | | |альвеолярної РМС | |------------------------------| |-----------------------------| |R2 50,4 Гр | |Виключення - пухлини орбіти | -------------------------------- -------------------------------
Променева терапія у хворих з РМС Пацієнти з ембріональною РМС після проведення первинної чи
вторинної повної (Р0) резекції не потребують проведення променевої
терапії. Всі інші пацієнти повинні опромінюватись, включаючи
регіон первинного ураження та лімфатичні вузли.
Дози опромінення первинної пухлини в залежності від
гістологічного субтипу та IRS-групи у дітей віком від 3-х років
------------------------------------------------------------------ |IRS-група |Ембріональна РМС |Альвеолярна РМС | |---------------------+---------------------+--------------------| |I |Не проводиться ПТ |41,4 Гр; 23 фракції | |---------------------+---------------------+--------------------| |II a, b и c |41,4 Гр; 23 фракції |41,4 Гр; 23 фракції | |---------------------+---------------------+--------------------| |III | | | |---------------------+---------------------+--------------------| |- вторинна радикальна|36 Гр; 20 фракцій |41,4 Гр; 23 фракції | |операція |(добра відповідь) | | | |41,4 Гр; 23 фракції | | | |(погана відповідь) | | |---------------------+---------------------+--------------------| |- операція типу |50,4 Гр; 28 фракцій |50,4 Гр; 28 фракцій | |"вторинний огляд" або| | | |часткова вторинна | | | |резекція | | | |---------------------+---------------------+--------------------| |- клінічно повна |41,4 Гр; 23 фракції |50,4 Гр; 28 фракцій | |ремісія без операції | | | |типу "вторинний | | | |огляд" | | | |---------------------+---------------------+--------------------| |часткова ремісія або |50,4 Гр; 28 фракцій |50,4 Гр; 28 фракцій | |прогресування без |(+ буст 5,4 Гр; |(+ буст 5,4 Гр; 3 | |повторної операції |3 фракції) |фракції) | ------------------------------------------------------------------
Дози опромінення регіональних лімфатичних вузлів
------------------------------------------------------------------ |Клінічна ситуація |Ембріональна/альвеолярна РМС | |--------------------------------+-------------------------------| |Немає клінічного або |Не проводиться променева | |морфологічного підтвердження |терапія | |ураження регіональних | | |лімфатичних вузлів | | |--------------------------------+-------------------------------| |Клінічно або морфологічно |41,4 Гр; 23 фракції | |позитивні лімфатичні вузли, | | |видалені до початку променевої | | |терапії | | |--------------------------------+-------------------------------| |Клінічно або морфологічно |41,4 Гр; 23 фракції | |позитивні лімфатичні вузли, не |(+ Boost 9 Гр; 5 фракцій) | |видалені до початку променевої | | |терапії | | ------------------------------------------------------------------
Променева терапія у хворих з не-РМС У пацієнтів, з первинно проведеною операцією, променева
терапія повинна розпочатись як мінімум після 3 курсів
хіміотерапії. План променевої терапії має бути складений на
протязі 7-го тижня лікування, з тим щоб почати опромінення на 9-му
тижні, а також запобігти токсичності після 3-го курсу
хіміотерапії. У хворих, що належать до групи IRS III (макроскопічний
залишок пухлини), вибір строків проведення оперативного втручання
має бути зроблений перед початком променевої терапії. У пацієнтів, яким не буде проводитись оперативне втручання,
променева терапія розпочинається на 9-му тижні лікування. У випадку виконання вторинної відстроченої операції існують
три терапевтичні опції: - доопераційна променева терапія - післяопераційна променева терапія - немає променевої терапії Якщо променева терапія планується перед вторинною операцією
(передопераційна променева терапія), вона починається на 9-му
тижні. Операція повинна бути виконана через 5 тижнів після кінця
променевої терапії (і після останнього курсу хіміотерапії), щоб
запобігти хірургічних ускладнень. Коли використовується післяопераційна променева терапія, вона
повинна розпочатися на протязі 21 дня, крім випадків, коли є
післяопераційні ускладнення. Дози опромінення уражених лімфатичних вузлів співпадають з
дозами опромінення первинної пухлини: 50.4 Гр у разі повного
хірургічного видалення, 59.4 Гр - при неможливості хірургічного
видалення.
Синовіальна саркома:
Група IRS I -> Не проводиться ПТ Група IRS II 50.4 Гр (1.8 Гр/день)> 5 см -> 54 Гр (1.8 Гр/день)
* ПТ в окремих випадках може не проводиться (наприклад у
пацієнтів молодше 10 років)
Група IRS III різні опції відносно відстроченого хірургічного втручання
(в залежності від віку та первинного розміру пухлини) - не проводиться ПТ - передопераційна ПТ 50.4 Гр - післяопераційна ПT 50.4 Гр ("R0") - післяопераційна ПТ 54 Гр ("R1") - консолідуюча ПТ 59.4 Гр
НРСМТ "дорослого типу":
Група IRS I не проводиться ПТ> 5 см G1 -> немає ПТ
G2 -> ПТ 50.4 Гр
G3 -> ПT 50.4 Гр
Група IRS II G1 -> немає ПТG2 -> 54 Гр
G3 -> 54 Гр
Група IRS III різні опції відносно відстроченого хірургічного
втручання (в залежності від віку та первинного розміру пухлини) - не проводиться ПТ - передопераційна ПТ 50.4 Гр - післяопераційна ПТ 50.4 Гр ("R0") - післяопераційна ПТ 54 Гр ("R1") - консолідуюча ПТ 59.4 Гр Променева терапія не проводиться дітям в віці до 1 року. У
віці від 1 до 3 років питання має вирішуватись індивідуально в
залежності від гістологічного типу пухлини, можливості його
радикального хірургічного видалення, чутливості до проведеної
хіміотерапії.
Діагностика під час лікування та спостереження після його
закінчення Оцінка відповіді пухлини на проведене лікування проводиться
на 9-му тижні за даними КТ/МРТ. Бажано використовувати одні й ті
самі методи променевої діагностики весь час спостереження. Безпосередньо після закінчення лікування об'єм діагностичних
дій співпадає з тим, що проводився під час встановлення діагнозу
(за виключенням пункту 1.).
------------------------------------------------------------------- | | 1-й рік | 2-й рік | 3-й рік | 4-й та 5-й | | |спостереження|спостереження|спостереження| роки | | | | | |спостереження| |---------+-------------+-------------+-------------+-------------| |Клінічний|Кожні 3 |Кожні 4 |Кожні 4 |Кожні 12 | |огляд |місяці |місяці |місяці |місяців | |---------| | | | | |УЗД +- | | | | | |КТ/МРТ | | | | | |зони | | | | | |первинної| | | | | |пухлини | | | | | |---------| | | | | |Рентген | | | | | |легенів | | | | | -------------------------------------------------------------------
Дослідження кісткового мозку та остеосцинтіграфія проводяться
при підозрі на ураження.
Додаток Вимірювання об'єму (V) пухлини:
------------------------------------------------------------------------ |a = довжина (в см) | |b = ширина (в см) V = U/6 x a x b x c = 0.52 x а x b x c в куб.см| |c = товщина (в см) | ------------------------------------------------------------------------
Післяхірургічне стадіювання (pT - та IRS-стадії)
------------------------------------------------------------------ |IRS-стадії| Визначення |pT-статус| |----------+-------------------------------------------+---------| |I |Пухлина повністю видалена (макро- та | | | |мікроскопічно) | | | |Лімфатичні вузли не уражені | | |I (Т1) |- Пухлина обмежена тканиною або органом |pT1 | |I (Т2) |- Пухлина не обмежена тканиною або органом |pT2 | |----------+-------------------------------------------+---------| |II |Пухлина макроскопічно видалена, але | | | |мікроскопічно визначається резидуал | | |IIА |- регіональні лімфатичні вузли не уражені |pT3а | |IIВ |- регіональні лімфатичні вузли уражені та | | | | видалені хірургічно | | |----------+-------------------------------------------+---------| |III |Неповне видалення пухлини, макроскопічно |pT3в | | |визначається резидуальна пухлина, або | | | |можливе виконання тільки біопсії. | | | |Розповсюдження на суміжні ткані |pT3с | |----------+-------------------------------------------+---------| |IV |Метастазування на момент встановлення |pT4 | | |діагнозу або ураження віддалених | | | |лімфатичних вузлів | | ------------------------------------------------------------------
Групи первинного ураження (за визначенням Інтернаціональної Робочої групи, 1986 р.)
------------------------------------------------------------------ |N | Групи | Склад | |--+------------------------------+------------------------------| |1 |Орбіта (ОРБ) |Орбіта | |--+------------------------------+------------------------------| |2 |Голова/Шия не параменінгеальні|Щоки, м'які тканини голови та | | |(Г/Ш-нПМ, НПМ) |шиї | |--+------------------------------+------------------------------| |3 |Голова/Шия параменінгеальні |Серединні структури, скронева | | |(Г/Ш-ПМ, ПМ) |зона, крилоньобна ямка, | | | |нижньовисочна ямка | |--+------------------------------+------------------------------| |4 |Урогенітальна - сечовий міхур,|Сечовий міхур, простата | | |простата | | | |(УГ-СМ, СМ) | | |--+------------------------------+------------------------------| |5 |Урогенітальна - не сечовий |Пара тестикулярні пухлини, | | |міхур, простата |піхва, уретра | | |(УГ-нСМ, НСМ) | | |--+------------------------------+------------------------------| |6 |Кінцівки |Нижні кінцівки, ягодичний м'яз| | |(КІН.) |Верхні кінцівки, плечовий пояс| |--+------------------------------+------------------------------| |7 |Інші |Таз, черевна порожнина, тулуб,| | |(Ін.) |грудна порожнина | ------------------------------------------------------------------
Лікування рефрактерних та рецидивнихрабдоміосарком у дітей
Наведений клінічний протокол лікування рефрактерних та
рецидивних рабдоміосарком у дітей складено з урахуванням визнаних
європейських протоколів лікування не метастатичних форм сарком
м'яких тканин у дітей EpSSG RMS 2005 (рабдоміосаркома,
недиференційована саркома, ектомезенхімома) та результатів,
отриманих в дитячому відділенні Національного інституту раку під
час виконання НДР "Розробка методів лікування прогностично
несприятливих злоякісних новоутворень м'яких тканин у дітей"
(2007-2009 рр.). Протокол був створений на основі досвіду трьох кооперативних
груп, що працюють у Європі з питань лікування сарком м'яких тканин
у дітей: CWS (Німеччина), AIEOP STSC (Італія), SIOP MMT
(Великобританія). В наведених дослідженнях прогноз для дітей з
прогностично несприятливими та рецидивними формами захворювання
залишається незадовільним. Рівень виживаності пацієнтів даних груп
досягає лише 30-35% та 15-25% відповідно.
Показання для застосування протоколу. Лікуванню за даною програмою підлягають діти віком до 18
років з встановленим діагнозом рабдоміосаркома, недиференційована
саркома, ектомезенхімома Остаточно визначеним вважається діагноз,
верифікований на підставі гістологічного дослідження пухлини,
доповненого імуногістохімічним та молекулярно-генетичним
дослідженням.
Покази до початку лікування: 1) рефрактерність пухлини (відсутність позитивної відповіді
на неоад'ювантную хіміотерапію згідно клінічного протоколу
лікування сарком м'яких тканин); 2) рецидив рабдоміосаркоми, недиференційованої саркоми,
ектомезенхімоми; 3) відсутність у хворого клінічних та/або лабораторних ознак
значного порушення функції життєво-важливих органів та систем
(печінка, нирки, серцево-судинна система, система згортання крові
тощо), пов'язаних з основним та/або супутнім захворюванням; клінічному протоколі лікування сарком м'яких тканин. Але
оперативне втручання при рефрактерній пухлині або рецидиві має
також свої особливості. Хірургічне втручання при первинно-дисемінованому рецидиві має
бути обмежене біопсією та/або видаленням по можливості більшої
частини основної маси пухлини, але - без травматизації внутрішніх
органів і судинно-нервових шляхів. Загальноонкологічний принцип
"хірургічного радикалізму" в даному випадку не є коректним,
оскільки не може забезпечити ерадікацію пухлини при дисемінованому
процесі, але може зробити неможливим виконання в подальшому
інтенсивної ХТ. Хірургічне втручання при локальному рецидиві має бути
орієнтовано на радикальне видалення пухлини, але без тривалого (не
більше 2-х тижнів), порушення функції внутрішніх органів та
судинно-нервових шляхів. Вибір оперативного втручання визначається
локалізацією та розмірами первинної пухлини, віком пацієнта та
відповіддю на неоад'ювантну хіміотерапію. Строки між закінченням неоад'ювантної хіміотерапії та
операцією не мають перевищувати 2-2,5 тижні. Якщо хворий не отримував променевої терапії під час лікування
первинної пухлини променева терапія проводиться згідно клінічного
протоколу лікування сарком м'яких тканин. У випадку пухлин, які
під час первинного лікування опромінювались в дозі тільки 32 Гр,
можливо розглянути питання про проведення додаткового опромінення
до досягнення протокольної дози. Також підлягають опроміненню всі
нові вогнища метастатичного ураження. Променева терапія не проводиться дітям в віці до 1 року. У
віці від 1 до 3 років питання має вирішуватись індивідуально в
залежності від гістологічного типу пухлини, можливості його
радикального хірургічного видалення, чутливості до проведеної
хіміотерапії. Діагностика під час лікування та спостереження після його
закінчення (див. клінічний протокол лікування сарком м'яких тканин
у дітей).
{ Клінічний протокол із змінами, внесеними згідно з Наказом
Міністерства охорони здоров'я N 618 ( v0618282-10 ) від
23.07.2010 }
Директор Департаменту
материнства, дитинства
та санаторного забезпечення Р.О.Моісеєнко
ЗАТВЕРДЖЕНОНаказ Міністерства охорони
здоров'я України
28.08.2009 N 649
КЛІНІЧНИЙ ПРОТОКОЛ ЛІКУВАННЯ ДІТЕЙІЗ САРКОМОЮ ЮІНГА/ПНЕП
МКХ 10 - С.40
МКХ 10 - С.41
Даний клінічний протокол складений з урахуванням протоколу
"EURO E.W.I.N.G. - 99", розробленого у рамках "European Ewing
Tumor Working Initiative of National Groups" для лікування дітей
із пухлинами родини саркоми Юінга (СЮ), а також із примітивною
нейроектодермальною пухлиною кісток - ПНЕП. На теперішній час
доведеними вважається єдиний гістогенез даних новоутворень, які є
похідними від первинних нейроектодермальних клітин, перебігають з
переважним ураженням кісток і складають до 22% всіх первинних
пухлин кісток у дітей. Віковий пік захворювання - друга декада
життя, частота зустрічаємості - 0,6-1 випадків на 1 млн. дитячого
населення. Серед тих, що захворіли, співвідношення
хлопчики/дівчата дорівнює 1,7:1. СЮ/ПНЕП мають схожі морфологічні та імунохімічні ознаки,
ідентичні цитогенетичні особливості. З останніх безумовну
практичну діагностичну значущість мають: реципроктна транслокація
хромосом t (11, 12) та t (21, 22) та наявність МІС-2 онкогенну
(позитивна реакція на CD-99). За морфологічними ознаками СЮ/ПНЕП
відносять до групи так званих "дрібноклітинних круглоклітинних
злоякісних пухлин дитячого віку". Диференційна діагностика з
іншими новоутвореннями даної групи (злоякісними лімфомами,
нейробластомою, рабдоміосаркомою) є принциповим моментом
діагностики, що потребує застосування додаткових
імуногістохімічних досліджень. При СЮ/ПНЕП первинне ураження кісток спостерігається в 87%
випадків. Кістки кінцівок та тулуба уражаються у 53% та 47%
випадків відповідно. При локалізації в області тулуба 45%
складають пухлини тазу. Первинні ураження кісток грудної клітини,
хребта та черепа становлять 34%, 12% та 9% відповідно. Переважна
локалізація СЮ кінцівок - дистальні відділи діафізів (58%
випадків). При ПНЕП у 74% первинних хворих пухлина локалізується в
області тулуба, переважно грудної клітки. Враховуючи високу схильність до генералізації пухлини даної
групи розцінюють як системне захворювання. первинно-метастатичні
форми становлять 20-23%, близько 89% дітей мають мікро метастази.
Типовим є метастазування у легені (38%-45%), інші кістки (31%),
кістковий мозок (11%), лімфатичні вузли (7%). Тип метастазування
переважно гематогенний. Новоутворення сімейства сарком Юінга відносяться до пухлин,
що мають високу чутливість як до цитостатиків, так і до променевої
терапії (ПТ). Чутливість PNET вважають дещо нижчою, що впливає на
прогноз. Лікування СЮ/PNET за сучасними протоколами є комплексним
(ПХТ, ПТ, оперативне втручання) або комбінованим (ПХТ, операція),
включає наступні обов'язкові етапи: неоад'ювантна або індукційна
ПХТ; "локальний контроль" (операція та/або ПТ); ад'ювантна
(консолідуюча) ПХТ. За вимогами більшості сучасних програм останній етап
передбачає інтенсифікацію терапії, зокрема проведення мегадозової
ПХТ з ауто- або аллогенною трансплантацією стовбурових клітин
периферичної крові (СКПК) або кісткового мозку для прогностично
неблагоприємних, перш за все первинно-метастатичних форм
захворювання. При лікуванні за сучасними програмами, в тому числі за
протоколом "EURO E.W.I.N.G. - 99", рівень 3-5 річного
безрецидивного виживання в середньому досягає 65%-74% при
локальних формах захворювання. при первинно-метастатичних формах у
разі застосування мегадозової ПХТ із трансплантацією СКПК/КМ
рівень виживаності становить близько 35%, без останньої - 10%-22%.
Показання для застосування протоколу
Лікуванню за даною програмою підлягають діти віком до
18 років з встановленим діагнозом СЮ/ПНЕП з первинним ураженням
кісток.
Увага! Діти з екстраосальними формами СЮ/ПНЕП лікуються заклінічним протоколом для лікування для сарком м'яких
тканин.
Остаточно визначеним вважається діагноз, верифікований на
підставі гістологічного дослідження пухлини, доповненого
імуногістологічним дослідженням. Необхідними умовами початку лікування є - точне визначення ступеню розповсюдженості захворювання; - визначення "групи ризику" хворого; - відсутність у хворого клінічних та/або лабораторних ознак
значного порушення функції життєво-важливих органів та систем
(печінка, нирки, серцево-судинна система, система згортання крові
тощо), пов'язаних з основним та/або супутнім захворюванням; - наявність письмової згоди дитини (старше 16 років), батьків
або офіційних опікунів дитини на початок лікування, згідно чинного
законодавства; Стандартизованій терапії не підлягають діти з раковою
кахексією III-IV ступеню.
Діагностика
Об'єм первинного обстеження хворого повинен бути достатнім
для вирішення нижче означених задач: морфологічна верифікація
діагнозу, встановлення стадії процесу та "групи ризику" хворого,
оцінка стану життєво-важливих органів та систем (враховуючи
необхідність інтенсивної ПХТ). Морфологічна верифікація здійснюється на підставі тільки
гістологічного дослідження пухлини. Матеріал отримується за
допомогою голкової біопсії, трепан-біопсії або відкритої біопсії.
Увага! При визначенні місця біопсії враховується вірогіднийопераційний доступ, оскільки місце біопсії повинно
включатись в зону видалення при хірургічному
втручанні. При проведенні ПТ місце біопсії повинно
попадати в зону опромінення.
Принциповим є проведення диференціальної діагностики з
новоутвореннями групи "дрібноклітинних круглоклітинних пухлин"
іншого гістогенезу, зокрема неходжкінських лімфом, нейробластоми,
рабдоміосаркоми, що потребує імуногістохімічних або
імуноциохімічних досліджень (реакції на загальний лейкоцитарний
антиген CD-45, цитокератин, десмін, NSE, S100
тощо). Патогномічним для СЮ/ПНЕП вважається позитивна реакція на
mic-2-онкоген (CD-99). Для проведення означених досліджень в сумнівних випадках
гістологічний матеріал (парафінові блоки. скельця, та/або нативний
матеріал у формаліні) направляється в патоморфологічні лабораторії
лікувальних закладів IV рівня акредитації. Визначення стадії хвороби та групи ризику хворого потребує
наступного об'єму обов'язкових обстежень: 1. Клінічне обстеження (анамнез захворювання та життя,
клінічна оцінка соматичного стану хворого, клінічне обстеження
первинного осередку захворювання з визначенням розмірів пухлини
тощо. 2. Рентгенографія осередків ураження в 2-х проекціях. 3. Рентгенографія органів грудної порожнини в 2-х проекціях. 4. КТ осередків первинного ураження з визначенням 3-х
основних розмірів первинної пухлини; при наявності метастазів - КТ
зон метастатичного ураження. 5. КТ органів грудної порожнини (висока вірогідність
субрентгенологічних метастазів). 6. Сцинтіграфія кісток скелету з Тс-99m. 7. УЗД черевної порожнини. 8. Пункційна біопсія та трепан біопсія кісткового мозку з 3
точок.
Увага! Місце біопсії кісткового мозку не повинно співпадати зосередком первинного ураження кісток.
9. Лабораторне обстеження: ЕКГ; загальний аналіз крові;
біохімічний аналіз крові з визначенням електролітів, білків,
сечовини, залишкового азоту, креатинину, печінкових ферментів: всі
печінкові проби, коагоулограма, загальний аналіз сечі, кліренс
креатинину.
По показанням проводиться: 1. МРТ первинних осередків ураження; 2. КТ кісток черепа та МРТ головного мозку; 3. КТ черевної порожнини; 4. ехокардіографія; 5. серологічне обстеження на гепатити B, C, D, CMB, герпес,
EBV тощо. Мета етапних обстежень - об'єктивна оцінка ефективності
лікування, зокрема "відповіді" на цитостатичну терапію, що має
значення для стратифікації хворих, вибору типу оперативного
втручання і корекції загального плану лікування. Зведені дані щодо комплексу обстеження хворих на етапах
лікування наведені у табл. N 1.
Стратифікація хворих по "групах ризику" здійснюється на
підставі урахування наступних прогностичних факторів:
1. Ступінь розповсюдженості хвороби, стадія захворювання. Для СЮ/ПНЕП визначення стадії захворювання за класифікацією
TNM для злоякісних пухлин кісток є обов'язковим, але для прогнозу
та визначення тактики лікування принциповим обов'язковим є
розподіл хворих на наступні групи за ступенем розповсюдженості
захворювання: а) локальні форми; б) первинно-метастатичні форми з ураженням легенів та/або
плеври, але не інших органів; в) інші первинно-метастатичні форми захворювання
(мультифокальні ураження кісток, метастатичне ураження кісткового
мозку, лімфатичних вузлів тощо).
2. Ініціальний об'єм пухлини. Чітка кореляція даного показника з прогнозом захворювання
вважається доведеним фактом. Прогностично несприятливими
вважаються варіанти захворювання при об'ємі пухлини = 200 куб.мл. Об'єм пухлини (v) розраховується по формулам: а) для новоутворень із значним м'якотканинним компонентом
3V (ml ) = a : b : c * 0,52
б) для пухлин із незначним м'якотканинним компонентом або без
нього ( тільки внутрішньокісткове ураження), тобто для так званих
"циліндричних" пухлин
3V (ml ) = a : b : c * 0,78
а - розмір пухлини по довжині в - передньо-поперековий розмір с - боковий розмір
Показники а, в та с визначаються на підставі тільки КТ
дослідження, оскільки стандартне рентгенологічне дослідження
та/або Допплер-УЗД дослідження не дають змоги точно визначити
розмір м'якотканинного компоненту пухлини.
3. Чутливість пухлини до цитостатичної терапії. Оцінюється за наступними показниками: а) Динаміка об'єму пухлини на фоні неоад'ювантної ПХТ. Об'єм
пухлини визначається на підставі даних контрольних КТ-досліджень
за вищеозначеною формулою після 2, 4 та 6 блоків. Прогностичне
значення має показник ступеню регресії пухлини після 2-го блоку
ПХТ: "доброю" вважається "клінічна відповідь", при якій регресія
становить = 50% ініціального об'єму *. б) Терапевтичний патоморфоз пухлини визначається за методом
Havos на підставі патогістологічного дослідження операційного
матеріалу.
Увага! За міжнародними критеріями "позитивною відповіддю", щокорелює з благоприємним прогнозом вважають тільки
патоморфоз IV (не виявлено життєздатних клітин) або
III ступеню ( варіанти патоморфозу II та I ступенів за Havos
розцінюються як "негативна відповідь" (прогноз
несприятливий).
4. Методи лікування, які застосовані на етапі "локального
контролю": - радикальна операція; - нерадикальна операція (краєва чи серединна резекція); - застосування тільки променевої терапії (ПТ) на етапі
локального контролю.
Стратифікація хворих по групах ризику
R-1. a) Локальна форма будь-якого об'єму, добра "відповідь" наПХТ, добрий терапевтичний патоморфоз. б) Локальна форма "V" < 200 куб.ml, радикальне видалення
пухлини після ПХТ та передопераційної ПТ, добрий
терапевтичний патоморфоз. в) Локальна форма "V" на ПХТ, нерадикальна операція після ПХТ, добрий
патоморфоз.
R-2. а) Локальна форма будь-якого об'єму, радикальне втручанняпісля ПХТ, поганий терапевтичний патоморфоз. б) Локальна форма "V" > 200 куб.ml, погана клінічна
"відповідь" на ПХТ, радикальне видалення після ПХТ в
поєднанні з ПТ, будь-який терапевтичний патоморфоз.R-2. а) Локальна форма будь-якого об'єму, радикальне втручання
після ПХТ, поганий терапевтичний патоморфоз. б) Локальна форма "V" > 200 куб.ml, погана клінічна
"відповідь" на ПХТ, радикальне видалення після ПХТ в
поєднанні з ПТ, будь-який терапевтичний патоморфоз. в) Локальна форма будь-якого об'єму, погана "відповідь" на
ПХТ, нерадикальна операція після ПХТ та ПТ, поганий
патоморфоз. г) Локальна форма будь-якого об'єму, нерезектабельна після
ПХТ та ПТ, але не має даних за прогресування. д) Локальна форма будь-якого об'єму, добра або погана
"відповідь" на індукційну терапію, на етапі "локального"
контролю використовується тільки ПТ.
R-3 - Всі пацієнти з метастатичним ураженням плеври та/аболегенів.
R-3 - Всі пацієнти з метастатичним ураженням плеври та/аболегенів.
Увага! Пацієнти з первинним локальним ураженням ребер,інтраторакальним м'якотканинним компонентом та
супутнім плевритом до цієї групи не відносяться.
Плеврит не вважається метастатичним, процес
розцінюється як місцеворозповсюджений.
R-4 - Всі пацієнти з первинним мультифокальним
ураженням кісток та поза легеневими метастатичними формами
захворювання (метастатичне ураження кісткового мозку, лімфатичних
вузлів тощо). Алгоритми лікування дітей з СЮ/ПНЕП означених груп ризику
наведені на схемах 1-4. Нижче наводяться режими ПХТ, що
застосовуються у даному стандарті.
VIDE
Вінкристин (VCR) - 1, 5 мг/кв.м (макс. 2 мг) в/в струменево,
1 день. Іфосфамід (IFO) - 3000 мг/кв.м, інфузія 1-3 год., 1, 2, 3
дні. + МЕСНА - 3000 мг/кв.м, інфузія 24 год., 1, 2, 3 та 4 дні. - 1000 мг/кв.м, в/в струменеві 1 год. перед початком введення
Іфосфаміду, 1 день. Доксорубіцин (DOX) - 20 мг/кв.м, в/в інфузія, 4 год., 1, 2,
3 д. Етопозид (ETO) - 150 мг/кв.м, в/в інфузія, 1 год., 1, 2, 3 д.
Увага! Рекомендована концентрація при розчинені ЕТО -0,4 мг/мл розчину. В якості розчинника
використовується фізіологічний розчин!!!
VAI
Вінкристин (VCR) - 1,5 мг/кв.м (макс. 2 мг) в/в, 1 д. Актиноміцин-Д (дактіноміцин) (А) - 0,75 мг/кв.м, в/в,
струменево, 1, 2, 3 дні. Іфосфамід (IFO) - 3000 мг/кв.м, інфузія 1-3 год., 1, 2, 3
дні. + МЕСНА - 3000 мг/кв.м, інфузія 24 год., 1, 2, 3 та 4 дні. - 1000 мг/кв.м, в/в струменеві 1 год. перед початком введення
Іфосфаміду, 1 день.
VAC
Вінкристин (VCR) - 1,5 мг/кв.м (макс. 2 мг) в/в, струменеві,
1 день. Актиноміцин-Д (дактіноміцин) (А) - 0,75 мг (750 мкг)/кв.м,
в/в, струменево, 1, 2, 3 дні. Циклофосфамід (CYC) - 1500 мг/кв.м в/в, інфузія 1-3 год.,
1 день. + МЕСНА - 500 мг/кв.м в/в струменеві, 1 год. перед CYC1500 мг, інфузія 24 год., 1, 2, 3 д.
Загальні правила щодо проведення поліхіміотерапіїта модифікації доз цитостатиків
Умови початку блоків цитостатичної терапії:9 - нейтрофіли (абсолютна кількість) = 1,0 * 10 г/л
9 - тромбоцити = 80 * 10 г/л Показники функціонування життєвоважливих органів та систем
(серце, печінка, нирки) повинні оцінюватись перед кожним блоком.
Увага! Для дітей віком = 1 р. та вагою = 10 кг дозицитостатиків становлять 66% стандартної розрахункової
дози, або розраховуються на кг ваги (див. табл. N 2).
Для підлітків з площиною тіла > 2 кв.м дози
цитостатиків розраховуються на площу 2 кв.м. Для дітей
з ожирінням дози цитостатиків розраховуються на кг
ваги. Увага! Для деяких цитостатиків максимальні дози становлять:
вінкристину - 2,0 мг/курс (блок) дактіноміцину
(актіноміцину)-Д - 1500 мкг/добу (1,5 мг)
У разі, якщо після блоку цитостатичної терапії
спостерігались:
- фібрільна нейтропенія з інфекційними ускладненнями
(нейтропенічний сепсис, пневмонії тощо); - нейтропенія/тромбоцитопенія 3-4 ступеню, тривалістю 7 діб
та більше; - відновлення гемопоезу за рахунок призначення КСФ; - оральні мукозити 3-4 ступеню; - ентерити/діарея 3-4 ступеню, то у наступному блоці ПХТ доза вепезіду має бути редукована
на 20% від розрахункової. У разі повторення вищеозначених
ускладнень доза вепезиду редукується ще на 20%, а в подальшому при
повторенні ускладнень вепезид може бути виключеним з блоків ПХТ.
При цьому на етапі індукційної ПХТ дози іфосфаміду та
доксорубіцину рекомендується залишати незмінними, модифікуються
лише у разі появлення кардіотоксичності, нефротоксичності або
нейронтоксичності згідно загальних. На етапі консолідуючої ПХТ в разі проявів вищеозначеної
токсичності іфосфамід/циклофосфан та дактіноміцин зменшуються на
20%. Оцінка ступеню проявів токсичності здійснюється за
загальноприйнятими критеріями ВОЗ. Колонієстимулюючі ростові фактори (Г-КСФ, ГМ-КСФ) в дозі
5 мкг/кг підшкірно або в/м призначаються в разі: - тривалих (> 6 дн.) нейтропеній IV ст.; - фібрильних нейтропеній з септичними або локальними
інфекційними ускладненнями будь-якої тривалості; - в окремих випадках планово через добу після закінчення
чергового блоку ПХТ для профілактики мієлосупресії та означених
ускладнень, якщо бажано уникнути вищезгаданої редукції вепезиду
(тобто замість редукції).
Увага! На етапі 3-4 блоку індукційної ПХТ всім пацієнтамобов'язково проводиться процедура колекції стовбурових
клітин периферичної крові, що потребує спеціальної
тактики ведення хворих! Лікування здійснюється у
закладах IV рівня.
Променева терапія
Показання для передопераційної променевої терапії (ПТ): 1. Залишається компресія спинного мозку після 3-4 блоків ПХТ
(СОД не вище 40 Гр., враховуючи ступінь толерантності спинного
мозку до ПТ). 2. Прогресування пухлини на етапах неоад'ювантної ПХТ (СОД -
54,4 Гр). 3. Неоперабельність пухлини після 4-го блоку ПХТ для
досягнення операбельності (СОД - 45 Гр, при необхідності -
54,4 Гр). 4. ПТ використовується як єдиний метод лікування на етапі
"локального" контролю (СОД - 54,4 Гр). Передопераційна ПТ проводиться паралельно з 5-6 блоком
індукційної ПХТ. При наявності мієлосупресії допускається
проводити ПТ після 6 блоків неоад'ювантної ПХТ. При наявності
значної компресії спинного мозку паралельно з 3-4 блоками VIDE. Стандартним вважається режим опромінення: одна фракція на
день, п'ять разів на тиждень, разова доза 1,8-2,0 Гр. При опроміненні трубчастих кісток в разі інтрамедулярного
поширення пухлини та/або "skip"-метастазах опромінюється вся
кістка до СОД 45 Гр з доведенням дози до 54,4 Гр безпосередньо на
осередок первинної пухлини. Епіфізарні зони росту мають бути по
можливості захищені. Поле опромінення повинно включати всю визначену до початку
ПХТ зону пухлинного ураження та додатково 2 см. Виключення
складають пухлини тазу та грудної стінки, де опромінюється тільки
залишкова пухлина.
Увага! Пацієнти груп ризику, для яких на стадії ад'ювантноїХТ передбачається мегедозова/субмегадозова ПХТ,
отримують ПТ на плоскі кістки тулуба (таз, грудина,
ребра тощо) не раніше 8-10 тижня після означеної
терапії! Рання ПХТ не проводиться. Якщо рання ПТ для
пацієнта є безальтернативним методом лікування
необхідна корекція плану подальшої терапії з
відповідними установами IV рівня!!!
Післяопераційна ПХТ
Починається на 21 день після оперативного втручання, після
7-го курсу ПХТ або одночасно з останнім. Показання: 1. Маргінальна (крайова) резекція з поганим терапевтичним
патоморфозом - СОД 54,4 Гр. 2. Серединна резекція з будь-яким патоморфозом - СОД 54,4 Гр. 3. Краєва резекція з патоморфозом I-II ступеня - СОД 45 Гр. 4. Широка резекція з патоморфозом III-IV ступеня - 45 Гр. ПТ не показана в разі виконання широкої резекції або
радикальної операції при доброму терапевтичному патоморфозі.
ДОДАТКИ
Правила розрахунку доз цитостатиків на одиницю ваги
------------------------------------------------------------------ |Дактиноміци (актиноміцин-Д) |0,75 мг/кв.м |0,025 мг/кг | |--------------------------------+---------------+---------------| |Циклофосфамід |1500 мг/кв.м |50,00 мг/кг | |--------------------------------+---------------+---------------| |Доксорубіцин |20 мг/кв.м |0,67 мг/кг | |--------------------------------+---------------+---------------| |Етопозид |150 мг/кв.м |5,0 мг/кг | |--------------------------------+---------------+---------------| |Іфосфамід |3000 мг/кв.м |100 мг/кг | |--------------------------------+---------------+---------------| |вінкрістін |1,5 мг/кв.м |0,05 мг/кг | ------------------------------------------------------------------
Рекомендовані строки та обсяг контрольнихобстежень хворих, що закінчили лікування
------------------------------------------------------------------ |Методи обстеження| Роки після закінчення лікування | | |----------------------------------------------| | | 1 | 2 | 3 | 4-5 | |-----------------+-----------+-----------+----------+-----------| |1. Рентгенографія| 1 р./міс. |1 р./2 міс.| 1 р./ |1 р./6 міс.| |органів грудної | | | 4 міс. | | |порожнини | | | | | |(2 проекції) | | | | | |-----------------+-----------+-----------+----------+-----------| |2. Рентгенографія|1 р./3 міс.|1 р./3 міс.| 1 р./ | 1 р./рік | |"locus morbi" | | | 6 міс. | | |(2 проекції) | | | | | |-----------------+-----------+-----------+----------+-----------| |3. Остеосцинті- |1 р./3 міс.|1 р./6 міс | 1 р./рік | 1 р./рік | |графія | | |(локальні | | | | | | форми) | | | | | | 1 р./ | | | | | | 6 міс. | | | | | | (метаст. | | | | | | форми) | | |-----------------+-----------+-----------+----------+-----------| |4. КТ легенів та | | | | | |"locus morbi" | | | | | |локальні форми | 1 р./рік | 1 р./рік | - | - | |метаст. форми |1 р./6 міс.|1 р./6 міс.| 1 р./рік | - | |-----------------+-----------+-----------+----------+-----------| |5. Загальне | 1 р./міс. |1 р./3 міс.| 1 р./4 |1 р./6 міс.| |лабораторне | | | міс. | | |обстеження (кров,| | | | | |сеча) | | | | | |-----------------+-----------+-----------+----------+-----------| |6. ЕКГ |1 р./3 міс.|1 р./6 міс.| 1 р./ | 1 р./рік | | | | | 6 міс. | | ------------------------------------------------------------------
Директор Департаменту
материнства, дитинства
та санаторного забезпечення Р.О.Моісеєнко
ЗАТВЕРДЖЕНОНаказ Міністерства охорони
здоров'я України
28.08.2009 N 649
КЛІНІЧНИЙ ПРОТОКОЛ ЛІКУВАННЯНЕЙРОБЛАСТОМИ У ДІТЕЙ
МКХ 10 - С.49
Нейробластома - це злоякісна пухлина симпатичної нервової
системи ембріонального походження, що є однією з найбільш
поширених солідних пухлин у дітей. Складає близько 8% всіх
онкозахворювань дитячого віку. 90% хворих нейробластомою - це
новонароджені та діти до 6 років. Розвивається нейробластома у будь-яких місцях, де знаходяться
симпатичні ганглії. Найчастіше уражаються наднирники (25% дітей до
1-го року та 45% дітей старшого віку). У 14 - 28% хворих первинна
пухлина локалізується в задньому середостінні, у 11% - в області
шиї, у 2,5 - 3% - в області малого тазу. В 1% хворих первинну
локалізацію встановити не вдається. Пухлина має надзвичайно високу схильність до генералізації.
Первинно-метастатична форма зустрічається у 25% дітей у віці до
1-го року та у 68% - старших 1-го року. Метастазування переважно
гематогенне. Найбільш характерним є метастазування в кістковий
мозок (73%), кістки (68%), печінку (24%), лімфатичні вузли (44%),
ЦНС (9%), шкіру (1%). Лікування нейробластоми комплексне, і залежить від стадії
захворювання та імунологічних особливостей пухлини. Застосовується
поліхіміотерапія, оперативне видалення первинної пухлини та
метастазів, у деяких випадках застосовують променеву терапію для
локального контролю. Для закріплення досягнутого ефекту у
пацієнтів групи високого ризику застосовується мегадозова
хіміотерапія з підтримкою стовбуровими гемопоетичними клітинами.
Після закінчення основного лікування використовують підтримуючу
терапію (хіміотерапія, біотерапія, імунотерапія). Використання сучасних хіміотерапевтичних засобів, активна
хірургічна тактика дала певні результати, і дозволила досягти
загальної виживаності 80-100% у групах низького та середнього
ризику (за даними протоколу "NB-97", "SIOP 2001"). Проблемою
залишається лікування тієї частини хворих дітей, що первинно
відносять до групи високого ризику. Виживання у цій групі, при
застосуванні звичайної терапії становить близько 10-15%.
Застосування мегадозової хіміотерапії з підтримкою автологічними
стовбуровими клітинами дало змогу підняти рівень виживаності у
групі високого ризику до 30-40%. Нижче викладена стратегія лікування розроблена з урахуванням
рекомендацій протоколу "NB-97", що вивчався та опробувався в
рамках багатоцентрового дослідження з 1997 по 2002 рік в
Німеччині. Для вибору стратегії лікування використовують
стадіювання за міжнародною класифікацією INSS.
Лікування за протоколом проводиться дітям віком від 0 до
18 років з вперше встановленим, морфологічно підтвердженим
діагнозом нейробластоми.
I. Діагностика (Алгоритм обстеження дивись Додаток 4.)
а) первинне обстеження Метою первинного обстеження є: - встановлення морфологічного діагнозу (верифікація); - встановлення стадії захворювання - встановлення групи ризику
* Морфологічний діагноз повинен встановлюватись тільки на
основі гістологічного обстеження тканини пухлини, отриманої шляхом
пункційної чи відкритої біопсії. В разі виникнення сумніву,
рекомендовано провести імуногістохімічне дослідження. Діагноз
також може бути встановлений при виявленні скупчення типових
пухлинних клітин у аспіраті чи пунктаті кісткового мозку, при
достовірно підвищеному рівні катехоламінів у сечі
(ванілін-мигдалева кислота, гомованілінова кислота), ферритину та
ЛДГ у крові. * Визначення N-myc - ампліфікації обов'язкове (нативний
матеріал, парафінові блоки). При неможливості визначити N-myc, як
клінічні ознаки високого ризику розглядають: важкий загальний
стан, трмбоцитопенію, підвищення рівня ЛДГ, неблагоприємний
гістологічний варіант. * Визначення місця, розмірів, поширеності первинного та
метастатичного вогнища проводяться шляхом фізикального обстеження
пацієнта, УЗД, КТ, МРТ (хребет, череп), остеосцинтиграфія,
сканування з mIBG.
б) етапне обстеження Метою етапного обстеження є: - визначення міри відповіді на призначене лікування (дивись
Додаток 2)
Для оцінки відповіді рекомендується застосовувати методи, які
використовувались при первинній діагностиці (для коректного
порівняння).
в) заключне обстеження Метою заключного обстеження є: - визначення ремісійного статусу Для оцінки ремісійного статусу рекомендується застосовувати
методи, які використовувались при первинній діагностиці (для
коректного порівняння).
II. Стадіювання (Дивись Додаток 1)
III. Групи ризику
а) група спостереження: 1. Діти віком менше 1 року з нейробластомою із стадією 1-3,
4S без N-myc ампліфікації і без загрозливих симптомів*. 2. Діти старші 1 року з нейробластомою без Nmyc-ампліфікації
і без загрозливих симптомів із стадіями: - 1, 2а; - 2б з або без одночасно видалених уражених регіонарних
лімфовузлів.
* Загрозливі симптоми - це важкий загальний стан або поява
симптомів поперечного ураження спинного мозку, легеневої,
ниркової, або іншої недостатності, порушення прохідності
шлунково-кишкового тракту, що обумовлені наявністю пухлини.
б) стандартний ризик: 1. Діти віком менше 1 року з нейробластомою в стадії 1-3 без
N-myc ампліфікації при розвитку загрозливих симптомів. 2. Діти віком більше 1 року з нейробластомою без N-myc
ампліфікації із стадіями: - 2б, 3 - 1, 2а при розвитку загрозливих симптомів.
в) високий ризик 1. Пацієнти 1-3, 4S стадій при наявності N-myc ампліфікації. 2. Пацієнти із 4 стадією нейробластоми.
! Діти віком менше 1 року для уточнення діагнозу та подальшої
тактики лікування повинні біти консультовані дитячим онкологом
лікувального закладу 4-го рівня акредитації (Національний інститут
раку).
! Діти групи високого ризику повинні бути консультовані
спеціалістом лікувального закладу, де буде проводитись мегадозова
терапія (Національний інститут раку).
IV. Стратегія лікування (План лікування дивись Додаток 6) У пацієнтів групи спостереження після первинної
операції/біопсії проводиться лише спостереження за можливою
спонтанною регресією пухлини чи пухлинного залишку після
оперативного втручання протягом 6-12 міс (до досягнення віку
12 місяців, якщо пухлина виявлена у віці до 6 місяців; до 18
місяців життя, при виявленні пухлини у віці старше 6 місяців). При
виявленні методами променевої діагностики пухлинних залишків на
момент закінчення періоду спостереження, проводиться повторне
оперативне втручання. Обов'язковим є взяття матеріалу для
морфологічного обстеження, бажаним - радикальне видалення пухлини. Пацієнтам стандартного ризику після первинної
операції/біопсії проводиться 4 блоки хіміотерапії, друге
оперативне втручання для повного (чи максимального) видалення
первинної або залишкової пухлини, курс променевої терапії (якщо
гістологічно виявляються вітальні пухлинні залишки). Подальша
тактика узгоджується із спеціалістами спеціалізованих закладів
4-го рівня акредитації (Національний інститут раку). Пацієнтам групи високого ризику проводяться первинна
операція/біопсія, 4 блоки хіміотерапії, повторна операція (якщо
методами променевої діагностики виявляють пухлинні залишки),
2 блоки аналогічної хіміотерапії. На даному етапі може бути
рекомендоване оперативне втручання для видалення пухлинних
залишків (якщо виявляють пухлинні залишки), та визначення
наявності у них життєздатної пухлинної тканини. Пацієнтам групи
високого ризику рекомендована інтенсифікація лікування (високо-,
мегадозова хіміотерапія з підтримкою кровотворення автологічними
гемопоетичними стовбуровими клітинами) з послідуючою променевою
терапією на місця, де виявлена життєздатна пухлина. При наявності
протипоказів до проведення мегадозової хіміотерапії чи відсутності
можливості її проведення, проводиться 4 блоки підтримуючої терапії
з послідуючою променевою терапією на місця, де виявлена
життєздатна пухлина. Після завершенні основного лікування, у цій
групі проводиться біотерапія протягом 9 місяців.! Діти віком до
6 місяців з 4 ст без N-myc ампліфікації не підлягають мегатерапії.
1. Хіміотерапія (Схеми хіміотерапевтичних блоків дивись
Додаток 3) - Використовується чергування хіміотерапевтичних режимів "N5"
та "N6" - Режим "N4" у дітей віком менше 6 місяців - Режим "N7" як режим підтримуючої терапії - Режим "БуМел" як режим мегадозової хіміотерапії
Умови для початку блоків ПХТ 1. Задовільний загальний стан (індекс Карновського
більше 50). 2. Відсутність гострого інфекційного процесу.9 3. Лейкоцити більше 2 х 10 /л, гранулоцити більше 0,5 х
9
10 /л.9 4. Тромбоцити більше 50 х 10 /л. 5. Гемоглобін більше 70 г/л. 6. Кліренс креатиніну не менше 70 мл/хв/1,73 кв.м.
Особливості дозування: Дітям віком менше 1 року проводять перерахунок доз препаратів
на кілограм маси тіла (1 кв.м = 30 кг).
Інтервали: Починаючи з другого блоку "N4", наступний блок повинен
проводитись по можливості відразу після виходу з фази
мієлосупресії. При стабілізації клінічного стану допустима пауза
2-3 тижні від початку попереднього блоку. Редукція доз чи введення
КСФ у дітей менше 1 року не передбачено. Рекомендовані інтервали між блоками "N5" та "N6" - 21 день
(від дня 1 попереднього блоку до дня 1 наступного). Допускається
затримка наступного блоку на 1 тиждень (у зв'язку із токсичністю).
У такому випадку модифікація доз препаратів у наступних блоках не
проводиться.
Модифікація доз препаратів в залежності від токсичності. - Ототоксичність вище 2 ступеня: заміна цисплатини на
карбоплатину 100 мг/кв.м/д (1-4) (96 год) в/в - Нефротоксичність вище 1 ступеня, або кліренс креатиніну
менше 70 мл/хв/1,73 кв.м: заміна цисплатини на карбоплатину
100 мг/кв.м/д (1- 4) (96 год) в/в - Кардіотоксичність вище 1 ступеня: відміна доксорубіцину без
заміни. - Фебрильна нейтропенія чи нейтропенія більше 7 днів
після "N5": знизити дозу етопозиду до 80 мг/кв.м/день в наступному
блоці. - Фебрильна нейтропенія чи нейтропенія більше 7 днів після
"N6": знизити дозу іфосфаміду до 1.0 г/кв.м/д, дакарбазин
виключається без заміни. - Недосягнення достатнього пригнічення кісткового мозку9 9(лейкоцити не менше 2,5 х 10 /л, тромбоцити не менше 50 х 10 /л):
збільшити дозу етопозиду та іфосфаміду на 20% в наступному блоці.
Тривалість лікування блоками "N4" Для стадії 4S лікування продовжують до припинення
прогресування або вираженої стабілізації стану. Лікування
відновлюють лише при виникненні прогресування (блоки "N4", або
"N5" і "N6" залежно від віку дитини). Для стадій 2, 3 і 4 лікування блоками "N4" триває до
досягнення шестимісячного віку, пізніше застосовують блоки "N5" і
"N6".
2. Оперативне лікування Метою первинного оперативне втручання є отримання достатньої
кількості інформативного матеріалу для гістологічного та
молекулярно-генетичного дослідження. У матеріалі біопсії пухлини
чи метастатичного лімфатичного вузла повинно бути не менше 50%
живої пухлинної тканини. Повне чи субтотальне видалення пухлини не
є завданням первинної операції. Тільки у випадку можливості
видалення пухлини без загрози загальному стану пацієнта чи
суміжним із пухлиною органам, проводиться повне її видалення. Метою другої операції (якщо перша була діагностичною) є
субтотальне, а краще, радикальне видалення залишкової пухлини. Під
час операції проводиться ревізія та біопсія усіх підозрілих на
пухлинні залишки чи метастатичні вогнища місць, а також накладання
металевих кліпс для планування можливої променевої терапії. Час
проведення другої операції планують з урахуванням регресу пухлини.
Рекомендовано проводити операцію після 4 блоків ХТ, але не пізніше
ніж після 6 блоків.
3. Променева терапія У пацієнтів групи стандартного ризику променева терапія
призначається: 1. При недостатній відповіді (ЧВ, ЗВ, П) після 4-х блоків
хіміотерапії, що не дає можливості провести операцію (створення
умов для радикальної операції). 2. При виявленні активних пухлинних залишків (гістологічно,
сцинтиграфія) після видалення пухлини (друге оперативне
втручання).
У пацієнтів групи високого ризику (тільки пухлинні залишки): 1. При виявленні активних пухлинних залишків (гістологічно,
сцинтиграфія) після 6 блоків ПХТ та видалення пухлини (друге
оперативне втручання). 2. При виявленні активних пухлинних залишків (гістологічно,
сцинтиграфія) після мегадозової ХТ. Рекомендований час для проведення променевої терапії -
незадовго до, або незадовго після мегадозової хіміотерапії або під
час підтримуючої терапії. Другий варіант виключає накладання
побічних ефектів мегатерапії і опромінення. При цьому інтервал між
мегадозовою хіміотерапією та променевою терапією не повинен
перевищувати 6-8 тижнів.
Сумарна вогнищева доза на пухлинне вогнище складає 36-40 Гр.,
разова вогнищева доза 1,8-2,0 Гр.
! Питання проведення променевої терапії дітям менше 3 років
(доза та зони опромінення) повинно вирішуватись за участю
спеціалістів променевих терапевтів установ 4 рівня акредитації
(Національний інститут раку).
Додаток 1. Стадіювання
1. Міжнародна система стадіювання по INSS
------------------------------------------------------------------ |Стадія 1: |Локалізована пухлина, повністю видалена, з, або без | | |мікроскопічно підтведженого пухлинного залишку; | | |розміщені на цій та протилежній стороні лімфовузли | | |гістологічно вільні від пухлини (безпосередньо | | |прилеглі до пухлини лімфовузли можуть бути | | |позитивними). | | |Двохсторонні пухлини наднирників, що повністю | | |видалені, без ураження реґіонарних лімфовузлів. | |Стадія 2a:|Локалізована пухлина видалена неповністю; розміщені | | |на цій же ж стороні лімфовузли (не прилягаючі до | | |пухлини) гістологічно вільні від пухлини; | |Стадія 2b:|Локалізована пухлина, видалена повністю чи | | |неповністю; розміщені на цій же ж стороні лімфовузли | | |(не прилягаючі до пухлини) уражені. | |Стадія 3: |Одностороння пухлина, що переходить за серединну | | |лінію з чи без ураження регіонарних лімфатичних | | |вузлів; | | |одностороння локалізована пухлина з ураженням | | |контрлатеральних регіонарних лімфовузлів; | | |невидалима пухлина з білатеральним інфільтративним | | |поширенням, або ураженням л/в. | |Стадія 4: |Будь-яка первинна пухлина з метастазуванням в кістки,| | |кістковий мозок, віддалені лімфовузли, печінку, | | |шкіру чи/або інші органи (за виключенням стадії 4S). | |Стадія 4S |Локалізована первинна пухлина (стадії 1, 2а або 2b) і| | |ураженням тільки печінки, шкіри і/або кісткового | | |мозку. Тільки діти віком до 1 року. Низька | | |інфільтрація кісткового мозку (менше чим 10% | | |пухлинних клітин в мазку). | ------------------------------------------------------------------
2. TNM - класифікація (V перегляд)
Т - первинна пухлина. Беручи до уваги, що часто неможливо відрізнити первинну
пухлину і прилеглі до неї лімфатичні вузли, оцінка проводиться з
урахуванням усієї пухлинної маси. Якщо виникає сумнів
(багатовогнищева пухлина), зміни визнаються метастазами.
Тх - недостатньо даних для оцінки первинної пухлини Т0 - первинна пухлина не визначається Т1 - одинична пухлина до 5 см в найбільшому вимірі Т2 - одинична пухлина до 10 см в найбільшому вимірі Т4 - мультицентричні пухлини, що виникли одночасно
N - регіонарні лімфатичні вузли. Nx - недостатньо даних для оцінки стану регіонарних
лімфатичних вузлів N0 - немає ознак метастатичного ураження регіонарних
лімфатичних вузлів N1 - регіонарні вузли уражені пухлиною
М - віддалені метастази Мх - недостатньо даних для визначення віддалених метастазів М0 - немає ознак віддалених метастазів М1 - є віддалені метастази.
Групування по стадіям
Стадія 1 Т1 N0 М0 Стадія 2 Т2 N0 М0 Стадія 3 Т1 N1 М0Т2 N1 М0
Т3 будь-яка N М0 Стадія 4а Т1 будь-яка N М1
Т2 будь-яка N М1
Т3 будь-яка N М1 Стадія 4б Т4 будь-яка N будь-яка М
Додаток 2. Критерії оцінки відповіді (INRC)
------------------------------------------------------------------ |Ремісійний статус |Первинна пухлина |Метастази | |----------------------+-------------------+---------------------| |Повна відповідь (ПВ) |Відсутність пухлини|Відсутність пухлини | | | |Катехоламіни в нормі | |----------------------+-------------------+---------------------| |Дуже добра часткова |Зменшення на 90-99%|Відсутність пухлини | |відповідь (ДДЧВ) | |Катехоламіни в нормі | | | |Допускаються | | | |позитивні результати | | | |скелетної | | | |сцинтиграфії | |----------------------+-----------------------------------------| |Часткова (неповна) |Зменшення пухлини більше ніж на 50%, всі | |відповідь (ЧВ) |метастази зменшились більше ніж на 50%, | | |клітини нейробластоми знаходять не | | |більше ніж в 1 кістковомозковому аспіраті| | |чи біоптаті. | |----------------------+-----------------------------------------| |Змішана відповідь (ЗВ)|Відсутність нових вогнищ, зменшення | | |основного вогнища більше ніж на 50%, і | | |збільшення будь-якого пухлинного вогнища | | |не більше, чим на 25% | |----------------------+-----------------------------------------| |Прогресування (П) |Нові пухлинні вогнища, розростання | | |пухлинного вогнища більше, ніж на 25%, | | |первинно від'ємні проби кісткового мозку | | |стають позитивними. | ------------------------------------------------------------------
Додаток 3. Схеми терапевтичних режимів.
План хіміотерапії блок "N4"
--- --- --- | | | | | | Вінкристин --- --- --- --- --- --- | | | | | | Доксорубіцин --- --- --- --- --- --- --- --- --- --- | | | | | | | | | | | | | | Циклофосфамід --- --- --- --- --- --- --- Дні 1 2 3 4 5 6 7
Доксорубіцин 0,5 мг/кг/день, в 1-й, 3-й, 5-й дніяк 30-60 хвилинна інфузія
Вінкристин 0,025 мг/кг/день, в 1-й, 3-й, 5-йдні як болюс
Циклофосфамід 10 мг/кг/день, в 1 - 7-й дніяк 5-ти хвилинна інфузія,
або через рот
План хіміотерапії блок "N5"
------------------- | | Цисплатин ------------------- ------------------- | | Етопозид ------------------- --- | | Вінбластин --- ------------------------- | | Паралельна інфузія ------------------------- Дні 1 2 3 4 5 6 7
Цисплатин 40 мг/кв.м/день 1-4 дніяк безперервна 96-годинна інфузія
Етопозид 100 мг/кв.м/день 1-4 дні якбезперервна 96-годинна інфузія
Вінбластин 3 мг/кв.м/день 1 день якболюсна інфузія
Паралельна інфузія 3000 мл/кв.м/день 1-6 дні якбезперервна інфузія
(0,9% NaCl/5% Глюкоза)
Дозування для дітей менше 1 року:
Цисплатин 1,3 мг/кг/день
Етопозид 4,2 мг/кг/день
Вінбластин 0,1 мг/кг/день
План хіміотерапії блок "N6"
--- --- Вінкристин | | | | --- --- Дакарбазин --- --- --- --- --- | | | | | | | | | | |-----------------| Іфосфамід | | ------------------- --- --- Доксорубіцин | | | | ------------------------------ | | Паралельна інфузія ------------------------------ Дні 1 2 3 4 5 6 7 8
Вінкристин 1,5 мг/кв.м/день 1 та 8 деньяк 1 - годинна інфузія
(максимально 2 мг), вводити окремо!
Дакарбазин 200 мг/кв.м/день 1-5 дні як1-годинна інфузія,
в світлозахисному резервуарі.
Іфосфамід 1,5 г/кв.м/день 1-5 дні як тривала115-годинна інфузія з перервою
для Дакарбазину
Доксорубіцин 30 мг/кв.м/день 6 та 7 дніяк 4-годинна інфузія
Паралельна інфузія 3000 мл/кв.м/день 1-7 дні якбезперервна інфузія
(0,9% NaCl/5% Глюкоза)
Дозування для дітей менше 1 року:
Вінкристин 0,05 мг/кг/день
Дакарбазин 6,7 мг/кг/день
Іфосфамід 50 мг/кг/день
Доксорубіцин 1 мг/кг/день
План хіміотерапії блок "N7"
--- --- --- --- --- --- --- --- | | | | | | | | | | | | | | | | Циклофосфамід --- --- --- --- --- --- --- --- Дні 1 2 3 4 5 6 7 8
Циклофосфамід 150 мг/кв.м/день в 1-7-й дніяк 5-ти хвилинна інфузія,
або через рот
План хіміотерапії блок "БуМел"
--- --- --- --- | | | | | | | | Бусульфан --- --- --- --- --- | | Мелфалан --- --- | | СКПК --- Дні -8 -7 -6 -5 -4 -3 -2 -1 0
Бусульфан 1 мг/кг/прийом 4 рази в деньз інтервалом 6 год
(-8, -7, -6, -5 день) через рот
Мелфалан 140 мг/кв.м (-3 день) як коротка інфузія 30-хвилинна
6СКПК = 2,5 х 10 /кг СД34 + клітин як
болюсна інфузія (без фільтра)
Додаток 4. Об'єм діагностичних процедур.
Дослідження в динаміці для пацієнтів групи спостереження
(грудні діти із стадіями 1-3 і 4S, старші 1 року з стадіями 1, 2r)
протягом спостережного періоду 6-12 місяців.
------------------------------------------------------------------ | Параметри | При | В період |В кінці періоду| | | встановленні | спостереження | спостереження | | | діагнозу | | | |----------------+---------------+---------------+---------------| |УЗД/МРТ/КТ | + |Кожні 6 тижнів | + | |первинної | | | | |пухлини | | | | |----------------+---------------+---------------+---------------| |Метаболіти | + |Кожні 6 тижнів | + | |катехоламінів (в| | | | |сироватці чи | | | | |сечі) | | | | |----------------+---------------+---------------+---------------| |LDH, | + | - | - | |----------------+---------------+---------------+---------------| |Кістковомозковий| + | - | - | |аспірат | | | | |(біопсія) | | | | |----------------+---------------+---------------+---------------| |Тс-скелетна | + | - | - | |сцинтиграма | | | | |----------------+---------------+---------------+---------------| |Сонограма черепа| + | - | + | ------------------------------------------------------------------
Дослідження в динаміці для пацієнтів стандартного та високого
ризику.
------------------------------------------------------------------------- | Параметри |Початок|Після |Після | Перед | Під час | Після | | |терапії| 2 | 4 | мега |імунотерапії|закінчення| | | |блоків|блоків|терапією| |лікування | |----------------+-------+------+------+--------+------------+----------| |УЗД/МРТ/КТ | + | + | + | + | 1 х /3 | + | |первинної | | | | | місяця | | |пухлини, місць, | | | | | | | |підозрілих на | | | | | | | |метастатичне | | | | | | | |ураження | | | | | | | |----------------+-------+------+------+--------+------------+----------| |4 | + | + | + | + | На початку | + | |Кістковомозковий| | | | | та після 6 | | |аспірат | | | | | місяців | | |(біопсія) | | | | | | | |----------------+-------+------+------+--------+------------+----------| |Метаболіти | + | + | + | + |Перед кожним| + | |катехоламінів | | | | | циклом | | |(сеча/сироватка)| | | | | | | |----------------+-------+------+------+--------+------------+----------| |LDH, група крові| + | - | - | - | - | - | |----------------+-------+------+------+--------+------------+----------| |Тс-скелетна | + | - | - | - | - | + | |сцинтигарма | | | | | | | |----------------+-------+------+------+--------+------------+----------| |mIBG-сканування | + | - | + | + | 1 х /6 | + | | | | | | | місяців | | |----------------+-------+------+------+--------+------------+----------| |ЕКГ, | + | - | + | + | - | + | |Эхокардиограмма | | | | | | | |----------------+-------+------+------+--------+------------+----------| |Функція нирок | + | + | + | + | - | + | -------------------------------------------------------------------------
Додаток 5. Диспансерне спостереження
Контрольні обстеження в період наступного спостереження
(після закінчення лікування/періоду спостереження)
------------------------------------------------------------------ |Параметри |1-й рік |Закінчення|2 рік | 3-5 | З 6-го | | | |1-го року | | рік | року | |----------------+---------+----------+--------+--------+--------| |Анамнез, |1 х /6 | + |1 х /6 |1 х /3 |1 х /6 | |ретельне |тижнів | |тижнів |місяця |місяців | |клінічне | | |або | | | |спостереження | | |1 х /3 | | | | | | |місяця* | | | |----------------+---------+----------+--------+--------+--------| |Катехоламіни |1 х /6 | + | |1 х /3 |1 х /6 | |(сеча) |тижнів | | |місяця |місяців | |----------------+---------+----------+--------+--------+--------| |Розміри |1 х /3 | + |1 х /3 |1 х /3 |1х / рік| |первинної |місяця | |місяця |місяця | | |пухлини (УЗД або| | | | | | |КТ) | | | | | | |----------------+---------+----------+--------+--------+--------| |Картина крови |1 х /3 | + |1 х / 3 |1 х /3 |- | | |місяця | |місяця |місяця | | |----------------+---------+----------+--------+--------+--------| |Діагностика |- | 1х / рік |1х / рік|1х / рік|1х / рік| |пізніх побічних | | | | | | |ефектів | | | | | | |(кардіо-, | | | | | | |нефро-, | | | | | | |ототоксичність) | | | | | | ------------------------------------------------------------------
Додаток 6. Схема терапії: Стандартний ризик
| ------ ------ | ------ ------ | | | N5 | | N6 | | | N5 | | N6 | | ---------- ----------------------------- | | | | | | | | | | | | ПВ |------> | Закінчення лікування | | ------ ------ | ------ ------ | ---------- ----------------------------- | | | ---------- ----------------------------- |ДДЧВ, ЧВ|------> | Променева терапія 40 Gy | \ ------ ------ / ---------- ----------------------------- \ | N4 | | N4 | / ---------- ----------------------------- | | | | | П |------> | Паліативна терапія | ------ ------ ---------- |(Експериментальна терапія) | ----------------------------- 1_______4______8-9_______11-12________
Блок N4 (до 6 міс життя) Вінкристин - 0,025 мг/кг 1, 3, 5 дні болюс внутрішньовенно Доксорубіцин - 0,5 мг/кг 1, 3, 5 дні 30-60 хв внутрішньовенно Циклофосфан - 10 мг/кг 1-7 дні болюс внутрішньовенно
Блок N5 Цисплатина - 40 мг/кв.м 1-4 дні 96 год внутрішньовенно Етопозид - 100 мг/кв.м 1-4 дні 96 год внутрішньовенно Вінбластин - 3 мг/кв.м 1 день болюс внутрішньовенно
Блок N6 Вінкристин - 1,5 мг/кв.м 1-8 дні болюсно внутрішньовенно Дакарбазин - 200 мг/кв.м 1-5 дні 1 год внутрішньовенно Іфосфамід - 1500 мг/кв.м 1-5 дні 120 год внутрішньовенно Доксорубіцин - 30 мг/кв.м 6-7 дні 4 год внутрішньовенно
Блок N7 Циклофосфан - 150 мг/кв.м 1-8 дні через рот
Схема терапії: Високий ризик:------------- ---------------- ------- | ------ ------ ------ ------ | ------ ------ | --------------->|МД ПХТ+СКПК|--->|40 Gr.** | | *** | | | N5 | | N6 | | N5 | | N6 | | | N5 | | N5 | | | ПВ, | ------------- ---------------- ------- | | * | | * | | * | | * | | | * | | * | | | ДДЧВ, | ------ ------ ---------------- ------- | ------ ------ /------ ------ | ------ ------ | | ЧВ |--->| N7 | | N7 |--->|N7-N7 40 Gr.**| | *** | | / | | ------------ ------ ------ ---------------- ------- / ---------------------------- \ ------ ------ / ------------ | Паліативна терапія | \ | N4 | | N4 | / | П |--->|(Експериментальна терапія)| | | | | ------------ ---------------------------- ------ ------
1_______4________7________10______15_____18_____________________21_____24-25_______
------------- ---------------- ------- | ------ ------ ------ ------ | ------ ------ | --------------->|МД ПХТ+СКПК|--->|40 Gr.** | | *** | | | N5 | | N6 | | N5 | | N6 | | | N5 | | N5 | | | ПВ, | ------------- ---------------- ------- | | * | | * | | * | | * | | | * | | * | | | ДДЧВ, | ------ ------ ---------------- ------- | ------ ------ /------ ------ | ------ ------ | | ЧВ |--->| N7 | | N7 |--->|N7-N7 40 Gr.**| | *** | | / | | ------------ ------ ------ ---------------- ------- / ---------------------------- \ ------ ------ / ------------ | Паліативна терапія | \ | N4 | | N4 | / | П |--->|(Експериментальна терапія)| | | | | ------------ ---------------------------- ------ ------
1_______4________7________10______15_____18_____________________21_____24-25_______
* - Колонієстимулюючий фактор (КСФ) рекомендований для
дотримання вказаних інтервалів між блоками, та для мобілізації
стовбурових клітин крові. ** - Променева терапія тільки при виявленні пухлинних
залишків *** - Біотерапія (13-цис ретиноєва кислота) 160 мг/кв.м/д
(1-14) через рот 6 циклів з перервою 14 днів.
Лікування нейробластоми при рефрактерностідо терапії першої лінії
Однією з проблем лікування нейробластоми є рефрактерність
(первина чи набута), що проявляється прогресуванням чи рецидивом
захворювання у ранні терміни після закінчення спеціального
лікування. Нижче викладена стратегія лікування розроблена з урахуванням
рекомендацій протоколу "HR-NBL-1/ESIOP", "NB-2004", "E-SIOP
Neuroblastoma Group" що вивчались та опробовувались в рамках
багатоцентрових досліджень з 2002 по 2007 рік у Європі. Для вибору
стратегії лікування використовують стадіювання за міжнародною
класифікацією INSS. Лікування за протоколом проводиться дітям віком від 1 до
18 років з встановленим, морфологічно підтвердженим діагнозом
нейробластоми та підтвердженою рефрактерністю до терапії
1-ї лінії:
1. Прогресування захворювання на фоні проведення стандартної
терапії 1-ї лінії.
2. Недостатня відповідь на проведену неоад'ювантну терапію
(незначна регресія об'єму пухлини, що не дає можливість провести
адекватне оперативне втручання, поганий лікувальний патоморфоз, не
досягнута санація кісткового мозку).
3. Ранній рецидив захворювання у пацієнтів групи стандартного
ризику (в термін до 12 місяців після завершення спеціального
лікування).
I. Діагностика Ознаки рефрактерності до лікування повинні бути виявлені на
етапному, заключному чи контрольному обстеженні (див. клінічний
протокол лікування нейробластом у дітей додатки 4 і 5). а) етапне обстеження Метою етапного обстеження є визначення міри відповіді на
призначене лікування (див. клінічний протокол лікування
нейробластом у дітей додаток 4) ( v0649282-09 ). Для оцінки відповіді рекомендується застосовувати методи, які
використовувались при первинній діагностиці (для коректного
порівняння); б) заключне обстеження Метою заключного обстеження є визначення ремісійного статусу
(див. клінічний протокол лікування нейробластом у дітей додаток 4)
( v0649282-09 ). Для оцінки ремісійного статусу рекомендується застосовувати
методи, які використовувались при первинній діагностиці (для
коректного порівняння). в) контрольне обстеження Метою контрольного обстеження є визначення ремісійного
статусу (див. Клінічний протокол лікування нейробластом у дітей
додаток 5) ( v0649282-09 ). Для оцінки ремісійного статусу рекомендується застосовувати
методи, які використовувались при первинній діагностиці (для
коректного порівняння).
II. Стратегія лікування (План лікування див. Додаток 1) При виявленні рефрактерності до терапії 1-ї лінії
розпочинається лікування за програмою реіндукції ремісії
(2-ї лінії). Оцінка проміжного результату проводиться після 2 курсів
хіміотерапії. При отриманні позитивного ефекту (регресія об'єму
пухлини, санація кісткового мозку) проводиться раннє оперативне
видалення (якщо це можливо) та 2 курси аналогічної хіміотерапії. У пацієнтів, у яких після закінчення 4 курсів хіміотерапії
спостерігається повна ремісія (відсутність/мінімальна резидуальна
пухлини за даними променевих методів обстеження, санований
кістковий мозок) розглядається можливість проведення високодозової
хіміотерапії з підтримкою ГСК. При виявленні ознак прогресування захворювання під час
проведення терапії 2-ї лінії, спеціальне лікування припиняється.
III. Елементи лікування
1. Хіміотерапія Використовуються курси Топотекан/Доксорубіцин/Вінкристин з
інтервалом 21 день.
1.1. Схема хіміотерапевтичного курсу "ТДВ" Топотекан 1,5 мг/кв.м/д (1-5), короткав/в 30-хвилинна інфузія. Доксорубіцин 22,5 мг/кв.м/д (6-7), тривала в/в інфузія
(48 год).
Сумарна доза 45 мг/кв.м. Вінкристин 1,0 мг/кв.м/д (6-7), тривала в/в інфузія
(48 год).
Сумарна доза 2,0 мг/кв.м
Умови для початку блоків ПХТ
1. Задовільний загальний стан (індекс Карновського
більше 50).
2. Відсутність гострого інфекційного процесу.
3. Лейкоцити більше 2 х 109/л, гранулоцити більше
0,5 х 109/л.
4. Тромбоцити більше 50 х 109/л.
5. Гемоглобін більше 70 г/л.
6. Кліренс креатиніну не менше 70 мл/хв / 1,73 кв.м.
1.2. Супровідна терапія Всі види лікування, що згадуються в даному протоколі, зокрема
мегадозова хіміотерапія, є інтенсивними та агресивними і
спричиняють пригнічення кісткового мозку. Тож згідно цього
протоколу лікування має проводитися в закладах, що спеціалізуються
на проведенні інтенсивної агресивної комбінованої хіміотерапії і
здатні проводити підтримуючу терапію. Обов'язковою є катетиризація центральних вен, особливо у
пацієнтів, що отримують високодозову хіміотерапію. Багатоканальні
центральні катетери важливі при заборі стовбурових клітин
периферичної крові і при супровідній терапії. 1.2.а. Атиеметики (протиблювотні препарати) Антиеметики призначаються згідно стандартів, тобто 5 мг/кв.м
(1 доза - максимум 8 мг) per os/в.в. кожні 12 годин протягом
5 днів. 1.2.б. Гідратація Під час хіміотерапії хворим необхідна достатня гідратація
(2-3 л/кв.м) з додаванням необхідної кількості електролітів.
Необхідно стежити за кров'яним тиском, дихальною і серцевою
діяльністю, масою тіла і сечовиділенням. В разі набряку чи
гіпертензії призначають діуретики. 1.2.г. Замісна терапія компонентами крові Через ризик ефекту "трансплант проти господаря" у пацієнтів,
що проходять хіміотерапію, (особливо високодозову хіміотерапію)
всі компоненти крові (окрім свіжозамороженої плазми) перед
переливанням необхідно опромінити мінімум 15 Гр. Рекомендовано
також використовувати антилейкоцитарні фільтри. Еритроцити Підтримувати гемоглобін на рівні вище 80 г/л. Дозволено та
рекомендовано систематичне застосування еритропоетинів у пацієнтів
даної групи. При необхідності термінової корекції рівня
гемоглобіну, рекомендоване переливання із замісною функцією
еритроцитів (еритроцитарна маса, відмиті еритроцити). Тромбоцити Рекомендується проводити переливання тромбоцитів, коли їх9
рівень падає до < 10·10 /л і/або за наявності клінічних ознак
кровотечі.
рівень падає до < 10·10 /л і/або за наявності клінічних ознак
кровотечі.
{ Клінічний протокол із змінами, внесеними згідно з Наказом
Міністерства охорони здоров'я N 618 ( v0618282-10 ) від
23.07.2010 }
Директор Департаменту
материнства, дитинства
та санаторного забезпечення Р.О.Моісеєнко
Додаток 1
ПЛАНлікування нейробластоми при рефрактерності
до терапії першої лінії
| ----- ----- | ----- ----- ---------- ---------------- ------------------ | |ТДВ| |ТДВ| | |ТДВ| |ТДВ| |ПВ | ---> | МД ПХТ + СКПК| ---> |40 Gr. **|| *** | | | * | | * | | | * | | * | |ДДЧВ, | ---------------- ------------------ | | | | | | | | | | |ЧВ | ----- ----- ------------------ | | | | | | | | | | | | ---> |N 7| |N 7| ---> |N 7 - N 7|| *** | | ----- ----- | ----- ----- ---------- ----- ----- |40 Gr. **|------- -----------
---------- ----------------------------- |П | ---> | Паліативна терапія | ---------- |(Експериментальна терапія) | -----------------------------
1 ______ 4 _________ 7 _________ 10 ___________________________
_______________* Колонієстимулюючий фактор (КСФ) рекомендований для
дотримання вказаних інтервалів між блоками, та для мобілізації
стовбурових клітин крові. ** Променева терапія тільки при виявленні пухлинних залишків. *** Біотерапія (13-цис ретиноєва кислота) 160 мг/кв.м/д
(1-14) через рот 6 циклів з перервою 14 днів.
{ Клінічний протокол доповнено Додатком 1 згідно з Наказом
Міністерства охорони здоров'я N 618 ( v0618282-10 ) від
23.07.2010 }
ЗАТВЕРДЖЕНОНаказ Міністерства охорони
здоров'я України
28.08.2009 N 649
Клінічний протокол лікування пухлин центральноїнервової системи у дітей (медулобластома, епиндимома,
примітивна нейроектодермальна пухлина, астроцитома,
гліобластома, олігодендрогліома)
Пухлини ЦНС - друга по частоті група пухлин серед усіх
злоякісних новоутворень дитячого віку. Незважаючи на прогрес у
хірургічній техніці, променевій терапії та розвиток стандартної
хіміотерапії, прогноз для більшості пацієнтів з пухлинами
головного та спинного мозку залишається несприятливим. У даному
протоколі викладена стратегія лікування найбільш поширених (після
астроцитарно-гліальних пухлин) форм злоякісних новоутворень ЦНС.
До них відносяться медулобластома (МБ), епендимома (Е) та
супратенторіальна примітивна нейроектодермальна пухлина (стПНЕП). Лікування пухлин ЦНС комплексне і залежить від виду, стадії
захворювання та віку дитини. Значну роль відіграє оперативне
видалення первинної пухлини та метастазів. Комбінація променевої
терапії, системної хіміотерапії та введення цитостатиків у
лікворні шляхи в післяопераційному періоді, дає хороші шанси на
видужання. Для закріплення досягнутого ефекту, у пацієнтів групи
високого ризику застосовують мегадозову хіміотерапію з підтримкою
автологічними стовбуровими гемопоетичними клітинами. Активна хірургічна тактика, застосування передових технологій
променевої терапії, сучасних хіміотерапевтичних засобів, дала
певні результати, і дозволила досягти загальноЇ виживаності 80-90%
у групах низького та середнього ризику (за даними протоколу
"SJRCH"). Проблемою залишається лікування хворих дітей, що
первинно відносять до групи високого ризику. Виживання у даній
групі, при застосуванні звичайної терапії, становить лише 10-15%.
Застосування мегатерапії з підтримкою автологічними стовбуровими
клітинами дозволило підняти рівень виживаності у групі високого
ризику до 60-70%. Нижче викладена стратегія лікування створена з урахуванням
рекомендацій протоколу "HIT-2000", що вивчався та опробувався в
рамках багатоцентрового дослідження з 2000 по 2004 рік в
Німеччині. Лікування за протоколом проводиться дітям віком від 0 до 18
(21) років з вперше встановленим, морфологічно підтвердженим
діагнозом (медулобластома, епендимома, ПНЕП) та інтракраніальним
поширенням.
I. Діагностика (Алгоритм обстеження дивись Додаток 4.)
а) первинне обстеження Метою первинного обстеження є: - виявлення пухлини та визначення її операбельності - визначення поширеності процесу (віддалені метастази) - встановлення морфологічного діагнозу (верифікація);
* Визначення місця, розмірів, поширеності первинного та
метастатичного вогнища проводяться шляхом МРТ головного та
спинного мозку (без та з в/в контрастуванням) до та після
оперативного втручання (до 72 годин після операції). * Морфологічний діагноз повинен встановлюватись тільки на
основі гістологічного обстеження тканини видаленої пухлини, або
отриманої шляхом пункційної чи відкритої біопсії. В разі
виникнення сумніву, рекомендовано провести імуногістохімічне
дослідження. Типування пухлинних клітин в с/м лікворі обов'язкове. * Наявність віддаленого метастазування визначають за
допомогою цитологічного дослідження спинномозкового ліквору (після
центрифугування), остеосцинтиграфії (при наявності ознак ураження
кісток скелету), трепанобіопсії кісткового мозку (при наявності
анемії, тромбоцитопенії чи агранулоцитозу).
б) етапне обстеження Метою етапного обстеження є: - визначення міри відповіді на призначене лікування
Для оцінки відповіді рекомендується застосовувати методи, які
використовувались при первинній діагностиці (для коректного
порівняння).
в) заключне обстеження (6 тижнів після завершення лікування) Метою заключного обстеження є: - визначення ремісійного статусу
Для оцінки ремісійного статусу рекомендується застосовувати
методи, які використовувались при первинній діагностиці (для
коректного порівняння).
II. Розподіл за терапевтичними групами (після операції)(Дивись додаток 1)
Терапевтичні групи формуються з урахуванням: 1. морфологічного виду пухлини (медулобластома, епендимома,
ПНЕП) 2. віку (до 4 років, 4 роки та старші) 3. поширеності процесу (локальна форма, генералізована форма)
III. Стратегія лікування.
1. Оперативне лікування (ОП) Первинне оперативне втручання для пацієнтів усіх
терапевтичних груп вважається оптимальним. Тільки у пацієнтів, які
знаходяться у важкому стані через масивне метастазування, якщо
пухлина не викликає ускладнень (не стискає стовбур мозку, не
порушує лікворовідтік, не створює загрозу ущемлення), можна
розпочати лікування з хіміотерапії без гістологічного
підтвердження діагнозу. Великі метастази, що викликають симптоми
поперечного ураження спинного мозку, повинні видалятись в першу
чергу. Повторне оперативне втручання проводиться, якщо після
первинної операції чи після завершення променевої терапії на МРТ
виявляється пухлинний залишок. Однак операція не повинна бути
небезпечною для життя дитини!
2. Променева терапія (ПТ) На краніоспінальну вісь (головний/спинний мозок) діти
отримують по 1,8 Гр 5 раз на тиждень до сумарної дози 35,2 Гр., з
наступним опроміненням задньої черепної ямки до сумарної дози
55,0 Гр. Солідні метастази (супратенторіальні/ спиномозковий
канал) опромінюють до сумарної дози 49,6 Гр. Одночасно з опроміненням призначається Вінкристин один раз на
тиждень внутрішньовенно болюсно у дозі 1,5 мг/кв.м (макс.
2 мг).Загальне число введень не повинно перевищувати 8. ПТ після операції призначається через 2 тижні, зразу ж після
нормалізації стану дитини та ліквідації можливих післяопераційних
ускладнень. ПТ після хіміотерапії призначається через 3 тижні після
завершення останнього курсу хіміотерапії, зразу ж після
відновлення показників крові.
Критерії для початку ПТ: 1. Загальний стан, що дозволяє безпечно проводити ПТ (індекс
Карновського = 30)9 2. гранулоцити > 1.0 х 10 /л
12 3. тромбоцити > 100 х 10 /л 4. гемоглобін > 70 г/л
3. Хіміотерапевтичне лікування (ХТ) а) післяопераційна ХТ (базова) ХТ розпочинається протягом 14 днів після оперативного
втручання, якщо дозволяє стан дитини. Складається із почергового
застосування (циклічного повторення) 4 блоків. Дивись Додаток 3.
Критерії для початку ХТ: 1. Загальний стан, що дозволяє безпечно проводити ХТ (індекс
Карновського = 30)9 2. гранулоцити > 1.0 х 10 /л
12 3. тромбоцити > 100 х 10 /л 4. гемоглобін > 70 г/л
! З метою профілактики чи лікування віддіалених метастатичних
вогнищ передбачене обов'язкове введення Метотрексату в ліквор у
пацієнтів більшості терапевтичних групп. Таким пацієнтам
рекомендоване встановлення резервуару Омайя (в умовах
нейрохірургічного стаціонару). Однак, проведення хіміотерапії не повинно затримуватись через
відсутність резервуару Омайя. Він може бути встановлений пізніше,
при нормалізації стану дитини, а інтравентрикулярне введення
Метотрексату (якщо воно було пропущене) може бути доповнене у
циклі 4 та 5. При неможливості встановлення чи відмові від
встановлення резервуару опікунами, може бути рекомендоване
введення метотрексату в спиномозковий канал. б) підтримуюча ХТ розпочинається через 6 тижнів після
завершення курсу ПТ, відразу після відновлення показників крові.
Складається із елементів поліхіміотерапії, що повторюються кожні
6 тижнів. Дивись Додаток 2. в) мегадозова ХТ проводиться тільки у закладах, які мають
досвід проведення такого лікування.
IV. Стратегія лікування у кожній терапевтичній групі.
Медулобластома (4-18 років)
------------------------------------------------------------------ | |ОП | |Променева терапія | |Підтримуюча | | | | | | | |хіміотерапія | | | | | | | |8 блоків з інтервалом| | | | | | | |6 тижнів | | |----+---+-----+------------------+----+---------------------+---| | | | | вінкристин | | | | |----+---+-----+------------------+----+---------------------+---| |МРТ | |МРТ | |МРТ | МРТ МРТ |МРТ| | | |2 | |2 | | | | | |ОП | |ОП | | | |----------------------------------------------------------------| | Тривалість лікування близько 1 року | ------------------------------------------------------------------
Медулобластома (0-4 років)
Після операції пацієнти отримують 3 циклабазової ХТ
------------------------------------------------------------------ |ОП|-> |А - Б - Б - В |-> |А - Б - Б - В |-> |А - Б - Б - В |-> | | | |+ | |+ | |+ | | | | |метотрексат | |метотрексат | |метотрексат | | | | |і.в. | |і.в. | |і.в. | | |--+----+--------------+---+--------------+---+--------------+---| | |МР | |МР | |МР | |МР | | |Т | |Т | |Т | |Т | | |2 | | | | | |2О | | |ОП | | | | | |П | ------------------------------------------------------------------
Пацієнти без пухлинного залишку, метастазів та рецидиву після
3 циклів СКК додатково отримують 2 модифікованих цикла базової ХТ:
------------------------------------------------------------------ | А - В | -> | А - В | -> | Завершення лікування | |-----------+------+----------+--------+-------------------------| | | | | МРТ | | ------------------------------------------------------------------
У пацієнтів з пухлинним залишком після 3 циклів вирішується
питання про 2 операцію (бажана резекція чи біопсія) і, якщо вони
старші 18 місяців, проводиться курс ПТ та послідуюча підтримуюча
терапія 4 блоки.
------------------------------------------------------------------ |Залишкова |-> |Променева терапія|-> |Підтримуюча | | |пухлина | |24,0 Gy на | |хіміотерапія | | |(вік | |краніоспінальну | |4 блоки з | | |більше | |вісь | |інтервалом | | |18 міс) | |54,6 Gy на задню | |6 тижнів | | | | |черепну ямку | | | | |---------------+---+-----------------+----+-----------------+---| | | |Вінкристин |МРТ |МРТ |МР | | | |щотижня |2 ОП| |Т | ------------------------------------------------------------------
Пацієнти з пухлинним залишком після 3 циклів, молодші 18
місяців отримують підтримуючу ХТ до ПТ.
------------------------------------------------------------------ |Залишкова |-> |Підтримуюча |-> |Променева терапія| | |пухлина (вік | |хіміотерапія | |24,0 Gy на | | |менше 18 міс) | |(до віку 18 міс) | |краніоспін вісь | | | | | | |54,6 Gy на задню | | | | | | |черепну ямку | | |----------------+---+-----------------+---+-----------------+---| | | | |МРТ| МРТ |МРТ| ------------------------------------------------------------------
Метастатична медулобластома (4-18 років)
Після операції пацієнти отримують 2 цикла базової
хіміотерапії, повний курс ПТ та 4 блоки підтримуючої ХТ.
-------------------------------------------------------------------------- |ОП|-> |А-Б-Б-В |-> |А-Б-Б-В | -> |Променева |-> |Підтримуюча | | | | |+ | |+ | |терапія | |хіміотерапія| | | | |метотрексат| |метотрексат| |(35,2 Гр | |4 блоки | | | | |і.в. | |і.в. | |та 55 Гр) | | | | | | | | | | |і | | | | | | | | | | |вінкристин| | | | |--+----+-----------+---+-----------+----+----------+---+------------+---| | |МРТ | |МРТ| |МРТ | |МРТ| МРТ |МРТ| | |С/м | | | |2 ОП| | | | | | |лікв| | | | | | | | | --------------------------------------------------------------------------
Якщо після 1 циклу зафіксовано рецидив чи метастазування,
рекомендовано резекцію вогнищ (якщо це можливо) та початок
променевої терапії.
Метастатичні пухлини (0-4 років) Після операції пацієнти отримують 2 блоки високодозової ХТ і,
при збереженні хорошого ефекту, ще 1 блок та мегадозову ХТ з
трансплантацією ГСК.
------------------------------------------------------------------- |ОП | -> |2 блока |-> |1 блок |-> |Мегадозова |-> | | | |Карбоплвтини/ | |Карбоплвтини/ | |хіміотерапія| | | | |Етопозид | |Етопозид | | | | | | |96-год інфузія.| |96-год інфузія.| | | | | | |+ метотрексат | |+ метотрексат | | | | | | |і.в | |і.в | | | | |---+----+---------------+---+---------------+---+------------+---| |МРТ|МРТ | |МРТ| |МРТ| |МРТ| | |С/м | |2ОП| | | | | | |лікв| | | | | | | -------------------------------------------------------------------
Пацієнти даної групи розцінюється, як перспективні через
високу хіміочутливість медулобластоми у дітей такого віку. Якщо
протягом всього курсу лікування спостерігається регресія пухлинних
залишків чи їх відсутність після первинної радикальної операції,
проводиться мегадозова хіміотерапія з трансплантацією ГСК. ! NB Діти цієї групи повинні бути консультовані спеціалістами
установи, де планується проведення високодозової ХТ (Національний
інститут раку). При відсутності повної тривалої ремісії (зберігаються
пухлинні залишки, прогресування), призначається ПТ.
ПНЕП (4-18)
------------------------------------------------------------------ | |ОП| |Променева терапія | |Підтримуюча | | | | | |36 Gy на краніоспін. | |хіміотерапія | | | | | |вісь | |8 блоків з інтервалом| | | | | |68 Gy на регіон | |6 тижнів | | | | | |пухлини | | | | | | | |(72 Gy на пухл. | | | | | | | |залишок) | | | | |---+--+----+---------------------+----+---------------------+---| | | | |Вінкристин щотижнево | | | | |---+--+----+---------------------+----+---------------------+---| |МР | |МРТ | |МРТ | МРТ |МРТ| |Т | |2 ОП| |2 ОП|МРТ | | |----------------------------------------------------------------| | Тривалість лікування близько 1 року | ------------------------------------------------------------------
ПНЕП (0-4 років)
Після операції пацієнти отримують 3 цикли базової
хіміотерапії (без інтравентрикулярного введення метотрексату)
------------------------------------------------------------------ |ОП | -> | А-Б-Б-В | -> | А-Б-Б-В | -> |А-Б-Б-В | -> | |----+------------+---------+-----+---------+-----+--------+-----| | |МРТ | |МРТ | |МРТ | |МРТ | | |2 ОП | | | | | |2 ОП | | |С/м ліквор | | | | | | | ------------------------------------------------------------------
Пацієнти без пухлинного залишку, метастаз та рецидиву після 3
циклів базової ХТ додатково отримують 2 модифікованих цикла
базової хіміотерапії і ПТ:
------------------------------------------------------------------ | А-В | -> | А-В | -> |Променева терапія | | | | | | |24,0 Gy на краніоспінальну вісь | | | | | | |54,6 Gy на регіон пухлини | | | | | | |(60,0 Gy на залишкову пухлину) | | |------+----+------+-----+---------------------------------+-----| | | | |МРТ | |МРТ | ------------------------------------------------------------------
У пацієнтів з пухлинним залишком після 3 циклів вирішується
питання про 2 ОП (бажана резекція чи біопсія) і, якщо вони старші
18 місяців, проводиться курс ПТ та послідуюча підтримуюча терапія
4 блоки.
------------------------------------------------------------------ |Залишкова |-> |Променева терапія| -> |Підтримуюча | | |пухлина (вік | |24,0 Gy на | |хіміотерапія | | |більше | |краніоспін вісь | |4 блоки | | |18 міс) | |54,6 Gy на задню | | | | | | |черепну ямку | | | | | | |(60,0 Gy на пухл.| | | | | | |залишок) | | | | |---------------+---+-----------------+----+-----------------+---| | | |Вінкристин |МРТ |МРТ |МРТ| | | |щотижнево |2 ОП| | | ------------------------------------------------------------------
Пацієнти з пухлинним залишком після 3 циклів, молодші 18
місяців отримують підтримуючу терапію до ПТ.
------------------------------------------------------------------ |Залишкова |-> |Підтримуюча |-> |Променева терапія| | |пухлина (вік | |хіміотерапія | |24,0 Gy на | | |менше 18 міс) | |(до віку 18 міс) | |краніоспін вісь | | | | | | |54,6 Gy на задню | | | | | | |черепну ямку | | | | | | |(60,0 Gy на | | | | | | |залишкову | | | | | | |пухлину) | | |----------------+---+-----------------+---+-----------------+---| | | | |МРТ| МРТ |МРТ| ------------------------------------------------------------------
Епиндимома (4-18 років)
Після операції пацієнти отримують ПТ і модифіковану базову ХТ
(тільки при 3 ст злоякісності)
------------------------------------------------------------------ |ОП | -> |Променева | -> | А-В-А-В-А-В-А-В-А-В | | | |терапія |тільки при | | | | |68,0 Gy |3-й ст. | | | | |розширений |злоякісності| | | | |регіон пухлини|по WHO | | | | |72,0 Gy на | | | | | |пухлинний | | | | | |залишок | | | |---+----------+--------------+------------+---------------------| |МРТ|МРТ | |МРТ |МРТ | | |2 ОП | |2 ОП |МРТ | | |С/м ліквор| | |МРТ | |----------------------------------------------------------------| | Тривалість лікування близько 1 року | ------------------------------------------------------------------
Епиндимома (0-4 років)
Після операції пацієнти отримують 3 цикли базової
хіміотерапії (без інтравентрикулярного введення метотрексату)
------------------------------------------------------------------ | ОП | -> |А-Б-Б-В | -> |А-Б-Б-В | -> |А-Б-Б-В | -> | |----+----------------+--------+----+--------+----+--------+-----| | |МРТ | |МРТ | |МРТ | |МРТ | | |2.ОП | | | | | |2 ОП | | |Спин/моз рідина | | | | | | | ------------------------------------------------------------------
Пацієнти без пухлинного залишку, метастазів та рецидиву після
3 циклів базової ХТ додатково отримують 2 модифікованих цикли
базової ХТ і ПТ:
------------------------------------------------------------------ | А-В | ->| А-В | -> |Променева терапія | | | | | | |54,0 Gy розширений регіон пухлини | | |------+---+-----+-----+-----------------------------------+-----| | | | |МРТ | |МРТ | ------------------------------------------------------------------
У пацієнтів з пухлинним залишком після 3 циклів вирішується
питання про 2 ОП (бажана резекція чи біопсія) і, якщо вони старші
18 місяців, проводиться курс ПТ та послідуюча підтримуюча терапія
4 блоки.
------------------------------------------------------------------ |Залишкова |-> |Променева терапія| -> |Підтримуюча | | |пухлина (вік | |54,0 Gy на | |хіміотерапія | | |більше 18 | |розширений регіон| |4 блоки | | |міс) | |пухлини | | | | |---------------+---+-----------------+----+-----------------+---| | | |Вінкристин |МРТ |МРТ |МРТ| | | |щотижнево |2 ОП| | | ------------------------------------------------------------------
Пацієнти з пухлинним залишком після 3 циклів, молодші 18
місяців отримують підтримуючу терапію до ПТ.
------------------------------------------------------------------ |Залишкова |-> |Підтримуюча |-> |Променева терапія| | |пухлина | |хіміотерапія | |54,0 Gy на | | |(вік менше | |(до віку 18 міс) | |розширений регіон| | |18 міс) | | | |пухлини | | |----------------+---+-----------------+---+-----------------+---| | | | |МРТ| МРТ |МРТ| ------------------------------------------------------------------
Додаток 1. Розподіл за терапевтичними групами(після операції):
------------------------------------------------------------------ |Морфологічний тип | Форма | Вік | Терапевтична | | | | | група | |------------------+--------------+------------+-----------------| |Медулобластома |локальна |0 - 4 роки |Медулобластома | | | | |(0-4) | | | |------------+-----------------| | | |4 - 18 років|Медулобластома | | | | |(4-18) | | |--------------+------------+-----------------| | |генералізована|0 - 4 роки |Метастатичні | | | | |пухлини (0-4) | | | |------------+-----------------| | | |4 - 18 років|Метастатичні | | | | |пухлини (4-18) | |------------------+--------------+------------+-----------------| |Епендимома |локальна |0 - 4 років |Епиндимома (0-4) | | | |------------+-----------------| | | |4 - 18 років|Епиндимома (4-18)| | |--------------+------------+-----------------| | |генералізована|0 - 4 роки |Метастатичні | | | | |пухлини (0-4) | | | |------------+-----------------| | | |4 - 18 років|Метастатичні | | | | |пухлини (4-18) | |------------------+--------------+------------+-----------------| |ПНЕП |локальна |0 - 4 років |ПНЕП (0-4) | | | |------------+-----------------| | | |4 - 18 років|ПНЕП (4-18) | | |--------------+------------+-----------------| | |генералізована|0 - 4 роки |Метастатичні | | | | |пухлини (0-4) | | | |------------+-----------------| | | |4 - 18 років|Метастатичні | | | | |пухлини (4-18) | ------------------------------------------------------------------
Додаток 2. Підтримуюча хіміотерапія
Через 6 тижнів після завершення ПТ починається підтримуюча
хіміотерапія цисплатиною, CCNU і вінкристином.
----------------- | Цисплатин | | 70 мг/кв.м | |6-и годинна в/в| | інфузія | |---------------| | CCNU | | 75 мг/кв.м | | перорально | |---------------| ---------------- ---------------- | Вінкристин | | Вінкристин | | Вінкристин | | 1,5 мг/кв.м | | 1,5 мг/кв.м | | 1,5 мг/кв.м | | в/в болюсно | | в/в болюсно | | в/в болюсно | | (макс. 2 мг) | | (макс. 2 мг) | | (макс. 2 мг) | |---------------| |--------------| |--------------| -------------- | День 1 | | День 8 | | День 15 | |День 42 = 1 | ------------------------------------------------------------------
Додаток 3. Базова хіміотерапія:
----------------------------------------------------------------------------------- | Блок А | | Блок Б | Блок Б | | Блок В | |------------------+--+------------------+------------------+--+------------------| | Метотрексат | | Метотрексат | Метотрексат | | Метотрексат | | 2 мг | | 2 мг | 2 мг | | 2 мг | |інтравентрикулярно| |інтравентрикулярно|інтравентрикулярно| |інтравентрикулярно| | День 1, 2, 3, 4 | | День 1, 2 | День 1, 2 | | День 1, 2, 3, 4 | |Тільки цикл 1 - 3 | |Тільки цикл 1 - 3 |Тільки цикл 1 - 3 | |Тільки цикл 1 - 3 | |------------------+--+------------------+------------------+--+------------------| | Циклофосфамід | | Метотрексат | Метотрексат | | Карбоплатин | |800 мг/кв.м в день| | 5 г/кв.м в день | 5 г/кв.м в день | |200 мг/кв.м в день| |1-годинна інфузія | | 24-годинна | 24-годинна | |1-годинна інфузія | | День 1, 2, 3 | | інфузія | інфузія | | День 1, 2, 3 | | Месна | | Кальцію фолінат | Кальцію фолінат | | | |750 мг/кв.м в день| | 15 мг/кв.м | 15 мг/кв.м | | | | 24-годинна | | в/в болюсно | в/в болюсно | | | | інфузія | |6 раз з інтервалом|6 раз з інтервалом| | | | День 1 - 4 | | 6 годин | 6 годин | | | | | | початок на 42-й | початок на 42-й | | | | | | год | год | | | |------------------+--+------------------+------------------+--+------------------| | Вінкристин | | Вінкристин | Вінкристин | |Этопозид (фосфат) | | 1,5 мг/кв.м | | 1,5 мг/кв.м | 1,5 мг/кв.м | |150 мг/кв.м в день| | в/в болюсно | | в/в болюсно | в/в болюсно | | 30-хв інфузія | | (макс. 2 мг) | | (макс. 2 мг) | (макс. 2 мг) | | День 1, 2, 3 | | День 1 | | День 1 | День 1 | | | |---------------------------------------------------------------------------------| | Післяопераційні тижні | |---------------------------------------------------------------------------------| | 3 | | 5 | 7 | | 9 | | 12 | | 14 | 16 | | 18 | | 21 | | 23 | 25 | | 27 | | 30 | | _____________ | _____________ | | 33 | | 36 | | _____________ | _____________ | | 39 | -----------------------------------------------------------------------------------
! NB При введенні Метотрексату інтравентрикулярно, необхідно
проводити перевірку рівня метотрексату в сироватці крові (при
рівні метотрексату = 5 мкмоль/мл наступне введення не
проводиться).
При неможливості (технічній) чи відмові від встановлення
резервуару Омайя, може бути рекомендоване введення метотрексату в
спинномозковий канал (вимірювання концентрації не вимагає).
Проводиться у перший день блоку у дозі:
Діти до 1 року - 6 мг 1-3 роки - 10 мг Старші 3 років - 12 мг
Додаток 4.
Об'єм діагностичних процедур під час лікування
-------------------------------------------------------------------- | Параметри |Початок| Після | Після |Після кожних| Після | | |терапії|повного|повного| 2 курсів |закінчення| | | | циклу | курсу |підтримуючої|лікування | | | |базової| ПТ | ХТ | | | | | ХТ | | | | |------------------+-------+-------+-------+------------+----------| |МРТ з та без | + | + | + | + | + | |контрастування | | | | | | |головного та всіх | | | | | | |відділів спинного | | | | | | |мозку | | | | | | |------------------+-------+-------+-------+------------+----------| |Спино-мозковий | + | + | - | - | + | |ліквор | | | | | | |(морфологія) | | | | | | |------------------+-------+-------+-------+------------+----------| |4 Кістковомозковий| + | (+) | (+) | (+) | (+) | |аспірат (біопсія)*| | | | | | |------------------+-------+-------+-------+------------+----------| |Остеосцинтіграфія*| + | - | - | - | + | |------------------+-------+-------+-------+------------+----------| |Аудіограма | + | - | - | + | + | |------------------+-------+-------+-------+------------+----------| |ЕКГ, | + | + | + | + | + | |Эхокардиограмма | | | | | | |------------------+-------+-------+-------+------------+----------| |Функція нирок | + | + | + | + | + | -------------------------------------------------------------------- _______________* - тільки у випадку підозри на метастазування
Об'єм діагностичних процедур після завершення лікування
------------------------------------------------------------------ | |На 1 - 2-й роки|На 3 - 5 роки |На 6 - 10 роки| | |після |після |після | | |закінчення |закінчення |закінчення | | |лікування |лікування |лікування | |------------------+---------------+--------------+--------------| |Нейрологичне |Кожні 1 1/2 - 2|Кожні 3 - 6 |Кожні 6 - 12 | |дослідження |місяці |місяці |місяці | |------------------+---------------+--------------+--------------| |Краніальна МРТ, |Кожні 3 - 4 |Кожні 6 - 9 |Кожні | |(исключение КТ) |місяці |місяці |12 місяці | |------------------+---------------+--------------+--------------| |Спінальна МРТ |Кожні 6 місяці,| | | | |якщо | | | | |проводилась | | | | |тільки ПХТ | | | |------------------+---------------+--------------+--------------| |Цитологія спино- |Кожні 6 місяці,| | | |мозкової рідини |якщо | | | | |проводилась | | | | |тільки ПХТ | | | |----------------------------------------------------------------| | | |----------------------------------------------------------------| |Окуліст |2 рази в рік |1 раз в рік |Індивідуально | |------------------+---------------+--------------+--------------| |Аудіограма |1 раз в рік |Індивідуально |Індивідуально | |------------------+---------------------------------------------| | | | |------------------+---------------------------------------------| |Нейроендокринолог |Не рідше 1 раза в рік - базальні | | |параметри (Т3/Т4/TSH, IGF-BP3) | | |Маса тіла при кажному зверненні | |------------------+---------------------------------------------| |Аналіз крові |Кожні 6-8 |1 раз в рік | | |тижнів | | |------------------+---------------------------------------------| |Функція нирок |1 раз в рік | ------------------------------------------------------------------
Лікування гліальних пухлин ЦНС(астроцитома, гліобластома, олігодендрогліома)
Метою оперативного втручання у хворих із гліальними пухлинами
є максимально можливе видалення пухлини, отримання достатньої
кількості морфологічного матеріалу для верифікації утворення та
ліквідація внутрішньочерепної гіпертензії. Основним методом лікування пухлин гліального походження є
дистанційна променева терапія на область видаленої пухлини, її
залишку (при нерадикальній операції) чи область пухлини (при
неможливості оперативного лікування). Для досягнення максимального ефекту від лікування
рекомендовано проводити комбіновану терапії із застосуванням під
час опромінення препарату Темозоломід.
Схема застосування Темозоломіду:
1. Під час проведення променевої терапії препарат приймають
75 мг/кв.м у кожен день проведення сеансу променевої терапії.
2. Після завершення променевої терапії проводять 4-6 курсів
Темозоломіду у дозі 150-200 мг/кв.м 5 днів. Курси повторюють кожні
28 днів.
{ Клінічний протокол із змінами, внесеними згідно з Наказом
Міністерства охорони здоров'я N 618 ( v0618282-10 ) від
23.07.2010 }
Директор Департаменту
материнства, дитинства
та санаторного забезпечення Р.О.Моісеєнко
ЗАТВЕРДЖЕНОНаказ Міністерства охорони
здоров'я України
28.08.2009 N 649
КЛІНІЧНИЙ ПРОТОКОЛ ЛІКУВАННЯ ЕКСТАКРАНІАЛЬНИХГЕРМІНОГЕННИХ ПУХЛИН У ДІТЕЙ
МКХ 10 - С.56
МКХ 10 - С.62
Злоякісні герміногенні пухлини - типові дизонтогенетичні
солідні новоутворення дитячого віку. Зустрічається ураження як
статевих органів, так і екстрагонадна локалізація. Складають
близько 3% всіх злоякісних пухлин у дітей. Частота виникнення -
4,2 випадки на 1 млн дитячого населення. Співвідношення хлопчиків
до дівчат у захворівши складає 1 : 2. Вікові піки захворюваності:
екстрагонадна локалізація - діти віком до 3 років; ураження
яєчників - дівчата у віці 10-15 років; пухлини яєчок - хлопчики до
1 року життя і після пубертатний період. Для герміногенних
новоутворень характерна спадкова схильність. В цих випадках
відмічається висока частота білатерального ураження статевих
органів, виникнення пухлини в ранньому віці. Близько 40%
герміногенних пухлин складають новоутворення крижово-куприкової
ділянки, 28% - пухлини яєчників, 9% - яєчок. У 7% пухлина
локалізується в середостінні (переважно передньому), у 4% - в
ретроперитонеальному просторі, у 4% - в області голови та шиї.
Метастазування переважно гематогенне (в печінку, легені, кістки).
При пухлинах статевих органів відмічається метастатичне ураження
лімфатичних вузлів (лімфогенне метастазування). Лікування герміногенних пухлин комплексне, і залежить від
локалізації та стадії захворювання. Застосовується
поліхіміотерапія, оперативне видалення первинної пухлини та
метастазів, у деяких випадках застосовують променеву терапію для
локального контролю. Використання сучасних хіміотерапевтичних засобів, активна
хірургічна тактика дала певні результати, і дозволила досягти
загальної виживаності 97% у пацієнтів I стадії, 86% - II стадії,
83% - III стадії, та 70% - пацієнтів IV стадії. Нижче викладена стратегія лікування, розроблена з урахуванням
рекомендацій протоколу "POG/CCG-8882, MAKEI 96". Лікування за протоколом проводиться дітям віком від 0 до
18 років з вперше встановленим, морфологічно підтвердженим
діагнозом герміногенної пухлини.
Діагностика
а) первинне обстеження Метою первинного обстеження є: - встановлення морфологічного діагнозу (верифікація); - встановлення стадії захворювання; - встановлення групи ризику (терапевтичної групи).
Морфологічний діагноз повинен встановлюватись тільки на
основі гістологічного дослідження тканини пухлини, отриманої
шляхом пункційної чи відкритої біопсії. В разі виникнення сумніву,
рекомендовано провести імуногістохімічне дослідження.
Об'єм первинного обстеження:
1. Соматичне обстеження: - зріст та вага дитини; - межі та розміри пухлини; - артеріальний тиск; - стан периферійних лімфатичних вузлів;
2. Лабораторні дослідження: - загальний аналіз крові та сечі; - біохімічні показники крові; - коагулограма; - рівень креатиніну сироватки крові; - альфа-фетопротеїн, хоріонічний гонадотропін.
3. Інструментальні методи дослідження: - УЗД органів черевної порожнини, тазу (розміри та об'єм*
пухлини перед початком лікування і перед операцією); - Ro - графія органів грудної порожнини у 2-х проекціях,
кісток тазу при тазовому розміщенні; - екскреторна урографія; - КТ - сканування черевної, грудної порожнин, тазу (з
обов'язковим болюсним контрастуванням); - ЕКГ, ЕхоКС; - Остеосцинтиграфія (три тазовому розміщенні, чи ознаках
ураження кісток скелету).
_______________* Визначення об'єму пухлини: a X b Х с Х 0,523 = куб.см (а -
довжина, b - ширина, с - висота).
б) етапне обстеження Метою етапного обстеження є: - визначення відповіді на призначене лікування
Для оцінки відповіді рекомендується застосовувати методи, які
використовувались при первинній діагностиці (для коректного
порівняння).
в) заключне обстеження Метою заключного обстеження є: - визначення ремісійного статусу
Для оцінки ремісійного статусу рекомендується застосовувати
методи, які використовувались при первинній діагностиці (для
коректного порівняння).
Стадіювання (Дивись Додаток 1)
Стратегія лікування (План лікування дивись Додаток 2)
У всіх випадках рекомендоване первинне оперативне втручання. У пацієнтів із I стадією захворювання після повного видалення
пухлини, при нормалізації рівня пухлинних маркерів, лікування
завершується. У пацієнтів із II стадією після первинної операції/біопсії
проводиться 4 блоки хіміотерапії. Пацієнти, у яких після
закінчення 4 блоків спостерігається повна ремісія (нормалізація
рівня пухлинних маркерів, відсутність резидуальної пухлини за
даними променевих методів обстеження), лікування завершується. При
утриманні чи наростанні рівня пухлинних маркерів, виявленні
методами променевої діагностики залишкової пухлини, рекомендована
операція повторного огляду. При підтвердженні ремісії - лікування
завершується, при виявленні життєздатної пухлини - призначається
ще 2 блоки аналогічної ХТ. Пацієнти, у яких після закінчення 6
блоків спостерігається повна ремісія, лікування завершується. При
утриманні чи наростанні рівня пухлинних маркерів, чи виявленні
залишкової пухлини, рекомендована операція повторного огляду. При
підтвердженні ремісії - лікування завершується, при виявленні
життєздатної пухлини - призначається терапія другої лінії. У пацієнтів із III-IV стадією після первинної
операції/біопсії проводиться 4 блоки хіміотерапії та повторна
операція (з одночасним чи послідовним видаленням метастатичних
вогнищ). При підтвердженні ремісії - лікування завершується, при
виявленні життєздатної пухлини - призначається ще 2 блоки
аналогічної ХТ. Пацієнти, у яких після закінчення 6 блоків
спостерігається повна ремісія, лікування завершується. При
утриманні чи наростанні рівня пухлинних маркерів, чи виявленні
залишкової пухлини, рекомендована операція повторного огляду. При
підтвердженні ремісії - лікування завершується, при виявленні
життєздатної пухлини - призначається терапія другої лінії.
Оперативне лікування Хірургічне лікування є обов'язковим компонентом. Оперативному
лікуванню в ранні терміни підлягають і діти з доброякісними
герміногенними пухлинами, через високу ймовірність їх
малігнізації. При екстрагонадному розміщенні пухлини, первинне оперативне
втручання передбачає: а) повне, або часткове видалення пухлини,
уражених лімфовузлів; б) у випадку неоперабельності - біопсію
пухлини і реґіонарних лімфатичних вузлів. пухлина видаляється
єдиним блоком із оточуючими тканинами та клітковиною. Краї
резекції, підозрілі на пухлинні залишки місця, підозрілі на
уражені лімфовузли беруть на біопсію. При пухлинах яєчок виконують орхфунікулектомію, при
підтвердженні ураження лімфатичних вузлів - здухвинно-пахову
лімфаденектомію. Лімфаденектомія заочеревинних лімфовузлів у дітей
не проводиться, оскільки не покращує віддалених результатів.
При пухлинах яєчників проводять: 1. субкапсулярне видалення пухлини, або оваріоектомія з
субопераційною експрес-біопсією; 2. при підтвердженні злоякісного процесу додатково
проводиться тубоваріоектомія і оментектомія при ураженні великого
сальника; 3. при наявності макроскопічних підозрілих на пухлинні змін в
другому яєчнику, виконується його біопсія, при підтвердженні -
його видалення; 4. рекомендується біопсія і видалення уражених реґіонарних
лімфовузлів.
Метастатичні вогнища повинні видалятись після 4 блоків
хіміотерапії, якщо це можливо та не приводить до інвалідизації
пацієнта.
! NB. Для встановлення повноти ремісії рекомендовано
проведення операції повторного огляду. Під час операції
видаляються та беруться на дослідження усі підозрілі на пухлинні
залишки тканини, підозрілі на уражені лімфатичні вузли.
Хіміотерапія
У дітей з неоперабельними формами герміногенних пухлин, чи
при необхідності проведення травматичних інвалідизуючих операцій,
на першому етапі лікування (після верифікації) проводять
неоад'ювантну хіміотерапію.
У запропонованій лікувальній програмі рекомендовано
застосовувати блок "РЕВ" як для неоад'ювантної, так і для
ад'ювантної ХТ. Схему хіміотерапевтичних блоків дивись Додаток 2.
Умови для початку блоків ПХТ 1. Задовільний загальний стан (індекс Карновського більше
50). 2. Відсутність гострого інфекційного процесу.9 3. Лейкоцити більше 2 х 10 /л, гранулоцити більше
9
0,5 х 10 /л.9 4. Тромбоцити більше 50 х 10 /л. 5. Гемоглобін більше 70 г/л. 6. Кліренс креатиніну не менше 70 мл/хв/1,73 кв.м.
Особливості дозування: Дітям віком менше 2 років проводять перерахунок доз
препаратів на кілограм маси тіла (1 кв.м = 30 кг). Рекомендовані інтервали між блоками - 21 день (від дня 1
попереднього блоку до дня 1 наступного). Допускається затримка
наступного блоку на 1 тиждень (у зв'язку із токсичністю). У такому
випадку модифікація доз препаратів у наступних блоках не
проводиться.
Модифікація доз препаратів в залежності від токсичності. - Ототоксичність вище 2 ступеня: заміна цисплатини на
карбоплатин 600 мг/кв.м в/в. - Нефротоксичність вище 1 ступеня, або кліренс креатиніну
менше 50 мл/хв/1,73 кв.м: цисплатин призначається 3 дні, а не 5.
Додаток 1. Стадіювання (CCG/POG)
Герміногенні пухлини яєчників
------------------------------------------------------------------ |Стадія| Характеристика | |------+---------------------------------------------------------| |I |Пухлина обмежена одним чи двома яєчниками. Капсула | | |яєчника не уражена. Пухлинні клітини в перитонеальній | | |рідині не визначаються. | |------+---------------------------------------------------------| |II |Пухлина виходить за межі капсули яєчника, видалена | | |повністю, або частково, залишкова пухлина 1,5 см. Метастатичне ураження реґіонарних л/в | | |1 порядку (розмір > 2,0 см) і/або метастази в | | |ретроперитонеальні л/в, в процес втягнуті суміжні органи | | |(сечовий міхур, кишечник, сальник і ін.). Пухлинні | | |клітини визначаються в перитонеальній рідині. | |------+---------------------------------------------------------| |IV |Відділені метастази (печінка, легені, кістки та ін.). | ------------------------------------------------------------------
Герміногенні пухлини яєчок
------------------------------------------------------------------ |Стадія| Характеристика | |------+---------------------------------------------------------| |I |Пухлина обмежена яєчком. Пухлина повністю видалена, | | |регіонарні л/в не уражені, пухлинні маркери в межах | | |норми, або нормалізуються в післяопераційному періоді. | |------+---------------------------------------------------------| |II |Пухлина проростає оболонки яєчка, але видалена повністю. | | |Поширюється по сім'яному канатику 2,0 см. | |------+---------------------------------------------------------| |IV |Відділені метастази (печінка, легені, кістки та ін.). | ------------------------------------------------------------------
Злоякісні герміногенні пухлини позагонадної локалізації
------------------------------------------------------------------ |Стадія| Характеристика | |------+---------------------------------------------------------| |I |Пухлина повністю видалена, регіонарні л/в не уражені, | | |пухлинні маркери в межах норми, або нормалізуються в | | |післяопераційному періоді. | |------+---------------------------------------------------------| |II |Пухлина видалена повністю чи частково, з невеликим | | |залишковим компонентом, але є ураження реґіонарних л/в. | |------+---------------------------------------------------------| |III |Пухлина видалена частково, з великим залишковим | | |компонентом, або неоперабельна. | |------+---------------------------------------------------------| |IV |Відділені метастази (печінка, легені, кістки та ін.). | ------------------------------------------------------------------
Додаток 2. План лікування
I |---> спостереження | -------- | | | ПВ | ---> спостереження II | ------------------ | -------- | -------- | | | | -------- ------------------ | | ПВ |---> III | | 4 x РЕВ | | | НВ, | | 2 x РЕВ | | -------- | | | | | С | | | | IV | ------------------ | -------- ------------------ | -------- спостереження | | | НВ, | 2-га | С П |---> -------- Стадії -------- лінія | П | ---> 2-га лінія --------
Режим хіміотерапії "РЕВ"
Цисплатин 20 мг/кв.м/день 1-5 дні як 1 годинна в/в інфузія
Етопозид 100 мг/кв.м/день 1-5 дні як 1 годинна в/в інфузія
Блеоміцин 15 мг/кв.м/день 1 день як коротка болюсна інфузія
Для дітей молодших 12 місяців:
Цисплатин 0,7 мг/кг
Етопозид 3 мг/кг
Блеоміцин 0,5 мг/кг
Додаток 3. Критерії оцінки відповіді
------------------------------------------------------------------ |Ремісійний статус |Первинна пухлина |Метастази | |----------------------+-------------------+---------------------| |Повна відповідь (ПВ) |Відсутність пухлини|Відсутність пухлини | | | |Пухлинні маркери в | | | |нормі | |----------------------+-----------------------------------------| |Часткова (неповна) |Зменшення пухлини більше ніж на 50%, всі | |відповідь (ЧВ) |метастази зменшились більше ніж на 50%, | | |не виявляється нових вогнищ, зменшились | | |рівні пухлинних маркерів. | |----------------------+-----------------------------------------| |Стабілізація (С) |Зменшення пухлини та метастатичних вогнищ| | |менше ніж на 50%, не виявляється нових | | |вогнищ, зменшились, а де не змінились | | |рівні пухлинних маркерів. | |----------------------+-----------------------------------------| |Прогресування (П) |Нові пухлинні вогнища, розростання | | |пухлинного вогнища більше, ніж на 25%, | | |збільшується рівень пухлинних маркерів. | ------------------------------------------------------------------
Додаток 4. Диспансерне спостереження
------------------------------------------------------------------ | Вид обстеження | 1-й рік | 2-й рік |3 - 5-й роки| |--------------------------+------------+-----------+------------| |Антропометрія |Кожен місяць|Кожні 4 міс|Кожні 6 міс | |--------------------------+------------+-----------+------------| |Клінічне обстеження |Кожен місяць|Кожні 2 міс|Кожні 3 міс | |(при ураженні куприка - | | | | |ректальне обстеження) | | | | |--------------------------+------------+-----------+------------| |УЗД |Кожен місяць|Кожні 2 міс|Кожні 3 міс | |--------------------------+------------+-----------+------------| |КТ/МРТ з контрастом |Кожні 2 міс |Кожні 4 міс|Кожні 6 міс | |--------------------------+------------+-----------+------------| |Аудіограма, ЛОР |Кожні 6 міс |Кожні 6 міс|Кожні 6 міс | |--------------------------+------------+-----------+------------| |Лабораторне обстеження |Кожен місяць|Кожні 4 міс|Кожні 6 міс | |(кліренс креатиніну, | | | | |Mg, P) | | | | |--------------------------+------------+-----------+------------| |Пухлинні маркери |Кожен місяць|Кожні 4 міс|Кожні 6 міс | ------------------------------------------------------------------
Лікування герміногенних пухлин, рефрактернихдо стандартного лікування (друга лінія терапії)
Покази до переходу на 2-гу лінію терапії:
3. Прогресування захворювання під час проведення стандартного
лікування;
4. Ранній рецидив захворювання (до 12 міс. після завершення
лікування).
Стратегія лікування При виявленні прогресування захворювання під час проведення
стандартного лікування пацієнту проводять 2 альтернуючі курси
хіміотерапії 2-ї лінії. При отриманні позитивного ефекту (підтверджена
хіміочутливість пухлини) проводиться оперативне видалення, 2 курси
аналогічної хіміотерапії. Пацієнти, у яких після закінчення 4 курсів спостерігається
повна ремісія (нормалізація рівня пухлинних маркерів, відсутність
резидуальної пухлини за даними променевих методів обстеження),
лікування завершують. При наявності резидуальної пухлини чи
підвищенні рівня пухлинних маркерів може бути проведено ще 2 курси
аналогічної хіміотерапії та опромінення всіх ділянок ураження. При виявленні ознак прогресування захворювання під час
проведення терапії 2-ї лінії, спеціальне лікування припиняється. При виявленні раннього рецидиву захворювання (до 12 міс після
завершення лікування) пацієнту проводять 2 альтернуючі курси
хіміотерапії 2-ї лінії. При отриманні позитивного ефекту (підтверджена
хіміочутливість пухлини) проводиться оперативне видалення, 2 курси
аналогічної хіміотерапії. У пацієнтів, у яких після закінчення 4 курсів хіміотерапії
спостерігається повна ремісія (нормалізація рівня пухлинних
маркерів, відсутність резидуальної пухлини за даними променевих
методів обстеження) розглядається можливість проведення
високодозової хіміотерапії зпідтримкою ГСК. При виявленні ознак прогресування захворювання під час
проведення терапії 2-ї лінії, спеціальне лікування припиняється. Режим хіміотерапії "Паклітаксел/Доксорубіцин", "Паклітаксел/Цисплатин" Паклітаксел 120 мг/кв.м/д (1, 5, 9) в/в інфузія 2 год. Доксорубіцин 60 мг/кв.м (9) в/в інфузія 6 год. Цисплатин 90 мг/кв.м (9) в/в інфузія 6 год.
{ Клінічний протокол із змінами, внесеними згідно з Наказом
Міністерства охорони здоров'я N 618 ( v0618282-10 ) від
23.07.2010 }
Директор Департаменту
материнства, дитинства
та санаторного забезпечення Р.О.Моісеєнко
ЗАТВЕРДЖЕНОНаказ Міністерства охорони
здоров'я України
28.08.2009 N 649
КЛІНІЧНИЙ ПРОТОКОЛлікування нефробластоми
(пухлина Вільмса) у дітей
МКХ 10 - С.64
Нефробластома - злоякісна пухлина паренхіми нирки.
Захворюваність цією патологією складає 1 на 100000 дітей. За
частотою розповсюдження серед злоякісних пухлин дитячого віку
займає 5 місце. У хлопчиків та дівчаток частота виникнення
нефробластоми приблизно однакова. Пік виявлення у дітей пухлини
Вільмса припадає на вік від 1 до 4 років. Ураження обох нирок
зустрічається у 5% випадках, і частіше спостерігається у дітей
віком до 2 років. Запропонована стратегія діагностики та лікування розроблена з
урахуванням рекомендацій протоколу "SIOP - 2001". При лікуванні за
данним протоколом рівень 5 - річного безрецидивного виживання
досягає: при I стадії 87%, при II стадії 85%, при III стадії 74%,
при IV стадії 50%.
Стадіювання:
I. Пухлина обмежена ниркою та, може бути повністю видалена.
II. Пухлина виходить за межі нирки, але може бути повністю
видалена, підтверджена гістологічно: - проникнення пухлини за капсулу нирки (уражена
навколониркова чи навколоворітна клітковина); - метастази в лімфовузли воріт нирки та парааортальні
лімфовузли (при відсутності уражень лімфовузлів реєструється II
(N-) стадія, при їх залученні - II (N+) стадія); - проникнення у екстраренальні судини; - проникнення у сечовід;
III. Пухлина виходить за межі капсули нирки, неповне
видалення пухлини, або: - передопераційна біопсія; - розрив капсули пухлини до або під час операції; - пухлина проростає очеревину, виявлено метастази в
очеревину; - ураження абдомінальних лімфовузлів; - пересічені чи видалені пухлинні тромби в краях резекції
судин, сечоводу; - пухлина за межами хірургічного розрізу.
IV. Віддалені метастази (в легені, печінку, кістки, головний
мозок та інші органи), чи метастази в лімфовузли з протилежного
боку від розташування пухлини.
V. Двобічна нефробластома.
Морфологічна класифікація
Морфологічна класифікація
Відповідно до рекомендацій протоколу "SIOP-2001",
морфологічні типи нефробластоми поділяють на три основні групи
ризику за гістологічним варіантом, ступенем злоякісності та
прогнозом розвитку рецидиву захворювання.
1. Низький ризик: - мезобластична нефрома; - частково диференційована кістозна нефробластома; - повністю некротизована нефробластома.
2. Середній ризик: - епітеліальний тип; - стромальний тип; - змішаний тип; - регресивний тип; - локальна анаплазія;
3. Високий ризик: - бластемний тип; - дифузна анаплазія; - світлоклітинна саркома нирки; - рабдоїдна пухлина нирки.
TNM - клінічна класифікація:
Т - Первинна пухлина не може бути оцінена Х
Т - Відсутні ознаки первинної пухлини 0
Т - Одностороння пухлина, розмір (включаючи нирку) 80 кв.см 1
або меншеТ - Одностороння пухлина, розмір (включаючи нирку) більш як 2 80 кв.см
Т - Одностороння пухлина, з розривом до початку лікування
Т - Одностороння пухлина, розмір (включаючи нирку) більш як 2 80 кв.см
Т - Одностороння пухлина, з розривом до початку лікування
3
Т - Білатеральна пухлина. 4
N - Реґіонарні лімфовузли не можуть бути оцінені X
N - Відсутнє ураження реґіонарних лімфовузлів 0
N - Метастази в реґіонарні лімфовузли 1
М - Віддалені метастази не можуть бути оцінені Х
М - Відсутні віддалені метастази 0
М - Віддалені метастази 1
pTNM
рТ - Первинна пухлина не може бути оціненаХ
рТ - Відсутні ознаки первинної пухлини0
рТ - Повністю інкапсульована пухлина, повне видалення з1
гістологічно підтвердженими вільними від пухлини краями
гістологічно підтвердженими вільними від пухлини краями
рТ - Пухлина переходить межі капсули або паренхіми нирки,2
повне видалення
повне видалення
рТ - Пухлина переходить межі капсули або паренхіми нирки,3
неповне видалення, передопераційний або інтраопераційний розрив
рТ - Білатеральна пухлина4
pN - Реґіонарні лімфовузли не можуть бути оціненіX
pN - Відсутнє ураження реґіонарних лімфовузлів0
pN - Метастази в реґіонарні лімфовузли1
рМ - Віддалені метастази не можуть бути оціненіХ
рМ - Відсутні віддалені метастази0
рМ - Віддалені метастази1
Діагностика
Первинне обстеження
неповне видалення, передопераційний або інтраопераційний розрив
рТ - Білатеральна пухлина4
pN - Реґіонарні лімфовузли не можуть бути оціненіX
pN - Відсутнє ураження реґіонарних лімфовузлів0
pN - Метастази в реґіонарні лімфовузли1
рМ - Віддалені метастази не можуть бути оціненіХ
рМ - Відсутні віддалені метастази0
рМ - Віддалені метастази1
Діагностика
Первинне обстеження
1. Соматичне обстеження: - зріст та вага дитини; - межі та розміри пухлини; - розміри печінки; - артеріальний тиск; - стан периферійних лімфатичних вузлів; - вроджені аномалії (аниридія, гемігіпертрофія, урогенітальні
вади, тощо);
2. Лабораторні дослідження: - загальний аналіз крові та сечі; - біохімічні показники крові; - коагулограма; - рівень креатиніну сироватки крові; - катехоламіни сечі (HVA, VMA, DOPA)
3. Інструментальні методи дослідження: - УЗД органів черевної порожнини (розміри та об'єм* пухлини
перед початком лікування і перед операцією); - Ro-графія органів грудної порожнини у 2-х проекціях; - екскреторна урографія; - КТ - сканування черевної і грудної порожнин (з обов'язковим
болюсним контрастуванням); - Селективна ренальна ангіографія (при підозрі на пухлинний
тромбоз порожнистої та ниркової вен); - При відсутності підтвердження діагнозу методами променевої
діагностики - пункційна біопсія (під загальним знеболенням, заднім
заочеревинним доступом, при можливості під контролем УЗД чи КТ); - ЕхоКГ. - Реносцинтиграфія при двобічному ураженні нирок.
_______________* Визначення об'єму пухлини: a X b X c X 0,523 = куб.см
(а - довжина, b - ширина, с - висота).
Покази до пункційної біопсії:
Атипова клініка: 1. Вік дитини більше 5 - 6 років; 2. Інфекція сечовивідних шляхів; 3. Септицемія; 4. Запалення поперекового м'язу.
Нетипові рентгенологічні дані: 1. Наявність в пухлині кальцифікатів; 2. Значна лімфаденопатія; 3. Ниркова паренхіма не візуалізується; 4. Об'ємний екстраренальний процес.
Протипокази для проведення тонкоголкової біопсії: 1. Вік дитини менше 6 місяців; 2. Підозра на розрив пухлини або кровотечу; 3. Кістозна структура пухлини*.
_______________* Тонкоголкова біопсія не є ефективною при кістозній
структурі пухлини. Для встановлення діагнозу в такому випадку
рекомендується проводити відкриту біопсію.
Лікування
Стандартними елементами терапії хворих на пухлину Вільмса є
проведення передопераційної поліхіміотерапії, оперативне втручання
(нефрадреналектомія, резекція нирки), післяопераційна
поліхіміотерапія в залежності від стадії та групи ризику,
променева терапія.
NB! Хворих з двобічним ураженням нирок рекомендовано
направляти на лікування в Національний інститут раку.
Передопераційна хіміотерапія
- Для локальної форми нефробластоми використовується
вінкристин 1,5 мг\кв.м (максимальна доза 2 мг) щотижня
(4 введення); актиноміцин Д 45 мкг\кг (максимальна доза 2 мг) 1-й
і 3-й тиждень внутрішньовенно струйно. Для метастатичної форми використовується вінкристин
1,5 мг\кв.м (максимальна доза 2 мг) щотижня (6 введень);
актиноміцин Д 45 мкг\кг (максимальна доза 2 мг) 1-й, 3-й, 5-й
тиждень внутрішньовенно струйно; доксорубіцин 50 мг\кв.м 1-й, 5-й
тиждень внутрішньовенно за 4-6 годин. При білатеральній пухлині Вільмса проводиться хіміотерапія
(2 блоки вінкристин 1,5 мг\кв.м; актиноміцин Д 45 мкг\кг і 2 блоки
вінкристин 1,5 мг\кв.м - 4 тижні), виконується оцінка ефективності
проведеного лікування (УЗД черевної порожнини), при зменшенні
пухлини продовжується лікування у тому ж режимі ще 4 тижні, при
стабілізації процесу, чи при прогресуванні хвороби - на 5 тиждень
лікування проводиться: доксорубіцин 50 мг/кв.м, вінкристин
1,5 мг\кв.м, актиноміцин Д 45 мкг\кг, 6 - тиждень: вінкристін
1,5 мг\кв.м, 7 - тиждень: вінкристин 1,5 мг\кв.м, актиноміцин
Д 45 мкг\кг, 8 - тиждень: вінкристин 1,5 мг\кв.м. Після закінчення
передопераційної терапії виконується оцінка ефективності лікування
та визначається об'єм оперативного втручання.
Хірургічне лікування
Виконується поперечний трансабдомінальний розріз. Обстеження
черевної порожнини починають з визначення рухливості та
резектабельності пухлини. Обстежують печінку, лімфатичні вузли, контрлатеральну нирку.
Кожна уражена ділянка повинна бути видалена, чи біоптована (при
неможливості видалення) а місце її - промарковане. Якщо не можливо
виконати нефрадреналектомію, то в такому разі повинна бути
виконана біопсія пухлини. Першим етапом нефрадреналектоміі, якщо це можливо, має бути
виділення, лігування та пересічення магістральних судин нирки.
Ниркова артерія повинна бути лігована першою. Пухлину видаляють єдиним блоком з капсулой та жировою
клітковиною. Не рокомендовано проводити розширені оперативні
втручання, такі, як резекція підшлункової залози. Необхідне уважне обстеження порожнистої та ниркової вен.
Виявлені тромби повинні бути видалені. Наднирник може не
видалятися, якщо залишається достатня неуражена ділянка між
пухлиною та залозою. Сечовід відсікається максимально близько до
сечового міхура. Обовґязковою є біопсія регіональні та збільшених
нерегіональних лімфовузлів, навіть якщо візуально нема підозри на
їх враження. Часткова нефректомія може бути рекомендована в якості
локального контролю, особливо при білатеральній пухлиниі Вільмса.
Небажаним є використання цієї хірургічної методики при класичному
ураженні однієї нирки через те, що процес може бути розповсюдженим
і залишається ризик дисемінації хвороби. В кожному випадку питання
органозберігаючої операції вирішується індивідуально.
Протипокази для проведення часткової нефректомії: 1) передопераційна біопсія пухлини; 2) пухлина інфільтрує екстраренальні структури; 3) метастази в інтраабдомінальні лімфатичні вузли,
діагностовані на етапі передопераційного обстеження; 4) пухлинний тромб в нирковій або нижній порожнистій вені; 5) пухлина займає більш ніж 1/3 нирки; 6) мультифокальне ураження; 7) центральна локалізація пухлини; 8) ураження лоханки нирки; 9) гематурія; 10) недостатній досвід в проведенні часткової нефректомії.
Легеневі метастази при можливості видаляють. Оперативне
втручання виконується якомога раніше після проведення первинної
нефректомії. Оптимальним об'ємом оперативного втручання є атипова
резекція легені, сегментектомія або лобектомія. Оперативне
втручання в об'ємі пульмонектомії не виконується.
Післяопераційна хіміотерапія: - Стадія I, низький ризик - не потребує подальшого лікування. - Стадія I, середній ризик - вінкристин 1,5 мг\кв.м
(максимальна доза 2 мг) щотижня (4 введення); актиноміцин
Д 45 мкг\кг (максимальна доза 2 мг) на 2-му тижні (день 7-мий)
внутрішньовенно струйно. - Стадія I, високий ризик або стадія II\III середній ризик -
вінкристин 1,5 мг\кв.м (максимальна доза 2 мг) щотижня
(8 введень), після чого 6 курсів на день 1-й і 7-мий з інтервалом
2 тижні між курсами (12 введень); актиноміцин Д 45 мкг\кг
(максимальна доза 2 мг) на 2, 5, 8, 11, 14, 17, 20, 23, 26-й
тиждень (9 введень) внутрішньовенно струйно; доксорубіцин
50 мг\кв.м кожні 6 тижнів починаючи з 2-го внутрішньовенно за
4-6 годин. - Стадія II, низький ризик або стадія II\III середній ризик -
вінкристин 1,5 мг\кв.м (максимальна доза 2 мг) щотижня
(8 введень), після чого 6 курсів на день 1-й і 7-мий з інтервалом
2 тижні між курсами (12 введень); актиноміцин Д 45 мкг\кг
(максимальна доза 2 мг) на 2, 5, 8, 11, 14, 17, 20, 23, 26-й
тиждень (9 введень) внутрішньовенно струйно. - Стадія II або III, високий ризик - циклофосфамід
450 мг\кв.м 3 дні, перед яким в перший день циклу доксорубіцин
50 мг\кв.м (6 курсів) - на 1, 7, 13, 19, 25, 31 тиждень. На 4, 10,
16, 22, 28, 34 тиждень - етопозид 150 мг\кв.м 3 дні та карбоплатин
200 мг\кв.м 3 дні. - Стадія IV (метастази відсутні або повністю видалені) -
вінкристин 1,5 мг\кв.м (максимальна доза 2 мг) щотижня (8 введень)
та потім на 11, 12, 14, 15, 17, 18, 20, 21, 23, 24, 26, 27 тижні
(20 введень), актиноміцин Д 45 мкг\кг (максимальна доза 2 мг) на
2, 5, 8, 11, 14, 17, 20, 23, 26 тижні (9 введень); доксорубіцин
50 мг\кв.м на 2, 8, 14, 20 тижні. - Стадія IV (метастази неоперабельні або видалені
неповністю) - опромінення на перший день та впродовж 2 тижнів
після операції. Етопозид 150 мг\кв.м 3 дні годинна інфузія на
4, 10, 13, 16, 22, 25, 28, 34 тижні (24 введення); карбоплатин
200 мг\кв.м 3дні годинна інфузія на 4, 10, 13, 16, 22, 25, 28, 34
тижні (24 введення); циклофосфамід 450 мг\кв.м 3дні годинна
інфузія на 1, 7, 19, 31 тижні (12 введень); доксорубіцин
50 мг\кв.м на 1, 7, 19, 31 тижні (4 введення). - Стадія IV (первинна пухлина високого ризику) - опромінення
на перший день та впродовж 2 тижнів після операції. - Для білатеральних пухлин Вільмса післяопераційна
хіміотерапія проводиться як для хворих з IV стадією захворювання з
неблагопріємним гістологічним прогнозом.
Післяопераційна променева терапія призначається в перші два
тижні після проведення оперативного втручання. Зона опромінення
включає ложе пухлини, парааортальні лімфатичні вузли та нижню
порожнисту вену. Опромінення проводять для III стадії середнього,
II та III стадії високого ризику, а також для стадії IV та V. При
II стадії, бластемному типі пухлини, опромінення черевної
порожнини не використовується. Опромінення легень розпочинається
на 9 тижні песляоперційної хіміотерапії.
Дози опромінення. Для стадії III, середній ризик проводиться опромінення до
сумарної дози 14,4 Гр; для стадії II, III високий ризик вона
складає 25,5 Гр з разовою дозою опромінення 1,8 Гр. При
опроміненні всієї черевної порожнини, доза складає 21 Гр, у дітей,
віком до 1 року складає 10 - 12 Гр. При метастазах в головний
мозок, доза опромінення складає 25,5 Гр, в печінку - 20 Гр, в
легені - 15 Гр, на вогнище кісткового ураження - 30 Гр.
Модифікація доз хіміопрепаратів
Дози хіміопрепаратів знижуються до 2/3: - при вазі дитини менше 12 кг; - при розвитку значної гематологічної токсичності (рівень9 9
лейкоцитів менше 1,5 х 10 /л, нейтрофілів менше 1,0 х 10 /л,9 тромбоцитів менше 50 х 10 /л) після попереднього курсу ПХТ;
- при виникненні неврологічної токсичності (периферичний
параліч, гострий неврит)лейкоцитів менше 1,5 х 10 /л, нейтрофілів менше 1,0 х 10 /л,9 тромбоцитів менше 50 х 10 /л) після попереднього курсу ПХТ;
- при виникненні неврологічної токсичності (периферичний
параліч, гострий неврит) Дози хіміопрепаратів знижуються до 50%: - актиноміцину Д - під час проведення променевої терапії та у
наступному курсі після закінчення променевої терапії; - при великих площах опромінення (черевна, грудна порожнина
чи разом); - при паралітичному ілеусі; - при гострих медикаментозних гепатитах (після нормалізації
функції печінки).
Диспансерне спостереження
------------------------------------------------------------------ | Група пацієнтів | Дослідження | Частота виконання | | | | після закінчення | | | | лікування | |---------------------+---------------------+--------------------| |Неметастатичні форми | Ro-графія органів |1-й, 2-ий рік: кожні| | захворювання | грудної порожнини у | 3 місяці, | | | 2-х проекціях | | | |---------------------+--------------------| | |Креатитнін сироватки | 3-й рік: кожні 6 | | | крові | місяців | | |---------------------+--------------------| | | УЗД черевної |1-й - 4-й рік: кожні| | | порожнини | 6 місяців в кінці | | | | лікування, | | |---------------------+--------------------| | | Артеріальний тиск |1-й, 2-ий рік: кожні| | | | 3 місяці, | | | |3-й - 5-й рік: кожні| | | | 6 місяців | | | | кожне відвідування | |---------------------+---------------------+--------------------| | Метастатичні форми | Ro-графія органів |1-й, 2-ий рік: кожні| | захворювання при | грудної порожнини у | 2 місяці, | |повній ремісії після | 2-х проекціях | 3-й рік: кожні 6 | |закінчення лікування | | місяців | | |---------------------+--------------------| | |Креатитнін сироватки |1-й - 4-й рік: кожні| | | крові | 6 місяців в кінці | | | | лікування, | | | |1-й, 2-ий рік: кожні| | | | 3 місяці | | |---------------------+--------------------| | | УЗД черевної |3-й - 5-й рік: кожні| | | порожнини | 6 місяців | |---------------------+---------------------+--------------------| | Опромінені пацієнти |Ro-графія кісткових | кожні 5 років | | |структур, хребта | | | |+- таз | | |---------------------+---------------------+--------------------| |Двостороннє ураження | Ro-графія органів | 1-й і 2-ий рік: | | | грудної порожнини | кожні 2 місяці | | | 2-х проекціях | | |---------------------+---------------------+--------------------| | | УЗД черевної | 1-й і 2-ий рік: | | | порожнини | кожні 2 місяці, | | | |3-й і 4-й рік: кожні| | | | 3 місяці | | |---------------------+--------------------| | |Креатитнін сироватки |1-й - 4-й рік: кожні| | | крові | 6 місяців | ------------------------------------------------------------------
При сумнівних результатах УЗД виконується комп'ютерна
томографія. Після 5 років регулярні обстеження не обов'язкові.
Директор Департаменту
материнства, дитинства
та санаторного забезпечення Р.О.Моісеєнко
ЗАТВЕРДЖЕНОНаказ Міністерства охорони
здоров'я України
28.08.2009 N 649
КЛІНІЧНИЙ ПРОТОКОЛ ЛІКУВАННЯПУХЛИН ПЕЧІНКИ У ДІТЕЙ
(гепатобластома, печінково-клітинний рак)
МКХ 10 - С.22
Покази до застосування.
1. Діти до 18 років.
2. Пухлина печінки (гепатобластома, печінково-клітинний рак).
Загальні принципи будови протоколу.
1. Діагностичні дослідження. Всі діти віком менше 16 років із підозрою на первинну пухлину
печінки підлягають діагностичній біопсії (див. розділ хірургії).
2. Оцінка розповсюдження пухлини до лікування (PRETEXT). Під
час виконання діагностичних досліджень необхідно здійснити
ретельну оцінку ступеня розповсюдження пухлини відповідно до
категорій PRETEXT. Всім хворим повинна бути виконана КТ легень для
документування присутності або відсутності легеневих метастазів,
що дозволяє одразу ж віднести хворих до відповідної групи ризику.
3. Перший курс хіміотерапії. Загальна лікувальна стратегія
базується на передопераційній хіміотерапії. Всі хворі, незалежно
від групи ризику, до якої вони віднесені, розпочинають лікування з
монохіміотерапії цисплатином.
4. Подальше лікування. Подальше лікування залежить від
категорії ризику. Пацієнти із гепатобластомою (ГБ) стандартного
ризику отримують "PLADO". Хворі, що віднесені до високої групи
ризику, продовжують лікування за хіміотерапевтичним режимом "Супер
PLADO".
5. Відтерміноване хірургічне втручання. Наприкінці
передопераційного курсу хіміотерапії встановлюється можливість
виконання визначальної резекції пухлини. У випадку, коли пухлина
"відповідає" на хіміотерапію, проте залишається неоперабельною
після завершення передопераційного курсу, хірургічне втручання
може бути відкладене до повного завершення хіміотерапевтичної
програми.
6. Післяопераційна хіміотерапія. Після відтермінованого
хірургічного втручання всі пацієнти продовжують таку ж
хіміотерапію, як і передопераційну до повного завершення всього
курсу.
Об'єм обстежень.
1. Морфологічне (пункційна чи відкрита біопсія) з
гістологічним, цитологічним, цитохімічним дослідженням.
2. Визначення місця, розмірів, поширеності первинного вогнища
(КТ, МРТ, ангіографія).
3. Виявлення можливих метастазів (кістковий мозок з 3 точок -
гістологія/цитологія; УЗД, КТ).
4. Визначення функцій основних органів - Загальний аналіз крові - Біохімічний аналіз крові (креатинін, сечовина, білок,
трансамінази, ЛДГ, ЛФ, кліренс креатиніна) - Альфа-ФП, ХГТ. - Функція серця (ЕхоКС). - Спірографія - Серологія крові (ВІЛ, гепатит, цитомегаловірус, герпес)
Визначення категорій ризику.
"Стандартний ризик" - хворі із одиночним, або множинними
пухлинами, що уражають щонайбільше 3 сектори печінки - PRETEXT
категорії I, II та III, повністю обмежені печінкою (без метастазів
у легенях за даними КТ та у відсутності поза печінкового
розповсюдження, тобто без V, P, E, M - див. PRETEXT категорії).
"Високий ризик" - хворі із пухлинами, що уражають: а) всі
4 печінкові сектори (PRETEXT категорії IV) та/або наявність
позапечінкового розповсюдження (метастази та/або одне з V, P, E
або M); - хворі із печінково-клітинним раком.
"Легеневі метастази" - всі безсумнівні легеневі вогнища, що
документовані рентгенографічно, або легеневою КТ як метастази
пухлини. У випадку розбіжностей між даними рентгенографії та КТ
слід негайно звернутися до провідних спеціалістів галузі.
Оцінка розповсюдження пухлинидо лікування (категорія PRETEXT).
Категорія PRETEXT уявляє собою систему опису розповсюдження
пухлини до початку будь-яких лікувальних заходів. Також вона
служить для віднесення пацієнтів до певної групи ризику. Анатомічно та функціонально права та ліва доля печінки є
окремими. Кожна доля розділяється на 2 сектори. Ліва доля
складається із лівого латерального сектору (сегменти 2 та 3 за
Couinaud) та лівого медіального (4 сегмент та ліва частина 1-го).
Права доля печінки складається із правого заднього сектору
(сегменти 6 та 7) та правого медіального сектору (сегменти 5,8 та
права частина 1-го).
Категорії PRETEXT
Номер категорії PRETEXT відображає кількість секторів, які
уражені (або вільні від пухлини):
PRETEXT I Три суміжних сектори вільні, один - уражений.
PRETEXT II Два суміжних сектори вільні, два - уражені.
PRETEXT III Два несуміжних сектори або лише один секторвільні, в останньому випадку - три сектори
уражені. PRETEXT IV Немає секторів, вільних від пухлини,
всі чотири сектори уражені.
Важливо розрізнити між фактичним ураженням та стисненням
сегменту печінки. Теж саме стосується розповсюдження в судини.
Розповсюдження
V - вказує на розповсюдження в vena cava та/або в три
печінкові вени.
Р - вказує на розповсюдження в основний та/або праве та ліве
плече ворітної вени.
Е - поза печінкове ураження за виключенням Р та V, яке
зустрічається рідко та має бути підтверджено гістологічно.
Збільшення лімфатичних вузлів, зареєстроване при
рентгенологічному дослідженні не є підставою для переведення
хворого в групу високого ризику.
"М": вказує на наявність віддалених метастазів.
Об'єм пухлини
Об'єм пухлини визначається як добуток трьох максимальних
перпендикулярних діаметрів.
При формулюванні діагнозу необхідно вказувати наступну
інформацію:
PRETEXT - I - IV, розповсюдження - V, P, E та М, об'єм
пухлини.
Під час протипухлинної терапії контроль може здійснюватись за
допомогою звичайних фізикальних методів дослідження, визначення
рівню a-FP та УЗД органів черевної порожнини. Оцінка
розповсюдження пухлини необхідна при визначенні діагнозу та перед
відтермінованою операцією для планування об'єму оперативного
втручання та його доцільності. Розрив пухлини не є причиною для переводу пацієнта до групи
"високого ризику". Класифікація має проводитись згідно з
категорією PRETEXT.
Принципи хірургічного втручання.
Діагностична хірургічна біопсія необхідна для всіх пацієнтів: - для визначення характеру пухлини; - збір матеріалу, який може ретроспективно надати
прогностичну інформацію.
Матеріал для дослідження може бути отриманий як за допомогою
аспіраційної біопсії спеціальними голками (типу Менчьжині), так і
шляхом крайової резекції міні лапаротомію або при лапароскопії.
Матеріал повинен бути взятий як найменш з 3 ділянок. Міні
лапаротомія дозволяє хірургу взяти більше матеріалу з різних місць
та краще контролювати кровотечу. Тонкоголкова біопсія не
проводиться.
Відтерміноване оперативне втручання - загальні принципи. - Основна мета оперативного втручання є повне видалення
пухлини. Якщо це неможливо, то краще утриматись від оперативного
втручання та обрати іншу тактику. - Хірурги та анестезіолог повинні мати великий досвід в
проведенні таких оперативних втручань. - При проведенні оперативного втручання обов'язковим є
наявність сучасного устаткування. - Мають бути оптимальні умови для оптимального
післяопераційного догляду.
Трансплантація печінки.
Трансплантація рекомендована якщо: а) після проведення стандартного курсу хіміотерапії пухлина
не може бути видалена повністю без видалення печінки; б) немає остаточних даних позапечінкового "місцевого"
розповсюдження; в) немає КТ даних за наявність метастазів в легені
(дослідження кісток та мозку є додатковими).
Хірургія метастазів в легені. Наявність метастазів легень після поліхіміотерапії є
показанням для оперативного втручання при можливості виконання
такої операції. Очікуваним результатом є повне видалення
метастазів. Припустима двобічна торакотомія.
Відповідь пухлини на лікуваннята критерії оцінки рецидиву.
Повна відповідь: немає ознак наявності пухлини та рівень a-FP
в нормі. Часткова відповідь: будь-яке зменшення розмірів пухлини,
а також зменшення рівню a-FP, > 1 log нижче рівня, визначеного при
первинному обстеженні. Стабілізація: розміри пухлини без змін та рівень a-FP на тому
ж рівні, що до лікування або зниження < 1 log. NB: іноді фактичний розмір пухлини не змінюється у відповідь
на терапію, але рівень a-FP зменшується. Така реакція не є
стабілізацією процесу. Прогрес захворювання: зафіксоване збільшення одного або
більше розмірів пухлини та/або збільшення рівню a-FP (послідовне
1-2 тижневе визначення) навіть без клінічних (фізикальних та
радіологічних методів) доказів збільшення пухлини.
Критерії ремісії. 1. Відсутність будь-яких ознак наявності пухлини (відсутність
ознак пухлини при виконанні УЗД та КТ) 2. Відсутність метастазів в легені при рентгенологічному
дослідженні органів грудної клітки. При виникненні будь-яких
сумнівів необхідно виконати КТ. 3. Рівень б-FP знижений до норми.
Рецидив. При виявленні рецидиву рекомендовано виконання біопсії.
Однак, безсумнівна наявність рецидиву та збільшення a-FP при
послідовному його вимірюванні (3 рази з інтервалом в тиждень) може
бути альтернативою біопсії. Але при нормальному рівні a-FP
виконання біопсії необхідне.
Хіміотерапевтичні режими для хворихстандартного ризику
Режим PLADO Доопераційна фаза - починається на 15 день після першого
CDDP. Пацієнт отримує режим, який складається з 5 курсів
комбінації цисплатина та доксорубіцина (має назву PLADO),
застосовується кожні 21 день. Початкова реакція пухлини оцінюється
до початку другого PLADO, тобто до 36 дня. При стабілізації (змін
розмірів пухлини нема і рівень a-FP без змін) або прогресуванні
вирішують питання про радикальну операцію або зміну на
високодозний циклофосфан. Зверніть увагу, що іноді фактичний об'єм
пухлини не змінюється у відповідь на терапію, але зменшується
рівень a-FP, це не повинно розцінюватись як стабілізація процесу і
необхідно продовжувати попередньо обрану терапію. Пацієнти, у яких
зафіксовано відповідь пухлини на хіміотерапію продовжують
отримувати курси PLADO доопераційної фази, після якої вирішується
питання про можливість оперативного втручання.
Відтермінована операція. Якщо пухлина є "операбельною" пацієнту виконується
відтермінована операція. Якщо пухлина залишається
"неоперабельною", але є відповідь пухлини на лікування пацієнт
отримує ще 2 курси PLADO. Якщо після п'яти курсі PLADO (плюс
перший CDDP) пухлина лишається "неоперабельною" пацієнту
виконується трансплантація печінки або проводять курс
високодозного циклофосфану. Якщо після перших трьох курсів PLADO
(плюс перший CDDP) пухлина неоперабельна і більше не відповідає на
PLADO (див. критерії стабілізації), пацієнту проводять
хіміотерапію з використанням високодозного циклофосфану. Післяопераційна фаза - пацієнти, яким провели три курси
PLADO, успішно виконали операцію отримують два післяопераційних
PLADO, але якщо пацієнт отримав п'ять курсів PLADO та після цього
була проведена радикальна операція, подальша хіміотерапія не
проводиться.
Закінчення хіміотерапії. Хіміооротерапію закінчують після проведення першого CDDP та
п'яти курсів PLADO.
Проведення Хіміотерапії. Перше введення цисплатину: Цисплатин 80 мг/кв.м/добу в/в інфузія 24 години.
Режим PLADO
Цисплатин 80 мг/кв.м /добу в/в інфузія протягом 24 години в
перший день. Доксорубіцин 30 мг/кв.м/добу в/в інфузія протягом 48 години
на другий день, загальна доза складає 60 мг/кв.м /добу. Ця комбінація проводиться на протязі 3 діб з інтервалом 21
добу і не більше п'яти курсів.
День 1 0 прегідратація перед цисплатином12 початок інфузії цисплатину
День 2 36 закінчення інфузії цисплатинупочаток постгідратації після цисплатину
початок інфузії доксорубіцину
День 3 60 закінчення постгідратаціїпісля цисплатину
День 4 84 закінчення інфузії доксорубіцину
Прегідратація перед цисплатином: 125 мл/кв.м /год на протязі 12 годин Глюкоза 2.5%/ Натрію хлорид 0.45% + Калія хлорид 10 mmol / 500 ml Магнія сульфат 2 mmol / 500 ml Кальція глюконат 1.5 mmol / 500 ml
Початок інфузії цисплатину: а) Цисплапин 80 мг/кв.м до 120 мл глюкоза 2.5%/ NaCl 0 / 45%
на протязі 24 годин зі швидкістю 5 мл/год паралельна інфузія: б) 120 мл/кв.м /год на протязі 24 годин глюкоза 2.5%/ NaCl 0.45% + 30 мл маніт 20% / 500 мл Калія хлорид 10 ммоль / 500 мл Магнія сульфат 2 ммоль / 500 мл Кальція глюконат 1.5 ммоль / 500 мл
Постгідратація після цисплатину: 125 мл/кв.м /год на протязі 12 годин глюкоза 2.5%/ NaCl 0.45% + Калія хлорид 10 ммоль / 500 мл Магнія сульфат 2 ммоль / 500 мл Кальція глюконат 1.5 ммоль / 500 мл
Обов'язковим є ведення водного балансу. При затримці сечі до 400 мл/кв.м за кожні 6 годин - фуросемід
0.5 - 1 мг/кг в/в.
Необхідне призначення протиблювотних засобів.
Доксорубіцин 30 мг/кв.м/добу в/в інфузія 48 години, загальна
доза складає 60 мг/кв.м/добу. Доксорубіцин 30 мг/кв.м/24 год застосовують, як непереривну
інфузію через центральний венозний катетер на протязі 48 годин,
одразу ж після закінчення інфузії цисплатину. Швидкість введення
доксорубіцину має бути постійною на протязі 48 годин. Препарат має
бути захищений від сонячних променів. Як виняток, при неможливості
постановки центрального венозного катетера у маленьких дітей,
добова доза препарату може бути введена за декілька годин.
Модифікація доз. Для дітей маса тіла яких менш 5 кг: перша доза цисплатину
1.7 мг/кг, при задовільному перенесенні доза збільшується до
2.6 мг/кг. Перша доза доксорубіцину 0.7 мг/кг при задовільному
перенесенні доза збільшується до 1 мг/кг. Для дітей маса тіла яких від 5 до 10 кг: доза цисплатин
2.6 мг/кг, доза доксорубіцину 1 мг/кг. Об'єм інфузійної терапії має бути змінений в залежності від
ваги та віку.
Хіміотерапевтичні режими для хворих високого ризику
Після встановлення діагнозу всі пацієнти отримують
доопераційну хіміотерапію. Діти, які віднесені до групи "високого
ризику" будуть лікуватися за інтенсивним режимом, яке складається
з застосування карбоплатин, цисплатин та доксорубіцин, з
попереднім введенням цисплатин. Доопераційна фаза - складається з почергових введень
цисплатину в 1, 29, 57 та 85 дні та комбінації
карбоплатин/доксорубіцин в 15, 43, та 71 дні. Цисплатин повинен
вводитись незалежно від показників крові. Відповідь на лікування
буде оцінюватись перед днями 29, 57, 85 та перед оперативним
втручанням. Відтермінована операція - має бути виконана на протязі трьох
тижнів після 85 дня доопераційної хіміотерапії. Однак, при
можливості виконання, оперативне втручання може бути і після двох
циклів карбоплатини/доксорубіцину (після дня 43). Якщо оперативне
втручання неможливе після 85 дня доопераційної фази, але є
відповідь пухлини на хіміотерапію, пацієнт продовжує лікування:
два карбоплатин/доксорубіцин почергово з одним цисплатином.
Можливість виконання оперативного втручання має бути розглянута на
протязі подальшої хіміотерапії. Всі пацієнти отримують на більше
п'яти курсів карбоплатин/доксорубіцин та п'яти курсів цисплатину. Післяопераційна хіміотерапія - після відтермінованої операції
хворі продовжують отримувати ще два курси
карбоплатини/доксорубіцину та один цисплатину.
Загальні принципи підтримуючої терапії.
Режим, розроблений для "високого ризику" досить інтенсивний,
який включає в себе застосування цисплатину під час мієлотоксичної
фази та слідуючого пульс карбоплатин/доксорубіцин. Підтримуюча
терапія має бути направлена на запобігання надмірної токсичності
та дотримання строків введення хіміопрепаратів: - обов'язковим є наявність центрального венозного катетера - якщо вага тіла дитини менша 10 кг, доза препарату
розраховується на кг. - при порушенні функції нирок, доза карбоплатини має бути
розрахована за допомогою формули Калверта (див. нижче), при
неможливості визначення кліренсу креатиніну перша доза
карбоплатини має бути зменшена на 25%. Якщо не буде відмічено
таких ускладнень, як фібрильна нейтропенія та тромбоцитопенія з
геморагічним синдромом, наступна доза може бути введена повністю.
Також використовуються КСФ, якщо після першого курсу
карбоплатин/доксорубіцин виникли такі ускладнення, як довготривала
нейтропенія (незалежно від виникнення гіпертермії), яка затримала
початок наступного курсу карбоплатин/доксорубіцин. КСФ
застосовують в дозі 5 мкг/кг, через 24 години після закінчення
введення цисплатину. Застосування КСФ припиняють за 48 годин до
наступного введення карбоплатину/доксорубіцину. Цисплатин 80 мг/кв.м в/в інфузія 24 години в день 1, 29, 57,
85 в доопераційній фазі та на 15 день в післяопераційній фазі.
Цисплатин застосовується незалежно від показників периферичної
крові. Карбоплатин 500 мг/кв.м в/в 1 годину в дні 15, 43, 71 в
доопераційній фазі та після оперативного втручання в день 0 та 29.
При порушенні функції нирок, доза карбоплатина має бути
розрахована за допомогою формули Калверта:
Доза (mg)= target AUC (mg/ml.min) x [GFR (ml/min) + (0.36 x BW(Kg))]
де AUC є 6.25 mg/mL.min (AUC = поверхня тіла) (BW = маса тіла)
Доксорубіцин 60 мг/кв.м як 48 год інфузія яка починається
одразу після карбоплатина в 15, 43, 71 дні доопераційної фази та
як тільки дитина одужає після оперативного втручання CARBO в день
1 та 29.
Введення цисплатину.
Прегідратація перед цисплатином: 125 мл/кв.м /год на протязі 12 годин Глюкозa 2.5% + Натрію хлорид 0.45% Калія хлорид 10 mmol / 500 ml Магнія сульфат 2 mmol / 500 ml Кальція глюконат 1.5 mmol / 500 ml
Початок інфузії цисплатину: а) Цисплапин 80 мг/кв.м до 120 мл глюкоза 2.5%/ NaCl 0 / 45%
на протязі 24 годин зі швидкістю 5 мл/год паралельна інфузія: б) 120 мл/кв.м/год на протязі 24 годин Глюкоза 2.5% + Натрію хлорид 0.45% + 30 мл маніт 20% / 500 мл Калія хлорид 10 ммоль / 500 мл Магнія сульфат 2 ммоль / 500 мл Кальція глюконат 1.5 ммоль / 500 мл
Постгідратація після цисплатину: 125 мл/кв.м/год на протязі 12 годин Глюкоза 2.5% + Натрію хлорид 0.45% Калія хлорид 10 ммоль / 500 мл Магнія сульфат 2 ммоль / 500 мл Кальція глюконат 1.5 ммоль / 500 мл
Обов'язковим є ведення водного балансу. При затримці сечі до
400 мл/кв.м за кожні 6 годин, фуросемід 0.5 - 1 мг/кг в/в.
Карбоплатин вводиться з 5% глюкозою, 80 мл/кв.м або 4 мл/кг
для новонароджених та дітей, у яких маса тіла менше 10 кг. Вводити
на протязі 1 години. Негайно після закінчення карбоплатину
починається доксорубіцин. Доксорубіцин вводиться непреривною
інфузією через центральний венозний катетер на протязі 48 год.
Швидкість введення має бути однакова на протязі 48 годин, в
зв'язку з чим Доксорубіцин вводиться на окремому лініоматі на 5%
глюкозі на мінімальному об'ємі. Препарат має бути захищен від
сонячного світла. Перед кожним введенням карбоплатина/доксорубіцина кількість
нейтрофілів має бути більш 1000/куб.мм та тромбоцитів більше
100000/куб.мм. Необхідне призначення протиблювотних засобів. Для новонароджених менш 5 кг перша доза цисплатини 1.7 мг/кг,
при доброму перенесенні доза збільшується до 2.6 мг/кг. Перша доза
доксорубіцину 1.34 мг/кг на протязі 48 год, при доброму
перенесенні доза збільшується до 2 мг/кг. Перша доза карбоплатину
11.5 мг/кг при доброму перенесенні доза збільшується до
16.6 мг/кг. Для дітей маса тіла яких від 5 до 10 кг: - цисплатин - 2.6 мг/кг. - карбоплатин - 16.6 мг/кг - доксорубіци 1 мг/кг/добу 2 доби, 2 мг/кг протягом 48 годин. Об'єм інфузійної терапії повинен бути змінений в залежності
від ваги та віку.
Директор Департаменту
материнства, дитинства
та санаторного забезпечення Р.О.Моісеєнко
