Про схвалення Стратегії модернізації та розвитку Пенсійного фонду України на період до 2020 року
1. Схвалити Стратегію модернізації та розвитку Пенсійного фонду України на період до 2020 року, що додається.
2. Міністерству соціальної політики разом з Пенсійним фондом України забезпечити реалізацію схваленої цим розпорядженням Стратегії та подавати щороку до 10 лютого наступного звітного періоду Кабінетові Міністрів України звіт про хід її виконання.
СТРАТЕГІЯ
модернізації та розвитку Пенсійного фонду України на період до 2020 року
Пенсійний фонд України (далі - Пенсійний фонд) реалізує державну політику з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню. Пенсійний фонд володіє значним організаційно-кадровим потенціалом і розгалуженою інфраструктурою.
Технологічний, організаційний, інфраструктурний та кадровий розвиток Пенсійного фонду потребує нових підходів, урахування інноваційних ідей та широкого втілення новітніх інформаційних технологій.
Ця Стратегія визначає напрями та завдання, спрямовані на реалізацію Стратегії шляхом модернізації та розвитку Пенсійного фонду з урахуванням основних положень:
Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, ратифікованої Законом України від 16 вересня 2014 р. № 1678-VII;
Стратегії сталого розвитку “Україна - 2020”, схваленої Указом Президента України від 12 січня 2015 р. № 5;
Програми діяльності Кабінету Міністрів України, схваленої постановою Верховної Ради України від 14 квітня 2016 р. № 1099-VIII;
плану пріоритетних дій Уряду на 2016 рік, затвердженого розпорядженням Кабінету Міністрів України від 27 травня 2016 р. № 418;
Концепції реформування місцевого самоврядування та територіальної організації влади в Україні, схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 1 квітня 2014 р. № 333.
Метою Стратегії є забезпечення європейських стандартів функціонування та надання послуг, зміцнення фінансової стабільності, підвищення прозорості діяльності Пенсійного фонду, а також оптимізації адміністративних видатків.
Реалізувати Стратегію можливо шляхом модернізації та розвитку Пенсійного фонду, зокрема з урахуванням новітніх інформаційних та управлінських технологій, єдиних сучасних стандартів якості обслуговування громадян, ефективних організаційних і структурних рішень, впровадження і розвитку ринкових елементів обслуговуючої інфраструктури та механізму громадського контролю.
Організація роботи Пенсійного фонду потребує вдосконалення за такими напрямами:
підвищення продуктивності та якості обслуговування у сфері пенсійного забезпечення;
вдосконалення системи управління фінансовими ресурсами Пенсійного фонду;
впровадження новітніх технологій адміністрування в Пенсійному фонді, зміцнення та модернізація його інформаційних ресурсів і технічної бази, підвищення ефективності системи управління, перехід на електронний документообіг;
підвищення рівня довіри населення до органів Пенсійного фонду.
поліпшення якості обслуговування громадян;
вдосконалення системи управління фінансовими ресурсами Пенсійного фонду;
автоматизація управління та контролю у солідарній системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування;
технологічний розвиток інформаційних ресурсів із заохоченням до запровадження інноваційних технологій;
кадровий розвиток територіальних органів Пенсійного фонду;
забезпечення прозорості та відкритості діяльності Пенсійного фонду, більш активне залучення громадськості до формування та реалізації державної політики з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню.
Поліпшення якості обслуговування громадян планується забезпечити шляхом:
впровадження заходів обслуговування громадян незалежно від місця їх реєстрації;
впровадження єдиних стандартів і сучасної технології обслуговування громадян за принципом “єдиного вікна” у відповідних залах обслуговування (фронт-офісах) на рівні територіальної громади з подальшою обробкою пенсійної документації у відокремлених підрозділах (бек-офісах) та забезпечення надання консультативної допомоги громадянам щодо умов призначення (перерахунку) пенсій;
впровадження електронних пенсійних справ і системи централізованого призначення (перерахунку) та виплати пенсій на їх основі;
створення реєстру електронних пенсійних справ і систем їх технічної підтримки, резервного центру обробки даних, комплексної системи захисту інформації;
створення агентських пунктів обслуговування громадян органами Пенсійного фонду із залученням національного оператора поштового зв’язку, банків та інших осіб із подальшим розширенням мережі таких пунктів обслуговування;
створення умов для доступу громадян до сервісів дистанційного їх обслуговування, подання документів (звернень) до Пенсійного фонду з використанням електронного цифрового підпису, доступу до інформаційних ресурсів через веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду;
впровадження технології індивідуально-масового електронного інформування громадян з питань пенсійного забезпечення через засоби мобільного зв’язку, електронну пошту тощо;
запровадження модернізованого пенсійного посвідчення як електронного документа, який одночасно є платіжною банківською карткою та інформація в якому зафіксована у вигляді електронних даних (включаючи обов’язкові реквізити документа), з широкими функціональними можливостями, зокрема забезпечення ідентифікації особи; наявності повноцінної інформації про пенсійні виплати; дистанційного доступу до електронної пенсійної справи, персональних даних в інформаційних ресурсах Пенсійного фонду; обліку використання та / або надання пенсіонеру пільг; участі пенсіонера в різних соціальних та адресних програмах тощо.
Вдосконалення системи управління фінансовими ресурсами Пенсійного фонду передбачає:
впровадження для виявлення ознак тіньової зайнятості (оплати праці) на базі реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування (далі - реєстр застрахованих осіб) щомісячного моніторингу персоніфікованих даних про заробітну плату, співставлення з її визначеними індикативними показниками та даними про фінансово-економічну діяльність роботодавців тощо;
забезпечення реагування на виявлені ознаки тінізації заробітної плати та взаємодії Пенсійного фонду у цьому напрямі з органами ДФС, Держпраці, іншими контролюючими та правоохоронними органами згідно із законодавством;
впровадження обов’язкового підтвердження Пенсійним фондом з реєстру застрахованих осіб даних про факт роботи та заробітну плату особи для оформлення соціальної допомоги, пільг, банківських кредитів, операцій з нерухомістю тощо з використанням свідоцтва про загальнообов’язкове державне соціальне страхування у вигляді електронної картки з персоніфікованими ознаками з урахуванням вимог законодавства у сфері захисту персональних даних;
підготовку та внесення пропозицій Мінсоцполітики щодо створення з державною службою зайнятості на базі реєстру застрахованих осіб обов’язкової для роботодавців і працівників електронної централізованої системи реєстрації та обліку трудових відносин, у тому числі щодо заміни паперових трудових книжок, з урахуванням вимог законодавства у сфері захисту персональних даних;
інформування застрахованих осіб про набуті соціальні права та перспективи їх звуження внаслідок тінізації;
створення системи інформаційної, функціональної взаємодії Пенсійного фонду з органами ДФС та правоохоронними органами щодо виявлення порушень соціальних прав застрахованих осіб;
створення механізму доступу роботодавців, банків, підприємств, установ та організацій усіх форм власності до персональних даних громадян у реєстрі застрахованих осіб та інших інформаційних системах Пенсійного фонду з метою їх використання для обслуговування громадян (за їх згодою або у випадках та порядку, встановлених законодавством у сфері захисту персональних даних);
створення умов для впровадження обов’язкової накопичувальної пенсійної системи, зокрема професійних пенсійних програм.
Для автоматизації управління та контролю у солідарній системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування необхідно забезпечити:
створення єдиної централізованої системи аналітики та управління фінансами у цій сфері;
системний контроль руху коштів від їх надходження до Пенсійного фонду до проведення пенсійних виплат;
завершення верифікації пенсійних виплат, запровадження контролю призначення пенсій одночасно із впровадженням централізованої технології призначення пенсій (запобігання переплатам, здешевлення утримання централізованих інформаційних систем);
перехід на електронний документообіг під час виплати пенсій та застосування централізованих технологій їх виплати;
створення автоматизованої системи внутрішнього електронного документообігу в Пенсійному фонді та його територіальних органах, зокрема прийому та обробки звернень громадян;
оцифрування архіву пенсійних справ.
Технологічний розвиток інформаційних ресурсів із заохоченням до запровадження інноваційних технологій планується забезпечувати шляхом:
інтеграції інформаційних ресурсів Пенсійного фонду, завершення їх переходу на веб-орієнтовану технологію, забезпечення на її основі максимальної автоматизації функціональних процесів у системі та оптимізації їх кількості;
створення на основі веб-орієнтованих технологій централізованої системи аналітики, ефективної системи зовнішньої інформаційної взаємодії (із системами органів соціального захисту, юстиції, соціального страхування, правоохоронними органами та органами фіскальної служби);
модернізації системи адміністрування інформаційних ресурсів Пенсійного фонду, утворення служби інформаційної безпеки (контроль і моніторинг стану інформаційної безпеки, технічного захисту інформації);
зміцнення технічної бази пенсійної системи, оновлення комп’ютерної техніки (оргтехніки, інших технічних засобів).
Для вдосконалення системи комплектування та підвищення кваліфікаційної підготовки персоналу передбачається:
скорочення чисельності працівників відповідно до темпів упровадження новітніх інформаційних технологій і технічного переоснащення територіальних органів Пенсійного фонду з урахуванням результатів аналізу ефективності внутрішньої структури та визначенням доцільності кількісного складу працівників;
підвищення кваліфікаційного рівня та ефективності роботи персоналу, зокрема з використанням механізму виявлення необхідності підвищення рівня професійної компетентності, оцінювання результативності та ефективності роботи, стимулювання результативної діяльності;
збільшення рівня оплати праці за рахунок економії коштів від оптимізації штатної чисельності персоналу територіальних органів Пенсійного фонду.
Забезпечення прозорості та відкритості діяльності Пенсійного фонду передбачається шляхом:
оперативного висвітлення питань діяльності Пенсійного фонду в засобах масової інформації, на офіційних веб-сайтах, єдиному державному веб-порталі відкритих даних, інформаційних стендах;
залучення організацій громадянського суспільства, наукових та експертних установ до розгляду питань формування та реалізації державної політики у сфері пенсійного забезпечення;
сприяння діяльності Громадської ради при Пенсійному фонді, врахування позицій інститутів громадянського суспільства під час реалізації державної політики з питань пенсійного забезпечення та ведення обліку осіб, які підлягають загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню.
Очікувані результати реалізації Стратегії на близьку (до кінця 2017 року) та середню перспективи (до кінця 2020 року) зазначені в переліку індикаторів згідно з додатком.
Нормативно-правове та фінансове забезпечення
Нормативно-правове забезпечення реалізації цієї Стратегії здійснюватиметься шляхом системного перегляду та внесення змін до відповідних законодавчих та інших нормативно-правових актів у цій сфері.
Джерелами фінансування реалізації Стратегії є кошти бюджету Пенсійного фонду, міжнародна технічна допомога та інші джерела, не заборонені законодавством.
Реалізація Стратегії здійснюватиметься шляхом виконання актів законодавства, а також розроблення нових актів, необхідних для модернізації та розвитку Пенсійного фонду, проведення моніторингу стану її виконання.
Моніторинг та оцінювання ефективності реалізації Стратегії здійснює Мінсоцполітики разом із Пенсійним фондом.
З метою забезпечення прозорості, відкритості та неупередженості до проведення моніторингу і оцінювання ефективності реалізації цієї Стратегії можуть залучатися міжнародні експерти та наукові установи.
ПЕРЕЛІК
індикаторів, на досягнення прогнозних значень яких спрямована Стратегія модернізації та розвитку Пенсійного фонду України на період до 2020 року
Найменування індикатора | Значення індикатора | |
на близьку перспективу (2017 рік) | на середню перспективу (2020 рік) | |
Рівень створення електронних пенсійних справ під час призначення пенсій, відсотків | 100 | |
Рівень створення фронт-офісів та бек-офісів з обслуговування громадян за принципом “єдиного вікна”, відсотків | 100 | |
Кількість створених агентських пунктів обслуговування громадян територіальними органами Пенсійного фонду із залученням національного оператора поштового зв’язку, банків та інших осіб | не менше ніж 5 банків, які проводять виплату пенсій та виявили бажання виконувати функції агентського пункту | всі банки, національний оператор поштового зв’язку, які проводять виплату пенсій та виявили бажання виконувати функції агентського пункту |
Рівень задоволеності громадян якістю обслуговування, в тому числі через веб-портал електронних послуг Пенсійного фонду України, та наданням адміністративних і соціальних послуг, відсотків | 80 (середні цілі), | 100 (великі та |
Рівень впровадження технології індивідуально-масового електронного інформування громадян з питань пенсійного забезпечення через засоби мобільного зв’язку, електронну пошту тощо, відсотків | 100 | 100 |
Розроблення плану заходів і налагодження взаємодії з органами ДФС, Держпраці, іншими контролюючими та правоохоронними органами щодо виявлення ознак тінізації заробітної плати | опрацювання та затвердження відповідного плану заходів | забезпечення взаємодії з відповідними органами* |
Рівень зменшення кількості застрахованих осіб, яким страхувальники виплачують заробітну плату в розмірі, меншому від установленого законодавством мінімуму, відсотків | 60 (середні цілі), | 80 (великі цілі), |
Розроблення законопроекту щодо впровадження механізму обов’язкового підтвердження територіальними органами Пенсійного фонду з реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування даних про факт роботи та заробітну плату особи для оформлення соціальної допомоги, пільг, банківських кредитів, операцій з нерухомістю тощо з використанням свідоцтва про загальнообов’язкове державне соціальне страхування | опрацювання та супроводження відповідного законопроекту | удосконалення відповідного механізму* |
Розроблення проекту акта щодо створення електронної централізованої системи реєстрації та обліку трудових відносин на базі реєстру застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування | опрацювання та супроводження відповідного проекту акта | завершення оцифрування відомостей про трудову діяльність працівників* |
Впровадження механізму доступу роботодавців, банків, підприємств, установ та організацій усіх форм власності до персональних даних громадян у реєстрі застрахованих осіб та інших інформаційних системах Пенсійного фонду України з метою їх використання для обслуговування громадян (за їх згодою або у випадках та у порядку, встановлених законодавством у сфері захисту персональних даних) | розроблення та впровадження механізму | забезпечення взаємодії з відповідними юридичними та фізичними особами* |
Рівень поінформованості та задоволеності застрахованих осіб якістю надання консультативної допомоги, відсотків | 100 (великі цілі), | 100 (великі цілі), |
Рівень зменшення заборгованості за платежами до Пенсійного фонду України внаслідок впровадження додаткових механізмів, відсотків* | 40 (великі цілі), | 50 (великі цілі), |
Прийом та обробка заяв, інших документів в електронній формі з використанням електронного цифрового підпису | прийом та обробка документів в електронній формі з використанням електронного цифрового підпису | прийом та обробка документів в електронній формі з використанням електронного цифрового підпису |
Рівень оцифрування архіву пенсійних справ, відсотків | 20 | 100 |
Рівень запровадження модернізованого пенсійного посвідчення, відсотків | 30* | 100* |
Впровадження єдиної централізованої системи аналітики та управління фінансами у солідарній системі загальнообов’язкового державного пенсійного страхування | розробка та впровадження технологій | охоплення технологією всіх фінансових потоків бюджету Пенсійного фонду України |
Рівень створення комплексної системи захисту інформації, відсотків | 100 | |
Рівень створення та запровадження уніфікованого захищеного механізму інформаційної взаємодії із зовнішніми агентами, зокрема банками, державними органами, фондами загальнообов’язкового державного соціального страхування, недержавними пенсійними фондами, страхувальниками, відсотків | 100 | |
Рівень оновлення комп’ютерної техніки (оргтехніки, інших технічних засобів), відсотків | 60 | 90 |
Рівень скорочення чисельності працівників у територіальних органах Пенсійного фонду, відсотків | 10 | 15 |
Рівень довіри населення до територіальних органів Пенсійного фонду, відсотків | 100 (великі цілі), | 100 (великі цілі), |
