Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері карантину рослин і визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) Державною службою з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, та визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України

Відповідно до частини другої статті 5 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері карантину рослин і визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) Державною службою з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, згідно з додатком.

2. Визнати такими, що втратили чинність, постанови Кабінету Міністрів України згідно з переліком, що додається.

КРИТЕРІЇ,
за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері карантину рослин і визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) Державною службою з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів

1. У цих критеріях під обігом об’єктів регулювання слід розуміти виробництво (вирощування) зберігання, переробка, транспортування, реалізація, у тому числі експорт, імпорт та переміщення в межах території України об’єктів регулювання у сфері карантину рослин.

Інші терміни вживаються у значенні, наведеному в Законі України “Про карантин рослин”.

2. Критеріями, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері карантину рослин, є:

рівень фітосанітарного ризику, в тому числі вірогідність заподіяння шкоди рослинам, та наслідки, що можуть бути спричинені;

можливість проникнення регульованих шкідливих організмів у зони, вільні від таких організмів.

3. Відповідно до встановлених критеріїв суб’єкти господарювання належать до одного з трьох ступенів ризику - високого, середнього та незначного.

4. До суб’єктів господарювання з високим ступенем ризику належать суб’єкти, які провадять господарську діяльність з:

виробництва (в тому числі вирощування) об’єктів регулювання у карантинній зоні;

виробництва та маркування дерев’яного пакувального матеріалу;

обігу та виробництва (в тому числі вирощування) насіннєвого та садивного матеріалу.

5. До суб’єктів господарювання із середнім ступенем ризику належать суб’єкти, які провадять господарську діяльність з:

виробництва (в тому числі вирощування) рослин у сортодослідних станціях, у плодорозсадниках, інтродукційно-карантинних розсадниках, оранжереях, ботанічних садах;

виробництва (в тому числі вирощування) та обігу об’єктів регулювання у сфері карантину рослин у місцях виробництва або на виробничих ділянках, вільних від регульованих шкідливих організмів;

зберігання об’єктів регулювання у сфері карантину рослин;

здійснення біологічного контролю з використанням біологічних контрольних організмів;

виробництва (в тому числі вирощування) та обігу об’єктів регулювання у сфері карантину рослин у зоні митного контролю та на прилеглій території (трикілометровій зоні).

6. До суб’єктів господарювання з незначним ступенем ризику належать суб’єкти, що не віднесені до суб’єктів господарювання з високим та середнім ступенем ризику.

7. Планові заходи державного нагляду (контролю) за діяльністю суб’єктів господарювання здійснюються з такою періодичністю:

з високим ступенем ризику - не частіше одного разу на рік;

із середнім ступенем ризику - не частіше одного разу на три роки;

з незначним ступенем ризику - не частіше одного разу на п’ять років.

8. У разі коли за результатами здійснення двох останніх планових заходів державного нагляду (контролю) не виявлено фактів порушення вимог законодавства у сфері карантину рослин, наступні планові заходи державного нагляду (контролю) такого суб’єкта господарювання, віднесеного до високого ступеня ризику, проводяться не частіше одного разу на два роки.

9. У разі коли суб’єкт господарювання може бути віднесений одночасно до двох або більше ступенів ризику, такий суб’єкт належить до більш високого ступеня ризику з числа тих, до яких він може бути віднесений.

ПЕРЕЛІК
постанов Кабінету Міністрів України, що втратили чинність

1. Постанова Кабінету Міністрів України від 30 жовтня 2008 р. № 947 “Про затвердження Порядку розподілу суб’єктів господарювання за ступенем ризику їх господарської діяльності у сфері карантину рослин” (Офіційний вісник України, 2008 р., № 84, ст. 2820).

2. Пункт 21 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України з питань діяльності Державної ветеринарної та фітосанітарної служби, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 10 серпня 2011 р. № 853 (Офіційний вісник України, 2011 р., № 61, ст. 2439).

3. Постанова Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2012 р. № 966 “Про внесення змін до Порядку розподілу суб’єктів господарювання за ступенем ризику їх господарської діяльності у сфері карантину рослин” (Офіційний вісник України, 2012 р., № 81, ст. 3260).