КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ ПОСТАНОВА

від 26 жовтня 2016 р. № 763 Київ

Про затвердження переліку суб’єктів господарювання, галузей та окремих територій, які підлягають постійному та обов’язковому аварійно-рятувальному обслуговуванню на договірній основі

{Із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ
№ 50 від 19.01.2024}

Відповідно до пункту 1 частини п’ятої статті 24 та частини третьої статті 133 Кодексу цивільного захисту України Кабінет Міністрів України постановляє:

1. Затвердити перелік суб’єктів господарювання, галузей та окремих територій, які підлягають постійному та обов’язковому аварійно-рятувальному обслуговуванню на договірній основі, що додається.

2. Визнати такими, що втратили чинність:

постанову Кабінету Міністрів України від 4 серпня 2000 р. № 1214 “Про затвердження переліку об’єктів та окремих територій, які підлягають постійному та обов’язковому на договірній основі обслуговуванню державними аварійно-рятувальними службами” (Офіційний вісник України, 2000 р., № 32, ст. 1357);

пункт 2 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2004 р. № 313 (Офіційний вісник України, 2004 р., № 10, ст. 617).

ПЕРЕЛІК
суб’єктів господарювання, галузей та окремих територій, які підлягають постійному та обов’язковому аварійно-рятувальному обслуговуванню на договірній основі

1. Суб’єкти господарювання, у власності або користуванні яких перебувають об’єкти підвищеної небезпеки (за винятком суб’єктів господарювання, що утворили на професійній основі об’єктові аварійно-рятувальні служби, які пройшли атестацію в установленому порядку).

2. Суб’єкти господарювання з високим ступенем ризику від провадження господарської діяльності, у власності, володінні або користуванні яких перебувають окремі об’єкти, на території яких існує небезпека виникнення надзвичайних ситуацій (за винятком суб’єктів господарювання, що утворили на професійній основі об’єктові аварійно-рятувальні служби, які пройшли атестацію в установленому порядку), таких галузей:

{Абзац перший  пункту 2 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 50 від 19.01.2024}

1) геологічне вивчення надр - об’єкти геологічного вивчення надр під час застосування вибухових матеріалів;

2) вугільна промисловість:

діючі шахти, а також шахти в період їх будівництва, реконструкції, ліквідації або консервації;

розрізи і збагачувальні фабрики;

3) гірничорудна та нерудна промисловість:

гірничозбагачувальні комбінати, рудники (шахти), зокрема ті, що підлягають закриттю, збагачувальні фабрики, кар’єри з видобутку залізної, марганцевої і сірчаної руд, солі калійних добрив, флюсо-доломітів, хвостосховища, шламонакопичувачі;

підприємства з видобутку нерудних будівельних матеріалів потужністю понад 50 тис. куб. метрів гірничої маси на рік, а також підприємства, на яких проводяться підривні роботи, об’єкти, на яких здійснюється виготовлення найпростіших вибухових промислових речовин, спеціальні підземні споруди;

4) нафтогазова промисловість:

стаціонарні об’єкти розвідки, буріння та експлуатації нафтових і газових родовищ;

діючі свердловини та об’єкти підготовки газу для далекого транспортування, підземні сховища газу, магістральні газопроводи, конденсатопроводи і споруди на них;

5) хімічна та нафтохімічна промисловість:

пожежовибухонебезпечні об’єкти, які належать до категорії “А” або “Б” незалежно від площі та категорії “В” площею 500 кв. метрів і більше, хімічної, нафтохімічної, нафтопереробної, газопереробної, хіміко-фармацевтичної, мікробіологічної, лісохімічної, целюлозно-паперової галузей;

підприємства з виготовлення вибухових матеріалів і виробів на їх основі, виготовлення та утилізації боєприпасів;

магістральні нафтопроводи, нафтопродуктопроводи, аміакопроводи, етиленопроводи;

об’єкти I-III ступеня хімічної небезпеки;

6) металургійна промисловість:

об’єкти коксохімічного, агломераційного, вогнетривкого, доменного, сталеплавильного, прокатного, кисневого, газового, феросплавного і ливарного виробництва;

підприємства кольорової і порошкової металургії;

7) машинобудування:

об’єкти розщеплення повітря, стаціонарні ацетиленові станції;

пожежовибухонебезпечні об’єкти, які належать до категорії “А” або “Б” незалежно від площі та категорії “В” площею 500 кв. метрів і більше;

спеціальні технологічні об’єкти із застосуванням горючих, вибухонебезпечних, отруйних газів;

8) енергетика - електростанції і теплоцентралі;

9) транспортно-дорожній комплекс - залізничні, морські та річкові вокзали, аеропорти, морські та річкові порти, метрополітени;

10) агропромисловий комплекс:

пожежовибухонебезпечні об’єкти заготівлі та переробки зерна, які належать до категорії “А” або “Б” незалежно від площі та категорії “В” площею 500 кв. метрів і більше;

комбікормові заводи і цехи спиртової, цукрової, соледобувної, олійно-жирової, харчової і переробної промисловості;

об’єкти I-III ступеня хімічної небезпеки, на яких експлуатуються аміачні холодильні установки;

11) торгівля - об’єкти I-III ступеня хімічної небезпеки, на яких експлуатуються аміачні холодильні установки;

12) деревообробна, легка та текстильна промисловість:

пожежовибухонебезпечні об’єкти, які належать до категорії “А” або “Б” незалежно від площі та категорії “В” площею 500 кв. метрів і більше;

13) житлово-комунальне господарство - насосні станції водопостачання та каналізації, що відносяться до об’єктів I-III ступеня хімічної небезпеки.

3. Місця масового відпочинку населення на водних об’єктах, визначені Порядком обліку місць масового відпочинку населення на водних об’єктах, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 6 березня 2002 р. № 264 (Офіційний вісник України, 2002 р., № 11, ст. 508), а також рекреаційні зони у період масового відпочинку населення (за винятком місць масового відпочинку населення на водних об’єктах та рекреаційних зон, де суб’єкти господарювання, у власності, володінні або користуванні яких перебувають зазначені місця і зони, утворили на професійній основі об’єктові аварійно-рятувальні служби, які пройшли атестацію в установленому порядку).