Про затвердження Інструкції з безпечної організації та проведення масових вибухів свердловинних зарядів на відкритих гірничих роботах
Відповідно до статті 28 Закону України «Про охорону праці», статті 5 Закону України «Про поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення» та Указу Президента України від 24 грудня 2012 року № 726 «Про деякі заходи з оптимізації системи центральних органів виконавчої влади» НАКАЗУЮ:
1. Затвердити Інструкцію з безпечної організації та проведення масових вибухів свердловинних зарядів на відкритих гірничих роботах, що додається.
2. Вважати такою, що не застосовується на території України, «Інструкція з організації та ведення масових вибухів свердловинних зарядів на відкритих гірничих роботах», погоджена Комітетом України з нагляду за безпечним веденням робіт у промисловості і гірничому нагляду 16 березня 1992 року (НПАОП 0.00-5.35-92).
3. Державній службі гірничого нагляду та промислової безпеки України у встановленому законодавством порядку:
1) забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України;
2) внести наказ до Державного реєстру нормативно-правових актів з питань охорони праці.
4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.
ПОГОДЖЕНО: Директор виконавчої дирекції Перший заступник Голови Перший заступник Голови Голова Державної інспекції Перший заступник Голови Голова Державної служби Голова Державної служби України В.о. Міністра охорони здоров'я України Виконуючий обов'язки Голови Заступник Міністра внутрішніх справ України |
Р. Салютін
С.А. Яровий |
ІНСТРУКЦІЯ
з безпечної організації та проведення масових вибухів свердловинних зарядів на відкритих гірничих роботах
1.1. Ця Інструкція поширюється на всіх суб’єктів господарювання незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності (далі - підприємства), діяльність яких пов'язана з проведенням масових вибухів свердловинних зарядів на відкритих гірничих роботах.
1.2. Ця Інструкція визначає вимоги до організації та проведення масових вибухів свердловинних зарядів на відкритих гірничих роботах.
1.3. Вимоги цієї Інструкції обов’язкові для виконання посадовими особами і працівниками суб'єктів господарювання, які задіяні у підготовці та проведенні масових вибухів свердловинних зарядів на відкритих гірничих роботах.
1.4. У цій Інструкції терміни та поняття вживаються в значеннях, що визначені Законами України «Про охорону праці», «Про поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення», Правилами безпеки під час поводження з вибуховими матеріалами промислового призначення, затвердженими наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 12 червня 2013 року № 355, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 05 липня 2013 року за № 1127/23659 (далі - НПАОП 0.00-1.66-13).
1.5. У цій Інструкції терміни вживаються в таких значеннях:
документація - організаційно-розпорядча (накази, розпорядження) та організаційно-технічна (узгоджувальні документи (за необхідності), розпорядок проведення масових вибухів, графік здачі блоків (акти готовності блоків до заряджання та завезення на них вибухових матеріалів)), що регулює заходи з безпечної підготовки та проведення масового вибуху свердловинних зарядів;
монтаж підривної мережі - добір і з'єднання окремих елементів (кінцевих проводів електродетонаторів, детонувального шнура, елементів хвилеводів неелектричних систем ініціювання) в одну підривну мережу за певною схемою;
паспорт масового вибуху - технічний документ, розроблений на основі типового проекту буропідривних робіт, який містить комплекс організаційно-технічних заходів з безпечної підготовки та проведення конкретного масового вибуху свердловинних зарядів у типових умовах виробництва на відкритих гірничих роботах;
проект ведення спеціальних буропідривних робіт - технічний документ, що містить комплекс організаційно-технічних заходів щодо підготовки та проведення підривних робіт в умовах, які не є типовими.
1.6. Скорочення, що вживаються в цій Інструкції:
ВГРС - воєнізована гірничорятувальна служба;
ЛОПП - лінія опору по підошві;
НСІ - неелектричні системи ініціювання.
2.1. Підготовка та проведення МВ здійснюються згідно з такою проектно-технічною документацією:
типовий проект буропідривних робіт (далі - типовий проект);
2.2. Типовий проект розробляється з дотриманням вимог законодавства на підставі проекту розробки родовища корисних копалин, результатів експериментальних і промислових вибухів, новітніх досліджень та накопиченого виробничого досвіду з ведення підривних робіт.
2.3. Типовий проект узгоджується, затверджується, переглядається відповідно до вимог чинного законодавства.
2.4. Структура типового проекту, його склад, зміст і правила оформлення розрахунково-пояснювальних і графічних частин проекту мають відповідати вимогам пункту 6.3 розділу VІ НПАОП 0.00-1.66-13.
2.5. Проект бурових робіт блока виконується на підставі типового проекту ведення підривних робіт з урахуванням конкретних геологічних та маркшейдерських даних.
2.6. На проект бурових робіт блока мають бути нанесені:
верхні та нижні бровки уступів;
контури раніше підірваних свердловин блока (блоків), що межують з проектним блоком;
проекції свердловин, підірваних на уступі, що знаходиться вище над блоком, що планується до вибуху. При цьому проектні свердловини мають знаходитись на ближче 1-го метра від проекцій свердловин, підірваних на уступі, що знаходиться вище;
розташування проектних свердловин та їх нумерація;
Кожному блоку присвоюється порядковий номер.
2.7. Проекти бурових робіт блоків затверджуються технічним керівником суб’єкта господарювання, на гірничо-збагачувальних підприємствах - технічним керівником гірничого підрозділу суб’єкта господарювання.
2.8. Маркшейдерська служба після затвердження проекту бурових робіт наносить розташування свердловин на блоки.
2.9. Паспорт МВ складається після отримання маркшейдерських даних стану обуреного(их) блока(ів) (глибини, величини ЛОПП, місця їх розташування) і має містити організаційно-розпорядчу документацію, графічну і розрахункову частини.
2.10. У розрахунковій частині паспорта МВ наводяться:
таблиця розрахунку свердловинних зарядів блока (додаток 1 до цієї Інструкції);
розрахунок і схема електропідривної мережі;
розрахунок розмірів небезпечних зон;
послідовність підривання блоків;
розрахунок уповільнення та часу спрацювання блоків.
Вихідні дані для складання таблиці розрахунку свердловинних зарядів блока мають видавати:
маркшейдерська служба підприємства - фактичні параметри свердловин, величину лінії опору по підошві;
геологічна служба підприємства - геологічну будову блока на плані та характерних розрізах.
2.11. Таблиця розрахунку свердловинних зарядів блока затверджується відповідною посадовою особою з технічного складу підприємства не пізніше ніж за добу до початку його заряджання.
2.12. Графічна частина паспорта МВ має містити:
викопіювання з плану горизонту (уступу) району, де підривається блок. На плані горизонту мають бути нанесені: маркшейдерські вісі; розташування пробурених свердловин та їх нумерація; верхні та нижні бровки уступів; контури раніше підірваних свердловин блока (блоків), що межують з проектним блоком; геологічні розрізи; схеми підривної мережі на блоці до сусідніх блоків чи бойового вузла;
план поверхні кар'єру в масштабі з нанесенням: блоків, що будуть підриватися; загальної схеми підривної мережі; межі небезпечної зони вибуху для працівників і обладнання, будівель та споруд, що підлягають захисту від небезпечного впливу вибуху; місця розстановки постів охорони небезпечної зони; місце розташування підривної станції; місце збору посадових осіб та працівників, які проводять підривні роботи.
План щороку має переглядатися та поповнюватися інформацією відповідно до фактичного стану гірничих робіт.
2.13. Паспорт МВ узгоджується та затверджується відповідно до вимог чинного законодавства.
2.14. Для підготовки проведення МВ складається графік здачі блоків і початку завезення вибухових матеріалів на блоки, зразок якого наведено в додатку 2 до цієї Інструкції.
Підготовлений до заряджання блок передається виконавцю підривних робіт за актом про готовність блока до заряджання, зразок якого наведено в додатку 3 до цієї Інструкції;
На кожен блок виконавцем підривних робіт готується паспорт блока.
2.15. Розташування підірваних свердловин мають наноситись маркшейдерською службою на планшети горизонтів.
2.16. Підприємства, які виконують підривні роботи, складають та затверджують річні та місячні графіки проведення МВ.
2.17. Проведення МВ мають бути узгоджені з керівниками суб’єктів господарювання, об’єкти яких потрапляють до небезпечної зони.
III. Організація підготовки та проведення масового вибуху
3.1. Керівник підприємства, на якому проводяться МВ, видає наказ, яким встановлюються дата та час проведення МВ, призначається посадова особа, яка відповідає за проведення МВ (далі - відповідальний керівник МВ).
3.2. У разі ведення підривних робіт підрядним способом на підставі наказу підприємства, яке є замовником підривних робіт, відповідальний керівник МВ призначається наказом підприємства-підрядника.
3.3. Керівником підприємства видається розпорядження, яким призначаються відповідальні особи за:
виведення працівників за межі небезпечної зони та її охорону;
відведення гірничої техніки та обладнання від блоків, що підриваються;
3.4. Керівником підприємства-підрядника видається розпорядження, яким призначаються відповідальні особи за виконання окремих технологічних та організаційних заходів з підготовки та проведення МВ.
Зразки наказів про організацію проведення МВ наведено в додатках 4 та 5 до цієї Інструкції.
Зразок розпорядження про організацію проведення МВ в кар’єрі наведено в додатку 6 до цієї Інструкції.
Зразок розпорядження про проведення МВ наведено в додатку 7 до цієї Інструкції.
3.5. На підставі організаційно-розпорядчої документації готується розпорядок проведення МВ. Зразок розпорядку проведення МВ блоків у кар’єрі наведено в додатку 8 до цієї Інструкції.
До розпорядку проведення МВ додаються схема розстановки постів та постова відомість.
3.6. Відповідальний керівник МВ та особа, відповідальна за виведення працівників за межі небезпечної зони та її охорону, ознайомлюють під підпис з розпорядком проведення МВ усіх посадових осіб та працівників, які задіяні у підготовці і проведенні МВ.
3.7. Якщо під час проведення МВ підриваються декілька блоків, на кожен блок готується окремий паспорт, до якого додається план блока з нанесеними заборонною зоною, свердловинами, їх нумерацією, конструкцією зарядів свердловин, масою заряду в кожній свердловині, схемою монтажу підривної мережі, схемою руху зарядних машин та машин, що виконують забивку свердловин.
3.8. Доставка вибухових матеріалів на блоки здійснюється згідно із затвердженим графіком здачі блоків і початку завезення вибухових матеріалів на блоки (додаток 2). Заряджання блоків здійснюється згідно з паспортом блока з визначенням заборонної зони.
Кількість вибухових матеріалів, яка зазначена у нарядах-путівках на проведення МВ, повинна не перевищувати кількості вибухових матеріалів, розрахунок якої виконано в паспорті МВ.
Протягом зміни охорону вибухових матеріалів допускається здійснювати старшим підривником блока.
Вибухові матеріали, що знаходяться на блоці та які заряджено у свердловини, після закінчення зміни мають бути здані старшим підривником блока охороні блока під підпис.
3.9. Залучення до підготовки і проведення МВ помічників здійснюють відповідно до вимог пункту 5.25 розділу V НПАОП 0.00-1.66-13.
Послідовність взаємодії між замовником та підрядником під час заряджання свердловин, їх забивки та робіт, що виконуються працівниками підрядної організації, має бути викладена в типовому проекті.
3.10. Постові з охорони небезпечної зони виставляються у місцях, зазначених у паспорті МВ та плані поверхні кар'єру.
3.11. Постові з охорони небезпечної зони повинні пройти інструктаж для виконання охорони небезпечної зони з відповідальною особою за виведення працівників за межі небезпечної зони та її охорону.
Ознайомлення постових з розташуванням постів охорони небезпечної зони проводиться шляхом їхнього підпису на плані поверхні кар'єру або в постовій відомості.
3.12. Між відповідальним керівником МВ і посадовими особами, відповідальними за підготовку окремих блоків, необхідно встановлювати двосторонній радіозв’язок.
3.13. Звукові сигнали під час підготовки та проведення МВ подаються і припиняються за командою відповідального керівника МВ.
3.14. Звучання попереджувального сигналу починається за командою відповідального керівника МВ згідно з розпорядком проведення МВ.
3.15. Відповідальний керівник МВ, одержавши письмове повідомлення від відповідальної особи за виведення працівників з території за межі небезпечної зони проведення МВ про те, що працівники, які не задіяні у підготовці проведення МВ, виведені за межі небезпечної зони, подає команду на припинення звучання попереджувального сигналу.
3.16. Посадові особи та працівники, які проводять підривні роботи, за командою відповідального керівника МВ розпочинають монтаж підривної мережі (у разі використання для ініціювання свердловинних зарядів ДШ і піротехнічних реле).
3.17. Початок монтажу підривної мережі в разі використання НСІ чи ЕД виконується відповідно до технічних умов на ці вироби.
3.18. Відповідальний керівник МВ, отримавши звіт від посадової особи робочої зони, де проводяться підривні роботи, відповідальної за заряджання, підготовку до вибуху блоків та за виведення підривників за межі небезпечної зони (далі - начальник підривної дільниці), про те, що підривну мережу змонтовано відповідно до паспорта МВ і перевірено, а підривники, які були задіяні під час монтажу підривної мережі, виведені за межі небезпечної зони, подає команду на підключення блоків до магістральної мережі та бойових вузлів.
3.19. Після отримання письмового повідомлення від начальника підривної дільниці, що посадові особи та працівники, які були задіяні на підключенні блоків до магістральної мережі та бойових вузлів, виведені за межі небезпечної зони, а від старшого підривника, який монтував бойовий вузол, - ключ від підривної машинки, відповідальний керівник МВ подає команду на звучання бойового сигналу на проведення МВ відповідно до пункту 4.24 глави 4 розділу VII НПАОП 0.00-1.66-13.
3.20. З початком звучання бойового сигналу на проведення МВ проводиться приєднання дротів від бойового вузла до підривної машинки.
3.21. Після закінчення звучання бойового сигналу відповідальний керівник МВ передає ключ від підривної машинки підривнику і дає команду на подачу електричного імпульсу на бойовий вузол.
3.22. У разі застосування пристрою керування вибухом за допомогою радіоканалу дії посадової особи та працівників з використання відповідного пристрою керування вибухом по радіоканалу регламентуються керівником підприємства.
3.23. Допуск у кар’єр після проведення МВ бійців ВГРС чи/або посадових осіб, які здійснюють контроль за станом атмосферного повітря у кар’єрі, дозволяється за командою відповідального керівника МВ, але не раніше ніж через 15 хвилин після вибуху.
3.24. Порядок узгодження і ведення робіт щодо визначення ступеня загазованості кар’єру після проведення МВ визначається у типовому проекті.
3.25. Допуск посадових осіб або працівників підприємств, які проводять підривні роботи, для огляду підірваних блоків на повноту підривання вирішує відповідальний керівник МВ після розсіювання пило-газової хмари, відновлення повної видимості в кар'єрі, отримання рішення всіх постів ВГРС про результати аналізу повітря, що підтверджують відсутність в атмосфері кар'єру небезпечних концентрацій продуктів вибуху, але не раніше ніж через 30 хвилин після проведення МВ.
3.26. Огляд підірваних блоків працівники повинні здійснювати візуально, не заходячи на підірвану гірничу масу.
3.27. Про результати вибуху посадові особи, відповідальні за перевірку повноти підривання блоків, доповідають відповідальному керівникові МВ.
У разі відсутності відмов свердловинних зарядів відповідальний керівник МВ дає команду на подання сигналу «Відбій». За цим сигналом пости охорони небезпечної зони знімаються.
Порядок допуску працівників на робочі місця після проведення МВ визначається у типовому проекті.
3.28. У разі виявлення відмов свердловинних зарядів відповідальний керівник МВ приймає рішення щодо продовження чи зупинення підривних робіт.
3.29. Ліквідація відмов свердловинних зарядів виконується відповідно до вимог Інструкції щодо запобігання, виявлення і ліквідації відмов свердловинних зарядів на відкритих гірничих роботах, затвердженої наказом Міністерства енергетики та вугільної промисловості України від 12 травня 2014 року № 342, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 28 травня 2014 року за № 563/25340.
3.30. Час завершення підривних робіт відповідальний керівник МВ записує в розпорядок проведення МВ.
3.31. Після закінчення підривних робіт начальник підривної дільниці здійснює облік загальної кількості використаних вибухових матеріалів, зазначених у таблиці розрахунку свердловинних зарядів блока, наведеній в додатку 1 до цієї Інструкції.
3.32. Загальна кількість використаних ВМ затверджується відповідальним керівником МВ і є підтвердженням витрат вибухових речовин і засобів ініціювання за нарядом-путівкою.
Директор Департаменту |
|
Додаток 1 |
ТАБЛИЦЯ
розрахунку свердловинних зарядів блока
Додаток 2 |
ГРАФІК
здачі блоків і початку завезення вибухових матеріалів на блоки
Додаток 3 |
АКТ
про готовність блока до заряджання
Додаток 4 |
Додаток 5 |
Додаток 6 |
РОЗПОРЯДЖЕННЯ
про організацію проведення масового вибуху в кар’єрі
Додаток 7 |
РОЗПОРЯДЖЕННЯ
про проведення масового вибуху
