|
МІНІСТЕРСТВО РЕГІОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ, БУДІВНИЦТВА ТА ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ |
НАКАЗ |
25.06.2014 № 180 |
Про затвердження Методики розрахунку втрат питної води підприємствами, які надають послуги з централізованого водопостачання
Відповідно до статті 40 Водного кодексу України, статті 29 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання», абзацу шостого підпункту 2 пункту 4 Положення про Міністерство регіонального розвитку, будівництва та житлово-комунального господарства України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 квітня 2014 року № 197, та з метою забезпечення раціонального використання водних ресурсів, стимулювання діяльності суб’єктів господарювання до зменшення втрат питної води під час її виробництва, транспортування та розподілення, оптимізації собівартості послуг з централізованого водопостачання та водовідведення НАКАЗУЮ:
1. Затвердити Методику розрахунку втрат питної води підприємствами, які надають послуги з централізованого водопостачання, що додається.
2. Ця Методика не поширюється на суб’єктів господарювання, що розробляють технологічні нормативи використання води для внутрішньобудинкових систем водопостачання та водовідведення, систем централізованого опалення та постачання гарячої води.
3. Управлінню водопровідно-каналізаційного господарства (Дзезик С.С.) разом із Департаментом нормативно-правового регулювання (Малашкін М.А.) подати цей наказ в установленому порядку на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.
4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.
5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра Білоусова А.Л.
Перший заступник |
|
ПОГОДЖЕНО: |
|
ЗАТВЕРДЖЕНО |
МЕТОДИКА
розрахунку втрат питної води підприємствами, які надають послуги з централізованого водопостачання
1. Ця Методика визначає механізм здійснення розрахунку поточних індивідуальних технологічних нормативів втрат питної води (далі - ІТНВПВ) підприємствами, що надають послуги з централізованого водопостачання.
За цією Методикою не визначаються технологічні витрати на виробництво, транспортування та постачання питної води, а також на відведення та очищення стічних вод.
Ця Методика не поширюється на суб’єктів господарювання, що розробляють технологічні нормативи використання води для внутрішньобудинкових систем водопостачання та водовідведення, систем централізованого опалення та постачання гарячої води.
2. У цій Методиці терміни вживаються у значеннях, наведених у Водному кодексі України, Законах України «Про питну воду та питне водопостачання», «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг», постанові Кабінету Міністрів України від 01 червня 2011 року № 869 «Про забезпечення єдиного підходу до формування тарифів на житлово-комунальні послуги».
ІІ. Порядок визначення втрат питної води
1. Втрати води підприємства включають:
1) витоки питної води, у тому числі:
витоки при підйомі та очищенні;
витоки води з трубопроводів при аваріях;
сховані витоки води з трубопроводів;
витоки води з ємнісних споруд;
витоки води через нещільності арматури;
витоки води на водорозбірних колонках;
2) необліковані втрати питної води, у тому числі:
втрати води, які не зареєстровані засобами вимірювальної техніки;
втрати, пов’язані з невідповідністю норм водоспоживання до фактичної кількості спожитої води;
втрати, пов’язані з несанкціонованим відбором води з мережі;
технологічні втрати води на протипожежні цілі.
2. Для підприємств, сумарний ІТНВПВ яких не перевищує 200 м3 на 1000 м3 піднятої води, застосовується спрощений спосіб розрахунку згідно з розділом ІІІ цієї Методики. Втрати води при цьому не повинні перевищувати наведених у додатку 1 до цієї Методики граничних значень як за кожною складовою окремо, так і в сумі за розділом.
3. Результати розрахунків за спрощеним способом підприємство оформлює за формою, наведеною у додатку 2 до цієї Методики. У випадках, коли окремі складові втрат відсутні, форма може бути скорочена.
4. Детальний розрахунок проводиться підприємством самостійно або на підставі договорів з іншими суб’єктами господарювання, укладених відповідно до законодавства відповідно до розділу IV цієї Методики.
5. За потреби для визначення окремих складових втрат можуть застосовуватись дані інструментального аналізу.
6. Результати детальних розрахунків підприємство подає у вигляді відповідного звіту.
ІІІ. Спрощений розрахунок ІТНВПВ
1. Спрощений розрахунок здійснюється за формулами, наведеними у додатку 1 до цієї Методики.
2. У знаменнику всіх розрахункових формул кількість піднятої води записується у тис. м3/рік.
3. При розрахунку всіх складових ІТНВПВ вони приводяться до тис.м3 піднятої води за фактичними даними за останній рік та позначаються як Qпід. У випадках, коли підприємство реалізує воду, забрану з водних об’єктів, або часткову очищену стічну воду, що за свою санітарно-технічною якістю не відповідає вимогам до питної води і може бути використана для технологічних потреб виробництва інших підприємств або власних, значення Qпід зменшується на відповідну кількість води за формулою
де | Qвлпід | - | власний підйом води підприємством, тис. м3/рік; |
Qпок | - | кількість закупленої води, тис. м3/рік; | |
Qтех | - | підйом води з метою реалізації води непитної якості, зокрема для застосування у виробництві, тис. м3/рік. |
4. При розрахунку втрат води згідно з пунктом 1.4 додатка 1 до цієї Методики коефіцієнт К приймається згідно з таблицею 1.
Таблиця 1. Значення коефіцієнта К
5. При розрахунках витрат води згідно з пунктами 1, 2 розділу ІІ цієї Методики використовується фактична кількість води, що реалізована за засобами вимірювальної техніки та нормами водоспоживання у середньому за останні 3 роки.
6. Дані щодо кількості пожеж, необхідні при розрахунку втрат на пожежогасіння, підприємство може отримати від територіальних органів Державної служби України з надзвичайних ситуацій.
IV. Детальний розрахунок ІТНВПВ
1. Витоки води при підйомі та очищенні розраховуються окремо в кожному конкретному випадку з урахуванням технологічної схеми забору і очищення води, переліку і стану наявних споруд, наявної запірної арматури тощо.
2. Витоки води з трубопроводів при аваріях включають втрати води при її витіканні під час аварій та втрати на промивку і дезінфекцію після ліквідації аварій.
Розрахунок втрат на витікання води при аваріях (W121) здійснюється за формулою
де | ωi | - | жива площа перерізу i-го отвору, тріщини або розлому, м2; |
H | - | середній тиск на даній ділянці, м. в. ст.; | |
ti | - | час витікання води до локалізації аварії, год. |
За відсутності фактичних даних час витікання води до локалізації аварії визначається як 1/6 розрахункового часу ліквідації аварії на трубопроводах систем водопостачання згідно з вимогами нормативно-технічних документів.
Площа перерізу ωі визначається типом руйнування трубопроводу. У випадках свищів, зруйнованих стиків або сальників приймається фактична площа отвору або:
При витіканні води з тріщин у трубах допускається приймати
При витіканні з переломів у трубах
Співвідношення типів руйнування приймається за фактичними даними експлуатації, а за їх відсутності приймається таке співвідношення: зі свищами - 75 %, з тріщинами - 20 % , з переломом - 5 %.
У випадках просадних ґрунтів співвідношення може бути переглянуто і кількість аварій, пов’язаних з переломами, може бути збільшена до 10 %.
Розрахунок втрат води на промивку і дезінфекцію водопровідних мереж після ліквідації аварії при невідомому часі промивки (W122) здійснюється за формулою
де | N | - | кількість аварій на трубопроводі і-го діаметра, од.; |
di | - | діаметр i-ї ділянки трубопроводу, м; | |
Li | - | протяжність промивної ділянки, км. Для водоводів протяжність промивних ділянок приймається за фактичними даними або вважається рівною протяжності ремонтних ділянок, визначених згідно з вимогами нормативно-технічних документів. Для розподільної мережі протяжність промивної ділянки приймається рівною 500 м; | |
К1 | - | коефіцієнт використання води при скиді і дезінфекції, визначається, виходячи з фактичних умов промивки, або дорівнює 2; | |
К2 | - | коефіцієнт використання води при промивці після дезінфекції для забезпечення необхідної концентрації залишкового хлору на рівні 0,3 г/м3 у кінцевій точці ділянки. |
Значення К2 визначаються за фактичними даними або приймаються рівними:
для водоводів з протяжністю ремонтних ділянок 5 км - до 4;
для водоводів з протяжністю ремонтних ділянок 3 км - до 6;
для водопровідних мереж з протяжністю ремонтних ділянок до 0,5 км - до 10.
У разі відомого часу промивки трубопроводу витрати води на скид, дезінфекцію та промивку розраховуються за формулою
де | N | - | кількість аварій на трубопроводі і-го діаметра, шт.; |
Vi | - | швидкість води при гідравлічній промивці, м/с. Зазвичай приймається на рівні 1,5 м/с або за фактичними даними; | |
ti | - | фактичний час промивки і-ї ділянки, год. |
3. Сховані витоки води з трубопроводів.
Рівень схованих витоків пов’язаний з протіканнями через стики і стіни трубопроводів, а також з наявністю невиявлених свищів.
Значення першої складової розраховується за формулою
де | Li | - | довжина і-ї ділянки трубопроводу, км; |
qi | - | допустимий рівень витрат води при гідравлічних випробуваннях згідно з будівельними нормами; | |
Нсер | - | середній тиск води в мережі з урахуванням графіка подачі води, м. в. ст.; | |
К | - | коефіцієнт, який залежить від віку трубопроводів, матеріалу труб, типу стиків. Значення К можуть бути визначені експериментальним шляхом. За відсутності експериментальних даних його значення приймається за таблицею 2. |
Таблиця 2. Значення коефіцієнта К
Кількість води, яка протікає через невиявлені свищі, визначається за формулою
де | Nсв | - | кількість невиявлених свищів; |
ti | - | час витікання через невиявлені свищі протягом року (8760 годин). |
Кількість невиявлених свищів оцінюється за формулою
де | N | - | кількість аварій; |
Т | - | строк служби трубопроводу в роках; | |
ωi | - | площа отвору свища. За відсутності фактичних даних може прийматись рівною 2×10-4 м2. |
4. Витоки з ємнісних споруд оцінюються за фактичними даними або розраховуються за формулою
де | ∑F | - | сумарна змочена поверхня резервуарів, водонапірних башт тощо, м2 ; |
К | - | коефіцієнт, який залежить від віку споруд і визначається згідно з таблицею 1, м3/рік⋅м2. |
5. Витоки води через нещільності арматури складаються з протікань через ущільнення при несправностях, а також з витрат внаслідок просочування води через закриту арматуру.
Перша складова розраховується за формулою
де: | δ | - | доля арматури, яка має протікання. При невідомій кількості приймається 0,1; |
n | - | загальна кількість одиниць арматури; | |
q | - | середні втрати води через ущільнення мережевої арматури, м3/добу. Цей показник оцінюється за фактичними даними, а за їх відсутності може прийматись на рівні 4,3 м3/добу. |
Друга складова розраховується з паспортних даних арматури з урахуванням фактичного часу закриття за формулою
де | qп | - | допустимий рівень протікання води через закриту арматуру (з паспортних даних), м3/добу. За відсутності даних приймаються на рівні 4 л/год (0,096 м3/добу); |
n | - | загальна кількість одиниць арматури, які перебувають в експлуатації. |
6. Витоки води на водорозбірних колонках розраховуються за формулою
де: | N | - | кількість водорозбірних колонок; |
δ | - | доля колонок з витоками. При відсутності фактичних даних приймається значення 0,1. |
1. Втрати води, які не обліковані засобами вимірювальної техніки, складаються з втрат за рахунок розбору води нижче порогу чутливості засобів вимірювальної техніки (W211), за рахунок їх похибки (W212) та несправності (W213).
Втрати за рахунок подачі води нижче порогу чутливості засобів вимірювальної техніки та за рахунок їх похибок розраховуються за формулою
де | qпорi | - | поріг чутливості засобу вимірювальної техніки i-го калібру, м3/год; |
ni | - | кількість засобів вимірювальної техніки i-го калібру; | |
ti | - | кількість годин роботи нижче порогу чутливості. За відсутності даних приймається 2190 год/рік. |
Втрати води за рахунок похибок засобів вимірювальної техніки розраховуються за формулою
де | dіВС | - | похибка засобів вимірювальної техніки, щодо яких здійснюються розрахунки за послуги водопостачання, у долях одиниці; |
QіВС | - | кількість води, поданої водопровідною станцією, тис. м3/рік; | |
dіАБ | - | похибка засобів вимірювальної техніки в абонентів, у долях одиниці; | |
QіАБ | - | кількість води, реалізованої за показниками засобів вимірювальної техніки, тис. м3/рік. |
Втрати води на засобах вимірювальної техніки за рахунок їх несправності розраховуються за формулою
де | nнес ,dнес | - | відповідно кількість та доля несправних засобів вимірювальної техніки у абонентів; |
nліч | - | загальна кількість засобів вимірювальної техніки в абонентів; | |
q | - | середня норма водоспоживання; | |
T | - | середній час від виявлення до заміни несправного засобу вимірювальної техніки на працюючий (пов'язаний з періодичністю перевірки даних). |
За наявності великої кількості засобів вимірювальної техніки з різними характеристиками допускається застосування формули 2.1 додатка 1 до цієї Методики за умови, що значення даної складової нормативу не перевищує значення, встановленого відповідно до додатка 1.
2. Втрати, пов’язані з невідповідністю норм водоспоживання фактичній кількості спожитої води, розраховуються за формулою
де | Qнор | - | кількість води, реалізованої за нормами, м3/рік; |
Qреал | - | загальна кількість реалізованої води, м3/рік. |
Для міст із сезонними коливаннями чисельності населення більше 30 % розрахунок здійснюється за формулою
де | Nі | - | чисельність населення в і-му місяці року, осіб; |
Nmin | - | найменша чисельність населення, зафіксована протягом року, осіб; | |
qнор | - | норма водопостачання, м3/(осіб⋅доба); | |
δнор | - | доля води, яка реалізується населенню за нормами водоспоживання, по відношенню до загальної кількості реалізованої води. |
Коливання чисельності населення приймаються згідно з даними спеціально уповноваженого центрального органу виконавчої влади у галузі статистики.
3. Втрати, пов’язані з несанкціонованим розбором води з водопровідної мережі, встановлюються на підставі інструментального аналізу на рівні W23 = 12 м3/тис. м3.
4. Технологічні втрати води на протипожежні цілі складаються з втрат на пожежогасіння (W241) та втрат на перевірку пожежних гідрантів і проведення навчальних занять (W242).
Втрати на пожежогасіння розраховуються за формулою
де | m | - | кількість автоцистерн, використаних при пожежогасінні, од.; |
W | - | ємність однієї автоцистерни, м3; | |
q | - | витрати води на 1 ствол при пожежогасінні, м3/год; | |
n | - | кількість застосованих під час гасіння пожеж або проведення навчань пожежних гідрантів, кранів або систем автоматичного пожежогасіння; | |
t | - | тривалість роботи пожежних гідрантів, кранів або систем автоматичного пожежогасіння, год. |
За відсутності необхідних даних розрахунки здійснюються за спрощеною формулою
де | Nппож | - | кількість пожеж у середньому за рік (за даними 3 минулих років). Для населених пунктів з населенням більше 10 тис. осіб розрахунки W*241 проводяться відповідно до ДБН В2.5-74:2013 «Водопостачання. Зовнішні мережі та споруди. Основні положення проектування». |
Розрахунок витрат на перевірку пожежних гідрантів здійснюється за формулою
де | nгід | - | загальна кількість гідрантів; |
t | - | тривалість перевірки гідрантів, год. Як правило, складає 0,12 год.; | |
q | - | витрати води, що виникають при перевірці одного пожежного гідранта, л/с (приймаються за фактичними даними або на рівні 15 л/с). |
Заступник |
|
Додаток 1 |
СПРОЩЕНИЙ СПОСІБ
розрахунку втрат і необлікованих витрат води
Додаток 2 |
ФОРМА РОЗРАХУНКІВ
за спрощеним способом
