Про затвердження Положення про підрозділи (загони) спеціального призначення Національної гвардії України
Відповідно до статті 2, частини шостої статті 5 Закону України "Про Національну гвардію України" та з метою визначення правових засад організації та порядку діяльності підрозділів (загонів) спеціального призначення Національної гвардії України, їх правового статусу, функцій та повноважень НАКАЗУЮ:
1. Затвердити Положення про підрозділи (загони) спеціального призначення Національної гвардії України, що додається.
2. Головному управлінню Національної гвардії України забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України в установленому порядку.
3. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.
4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника Міністра генерал-лейтенанта Ярового С.А.
ПОЛОЖЕННЯ
про підрозділи (загони) спеціального призначення Національної гвардії України
1.1. Це Положення визначає принципи та порядок діяльності, права та обов’язки підрозділів (загонів) спеціального призначення Національної гвардії України.
1.2. Підрозділи (загони) спеціального призначення призначені для захисту та охорони життя, прав, свобод і законних інтересів громадян, суспільства і держави від злочинних посягань, охорони громадського порядку та забезпечення громадської безпеки, оперативного реагування на дії незаконних воєнізованих або збройних формувань (груп), терористичних організацій, організованих груп та злочинних організацій, припинення терористичної діяльності, що пов’язані з підвищеним ризиком для життя та здоров’я військовослужбовців та вимагають від особового складу високого рівня професійної підготовки.
1.3. До підрозділів спеціального призначення належать батальйони, роти, взводи, які входять до складу військових частин оперативного призначення, військових частин з охорони важливих державних об’єктів, спеціальних вантажів, військових частин з охорони дипломатичних представництв, консульських установ іноземних держав, представництв міжнародних організацій в Україні.
Загони спеціального призначення входять до складу територіальних управлінь оперативно-територіальних об’єднань та з’єднань, військових частин, баз, що не входять до складу оперативно-територіальних об’єднань Національної гвардії України.
1.4. У своїй діяльності підрозділи (загони) керуються Конституцією України, Законом України "Про Національну гвардію України", іншими законами України, чинними міжнародними договорами, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, актами Президента України та Кабінету Міністрів України, нормативно-правовими актами Міністерства внутрішніх справ України та інших центральних органів виконавчої влади, наказами, директивами, розпорядженнями та дорученнями командувача Національної гвардії України, а також цим Положенням.
1.5. Підрозділи (загони) виконують покладені на них завдання у взаємодії з органами внутрішніх справ, військовими частинами Збройних Сил України, правоохоронними органами спеціального призначення, Управлінням державної охорони України, місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, органами прокуратури, громадськими об’єднаннями та релігійними організаціями, а також разом з адміністрацією та режимними органами об’єктів, що охороняються, та населенням.
ІІ. Завдання та функції підрозділів (загонів) спеціального призначення
2.1. Основними завданнями підрозділів (загонів) є захист та охорона життя, прав, свобод і законних інтересів громадян, суспільства і держави від злочинних та інших протиправних посягань, охорони громадського порядку та забезпечення громадської безпеки, а також у взаємодії з правоохоронними органами - із забезпечення державної безпеки і захисту державного кордону, припинення терористичної діяльності, діяльності незаконних воєнізованих або збройних формувань (груп), терористичних організацій, організованих груп та злочинних організацій.
2.2. Підрозділи під час виконання завдань виконують функції, що покладені на з’єднання, військові частини, до складу яких вони організаційно-штатно входять.
2.3. Загони під час виконання завдань здійснюють:
захист конституційного ладу України, цілісності її території від спроб зміни їх насильницьким шляхом;
виконання завдань територіальної оборони.
Загони під час виконання завдань беруть участь у:
здійсненні заходів державної охорони органів державної влади та посадових осіб;
здійсненні заходів, пов’язаних з припиненням збройних конфліктів та інших провокацій на державному кордоні, а також заходів щодо недопущення масового переходу державного кордону з території суміжних держав;
спеціальних операціях із знешкодження озброєних злочинців, припиненні діяльності не передбачених законом воєнізованих або збройних формувань (груп), організованих груп та злочинних організацій на території України, а також у заходах, пов’язаних із припиненням терористичної діяльності;
припиненні масових заворушень, що супроводжуються насильством над громадянами;
відновленні правопорядку в разі виникнення міжнаціональних і міжконфесійних конфліктів, розблокуванні або припиненні протиправних дій у разі захоплення важливих державних об’єктів або місцевостей, що загрожує безпеці громадян і порушує нормальну діяльність органів державної влади та органів місцевого самоврядування;
ліквідації наслідків надзвичайних або кризових ситуацій на об’єктах, що нею охороняються;
здійсненні заходів правового режиму воєнного та надзвичайного стану.
2.4. Підрозділи (загони) відповідно до покладених на них завдань та функцій повинні:
1) забезпечувати захист та охорону життя, прав, свобод і законних інтересів громадян, суспільства і держави від злочинних та інших протиправних посягань;
2) забезпечувати охорону та оборону об’єктів, що охороняються Національною гвардією України;
3) брати участь у здійсненні заходів державної охорони органів державної влади та посадових осіб;
4) здійснювати комплекс заходів щодо охорони та оборони ядерних установок, ядерних матеріалів, радіоактивних відходів, інших джерел іонізуючого випромінювання державної власності, важливих державних об’єктів, спеціальних вантажів, перелік яких визначається Кабінетом Міністрів України;
5) брати участь у спеціальних операціях із знешкодження озброєних злочинців, припиненні діяльності не передбачених законом воєнізованих або збройних формувань (груп), організованих груп та злочинних організацій на території України, а також у заходах, пов’язаних із припиненням терористичної діяльності;
6) брати участь в антитерористичних операціях, спрямованих проти об’єктів, що перебувають під охороною та обороною Національної гвардії України, надавати Антитерористичному центру при Службі безпеки України необхідні сили і засоби та забезпечувати їх ефективне використання під час проведення антитерористичних операцій;
7) брати участь у заходах, пов’язаних з припиненням збройних конфліктів та інших провокацій на державному кордоні, а також у заходах щодо недопущення масового переходу державного кордону з території суміжних держав;
8) протидіяти масовим заворушенням, що супроводжуються насильством над громадянами із застосуванням зброї;
9) відповідно до своєї компетенції здійснювати заходи, спрямовані на виявлення, блокування і затримання озброєних злочинців, що захопили або здійснюють спроби захоплення заручників, будівель, споруд та інших об’єктів;
10) установлювати, викривати та знешкоджувати бойовий склад, положення, характер дій, місця (райони) висадки повітряних (морських) десантів, диверсійно-розвідувальних груп, незаконних воєнізованих (збройних) формувань (груп), терористичних організацій, організованих груп та злочинних організацій;
11) уживати заходів щодо затримання осіб, які підозрюються у вчиненні кримінального правопорушення, осіб, які вчинили втечу з місць позбавлення волі, дезертирів;
12) розблоковувати або припиняти протиправні дії у разі захоплення важливих об’єктів або місцевостей, що загрожує безпеці громадян і порушує нормальну діяльність органів державної влади та органів місцевого самоврядування;
13) виконувати заходи правового режиму воєнного і надзвичайного стану;
14) вести воєнні (бойові) дії в разі збройного конфлікту чи загрози нападу на Україну;
15) виконувати завдання територіальної оборони;
16) у складі національного персоналу або національного контингенту брати участь у міжнародних операціях з підтримання миру і безпеки на підставі чинних міжнародних договорів, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України, у порядку та на умовах, визначених Законами України;
17) взаємодіяти з органами внутрішніх справ, правоохоронними органами спеціального призначення, Збройними Силами України, органами виконавчої влади та місцевого самоврядування, прокуратури;
18) брати участь у спільних навчаннях, тренуваннях, семінарах за напрямом службово-бойової діяльності підрозділів (загонів) з іншими спеціальними підрозділами;
19) узагальнювати, опрацьовувати та подавати пропозиції до вищестоящого органу управління щодо ефективного використання організаційно-штатної структури підрозділу (загону) та його штатної чисельності;
20) організовувати повсякденну діяльність та контролювати її стан;
21) проводити заходи морально-психологічного забезпечення;
22) запобігати й протидіяти корупційним та кримінальним правопорушенням військовослужбовців підрозділів (загонів);
23) організовувати згідно з програмами навчання бойову та спеціальну підготовку особового складу;
24) здійснювати заходи щодо забезпечення охорони державної таємниці;
25) виконувати заходи щодо технічного захисту інформації, здійснювати контроль за його належним станом та подавати пропозиції щодо його поліпшення;
26) здійснювати заходи щодо запобігання травматизму та загибелі особового складу;
27) здійснювати заходи щодо забезпечення радіаційного, хімічного, біологічного захисту та екологічної безпеки особового складу.
2.5. Забороняється залучення підрозділів (загонів) для виконання завдань, не пов’язаних з їх службово-бойовою діяльністю, та до виконання планових завдань бойової служби гарнізону.
III. Організаційно-штатна структура та підпорядкування підрозділів (загонів)
3.1. Структуру підрозділів (загонів), у тому числі на особливий період, затверджує Міністр внутрішніх справ України за пропозицією командувача Національної гвардії України.
3.2. Штати підрозділів (загонів), у тому числі на особливий період, а також зміни до них затверджує командувач Національної гвардії України.
3.3. Підрозділи спеціального призначення, які входять до складу військових частин оперативного призначення, військових частин з охорони важливих державних об’єктів, спеціальних вантажів, військових частин з охорони дипломатичних представництв, консульських установ іноземних держав, представництв міжнародних організацій в Україні підпорядковуються командирові військової частини.
3.4. Загони, що входять до складу територіальних управлінь оперативно-територіальних об’єднань з питань організації проходження військової служби, матеріально-технічного забезпечення, підпорядковуються начальникові територіального управління оперативно-територіального об’єднання, загони, що входять до складу військових частин, баз, які не входять до складу оперативно-територіальних об’єднань, - командиру (начальникові) військової частини, бази.
З питань організації та залучення до виконання службово-бойових завдань загони підпорядковані командувачеві Національної гвардії України.
3.5. Організація, контроль за навчально-методичним забезпеченням та виконанням службово-бойової діяльності загонів спеціального призначення здійснюються через управління спеціальних операцій "Омега" Головного управління Національної гвардії України.
ІV. Особовий склад підрозділів (загонів) та проходження служби
4.1. Особовий склад підрозділів (загонів) складається з військовослужбовців та працівників.
4.2. Підрозділи (загони) комплектуються особами офіцерського та особами рядового, сержантського і старшинського складу, які проходять військову службу за контрактом, відповідно до чинного законодавства України.
4.3. Добір кандидатів на відповідні посади в підрозділи (загони) та перевірка придатності до служби в підрозділах (загонах) здійснюються командувачем Національної гвардії України.
4.4. З метою якісного виконання службово-бойових завдань особовим складом Національної гвардії України за напрямами підготовки проводяться навчання для отримання допуску до проведення висотних робіт, парашутних стрибків, роботи з вибуховими матеріалами та здійснення водолазних спусків, а також підвищення їх кваліфікації.
4.5. Особовий склад підрозділів (загонів) забезпечується форменим одягом і знаками розрізнення.
4.6. При виконанні покладених завдань та участі в спеціальних операціях військовослужбовці підрозділу (загону) мають право застосовувати заходи фізичного впливу, спеціальні засоби, вогнепальну зброю, озброєння та бойову техніку на підставах та в порядку, передбачених Законами України "Про Національну гвардію України", "Про міліцію", статутами Збройних Сил України, постановою Ради Міністрів Української РСР від 27 лютого 1991 року № 49 "Про затвердження Правил застосування спеціальних засобів при охороні громадського порядку".
V. Організація управління і забезпечення діяльності підрозділу (загону). Права та обов’язки командира підрозділу (загону)
5.1. Безпосереднє керівництво підрозділом (загоном) здійснюється командиром підрозділу (загону), який є прямим начальником особового складу підрозділу (загону).
Командир підрозділу (загону) та його заступники призначаються на посади і звільняються з посад за рішенням командувача Національної гвардії України.
5.2. Функціональні обов’язки військовослужбовців підрозділів (загонів) визначаються командиром підрозділу (загону).
5.3. Командир підрозділу (загону), крім виконання обов'язків, передбачених статтями 58-60, 63-65, 101-102, 111-112, 119-120 Статуту внутрішньої служби Збройних Сил України, зобов'язаний:
аналізувати інформацію про прояви терористичної та озброєної організованої злочинної діяльності, уносити пропозиції (під час проведення спеціальної операції - її керівникові) щодо найбільш доцільного застосування і використання сил і засобів підрозділу (загону);
у межах компетенції взаємодіяти з підрозділами органів внутрішніх справ, Служби безпеки України, Управління державної охорони України, інших правоохоронних органів, з відповідними підрозділами центральних органів виконавчої влади, місцевими органами виконавчої влади та органами місцевого самоврядування;
брати участь в організації проведення антитерористичних заходів;
організовувати та забезпечувати підготовку особового складу підрозділу (загону) відповідно до покладених завдань;
забезпечувати дотримання законів України, інших нормативно-правових актів щодо застосування особовим складом підрозділу (загону) фізичної сили, спеціальних засобів і зброї;
вивчати, узагальнювати та впроваджувати в практичну діяльність підрозділу (загону) позитивний досвід діяльності вітчизняних та іноземних підрозділів спеціального призначення;
здійснювати заходи щодо організації захисту державної таємниці та службової інформації і контролю за веденням діловодства, збереженням документів відповідно до чинного законодавства, контролювати стан службової та виконавської дисципліни в підрозділі (загоні).
5.4. Командир підрозділу (загону) має право:
представляти підрозділ (загін) у структурних підрозділах Головного органу військового управління Національної гвардії України та в органах державної влади з питань, що належать до його компетенції;
готувати запити та отримувати в установленому порядку інформацію з питань службово-бойового застосування підрозділу (загону);
у межах компетенції вносити пропозиції щодо вдосконалення службово-бойової діяльності підрозділу (загону).
Командир загону щодо підлеглих військовослужбовців користується дисциплінарною владою командира батальйону.
VI. Фінансове та матеріально-технічне забезпечення підрозділів (загонів)
6.1. Фінансування діяльності військових частин здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, а також інших джерел, не заборонених законом.
6.2. За підрозділами (загонами) з метою забезпечення їх діяльності та якісного виконання покладених завдань закріплюються в установленому порядку будинки, споруди, передавальні пристрої, усі види озброєння, бойова та інша техніка, боєприпаси, пально-мастильні матеріали, продовольство, технічне, аеродромне, шкіперське, навігаційне, речове, культурно-просвітницьке, медичне, ветеринарне, побутове, хімічне, інженерне майно, майно зв’язку.
Використання майна та техніки іншими підрозділами забороняється.
6.3. Фінансове та матеріально-технічне забезпечення підрозділів (загонів) здійснюється Головним управлінням Національної гвардії України та іншими органами виконавчої влади через органи і підрозділи забезпечення територіальних управлінь, з’єднань, військових частин Національної гвардії, до складу яких організаційно-штатно входять зазначені підрозділи (загони).
