Про затвердження Порядку організації медичного забезпечення в системі Державної служби України з надзвичайних ситуацій
Відповідно до Кодексу цивільного захисту України та постанови Кабінету Міністрів України від 25 квітня 2014 року № 120 «Питання спрямування та координації діяльності Державної служби з надзвичайних ситуацій» НАКАЗУЮ:
1. Затвердити Порядок організації медичного забезпечення в системі Державної служби України з надзвичайних ситуацій, що додається.
2. Департаменту юридичного забезпечення МВС України (Горбась Д.В.) забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України в установленому порядку.
3. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 06 квітня 2009 року № 239 “Про затвердження Порядку організації медико-санітарної допомоги в МНС”, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 03 липня 2009 року за № 598/16614.
4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.
ПОГОДЖЕНО: |
|
ПОРЯДОК
організації медичного забезпечення в системі Державної служби України з надзвичайних ситуацій
1. Цей Порядок визначає основні правові, організаційні та соціальні засади медичного забезпечення в системі Державної служби України з надзвичайних ситуацій.
2. У системі ДСНС України обслуговуються такі категорії осіб (далі - прикріплений контингент):
особи рядового і начальницького складу служби цивільного захисту (далі - особи рядового і начальницького складу);
курсанти та ліцеїсти навчальних закладів цивільного захисту (далі - курсанти);
основні працівники професійних аварійно-рятувальних служб та працівники цивільного захисту (далі - рятувальники);
ветерани служби цивільного захисту (військової служби, органів внутрішніх справ, державної пожежної охорони), звільнені в запас (відставку) з МНС України та ДСНС України (далі - ветерани);
особи, які відповідно до Закону України “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” мають право на користування закладами охорони здоров’я ДСНС України, у тому числі при виході на пенсію та зміні місця роботи або служби (далі - ветерани війни та прирівняні до них особи);
особи, звільнені зі служби цивільного захисту, визнані інвалідами війни внаслідок захворювання, каліцтва, пов’язаного з виконанням службових обов’язків, та інші інваліди, які отримують пенсію відповідно до Закону України “Про пенсійне забезпечення осіб, звільнених з військової служби, та деяких інших осіб” (далі - інваліди);
члени сімей осіб рядового і начальницького складу, курсантів навчальних закладів цивільного захисту, загиблих під час проходження військової служби (служби цивільного захисту) (далі - члени сімей загиблих).
3. Медичне забезпечення в системі ДСНС України включає комплекс лікувально-профілактичних, санітарно-гігієнічних, організаційно-методичних, протиепідемічних заходів та заходів медичного постачання, спрямованих на збереження життя і здоров’я осіб, зазначених у пункті 2 розділу І цього Порядку, забезпечення оперативного медичного реагування на надзвичайні ситуації, надання своєчасної медичної допомоги рятувальникам та проведення їх медико-психологічної реабілітації, що здійснюються закладами охорони здоров’я ДСНС України.
4. Завдання закладів охорони здоров’я ДСНС України визначаються відповідно до основних завдань організаційних структур ДСНС України, стану здоров’я, фізичного розвитку, рівня і характеру захворюваності осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, умов їх розміщення (побуту), у тому числі під час виконання завдань за призначенням, санітарно-епідемічної обстановки, кліматогеографічних особливостей території (району) проведення аварійно-рятувальних робіт та масштабу медико-санітарних наслідків надзвичайних ситуацій.
5. Медичні працівники та інші особи закладів охорони здоров’я ДСНС України, яким у зв’язку з виконанням професійних або службових обов’язків стало відомо про хворобу, медичне обстеження, огляд та їх результати, інтимну і сімейну сторони життя громадянина, не мають права розголошувати ці відомості, крім передбачених законодавчими актами випадків.
6. Медична допомога в закладах охорони здоров’я ДСНС України надається на основі відповідної ліцензії та професійної діяльності медичних (фармацевтичних) працівників.
ІІ. Порядок прикріплення на медичне забезпечення. Організація медичного обліку
1. Постановка на медичний облік осіб, зазначених у пункті 2 розділу І цього Порядку, здійснюється через органи (підрозділи) ДСНС України, до складу яких входять заклади охорони здоров’я ДСНС України:
особи рядового і начальницького складу, рятувальники, курсанти, ветерани, ветерани війни та прирівняні до них особи, які працюють у системі ДСНС України, - за місцем проходження служби (навчання, роботи);
непрацюючі в системі ДСНС України ветерани, інваліди і ветерани війни та прирівняні до них особи - за останнім місцем проходження служби (роботи); у разі відсутності в органах і підрозділах цивільного захисту за останнім місцем проходження служби (роботи) закладів охорони здоров’я ДСНС України або зміни місця проживання - при територіальних органах ДСНС України в областях та місті Києві відповідно до реєстрації місця проживання, зазначеної в паспорті особи;
члени сімей загиблих - за останнім місцем проходження служби загиблого або місцем проживання сім’ї загиблого.
2. Особи рядового і начальницького складу, які проходять службу, та ветерани, ветерани війни та прирівняні до них особи, які працюють в органах чи підрозділах цивільного захисту, що не мають у своєму складі закладів охорони здоров’я ДСНС України та не підпорядковуються територіальним органам управління (центрального підпорядкування), ставляться на медичний облік у головних управліннях (управліннях) ДСНС України в областях - за територіальним принципом.
У місті Києві згадані вище особи, у тому числі зі складу апарату ДСНС України, ставляться на медичний облік в Управлінні забезпечення Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту ДСНС України.
3. Постановка на медичний облік осіб рядового і начальницького складу, рятувальників, курсантів, працюючих ветеранів, ветеранів війни та прирівняних до них осіб здійснюється на підставі списків, затверджених керівником органу (підрозділу) ДСНС України, що надаються підрозділами по роботі з персоналом.
4. Постановка на медичний облік інвалідів, непрацюючих ветеранів, непрацюючих ветеранів війни та прирівняних до них осіб здійснюється на підставі заяви, зразок якої наведено у додатку до цього Порядку, рішенням керівника органу (підрозділу) ДСНС України.
До цієї заяви додають документи, що підтверджують право на медичне забезпечення у закладах охорони здоров’я ДСНС України:
непрацюючі ветерани - копії посвідчень пенсіонера ДСНС України (МНС України) та ветерана служби цивільного захисту (військової служби, органів внутрішніх справ, державної пожежної охорони), копію сторінок паспорта громадянина України (із зображенням фотографії, прізвища, імені та по батькові і наявністю відомостей про реєстрацію особи за місцем проживання) або довідку з місця проживання про склад сім’ї та реєстрацію;
інваліди, непрацюючі ветерани війни та прирівняні до них особи - копії посвідчень пенсіонера ДСНС України (МНС України) (за наявності), ветерана війни, інваліда війни, учасника бойових дій, довідку, що підтверджує роботу в органах (підрозділах) ДСНС України (МНС України) до виходу на пенсію чи зміну місця роботи, та копію сторінок паспорта (із зображенням фотографії, прізвища, імені та по батькові і наявністю відомостей про реєстрацію місця проживання особи) або довідку з місця проживання про склад сім’ї та реєстрацію;
члени сімей загиблих - копії документів, що засвідчують їх родинний зв’язок.
В усіх випадках, визначених у цьому пункті, з метою підтвердження достовірності копій наданих документів необхідно представляти їх разом з оригіналами.
5. Керівник органу (підрозділу) ДСНС України, до складу якого входить заклад охорони здоров’я ДСНС України, затверджує списки (зміни до списків) прикріплених контингентів у двох примірниках, один з яких зберігається у начальника медичного структурного підрозділу органу (підрозділу) ДСНС України, а другий передається начальнику закладу охорони здоров’я ДСНС України.
6. У закладах охорони здоров’я ДСНС України використовуються форми облікової статистичної документації, затверджені наказами центрального органу виконавчої влади, який забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я.
7. Основними обліковими медичними документами особи, яка перебуває на медичному обліку в закладі охорони здоров’я ДСНС України, є медична карта амбулаторного хворого (форма № 025/о) та медична карта стаціонарного хворого (форма № 003/о), що ведуться та зберігаються в закладі охорони здоров’я.
Медичні карти амбулаторного хворого зберігаються в закладах охорони здоров’я ДСНС України за номерним принципом. Якщо хворі не відвідували заклад п’ять років і більше, медичні карти передаються до архіву закладу. Медичні карти амбулаторного хворого знищуються в установленому порядку після п’ятирічного зберігання в архіві.
Медична карта стаціонарного хворого зберігається в архіві закладу охорони здоров’я ДСНС України протягом 25 років.
8. Особа, яка втратила право на медичне обслуговування в закладах охорони здоров’я ДСНС України, знімається з обліку. Медичні документи передаються їй особисто на підставі особистої заяви.
ІІІ. Організація надання медико-санітарної допомоги в закладах охорони здоров’я ДСНС України
1. Організація та забезпечення медико-санітарної допомоги прикріпленому контингенту в закладах охорони здоров’я ДСНС України покладаються на керівника цього закладу.
У разі відсутності закладів охорони здоров’я ДСНС України організація медико-санітарної допомоги прикріпленому контингенту в закладах охорони здоров’я інших центральних органів виконавчої влади здійснюється посадовими особами медичного структурного підрозділу територіального органу ДСНС України в областях та місті Києві.
Контроль за якістю надання медико-санітарної допомоги відповідно до державних соціальних нормативів та галузевих стандартів у сфері охорони здоров’я покладається на керівника медичного структурного підрозділу територіального органу ДСНС України в областях та місті Києві.
2. Медико-санітарна допомога надається відповідно до державних соціальних нормативів у сфері охорони здоров’я у порядку, передбаченому законодавством України, у тому числі:
переліку та обсягу гарантованого рівня медичної допомоги громадянам у державних і комунальних закладах охорони здоров’я;
нормативів надання медичної допомоги, що включають обсяг діагностичних, лікувальних та профілактичних процедур;
показників якості надання медичної допомоги;
нормативів пільгового забезпечення окремих категорій населення лікарськими засобами та іншими спеціальними засобами;
нормативів забезпечення стаціонарною медичною допомогою;
нормативів забезпечення медикаментами державних і комунальних закладів охорони здоров’я;
нормативів санаторно-курортного забезпечення;
нормативів забезпечення харчуванням у державних і комунальних закладах охорони здоров’я.
3. Головними напрямами діяльності закладів охорони здоров’я ДСНС України є:
надання медичної допомоги хворим у встановленому для кожного окремого закладу обсязі;
організація та проведення диспансеризації;
проведення обов’язкових медичних оглядів кандидатів на службу до ДСНС України, осіб рядового, начальницького складу та рятувальників, курсантів навчальних закладів цивільного захисту, осіб, які бажають вступити до навчальних закладів цивільного захисту;
організація і проведення санаторно-курортного лікування та медико-психологічної реабілітації;
здійснення санітарно-гігієнічних заходів в органах, підрозділах та закладах ДСНС України;
організація і надання своєчасної екстреної медичної допомоги у зоні надзвичайної ситуації (осередку ураження) особам рядового і начальницького складу служби цивільного захисту, рятувальникам та іншим особам, постраждалим при ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій, організація їх медичної евакуації до лікувально-профілактичних закладів;
проведення організаційно-методичної роботи з питань охорони здоров’я.
4. При наданні медичної допомоги у закладах охорони здоров’я ДСНС України прикріплені контингенти забезпечуються безоплатно:
лікарськими засобами відповідно до Переліку лікарських засобів вітчизняного та іноземного виробництва, які можуть закуповувати заклади й установи охорони здоров’я, що повністю або частково фінансуються з державного та місцевих бюджетів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 05 вересня 1996 року № 1071 “Про порядок закупівлі лікарських засобів закладами та установами охорони здоров’я, що фінансуються з бюджету” (далі - Перелік лікарських засобів);
виробами медичного призначення, в тому числі матеріалами для зубопротезування (за винятком протезування з дорогоцінних металів);
інвентарним медичним майном (тимчасово) на період лікування або реабілітації.
5. Особам, які мають право на безоплатне отримання лікарських засобів та виробів медичного призначення, витрати на придбані за власні кошти в інших аптеках України за рецептами лікарів закладів охорони здоров’я лікарські засоби, що входять до Переліку лікарських засобів, відшкодовуються за рахунок та в межах кошторисних призначень ДСНС України на підставі їх рапорту (заяви), до якого додаються оригінали відповідних документів, що підтверджують ці витрати.
Дозвіл на виплату компенсації за придбані лікарські засоби (вироби медичного призначення) надає керівник підрозділу, до якого прикріплена на медичне обслуговування особа.
6. Забезпечення за медичними показаннями технічними та іншими засобами реабілітації, виробами медичного призначення інвалідів, а також компенсація їм витрат за придбання зазначених засобів за власні кошти здійснюються в порядку, визначеному чинним законодавством України.
7. У разі відсутності за місцем проходження служби чи проживання прикріпленого контингенту закладів охорони здоров’я ДСНС України, а також у разі відсутності в таких закладах (підрозділах) необхідних відділень, фахівців, спеціального обладнання безоплатна медична допомога зазначеним особам надається в закладах охорони здоров’я Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, інших державних або комунальних закладах охорони здоров’я за рахунок коштів, передбачених на утримання ДСНС України.
8. Особам рядового і начальницького складу, рятувальникам, курсантам під час відрядження, відпустки поза межі регіону, в якому вони проходять службу, медична допомога при необхідності надається у закладах охорони здоров’я ДСНС України, на території яких перебуває зазначена особа.
9. У разі необхідності лікування особи рядового і начальницького складу, рятувальника або курсанта в закладі охорони здоров’я, розташованому в іншому регіоні, медична допомога організовується через орган (підрозділ) ДСНС України того регіону, в якому розташований заклад. Питання направлення хворого на лікування до лікувально-профілактичного закладу іншого регіону врегульовуються шляхом взаємодії керівників медичних структурних підрозділів органів управління (підрозділів) ДСНС України зазначених регіонів.
IV. Лікувально-профілактична робота
1. Лікувально-профілактична робота включає сукупність заходів, що проводяться в органах і підрозділах ДСНС України з метою збереження і зміцнення здоров’я прикріплених контингентів, забезпечення їх високої працездатності, попередження і зниження рівня захворюваності, працевтрат, своєчасного виявлення і лікування осіб, які захворіли, найшвидшого відновлення їх здоров’я.
2. Лікувально-профілактичні заходи здійснюють заклади охорони здоров’я ДСНС України.
3. До лікувально-профілактичних заходів належать:
надання медичної допомоги прикріпленому контингенту в повсякденній діяльності та при виконанні завдань за призначенням;
диспансеризація та проведення динамічного нагляду прикріплених контингентів;
здійснення заходів щодо профілактики інфекційних захворювань, у тому числі організація і проведення екстреної та імунопрофілактики певних інфекційних хвороб;
здійснення санітарно-просвітницької роботи;
своєчасне виявлення осіб, які захворіли, надання їм необхідної медичної допомоги;
відновлювальне лікування, у тому числі у відділенні реабілітації санаторно-курортного закладу ДСНС України (Міністерства оборони України, Міністерства внутрішніх справ України, центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, інших державних або комунальних закладах охорони здоров’я за рахунок коштів, передбачених на утримання ДСНС України);
санаторно-курортне лікування та проведення медико-психологічної реабілітації;
проведення військово-лікарської експертизи;
постійне вивчення та аналізування умов службової діяльності осіб рядового і начальницького складу, курсантів та рятувальників з метою виявлення факторів, що негативно впливають на їх здоров’я і можуть стати причиною виникнення захворювань і травм, та розроблення на основі аналізування комплексних профілактичних заходів;
проведення наукової, винахідницької та раціоналізаторської роботи.
4. Лікувально-профілактичні заходи ґрунтуються на систематичному аналізі причин, рівня і структури поширеності захворювань, захворюваності з тимчасовою втратою працездатності, інвалідності осіб рядового і начальницького складу, рятувальників і курсантів та ефективності заходів з охорони здоров’я, у тому числі аналізі впливу неблагополучних факторів навколишнього середовища під час ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.
5. Основою лікувально-профілактичних заходів у ДСНС України є диспансеризація.
6. З метою своєчасного виявлення захворювань та збереження здоров’я прикріплені контингенти та працівники, зайняті на важких роботах, роботах із шкідливими чи небезпечними умовами праці або таких, де є потреба у професійному доборі, щороку проходять чергові та позачергові профілактичні медичні огляди в порядку, передбаченому законодавством України.
7. Рятувальники повинні проходити медичний огляд після проведення аварійно-рятувальних робіт.
8. На прохання особи рядового чи начальницького складу або рятувальника проводиться позачерговий медичний огляд, якщо така особа вважає, що погіршення стану її здоров’я пов’язане з виконанням нею професійних обов’язків або перешкоджає подальшому проходженню служби.
9. Позачерговий медичний огляд особи рядового чи начальницького складу або рятувальника може проводитися за ініціативою роботодавця, якщо стан здоров’я такої особи перешкоджає подальшому проходженню служби або виконанню службових обов’язків за контрактом.
10. Санаторно-курортне лікування прикріплених контингентів здійснюється на підставі Кодексу цивільного захисту України, Законів України “Про статус ветеранів військової служби, ветеранів органів внутрішніх справ і деяких інших осіб та їх соціальний захист”, “Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту” та інших нормативно-правових актів, які визначають порядок санаторно-курортного лікування.
V. Санітарно-гігієнічні та протиепідемічні заходи
1. Забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя серед осіб рядового і начальницького складу, курсантів та рятувальників покладається на посадових осіб ДСНС України та досягається шляхом створення належних санітарно-гігієнічних умов праці та навчання, дотримання санітарно-гігієнічних та санітарно-протиепідемічних норм і правил праці, водопостачання, харчування, розміщення, побуту зазначених осіб як у повсякденній діяльності, так і під час ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій.
2. З метою недопущення виникнення та поширення інфекційних хвороб, отруєнь, радіаційних уражень серед осіб рядового і начальницького складу та рятувальників організовується і здійснюється санітарно-епідеміологічний нагляд в органах та підрозділах ДСНС України.
Крім того, медичні працівники системи ДСНС України організовують і здійснюють профілактичні заходи з метою недопущення виникнення та розповсюдження інфекційних захворювань серед осіб рядового і начальницького складу, курсантів та рятувальників, а також організовують і проводять первинні протиепідемічні заходи у разі виникнення випадків інфекційних захворювань.
3. У разі необхідності для організації та проведення санітарно-гігієнічних, протиепідемічних та профілактичних заходів в органах та підрозділах ДСНС України можуть залучатися спеціалісти територіальних органів Державної санітарно-епідеміологічної служби України.
VI. Організація медичного постачання
1. Медичне постачання включає комплекс взаємопов’язаних управлінських та організаційно-практичних заходів, спрямованих на своєчасне (оперативне), повне та безперебійне забезпечення органів і підрозділів ДСНС України медичним майном та медичною технікою для здійснення лікувально-профілактичних, санітарно-гігієнічних, протиепідемічних заходів, а також проведення медичної підготовки осіб рядового і начальницького складу, курсантів та рятувальників.
До медичного майна належать лікарські та дезінфекційні засоби, реактиви, перев’язувальні і шовні матеріали та інші вироби і предмети медичного призначення.
До медичної техніки належать медична апаратура, прилади, спеціальні засоби збору і транспортування постраждалих і хворих, типове медичне обладнання, медичні та санітарні автомобілі і установки.
2. Організація медичного постачання покладається на медичні структурні підрозділи органів (підрозділів) ДСНС України, керівників закладів охорони здоров’я ДСНС України.
3. Організація заходів з медичного постачання складається з таких функцій: планування заходів, впровадження їх у дію, контроль за виконанням, ведення встановленої облікової та звітної документації.
4. Забезпечення лікарськими засобами, виробами медичного призначення та медичною технікою органів і підрозділів ДСНС України здійснюється відповідно до норм забезпечення та табелів оснащення, які розробляються з урахуванням функціонального призначення, організаційно-штатної структури та режиму функціонування органу або підрозділу ДСНС України і передбачають забезпечення його основних функцій протягом певного часу.
Порядок накопичення, зберігання, поповнення і використання медичного майна, призначеного для медичних підрозділів, що формуються на особливий період, визначається окремо.
5. Практичні заходи медичного постачання передбачають: визначення потреби у медичному майні і техніці, їх придбання, транспортування, облік, зберігання (утримання), видачу, експлуатацію, ремонт, списання та організацію контролю.
6. Для забезпечення роботи закладів охорони здоров’я ДСНС України використовуються медичне майно і техніка поточного постачання, а також запас медичного майна (оперативний резерв), створений на випадок ліквідації надзвичайних ситуацій природного та техногенного характеру. В особливий період - медичне майно і техніка довготривалого зберігання.
VII. Організація медичного забезпечення осіб рядового і начальницького складу (рятувальників) аварійно-рятувальних підрозділів та формувань ДСНС України в умовах надзвичайних ситуацій
1. Медичне забезпечення осіб рядового і начальницького складу (рятувальників) аварійно-рятувальних підрозділів та формувань ДСНС України при ліквідації наслідків надзвичайних ситуацій здійснюється мобільними медичними пунктами, виїзними лікарськими (фельдшерськими) бригадами, які формуються на базі закладів охорони здоров’я ДСНС України.
У разі необхідності застосовується мобільний госпіталь ДСНС України. Госпіталь призначений для надання вторинної (спеціалізованої) та окремих видів третинної (високоспеціалізованої) медичної допомоги постраждалому населенню та рятувальникам у зонах надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру.
2. При підготовці до реагування на надзвичайні ситуації закладами охорони здоров’я ДСНС України проводяться такі заходи:
готуються мобільні медичні пункти та виїзні лікарські (фельдшерські) бригади до виконання завдань за призначенням;
проводяться заняття з медичними фахівцями, які будуть залучатися до медичного забезпечення осіб рядового і начальницького складу (рятувальників);
доукомплектовуються пересувні медичні підрозділи майном та медикаментами з розрахунку на один місяць роботи;
готується медична техніка для здійснення маршу;
видаються (готуються) індивідуальні засоби захисту органів дихання та шкіри;
визначаються шляхи евакуації і лікувально-профілактичні заклади на маршруті руху колон та напрямках руху поїздів;
проводяться профілактичні заходи серед осіб рядового і начальницького складу (рятувальників), які залучаються до ліквідації надзвичайних ситуацій та їх наслідків;
організовується взаємодія з територіальними органами ДСНС України в областях та місті Києві, через які пролягатимуть маршрути руху колон, з метою надання допомоги в організації медичного забезпечення осіб рядового і начальницького складу (рятувальників) при здійсненні маршу на території області;
проводяться заняття з особами рядового і начальницького складу (рятувальниками) щодо дотримання та виконання санітарно-гігієнічних та протиепідемічних заходів під час здійснення маршу та під час виконання аварійно-рятувальних робіт;
визначаються медичні фахівці, які будуть надавати медичну допомогу, та обсяги допомоги під час маршу;
здійснюються інші підготовчі заходи, спрямовані на організацію якісного медичного забезпечення осіб рядового і начальницького складу (рятувальників) під час маршу та проведення аварійно-рятувальних робіт.
3. При реагуванні на надзвичайні ситуації особовим складом мобільних медичних пунктів та виїзних лікарських (фельдшерських) бригад проводяться такі заходи:
організовується медична допомога при здійсненні маршу шляхом самодопомоги та взаємодопомоги, на привалах - визначеними медичними фахівцями. Госпіталізація хворих на марші здійснюється у найближчі лікувальні заклади за маршрутом руху колон з наступною доповіддю начальнику медичної служби ДСНС України;
проводиться медична розвідка до прибуття на місце призначення, організовується взаємодія з закладами охорони здоров’я та медичними підрозділами інших центральних органів виконавчої влади для надання особам рядового і начальницького складу (рятувальникам) у разі потреби первинної і спеціалізованої медичної допомоги, а також з територіальними закладами державної санітарно-епідеміологічної служби України і Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України (у випадку виникнення епізоотій інфекційних захворювань, спільних для людей і тварин) для організації і здійснення відповідних санітарно-гігієнічних та протиепідемічних заходів;
надається екстрена медична допомога особам рядового і начальницького складу (рятувальникам) у пунктах розміщення аварійно-рятувальних підрозділів і в місцях проведення аварійно-рятувальних робіт, а також постраждалому населенню, що її потребує. У разі потреби здійснюється медичне сортування постраждалих та підготовка їх до евакуації у лікувальні заклади;
організуються та проводяться санітарно-гігієнічні та протиепідемічні заходи, зокрема медичний контроль за станом здоров’я осіб рядового і начальницького складу (рятувальників), санітарний нагляд за умовами проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, розміщення, харчування, водопостачання, лазне-прального обслуговування, медичної експертизи продуктів харчування та питної води, здійснюються заходи, спрямовані на зниження сприйнятливості особового складу до інфекцій;
налагоджується взаємозв’язок медичних фахівців аварійно-рятувальних підрозділів з медичним структурним підрозділом територіального органу ДСНС України в області та місті Києві, на території якого проводяться аварійно-рятувальні роботи, і медичним структурним підрозділом ДСНС України, а також організовується щоденне їх інформування про стан медичного забезпечення та захворюваність осіб рядового і начальницького складу (рятувальників).
Місця розгортання мобільних медичних пунктів (виїзних лікарських (фельдшерських) бригад) та перебування медичних працівників і санітарного транспорту на ділянці проведення аварійно-рятувальних робіт визначаються керівником цих робіт. При евакуації постраждалих до лікувальних закладів здійснюється попередня передача інформації до лікувального закладу про надходження постраждалих. Медичні працівники обов’язково забезпечуються засобами зв’язку.
4. Начальники територіальних органів ДСНС України в областях та місті Києві, через які пролягатимуть маршрути руху колон, у разі потреби забезпечують організацію стаціонарної медичної допомоги особам рядового начальницького складу (рятувальникам) на марші.
5. Начальник територіального органу ДСНС України в області та місті Києві, на території якого проводяться аварійно-рятувальні роботи, забезпечує можливість стаціонарного лікування осіб рядового і начальницького складу (рятувальників) зі штату залучених аварійно-рятувальних підрозділів на базі закладів охорони здоров’я, а також надання у разі потреби допомоги фахівцями вищевказаних закладів у діагностуванні і лікуванні осіб рядового і начальницького складу (рятувальників) та проведенні протиепідемічних заходів.
6. Медичне постачання медичних підрозділів і фахівців, у тому числі осіб рядового і начальницького складу (рятувальників), здійснюється через медичний структурний підрозділ територіального органу ДСНС України в області та місті Києві, на території якого проводяться аварійно-рятувальні роботи.
7. Після завершення аварійно-рятувальних робіт медичне забезпечення маршу аварійно-рятувальних підрозділів у пункти постійної дислокації здійснюється аналогічно медичному забезпеченню маршу в район надзвичайної ситуації. Напередодні здійснення маршу хворі, лікування яких може бути завершено в амбулаторних умовах, виписуються з закладів охорони здоров’я. За наявності хворих, які залишаються в закладах охорони здоров’я, інформація про них передається територіальному органу ДСНС України в області та місті Києві, на території якого проводилися аварійно-рятувальні роботи, з метою надання необхідної допомоги в організації якісного лікування цих хворих і медичному структурному підрозділу ДСНС України.
VIII. Організація медико-психологічної реабілітації
1. Медико-психологічна реабілітація - комплекс лікувально-профілактичних, реабілітаційних та оздоровчих заходів, спрямованих на відновлення психофізіологічних функцій, оптимальної працездатності, соціальної активності рятувальників аварійно-рятувальних служб (формувань), осіб, залучених до виконання аварійно-рятувальних робіт у разі виникнення надзвичайної ситуації, а також постраждалих внаслідок такої надзвичайної ситуації.
2. Особи, які безпосередньо брали участь у проведенні аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт або залучалися до цілодобового чергування, пов’язаного з ліквідацією наслідків надзвичайної ситуації, мають право один раз на рік пройти безоплатно курс медико-психологічної реабілітації строком не менш як 14 діб, а ті з них, які отримали травми або брали участь у проведенні аварійно-рятувальних робіт, пов’язаних із загибеллю людей, зобов’язані пройти відповідне лікування та реабілітацію в центрах медико-психологічної реабілітації.
3. Висновок про необхідність направлення на медико-психологічну реабілітацію основних працівників професійних аварійно-рятувальних служб та працівників цивільного захисту надають лікарсько-експертні комісії ДСНС України або медико-соціальні експертні комісії центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування та реалізує державну політику у сфері охорони здоров’я, за місцем роботи.
4. Висновок про необхідність направлення на медико-психологічну реабілітацію осіб рядового і начальницького складу служби цивільного захисту надають лікарсько-експертні комісії ДСНС України.
