Питання Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства
{Назва Постанови із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 838 від 11.09.2019}
{Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ
№ 224 від 15.04.2015
№ 387 від 08.04.2015
№ 738 від 23.09.2015
№ 768 від 30.09.2015
№ 1170 від 16.12.2015
№ 4 від 13.01.2016
№ 146 від 02.03.2016
№ 225 від 23.03.2016
№ 455 від 22.07.2016
№ 568 від 31.08.2016
№ 585 від 23.08.2016
№ 765 від 26.10.2016
№ 1011 від 28.12.2016
№ 76 від 16.01.2017
№ 323 від 25.04.2018
№ 554 від 11.07.2018
№ 666 від 29.08.2018
№ 702 від 29.08.2018
№ 120 від 20.02.2019
№ 355 від 24.04.2019
№ 382 від 08.05.2019
№ 838 від 11.09.2019
№ 847 від 18.09.2019
№ 885 від 16.10.2019
№ 1072 від 04.12.2019
№ 101 від 12.02.2020
№ 108 від 19.02.2020
№ 95 від 12.02.2020
№ 819 від 07.09.2020
№ 1315 від 23.12.2020
№ 124 від 17.02.2021
№ 471 від 12.05.2021}
Кабінет Міністрів України постановляє:
1. Затвердити Положення про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України, що додається.
{Пункт 1 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 838 від 11.09.2019}
2. Міністерству економічного розвитку і торгівлі, Міністерству закордонних справ, Міністерству фінансів, Міністерству юстиції в місячний строк внести пропозиції щодо утворення торгових представництв у складі закордонних дипломатичних установ України.
3. Визнати такими, що втратили чинність, постанови Кабінету Міністрів України згідно з переліком, що додається.
ЗАТВЕРДЖЕНО |
ПОЛОЖЕННЯ
про Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України
1. Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України (Мінекономіки) є центральним органом виконавчої влади, діяльність якого спрямовується і координується Кабінетом Міністрів України.
Мінекономіки є головним органом у системі центральних органів виконавчої влади, що забезпечує:
формування та реалізує державну політику економічного, соціального розвитку і торгівлі, державну цінову політику, державну політику у сфері технічного регулювання, стандартизації, метрології та метрологічної діяльності, управління об’єктами державної власності, реалізації майна (майнових прав, інших активів) або прав на нього на конкурентних засадах у формі аукціонів, зокрема електронних, та здійснення контролю за її реалізацією, інтелектуальної власності, публічних закупівель, а також державного замовлення на підготовку фахівців, наукових, науково-педагогічних та робітничих кадрів, підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів;
формування та реалізує державну інвестиційну політику, державну інноваційну політику в реальному секторі економіки, державну зовнішньоекономічну політику, державну політику у сфері розвитку підприємництва, державно-приватного партнерства, зокрема з метою розвитку сільського господарства;
формування та реалізує державну політику у сфері праці, зайнятості населення, трудової міграції, трудових відносин, соціального діалогу;
формування та реалізує державну політику у сфері органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції;
формування та реалізацію державної політики у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, карантину та захисту рослин;
формування та реалізацію державної політики у сфері ветеринарної медицини;
формування та реалізацію державної політики у сфері державного матеріального резерву, державного експортного контролю;
формування державної політики у сфері захисту прав споживачів, державної політики з контролю за цінами, державної регуляторної політики та державної політики з питань ліцензування, дозвільної системи, нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності;
реалізацію державної політики у сфері організації та контролю за виготовленням цінних паперів, документів суворої звітності;
формування та реалізацію державної політики у сфері промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами, здійснення державного гірничого нагляду, здійснення державного нагляду та контролю за додержанням вимог законодавства про працю та зайнятість населення.
2. Мінекономіки у своїй діяльності керується Конституцією та законами України, указами Президента України та постановами Верховної Ради України, прийнятими відповідно до Конституції та законів України, актами Кабінету Міністрів України, іншими актами законодавства.
3. Основними завданнями Мінекономіки є:
1) забезпечення формування та реалізація:
державної політики економічного і соціального розвитку;
державної політики у сфері розвитку підприємництва;
державної політики у сфері органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції;
державної політики у сфері технічного регулювання, стандартизації, метрології та метрологічної діяльності;
державної політики у сфері публічних закупівель;
державного замовлення на підготовку фахівців, наукових, науково-педагогічних та робітничих кадрів, підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів;
державної політики у сфері управління об’єктами державної власності, зокрема корпоративними правами держави;
державної політики у сфері державно-приватного партнерства;
державної інвестиційної політики, зокрема з управління державними інвестиціями;
державної політики щодо створення і функціонування індустріальних парків;
державної політики у сфері державного ринкового нагляду;
державної політики у сфері торгівлі та побутових послуг;
державної політики з питань співробітництва України з ЄС у сфері економіки, торгівлі та розвитку сільського господарства;
єдиної зовнішньоекономічної політики, політики інтеграції національної економіки у світову економіку, співробітництва із СОТ, захисту національного виробника на внутрішньому та зовнішніх ринках;
державної політики у сфері інтелектуальної власності;
державної інноваційної політики в реальному секторі економіки;
державної політики у сфері праці, зайнятості населення, трудової міграції, трудових відносин, соціального діалогу;
державної політики у сфері реалізації майна (майнових прав, інших активів) або прав на нього на конкурентних засадах у формі аукціонів, зокрема електронних, та контролю за її реалізацією;
2) забезпечення формування та реалізації державної політики:
у сфері державного експортного контролю;
у сфері державного матеріального резерву;
у сфері промислової безпеки, охорони праці, гігієни праці, поводження з вибуховими матеріалами, здійснення державного гірничого нагляду, здійснення державного нагляду та контролю за додержанням вимог законодавства про працю та зайнятість населення;
у сфері безпечності та окремих показників якості харчових продуктів, карантину та захисту рослин;
у сфері ветеринарної медицини;
у сфері праці, зайнятості населення та трудової міграції, соціального діалогу;
державної регуляторної політики, державної політики з питань ліцензування, дозвільної системи, нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності;
державної політики у сфері захисту прав споживачів;
державної політики з контролю за цінами;
4) участь у формуванні та реалізації державної політики у сфері надання адміністративних послуг;
5) реалізація державної політики у сфері організації та контролю за виготовленням цінних паперів, документів суворої звітності;
6) здійснення управління об’єктами державної власності, зокрема у сферах технічного регулювання, стандартизації, метрології та метрологічної діяльності, інтелектуальної власності, сільського господарства.
4. Мінекономіки відповідно до покладених на нього завдань:
1) узагальнює практику застосування законодавства з питань, що належать до його компетенції, розробляє пропозиції щодо вдосконалення законодавчих актів, актів Президента України, Кабінету Міністрів України та в установленому порядку вносить їх на розгляд Кабінету Міністрів України;
2) розробляє проекти законів та інших нормативно-правових актів з питань, що належать до його компетенції;
3) здійснює нормативно-правове регулювання питань, що належать до його компетенції;
4) проводить аналіз стану та тенденцій економічного і соціального розвитку України, секторів та галузей економіки, розробляє пропозиції щодо основних напрямів розвитку та реформування економіки, досягнення Цілей сталого розвитку, забезпечує підготовку відповідних планів і програм, здійснює державне прогнозування економічного і соціального розвитку України, складає прогнозні зведені національні рахунки для економіки в цілому, зокрема таблицю “витрати - випуск” (міжгалузевий баланс), забезпечує координацію роботи органів виконавчої влади із зазначених питань, розробляє структуру прогнозних документів економічного і соціального розвитку, методичні рекомендації щодо їх підготовки, відповідає за впровадження в практику сучасних технологій прогнозування соціально-економічних процесів;
5) готує разом з іншими центральними та місцевими органами виконавчої влади, а також Національним банком прогнози економічного і соціального розвитку України на середньо- та короткостроковий періоди;
6) визначає економічні засади демографічного і соціального розвитку, розробляє прогнози чисельності населення України за статево-віковою структурою, заробітної плати та ринку праці;
7) здійснює організаційно-методичне керівництво і координацію роботи з підготовки прогнозів та програм економічного і соціального розвитку Автономної Республіки Крим, областей, районів і міст на середньо- та короткостроковий періоди;
8) проводить аналіз стану конкурентоспроможності національної економіки, визначає напрями діяльності і розробляє заходи щодо підвищення її рівня;
9) проводить аналіз впливу інструментів валютно-курсової, грошово-кредитної політики на розвиток економіки, розробляє пропозиції щодо підвищення ефективності їх використання для досягнення економічного зростання;
10) розробляє в межах повноважень, передбачених законом, пропозиції щодо вдосконалення бюджетного та податкового законодавства;
11) бере участь у формуванні та реалізації в межах повноважень, передбачених законом, державної фінансової, бюджетної та податкової політики, складенні Бюджетної декларації;
12) проводить економічну оцінку проекту Державного бюджету України на відповідний бюджетний період та аналіз економічних факторів, що впливають на його виконання;
13) проводить аналіз впливу ринку банківських послуг, валютного, фондового, страхового та інших ринків фінансових послуг на економічний розвиток держави;
14) реалізує державну політику у сфері організації та контролю за виготовленням бланків цінних паперів, документів суворої звітності, здійснює державний контроль і координацію діяльності державних органів у зазначеній сфері;
15) проводить економічний аналіз ефективності пенсійної системи;
16) здійснює організаційно-методичне керівництво і координацію роботи, пов’язаної з розробленням і виконанням центральними та місцевими органами виконавчої влади державних цільових програм, веде їх облік, готує висновки стосовно доцільності їх затвердження та дострокового припинення їх виконання, проводить моніторинг виконання зазначених програм, бере участь у проведенні оцінки ефективності використання бюджетних коштів;
17) формує державне замовлення на підготовку фахівців, наукових, науково-педагогічних та робітничих кадрів, підвищення кваліфікації та перепідготовку кадрів, здійснює координацію робіт державних замовників щодо його розміщення та виконання;
координації та розвитку транскордонного співробітництва з питань, що належать до його компетенції;
розробленні стратегії та механізму реалізації державної науково-технічної політики;
підготовці пропозицій щодо визначення обсягів і цільового спрямування бюджетного фінансування інноваційної, наукової та науково-технічної діяльності;
розробленні механізму забезпечення економічної безпеки держави, детінізації економіки та відповідних заходів;
розробленні та здійсненні заходів з формування та реалізації державної політики стосовно доходів населення;
розробленні пропозицій щодо розмірів соціальних гарантій, стандартів і нормативів;
визначенні економічних засад державної політики та проведенні аналізу економічної ситуації в соціально-гуманітарній сфері та оцінки впливу заходів державної політики у зазначеній сфері на економічний розвиток;
проведенні аналізу економічної складової державної міграційної політики;
формуванні та реалізації державної політики у сфері економічної конкуренції і обмеження монополізму, сприяє розвитку конкурентних відносин;
19) розробляє в межах повноважень, передбачених законом, проекти нормативно-правових актів у сфері інвестиційної діяльності, зокрема з управління державними інвестиційними проектами;
20) виконує функції національного контактного пункту з питань сприяння наданню рекомендацій (керівних принципів) для багатонаціональних підприємств у рамках Декларації Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) про міжнародні інвестиції і багатонаціональні підприємства;
21) здійснює державну реєстрацію інвестиційних проектів у пріоритетних галузях економіки;
22) формує перелік державних інвестиційних проектів, відібраних Міжвідомчою комісією з питань державних інвестиційних проектів, та розміщує його на офіційному веб-сайті Мінекономіки;
23) готує пропозиції щодо розподілу загального обсягу державних капітальних вкладень на розроблення та реалізацію державних інвестиційних проектів між головними розпорядниками бюджетних коштів за результатами відбору державних інвестиційних проектів, а також щодо їх перерозподілу за результатами моніторингу стану розроблення (реалізації) державних інвестиційних проектів;
24) встановлює порядок проведення моніторингу стану розроблення та реалізації державних інвестиційних проектів;
25) проводить моніторинг, узагальнення та оприлюднення інформації щодо стану розроблення та реалізації державних інвестиційних проектів в установленому порядку;
26) веде Державний реєстр інвестиційних проектів і Державний реєстр інвестиційних проектів у пріоритетних галузях економіки;
27) проводить моніторинг та аналіз ефективності використання державної підтримки інвестиційної діяльності;
28) готує пропозиції на підставі даних Державного реєстру інвестиційних проектів щодо обсягів державних інвестицій для врахування їх під час розроблення проекту Державного бюджету України на відповідний рік;
29) забезпечує в межах повноважень, передбачених законом, проведення оцінки економічної ефективності інвестиційних проектів, експертизи та відбору інвестиційних проектів, що потребують державної підтримки;
30) утворює, реорганізовує та ліквідує регіональні центри з інвестицій та розвитку з метою підтримки інвестиційного розвитку регіонів та організації надання суб’єктам інвестиційної діяльності послуг, пов’язаних з підготовкою та реалізацією інвестиційного проекту, за принципом “єдиного вікна” (далі - регіональні центри);
31) затверджує положення про регіональні центри та здійснює методологічне забезпечення їх діяльності;
32) організовує навчання та підвищення кваліфікації працівників регіональних центрів;
33) визначає форму оперативного плану дій щодо підготовки та реалізації інвестиційного проекту за принципом “єдиного вікна”;
34) затверджує форми звернення суб’єкта інвестиційної діяльності, який має намір реалізувати або реалізує інвестиційний проект за принципом “єдиного вікна”;
35) веде Реєстр індустріальних парків;
36) приймає рішення про включення або вмотивовану відмову у включенні індустріального парку до Реєстру індустріальних парків;
37) затверджує форму типового договору про створення та функціонування індустріального парку;
38) звертається до органів державної влади, підприємств, установ та організацій щодо вирішення питань, пов’язаних із створенням та функціонуванням індустріальних парків;
39) забезпечує сприятливі умови для створення та функціонування індустріальних парків;
40) проводить моніторинг функціонування індустріальних парків;
41) забезпечує інформаційну та консультаційну підтримку ініціаторів створення і керуючих компаній;
42) інформує ДПС, Держмитслужбу та відповідні місцеві держадміністрації про ініціаторів створення, керуючі компанії та учасників індустріальних парків у випадках, визначених Законом України “Про індустріальні парки”;
43) здійснює заходи, зокрема міжнародні, спрямовані на формування позитивного інвестиційного іміджу;
44) подає інвестиційні проекти у пріоритетних галузях економіки для схвалення Кабінетом Міністрів України з метою надання державної підтримки суб’єктам інвестиційної діяльності, які реалізують такі проекти;
45) здійснює контроль за виконанням Закону України “Про стимулювання інвестиційної діяльності у пріоритетних галузях економіки з метою створення нових робочих місць”;
46) погоджує титули будов (об’єктів), фінансування проектів будівництва яких здійснюється із залученням коштів державного бюджету або коштів підприємств державної власності;
47) проводить моніторинг ефективності діяльності органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування у сфері державно-приватного партнерства;
48) здійснює методологічне забезпечення проведення перевірки виконання договорів, укладених у рамках державно-приватного партнерства;
49) проводить моніторинг, узагальнення та оприлюднення в установленому порядку результатів здійснення державно-приватного партнерства, зокрема оцінку та моніторинг загального рівня ризиків державного партнера в договорах, укладених у рамках державно-приватного партнерства;
50) проводить моніторинг дотримання вимог законодавства у сфері державно-приватного партнерства, зокрема під час проведення конкурсів з визначення приватного партнера;
51) бере участь в організації навчання і підвищення кваліфікації фахівців у сфері державно-приватного партнерства;
52) веде облік договорів, укладених у рамках державно-приватного партнерства, зокрема концесійних договорів;
53) проводить моніторинг виконання договорів, укладених у рамках державно-приватного партнерства, зокрема концесійних договорів;
54) розробляє та організовує виконання державних цільових програм у промисловому секторі економіки;
55) проводить аналіз стану конкурентоспроможності та ресурсоефективності галузей промисловості, розробляє і координує здійснення заходів щодо підвищення їх рівня;
56) проводить аналіз ефективності зовнішньої торгівлі промисловою продукцією з урахуванням кон’юнктурних змін на світовому ринку, розробляє рекомендації для відповідних галузей промисловості щодо розвитку зовнішньоекономічних зв’язків;
57) створює умови для розроблення та виробництва сучасної конкурентоспроможної продукції на основі використання нових високоефективних технологій, устатковання, матеріалів, інформаційного забезпечення;
58) виконує в межах повноважень, передбачених законом, функції із стандартизації у сфері метрології та метрологічної діяльності, у промисловому секторі економіки, зокрема:
перевіряє, переглядає та скасовує стандарти, кодекси усталеної практики та технічні умови, галузеві стандарти (ОСТ) та прирівняні до них інші нормативні документи колишнього Союзу Радянських Соціалістичних Республік, галузеві стандарти України (ГСТУ) (далі - галузеві нормативні документи);
установлює процедури перевірки, перегляду та скасування галузевих нормативних документів;
бере участь у роботі спеціалізованих міжнародних та регіональних організацій, що здійснюють стандартизацію у відповідних сферах діяльності, членом яких є чи з якими співпрацює на підставі правил таких організацій або відповідних договорів;
видає і розповсюджує галузеві нормативні документи, каталоги галузевих нормативних документів, документи спеціалізованих міжнародних та регіональних організацій, що здійснюють стандартизацію у відповідних сферах діяльності, членом яких є чи з якими співпрацює на підставі правил таких організацій або відповідних договорів, а також делегує зазначені повноваження іншим особам;
замовляє послуги з виконання робіт щодо перевірки галузевих нормативних документів і розроблення пропозицій щодо внесення до них змін та їх скасування;
оприлюднює інформацію про скасовані галузеві нормативні документи та зміни до них відповідно до встановлених процедур;
розміщує на офіційному веб-сайті тексти галузевих нормативних документів, обов’язковість застосування яких установлена нормативно-правовими актами, з безоплатним доступом до них;
59) забезпечує в межах повноважень, передбачених законом, управління у сфері наукової та інноваційної діяльності у реальному секторі економіки, зокрема:
визначає напрями розвитку наукового і науково-технічного потенціалу галузей промисловості, спрямовує і контролює діяльність підпорядкованих йому наукових організацій;
формує програми науково-технічного розвитку відповідних галузей промисловості та організовує їх виконання;
виступає замовником та організовує проведення державної наукової та науково-технічної експертизи;
60) забезпечує нормативно-правове регулювання у сфері інтелектуальної власності;
61) визначає пріоритетні напрями розвитку сфери інтелектуальної власності;
62) взаємодіє та координує із центральними органами виконавчої влади, іншими органами державної влади у процесі формування та реалізації державної політики у сфері інтелектуальної власності, а також з метою посилення захисту прав інтелектуальної власності;
63) розробляє пропозиції щодо вдосконалення законодавства у сфері правової охорони інтелектуальної власності;
64) здійснює міжнародне співробітництво у сфері правової охорони інтелектуальної власності та представляє інтереси України в зазначеній сфері в міжнародних організаціях відповідно до законодавства;
65) укладає відповідно до законодавства міжнародні договори про співробітництво у сфері правової охорони інтелектуальної власності;
66) забезпечує виконання міжнародних програм та реалізацію проектів у сфері правової охорони інтелектуальної власності відповідно до міжнародних договорів;
67) забезпечує виконання зобов’язань, що випливають із членства України в міжнародних організаціях у сфері правової охорони інтелектуальної власності;
68) здійснює координацію діяльності Національного органу інтелектуальної власності у сфері інтелектуальної власності;
69) здійснює контроль за дотриманням Національним органом інтелектуальної власності законодавства у сфері інтелектуальної власності, використанням надходжень від справляння зборів за дії, пов’язані з охороною прав на об’єкти інтелектуальної власності;
70) забезпечує реєстрацію та акредитацію організацій колективного управління, ведення реєстру організацій колективного управління, здійснює нагляд за їх діяльністю;
71) організовує розроблення нормативів і таблиць розміру мінімальної винагороди та її розподілу між авторами та іншими суб’єктами авторського права і (або) суміжних прав, подає їх для затвердження в установленому порядку;
72) здійснює заходи, пов’язані із забезпеченням відтворювачів, імпортерів та експортерів примірників, що містять об’єкти права інтелектуальної власності і суміжних прав, контрольними марками, та ведення Єдиного реєстру одержувачів контрольних марок;
73) забезпечує присвоєння спеціальних ідентифікаційних кодів, що підлягають нанесенню на диски для лазерних систем зчитування, матриці;
74) здійснює державний нагляд (контроль) за дотриманням суб’єктами господарювання незалежно від форми власності вимог Законів України “Про авторське право і суміжні права”, “Про розповсюдження примірників аудіовізуальних творів, фонограм, відеограм, комп’ютерних програм, баз даних” і “Про особливості державного регулювання діяльності суб’єктів господарювання, пов’язаної з виробництвом, експортом, імпортом дисків для лазерних систем зчитування”;
75) надає адміністративні послуги у сфері інтелектуальної власності;
76) здійснює заходи щодо реалізації державної інноваційної політики в реальному секторі економіки;
77) організовує та координує інноваційну діяльність у реальному секторі економіки;
78) забезпечує розвиток інноваційної системи;
79) забезпечує співробітництво України з ЄС у сфері інноваційної діяльності в реальному секторі економіки;
80) здійснює в межах повноважень, передбачених законом, повноваження суб’єкта нормування в будівництві;
81) бере участь відповідно до законодавства в державному регулюванні цін (тарифів) на продукцію, товари і послуги, здійснює координацію діяльності центральних та місцевих органів виконавчої влади із зазначених питань;
82) здійснює разом з іншими центральними органами виконавчої влади прогнозування індексів споживчих цін та індексів цін виробників промислової продукції;
83) встановлює (затверджує) та погоджує ціни (тарифи) у випадках, передбачених законодавством;
84) здійснює методологічне забезпечення роботи органів державного контролю за цінами (тарифами);
85) вносить пропозиції щодо переліку товарів, ціни на які підлягають державному спостереженню у сфері ціноутворення;
86) розробляє і затверджує нормативно-правові акти, необхідні для регулювання державної політики у сфері публічних закупівель;
87) аналізує функціонування системи публічних закупівель;
88) здійснює щороку підготовку та подання до Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Рахункової палати звіту, що містить аналіз функціонування системи публічних закупівель (щодо кількісних і вартісних показників публічних закупівель у розрізі процедур і предметів публічних закупівель, рівня конкуренції, кількості скарг) та узагальнену інформацію про результати здійснення контролю у сфері публічних закупівель;
89) узагальнює практику здійснення публічних закупівель, зокрема міжнародну, та вивчає, узагальнює, поширює світовий досвід з питань публічних закупівель;
90) забезпечує функціонування веб-порталу з питань публічних закупівель та інформаційного ресурсу, а також здійснює наповнення такого ресурсу;
91) взаємодіє з громадськістю з питань удосконалення системи публічних закупівель та організовує наради і семінари з питань публічних закупівель;
92) здійснює міжнародне співробітництво у сфері публічних закупівель;
93) надає узагальнені відповіді рекомендаційного характеру щодо застосування законодавства у сфері публічних закупівель;
94) надає безоплатні консультації рекомендаційного характеру з питань публічних закупівель на інформаційному ресурсі;
95) здійснює співробітництво з органами державної влади та громадськими організаціями щодо запобігання проявам корупції у сфері публічних закупівель;
96) інформує громадськість про політику та правила здійснення публічних закупівель;
97) здійснює авторизацію електронних майданчиків та приймає рішення про відключення авторизованих електронних майданчиків від електронної системи закупівель;
98) розглядає звернення щодо визначення та/або утворення централізованих закупівельних організацій;
99) розробляє разом з іншими органами методології щодо особливостей здійснення публічних закупівель у різних сферах та оприлюднює їх на інформаційному ресурсі;
100) готує висновки щодо економічної доцільності та можливого обсягу виділення коштів з резервного фонду державного бюджету та проекти відповідних рішень Кабінету Міністрів України;
101) встановлює порядок розроблення номенклатури матеріальних цінностей державного резерву і норм їх накопичення, зокрема незнижуваного запасу;
102) розробляє та подає Кабінетові Міністрів України проекти рішень з питань передачі об’єктів права державної та комунальної власності, здійснює методичне керівництво діяльністю органів виконавчої влади із зазначених питань;
103) розробляє разом із заінтересованими центральними органами виконавчої влади в установленому порядку пропозиції щодо критеріїв віднесення підприємств до тих, що мають стратегічне значення для економіки та безпеки держави, формує пропозиції щодо переліку таких підприємств;
104) бере участь у формуванні та реалізації державної дивідендної політики;
105) здійснює підготовку пропозицій щодо прийняття Кабінетом Міністрів України рішень з питань:
передачі повноважень з управління корпоративними правами держави уповноваженим органам управління та господарським структурам;
доцільності придбання державою пакетів акцій (часток) господарських товариств, утворених у процесі приватизації (корпоратизації), в інших власників та акцій додаткової емісії в порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України;
106) здійснює контроль за виконанням суб’єктами управління функцій з управління об’єктами державної власності шляхом проведення єдиного моніторингу ефективності управління об’єктами державної власності;
107) формує та веде реєстр укладених контрактів із керівниками суб’єктів господарювання державного сектору економіки;
108) здійснює методологічне та в межах повноважень, передбачених законом, нормативно-правове забезпечення з питань управління об’єктами державної власності, зокрема щодо:
спільної діяльності, де однією із сторін є підприємства державного сектору економіки;
управління корпоративними правами держави, зокрема забезпечення її представництва в органах управління господарських товариств, у статутному капіталі яких є корпоративні права держави;
оцінки ефективності управління об’єктами державної власності;
єдиного моніторингу ефективності управління об’єктами державної власності, зокрема корпоративними правами держави;
109) визначає критерії ефективності управління корпоративними правами держави;
110) формує за пропозицією суб’єктів управління перелік об’єктів права державної власності, що не підлягають приватизації;
111) формує за пропозицією уповноважених органів управління переліки державних підприємств, що підлягають корпоратизації, та затверджує графіки її проведення;
112) здійснює в установленому порядку повноваження щодо погодження фінансових планів державних комерційних та казенних підприємств, господарських товариств, у статутному капіталі яких більш як 50 відсотків акцій (часток, паїв) належить державі, що є суб’єктами природних монополій, плановий розрахунковий обсяг чистого прибутку яких перевищує 50 млн. гривень, а також суб’єктів господарювання, уповноваженим органом управління яких є Кабінет Міністрів України;
113) узагальнює та аналізує інформацію суб’єктів управління про:
затвердження (погодження) фінансових планів державних комерційних та казенних підприємств, господарських товариств, у статутному капіталі яких більш як 50 відсотків акцій (часток, паїв) належить державі;
виконання показників фінансових планів державних комерційних та казенних підприємств, господарських товариств, у статутному капіталі яких більш як 50 відсотків акцій (часток, паїв) належить державі;
114) затверджує форму та методичні рекомендації щодо розроблення фінансового плану державного комерційного та казенного підприємства, господарського товариства, у статутному капіталі яких більш як 50 відсотків акцій (часток, паїв) належить державі;
115) готує пропозиції щодо визначення пріоритетів і видів підтримки суб’єктів малого і середнього підприємництва;
116) розробляє проекти державних програм розвитку малого і середнього підприємництва, забезпечує їх виконання з урахуванням загальнодержавних пріоритетів та проведення моніторингу виконання;
117) вносить пропозиції щодо визначення основних фінансових, економічних, соціальних та інших показників розвитку малого і середнього підприємництва;
118) формує єдину інформаційну систему для забезпечення реалізації державної політики у сфері розвитку малого і середнього підприємництва;
119) сприяє діяльності громадських об’єднань, що представляють інтереси суб’єктів малого і середнього підприємництва;
120) забезпечує пропагування і популяризацію підприємницької діяльності;
121) забезпечує представництво в міжнародних організаціях, налагоджує співпрацю з органами влади іноземних держав щодо розвитку малого і середнього підприємництва;
122) готує і публікує щороку в засобах масової інформації звіти про стан розвитку малого і середнього підприємництва в Україні та його державну підтримку, проводить оцінку фінансових, економічних, соціальних та інших показників розвитку малого і середнього підприємництва та рівня ефективності державної підтримки;
123) здійснює методологічне забезпечення діяльності органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування та сприяє розробленню і здійсненню ними заходів щодо розвитку малого і середнього підприємництва, зокрема виконання регіональних та місцевих програм розвитку малого і середнього підприємництва;
124) сприяє формуванню інфраструктури підтримки малого і середнього підприємництва;
125) забезпечує координацію та здійснення контролю за діяльністю Українського фонду підтримки підприємництва;
126) аналізує позиції України в міжнародних рейтингах умов ведення бізнесу, забезпечує міжгалузеву координацію з питань покращення умов ведення бізнесу, готує і подає Кабінетові Міністрів України пропозиції щодо удосконалення законодавства в зазначеній сфері;
127) забезпечує нормативно-правове регулювання у сфері стандартизації;
128) погоджує програму робіт з національної стандартизації;
129) вживає заходів до адаптації законодавства України у сфері стандартизації до законодавства ЄС;
130) узагальнює практику застосування законодавства у сфері стандартизації, розробляє пропозиції щодо його вдосконалення та вносить на розгляд в установленому порядку проекти законодавчих актів, актів Президента України, Кабінету Міністрів України;
131) погоджує розроблені національним органом стандартизації національні стандарти (зміни до них) щодо:
процедур розроблення, прийняття, перевірки, перегляду, скасування та відновлення дії національних стандартів, кодексів усталеної практики та змін до них;
критеріїв, форми і процедур розгляду пропозицій щодо проведення робіт з національної стандартизації;
процедур утворення, діяльності та припинення діяльності технічних комітетів стандартизації;
132) затверджує національні класифікатори, зміни до них та процедури їх розроблення;
133) затверджує правила формування переліків національних стандартів для цілей застосування технічних регламентів;
134) представляє інтереси України в міжурядових організаціях стандартизації, укладає міжнародні договори України про співробітництво та проведення робіт у сфері стандартизації з такими організаціями та відповідними урядовими і міжурядовими органами інших держав згідно із Законом України “Про міжнародні договори України”;
135) здійснює контроль за дотриманням національним органом стандартизації процедур у сфері стандартизації відповідно до принципів, норм і вимог, установлених законодавством;
136) вживає обґрунтованих заходів до прийняття і дотримання суб’єктами стандартизації Кодексу доброчинної практики з розробки, прийняття та застосування стандартів відповідно до Угоди про технічні бар’єри в торгівлі, що є додатком до Марракеської угоди про заснування Світової організації торгівлі від 15 квітня 1994 року;
137) затверджує Статут національного органу стандартизації та зміни до нього;
138) інформує та надає роз’яснення щодо реалізації державної політики у сфері стандартизації;
139) здійснює в межах повноважень, передбачених законом, співробітництво у сфері стандартизації з відповідними органами інших держав;
140) визначає пріоритетні напрями розвитку у сфері стандартизації;
141) затверджує Положення про керівну раду національного органу стандартизації та її склад;
142) затверджує положення про комісію з апеляцій, її склад та порядок розгляду апеляцій;
143) здійснює організаційне, інформаційне та матеріально-технічне забезпечення діяльності комісії з апеляцій, утвореної відповідно до статті 14 Закону України “Про стандартизацію”;
144) затверджує методику визначення трудомісткості та вартості робіт з національної стандартизації;
145) розглядає щорічний звіт про діяльність національного органу стандартизації;
146) утворює національний орган України з акредитації та національний орган стандартизації;
147) призначає на посаду і звільняє з посади керівника національного органу України з акредитації;
148) призначає на посаду і звільняє з посади керівника національного органу стандартизації;
149) проводить моніторинг національного органу України з акредитації з метою забезпечення виконання ним на постійній основі вимог та обов’язків, установлених Законом України “Про акредитацію органів з оцінки відповідності”, з урахуванням результатів взаємного оцінювання;
150) вживає відповідних коригувальних заходів або забезпечує вжиття таких заходів національним органом України з акредитації в разі, коли зазначений орган не відповідає вимогам або не виконує обов’язків, встановлених Законом України “Про акредитацію органів з оцінки відповідності”;
151) затверджує положення про національний орган України з акредитації;
152) затверджує положення про Раду з акредитації та її склад;
153) встановлює опис та правила застосування національного знака акредитації;
154) затверджує методику визначення вартості робіт з акредитації органів з оцінки відповідності та моніторингу за відповідністю акредитованих національним органом України з акредитації органів з оцінки відповідності вимогам акредитації;
155) визначає пріоритетні напрями розвитку технічного регулювання в Україні;
156) забезпечує нормативно-правове регулювання у сфері технічного регулювання;
157) координує діяльність з розроблення та перегляду технічних регламентів і процедур оцінки відповідності;
158) формує та затверджує в установленому Законом України “Про технічні регламенти та оцінку відповідності” порядку план розроблення технічних регламентів на один або кілька календарних років та зміни до нього і розміщує їх на своєму офіційному веб-сайті;
159) погоджує проекти технічних регламентів і процедур оцінки відповідності та зміни до них, розроблені центральними органами виконавчої влади, СБУ, на яких покладаються функції технічного регулювання у визначених сферах діяльності;
160) здійснює методичне забезпечення діяльності з розроблення та перегляду технічних регламентів і процедур оцінки відповідності;
161) визначає порядок формування та ведення бази даних про технічні регламенти, бази даних, одержаних від призначених органів з оцінки відповідності і визнаних незалежних організацій, та реєстру призначених органів з оцінки відповідності і визнаних незалежних організацій;
162) формує та веде базу даних про технічні регламенти, відомості з якої розміщує в установленому Законом України “Про технічні регламенти та оцінку відповідності” порядку на своєму офіційному веб-сайті, базу даних, одержаних від призначених органів з оцінки відповідності і визнаних незалежних організацій, та реєстр призначених органів з оцінки відповідності і визнаних незалежних організацій;
163) готує в установленому Законом України “Про технічні регламенти та оцінку відповідності” порядку висновок щодо наявності чи відсутності невідкладних обставин, які вимагають термінового прийняття технічного регламенту чи процедури оцінки відповідності або внесення змін до них згідно із статтею 18 Закону України “Про технічні регламенти та оцінку відповідності”;
164) формує, затверджує, оновлює та розміщує на своєму офіційному веб-сайті в установленому Законом України “Про технічні регламенти та оцінку відповідності” порядку перелік національних стандартів, відповідність яким надає презумпцію відповідності органів з оцінки відповідності спеціальним вимогам до призначених органів з оцінки відповідності і визнаних незалежних організацій;
165) виконує визначені законом функції органу, що призначає органи з оцінки відповідності, розширює чи скорочує сферу їх призначення, зупиняє, анулює або поновлює їх призначення, організовує проведення центральними органами виконавчої влади, СБУ, на яких покладаються функції технічного регулювання у визначених сферах діяльності, оцінювання органів з оцінки відповідності, які претендують на призначення, стосовно їх відповідності вимогам до призначених органів з оцінки відповідності чи визнаних незалежних організацій та проводить із залученням центральних органів виконавчої влади, СБУ, на яких покладаються функції технічного регулювання у визначених сферах діяльності, моніторинг призначених органів з оцінки відповідності і визнаних незалежних організацій стосовно їх відповідності вимогам до призначених органів з оцінки відповідності чи визнаних незалежних організацій і виконання ними своїх обов’язків, установлених Законом України “Про технічні регламенти та оцінку відповідності” та відповідними технічними регламентами;
166) встановлює порядок передачі та зберігання комплектів документації, пов’язаної з виконанням призначеними органами з оцінки відповідності і визнаними незалежними організаціями завдань з оцінки відповідності вимогам технічних регламентів, у разі скорочення сфери призначення, зупинення дії або анулювання свідоцтва про призначення органу з оцінки відповідності для виконання як третьою стороною певних завдань з оцінки відповідності, визначених у відповідному технічному регламенті, свідоцтва про призначення органу з оцінки відповідності для виконання як третьою стороною завдань у процесі оцінки та перевірки стабільності показників будівельної продукції та свідоцтва про призначення визнаної незалежної організації для затвердження технологічних процесів виконання нерознімних з’єднань та/або персоналу, який виконує нерознімні з’єднання, та/або персоналу, який проводить неруйнівний контроль, згідно з технічним регламентом щодо обладнання, що працює під тиском;
{Підпункт 166 пункту 4 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 471 від 12.05.2021}
167) затверджує положення про апеляційну комісію щодо розгляду апеляцій на рішення призначених органів з оцінки відповідності і визнаних незалежних організацій, її склад та порядок розгляду нею апеляцій;
168) затверджує типове положення про секторальну (міжсекторальну) групу призначених органів з оцінки відповідності і визнаних незалежних організацій, утворює, ліквідовує секторальні (міжсекторальні) групи призначених органів з оцінки відповідності і визнаних незалежних організацій і визначає технічні регламенти та/або передбачені ними процедури оцінки відповідності, що належать до сфери відповідальності зазначених груп, покладає виконання функцій технічних секретаріатів таких груп на призначені органи з оцінки відповідності і визнані незалежні організації;
169) виконує відповідно до закону функції технічного регулювання у визначеній законодавством сфері діяльності;
1691) здійснює визначені Законом України “Про надання будівельної продукції на ринку” функції органу, що призначає органи з визначення технічної прийнятності, розширює сферу їх призначення, анулює їх свідоцтва про призначення, організовує проведення Мінрегіоном оцінювання заявників, які претендують на призначення органом з визначення технічної прийнятності, щодо їх відповідності вимогам до органів з визначення технічної прийнятності, встановленим абзацами другим - четвертим частини першої статті 30 цього Закону, та проводить із залученням Мінрегіону моніторинг органів з визначення технічної прийнятності щодо їх відповідності вимогам до органів з визначення технічної прийнятності, встановленим статтею 30 цього Закону, та виконання ними своїх обов’язків відповідно до цього Закону;
{Пункт 4 доповнено підпунктом 1691 згідно з Постановою КМ № 471 від 12.05.2021}
170) готує пропозиції щодо укладення міжнародних договорів України про взаємне визнання результатів оцінки відповідності та з інших питань технічного регулювання;
171) здійснює міжнародне співробітництво у сфері технічного регулювання з відповідними органами інших держав;
172) бере участь у роботі відповідних міжнародних, регіональних організацій із захисту прав споживачів, стандартизації, метрології, оцінки відповідності;
173) здійснює державне управління забезпеченням єдності вимірювань в Україні;
174) забезпечує нормативно-правове регулювання у сфері метрології та метрологічної діяльності;
175) організовує проведення фундаментальних досліджень у сфері метрології;
176) забезпечує функціонування національної еталонної бази та готує пропозиції щодо її вдосконалення;
177) розробляє або бере участь у розробленні державних наукових і науково-технічних програм з питань забезпечення єдності вимірювань;
178) розробляє державні науково-технічні програми щодо створення та вдосконалення державних еталонів;
179) координує діяльність щодо забезпечення функціонування та розвитку метрологічної системи України;
180) надає еталонам статус національних еталонів та позбавляє цього статусу;
181) реєструє національні еталони;
182) визначає вчених - зберігачів національних еталонів;
183) здійснює уповноваження на проведення повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації;
184) проводить моніторинг відповідності уповноважених наукових метрологічних центрів, метрологічних центрів і повірочних лабораторій вимогам Закону України “Про метрологію та метрологічну діяльність” та встановленим критеріям;
185) приймає рішення про анулювання свідоцтва про уповноваження на проведення повірки засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації та застосовуються у сфері законодавчо регульованої метрології;
186) звертається до адміністративного суду з позовом про застосування заходу реагування у виді анулювання свідоцтва про уповноваження на проведення повірки засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації та застосовуються у сфері законодавчо регульованої метрології з підстав, визначених законодавством;
187) розглядає звернення щодо анулювання свідоцтва про уповноваження на проведення повірки засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації та застосовуються у сфері законодавчо регульованої метрології, які надаються Держпродспоживслужбою;
188) затверджує положення про наукові метрологічні центри;
189) встановлює визначення основних одиниць Міжнародної системи одиниць (SI), назви та визначення похідних одиниць SI, десяткових кратних і частинних від одиниць SI, дозволених позасистемних одиниць, а також їх позначення та правила застосування одиниць вимірювання і правила написання назв та позначень одиниць вимірювання і символів величин;
190) встановлює порядок зберігання та застосування національних еталонів і контролює додержання правил та умов їх зберігання і застосування;
191) затверджує типове положення про метрологічні служби центральних органів виконавчої влади, інших державних органів, органів управління об’єднань підприємств, підприємств, установ та організацій, які виконують роботи у сфері законодавчо регульованої метрології;
192) встановлює порядок ведення реєстру затверджених типів засобів вимірювальної техніки;
193) встановлює міжповірочні інтервали для законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки за категоріями;
194) встановлює порядок проведення повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, та оформлення її результатів, а також норми часу, необхідного для проведення повірки таких засобів;
195) визначає вимоги, яким повинні відповідати наукові метрологічні центри, метрологічні центри та повірочні лабораторії, які уповноважуються або уповноважені на проведення повірки законодавчо регульованих засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації, з метою досягнення їх відповідності встановленим критеріям;
196) встановлює порядок калібрування вторинних та робочих еталонів;
197) формує та веде базу даних про наукові метрологічні центри, метрологічні центри і повірочні лабораторії, уповноважені на проведення повірки засобів вимірювальної техніки, що перебувають в експлуатації;
198) розміщує на своєму офіційному веб-сайті посилання на документи, що містять технічні специфікації, прийняті Міжнародною організацією законодавчої метрології (нормативні документи Міжнародної організації законодавчої метрології), та переліки частин зазначених нормативних документів, відповідність яким надає презумпцію відповідності засобів вимірювальної техніки суттєвим вимогам технічного регламенту щодо засобів вимірювальної техніки, на які поширюються такі частини нормативних документів;
199) проводить оцінку ринкового нагляду, подає на розгляд Кабінету Міністрів України висновки, рекомендації та пропозиції щодо вдосконалення організації ринкового нагляду, розроблені за результатами такої оцінки;
200) забезпечує функціонування національної інформаційної системи державного ринкового нагляду та системи оперативного взаємного сповіщення про продукцію, що становить серйозний ризик;
201) координує діяльність з доступу України до міжнародних, регіональних та іноземних систем повідомлення про продукцію, що становить серйозний ризик;
202) розробляє в установленому порядку пропозиції щодо адаптації нормативно-правових актів до міжнародних, зокрема європейських, правил, які визначають вимоги до торговельної діяльності та діяльності у сфері побутових послуг;
203) розробляє та затверджує правила торгівлі окремими групами товарів, надання побутових послуг, роботи закладів ресторанного господарства, здійснення різних видів і форм торгівлі, граничні розміри списання втрати товарів на підприємствах торгівлі та ресторанного господарства, а також порядок їх застосування, державні соціальні нормативи у сфері торговельної діяльності і побутових послуг;
204) забезпечує і координує в межах повноважень, передбачених законом, виконання Українською Стороною зобов’язань за міжнародними договорами України з ЄС, бере участь у переговорах, спрямованих на забезпечення розвитку договірних відносин з ЄС, здійснює захист прав та інтересів України під час вирішення спорів щодо положень розділу IV Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, крім спорів із питань, пов’язаних з торгівлею енергоносіями;
205) забезпечує координацію міжвідомчої роботи з питань імплементації торговельно-економічних положень Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони;
206) бере в установленому порядку участь у забезпеченні функціонування двосторонніх органів формату Україна - ЄС;
207) забезпечує координацію роботи української частини спільних інституційних органів з питань торговельного і торговельно-економічного співробітництва Україна - ЄС, утворених у рамках міжнародних договорів, а також секторальних діалогів, зокрема Діалогу високого рівня Україна - ЄС з горизонтальних питань та окремих секторів промисловості;
208) забезпечує взаємодію центральних органів виконавчої влади, пов’язану з виконанням Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони, в економічній, секторальній сфері та з метою розвитку сільського господарства, а також взаємодію таких органів з питань створення та функціонування зони вільної торгівлі, розробляє пропозиції щодо вдосконалення механізму взаємодії центральних органів виконавчої влади з інституціями ЄС;
209) сприяє місцевим органам виконавчої влади та органам місцевого самоврядування у налагодженні зв’язків з європейськими регіональними організаціями та їх участі в європейських регіональних програмах, залученню українських підприємств, установ та організацій до участі в галузевих програмах ЄС;
210) проводить постійний моніторинг розвитку зовнішньоекономічних зв’язків, аналізує ефективність експорту та імпорту товарів (робіт, послуг), розробляє і забезпечує здійснення заходів щодо розвитку та вдосконалення структури експорту та імпорту товарів (робіт, послуг), розробляє рекомендації для відповідних галузей економіки з урахуванням кон’юнктурних змін на світовому ринку;
211) координує роботу із запровадження та реалізації механізму державної підтримки експорту та забезпечує інформаційну та консультаційну підтримку експортерів;
212) розробляє пропозиції щодо запровадження нових форм економічного співробітництва з іноземними державами та поліпшення торговельно-економічних відносин з ними, зокрема в сільськогосподарській сфері;
213) здійснює загальну координацію діяльності української частини двосторонніх комісій, рад, комітетів, координаційних рад та інших міжурядових органів з питань економічного співробітництва;
214) здійснює загальну координацію торговельно-економічного співробітництва з Продовольчою та сільськогосподарською організацією ООН (ФАО) та Міжнародною радою по зерну;
215) здійснює протокольно-організаційне забезпечення підготовки і проведення спільних засідань міжурядових комісій з питань торговельно-економічного та науково-технічного співробітництва, інших двосторонніх і багатосторонніх міжурядових заходів з аналогічної проблематики, що проводяться в Україні, забезпечує і координує підготовку та проведення засідань комітетів, підкомітетів та робочих груп, зокрема з питань розвитку сільського господарства, утворених з іноземними державами;
216) виконує функції секретаріатів українських частин спільних міжурядових комісій з питань співробітництва в межах, визначених нормативно-правовими актами України та міжнародними договорами України;
217) проводить аналіз діяльності СОТ, пріоритетів і шляхів розвитку співробітництва України в рамках СОТ та з членами СОТ, вирішення проблемних питань співробітництва України в рамках СОТ, їх впливу на торговельну політику України та подає Кабінетові Міністрів України узагальнені пропозиції щодо інституціонального формату участі України в СОТ;
218) забезпечує взаємодію центральних органів виконавчої влади з питань виконання зобов’язань України, взятих у рамках вступу до СОТ, приведення законодавства України у відповідність з угодами СОТ, проводить експертизу проектів нормативно-правових актів на відповідність угодам СОТ та зобов’язанням України як члена СОТ, проводить моніторинг виконання Україною та іншими членами СОТ положень угод СОТ;
219) забезпечує взаємодію центральних органів виконавчої влади з питань участі у багатосторонніх торговельних переговорах СОТ, двосторонніх та багатосторонніх переговорах у рамках робочих груп з розгляду заявок держав, що вступають до СОТ, засіданнях органів СОТ;
220) забезпечує взаємодію центральних органів виконавчої влади щодо оброблення запитів СОТ і членів СОТ та їх інформування, а також співробітництво з відповідними комітетами СОТ;
221) здійснює координацію проведення переговорів між Україною та іншими державами щодо укладення угод про вільну торгівлю, а також підготовки економічних обґрунтувань стосовно таких угод;
222) здійснює контроль за додержанням суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності вимог національного законодавства та положень міжнародних договорів України;
223) готує пропозиції щодо вдосконалення нормативно-правової бази з питань нетарифного регулювання зовнішньоекономічної діяльності;
224) забезпечує реалізацію єдиної митно-тарифної політики, готує пропозиції щодо вдосконалення нормативно-правової бази з питань митно-тарифного регулювання;
225) здійснює відповідно до законодавства ліцензування експорту, імпорту товарів та надає інші адміністративні послуги у сфері зовнішньоекономічної діяльності у випадках, визначених національним законодавством, та на виконання положень міжнародних договорів України;
226) проводить в установленому порядку реєстрацію представництв іноземних суб’єктів господарської діяльності;
227) вносить пропозиції щодо застосування Україною заходів у відповідь на дискримінаційні та/або недружні дії щодо України відповідно до Закону України “Про зовнішньоекономічну діяльність”;
228) забезпечує в установленому порядку захист економічних прав і законних інтересів України, її суб’єктів господарювання;
229) веде облік іноземних компаній, які застосовують до України обмежувальну ділову практику або несумлінно виконують зобов’язання перед Україною та українськими партнерами;
230) проводить моніторинг застосування органами іноземних держав, митними союзами або економічними угрупованнями антидемпінгових, компенсаційних та спеціальних захисних заходів до товарів походженням з України, вживає заходів з метою захисту інтересів суб’єктів господарювання України в антидемпінгових, антисубсидиційних та спеціальних захисних розслідуваннях, що проводяться іноземними державами щодо української продукції;
231) проводить в установленому порядку розслідування з метою встановлення фактів дискримінаційних та/або недружніх дій з боку інших держав, митних союзів чи економічних угруповань щодо законних прав та інтересів суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності України;
232) проводить в установленому порядку антидемпінгові, антисубсидиційні та спеціальні розслідування;
233) забезпечує в установленому порядку захист прав та інтересів України в рамках СОТ та міжнародних договорів України, зокрема під час врегулювання суперечок у торговельно-економічній сфері з питань, що належать до його компетенції;
234) проводить аналіз стану розрахунків за зовнішньоекономічними операціями та розробляє пропозиції щодо вдосконалення механізму проведення зазначених розрахунків і порядку здійснення контролю за ними;
235) контролює в межах повноважень, передбачених законом, здійснення експортно-імпортних операцій за участю іноземних суб’єктів господарської діяльності, зареєстрованих у державах з пільговим режимом оподаткування;
236) видає в установленому порядку висновки щодо продовження граничних строків розрахунків за окремими операціями з експорту та імпорту товарів, установлених Національним банком;
237) забезпечує взаємодію центральних та місцевих органів виконавчої влади щодо розвитку двостороннього співробітництва з іноземними державами в економічній сфері;
238) опрацьовує проектні пропозиції щодо ініціювання інвестиційних проектів економічного і соціального розвитку України, що підтримуються міжнародними фінансовими організаціями;
239) здійснює організаційне та аналітичне забезпечення діяльності заступника керуючого від України - члена Ради керуючих Світового банку;
240) подає пропозиції щодо формування та реалізації державної політики у сфері надання адміністративних послуг;
241) бере участь у формуванні та реалізації державної політики у сфері інформатизації, розвитку електронного урядування, побудови сучасного інформаційного суспільства в державі, забезпечує в межах повноважень, передбачених законом, впровадження сучасних інформаційно-комунікаційних технологій, створення системи національних інформаційних ресурсів;
242) забезпечує в межах повноважень, передбачених законом, реалізацію державної економічної політики у сфері безпеки та оборони, бере участь у розробленні та реалізації державних цільових програм у зазначеній сфері, проводить моніторинг ефективності їх виконання, виступає замовником з державного оборонного замовлення;
243) здійснює методологічне та методичне забезпечення мобілізаційної підготовки національної економіки та координацію планування, методологічне забезпечення розроблення проектів мобілізаційних планів та програм мобілізаційної підготовки в органах виконавчої влади, інших державних органах;
244) розробляє та подає Кабінетові Міністрів України проект мобілізаційного плану національної економіки на особливий період;
245) узагальнює потреби Збройних Сил, інших утворених відповідно до законів України військових формувань, а також правоохоронних органів спеціального призначення, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації та Держспецтрансслужби;
246) розробляє з урахуванням економічних можливостей держави для центральних та місцевих органів виконавчої влади, інших державних органів мобілізаційні завдання (замовлення) щодо виробництва продукції, виконання робіт, надання послуг, створення спеціальних формувань в особливий період для задоволення потреб Збройних Сил, інших військових формувань і правоохоронних органів спеціального призначення;
247) координує роботу із створення, розвитку, утримання, передачі, ліквідації та реалізації мобілізаційних потужностей;
248) координує роботу із створення мобілізаційного резерву матеріально-технічних і сировинних ресурсів;
249) організовує бронювання на період мобілізації та на воєнний час військовозобов’язаних, які працюють в органах державної влади, інших державних органах, органах місцевого самоврядування і на підприємствах, в установах та організаціях, яким встановлено мобілізаційні завдання (замовлення);
250) визначає потреби (обсяги) центральних і місцевих органів виконавчої влади у фінансуванні заходів з мобілізаційної підготовки для їх включення до проекту Державного бюджету України на відповідний рік, готує пропозиції щодо розподілу затверджених видатків на мобілізаційну підготовку національної економіки між головними розпорядниками бюджетних коштів, що задіяні у здійсненні зазначених заходів;
251) здійснює контроль за станом мобілізаційної готовності національної економіки та підприємств, установ і організацій, яким встановлені мобілізаційні завдання (замовлення);
252) забезпечує виконання завдань і заходів, спрямованих на забезпечення розвитку економічного співробітництва з державами - членами Організації Північноатлантичного договору;
253) забезпечує встановлення державного контролю за провадженням діяльності, пов’язаної з міжнародними передачами товарів військового призначення та подвійного використання;
254) утворює, ліквідує, реорганізовує підприємства, установи та організації, засновані на державній власності, уповноваженим органом управління яких є Мінекономіки, затверджує їх статути (положення), здійснює контроль за їх дотриманням, в установленому порядку призначає на посаду та звільняє з посади їх керівників;
255) ініціює утворення державних господарських об’єднань у реальному секторі економіки, вносить Кабінетові Міністрів України пропозиції щодо призначення на посаду та звільнення з посади їх керівників;
256) утворює в установленому порядку державні холдингові компанії в реальному секторі економіки, до статутного капіталу яких передається державне майно, затверджує їх статути (положення), в установленому порядку призначає на посаду та звільняє з посади їх керівників;
257) проводить у випадках, передбачених законодавством, корпоратизацію державних підприємств, які належать до сфери його управління;
258) визначає повноважних представників держави в органах управління господарських товариств, корпоративні права держави яких перебувають в його управлінні, забезпечує їх обрання (призначення), надає доручення для голосування з питань порядку денного загальних зборів та засідань наглядових рад;
259) приймає рішення про подальше використання державного майна, що належить до сфери його управління та не увійшло до статутного капіталу господарських товариств, утворених у процесі корпоратизації;
260) приймає у випадках, передбачених законодавством, рішення про передачу об’єктів державної власності, що перебувають у сфері його управління, в комунальну власність, до сфери управління інших органів, уповноважених управляти об’єктами державної власності, передачу об’єктів державної власності від одного підприємства іншому;
261) приймає в установленому порядку рішення про списання та відчуження об’єктів державної власності, що перебувають у сфері його управління;
262) виконує в межах повноважень, передбачених законом, інші передбачені законом функції з управління об’єктами державної власності, що належать до сфери його управління;
263) організовує та координує в межах повноважень, передбачених законом, підготовку, перепідготовку і підвищення кваліфікації кадрів у сфері економіки, підприємництва, промисловості та торгівлі;
264) виступає в установленому порядку замовником фундаментальних наукових досліджень, прикладних наукових досліджень і науково-технічних (експериментальних) розробок, прикладних соціологічних досліджень з питань, що належать до його компетенції;
265) здійснює в установленому порядку контроль за витрачанням бюджетних коштів підприємствами, установами та організаціями, що належать до сфери управління Мінекономіки;
266) здійснює внутрішній контроль і внутрішній аудит у Мінекономіки, на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери його управління;
267) спрямовує, координує та контролює в установленому порядку діяльність відповідних структурних підрозділів місцевих держадміністрацій з питань, що належать до компетенції Мінекономіки;
268) бере участь у підготовці та забезпечує роботу національних експозицій України на всесвітніх та міжнародних виставках і ярмарках, зокрема з розвитку експорту;
269) бере участь у підготовці та проведенні конференцій, симпозіумів, семінарів, міжнародних і національних виставок та інших заходів з економічних питань, проводить інформаційну і консультаційну роботу з питань підготовки та проведення таких заходів;
270) подає в установленому порядку Кабінетові Міністрів України пропозиції щодо затвердження щорічних планів участі вітчизняних підприємств, установ та організацій у міжнародних виставках за кордоном з частковим фінансуванням витрат на їх проведення за рахунок коштів державного бюджету;
271) вносить в установленому порядку пропозиції щодо участі України у діяльності відповідних міжнародних організацій, а також щодо призначення представників України в таких організаціях та визначення національних координаторів із співробітництва з ними;
272) інформує та надає роз’яснення щодо реалізації державної політики у сфері економічного розвитку і торгівлі;
273) забезпечує здійснення в межах повноважень, передбачених законом, соціального діалогу на галузевому рівні, зокрема укладення галузевих (міжгалузевих) угод;
274) забезпечує оперативне оприлюднення інформації про діяльність Мінекономіки;
275) бере участь в реалізації державної політики у сфері цивільного захисту, зокрема створює функціональну підсистему цивільного захисту, організовує управління та діяльність функціональної підсистеми в єдиній державній системі цивільного захисту, забезпечує у межах повноважень, передбачених законом, вирішення питань у сфері захисту населення і територій;
276) здійснює розгляд звернень громадян з питань, пов’язаних з діяльністю Мінекономіки, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління;
277) замовляє розроблення національних стандартів та кодексів усталеної практики;
278) забезпечує у межах повноважень, передбачених законом, розвиток виробництва і використання альтернативних видів палива та відновлюваних джерел енергії;
279) виступає державним замовником науково-дослідних робіт у визначених сферах, фінансує та координує їх проведення, сприяє впровадженню у виробництво сучасних розробок та прогресивного досвіду;
280) готує пропозиції щодо укладення і денонсації міжнародних договорів, забезпечує виконання зобов’язань України за міжнародними договорами з питань, що належать до компетенції Мінекономіки;
281) здійснює в межах повноважень, передбачених законом, та в порядку, визначеному законодавством, співробітництво з державами-донорами та міжнародними організаціями з питань залучення міжнародної технічної допомоги;
282) бере у межах повноважень, передбачених законом, участь у діяльності міжнародних організацій, зокрема в роботі комітетів СОТ;
283) аналізує стан ринку праці, готує пропозиції щодо регулювання ринку праці та зайнятості населення;
284) розробляє та вносить в установленому порядку пропозиції щодо зайнятості населення, зокрема надання громадянам додаткових гарантій у сприянні працевлаштуванню, щодо попиту та пропонування робочої сили на ринку праці, соціального захисту від безробіття, професійного навчання, регулювання трудової міграції громадян України;
285) здійснює в установленому порядку повідомну реєстрацію галузевих (міжгалузевих) і територіальних (обласних та республіканської) колективних угод;
286) здійснює ліцензування діяльності з посередництва у працевлаштуванні за кордоном та контроль за дотриманням суб'єктами господарювання відповідних ліцензійних умов;
287) розробляє та вносить в установленому порядку пропозиції щодо визначення розміру мінімальної заробітної плати, робочого часу та часу відпочинку, умов оплати праці працівників підприємств, установ та організацій, що фінансуються чи дотуються з державного бюджету, грошового забезпечення військовослужбовців, осіб рядового і начальницького складу відповідно до закону;
288) розробляє і затверджує міжгалузеві кваліфікаційні характеристики посад керівників, професіоналів, фахівців, технічних службовців та професій робітників, включених до Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників, погоджує галузеві кваліфікаційні характеристики; розробляє в установленому порядку Класифікатор професій та готує пропозиції щодо внесення до нього змін; готує пропозиції щодо організації та нормування праці; розробляє і затверджує міжгалузеві норми праці;
289) проводить моніторинг у сфері оплати та нормування праці;
290) здійснює державний нагляд у сфері загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття у частині забезпечення відповідності законодавству рішень правлінь Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття, погоджує структуру органів цього фонду, граничну чисельність працівників, схему посадових окладів, видатки на адміністративно-господарські витрати фонду;
291) подає в установленому порядку Кабінету Міністрів України для затвердження проект бюджету Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття;
292) проводить аналіз виконання державних соціальних гарантій, які передбачають надання соціального захисту, що включає матеріальне забезпечення громадян у разі хвороби, повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом;
293) координує діяльність центральних органів виконавчої влади з формування та забезпечення реалізації державної політики у сфері соціального діалогу, з питань колективно-договірного регулювання трудових і соціально-економічних відносин, взаємодії з Національною тристоронньою соціально-економічною радою;
294) виступає в установленому порядку замовником науково-дослідних робіт з визначення класифікації професій і методики розроблення професійних стандартів, зайнятості населення та трудової міграції, трудових відносин, соціального діалогу;
295) подає Кабінетові Міністрів України пропозиції щодо визначення адміністратора електронної торгової системи;
296) забезпечує організацію роботи комісії з розгляду скарг та підготовки пропозицій, що є постійно діючим колегіальним органом, який утворюється з метою розгляду скарг та пропозицій стосовно організації і проведення аукціонів, зокрема електронних аукціонів (відкритих торгів (аукціонів), та прийняття рішень за результатами розгляду таких скарг та пропозицій;
297) розробляє та подає Кабінетові Міністрів України проект рішення щодо затвердження Порядку передачі в оренду державного та комунального майна з урахуванням особливостей передачі його в оренду;
298) затверджує типовий договір між орендодавцем та оператором електронного майданчика;
299) подає в установленому порядку Кабінетові Міністрів України пропозиції щодо затвердження порядку подання та розгляду скарг та пропозицій щодо організації та проведення електронних аукціонів (відкритих торгів (аукціонів), формування, функціонування та повноважень комісії з розгляду скарг та підготовки пропозицій;
300) здійснює контроль за дотриманням встановленого порядку реалізації майна (майнових прав, інших активів) або прав на нього на конкурентних засадах у формі аукціонів, зокрема електронних;
301) спрямовує та координує діяльність державних органів ветеринарної медицини щодо забезпечення ветеринарно-санітарного та епізоотичного благополуччя, додержання порядку здійснення державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду;
порядок проведення передзабійного та післязабійного огляду державним ветеринарним інспектором або уповноваженим ветеринаром;
порядок проведення державної реєстрації потужностей, ведення державного реєстру потужностей операторів ринку та надання інформації з нього заінтересованим суб’єктам;
форми актів державного контролю, що застосовуються державними інспекторами та державними ветеринарними інспекторами під час інспектування та аудиту, а також форми актів відбору зразків;
довгостроковий план державного контролю;
вимоги щодо ввезення (пересилання) на митну територію України харчових продуктів тваринного походження, кормів, сіна, соломи, а також побічних продуктів тваринного походження та продуктів їх оброблення, переробки;
порядок визначення та застосування періодичності документальних перевірок, перевірок відповідності, фізичних перевірок, лабораторних досліджень (випробувань) вантажів, які ввозяться (пересилаються) на митну територію України відповідно до вимог розділу VII Закону України “Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин”;
граничні норми (обсяги) відбору зразків;
порядок відбору зразків та їх перевезення (пересилання) до уповноважених лабораторій для цілей державного контролю;
порядок отримання статусу та провадження діяльності офіційних ветеринарних лікарів та уповноважених ветеринарів;
порядок проведення практичної підготовки державних ветеринарних інспекторів та визначення її обсягу;
методи (методики) відбору зразків;
вимоги до передзабійного та післязабійного огляду тварин, зокрема забитих за межами бійні;
порядок визначення боєнь та потужностей з переробки диких тварин, на яких присутність державного ветеринарного інспектора не вимагається;
порядок уповноваження працівників бійні на виконання обов’язків помічника державного ветеринарного інспектора у межах державного контролю свіжого м’яса птиці та зайцеподібних відповідно до певних умов, а також їх позбавлення такого уповноваження у разі невиконання уповноваженими працівниками бійні функції помічника державного ветеринарного інспектора;
вимоги до змісту, форми та порядку надання інформації про харчовий ланцюг;
перелік продуктів (із зазначенням їх коду згідно з УКТЗЕД, назви та за необхідності інших характеристик), які підлягають державному контролю на призначених прикордонних інспекційних постах;
правила поводження з продуктами, ввезеними (пересланими) на митну територію України як торговельні (виставкові) зразки або об’єкти наукових досліджень;
порядок перевантаження продуктів на інший транспортний засіб;
порядок ведення реєстру митних складів, складів у вільних митних зонах, призначених для зберігання продуктів, які не відповідають законодавству;
порядок знищення, особливого поводження та зміни призначеного використання вантажів, що ввозяться (пересилаються) на митну територію України, які не відповідають законодавству;
перелік харчових продуктів нетваринного походження та кормів нетваринного походження (із зазначенням їх коду згідно з УКТЗЕД, назви та за необхідності інших характеристик), вантажі з якими при ввезенні (пересиланні) на митну територію України підлягають посиленому державному контролю;
форму протоколу про порушення Закону України “Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин”, законодавства про харчові продукти та корми;
порядок адміністративного (досудового) оскарження постанови у справі про порушення Закону України “Про державний контроль за дотриманням законодавства про харчові продукти, корми, побічні продукти тваринного походження, здоров’я та благополуччя тварин”, законодавства про харчові продукти та корми;
вимоги щодо ввезення на митну територію України живих тварин та їх репродуктивного матеріалу;
порядок визначення ветеринарно-санітарного статусу країн-експортерів та їх окремих територій (зони/компартмента);
порядок формування та ведення Державного реєстру потужностей з виробництва та обігу кормів;
методичні настанови щодо застосування законодавства про корми, які розроблені об’єднаннями операторів ринку;
перелік матеріалів, реалізація та використання яких для потреб годівлі тварин є обмеженими чи забороненими;
перелік речовин, наявність яких у кормах є обмеженою або забороненою, та порядок здійснення операторами ринку періодичних досліджень (випробувань) на предмет вмісту таких речовин у кормах;
методики розрахунку вартості послуг з наукової оцінки (експертизи) кормових добавок та послуг референс-лабораторії;
порядок здійснення операторами ринку, які реалізують корми, періодичних досліджень (випробувань) кормів в акредитованих лабораторіях на предмет вмісту речовин, наявність яких у кормах є обмеженою або забороненою;
порядок формування реєстраційного досьє;
дозволені відхилення між наведеними у маркуванні значеннями складу кормового матеріалу та/або кормової суміші та значеннями, встановленими під час здійснення державного контролю;
порядок ведення реєстру країн та потужностей, з яких дозволяється ввезення (пересилання) продуктів на митну територію України;
порядок внесення змін до реєстраційних посвідчень, виданих на готові корми, премікси або кормові добавки;
порядок ведення реєстру потужностей (об’єктів) з оброблення, переробки та місць видалення побічних продуктів тваринного походження;
технічні умови, технологічні інструкції щодо оброблення, переробки, утилізації та видалення побічних продуктів тваринного походження;
за погодженням з Міндовкіллям порядок поводження з побічними продуктами тваринного походження, що належать до категорій I-III;
форму протоколу про порушення законодавства про побічні продукти тваринного походження;
правила застосування спрощеного підходу до розроблення, запровадження та використання постійно діючих процедур, заснованих на принципах системи аналізу небезпечних факторів та контролю у критичних точках (НАССР) у сфері виробництва та обігу кормів;
гігієнічні вимоги до виробництва та обігу харчових продуктів;
порядок затвердження експортних потужностей, ведення їх реєстру та внесення змін до нього;
перелік регульованих шкідливих організмів;
програму навчання працівників, робота яких пов’язана з організацією та безпосередньо проведенням робіт із транспортування, зберігання, застосування, торгівлі пестицидами і агрохімікатами;
порядок застосування пестицидів і агрохімікатів на території, що зазнала радіоактивного забруднення, а також у зоні надзвичайної екологічної ситуації;
методичні настанови щодо виконання загальних гігієнічних вимог, а також інших вимог, що визначені законодавством про безпечність та окремі показники якості харчових продуктів, розроблені об’єднаннями операторів ринку, та розміщує їх на своєму офіційному веб-сайті наступного дня після затвердження;
вимоги до виробництва та обігу живих двостулкових молюсків, живих голкошкірих, живих кишковопорожнинних та живих морських черевоногих;
порядок ведення реєстру операторів ринку та потужностей, на які видано експлуатаційний дозвіл;
вимоги до підготовки помічників державних ветеринарних інспекторів;
порядок здійснення компетентним органом України державного контролю потужностей, розташованих у країнах-експортерах;
порядок визнання еквівалентності системи державного контролю країни-експортера;
порядок знищення, утилізації кормів, повернення їх в обіг для годівлі тварин або для інших, ніж годівля тварин, цілей, за рахунок операторів ринку;
методичні настанови щодо належної практики для первинного виробництва кормів, маркування кормів, розроблені об’єднаннями операторів ринку;
форму декларації про відповідність кормів вимогам законодавства про корми для операторів ринку, які діють виключно як продавці та здійснюють лише реалізацію кормів, без зберігання кормів на належних їм потужностях, про відповідність кормів вимогам законодавства про корми;
порядок маркування кормів, призначених для тварин, які утримуються для наукових та експериментальних цілей;
вимоги щодо маркування кормових добавок у кормових матеріалах та кормових сумішах для продуктивних та непродуктивних тварин, а також вимоги щодо зазначення у маркуванні вмісту вологи у кормах;
додаткові вимоги щодо маркування кормових добавок та преміксів;
вимоги до годівлі тварин побічними продуктами тваринного походження;
ветеринарно-санітарні вимоги під час поводження з побічними продуктами тваринного походження;
ветеринарно-санітарні вимоги до потужностей (об’єктів) з оброблення, переробки побічних продуктів тваринного походження;
порядок знищення об’єктів санітарних заходів або умови, які повинні виконуватися оператором ринку для повернення їх в обіг для споживання людиною або для інших цілей;
вимоги до позначки придатності, ідентифікаційної позначки та порядок їх нанесення;
порядок, спеціальні вимоги до маркування та перелік харчових продуктів, для яких обов’язковим є зазначення країни походження або місця походження;
спеціальні умови імпорту кормів;
304) визначає додаткові категорії та функціональні групи кормових добавок;
305) приймає рішення про визнання вимог іноземних держав або міжнародних організацій (інтеграційних об’єднань держав) еквівалентними вимогам щодо державної реєстрації кормових добавок, встановленим законодавством України про корми;
306) формує, веде та вносить зміни до Державного каталогу кормових матеріалів;
307) забезпечує відкритий та безоплатний доступ до Державного каталогу кормових матеріалів шляхом його розміщення на своєму офіційному веб-сайті;
308) формує, веде, вносить зміни та забезпечує відкритий та безоплатний доступ до Державного реєстру тверджень про властивості кормів для особливих поживних цілей;
309) за погодженням з Мінфіном подає пропозиції Кабінету Міністрів України щодо виділення необхідних коштів з резервного фонду державного бюджету на організацію і здійснення заходів, спрямованих на локалізацію та ліквідацію епізоотії особливо небезпечних хвороб тварин, що загрожує перерости в панзоотію чи спричиняє значні економічні втрати;
310) подає на затвердження Кабінету Міністрів України Порядок отримання, призупинення, скасування та поновлення, форму та умови отримання експлуатаційного дозволу;
311) розробляє та подає на затвердження Кабінету Міністрів України Положення про державну реєстрацію кормових добавок;
312) розробляє, переглядає та затверджує відповідні санітарні заходи в межах своїх повноважень;
313) затверджує разом з Мінфіном розмір плати за здійснення державного контролю, що фінансується операторами ринку;
314) бере участь у реалізації державної політики у сфері виробництва продуктів дитячого харчування;
315) забезпечує державну підтримку виробників органічної сільськогосподарської продукції;
316) здійснює державне управління та регулювання у сфері органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції;
317) розробляє та затверджує державний логотип для органічної продукції;
сприяння розвитку ринку органічної продукції;
ведення Державного реєстру операторів, що здійснюють виробництво продукції відповідно до вимог законодавства у сфері органічного виробництва, обігу та маркування органічної продукції, Державного реєстру органічного насіння і садивного матеріалу та Державного реєстру органів сертифікації у сфері органічного виробництва та обігу органічної продукції, а також відкритість та загальнодоступність зазначених реєстрів;
319) звертається до національного органу України з акредитації щодо встановлених фактів порушень органом сертифікації з метою вжиття цим органом відповідних заходів, передбачених законодавством України у сфері акредитації;
320) забезпечує підготовку та підвищення кваліфікації інспекторів з органічного виробництва та/або обігу органічної продукції відповідно до закону;
321) встановлює порядок підтвердження спеціальних знань інспектора з органічного виробництва та/або обігу органічної продукції у сфері органічного виробництва;
322) визначає вимоги до матеріально-технічної бази та інших об’єктів інфраструктури, необхідних для виконання функцій із сертифікації органічного виробництва та/або обігу органічної продукції;
323) забезпечує скасування сертифікатів, виданих органом сертифікації, виключеним із Державного реєстру органів сертифікації у сфері органічного виробництва та обігу органічної продукції;
324) встановлює форму заявки на внесення до Державного реєстру органів сертифікації у сфері органічного виробництва та обігу органічної продукції;
325) встановлює порядок ведення переліку органів іноземної сертифікації;
326) визначає порядок розгляду апеляцій на рішення органів сертифікації;
327) визначає порядок, періодичність декларування та подання органами сертифікації зведених матеріалів щодо обсягів органічної продукції, що вводиться в обіг;
328) встановлює порядок звітування органів сертифікації про видані сертифікати;
329) розробляє та затверджує перелік речовин (інгредієнтів, компонентів), що дозволяється використовувати у процесі органічного виробництва та які дозволені до використання у гранично допустимих кількостях;
330) здійснює нормативно-правове забезпечення у сфері захисту та карантину рослин;
331) організовує впровадження екологічно безпечних для людини і навколишнього природного середовища методів та заходів щодо захисту рослин;
332) бере участь у розробленні загальнодержавних і міждержавних цільових програм захисту рослин;
333) організовує розроблення регіональних цільових програм захисту рослин;
пріоритетні напрями, стратегії та механізми розвитку у сфері карантину рослин;
відповідно до закону порядок ввезення, вивезення та використання рослин і рослинних продуктів, зокрема за погодженням із карантинними службами інших держав відповідно до міжнародних договорів України;
335) вносить до Кабінету Міністрів України подання про запровадження або скасування карантинного режиму та особливого режиму захисту рослин;
336) здійснює інші повноваження, визначені законом.
5. Мінекономіки з метою організації своєї діяльності:
1) забезпечує в межах повноважень, передбачених законом, здійснення заходів щодо запобігання корупції і контроль за їх реалізацією в апараті Мінекономіки, на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери його управління;
2) здійснює добір кадрів в апарат Мінекономіки та на керівні посади підприємств, установ та організацій, що належать до сфери його управління, організовує роботу з підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців і працівників апарату Мінекономіки;
3) організовує планово-фінансову роботу в апараті Мінекономіки, на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери його управління, здійснює контроль за використанням фінансових і матеріальних ресурсів, забезпечує організацію та вдосконалення бухгалтерського обліку;
4) забезпечує ефективне і цільове використання бюджетних коштів;
5) забезпечує в межах повноважень, передбачених законом, реалізацію державної політики стосовно державної таємниці, здійснення контролю за її збереженням в апараті Мінекономіки, на підприємствах, в установах та організаціях, що належать до сфери його управління, захист інформації з обмеженим доступом, а також технічний захист інформації, здійснення контролю за її збереженням;
6) забезпечує в межах повноважень, передбачених законом, виконання завдань з мобілізаційної підготовки та мобілізаційної готовності держави;
7) забезпечує в межах повноважень, передбачених законом, залучення громадян до участі в управлінні державними справами, ефективну взаємодію з інститутами громадянського суспільства, здійснення громадського контролю за діяльністю Мінекономіки, врахування громадської думки під час формування та реалізації державної політики з питань, що належать до компетенції Мінекономіки;
8) забезпечує стійке функціонування системи управління щодо формування, ведення та використання страхового фонду документації;
9) забезпечує в установленому порядку самопредставництво інтересів Мінекономіки в судах України та інших державних органах, яке здійснюється без окремого доручення керівника державними службовцями структурних підрозділів Мінекономіки відповідно до положення про такі структурні підрозділи;
10) забезпечує представництво інтересів Мінекономіки в судах України та інших органах.
6. Мінекономіки для виконання покладених на нього завдань має право:
1) залучати в установленому порядку спеціалістів центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій (за погодженням з їх керівниками), вчених, представників інститутів громадянського суспільства (за згодою) до розгляду питань, що належать до його компетенції;
2) отримувати безоплатно від міністерств, інших центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування необхідні для виконання покладених на нього завдань інформацію, документи і матеріали, зокрема від органів державної статистики - статистичну інформацію, у тому числі стосовно результатів діяльності оборонно-промислового комплексу;
3) скликати наради, утворювати комісії та робочі групи, проводити наукові конференції, семінари та інші публічні заходи з питань, що належать до його компетенції;
4) користуватися відповідними інформаційними базами даних державних органів, державною системою урядового зв’язку та іншими технічними засобами.
7. Мінекономіки здійснює свої повноваження безпосередньо та через торгові представництва у складі закордонних дипломатичних установ.
8. Мінекономіки у процесі виконання покладених на нього завдань взаємодіє в установленому порядку з іншими державними органами, допоміжними органами і службами, утвореними Президентом України, тимчасовими консультативними, дорадчими та іншими допоміжними органами, утвореними Кабінетом Міністрів України, органами місцевого самоврядування, об’єднаннями громадян, профспілками та організаціями роботодавців, відповідними органами іноземних держав і міжнародних організацій, а також з підприємствами, установами та організаціями.
9. Мінекономіки в межах повноважень, передбачених законом, на основі і на виконання Конституції та законів України, постанов Верховної Ради України та актів Президента України, прийнятих відповідно до Конституції та законів України, актів Кабінету Міністрів України видає накази, організовує та контролює їх виконання.
Накази Мінекономіки, які відповідно до закону є регуляторними актами, розробляються, розглядаються, приймаються та оприлюднюються з урахуванням вимог Закону України “Про засади державної регуляторної політики у сфері господарської діяльності”.
Нормативно-правові акти Мінекономіки підлягають державній реєстрації в установленому законодавством порядку.
Накази Мінекономіки, видані в межах повноважень, передбачених законом, є обов’язковими для виконання центральними органами виконавчої влади, їх територіальними органами, місцевими держадміністраціями, органами влади Автономної Республіки Крим, органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями незалежно від форми власності та громадянами.
10. Мінекономіки очолює Міністр, який призначається на посаду за поданням Прем’єр-міністра України і звільняється з посади Верховною Радою України.
Міністр має першого заступника, заступників (зокрема заступника - Торгового представника України, особливості повноважень якого визначаються Кабінетом Міністрів України), які призначаються на посаду та звільняються з посади Кабінетом Міністрів України за поданням Прем’єр-міністра України відповідно до пропозицій Міністра.
1) очолює Мінекономіки, здійснює керівництво його діяльністю;
2) спрямовує і координує здійснення іншими центральними органами виконавчої влади заходів з питань, що належать до компетенції Мінекономіки;
3) спрямовує і координує діяльність визначених Кабінетом Міністрів України центральних органів виконавчої влади, зокрема:
забезпечує формування державної політики у відповідній сфері та контролює її реалізацію центральними органами виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується Міністром;
погоджує та подає на розгляд Кабінету Міністрів України розроблені центральними органами виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується Міністром, проекти законів, актів Президента України та Кабінету Міністрів України;
визначає пріоритетні напрями роботи центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується Міністром, та шляхи виконання покладених на них завдань, затверджує плани роботи таких центральних органів виконавчої влади;
погоджує структуру апарату центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується Міністром;
видає обов’язкові до виконання центральними органами виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується Міністром, накази та доручення з питань, що належать до компетенції таких органів;
погоджує призначення на посаду і звільнення з посади керівників і заступників керівників самостійних структурних підрозділів апарату центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується Міністром;
погоджує призначення на посаду та звільнення з посади керівників і заступників керівників територіальних органів центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується Міністром;
доручає керівникам центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується Міністром, скасувати акти їх територіальних органів повністю чи в окремій частині, а в разі відмови - скасовує акти територіальних органів центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується Міністром, повністю чи в окремій частині;
порушує перед Кабінетом Міністрів України питання щодо скасування актів центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується Міністром, повністю чи в окремій частині;
порушує перед Кабінетом Міністрів України питання щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності керівників центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується Міністром, та їх заступників;
ініціює питання щодо притягнення до дисциплінарної відповідальності керівників структурних підрозділів апарату центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується Міністром, їх територіальних органів та їх заступників, а також керівників підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління таких органів;
ініціює питання щодо проведення службового розслідування стосовно керівників центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується Міністром, їх заступників, інших державних службовців і працівників апарату та їх територіальних органів, підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління таких органів;
приймає рішення щодо проведення перевірки діяльності центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується Міністром, та їх територіальних органів;
заслуховує звіти про виконання покладених на центральні органи виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується Міністром, завдань та планів їх роботи;
визначає структурні підрозділи апарату Мінекономіки, що відповідають за взаємодію з центральними органами виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується Міністром;
визначає посадових осіб Мінекономіки, які включаються до складу колегій центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується Міністром;
визначає порядок обміну інформацією між Мінекономіки та центральними органами виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується Міністром, періодичність її подання;
вирішує інші питання, пов’язані із спрямуванням і координацією діяльності центральних органів виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується Міністром;
4) визначає пріоритети роботи Мінекономіки та шляхи виконання покладених на нього завдань, затверджує плани роботи Мінекономіки, звіти про їх виконання;
5) в межах компетенції організовує та контролює виконання Мінекономіки Конституції України, законів України, актів Президента України, Кабінету Міністрів України;
6) подає на розгляд Кабінету Міністрів України проекти законів, актів Президента України, Кабінету Міністрів України, розробником яких є Мінекономіки;
7) представляє в установленому порядку проекти законів України, розробником яких є Мінекономіки та центральні органи виконавчої влади, діяльність яких спрямовується і координується Міністром, і доповідає з інших питань, що належать до компетенції Мінекономіки, під час їх розгляду на пленарних засіданнях Верховної Ради України;
8) проводить переговори і підписує міжнародні договори України в межах наданих йому повноважень;
9) затверджує положення про самостійні структурні підрозділи апарату Мінекономіки, визначає персональний склад патронатної служби Міністра;
10) порушує в установленому порядку питання щодо присвоєння рангу державного службовця державному секретарю Мінекономіки;
11) призначає на посаду та звільняє з посади керівників підприємств, установ, організацій, що належать до сфери управління Мінекономіки, приймає рішення про їх заохочення та притягнення до дисциплінарної відповідальності, вносить подання про представлення в установленому порядку працівників підприємств, установ та організацій, що належать до сфери управління Мінекономіки, до відзначення державними нагородами України;
12) порушує в установленому порядку питання щодо заохочення та притягнення до дисциплінарної відповідальності першого заступника та заступників Міністра, державного секретаря Мінекономіки;
13) визначає обов’язки першого заступника, заступників Міністра, розподіл повноважень Міністра між першим заступником та заступниками Міністра, які вони здійснюють у разі його відсутності;
14) дає обов’язкові для виконання працівниками апарату Мінекономіки доручення;
15) приймає рішення щодо розподілу бюджетних коштів, головним розпорядником яких є Мінекономіки;
16) організовує внутрішній контроль і внутрішній аудит та забезпечує їх здійснення в Мінекономіки та бюджетних установах, що належать до сфери його управління;
17) представляє Мінекономіки у публічно-правових відносинах з іншими органами, підприємствами, установами та організаціями в Україні та за її межами;
18) скликає та проводить наради з питань, що належать до його компетенції;
19) підписує накази Мінекономіки;
20) здійснює інші повноваження, визначені законом.
12. Повноваження керівника державної служби у Мінекономіки здійснює державний секретар Мінекономіки.
Державний секретар Мінекономіки є вищою посадовою особою з числа державних службовців Мінекономіки. Державний секретар підзвітний і підконтрольний Міністру.
Державний секретар Мінекономіки призначається на посаду Кабінетом Міністрів України строком на п’ять років з правом повторного призначення.
13. Державний секретар Мінекономіки відповідно до покладених на нього завдань:
1) організовує роботу апарату Мінекономіки;
2) забезпечує підготовку пропозицій щодо виконання завдань Мінекономіки та подає їх на розгляд Міністру;
3) організовує та контролює виконання апаратом Мінекономіки Конституції та законів України, актів Президента України, актів Кабінету Міністрів України, наказів Мінекономіки та доручень Міністра, його першого заступника та заступників, звітує про їх виконання;
4) готує та подає Міністру для затвердження плани роботи Мінекономіки, звітує про їх виконання;
5) забезпечує реалізацію державної політики стосовно державної таємниці, контроль за її збереженням в апараті Мінекономіки;
6) у межах своїх повноважень запитує та одержує в установленому порядку від державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій в Україні та за її межами безоплатно інформацію, документи і матеріали, а від органів державної статистики - статистичну інформацію, необхідну для виконання покладених на Мінекономіки завдань;
7) призначає на посаду та звільняє з посади у порядку, передбаченому законодавством про державну службу, державних службовців апарату Мінекономіки, укладає та розриває з ними контракти про проходження державної служби в порядку, передбаченому Кабінетом Міністрів України, присвоює їм ранги державних службовців, приймає рішення щодо їх заохочення та притягнення до дисциплінарної відповідальності;
8) приймає на роботу та звільняє з роботи в порядку, передбаченому законодавством про працю, працівників апарату Мінекономіки, приймає рішення щодо їх заохочення, притягнення до дисциплінарної відповідальності;
9) погоджує у передбачених законом випадках призначення на посаду та звільнення з посади керівників відповідних структурних підрозділів обласних, Київської та Севастопольської міських держадміністрацій;
10) призначає на посаду та звільняє з посади працівників патронатної служби Міністра за його поданням;
11) забезпечує в установленому порядку організацію підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації державних службовців та інших працівників Мінекономіки;
12) представляє Мінекономіки як юридичну особу в цивільно-правових відносинах;
13) у межах повноважень, передбачених законом, дає обов’язкові до виконання державними службовцями та іншими працівниками Мінекономіки доручення;
14) з питань, що належать до його повноважень, видає накази організаційно-розпорядчого характеру та контролює їх виконання;
15) вносить подання щодо представлення в установленому порядку державних службовців та інших працівників апарату Мінекономіки до відзначення державними нагородами України.
14. На час відсутності державного секретаря Мінекономіки чи неможливості здійснення ним своїх повноважень з інших причин його обов’язки виконує один із керівників самостійних структурних підрозділів апарату Мінекономіки відповідно до наказу державного секретаря Мінекономіки.
15. Для погодженого вирішення питань, що належать до компетенції Мінекономіки, обговорення найважливіших напрямів його діяльності у Мінекономіки може утворюватися колегія.
Рішення колегії можуть бути реалізовані шляхом видання відповідного наказу Мінекономіки.
Для розгляду наукових рекомендацій та проведення фахових консультацій з основних питань діяльності у Мінекономіки можуть утворюватися інші постійні або тимчасові консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи.
Рішення про утворення чи ліквідацію колегії, інших постійних або тимчасових консультативних, дорадчих та інших допоміжних органів, їх кількісний та персональний склад, положення про них затверджуються Міністром.
16. Гранична чисельність державних службовців та працівників апарату Мінекономіки затверджується Кабінетом Міністрів України.
Структура апарату Мінекономіки затверджується Міністром.
Штатний розпис апарату, кошторис Мінекономіки затверджуються державним секретарем Мінекономіки за погодженням з Мінфіном.
17. Мінекономіки є юридичною особою публічного права, має печатку із зображенням Державного Герба України та своїм найменуванням, власні бланки, рахунки в органах Казначейства.
{Положення в редакції Постанов КМ № 838 від 11.09.2019, № 124 від 17.02.2021}
ПЕРЕЛІК
постанов Кабінету Міністрів України, що втратили чинність
1. Постанова Кабінету Міністрів України від 2 листопада 2006 р. № 1538 “Про затвердження Положення про Міністерство промислової політики України” (Офіційний вісник України, 2006 р., № 45, ст. 2996).
2. Постанова Кабінету Міністрів України від 26 травня 2007 р. № 777 “Про затвердження Положення про Міністерство економіки України” (Офіційний вісник України, 2007 р., № 39, ст. 1563).
3. Пункти 5 і 22 змін, що вносяться до положень про центральні органи виконавчої влади, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 27 лютого 2008 р. № 101 (Офіційний вісник України, 2008 р., № 16, ст. 416).
4. Постанова Кабінету Міністрів України від 9 вересня 2009 р. № 984 “Про внесення змін до Положення про Міністерство економіки України” (Офіційний вісник України, 2009 р., № 72, ст. 2480).
5. Постанова Кабінету Міністрів України від 25 листопада 2009 р. № 1314 “Про доповнення пункту 4 Положення про Міністерство економіки України” (Офіційний вісник України, 2009 р., № 95, ст. 3262).
6. Постанова Кабінету Міністрів України від 3 лютого 2010 р. № 101 “Про доповнення пункту 11 Положення про Міністерство економіки України” (Офіційний вісник України, 2010 р., № 9, ст. 443).
