Про затвердження Інструкції про порядок проведення службових розслідувань у Національній гвардії України
{Із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ
№ 193 від 22.03.2016}
Згідно зі статтями 84-88 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, з метою належної організації заходів, спрямованих на захист прав і свобод людини, зміцнення військової дисципліни, попередження надзвичайних подій за участю військовослужбовців, упорядкування питань призначення, проведення службових розслідувань та прийняття законних рішень за їх висновками НАКАЗУЮ:
1. Затвердити Інструкцію про порядок проведення службових розслідувань у Національній гвардії України, що додається.
2. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Міністерства внутрішніх справ України від 22 жовтня 2013 року № 1000 «Про затвердження Інструкції про порядок проведення службових розслідувань у внутрішніх військах Міністерства внутрішніх справ України», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 13 листопада 2013 року за № 1937/24469.
3. Головному управлінню Національної гвардії України забезпечити в установленому порядку подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.
4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.
5. Контроль за виконанням цього наказу залишаю за собою.
ІНСТРУКЦІЯ
про порядок проведення службових розслідувань у Національній гвардії України
{У тексті Інструкції абревіатуру «ВНЗ» замінено абревіатурою «ВВНЗ» згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ № 193 від 22.03.2016}
1. Ця Інструкція визначає порядок проведення службового розслідування стосовно військовослужбовців Національної гвардії України у разі надходження до Головного управління Національної гвардії України, територіальних управлінь, з’єднань, військових частин (підрозділів), вищих військових навчальних закладів, навчальних військових частин (центрів), баз, закладів охорони здоров’я, установ Національної гвардії України відомостей про вчинення ними дій, які порушують права і свободи громадян, а також за фактами невиконання (неналежного виконання) військовослужбовцями своїх службових обов’язків, порушення військової дисципліни, порядку несення служби або громадського порядку, оформлення результатів службового розслідування та прийняття за ними рішення.
Під час проведення розслідувань за фактами заподіяння державі матеріальних збитків ця Інструкція застосовується в межах, які не суперечать Положенню про матеріальну відповідальність військовослужбовців за шкоду, заподіяну державі, затвердженому Постановою Верховної Ради України від 23 червня 1995 року № 243/95-ВР.
{Пункт 1 розділу I із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ № 193 від 22.03.2016}
2. З’ясування обставин порушення трудової дисципліни працівниками Національної гвардії України здійснюється відповідно до вимог Кодексу законів про працю України та правил внутрішнього трудового розпорядку.
3. Дія цієї Інструкції не поширюється на порядок проведення службових розслідувань:
нещасних випадків (у тому числі поранень), що сталися з військовослужбовцями Національної гвардії України, а також на порядок проведення розслідувань та облік аварій у Національній гвардії України та професійних захворювань, що сталися з військовослужбовцями Національної гвардії, що проводяться згідно з Порядком розслідування та обліку нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, що сталися в органах і підрозділах системи МВС України, затвердженим наказом Міністерства внутрішніх справ України від 27 грудня 2002 року № 1346, зареєстрованим у Міністерстві юстиції України 31 січня 2003 року за № 83/7404;
авіаційних подій та інцидентів, що проводяться згідно з Правилами розслідування авіаційних подій та інцидентів в авіації Збройних Сил України, затвердженими наказом Міністра оборони України від 19 травня 2010 року № 256, зареєстрованими в Міністерстві юстиції України 14 червня 2010 року за № 386/17681.
4. За фактами розголошення державної таємниці, утрати її матеріальних носіїв та інших порушень законодавства про державну таємницю службове розслідування проводиться з дотриманням вимог законодавства у сфері охорони державної таємниці.
5. Терміни та скорочення, що вживаються в цій Інструкції, мають такі значення:
виконавець - військовослужбовець (крім військовослужбовців строкової служби) органу військового управління, вищого військового навчального закладу, військової частини Національної гвардії України, якому доручено проведення службового розслідування;
{Абзац другий пункту 5 розділу I із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ № 193 від 22.03.2016}
військова частина - з’єднання, військова частина (підрозділ), вищий військовий навчальний заклад, навчальна військова частина (центр), база, заклад охорони здоров’я, установа Національної гвардії;
{Абзац третій пункту 5 розділу I в редакції Наказу Міністерства внутрішніх справ № 193 від 22.03.2016}
військовослужбовець - особа, яка проходить військову службу у Національній гвардії України, військовозобов’язаний під час проходження ним навчальних і спеціальних зборів або резервіст під час проходження ним підготовки та зборів у Національній гвардії України;
ВВНЗ - вищий військовий навчальний заклад Національної гвардії України;
{Абзац п'ятий пункту 5 розділу I із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ № 193 від 22.03.2016}
Головне управління НГУ - Головне управління Національної гвардії України;
дисциплінарний проступок - невиконання чи неналежне виконання військовослужбовцем військової дисципліни;
надзвичайна подія - порушення нормальних умов і безпеки діяльності органу військового управління, ВВНЗ, військової частини, їх посадових осіб та функціонування об’єктів Національної гвардії України;
органи військового управління - Головне управління НГУ, територіальні управління НГУ;
особовий склад - військовослужбовці та працівники Національної гвардії України;
порушення військової дисципліни - порушення військовослужбовцями порядку і правил несення або проходження військової служби, установлених військовими статутами та іншим законодавством України, наказів командирів (начальників);
посадова особа юридичної служби - посадова особа юридичного управління Головного управління НГУ, начальник (старший офіцер, офіцер) юридичної служби (юрисконсульт) територіального управління НГУ, ВВНЗ, військової частини;
службове розслідування - комплекс заходів, які здійснюються в межах компетенції з метою уточнення причин і умов подій, що стали підставою для призначення службового розслідування, та визначення ступеня вини особи (осіб), якою (якими) вчинено порушення військової дисципліни, а також з’ясування інших пов’язаних з таким порушенням обставин.
6. Якщо під час службового розслідування буде встановлено, що вчинений військовослужбовцем дисциплінарний проступок містить ознаки кримінального правопорушення, виконавець вносить командирові (начальнику), яким призначено службове розслідування, пропозицію щодо вжиття заходів у порядку, передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України, стосовно письмового повідомлення про це органу досудового розслідування.
Якщо під час службового розслідування буде встановлено, що вчинений військовослужбовцем дисциплінарний проступок містить ознаки адміністративного або адміністративного корупційного правопорушення, виконавець вносить командирові (начальнику), яким призначено службове розслідування, пропозицію щодо вжиття заходів у порядку, передбаченому законодавством. У цьому випадку командир (начальник), який призначив службове розслідування, зобов’язаний у межах своїх повноважень вжити заходів щодо припинення такого правопорушення. Якщо дисциплінарний проступок містить ознаки адміністративного корупційного правопорушення, командир (начальник) негайно письмово повідомляє про його вчинення прокуророві та спеціально уповноваженому суб’єкту у сфері протидії корупції.
7. Службове розслідування не проводиться, якщо причини та умови, що сприяли вчиненню правопорушення, ступінь вини, розмір заподіяної матеріальної шкоди та інші обставини встановлено під час перевірки, ревізії, інвентаризації, а також кримінального провадження.
ІІ. Підстави для проведення службового розслідування
1. Службове розслідування проводиться в разі:
1) невиконання або неналежного виконання військовослужбовцем службових обов’язків, вимог законодавства, наказів начальників (керівників) чи інших розпорядчих документів, що негативно вплинуло на стан виконання покладених на Національну гвардію України службово-бойових завдань або створило загрозу здоров’ю чи життю особового складу та/або призвело до порушення прав та законних інтересів громадян, до людських жертв чи інших тяжких наслідків, порушень громадського порядку, заподіяння шкоди державі, підприємству, установі, організації незалежно від форми власності чи об’єднанню громадян;
2) недотримання положень законодавства, що призвело до створення передумов або розголошення конфіденційної, таємної, службової або іншої інформації, яка містить таємницю, що охороняється законом, утрати її матеріальних носіїв та інших правопорушень у сфері охорони державної таємниці;
3) утрати (викрадення), пошкодження печаток, штампів і бланків;
4) втрати службових документів або розголошення їх змісту;
5) реєстрації в Єдиному реєстрі досудових розслідувань відомостей про скоєне військовослужбовцем кримінальне правопорушення;
6) повідомлення військовослужбовцю про підозру в учиненні ним кримінального правопорушення;
7) скоєння військовослужбовцем корупційного правопорушення або надходження подання спеціально уповноваженого суб’єкта у сфері протидії корупції;
8) скоєння військовослужбовцем адміністративного правопорушення, за яке передбачена дисциплінарна відповідальність;
9) самогубства або спроби самогубства військовослужбовця;
10) застосування військовослужбовцем вогнепальної зброї;
11) використання військовослужбовцем вогнепальної зброї;
12) порушення порядку застосування вогнепальної зброї, спеціальних засобів чи заходів фізичного впливу;
13) утрати або викрадення табельної зброї чи боєприпасів;
14) неправомірне застосування військовослужбовцем спеціальних засобів або заходів фізичного впливу;
15) утрати або викрадення спеціальних засобів;
16) порушення статутних правил несення вартової служби чи патрулювання у варті (військовому наряді) з конвоювання, військовому наряді з охорони громадського порядку, варті (військовому наряді) з охорони важливих державних об’єктів, дипломатичних представництв, консульських установ іноземних держав, представництв міжнародних організацій в Україні;
17) неправомірних дій військовослужбовців щодо осіб, узятих під варту (охорону);
18) порушення правил несення вартової чи внутрішньої служб, що призвело до тяжких наслідків або створило загрозу настання таких наслідків;
19) скоєння втечі особи, узятої під варту, з-під охорони варти (військового наряду);
20) непокори, нападу особи, узятої під варту, або засудженого до позбавлення волі під час їх конвоювання чи охорони під час судового засідання на особовий склад варти (військового наряду), суддю (суддів), учасників судового провадження;
21) скоєння дорожньо-транспортної пригоди за участю військовослужбовця або військового транспортного засобу Національної гвардії України;
22) надзвичайних подій на об’єктах Національної гвардії України;
23) пожеж на об’єктах Національної гвардії України;
24) порушення вимог нормативно-правових актів з питань охорони праці та пожежної безпеки;
25) учинення правопорушення, що містить ознаки кримінального правопорушення або адміністративного корупційного правопорушення;
26) утрати або викрадення у військовослужбовця документів, які посвідчують його належність до Національної гвардії України, МВС;
27) порушення фінансово-господарської діяльності органів військового управління, ВВНЗ, військової частини, виявлені під час ревізій або перевірок, інших контрольних заходів, якщо під час проведення зазначених заходів не встановлено причини та умови, що сприяли вчиненню правопорушення, ступінь вини, розмір матеріальної шкоди та інші обставини правопорушення;
28) надходження акта прокурорського реагування, окремої ухвали суду про виявлені в службовій діяльності органу військового управління, військової частини порушення законодавства.
2. Службове розслідування може також проводитися з метою уточнення причин та умов, що сприяли правопорушенню, та встановлення ступеня вини службових осіб.
3. За рішенням уповноваженого командира (начальника) службове розслідування призначається за письмовим рапортом військовослужбовця з метою зняття безпідставних, на його думку, звинувачень або підозри.
4. Службове розслідування не проводиться в разі отримання інформації про повідомлення військовослужбовцю про підозру в учиненні кримінального правопорушення, якщо його було проведено на підставі підпункту 5 пункту 1 цього розділу, а до особи(іб), винної(их) у його скоєнні, ужито заходів дисциплінарного впливу.
5. Підстави для призначення службового розслідування можуть міститися в службових документах, матеріалах перевірок, письмових зверненнях громадян України, осіб без громадянства та іноземців, запитах та зверненнях народних депутатів України, повідомленнях уповноважених органів досудового розслідування, заявах і повідомленнях інших правоохоронних органів, підприємств, установ і організацій незалежно від їх підпорядкування і форм власності, об’єднань громадян, засобів масової інформації або в інших документах, отриманих у встановленому законодавством України порядку.
6. Військовослужбовці про наявні факти вчинення правопорушення, події тощо зобов’язані негайно письмово доповісти в установленому порядку безпосередньому командирові (начальнику).
7. Підставою для проведення службового розслідування є належним чином письмово оформлений наказ уповноваженого на те командира (начальника).
ІІІ. Порядок призначення службового розслідування
1. Міністр внутрішніх справ України та командувач Національної гвардії України мають право призначати службові розслідування за всіма підставами та стосовно всіх військовослужбовців Національної гвардії України. У цьому разі Міністр внутрішніх справ України та командувач Національної гвардії України можуть доручити проведення службового розслідування як посадовим особам (комісії) МВС або Головного управління НГУ відповідно, так і посадовим особам підпорядкованих органів військового управління, у яких або у військових частинах, що їм підпорядковані, скоєно правопорушення, сталася подія.
2. Рішення про проведення службового розслідування приймається начальником (командиром), який має право видавати письмові накази та притягати підлеглого військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності.
Інші службові особи мають право в разі потреби звертатися з клопотанням за підпорядкованістю про призначення службового розслідування.
3. За зверненнями громадян, представників органів місцевого самоврядування, засобів масової інформації, у яких не міститься відомостей з ознаками кримінального правопорушення, службові розслідування за наявності повноважень та правових підстав можуть призначати командири (начальники), яким вони адресовані, або командири (начальники) органів військового управління, ВВНЗ, військових частин, до яких вони надійшли.
Службове розслідування не проводиться за анонімними повідомленнями, заявами, скаргами.
4. У кожному випадку вчинення адміністративного корупційного правопорушення або невиконання військовими посадовими особами вимог Закону України «Про запобігання корупції» (Закону України «Про засади запобігання і протидії корупції», до введення в дію Закону України «Про запобігання корупції») з метою виявлення причин та умов, що сприяли його вчиненню, службове розслідування призначається начальником (командиром) органу військового управління, ВВНЗ, військової частини самостійно або проводиться за його рішенням за поданням спеціально уповноваженого суб’єкта у сфері протидії корупції.
5. Командир (начальник) зобов’язаний призначити службове розслідування з моменту, коли йому стало відомо про факт учинення правопорушення, подію, що потребують з’ясування обставин, за яких вони сталися.
6. Службове розслідування призначається письмовим наказом.
підстави для призначення службового розслідування;
прізвище, ім’я, по батькові особи (якщо вона встановлена), стосовно якої воно має бути проведено, та її посада;
мета проведення службового розслідування;
дати початку та закінчення проведення службового розслідування;
посадова особа чи склад комісії, якій доручено його проведення;
матеріально-технічне забезпечення роботи посадової особи чи комісії на час проведення службового розслідування (за необхідності).
У наказі також мають бути вирішені питання (за необхідності та/або наявності підстав) щодо:
звільнення від виконання службових обов’язків за посадою посадової особи (членів комісії) на час проведення нею (ними) службового розслідування;
усунення від виконання службових обов’язків (відсторонення від посади) особи, стосовно якої проводиться службове розслідування.
7. Службове розслідування може бути проведено особисто командиром (начальником), яким воно призначено, чи доручено іншій посадовій особі або декільком особам (комісії), одна з яких призначається її головою.
У разі потреби залучення відповідних фахівців до проведення службового розслідування командир (начальник) призначає групу фахівців на чолі зі старшим групи, про що зазначається в наказі.
У випадку захворювання виконавця (голови чи одного з членів комісії) або відсутності його з інших документально підтверджених поважних причин обов’язок голови комісії в установленому порядку покладається на одного з членів комісії, а в разі відсутності з вищезазначених причин одного з членів комісії здійснюється відповідно до наказу командира (начальника) його заміна іншою посадовою особою.
У разі необхідності з метою забезпечення повного та об’єктивного проведення службового розслідування командир (начальник) може клопотати перед старшим командиром (начальником) про залучення до проведення зазначеного розслідування відповідних фахівців з інших органів військового управління, військових частин, що знаходяться в його підпорядкуванні. У такому випадку залучені фахівці включаються до складу комісії з проведення службового розслідування в порядку, установленому пунктом 6 цього розділу.
8. Забороняється проводити службове розслідування особам, які є підлеглими військовослужбовця, чиє правопорушення підлягає розслідуванню, а також особам - співучасникам правопорушення або заінтересованим у наслідках розслідування. Розслідування проводиться за участю безпосереднього командира (начальника) порушника.
У разі виникнення таких обставин виконавець упродовж двадцяти чотирьох годин повинен повідомити про це командирові (начальнику), який призначив службове розслідування, без припинення службового розслідування.
9. {Абзац перший пункту 9 розділу III виключено на підставі Наказу Міністерства внутрішніх справ № 193 від 22.03.2016}
За фактами порушення фінансово-господарської діяльності органу військового управління, ВВНЗ, військової частини, виявленими під час ревізій або перевірок, інших контрольних заходів, можуть залучатися працівники підрозділів внутрішнього аудиту та інші фахівці.
За випадками або спробами самогубств військовослужбовців до проведення службового розслідування в обов’язковому порядку залучаються офіцери-психологи.
{Абзац другий пункту 9 розділу III із змінами, внесеними згідно з Наказом Міністерства внутрішніх справ № 193 від 22.03.2016}
10. У разі скоєння військовослужбовцями правопорушення, зазначеного в пункті 1 розділу ІІ цієї Інструкції, та непризначення відповідним командиром (начальником) з будь-яких причин службового розслідування або проведення його неповно чи необ’єктивно службове розслідування за таким фактом проводиться за письмовим наказом начальника органу військового управління, який виявив цей факт. Таке розслідування має бути проведено в строки, визначені статтею 85 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України. При цьому в обов’язковому порядку вирішується питання про притягнення до відповідальності осіб, винних у неповному чи необ’єктивному проведенні (непроведенні) службового розслідування.
ІV. Строки проведення службового розслідування
1. Службове розслідування має бути завершене протягом одного місяця з дня його призначення командиром (начальником).
У разі необхідності за мотивованим рапортом (доповідною запискою) виконавця або голови комісії визначений строк може бути продовжено командиром (начальником), який призначив службове розслідування, або старшим прямим командиром (начальником), але не більш як на один місяць.
2. Початок службового розслідування визначається датою видання наказу про його призначення.
3. Завершення службового розслідування визначається датою затвердження командиром (начальником), який призначив службове розслідування, висновку за результатами службового розслідування (далі - висновок службового розслідування).
4. Строк проведення службового розслідування не включає час ознайомлення військовослужбовця, стосовно якого воно проводиться, з висновком службового розслідування, а також час перебування такого військовослужбовця у відпустці, службовому відрядженні, на лікуванні або за відсутності з інших документально підтверджених поважних причин.
Розрахунок часу, який не включається в строк проведення службового розслідування, викладається в доповідній записці, яка разом з документом, що містить підстави для зміни терміну завершення службового розслідування, доповідається службовій особі, яка призначила службове розслідування.
Про зміну терміну закінчення службового розслідування службова особа (особи), яка (які) проводить (проводять) службове розслідування, інформує (інформують) підрозділ, який здійснює контроль за додержанням строку проведення службового розслідування.
5. Про накладення дисциплінарного стягнення видається наказ, зміст якого оголошується особовому складу органу військового управління, ВВНЗ, військової частини в частині, що його стосується. Оголошувати дисциплінарне стягнення військовослужбовцю в присутності його підлеглих заборонено.
6. Військовослужбовець, стосовно якого проводилося службове розслідування, має право оскаржити рішення щодо накладення на нього дисциплінарного стягнення в порядку, визначеному законодавством України.
V. Предмет службового розслідування
Службове розслідування має встановити:
наявність чи відсутність події, з приводу якої було призначено це розслідування, її обставини (час, місце) та наслідки;
осіб, з вини яких трапилася подія, та осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли негативним наслідкам або створювали загрозу для їх спричинення;
наявність причинного зв’язку між подією, з приводу якої було призначено службове розслідування, та неправомірними діями (бездіяльністю) військовослужбовця;
конкретні неправомірні дії або бездіяльність військовослужбовця, який учинив правопорушення;
вимоги законів чи інших нормативно-правових актів або посадових інструкцій, які було порушено;
ступінь вини кожної з осіб, причетних до правопорушення;
форму вини (навмисно чи з необережності) та мотиви протиправної поведінки військовослужбовця і його ставлення до скоєного;
причини правопорушення та умови, що сприяли правопорушенню;
чи вчинено правопорушення під час виконання військовослужбовцем службових обов’язків.
VI. Права та обов’язки учасників службового розслідування
1. Командир (начальник), який призначив проведення службового розслідування, має право:
здійснювати контроль за своєчасністю виконання виконавцем запланованих заходів, періодично знайомитися з матеріалами службового розслідування;
надавати окремі доручення стосовно ходу його проведення, розглядати заяви, рапорти військовослужбовців, інші матеріали, необхідні для встановлення істини, на будь-якому етапі розслідування може брати безпосередню участь у його проведенні;
за наявності сумнівів щодо об’єктивності особи, якій доручено проведення службового розслідування, чи інших поважних причин змінювати виконавців і доручати його проведення іншим особам, що оформляється письмово;
у разі відсутності повноваження на залучення до проведення службового розслідування представників інших служб звертатися до начальників, які наділені повноваженнями давати таким підрозділам відповідні доручення, щодо включення їх до складу комісії;
під час розгляду висновку службового розслідування перед його затвердженням у межах строку, який установлений для проведення службового розслідування, давати доручення щодо додаткової перевірки фактів і обставин, які раніше не були відомі або не враховані при проведенні службового розслідування, а також щодо доопрацювання висновку службового розслідування;
затверджувати висновок службового розслідування.
При затвердженні висновку службового розслідування, ураховуючи думку виконавця (голови, членів комісії), та на підставі поданих матеріалів службового розслідування командир (начальник) може прийняти рішення, яке відрізняється від запропонованого. У разі прийняття такого рішення він власноруч викладає та обґрунтовує його у висновку службового розслідування.
За відсутності повноважень щодо накладення на військовослужбовця дисциплінарного стягнення доповідає висновок службового розслідування для його затвердження старшому командирові (начальнику), наділеному відповідними повноваженнями. У разі відсутності в командира (начальника) військової частини права щодо накладення конкретного виду дисциплінарного стягнення на військовослужбовця він затверджує висновок службового розслідування з одночасним порушенням у порядку, установленому статтею 92 Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, клопотання про притягнення до дисциплінарної відповідальності цього військовослужбовця перед старшим командиром (начальником), наділеним правом накладати таке стягнення.
2. Права та обов’язки виконавця (голови, членів комісії):
1) виконавець (голова, члени комісії) з метою забезпечення повного, усебічного і об’єктивного дослідження обставин подій, що стали підставою для призначення службового розслідування, має право:
виїжджати за необхідності на місце скоєння дисциплінарного проступку, кримінального чи адміністративного правопорушення, іншої події, що стала підставою для призначення службового розслідування. При цьому він не повинен перешкоджати здійсненню компетентними особами огляду місця події в межах кримінального процесуального законодавства чи законодавства про адміністративні правопорушення;
викликати військовослужбовців, стосовно яких проводиться службове розслідування, а також інших осіб (за їх згодою), які обізнані або мають відношення до обставин, що стали підставою для призначення службового розслідування, й одержувати від них письмове пояснення, форма якого наведена в додатку 1 до цієї Інструкції, або усні пояснення, а також документи, які стосуються службового розслідування. Пояснення, записані зі слів опитуваної особи до пояснювальної записки, надаються їй для ознайомлення, про що вона повинна зробити помітку: "Пояснення мною прочитано, з моїх слів записано вірно" і поставити під цим записом підпис. При написанні пояснення на декількох аркушах підписується кожна сторінка окремо. Особи, які опитуються, мають право відмовитися від надання пояснень відповідно до статті 63 Конституції України або повинні надавати правдиві письмові пояснення по суті предмета службового розслідування та поставлених їм питань, пред’являти відповідні документи чи матеріали. За погодженням з ними пояснення можуть фіксуватися технічними засобами. Такі пояснення оформляються надалі в письмовому вигляді та підписуються опитуваним;
проводити одночасні опитування осіб, у поясненнях яких про обставини порушення є суттєві розбіжності. Одночасне опитування проводиться за згодою опитуваних осіб, про його проведення складається довідка;
здійснювати фіксацію технічними засобами за згодою особи, з якою проводиться бесіда, її усних пояснень. Така згода оформляється в письмовому вигляді, підписується опитуваним та приєднується до матеріалів службового розслідування;
ознайомлюватися і вивчати в установленому порядку відповідні документи, що стосуються службового розслідування, у разі потреби - знімати з них копії і приєднувати до матеріалів службового розслідування;
користуватися в установленому порядку обліками та інформаційними базами Головного управління НГУ, органів військового управління, ВВНЗ, військових частин;
залучати в разі потреби відповідних фахівців і отримувати від них консультації, пояснення, роз’яснення з питань, що можуть сприяти проведенню службового розслідування;
отримувати та збирати згідно із законодавством України матеріали, що стосуються службового розслідування, у тому числі від інших органів державної влади та місцевого самоврядування, юридичних і фізичних осіб, за запитом начальника, який призначив службове розслідування, чи інших уповноважених осіб;
у разі необхідності проведення значного обсягу дій звертатися з рапортом до начальника, який призначив службове розслідування, про продовження строку службового розслідування та (або) додаткове залучення працівників з метою своєчасного його закінчення;
у разі проведення службового розслідування в складі комісії та незгоди з рішенням голови або інших членів комісії щодо встановлених фактів, визначення ступеня відповідальності винних або з інших принципових питань подавати мотивований рапорт (доповідну записку) на ім’я командира (начальника), який призначив службове розслідування, у якому викладати свою думку та пропозиції щодо результатів розслідування.
Голова комісії здійснює загальне керівництво діяльністю членів комісії, має право давати їм письмові або усні доручення в межах проведення службового розслідування, обов’язкові для виконання за наявності відповідної компетенції, визначає перелік питань, які потребують з’ясування під час проведення службового розслідування, що відображає в плані проведення службового розслідування, зразок якого наведено в додатку 2 до цієї Інструкції. З планом проведення службового розслідування ознайомлюються під підпис інші члени комісії. Під час службового розслідування до плану можуть бути внесені зміни.
Члени комісії детально ознайомлюються з наявними матеріалами службового розслідування, опрацьовують нормативно-правові акти, а також збирають необхідну інформацію для забезпечення повноти, усебічності та об’єктивності проведення службового розслідування;
2) виконавець (голова, члени комісії) під час проведення службового розслідування зобов’язаний:
дотримуватися вимог законодавства при проведенні службового розслідування, уживати необхідних заходів щодо недопущення порушення прав та законних інтересів осіб, стосовно яких проводиться службове розслідування;
доповідати командирові (начальнику), який призначив службове розслідування, про виявлені порушення вимог законодавства, а також інші недоліки. Виявляти та досліджувати причини й умови, що сприяли вчиненню порушення, готувати пропозиції щодо їх усунення;
у разі відмови опитуваної особи надати пояснення в обов’язковому порядку документально засвідчити таку відмову шляхом складання акта про відмову від надання пояснень (матеріалів) або виконання вимог, форма якого наведена в додатку 3 до цієї Інструкції. Цей акт засвідчується підписами не менше двох осіб, одна з яких обов’язково повинна бути виконавцем, та приєднується до матеріалів службового розслідування.
У разі відмови особи надати пояснення на підставі статті 63 Конституції України цей факт підтверджується шляхом проставляння нею підпису на бланку пояснення без складання акта про відмову від надання пояснень (матеріалів) або виконання вимог. Факт відмови від надання пояснень відображається у висновку, що складається за результатами проведеного службового розслідування;
у разі встановлення під час проведення службового розслідування ознак кримінального чи адміністративного правопорушення негайно доповідати про це відповідному командирові (начальнику) для вирішення питання про передачу матеріалів до відповідних органів для прийняття рішення згідно з вимогами законодавства;
у разі виявлення у військовослужбовця, у службових приміщеннях та службовому автотранспорті предметів, речей, лікарських засобів тощо, обіг яких згідно із законодавством заборонено або обмежено, а також предметів та речей, які надалі можуть стати речовими доказами, інформувати про це відповідні органи для документування та подальшого збереження доказової бази з одночасним повідомленням про це командира (начальника), який призначив службове розслідування;
у встановлений строк підготувати та подати на розгляд і затвердження командирові (начальнику), який призначив службове розслідування, висновок, підготовлений за його результатами;
після затвердження висновку службового розслідування за вимогою військовослужбовця, стосовно якого проводилося службове розслідування, знайомити його із затвердженим висновком службового розслідування, а також з окремими матеріалами, зібраними в процесі його проведення в частині, яка його стосується, з дотриманням вимог законодавства;
за дорученням командира (начальника), який призначив службове розслідування, інформувати заінтересованих осіб на їх вимогу про його результати;
здійснювати контроль за реалізацією викладених у висновку службового розслідування пропозицій та розроблених за результатами службового розслідування заходів, періодично інформувати командира (начальника) про усунення недоліків, які виявлені під час службового розслідування;
виконавець (голова, члени комісії), який(і) проводив(ли) службове розслідування, є відповідальним(и) за повноту, усебічність і об’єктивність висновку службового розслідування та не повинен(ні) допускати розголошення інформації, яка стосується службового розслідування.
3. Особа, стосовно якої проводиться службове розслідування, має право:
отримувати інформацію про підстави проведення такого розслідування;
брати участь у службовому розслідуванні, у тому числі давати усні чи письмові пояснення, у встановленому порядку подавати документи, які мають значення для проведення службового розслідування;
висловлювати письмові зауваження щодо об’єктивності та повноти проведення службового розслідування, дій або бездіяльності службової особи(іб), яка(і) його проводить(ять);
відмовлятися давати будь-які показання або пояснення щодо себе, членів сім’ї чи близьких родичів, коло яких визначається законом;
звертатися письмовим рапортом для ознайомлення з висновком службового розслідування, а також з матеріалами, зібраними в процесі його проведення, у частині, яка її стосується;
оскаржувати рішення, прийняте за результатами службового розслідування, у строки і в порядку, що визначені законодавством України.
Забороняється затверджувати висновок службового розслідування без отримання від військовослужбовця письмового пояснення або за відсутності акта про відмову від надання пояснень (матеріалів) або виконання вимог. Небажання військовослужбовця, стосовно якого проводиться службове розслідування, надавати пояснення не перешкоджає затвердженню висновку службового розслідування та накладенню дисциплінарного стягнення.
4. Перед поданням висновку службового розслідування для затвердження командирові (начальнику), яким призначено розслідування, в обов’язковому порядку здійснюється його оцінка відповідною посадовою особою юридичної служби на предмет правильного застосування норм законодавства.
Якщо посадова особа юридичної служби погоджується з висновком службового розслідування, вона візує його, поставивши свій підпис нижче підписів осіб, які проводили розслідування. Якщо посадова особа юридичної служби не погоджується з висновком службового розслідування, вона надає свої письмові заперечення, які долучаються до матеріалів розслідування.
5. Після здійснення правової оцінки висновок службового розслідування посадовою особою, яка проводила розслідування, подається на розгляд командирові (начальнику), який призначив це розслідування. До висновку додаються всі матеріали розслідування (у тому числі і заперечення посадової особи юридичної служби (за наявності)).
VII. Усунення від виконання службових обов’язків (відсторонення від посади)
1. Службове розслідування у випадках, передбачених Дисциплінарним статутом Збройних Сил України, може проводитися з усуненням військовослужбовця, стосовно якого воно проводиться, від виконання службових обов’язків, про що видається відповідний наказ із зазначенням причин усунення.
Якщо військовослужбовець, стосовно якого приймається рішення про усунення на період проведення службового розслідування від виконання службових обов’язків, займає керівну посаду, то одночасно з прийняттям цього рішення відповідним командиром (начальником) покладається тимчасове виконання обов’язків за цією посадою на іншу особу.
2. Строк усунення не повинен перевищувати тривалості службового розслідування та часу, визначеного для прийняття рішення за його результатами.
3. Військовослужбовці, усунуті на період проведення службового розслідування від виконання службових обов’язків і стосовно яких за результатами службового розслідування прийнято рішення про продовження ними військової служби на займаній посаді, приступають до виконання службових обов’язків за посадою на підставі відповідного наказу.
4. На період усунення від виконання службових обов’язків за військовослужбовцем, стосовно якого проводиться службове розслідування, зберігається право на забезпечення всіма видами матеріального забезпечення за посадою, що він обіймав.
5. Витяги з наказів про усунення військовослужбовця від виконання службових обов’язків на період проведення службового розслідування та про поновлення виконання службових обов’язків долучаються до матеріалів службового розслідування.
6. Військовослужбовець може бути відсторонений від посади в порядку, установленому Кримінальним процесуальним кодексом України.
7. Військовослужбовцям, усуненим від виконання службових обов’язків відповідно до Дисциплінарного статуту Збройних Сил України, чи відстороненим від посад у порядку, установленому Кримінальним процесуальним кодексом України, або відстороненим від виконання службових повноважень у зв’язку зі складанням щодо них протоколу про адміністративне корупційне правопорушення, виплата грошового забезпечення здійснюється відповідно до Інструкції про порядок виплати грошового забезпечення та одноразової грошової допомоги при звільненні військовослужбовцям Національної гвардії України та іншим особам, затвердженої наказом Міністерства внутрішніх справ України від 04 липня 2014 року № 638, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 22 липня 2014 року за № 849/25626.
VIII. Оформлення матеріалів службового розслідування
1. Підсумковим документом службового розслідування є висновок службового розслідування, який складається з вступної, описової та резолютивної частин.
2. У вступній частині висновку службового розслідування викладаються:
посада, звання, прізвище, ініціали службової особи(іб), яка(і) проводила(и) службове розслідування;
підстави для проведення службового розслідування.
3. В описовій частині висновку службового розслідування викладаються встановлені при проведенні службового розслідування відомості про:
обставини, за яких військовослужбовцем (військовослужбовцями) скоєно дисциплінарний проступок або які стали підставою для призначення службового розслідування, а також те, чи мали вони місце взагалі;
час, місце, спосіб, мотив та мету вчинення дисциплінарного проступку, його наслідки (їх тяжкість), що настали у зв’язку з цим;
посаду, звання, прізвище, ім’я та по батькові, персональні дані (дата та місце народження, освіта, період військової служби, період перебування на займаній посаді - з дотриманням вимог Закону України «Про захист персональних даних»), характеристику особи (зокрема про наявність або відсутність у неї незнятих дисциплінарних стягнень), яка вчинила дисциплінарний проступок, та осіб, дії чи бездіяльність яких сприяли вказаним обставинам;
наявність причинного зв’язку між неправомірними діяннями військовослужбовця та їх наслідками;
умови, що передували скоєнню дисциплінарного проступку або спонукали до цього;
вимоги законодавства або посадові обов’язки, які було порушено;
наявність вини військовослужбовця (військовослужбовців), обставини, що пом’якшують чи обтяжують ступінь відповідальності, а також ставлення до скоєного.
В описовій частині також зазначаються відомості про залучення фахівців та дані про них, висвітлюються подані ними результати.
При проведенні службових розслідувань за фактами витоку секретної інформації зазначаються форма допуску до робіт, пов’язаних з державною таємницею, військовослужбовця, стосовно якого проводиться службове розслідування, або осіб, дані яких вказуються у висновку службового розслідування, а також номер, дата наказу про надання доступу до секретної інформації та найменування органу, який видав цей наказ.
4. У резолютивній частині висновку службового розслідування виконавцем (комісією) зазначаються:
підтвердилися чи спростувалися відомості, які стали підставою для його призначення;
пропозиції щодо закінчення службового розслідування, застосування до військовослужбовця (військовослужбовців) конкретного дисциплінарного стягнення, кваліфікації отриманих тілесних ушкоджень (за наявності), обставин загибелі (смерті) військовослужбовця, списання чи відновлення використаних, пошкоджених або втрачених матеріальних цінностей, зброї, боєприпасів, службових документів, а також про направлення матеріалів службового розслідування до відповідних органів для прийняття рішення згідно із законодавством;
запропоновані заходи, спрямовані на усунення виявлених під час службового розслідування недоліків, причин та умов виникнення обставин, які стали підставою для призначення службового розслідування.
У разі відсутності в командира (начальника), який призначив службове розслідування, повноважень щодо накладення дисциплінарного стягнення в резолютивній частині висновку повинні міститися пропозиції щодо подальшого клопотання перед старшим прямим командиром (начальником), який наділений відповідним правом, про накладення на військовослужбовця того чи іншого виду дисциплінарного стягнення.
5. У разі наявності у висновку службового розслідування відомостей, які підпадають під дію статті 8 Закону України «Про державну таємницю», Зводу відомостей, що становлять державну таємницю, затвердженого наказом Служби безпеки України від 12 серпня 2005 року № 440, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 17 серпня 2005 року за № 902/11182, або інших нормативно-правових актів у частині віднесення інформації до службової, такому висновку надається відповідний гриф секретності або гриф обмеження доступу.
6. Із затвердженим висновком службового розслідування за рішенням командира (начальника), який призначив службове розслідування, повинен бути ознайомлений відповідний командир (начальник) органу військового управління, ВВНЗ, військової частини, де проходить службу військовослужбовець, стосовно якого воно проводилося.
7. Висновок службового розслідування підписується виконавцем (головою та членами комісії), візується у разі його позитивної правової оцінки посадовою особою юридичної служби та затверджується командиром (начальником), який призначив службове розслідування, або вищим прямим командиром (начальником).
8. Крім пояснень, до матеріалів службового розслідування додаються акти, довідки, характеристики, копії службових карток та інші матеріали, що стосуються службового розслідування.
До матеріалів службового розслідування за фактом отримання травм також долучаються:
довідка начальника медичної служби щодо інформації та визначення наслідків травмування, ступеня тяжкості тілесних ушкоджень (копії інших медичних документів за наявності);
виписки з медичної книжки військовослужбовця, книги обліку прийому хворих;
витяги з документів, що визначають підстави перебування військовослужбовців на заняттях, господарських роботах, спортивних змаганнях та інші умови, за яких отримано травму (з наказу командира військової частини, плану бойової підготовки, розкладу занять, книги бойової служби роти, книги інструктажів щодо заходів безпеки тощо).
До матеріалів службового розслідування за фактом спричинення матеріальних збитків також долучаються:
акти ревізій (перевірок), інвентаризацій, накладні, витяги з обліково-видаткових книг і журналів;
довідка про вартісну оцінку заподіяної шкоди (з урахуванням зносу) за підписом начальників відповідної служби та фінансового органу (головного бухгалтера) військової частини;
акти контрольних звірянь, замірів, зважування та інших контрольно-перевірних дій.
IX. Облік та узагальнення результатів службових розслідувань
1. Після затвердження висновку службового розслідування його оригінал та матеріали службового розслідування, а також наказ про накладення дисциплінарного стягнення (за наявності) передаються до нетаємного діловодства органу військового управління, ВВНЗ, військової частини, де проходить службу виконавець, що проводив службове розслідування.
У випадку проведення службового розслідування комісією оригінали матеріалів зберігаються в нетаємному діловодстві органу військового управління, ВВНЗ, військової частини канцелярії - основного виконавця, який визначається командиром (начальником), що призначив службове розслідування.
2. Строк зберігання матеріалів службового розслідування встановлюється відповідно до законодавства.
3. У випадку засудження військовослужбовця, звільнення його від кримінальної відповідальності або закриття кримінального провадження до матеріалів службового розслідування долучаються копії відповідного вироку (ухвали) суду, постанови слідчого, слідчого судді (прокурора), що набрали законної сили, копії цих документів також надсилаються до Головного управління НГУ.
X. Прийняття рішення за результатами розслідування
1. Накладення дисциплінарного стягнення на військовослужбовця, стосовно якого проводилось службове розслідування, здійснюється у порядку і в спосіб, що визначені Дисциплінарним статутом Збройних Сил України.
2. Командир (начальник), який призначив службове розслідування, розглядає висновок та всі інші матеріали службового розслідування і, якщо розслідування проведено усебічно та об’єктивно, а пропозиції щодо усунення причин та умов, що сприяли вчиненню правопорушення, відповідають вимогам законодавства, затверджує його.
Якщо розслідування проведено неповно, а пропозиції щодо усунення причин та умов, що сприяли вчиненню правопорушення, не відповідають вимогам законодавства, командир (начальник) продовжує строк розслідування, проте загальний строк його проведення не може перевищувати двох місяців, починаючи з дня його призначення.
3. Після розгляду письмової доповіді про проведення службового розслідування командир (начальник) проводить бесіду з військовослужбовцем, який учинив правопорушення.
Під час бесіди до військовослужбовця доводяться суть учиненого ним порушення, які вимоги законодавства або посадових інструкцій він порушив.
За результатами бесіди оформляється аркуш бесіди із зазначенням дати її проведення, а також заперечень, заяв та клопотань особи, стосовно якої проведено службове розслідування. Аркуш бесіди підписується особою, яка проводила бесіду, присутніми посадовими особами та військовослужбовцем, з яким проводилася бесіда.
Аркуш бесіди долучається до матеріалів службового розслідування.
4. Якщо вину військовослужбовця повністю доведено, командир (начальник) приймає рішення про притягнення військовослужбовця до дисциплінарної відповідальності та визначає вид дисциплінарного стягнення, а також особу, якій доручає підготувати проект відповідного наказу.
Якщо за результатами розслідування встановлено відсутність вини військовослужбовця, стосовно дій якого воно проводилося, командир (начальник) доручає підлеглій посадовій особі довести до військовослужбовця результати розслідування.
5. На військовослужбовця, який порушує військову дисципліну або громадський порядок, можуть бути накладені лише ті дисциплінарні стягнення, які визначені Дисциплінарним статутом Збройних Сил України і відповідають військовому званню військовослужбовця та дисциплінарній владі командира (начальника), що вирішив накласти на особу дисциплінарне стягнення.
6. Забороняється без проведення службового розслідування накладати на військовослужбовців дисциплінарні стягнення: «попередження про неповну службову відповідність», «пониження в посаді», «пониження у військовому званні на один ступінь», «пониження у військовому званні на один ступінь з переведенням на нижчу посаду», «позбавлення сержантського (старшинського) звання», «позбавлення військового звання прапорщика, старшого прапорщика зі звільненням з військової служби в запас», «позбавлення військового звання», «звільнення з військової служби за контрактом за службовою невідповідністю», «звільнення з військової служби за службовою невідповідністю».
7. Під час накладення дисциплінарного стягнення та обрання його виду враховуються:
характер та обставини вчинення правопорушення;
попередня поведінка військовослужбовця;
тривалість військової служби та рівень знань про порядок служби.
8. Дисциплінарне стягнення має бути накладене на військовослужбовця протягом місяця від дня закінчення службового розслідування. У цей період видається відповідний наказ командира (начальника) про прийняте ним рішення.
9. Наказ (витяг з наказу в частині, що його стосується) про притягнення до відповідальності посадової особи, визначеної в наказі, доводиться до відома особи (осіб) під підпис із зазначенням дати доведення.
У разі відмови військовослужбовця поставити свій підпис про ознайомлення з наказом (витягом з наказу в частині, що його стосується) про притягнення до відповідальності складається відповідний акт. Зміст такого акта засвідчується підписами не менше трьох свідків цього факту.
Про дату і номер відповідного наказу командира (начальника), виданого за результатами розслідування, робиться запис на висновку службового розслідування.
10. Копії наказів про притягнення до дисциплінарної відповідальності командирів (начальників) органів військового управління, ВВНЗ, військових частин та їх заступників протягом трьох днів з дати підписання наказу надсилаються до кадрового органу Головного управління НГУ для їх обліку, узагальнення та залучення до особових справ.
11. Військовослужбовець, який вважає, що не вчинив правопорушення, має право протягом місяця з часу накладення дисциплінарного стягнення подати скаргу старшому командирові (начальнику) або звернутися до суду у визначений законом строк.
12. Висновки службових розслідувань з усіма додатками до них реєструються в журналі обліку вихідних та внутрішніх документів. Матеріали службових розслідувань зберігаються в окремих справах у відповідному структурному підрозділі діловодства органу військового управління, ВВНЗ, військової частини за винятком службових розслідувань, що мають гриф обмеження доступу та пов’язані з питаннями охорони державної таємниці.
Додаток 1 |
Додаток 2 |
ПЛАН
проведення службового розслідування
Додаток 3 |
АКТ
про відмову від надання пояснень (матеріалів) або виконання вимог
