Про порядок прийняття рішень щодо невідповідності діяльності, найменування та/або символіки юридичної особи, політичної партії, її обласної, міської, районної організації або іншого структурного утворення, передбаченого статутом політичної партії, іншого об’єднання громадян вимогам Закону України “Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки”
Відповідно до частини четвертої статті 3 Закону України “Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки” Кабінет Міністрів України постановляє:
1. Затвердити Порядок прийняття рішень щодо невідповідності діяльності, найменування та/або символіки юридичної особи, політичної партії, її обласної, міської, районної організації або іншого структурного утворення, передбаченого статутом політичної партії, іншого об’єднання громадян вимогам Закону України “Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки”, що додається.
2. Покласти на Міністерство юстиції матеріально-технічне та організаційне забезпечення роботи Комісії з питань дотримання Закону України “Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки”.
3. Пункт 4 Положення про Міністерство юстиції України, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 2 липня 2014 р. № 228 (Офіційний вісник України, 2014 р., № 54, ст. 1455, № 85, ст. 2412; 2015 p., № 6, ст. 127, № 30, ст. 881, № 40, ст. 1218), після підпункту 831 доповнити новим підпунктом 832 такого змісту:
“832) приймає рішення щодо невідповідності діяльності, найменування та/або символіки юридичної особи, політичної партії, її обласної, міської, районної організації або іншого структурного утворення, передбаченого статутом політичної партії, іншого об’єднання громадян вимогам Закону України “Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їх символіки;”.
У зв’язку з цим підпункти 832-8333 вважати відповідно підпунктами 833-8334.
ПОРЯДОК
прийняття рішень щодо невідповідності діяльності, найменування та/або символіки юридичної особи, політичної партії, її обласної, міської, районної організації або іншого структурного утворення, передбаченого статутом політичної партії, іншого об’єднання громадян вимогам Закону України “Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки”
1. Цей Порядок визначає процедуру прийняття Мін’юстом рішень щодо невідповідності діяльності, найменування та/або символіки юридичної особи, політичної партії, її обласної, міської, районної організації або іншого структурного утворення, передбаченого статутом політичної партії, іншого об’єднання громадян вимогам Закону України “Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки” (далі - Закон).
2. Терміни, що вживаються у цьому Порядку, мають таке значення:
ініціатор - фізична та/або юридична особи, об’єднання громадян, правоохоронний орган, орган державної влади, орган місцевого самоврядування;
об’єкт правової експертизи - юридична особа, політична партія, її обласна, міська, районна організація або інше структурне утворення, передбачене статутом партії, інше об’єднання громадян, діяльність, найменування та/або символіка яких досліджуються на відповідність вимогам Закону.
3. Мін’юст безпосередньо або через територіальні органи забезпечує постійний моніторинг відповідності найменування та/або символіки, матеріалів реєстраційної справи юридичної особи, політичної партії, її обласної, міської, районної організації або іншого структурного утворення, передбаченого статутом політичної партії, іншого об’єднання громадян вимогам Закону.
Підстави проведення правової експертизи
4. Підставами проведення правової експертизи можуть бути:
1) звернення ініціатора про проведення правової експертизи, яке має містити:
повне найменування об’єкта правової експертизи та його ідентифікаційний код (у разі наявності статусу юридичної особи);
факт порушення Закону (із посиланням на норми Закону);
повне найменування, місцезнаходження ініціатора, його контактні дані;
3) рішення суду, що набрало законної сили, яким встановлено факт невідповідності діяльності, найменування та/або символіки юридичної особи, політичної партії, її обласної, міської, районної організації або іншого структурного утворення, передбаченого статутом політичної партії, іншого об’єднання громадян вимогам Закону.
5. Звернення ініціатора, що не відповідає вимогам підпункту 1 пункту 4 цього розділу, не є підставою для проведення правової експертизи.
6. У разі наявності в ініціатора факту порушення об’єктом правової експертизи у своїй діяльності вимог Закону до звернення додаються такі матеріали: відеозаписи або фото з обов’язковим відображенням часу та дати заходу, проведеного об’єктом експертизи з порушенням вимог Закону; примірник друкованого засобу масової інформації, рішення керівного органу об’єкта правової експертизи, яке свідчить про порушення об’єктом правової експертизи вимог Закону, тощо.
Організація проведення правової експертизи
7. Для проведення правової експертизи щодо невідповідності діяльності, найменування та/або символіки юридичної особи, політичної партії, її обласної, міської, районної організації або іншого структурного утворення, передбаченого статутом політичної партії, іншого об’єднання громадян вимогам Закону утворюється Комісія з питань дотримання Закону України “Про засудження комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів в Україні та заборону пропаганди їхньої символіки” (далі - Комісія).
Комісія є постійно діючим колегіальним консультативно-дорадчим органом при Мін’юсті, склад та положення якої затверджуються наказом Мін’юсту.
8. До складу Комісії входять працівники Мін’юсту.
До роботи Комісії можуть залучатися представники правоохоронних органів, Центральної виборчої комісії, центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій (за погодженням з їх керівниками), а також незалежні експерти (за згодою).
9. Комісія для виконання покладених на неї завдань має право отримувати в установленому порядку інформацію від правоохоронних органів, центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій.
10. Правова експертиза проводиться за повною або скороченою процедурою розгляду.
Скорочена процедура розгляду можлива за наявності фактів порушення вимог Закону об’єктом правової експертизи, встановлених судовим рішенням, що набрало законної сили. Під час скороченої процедури Комісією не досліджуються обставини, встановлені судовим рішенням, що набрало законної сили.
В інших випадках проводиться повна процедура розгляду.
11. Проведення правової експертизи здійснюється протягом 30 робочих днів з дня надходження матеріалів до Комісії.
12. Строк проведення експертизи може бути збільшений головою Комісії, але не більше ніж на 15 робочих днів або зупинений головою Комісії у разі необхідності звернення, зокрема, до наукових установ та організацій, правоохоронних органів з метою отримання інформації, необхідної для проведення правової експертизи.
13. Голова Комісії протягом 15 днів з моменту надходження до Комісії матеріалів, що є підставою для проведення правової експертизи відповідно до пункту 4 цього Порядку, призначає засідання Комісії та у разі необхідності надсилає запит до органу, уповноваженого здійснювати реєстрацію об’єкта правової експертизи щодо отримання копій установчих документів або матеріалів реєстраційної справи об’єкта правової експертизи.
14. Предметом правової експертизи є:
1) найменування об’єкта правової експертизи;
2) символіка об’єкта правової експертизи, зареєстрована у встановленому законодавством порядку, або така, що використовується на офіційних бланках та іншій атрибутиці об’єкта правової експертизи;
3) установчі документи (за наявності) об’єкта правової експертизи, програма політичної партії;
4) рішення керівних органів об’єкта правової експертизи;
5) інформація про співпрацю об’єкта правової експертизи з юридичними особами іноземних держав, зокрема міжнародними організаціями, діяльність яких пов’язана з пропагандою комуністичного та націонал-соціалістичного (нацистського) тоталітарних режимів;
6) матеріали аудіовізуальних (електронних), друкованих засобів масової інформації, інформаційних агентств, які містять інформацію про порушення об’єктом правової експертизи вимог Закону;
7) інші факти, відображені на матеріальних носіях, які свідчать про наявність ознак порушення вимог Закону у діяльності об’єкта правової експертизи.
15. За результатами правової експертизи щодо кожного об’єкта складається окремий правовий висновок про відповідність або невідповідність його діяльності, найменування та/або символіки вимогам Закону.
16. Правовий висновок складається із:
1) вступної частини, в якій зазначаються:
номер, дата та місце його складення;
відомості про членів Комісії, які проводили правову експертизу (прізвище, ім’я, по батькові, освіта, спеціальність, посада);
підстава проведення правової експертизи;
відомості про об’єкт правової експертизи;
2) дослідницької частини, в якій зазначаються:
відомості про матеріали, які використовувалися для дослідження;
відомості про звернення до наукових установ та організацій, правоохоронних органів тощо з метою отримання інформації, необхідної для проведення правової експертизи, якщо такі були заявлені, та результати їх розгляду;
відомості про наявність повідомлення об’єкта правової експертизи про вжиті ним заходи, спрямовані на виконання вимог Закону;
відомості про наявні об’єктивні причини неможливості виконання об’єктом правової експертизи вимог Закону;
відомості про встановлені обставини;
3) заключної частини, яка містить узагальнений висновок про відповідність або невідповідність діяльності, найменування та/або символіки об’єкта правової експертизи вимогам Закону з посиланням на його норми.
17. Комісія не проводить повторну правову експертизу щодо одного і того ж факту порушення об’єктом правової експертизи вимог Закону, якщо з відповідних питань складений правовий висновок.
18. Комісія під час правової експертизи бере до уваги повідомлення об’єкта правової експертизи про наявні об’єктивні причини неможливості виконання ним вимог Закону та про вжиті заходи, спрямовані на виконання вимог Закону.
19. У разі виявлення ознак кримінального правопорушення Комісія подає копії матеріалів до правоохоронних органів.
20. Правовий висновок про невідповідність діяльності, найменування та/або символіки об’єкта правової експертизи вимогам Закону затверджується наказом Мін’юсту в строк, визначений у пунктах 11 і 12 цього Порядку.
21. Рішення Мін’юсту оприлюднюється на його офіційному сайті та може бути оскаржено в порядку адміністративного судочинства.
22. Рішення Мін’юсту щодо політичної партії поширюється на всі її обласні, міські, районні організації або інші структурні утворення, передбачені статутом партії.
23. У десятиденний строк з дня прийняття рішення про невідповідність діяльності, найменування та/або символіки юридичної особи, політичної партії, іншого об’єднання громадян вимогам Закону Мін’юст звертається з позовом до суду про припинення діяльності юридичної особи, політичної партії, іншого об’єднання громадян або повідомляє іншим органам державної влади, які уповноважені звертатися з відповідним позовом до суду.
24. Рішення про невідповідність діяльності, найменування та/або символіки обласної, міської, районної організації або іншого структурного утворення, передбаченого статутом політичної партії, вимогам Закону є підставою для проведення правової експертизи діяльності відповідної політичної партії вимогам Закону.
25. У разі прийняття рішення про невідповідність діяльності, найменування та/або символіки політичної партії, її обласної, міської, районної організації або іншого структурного утворення, передбаченого статутом політичної партії, вимогам Закону Мін’юст повідомляє у десятиденний строк Центральній виборчій комісії та надсилає копію відповідного рішення.
