Про затвердження Державної цільової програми реформування Державної кримінально-виконавчої служби на 2013-2017 роки
Кабінет Міністрів України постановляє:
1. Затвердити Державну цільову програму реформування Державної кримінально-виконавчої служби на 2013-2017 роки (далі - Програма), що додається.
2. Міністерству юстиції, іншим центральним органам виконавчої влади, які визначені виконавцями Програми, разом з Міністерством фінансів передбачати під час складання проекту Державного бюджету України на відповідний рік кошти, необхідні для виконання завдань і заходів Програми.
3. Міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади, які визначені виконавцями Програми, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській та Севастопольській міським державним адміністраціям подавати щороку до 30 січня Державній пенітенціарній службі інформацію про стан виконання Програми для її узагальнення та подання до 25 лютого Кабінетові Міністрів України.
ДЕРЖАВНА ЦІЛЬОВА ПРОГРАМА
реформування Державної кримінально-виконавчої служби на 2013-2017 роки
Метою Програми є реформування Державної кримінально-виконавчої служби, вдосконалення її діяльності щодо дотримання прав і свобод людини в процесі виконання кримінальних покарань, приведення умов тримання засуджених та осіб, узятих під варту, у відповідність з європейськими стандартами, створення умов для виправлення та ресоціалізації засуджених, здобуття ними освіти і набуття професії.
Шляхи і способи розв’язання проблеми
Шляхи реформування Державної кримінально-виконавчої служби визначені Концепцією державної політики у сфері реформування Державної кримінально-виконавчої служби України і полягають у здійсненні організаційних, методичних та інформаційних заходів, спрямованих на гуманізацію умов тримання засуджених та осіб, узятих під варту, модернізацію виробничої сфери підприємств установ виконання покарань, запровадження сучасної моделі управління Державною кримінально-виконавчою службою, забезпечення її кваліфікованим персоналом.
Можливі два варіанти розв’язання проблеми.
Перший варіант полягає у реалізації визначених законодавством завдань у сфері виконання кримінальних покарань та забезпеченні функціонування органів, установ виконання покарань та слідчих ізоляторів у рамках наявної системи фінансування.
Протягом останніх років фінансування Державної кримінально-виконавчої служби здійснювалося на рівні 40 відсотків потреби. Системне фінансування не в повному обсязі Державної кримінально-виконавчої служби зумовило необхідність залучення фінансових і матеріальних ресурсів підприємств установ виконання покарань для забезпечення харчування, підтримання мінімального рівня матеріально-побутового та медичного забезпечення засуджених, що, у свою чергу, унеможливлює оновлення матеріально-технічної бази таких підприємств та призводить до їх збитковості.
Отже, за наявної системи фінансування можливе лише часткове вирішення проблемних питань, що не дасть змоги досягти мети зазначеної Концепції.
Другий варіант передбачає впровадження програмного підходу до формування політики у сфері виконання кримінальних покарань на середньострокову перспективу, що дасть змогу:
залучити до реформування Державної кримінально-виконавчої служби додаткові не заборонені законом джерела фінансування;
підвищити ефективність управління у сфері виконання кримінальних покарань;
забезпечити в установах виконання покарань та слідчих ізоляторах порядок і умови тримання засуджених та осіб, узятих під варту, відповідно до міжнародних та національних правових норм;
забезпечити розвиток матеріально-технічної і виробничої бази, оновлення інженерної інфраструктури установ виконання покарань та слідчих ізоляторів;
удосконалити практику виконання кримінальних покарань, не пов’язаних з позбавленням волі;
удосконалити систему підготовки персоналу Державної кримінально-виконавчої служби та підвищити рівень його соціального захисту, забезпечити наукове та науково-методичне супроводження діяльності установ виконання покарань і слідчих ізоляторів.
Отже, оптимальним є другий варіант, реалізація якого дасть змогу реформувати Державну кримінально-виконавчу службу та значно підвищити рівень дотримання прав і свобод людини в процесі виконання кримінальних покарань.
У рамках виконання Програми передбачається здійснити заходи за такими основними напрямами:
поліпшення умов тримання засуджених, забезпечення переходу від тримання засуджених у гуртожитках казарменого типу до блочного (камерного) їх розміщення із збільшенням норми жилої площі на одного засудженого;
удосконалення системи охорони здоров’я засуджених та осіб, узятих під варту, підвищення якості медичної допомоги;
підвищення рівня організації соціально-виховної та психологічної роботи із засудженими;
модернізація підприємств установ виконання покарань та удосконалення системи професійної підготовки засуджених;
підвищення ефективності виконання покарань, не пов’язаних з позбавленням волі;
підвищення ефективності діяльності персоналу органів та установ виконання покарань.
Державний замовник та виконавці завдань і заходів Програми наведені в додатку 1.
Завдання і заходи Програми із зазначенням обсягів та джерел фінансування їх виконання за роками спрямовані на підвищення ефективності державного управління та діяльності у сфері виконання кримінальних покарань.
Завдання і заходи з виконання Програми наведені у додатку 2.
Очікувані результати, ефективність Програми
Виконання Програми дасть змогу:
забезпечити права і свободи людини під час виконання кримінальних покарань;
привести умови тримання засуджених та осіб, узятих під варту, а також рівень надання медичної допомоги у відповідність з європейськими стандартами;
удосконалити механізм ресоціалізації засуджених та підготовки їх до звільнення;
створити умови для залучення засуджених до праці і відшкодування ними збитків, завданих злочином, та виконання інших майнових зобов’язань;
створити на базі кримінально-виконавчої інспекції службу пробації.
Очікувані результати виконання Програми наведено в додатку 3.
Обсяги та джерела фінансування
Фінансування Програми здійснюється за рахунок коштів державного бюджету, а також інших не заборонених законом джерел.
Орієнтовний обсяг коштів державного бюджету, передбачених для виконання Програми, становить 3882,03 млн. гривень, інших не заборонених законом джерел - 2129,7 млн. гривень.
Обсяг фінансування Програми уточнюється щороку під час складання проекту Державного бюджету України та місцевих бюджетів на відповідний рік.
ПАСПОРТ
Державної цільової програми реформування Державної кримінально-виконавчої служби на 2013-2017 роки
1. Програма розроблена на виконання статті 2 Указу Президента України від 8 листопада 2012 р. № 631 “Про Концепцію державної політики у сфері реформування Державної кримінально-виконавчої служби України”.
2. Програма затверджена постановою Кабінету Міністрів України від 29 квітня 2013 р. № 345.
4. Керівник Програми - перший заступник Голови ДПтС.
5. Виконавці заходів Програми - центральні органи виконавчої влади, Рада міністрів Автономної Республіки Крим, обласні, Київська та Севастопольська міські держадміністрації.
6. Строк виконання Програми: 2013-2017 роки.
7. Прогнозні обсяги та джерела фінансування
Джерела фінансування | Обсяг фінансування, млн. гривень | У тому числі за роками | ||||
2013 | 2014 | 2015 | 2016 | 2017 | ||
Державний бюджет | 3882,03 | 498,45 | 1216,07 | 741,64 | 726,41 | 699,46 |
Кошти інших не заборонених законом джерел | 2129,7 | 15 | 527,9 | 527,9 | 527,9 | 531 |
Усього | 6011,73 | 513,45 | 1743,97 | 1269,54 | 1254,31 | 1230,46 |
ЗАВДАННЯ І ЗАХОДИ
з виконання Державної цільової програми реформування Державної кримінально-виконавчої служби на 2013-2017 роки
ОЧІКУВАНІ РЕЗУЛЬТАТИ
виконання Державної цільової програми реформування Державної кримінально-виконавчої служби на 2013-2017 роки
Найменування завдання | Найменування показника | Значення показника | |||||
усього | за роками | ||||||
2013 | 2014 | 2015 | 2016 | 2017 | |||
I. Поліпшення умов тримання засуджених та осіб, узятих під варту | |||||||
1. Поліпшення умов тримання засуджених, забезпечення переходу від їх тримання у гуртожитках казарменого типу до блочного (камерного) розміщення із збільшенням норми жилої площі на одного засудженого шляхом технічного переоснащення і реконструкції установ виконання покарань, будівництва нових та реконструкції наявних слідчих ізоляторів | кількість об’єктів | 37 | 3 | 9 | 10 | 15 | |
кількість місць | 15100 | 780 | 2120 | 12200 | |||
кількість лікарняних закладів | 1 | 1 | |||||
кількість ділянок | 4 | 1 | 3 | ||||
кількість спеціальних автотранспортних засобів | 166 | 33 | 33 | 33 | 33 | 34 | |
2. Модернізація об’єктів інженерної інфраструктури | кількість об’єктів | 362 | 51 | 85 | 85 | 76 | 65 |
3. Модернізація інженерно-технічних засобів охорони і нагляду, впровадження сучасних технологій з метою створення багаторівневої системи централізованої охорони і відеомоніторингу, автоматизованих інформаційних та телекомунікаційних систем ДПтС | кількість технічних засобів | 15507 | 2923 | 3142 | 3144 | 3144 | 3154 |
кількість комплектів | 12054 | 4322 | 2631 | 2464 | 1464 | 1173 | |
кількість об’єктів | 2951 | 1146 | 829 | 594 | 216 | 166 | |
кількість робочих місць | 2625 | 764 | 759 | 776 | 161 | 165 | |
4. Поліпшення організації харчування засуджених та осіб, узятих під варту, системи придбання продуктів харчування, предметів першої необхідності та забезпечення їх комунально-побутовим обладнанням | кількість нормативно-правових актів | 3 | 3 | ||||
кількість одиниць обладнання | 12263 | 2452 | 2452 | 2453 | 2453 | 2453 | |
II. Удосконалення системи охорони здоров’я засуджених та осіб, узятих під варту, підвищення якості надання медичної допомоги | |||||||
1. Забезпечення установ виконання покарань та слідчих ізоляторів сучасним медичним обладнанням, санітарними автомобілями | кількість одиниць медичного обладнання | 2438 | 488 | 488 | 488 | 488 | 486 |
кількість санітарних автомобілів | 44 | 8 | 9 | 9 | 9 | 9 | |
2. Підвищення якості надання медичної допомоги засудженим та особам, узятим під варту, які є хворими на туберкульоз | кількість нормативно-правових актів | 1 | 1 | ||||
кількість спеціальних автотранспортних засобів для транспортування хворих на туберкульоз | 32 | 8 | 8 | 8 | 8 | ||
III. Підвищення рівня організації соціально-виховної та психологічної роботи із засудженими та особами, узятими під варту | |||||||
1. Організація обов’язкової соціально-педагогічної підтримки і соціально-психологічного супроводження засуджених та осіб, узятих під варту | кількість освітньо-виховних програм | 8 | 8 | ||||
2. Удосконалення системи стимулювання засуджених до законослухняної поведінки та ресоціалізації | кількість нормативно-правових актів | 3 | 3 | ||||
кількість кімнат | 21 | 7 | 7 | 7 | |||
3. Забезпечення можливості здобуття засудженими повної загальної середньої освіти у загальноосвітніх навчальних закладах при виправних та виховних колоніях | кількість нормативно-правових актів | 1 | 1 | ||||
кількість одиниць технологічного навчального обладнання та предметів довгострокового користування | 2317 | 1317 | 800 | 200 | |||
IV. Модернізація підприємств установ виконання покарань, удосконалення системи професійної підготовки засуджених до обмеження та позбавлення волі | |||||||
1. Модернізація та технічне переоснащення підприємств установ виконання покарань, впровадження енергозберігаючих технологій, розміщення на таких підприємствах замовлень на випуск продукції для задоволення регіональних потреб | кількість створених робочих місць | 4760 | 952 | 952 | 952 | 952 | 952 |
2. Удосконалення принципів діяльності підприємств установ виконання покарань та створення умов для залучення інвестицій у такі підприємства, забезпечення їх стабільного розвитку, вирішення питань виконання зобов’язань перед бюджетом із сплати податків, зборів та інших обов’язкових платежів | кількість нормативно-правових актів | 3 | 3 | ||||
3. Підвищення ефективності роботи підприємств установ виконання покарань сільськогосподарського профілю виробництва та підсобних господарств при установах виконання покарань, збільшення потужностей з переробки сільськогосподарської сировини власного виробництва, впровадження системи споживання власної продукції для харчування засуджених та осіб, узятих під варту | кількість одиниць техніки | 354 | 70 | 70 | 70 | 70 | 74 |
кількість одиниць переробного обладнання | 28 | 4 | 5 | 5 | 6 | 8 | |
4. Організація професійного навчання засуджених до обмеження та позбавлення волі з урахуванням не лише інтересів власного виробництва установ виконання покарань, а і вимог ринку праці, а також їх можливого працевлаштування та продовження навчання після звільнення | кількість утворених професійно-технічних навчальних закладів | 6 | 1 | 1 | 2 | 2 | |
кількість одиниць технологічного навчального обладнання та предметів довгострокового користування | 3997 | 650 | 1192 | 1155 | 1000 | ||
5. Запровадження дієвого механізму заохочення засуджених до трудової діяльності | кількість нормативно-правових актів | 1 | 1 | ||||
V. Підвищення ефективності виконання покарань, не пов’язаних з позбавленням волі | |||||||
1. Створення правових та матеріально-технічних умов для реформування кримінально-виконавчої інспекції та утворення на її базі служби пробації | кількість нормативно-правових актів | 1 | 1 | ||||
кількість підрозділів, що потребують виділення приміщень | 605 | 605 | |||||
2. Розширення кола державних та недержавних організацій, що залучаються до діяльності, спрямованої на забезпечення соціально-психологічного, педагогічного та профілактичного впливу на осіб, засуджених до покарань, не пов’язаних з позбавленням волі | кількість проектів | 1 | 1 | ||||
кількість заходів | 2 | 1 | 1 | ||||
3. Розроблення і виконання реабілітаційних та корекційних програм для осіб, засуджених до покарань, не пов’язаних з позбавленням волі, та осіб, звільнених з випробуванням | кількість програм | 4 | 2 | 2 | |||
4. Розроблення програм підготовки персоналу служби пробації | кількість навчальних програм | 2 | 1 | 1 | |||
VI. Підвищення ефективності діяльності персоналу органів, установ виконання покарань і слідчих ізоляторів | |||||||
1. Підвищення рівня правового та соціального захисту персоналу Державної кримінально-виконавчої служби, оптимізація його чисельності з урахуванням науково обґрунтованих норм навантаження та міжнародної практики | кількість нормативно-правових актів | 2 | 1 | 1 | |||
2. Забезпечення медичного обслуговування, реабілітації та відновного лікування персоналу органів, установ виконання покарань і слідчих ізоляторів, пенсіонерів Державної кримінально-виконавчої служби та членів їх сімей | кількість об’єктів | 16 | 5 | 5 | 6 | ||
кількість одиниць обладнання | 19 | 19 | |||||
3. Поліпшення умов праці персоналу органів, установ виконання покарань і слідчих ізоляторів, удосконалення системи його морального та матеріального стимулювання | кількість навчально-тренувальних комплексів | 26 | 8 | 8 | 8 | 2 | |
кількість кімнат психоемоційного розвантаження та реабілітації | 26 | 5 | 5 | 5 | 5 | 6 | |
4. Забезпечення належного рівня наукового супроводження діяльності Державної кримінально-виконавчої служби | кількість науково-дослідних закладів | 1 | 1 | ||||
5. Створення системи добору та підготовки кваліфікованого персоналу Державної кримінально-виконавчої служби, спеціалізованої системи освіти, яка охоплює всі види навчання - від початкової професійної підготовки до повної вищої освіти та подальшої післядипломної освіти, а також забезпечення перепідготовки і підвищення кваліфікації персоналу, спрямованої на задоволення потреб Служби | кількість навчальних комплексів | 1 | 1 | ||||
кількість об’єктів | 8 | 1 | 1 | 2 | 1 | 3 | |
-
скопійовано
-
-
