{Постанова втратила чинність на підставі Постанови КМ № 1064 від 12.12.2018}
Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності і визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) за дотриманням суб’єктами господарювання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін Державною службою з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів
{Назва Постанови із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 773 від 02.11.2016; в редакції Постанови КМ № 1103 від 18.12.2017}
{Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ
№ 773 від 02.11.2016
№ 934 від 06.12.2017
№ 1103 від 18.12.2017}
Відповідно до частини другої статті 5 Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності” Кабінет Міністрів України постановляє:
1. Затвердити критерії, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності і визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) за дотриманням суб’єктами господарювання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін Державною службою з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів, згідно з додатком.
{Пункт 1 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 773 від 02.11.2016; в редакції Постанови КМ № 1103 від 18.12.2017}
2. Визнати такими, що втратили чинність, постанови Кабінету Міністрів України згідно з переліком, що додається.
КРИТЕРІЇ,
за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності і визначається періодичність здійснення планових заходів державного нагляду (контролю) за дотриманням суб’єктами господарювання вимог щодо формування, встановлення та застосування державних регульованих цін Державною службою з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів
{Назва додатка із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 773 від 02.11.2016; в редакції Постанови КМ № 1103 від 18.12.2017}
1. У цих критеріях термін “суб’єкт природної монополії” вживається у значенні, наведеному в Законі України “Про природні монополії”, термін “монопольне (домінуюче) становище на ринку” - у значенні, наведеному в статті 12 Закону України “Про захист економічної конкуренції”.
Інші терміни вживаються у значенні, наведеному в Законах України “Про ціни і ціноутворення” та “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”.
2. Критеріями, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності, пов’язаної з продажем (реалізацією) товарів, щодо яких встановлено державне регулювання цін, є:
{Підпункт 1 пункту 2 виключено на підставі Постанови КМ № 1103 від 18.12.2017}
2) належність суб’єкта господарювання до суб’єктів природних монополій;
3) монопольне (домінуюче) становище суб’єкта господарювання на ринку;
4) порушення вимог законодавства про ціни і ціноутворення;
5) підвищення більш як на 10 відсотків цін на зазначені товари протягом певного періоду часу.
3. Відповідно до встановлених критеріїв суб’єкти господарювання належать до одного з трьох ступенів ризику - високого, середнього або незначного.
4. До суб’єктів господарювання з високим ступенем ризику належать суб’єкти, які:
1) займають монопольне (домінуюче) становище на ринку;
2) є суб’єктами природних монополій;
{Підпункт 3 пункту 4 виключено на підставі Постанови КМ № 1103 від 18.12.2017}
4) здійснюють продаж (реалізацію) товарів, щодо яких встановлено державне регулювання цін, ціни на які підвищені більш як на 10 відсотків протягом одного місяця;
5) допустили протягом останніх трьох років, що передують плановому, але не менш як за результатами двох останніх заходів державного нагляду (контролю), порушення вимог законодавства про ціни і ціноутворення.
5. До суб’єктів господарювання із середнім ступенем ризику належать суб’єкти, які здійснюють продаж (реалізацію) товарів, щодо яких встановлено державне регулювання цін, ціни на які підвищені ним більш як на 10 відсотків протягом трьох місяців.
{Пункт 5 в редакції Постанови КМ № 1103 від 18.12.2017}
6. До суб’єктів господарювання з незначним ступенем ризику належать суб’єкти, які здійснюють продаж (реалізацію) товарів, щодо яких встановлено державне регулювання цін, та не відносяться до суб’єктів господарювання з високим або середнім ступенем ризику.
7. Планові заходи державного нагляду (контролю) за додержанням суб’єктами господарювання вимог законодавства про ціни і ціноутворення здійснюються з такою періодичністю:
1) з високим ступенем ризику - не частіше ніж один раз на два роки;
{Підпункт 1 пункту 7 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 934 від 06.12.2017}
2) із середнім ступенем ризику - не частіше ніж один раз на три роки;
{Підпункт 2 пункту 7 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 934 від 06.12.2017}
3) з незначним ступенем ризику - не частіше ніж один раз на п’ять років.
8. У разі коли за результатами планових та позапланових заходів державного нагляду (контролю) (за наявності) протягом останніх шести років для суб’єктів господарювання, які віднесені до середнього ступеня ризику, та протягом останніх десяти років для суб’єктів господарювання, які віднесені до незначного ступеня ризику, у суб’єкта господарювання не виявлено порушень вимог законодавства про ціни і ціноутворення, наступний плановий захід державного нагляду (контролю) щодо такого суб’єкта господарювання здійснюється не раніше ніж через період часу, встановлений для відповідного ступеня ризику, збільшений в 1,5 раза.
Якщо з дня прийняття такого рішення за результатами позапланових перевірок виявлено порушення суб’єктом господарювання вимог законодавства у відповідній сфері, наступний плановий захід державного нагляду (контролю) щодо такого суб’єкта господарювання здійснюється у наступному плановому періоді.
{Пункт 8 в редакції Постанови КМ № 1103 від 18.12.2017}
9. У разі коли суб’єкт господарювання може бути віднесений одночасно до двох або більше ступенів ризику, такий суб’єкт відноситься до більш високого ступеня ризику з тих, до яких він може бути віднесений.
ПЕРЕЛІК
постанов Кабінету Міністрів України, що втратили чинність
1. Постанова Кабінету Міністрів України від 21 травня 2008 р. № 483 “Про затвердження критеріїв, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності і визначається періодичність проведення планових заходів, пов’язаних з державним наглядом (контролем) за додержанням порядку формування, встановлення та застосування цін (тарифів)” (Офіційний вісник України, 2008 р., № 37, ст. 1238).
2. Постанова Кабінету Міністрів України від 10 березня 2010 р. № 255 “Про доповнення додатка до постанови Кабінету Міністрів України від 21 травня 2008 р. № 483” (Офіційний вісник України, 2010 р., № 17, ст. 781).
3. Пункт 9 змін, що вносяться до актів Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 2011 р. № 1390 (Офіційний вісник України, 2012 р., № 3, ст. 85).
4. Постанова Кабінету Міністрів України від 22 травня 2013 р. № 417 “Про внесення змін до пункту 6 додатка до постанови Кабінету Міністрів України від 21 травня 2008 р. № 483”(Офіційний вісник України, 2013 р., № 45, ст. 1609).
