Про затвердження Порядку виявлення сімей (осіб), які перебувають у складних життєвих обставинах, надання їм соціальних послуг та здійснення соціального супроводу таких сімей (осіб)
Кабінет Міністрів України постановляє:
1. Затвердити Порядок виявлення сімей (осіб), які перебувають у складних життєвих обставинах, надання їм соціальних послуг та здійснення соціального супроводу таких сімей (осіб), що додається.
2. Міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади привести у тримісячний строк власні нормативно-правові акти у відповідність з цією постановою.
ПОРЯДОК
виявлення сімей (осіб), які перебувають у складних життєвих обставинах, надання їм соціальних послуг та здійснення соціального супроводу таких сімей (осіб)
1. Цей Порядок визначає механізм виявлення сімей (осіб), які перебувають у складних життєвих обставинах, надання їм соціальних послуг та здійснення соціального супроводу таких сімей (осіб).
2. У цьому Порядку терміни вживаються у значенні, наведеному в Законах України “Про соціальні послуги” і “Про соціальну роботу з сім’ями, дітьми та молоддю”.
3. Виявлення, надання соціальних послуг та соціальний супровід сімей (осіб), які перебувають у складних життєвих обставинах, здійснюються районними, міськими, районними у містах центрами соціальних служб для сім’ї, дітей та молоді (далі - центри) разом із суб’єктами, що надають соціальні послуги, та суб’єктами соціальної роботи із сім’ями, дітьми та молоддю (далі - суб’єкти).
4. До сімей (осіб), які перебувають у складних життєвих обставинах, належать сім’ї (особи), які не можуть самостійно подолати або мінімізувати негативний вплив, зокрема, таких обставин:
1) жорстоке поводження з дитиною в сім’ї;
2) відсутність постійного місця роботи у працездатних членів сім’ї (особи);
3) відсутність житла, призначеного та придатного для проживання;
4) відбування покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк, взяття під варту одного з членів сім’ї (особи), насильство в сім’ї (у тому числі щодо дитини);
5) тривала хвороба, встановлена інвалідність (у тому числі дітей), вроджені вади фізичного та психічного розвитку, малозабезпеченість, безробіття одного з членів сім’ї (особи), що негативно впливає на виконання батьківських обов’язків, призводить до неналежного утримання дитини та догляду за нею;
6) спосіб життя, внаслідок якого один із членів сім’ї (особа) частково або повністю не має здатності чи можливості самостійно піклуватися про особисте життя та брати участь у суспільному житті;
7) ухиляння батьків від виконання обов’язків з виховання дитини;
8) відібрання у батьків дитини без позбавлення батьківських прав;
10) дискримінація осіб та/або груп осіб.
5. До потенційних отримувачів соціальних послуг належать сім’ї:
діти, розлучені із сім’єю, які не є громадянами України і заявили про намір звернутися до компетентних органів із заявою про визнання біженцем;
особи, у тому числі діти, які постраждали від насильства, жорстокого поводження та торгівлі людьми;
батьки, у яких діти відібрані без позбавлення батьківських прав;
батьки, які подали заяву про розлучення або перебувають у процесі розлучення;
засуджені до покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк, або особи, що повернулися з місць позбавлення волі або перебувають у місцях попереднього ув’язнення;
2) опікунів (піклувальників) дітей, розлучених із сім’єю;
3) у яких діти перебувають в інтернатних закладах або оформляються до них;
4) що виявили намір відмовитися від новонародженої дитини.
6. Облік сімей (осіб), які перебувають у складних життєвих обставинах, ведеться центром відповідно до поданої фахівцем із соціальної роботи (далі - фахівець) інформації за формою, затвердженою Мінсоцполітики.
7. У разі надходження усної або письмової інформації про підозру або факт насильства в сім’ї, або реальну загрозу його вчинення, жорстоке поводження з дитиною, залишення дитини без піклування батьків, виникнення іншої ситуації, яка загрожує життю чи здоров’ю члена сім’ї (особи), фахівець здійснює екстрене втручання у ситуацію з метою негайного усунення або мінімізації наслідків такої ситуації.
За наявності загрози життю чи здоров’ю дитини фахівець негайно в телефонному режимі повідомляє службу у справах дітей та підрозділ органів внутрішніх справ.
Після здійснення екстреного втручання фахівець аналізує обставини, що призвели до виникнення такої ситуації, для планування та проведення подальшої роботи із сім’єю (особою).
8. Для забезпечення належного здійснення соціального супроводу сімей (осіб), які перебувають у складних життєвих обставинах, вдосконалення діяльності фахівців у центрі не рідше одного разу на три місяці проводиться супервізія.
Супервізію проводить безпосередній керівник фахівця, відповідального за соціальний супровід сім’ї (особи), або призначений керівником центру інший працівник центру.
9. Виявлення сімей (осіб), які перебувають у складних життєвих обставинах, здійснюється фахівцями шляхом відвідування, розгляду інформації, поданої суб’єктами, та звернень таких сімей (осіб) з метою своєчасного надання соціальних послуг.
Під час відвідування сім’ї (особи) фахівці проводять оцінку її потреб у наданні соціальних послуг, обстеження (за згодою) матеріально-побутових умов, визначають методи соціальної роботи.
Форми актів оцінки потреб у наданні соціальних послуг сім’ї (особи), яка перебуває у складних життєвих обставинах, та обстеження її матеріально-побутових умов затверджуються Мінсоцполітики.
За наявності обставин, що є підставою для прийняття рішення про надання сім’ї (особі) пільг, гарантій, послуг, допомоги та інших виплат (далі - виплати), оригінал акта обстеження передається відповідному органові виконавчої влади Автономної Республіки Крим, структурному підрозділу з питань соціального захисту населення міської, районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації (далі - структурний підрозділ з питань соціального захисту населення), а його копія залишається у центрі.
Центр залучає у разі необхідності до проведення оцінки потреб сім’ї (особи) у наданні соціальних послуг та обстеження її матеріально-побутових умов спеціалістів служби у справах дітей, структурного підрозділу з питань соціального захисту населення, відповідного підрозділу органів внутрішніх справ та структурного підрозділу з питань охорони здоров’я міської, районної, районної у мм. Києві та Севастополі держадміністрації, психолога.
10. Вивчення потреб у наданні соціальних послуг у районах, містах, селищах і селах здійснюється з урахуванням методичних рекомендацій, затверджених Мінсоцполітики.
11. Про надходження інформації про сім’ї (особи), які перебувають у складних життєвих обставинах, суб’єкт повідомляє центр протягом трьох робочих днів після її надходження за формою, затвердженою Мінсоцполітики.
Якщо згідно з повідомленням суб’єкта існує загроза життю чи здоров’ю члена сім’ї (особи), фахівець здійснює протягом одного робочого дня екстрене втручання відповідно до пункту 7 цього Порядку.
У разі виявлення загрози життю чи здоров’ю дитини в сім’ї фахівець разом з представниками підрозділів міліції громадської безпеки та служби у справах дітей відвідує сім’ю без її звернення з метою з’ясування обставин та прийняття центром рішення щодо надання соціальних послуг або здійснення соціального супроводу такої сім’ї.
12. У разі звернення до центру сім’ї (особи), яка перебуває у складних життєвих обставинах, центр:
оцінює її потреби у наданні соціальних послуг та інформує про виплати;
надає форму заяви про виплати, соціальні послуги, зразки інших документів, ознайомлює з порядком подання документів для їх отримання;
готує пропозиції щодо надання соціальних послуг, здійснення соціального супроводу;
Якщо звернення містить інформацію про наявність загрози життю чи здоров’ю членів сім’ї (особи), фахівець здійснює протягом одного робочого дня екстрене втручання відповідно до пункту 7 цього Порядку.
Виявлену суб’єктом сім’ю (особу), яка перебуває у складних життєвих обставинах, або сім’ю (особу), яка самостійно звернулася до центру, фахівець відвідує протягом семи робочих днів за місцем проживання чи перебування з метою з’ясування обставин, обстеження матеріально-побутових умов. При цьому фахівець проводить оцінку її потреб у наданні соціальних послуг і виплат, інформує суб’єкта про вжиті заходи.
У разі коли питання, з яким сім’я (особа) звертається до центру, не належить до його компетенції, центр надає інформацію про суб’єктів, до повноважень яких належить вирішення відповідного питання, зокрема їх місцезнаходження та номери контактних телефонів, або повідомляє за погодженням із заявником про направлення сім’ї (особи) до іншого суб’єкта за формою, затвердженою Мінсоцполітики.
У такому разі суб’єкт інформує центр, який повідомив про направлення до іншого суб’єкта, про результати розгляду відповідного звернення.
13. Рішення про здійснення соціального супроводу сім’ї (особи), яка перебуває у складних життєвих обставинах, приймається структурним підрозділом з питань соціального захисту населення за згодою сім’ї (особи) з урахуванням поданих центром матеріалів.
14. Після проведення оцінки потреб у наданні сім’ї (особі), яка перебуває у складних життєвих обставинах, соціальних послуг, обстеження її матеріально-побутових умов керівник центру видає наказ про здійснення соціального супроводу сім’ї (особи), призначає фахівця, відповідального за його здійснення, та укладає протягом семи робочих днів договір із сім’єю (особою) про здійснення соціального супроводу (далі - договір), у якому зазначаються:
1) обсяг і зміст соціальних послуг, які надаватимуться дитині, сім’ї (особі) на безоплатній основі;
2) права та обов’язки членів сім’ї (особи), які потребують надання соціальних послуг, фіксується згода і обов’язкова участь кожного з членів сім’ї (особи) у здійсненні заходів, передбачених планом соціального супроводу сім’ї (особи), яка перебуває у складних життєвих обставинах (далі - план супроводу);
3) відповідальність сторін у разі порушення умов договору;
4) умови припинення надання соціальних послуг;
Перед підписанням договору фахівець повинен переконатися, що члени сім’ї (особа) усвідомлюють результат співпраці, призначення договору, права та обов’язки сторін, розуміють значення термінів, і у разі потреби роз’яснити їм положення договору.
15. Центр подає службі у справах дітей матеріали про стан сім’ї з дітьми, у якій порушуються права дитини, для розгляду на засіданні комісії з питань захисту прав дитини, утвореної відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 24 вересня 2008 р. № 866 (Офіційний вісник України, 2008 р., № 76, ст. 2561) (далі - комісія), з метою прийняття рішення про здійснення соціального супроводу такої сім’ї.
На підставі рішення комісії керівник центру видає наказ про здійснення соціального супроводу зазначеної сім’ї та призначає фахівця, відповідального за його здійснення, а також затверджує у разі потреби склад залучених суб’єктів.
У такому випадку соціальний супровід здійснюється без укладення договору.
У разі потреби батьки, які неналежно виконують батьківські обов’язки, направляються комісією для участі в індивідуальних корекційних програмах до суб’єктів, які відповідно до компетенції розробляють та впроваджують такі програми.
16. План супроводу складається центром протягом 10 робочих днів після проведення оцінки потреб у наданні сім’ї (особі), яка перебуває у складних життєвих обставинах, соціальних послуг та обстеження її матеріально-побутових умов у двох примірниках за формою, затвердженою Мінсоцполітики (далі - план супроводу), узгоджується із суб’єктами та затверджується керівником центру.
Один примірник плану супроводу залишається в центрі, інший - передається сім’ї (особі) для ознайомлення та підписання.
До складання плану супроводу залучаються сім’я (особа) та у разі потреби суб’єкти.
У плані супроводу зазначається перелік соціальних послуг, що можуть бути надані суб’єктами відповідно до їх компетенції.
Суб’єкти забезпечують виконання плану супроводу, в тому числі із залученням підприємств, установ та організацій, що належать до сфери їх управління.
17. У разі коли соціального супроводу потребує дитина, яка проживає в сім’ї, у якій порушуються її права, дитина-сирота або дитина, позбавлена батьківського піклування, у тому числі дитина-інвалід, складається індивідуальний план соціального захисту дитини, що розглядається на засіданні комісії.
18. Строк здійснення соціального супроводу визначається індивідуально для кожної сім’ї (особи), яка перебуває у складних життєвих обставинах, зокрема з урахуванням гостроти проблеми, ступеня функціональної спроможності самостійно мінімізувати негативні наслідки або повністю подолати складні життєві обставини, рівня розвитку зв’язків із соціальним оточенням, і не повинен перевищувати шести місяців.
У разі необхідності зазначений строк може бути продовжено за рішенням комісії або структурного підрозділу з питань соціального захисту населення до одного року.
19. Виконання плану супроводу припиняється у разі:
1) досягнення позитивного результату соціального супроводу;
2) письмової відмови отримувача соціальних послуг від їх надання;
3) систематичного нездійснення отримувачем соціальних послуг без поважних причин заходів, передбачених планом.
20. У разі коли сім’я (особа), яка перебуває у складних життєвих обставинах, змінила місце проживання і її нове місце проживання чи перебування відоме, центр протягом п’яти робочих днів повідомляє про неї місцеву держадміністрацію або виконавчий орган ради за місцем проживання (перебування), передає план супроводу для завершення його виконання, інформує про послуги, що були надані для розв’язання проблем такої сім’ї (особи), та питання, що потребують вирішення.
Центр надсилає щокварталу структурному підрозділові з питань соціального захисту населення інформацію про стан виконання плану супроводу та службі у справах дітей - про стан виконання індивідуального плану, зазначеного у пункті 17 цього Порядку, з метою проведення аналізу та внесення у разі потреби змін до них.
У разі завершення або припинення виконання плану супроводу центр надсилає структурному підрозділові з питань соціального захисту населення повідомлення із зазначенням причини такого припинення.
21. Контроль за здійсненням суб’єктами соціального супроводу сімей (осіб), які перебувають у складних життєвих обставинах, здійснюють органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування відповідно до компетенції.
Перелік документів, що використовуються в процесі організації та здійснення соціального супроводу сім’ї (особи), яка перебуває у складних життєвих обставинах, затверджується Мінсоцполітики.
22. Фахівцем, закріпленим центром за сім’єю (особою), яка перебуває у складних життєвих обставинах, формується особова справа такої сім’ї (особи) за затвердженою Мінсоцполітики формою. Особова справа містить такі документи:
копія заяви про призначення соціальних послуг та виплат (за потреби);
копії документів про отримання виплат (за потреби);
акти оцінки потреб у наданні соціальних послуг сім’ї (особи), яка перебуває у складних життєвих обставинах, та обстеження її матеріально-побутових умов або їх копії;
протокол засідання комісії, на якому прийнято відповідне рішення;
картка обліку роботи із сім’єю (особою) під час здійснення соціального супроводу за формою, затвердженою Мінсоцполітики, записи до якої, у тому числі за результатами супервізій, вносяться не пізніше ніж через 24 години після зустрічі або іншого контакту з членами сім’ї (особою), проведення відповідної роботи установами, організаціями, закладами;
звіт за результатами соціального супроводу, що складається відповідальним за проведення супервізії працівником центру разом з фахівцем, який здійснював соціальний супровід, за формою, затвердженою Мінсоцполітики, із зазначенням ефективності втручання, впливу заходів, здійснених у процесі соціального супроводу сім’ї (особи), на якість її життя, ступеня подолання складних життєвих обставин або мінімізації їх наслідків.
Строк зберігання центром особової справи сім’ї (особи), щодо якої здійснювався соціальний супровід, становить один рік з дня його завершення.
Інформація, що міститься в особовій справі, є конфіденційною.
23. Фахівець відвідує сім’ю (особу), яка перебуває у складних життєвих обставинах, щотижня протягом двох місяців після прийняття рішення про здійснення її соціального супроводу, у подальшому -відповідно до плану супроводу.
Відповідальний за проведення супервізії працівник центру здійснює не рідше одного разу на три місяці проміжне оцінювання виконання плану супроводу, за результатами якого вносяться у разі потреби зміни до нього.
24. У разі коли сім’я (особа), соціальний супровід якої завершено, потребує подальшої підтримки, центр продовжує надання соціальних послуг, зокрема допомоги в оформленні документів членам такої сім’ї (особі) за їх зверненням, без укладення окремого договору, забезпечує проведення консультацій з психологом, юристом, соціальним педагогом.
Строк надання такої підтримки визначається окремо для кожної сім’ї (особи) і не може становити менше двох місяців.
Сім’я (особа) обов’язково інформується про її подальшу підтримку.
25. Здійснення соціального супроводу сім’ї (особи), яка перебуває у складних життєвих обставинах, припиняється достроково на підставі її письмової заяви.
Рішення комісії та структурного підрозділу з питань соціального захисту населення про завершення соціального супроводу обговорюється з усіма членами сім’ї (особою), оформляється протоколом та наказом центру. При цьому в особовій справі сім’ї (особи) робиться запис, що містить обґрунтування прийнятого рішення.
У разі коли відмова від здійснення соціального супроводу може призвести до погіршення становища дитини, центр повідомляє про це службу у справах дітей та вносить на розгляд комісії питання про подальшу роботу із сім’єю.
26. Якість соціального супроводу сім’ї (особи), яка перебуває у складних життєвих обставинах, оцінюється відповідно до встановлених Мінсоцполітики вимог за такими критеріями:
подолання або мінімізація наслідків складних життєвих обставин (оцінюється за індикаторами, зазначеними у звіті за результатами соціального супроводу);
створення умов для самостійного подолання складних життєвих обставин, повернення сім’ї (особи) до повноцінної життєдіяльності, збереження і підвищення соціального статусу та потенціалу сім’ї (особи);
2) адресність та індивідуальний підхід:
якість проведення оцінки потреб сім’ї (особи) у наданні соціальних послуг, правильність визначення індивідуальних потреб;
відповідність комплексу наданих соціальних послуг індивідуальним потребам сім’ї (особи);
екстрене втручання у разі загрози життю чи здоров’ю дитини, членів сім’ї (особи);
оперативність у прийнятті рішення про здійснення соціального супроводу сім’ї (особи);
виконання плану супроводу сім’ї (особи) у визначені строки;
4) доступність та відкритість:
надання інформації про центр і соціальні послуги, умови та порядок їх отримання;
можливість отримання компетентної консультації, в тому числі у телефонному режимі;
облаштування робочого місця для фахівця;
доступність отримання бланків заяв та інших документів;
залучення сімей (осіб) до оцінювання якості наданих соціальних послуг;
вибір способу звернення до центру (особисто, поштою, в телефонному режимі, за попереднім записом тощо);
5) повага до отримувача соціальних послуг:
пріоритетність інтересів членів сім’ї (особи);
відсутність проявів зневаги до членів сім’ї (особи);
відсутність прямого чи опосередкованого примусу отримувача соціальних послуг до виконання певних дій;
толерантність у спілкуванні з отримувачем соціальних послуг;
наявність у фахівців відповідного освітньо-кваліфікаційного рівня;
організація підвищення кваліфікації та атестації фахівців;
рівень організації виявлення потенційних отримувачів соціальних послуг та здійснення соціального супроводу сімей (осіб);
володіння фахівцями практичними навичками роботи з різними категоріями отримувачів соціальних послуг.
27. Сім’ї (особи), які перебувають у складних життєвих обставинах, можуть отримувати як одну соціальну послугу, так і їх комплекс залежно від потреб згідно з переліком, затвердженим Мінсоцполітики.
індивідуально кожному члену сім’ї (особі);
у групах взаємопідтримки та взаємодопомоги;
разом усім членам сім’ї або одночасно з особами, що становлять близьке соціальне оточення сім’ї (особи).
Соціальні послуги під час здійснення соціального супроводу надаються суб’єктами на платній та безоплатній основі.
28. Зміст соціальних послуг, що надаються фахівцем під час здійснення соціального супроводу сім’ї (особи), яка перебуває у складних життєвих обставинах, пов’язаних з:
інформування сімей (осіб) про види виплат та надання допомоги в оформленні документів для їх отримання;
здійснення разом із соціальним педагогом соціально-побутового патронажу сімей (осіб);
забезпечення соціальної підтримки батьків, у яких народилися діти з вродженими вадами фізичного та психічного розвитку або померли новонароджені діти, консультування, залучення у разі потреби психолога;
залучення волонтерів до роботи із сім’єю (особою);
направлення сім’ї (особи) до суб’єктів, які надають послуги з формування у батьків навичок догляду за дітьми-інвалідами та спілкування з ними з урахуванням фізичних і розумових можливостей, оволодіння інвалідами (дітьми-інвалідами) професійними навичками, забезпечення технічними та іншими засобами реабілітації та виробами медичного призначення, освітні послуги, зокрема щодо отримання дітьми-інвалідами інклюзивної освіти;
сприяння разом із закладами охорони здоров’я в організації обстеження, лікування, реабілітації, оздоровлення дітей та санаторно-курортного лікування осіб;
сприяння працевлаштуванню працездатних батьків дитини-інваліда з метою створення умов для виконання сімейних і професійних обов’язків;
сприяння наданню сім’ї (особі) послуг з догляду (вдома, стаціонарного, денного);
інформування сім’ї (особи) про суб’єкти, що надають соціальні послуги дитині, сім’ї (особі), яка зазнала насильства або стосовно якої існує реальна загроза його вчинення, номери їх контактних телефонів та телефонних “гарячих” ліній;
здійснення у разі існування загрози безпеці, життю чи здоров’ю дитини, членів сім’ї (особи) екстреного втручання;
сприяння участі у корекційних програмах осіб, які вчиняють насильство у сім’ї;
забезпечення влаштування дитини, членів сім’ї (особи) до закладів соціального обслуговування, закладів соціального захисту дітей, установ та організацій, діяльність яких спрямована на запобігання насильству в сім’ї;
3) вживанням психоактивних речовин:
інформування сім’ї (особи) про негативний вплив алкоголю, наркотичних засобів на здоров’я людини та про суб’єкти, що надають соціальні послуги;
формування у членів сім’ї (особи), які вживають психоактивні речовини, мотивації до зміни поведінки;
сприяння залученню членів сім’ї (особи) до роботи у групах самодопомоги, участі у програмах медико-соціальної реабілітації;
направлення до суб’єктів, що надають послуги з лікування, ресоціалізації та соціально-психологічної реабілітації членів сім’ї (особи), які вживають психоактивні речовини, формують у них навички спілкування, ставлення до проблеми залежності, проводять роботу в групах взаємодопомоги тощо;
сприяння у працевлаштуванні та зайнятості членів сім’ї (особи), які подолали проблему вживання психоактивних речовин, та їх соціальній адаптації;
подання до служби у справах дітей інформації про дитину, батьки якої ухиляються від виконання батьківських обов’язків або виконують їх неналежним чином;
сприяння участі в індивідуальних корекційних програмах батьків, які неналежно виконують батьківські обов’язки, з урахуванням необхідності розв’язання проблем, що спричиняють складні життєві обставини дитини;
надання послуг із соціально-психологічної реабілітації;
сприяння працевлаштуванню батьків та їх професійній орієнтації;
сприяння в організації та направленні на медичне обстеження і лікування батьків або осіб, які їх замінюють, якщо хвороба перешкоджає виконанню ними батьківських обов’язків;
5) відбуванням покарання у виді обмеження волі або позбавлення волі на певний строк, взяттям під варту одного з членів сім’ї (особи) та схильністю до правопорушень:
надання психолого-педагогічної допомоги та юридичних консультацій;
надання допомоги у відновленні документів, зокрема тих, що підтверджують громадянство, посвідчують особу, її спеціальний статус, свідоцтва про державну реєстрацію актів цивільного стану;
направлення до інших суб’єктів;
влаштування у разі потреби до закладів соціального обслуговування, центрів соціальної адаптації звільнених осіб, закладів соціального захисту для бездомних та звільнених осіб;
консультування сім’ї (особи) з метою підготовки до повернення з місць позбавлення волі члена сім’ї;
інформування сім’ї (особи) про навчальні заклади, гуртки, спортивні школи, діяльність дитячих, молодіжних громадських об’єднань;
сприяння у налагодженні стосунків осіб, звільнених з місць позбавлення волі, з членами сім’ї (дитиною), найближчим оточенням, у поновленні та зміцненні їх соціально корисних зв’язків;
сприяння у разі потреби в установленні інвалідності особам, звільненим з місць позбавлення волі.
