Про усунення негативних наслідків та недопущення переслідування та покарання осіб з приводу подій, які мали місце під час проведення мирних зібрань
(Відомості Верховної Ради (ВВР), 2014, № 12, ст.185)
Цей Закон має на меті, керуючись принципом гуманізму, звільнити від переслідування та покарання осіб у зв’язку із масовими акціями протесту.
Стаття 1. Звільнити від кримінальної відповідальності в порядку та на умовах, визначених цим Законом, осіб, які є підозрюваними або обвинуваченими (підсудними) у вчиненні в період з 27 грудня 2013 року по день набрання чинності цим Законом включно злочинів, передбачених статтями 109, 1101, 161, 194, 259, 279, 293, 294, 295, 296, 341, 342, 343, 344, 345, 346, 347, 348, 350, 351, 352, 376, 377, 382, 386 Кримінального кодексу України, за умови, що ці злочини пов’язані з масовими акціями протесту, які розпочалися 21 листопада 2013 року, та закрити відповідні кримінальні провадження.
Стаття 2. Звільнити від покарання у виді позбавлення волі на певний строк та від інших покарань, не пов’язаних з позбавленням волі, в порядку та на умовах, визначених цим Законом, осіб, які засуджені за вчинення злочинів, передбачених статтею 1 цього Закону.
Стаття 3. Закрити кримінальні провадження, які були розпочаті у зв’язку із злочинами, передбаченими статтею 1 цього Закону, і в яких жодній особі не повідомлено про підозру.
Стаття 4. Звільнити від відбування адміністративного арешту осіб, щодо яких застосовано таке адміністративне стягнення за вчинення в період з 27 грудня 2013 року по день набрання чинності цим Законом включно будь-яких адміністративних правопорушень, за умови, що ці адміністративні правопорушення пов’язані з масовими акціями протесту, які розпочалися 21 листопада 2013 року.
Стаття 5. Виконання цього Закону в частині звільнення від кримінальної відповідальності та від покарання осіб, зазначених у статтях 1 та 2 цього Закону, покладається на суди, а в частині закриття кримінальних проваджень, зазначених у статті 3 цього Закону, - на органи прокуратури.
Виконання цього Закону в частині звільнення від відбування адміністративного арешту осіб, зазначених у статті 4 цього Закону, покладається на суди.
Стаття 6. Застосування цього Закону здійснюється:
1) щодо підозрюваних, кримінальні провадження стосовно яких знаходяться в провадженні органів досудового розслідування, - судом, в межах територіальної юрисдикції якого здійснюється досудове розслідування, за клопотанням підозрюваного, його захисника, законного представника або прокурора, який здійснює процесуальне керівництво відповідними досудовими розслідуваннями; відповідні клопотання подаються без проведення досудового розслідування у повному обсязі;
2) щодо обвинувачених (підсудних), кримінальні провадження стосовно яких здійснюються судом і до набрання чинності цим Законом не розглянуті, а також щодо обвинувачених (підсудних), кримінальні провадження стосовно яких розглянуто, але вироки не набрали законної сили, - судами, що здійснюють відповідні судові провадження за клопотанням обвинуваченого (підсудного), його захисника, законного представника або прокурора, який здійснює підтримання державного обвинувачення;
3) щодо засуджених - судами, що ухвалили відповідні вироки, за клопотанням засудженого, його захисника, законного представника або прокурора, який здійснював підтримання державного обвинувачення;
4) у рамках кримінальних проваджень, передбачених статтею 3 цього Закону, - прокурором, який здійснює процесуальне керівництво відповідними досудовими розслідуваннями, без проведення досудового розслідування у повному обсязі;
5) щодо осіб, до яких застосовано адміністративне стягнення у виді адміністративного арешту, - судами, що винесли відповідні постанови, за клопотанням особи, підданої адміністративному арешту, її захисника чи законного представника.
Стаття 7. Питання про застосування цього Закону суд вирішує в судовому засіданні. Неприбуття в судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про місце та час розгляду питання, не перешкоджає проведенню судового засідання.
Стаття 8. Положення Закону України "Про застосування амністії в Україні", Кримінального кодексу України, Кримінального процесуального кодексу України можуть застосовуватися під час виконання цього Закону в частині, що йому не суперечить.
Стаття 9. Цей Закон набирає чинності з дня, наступного за днем його опублікування, однак вводиться в дію з дня, наступного за днем публікації на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України повідомлення Генерального прокурора України про фактичне вчинення учасниками масових акцій протесту сукупності таких дій:
1) звільнення всіх зайнятих в місті Києві та інших населених пунктах України під час акцій протесту будівель чи приміщень органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також допуск до своїх робочих місць осіб, які там працюють, та зняття інших перешкод для належного функціонування зазначених об’єктів;
2) розблокування транспортних комунікацій на вулиці Грушевського у місті Києві учасниками масових акцій протесту;
3) розблокування інших вулиць, площ, провулків, бульварів тощо у місті Києві й інших населених пунктах України, крім тих, на яких відбуваються мирні акції протесту.
Стаття 10. Генеральний прокурор України здійснює на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України публікацію повідомлення про фактичне вчинення учасниками масових акцій протесту сукупності дій, передбачених статтею 9 цього Закону, лише за умови, що такі дії були вчинені учасниками масових акцій протесту не пізніш як через п’ятнадцять днів з дня, наступного за днем набрання чинності цим Законом.
Стаття 11. Якщо до закінчення строку, передбаченого статтею 10 цього Закону, публікація на офіційному веб-сайті Генеральної прокуратури України повідомлення Генерального прокурора України про фактичне вчинення учасниками масових акцій протесту сукупності дій, передбачених статтею 9 цього Закону, не була здійснена, цей Закон втрачає чинність з дня, наступного за останнім днем цього строку.
