Про затвердження Правил охорони праці під час електрохімічної обробки металів
Відповідно до статті 28 Закону України «Про охорону праці» та Указу Президента України від 24 грудня 2012 року № 726 «Про деякі заходи з оптимізації системи центральних органів виконавчої влади» НАКАЗУЮ:
1. Затвердити Правила охорони праці під час електрохімічної обробки металів, що додаються.
2. Вважати такими, що не застосовуються на території України, Правила з техніки безпеки і промислової санітарії при електрохімічній обробці металів та їх сплавів, затверджені постановою Президії ЦК профспілки робітників авіаційної та оборонної промисловості СРСР від 11 вересня 1969 року (НПАОП 28.5-1.04-69).
3. Державній службі гірничого нагляду та промислової безпеки України у встановленому порядку:
1) забезпечити подання цього наказу на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України;
2) внести наказ до Державного реєстру нормативно-правових актів з питань охорони праці.
4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.
ПОГОДЖЕНО: |
|
ПРАВИЛА
охорони праці під час електрохімічної обробки металів
1.1. Ці Правила поширюються на суб’єктів господарювання незалежно від форм власності та організаційно-правових форм, які здійснюють діяльність з обробки металів.
1.2. Ці Правила встановлюють вимоги з охорони праці під час електрохімічної обробки металів.
1.3. Ці Правила є обов’язковими для роботодавців та працівників, які виконують роботи з електрохімічної обробки металів.
2.1. Роботодавець повинен опрацювати і затвердити нормативні акти про охорону праці, що діють на підприємстві, відповідно до вимог Порядку опрацювання і затвердження власником нормативних актів про охорону праці, що діють на підприємстві, затвердженого наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 21 грудня 1993 року № 132, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07 лютого 1994 року за № 20/229 (НПАОП 0.00-6.03-93).
2.2. Роботодавець розроблює та затверджує інструкції з охорони праці відповідно до вимог Положення про розробку інструкцій з охорони праці, затвердженого наказом Комітету по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України від 29 січня 1998 року № 9, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 07 квітня 1998 року за № 226/2666 (НПАОП 0.00-4.15-98).
2.3. Забороняється залучення жінок до робіт відповідно до Переліку важких робіт та робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці жінок, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 29 грудня 1993 року № 256, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 30 березня 1994 року за № 51/260.
Підіймання та переміщення важких речей жінками здійснюється з дотриманням вимог Граничних норм підіймання і переміщення важких речей жінками, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 10 грудня 1993 року № 241, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 22 грудня 1993 року за № 194.
2.4. Забороняється залучення неповнолітніх до робіт відповідно до Переліку важких робіт і робіт із шкідливими і небезпечними умовами праці, на яких забороняється застосування праці неповнолітніх, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 31 березня 1994 року № 46, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 28 липня 1994 року за № 176/385.
Підіймання та переміщення важких речей неповнолітніми необхідно здійснювати з дотриманням вимог Граничних норм підіймання і переміщення важких речей неповнолітніми, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я України від 22 березня 1996 року № 59, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 16 квітня 1996 року за № 183/1208.
2.5. Роботодавець повинен безоплатно забезпечити працівників, зайнятих на роботах зі шкідливими умовами праці, молоком або іншими рівноцінними харчовими продуктами; на роботах з особливо шкідливими умовами праці - лікувально-профілактичним харчуванням відповідно до Кодексу законів про працю України.
2.6. Роботодавець організовує проведення медичних оглядів працівників певних категорій під час прийняття на роботу (попередній медичний огляд) та протягом трудової діяльності (періодичні медичні огляди) відповідно до вимог Порядку проведення медичних оглядів працівників певних категорій, затвердженого наказом Міністерства охорони здоров’я України від 21 травня 2007 року № 246, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 23 липня 2007 року за № 846/14113.
2.7. Навчання і перевірка знань з питань охорони праці посадових осіб та працівників повинні проводитися відповідно до вимог Типового положення про порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26 січня 2005 року № 15, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2005 року за № 231/10511 (НПАОП 0.00-4.12-05).
2.8. Роботодавець повинен розробити та затвердити перелік робіт з підвищеною небезпекою відповідно до Переліку робіт з підвищеною небезпекою, затвердженого наказом Державного комітету України з нагляду за охороною праці від 26 січня 2005 року № 15, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 15 лютого 2005 року за № 232/10512 (НПАОП 0.00-2.01-05).
2.9. Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань та аварій на виробництві здійснюються відповідно до вимог Порядку проведення розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 листопада 2011 року № 1232.
2.10. Роботодавець повинен організовувати проведення атестації робочих місць за умовами праці відповідно до вимог Порядку проведення атестації робочих місць за умовами праці, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 01 серпня 1992 року № 442.
2.11. Роботодавець повинен забезпечити безпечну експлуатацію електроустаткування відповідно до вимог Правил безпечної експлуатації електроустановок споживачів, затверджених наказом Комітету по нагляду за охороною праці Міністерства праці та соціальної політики України від 09 січня 1998 року № 4, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10 лютого 1998 року за № 93/2533 (НПАОП 40.1-1.21-98).
2.12. Системи опалення, вентиляції та кондиціювання приміщень повинні відповідати вимогам чинного законодавства.
2.13. Роботодавець повинен забезпечити працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту (далі - ЗІЗ) відповідно до вимог Положення про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом, спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту, затвердженого наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 24 березня 2008 року № 53, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 21 травня 2008 року за № 446/15137 (НПАОП 0.00-4.01-08).
2.14. Засоби індивідуального захисту повинні відповідати вимогам Технічного регламенту засобів індивідуального захисту, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27 серпня 2008 року № 761.
2.15. Працівники, які виконують роботи з електрохімічної обробки металів, повинні бути забезпечені ЗІЗ відповідно до Норм безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам загальних професій різних галузей промисловості, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 16 квітня 2009 року № 62, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 12 травня 2009 року за № 424/16440 (НПАОП 0.00-3.07-09), та Норм безплатної видачі спеціального одягу, спеціального взуття та інших засобів індивідуального захисту працівникам машинобудування та металообробної промисловості, затверджених наказом Міністерства України з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи від 21 лютого 2006 року № 89, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 10 березня 2006 року за № 250/12124 (НПАОП 29.0-3.02-06).
2.16. Роботодавець повинен забезпечувати працівників під час роботи зі шкідливими речовинами відповідними захисними пастами, мазями, що мають маркування згідно з ГОСТ 12.4.068-79 «ССБТ. Средства индивидуальной защиты дерматологические. Классификация и общие требования», та засобами нейтралізації (розчинами соди для нейтралізації кислот при ураженні шкіри; розчинами оцтової або борної кислоти для нейтралізації лугу при ураженні шкіри).
IІІ. Вимоги безпеки до організації робочих місць
3.1. Роботодавець повинен створити для кожного працівника безпечні і нешкідливі умови праці шляхом належного облаштування робочих місць відповідно до Загальних вимог стосовно забезпечення роботодавцями охорони праці працівників, затверджених наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України від 25 січня 2012 року № 67, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 14 лютого 2012 року за № 226/20539 (НПАОП 0.00-7.11-12).
3.2. Робочі місця працівників повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.2.032-78 «ССБТ. Рабочее место при выполнении работ сидя. Общие эргономические требования», ГОСТ 12.2.033-78 «ССБТ. Рабочее место при выполнении работ стоя. Общие эргономические требования» та ДСТУ ГОСТ 12.2.061:2009 «ССБТ. Оборудование производственное. Общие требования безопасности к рабочим местам».
3.3. Параметри мікроклімату в межах робочої зони повинні відповідати вимогам Санітарних норм мікроклімату виробничих приміщень, затверджених постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01 грудня 1999 року № 42 (ДСН 3.3.6.042-99).
3.4. Рівень шуму на робочих місцях повинен відповідати нормам, встановленим Санітарними нормами виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку, затвердженими постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01 грудня 1999 року № 37 (ДСН 3.3.6.037-99).
3.5. Загальні вимоги безпеки до захисту від шуму на робочих місцях, шумових характеристик машин та механізмів повинні відповідати вимогам ГОСТ 12.1.003-83 «ССБТ. Шум. Общие требования безопасности».
3.6. Роботодавець повинен здійснювати контроль рівня шуму відповідно до вимог ГОСТ 12.1.050-86 «ССБТ. Методы измерения шума на рабочих местах» та ДСТУ 2867-94 «Шум. Методи оцінювання виробничого шумового навантаження. Загальні вимоги».
3.7. Рівень вібрації на робочих місцях не повинен перевищувати норм, встановлених Державними санітарними нормами виробничої загальної та локальної вібрації, затвердженими постановою Головного державного санітарного лікаря України від 01 грудня 1999 року № 39 (ДСН 3.3.6.039-99), та ДСТУ ГОСТ 12.1.012:2008 «ССБТ. Вибрационная безопасность. Общие требования».
3.8. У робочій зоні виробничих приміщень вміст шкідливих речовин не повинен перевищувати граничнодопустимих концентрацій, встановлених ГОСТ 12.1.005-88 «ССБТ. Общие санитарно-гигиенические требования к воздуху рабочей зоны».
3.9. На робочих місцях параметри електромагнітних полів повинні відповідати вимогам Державних санітарних норм і правил при роботі з джерелами електромагнітних полів, затверджених наказом Міністерства охорони здоров`я України від 18 грудня 2002 року № 476, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 13 березня 2003 року за № 203/7524 (ДСанПіН 3.3.6.096-2002).
3.10. Робочі місця повинні бути обладнані стелажами та інструментальними шафами для зберігання пристосувань, інструментів. Розмір стелажів повинен відповідати найбільшим габаритам виробів, які на них укладаються.
3.11. Робочі місця повинні розміщуватися поза лінією руху вантажу, який транспортується вантажопідіймальними засобами.
Біля робочих місць повинні бути передбачені площі для передачі матеріалів, деталей для обробки та складування, позначені фарбою за габаритами.
3.12. Забороняється захаращувати робочі місця готовою продукцією, матеріалами, деталями і відходами виробництва.
IV. Вимоги охорони праці під час технологічних процесів
4.1. Роботодавець повинен забезпечити організацію і безпечне виконання робіт з електрохімічної обробки металів відповідно до вимог ГОСТ 12.3.002-75 «ССБТ. Процессы производственные. Общие требования безопасности».
4.2. Для зберігання, складування та транспортування заготівок, матеріалів і готових виробів необхідно використовувати спеціальну та уніфіковану тару відповідно до вимог ГОСТ 14861-91 «Тара производственная. Типы», ГОСТ 19822-88 «Тара производственная. Технические условия» та ГОСТ 12.3.010-82 «ССБТ. Тара производственная. Требования безопасности при эксплуатации».
4.3. Хімічні речовини повинні зберігатися на складі у закритій тарі з бирками та етикетками відповідно до вимог ГОСТ 3885-73 «Реактивы и особо чистые вещества. Правила приемки, отбор проб, фасовка, упаковка, маркировка, транспортирование и хранение» з урахуванням класу небезпеки речовин та їх фізико-хімічних властивостей відповідно до вимог ГОСТ 12.1.007-76 «ССБТ. Вредные вещества. Классификация и общие требования безопасности».
4.4. Роботодавець повинен забезпечити встановлення знаків безпеки для позначення небезпечних зон відповідно до вимог Технічного регламенту знаків безпеки і захисту здоров’я працівників, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25 листопада 2009 року № 1262.
4.5. Вантажно-розвантажувальні роботи необхідно виконувати відповідно до вимог ГОСТ 12.3.009-76 «ССБТ. Работы погрузочно-разгрузочные. Общие требования безопасности».
4.6. Транспортування хімічних речовин та їх відходів необхідно здійснювати відповідно до вимог ГОСТ 12.3.020-80 «ССБТ. Процессы перемещения грузов на предприятиях. Общие требования безопасности».
4.7. Транспортування хімічних рідин повинно виконуватися переважно централізовано трубопроводами з матеріалів, хімічно стійких до речовин, що транспортуються.
4.8. Роботи з використанням вантажопідіймальних кранів, вантажопідіймальних машин, вантажозахоплювальних пристосувань необхідно виконувати відповідно до вимог Правил будови і безпечної експлуатації вантажопідіймальних кранів, затверджених наказом Державного комітету України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду від 18 червня 2007 року № 132, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 09 липня 2007 року за № 784/14051 (НПАОП 0.00-1.01-07).
4.9. Роботи з використанням вантажопідіймальних кранів необхідно виконувати відповідно до вимог:
Типової інструкції з безпечного ведення робіт для стропальників (зачіплювачів), які обслуговують вантажопідіймальні крани, затвердженої наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 25 вересня 1995 року № 135, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 10 жовтня 1995 року за № 372/908 (НПАОП 0.00-5.04-95);
Типової інструкції для осіб, відповідальних за безпечне проведення робіт з переміщення вантажів кранами, затвердженої наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 20 жовтня 1994 року № 107, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 13 березня 1995 року за № 60/596 (НПАОП 0.00-5.06-94);
Типової інструкції для осіб, відповідальних за утримання вантажопідіймальних кранів в справному стані, затвердженої наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 20 жовтня 1994 року № 107, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 13 березня 1995 року за № 59/595 (НПАОП 0.00-5.07-94);
Типової інструкції для інженерно-технічних працівників, які здійснюють нагляд за утриманням та безпечною експлуатацією вантажопідіймальних кранів, затвердженої наказом Державного комітету України по нагляду за охороною праці від 20 жовтня 1994 року № 107, зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 13 березня 1995 року за № 58/594 (НПАОП 0.00-5.20-94).
4.10. Експлуатацію виробничого устаткування необхідно здійснювати відповідно до вимог Технічного регламенту безпеки машин, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30 січня 2013 року № 62, та ГОСТ 12.2.003-91 «ССБТ. Оборудование производственное. Общие требования безопасности».
4.11. Температура нагрітих поверхонь устаткування та огороджень не повинна перевищувати 43 °С відповідно до вимог ДСТУ EN 563-2001 «Безпечність машин. Температури поверхонь, доступних для дотику. Ергономічні дані для встановлення граничних значень температури гарячих поверхонь» (EN 563:1994, IDT).
4.12. Відкриті частини машин, механізмів і устаткування та частини, які рухаються, повинні бути огороджені відповідно до вимог ГОСТ 12.2.062-81 «ССБТ. Оборудование производственное. Ограждения защитные».
4.13. Верстати, що працюють з відкритими електродами та поливом зони обробки, повинні мати огородження для захисту працівників від бризок електроліту та укриття з витяжною вентиляцією.
Тип, форма та розмір огородження повинні визначатися конструкцією деталі, що оброблюється.
У разі неможливості встановлення постійних огороджень необхідно передбачати відкидні, поворотні або підйомні запобіжні огородження з органічного скла з блокуванням пуску верстата.
4.14. Працівники під час виконання робіт повинні дотримуватися вимог Інструкції з охорони праці під час виконання монтажних робіт інструментами і пристроями, затвердженої наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 05 червня 2001 року № 254, зареєстрованої у Міністерстві юстиції України 20 липня 2001 року за № 616/5807 (НПАОП 0.00-5.24-01).
4.15. Інструменти, які додатково використовуються під час електрохімічної обробки металів, повинні бути обміднені або виготовлені з металу, що не спричинює іскроутворення.
4.16. Використання абразивного інструменту необхідно здійснювати відповідно до вимог Правил охорони праці під час роботи з абразивним інструментом, затверджених наказом Міністерства надзвичайних ситуацій України від 22 жовтня 2012 року № 1277, зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 08 листопада 2012 року за № 1879/22191 (НПАОП 28.0-1.30-12).
4.17. Роботи з лугом, кислотами, електролітами необхідно виконувати при включеній загальнообмінній та місцевій вентиляції.
4.18. Баки з електролітом та пристрої для перекачування електролітів повинні розміщуватися в окремому ізольованому приміщенні, обладнаному припливно-витяжною вентиляцією.
4.19. Заміну електроліту, заповнення та спустошення баків і ванн необхідно виконувати за допомогою пристроїв для перекачування або сифонних пристосувань. Під час виконання цих операцій забороняється використовувати відра та черпаки.
4.20. Розкриття тари з хімічними речовинами необхідно виконувати на робочих місцях, обладнаних місцевою витяжною вентиляцією.
4.21. Роботи з електрохімічної обробки металів необхідно виконувати при включеній загальнообмінній та місцевій вентиляції.
4.22. Заготовки для електрохімічної обробки повинні надходити знежиреними та очищеними від задирок.
4.23. Роботи на електрохімічних верстатах необхідно виконувати відповідно до вимог ГОСТ 12.2.009-80 «ССБТ. Станки металлообрабатывающие. Общие требования безопасности» та ГОСТ 12.3.025-80 «ССБТ. Обработка металлов резанием. Требования безопасности».
4.24. Під час обробки деталей температура та концентрація електроліту, тиск та швидкість прокачування електроліту, щільність струму, величина робочої напруги, швидкість подачі електрода-інструмента, зазор між електродами повинні визначатися відповідно до класу чистоти оброблюваних деталей, їх конфігурації та складності конструкції.
4.25. Під час роботи на електрохімічних верстатах рівень електроліту в баку повинен регулюватися автоматично.
Забороняється припиняти подачу електроліту для забезпечення відповідного класу чистоти обробки деталей, яка визначена технологічною документацією.
4.26. У верстатах з герметичною робочою камерою повинен бути встановлений пристрій, який унеможливлює відкриття робочої камери до закінчення циклу обробки та видалення газів із камери.
4.27. Для унеможливлення вибуху гримучого газу верстати та установки повинні мати блокування та включатися в такій послідовності:
вентилятор для відсмоктування водню з робочої камери;
вентилятор джерела живлення (електроустаткування);
електродвигуни робочих головок.
Перед пуском установки необхідно перевірити справність блокування витяжної вентиляції.
4.28. Перед установленням шліфувального круга на шпиндель верстата необхідно виконати балансування круга.
4.29. Забороняється працювати з несправним електромагнітом на магнітному столі заточувального та шліфувального верстатів.
4.30. Очищення електроліту необхідно виконувати на сепараторах або центрифугах з механічним вивантаженням шламу. Кришка центрифуги повинна бути зблокована з її пуском.
