Про заходи щодо вдосконалення організації та проведення авіаційних робіт з пошуку і рятування
{Із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ
№ 380 від 29.05.2013}
Відповідно до частин другої, третьої статті 113 та частини другої статті 114 Повітряного кодексу України, Указу Президента України від 2 вересня 1997 р. № 937 “Про заходи щодо впровадження в Україні єдиної системи проведення авіаційних робіт з пошуку і рятування” з метою організації та забезпечення проведення авіаційного пошуку і рятування та авіаційних робіт з пошуку і рятування Кабінет Міністрів України постановляє:
1. Затвердити Порядок залучення пошуково-рятувальних сил і засобів до проведення робіт з пошуку і рятування, відшкодування витрат, пов’язаних з їх проведенням, що додається.
2. Визначити суб’єктами єдиної системи проведення авіаційних робіт з пошуку і рятування (далі - авіаційна система) Міністерство оборони, Міністерство інфраструктури, Міністерство внутрішніх справ, Державну службу з надзвичайних ситуацій, Адміністрацію Державної прикордонної служби, Державну авіаційну службу, Державну інспекцію з безпеки на морському та річковому транспорті.
{Пункт 2 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 380 від 29.05.2013}
3. Державній службі з надзвичайних ситуацій:
{Абзац перший пункту 3 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 380 від 29.05.2013}
організовувати проведення авіаційного пошуку і рятування із залученням сил і засобів авіаційної системи, єдиної державної системи цивільного захисту населення і територій та Національної системи пошуку і рятування на морі відповідно до Правил авіаційного пошуку і рятування в Україні;
{Абзац другий пункту 3 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 380 від 29.05.2013}
організовувати проведення авіаційних робіт з пошуку і рятування силами і засобами авіаційної системи;
здійснювати залучення авіаційних пошуково-рятувальних сил і засобів суб’єктів авіаційної системи, визначених пунктом 2 цієї постанови, до несення чергування та проведення авіаційних робіт з пошуку і рятування на підставі укладених в установленому порядку договорів з авіаційними військовими частинами Збройних Сил, Міністерства внутрішніх справ, Адміністрації Державної прикордонної служби, авіаційними підрозділами сил цивільного захисту;
передбачати під час складання проекту Державного бюджету України на відповідний рік кошти, необхідні для проведення авіаційних робіт з пошуку і рятування.
4. Визнати такою, що втратила чинність, постанову Кабінету Міністрів України від 16 жовтня 1998 р. № 1643 “Про заходи щодо вдосконалення організації та проведення авіаційних робіт з пошуку і рятування” (Офіційний вісник України, 1998 р., № 42, ст. 1554).
ПОРЯДОК
залучення пошуково-рятувальних сил і засобів до проведення робіт з пошуку і рятування, відшкодування витрат, пов’язаних з їх проведенням
{У тексті Порядку слово “МНС” замінено словом “ДСНС” згідно з Постановою КМ № 380 від 29.05.2013}
функції суб’єктів єдиної системи проведення авіаційних робіт з пошуку і рятування;
основні засади взаємодії органів управління та сил під час проведення робіт з пошуку і рятування;
процедуру виділення пошуково-рятувальних сил і засобів для проведення робіт з пошуку і рятування;
процедуру залучення пошуково-рятувальних сил і засобів для проведення робіт з пошуку і рятування;
організацію управління та зв’язку під час проведення робіт з пошуку і рятування;
механізм відшкодування витрат, пов’язаних з проведенням робіт з пошуку і рятування.
2. Терміни, що вживаються у цьому Порядку, мають таке значення:
1) авіаційний пошук і рятування - комплекс заходів, спрямованих на виявлення повітряних суден, які зазнали або зазнають лиха, та надання своєчасної допомоги потерпілим внаслідок авіаційної події;
2) авіаційні роботи з пошуку і рятування - польоти, під час здійснення яких пошуково-рятувальне повітряне судно використовується для визначення місцезнаходження об’єктів, що зазнали лиха, а також для рятування та надання допомоги особам, які постраждали;
3) авіаційний район пошуку і рятування України - зона, яка включає територію України та акваторію Чорного і Азовського морів, у межах якої Україна забезпечує авіаційний пошук і рятування;
4) експлуатант повітряного судна - юридична або фізична особа, яка експлуатує чи пропонує послуги з експлуатації повітряних суден;
5) єдина система проведення авіаційних робіт з пошуку і рятування (далі - авіаційна система) - сукупність органів управління, сил і засобів суб’єктів авіаційної системи, на яких покладається виконання функцій з проведення авіаційних робіт з пошуку і рятування;
6) органи управління авіаційної системи - центральні органи виконавчої влади, що є суб’єктами авіаційної системи, їх структурні підрозділи, визначені для виконання функцій з організації та керівництва проведенням авіаційних робіт з пошуку і рятування в авіаційному районі пошуку і рятування України, в межах їх повноважень;
7) органи управління - органи управління єдиної державної системи цивільного захисту населення і територій, Національної системи пошуку і рятування на морі, авіаційної системи та їх структурні підрозділи, визначені для виконання функцій з організації та керівництва проведенням робіт з пошуку і рятування у межах їх повноважень;
8) пошуково-рятувальні засоби - пошуково-рятувальні повітряні судна, наземні, водні та інші транспортні засоби з відповідним рятувальним обладнанням, засоби зв’язку, радіотехнічного, навігаційного забезпечення, обладнання та спорядження, призначені для проведення робіт з пошуку і рятування;
9) пошуково-рятувальні сили - штатні та позаштатні пошукові та аварійно-рятувальні підрозділи та органи управління ними;
10) роботи з пошуку і рятування - роботи, під час проведення яких використовуються пошуково-рятувальні сили і засоби для визначення місцезнаходження об’єктів, що зазнали лиха, а також для рятування осіб, які постраждали, надання їм невідкладної медичної допомоги та доставки у безпечне місце.
3. Метою цього Порядку є забезпечення організації та проведення робіт з пошуку і рятування пошуково-рятувальними силами і засобами шляхом створення угруповання пошуково-рятувальних сил і засобів та зосередження їх зусиль для проведення пошуку і рятування, ефективного та раціонального їх використання у разі настання авіаційних подій та виникнення надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру, для проведення пошуку об’єктів, що зазнали лиха, а також для рятування та надання допомоги особам, які постраждали.
4. Авіаційний район пошуку і рятування України розподіляється на підрайони пошуку і рятування, які збігаються з відповідними районами польотної інформації.
ДСНС утворює Головний авіаційний координаційний центр пошуку і рятування в авіаційному районі пошуку і рятування України; авіаційні допоміжні центри пошуку і рятування - у підрайонах пошуку і рятування, які несуть відповідальність за координацію авіаційних робіт з пошуку і рятування та сприяння аварійно-рятувальним (пошуково-рятувальним) силам єдиної державної системи цивільного захисту населення і територій та Національної системи пошуку і рятування на морі в ефективному проведенні авіаційного пошуку і рятування.
Авіаційні допоміжні центри пошуку і рятування безпосередньо підпорядковуються Головному авіаційному координаційному центру пошуку і рятування та розміщуються разом з органами обслуговування повітряного руху.
Міноборони утворює Координаційний центр пошуку і рятування Збройних Сил, який у авіаційній системі є допоміжним для Головного авіаційного координаційного центру пошуку і рятування з питань проведення авіаційного пошуку і рятування силами і засобами Міноборони.
Державіаслужба утворює Координаційний центр пошуку і рятування цивільної авіації, який у авіаційній системі є допоміжним для Головного авіаційного координаційного центру пошуку і рятування з питань проведення авіаційного пошуку і рятування силами і засобами цивільної авіації.
Функції суб’єктів авіаційної системи
розробляє Правила авіаційного пошуку і рятування в Україні;
здійснює залучення та координацію діяльності підрозділів пошуково-рятувальних сил та аварійно-рятувальних служб центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій незалежно від форми власності під час ліквідації надзвичайних ситуацій державного і регіонального рівня, проведення робіт з пошуку і рятування, а також контроль за їх проведенням;
координує проведення аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт авіаційними силами і засобами ДСНС, інших центральних і місцевих органів виконавчої влади, підприємств, установ та організацій усіх форм власності;
організовує проведення авіаційного пошуку і рятування та авіаційних робіт з пошуку і рятування в авіаційному районі пошуку і рятування України із залученням сил цивільного захисту, сил і засобів національної системи пошуку і рятування на морі та авіаційної системи;
здійснює контроль за готовністю авіаційних сил та засобів пошуку і рятування до проведення пошуку і рятування, за організацією пошуково-рятувального забезпечення польотів повітряних суден авіації центральних та місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій усіх форм власності;
здійснює управління діяльністю координаційних центрів з пошуку і рятування авіаційної системи;
бере участь у роботі комісій з розслідування авіаційних подій.
{Пункт 5 в редакції Постанови КМ № 380 від 29.05.2013}
розробляє та впроваджує правила з пошуку та рятування у цивільній авіації України;
розробляє та впроваджує порядок проведення пошукових і аварійно-рятувальних робіт;
забезпечує цілодобове функціонування Координаційного центру пошуку і рятування цивільної авіації;
організовує сповіщення про лихо з повітряними суднами цивільної авіації;
забезпечує використання повітряного простору України, що надається користувачам згідно з державними пріоритетами на польоти повітряних суден для проведення всіх видів рятувальних робіт, спрямованих на збереження життя та здоров'я людей та надання допомоги у разі виникнення надзвичайних ситуацій.
здійснює нормативно-правове регулювання з питань пошуку і рятування в державній авіації;
затверджує Правила авіаційного пошуку і рятування в Україні;
{Пункт 7 доповнено новим абзацом згідно з Постановою КМ № 380 від 29.05.2013}
здійснює негайне реагування на надзвичайні ситуації з повітряними суднами, організовує та проводить пошук і рятування у визначених районах відповідальності;
забезпечує цілодобове функціонування Координаційного центру пошуку і рятування Збройних Сил;
організовує сповіщення про лихо з повітряними суднами Збройних Сил;
організовує за єдиним планом чергування авіаційних пошуково-рятувальних сил, засобів Збройних Сил та органів управління ними;
забезпечує залучення до дій пошуково-рятувальних повітряних суден Збройних Сил, які несуть чергування за договором з ДСНС за рішенням Головного авіаційного координаційного центру пошуку і рятування;
підтримує в оперативній готовності до дій чергові авіаційні пошуково-рятувальні сили, засоби Збройних Сил та органи управління ними;
організовує проведення спеціальної підготовки екіпажів повітряних суден, особового складу аварійно-рятувальних команд, рятувальних парашутно-десантних груп та органів управління ними, а також посадових осіб, які залучаються до авіаційного пошуку і рятування та авіаційних робіт з пошуку і рятування;
контролює готовність до дій пошуково-рятувальних сил, засобів Збройних Сил та органів управління ними, що залучаються до робіт з пошуку і рятування.
{Абзац дванадцятий пункту 7 виключено на підставі Постанови КМ № 380 від 29.05.2013}
Основні засади взаємодії органів управління та сил під час проведення робіт з пошуку і рятування
8. Взаємодія органів управління здійснюється для ефективного проведення робіт з пошуку і рятування та передбачає:
визначення органів управління, складу та кількості пошуково-рятувальних сил і засобів, необхідних для проведення робіт з пошуку і рятування;
погодження порядку спільних дій пошуково-рятувальних сил і засобів та визначення для них основних завдань, місця, часу і способів проведення робіт з пошуку і рятування;
вирішення питань щодо порядку використання аеродромів (аеропортів) в інтересах авіаційних сил і засобів та їх всебічного забезпечення;
встановлення ступенів готовності пошуково-рятувальних сил і засобів та порядку управління спільними діями під час проведення робіт з пошуку і рятування.
9. ДСНС організовує взаємодію органів управління та сил під час проведення робіт з пошуку і рятування:
на загальнодержавному рівні - між оперативно-черговою службою ДСНС (Головним авіаційним координаційним центром пошуку і рятування) та черговою зміною Головного командного центру Збройних Сил (Координаційним центром пошуку і рятування Збройних Сил), оперативно-черговою службою Координаційного центру пошуку і рятування цивільної авіації, оперативним черговим стаціонарного командного пункту управління авіації Головного управління внутрішніх військ МВС, головним центром управління службою Держприкордонслужби, черговою службою Украероцентру, черговою зміною Державного морського рятувально-координаційного центру Мінінфраструктури;
на регіональному рівні - між авіаційними допоміжними центрами пошуку і рятування та оперативно-координаційними центрами головних управлінь (управлінь) ДСНС в Автономній Республіці Крим, областях, мм. Києві та Севастополі, пунктами управління авіаційних сил і засобів військових частин (авіаційних формувань, авіапідприємств та установ), диспетчерськими службами підприємств, установ та організацій, регіональними структурними підрозділами Державного підприємства обслуговування повітряного руху, морськими рятувально-координаційними підцентрами Мінінфраструктури;
{Абзац третій пункту 9 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 380 від 29.05.2013}
на об’єктовому рівні - між наземними (морськими, річковими) аварійно-рятувальними підрозділами та повітряними суднами під час проведення робіт з пошуку і рятування.
Суб’єкти авіаційної системи організовують взаємодію підпорядкованих органів управління та сил.
Процедура виділення пошуково-рятувальних сил і засобів для проведення робіт з пошуку і рятування
10. Розрахунок взаємодіючих органів управління та авіаційних сил і засобів для проведення авіаційних робіт з пошуку і рятування (далі - розрахунок) включає сили та засоби постійної готовності, сили і засоби нарощування та органи управління ними (додаток).
11. ДСНС забезпечує укладення з експлуатантами повітряних суден, зазначеними у розрахунку, договорів на виконання чергування пошуково-рятувальних повітряних суден та проведення авіаційних робіт з пошуку і рятування.
12. ДСНС організовує за єдиним планом чергування авіаційних пошуково-рятувальних сил і засобів та органів управління ними.
13. Суб’єкти авіаційної системи призначають на чергування авіаційні пошуково-рятувальні сили і засоби та подають інформацію Головному авіаційному координаційному центру пошуку і рятування про їх склад та ступені готовності.
14. Зведений план чергування авіаційних пошуково-рятувальних сил та засобів складає Головний авіаційний координаційний центр пошуку і рятування та доводить його до взаємодіючих органів управління відповідно до розрахунку. Форма зведеного плану розробляється Головним авіаційним координаційним центром пошуку і рятування.
15. Виділення сил і засобів єдиної державної системи цивільного захисту населення та територій для проведення робіт з пошуку і рятування здійснюється відповідно до планів реагування на надзвичайні ситуації та планів взаємодії органів управління і сил, що залучаються до пошуку та рятування.
16. Виділення сил і засобів для проведення робіт з пошуку і рятування на морі здійснюється Національною системою пошуку і рятування на морі відповідно до планів пошуку і рятування та планів взаємодії органів управління і сил, що залучаються до пошуку та рятування на морі.
Процедура залучення пошуково-рятувальних сил і засобів для проведення робіт з пошуку і рятування
17. Повітряні судна, які несуть чергування в авіаційній системі за договорами з ДСНС, можуть залучатися до проведення робіт з пошуку і рятування у разі настання авіаційної події за рішенням Головного авіаційного координаційного центру пошуку і рятування.
{Пункт 17 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 380 від 29.05.2013}
18. Повітряні судна, які несуть чергування в авіаційній системі за договорами з ДСНС, можуть залучатися до дій у разі виникнення надзвичайних ситуацій, не пов'язаних з авіаційною подією, за рішенням Голови ДСНС або його заступника та погодженням з відповідними суб’єктами авіаційної системи.
{Пункт 18 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 380 від 29.05.2013}
19. Повітряні судна, які передбачено розрахунком для нарощування зусиль, у разі виникнення надзвичайної ситуації можуть залучатися у порядку, передбаченому статтею 24 Закону України “Про захист населення і територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру”.
20. Організація та проведення пошуку і рятування повітряних суден на аеродромі та в районі відповідальності аеродрому (злітно-посадкового майданчика) за пошук і рятування здійснюється експлуатантом аеродрому (злітно-посадкового майданчика) із залученням аварійно-рятувальних служб і їх ресурсів авіаційної системи, єдиної державної системи цивільного захисту населення і територій та Національної системи пошуку і рятування на морі відповідно до плану заходів на випадок виникнення аварійної ситуації з повітряним судном на аеродромі (злітно-посадковому майданчику) та планів взаємодії органів управління та сил.
21. Залучення авіаційних сил і засобів авіаційної системи для проведення авіаційних робіт з пошуку і рятування за межами території України здійснюється за рішенням Кабінету Міністрів України на підставі міжнародних угод України.
22. Залучення сил і засобів єдиної державної системи цивільного захисту населення і територій для проведення авіаційного пошуку і рятування здійснюється відповідно до плану реагування на надзвичайну ситуацію, пов’язану з авіаційною подією, та планів взаємодії органів управління і сил.
23. Залучення сил і засобів Національної системи пошуку і рятування на морі для проведення авіаційного пошуку і рятування на морі здійснюється установою, що забезпечує функціонування Національної системи пошуку і рятування на морі, в установленому порядку.
24. Мінінфраструктури залучає авіаційні сили і засоби суб’єктів авіаційної системи для участі у морських пошуково-рятувальних операціях у морському пошуково-рятувальному районі України через установу, що забезпечує функціонування Національної системи пошуку і рятування на морі, в установленому порядку.
Організація управління та зв’язку під час проведення робіт з пошуку і рятування
25. Управління спільними діями авіаційних, наземних (морських, річкових) сил під час проведення робіт з пошуку і рятування здійснюється керівником робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, який призначається залежно від рівня надзвичайної ситуації відповідно до законодавства. Робочим органом керівника робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації є штаб з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації.
{Пункт 25 в редакції Постанови КМ № 380 від 29.05.2013}
26. ДСНС для безпосереднього управління авіаційними силами і засобами на період проведення робіт з пошуку і рятування призначає координатора авіаційних сил і засобів, а у разі необхідності утворює робочу групу з фахівців авіаційного пошуку і рятування суб’єктів авіаційної системи.
27. Управління спільними діями авіаційних, наземних (морських, річкових) сил і засобів на місці проведення робіт здійснює керівник на місці проведення робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації, який призначається керівником робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації.
{Пункт 27 в редакції Постанови КМ № 380 від 29.05.2013}
28. ДСНС для безпосереднього управління авіаційними силами і засобами на місці проведення робіт, якщо в одній і тій же самій операції з пошуку і рятування залучено два або більше авіаційних засобів пошуку і рятування, призначає координатора авіаційних сил і засобів на місці проведення робіт.
29. Органи обслуговування повітряного руху Державного підприємства обслуговування повітряного руху на підставі звернення відповідних центрів пошуку і рятування вживають невідкладних заходів з метою забезпечення створення умов для використання повітряного простору пошуково-рятувальними повітряними суднами.
30. Пункти управління, які здійснюють обслуговування повітряного руху пошуково-рятувального повітряного судна, забезпечують надання інформації відповідним центрам пошуку і рятування про результати пошуку у разі надходженні такої інформації від екіпажу пошуково-рятувального повітряного судна та екіпажу пошуково-рятувального повітряного судна про зміни умов пошуку.
31. Державний морський рятувальний координаційний центр Мінінфраструктури здійснює управління морськими пошуково-рятувальними силами і засобами у разі виникнення надзвичайної ситуації з повітряним судном в акваторії Чорного та Азовського морів.
32. Для забезпечення управління та оповіщення пошуково-рятувальних сил використовуються існуючі або спеціально створені мережі зв’язку за напрямами:
керівник робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації - керівник на місці проведення робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації;
керівник на місці проведення робіт з ліквідації наслідків надзвичайної ситуації - наземні рятувальні команди (групи);
пошуково-рятувальні повітряні судна - підрозділи/органи об’єднаної цивільно-військової системи обслуговування повітряного руху, інші органи управління повітряним рухом.
{Пункт 32 в редакції Постанови КМ № 380 від 29.05.2013}
Механізм відшкодування витрат, пов’язаних з проведенням пошуково-рятувальних робіт
33. Відшкодування експлуатантам повітряних суден витрат за послуги, що надаються згідно з їх основною діяльністю, авіаційні сили і засоби яких залучаються ДСНС до несення чергування та проведення авіаційних робіт з пошуку і рятування, здійснюється ДСНС на підставі укладених договорів за рахунок коштів державного бюджету та інших джерел, не заборонених законодавством, відповідно до кошторису витрат.
34. Кошторис витрат за договорами включає:
проведення авіаційних робіт з пошуку і рятування;
виконання польотів для підтримання необхідного рівня підготовки чергових екіпажів пошуково-рятувальних повітряних суден, участі у навчаннях (тренуваннях) з пошуку і рятування, перебазування до місць чергування (проведення авіаційних робіт з пошуку і рятування) та повернення до місць постійної дислокації, контролю готовності чергових сил;
забезпечення підготовки пошуково-рятувальних повітряних суден до чергування та виконання польотів для проведення авіаційних робіт з пошуку і рятування;
преміювання авіаційного персоналу, що залучається до чергування та проведення авіаційних робіт з пошуку і рятування;
амортизаційні відрахування для пошуково-рятувальних повітряних суден, що здійснюють чергування та виконання польотів під час проведення авіаційних робіт з пошуку і рятування, пошуково-рятувального майна та спорядження;
аеропортові збори (за винятком польотів повітряних суден державної авіації, що здійснюються з аеродромів постійної дислокації);
відрядження авіаційного персоналу, що бере участь у чергуванні та проведенні авіаційних робіт з пошуку і рятування поза межами місць постійної дислокації експлуатанта авіаційної техніки.
35. Відшкодування витрат експлуатантам авіаційної техніки, авіаційні сили і засоби нарощування яких залучаються до проведення робіт з пошуку і рятування, здійснюється залежно від рівня надзвичайної ситуації.
Додаток |
РОЗРАХУНОК
взаємодіючих органів управління та авіаційних сил і засобів для проведення авіаційних робіт з пошуку і рятування
Взаємодіючі органи оперативного реагування єдиної системи проведення авіаційних робіт з пошуку і рятування | Взаємодіючі органи управління оперативного реагування на надзвичайні ситуації єдиної державної системи цивільного захисту | |||||||||
взаємодіючі пункти управління авіаційними пошуково-рятувальними силами і засобами | взаємодіючі сили і засоби | |||||||||
аеродроми базування з пунктами управління (авіаційні комендатури, полігони, ремонтні заводи, пункти наведення), належність | чергові пошуково-рятувальні сили і засоби, їх кількість та час чергування | сили нарощування, їх кількість та час готовності | ||||||||
державного рівня | регіонального рівня | повітряні | наземні | повітряні | наземні | |||||
цілодобово | під час роботи аеродрому | цілодобово | під час роботи аеродрому | |||||||
Західний підрайон | ||||||||||
ДСНС, | Західний авіаційний допоміжний центр пошуку і рятування, | Ужгород, спеціальний авіаційний загін Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту ДСНС | вертоліт Мі-8 | головні управління (управління) ДСНС | ||||||
Львів, спеціальний авіаційний загін Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту ДСНС | вертоліт Мі-8 | |||||||||
Івано-Франківськ, спеціальний авіаційний загін Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту ДСНС | -“- | |||||||||
Головний командний центр Збройних Сил, м. Київ, | Броди, військова частина А2595, армійська авіація сухопутних військ Збройних Сил | вертоліт Мі-8 | вертоліт Мі-8 | аварійно-рятувальна команда | вертоліт Мі-8, | |||||
Калинів, військова частина А3913, армійська авіація сухопутних військ Збройних Сил | вертоліт Мі-8 | вертоліт Мі-8 | аварійно-рятувальна команда | вертоліт Мі-8, | аварійно-рятувальна команда, п’ять годин | |||||
Старокостянтинів, військова частина А2502 Повітряних Сил Збройних Сил | -“- | -“- | ||||||||
Івано-Франківськ, військова частина А1349 Повітряних Сил Збройних Сил | -“- | -”- | ||||||||
авіаційне підприємство “Повурськ”, військова частина А1547 Повітряних Сил Збройних Сил | -“- | |||||||||
авіаційна комендатура, Львів, військова частина А2602 Повітряних Сил Збройних Сил | -“- | |||||||||
авіаційна комендатура, Луцьк, військова частина А3186 Повітряних Сил Збройних Сил | -“- | |||||||||
авіаційна комендатура, Дубно, військова частина А4077 Повітряних Сил Збройних Сил | -“- | |||||||||
авіаційна комендатура, Коломия, військова частина А0792 Повітряних Сил Збройних Сил | -“- | |||||||||
Львівський авіаційний ремонтний завод, державне підприємство Міноборони | -“- | |||||||||
Адміністрація Держприкордонслужби, Головний центр управління службою, | центр управління службою, військова частина 9997 | Ужгород, військова частина 9997 | вертоліт Мі-8 | |||||||
Державіаслужба, | районний диспетчерський центр обслуговування повітряного руху, | Івано-Франківськ | аварійно-рятувальна команда | |||||||
Хмельницький | -“- | |||||||||
Чернівці | -“- | |||||||||
Львів | аварійно-рятувальна команда | |||||||||
Ужгород | -“- | |||||||||
Центральний підрайон | ||||||||||
ДСНС, | Центральний авіаційний допоміжний центр пошуку і рятування, | Ніжин, спеціальний авіаційний загін Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту ДСНС | вертоліт Мі-8 | -“- | літак Ан-32П, | головні управління (управління) ДСНС | ||||
Гавришівка, спеціальний авіаційний загін Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту ДСНС | вертоліт Мі-8 | |||||||||
Київ (Жуляни), | вертоліт Мі-8 | |||||||||
Головний командний центр Збройних Сил, | Бориспіль, військова частина А2215 Повітряних Сил Збройних Сил | аварійно-рятувальна команда | аварійно-рятувальна команда, | |||||||
Озерне, військова частина А2038 Повітряних Сил Збройних Сил | -“- | -“- | ||||||||
Васильків, військова частина А1789 Повітряних Сил Збройних Сил | -“- | -“- | ||||||||
Миргород, військова частина А1356 Повітряних Сил Збройних Сил | -“- | -“- | ||||||||
Конотопський авіаційний ремонтний завод “Авіакон”, державне підприємство Міноборони | -“- | |||||||||
Гавришівка, військова частина А1231 Повітряних Сил Збройних Сил | вертоліт Мі-8 | -“- | вертоліт Мі-8, | -“- | ||||||
Адміністрація Держприкордонслужби, | центр управління службою, військова частина 1467 | Київ (Жуляни), | вертоліт Мі-8 | |||||||
Державіаслужба, | районний диспетчерський центр обслуговування повітряного руху, | Київ (Жуляни) | аварійно-рятувальна команда | |||||||
Вінниця | -“- | |||||||||
Бориспіль | -“- | |||||||||
Кіровоград | аварійно-рятувальна команда | |||||||||
Черкаси | -“- | |||||||||
Східний підрайон | ||||||||||
ДСНС, | Східний авіаційний допоміжний центр пошуку і рятування, | Харків, спеціальний авіаційний загін Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту ДСНС | вертоліт Мі-8 | головні управління (управління) ДСНС | ||||||
Донецьк (Маріуполь), спеціальний авіаційний загін Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту ДСНС | вертоліт Мі-8 | аварійно-рятувальна команда | ||||||||
Луганськ, спеціальний авіаційний загін Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту ДСНС | вертоліт Мі-8 | |||||||||
Дніпропетровськ (Запоріжжя), | вертоліт Мі-8 | -“- | ||||||||
Головний командний центр Збройних Сил, | авіаційне підприємство “Шебелинка”, військова частина А4104 Повітряних Сил Збройних Сил | -“- | ||||||||
авіаційна комендатура, Краматорськ, військова частина А3546 Повітряних Сил Збройних Сил | аварійно-рятувальна команда | |||||||||
Чугуївський авіаційний ремонтний завод, державне підприємство Міноборони | -“- | |||||||||
авіаційна комендатура, Полтава, військова частина А2673 Повітряних Сил Збройних Сил | -“- | |||||||||
Запорізький авіаційний ремонтний завод “Мігремонт”, державне підприємство Міноборони | -“- | |||||||||
Чугуїв, військова частина А4104 Повітряних Сил Збройних Сил | вертоліт Мі-8 | -“- | аварійно-рятувальна команда, п’ять годин | |||||||
Головне управління внутрішніх військ МВС, | Олександрія, військова частина 2269 внутрішніх військ МВС | вертоліт Мі-8 | -“- | два вертольоти Мі-8, | ||||||
Адміністрація Держприкордонслужби, | центр управління службою, військова частина 1467 | Харків (Основа), військова частина 1467 | вертоліт Мі-8 | -“- | ||||||
Державіаслужба, | районний диспетчерський центр обслуговування повітряного руху, | Харків (Основа) | аварійно-рятувальна команда | |||||||
Харків (Коротич, Харківський аероклуб імені В.С. Гризодубової Товариства сприяння обороні України) | вертоліт Мі-2 | вертоліт Мі-2 | аварійно-рятувальна команда | вертоліт Мі-2 | ||||||
Запоріжжя | -“- | |||||||||
Луганськ | -“- | |||||||||
Кривий Ріг | -“- | |||||||||
Суми | -“- | |||||||||
Сєвєродонецьк | -“- | |||||||||
Маріуполь | -“- | |||||||||
Бердянськ, Харківський аероклуб імені В.С. Гризодубової Товариства сприяння обороні України | -“- | |||||||||
Дніпропетровськ (Підгородне, підприємство “Авіаційна компанія “АгроавіаДніпро”) | -“- | -“- | ||||||||
Південно-західний підрайон | ||||||||||
ДСНС, | Південно-західний авіаційний допоміжний центр пошуку і рятування, | Одеса, спеціальний авіаційний загін Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту ДСНС | вертоліт Мі-8 | головні управління (управління) ДСНС | ||||||
Головний командний центр Збройних Сил, | авіаційний полігон “Києво-Олександрівський”, військова частина А5171 Повітряних Сил Збройних Сил | аварійно-рятувальна команда | ||||||||
авіаційна комендатура, Одеса, військова частина А3571 Повітряних Сил Збройних Сил | -“- | |||||||||
авіаційна комендатура, Вознесенськ, військова частина А1478 Повітряних Сил Збройних Сил | -“- | |||||||||
Одеський авіаційний ремонтний завод “Одесавіаремсервіс”, державне авіаційне підприємство Міноборони | -“- | |||||||||
Миколаївський авіаційний ремонтний завод “НАРП”, державне авіаційне підприємство Міноборони | -“- | |||||||||
Миколаїв (Кульбакіно), військова частина А4465 Повітряних Сил Збройних Сил | аварійно-рятувальна команда | аварійно-рятувальна команда, | ||||||||
Херсон, військова частина А1604, армійська авіація Сухопутних військ Збройних Сил | вертоліт Мі-8 | аварійно-рятувальна команда | вертоліт Мі-8, | -“- | ||||||
Адміністрація Держприкордонслужби, | центр управління службою, військова частина 9997 | Одеса, військова частина 9997 | вертоліт Мі-8 | -“- | ||||||
Державіаслужба, | районний диспетчерський центр обслуговування повітряного руху, | Миколаїв | -“- | |||||||
Лиманське | -“- | |||||||||
Одеса | -“- | |||||||||
Південний підрайон | ||||||||||
ДСНС, | Південний авіаційний допоміжний центр пошуку і рятування, | Сімферополь, спеціальний авіаційний загін Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту ДСНС | вертоліт Мі-8 | головні управління (управління) ДСНС | ||||||
Бельбек, спеціальний авіаційний загін Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту ДСНС | вертоліт Мі-8 | |||||||||
Мелітополь (Бердянськ), спеціальний авіаційний загін Оперативно-рятувальної служби цивільного захисту ДСНС | вертоліт Мі-8 | |||||||||
Головний командний центр Збройних Сил, | Кіровське, військова частина А0156 Повітряних Сил Збройних Сил | вертоліт Мі-8 | аварійно-рятувальна команда | аварійно-рятувальна команда, | ||||||
Саки, військова частина А1100 Військово-Морських Сил Збройних Сил | літак Бе-12 | аварійно-рятувальна команда | літак Ан-26, | -“- | ||||||
авіаційне підприємство “Чауда”, військова частина А0156 Повітряних Сил Збройних Сил | -“- | |||||||||
авіаційна комендатура, Джанкой, військова частина А2215 Повітряних Сил Збройних Сил | -“- | |||||||||
Євпаторійський авіаційний ремонтний завод, державне авіаційне підприємство Міноборони | аварійно-рятувальна команда | |||||||||
Севастопольське авіаційне підприємство “САП”, державне авіаційне підприємство Міноборони | -“- | |||||||||
Мелітополь, військова частина А3840 Повітряних Сил Збройних Сил | -“- | аварійно-рятувальна команда, | ||||||||
Бельбек, військова частина А4515 Повітряних Сил Збройних Сил | -“- | |||||||||
Адміністрація Держприкордонслужби, | центр управління службою, військова частина 9997 | Сімферополь, військова частина 9997 | вертоліт Мі-8 | |||||||
Державіаслужба, | районний диспетчерський центр обслуговування повітряного руху, | Сімферополь | аварійно-рятувальна команда | -“- | ||||||
Сімферополь, авіакомпанія “Украерорух” | вертоліт Мі-8 | |||||||||
Джанкой | -“- | |||||||||
{Додаток в редакції Постанови КМ № 380 від 29.05.2013}
