Про затвердження положень про територіальні органи Державної ветеринарної та фітосанітарної служби України
Відповідно до статті 21 Закону України “Про центральні органи виконавчої влади”, пункту 7 Положення про Державну ветеринарну та фітосанітарну службу України, затвердженого Указом Президента України від 13.04.2011 № 464, пункту 8 Положення про Міністерство аграрної політики та продовольства України, затвердженого Указом Президента України від 23.04.2011 № 500, та постанови Кабінету Міністрів України від 22.02.2012 № 125 “Про утворення територіальних органів Державної ветеринарної та фітосанітарної служби” НАКАЗУЮ:
1. Затвердити такі, що додаються:
1.1. Положення про головні управління ветеринарної медицини в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі.
1.2. Положення про управління ветеринарної медицини в містах обласного значення, районах.
1.3. Положення про Головну державну фітосанітарну інспекцію, державні фітосанітарні інспекції в Автономній Республіці Крим, областях.
2. Державній ветеринарній та фітосанітарній службі (Бісюк І.Ю.) забезпечити розробку та затвердження положень по кожному окремому територіальному органу.
3. Департаменту тваринництва (Гетя А.А.) забезпечити подання цього наказу у встановленому порядку на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.
4. Визнати такими, що втратили чинність:
наказ Міністерства аграрної політики України від 21.12.2005 № 727 “Про затвердження Положення про Головну державну інспекцію з карантину рослин України”, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 18.01.2006 за № 35/11909;
наказ Міністерства аграрної політики України від 18.06.2007 № 422 “Про затвердження Положення про Головну державну інспекцію захисту рослин “Головдержзахист”, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 02.08.2007 за № 880/14147;
наказ Державного комітету ветеринарної медицини України від 04.02.2008 № 8 “Про затвердження Положення про головні управління ветеринарної медицини в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі”, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 21.02.2008 за № 139/14830;
наказ Державного комітету ветеринарної медицини України від 10.07.2008 № 130 “Про затвердження Положень про управління ветеринарної медицини в містах обласного значення та районах”, зареєстрований в Міністерстві юстиції України 01.08.2008 за № 717/15408.
5. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.
6. Контроль за виконанням наказу покласти на заступника Міністра Сеня О.В.
ПОЛОЖЕННЯ
про головні управління ветеринарної медицини в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі
1. Головні управління ветеринарної медицини в Автономній Республіці Крим, в областях, містах Києві та Севастополі (далі - головне управління ветеринарної медицини) підпорядковуються Державній ветеринарній та фітосанітарній службі України та є її територіальними органами вищого рівня.
Головному управлінню ветеринарної медицини підпорядковуються:
управління ветеринарної медицини в містах обласного значення, районах;
підрозділ ветеринарної міліції з проведення карантинних ветеринарних заходів Міністерства внутрішніх справ України;
державні підприємства, установи та організації ветеринарної медицини, що розташовані на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці і належать до сфери управління Держветфітослужби України.
Голови місцевих державних адміністрацій координують діяльність головних управлінь ветеринарної медицини та сприяють їм у виконанні покладених на ці органи завдань.
Повноваження головного управління ветеринарної медицини поширюються на територію Автономної Республіки Крим, відповідних областей, міст Києва та Севастополя.
2. Головне управління ветеринарної медицини у своїй діяльності керується Конституцією України та законами України, актами та дорученнями Президента України, актами Кабінету Міністрів України, дорученнями Прем'єр-міністра України, наказами Міністерства аграрної політики та продовольства України, дорученнями Міністра аграрної політики та продовольства України, його першого заступника та заступника, наказами Держветфітослужби України, дорученнями Голови Держветфітослужби України, актами Ради міністрів Автономної Республіки Крим, місцевих державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування.
3. Завданням головного управління ветеринарної медицини є реалізація повноважень Держветфітослужби України на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.
4. Головне управління ветеринарної медицини відповідно до покладених на нього завдань:
4.1. Забезпечує проведення державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду за здоров'ям тварин, безпечністю та якістю всіх харчових продуктів, неїстівних продуктів тваринного походження, кормів та інших товарів, охорони території України від занесення збудників особливо небезпечних хвороб, включених до списку Міжнародного епізоотичного бюро (далі-МЕБ), з територій інших держав або карантинних зон.
4.2. Здійснює державний ветеринарно-санітарний контроль та нагляд за:
тваринами, харчовими продуктами, неїстівними продуктами тваринного походження, репродуктивним матеріалом, біологічними продуктами, патологічним матеріалом, ветеринарними препаратами, субстанціями, кормовими добавками, преміксами та кормами, засобами ветеринарної медицини, засобами догляду за тваринами та супутніми об'єктами, штамами мікроорганізмів, а також потужностями (об'єктами), що використовуються для їх виробництва, переробки, зберігання та обігу;
проведенням ветеринарно-санітарної експертизи на потужностях (об'єктах), які використовуються для виробництва, переробки, зберігання та обігу тварин, харчових продуктів, а також на агропродовольчих ринках;
безпечністю тварин, харчових продуктів у процесі їх виробництва та/або обігу з метою їх експорту та імпорту, а також видачею міжнародних ветеринарних (санітарних) сертифікатів (для держав СНД - ветеринарних свідоцтв);
виробництвом і готовою продукцією на м'ясопереробних, рибодобувних, рибопереробних і молокопереробних підприємствах, видає експлуатаційні дозволи операторам потужностей (об'єктів), які займаються виробництвом харчових продуктів, а також здійснює державний контроль на підприємствах гуртового зберігання харчових продуктів;
переміщенням тварин, харчових продуктів, неїстівних продуктів тваринного походження, репродуктивного матеріалу, біологічних продуктів, патологічного матеріалу, ветеринарних препаратів, субстанцій, кормових добавок, преміксів та кормів, призначених для вирощування тварин та догляду за ними, що не мають лікувальної і профілактичної дії; супутніх об'єктів; потужностей (об'єктів), що використовуються для їх виробництва, переробки, зберігання та обігу;
організацією роботи зі збору, утилізації та знищення загиблих тварин і відходів тваринного походження;
відповідністю виготовленого продукту декларації виробника;
здійсненням протиепізоотичних заходів юридичними та фізичними особами, що проводять професійну діяльність у галузі ветеринарної медицини.
4.3. Організовує захист населення від хвороб, спільних для тварин і людей.
4.4. Проводить ліцензування господарської діяльності відповідно до законодавства.
4.5.1. Упровадженню системи ідентифікації тварин.
4.5.2. Постійному навчанню та підвищенню кваліфікації спеціалістів ветеринарної медицини.
4.5.3. Виконанню загальнодержавних програм у галузі ветеринарної медицини, у тому числі проведенню моніторингу залишкової кількості ветеринарних препаратів та забруднювальних речовин у живих тваринах, продуктах тваринного походження і кормах, та інших загальнодержавних програм у сфері племінної справи у тваринництві.
4.6. Організовує здійснення заходів для проведення дезінфекції, дезінсекції та дератизації на потужностях (об'єктах), що використовуються для виробництва, переробки, зберігання та обігу тварин, харчових продуктів, репродуктивного матеріалу, ветеринарних препаратів, субстанцій, кормових добавок, преміксів та кормів, а також засобів, що використовуються для їх транспортування.
4.7. Відповідно до законодавства здійснює ринковий нагляд у межах сфери своєї відповідальності.
4.8. Аналізує причини і умови виникнення та поширення хвороб тварин, організовує заходи щодо локалізації та ліквідації спалаху заразних хвороб, спільних для тварин і людей, готує пропозиції та рекомендації щодо профілактики, ліквідації та боротьби з такими хворобами.
4.9. Координує діяльність спеціалістів ветеринарної медицини незалежно від їх підпорядкування.
4.10. Обмежує, забороняє або припиняє відповідно до актів законодавства України господарську діяльність юридичних та фізичних осіб у разі порушення ними ветеринарно-санітарних вимог законодавства, якщо такі порушення можуть спричинити безпосередню загрозу життю та/або здоров'ю людей і тварин.
4.11. Здійснює державний контроль за розведенням та утриманням сільськогосподарських тварин для запобігання жорстокому поводженню з ними.
4.12. Видає органам страхування висновки щодо причин захворювання вимушено забитих, загиблих або знищених тварин.
4.13. Забезпечує у випадках, передбачених законом, своєчасне встановлення карантину в разі виникнення заразних хвороб тварин, виконання карантинних та інших ветеринарно-санітарних заходів в інфікованій та буферній зонах, а в разі необхідності - у зоні спостереження.
4.14. Координує діяльність установ ветеринарної медицини з організації та проведення державної ветеринарно-санітарної експертизи харчових продуктів, неїстівних продуктів тваринного походження, репродуктивного матеріалу, біологічних продуктів, кормових добавок, преміксів та кормів, забезпечує проведення ветеринарно-санітарних заходів щодо перевірки безпечності харчових продуктів.
4.15. Координує діяльність відповідних підрозділів ветеринарної міліції з проведення карантинних ветеринарних заходів Міністерства внутрішніх справ України під час надання практичної допомоги в організації і здійсненні контролю та нагляду за виконанням ветеринарно-санітарних заходів щодо профілактики, локалізації та ліквідації карантинних хвороб тварин.
4.16. Установлює обмеження або заборону на імпорт, транзит та експорт товарів, інших об'єктів державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду, що можуть переносити особливо небезпечні хвороби, включені до списку МЕБ, або інші хвороби, що підлягають повідомленню, з окремих держав або карантинних зон у разі підтвердження факту спалаху таких хвороб.
4.17. Проводить експертизу і узгодження проектів планування та будівництва тваринницьких ферм, потужностей (об'єктів), що здійснюють забій тварин, переробних підприємств, підприємств з виробництва ветеринарних препаратів, ринків; бере участь у відведенні земельних ділянок для всіх видів зазначеного будівництва і забору води для тварин.
4.18. Організовує і контролює підвищення кваліфікації, проведення атестації робочих місць спеціалістів ветеринарної медицини головних управлінь ветеринарної медицини в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі, управлінь ветеринарної медицини в районах, містах обласного значення.
4.19. Надає адміністративні послуги відповідно до чинного законодавства.
4.20. Здійснює інші повноваження, визначені законами України та покладені на Держветфітослужбу України Президентом України.
5. Головне управління ветеринарної медицини з метою організації своєї діяльності:
5.1. Забезпечує здійснення заходів щодо запобігання корупції і контроль за їх виконанням.
5.2. Забезпечує ефективне, результативне і цільове використання бюджетних коштів.
5.3. Організовує планово-фінансову роботу, здійснює контроль за використанням фінансових і матеріальних ресурсів, забезпечує організацію та вдосконалення бухгалтерського обліку.
5.4. Організовує розгляд звернень громадян з питань, що належать до його компетенції, виявляє та усуває причини, що призводять до подання громадянами скарг.
5.5. Забезпечує доступ до публічної інформації, що перебуває у його володінні.
5.6. Забезпечує у межах своїх повноважень реалізацію державної політики стосовно захисту інформації з обмеженим доступом.
5.7. Забезпечує у межах своїх повноважень виконання завдань з мобілізаційної підготовки та мобілізації.
5.8. Організовує роботу з укомплектування, зберігання, обліку та використання архівних документів.
6. Головне управління ветеринарної медицини має право:
6.1. Залучати до виконання окремих робіт, участі у вивченні окремих питань учених і фахівців, спеціалістів органів виконавчої влади, підприємств, установ, організацій (за погодженням з їх керівниками), представників інститутів громадянського суспільства.
6.2. Одержувати в установленому законодавством порядку інформацію, документи і матеріали від державних органів та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій усіх форм власності та їх посадових осіб.
6.3. Скликати наради, утворювати консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи і служби (ради, комісії, колегії, робочі групи тощо) для сприяння здійсненню покладених на головні управління ветеринарної медицини завдань.
6.4. Користуватися інформаційними базами даних державних органів, державною системою урядового зв'язку та іншими технічними засобами.
6.5. Організовувати відбір зразків харчових продуктів, неїстівних продуктів тваринного походження, патологічного матеріалу, репродуктивного матеріалу, біологічних продуктів, ветеринарних препаратів, субстанцій, кормових добавок, преміксів та кормів, інших об'єктів державного ветеринарно-санітарного контролю та нагляду.
6.6. Забезпечувати здійснення протиепізоотичних заходів юридичними та фізичними особами, що проводять професійну діяльність у галузі ветеринарної медицини.
6.7. Проводити дослідження у сферах, що належать до компетенції Держветфітослужби України.
7. Головне управління ветеринарної медицини здійснює свої повноваження як безпосередньо, так і через управління ветеринарної медицини в містах обласного значення, районах, а також контроль за діяльністю управлінь ветеринарної медицини в містах обласного значення, районах.
8. Головне управління ветеринарної медицини під час виконання покладених на нього завдань взаємодіє з Радою міністрів Автономної Республіки Крим, місцевими державними адміністраціями та органами місцевого самоврядування, а також підприємствами, установами, організаціями на території відповідної адміністративно-територіальної одиниці.
9. Головне управління ветеринарної медицини у межах своїх повноважень видає накази організаційно-розпорядчого характеру.
Накази головного управління ветеринарної медицини можуть бути скасовані Головою Держветфітослужби України повністю чи в окремій частині, у тому числі за дорученням Міністра аграрної політики та продовольства України, а також Міністром аграрної політики та продовольства України у разі відмови Голови Держветфітослужби України скасувати такий акт.
10. Головне управління ветеринарної медицини очолює начальник - головний державний інспектор ветеринарної медицини Автономної Республіки Крим, області, міст Києва та Севастополя, який призначається на посаду Головою Держветфітослужби України за погодженням з Міністром аграрної політики та продовольства України та головою місцевої держадміністрації та звільняється з посади Головою Держветфітослужби України за погодженням з Міністром аграрної політики та продовольства України.
Начальник головного управління ветеринарної медицини має заступників, які за посадами є заступниками головного державного інспектора ветеринарної медицини Автономної Республіки Крим, області, міст Києва та Севастополя.
Заступники начальника головного управління ветеринарної медицини призначаються на посади та звільняються з посад Головою Держветфітослужби України за погодженням з Міністром аграрної політики та продовольства України.
Спеціалісти ветеринарної медицини головного управління ветеринарної медицини, на яких покладено виконання функцій нагляду, є за посадами державними інспекторами ветеринарної медицини.
Начальник головного управління ветеринарної медицини вносить Міністру аграрної політики та продовольства України та Голові Держветфітослужби України пропозиції щодо призначення на посади та звільнення з посад начальників управлінь ветеринарної медицини в районах, містах обласного значення.
11. Начальник головного управління ветеринарної медицини:
11.1. Здійснює керівництво діяльністю головного управління ветеринарної медицини, несе персональну відповідальність за організацію та результати його діяльності.
11.2. Організовує та забезпечує виконання головним управлінням ветеринарної медицини актів законодавства, наказів Міністерства аграрної політики та продовольства України організаційно-розпорядчого характеру, доручень Міністра аграрної політики та продовольства України, його першого заступника та заступника, наказів, доручень Голови Держветфітослужби України.
11.3. Вносить Голові Держветфітослужби України пропозиції щодо пріоритетів роботи головного управління ветеринарної медицини і шляхів виконання покладених на нього завдань, подає на затвердження плани роботи головного управління ветеринарної медицини (річні, піврічні).
11.4. Звітує перед Головою Держветфітослужби України щодо виконання покладених на головне управління ветеринарної медицини завдань та планів роботи.
11.5. Здійснює добір кадрів у головне управління ветеринарної медицини, формує кадровий резерв на відповідні посади.
11.6. Організовує роботу з підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації працівників.
11.7. Призначає на посади та звільняє з посад керівників структурних підрозділів, інших державних службовців та працівників головного управління ветеринарної медицини, присвоює їм ранги державних службовців, приймає рішення щодо їх заохочення та притягнення до дисциплінарної відповідальності (крім своїх заступників).
11.8. Вносить пропозиції Голові Держветфітослужби України щодо призначення на посади та звільнення з посад начальників управлінь ветеринарної медицини в містах обласного значення, районах.
11.9. Порушує перед Головою Держветфітослужби України питання про присвоєння рангів державних службовців своїм заступникам, а також щодо заохочення та притягнення їх до відповідальності.
11.10. Підписує накази головного управління ветеринарної медицини.
11.11. Розподіляє обов'язки між своїми заступниками.
11.12. Затверджує положення про структурні підрозділи головного управління ветеринарної медицини і посадові інструкції працівників.
11.13. Вносить Голові Держветфітослужби України пропозиції щодо чисельності працівників управлінь ветеринарної медицини в містах обласного значення, районах.
11.14. Здійснює інші повноваження відповідно до законодавства.
Начальник головного управління ветеринарної медицини підзвітний та підконтрольний відповідно Голові Ради міністрів Автономної Республіки Крим щодо повноважень органів виконавчої влади, наданих законом Раді міністрів Автономної Республіки Крим, та головам місцевих державних дміністрацій з питань здійснення повноважень місцевих державних адміністрацій.
12. У головному управлінні ветеринарної медицини для погодженого вирішення питань, що належать до його компетенції, обговорення найважливіших напрямів діяльності утворюється колегія.
Рішення колегії можуть бути реалізовані шляхом прийняття відповідного наказу головного управління ветеринарної медицини.
Для розгляду наукових рекомендацій та інших пропозицій щодо поліпшення діяльності та організації ветеринарної справи і вирішення інших питань у головному управлінні ветеринарної медицини можуть утворюватися інші постійні або тимчасові консультативні, дорадчі та інші допоміжні органи.
Рішення про утворення чи ліквідацію колегії, інших постійних або тимчасових консультативних, дорадчих та інших допоміжних органів, їх кількісний та персональний склад, положення про них затверджуються начальником головного управління ветеринарної медицини.
13. Головні управління ветеринарної медицини діють на підставі положень, що затверджуються відповідно до цього Положення Головою Держветфітослужби України.
14. Головні управління ветеринарної медицини утримуються за рахунок державного бюджету.
Структура головного управління ветеринарної медицини затверджується Головою Держветфітослужби України за погодженням з Міністром аграрної політики та продовольства України.
Штатний розпис та кошторис головного управління ветеринарної медицини затверджуються Головою Держветфітослужби України.
Чисельність працівників головного управління ветеринарної медицини затверджує Голова Держветфітослужби України в межах граничної чисельності працівників, визначеної Кабінетом Міністрів України для територіальних органів Держветфітослужби України.
15. Територіальні органи Держветфітослужби України утворюються у порядку, передбаченому статтею 21 Закону України “Про центральні органи виконавчої влади”.
16. Головне управління ветеринарної медицини є юридичною особою, має самостійний баланс, рахунки в установах Казначейства України, печатку із зображенням Державного Герба України і своїм найменуванням.
