Про Положення про проходження громадянами України служби у військовому резерві Національної гвардії України
{Назва Указу із змінами, внесеними згідно з Указом Президента № 934/2014 від 16.12.2014}
{Із змінами, внесеними згідно з Указом Президента
№ 934/2014 від 16.12.2014}
Відповідно до частини сьомої статті 2 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» постановляю:
1. Затвердити Положення про проходження громадянами України служби у військовому резерві Національної гвардії України (додається).
{Стаття 1 із змінами, внесеними згідно з Указом Президента № 934/2014 від 16.12.2014}
2. Цей Указ набирає чинності з дня його опублікування.
ПОЛОЖЕННЯ
про проходження громадянами України служби у військовому резерві Національної гвардії України
{У назві, тексті Положення та додатку до нього слова "внутрішні війська Міністерства внутрішніх справ України", "внутрішні війська МВС України", "внутрішні війська" в усіх відмінках замінено словами "Національна гвардія України" у відповідному відмінку згідно з Указом Президента № 934/2014 від 16.12.2014}
1. Це Положення визначає порядок добору, умови прийняття громадян України (далі - громадяни) на службу у військовому резерві Національної гвардії України (далі - Національна гвардія України) та проходження ними служби у військовому резерві.
2. Службу у військовому резерві Національної гвардії України (далі - військовий резерв) проходять військовозобов'язані рядового, сержантського, старшинського та офіцерського складу, придатні до військової служби за станом здоров'я, які не досягли граничного віку перебування у військовому резерві та здатні з урахуванням місця проживання (перебування), професійних і моральних якостей до проходження служби в ньому.
3. Громадяни, які виконують військовий обов'язок шляхом проходження служби у військовому резерві, є резервістами.
4. Чисельність резервістів визначається з урахуванням бюджетних асигнувань, передбачених на утримання Національної гвардії України.
5. Громадяни проходять службу у військовому резерві у добровільному порядку.
6. Проходження служби у військовому резерві полягає у виконанні резервістами службових обов'язків відповідно до завдань, покладених на орган військового управління, з'єднання, військові частини, навчальні заклади та установи Національної гвардії України (далі - військові частини), в яких вони проходять службу у військовому резерві на відповідних посадах, згідно з вимогами законодавства та умовами контракту.
7. Граничним віком перебування у військовому резерві є граничний вік перебування військовозобов'язаних у запасі другого розряду.
8. Громадяни, прийняті на службу у військовому резерві, під час проходження перших зборів складають Військову присягу на вірність Українському народу, якщо вони не складали її раніше.
9. Початком проходження служби у військовому резерві вважається день видання наказу командира (начальника) військової частини про прийняття громадянина на службу у військовому резерві та призначення на посаду або про продовження служби у військовому резерві.
Закінченням проходження резервістом служби у військовому резерві вважається день закінчення строку дії контракту або інший день, зазначений у пункті 37 цього Положення, але не раніше дня видання наказу командира (начальника) військової частини про звільнення резервіста зі служби у військовому резерві.
10. Резервіст вважається таким, що виконує службові обов'язки у військовому резерві:
1) на території військової частини під час проходження підготовки або зборів, в іншому місці їх проведення протягом службового (навчального) часу, включаючи заняття, перерви, встановлені розпорядком дня (розкладом занять);
2) на шляху прямування до місця проведення зборів, занять та у зворотному напрямку, під час службових поїздок;
3) поза військовою частиною або іншим місцем проведення зборів, якщо перебування там передбачено обов'язками резервіста або наказом відповідного командира (начальника) військової частини.
11. Проходження резервістом служби у військовому резерві відображається в його військово-облікових документах, форма та порядок ведення яких установлюються Генеральним Штабом Збройних Сил України.
12. Інформація про строки проведення підготовки і зборів у наступному році доводиться до резервістів та їх роботодавців до 1 грудня поточного року.
13. Перелік органів військового управління, з'єднань, військових частин Національної гвардії України, які в особливий період комплектуються резервістами, їх чисельність і посади, які в цей період підлягають заміщенню резервістами, установлюються Міністерством внутрішніх справ України (МВС України) за поданням Головного управління Національної гвардії України.
Порядок комплектування військових частин резервістами в особливий період установлюється МВС України.
14. Головне управління Національної гвардії України забезпечує виконання та контроль за додержанням законодавства з питань проходження громадянами служби у військовому резерві. Порядок оповіщення та прибуття резервістів до військових частин або до інших місць проведення зборів установлюється МВС України.
МВС України подає щороку до 1 листопада до Генерального штабу Збройних Сил України інформацію про чисельність резервістів, заплановану для комплектування військових частин.
15. Військові частини проводять роз'яснювальну роботу, добір, прийняття громадян на службу у військовому резерві, ведуть їх облік, організовують і здійснюють військову підготовку резервістів, створюють умови для проходження ними служби у військовому резерві.
Прийняття на службу у військовому резерві. Контракт
16. Добір громадян для проходження служби у військовому резерві проводиться військовими частинами з числа:
1) військовослужбовців, які звільняються з військової служби в запас із військових частин або з військових частин, що дислокуються поблизу, і проживають (перебувають) поблизу цих військових частин;
2) військовозобов'язаних, що проживають (перебувають) у населених пунктах, в яких або поряд з якими дислокуються військові частини, що проводять зазначений добір.
17. Громадянин може бути відібраний для проходження служби у військовому резерві за умови відповідності вимогам пункту 2 цього Положення і якщо до досягнення граничного віку перебування у військовому резерві йому залишилося не менше п'яти років.
Не може бути відібраний для проходження служби у військовому резерві громадянин, який у встановлених законом випадках не підлягає призову на військову службу під час мобілізації.
18. Громадянин, який виявив бажання проходити службу у військовому резерві, подає:
1) військовослужбовець, який звільняється з військової служби у запас, - рапорт командирові (начальникові) військової частини, в якій він проходить службу;
2) військовозобов'язаний - заяву командирові (начальникові) військової частини, яка дислокується в населеному пункті або поряд із населеним пунктом, в якому проживає військовозобов'язаний.
Громадянин, який виявив бажання проходити службу у військовому резерві, подав відповідний рапорт чи заяву та відібраний для проходження служби у військовому резерві, є кандидатом для зарахування на службу у військовому резерві (далі - кандидат).
19. Особова справа кандидата оформляється у порядку, встановленому МВС України, військовою частиною, в якій кандидат виявив бажання проходити службу у військовому резерві.
20. Для встановлення ступеня придатності до військової служби за станом здоров'я кандидат за направленням військової частини проходить обов'язковий медичний огляд у встановленому законодавством порядку.
21. Оформлення документів для надання кандидату в разі потреби допуску до державної таємниці здійснюється відповідно до вимог законодавства.
22. За результатами розгляду матеріалів особової справи кандидата командир (начальник) військової частини, в якій кандидат виявив бажання проходити службу, приймає рішення про прийняття його на службу у військовому резерві та укладення з ним відповідного контракту або про відмову у прийнятті на службу у військовому резерві. Про прийняте рішення командир (начальник) військової частини письмово повідомляє кандидата.
23. У повідомленні про рішення командира (начальника) військової частини про відмову у прийнятті громадянина на службу у військовому резерві зазначаються причини такої відмови. Особова справа кандидата, якому відмовлено у прийнятті на службу, зберігається у військовій частині протягом строку, установленого МВС України.
24. Громадянин, якому відмовлено у прийнятті на службу у військовому резерві та який відповідає вимогам пункту 2 цього Положення, може бути залишений за його бажанням кандидатом. Порядок ведення обліку кандидатів установлюється МВС України.
25. Із громадянином, щодо якого прийнято рішення про прийняття на службу у військовому резерві, укладається контракт про проходження служби у військовому резерві (далі - контракт) за формою, що додається.
Контракт - це письмова угода, що укладається між громадянином і державою, від імені якої виступає уповноважена військова частина, для встановлення правових відносин під час проходження служби у військовому резерві.
26. Контракт укладається у двох примірниках, підписується громадянином і командиром (начальником) військової частини, який має право видавати накази по особовому складу та до повноважень якого належить призначення на відповідні посади. Підпис командира (начальника) військової частини скріплюється відповідною гербовою печаткою.
Один примірник контракту зберігається в особовій справі резервіста, другий - у резервіста.
27. Перший контракт укладається:
із резервістами, прийнятими на посади рядового складу, - строком на 3 роки;
із резервістами, прийнятими на посади сержантського і старшинського складу, - строком на 5 років;
із резервістами, прийнятими на посади офіцерського складу, - строком на 5 років.
28. Новий контракт укладається:
із резервістами, прийнятими на посади рядового складу, - строком на 3 роки;
із резервістами, прийнятими на посади сержантського і старшинського складу, - строком на 5 років;
із резервістами, прийнятими на посади офіцерського складу, - строком від 5 до 10 років.
Про укладення нового контракту командир (начальник) військової частини, зазначеної у пункті 26 цього Положення, видає наказ.
Новий контракт укладається не пізніше ніж за один місяць до закінчення чинного контракту і набирає чинності після закінчення дії попереднього контракту.
29. Строк дії контракту не може перевищувати строку, який залишається до досягнення резервістом граничного віку перебування у військовому резерві.
30. Строк проходження служби у військовому резерві обчислюється повними роками, крім випадку, коли контракт укладається з резервістом до досягнення ним граничного віку перебування на службі у військовому резерві.
31. Контракт є підставою для видання наказу командира (начальника) військової частини про прийняття громадянина на службу у військовому резерві і призначення його на посаду або про продовження служби у військовому резерві.
32. Контракт набирає чинності з дня видання наказу командира (начальника) військової частини про прийняття громадянина на службу у військовому резерві та призначення на посаду або про продовження служби у військовому резерві.
Про дату набрання чинності контрактом робиться відповідний запис в обох примірниках контракту, один з яких зберігається в особовій справі резервіста, а другий - у резервіста.
33. У разі переміщення резервіста з однієї військової частини до іншої контракт не розривається. Окремі умови контракту за новим місцем проходження служби у військовому резерві можуть бути переглянуті, що засвідчується підписами командира (начальника) військової частини і резервіста.
34. Військова частина в разі прийняття громадянина на службу у військовому резерві та призначення його на посаду або продовження строку служби у військовому резерві повідомляє про це військовий комісаріат, в якому резервіст перебуває на військовому обліку, шляхом надіслання до цього військового комісаріату витягу з відповідного наказу. Крім того, про прийняття громадянина на службу у військовому резерві командир (начальник) військової частини повідомляє керівника підприємства, установи або організації, де працює резервіст, шляхом надіслання йому письмового повідомлення.
35. Контракт припиняється (розривається), а резервіст звільняється зі служби у військовому резерві:
1) у зв'язку із закінченням строку дії контракту;
2) за станом здоров'я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії про непридатність або обмежену придатність до служби у військовому резерві;
3) за віком - у разі досягнення граничного віку перебування у військовому резерві;
4) у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів - у разі неможливості дальшого перебування на службі у військовому резерві;
5) через сімейні обставини або з інших поважних причин, перелік яких встановлюється Кабінетом Міністрів України для військовослужбовців;
6) через службову невідповідність;
7) у зв'язку з обвинувальним вироком суду, що набрав законної сили, яким призначено покарання у виді позбавлення волі, обмеження волі, позбавлення військового звання, права займати певні посади;
8) у зв'язку з позбавленням військового звання в дисциплінарному порядку;
9) у зв'язку з систематичним невиконанням умов контракту командуванням (за бажанням резервіста);
10) у зв'язку з систематичним невиконанням умов контракту резервістом;
11) у зв'язку з прийняттям на військову службу за контрактом;
12) у зв'язку з бронюванням військовозобов'язаних на період мобілізації та на воєнний час або в разі виникнення визначених законом обставин, унаслідок яких військовозобов'язані не підлягають призову на військову службу під час мобілізації.
36. Дострокове розірвання контракту ініціюється:
1) командиром (начальником) військової частини за наявності підстав, передбачених підпунктами 2 - 4, 6 - 8, 10 - 12 пункту 35 цього Положення;
2) резервістом за наявності підстав, передбачених підпунктами 2 - 3, 5, 9, 11 пункту 35 цього Положення.
37. Датою припинення дії (розірвання) контракту є:
1) день закінчення його строку;
2) день, наступний за днем смерті (загибелі) резервіста, або день визнання резервіста судом безвісно відсутнім або оголошення померлим;
3) день видання наказу про звільнення резервіста зі служби у військовому резерві у зв'язку з достроковим розірванням контракту.
38. У разі припинення дії (розірвання) контракту у примірнику, що зберігається в особовій справі резервіста, робиться запис із зазначенням підстав та дати припинення дії (розірвання) контракту, який завіряється підписом командира (начальника) військової частини та скріплюється відповідною гербовою печаткою.
Резервіст подає за бажанням до кадрового органу військової частини другий примірник контракту, в якому також робиться відповідний запис із зазначенням підстав припинення (розірвання) контракту та дати звільнення резервіста зі служби у військовому резерві. У разі неподання резервістом другого примірника контракту у першому примірнику контракту робиться відповідний запис.
39. Звільнення резервіста зі служби у військовому резерві здійснюється:
1) у запас - якщо він не досяг граничного віку перебування в запасі та за станом здоров'я придатний до військової служби;
2) у відставку - якщо він досяг граничного віку перебування в запасі або непридатний за станом здоров'я до військової служби у воєнний час, зі зняттям із військового обліку.
40. Командир (начальник) військової частини у п'ятиденний строк після видання відповідного наказу надсилає до військового комісаріату особову справу звільненого резервіста разом із витягом із наказу про його звільнення.
Виклик резервістів для проходження підготовки і зборів
41. Виклик резервістів для проходження підготовки і зборів здійснюється командирами (начальниками) військових частин відповідно до програми підготовки на відповідний рік, яка затверджується командувачем Національної гвардії України за погодженням із Генеральним штабом Збройних Сил України.
У програмі підготовки на відповідний рік з урахуванням бюджетних асигнувань, передбачених на утримання Національної гвардії України, визначаються чисельність резервістів, які викликаються для проходження підготовки, зборів, строки проходження підготовки, зборів.
Призов резервістів на військову службу під час оголошення мобілізації здійснюється командирами (начальниками) військових частин, в яких резервісти проходять службу у військовому резерві, відповідно до Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
42. Оповіщення резервістів про виклик до військових частин, в яких вони проходять службу у військовому резерві, для проходження підготовки, зборів організовується командирами (начальниками) цих військових частин. Командирами (начальниками) військових частин організовується інформування роботодавців, районних державних адміністрацій, органів місцевого самоврядування про мету та можливі строки залучення резервістів для проходження підготовки, зборів або призову на військову службу.
43. Протягом трьох днів після виклику резервістів для проходження підготовки, зборів командири (начальники) військових частин надсилають списки резервістів із зазначенням військово-облікових спеціальностей та посад, на які вони призначені, до військових комісаріатів, в яких резервісти перебувають на військовому обліку.
44. Збори резервістів проводяться, як правило, у військових частинах, в яких резервісти проходять службу у військовому резерві.
45. У разі проведення зборів у місцях постійної дислокації військових частин резервісти розміщуються в казармах, як правило, в окремих їх приміщеннях, а на полігонах (у таборах) - у місцях та у спосіб розташування підрозділів, в яких вони проходять службу у військовому резерві.
За рішенням командира (начальника) військової частини резервісту під час проведення зборів може бути дозволено перебувати у вільний час за місцем його проживання (перебування).
46. Резервіст може бути звільнений від проходження навчальних або перевірочних зборів у зв'язку з:
смертю близького родича (батьки, дружина, чоловік, дитина, рідні брат, сестра, дід, баба) або близького родича дружини (чоловіка), яка сталася менш ніж за сім діб до дати початку зборів;
хворобою або необхідністю догляду за хворою дружиною (чоловіком), дитиною чи батьками своїми або дружини (чоловіка), які проживають разом із резервістом, у разі неможливості догляду за хворим іншим близьким родичем;
перебуванням під слідством, а також застосуванням до резервіста адміністративного або кримінального покарання, яке унеможливлює його прибуття;
потраплянням під вплив надзвичайної ситуації, яка виникла під час виклику на збори і стала перешкодою своєчасному прибуттю;
складанням державних іспитів у вищому навчальному закладі.
Звільнення резервіста від проходження навчальних або перевірочних зборів здійснюється командиром (начальником) військової частини на підставі рапорту резервіста або заяви члена його сім'ї, до якої додаються відповідні документи.
Резервіст під час проходження підготовки, зборів має право на відпустку за сімейними обставинами згідно із законодавством.
47. Громадяни приймаються на службу у військовому резерві в раніше присвоєних їм військових званнях.
48. Чергові військові звання присвоюються у порядку, передбаченому цим Положенням.
До військових звань резервістів додається слово «резерву».
До військових звань резервістів офіцерського складу, медичної або юридичної служби Національної гвардії України, які мають повну вищу медичну чи юридичну освіту та займають відповідну штатну посаду, додаються слова «медичної служби резерву» або «юстиції резерву».
49. Командир (начальник) військової частини у триденний строк надсилає до військового комісаріату, в якому резервіст перебуває на військовому обліку, витяг із наказу про присвоєння (позбавлення) резервісту військового звання.
50. Чергові військові звання резервістам присвоюються:
1) до старшого сержанта включно - командирами полків, бригад, окремих батальйонів, за посадами яких штатом передбачено військове звання не нижче полковника, а також посадовими особами, які мають рівні з ними права чи вищі;
2) до полковника включно - командувачем Національної гвардії України, Міністром внутрішніх справ України.
Посадові особи, зазначені у цьому пункті, мають право присвоювати чергові військові звання лише резервістам, які перебувають в їх прямому підпорядкуванні.
51. Військове звання старшого солдата у порядку заохочення присвоюється командирами полків, бригад або посадовими особами, які мають рівні з ними права чи вищі.
52. Для резервістів рядового складу, сержантського та старшинського складу встановлюються такі строки вислуги у військовому званні:
старшого солдата резерву - один рік;
молодшого сержанта резерву - два роки;
старшого сержанта резерву - два роки;
прапорщика резерву - п'ять років.
53. Для резервістів молодшого та старшого офіцерського складу встановлюються такі строки вислуги у військовому званні (крім резервістів - офіцерів льотного складу авіації):
молодшого лейтенанта резерву, лейтенанта резерву - два роки;
старшого лейтенанта резерву, капітана резерву - три роки;
підполковника резерву - п'ять років.
54. Для резервістів - офіцерів льотного складу авіації встановлюються такі строки вислуги у військовому званні:
молодшого лейтенанта резерву - один рік;
лейтенанта резерву, старшого лейтенанта резерву - два роки;
капітана резерву, майора резерву - три роки;
підполковника резерву - чотири роки.
55. Строк вислуги у військовому званні старшого прапорщика резерву, полковника резерву не встановлюється.
56. Строк вислуги резервіста у військовому званні обчислюється з дня присвоєння йому цього звання.
До строку вислуги резервіста у військовому званні зараховується:
час його перебування у цьому званні на військовій службі, службі у військовому резерві, перебування в запасі;
час перерви в службі у військовому резерві у зв'язку з незаконним притягненням до кримінальної відповідальності або незаконним звільненням зі служби у військовому резерві.
До строку вислуги резервіста у військовому званні не зараховується час його перебування у пониженому військовому званні у зв'язку з накладенням дисциплінарного стягнення.
57. Військові звання присвоюються резервісту послідовно, з урахуванням посади, яку він займає, та інших умов, передбачених цим Положенням.
58. Первинне офіцерське військове звання молодшого лейтенанта резерву присвоюється резервістам, які мають повну вищу освіту, що відповідає профілю службової діяльності, або які під час проходження служби у військовому резерві здобули повну вищу освіту за спеціальністю, спорідненою з відповідною військово-обліковою спеціальністю, атестовані до присвоєння первинного військового звання офіцерського складу, з урахуванням потреби в офіцерському складі такої спеціальності, за умови проходження служби у військовому резерві не менш як три роки.
59. Чергові військові звання присвоюються резервістам, в яких закінчився строк вислуги у попередньому військовому званні, призначеним на посади, за якими штатом (штатним розписом) передбачені військові звання, вищі від тих, що вони мають, з урахуванням їх професійно-ділових якостей, організаторських здібностей, результатів командирської (професійної) підготовки і досвіду служби.
60. Резервістам, які мають військове звання солдата резерву, в порядку заохочення відповідно до Дисциплінарного статуту Збройних Сил України може бути присвоєно військове звання старшого солдата резерву.
61. Про присвоєння чергових військових звань резервістам оголошують командири (начальники) військових частин в урочистій обстановці із врученням погонів, що відповідають присвоєному військовому званню, а у період між зборами - військові комісари за місцем перебування резервістів на військовому обліку.
62. Резервістам, які мають корабельні військові звання, одночасно з призначенням на посаду присвоюється відповідне військове звання.
63. Чергове військове звання резервісту не присвоюється в разі:
1) усунення від виконання службових обов'язків під час проходження підготовки або зборів;
2) накладення під час проходження підготовки або зборів такого дисциплінарного стягнення, як попередження про неповну службову відповідність;
3) призначення за вироком суду покарання, не пов'язаного з позбавленням чи обмеженням волі, або звільнення від відбування покарання з випробуванням на весь час дії вироку суду.
64. Резервісти (крім тих, яким присвоєно первинне військове звання) під час проходження підготовки або зборів можуть бути у дисциплінарному порядку понижені у військовому званні на один ступінь.
65. До поновлення резервіста у попередньому військовому званні повторне пониження у військовому званні ще на один ступінь не допускається.
66. Резервіст може бути позбавлений військового звання у зв'язку із засудженням за вчинення злочину, а також у порядку дисциплінарного стягнення під час проходження підготовки або зборів.
67. Про позбавлення резервіста військового звання у порядку дисциплінарного стягнення посадова особа, якій надано таке право Дисциплінарним статутом Збройних Сил України, видає відповідний наказ.
68. Резервіст, позбавлений військового звання:
за вироком суду, - звільняється зі служби у військовому резерві після набрання вироком суду законної сили з дня, зазначеного у вироку суду про початок строку відбування покарання;
у порядку дисциплінарного стягнення, - звільняється зі служби у військовому резерві не пізніше трьох днів після надходження до військової частини наказу про позбавлення військового звання або трьох днів з дня підписання такого наказу.
Наказ про звільнення резервіста зі служби у військовому резерві видається на підставі рапорту та/або затвердженого акта про прийняття-здавання посади, яку він займав.
69. У разі позбавлення резервіста військового звання військовий комісар одночасно з прийняттям зазначеної особи на військовий облік присвоює їй військове звання солдата запасу.
70. Резервіст, понижений у військовому званні під час проходження підготовки або зборів у порядку дисциплінарного стягнення, може бути поновлений у попередньому військовому званні у порядку заохочення відповідно до вимог Дисциплінарного статуту Збройних Сил України.
71. Резервіст, позбавлений військового звання, поновлюється у попередньому військовому званні з дня позбавлення його військового звання в разі:
1) скасування або зміни вироку суду в частині позбавлення військового звання;
2) визнання в установленому порядку незаконним позбавлення резервіста військового звання в дисциплінарному порядку.
72. Громадянин, позбавлений військового звання, може бути поновлений у попередньому військовому званні за рішенням посадової особи, яка має право присвоювати відповідне військове звання, у разі звільнення від кримінального покарання у виді позбавлення військового звання на підставі закону про амністію чи акта про помилування.
73. Громадянин, поновлений у військовому званні, користується правами і пільгами, встановленими законодавством, відповідно до поновленого військового звання.
Призначення резервістів на посади, переміщення та тимчасове виконання обов'язків
74. Призначення резервістів на посади здійснюється командирами (начальниками) військових частин, які мають право видавати накази по особовому складу.
75. Перше призначення резервіста на посаду здійснюється з урахуванням його основної або спорідненої військово-облікової спеціальності.
76. Резервісти офіцерського складу можуть призначатися на посади, передбачені штатами військових частин, не більше ніж на два ступені вищі або на один ступінь нижчі від їх військових звань.
77. Призначення резервіста на посаду здійснюється:
1) на вищу посаду - у порядку просування по службі;
2) на рівнозначну посаду - у порядку переміщення;
у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів у разі неможливості призначення на рівнозначну посаду;
за станом здоров'я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії;
у порядку реалізації накладеного під час проходження підготовки чи зборів дисциплінарного стягнення - відповідно до Дисциплінарного статуту Збройних Сил України.
Командир (начальник) військової частини у триденний строк надсилає витяг із наказу про призначення резервіста на посаду до військового комісаріату, в якому резервіст перебуває на військовому обліку.
78. Посада вважається вищою, якщо за цією посадою штатом (штатним розписом) передбачено вище військове звання, ніж за займаною посадою, а за умови рівних військових звань - більший посадовий оклад. У разі якщо штатом (штатним розписом) передбачено два військові звання або диференційований посадовий оклад, до уваги береться вище військове звання або більший посадовий оклад.
79. На посади, за якими передбачені військові звання молодшого сержанта резерву, старшини резерву, старшого прапорщика резерву, призначаються резервісти, які мають відповідний рівень освіти та підготовки.
80. На посади, за якими передбачено військове звання прапорщика резерву, у разі потреби можуть призначатися професійно підготовлені та дисципліновані резервісти, які мають військове звання старшини резерву, старшого сержанта резерву, сержанта резерву, прослужили не менш як три роки на посадах, за якими передбачено військове звання, що вони мають, та за висновком командира (начальника) військової частини гідні до призначення на ці посади за умови, що їм не будуть підпорядковані старші за військовим званням.
У разі необхідності призначення на зазначену в абзаці першому цього пункту посаду резервіста, який має військове звання прапорщика резерву, резервіст, який має військове звання старшини резерву, старшого сержанта резерву, сержанта резерву і займає цю посаду, призначається на посаду, рівнозначну тій, яку він займав до призначення на цю посаду прапорщика резерву, а в разі відсутності такої - за його згодою на іншу посаду.
81. Резервіст, який має військове звання старшого прапорщика резерву, прапорщика резерву, не може призначатися на посаду, що підлягає заміщенню особами офіцерського складу.
82. Резервісти не можуть мати в безпосередньому підпорядкуванні або бути безпосередньо підпорядкованими у зв'язку з виконанням повноважень близьким особам, зазначеним у Законі України «Про засади запобігання і протидії корупції».
83. Резервіст може бути за його згодою переміщений на іншу рівнозначну посаду в тій самій військовій частині або в іншій військовій частині:
у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів;
для набуття практичного досвіду управлінської діяльності в органах військового управління різного рівня або для більш доцільного використання за фахом - за рішенням відповідного командира (начальника) військової частини, зокрема на особисте прохання резервіста;
за станом здоров'я - на підставі висновку (постанови) військово-лікарської комісії;
за сімейними обставинами - на особисте прохання.
84. Переміщення резервіста на іншу рівнозначну посаду в тій самій військовій частині здійснюється за наказом командира (начальника) військової частини, у разі переміщення до іншої військової частини - відповідно до наказу командира з'єднання або начальника територіального управління чи командувача Національної гвардії України, залежно від підпорядкування військових частин.
{Пункт 84 із змінами, внесеними згідно з Указом Президента № 934/2014 від 16.12.2014}
85. Надання, переоформлення, скасування резервісту допуску до державної таємниці здійснюється у порядку, встановленому законодавством.
86. Резервіст, якому відмовлено в наданні (позбавлено) відповідної форми допуску до державної таємниці, призначається на посаду, на якій передбачено форму допуску, яку він має, або не передбачається допуск до державної таємниці. У разі неможливості призначення на таку посаду контракт з резервістом розривається і резервіст звільняється зі служби у військовому резерві.
87. Призначення резервіста на посаду начальника режимно-секретного органу або його заступника здійснюється за погодженням із відповідним структурним підрозділом Служби безпеки України відповідно до законодавства.
88. Резервіст зобов'язаний отримати розрахунок з усіх видів забезпечення не пізніше наступного дня після здавання посади та надходження витягу з наказу командира (начальника) військової частини, у тому числі переданого технічними засобами, про переміщення до іншої військової частини, у разі перебування резервіста у відрядженні чи на лікуванні - не пізніше наступного дня після прибуття до військової частини, в якій він проходив службу до переміщення до іншої військової частини.
89. У разі скорочення штатів або проведення організаційно-штатних заходів, унаслідок яких передбачається скорочення посад резервістів, до Головного управління Національної гвардії України не пізніше ніж за два місяці до встановлених строків проведення таких заходів подається список резервістів, які вивільняються, із пропозиціями щодо їх дальшого службового використання.
90. У разі неможливості призначення резервіста, який вивільняється, на рівнозначну посаду або ненадання ним згоди на призначення на нижчу посаду резервіст звільняється зі служби у військовому резерві згідно з підпунктом 4 пункту 35 цього Положення.
91. У разі скорочення штатів або проведення організаційно-штатних заходів, унаслідок яких передбачається скорочення військових посад, на вакантні посади насамперед призначаються резервісти, які за своїми морально-діловими якостями більш підготовлені для виконання завдань за посадою.
92. На резервіста, який займає штатну посаду, під час проходження підготовки чи зборів може бути у зв'язку зі службовою необхідністю покладено тимчасове виконання обов'язків за іншою рівнозначною або вищою посадою у разі тимчасової відсутності або усунення чи відсторонення від посади військовослужбовця чи резервіста, який її займає.
93. Період тимчасового виконання резервістом обов'язків за посадою не може перевищувати 30 днів.
94. Тимчасове виконання обов'язків за посадою покладається на резервіста наказом командира (начальника) військової частини.
95. Для тимчасового виконання обов'язків за посадою може призначатися резервіст, який має військове звання:
1) солдата резерву, сержанта резерву, старшини резерву, - на військову посаду, за якою штатом (штатним розписом) передбачено військове звання відповідно рядового складу, сержантського і старшинського складу;
2) прапорщика резерву, старшого прапорщика резерву, - на військову посаду, за якою штатом (штатним розписом) передбачено військове звання прапорщика, старшого прапорщика або молодшого офіцерського складу;
3) молодшого офіцерського складу, - на військову посаду, за якою штатом (штатним розписом) передбачено військове звання молодшого або старшого офіцерського складу, за умови, що йому не будуть підпорядковані старші за військовим званням;
4) старшого офіцерського складу, - на військову посаду, за якою штатом (штатним розписом) передбачено військове звання старшого офіцерського складу.
96. Резервіст під час проходження підготовки чи зборів може бути направлений у відрядження самостійно або у складі військового підрозділу (команди) з метою:
участі в заходах, пов'язаних із підготовкою військ;
забезпечення охорони, супроводження і доставки військових вантажів, озброєння, військової техніки та інших матеріальних засобів;
супроводження нарочного з таємними документами і матеріалами або як нарочний;
супроводження (у разі потреби) окремих військовослужбовців, призваних на збори військовозобов'язаних і резервістів, у тому числі хворих, або їх команд;
участі в засіданнях суду або у процесуальних діях за викликом органу дізнання чи досудового слідства;
участі у планових заходах (збори, семінари, засідання, наради тощо);
ліквідації наслідків надзвичайної ситуації;
в інших випадках за наказом (розпорядженням) старшого командира (начальника).
97. Резервіст направляється у відрядження за рішенням командира (начальника) військової частини, про що видається відповідний наказ.
98. Резервісту, який направляється у відрядження, видається посвідчення про відрядження встановленого зразка.
99. Резервіст після прибуття до місця призначення зобов'язаний у визначений строк з'явитися до посадової особи, в розпорядження якої він прибув, повідомити командира (начальника) військової частини, в якій він проходить службу у військовому резерві, про прибуття, стати в установленому порядку на облік і виконувати поставлені завдання.
100. Під час прямування до місця відрядження та повернення з нього резервісту заборонено відхилятися від зазначеного у посвідченні про відрядження маршруту або здійснювати самовільні зупинки у проміжних пунктах.
101. Резервіст за наявності поважних причин, що перешкоджають йому своєчасно вибути з місця відрядження до місця служби у військовому резерві, повинен повідомити про це командира (начальника) військової частини, в якій він проходить службу у військовому резерві, через начальника органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України або військового комісара, а в разі їх відсутності - через посадових осіб місцевої державної адміністрації чи місцевого самоврядування із зазначенням причин затримки.
102. У разі втрати в дорозі під час відрядження службових або особистих документів, зброї, іншого військового майна резервіст повинен негайно повідомити про це військового коменданта на транспорті або начальника органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України чи військового комісара, а в разі їх відсутності - посадових осіб органу внутрішніх справ, адміністрації шляхів сполучення або місцевої державної адміністрації чи місцевого самоврядування, а також командира (начальника) військової частини, в якій він проходить службу у військовому резерві.
103. У разі затримки в дорозі під час відрядження з незалежних від резервіста причин він повинен отримати відповідну позначку в посвідченні про відрядження чи довідку про причини затримки у військового коменданта на транспорті або начальника органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України чи військового комісара, а в разі їх відсутності - в адміністрації шляхів сполучення або місцевій державній адміністрації чи органі місцевого самоврядування, а також повідомити командира (начальника) військової частини, в якій він проходить службу у військовому резерві, про затримку.
104. Поважними причинами затримки резервіста у відрядженні понад строк, зазначений у посвідченні про відрядження, вважається хвороба, що позбавила його можливості своєчасно повернутися з відрядження, стихійне лихо, інші надзвичайні ситуації. Причини затримки повинні бути підтверджені відповідними документами.
105. Про затримку резервіста у відрядженні понад строк, зазначений у посвідченні про відрядження, посадова особа, в розпорядження якої він прибув, або начальник органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України чи військовий комісар зобов'язані повідомити командира (начальника) військової частини, який направив резервіста у відрядження, із зазначенням причин затримки.
106. У разі неповернення резервіста з відрядження у строк, зазначений у посвідченні про відрядження, та відсутності повідомлення про причини затримки командир (начальник) військової частини, в якій резервіст проходить службу у військовому резерві, негайно надсилає запит посадовій особі, в розпорядження якої був відряджений резервіст, або начальнику органу управління Військової служби правопорядку у Збройних Силах України чи військовому комісару. Після одержання відповіді на запит про те, що відряджений не прибув до пункту призначення або своєчасно вибув до своєї військової частини, командир (начальник) військової частини організовує розшук резервіста в установленому порядку.
Підготовка, перепідготовка і підвищення кваліфікації резервістів
107. Для резервістів, прийнятих на службу у військовому резерві з числа військовозобов'язаних (у тому числі жінок), які не мають досвіду військової служби, підготовка у навчальних центрах Національної гвардії України є обов'язковою.
Резервісти з числа осіб офіцерського складу, які не мають досвіду військової служби, проходять підготовку при вищих військових навчальних закладах Національної гвардії України.
108. Резервісти, прийняті на службу у військовому резерві з числа військовозобов'язаних (у тому числі жінок), які мають досвід військової служби та прийняті на цю службу не за основною військово-обліковою спеціальністю, проходять перепідготовку у навчальних центрах Національної гвардії України, а резервісти з числа осіб офіцерського складу - при вищих навчальних закладах Національної гвардії України.
109. Резервісти, які прослужили у військовому резерві не менше одного року, можуть підвищувати свою кваліфікацію у зв'язку зі службовою необхідністю.
110. Добір кандидатів для підвищення кваліфікації, в тому числі на їх особисте прохання, здійснюється командирами (начальниками) військових частин.
111. Порядок направлення резервістів для підготовки, перепідготовки, підвищення кваліфікації до вищих військових навчальних закладів та до навчальних центрів Національної гвардії України, перелік спеціальностей, за якими проводиться підготовка, визначаються Головним управлінням Національної гвардії України.
112. Резервісти після закінчення підготовки, перепідготовки, підвищення кваліфікації складають іспити за відповідними навчальними програмами.
Резервістам, які пройшли навчання за програмами підготовки сержантського (старшинського) складу і склали іспити, присвоюється відповідне військове звання у порядку, встановленому цим Положенням.
113. Відрахування резервістів із вищих навчальних закладів, навчальних центрів Національної гвардії України за станом здоров'я в разі виникнення у них під час навчання захворювань здійснюється на підставі висновку начальника медичної служби вищого військового навчального закладу чи навчального центру Національної гвардії України.
Рішення про відрахування резервістів приймаються керівником вищого військового навчального закладу, начальником навчального центру Національної гвардії України.
114. Подальша підготовка резервістів здійснюється на навчальних та перевірочних зборах у складі штатних підрозділів військових частин, в яких вони проходять службу у військовому резерві, за програмами підготовки, у порядку, встановленому Головним управлінням Національної гвардії України.
Звільнення зі служби у військовому резерві
115. Звільнення резервіста зі служби у військовому резерві на підставах, передбачених пунктом 35 цього Положення, здійснюється наказом командира (начальника) військової частини.
Командир (начальник) військової частини у триденний строк після видання наказу про звільнення резервіста зі служби у військовому резерві надсилає витяг із цього наказу та особову справу резервіста до військового комісаріату, в якому резервіст перебуває на військовому обліку.
116. Резервіст, який бажає звільнитися зі служби у військовому резерві, подає по команді рапорт та документи, що підтверджують підстави звільнення. У рапорті зазначаються підстави звільнення зі служби у військовому резерві та військовий комісаріат, в якому резервіст перебуває на військовому обліку.
117. Перед звільненням резервіста уточнюються дані про проходження ним служби у військовому резерві, документально підтверджуються періоди служби.
118. Резервіст за три місяці до досягнення граничного віку перебування у військовому резерві направляється на медичний огляд до військово-лікарської комісії, висновки якої враховуються під час визначення підстав звільнення зі служби у військовому резерві.
119. Днем звільнення резервіста зі служби у військовому резерві є день, визначений у пункті 37 цього Положення, про що зазначається в наказі про звільнення зі служби у військовому резерві. Такий наказ видається на підставі затвердженого акта про прийняття-здавання посади, яку займав резервіст, та/або рапорту безпосереднього начальника.
120. Наказ про застосування до резервіста таких дисциплінарних стягнень, як звільнення зі служби у військовому резерві через службову невідповідність, позбавлення військового звання, є підставою для видання наказу про його звільнення.
121. Резервіста, який підлягає звільненню зі служби у військовому резерві у зв'язку зі скороченням штатів або проведенням організаційних заходів, командир (начальник) військової частини не пізніше ніж за два місяці до скорочення штатів або проведення організаційних заходів письмово попереджує про звільнення. Державній службі зайнятості про звільнення резервіста не повідомляється.
122. Рішення про дальше проходження служби у військовому резерві резервіста, який визнаний військово-лікарською комісією обмежено придатним до проходження служби у військовому резерві в мирний час, приймає командир (начальник) військової частини.
123. За наявності кількох підстав для звільнення, передбачених підпунктами 2 - 5, 9 пункту 35 цього Положення, резервіст може обрати одну з них за бажанням.
Наказом командира (начальника) військової частини до резервіста, який звільняється зі служби у військовому резерві (крім резервістів, які звільняються з підстав, передбачених підпунктами 6, 7, 8, 10 пункту 35, пунктом 68 цього Положення), можуть бути застосовані заохочення, передбачені Дисциплінарним статутом Збройних Сил України.
124. Для резервістів, звільнених зі служби у військовому резерві, які позитивно характеризувалися під час проходження служби у військовому резерві, можуть організовуватись урочисті проводи.
125. Резервіст, стосовно якого прийнято рішення про дострокове розірвання контракту про проходження служби у військовому резерві, має право оскаржити наказ про дострокове розірвання контракту і звільнення зі служби у військовому резерві у порядку, встановленому законодавством. Оскарження наказу не зупиняє його виконання. У разі незаконного звільнення зі служби у військовому резерві резервіст підлягає поновленню на службі у військовому резерві на попередній або за його згодою іншій, не нижчій, ніж попередня, посаді. Період незаконного звільнення зараховується резервісту до строку, встановленого для присвоєння чергового військового звання.
126. У разі незаконного звільнення резервіста зі служби у військовому резерві поновлення його на попередній або іншій, не нижчій, ніж попередня, посаді здійснюється наказом командира (начальника) військової частини, який звільнив резервіста зі служби у військовому резерві.
127. Звільнення зі служби у військовому резерві резервіста, визнаного судом безвісно відсутнім чи оголошеного померлим, здійснюється командувачем Національної гвардії України, Міністром внутрішніх справ України відповідно до їх повноважень на підставі відповідного рішення суду.
Матеріальне та інші види забезпечення
128. Розміри грошового забезпечення і заохочення резервістів та порядок їх виплати встановлюються Кабінетом Міністрів України.
129. Порядок медичного забезпечення резервістів під час проходження підготовки чи зборів визначається МВС України.
130. Під час проходження служби у військовому резерві резервісти забезпечуються військовою формою одягу за встановленими нормами. Для резервістів установлюються передбачені для військовослужбовців Національної гвардії України знаки розрізнення та знаки, що свідчать про їх належність до резервістів. На резервістів поширюються правила носіння військової форми одягу.
131. Харчування резервістів у військових частинах під час проходження підготовки чи зборів здійснюється у порядку та за нормами, встановленими Кабінетом Міністрів України.
132. Фінансове і матеріальне забезпечення заходів, пов'язаних із проходженням служби у військовому резерві, здійснюється за рахунок коштів, передбачених у Державному бюджеті України для Національної гвардії України.
133. Під час проходження підготовки, зборів резервісти несуть відповідальність, передбачену законодавством.
Додаток |
КОНТРАКТ
про проходження громадянином України служби у військовому резерві Національної гвардії України
