|
МІНІСТЕРСТВО РЕГІОНАЛЬНОГО РОЗВИТКУ, БУДІВНИЦТВА ТА ЖИТЛОВО-КОМУНАЛЬНОГО ГОСПОДАРСТВА УКРАЇНИ |
НАКАЗ |
03.09.2012 № 449 |
Про затвердження Методики розрахунку норм питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів на підприємствах водопровідно-каналізаційного господарства
Відповідно до статті 5 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» та статей 5 і 6 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання», з метою забезпечення прозорості при розрахунку витрат на виробництво послуг з питного водопостачання та водовідведення, підвищення ефективності господарської діяльності підприємств водопровідно-каналізаційного господарства, захисту прав споживачів НАКАЗУЮ:
1. Затвердити Методику розрахунку норм питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів на підприємствах водопровідно-каналізаційного господарства, що додається.
2. Визнати таким, що втратив чинність, наказ Міністерства будівництва, архітектури та житлово-комунального господарства України від 11 жовтня 2006 року № 335 «Про затвердження Методики розрахунку норм питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів на підприємствах водопровідно-каналізаційного господарства України», зареєстрований у Міністерстві юстиції України 28 грудня 2006 року за № 1381/13255.
3. Департаменту нормативно-правового регулювання (Татаринцева М.А.) разом з Управлінням водопровідно-каналізаційного господарства (Жученко О.Д.) подати цей наказ в установленому порядку на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.
4. Цей наказ набирає чинності з дня його офіційного опублікування.
5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого заступника Міністра Аліпова О.М.
ПОГОДЖЕНО: |
|
ЗАТВЕРДЖЕНО |
МЕТОДИКА
розрахунку норм питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів на підприємствах водопровідно-каналізаційного господарства
1. Ця Методика встановлює механізм розрахунків норм питомих витрат електричної і теплової енергії на підприємствах, які надають послуги з централізованого водопостачання та водовідведення, з метою створення можливостей застосування економічних важелів керування процесом енергозбереження, планування споживання, а також оцінки ефективності використання електричної і теплової енергії на конкретному підприємстві незалежно від форми власності та підпорядкування (далі - ПВКГ).
2. Ця Методика визначає систему розрахунків питомих витрат електричної і теплової енергії на підприємствах незалежно від форми власності та підпорядкування, які надають послуги з централізованого водопостачання та/або водовідведення, для всіх виробничих процесів в існуючих технологічних умовах конкретного ПВКГ.
3. Термін, використаний в цій Методиці, вживається у такому значенні:
вода дренажна - ґрунтова вода, яка потрапляє в заглиблені виробничі приміщення унаслідок водопроникності стін та підлоги і підлягає відкачуванню з них у систему водовідведення.
Інші терміни вживаються у значеннях, наведених в Законах України «Про питну воду та питне водопостачання», «Про енергозбереження», Водному кодексі України, Загальному положенні про порядок нормування питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів у суспільному виробництві, затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 15 липня 1997 року № 786, Основних положеннях з нормування питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів у суспільному виробництві, затверджених наказом Державного комітету України з енергозбереження від 22 жовтня 2002 року № 112, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 7 листопада 2002 року за № 878/7166.
4. Норма питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів (далі - ПЕР) на підприємствах водопровідно-каналізаційного господарства визначається на натуральну одиницю кожного з видів продукції підприємства, зокрема на 1000 куб.м поданої в систему подачі та розподілу води (далі - ПРВ) питної води або на 1000 куб.м пропущених стічних вод.
5. Нормуванню підлягають усі витрати ПЕР на основні та допоміжні виробничі процеси при оптимальних режимах роботи устаткування ПВКГ, які включають неминучі витрати енергії на:
забір з природних джерел, очищення і постачання споживачам 1000 куб.м питної води;
збирання, транспортування, очищення і скид у природні водні об’єкти 1000 куб. м стічної води.
6. Норми витрат ПЕР розробляються для ПВКГ при споживанні понад 1000 тонн умовного палива за рік.
Норми розробляються з урахуванням заходів з енергозбереження щорічно ПВКГ згідно з цією Методикою на підставі даних за останні три роки роботи підприємства та енергетичного паспорта відповідного підприємства, виданого відповідно до Порядку видачі, оформлення, реєстрації «Енергетичного паспорта підприємства» та оплати послуг при його впровадженні, затвердженого наказом Державного комітету України з енергозбереження від 10 листопада 1998 року № 89, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 18 грудня 1998 року за № 804/3244, з урахуванням стану обладнання, наявної технології та організації виробництва (технологічних графіків роботи тощо).
Питомі витрати ПЕР на комунально-побутові потреби, будівництво (нове будівництво, реконструкцію, реставрацію, капітальний ремонт) споруд і будівель, на монтаж і налагодження обладнання, на науково-дослідні і експериментальні роботи тощо, якщо вони мають допоміжний характер стосовно виробництва основної продукції, враховуються окремо.
7. Норми витрат ПЕР розробляються і затверджуються ПВКГ до 1 березня року, наступного за звітним.
Норми повинні бути диференційовані за підрозділами ПВКГ і кварталами наступного року.
Розробка норм повинна супроводжуватись планом організаційно-технічних заходів з економії ПЕР та реалізації результатів енергетичних обстежень.
Для розроблення ПВКГ норм і нормативів та аналізу енергоспоживання використовуються енергобаланси - система взаємопов’язаних показників, які відображають кількісну відповідність між надходженням та використанням усіх видів ПЕР певним об’єктом (виробничою дільницею, цехом, підприємством, галуззю, регіоном тощо).
8. Норми питомих ПЕР для ПВКГ за формою, наведеною у додатку 1 до цієї Методики, погоджуються Радою міністрів Автономної Республіки Крим, обласними, Київською та Севастопольською міськими державними адміністраціями відповідно до Загального положення про порядок нормування питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів у суспільному виробництві, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 15 липня 1997 року № 786.
9. Контроль за наявністю встановлених норм та питомих витрат ПЕР та їх виконанням здійснюється Державним агентством з енергоефективності та енергозбереження України та його територіальними органами в Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі під час проведення перевірок стану ведення обліку і використання ПЕР на підприємствах відповідно до Положення про Державне агентство з енергоефективності та енергозбереження України, затвердженого Указом Президента України від 13 квітня 2011 року № 462.
10. Установлені для ПВКГ норми питомих витрат ПЕР повинні бути переглянуті достроково на підставі:
змін технологічних процесів або складу і стану технологічного обладнання в підрозділах;
приписів Державного агентства з енергоефективності та енергозбереження України стосовно усунення порушень вимог законодавства щодо ефективного використання ПЕР.
11. Норми питомих витрат ПЕР розробляються розрахунково-аналітичним методом для умов експлуатації насосних та компресорних установок, а для решти виробничих процесів усіх підрозділів ПВКГ - розрахунково-статистичним методом. Розрахунки за допомогою цієї Методики провадять за умов експлуатації технічно справного енергоспоживального обладнання.
12. Норми витрат електричної і теплової енергії класифікуються за такими ознаками:
за ступенем агрегації - на індивідуальні та групові;
за складом витрат - на технологічні та загальновиробничі;
за періодом дії - на річні та квартальні (місячні).
13. Витрати ПЕР на 1000 куб.м поданої в систему ПВКГ питної води або на 1000 куб.м пропущених стічних вод нормуються:
електричної енергії - у кіловат-годинах (кВт·год);
теплової енергії - у гігакалоріях (Гкал);
палива - у кілограмах умовного палива (кг умовного палива).
14. Норми питомих витрат ПЕР необхідно розробляти для підрозділів підприємства з відповідним комплексом виробничих процесів:
забір води з природних поверхневих або підземних джерел;
очищення та інша обробка природної води для доведення її до питної якості;
подавання питної води в розподільну мережу населених пунктів;
витрати на транспортування води до споживачів;
витрати допоміжних технологічних служб водопостачання (адміністративних, ремонтних, транспортних, складських тощо).
збирання та транспортування стічних вод на очисні споруди;
приймання, очищення, знезараження стічних вод і скидання їх у природні водоймища;
витрати допоміжних технологічних служб каналізації (адміністративних, ремонтних, транспортних, складських тощо).
15. Коригування встановлених норм питомих витрат допускається при зміні обсягів виробництва, впливу погодних та інших факторів об’єктивного характеру з урахуванням результативного впливу цих факторів на основі міжгалузевих, галузевих та регіональних методик згідно із Загальним положенням про порядок нормування питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів у суспільному виробництві, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 15 липня 1997 року № 786.
У технологічних підрозділах підприємств, у яких виявлено перевищення фактичних витрат ПЕР над розрахунковими, повинні бути розроблені і затверджені керівником підприємства відповідні заходи щодо зниження витрат ПЕР і строки їх виконання.
16. Структура споживачів електричної енергії на ПВКГ наведена у додатку 2 до цієї Методики.
17. Загальновиробничі норми питомих витрат електричної енергії для ПВКГ або їх структурних підрозділів визначаються за формулою
ΣWосн | - | загальні (річні) витрати електричної енергії на основні технологічні та виробничі процеси і потреби, кВт·год; | |
- | загальні (річні) витрати електричної енергії на допоміжні технологічні та виробничі процеси і потреби, кВт·год; | ||
- | загальні (річні) втрати електричної енергії в розподільних мережах і силових трансформаторах, що знаходяться на балансі ПВКГ, кВт·год; | ||
- | планова кількість питної води, поданої в систему ПРВ, або кількість пропущених через очисні споруди стічних вод у розрахунковому році, тис. куб.м. |
18. Річні витрати електричної енергії на підйом і подачу питної, технічної або стічної води насосними агрегатами всіх призначень (Wн) визначаються за формулою
γ = 1000 ÷ 1016 кг/м3 | - | питома вага рідини, що перекачується (за даними аналізу); | |
- | запланований на розрахунковий рік об’єм перекачаної рідини, куб.м; | ||
- | розрахунковий напір під час роботи насоса, м; | ||
- | коефіцієнт корисної дії (ККД) насоса, береться за паспортними даними або за даними про відцентрові насоси для прісної води та каналізаційних стічних вод, що знаходяться в експлуатації, наведеними у додатку 3 до цієї Методики; | ||
- | ККД електродвигуна, береться за паспортними даними абоза даними, наведеними у додатку 3 до цієї Методики; | ||
- | коефіцієнт перерахунку потужності насосних агрегатів з кг·м/с в кВт. |
ККД насосів (ηн) визначається за формулою
ηп | - | паспортний ККД насоса; | |
- | зниження ККД після проведення більше трьох капітальних ремонтів (по 1,5 % зниження на кожен наступний ремонт); | ||
- | зниження ККД унаслідок напрацювання після останнього капітального ремонту. |
В об’єм рідини, що перекачується, повинні включатись технологічні витрати та втрати води, що обумовлені виробництвом, відповідно до Галузевих технологічних нормативів використання питної води на підприємствах водопровідно-каналізаційного господарства України, затверджених наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 17 лютого 2004 року № 33, зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 7 грудня 2004 року за № 1557/10156, та Порядку розроблення та затвердження технологічних нормативів використання питної води, затвердженого наказом Державного комітету України з питань житлово-комунального господарства від 15 листопада 2004 року № 205, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 7 грудня 2004 року за № 1556/10155.
Розрахунковий напір під час роботи насосів у системах водопостачання і водовідведення визначається на підставі гідравлічних розрахунків (з урахуванням п’єзометричних позначок елементів системи, навантажень на трубопроводи, їх протяжності та діаметрів, а також фактичних значень гідравлічного опору трубопроводів).
Технічні характеристики насосів вітчизняного виробництва можуть повністю відновлюватися під час проведення перших трьох капітальних ремонтів.
Після кожного наступного капітального ремонту внаслідок зносу корпусних деталей робочі параметри насосів (у тому числі ККД) знижуються на 1-2% на кожен ремонт (у середньому 1,5%) від паспортних показників.
19. За час роботи між капітальними ремонтами ККД насосів знижується. Розрахунок зниження ККД (ηнап) здійснюється за графіком зниження ККД насоса після капітального ремонту залежно від напрацювання (годин) і числа обертів за хвилину, наведених у додатку 4 до цієї Методики, залежно від напрацювання (тис. годин) після останнього капітального ремонту для насосів з різним числом обертів.
Забороняється експлуатація насосів, у яких розрахунковий або фактичний ККД знижений більше ніж до:
55% - для насосів, що працюють на питній воді;
50% - для насосів, що працюють на стічній воді.
а) для горизонтальних і вертикальних насосів, що працюють на питній воді або технічній воді, - 5000 год/рік; міжремонтний строк - 4 роки;
б) для горизонтальних і вертикальних насосів, що працюють на стічних або дренажних водах, - 4000 год/рік; міжремонтний строк - 3 роки;
в) для занурених і штангових насосів, що працюють у свердловинах на питній воді, - 8000 год/рік; міжремонтний строк - 2 роки.
20. При експлуатації насосів, що працюють безпосередньо на мережу водопостачання, виникають додаткові витрати електроенергії, не враховані у формулі (2), унаслідок їх роботи під час мінімального водоспоживання в режимах, близьких до холостого ходу (Wхх). Ці витрати визначаються за формулою
Тхх | - | річний орієнтовний строк роботи насосів у період мінімального водоспоживання (у середньому 4 год/добу), год; | |
- | середня загальна встановлена потужність насосного обладнання, що працює за графіком у період мінімального водоспоживання, кВт; | ||
- | коефіцієнт завантаження насосного обладнання на режимах, близьких до холостого ходу. |
21. При експлуатації насосів водозабірних свердловин (Wс) враховуються додаткові витрати електроенергії на генеральну перевірку (дезінфекцію, промивання, визначення дебіту та динамічного рівня), що визначаються за формулою
Тгп = 72 год | - | середній річний строк роботи свердловини для технологічних потреб; | |
- | загальна встановлена потужність насосного обладнання свердловин, що працюють (за паспортом підприємства), кВт; | ||
- | коефіцієнт завантаження насоса свердловини при перевірці. |
22. Річні витрати електроенергії на відкачування дренажних вод і технологічних витоків (Wдр) із заглиблених насосних станцій або споруд визначаються за формулою
γ = 1002 ÷ 1016 кг/куб.м | - | питома вага дренажних вод (за даними хіманалізу); | |
- | річний об’єм надходження ґрунтових вод і витоків; | ||
qдр = 0,003 × куб.м/доб/м2 | - | норма надходження ґрунтових вод через змочену поверхню стін і підлоги заглиблених насосних станцій або споруд; | |
- | загальна змочена поверхня стін і підлог, м2; | ||
- | середній виток з одного ущільнення на валу насоса; | ||
- | загальна кількість ущільнень на валах насосів, що одночасно працюють; | ||
- | висота підйому дренажних вод під час відкачування, м; | ||
- | коефіцієнт запасу на неврахований приплив ґрунтових вод; | ||
- | середній ККД дренажних насосів. |
23. Річні витрати електроенергії на подачу повітря для очищення стічних вод в аеротенках (Wоч) визначаються за формулою
qair | - | питомі витрати повітря для очищення стічних вод в аеротенках, куб.м/куб.м стічних вод (беруться за технологічним регламентом експлуатації аеротенків у межах 5,0 - 12,0 куб.м/куб.м); | |
- | річний об’єм стічних вод, що підлягають очищенню, куб.м; | ||
- | установлена потужність електродвигунів повітродувок або компресорів, кВт; | ||
- | коефіцієнт завантаження електродвигуна повітродувки; | ||
- | продуктивність повітродувки, м3/год (за даними щорічних випробувань). |
24. Річні витрати електричної енергії на освітлення (Wос) визначаються за формулою
Kп | - | коефіцієнт використання потужності освітлювальних приладів, наведений у додатку 5 до цієї Методики; | |
- | кількість годин роботи освітлювальних приладів на рік, наведена у додатку 5 до цієї Методики; | ||
- | установлена потужність освітлювальних приладів, кВт; | ||
- | коефіцієнт, що враховує втрати в пускорегулювальній апаратурі під час використання люмінесцентних ламп. |
25. Річні витрати електроенергії на примусову (витяжну і припливну) вентиляцію виробничих приміщень визначаються за формулою
ni | - | кратність повітрообміну за годину для приміщень, наведена у додатках 6, 7 до цієї Методики; | |
- | питома витрата електроенергії на перекачування повітря, кВт·год/1000 куб.м (береться: qi = 0,5 ÷ 0,6 кВт·год/1000 куб.м для вентиляторів низького тиску при ni = 1 ÷ 3; qi = 0,7 ÷ 0,8 кВт·год/1000 куб.м для вентиляторів середнього тиску при ni = 4 ÷ 6; qi = 0,9 ÷ 1,0 кВт·год/1000 куб.м для вентиляторів високого тиску при ni ≥ 7); | ||
- | розрахунковий об’єм повітря в приміщенні відповідного призначення, тис. м3; | ||
- | кількість годин роботи на рік, наведена у додатку 5 до цієї Методики; | ||
- | коефіцієнт для приміщень тільки з витяжною вентиляцією; 2 - коефіцієнт для приміщень з витяжною і припливною вентиляцією. |
26. Річні витрати електроенергії на допоміжні технологічні та виробничі процеси і потреби для електроспоживачів, не зазначених у пунктах 20-25 цієї Методики, визначаються за формулою
N | - | загальна потужність електроспоживачів одного призначення, що входять до структури підприємства, згідно з табл. 1, кВт; | |
- | кількість годин роботи на рік обладнання даного призначення; | ||
- | коефіцієнт використання потужності робочих одиниць обладнання, наведений у таблиці 2 додатка 8 до цієї Методики. |
27. Річні втрати електричної енергії в силових трансформаторах (Wтр) визначаються за формулою
ΔРхх | - | втрати холостого ходу трансформатора, кВт (беруться за паспортними даними); | |
- | кількість приєднань трансформатора до електромережі за звітний період або рік; | ||
- | втрати короткого замикання, кВт (беруться за паспортними даними); | ||
- | фактичне навантаження на трансформатор, кВА; | ||
- | номінальна потужність трансформатора (береться за паспортними даними), кВА; | ||
- | річна фактична тривалість робіт трансформатора під навантаженням (береться за графіком робіт), год. |
28. Річні втрати електричної енергії в розподільних мережах, які необхідно визначати для розрахунку загальновиробничих норм, складаються з їх втрат у лініях, що живлять окремі підрозділи підприємства, визначаються за формулою
I | - | середня квадратична величина струму у фазі лінії, А; | |
- | активний опір однієї фази лінії, Ом; | ||
- | кількість годин роботи лінії на рік. |
29. Структура споживачів теплової енергії на ПВКГ наведена у додатку 9 до цієї Методики.
30. Загальновиробничі норми витрат теплової енергії ПВКГ і їх структурних підрозділів визначаються за формулою
ΣАоп | - | загальні (річні) витрати теплової енергії на опалення і природну витяжну вентиляцію адміністративних, побутових і допоміжних виробничих приміщень, Гкал; | |
- | загальні (річні) витрати теплової енергії на підігрівання повітря під час припливно-витяжної вентиляції виробничих приміщень, Гкал; | ||
- | загальні (річні) додаткові витрати теплової енергії на гаряче водопостачання, обігрів метантенків тощо, Гкал; | ||
- | загальні втрати (річні) теплової енергії у власних теплових мережах, Гкал/рік; | ||
- | загальні (річні) тепловиділення технологічного устаткування, яке використовується для опалення виробничих приміщень, Гкал. |
31. Річні витрати теплової енергії на опалення і природну витяжну вентиляцію приміщень (Аоп) беруться за даними проектної документації або розраховуються за укрупненими вимірниками, наведеними у таблиці 1 додатка 8 до цієї Методики.
При розрахунках річних витрат теплової енергії для будівель, що містять приміщення різного призначення (з різними вимогами до внутрішньої температури і вентиляції), загальні витрати теплової енергії складаються з витрат на опалення і вентиляцію окремих приміщень, розрахованих відповідно до їх вимог.
Розрахунки виконуються за формулою
V | - | будівельний об’єм будівлі (споруди) за зовнішнім обміром, м3; | |
- | тривалість опалювального сезону, діб, наведена у додатку 10 до цієї Методики; | ||
- | тривалість опалення на добу; | ||
- | питома теплова характеристика будівлі на опалення, Ккал/куб.м·год·0С, наведена у таблиці 1 додатка 8 до цієї Методики; | ||
- | питома теплова характеристика будівлі на вентиляцію, Ккал/куб.м·год·0С, наведена у таблиці 1 додатка 8 до цієї Методики; | ||
- | поправочний коефіцієнт на зміну питомої теплової характеристики будівлі, наведений у таблиці 2 додатка 8 до цієї Методики; | ||
- | середня розрахункова температура опалюваного приміщення, 0С, наведена у додатках 6, 7, 8 до цієї Методики; | ||
- | середня температура опалювального періоду, 0С, наведена у додатку 6 до цієї Методики; | ||
- | середня розрахункова температура на вентиляцію, 0С, наведена у додатку 10 до цієї Методики. |
32. Річні витрати теплової енергії на підігрівання повітря під час припливно-витяжної вентиляції виробничих приміщень (Авен) визначаються за формулою
V | - | будівельний об’єм приміщення, що провітрюється, куб.м; | |
- | тривалість опалювального сезону, діб, наведена у додатку 10 до цієї Методики; | ||
- | тривалість роботи вентиляції на добу, год; | ||
- | кількість обмінів повітря в приміщенні за годину, наведена у додатках 5, 6 до цієї Методики; | ||
- | питома теплоємність повітря; | ||
- | середня розрахункова температура опалюваного приміщення, 0С, наведена у додатках 6, 7, 8 до цієї Методики; | ||
- | середня температура опалювального періоду, 0С, наведена у додатку 10 до цієї Методики. |
33. Річні витрати теплової енергії на гаряче водопостачання (Агв) визначаються за формулою
N1 | - | середня кількість робітників, що користуються душем за добу, осіб; | |
- | середня кількість робітників і службовців, що користуються туалетом і умивальниками за добу, осіб; | ||
- | витрати води на 1 особу при користуванні душем; | ||
- | витрати води на 1 особу при користуванні умивальником; | ||
- | витрати гарячої води на прання спецодягу; | ||
- | кількість спецодягу, що підлягає пранню, кг/доб; | ||
- | температура гарячої води після змішувача в душі або умивальнику; | ||
- | температура гарячої води при пранні; | ||
- | середня річна температура холодної водопровідної води (при відсутності даних береться: узимку - 5 0С, улітку - 15 0С); визначається за формулою |
Т | - | тривалість опалювального періоду, діб, наведена у додатку 6 до цієї Методики. |
34. Річні витрати теплової енергії для обігріву метантенків (Ам) визначаються за формулою
Qд | - | добова доза завантаження метантенків (за даними експлуатації), куб.м/добу; | |
- | розрахункова температура в метантенку (для мезофільного процесу бродіння осаду - 33 0С, для термофільного процесу - 53 0С); | ||
- | середньорічна температура осаду, що подається до метантенку; | ||
- | теплоємність осаду; | ||
- | коефіцієнт тепловтрат для заглиблених метантенків. |
35. Втрати теплової енергії у власних теплових мережах визначаються на підставі випробувань. Тимчасово до їх проведення дозволяється приймати величину цих втрат у частках від кількості поданої теплової енергії по теплотрасі протяжністю:
до 500 м - 2,9% на всю протяжність;
до 1000 м і більше - 0,6% на кожні 100 м, але не більше 13% на всю довжину.
36. Розрахунок виділень теплової енергії технологічним устаткуванням.
Теплова енергія, що виділяється під час роботи електродвигунів технологічного устаткування, повинна враховуватись при розрахунках опалення цих приміщень в опалювальний період та при розрахунках витрат електричної енергії на вентиляцію в теплий період.
Під час експлуатації метантенків виділяється біогаз, що може бути використаний як паливо в котельних установках.
Розрахунок теплових виділень технологічного устаткування (Атех) виконується за формулою
860 | - | коефіцієнт перерахунку електричної енергії (кВт·год) в теплову (Ккал); | |
- | установлена потужність технологічного устаткування (з паспорта підприємства), кВт; | ||
- | кількість годин роботи технологічного устаткування за опалювальний період, годин; | ||
- | середній коефіцієнт завантаження устаткування; | ||
- | середній ККД електродвигунів (з паспортних даних). |
Розрахунок теплової енергії, яка може бути одержана під час спалювання біогазу (Абг), виконується за формулою
q | - | теплова здатність біогазу, Ккал/м3 (береться 5000 Ккал/м3); | |
- | добова доза завантаження метантенків (за даними експлуатації), куб.м/доб; | ||
- | вологість завантаженого осаду (за даними хіманалізу) у межах 0,93-0,97; | ||
- | зольність завантаженого осаду (за даними хіманалізу) у межах 0,28-0,32; | ||
- | розпад беззольних речовин завантаженого осаду (на підставі даних хімічного аналізу осадів) у межах 0,42-0,45. |
37. Розрахунок необхідної кількості умовного палива для забезпечення потреб у тепловій енергії підприємства в цілому за наявності власної котельної установки (або по окремих його підрозділах) виконується за формулою
Вум | - | річна розрахункова потреба в умовному паливі, кг; | |
- | загальні (річні) розрахункові витрати теплової енергії по підприємству в цілому (або по окремих його підрозділах), Ккал; | ||
- | теплотворна здатність умовного палива; | ||
- | ККД власної котельної установки (за паспортними даними). |
Додаток 1 |
ПОГОДЖЕНО: | ЗАТВЕРДЖЕНО: |
_____________________________________ | |
______________________________________ |
ЗАГАЛЬНОВИРОБНИЧІ НОРМИ
питомих витрат паливно-енергетичних ресурсів (ПЕР) на 20__ рік
___________________________________________________________________
(найменування підприємства, місцезнаходження)
Продукція, послуги за формою 11-МТП | Обсяг виробництва продукції (за роками) | Паливо (кг умовного палива/1000 м3) | Теплова енергія (Гкал/1000 м3) | Електроенергія (кВт·год/1000 м3) | ||||||||||
код | найменування | одиниця виміру | попередній 20__ | поточний (звітний) 20__ | плановий 20__ | попередній | поточ ний (звітний) | плановий | попередній | поточний (звітний) | плановий | попередній | поточний (звітний) | плановий |
41.00.20 | Послуги з розподі лу води | тис. м3/рік | ||||||||||||
41.00.12.200 | Вода стічна очищена | тис. м3/рік | ||||||||||||
М.П. | ___________________ | ____________ | ______________________ |
Додаток 2 |
СТРУКТУРА
споживачів електричної енергії
№ з/п | Найменування підрозділів, об’єктів | Найменування електроспоживачів |
1 | 2 | 3 |
Підрозділи, що використовують основні технологічні та виробничі процеси | ||
1 | Насосні станції всіх призначень | Основні насосні агрегати |
2 | Очисні споруди водопроводу | Насоси промивні |
3 | Очисні споруди каналізації | Обладнання для механічного очищення стоків (решітки, дробарки, пісколовки, мулові насоси тощо) |
4 | Повітродувні (компресорні) станції | Повітродувні (компресорні) агрегати |
5 | Станції знезараження | Випаровувачі хлору |
Підрозділи, що використовують допоміжні технологічні та виробничі процеси | ||
1 | Котельні установки | Насоси циркуляційні |
2 | Майстерні, гаражі | Металообробне устаткування |
3 | Адміністративні та побутові будівлі | Вентиляція та кондиціонування повітря |
Додаток 3 |
ДАНІ
про відцентрові насоси для прісної води та каналізаційних стічних вод, що знаходяться в експлуатації
Тип, марка насоса | Параметри насосів | Параметри електричних двигунів | |||||
подача, м3/год | напір, м | ККД, % | потужність, кВт | частота обертання, об/хв | ККД, % | сos φ | |
1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 |
1. Для прісних вод | |||||||
К 45/30 | 45 | 30 | 72 | 7,5 | 3000 | 87 | 0,88 |
К 45/55 | 45 | 55 | 70 | 15,0 | 3000 | 88 | 0,91 |
К 90/20 | 90 | 20 | 75 | 7,5 | 3000 | 87 | 0,88 |
К 90/35 | 90 | 35 | 72 | 15,0 | 3000 | 88 | 0,91 |
К 90/55 | 90 | 55 | 74 | 22,0 | 3000 | 88 | 0,91 |
К 90/85 | 90 | 85 | 72 | 45,0 | 3000 | 91 | 0,9 |
К 160/30 | 160 | 30 | 75 | 30,0 | 3000 | 91 | 0,9 |
К 290/30 | 290 | 30 | 76 | 37,0 | 3000 | 90 | 0,9 |
Д 200-36 | 200 | 36 | 72 | 37,0 | 1500 | 90 | 0,89 |
Д 200-95 | 200 | 95 | 70 | 110 | 3000 | 91 | 0,89 |
Д 250-130 | 250 | 130 | 71 | 160 | 3000 | 92 | 0,9 |
Д 320-50 | 320 | 50 | 72 | 75 | 1500 | 93 | 0,9 |
Д 320-70 | 320 | 70 | 78 | 90 | 3000 | 92 | 0,9 |
Д 500-65 | 500 | 65 | 76 | 160 | 1500 | 93 | 0,91 |
Д 630-90 | 630 | 90 | 75 | 250 | 1500 | 94 | 0,92 |
Д 630-120 | 630 | 120 | 74 | 400 | 1500 | 94 | 0,92 |
Д 800-57 | 800 | 57 | 82 | 250 | 1500 | 94 | 0,92 |
Д 1250-65 | 1250 | 65 | 86 | 320 | 1500 | 94 | 0,92 |
Д 1250-125 | 1250 | 125 | 76 | 630 | 1500 | 95 | 0,93 |
Д 1600-90 | 1600 | 90 | 87 | 500 | 1500 | 95 | 0,93 |
Д 2000-100 | 2000 | 100 | 75 | 800 | 1000 | 96 | 0,93 |
Д 2500-62 | 2500 | 62 | 87 | 500 | 1000 | 94 | 0,92 |
Д 3200-75 | 3200 | 75 | 87 | 800 | 1000 | 96 | 0,93 |
Д 4000-95 | 4000 | 95 | 88 | 1250 | 1000 | 96 | 0,93 |
Д 5000-32 | 5000 | 32 | 88 | 630 | 750 | 94 | 0,92 |
Д 6300-27 | 6300 | 27 | 88 | 630 | 750 | 94 | 0,92 |
Д 6300-80 | 6300 | 80 | 88 | 1600 | 750 | 95 | 0,93 |
Д 12500-24 | 12500 | 24 | 88 | 1250 | 500 | 93 | 0,92 |
2. Для стічних вод | |||||||
ФГ 29/40 | 29 | 40 | 62 | 10 | 3000 | 88 | 0,9 |
ФГ 51/58 | 51 | 58 | 64 | 22 | 3000 | 88 | 0,91 |
ФГ (ФВ) 81/18 | 81 | 18 | 65 | 10 | 1500 | 87 | 0,87 |
ФГ 81/31 | 81 | 31 | 64 | 17 | 1500 | 89 | 0,86 |
ФГ 115/38 | 115 | 38 | 66 | 30 | 3000 | 90 | 0,9 |
ФГ 144/10,5 | 144 | 10,5 | 64 | 10 | 1000 | 86 | 0,86 |
ФГ (ФВ) 144/46 | 144 | 46 | 63 | 40 | 1500 | 91 | 0,9 |
ФГ 216/24 | 216 | 24 | 65 | 37 | 1500 | 90 | 0,89 |
ФГ 450/22,5 | 450 | 22,5 | 66 | 75 | 1500 | 93 | 0,9 |
ФГ 450/57,5 | 450 | 57,5 | 65 | 132 | 1500 | 93 | 0,9 |
СД 450/95-2 | 450 | 95 | 67 | 250 | 1500 | 94 | 0,92 |
СД 800/32 | 800 | 32 | 66 | 160 | 1000 | 93 | 0,9 |
СД 2400/75 | 2400 | 75 | 67 | 800 | 750 | 94 | 0,91 |
СДВ 2700/26,5 | 2700 | 26,5 | 74 | 400 | 750 | 95 | 0,91 |
СДВ 4000/28 | 4000 | 28 | 72 | 630 | 375 | 94 | 0,92 |
СДВ 7200/29 | 7200 | 29 | 74 | 1000 | 500 | 95 | 0,93 |
СДВ 9000/63 | 9000 | 63 | 80 | 2000 | 500 | 95 | 0,92 |
ФВ 22700/63 | 22700 | 63 | 78 | 5000 | 333 | 95 | 0,93 |
3. Для свердловин | |||||||
ЭЦВ 6-4-130 | 4 | 130 | 68 | 2,8 | 3000 | 84 | 0,88 |
ЭЦВ 6-4-190 | 4 | 190 | 70 | 4,5 | 3000 | 86 | 0,89 |
ЭЦВ 6-6,3-85 | 6,3 | 85 | 70 | 2,8 | 3000 | 84 | 0,88 |
ЭЦВ 6-6,3-125 | 6,3 | 125 | 70 | 4,5 | 3000 | 86 | 0,89 |
ЭЦВ 6-10-50 | 10 | 50 | 70 | 2,8 | 3000 | 84 | 0,88 |
ЭЦВ 6-10-80 | 10 | 80 | 70 | 4,5 | 3000 | 86 | 0,89 |
ЭЦВ 6-10-110 | 10 | 110 | 70 | 5,5 | 3000 | 87 | 0,91 |
ЭЦВ 6-10-140 | 10 | 140 | 70 | 8 | 3000 | 87 | 0,88 |
ЭЦВ 6-10-185 | 10 | 185 | 70 | 8 | 3000 | 87 | 0,88 |
ЭЦВ 6-10-235 | 10 | 235 | 70 | 11 | 3000 | 88 | 0,9 |
ЭЦВ 6-16-50 | 16 | 50 | 71 | 4,5 | 3000 | 86 | 0,89 |
ЭЦВ 6-16-75 | 16 | 75 | 71 | 5,5 | 3000 | 87 | 0,91 |
ЭЦВ 6-16-140 | 16 | 140 | 71 | 11 | 3000 | 88 | 0,9 |
ЭЦВ 6-16-160 | 16 | 160 | 71 | 16 | 3000 | 88 | 0,91 |
ЭЦВ 8-25-100 | 25 | 100 | 72 | 11 | 3000 | 88 | 0,9 |
ЭЦВ 8-25-150 | 25 | 150 | 72 | 16 | 3000 | 88 | 0,91 |
ЭЦВ 10-63-65 | 63 | 65 | 70 | 22 | 3000 | 88 | 0,91 |
ЭЦВ 10-63-110 | 63 | 110 | 70 | 32 | 3000 | 88 | 0,9 |
ЭЦВ 10-63-150 | 63 | 150 | 70 | 45 | 3000 | 91 | 0,9 |
ЭЦВ 10-63-270 | 63 | 270 | 70 | 65 | 3000 | 91 | 0,92 |
ЭЦВ 10-63-60 | 120 | 60 | 71 | 32 | 3000 | 90 | 0,9 |
ЭЦВ 10-160-35 | 160 | 35 | 72 | 22 | 3000 | 88 | 0,91 |
ЭЦВ 12-160-65 | 160 | 65 | 72 | 45 | 3000 | 91 | 0,9 |
ЭЦВ 12-160-100 | 160 | 100 | 72 | 65 | 3000 | 91 | 0,92 |
ЭЦВ 12-160-140 | 160 | 140 | 72 | 90 | 3000 | 92 | 0,9 |
ЭЦВ 12-210-25 | 210 | 25 | 73 | 22 | 3000 | 88 | 0,91 |
ЭЦВ 14-210-300 | 210 | 300 | 75 | 250 | 3000 | 92 | 0,9 |
ЭЦВ 16-375-175 | 375 | 175 | 80 | 250 | 3000 | 92 | 0,9 |
4. Для прісних вод (багатоступеневі) | |||||||
ЦН 400-105 | 400 | 105 | 79 | 200 | 1500 | 94 | 0,92 |
ЦН 400-210 | 400 | 210 | 76 | 400 | 1500 | 95 | 0,92 |
ЦН 900-310 | 900 | 310 | 75 | 1300 | 1500 | 96 | 0,91 |
ЦН 1000-180 | 1000 | 180 | 77 | 630 | 1500 | 95 | 0,93 |
ЦН 3000-197 | 3000 | 197 | 75 | 2500 | 1000 | 96 | 0,92 |
Додаток 4 |
ЗНИЖЕННЯ ККД НАСОСА
після капітального ремонту залежно від напрацювання (годин) і числа обертів за хвилину
Додаток 5 |
КІЛЬКІСТЬ
годин роботи різного технологічного обладнання та коефіцієнти використання потужності робочих одиниць
№ з/п | Найменування та призначення обладнання | Кількість годин роботи, Т | Коефіцієнти використання потужності робочих одиниць обладнання, Кп | ||
на добу | на рік | ||||
1 | Основне технологічне обладнання (насосні, повітродувні агрегати тощо) | Розрахункова за звітними даними виробництва та технологічними режимами роботи | 0,6-0,9 | ||
2 | Допоміжне технологічне обладнання (збуджувачі синхронних двигунів, частотні перетворювачі; насоси охолодження, мастилозмащення) | 0,7-0,85 | |||
3 | Основне і допоміжне технологічне обладнання безперервної дії (вентиляція, знезараження, електро- і біокаогулятори, силові трансформатори, циркуляційні насоси тощо) | 24 | 8760 | 0,6-0,85 | |
4 | Основне і допоміжне обладнання циклічної дії (згущувачі, мулові насоси, обробка осадів тощо) | 10 | 3650 | 0,6-0,85 | |
5 | Основне і допоміжне обладнання періодичної дії (решітки, дробарки тощо) | 6 | 2190 | 0,6-0,8 | |
6 | Верстатне обладнання майстерень і гаражів | 4 | 1460 | 0,6-0,8 | |
7 | Підйомно-транспортне обладнання | 0,5 | 180 | 0,6-0,8 | |
8 | Електроприводи запірно-регулювальної арматури | 1 | 365 | 0,5-0,7 | |
9 | Зовнішнє освітлення | 8 | 2920 | 0,7-0,9 | |
10 | Внутрішнє освітлення виробничих приміщень з недостатнім природним освітленням | 20 | 7300 | 0,8-1,0 | |
11 | Внутрішнє освітлення і вентиляція заглиблених насосних станцій і підвальних виробничих приміщень | 24 | 8760 | 0,9-1,0 | |
12 | Внутрішнє освітлення і вентиляція допоміжних виробничих та побутових приміщень | 10 | 3650 | 0,8-0,9 | |
13 | Внутрішнє освітлення адміністративних приміщень | 4 | 1460 | 0,8-0,9 | |
14 | Котельне і опалювальне обладнання (димососи, наддувні вентилятори, насоси циркуляційні та підживлювальні, кондиціонери, електроопалення, притокова вентиляція) | 24 (в опалюва- льний період) | Розрахун- кова за даними додатка 5 | 0,7-0,85 | |
Додаток 6 |
ПОКАЗНИКИ
для розрахунку витрат теплової енергії на опалення та вентиляцію виробничих приміщень і споруд водопостачання
№ з/п | Споруди і приміщення | Температура повітря tвн, 0С | Кратність повітрообміну | |
приплив | витяг | |||
1 | Машинні зали водозабірних споруд | 5 | 1 | 1 |
2 | Машинні зали насосних станцій | 5 | За розрахунком на тепловиділення, але не менше 3 | |
3 | Станції водопідготовки: | 5 | За розрахунком на вологовиділення, але не менше 3 | |
б) відділення фільтрувального залу | 5 | Те саме | ||
в) хлордозаторна, озонаторна | 16 | 6 | 6 | |
г) дозаторна аміаку | 16 | 6 | 6 | |
4 | Відділення реагентного господарства для приготування розчинів: | 16 | 3 | 3 |
б) хлорного заліза, гіпохлориту | 16 | 6 | 6 | |
5 | Склади реагентів: | 5 | За розрахунком на вологовиділення, але не менше 3 | |
б) рідкого хлору | * | 6 | 6+6 аварійна | |
в) рідкого хлору (ті, що не опалюються) | - | 6 | 6+6 аварійна | |
г) аміаку | Не опалюються | - | 6 | |
ґ) активованого вугілля, фосфатів, сульфовугілля, поліакриламіду, рідкого скла, фторовміщувальних реагентів | 5 | 3 | 3 | |
д) сірчаної кислоти | 5 | 6 | 6 | |
е) хлорного заліза | 5 | 6 | 6 | |
За наявності у виробничих приміщеннях обслуговуючого персоналу температура повітря в них повинна бути не менше 16 0С.
Температуру повітря в приміщеннях, де є великі водні поверхні, належить брати не менше ніж на 2 0С вище температури водної поверхні.
__________
*У приміщеннях складів рідкого хлору опалення, як правило, не передбачається. За наявності у видатковому складі хлору, крім тари з рідким хлором, технологічного обладнання, пов’язаного з експлуатацією хлорного господарства, треба передбачати опалення для забезпечення розрахункової температури повітря 5 0С.
Додаток 7 |
ПОКАЗНИКИ
для розрахунку витрат теплової енергії на опалення та вентиляцію виробничих приміщень і споруд каналізації
Споруди і приміщення | tвн, 0С | Кратність обміну повітря за 1 год. | |
приплив | витяжка | ||
1. Машинні зали каналізаційних насосних станцій для перекачування: | 5 | За розрахунками на видалення теплонадлишків, але не менше 3 | |
б) виробничих агресивних або вибухонебезпечних стічних вод | 5 | * | |
2. Приймальні резервуари та приміщення решіток насосних станцій для перекачування: | 5 | 5 | 5 |
б) виробничих агресивних або вибухонебезпечних стічних вод | 5 | * | |
3. Повітродувна станція | 5 | За розрахунками на видалення теплонадлишків | |
4. Будівля решіток | 5 | 5 | 5 |
5. Біофільтри (аерофільтри) в будівлях | ** | З розрахунку на видалення вологи, але не менше 3 | |
6. Аеротенки в будівлях | Те саме | Те саме | |
7. Метантенки: | 5 | 12 (плюс 8-кратна, необхідність якої визначається проектом) | |
б) інжекторна, газовий кіоск | 5 | 12 | 12 |
8. Цех механічного зневоднення | 16 | За розрахунком на вологовиділення, але не менше 3 | |
9. Реагентне господарство для приготування розчину: | 16 | 6 | 6 |
б) вапняного молока, суперфосфату, аміачної селітри, соди кальцинованої, поліакриламіду | 16 | 3 | 3 |
10. Склади: |
|
|
|
За наявності у виробничих приміщеннях обслуговуючого персоналу температура повітря в них повинна бути не менше 16 0С.
__________
*Повітрообмін потрібно брати за розрахунком. При відсутності даних про кількість шкідливих речовин у повітрі приміщень припускається визначати кратність повітрообміну на підставі відомчих норм основного виробництва, від якого надходять стічні води.
**Температуру повітря належить брати не менше ніж на 2 0С вище температури стоків.
Додаток 8 |
УКРУПНЕНІ ВИМІРНИКИ ВИТРАТ
теплової енергії на опалення і природну витяжну вентиляцію адміністративних, побутових і виробничих приміщень на об’єктах ВКГ
Призначення будівель і споруд | Об’єм V (за зовнішніми обмірами), тис. м3 | Питома характеристика, Ккал/м3 за 1 год·0С | Розрахункова температура приміщення, tвн | |||
на опалення, qо | на вентиляцію, qв | |||||
до 1980 року | після 1981 року | до 1980 року | після 1981 року | |||
Адміністративні і побутові | 0,5-1,0 | 0,55 | 0,58 | 0,16 | 0,16 | 18 |
1,1-2,0 | 0,45 | 0,5 | 0,14 | 0,14 | ||
2,1-5,0 | 0,43 | 0,46 | 0,09 | 0,12 | ||
5,1-10,0 | 0,38 | 0,38 | 0,08 | 0,11 | ||
Виробничі приміщення різного призначення, у тому числі складські | 2,0-5,0 | 0,6 | 0,65 | |||
5,1-10,0 | 0,55 | 0,55 | ||||
11,0-20,0 | 0,45 | 0,45 | ||||
Механічні майстерні | 0,5-1,0 | 0,6 | 0,62 | 0,7 | 0,72 | 15 |
1,1-2,0 | 0,5 | 0,52 | 0,6 | 0,6 | ||
2,1-3,0 | 0,4 | 0,43 | 0,5 | 0,53 | ||
Гаражі | 0,5-1,0 | 0,8 | 0,58 | 0,8 | 0,9 | 10 |
1,1-2,0 | 0,75 | 0,75 | 0,7 | 0,8 | ||
ПОПРАВКОВІ КОЕФІЦІЄНТИ
на зміну питомої теплової характеристики «а»
Розрахункова зовнішня температура, tро | Поправковий коефіцієнт «а» |
0 | 2,05 |
-5 | 1,67 |
-10 | 1,45 |
-15 | 1,29 |
-20 | 1,17 |
-25 | 1,08 |
-30 | 1,0 |
Питома теплова характеристика на вентиляцію враховує підігрів тільки того повітря, яке надходить до приміщення шляхом природної витяжної вентиляції з кратністю повітрообміну 0,3 - 3,0 за годину.
Питома теплова характеристика на опалення розрахована для районів із зовнішньою температурою мінус 30 0С. Для зовнішніх температур, відмінних від мінус 30 0С, вони перераховуються за поправковим коефіцієнтом «а», визначеним за середньою температурою найбільш холодного періоду (tро).
При визначенні будівельного об’єму за зовнішнім обміром в об’єм надземної частини не включаються горища, що не опалюються, а об’єм опалювальних підземних (підвальних) приміщень визначається з коефіцієнтом 0,4.
Додаток 9 |
СТРУКТУРА
споживачів теплової енергії
№ з/п | Найменування підрозділів, об’єктів | № з/п | Найменування напрямів споживання теплової енергії |
1 | 2 | 3 | 4 |
1 | Насосні станції всіх призначень. | 1 | Опалення і вентиляція виробничих приміщень. |
2 | Очисні споруди водопроводу. | 2, 3 | Опалення і вентиляція виробничих приміщень. |
4 | Майстерні, гаражі | 4 | Опалення і вентиляція виробничих приміщень. |
5 | Склади | 5 | Опалення приміщень. |
6 | Станції знезараження | 6 | Припливно-витяжна вентиляція. |
7 | Адміністративні і побутові будівлі. | 7 | Опалення і вентиляція. |
Додаток 10 |
ПОКАЗНИКИ
для розрахунків витрат теплової енергії на опалення
№ з/п | Найменування областей України | Тривалість опалювального періоду Топ, діб | Розрахункова температура, 0С, для | Середня температура зовнішнього повітря за опалювальний період | |
опалення, tро | вентиляції, tов | ||||
1 | Вінницька | 189 | -21 | -10 | -0,1 |
2 | Волинська | 187 | -20 | -8 | -0,2 |
3 | Дніпропетровська | 175 | -23 | -9 | -1,0 |
4 | Донецька | 183 | -23 | -10 | -1,8 |
5 | Житомирська | 192 | -22 | -9 | -0,8 |
6 | Закарпатська | 162 | -18 | -6 | +1,6 |
7 | Запорізька | 174 | -22 | -8 | -0,4 |
8 | Івано-Франківська | 184 | -20 | -9 | -0,1 |
9 | Київська | 187 | -22 | -10 | -1,1 |
10 | Кіровоградська | 185 | -22 | -9 | -1,0 |
11 | Автономна Республіка Крим | 146 | -12 | -2,2 | +3,1 |
12 | Луганська | 180 | -25 | -10 | -1,6 |
13 | Львівська | 191 | -19 | -9 | -0,2 |
14 | Миколаївська | 165 | -20 | -7 | +0,4 |
15 | Одеська | 164 | -16 | -6,5 | +0,8 |
16 | Полтавська | 187 | -23 | -11 | -1,9 |
17 | Рівненська | 191 | -21 | -9 | -0,5 |
18 | Сумська | 195 | -24 | -12 | -2,5 |
19 | Тернопільська | 190 | -21 | -9 | -0,5 |
20 | Харківська | 189 | -23 | -11 | -2,1 |
21 | Херсонська | 167 | -19 | -7 | +0,6 |
22 | Хмельницька | 191 | -21 | -9 | -0,6 |
23 | Черкаська | 189 | -22 | -9 | -1,0 |
24 | Чернігівська | 191 | -23 | -10 | -1,7 |
25 | Чернівецька | 179 | -20 | -9 | -0,2 |
