З А К О Н У К Р А Ї Н И
Про внесення змін доГосподарського процесуального кодексу України
щодо оскарження рішення третейського суду
та видачі виконавчого документа на примусове
виконання рішення третейського суду
( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2011, N 33, ст.331 )
Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:
I. Внести до Господарського процесуального кодексу України
( 1798-12 ) (Відомості Верховної Ради України, 1992 р., N 6,
ст. 56) такі зміни:
1. Статтю 2 доповнити частиною четвертою такого змісту:
"Господарський суд розглядає справи про оскарження рішень
третейських судів та про видачу виконавчих документів на примусове
виконання рішень третейських судів, утворених відповідно до Закону
України "Про третейські суди" ( 1701-15 ).
2. У частині другій статті 12 слово "(арбітражу)" виключити,
слова і цифру "та спорів, передбачених пунктом 4 частини першої
цієї статті" замінити словами і цифрою "спорів, передбачених
пунктом 4 частини першої цієї статті, та інших спорів,
передбачених законом" та доповнити реченням такого змісту:
"Рішення третейського суду може бути оскаржено в порядку,
передбаченому цим Кодексом".
3. Статтю 18 доповнити частиною другою такого змісту:
"У справах про оскарження рішення третейського суду та про
видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення
третейського суду особами, які беруть участь у справі, є учасники
третейського розгляду, особи, які не брали участь у справі, у разі
якщо третейський суд вирішив питання про їх права і обов'язки,
треті особи, а також представники цих осіб".
4. Статтю 45 після слів "запобіжних заходів" доповнити
словами "заяви про оскарження рішень третейських судів та про
видачу виконавчих документів на примусове виконання рішень
третейських судів".
5. Частину першу статті 106 доповнити пунктами 22-25 такого
змісту:
"22) про відмову у прийнятті заяви про скасування рішення
третейського суду;
23) про повернення заяви про скасування рішення третейського
суду;
24) про відмову поновити пропущений процесуальний строк;
25) про повернення заяви про видачу виконавчого документа за
рішенням третейського суду".
6. Доповнити розділом XIV-1 такого змісту:
"Розділ XIV-1ПРОВАДЖЕННЯ У СПРАВАХ ПРО ОСКАРЖЕННЯ РІШЕНЬ
ТРЕТЕЙСЬКИХ СУДІВ ТА ПРО ВИДАЧУ ВИКОНАВЧИХ
ДОКУМЕНТІВ НА ПРИМУСОВЕ ВИКОНАННЯ
РІШЕНЬ ТРЕТЕЙСЬКИХ СУДІВ
Стаття 122-1. Оскарження рішення третейського суду
Сторони, треті особи, а також особи, які не брали участь у
справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їх права і
обов'язки, мають право звернутися до господарського суду із заявою
про скасування рішення третейського суду.
Заява про скасування рішення третейського суду подається до
господарського суду за місцем розгляду справи третейським судом
сторонами, третіми особами протягом трьох місяців з дня прийняття
рішення третейським судом, а особами, які не брали участь у
справі, у разі якщо третейський суд вирішив питання про їх права і
обов'язки, - протягом трьох місяців з дня, коли вони дізналися або
повинні були дізнатися про прийняття рішення третейського суду.
Заява, подана після закінчення строку, встановленого частиною
другою цієї статті, залишається без розгляду, якщо господарський
суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для
поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Господарський суд виносить ухвалу про відмову в прийнятті
заяви з підстав, передбачених статтею 62 цього Кодексу, а також у
разі якщо рішення третейського суду оскаржено з підстав, не
передбачених законом.
Стаття 122-2. Форма і зміст заяви про скасування рішеннятретейського суду
Заява про скасування рішення третейського суду подається у
письмовій формі і підписується особою, яка його оскаржує, чи її
представником.
У заяві мають бути зазначені:
1) найменування господарського суду, до якого подається
заява;
2) прізвище, ім'я та по батькові (для фізичних осіб),
найменування (для юридичних осіб) особи, яка подає заяву, її місце
проживання (перебування) або місцезнаходження;
3) прізвища, ім'я та по батькові (для фізичних осіб),
найменування (для юридичних осіб) учасників третейського розгляду,
їх місце проживання (перебування) або місцезнаходження;
4) найменування та склад третейського суду, який прийняв
рішення;
5) відомості про рішення третейського суду, яке оскаржується,
а саме: номер справи, дата і місце прийняття рішення, предмет
спору, зміст резолютивної частини рішення;
6) дата отримання особою, яка звертається із заявою, рішення
третейського суду, яке оскаржується;
7) підстава для оскарження і скасування рішення третейського
суду;
8) зміст вимоги особи, яка подає заяву;
9) перелік документів та інших матеріалів, що додаються до
заяви.
У заяві можуть бути зазначені й інші відомості, якщо вони
мають значення для розгляду цієї заяви (номери засобів зв'язку,
факсів, адреса електронної пошти сторін та третейського суду
тощо).
До заяви про скасування рішення третейського суду додаються:
1) оригінал рішення третейського суду або належним чином
завірена його копія. Копія рішення постійно діючого третейського
суду завіряється головою постійно діючого третейського суду, а
копія рішення третейського суду для вирішення конкретного спору
має бути нотаріально завірена;
2) оригінал третейської угоди або належним чином завірена її
копія;
3) документи, які подані на обґрунтування підстав для
скасування рішення третейського суду;
4) документи, що підтверджують сплату державного мита та
оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду
справи;
5) довіреність або інший документ, що посвідчує повноваження
представника;
6) копії заяви про скасування рішення третейського суду та
доданих до неї документів (матеріалів) відповідно до кількості
учасників судового розгляду.
Заява про скасування рішення третейського суду, подана без
додержання вимог, визначених у цій статті, а також у разі несплати
суми державного мита чи неоплати витрат на інформаційно-технічне
забезпечення розгляду справи повертається особі, яка її подала, в
порядку, встановленому статтею 63 цього Кодексу.
Стаття 122-3. Підготовка справи до розгляду
Господарський суд до початку розгляду справи за клопотанням
будь-кого з учасників судового розгляду може витребувати матеріали
справи третейського розгляду, рішення в якій оскаржується, а також
докази у порядку, встановленому цим Кодексом. Справа направляється
до суду протягом п'яти днів з дня надходження такої вимоги.
Стаття 122-4. Судовий розгляд справи
Справа про оскарження рішення третейського суду розглядається
суддею одноособово протягом одного місяця з дня надходження до
господарського суду заяви про скасування рішення третейського
суду.
Про час і місце розгляду справи повідомляються особи, які
беруть участь у справі. Неявка осіб, належним чином повідомлених
про час і місце розгляду справи, не перешкоджає розгляду справи.
При розгляді справи в судовому засіданні господарський суд
встановлює наявність або відсутність підстав для скасування
рішення третейського суду.
Господарський суд не обмежений доводами заяви про скасування
рішення третейського суду, якщо під час розгляду справи буде
встановлено підстави для скасування рішення третейського суду,
визначені статтею 122-5 цього Кодексу.
Справа розглядається господарським судом за правилами,
встановленими для розгляду справи судом першої інстанції, з
особливостями, встановленими цим розділом.
За наслідками розгляду заяви про скасування рішення
третейського суду господарський суд має право:
1) постановити ухвалу про відмову у задоволенні заяви і
залишення рішення третейського суду без змін;
2) постановити ухвалу про повне або часткове скасування
рішення третейського суду.
Ухвала господарського суду про скасування рішення
третейського суду або про відмову в його скасуванні може бути
оскаржена у порядку, визначеному цим Кодексом для оскарження
рішення суду першої інстанції.
Після розгляду господарським судом заяви про скасування
рішення третейського суду справа підлягає поверненню до
третейського суду, якщо господарський суд витребував справу з
третейського суду.
Стаття 122-5. Підстави для скасування рішеннятретейського суду
Рішення третейського суду може бути скасовано лише у
випадках, передбачених цією статтею.
Рішення третейського суду може бути скасовано у разі якщо:
1) справа, у якій прийнято рішення третейського суду, не
підвідомча третейському суду відповідно до закону;
2) рішення третейського суду прийнято у спорі, не
передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені
питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням
третейського суду вирішені питання, які виходять за межі
третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення,
що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди;
3) третейську угоду визнано судом недійсною;
4) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не
відповідав вимогам закону;
5) третейський суд вирішив питання про права і обов'язки
осіб, які не брали участь у справі.
Скасування господарським судом рішення третейського суду не
позбавляє сторони права повторно звернутися до третейського суду,
крім випадків, передбачених законом.
Стаття 122-6. Ухвала господарського суду у справіпро оскарження рішення третейського суду
За наслідками розгляду справи про оскарження рішення
третейського суду господарський суд виносить (постановляє) ухвалу
за правилами, встановленими цим Кодексом для прийняття (ухвалення)
рішення.
В ухвалі господарського суду мають бути також зазначені:
1) відомості про рішення третейського суду, що оскаржується,
місце його прийняття;
2) найменування і склад третейського суду, що прийняв
рішення, яке оскаржується;
3) прізвища, ім'я та по батькові (найменування) сторін
третейського спору;
4) вказівка про скасування рішення третейського суду повністю
або частково чи про відмову в задоволенні вимог заявника повністю
або частково.
Стаття 122-7. Видача виконавчого документа на примусовевиконання рішення третейського суду
Питання видачі виконавчого документа на примусове виконання
рішення третейського суду розглядається господарським судом за
заявою особи, на користь якої прийнято рішення третейського суду.
Заява про видачу виконавчого документа про примусове
виконання рішення третейського суду подається до господарського
суду за місцем проведення третейського розгляду протягом трьох
років з дня прийняття рішення третейським судом.
Заява, подана після закінчення строку, встановленого частиною
другою цієї статті, залишається без розгляду, якщо господарський
суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для
поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Стаття 122-8. Форма і зміст заяви про видачу виконавчогодокумента на примусове виконання рішення
третейського суду
Заява про видачу виконавчого документа на примусове виконання
рішення третейського суду подається у письмовій формі і має бути
підписана особою, на користь якої прийнято рішення третейського
суду, чи її представником.
У заяві про видачу виконавчого документа на примусове
виконання рішення третейського суду мають бути зазначені:
1) найменування господарського суду, до якого подається
заява;
2) найменування і склад третейського суду, який прийняв
рішення, за яким має бути виданий виконавчий документ;
3) прізвища, ім'я та по батькові (найменування) учасників
третейського розгляду, їх місце проживання (перебування) чи
місцезнаходження;
4) дата і місце прийняття рішення третейським судом;
5) дата отримання рішення третейського суду особою, яка
звернулася із заявою;
6) вимога заявника про видачу виконавчого документа на
примусове виконання рішення третейського суду.
У заяві можуть бути зазначені й інші відомості, якщо вони
мають значення для розгляду цієї заяви (номери засобів зв'язку,
адреса електронної пошти сторін та третейського суду тощо).
До заяви про видачу виконавчого документа на примусове
виконання рішення третейського суду додаються:
1) оригінал рішення третейського суду або належним чином
завірена його копія. Копія рішення постійно діючого третейського
суду завіряється головою постійно діючого третейського суду, а
копія рішення третейського суду для вирішення конкретного спору
має бути нотаріально завірена;
2) оригінал третейської угоди або належним чином завірена її
копія;
3) документи, що підтверджують сплату державного мита та
оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду
справи;
4) копія заяви про видачу виконавчого документа на примусове
виконання рішення третейського суду відповідно до кількості
учасників судового розгляду;
5) довіреність або інший документ, що підтверджує
повноваження особи на підписання заяви.
Заява про видачу виконавчого документа на примусове виконання
рішення третейського суду, подана без додержання вимог, визначених
у цій статті, а також у разі несплати суми державного мита чи
неоплати витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду
справи повертається особі, яка її подала, в порядку, встановленому
статтею 63 цього Кодексу.
Стаття 122-9. Порядок розгляду заяви про видачу виконавчогодокумента на примусове виконання рішення
третейського суду
Заява про видачу виконавчого документа на примусове виконання
рішення третейського суду розглядається суддею одноособово
протягом п'ятнадцяти днів з дня її надходження до господарського
суду в судовому засіданні з викликом сторін. Неявка сторін чи
однієї із сторін, належним чином повідомлених про час і місце
розгляду справи, не перешкоджає судовому розгляду заяви.
При розгляді заяви про видачу виконавчого документа на
примусове виконання рішення третейського суду за клопотанням
однієї із сторін господарський суд витребовує справу з постійно
діючого третейського суду, в якому вона зберігається. Справа має
бути направлена до господарського суду протягом п'яти днів від дня
надходження вимоги. У такому разі строк розгляду заяви про видачу
виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського
суду продовжується до одного місяця з дня її надходження до суду.
При розгляді справи в судовому засіданні господарський суд
встановлює наявність чи відсутність підстав для відмови у видачі
виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського
суду, передбачених статтею 122-10 цього Кодексу.
Якщо до господарського суду надійшла заява про видачу
виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського
суду, а в його провадженні чи в провадженні іншого суду є заява
про оскарження і скасування цього рішення третейського суду,
господарський суд на підставі статті 79 цього Кодексу зупиняє
провадження по заяві про видачу виконавчого документа до набрання
законної сили ухвалою суду, якою відмовлено в задоволенні заяви
про скасування оскарженого рішення третейського суду.
Стаття 122-10. Підстави для відмови у видачі виконавчогодокумента на примусове виконання рішення
третейського суду
Господарський суд відмовляє у видачі виконавчого документа на
примусове виконання рішення третейського суду, якщо:
1) на день прийняття рішення за заявою про видачу виконавчого
документа рішення третейського суду скасовано судом;
2) справа, у якій прийнято рішення третейського суду, не
підвідомча третейському суду відповідно до закону;
3) пропущено встановлений строк для звернення за видачею
виконавчого документа, а причини його пропуску не визнані
господарським судом поважними;
4) рішення третейського суду прийнято у спорі, не
передбаченому третейською угодою, або цим рішенням вирішені
питання, які виходять за межі третейської угоди. Якщо рішенням
третейського суду вирішені питання, які виходять за межі
третейської угоди, то скасовано може бути лише ту частину рішення,
що стосується питань, які виходять за межі третейської угоди;
5) третейська угода визнана недійсною;
6) склад третейського суду, яким прийнято рішення, не
відповідав вимогам закону;
7) рішення третейського суду містить способи захисту прав та
охоронюваних інтересів, не передбачені законом;
8) постійно діючий третейський суд не надав на вимогу
господарського суду відповідну справу;
9) третейський суд вирішив питання про права і обов'язки
осіб, які не брали участь у справі.
Стаття 122-11. Ухвала господарського суду про видачувиконавчого документа на примусове
виконання рішення третейського суду
або про відмову у його видачі
За результатами розгляду заяви про видачу виконавчого
документа на примусове виконання рішення третейського суду
господарський суд виносить (постановляє) ухвалу про видачу
виконавчого документа або про відмову у видачі виконавчого
документа на примусове виконання рішення третейського суду за
правилами, передбаченими цим Кодексом для прийняття (ухвалення)
рішення.
В ухвалі господарського суду мають бути також зазначені:
1) найменування і склад третейського суду, який прийняв
рішення;
2) прізвища, ім'я та по батькові (найменування) сторін
третейського спору;
3) дані про рішення третейського суду, за яким заявник
просить видати виконавчий документ;
4) вказівка про видачу виконавчого документа або про відмову
у його видачі.
Ухвала господарського суду про відмову у видачі виконавчого
документа може бути оскаржена сторонами в апеляційному порядку
протягом п'ятнадцяти днів з дня її винесення господарським судом.
Після набрання законної сили ухвалою про відмову у видачі
виконавчого документа спір між сторонами може бути вирішений
господарським судом у загальному порядку.
Ухвала господарського суду про відмову у видачі виконавчого
документа, якщо вона не була оскаржена в апеляційному порядку,
набирає законної сили після закінчення строку на апеляційне
оскарження.
У разі подання апеляційної скарги ухвала господарського суду
набирає законної сили після розгляду справи господарським судом
апеляційної інстанції.
Ухвала про видачу виконавчого документа на примусове
виконання рішення третейського суду направляється сторонам
протягом п'яти днів з дня її прийняття.
Сторона, на користь якої виданий виконавчий документ, одержує
його безпосередньо у господарському суді.
Після розгляду господарським судом заяви про видачу
виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського
суду справа підлягає поверненню до постійно діючого третейського
суду".
II. Прикінцеві положення
1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.
2. Кабінету Міністрів України у місячний термін з дня
набрання чинності цим Законом:
1) подати до Верховної Ради України пропозиції щодо
приведення нормативно-правового акта про державне мито у
відповідність із цим Законом;
2) привести свої нормативно-правові акти у відповідність із
цим Законом.
Президент України В.ЯНУКОВИЧ
м. Київ, 3 лютого 2011 рокуN 2980-VI
