Про затвердження Методики виявлення ризиків, пов'язаних з державно-приватним партнерством, їх оцінки та визначення форми управління ними
Відповідно до частини першої статті 11 Закону України "Про державно-приватне партнерство" Кабінет Міністрів України постановляє:
Затвердити Методику виявлення ризиків, пов'язаних з державно-приватним партнерством, їх оцінки та визначення форми управління ними, що додається.
МЕТОДИКА
виявлення ризиків, пов'язаних з державно-приватним партнерством, їх оцінки та визначення форми управління ними
1. Згідно з цією Методикою визначаються види можливих ризиків, пов'язаних з державно-приватним партнерством (далі - ризики), методи їх оцінки та форми управління ними.
2. Ця Методика застосовується під час проведення аналізу ефективності державно-приватного партнерства (далі - партнерство), прийняття рішень про його здійснення, розподіл ризиків між державним і приватним партнерами, укладення договору між ними згідно із статтею 5 Закону України "Про державно-приватне партнерство" (далі - договір).
3. У цій Методиці терміни застосовуються у такому значенні:
оцінка ризику - процес виявлення ризику та визначення можливих наслідків його виникнення для партнерства;
ризик - можлива подія, дія та/або бездіяльність партнера, що можуть призвести до негативних наслідків;
розподіл ризиків - визначення партнера, який здійснюватиме управління відповідним ризиком у ході партнерства;
управління ризиком - розроблення та здійснення оптимальних заходів для запобігання виникненню ризиків та ліквідації наслідків їх виникнення.
1) пов'язані з впливом зовнішніх обставин, що не залежать від волі партнерів, зокрема:
виникнення форс-мажорних обставин;
випадкове знищення майна або його частини, що використовується для виконання умов договору;
істотна зміна економічної ситуації, що унеможливлює виконання умов договору;
реквізиція, конфіскація чи інший спосіб примусового відчуження майна, необхідного для виконання умов договору, яке партнер створює або набуває в установленому порядку і яке належить йому на праві власності;
внесення змін до податкового законодавства;
застосування стандартів, якими встановлюються підвищені вимоги до товарів, що виготовляються, робіт, які виконуються, або послуг, що надаються приватним партнером для виконання умов договору;
відмова у видачі органами виконавчої влади або органами місцевого самоврядування дозвільних документів, необхідних для виконання умов договору;
неприйняття органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування рішення, необхідного для виникнення у приватного партнера права користуватися земельною ділянкою, яка необхідна для виконання умов договору;
відмова державного партнера від виконання умов договору у зв'язку із зміною пріоритетів партнерства;
неприйняття органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування рішення щодо затвердження цін (тарифів) на товари, що виготовляються, або послуги, які надаються приватним партнером у ході виконання умов договору, або встановлення зазначених цін (тарифів) у розмірі, що не відповідає економічно обґрунтованим витратам на їх виготовлення чи надання, якщо такі ціни (тарифи) підлягають державному регулюванню;
3) пов'язані з невиконанням партнерами умов договору:
несвоєчасне або не в повному обсязі здійснення інвестицій та/або платежів;
виконання робіт (надання послуг) в обсязі, меншому, ніж передбачено договором, або неналежної якості;
недодержання строків і порядку виконання робіт (надання послуг);
неотримання прибутку (доходів) від провадження підприємницької діяльності в рамках договору, зокрема через зміну ринкової ціни або зменшення попиту на товари, що виготовляються, роботи, які виконуються, або послуги, що надаються згідно з договором;
залучення інвестицій в обсязі, недостатньому для виконання умов договору;
здійснення непередбачуваних витрат, необхідних для виконання умов договору;
неефективне управління з боку приватного партнера майном, наданим державним партнером для виконання умов договору, або процесами, що виникають у ході їх виконання, зокрема ризиками, пов'язаними з неможливістю введення в експлуатацію предмета договору та його невідповідністю критеріям, узгодженим партнерами;
зміна умов договору одним партнером без погодження з іншим;
розірвання договору в односторонньому порядку;
зміна курсу валюти, яка використовується для проведення розрахунків за договором;
підвищення процентних ставок за кредитами, наданими в рамках партнерства;
заподіяння шкоди здоров'ю людей та навколишньому природному середовищу;
Під час проведення аналізу ефективності партнерства можуть бути виявлені також інші види ризиків.
5. Оцінка ризиків передбачає визначення:
ступеня ймовірності їх виникнення;
можливих негативних наслідків;
рівня загрози виникнення ризику, що може вплинути на виконання умов договору та обсяг можливих збитків.
Рівень загрози виникнення ризику визначається як низький, середній або високий.
6. Під час проведення оцінки ризиків може застосовуватися один або кілька таких методів:
1) статистичний метод, який полягає у визначенні рівня загрози виникнення ризику залежно від ступеня ймовірності його виникнення, що розраховується за формулою:
де f - ступінь ймовірності виникнення ризику;
n1 - кількість випадків виникнення ризику в статистичній вибірці;
nзаг - загальна кількість випадків, що розглядаються у статистичній вибірці.
Для визначення ступеня ймовірності виникнення ризику може бути застосований дисперсійний аналіз, який полягає в оцінці окремих факторів, що впливають на періодичність його виникнення.
Ступінь ймовірності виникнення ризику становить:
до 0,1 - для низького рівня загрози;
від 0,11 до 0,25 - для середнього рівня загрози;
більш як 0,25 - для високого рівня загрози;
2) метод доцільності витрат, що полягає у визначенні рівня загрози виникнення ризику перевищення обсягу коштів, які планується витратити під час виконання умов договору, порівняно з попередньо визначеним і погодженим партнерами. Рівень загрози виникнення такого ризику визначається окремо для кожного етапу виконання умов договору залежно від ступеня ймовірності його виникнення;
3) метод експертної оцінки, який полягає у проведенні оцінки ризиків групою експертів та визначенні за результатами такої оцінки ризику з найбільшим рівнем загрози його виникнення (застосовується у разі, коли застосувати інший метод неможливо). Експертна оцінка проводиться такими етапами:
утворення групи управління процесом оцінки;
добір експертів та визначення рівня їх компетентності;
складення анкет для опитування експертів;
безпосереднє опитування експертів;
збір інформації, необхідної для проведення оцінки;
оброблення результатів оцінки і складення звіту.
У процесі оброблення зазначених результатів ризики нумеруються у порядку збільшення їх значущості.
Коефіцієнт відносної значущості ризику визначається за такою формулою:
де Кj - коефіцієнт відносної значущості ризику:
Kij - номер, присвоєний ризику згідно з його значущістю відповідним експертом;
n - загальна кількість експертів;
s - загальна кількість ризиків.
Ризик, для якого такий коефіцієнт є найбільшим, визначається як ризик з найбільшим рівнем загрози його виникнення у ході виконання умов договору;
4) метод аналогів полягає у визначенні рівня загрози виникнення ризику шляхом вивчення міжнародного досвіду партнерства.
7. Система управління ризиками включає:
2) проведення оцінки ризиків та ступеня ймовірності їх виникнення;
3) визначення характерних ознак ризиків;
4) здійснення моніторингу (контролю) за ризиками, проведення аналізу їх впливу на виконання умов договору, наслідків їх виникнення, ймовірності виникнення певного ризику у подальшому;
5) вибір форми управління ризиками. Такими формами є розподіл ризиків, здійснення заходів щодо зменшення ймовірності їх виникнення та визначення механізму ліквідації наслідків виникнення ризиків.
8. Розподіл ризиків здійснюється за такими принципами:
справедливого розподілу ризиків між державним і приватним партнерами;
урахування особливостей виконання договору;
урахування можливостей партнера щодо проведення оцінки та здійснення контролю за виникненням ризиків і їх впливом на виконання умов договору, своєчасного здійснення заходів для управління ними.
9. Для зменшення ймовірності виникнення ризиків здійснюються такі заходи:
надання партнерами гарантії, поруки, іншого виду забезпечення виконання ними своїх зобов'язань за договором;
перекладення партнером частини своїх ризиків на третіх осіб, які залучаються ним для виконання його зобов'язань за договором;
надання третіми особами, які залучаються партнерами для виконання їх зобов'язань за договором, гарантій виконання ними таких зобов'язань відповідно до умов договору.
Для запобігання виникненню ризиків можуть також здійснюватися інші не заборонені законодавством заходи.
10. Партнери можуть здійснювати такі заходи для ліквідації наслідків виникнення ризиків:
використання державним або приватним партнером додаткових коштів, необхідних для виконання умов договору, в обсязі, який визначається та погоджується партнерами;
звільнення партнера від установленої договором відповідальності за невиконання або неналежне виконання його умов, якщо воно зумовлене виникненням ризику;
припинення виконання партнерами певної умови договору;
перегляд умов договору у зв'язку з виникненням ризику, зокрема продовження строку його дії;
розірвання договору одним з партнерів з одночасним урегулюванням питання щодо відшкодування пов'язаних з цим збитків;
зміна передбаченої договором тарифної політики щодо товарів, які виготовляються, робіт, які виконуються, та послуг, що надаються партнерами;
передача окремих прав третім особам, у тому числі кредиторам, згідно з умовами договору, погодженими партнерами;
страхування від невиконання або неналежного виконання відповідним партнером умов договору внаслідок виникнення ризику.
Партнери можуть здійснювати також інші не заборонені законодавством заходи.
11. У рамках запобігання виникненню кожного ризику або ліквідації його наслідків може бути застосована одна чи кілька форм управління, або здійснено один чи кілька заходів, передбачених пунктами 7, 8-10 цієї Методики.
12. За результатами оцінки всіх ризиків, визначення форми управління ними складається перелік ризиків за формою згідно з додатком, який є невід'ємною частиною висновку про результати проведення аналізу ефективності здійснення державно-приватного партнерства та конкурсної документації.
13. За результатами виявлення та оцінки ризиків, визначення форми управління ними складається звіт про можливі ризики здійснення державно-приватного партнерства, який є окремим розділом висновку про результати проведення аналізу ефективності здійснення державно-приватного партнерства.
14. Звіт про можливі ризики здійснення державно-приватного партнерства складається з таких розділів:
аналіз можливих ризиків та ймовірності їх виникнення у разі виконання договору;
наслідки від настання ризиків на етапах виконання договору;
пропозиції щодо розподілу ризиків між державним і приватним партнером під час виконання договору;
пропозиції щодо способу моніторингу ризиків у ході виконання договору партнером, на якого покладається відповідальність за наслідки такого ризику;
узагальнений висновок щодо виникнення ризиків на етапах виконання договору.
ПЕРЕЛІК
ризиків, виявлених за результатами проведення аналізу ефективності здійснення державно-приватного партнерства, та форми управління такими ризиками
Назва групи ризику | Назва ризику | Ступінь загрози (низький, середній, високий) | Пропозиція щодо визначення партнера, на якого покладається відповідальність за наслідки ризику | Можливі форми управління ризиком |
