{Дію Постанови відновлено згідно з Постановою КМ № 1339 від 16.12.2020}
{Дію Постанови зупинено до початку виконання функцій і повноважень Державної інспекції містобудування згідно з Постановою КМ № 219 від 13.03.2020}
Про затвердження Порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю
{Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ
№ 148 від 27.02.2012
№ 778 від 02.09.2015
№ 407 від 07.06.2017
№ 367 від 27.03.2019
№ 219 від 13.03.2020
№ 1340 від 23.12.2020
№ 303 від 29.03.2021
№ 681 від 23.06.2021
№ 670 від 30.06.2021}
Відповідно до статті 41 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності" Кабінет Міністрів України постановляє:
1. Затвердити Порядок здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, що додається.
{Пункт 2 виключено на підставі Постанови КМ № 148 від 27.02.2012}
3. Визнати такими, що втратили чинність, постанови Кабінету Міністрів України згідно з переліком (додається).
ПОРЯДОК
здійснення державного архітектурно-будівельного контролю
{У тексті Порядку слова "господарська діяльність, пов’язана із створенням об’єктів будівництва" та "господарська діяльність, пов’язана із створенням об’єктів архітектури" у всіх відмінках замінено словами "господарська діяльність, пов’язана з будівництвом об’єкта архітектури, який за складністю архітектурно-будівельного рішення та (або) інженерного обладнання належить до IV і V категорії складності" у відповідному відмінку згідно з Постановою КМ № 148 від 27.02.2012}
{У тексті Порядку слова "відповідна інспекція" в усіх відмінках і формах числа замінено словами "відповідний орган державного архітектурно-будівельного контролю" у відповідному відмінку і числі, а слово "інспекція" в усіх відмінках і формах числа - словами "орган державного архітектурно-будівельного контролю" у відповідному відмінку і числі згідно з Постановою КМ № 778 від 02.09.2015}
{У тесті Порядку слова “державних стандартів і правил” у всіх відмінках замінено словами “стандартів і правил” у відповідному відмінку згідно з Постановою КМ № 407 від 07.06.2017}
1. Цей Порядок визначає процедуру здійснення заходів, спрямованих на дотримання замовниками, проектувальниками, підрядниками, сертифікованими відповідальними виконавцями робіт, підприємствами, що надають технічні умови щодо інженерного забезпечення об’єкта будівництва, та експертними організаціями (далі - суб’єкти містобудування) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил під час виконання підготовчих та будівельних робіт.
{Абзац перший пункту 1 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 219 від 13.03.2020}
Під час здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю щодо суб’єктів містобудування (юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців) на об’єктах будівництва органи державного архітектурно-будівельного контролю зобов’язані забезпечити дотримання вимог статті 1, статті 3, частин першої, четвертої, шостої - восьмої, абзацу другого частини десятої, частин тринадцятої та чотирнадцятої статті 4, частин першої - четвертої статті 5, частини третьої статті 6, частин першої - четвертої та шостої статті 7, статей 9, 10, 19, 20, 21, пункту 3 статті 22 “Прикінцеві положення” Закону України “Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності”.
{Пункт 1 в редакції Постанови КМ № 407 від 07.06.2017}
11. У цьому Порядку термін “електронний кабінет” вживається у значенні, наведеному в статті 223 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”.
{Абзац другий пункту 11 виключено на підставі Постанови КМ № 681 від 23.06.2021}
{Порядок доповнено пунктом 11 згідно з Постановою КМ № 367 від 27.03.2019; в редакції Постанови КМ № 219 від 13.03.2020}
2. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється за дотриманням:
1) вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, проектної документації, будівельних норм, стандартів і правил, положень містобудівної документації всіх рівнів, вихідних даних для проектування об’єктів містобудування, технічних умов, інших нормативних документів під час виконання підготовчих і будівельних робіт, архітектурних, інженерно-технічних і конструктивних рішень, застосування будівельної продукції;
{Підпункт 1 пункту 2 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 778 від 02.09.2015}
2) порядку здійснення авторського і технічного нагляду, ведення загального та (або) спеціальних журналів обліку виконання робіт (далі - загальні та (або) спеціальні журнали), виконавчої документації, складення актів на виконані будівельно-монтажні та пусконалагоджувальні роботи;
3) інших вимог, установлених законодавством.
{Абзац четвертий пункту 2 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 303 від 29.03.2021}
Державний архітектурно-будівельний контроль на об'єктах будівництва, що є власністю іноземних держав, міжнародних організацій, іноземних юридичних і фізичних осіб та розташовані на території України, здійснюється відповідно до цього Порядку.
{Пункт 3 виключено на підставі Постанови КМ № 407 від 07.06.2017}
4. Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю мають службові посвідчення встановленого зразка, форма якого затверджується Мінрегіоном.
{Пункт 4 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 148 від 27.02.2012, № 778 від 02.09.2015, № 407 від 07.06.2017}
41. Під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю перевірці підлягає:
достовірність даних, наведених у повідомленнях про початок виконання підготовчих і будівельних робіт та деклараціях про готовність об’єкта до експлуатації;
забезпечення замовником здійснення авторського та технічного нагляду, - коли такий нагляд є обов’язковим згідно із законодавством;
передача замовнику проектної документації для виконання будівельних робіт на об’єкті, розробленої з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об’єктів містобудування, будівельних норм, стандартів і правил, у тому числі щодо створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення, передбачення приладів обліку води і теплової енергії, а також заниження класу наслідків (відповідальності) об’єкта;
експлуатація об’єктів будівництва, які не прийняті в експлуатацію;
залучення до виконання окремих видів робіт відповідальних виконавців, які не мають відповідного кваліфікаційного сертифіката - у випадках, коли такий сертифікат є обов’язковим згідно із законодавством;
виконання відповідальним виконавцем окремих видів робіт, пов’язаних із створенням об’єктів архітектури, без отримання в установленому порядку кваліфікаційного сертифіката - у випадках, коли такий сертифікат є обов’язковим згідно із законодавством;
дотримання відповідальними виконавцями вимог законодавства, будівельних норм, стандартів і правил, вимог щодо відповідності кваліфікаційних сертифікатів класу наслідків (відповідальності) об’єктів, що визначені кваліфікаційними вимогами для відповідної або нижчої категорії працівників, необхідній кваліфікаційній категорії та професійній спеціалізації виконавця;
{Пункт 41 доповнено новим абзацом згідно з Постановою КМ № 681 від 23.06.2021}
подання замовником інформації про передачу права на будівництво об’єкта іншому замовнику, зміну генерального підрядника чи підрядника, осіб, відповідальних за проведення авторського і технічного нагляду, відповідальних виконавців робіт, а також про коригування проектної документації - якщо подання такої інформації є обов’язковим;
застосування будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що не відповідають державним нормам, стандартам, технічним умовам, проектним рішенням, а також тих, на які поширюється дія технічного регламенту та повинна бути складена декларація про відповідність;
додержання вимог будівельних норм щодо пожежної безпеки;
додержання вимог будівельних норм щодо доступності для маломобільних груп населення;
забезпечення надійності та конструктивної безпеки об’єкта;
внутрішнє та зовнішнє інженерне обладнання.
{Порядок доповнено пунктом 41 згідно з Постановою КМ № 303 від 29.03.2021}
5. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у порядку проведення планових та позапланових перевірок за територіальним принципом.
{Пункт 5 в редакції Постанови КМ № 778 від 02.09.2015}
6. Плановою перевіркою вважається перевірка, що передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю, який затверджується керівником такого органу.
Періодичність та обсяг проведення планових перевірок суб’єктів містобудування на об’єктах будівництва визначається згідно з критеріями, за якими оцінюється ступінь ризику від провадження господарської діяльності у сфері містобудівної діяльності та визначається періодичність проведення планових заходів державного нагляду (контролю) на об’єкті будівництва органами державного архітектурно-будівельного контролю, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 31 жовтня 2018 р. № 899 (Офіційний вісник України, 2018 р., № 88, ст. 2919).
Перевірки на об’єкті будівництва здійснюються за такими напрямами з урахуванням класу наслідків (відповідальності) будівель та споруд, а саме:
для об’єктів із незначними наслідками СС1 - відповідність вихідним даним і будівельним нормам з пожежної безпеки, доступності для маломобільних груп населення;
для об’єктів із середніми наслідками СС2 - відповідність вихідним даним і будівельним нормам з пожежної безпеки, доступності для маломобільних груп населення, забезпечення надійності та конструктивної безпеки об’єкта, внутрішнього та зовнішнього інженерного обладнання;
для об’єктів із значними наслідками СС3 - відповідність вихідним даним і будівельним нормам з пожежної безпеки, доступності для маломобільних груп населення, забезпечення надійності та конструктивної безпеки об’єкта, внутрішнього та зовнішнього інженерного обладнання, якості та сертифікації будівельних матеріалів, наявності паркомісць, визначених затвердженою проектною документацією.
Перелік об’єктів будівництва, які підлягають перевірці під час проведення планової перевірки суб’єкта містобудування, формується Єдиною державною електронною системою у сфері будівництва (далі - Електронна система) та зазначається в наказі про проведення перевірки.
Частка об’єктів будівництва, які підлягають перевірці відповідними органами архітектурно-будівельного контролю, не може перевищувати:
для об’єктів із незначними наслідками (СС1) - 25 відсотків загальної кількості об’єктів, повідомлення про будівництво яких зареєстроване в реєстрі будівельної діяльності;
для об’єктів із середніми наслідками (СС2) - 45 відсотків загальної кількості об’єктів, дозвіл на будівництво яких внесено до реєстру будівельної діяльності;
для об’єктів із значними наслідками (СС3) - 80 відсотків загальної кількості об’єктів, дозвіл на будівництво яких внесено до реєстру будівельної діяльності.
Строк проведення планової перевірки об’єкта будівництва не може перевищувати десяти робочих днів.
{Пункт 6 в редакції Постанов КМ № 407 від 07.06.2017, № 303 від 29.03.2021}
7. Позаплановою перевіркою вважається перевірка, що не передбачена планом роботи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Підставами для проведення позапланової перевірки є:
подання суб’єктом містобудування письмової заяви про проведення перевірки об’єкта будівництва або будівельної продукції за його бажанням;
необхідність проведення перевірки достовірності даних, наведених у повідомленні про початок виконання підготовчих робіт, повідомленні про початок виконання будівельних робіт, декларації про готовність об’єкта до експлуатації, протягом трьох місяців з дня подання зазначених документів;
виявлення факту самочинного будівництва об’єкта;
перевірка виконання суб’єктом містобудування вимог приписів органів державного архітектурно-будівельного контролю;
вимога головного інспектора будівельного нагляду ДІАМ про проведення перевірки за наявності підстав, передбачених законом;
звернення фізичних чи юридичних осіб про порушення суб’єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;
вимога правоохоронних органів щодо проведення перевірки, складена на підставі ухвали слідчого судді.
Під час проведення позапланової перевірки підлягають контролю виключно питання, які стали підставою для проведення такої перевірки.
Строк проведення позапланової перевірки не може перевищувати десяти робочих днів.
Повторне проведення позапланової перевірки за тим самим фактом (фактами), що був (були) підставою для раніше проведеної позапланової перевірки об’єкта будівництва чи суб’єкта містобудування, забороняється, крім випадків невиконання вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності.
Під час проведення позапланової перевірки посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю зобов’язана пред’явити службове посвідчення та надати копію направлення для проведення позапланової перевірки.
{Пункт 7 в редакції Постанови КМ № 303 від 29.03.2021}
71. З метою розгляду отриманих звернень фізичних чи юридичних осіб про порушення суб’єктом містобудування вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності (далі - звернення) при органі державного архітектурно-будівельного контролю утворюється комісія щодо розгляду звернень у сфері містобудівної діяльності (далі - комісія).
Комісія здійснює колегіальний розгляд звернень фізичних чи юридичних осіб.
Керівник органу державного архітектурно-будівельного контролю затверджує склад комісії та визначає її чисельність.
До складу комісії входять посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю.
Комісія розглядає звернення протягом десяти робочих днів з дати їх надходження.
Орган державного архітектурно-будівельного контролю не пізніше ніж за чотири дні до дня розгляду заяви повідомляє заявнику та замовнику про час і місце засідання Комісії шляхом розміщення оголошення на офіційному веб-сайті зазначеного органу та додатково телефонограмою (якщо номер телефону зазначено у зверненні) або з використанням електронної пошти (якщо адресу електронної пошти зазначено у зверненні, доданих до нього документах).
Розгляд звернень здійснюється за участю заявника та замовника або їх представників.
Заявник, замовник та/або їх представники мають право надавати пояснення та подавати додаткові матеріали з питань, зазначених у зверненні, з обов’язковим відображенням відповідної інформації у протоколі.
У разі неявки замовника або його представника після належного їх повідомлення у спосіб, визначений абзацом шостим цього пункту, заява розглядається без його участі.
У разі неявки заявника розгляд заяви переноситься на іншу дату, про що замовник і заявник повідомляються у спосіб, визначений абзацом шостим цього пункту. У разі повторної неявки заява залишається без розгляду.
За результатами розгляду звернення комісія шляхом голосування приймає рішення, що оформлюється відповідним висновком.
Рішення вважається прийнятим, якщо за нього проголосувало не менше половини персонального складу комісії. У разі рівного розподілу голосів голос голови комісії є вирішальним.
Висновок комісії повинен обов’язково містити:
дату та місце проведення засідання комісії;
склад комісії, що здійснювала розгляд звернення, та результати голосування (“за”, “проти” чи “утримався”);
рекомендацію органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо обґрунтованості або необґрунтованості позапланової перевірки, а також необхідності її проведення на підставі звернення.
З урахуванням рекомендацій, наведених у висновку комісії, видається наказ за підписом керівника або уповноваженого заступника керівника органу державного архітектурно-будівельного контролю про проведення позапланової перевірки.
{Порядок доповнено пунктом 71 згідно з Постановою КМ № 303 від 29.03.2021}
{Пункт 8 виключено на підставі Постанови КМ № 778 від 02.09.2015}
9. Державний архітектурно-будівельний контроль здійснюється у присутності суб'єктів містобудування або їх представників, які будують або збудували об'єкт будівництва.
Під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю фіксування процесу проведення перевірки здійснюється з використанням фото, аудіо- та відеотехніки.
{Пункт 9 доповнено новим абзацом згідно з Постановою КМ № 303 від 29.03.2021}
У разі виявлення факту самочинного будівництва об'єкта, щодо якого неможливо встановити суб'єкта містобудування, який будує чи збудував такий об'єкт, перевірка проводиться із залученням представників органів місцевого самоврядування та органів Національної поліції. Документи, оформлені за результатами такої перевірки, надсилаються до відповідного органу Національної поліції для встановлення особи суб'єкта містобудування.
{Абзац пункту 9 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 407 від 07.06.2017, № 670 від 30.06.2021}
У випадку, коли суб’єкти містобудування або його представники, які будують або збудували об’єкт будівництва та були належним чином повідомлені про дату і час проведення перевірки, не прибули на об’єкт будівництва для проведення перевірки, перевірка проводиться із залученням представників органів місцевого самоврядування.
{Пункт 9 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 219 від 13.03.2020}
10. Орган державного архітектурно-будівельного контролю у своїй діяльності взаємодіє з органами виконавчої влади, що здійснюють контроль за дотриманням природоохоронних, санітарно-гігієнічних, протипожежних вимог, вимог у сфері охорони праці, енергозбереження та інших вимог, передбачених законом, а також з органами державної статистики, органами Національної поліції, прокуратури та іншими правоохоронними і контролюючими органами.
{Пункт 10 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 407 від 07.06.2017}
Повноваження посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю
11. Посадові особи органів державного архітектурно-будівельного контролю під час проведення перевірки мають право:
{Абзац перший пункту 11 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 407 від 07.06.2017}
1) безперешкодного доступу до місць будівництва об’єктів та до об’єктів, що підлягають обов’язковому обстеженню;
{Підпункт 1 пункту 11 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 778 від 02.09.2015, № 407 від 07.06.2017}
2) складати протоколи про вчинення правопорушень, акти перевірок та накладати штрафи відповідно до закону;
{Підпункт 2 пункту 11 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 407 від 07.06.2017}
3) у разі виявлення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, містобудівних умов та обмежень, затвердженого проекту або будівельного паспорта забудови земельної ділянки видавати обов’язкові для виконання приписи щодо:
усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил;
зупинення підготовчих та будівельних робіт у випадках, визначених абзацом шістнадцятим частини першої статті 41 Закону України “Про регулювання містобудівної діяльності”.
{Абзац третій підпункту 3 пункту 11 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 303 від 29.03.2021}
Підготовчі та будівельні роботи, які не відповідають вимогам законодавства, будівельним нормам, стандартам і правилам, містобудівним умовам та обмеженням, затвердженому проекту або будівельному паспорту забудови земельної ділянки, виконуються без набуття права на їх виконання, підлягають зупиненню до усунення порушень законодавства у сфері містобудівної діяльності;
{Підпункт 3 пункту 11 в редакції Постанови КМ № 407 від 07.06.2017}
4) проводити перевірку відповідності виконання підготовчих та будівельних робіт вимогам будівельних норм, стандартів і правил, затвердженим проектним вимогам, рішенням, технічним умовам, своєчасності та якості проведення передбачених нормативно-технічною і проектною документацією зйомок, замірів, випробувань, а також ведення журналів робіт, наявності у передбачених законодавством випадках паспортів, актів та протоколів випробувань, сертифікатів та іншої документації;
5) проводити перевірку відповідності будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що використовуються під час будівництва об’єктів, вимогам стандартів, норм і правил згідно із законодавством;
{Підпункт 5 пункту 11 в редакції Постанови КМ № 778 від 02.09.2015; із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 407 від 07.06.2017}
{Підпункт 6 пункту 11 виключено на підставі Постанови КМ № 778 від 02.09.2015}
7) залучати до проведення перевірок представників центральних і місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, експертних та громадських організацій (за погодженням з їх керівниками), фахівців галузевих науково-дослідних та науково-технічних організацій;
{Підпункт 7 пункту 11 в редакції Постанови КМ № 148 від 27.02.2012; із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 778 від 02.09.2015}
8) одержувати в установленому законодавством порядку від органів виконавчої влади, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, фізичних осіб інформацію та документи, необхідні для здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.
{Абзац перший підпункту 8 пункту 11 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 407 від 07.06.2017}
Забороняється витребовувати у суб’єктів містобудування інформацію та документи податкової, фінансової звітності, щодо оплати праці, руху коштів та інші, не пов’язані із здійсненням державного архітектурно-будівельного контролю;
{Підпункт 8 пункту 11 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 778 від 02.09.2015; із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 407 від 07.06.2017}
9) вимагати у випадках, визначених законодавством, вибіркового розкриття окремих конструктивних елементів будинків і споруд, проведення зйомки і замірів, додаткових лабораторних та інших випробувань будівельних матеріалів, виробів і конструкцій;
{Підпункт 9 пункту 11 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 407 від 07.06.2017}
10) забороняти за вмотивованим письмовим рішенням експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, не прийнятих в експлуатацію;
{Підпункт 10 пункту 11 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 778 від 02.09.2015}
11) здійснювати фіксування процесу проведення перевірки з використанням фото, аудіо- та відеотехніки.
{Підпункт 11 пункту 11 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 407 від 07.06.2017}
Посадовим особам органу державного архітектурно-будівельного контролю забороняється вимагати інформацію та документи, не пов'язані із здійсненням державного архітектурно-будівельного контролю.
12. Посадові особи органу державного архітектурно-будівельного контролю під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю зобов'язані:
у повному обсязі, об'єктивно та неупереджено здійснювати державний архітектурно-будівельний контроль у межах повноважень, передбачених законодавством;
дотримуватися ділової етики у взаємовідносинах із суб'єктами господарювання та фізичними особами;
ознайомлювати суб'єкта містобудування чи уповноважену ним особу з результатами державного архітектурно-будівельного контролю, зокрема за допомогою електронного кабінету, у строки, передбачені законодавством;
{Абзац четвертий пункту 12 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 367 від 27.03.2019}
за письмовим зверненням суб'єкта містобудування надавати консультативну допомогу у здійсненні державного архітектурно-будівельного контролю, зокрема за допомогою електронного кабінету;
{Абзац п'ятий пункту 12 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 367 від 27.03.2019}
надсилати повідомлення про проведення планової перевірки суб’єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, рекомендованим листом та/або за допомогою електронного поштового зв’язку, зокрема електронного кабінету, або вручати особисто під розписку керівнику суб’єкта містобудування чи його уповноваженій особі із зазначенням дати початку та дати закінчення перевірки не пізніше ніж за десять днів до її початку;
{Пункт 12 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 407 від 07.06.2017; із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 367 від 27.03.2019}
розміщувати на офіційному веб-сайті органу державного архітектурно-будівельного контролю інформацію про проведення позапланової перевірки в день її початку.
{Пункт 12 доповнено новим абзацом згідно з Постановою КМ № 367 від 27.03.2019}
У разі відмови суб’єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, у допуску посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки, відмови суб’єкта містобудування в наданні документів, необхідних для здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю, відсутності суб’єкта містобудування, якому у визначений цим Порядком строк було надіслано повідомлення про проведення перевірки, або його уповноваженої особи (за довіреністю) на об’єкті під час перевірки складається відповідний акт.
{Пункт 12 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 407 від 07.06.2017}
Повноваження суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль
13. Суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, має право:
вимагати від посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю дотримання вимог законодавства;
перевіряти наявність у посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю службових посвідчень;
бути присутнім під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю;
за результатами перевірки отримувати та ознайомлюватись з актом перевірки, складеним органом державного архітектурно-будівельного контролю;
подавати в письмовій формі, зокрема через електронний кабінет, свої пояснення, зауваження або заперечення до акта перевірки, складеного органом державного архітектурно-будівельного контролю за результатами перевірки.
{Абзац шостий пункту 13 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 367 від 27.03.2019}
14. Суб’єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, зобов’язаний:
допускати посадових осіб органу державного архітектурно-будівельного контролю до проведення перевірки за умови дотримання ними порядку здійснення державного архітектурно-будівельного контролю;
одержувати примірник припису органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами здійсненого планового чи позапланового заходу;
виконувати вимоги органу державного архітектурно-будівельного контролю щодо усунення виявлених порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності;
надавати документи, пояснення в обсязі, який він вважає необхідним, довідки, відомості, матеріали, зокрема через електронний кабінет, з питань, що виникають під час здійснення державного архітектурно-будівельного контролю.
{Абзац п'ятий пункту 14 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 367 від 27.03.2019}
{Пункт 14 в редакції Постанови КМ № 407 від 07.06.2017}
Оформлення результатів державного архітектурно-будівельного контролю
15. Форми актів та інших документів, які складаються під час або за результатами здійснення державного архітектурно-будівельного контролю, затверджуються Мінрегіоном.
{Пункт 15 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 148 від 27.02.2012}
16. За результатами державного архітектурно-будівельного контролю посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю складається акт перевірки відповідно до вимог, установлених цим Порядком.
17. У разі виявлення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, крім акта перевірки, складається протокол, видається припис про усунення порушення вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил або припис про зупинення підготовчих та/або будівельних робіт (далі - припис).
У приписі обов’язково встановлюється строк для усунення виявлених порушень згідно з додатком.
{Пункт 17 в редакції Постанови КМ № 407 від 07.06.2017}
18. Керівникові кожного суб’єкта містобудування, щодо якого складений акт перевірки, або його уповноваженій особі надається по одному примірнику такого акта. Один примірник акта перевірки залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю.
Акт перевірки підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку, та керівником суб’єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, або його уповноваженою особою, в останній день перевірки.
Завірена належним чином копія акта, складеного посадовими особами органу державного архітектурно-будівельного контролю за результатами проведеної на об’єкті будівництва перевірки, щодо невиконання приписів, виданих органом державного архітектурно-будівельного контролю генеральному підряднику (підряднику), стосовно порушень вимог нормативно-правових актів, будівельних норм та нормативних документів у сфері містобудівної діяльності, затверджених проектних рішень під час будівництва об’єктів та/або зупинення підготовчих та будівельних робіт надсилається до апарату ДІАМ як органу ліцензування для прийняття відповідного рішення.
{Абзац третій пункту 18 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 303 від 29.03.2021}
{Пункт 18 в редакції Постанови КМ № 407 від 07.06.2017}
19. Припис складається у двох примірниках. Один примірник припису залишається в органі державного архітектурно-будівельного контролю, а інший надається суб'єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль.
Припис підписується посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю, яка провела перевірку.
20. Протокол разом з усіма матеріалами перевірки протягом трьох днів після його складення подається посадовій особі органу державного архітектурно-будівельного контролю, до повноважень якої належить розгляд справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності.
{Пункт 20 в редакції Постанови КМ № 407 від 07.06.2017}
21. Якщо суб'єкт містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, не погоджується з актом перевірки, він підписує його із зауваженнями, які є невід'ємною частиною такого акта.
У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, підписати акт перевірки та припису, посадова особа органу державного архітектурно-будівельного контролю робить у акті відповідний запис.
У разі відмови суб'єкта містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, від отримання акта та припису, вони надсилаються йому рекомендованим листом з повідомленням.
22. Постанова про накладення штрафу складається у трьох примірниках. Перший примірник постанови у триденний строк після її прийняття вручається під розписку суб'єкту містобудування (керівнику або уповноваженому представнику суб'єкта містобудування) або надсилається рекомендованим листом з повідомленням, чи через електронний кабінет, про що робиться запис у справі. Два примірники залишаються в органі державного архітектурно-будівельного контролю, який наклав штраф.
{Пункт 22 із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ № 778 від 02.09.2015, № 367 від 27.03.2019}
23. Органи державного архітектурно-будівельного контролю ведуть облік справ про правопорушення у сфері містобудівної діяльності та контролюють виконання приписів і постанов про накладення штрафів.
24. Матеріали перевірок за результатами державного архітектурно-будівельного контролю (акт, припис, протокол, постанова про накладення штрафу) підписуються відповідною посадовою особою органу державного архітектурно-будівельного контролю та надсилаються суб’єкту містобудування, щодо якого здійснюється державний архітектурно-будівельний контроль, рекомендованим листом та/або за допомогою електронного поштового зв’язку та/або електронного кабінету. Матеріали перевірок вважаються врученими суб’єкту містобудування з моменту їх відправлення.
{Порядок доповнено пунктом 24 згідно з Постановою КМ № 367 від 27.03.2019; в редакції Постанови КМ № 681 від 23.06.2021}
СТРОКИ
для усунення порушень вимог законодавства у сфері містобудівної діяльності, будівельних норм, стандартів і правил, виявлених під час здійснення заходів державного архітектурно-будівельного контролю
Вид порушення | Строк |
Виконання підготовчих робіт без набуття права на їх виконання | один місяць |
Виконання будівельних робіт без набуття права на їх виконання | два місяці |
Наведення недостовірних даних у повідомленнях про початок виконання підготовчих і будівельних робіт та деклараціях про готовність об’єкта до експлуатації | один місяць |
Виконання будівельних робіт з порушенням вимог будівельних норм, стандартів і правил або затверджених проектних рішень, будівельного паспорта забудови земельної ділянки | один місяць |
Незабезпечення замовником здійснення авторського та технічного нагляду у випадках, коли такий нагляд є обов’язковим згідно із законодавством | 10 робочих днів |
Здійснення авторського та технічного нагляду з порушенням вимог законодавства | 10 робочих днів |
Передача замовнику проектної документації для виконання будівельних робіт на об’єкті, розробленої з порушенням вимог законодавства, містобудівної документації, вихідних даних для проектування об’єктів містобудування, будівельних норм, стандартів і правил, у тому числі щодо створення безперешкодного життєвого середовища для осіб з обмеженими фізичними можливостями та інших маломобільних груп населення, передбачення приладів обліку води і теплової енергії, а також заниження класу наслідків (відповідальності) об’єкта | один місяць |
Ведення виконавчої документації з порушенням будівельних норм, стандартів і правил | 15 робочих днів |
Застосування будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, що не відповідають державним нормам, стандартам, технічним умовам, проектним рішенням, а також тих, на які поширюється дія технічного регламенту та повинна бути складена декларація про відповідність | один місяць |
Провадження господарської діяльності, що підлягає ліцензуванню, без отримання в установленому порядку ліцензії | два місяці |
Залучення до виконання окремих видів робіт відповідальних виконавців, які не мають відповідного кваліфікаційного сертифіката, у випадках, коли такий сертифікат є обов’язковим згідно із законодавством | 10 робочих днів |
Виконання окремих видів робіт, пов’язаних із створенням об’єктів архітектури, відповідальним виконавцем, який згідно із законодавством повинен мати кваліфікаційний сертифікат, без отримання в установленому порядку такого сертифіката | один місяць |
Неподання чи несвоєчасне подання замовником інформації про передачу права на будівництво об’єкта іншому замовнику, зміну генерального підрядника чи підрядника, осіб, відповідальних за проведення авторського і технічного нагляду, відповідальних виконавців робіт, а також про коригування проектної документації, якщо подання такої інформації є обов’язковим | п’ять робочих днів |
Відсутність або невідповідність інформаційного стенда вимогам законодавства | п’ять робочих днів |
Недопущення посадових осіб органів державного архітектурно-будівельного контролю на об’єкти будівництва | 10 робочих днів |
Експлуатація об’єктів будівництва, які завершені будівництвом та не прийняті в експлуатацію | один місяць (за наявності документа, який дає право на виконання будівельних робіт) |
{Порядок доповнено додатком згідно з Постановою КМ № 407 від 07.06.2017; із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 367 від 27.03.2019}
ПЕРЕЛІК
постанов Кабінету Міністрів України, що втратили чинність
1. Постанова Кабінету Міністрів України від 25 березня 1993 р. № 225 "Про затвердження Положення про державний архітектурно-будівельний контроль" (ЗП України, 1993 р., № 9, ст. 179).
2. Постанова Кабінету Міністрів України від 7 квітня 1995 р. № 253 "Про внесення змін до деяких рішень Уряду України з питань державного архітектурно-будівельного контролю" (ЗП України, 1995 р., № 7, ст. 166).
3. Пункт 1 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 2002 р. № 1510 (Офіційний вісник України, 2002 р., № 42, ст. 1933).
4. Пункти 1 змін, що вносяться до постанов Кабінету Міністрів України, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 26 вересня 2007 р. № 1182 (Офіційний вісник України, 2007 р., № 74, ст. 2759).
5. Пункт 1 постанови Кабінету Міністрів України від 14 січня 2009 р. № 3 "Про внесення зміни до Положення про державний архітектурно-будівельний контроль та визнання такою, що втратила чинність, постанови Кабінету Міністрів України від 12 травня 2004 р. № 609" (Офіційний вісник України, 2009 р., № 3, ст. 76).
6. Постанова Кабінету Міністрів України від 9 вересня 2009 р. № 1035 "Про затвердження Тимчасового порядку прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом приватних житлових будинків садибного типу, дачних та садових будинків з господарськими спорудами і будівлями, споруджених без дозволу на виконання будівельних робіт" (Офіційний вісник України, 2009 р., № 75, ст. 2571).
7. Постанова Кабінету Міністрів України від 21 жовтня 2009 р. № 1206 "Про затвердження порядку внесення плати за видачу сертифіката відповідності державним будівельним нормам, стандартам та правилам і доповнення додатка до постанови Кабінету Міністрів України від 25 червня 2001 р. № 702" (Офіційний вісник України, 2009 р., № 88, ст. 2972).
8. Постанова Кабінету Міністрів України від 27 січня 2010 р. № 90 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України щодо надання документів дозвільного характеру в сфері будівництва" (Офіційний вісник України, 2010 р., № 8, ст. 390).
9. Постанова Кабінету Міністрів України від 27 січня 2010 р. № 160 "Про внесення змін до деяких постанов Кабінету Міністрів України" (Офіційний вісник України, 2010 р., № 12, ст. 583).
