Постанова № 160 від 31.03.2010 Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України. Редакція від 31.03.2010

НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В А
31.03.2010 N 160
Зареєстровано в Міністерстві

юстиції України

16 червня 2010 р.

за N 395/17690

Про внесення змін

до деяких нормативно-правових актів

Національного банку України

Відповідно до статті 55 Закону України "Про Національний банк
України" ( 679-14 ), глави 16 розділу V Закону України "Про банки
і банківську діяльність" ( 2121-14 ), з метою підвищення
ефективності та забезпечення належної організації здійснення
ліквідаційної процедури банків Правління Національного банку
України П О С Т А Н О В Л Я Є:
1. Затвердити Зміни до Положення про застосування
Національним банком України заходів впливу за порушення
банківського законодавства, затвердженого постановою Правління
Національного банку України від 28.08.2001 N 369 ( z0845-01 ),
зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27.09.2001 за
N 845/6036 (зі змінами), що додаються.
2. Унести до Правил реєстрації кореспондентських рахунків
Національним банком України, затверджених постановою Правління
Національного банку України від 15.08.2001 N 343 ( z0780-01 ),
зареєстрованих у Міністерстві юстиції України 04.09.2001 за
N 780/5971, зі змінами, такі зміни: у пункті 14 слова "(а в разі ліквідації - ліквідаційна
комісія)" виключити; доповнити після пункту 14 новим пунктом 15 такого змісту: "15. У разі відкликання банківської ліцензії ліквідатор
протягом десяти робочих днів зобов'язаний ужити заходів щодо
перерахування коштів банку з його кореспондентських рахунків на
накопичувальний рахунок ліквідатора, закрити прямі
кореспондентські рахунки, заблокувати всі засоби зв'язку з
банками-кореспондентами з метою запобігання незаконному відпливу
коштів у національній та іноземній валюті та повернути
територіальному управлінню Національного банку за
місцезнаходженням банку оригінали реєстраційних номерів, виданих
Національним банком за встановленою формою. Банк, що ліквідовується, разом з оригіналами реєстраційних
номерів подає територіальному управлінню Національного банку
інформацію про закриття кореспондентських рахунків, копії
повідомлень ліквідатора про відкликання банківської ліцензії та
закриття рахунків". У зв'язку з цим пункти 15-18 уважати відповідно
пунктами 16-19.
3. Ця постанова набирає чинності через 10 днів після її
державної реєстрації в Міністерстві юстиції України.
4. Департаменту нормативно-методологічного забезпечення
банківського регулювання та нагляду (Н.В.Іваненко) після державної
реєстрації в Міністерстві юстиції України довести зміст цієї
постанови до відома структурних підрозділів центрального апарату,
територіальних управлінь Національного банку України, а також
ліквідаторів банків для використання в роботі.
5. Контроль за виконанням цієї постанови покласти на
виконавчого директора - керівника Служби банківського нагляду
О.М.Бережного, Управління ліквідації банків (О.С.Майданюк).
В.о. Голови А.В.Шаповалов

ЗАТВЕРДЖЕНО

Постанова Правління

Національного банку України

31.03.2010 N 160
Зареєстровано в Міністерстві

юстиції України

16 червня 2010 р.

за N 395/17690

ЗМІНИ

до Положення про застосування

Національним банком України заходів впливу

за порушення банківського законодавства

( z0845-01 )

1. Розділ VI викласти в такій редакції:
"Розділ VI. Відкликання банківської ліцензії

та ліквідація банку
Глава 1. Підстави для відкликання

банківської ліцензії та ініціювання

Національним банком процедури ліквідації банку
1.1. Національний банк має право відкликати банківську
ліцензію та ініціювати процедуру ліквідації банку: у разі наявності хоча б однієї з підстав, передбачених
статтею 20 Закону про банки. Національний банк відкликає
банківську ліцензію відповідно до пункту 3 статті 20 Закону про
банки ( 2121-14 ) у разі недотримання банком нормативу
адекватності регулятивного капіталу/платоспроможності,
установленого Національним банком, і зниження його значення до
рівня нижче ніж 3 відсотки; у випадку, визначеному частиною другою статті 73 Закону про
банки ( 2121-14 ) (уключаючи втрату банком бази даних, яка містить
інформацію про клієнтів, контрагентів або залишки коштів на
рахунках, відкритих у ньому, та неможливість відновлення цієї
інформації); у випадку, визначеному частиною четвертою статті 84 Закону
про банки ( 2121-14 ).
1.2. Банк може бути ліквідований: за рішенням власників банку; за рішенням Національного банку (у тому числі за заявою
кредиторів, пропозицією тимчасового адміністратора банку або
відповідного структурного підрозділу Національного банку).
1.3. Філія іноземного банку може бути ліквідована в порядку,
передбаченому законодавством України, у випадку: прийняття такого рішення іноземним банком; за заявою кредиторів, якщо іноземний банк, який відкрив цю
філію, не виконав грошових зобов'язань перед кредиторами; відкликання в іноземного банку банківської ліцензії та його
ліквідації (банкрутства).
1.4. Національний банк ініціює процедуру ліквідації банку на
підставі та в порядку, передбаченому Законом про банки
( 2121-14 ), з урахуванням обґрунтованого висновку відповідного
структурного підрозділу Національного банку щодо доцільності
відкликання банківської ліцензії та ліквідації банку. Такий висновок Національного банку має складатися передусім з
урахуванням показників, які характеризують: дотримання економічних нормативів та резервування коштів; обсяг негативно класифікованих активів; наявність збитків; обсяги не сплачених в строк з вини банку законних вимог
кредиторів.
Глава 2. Особливості відкликання банківської ліцензії

та ініціювання процедури ліквідації банку

за заявою кредиторів банку про ліквідацію
2.1. Якщо банк (крім філії іноземного банку) своєчасно і в
повній сумі не виконав грошових зобов'язань перед кредитором, то
кредитор має право надіслати до Національного банку або його
територіального управління за місцезнаходженням банку заяву про
ліквідацію банку разом з документами, що підтверджують наявність
невиконаних грошових зобов'язань банку перед ним. У разі невиконання філією іноземного банку своїх зобов'язань
перед кредитором останній має право в такому самому порядку
надіслати до Національного банку або його територіального
управління заяву про невиконання філією іноземного банку своїх
зобов'язань перед ним.
2.2. Відповідний структурний підрозділ Національного банку за
місцезнаходженням банку, що здійснює функції банківського
регулювання і нагляду (далі в цій главі - відповідний структурний
підрозділ Національного банку), розглядає подані кредитором
документи, у разі потреби здійснює їх перевірку на місці в банку
(у тому числі філії іноземного банку), готує відповідний висновок
про потребу відкликання банківської ліцензії та призначення
ліквідатора або про те, що немає підстав для задоволення заяви
кредиторів. Потреба в перевірці на місці виникає, якщо кредитор не
надав письмового повідомлення з позначкою банку про невиконання
його розрахункового документа і за результатами статистичної
звітності банку-боржника не відображається інформація про
наявність не сплачених у строк розрахункових документів. Відповідний структурний підрозділ Національного банку готує
висновок щодо відсутності підстав для задоволення заяви
кредиторів, який схвалюється Комісією Національного банку. За
результатами розгляду відповідь кредитору про незадоволення його
заяви має бути направлена протягом 30 календарних днів з дня
отримання заяви. Якщо територіальне управління Національного банку дійшло
висновку, що є підстави для відкликання банківської ліцензії
(висування вимоги іноземному банку щодо виконання зобов'язань його
філії перед кредитором), то цей висновок разом із заявою
кредиторів має бути надісланий до підрозділу центрального апарату
Національного банку, що здійснює функції банківського регулювання
і нагляду, протягом п'яти календарних днів з дня отримання заяви
кредиторів. Відповідний структурний підрозділ Національного банку, а в
разі потреби - інші департаменти центрального апарату розглядають
висновок територіального управління Національного банку разом із
заявою кредиторів та іншими документами і протягом 10 календарних
днів з дня отримання надають їх Комісії Національного банку. Комісія Національного банку за результатами розгляду заяви
кредиторів та доданих документів, які надсилалися до Національного
банку або його територіального управління, має право прийняти
рішення щодо схвалення висновку про: потребу відкликання банківської ліцензії та призначення
ліквідатора банку (крім філії іноземного банку); висування вимоги іноземному банку щодо виконання зобов'язань
його філії, яка розміщується на території України, перед
кредитором або ініціювання процедури ліквідації цієї філії; відсутність підстав для задоволення заяви кредиторів. Національний банк повідомляє кожного заявника про прийняте
рішення щодо незадоволення заяви кредиторів протягом п'яти робочих
днів після його прийняття або в цей самий строк надсилає
повідомлення територіальному управлінню Національного банку за
місцезнаходженням банку для надання відповіді заявникові. У разі підтвердження неплатоспроможності банку (крім філії
іноземного банку) Національний банк ініціює ліквідацію банку в
порядку, установленому цим Положенням. Національний банк після прийняття Комісією Національного
банку відповідного рішення звертається до іноземного банку з
вимогою виконати грошові зобов'язання філії іноземного банку перед
кредитором протягом визначеного строку. Національний банк визначає
строк окремо за кожним зобов'язанням. У разі невиконання банком
зобов'язань перед кредитором у встановлений строк Національний
банк приймає рішення про ініціювання процедури ліквідації філії
іноземного банку.
Глава 3. Призначення ліквідатора
3.1. Рішення про відкликання банківської ліцензії та
призначення ліквідатора банку приймає Правління Національного
банку.
3.2. Правління Національного банку приймає постанову про
відкликання банківської ліцензії та призначення ліквідатора банку,
якою: призначається ліквідатор; призначається керівник ліквідаційної процедури, якщо
ліквідатором є юридична особа (далі - ліквідатор); припиняються повноваження правління (ради директорів), ради
банку і загальних зборів банку, а також тимчасового
адміністратора, якщо він до призначення ліквідатора здійснював
управління банком; надається доручення керівникам відповідного територіального
управління Національного банку та Центральної розрахункової палати
вжити заходів щодо припинення проведення банком активних операцій
за його кореспондентськими рахунками, відкритими в Національному
банку, з дня отримання цього рішення; надається доручення Юридичному департаменту ініціювати
процедуру ліквідації банку в суді; надається доручення уповноваженому структурному підрозділу
центрального апарату Національного банку, який здійснює контроль
за діяльністю ліквідатора (далі в цьому розділі - уповноважений
структурний підрозділ), повідомити банки, Фонд гарантування
вкладів фізичних осіб, Державну комісію з цінних паперів та
фондового ринку, Державну комісію з регулювання ринків фінансових
послуг України, органи банківського нагляду держав, у яких банк
мав філії або кореспондентські відносини з іноземними банками, про
відкликання банківської ліцензії та призначення ліквідатора; надається доручення ліквідатору щодо вжиття заходів за
невиконаними зобов'язаннями банку перед Національним банком і
державою в особі Міністерства фінансів України, що виникли у
зв'язку з наданням поворотної фінансової допомоги; зазначаються інші заходи, потрібні для здійснення процедури
ліквідації конкретного банку.
3.3. Національний банк призначає ліквідатора філії іноземного
банку в порядку, встановленому цією главою.
3.4. Процедура ліквідації банку (філії іноземного банку) має
бути завершена в строк, визначений статтею 88 Закону про банки
( 2121-14 ). Правління Національного банку має право прийняти рішення про
продовження процедури ліквідації банку, якщо: а) наслідком завершення ліквідації банку будуть значні втрати
для вкладників та інших кредиторів банку; б) спроби ліквідатора банку продати активи виявилися
невдалими і немає юридичної особи, що відповідає вимогам глави 12
цього розділу, якій за договором ці активи можуть бути передані в
управління.
Глава 4. Вимоги Національного банку до ліквідатора
4.1. Ліквідатором може бути призначено особу, яка відповідає
вимогам, установленим статтею 90 Закону про банки ( 2121-14 ).
4.2. Ліквідатором може бути фізична особа, яка: має досвід роботи не менше трьох років в аудиторській,
юридичній або банківській сферах діяльності; була тимчасовим адміністратором цього банку.
4.3. Ліквідатором не може бути фізична особа, яка: була звільнена за вимогою Національного банку; у минулому була керівником суб'єкта господарювання, під час
роботи якого суб'єкт господарювання відповідно до законодавства
України визнаний банкрутом, або керівником банку, під час роботи
якого Національний банк прийняв рішення про відкликання
банківської ліцензії та ліквідацію.
4.4. Національний банк перед призначенням ліквідатора
зобов'язаний переконатися в тому, що немає конфлікту інтересів, і
в його здатності діяти неупереджено згідно з порядком, визначеним
главою 3 розділу V цього Положення.
4.5. Ліквідатор має право залучати до процедури ліквідації
спеціалістів на підставі цивільно-правових договорів, у тому числі
осіб, які працювали в банку.
Глава 5. Укладення договору з ліквідатором

та винагорода за його роботу
5.1. Між Національним банком та ліквідатором (незалежним
експертом або юридичною особою) у день призначення укладається
договір про ліквідацію банку (додаток 4 до цього Положення). У
договорі визначаються умови щодо прав та обов'язків сторін, оплати
праці та додаткової винагороди ліквідатора, страхування фінансової
відповідальності, страхування життя та здоров'я ліквідатора згідно
із законодавством України та інші умови, що потрібні для
забезпечення ліквідації банку. У договорі з юридичною особою визначається керівник
ліквідаційної процедури та - на вимогу Національного банку - інші
фізичні особи, які залучаються ліквідатором до участі в
ліквідаційній процедурі.
5.2. Рішення про розмір та умови оплати праці ліквідатора
приймає Комісія Національного банку.
5.3. Оплата праці ліквідатора і залучених ним спеціалістів
здійснюється за рахунок коштів банку і може визначатися в договорі
про ліквідацію банку за однією з таких форм: у визначеній сумі за місяць; у відсотках від надходжень на накопичувальний рахунок банку
коштів від продажу та/або повернення активів; основна оплата праці у визначеній сумі та додаткова
винагорода у відсотках від надходжень на накопичувальний рахунок
банку коштів від продажу та/або повернення активів. У договорі про ліквідацію можуть також передбачатися умови
про зменшення розміру оплати праці (додаткової винагороди)
ліквідатору за порушення/невиконання ним вимог Закону про банки
( 2121-14 ), нормативно-правових актів Національного банку або
договору про ліквідацію банку.
5.4. Розмір оплати праці ліквідатора у визначеній сумі
встановлюється згідно з вимогами статті 97 Закону про банки
( 2121-14 ) з урахуванням фінансового стану банку, обсягів активів
та вимог кредиторів банку.
5.5. Обов'язковою складовою договору є умова про
відповідальність ліквідатора за недотримання вимог законодавства
України під час задоволення вимог кредиторів банку.
5.6. Договір про ліквідацію банку від імені Національного
банку на підставі належно оформленої довіреності підписує посадова
особа Національного банку згідно з розподілом функціональних
обов'язків.
5.7. Договір набирає чинності з дати призначення ліквідатора,
визначеної відповідною постановою Правління Національного банку. У разі дострокового припинення повноважень ліквідатора банку
на підставі рішення Правління Національного банку у випадках,
передбачених цим Положенням та договором про ліквідацію банку,
зазначений договір втрачає чинність із дати прийняття такого
рішення.
5.8. Призначення залучених до ліквідації банку спеціалістів,
у тому числі тих, які є службовцями Національного банку, та
винагороди за їх працю здійснюється в порядку, установленому цим
Положенням.
5.9. Національний банк має право на період тимчасової
відсутності ліквідатора рішенням Комісії Національного банку
уповноважити на виконання його функцій іншу особу.
Глава 6. Організація роботи ліквідатора
6.1. Ліквідатор з дня його призначення вживає таких заходів: оприлюднює інформацію про відкликання банківської ліцензії та
призначення ліквідатора банку відповідно до статті 89 Закону про
банки ( 2121-14 ). Повідомлення про відкриття ліквідаційної
процедури може бути опубліковане також в одній із місцевих газет
за місцезнаходженням банку і повинно розміщуватися в кожному
відокремленому структурному підрозділі банку. Зазначене
повідомлення також має містити інформацію про адресу, за якою
працює ліквідатор, та строк, протягом якого кредитори мають право
заявити ліквідатору про свої вимоги до банку; повертає уповноваженому структурному підрозділу центрального
апарату Національного банку, який здійснює реєстрацію та
ліцензування банків, банківську ліцензію та дозвіл Національного
банку на здійснення операцій протягом трьох робочих днів; блокує всі засоби зв'язку з банками-кореспондентами з метою
запобігання незаконному відпливу коштів в іноземній валюті; письмово повідомляє всі банки-кореспонденти (резидентів і
нерезидентів) про відкликання в банку банківської ліцензії та
призначення ліквідатора; здійснює перерахування коштів банку з його кореспондентських
рахунків на накопичувальний рахунок ліквідатора, закриває прямі
кореспондентські рахунки та повертає Національному банку оригінали
реєстраційних номерів, виданих Національним банком за встановленою
формою; повідомляє Національний банк про внесення до Єдиного
державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців
запису про рішення щодо припинення банку шляхом ліквідації.
6.2. Ліквідатор відповідно до постанови Правління
Національного банку про відкликання в банку банківської ліцензії
подає до Національного банку нотаріально засвідчену картку зі
зразками підписів ліквідатора та головного бухгалтера банку
(або особи, яка виконує його обов'язки) і відбитка печатки цього
банку для відкриття накопичувального рахунку банку. З метою забезпечення ліквідаційної процедури ліквідатор
відкриває накопичувальний рахунок банку в територіальному
управлінні Національного банку або відповідно до рішення
Національного банку в Операційному управлінні Національного банку. Після відкриття накопичувального рахунку за розпорядженням
керівника територіального управління Національного банку залишок
коштів із кореспондентського рахунку банку перераховується на
накопичувальний рахунок і вживаються заходи щодо закриття
кореспондентського рахунку банку та виключення його з
учасників СЕП у порядку, визначеному нормативно-правовим актом
Національного банку, що визначає порядок міжбанківського переказу
грошей в Україні в національній валюті, а також повертаються
кредиторам розрахункові документи, що не сплачені в строк з вини
банку, що враховувалися на відповідному позабалансовому рахунку
(якщо такий облік мав місце в територіальному управлінні
Національного банку за договором з банком). На накопичувальний рахунок банку зараховуються кошти банку і
надходження на його адресу. З цього рахунку проводяться розрахунки
з кредиторами й оплата витрат ліквідатора. Накопичувальний рахунок
відкривається як у національній, так і в іноземній валюті, якщо
банк здійснював операції з іноземною валютою. Накопичувальний рахунок банку в іноземній валюті
використовується виключно для здійснення таких операцій: а) для зарахування: залишків коштів з кореспондентських рахунків
банків-кореспондентів (резидентів і нерезидентів); коштів, що надходять від дебіторів та інших позичальників
(резидентів і нерезидентів) за раніше укладеними договорами під
час здійснення ліквідаційної процедури, уключаючи повернення
заборгованості за наданими кредитами та процентами, а також
неустойки (пені, штрафів), комісійних, повернення авансових
платежів тощо; коштів, придбаних на міжбанківському валютному ринку; б) для списання коштів з метою: продажу на міжбанківському валютному ринку з подальшим
зарахуванням їх на накопичувальний рахунок у національній валюті
України; задоволення вимог кредиторів-нерезидентів; сплати державного мита в іноземній валюті. У разі наявності в касі банку готівкової іноземної валюти на
початку ліквідаційної процедури або надходжень готівкової
іноземної валюти внаслідок погашення заборгованості боржниками
банку ліквідатор має право укласти договір з банком, який має
відповідну ліцензію Національного банку, про купівлю-продаж
готівкової іноземної валюти з метою зарахування коштів у
національній валюті на накопичувальний рахунок.
6.3. Ліквідатор здійснює витрати на ліквідацію банку за
рахунок коштів банку в межах кошторису витрат ліквідатора
(далі - кошторис).
6.4. Ліквідатор зобов'язаний: уключати до кошторису окремими статтями всі витрати,
необхідні для забезпечення ліквідаційної процедури банку,
визначені частиною другою статті 96 Закону про банки ( 2121-14 ),
у тому числі на оплату праці ліквідатора банку та осіб, залучених
до ліквідаційної процедури, та додаткової винагороди в разі її
призначення, згідно з договорами; складати кошторис щокварталу з розподілом за місяцями і
подавати до 15 числа місяця, що передує наступному кварталу, до
Національного банку. На початку ліквідації банку кошторис уключає
період із дня, у який ліквідатор приступив до виконання
обов'язків, до кінця поточного кварталу і подається не пізніше
15 днів після призначення ліквідатора. Не використана у звітному
кварталі сума коштів за кошторисом не переноситься на наступний
квартал.
6.5. Ліквідатор відповідає за правильність складання і
виконання кошторису.
6.6. Ліквідатор має право здійснювати з накопичувального
рахунку витрати, пов'язані з розміщенням оголошення в засобах
масової інформації про відкриття ліквідаційної процедури банку та
нотаріальним засвідченням картки зі зразками підписів, до
складання кошторису та затвердження його Національним банком.
6.7. Кошторис та зміни до нього затверджуються Комісією
Національного банку за наявності позитивного висновку
уповноваженого структурного підрозділу.
6.8. Ліквідатор має право запропонувати внесення змін до
кошторису не пізніше ніж за два тижні до закінчення поточного
кварталу. Зміни до кошторису вносяться не пізніше дати закінчення
кварталу, на який затверджено кошторис, за наявності
обґрунтованого клопотання ліквідатора.
6.9. Уповноважений структурний підрозділ (за потреби) має
право вимагати від ліквідатора подання копій договорів, додаткових
пояснень і обґрунтувань щодо складання, внесення змін та виконання
кошторису.
6.10. Ліквідатор зобов'язаний використовувати кошти
ліквідаційної маси за цільовим призначенням згідно із затвердженим
кошторисом.
6.11. Оплата праці ліквідатора у відсотках від надходжень на
накопичувальний рахунок банку здійснюється на підставі його
письмового звернення та наданої ним інформації про надходження на
накопичувальний рахунок банку коштів від продажу та/або повернення
активів банку (залежно від умов договору). Інформація ліквідатора
має містити розрахунок суми оплати його праці у відсотках від
надходжень на накопичувальний рахунок банку коштів за звітний
період. Документи для прийняття рішення про погодження розміру оплати
праці ліквідатора у відсотках від надходжень на накопичувальний
рахунок банку подаються до уповноваженого структурного підрозділу
після подання щомісячної звітності та інформації про проведену
роботу відповідно до нормативно-правових актів Національного банку
та договору про ліквідацію банку. Комісія Національного банку приймає рішення про погодження
розміру оплати праці ліквідатора на підставі позитивного висновку
уповноваженого структурного підрозділу не пізніше п'яти робочих
днів після надходження від ліквідатора відповідних документів. Ліквідатор має право перерахувати кошти на визначений ним
рахунок (після отримання рішення про погодження розміру оплати
його праці) або отримати їх готівкою.
6.12. Погодження розміру та порядок виплати додаткової
винагороди ліквідатору здійснюються в порядку, установленому
пунктом 6.11 цієї глави.
Глава 7. Права та обов'язки ліквідатора
7.1. У своїй діяльності ліквідатор керується Законом про
банки ( 2121-14 ), постановою Правління Національного банку про
ліквідацію банку, цим Положенням, іншими нормативно-правовими
актами та договором про ліквідацію банку. Під час ліквідації
філій/представництв банку, що розташовані за межами України,
застосовується також законодавство країни їх місцезнаходження.
7.2. Ліквідатор з дня свого призначення виконує обов'язки та
користується правами, передбаченими статтею 92 Закону про банки
( 2121-14 ), цим Положенням та договором про ліквідацію банку.
7.3. З дня отримання рішення про своє призначення ліквідатор
зобов'язаний уживати заходів щодо ефективної ліквідації банку та
максимального задоволення вимог кредиторів відповідно до своїх
повноважень, законодавства України, у тому числі цього Положення. Ліквідатор зобов'язаний: повідомити правоохоронні органи про вчинення власниками та
посадовими особами банку дій, передбачених частиною п'ятою
статті 58 Закону про банки ( 2121-14 ); повідомити компетентний орган, який наклав арешт або інші
обмеження щодо майна (активів) банку, а також відповідні органи
державної влади, які забезпечують ведення реєстрів про обтяження
майна, про прийняте Національним банком рішення про відкликання
банківської ліцензії і запровадження процедури ліквідації; надавати на запит Державного комітету фінансового моніторингу
України додаткову інформацію, пов'язану з фінансовими операціями,
що стали об'єктом фінансового моніторингу; скласти початковий баланс ліквідатора з урахуванням
результатів інвентаризації активів; надати Національному банку відповідні дані до єдиної
інформаційної системи обліку позичальників (боржників); закрити своїм рішенням поточні та вкладні (депозитні) рахунки
клієнтів, на яких немає коштів, та повідомити про це податкові
органи згідно із законодавством України; протягом 20 робочих днів із дня свого призначення укласти від
імені банку договір зі страховиками про страхування фінансової
відповідальності, життя та здоров'я ліквідатора за рахунок коштів
банку; скласти проміжний ліквідаційний баланс і перелік (реєстр)
вимог кредиторів після розгляду вимог кредиторів; скласти ліквідаційний баланс і остаточний звіт ліквідатора
після вжиття заходів щодо задоволення вимог кредиторів; вчиняти інші дії відповідно до Закону про банки ( 2121-14 ). Ліквідатор зобов'язаний вжити заходів щодо передачі активів
недержавних пенсійних фондів до іншого зберігача, фондів
фінансування будівництва та фондів операцій з нерухомістю іншому
управителю відповідно до вимог законодавства України. Ліквідатор зобов'язаний вжити заходів щодо передавання
цінностей, які перебували на відповідальному зберіганні банку і не
вилучені власниками, відповідно до статті 93 Закону про банки
( 2121-14 ). Ліквідатор передає такі цінності територіальним
управлінням Національного банку за місцезнаходженням банку та його
філій (Операційному управлінню Національного банку або Державній
скарбниці України залежно від виду та обсягу цінностей). Для забезпечення передавання цінностей ліквідатор надає: заяву про передавання цінностей; акт про приймання-передавання цінностей; договори про відповідальне зберігання банком цінностей; акти про відкриття ліквідатором індивідуальних сейфів, у яких
зберігалися ці цінності; документи, які підтверджують виконані ним процедури щодо
повідомлення власників цінностей. Ліквідатор зобов'язаний вжити заходів щодо знищення
інформації на накопичувальних та жорстких магнітних дисках,
комп'ютерної техніки, що використовувалася банком, перед
реалізацією, передачею або утилізацією цієї техніки. За
необхідності, з метою запобігання відновленню інформації
ліквідатор забезпечує здійснення форматування жорсткого диска
(вінчестера) або знищення інформації за допомогою спеціального
програмного забезпечення.
7.4. Ліквідатор має право: здійснювати операції з готівкою з метою забезпечення
ліквідаційної процедури (отримання коштів у рахунок погашення
заборгованості боржниками банку, приймання оплати за продане
майно, виплата вихідної допомоги звільненим працівникам банку,
оплата праці залучених ліквідатором осіб, витрати на відрядження
тощо); призначати представників ліквідатора у відокремлених
структурних підрозділах банку; розривати договори про надання банку послуг, у тому числі
договори про оренду (найм) рухомого і нерухомого майна, якщо це
сприятиме збереженню або збільшенню ліквідаційної маси; подавати клопотання Національному банку щодо внесення змін до
переліку (реєстру) вимог кредиторів у порядку, установленому цим
Положенням; вчиняти інші дії відповідно до Закону про банки ( 2121-14 ). У разі ухиляння керівників банку від передавання майна
(активів) банку ліквідатор приймає майно (активи) банку в
односторонньому порядку із залученням створеної ним комісії та
оформленням акта про приймання майна (активів) або звертається по
допомогу до правоохоронних органів. Ліквідатор банку виконує організаційно-розпорядчі функції та
приймає рішення одноосібно в межах своїх повноважень.
7.5. Ліквідатор не має права: використовувати або дозволяти використовувати активи банку у
власних інтересах або в інтересах третіх осіб; розкривати інформацію, яка містить банківську таємницю або
конфіденційну інформацію, особам, які не є суб'єктами її отримання
відповідно до статті 62 Закону про банки ( 2121-14 ), та з
порушенням установленого порядку.
Глава 8. Інвентаризація та оцінка активів банку,

складання початкового балансу
8.1. Ліквідатор здійснює інвентаризацію активів банку
відповідно до вимог законодавства України та глави 5 розділу V
цього Положення. У разі відсутності документів, які необхідні для
проведення інвентаризації, уживаються заходи щодо їх відновлення. Інвентаризація активів здійснюється на дату прийняття
Національним банком рішення про відкликання банківської ліцензії
та призначення ліквідатора.
8.2. Ліквідатор уживає заходів за результатами інвентаризації
активів щодо врегулювання виявлених розбіжностей відповідно до
нормативно-правових актів Національного банку з питань
бухгалтерського обліку в банках. Вартість повністю втрачених
(зіпсованих або тих, яких не вистачає) основних засобів, запасів
матеріальних цінностей, які не можуть бути визнані активами, та
необоротних активів списується до складання початкового балансу
відповідно до законодавства України. Ліквідатор зобов'язаний
провести службове розслідування з метою встановлення осіб, які
мають відшкодовувати нестачі і втрати матеріальних цінностей,
виявлені під час інвентаризації активів, та за наявності підстав
має право звернутися до правоохоронних органів. Ліквідатор за результатами інвентаризації вирішує питання
щодо списання основних засобів та запасів матеріальних цінностей,
які не можуть бути визнані активами. Списання цих активів
ліквідатор здійснює відповідно до законодавства України та з
урахуванням вимоги щодо максимального накопичення ліквідаційної
маси для задоволення вимог кредиторів.
8.3. Заборгованість за активними операціями банку, що визнана
ліквідатором під час складання початкового балансу безнадійною
відповідно до законодавства України, списується за рахунок
сформованих банком резервів для відшкодування можливих втрат за
активними операціями. Безнадійна заборгованість за активними
операціями банку, під яку резерв не сформовано, списується з
визнанням збитків. У такому самому порядку ліквідатор списує безнадійну
заборгованість, яку визнає такою протягом ліквідаційної процедури.
8.4. Ліквідатор уживає заходів щодо оцінки активів банку, які
підлягають відчуженню, відповідно до законодавства України про
оцінку майна (активів). Ліквідатор залучає до оцінки активів банку незалежного
оцінювача, визначеного ним за результатами проведеного конкурсу
відповідно до глави 8 розділу V цього Положення. Ліквідатор
зобов'язаний переконатися, що немає конфлікту інтересів із цією
особою, і в її здатності діяти неупереджено.
8.5. Основні засоби та нематеріальні активи, а також інші
матеріальні цінності, що оцінені з метою їх продажу, не підлягають
подальшому використанню в ліквідаційній процедурі банку.
8.6. Ліквідатор приймає звіт про оцінку майна (активів) від
суб'єктів оціночної діяльності за актом про виконану роботу. Ліквідатор за потреби відповідно до законодавства України
може прийняти рішення про рецензування звіту про оцінку майна
(активів), або про проведення повторної оцінки майна (активів),
або про доопрацювання (актуалізацію) звіту й висновку про вартість
оцінюваного майна (активів) на нову дату. Ліквідатор обов'язково
має забезпечити рецензування звіту про оцінку нерухомості та
транспортних засобів.
8.7. Ліквідатор складає початковий баланс на основі балансу
банку на перше число місяця, що настає після завершення
інвентаризації активів. Активи банку включаються до початкового
балансу з урахуванням результатів проведеної інвентаризації. Під час складання початкового балансу основні засоби та
нематеріальні активи обліковуються за балансовою вартістю. Якщо банк здійснював операції з іноземною валютою, то
відповідні активи банку в початковому балансі відображаються в
іноземній валюті (у розрізі кодів валют) та в гривневому
еквіваленті на дату складання початкового балансу, пасиви - у
розрізі кодів валют та в гривневому еквіваленті на дату прийняття
рішення про ліквідацію.
8.8. Ліквідатор вживає заходів для встановлення фактичного
розміру заборгованості перед банком щодо зобов'язань, строк яких
настав або настане в поточному місяці, шляхом отримання в
письмовій формі від дебітора (боржника) підтвердження
заборгованості за основним боргом та нарахованими процентами
(штрафами, пенею, комісійними) у порядку досудового врегулювання
господарських спорів відповідно до чинного законодавства.
8.9. Ліквідатор зобов'язаний подати початковий баланс на
погодження Національному банку у строк не пізніше 15 календарних
днів після настання дати, на яку він складений. До початкового балансу ліквідатор додає: акт про приймання майна (активів) і документів банку від
керівників (або тимчасового адміністратора, якщо відкликанню
банківської ліцензії передувала процедура тимчасової
адміністрації); копії наказу про призначення інвентаризаційної комісії та
протоколів засідань інвентаризаційної комісії, затверджених
ліквідатором; перелік активів банку, визначений за результатами
інвентаризації, підписаний ліквідатором, на паперових носіях та в
електронному вигляді, а також копії інвентаризаційних описів
майна. Початковий баланс, перелік активів банку та копії
інвентаризаційних описів майна засвідчуються підписами ліквідатора
та головного бухгалтера і відбитком печатки банку. Комісія Національного банку приймає рішення про погодження
початкового балансу за наявності позитивного висновку
уповноваженого структурного підрозділу.
Глава 9. Складання переліку вимог кредиторів

та проміжного ліквідаційного балансу
9.1. Ліквідатор протягом п'яти робочих днів із дня розміщення
інформації про початок ліквідаційної процедури в засобах масової
інформації має повернути кредиторам розрахункові документи, що не
сплачені в строк з вини банку. Одночасно ліквідатор повідомляє про
початок ліквідаційної процедури та про строк, протягом якого
кредитори мають право заявити про свої вимоги до банку, а також
зазначає адресу для їх надсилання.
9.2. Ліквідатор складає перелік (реєстр) акцептованих ним
вимог (далі - реєстр вимог) на підставі балансу банку, до якого
включає вимоги кредиторів у національній валюті в розмірах, які
існували на дату прийняття рішення про ліквідацію (додаток 8 до
цього Положення). Вимога, заявлена в іноземній валюті, уключається
до реєстру вимог у національній валюті в сумі, визначеній за
офіційним курсом, установленим Національним банком на дату
прийняття рішення про ліквідацію. Вимоги кредиторів зі сплати
процентів за кредитами, депозитами, штрафів, пені, за
незавершеними розрахунковими операціями тощо переносяться на
відповідний рахунок кредитора. Реєстр вимог подається до Національного банку прошнурованим
та засвідчується підписом ліквідатора і відбитком печатки банку.
9.3. Ліквідатор для затвердження Національним банком реєстру
вимог кредиторів має подавати: копію оголошення про початок ліквідаційної процедури та про
строк, протягом якого кредитори мають право заявити ліквідатору
про свої вимоги до банку із зазначенням адреси для їх надсилання; проміжний ліквідаційний баланс банку; розшифровки проміжного ліквідаційного балансу банку за
окремими статтями (надається на окремий запит Національного
банку).
9.4. Ліквідатор вносить пропозиції щодо затвердження
Національним банком змін до реєстру вимог не частіше ніж раз на
квартал на підставі: рішення суду, яке набрало законної сили та не оскаржене
ліквідатором у встановленому законом порядку; документів про спадкоємство за вимогами кредиторів, які
визнані ліквідатором та включені до реєстру вимог кредиторів; документів, які відповідно до законодавства України
підтверджують правонаступництво юридичної особи внаслідок
реорганізації, за вимогами кредиторів, які включено до реєстру
вимог; відмови кредитора від вимог; виписки з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та
фізичних осіб - підприємців про державну реєстрацію припинення
юридичної особи або фізичної особи - підприємця; клопотання ліквідатора про виправлення помилки, допущеної ним
чи попереднім ліквідатором під час акцептування вимог кредиторів. Національний банк за потреби має право вимагати від
ліквідатора додаткову інформацію щодо внесення змін до реєстру
вимог.
9.5. Ліквідатор складає проміжний ліквідаційний баланс на
основі балансу банку не пізніше ніж через три місяці з дня
настання недоступності вкладів. Проміжний ліквідаційний баланс
банку складається за формою оборотно-сальдового балансу на
відповідну дату із зазначенням періоду, за який складено баланс. Вхідні залишки проміжного ліквідаційного балансу складаються
із даних банку на день відкликання банківської ліцензії. Вихідні
залишки містять відомості про статутний капітал, фонди, склад
майна (активів), зобов'язання та фінансовий результат банку на
день затвердження реєстру вимог. У проміжному ліквідаційному
балансі відображаються усі зміни за активами та пасивами банку,
які сталися за звітний період. До проміжного ліквідаційного балансу банку включаються пасиви
банку з урахуванням результатів проведеної інвентаризації. У разі наявності рішення суду про задоволення вимог
кредиторів, які не враховувалися в балансі банку на день прийняття
рішення про ліквідацію, ці зобов'язання також включаються до
проміжного ліквідаційного балансу.
9.6. Ліквідатор зобов'язаний подати проміжний ліквідаційний
баланс на погодження Національному банку у строк не пізніше
10 робочих днів після настання дати, на яку він складений. Проміжний ліквідаційний баланс та додатки до нього
засвідчуються підписами ліквідатора, головного бухгалтера і
відбитком печатки банку. Проміжний баланс та додатки до нього подаються до
Національного банку прошнурованими разом з описом документів і
супровідним листом.
9.7. Комісія Національного банку приймає рішення за наявності
позитивного висновку уповноваженого структурного підрозділу про: погодження проміжного балансу банку; затвердження реєстру вимог; затвердження змін до реєстру вимог. По одному примірнику затвердженого реєстру вимог, змін до
реєстру вимог та погодженого проміжного ліквідаційного балансу
повертається ліквідатору. Уповноважений структурний підрозділ
робить відмітку (підпис уповноваженого працівника) на кожному
аркуші реєстру або змін до нього.
9.8. Національний банк має право вимагати додаткові
документи, які підтверджують дані проміжного ліквідаційного
балансу. Ліквідатор надає додаткові документи у строк не пізніше
п'яти робочих днів з дати отримання запиту.
Глава 10. Погодження Національним банком

порядку продажу майна (активів) банку,

його складу, умов та строків придбання
10.1. Ліквідатор визначає перелік активів банку, які
підлягають продажу, та здійснює продаж як індивідуально
визначеного ним активу, так і портфеля активів, формування якого
може здійснюватися за різними критеріями. Після проведення інвентаризації, оцінки майна (активів) банку
і складання проміжного ліквідаційного балансу ліквідатор
розпочинає продаж майна (активів) банку. Ліквідатор за погодженням з Комісією Національного банку має
право продати окреме майно (активи) банку за ринковою вартістю до
завершення інвентаризації активів, складання початкового балансу в
разі відсутності коштів для забезпечення витрат, пов'язаних із
здійсненням ліквідаційної процедури.
10.2. Ліквідатор здійснює продаж активів банку, у тому числі
кредитної заборгованості, такими способами: проведення аукціону або конкурсу; проведення біржових торгів через товарну біржу; продаж через професійного учасника фондового ринку; продаж безпосередньо юридичній або фізичній особі. Вибір способів продажу активів здійснюється ліквідатором з
метою забезпечення його відчуження за найвищою ціною. Ліквідатор виставляє для продажу активи банку за ринковою
вартістю, визначеною незалежним оцінювачем.
10.3. Ліквідатор організовує проведення аукціону або конкурсу
з продажу активів банку з урахуванням норм Закону України "Про
приватизацію невеликих державних підприємств (малу приватизацію)"
( 2171-12 ) та цього Положення. На аукціоні можуть продаватися: основні засоби (нерухомість, незавершене будівництво,
транспортні засоби, будівельні матеріали тощо); відокремлений структурний підрозділ банку як частина
цілісного майнового комплексу; необоротні активи банку; кредитна заборгованість на умовах договору про відступлення
права вимоги банку. Ліквідатор має право самостійно проводити торги на аукціоні
відповідно до законодавства України або залучити на підставі
договору організатора аукціону - юридичну особу, яка відповідно до
установчих документів має право проводити торги. Організатор
аукціону не може бути зацікавленою особою стосовно кредитора чи
боржника. За конкурсом продаються активи із певними умовами (кредитна
та пов'язана з нею вексельна заборгованість, кредитна
заборгованість та забезпечення за нею тощо), які не були продані
на аукціоні, або активи, продаж яких на аукціоні є економічно
недоцільним (висока вартість послуг організатора аукціону,
оформлення документів для організації аукціону потребує
додаткового часу та коштів тощо). Продаж активів банку за конкурсом здійснює конкурсна комісія,
що створена ліквідатором згідно із законодавством України, або
організатор конкурсу, з яким укладається відповідний договір. До складу конкурсної комісії ліквідатор має право включати
осіб, залучених до ліквідації банку, представників органів
місцевого самоврядування, Національного банку, органів державної
податкової служби, правоохоронних органів за їх згодою.
10.4. Ліквідатор може здійснювати продаж на біржових торгах
через товарну біржу окремих видів активів: основних засобів, інших
необоротних матеріальних активів, господарських матеріалів,
малоцінних та швидкозношуваних предметів, якщо їх обсяг або
вартість є достатніми для продажу на товарній біржі, та активів,
які не були продані на аукціоні. Ліквідатор здійснює продаж активів банку на товарній біржі
згідно з правилами роботи біржі, з якою ліквідатор укладає
відповідний договір.
10.5. Ліквідатор здійснює продаж цінних паперів та похідних
фінансових активів через професійного учасника фондового ринку в
порядку, визначеному законодавством України, згідно з укладеним
між ліквідатором та торговцем цінними паперами договором.
10.6. Ліквідатор може здійснювати продаж безпосередньо
юридичній або фізичній особі (далі - безпосередній продаж) таких
активів: основних засобів, балансова залишкова вартість яких не
перевищує 1000 грн., а також інших необоротних матеріальних
активів, господарських матеріалів, малоцінних та швидкозношуваних
предметів, обсяги або вартість яких є недостатніми для проведення
аукціону, конкурсу або торгів на товарній біржі. Ці матеріальні
активи реалізовуються безпосередньо ліквідатором або на комісійних
умовах через організацію роздрібної торгівлі; не проданих на аукціоні (за конкурсом). У цьому випадку
безпосередній продаж може здійснюватися за ціною останніх торгів
на аукціоні, конкурсі; не проданих на біржових торгах через товарну біржу; стосовно яких після опублікування оголошення про проведення
повторного аукціону, конкурсу є лише одна пропозиція від покупця.
Безпосередній продаж може здійснюватися за ціною, що була
визначена як ціна продажу на аукціоні, конкурсі покупцеві, який
подав пропозицію про участь у аукціоні, конкурсі; житлових приміщень, що є власністю банку та в яких громадяни
поселені на законних підставах (договір про оренду з правом викупу
тощо). Переважне право придбання житлових приміщень за ринковою
вартістю має надаватися цим громадянам; акцій приватного акціонерного товариства або часток
товариства з обмеженою відповідальністю, які належать банку і
викуповуються цим товариством або учасниками (акціонерами) цього
товариства. У разі наявності двох і більше пропозицій від покупців про
придбання одного і того самого активу його продаж здійснюється без
додаткового погодження з Національним банком за конкурсом.
10.7. Ліквідатор подає Національному банку для погодження
порядку продажу активів банку такі документи: висновок ліквідатора про порядок продажу активів, їх склад,
умови, вартість та строки продажу. У цьому висновку ліквідатор
визначає перелік об'єктів, що пропонуються на продаж, спосіб
продажу, а також пропонує організатора аукціону, товарну біржу,
професійного учасника фондового ринку, підприємство роздрібної
торгівлі для продажу активів відповідно до обраного способу
продажу; інформацію про актив, яка має містити його назву, стислу
характеристику, балансову, ринкову та/або ліквідаційну вартість; висновок суб'єкта оціночної діяльності про вартість майна
(активу). У разі оцінки активу за ліквідаційною вартістю
ліквідатор подає разом з висновком суб'єкта оціночної діяльності
про вартість активу відповідне обґрунтування доцільності
проведення його оцінки та продажу за ліквідаційною вартістю.
Обґрунтування продажу за ліквідаційною вартістю основних засобів
подається за формою згідно з додатком 5 до цього Положення.
10.8. Комісія Національного банку приймає рішення про
погодження продажу активу банку не пізніше 20 робочих днів з дати
подання ліквідатором відповідного пакета документів та за
наявності позитивного висновку уповноваженого структурного
підрозділу. Комісія Національного банку приймає рішення про погодження
продажу активу банку за ліквідаційною вартістю, якщо такі активи
пропонувалися до продажу на аукціоні, конкурсі і не були продані в
установленому порядку за ринковою вартістю. Національний банк має право вимагати від ліквідатора іншу
інформацію або документи, що стосуються продажу активу банку.
10.9. Правління Національного банку має право установлювати
інший, ніж передбачений у цій главі, порядок відчуження активів
банку.
10.10. Ліквідатор забезпечує здійснення рекламних заходів з
метою доведення інформації про продаж активів банку до відома
покупців після погодження Національним банком порядку продажу
активів банку. Окрім друкованих засобів масової інформації
(місцевих, регіональних або загальнодержавних), у яких
розміщуються публікації про продаж подібних активів, можуть
використовуватися інші заходи, що сприяють залученню більшої
кількості покупців. Ліквідатор розміщує оголошення про проведення аукціону,
конкурсу принаймні в одній загальнодержавній та одній регіональній
(місцевій, за місцезнаходженням банку) газеті, у якій розміщуються
публікації щодо купівлі-продажу подібних активів, не пізніше ніж
за 10 робочих днів до дати проведення аукціону, конкурсу. Ліквідатор у разі наявності в банку активу, щодо обігу якого
встановлено обмеження, розміщує оголошення про проведення закритих
торгів відповідно до законодавства України в порядку, визначеному
Комісією Національного банку. Оголошення про продаж активу банку має містити: назву, опис та іншу потрібну інформацію про актив; початкову ціну продажу, умови продажу активу; місце та час проведення аукціону, конкурсу; кінцевий термін прийняття заяви про участь в аукціоні,
конкурсі; час та місце особистого ознайомлення з активом; місцезнаходження, номер телефону, час роботи служби з
організації аукціону, конкурсу. Ліквідатор забезпечує можливість ознайомлення з активом банку
всім особам, які подали заяву про участь в аукціоні, конкурсі. Ліквідатор має право під час проведення аукціону, конкурсу
здійснювати продаж активу за ціною, зниженою на 10 відсотків від
його початкової (ринкової) вартості. Ліквідатор має право прийняти рішення про повторний продаж
активу на аукціоні (за конкурсом), якщо актив не було продано на
попередніх торгах, зі зменшенням його початкової ціни, але не
більше ніж на 30 відсотків, без повторного погодження з
Національним банком.
10.11. Ліквідатор оформляє продаж активу банку відповідним
договором згідно з вимогами законодавства України. Строк оплати придбаного покупцем активу визначається
договором, який не може перевищувати одного місяця з дня його
укладення.
10.12. Розмір оплати послуг осіб, залучених для продажу
активу банку, визначається за погодженням сторін у договорі та
оплачується відповідно до кошторису.
Глава 11. Задоволення вимог кредиторів
11.1. Ліквідатор здійснює задоволення вимог кредиторів кожної
черги за погодженням з Комісією Національного банку. У рішенні мають зазначатися: назва черги кредиторів банку; загальна сума виплат; кількість кредиторів; порядок та строк виконання розрахунків. Комісія Національного банку приймає рішення про погодження
задоволення вимог кредиторів банку на підставі позитивного рішення
уповноваженого структурного підрозділу.
11.2. Ліквідатор задовольняє вимоги кредиторів за умови
накопичення ліквідаційної маси в розмірі, достатньому для
задоволення вимог кредиторів однієї черги, та в порядку,
установленому статтею 96 Закону про банки ( 2121-14 ). У разі недостатності коштів, одержаних від продажу майна
банкрута, для повного задоволення всіх вимог однієї черги вимоги
задовольняються пропорційно сумі вимог, що належить кожному
кредиторові однієї черги. Залишок коштів на накопичувальному рахунку на момент
прийняття рішення про погодження задоволення вимог кредиторів
зменшується на суму щоквартальних виплат ліквідатора відповідно до
затвердженого кошторису.
11.3. Ліквідатор після прийняття рішення про погодження
задоволення вимог кредиторів розміщує оголошення в засобах масової
інформації (місцевих, регіональних або загальнодержавних) та
повідомляє особисто кредиторів про початок виплат коштів та
пропонує надати інформацію про реквізити рахунків кредиторів у
разі їх зміни.
11.4. Ліквідатор здійснює виплату кредиторам коштів
самостійно з накопичувального рахунку або через банк-агент,
визначений за результатами проведення конкурсу, згідно з
договором.
11.5. Ліквідатор здійснює задоволення вимог кредиторів лише в
безготівковій формі шляхом перерахування коштів на поточні рахунки
кредиторів, відкриті в інших банках. У разі виконання розрахунків з кредиторами - фізичними
особами через банк-агент виплата коштів здійснюється згідно з
договором, укладеним між ліквідатором і банком-агентом.
11.6. Ліквідатор філії іноземного банку після затвердження
Національним банком реєстру вимог звертається до іноземного банку,
який відкрив цю філію, з вимогою виконати його зобов'язання перед
кредиторами філії протягом визначеного Національним банком строку. Ліквідатор у разі виконання іноземним банком зобов'язань
перед кредиторами філії передає майно (активи) філії, яке
залишилося, уповноваженій банком особі.
11.7. Ліквідатор має право здійснювати передачу зобов'язань,
які включені до реєстру вимог кредиторів, до іншого банку разом із
передачею активів банку згідно з чергою у відповідній сумі згідно
з договором за умови погодження такого рішення Комісією
Національного банку в порядку, визначеному главою 9 розділу V
цього Положення. Комісія Національного банку приймає рішення про погодження
передачі зобов'язань та активів банку на підставі позитивного
рішення: відповідного структурного підрозділу Національного банку; заставодержателя в разі відчуження активів, що є предметом
забезпечення, одночасно із зобов'язаннями банку.
11.8. Актив банку, який виставлявся на продаж і не був
проданий у зв'язку з відсутністю пропозицій, може бути переданий
кредитору для задоволення його вимог. Ліквідатор має право
здійснювати передачу активу банку кредитору під час задоволення
вимог кредиторів відповідної черги згідно зі статтею 96 Закону про
банки ( 2121-14 ). Передача активу банку кредитору має здійснюватися за умови,
що ця особа відповідно до законодавства України може мати
зазначений актив у власності. Передача кредитору активу здійснюється за ціною, не нижчою,
ніж та, за якою востаннє цей актив був виставлений для
безпосереднього продажу, або не нижчою, ніж та, що склалася на
аукціоні, конкурсі чи на торгах через професійного учасника
фондового ринку. Взаємні зобов'язання банку і конкретного кредитора
погашаються в рівнозначних сумах.
11.9. Ліквідатор не задовольняє вимоги кредиторів банку,
якщо: вимоги не надійшли протягом установленого строку; не визнані ліквідатором вимоги не оскаржені кредитором у
встановленому порядку або за запереченням кредитора прийнято
рішення про незадоволення його вимоги; не вистачає майна (активів) банку для задоволення вимог.
Глава 12. Завершення процедури ліквідації, складання

ліквідаційного балансу та порядок припинення

діяльності ліквідатора
12.1. Ліквідатор зобов'язаний подати Національному банку
ліквідаційний баланс на звітну дату (6) і остаточний звіт
ліквідатора (далі - остаточний звіт) у зв'язку із завершенням
розрахунків з кредиторами та/або закінченням строку ліквідації
банку.
_______________

(6) Звітною датою є дата, яка настає за 20 робочих днів до
закінчення строку ліквідації банку, установленого постановою
Правління Національного банку, або дата, визначена ліквідатором у
межах строку ліквідації банку.
12.2. Ліквідатор складає ліквідаційний баланс у формі
оборотно-сальдового балансу за період з дати складання початкового
балансу до дати закінчення строку ліквідації банку. У
ліквідаційному балансі мають зазначатися місцезнаходження банку,
функціональна валюта звіту та одиниця її виміру тощо. Ліквідатор
складає ліквідаційний баланс після вжиття (відповідно до
законодавства України) усіх можливих заходів щодо формування
ліквідаційної маси та задоволення вимог кредиторів. Ліквідатор складає фінансову звітність на підставі даних
бухгалтерського обліку з урахуванням коригуючих проводок щодо
подій, які коригують дані після дати балансу, за період від дати
складання проміжного ліквідаційного балансу до дати складання
ліквідаційного балансу за наростаючим підсумком з початку звітного
періоду. Ліквідатор у ліквідаційному балансі відображає: активи і власний капітал банку, за їх наявності, у грошовій
одиниці; активи, які залишилися непроданими, та зобов'язання банку,
які залишилися невиконаними, що передані в управління іншій
юридичній особі за рішенням Національного банку; невиконані зобов'язання банку перед Національним банком і
державою в особі Міністерства фінансів України, що виникли у
зв'язку з наданням поворотної фінансової допомоги. У разі ліквідації банку з ініціативи власників у
ліквідаційному балансі додатково відображаються відомості про
майно (активи) банку, що залишилося після завершення розрахунків з
кредиторами. Заборгованість за активними операціями банку, що залишилася
непогашеною його боржниками на час складання ліквідаційного
балансу і яку ліквідатор визнав відповідно до законодавства
України безнадійною, списується в порядку, встановленому
законодавством України. Заборгованість боржника банку в разі визнання його банкрутом
у встановленому законодавством України порядку та заборгованість
інших боржників, яка відповідає вимогам статті 12 Закону України
"Про оподаткування прибутку підприємств" ( 334/94-ВР ) ліквідатор
під час складання ліквідаційного балансу має право віднести до
безнадійної. Рішення про списання заборгованості таких боржників
має прийматися з урахуванням оцінки вірогідності її повернення
(періоду часу, протягом якого заборгованість відповідає вимогам
статті 12 Закону України "Про оподаткування прибутку підприємств",
аналізу вжитих заходів щодо її стягнення тощо). Основні засоби або запаси матеріальних цінностей, які
відповідно до законодавства України не можуть бути визнані
активами, до часу складання ліквідаційного балансу мають бути
списані з балансу. Залишок коштів на накопичувальному рахунку банку, що
відображається в ліквідаційному балансі, та залишок готівки в касі
мають дорівнювати нулю.
12.3. Ліквідатор в остаточному звіті відображає проведену
роботу щодо продажу та повернення активів банку з метою
задоволення вимог кредиторів, зокрема зазначає загальний обсяг
ліквідаційної маси на початок ліквідаційної процедури за
початковим балансом і фактично спрямованої на задоволення вимог
кредиторів, загальну суму заборгованості банку перед кредиторами
за реєстром вимог кредиторів і суму незадоволених вимог кредиторів
на кінець ліквідаційної процедури із зазначенням черги, а також
повідомляє про те, що немає непроданих активів, або про те, що
активи передані іншій юридичній особі, і робить висновок про
потребу завершення ліквідації банку.
12.4. Для затвердження ліквідаційного балансу і остаточного
звіту ліквідатор подає до Національного банку такі документи: відомість накопичених оборотів за балансовими та
позабалансовими рахунками за весь період ліквідації банку; інформацію про кошти, що надійшли та використані
ліквідатором; акти про приймання-передавання документів банку до
відповідних архівів; перелік вимог кредиторів, які були включені до реєстру вимог
і залишилися незадоволеними на час завершення ліквідаційної
процедури банку (у разі передавання активів, які залишилися
непроданими на час закінчення ліквідаційної процедури, в
управління визначеній Національним банком юридичній особі); акт про передавання активів банку іншій юридичній особі. Разом з ліквідаційним балансом надаються розшифровки за
балансовими та позабалансовими рахунками з поясненнями, якщо за
результатами ліквідації банку є залишки за активами та/або
пасивами. Ліквідаційний баланс, відомість накопичених оборотів, перелік
незадоволених вимог кредиторів засвідчуються підписами
ліквідатора, головного бухгалтера і відбитком печатки банку.
Остаточний звіт засвідчується підписом ліквідатора і відбитком
печатки банку. Ліквідаційний баланс, додатки до нього та остаточний звіт
надаються Національному банку на паперових носіях, прошнурованими
разом з описом документів та супровідним листом, а також в
електронному вигляді на оптичних або електронних носіях інформації
(CD, DVD, карти пам'яті, флеш-пам'ять).
12.5. Національний банк має право вимагати додаткові
документи, які підтверджують дані ліквідаційного балансу.
Ліквідатор подає додаткові документи в строк не пізніше п'яти
робочих днів з дати отримання запиту.
12.6. Комісія Національного банку в строк до 20 робочих днів
з дня отримання Національним банком документів приймає рішення про
затвердження ліквідаційного балансу, ухвалення остаточного звіту
ліквідатора і завершення ліквідаційної процедури на підставі
висновку уповноваженого структурного підрозділу. Після прийняття вищезазначеного рішення ліквідатор подає до
Національного банку квитанцію органів внутрішніх справ про
знищення печаток і штампів банку.
12.7. Після прийняття рішення про затвердження ліквідаційного
балансу, ухвалення звіту ліквідатора і завершення ліквідаційної
процедури ліквідатор закриває накопичувальний рахунок банку та
надає уповноваженому структурному підрозділу оригінали установчих
документів банку та свідоцтво про державну реєстрацію банку.
12.8. Ліквідатор передає документи банку, які підлягають
зберіганню, до архівних установ згідно з Переліком документів, що
утворюються в діяльності Національного банку та банків України, із
зазначенням строків зберігання, затвердженим постановою Правління
Національного банку України від 08.12.2004 N 601 ( z1646-04,
za646-04 ), зареєстрованим у Міністерстві юстиції України
24.12.2004 за 1646/10245. Акти про приймання-передавання
документів банку передаються ліквідатором відповідному
структурному підрозділу.
12.9. Рішення про виключення банку з Державного реєстру
банків приймає Комісія Національного банку. Уповноважений структурний підрозділ протягом п'яти робочих
днів після отримання рішення Комісії Національного банку про
виключення банку з Державного реєстру банків зобов'язаний у
порядку, передбаченому Законом України "Про державну реєстрацію
юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців" ( 755-15 ),
звернутися до державного реєстратора для внесення запису до
Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних
осіб - підприємців про припинення банку як юридичної особи
внаслідок його ліквідації.
Глава 13. Передавання непроданих активів

банку в управління визначеній

Національним банком юридичній особі
13.1. Ліквідатор у разі потреби передавання активів банку,
які залишаються непроданими на час закінчення процедури ліквідації
банку, в управління іншій юридичній особі звертається до
Національного банку з відповідною пропозицією згідно зі статтею 96
Закону про банки ( 2121-14 ). Таку пропозицію ліквідатор надає не пізніше ніж за два місяці
до завершення процедури ліквідації банку і зазначає в ньому обсяг
активів, що продавалися і не були продані, причини, а також
загальну суму незадоволених вимог кредиторів. Одночасно з пропозицією ліквідатор подає: перелік непроданих активів банку; інформацію про кожний актив [його вартість (залишкову,
ринкову та ліквідаційну, якщо така визначалася), ціну та порядок
продажу, згідно з яким він продавався і не був проданий]; висновки про оцінку кожного активу, здійснену відповідно до
законодавства України під час ліквідаційної процедури.
13.2. Юридична особа, яка претендує здійснювати управління
непроданими активами банку (далі - управитель), має відповідати
таким вимогам: банк, який має письмовий дозвіл Національного банку на
довірче управління коштами і цінними паперами за договорами з
юридичними та фізичними особами, за умови, що він здійснює
беззбиткову діяльність, дотримується економічних нормативів,
забезпечує в повному обсязі формування резервів за активними
операціями та не є об'єктом застосування заходів впливу щодо
обмеження, зупинення чи припинення здійснюваних банком операцій; юридична особа, яка здійснює професійну діяльність щодо
надання аудиторських, юридичних, консалтингових, фінансових послуг
не менше трьох років, веде беззбиткову діяльність і не має
заборгованості перед Державним бюджетом України та місцевими
бюджетами.
13.3. Управителем не може бути юридична особа, яка: є кредитором, пов'язаною особою або акціонером/учасником
банку; не виконала зобов'язань перед цим банком; є стороною в судовій справі за участю банку.
13.4. Національний банк визначає управителя за результатами
проведеного конкурсу, умовами якого є: строк діяльності; наявність кваліфікованих спеціалістів, які мають досвід
роботи з управління активами. Національний банк перед визначенням управителя зобов'язаний
переконатися у відсутності конфлікту інтересів. Для підтвердження
відсутності конфлікту інтересів управитель надає Національному
банку інформацію про свої особисті і ділові інтереси щодо: заборгованості перед банком, трудових відносин з ним або
володіння майновими правами банку; відносин за попередні п'ять років з будь-яким банком як його
пов'язаною особою; невиконання зобов'язань перед будь-яким банком за останні
п'ять років; володіння майном, яке конкурує з майном банку; відсутності інших інтересів, що можуть зашкодити
неупередженому виконанню функцій управителя; інформації стосовно відсутності конфлікту інтересів з
Національним банком. Уповноважений структурний підрозділ розробляє порядок
проведення та умови конкурсу, який погоджується Комісією
Національного банку.
13.5. Комісія Національного банку приймає рішення про
проведення конкурсу з визначення управителя за наявності
обґрунтованого клопотання ліквідатора та позитивного висновку
уповноваженого структурного підрозділу про надання згоди на
передавання непроданих активів банку в управління юридичній особі. У разі неприйняття Національним банком рішення про
передавання в управління непроданих активів банку ліквідатор
зобов'язаний ужити заходів щодо завершення ліквідаційної процедури
в установлені законодавством України строки.
13.6. Національний банк проводить конкурс поетапно: а) перший етап - розміщення інформації про проведення
конкурсу у строки, передбачені рішенням Комісії Національного
банку, за рахунок банку. Ліквідатор публікує зазначену інформацію
в одній загальнодержавній та одній регіональній (місцевій, за
місцезнаходженням банку) газеті. Інформація ліквідатора має містити: кінцеву дату подання документів до Національного банку для
визначення управителя; адресу, за якою мають подаватися документи; вимоги до юридичної особи, визначені в цій главі. Копію опублікованого повідомлення ліквідатор подає
уповноваженому структурному підрозділу протягом двох робочих днів
з дня його опублікування; б) другий етап - надання ліквідатором інформації потенційним
управителям про активи банку за зверненням Національного банку; в) третій етап - проведення конкурсу та визначення
управителя.
13.7. Юридична особа, яка не є банком і має намір за
договором прийняти в управління непродані активи банку, подає до
Національного банку такі документи: заяву про намір прийняти в управління непродані активи банку
з метою задоволення вимог кредиторів. У заяві юридична особа має
зазначити, що вона не є кредитором, учасником/акціонером банку, не
була пов'язаною особою банку, не має невиконаних зобов'язань перед
цим банком і не має конфлікту інтересів; інформацію ліквідатора банку, непродані активи якого мають
бути прийняті в управління, про те, що претендент не є кредитором,
учасником/акціонером банку, не був пов'язаною особою банку, не має
невиконаних зобов'язань перед цим банком і не має конфлікту
інтересів; нотаріально засвідчені копії своїх установчих документів; копію паспорта керівника юридичної особи; фінансову звітність за останній звітний період (рік, квартал)
згідно із законодавством України, засвідчену підписами керівника і
головного бухгалтера, відбитком печатки юридичної особи, а також
підтверджену аудитором; документ, що підтверджує відсутність заборгованості за
податками, зборами та іншими обов'язковими платежами до державного
та місцевого бюджетів. Якщо юридичною особою, яка має намір за договором прийняти в
управління непродані активи банку, є банк, то він подає
Національному банку лише відповідну заяву.
13.8. Ліквідатор за зверненням уповноваженого структурного
підрозділу забезпечує доступ до активів банку для ознайомлення
юридичній особі, яка має намір прийняти в управління непродані
активи банку. Юридична особа та її працівники (за довіреністю), які
ознайомилися з інформацією про активи банку, беруть на себе
зобов'язання у письмовій формі не розголошувати цю інформацію і не
використовувати її на свою користь чи на користь третіх осіб.
13.9. За результатами конкурсу між банком, Національним
банком і управителем укладається тристоронній договір (додаток 6
до цього Положення). Договір про передавання в управління
непроданих активів від імені Національного банку на підставі
належно оформленої довіреності підписує посадова особа
Національного банку згідно з розподілом функціональних обов'язків. Договір набирає чинності з дати його підписання.
13.10. Ліквідатор передає управителю активи, а також
документи щодо подальшого задоволення вимог кредиторів за рахунок
цих активів на умовах, визначених у договорі (у тому числі перелік
вимог кредиторів, які були включені до реєстру вимог кредиторів та
залишилися незадоволеними на час закінчення ліквідаційної
процедури банку, копію реєстру акціонерів банку, що
ліквідовується, засвідчену реєстратором).
13.11. Управитель відповідно до укладеного тристороннього
договору: відкриває в Національному банку накопичувальний рахунок у
порядку, установленому нормативно-правовими актами Національного
банку; набуває прав сторони (учасника) у судових справах, у якій
стороною (учасником) був банк, який ліквідовано, а також прав
сторони (учасника) виконавчих проваджень за участю банку; управляє активами та може відчужувати майно за погодженням з
Комісією Національного банку; задовольняє вимоги кредиторів банку.
13.12. Управитель вносить зміни до переданого реєстру вимог
кредиторів банку за погодженням з Комісією Національного банку.
13.13. Управитель після завершення процедури управління
активами банку подає до Національного банку: звіт про управління активами банку, засвідчений підписом
керівника юридичної особи та відбитком печатки юридичної особи; перелік вимог кредиторів, які були включені до реєстру вимог
і залишилися незадоволеними; перелік активів, які були відчужені та списані; акти про приймання-передавання документів банку, які були
прийняті від ліквідатора, й ті, що утворилися внаслідок діяльності
управителя, до відповідних архівів.
13.14. Положення цієї глави не поширюються на процедуру
ліквідації філії іноземного банку.
Глава 14. Контроль за діяльністю ліквідатора

та управителя, звітність ліквідатора та управителя
14.1. Ліквідатор протягом здійснення процедури ліквідації
банку зобов'язаний подавати Національному банку: оборотно-сальдовий баланс банку, іншу статистичну звітність у
порядку та у строки, що встановлені законодавством України, у тому
числі нормативно-правовими актами Національного банку.
Оборотно-сальдовий баланс банку, що ліквідовується, ліквідатор
подає Національному банку щомісячно, починаючи з першого числа
місяця, що настає після складання початкового балансу ліквідатора; щомісячну інформацію про свою діяльність, яка подається до 8
числа місяця, наступного за звітним періодом. Ця інформація
складається відповідно до вимог Національного банку та має містити
дані про використання коштів згідно з кошторисом, продаж і
повернення майна (активів) банку та розрахунки з кредиторами,
здійснену претензійно-позовну роботу щодо кожного боржника, а
також про незакриті прямі кореспондентські рахунки в
банках-кореспондентах (резидентах і нерезидентах) з поясненням
причин їх незакриття тощо (на письмову вимогу уповноваженого
структурного підрозділу - копії документів, які підтверджують
ужиття ним заходів щодо здійснення ліквідації банку). До
зазначеної інформації кожного останнього місяця календарного
кварталу необхідно включати відомості про кількість отриманих від
Державного комітету фінансового моніторингу України запитів про
додаткову інформацію, пов'язану з фінансовими операціями, що стали
об'єктом фінансового моніторингу, та про стан виконання запитів на
відповідну дату; іншу інформацію за письмовим запитом Національного банку.
14.2. Управитель протягом здійснення управління активами
зобов'язаний подавати до Національного банку щомісячну (до 8 числа
місяця, наступного за звітним періодом) інформацію про
відчуження/повернення активів банку і задоволення вимог
кредиторів.
14.3. Національний банк здійснює контроль за виконанням: а) ліквідатором: вимог законодавства України, у тому числі нормативно-правових
актів Національного банку; вимог Національного банку; умов договору про ліквідацію банку; кошторису; б) управителем: вимог законодавства України, у тому числі нормативно-правових
актів Національного банку; вимог Національного банку; договору про передавання в управління непроданих активів.
14.4. Уповноважений структурний підрозділ щорічно проводить
перевірку діяльності ліквідатора щодо дотримання банківського
законодавства України та нормативно-правових актів Національного
банку під час здійснення ліквідаційної процедури, у тому числі
порядку відчуження активів банку, ужиття заходів для повернення
заборгованості всіма боржниками банку, виконання кошторису,
достовірності наданої ліквідатором інформації про надходження на
накопичувальний рахунок коштів, списання безнадійної
заборгованості, основних засобів та запасів матеріальних
цінностей, які не визнані ліквідатором активами. Позапланова перевірка діяльності ліквідатора проводиться в
разі встановлення факту бездіяльності ліквідатора щодо здійснення
процедури ліквідації, термінової потреби перевірки достовірності
наданої ліквідатором інформації про надходження на накопичувальний
рахунок коштів або надходження до Національного банку інформації
про порушення ліквідатором законодавства України чи
нормативно-правових актів Національного банку, надання
недостовірної звітності, інформації чи її ненадання. Перевірка діяльності ліквідатора оформляється довідкою про
перевірку.
14.5. Уповноважений структурний підрозділ здійснює перевірку
діяльності управителя в порядку та за підстав, установлених
пунктом 14.4 цієї глави.
14.6. Національний банк відповідно до Кодексу про
адміністративні правопорушення ( 80731-10, 80732-10 ) має право
накладати штрафи на ліквідатора та інших осіб, залучених до
ліквідації, у разі порушення порядку подання фінансової звітності
та ведення бухгалтерського обліку під час ліквідації банку. Накладання штрафів на ліквідатора, інших відповідальних осіб,
залучених до ліквідації, здійснюється в порядку, визначеному
Положенням про порядок накладення адміністративних штрафів,
затвердженим постановою Правління Національного банку України від
29.12.2001 N 563 ( z0062-02 ), зареєстрованим у Міністерстві
юстиції України 25.01.2002 за N 62/6350.
14.7. Правління Національного банку України має право
прийняти рішення про припинення повноважень ліквідатора,
розірвання укладеного з ним договору і призначення нового
ліквідатора в разі: конфлікту інтересів, що став відомий Національному банку; порушення ліквідатором вимог законодавства України, у тому
числі нормативно-правових актів Національного банку або умов
укладеного з ним договору; визнання неефективним здійснення ним ліквідаційної процедури; інших випадків, передбачених законодавством України та
договором про ліквідацію банку. Ліквідатор може бути звільнений від виконання обов'язків з
попередженням, припиненням чинності або анулюванням сертифіката на
право здійснення тимчасової адміністрації та ліквідації банків за
невиконання або неналежне виконання ним своїх повноважень, а також
за заявою ліквідатора.
14.8. Національний банк зобов'язаний прийняти рішення про
припинення повноважень ліквідатора та розірвання укладеного з ним
договору в разі непідтвердження кандидатури ліквідатора судом або
призначення судом іншого ліквідатора.
14.9. Новий ліквідатор, призначений у встановленому
законодавством України порядку постановою Правління Національного
банку, приступає до виконання своїх обов'язків негайно, приймає
від попереднього ліквідатора активи та документи банку за актами
про приймання-передавання та забезпечує здійснення ліквідаційної
процедури банку відповідно до вимог цього розділу.
Глава 15. Особливості ліквідації

відокремленого структурного підрозділу банку
15.1. Відокремлений структурний підрозділ банку
ліквідовується в порядку та у строки, установлені ліквідатором. Термін закриття відокремленого структурного підрозділу банку,
як правило, не повинен перевищувати шість місяців з дня
призначення відповідального за ліквідацію відокремленого
структурного підрозділу.
15.2. Ліквідатор зобов'язаний ужити заходів щодо ліквідації
відокремлених структурних підрозділів банку (у тому числі тих, які
розташовані за межами України) до завершення ліквідаційної
процедури банку.
15.3. Ліквідатор приймає рішення про порядок ліквідації
відокремленого структурного підрозділу банку за погодженням з
уповноваженим структурним підрозділом. Порядок ліквідації відокремленого структурного підрозділу має
передбачати, зокрема: проведення інвентаризації; складання початкового та проміжного балансу та подання їх на
затвердження ліквідатору; складання переліку акцептованих вимог кредиторів
відокремленого структурного підрозділу банку та подання його
ліквідатору для включення до реєстру вимог кредиторів; надання ліквідатору оперативного звіту про стан ліквідації; передавання в установленому порядку на зберігання документів,
які відповідно до нормативно-правових актів підлягають
обов'язковому зберіганню, за його місцезнаходженням після
затвердження ліквідатором ліквідаційного балансу відокремленого
структурного підрозділу банку; передавання до центрального апарату банку (або до іншого
відокремленого структурного підрозділу банку) кредитної,
вексельної та дебіторської заборгованості, цінних паперів,
корпоративних прав банку, які обліковуються у відокремленому
структурному підрозділі, відповідних документів за активами банку,
електронних архівів, цінностей і документів за визнаними і
невизнаними вимогами кредиторів; складання ліквідаційного балансу, остаточного звіту про
ліквідацію відокремленого структурного підрозділу банку та подання
їх ліквідатору.
15.4. Остаточний звіт про ліквідацію відокремленого
структурного підрозділу банку має містити інформацію про проведену
представником ліквідатора інвентаризацію та роботу щодо продажу,
повернення, списання активів, а також про роботу з кредиторами
відокремленого структурного підрозділу банку. Для затвердження ліквідаційного балансу відокремленого
структурного підрозділу банку та/або остаточного звіту представник
ліквідатора подає ліквідатору такі документи: відомість про накопичені обороти за балансовими та
позабалансовими рахунками за весь період ліквідації відокремленого
структурного підрозділу банку; акти про приймання-передавання документів до відповідних
архівів; акти про передавання активів і документів центральному
апарату банку; квитанції про знищення печаток і штампів. Ліквідаційний баланс і відомість про накопичені обороти
засвідчуються підписами представника ліквідатора та головного
бухгалтера відокремленого структурного підрозділу банку і
відбитком печатки цього відокремленого структурного підрозділу.
Остаточний звіт засвідчується підписом представника ліквідатора і
відбитком печатки.
15.5. Ліквідатор повідомляє Національний банк про завершення
ліквідації відокремленого структурного підрозділу банку протягом
трьох робочих днів після затвердження ним ліквідаційного балансу
цього відокремленого структурного підрозділу. На підставі повідомлення ліквідатора про закриття
відокремленого структурного підрозділу банку вноситься відповідний
запис до Державного реєстру банків.
Глава 16. Особливості ліквідації банку

за рішенням його власників
16.1. Банк може бути ліквідований за рішенням загальних
зборів учасників банку в порядку, передбаченому законодавством
України та цим Положенням, та за умови погодження Національного
банку. Національний банк погоджує ліквідацію банку, якщо достатньо
ліквідаційної маси для задоволення вимог усіх кредиторів і
кандидатури голови та членів ліквідаційної комісії відповідають
вимогам, установленим цим розділом до ліквідатора та осіб,
залучених до ліквідації.
16.2. Банк для отримання відповідного погодження подає до
Національного банку такі документи: а) рішення загальних зборів учасників про: ліквідацію банку та порядок роботи ліквідаційної комісії; обрання ліквідаційної комісії; б) затверджені загальними зборами учасників: порядок ліквідації банку; порядок розподілу між акціонерами майна (активів), що
залишилося, після задоволення вимог кредиторів; в) прогнозний (попередній) перелік вимог кредиторів; г) прогнозний розрахунок ліквідаційної маси; ґ) інформацію про голову та членів ліквідаційної комісії та
осіб, залучених до ліквідації банку, відповідно до глави 3 цього
розділу.
16.3. Рішення про погодження ліквідації банку приймає
Правління Національного банку на підставі поданих ліквідаційною
комісією банку документів та відповідного висновку уповноваженого
структурного підрозділу протягом 30 календарних днів.
16.4. Ліквідація банку з ініціативи власників починається з
дати погодження її Національним банком.
16.5. Голова ліквідаційної комісії очолює роботу
ліквідаційної комісії. У період тимчасової відсутності голови ліквідаційної комісії
його обов'язки виконує заступник. Ліквідацію відокремленого структурного підрозділу здійснює
призначена ліквідаційною комісією уповноважена особа - член
ліквідаційної комісії згідно з відповідною довіреністю. Ліквідатор відокремленого структурного підрозділу підзвітний
ліквідаційній комісії банку.
16.6. Ліквідаційна комісія з дати погодження ліквідації банку
Національним банком зобов'язана: а) повернути уповноваженому структурному підрозділу
центрального апарату Національного банку, який здійснює реєстрацію
та ліцензування банків, банківську ліцензію та дозвіл
Національного банку на здійснення операцій протягом трьох робочих
днів після погодження рішення Національного банку про ліквідацію
банку; б) подавати Національному банку звітність, установлену
нормативно-правовими актами Національного банку та цим Положенням
(у тому числі інформацію про витрати, пов'язані з ліквідаційною
процедурою, та про задоволення вимог кредиторів).
16.7. Ліквідація банку з ініціативи власників здійснюється в
порядку, установленому законодавством України та цим Положенням.
16.8. Ліквідаційна комісія для виключення банку з Державного
реєстру банків подає такі документи: ліквідаційний баланс та остаточний звіт, засвідчені підписами
голови ліквідаційної комісії, головного бухгалтера і відбитком
печатки банку та затверджені загальними зборами учасників; акти про приймання-передавання документів до відповідних
архівів; протокол загальних зборів учасників банку з рішенням про
затвердження ліквідаційного балансу; аудиторський висновок з аудиторським звітом про здійснення
перевірки повноти та достовірності ліквідаційного балансу; копії опублікованої інформації в засобах масової інформації
про ліквідацію банку.
16.9. Виключення банку з Державного реєстру банків
здійснюється в порядку, передбаченому главою 12 цього розділу.
Глава 17. Особливості ліквідації банку,

що пов'язана з втратою достовірної інформації

про актуальний стан рахунків
17.1. Національний банк приймає рішення про припинення
діяльності банку в разі втрати банком баз даних, які містять
інформацію про клієнтів, контрагентів або залишки коштів на
рахунках, відкритих у ньому, та неможливості відновлення цієї
інформації.
17.2. Ліквідатор складає акт про відсутність архівів
(на паперових та/або електронних носіях) та баз даних банку.
17.3. Ліквідатор за потреби звертається до Національного
банку для отримання звітів банку на останню звітну дату.
17.4. Ліквідатор зобов'язаний ужити заходів щодо: здійснення інвентаризації активів і пасивів банку; поновлення (установлення) операційного дня та інформаційної
системи банку.
17.5. З метою виявлення активів і зобов'язань банку в процесі
проведення інвентаризації ліквідатор надсилає запити до: установи, що здійснює облік нерухомого майна, про
зареєстроване нерухоме майно; установи, що здійснює облік транспортних засобів, про
наявність транспортних засобів, що обліковуються за банком; органів із земельних ресурсів про наявність у банку земельних
ділянок; відповідного органу державної влади щодо отримання інформації
про заставлене майно боржників; органу податкової служби про податкову заборгованість; Пенсійного фонду, фондів соціального страхування про
заборгованість банку; Фонду гарантування вкладів фізичних осіб про вкладників
банку; інших органів (за потреби).
17.6. Ліквідатор складає початковий та проміжний ліквідаційні
баланси на підставі результатів проведеної інвентаризації, архівів
на паперових носіях та інших документів в оригіналі.
17.7. Ліквідатор складає реєстр вимог на підставі заяв
кредиторів та наданих ними засвідчених у встановленому порядку
копій документів із обов'язковим пред'явленням оригіналів
документів, що підтверджують право вимоги до банку".
2. Положення ( z0845-01 ) доповнити новим додатком 8 такого
змісту:
"Додаток 8

до Положення

про застосування

Національним банком України

заходів впливу за порушення

банківського законодавства
ЗАТВЕРДЖЕНО

рішенням Комісії

Національного банку України

з питань нагляду

та регулювання діяльності

банків

від ___________ N ____

ПЕРЕЛІК

(реєстр)

вимог кредиторів ____________________________,

(повне найменування банку)
акцептованих ліквідатором

--------------------------------------------------------------------------------- | N |Прізвище,| Паспортні |Банківські| Сума вимог |Черго- |Дата |Підста-| |з/п|ім'я, по | дані, |реквізити |------------------| вість |вне- | ви | | |батькові/|ідентифікаці-|(за їх | за |заяв-|спи-|задово-|сення|внесен-| | |наймену- | йний номер |наявності)|даними |лена |сана| лення |вимог| ня | | |вання | фізичної | |балансу| | | вимог | до | вимог | | |кредитора| особи, | | на | | | |реєс-| до | | | |місцепрожива-| |остан- | | | |тру |реєстру| | | | ння / код за| | ній | | | |вимог|вимог | | | | ЄДРПОУ та | |робочий| | | | | | | | | місцезнахо- | | день | | | | | | | | | дження | | банку | | | | | | | | | кредитора | | | | | | | | |---+---------+-------------+----------+-------+-----+----+-------+-----+-------| | 1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | |---+---------+-------------+----------+-------+-----+----+-------+-----+-------| | | | | | | | | | | | |---+---------+-------------+----------+-------+-----+----+-------+-----+-------| | | | | | | | | | | | |---+----------------------------------+-------+-----+----+-------+-----+-------| | | Усього за чергою | | | | Х | Х | Х | |---+----------------------------------+-------+-----+----+-------+-----+-------| | | | | | | | | | | | |---+----------------------------------+-------+-----+----+-------+-----+-------| | | Усього за реєстром вимог | | | | Х | Х | Х | ---------------------------------------------------------------------------------
Ліквідатор __________________________ ___________________________

(повне найменування банку) (підпис, ініціали,

прізвище)
___________________________

(дата)
М.П.".
Директор Департаменту
нормативно-методологічного
забезпечення банківського
регулювання та нагляду Н.В.Іваненко

Джерело:Офіційний портал ВРУ

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Постанова № 160 від 31.03.2010 Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України

Показати наступного разу?

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Оновлення в Господарських договорах

Ви не авторизовані

Розділи системи

119 266 691

24 724

2 668

529 365

22 857 839

Унікальні можливості

Моніторинг

Календар засідань

Обране

Добірки прецедентів

Зв'яжіться з нами

Про нас

Комерційний відділ

Підтримка користувачів

Загальні контакти

Соціальні мережі

Постанова № 160 від 31.03.2010 Про внесення змін до деяких нормативно-правових актів Національного банку України

Ця функція стане доступною в повній версії продукту

Ця функція стане доступною в повній версії продукту