КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В Авід 22 жовтня 2008 р. N 929
Київ
Про затвердження Правил рубок головного користуванняв гірських лісах Карпат
{ Із змінами, внесеними згідно з Указом ПрезидентаN 1223/2008 ( 1223/2008 ) від 31.12.2008 }
Кабінет Міністрів України п о с т а н о в л я є:
1. Затвердити Правила рубок головного користування в гірських
лісах Карпат, що додаються.
2. Доповнити абзац другий пункту 1 Правил рубок головного
користування в лісах України, затверджених постановою Кабінету
Міністрів України від 27 липня 1995 р. N 559 ( 559-95-п ) (ЗП
України, 1995 р., N 10, ст. 255; Офіційний вісник України,
2000 р., N 48, ст. 2090), після слів "цих рубок," словами "крім
гірських лісів Карпат,".
3. Пункт 1 цієї постанови набирає чинності з 1 січня
2009 року.
Прем'єр-міністр України Ю.ТИМОШЕНКО
Інд. 22
ЗАТВЕРДЖЕНОпостановою Кабінету Міністрів України
від 22 жовтня 2008 р. N 929
ПРАВИЛАрубок головного користування в гірських лісах Карпат
Загальна частина
1. Ці Правила встановлюють норми і вимоги до заготівлі
деревини під час спеціального використання лісових ресурсів в
порядку рубок головного користування (далі - рубки), що
проводяться в гірських лісах Карпат, на основі екосистемного
підходу та принципів наближеного до природи ведення лісового
господарства.
2. Рубки проводяться у категоріях лісів, визначених у Порядку
спеціального використання лісових ресурсів, затвердженому
постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня 2007 р. N 761
( 761-2007-п ) "Про врегулювання питань щодо спеціального
використання лісових ресурсів" (Офіційний вісник України, 2007 р.,
N 39, ст. 1550), з метою заготівлі деревини та створення умов для
відтворення стійких і високопродуктивних деревостанів цінних порід
переважно природним шляхом, збереження біорізноманіття, посилення
природоохоронних, захисних, рекреаційних, оздоровчих та інших
корисних властивостей лісів.
3. До гірських лісів Карпат належать ліси Закарпатської,
Івано-Франківської, Львівської і Чернівецької областей,
розташовані у межах гірської системи.
4. Заготівля деревини в межах розрахункової лісосіки
проводиться в стиглих і перестійних деревостанах за черговістю,
визначеною у Порядку спеціального використання лісових ресурсів,
затвердженому постановою Кабінету Міністрів України від 23 травня
2007 р. N 761 ( 761-2007-п ).
5. Під час заготівлі деревини не дозволяється вирубування та
пошкодження дерев і чагарників, занесених до Червоної книги
України, насінників, плюсових та інших дерев, що мають виняткове
значення для збереження біорізноманіття.
6. За експозицією схили поділяються на:
південні, до яких належать також південно-східні,
південно-західні та західні;
північні, до яких належать також північно-східні,
північно-західні та східні.
7. За стрімкістю схили поділяються на:
пологі - 10 градусів і менше;
спадисті - 11-20 градусів;
стрімкі - 21-30 градусів на південних і 21-35 градусів на
північних схилах;
дуже стрімкі - понад 30 градусів на південних і 35 градусів
на північних схилах.
8. За ступенем стійкості проти ерозії ґрунти поділяються на
нестійкі, середньостійкі та стійкі.
До нестійких належать неглибокі ґрунти (глибина ґрунтового
профілю до 40 сантиметрів на пологих, спадистих і стрімких
схилах), а також усі ґрунти на дуже стрімких схилах, до
середньостійких - середньоглибокі ґрунти (глибина ґрунтового
профілю 41-70 сантиметрів), до стійких - глибокі ґрунти (глибина
ґрунтового профілю понад 70 сантиметрів).
9. Запас деревини, що вирубується на волоках, зараховується
до загальної маси, рекомендованої для вирубування. Інтенсивність
рубки визначається без врахування площі верхнього складу і
навантажувальних майданчиків та деревини, що заготовлена на них.
10. На лісових ділянках з низькоповнотними деревостанами, на
яких відповідно до цих Правил рубки не проводяться, здійснюються
заходи щодо сприяння природному поновленню або штучного
відтворення лісів.
{ Дію пункту 11 зупинено згідно з Указом Президента
N 1223/2008 ( 1223/2008 ) від 31.12.2008 } 11. Проведення рубок в букових лісах в період з 1 травня по
30 вересня забороняється.
Системи, види, способита організаційно-технічні елементи рубок
12. Залежно від лісистості водозборів, категорії лісів,
лісорослинних умов, біологічних особливостей деревних порід,
складу і структури деревостанів, наявності та стану підросту
господарсько цінних порід, ступеня стійкості ґрунтів проти ерозії,
стрімкості схилів та інших особливостей лісових ділянок
застосовуються такі системи рубок, як вибіркові, поступові,
суцільні та комбіновані.
13. Під час вибору системи, визначення виду і способу рубки
важливими господарськими одиницями екосистемного підходу є
водозбори площею до 2 тис. гектарів. На кожному з них повинно
залишатися не менш як 65 відсотків вкритих лісовою рослинністю
земель.
14. Вибіркові системи рубок - це заходи, що здійснюються для
оздоровлення, формування і відновлення деревостанів, під час яких
періодично вирубуються окремі дерева або групи дерев - фаутні,
перестійні, стиглого віку, з уповільненим ростом, а також дерева,
що пригнічують підріст.
У разі застосування вибіркової системи рубок ліси максимально
зберігають водоохоронні, захисні та інші корисні властивості.
Лісова ділянка повинна бути постійно вкрита лісовою рослинністю.
Під час застосування вибіркової системи рубок проводиться
добровільно-вибіркова рубка слабкої, середньої і сильної
інтенсивності. Інтенсивність рубок залежить від структури та
повноти деревостану.
У разі проведення рубок слабкої інтенсивності за один прийом
вирубується не більш як 10 відсотків наявного запасу деревини,
середньої - 11-24 відсотки і сильної - 25-35 відсотків.
15. Поступові системи рубок - це заходи, спрямовані на
використання попереднього поновлення і сприяння природному
поновленню в період між прийомами, під час здійснення яких
передбачається вирубування деревостану за кілька прийомів.
Під час застосування поступової системи рубок проводяться
групово-поступові та смугово-поступові рубки.
За способами поступові системи рубок можуть бути дво-, три- і
чотириприйомні.
Кількість прийомів та їх черговість визначається з
урахуванням лісорослинних умов, біологічних особливостей головних
порід, повноти деревостанів, характеру відновлення і стану
підросту. Після першого прийому наступні рубки проводяться за
умови наявності життєздатного підросту. Кінцевий прийом поступових
систем рубок призначається за наявності рівномірно розміщеного на
1 гектарі життєздатного підросту господарсько цінних порід
насіннєвого походження заввишки до 0,5 метра (у букових і ялицевих
лісах - до 1,5 метра):
у дубових лісах - не менш як 10 тис. штук;
у букових і ялицевих лісах - не менш як 15 тис. штук;
у ялинових лісах - не менш як 12 тис. штук.
У разі відсутності природного поновлення на лісосіках
протягом 10 років після проведення попередніх прийомів рубок,
незважаючи на здійснення заходів щодо його сприяння, протягом
одного року проводяться кінцеві прийоми рубок з обов'язковим
відновленням лісів господарсько цінними породами дерев штучним
способом.
16. Рівномірно-поступові рубки проводяться в одновікових та
умовно одновікових деревостанах шляхом їх поступового рівномірного
розрідження і вирубування протягом не більш як 20 років та
поєднуються із здійсненням заходів щодо сприяння природному
поновленню.
Площа лісосіки не повинна перевищувати у категоріях лісів з
особливим режимом лісокористування 3 гектарів, в експлуатаційних
лісах - 5 гектарів.
17. Групово-поступові рубки - це заходи, під час здійснення
яких деревостани розріджуються та вирубуються в кілька прийомів
нерівномірно окремими групами.
Вирубування дерев проводиться, як правило, в місцях
знаходження куртин підросту головних або господарсько цінних порід
дерев.
Під час першого прийому вирубуються дерева і формуються вікна
відновлення, площа кожного з яких не повинна перевищувати
300 кв. метрів. Одночасно з вирубуванням дерев навколо вікон
відновлення завширшки 5-15 метрів розріджують деревостан до
повноти не менш як 0,5. Під час наступних прийомів вікна
відновлення розширюються шляхом вирубування дерев у раніше
розріджених частинах деревостанів. Навколо розширених вікон
розріджують наступну частину деревостанів за зазначеними
параметрами.
Кількість вікон відновлення на 1 гектарі становить 4-6 років,
повторюваність рубок через 5-10, тривалість рубки - 30-40 років.
Площа лісосіки не повинна перевищувати у категоріях лісів з
особливим режимом лісокористування 3 гектарів, в експлуатаційних
лісах - 7 гектарів (у букових і ялицевих лісах - 5 гектарів).
18. Смугово-поступові триприйомні рубки проводяться у разі
використання багатоопераційних машин або канатних установок.
У межах лісової ділянки, на якій проводиться рубка, виділяють
смуги, ширина яких дорівнює середній висоті деревостанів, а
площа - не більш як 1 гектар. Під час кожного прийому для рубки
призначають кілька смуг на 'відстані, що дорівнює подвійній їх
ширині. Другий і третій прийоми призначаються через 8-10 років за
наявності надійного підросту у вирубаних раніше смугах без
диференціації за висотою в кількості, визначеній у пункті 15 цих
Правил. У смугах вирубують дерева і чагарники, за винятком тих, що
підлягають збереженню.
Площа лісової ділянки, на якій проводиться смугово-поступова
рубка, не повинна перевищувати в категоріях лісів з особливим
режимом лісокористування 3 гектарів, в експлуатаційних
лісах - 5 гектарів.
19. Суцільні системи рубок - це заходи, під час здійснення
яких вирубується деревостан, за винятком дерев та чагарників, що
підлягають збереженню.
Під час застосування суцільної системи рубок проводиться
вузьколісосічна рубка. Ширина лісосіки становить 50 і менше
метрів.
Площа лісосіки не повинна перевищувати у категоріях лісів з
особливим режимом лісокористування 1 гектара, в експлуатаційних
лісах - З гектарів.
Лісосіки розміщуються, як правило, впоперек схилу, а на різко
пересіченому рельєфі - паралельно основному водотоку, до якого
прилягає схил.
Якщо через особливості рельєфу немає змоги відвести лісосіки
прямокутної форми, межі їх встановлюються за чітко визначеними на
місцевості розмежувальними лініями. У такому разі ширина лісосіки
може бути збільшена, але площа не повинна перевищувати розмірів,
визначених у цих Правилах.
Рубка проводиться знизу вгору. Спосіб примикання лісосік -
безпосередній. В одному кварталі допускається одночасно кілька
зарубів. Відстань між лісосіками одного року в одному або суміжних
кварталах повинна бути не меншою ніж подвійна їх ширина.
Строк примикання лісосік для ялинових лісів - 4 роки,
дубових - 3, грабових і м'яколистяних - 2 роки.
20. Комбіновані системи рубок - це заходи, під час здійснення
яких поєднуються види і способи вибіркових і поступових систем
рубок.
Рубки у категоріях лісів з особливимрежимом лісокористування
21. У дубових лісах проводяться добровільно-вибіркові,
рівномірно, поступові, групово-поступові та вузьколісосічні рубки.
Добровільно-вибіркові рубки проводяться у деревостанах на
пологих, спадистих схилах з нестійкими ґрунтами і на стрімких
схилах незалежно від стійкості ґрунтів, повторюваність через
10-15 років з інтенсивністю рубки до 20 відсотків і зниженням
повноти не менш як 0,5.
Рівномірно-поступові двоприйомні рубки проводяться у
деревостанах з повнотою 0,6 і більше на спадистих схилах із
стійкими і середньостійкими ґрунтами. Під час першого прийому
повнота може бути зменшена до 0,5 з інтенсивністю рубки до
40 відсотків. Кінцевий прийом призначається через 5-7 років за
наявності надійного підросту в кількості, визначеній у пункті 15
цих Правил.
Групово-поступові рубки проводяться у деревостанах на
спадистих схилах із стійкими і середньостійкими ґрунтами. У разі
нерівномірної повноти і групового характеру розміщення підросту в
деревостанах з повнотою 0,6-0,8 проводяться триприйомні, а у разі
більшої повноти - чотириприйомні рубки. Кількість вікон
відновлення на 1 гектарі - 4-6, повторюваність рубок через
5-10 років з урахуванням максимального плодоношення відповідних
лісових порід (далі - насіннєві роки).
Вузьколісосічні рубки проводяться у деревостанах на пологих
схилах із стійкими і середньостійкими ґрунтами, а також у
деревостанах з повнотою 0,5 і менше на спадистих схилах із
стійкими і середньостійкими ґрунтами.
22. Види та способи рубок, які призначаються для дубових
лісів, застосовуються також для грабових, ясеневих і кленових
лісів.
23. У букових і ялицевих лісах проводяться
добровільно-вибіркові, рівномірно-поступові та групово-поступові
рубки.
Добровільно-вибіркові рубки проводяться у деревостанах на
пологих і спадистих схилах з нестійкими ґрунтами і на стрімких
схилах незалежно від стійкості ґрунтів, повторюваність залежно від
стану поновлення через 15-20 років з інтенсивністю рубки до
20 відсотків і зниженням повноти не менш як 0,5.
Рівномірно-поступові рубки проводяться у деревостанах з
повнотою 0,6 більше на пологих і спадистих схилах із стійкими і
середньостійкими ґрунтами. У деревостанах з повнотою 0,9 і більше
проводяться триприйомні рубки. Під час першого прийому повнота
може бути зменшена до 0,7 з інтенсивністю рубки до 30 відсотків.
Другий прийом призначається через 7-10 років, повнота може бути
зменшена до 0,5. У деревостанах з повнотою 0,6-0,8 проводяться
двоприйомні рубки. Повнота після проведення першого прийому може
бути зменшена до 0,5 з вирубкою не більш як 40 відсотків запасу.
Кінцевий прийом призначається через 7-10 років за наявності
надійного підросту в кількості, визначеній у пункті 15 цих Правил.
Групово-поступові рубки проводяться у деревостанах на пологих
і спадистих схилах з середньостійкими і стійкими ґрунтами. У разі
нерівномірної повноти і групового характеру розміщення підросту в
деревостанах з повнотою 0,6-0,8 проводяться триприйомні, а у разі
більшої повноти - чотириприйомні рубки. Кількість вікон
відновлення на 1 гектарі - 4-6, повторюваність рубок через
5-10 років з урахуванням насіннєвих років.
24. У ялинових лісах проводяться добровільно-вибіркові та
вузьколісосічні рубки.
Добровільно-вибіркові рубки проводяться у мішаних
деревостанах (коли інші деревні породи становлять 40 і більше
відсотків) на пологих, спадистих і стрімких схилах незалежно від
стійкості ґрунтів, повторюваність через 10-15 років з
інтенсивністю 20-25 відсотків і зниженням повноти не менш як 0,6.
Вузьколісосічні рубки проводяться у чистих та мішаних (коли
інші деревні породи становлять менш як 40 відсотків) деревостанах
на пологих, спадистих і стрімких схилах незалежно від стійкості
ґрунтів.
25. У м'яколистяних лісах проводяться рівномірно-поступові та
вузьколісосічні рубки.
Рівномірно-поступові двоприйомні рубки проводяться у
деревостанах з повнотою 0,6 і більше за наявності надійного
підросту незалежно від стрімкості схилу і стійкості ґрунтів. Під
час першого прийому повнота може бути зменшена до 0,5 з
інтенсивністю рубки до 40 відсотків. Кінцевий прийом призначається
через 5-7 років за наявності надійного підросту в кількості,
визначеній у пункті 15 цих Правил.
Вузьколісосічні рубки проводяться у деревостанах у разі
відсутності надійного підросту незалежно від стрімкості схилу і
стійкості ґрунтів, а також у деревостанах з повнотою 0,5 і менше
за наявності надійного підросту в кількості, визначеній у пункті
15 цих Правил.
Рубки в експлуатаційних лісах
26. У дубових лісах проводяться рівномірно-поступові,
груповопоступові та вузьколісосічні рубки.
Рівномірно-поступові двоприйомні рубки проводяться у
деревостанах з повнотою 0,6 і більше на пологих схилах з
нестійкими ґрунтами, спадистих схилах із стійкими та
середньостійкими ґрунтами і на стрімких схилах незалежно від
стійкості ґрунтів. Під час першого прийому повнота може бути
зменшена до 0,5, а інтенсивність рубки - до 40 відсотків. Кінцевий
прийом призначається через 5-7 років за наявності надійного
підросту в кількості, визначеній у пункті 15 цих Правил.
Групово-поступові рубки проводяться у деревостанах на
спадистих схилах із стійкими і середньостійкими ґрунтами у разі
нерівномірної повноти і групового характеру розміщення підросту. У
деревостанах з повнотою 0,6-0,8 проводяться триприйомні, а у разі
більшої повноти - чотириприйомні рубки. Кількість вікон
відновлення на 1 гектарі - 4-6, повторюваність рубок через
5-10 років з урахуванням насіннєвих років.
Вузьколісосічні рубки проводяться у деревостанах на пологих
схилах із стійкими і середньостійкими ґрунтами, а також у
деревостанах з повнотою 0,5 і менше на спадистих схилах із
стійкими і середньостійкими ґрунтами.
27. Способи рубок, які призначаються для дубових лісів,
застосовуються також для грабових, ясеневих і кленових лісів.
28. У букових і ялицевих лісах проводяться
добровільно-вибіркові, рівномірно-поступові, групово-поступові та
смугово-поступові рубки.
Добровільно-вибіркові рубки проводяться у деревостанах на
пологих, спадистих і стрімких схилах з нестійкими ґрунтами,
повторюваність залежно від стану поновлення через 15-20 років з
інтенсивністю рубки до 25 відсотків і зниженням повноти не менш як
0,5.
Рівномірно-поступові рубки проводяться у деревостанах з
повнотою 0,6 і більше на пологих і спадистих схилах із стійкими і
середньостійкими ґрунтами. У деревостанах з повнотою 0,9 і більше
проводяться триприйомні рубки. Під час першого прийому повнота
може бути зменшена до 0,7 з інтенсивністю рубки до 30 відсотків.
Другий прийом призначається через 5-7 років, повнота може бути
зменшена до 0,5. У деревостанах з повнотою 0,6-0,8 проводяться
двоприйомні рубки. Повнота після проведення першого прийому може
бути зменшена до 0,5 з вирубкою не більш як 40 відсотків запасу.
Кінцевий прийом призначається через 5-7 років за наявності
надійного підросту в кількості, визначеній у пункті 15 цих Правил.
Групово-поступові рубки проводяться на пологих і спадистих
схилах із середньостійкими і стійкими ґрунтами у разі
нерівномірної повноти і групового характеру розміщення підросту. У
деревостанах з повнотою 0,6-0,8 проводяться триприйомні, а у разі
більшої повноти - чотириприйомні рубки. Кількість вікон
відновлення на 1 гектарі - 4-6, повторюваність рубок через
5-10 років з урахуванням насіннєвих років.
Смугово-поступові механізовані рубки проводяться у
деревостанах на пологих і спадистих схилах із стійкими і
середньостійкими ґрунтами.
29. У ялинових лісах проводяться добровільно-вибіркові,
групово-поступові, смугово-поступові та вузьколісосічні рубки.
Добровільно-вибіркові рубки проводяться у мішаних
деревостанах (коли інші деревні породи становлять 40 і більше
відсотків) на пологих і спадистих схилах з нестійкими ґрунтами і
на стрімких схилах незалежно від стійкості ґрунтів, повторюваність
через 10-15 років з інтенсивністю 20-25 відсотків і зниженням
повноти не менш як 0,6.
Групово-поступові рубки проводяться у мішаних деревостанах
(коли інші деревні породи становлять 40 і більше відсотків) на
пологих і спадистих схилах із середньостійкими і стійкими ґрунтами
у разі нерівномірної повноти і групового характеру розміщення
надійного підросту. У деревостанах з повнотою
0,6-0,8 призначаються триприйомні, а у разі більшої повноти -
чотириприйомні рубки. Кількість вікон відновлення на 1 гектарі -
4-6, повторюваність рубок через 5-10 років з урахуванням
насіннєвих років.
Смугово-поступові рубки проводяться у мішаних деревостанах
(коли інші деревні породи становлять 40 і більше відсотків) на
пологих і спадистих схилах із стійкими і середньостійкими
ґрунтами.
Вузьколісосічні рубки проводяться у чистих природних і
похідних, а також мішаних (коли інші деревні породи становлять
менш як 40 відсотків) деревостанах незалежно від стрімкості схилів
і стійкості ґрунтів із застосуванням екологічно безпечних
технологій трелювання.
30. У м'яколистяних лісах проводяться рівномірно-поступові та
вузьколісосічні рубки.
Рівномірно-поступові двоприйомні рубки проводяться у
деревостанах з повнотою 0,6 і більше у разі наявності надійного
підросту незалежно від стрімкості схилу і стійкості ґрунтів. Під
час першого прийому повнота може бути зменшена до 0,5 з
інтенсивністю рубки до 40 відсотків. Кінцевий прийом призначається
через 5-7 років за наявності надійного підросту в кількості,
визначеній у пункті 15 цих Правил.
Вузьколісосічні рубки проводяться у деревостанах у разі
відсутності в ньому надійного підросту незалежно від стрімкості
схилу і стійкості ґрунтів, а також у деревостанах з повнотою 0,5 і
менше за наявності надійного підросту в кількості, визначеній у
пункті 15 цих Правил.
Вимоги до технологічних процесів лісосічних робіт
31. Комплекс лісосічних робіт, включаючи підготовку лісосік
до рубки, проводиться способами, які виключають або обмежують
негативний вплив на стан лісів та їх відтворення.
32. На кожну лісосіку до початку її розробки складається
технологічна карта, яка з урахуванням конкретних умов відображає
лісівничі та організаційні вимоги до виконання робіт. У
технологічній карті міститься перелік підготовчих робіт,
визначається схема розробки лісосіки з нанесенням на неї
виробничих об'єктів, устатковання, доріг, волоків, способи
проведення лісозаготівельних операцій (звалювання дерев,
обрубування сучків, трелювання, спуск, кряжування, сортування,
штабелювання, навантаження деревини, очищення місць рубок),
установлюється черговість розробки пасік, передбачаються заходи
щодо охорони праці та визначаються природоохоронні вимоги
(запобігання ерозії ґрунтів, збереження підросту тощо).
Технологічні карти стосовно лісівничих вимог погоджуються з
територіальними органами Держкомлісгоспу, а під час проведення
рубок на території та об'єктах природно-заповідного фонду - також
з територіальними органами Мінприроди.
33. До початку рубок проводяться підготовчі роботи.
У разі застосування будь-якої технології лісозаготівель
площа, зайнята верхніми складами, трелювальними волоками,
лісовозними вусами, повинна бути мінімальною. За наявності
суміжних з лісосікою ділянок, вільних від лісової рослинності, на
них можуть бути розташовані верхні склади, навантажувальні
майданчики та інші об'єкти.
Забороняється прокладення трелювальних волоків на відстані
ближче ніж 20 метрів від постійних і 10 метрів від тимчасових
водотоків, у місцях витоків річок та навколо них.
34. У випадках, не передбачених цими Правилами, напрямок
рубки повинен встановлюватися проти переважаючих чи небезпечних
вітрів.
35. Вибіркові та поступові рубки проводяться із застосуванням
технологій та використанням машин, які забезпечують збереження
дерев і підросту, що залишаються.
Не допускається пошкодження дерев до ступеня неприпинення їх
росту на пологих і спадистих схилах - більш як 8 відсотків, на
стрімких схилах - більш як 10 відсотків кількості залишених дерев.
36. Вибір технологічних процесів повинен передбачати
раціональне поєднання наземних, підвісних і напівпідвісних методів
трелювання, а також первинного транспортування деревини в
навантаженому стані з урахуванням вимог пункту 32 цих Правил.
Переміщення лісозаготівельної та допоміжної техніки
здійснюється лише за наміченими маршрутами і підготовленими
волоками з урахуванням збереження життєздатного підросту.
37. Лісосіки з наявністю життєздатного підросту, який
забезпечує лісовідновлення, та лісосіки, що проектуються для
паросткового відновлення, розробляються переважно з 1 жовтня по
1 квітня.
38. На схилах трелювальні волоки розміщуються, як правило, у
напрямках, близьких до горизонталей, а їх проїзна частина повинна
займати не більш як 10 відсотків площі лісосіки.
39. На схилах, на яких використання наземних засобів
трелювання може призвести до значних пошкоджень залишених дерев,
підросту і ґрунту, появи ерозійних процесів, зсувів тощо,
застосовується підвісний спосіб трелювання канатними установками.
На ділянках, на яких відсутній надійний підріст, у кількості,
визначеній у пункті 15 цих Правил, та під час розробки ділянок у
період наявності снігового покриву застосовується напівпідвісний
спосіб трелювання (канатними установками та тракторами) і
трелювання гужовим транспортом.
Під час застосування вибіркових і поступових систем рубок
ширина просіки під трасами канатних установок повинна бути
мінімальною для продуктивної і безпечної роботи працюючих і не
перевищувати 10 метрів.
Під час трелювання гужовим транспортом на лісосіці формується
мережа кінних волоків. Ширина волоку не повинна перевищувати двох
метрів.
40. Наземне трелювання зрубаних дерев з кроною забороняється.
Заходи, пов'язані із збереженням ґрунтів
41. З метою збереження ґрунтів, їх водно-фізичних
властивостей, запобігання ерозійним процесам на зрубах під час
заготівлі деревини застосовуються машини і механізми, що
забезпечують найменше пошкодження ґрунтів.
42. У разі застосування канатних установок прокладання трас
повинно здійснюватися під кутом 10-20 градусів до основного
напрямку схилу з метою запобігання появі і розвитку ерозійних
процесів.
Під час роботи на лісосіці агрегатних лісових машин вони
переміщуються маршрутами, траси яких устелюються порубковими
рештками.
До порубкових решток належать сучки, гілля, верхівки дерев,
інші відходи, не віднесені до ліквіду з крони.
43. З метою запобігання ерозії ґрунтів та іншим негативним
явищам лісокористувачі після закінчення лісозаготівель приводять
лісові ділянки у стан, придатний для використання за призначенням,
у разі потреби здійснюють протиерозійні заходи (влаштування фашин
і плетених загорож, земляних валів, водовідводів, вирівнювання
заглиблень на волоках), а також проводять очищення русел водотоків
від порубкових решток, ремонтують пошкоджені під'їзні дороги.
Земляні вали і водовідводи на волоках розміщуються через 40
метрів.
Очищення місць рубок
44. Метою очищення місць рубок є створення сприятливих умов
для відновлення лісу, запобігання ерозії ґрунту та зниження рівня
пожежної небезпеки.
45. Очищення лісосік проводиться одночасно з лісосічними
роботами, але не пізніше ніж через 30 днів після звалювання дерев
або строку, встановленого для огляду місць заготівлі деревини, а у
хвойних деревостанах в період з 1 квітня по 31 жовтня - не пізніше
ніж через 15 днів.
У разі несприятливих умов (затоплення лісосіки, глибокий
сніговий покрив тощо), неможливості проведення робіт з не залежних
від лісокористувача причин строк очищення лісосік може бути
продовжений за рішенням територіальних органів Держкомлісгоспу, а
на території і об'єктах природно-заповідного фонду - за
погодженням з територіальними органами Мінприроди.
46. Очищення лісосік проводиться з обов'язковим запобіганням
пошкодженню на лісосіці дерев, які не підлягають вирубуванню, та
надійного підросту.
47. Залежно від лісорослинних умов і вимог лісовідновлення
застосовуються такі способи очищення лісосік:
1) збирання порубкових решток у купи та вали для
перегнивання. Вали завширшки 1 метр розміщуються, як правило,
впоперек схилів через кожні 8-10 метрів;
2) рівномірне розкидання подрібнених на відрізки до 1 метра
порубкових решток по лісосіці. На ерозійно небезпечних ділянках
очищення проводиться тільки таким способом;
3) укладання порубкових решток на трелювальні волоки в
улоговинах і ущільнення їх під час трелювання деревини;
4) укладання порубкових решток в місцях проїзду агрегатних
лісових машин.
Не дозволяється складування порубкових решток на відстані
ближче ніж 20 метрів від постійних і 10 метрів від тимчасових
водостоків.
На лісосіці чи її окремій частині залежно від конкретних умов
може застосуватися один з наведених способів очищення або
комбінований спосіб.
48. Під час трелювання зрубаних дерев з кроною канатними
установками порубкові рештки, не призначені для переробки чи
реалізації, збираються в купи і спалюються на верхніх складах в
міру їх нагромадження, а додаткове очищення лісосіки проводиться
способами, зазначеними у пункті 47 цих Правил.
49. Очищення лісосік, визначених для штучного відновлення
лісу, проводиться способами, які забезпечують можливість
наступного проведення лісокультурних робіт (обробіток ґрунту,
садіння або висівання, догляд за лісовими культурами).
50. Очищення лісосік, визначених для природного відновлення
лісу, проводиться способами, які забезпечують умови для появи і
росту надійного підросту.
51. Під час проведення рубок для закріплення волоків у
процесі лісосічних робіт частина порубкових решток складається на
волоках і ущільнюється гусеницями або колесами тракторів.
Заходи, пов'язані з відновленням лісу
52. Спосіб відновлення лісу на лісосіці, а у разі потреби на
окремій частині, визначається під час підготовки лісосіки до рубки
з урахуванням біологічних особливостей деревних порід,
лісорослинних умов. Спосіб лісовідновлення може бути змінений під
час огляду місць рубок.
53. Під час проведення рубок забезпечується збереження
надійного підросту та другого ярусу деревних порід.
54. Після закінчення лісосічних робіт і очищення місць рубок
збережений підріст береться на облік.
55. Після закінчення лісосічних робіт і очищення місць рубок
та вивезення деревини площа пасік із збереженим підростом повинна
становити не менш як 75 відсотків загальної площі ділянки з
підростом і молодняком, що підлягали збереженню. Після рубки в
зимовий період на схилах стрімкістю до 10 градусів повинно бути
збережено не менш як 70 відсотків кількості підросту, зазначеної в
лісорубному квитку, а на схилах стрімкістю більш як 10 градусів -
не менш як 60 відсотків. Після рубки у весняно-літній та осінній
період на схилах повинно бути збережено підросту відповідно не
менш як 60 і 50 відсотків.
56. У разі коли на ділянках після першого прийому поступових
і добровільно-вибіркових рубок відсутня достатня кількість
надійного підросту, здійснюються заходи щодо сприяння природному
поновленню.
57. Зруби, не забезпечені природним поновленням господарсько
цінних порід дерев, повинні бути своєчасно закультивовані.
