КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
П О С Т А Н О В Авід 30 жовтня 2008 р. N 947
Київ
Про затвердження Порядку розподілу суб'єктівгосподарювання за ступенем ризику їх господарської
діяльності у сфері карантину рослин
{ Із змінами, внесеними згідно з Постановою КМN 853 ( 853-2011-п ) від 10.08.2011 }
Відповідно до статті 5 Закону України "Про основні засади
державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності"
( 877-16 ) Кабінет Міністрів України п о с т а н о в л я є:
Затвердити Порядок розподілу суб'єктів господарювання за
ступенем ризику їх господарської діяльності у сфері карантину
рослин, що додається.
Прем'єр-міністр України Ю.ТИМОШЕНКО
Інд. 22
ЗАТВЕРДЖЕНОпостановою Кабінету Міністрів України
від 30 жовтня 2008 р. N 947
ПОРЯДОКрозподілу суб'єктів господарювання
за ступенем ризику їх господарської діяльності
у сфері карантину рослин
1. Цей Порядок визначає критерії розподілу суб'єктів
господарювання за ступенем ризику їх господарської діяльності у
сфері карантину рослин та періодичність проведення державними
фітосанітарними інспекторами планових перевірок. Пункт 1 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ N 853
( 853-2011-п ) від 10.08.2011 }
2. У цьому Порядку під обігом об'єктів регулювання у сфері
карантину рослин слід розуміти переміщення (транспортування) або
зберігання, будь-які інші дії, пов'язані з переходом права
власності, включаючи продаж, обмін або дарування об'єктів
регулювання.
Перелік об'єктів регулювання у сфері карантину рослин
затверджений постановою Кабінету Міністрів України від
12 травня 2007 р. N 705 ( 705-2007-п ) "Про деякі питання
реалізації Закону України "Про карантин рослин" (Офіційний вісник
України, 2007 р., N 37, ст. 1459).
Інші терміни вживаються у значенні, наведеному в Законах
України "Про карантин рослин" ( 3348-12 ), "Про основні засади
державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності"
( 877-16 ) та інших нормативно-правових актах у сфері карантину
рослин.
3. Розподіл суб'єктів господарювання за ступенем ризику їх
господарської діяльності у сфері карантину рослин здійснюється за
такими критеріями:
рівень фітосанітарного ризику, включаючи вірогідність
заподіяння шкоди рослинам та наслідки, що можуть бути цим
викликані;
можливість проникнення регульованих шкідливих організмів у
зони, вільні від таких організмів.
4. Відповідно до встановлених критеріїв суб'єкти
господарювання незалежно від форми власності з урахуванням
значення прийнятного ризику для життєдіяльності належать до одного
з трьох ступенів ризику: високого, середнього та незначного.
5. До суб'єктів господарювання з високим ступенем прийнятного
ризику належать суб'єкти, у яких на праві власності чи
користування перебувають об'єкти, що використовуються для:
вирощування та обігу об'єктів регулювання у карантинній та
регульованій зонах;
здійснення біологічного контролю з використанням біологічних
контрольних організмів;
виробництва та маркування дерев'яного пакувального матеріалу;
вирощування рослин з імпортного насіннєвого та садивного
матеріалу;
зберігання та переробки рослин і продуктів рослинного
походження;
провадження господарської діяльності у зоні митного контролю
та на прилеглій території (трикілометровій зоні);
вирощування рослин у сортодослідних станціях,
плодорозсадниках, інтродукційно-карантинних розсадниках,
оранжереях, ботанічних садах;
проведення науково-дослідних робіт з використанням рослин і
продуктів рослинного походження;
виробництва та реалізації насіннєвого та садивного матеріалу.
6. До суб'єктів господарювання із середнім ступенем
прийнятного ризику належать суб'єкти, у яких на праві власності чи
користування перебувають об'єкти, що використовуються для:
вирощування, виробництва, зберігання та переробки рослин і
продуктів рослинного походження у зонах, вільних від регульованих
шкідливих організмів;
реалізації рослин і продуктів рослинного походження (крім
насіннєвого та садивного матеріалу);
перевезення об'єктів регулювання.
7. До суб'єктів господарювання з незначним ступенем
прийнятного ризику належать суб'єкти, що не віднесені до суб'єктів
господарювання з високим та середнім ступенем ризику.
8. Планові перевірки суб'єктів господарювання з високим
ступенем ризику проводяться не частіше ніж два рази на рік, з
середнім - не частіше ніж один раз на два роки, з незначним - не
частіше ніж один раз на п'ять років.
