КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ

                        П О С Т А Н О В А
              від 15 квітня 2009 р. N 345
                          Київ

      { Постанова втратила чинність на підставі Постанови КМ
   N 636 ( 636-2011-п ) від 15.06.2011 }

          Про затвердження критерію, за яким оцінюється
      ступінь ризику від провадження господарської
  діяльності та визначається періодичність проведення
   планових заходів, пов'язаних з державним наглядом
  (контролем) у сфері загальнообов'язкового державного
     соціального страхування на випадок безробіття
 

     Відповідно до статті 5 Закону  України  "Про  основні  засади
державного нагляду  (контролю)  у  сфері господарської діяльності"
( 877-16 ) Кабінет Міністрів України  п о с т а н о в л я є:

     Затвердити критерій,  за яким оцінюється ступінь  ризику  від
провадження господарської діяльності та визначається періодичність
проведення  планових  заходів,  пов'язаних  з  державним  наглядом
(контролем)  у  сфері загальнообов'язкового державного соціального
страхування на випадок безробіття, згідно з додатком.
 

     Прем'єр-міністр України                           Ю.ТИМОШЕНКО

     Інд. 26
 

                                           Додаток
                      до постанови Кабінету Міністрів України
                            від 15 квітня 2009 р. N 345

                            КРИТЕРІЙ,
   за яким оцінюється ступінь ризику від провадження
 господарської діяльності та визначається періодичність
  проведення планових заходів, пов'язаних з державним
   наглядом (контролем) у сфері загальнообов'язкового
державного соціального страхування на випадок безробіття
 

     1. Критерієм,  за  яким   оцінюється   ступінь   ризику   від
провадження  господарської  діяльності суб'єктами господарювання -
страхувальниками,  які відповідно  до  закону  сплачують  страхові
внески  на  загальнообов'язкове  державне соціальне страхування на
випадок безробіття (далі - страхові внески), є повнота нарахування
та сплати таких внесків.

     2. Установлюється  три ступені ризику - високий,  середній та
незначний.

     3. До суб'єктів  господарювання  з  високим  ступенем  ризику
відносяться ті, що:

     1) не  подають  робочим  органам  виконавчої  дирекції  Фонду
загальнообов'язкового  державного   соціального   страхування   на
випадок безробіття відомості про сплату страхових внесків;

     2) мають   прострочену  заборгованість  із  сплати  страхових
внесків.

     4. До суб'єктів господарювання із  середнім  ступенем  ризику
відносяться ті, що:

     1) несвоєчасно сплачують страхові внески;

     2) порушують  строки  подання відомостей про сплату страхових
внесків;

     3) допускають помилки, неузгодженість у відомостях про сплату
страхових внесків.

     5. Суб'єкти  господарювання,  що  не  мають  жодної  з ознак,
передбачених пунктами 3 і 4,  вважаються суб'єктами господарювання
з незначним ступенем ризику.

     6. Планові заходи, пов'язані з державним наглядом (контролем)
за нарахуванням та  сплатою  суб'єктами  господарювання  страхових
внесків, здійснюються з такою періодичністю:

     з високим ступенем ризику - не частіше одного разу на рік;

     із середнім  ступенем  ризику - не частіше одного разу на два
роки;

     з незначним ступенем ризику - не частіше одного разу на п'ять
років.