З А К О Н У К Р А Ї Н И
Про внесення змін до Кримінально-процесуальногокодексу України щодо оскарження постанови
про порушення кримінальної справи
( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2007, N 9, ст.74 )
Верховна Рада України п о с т а н о в л я є:
I. Внести до Кримінально-процесуального кодексу України
( 1001-05, 1002-05, 1003-05 ) такі зміни:
1. Частину першу статті 206 доповнити пунктом 4 такого
змісту:
"4) зупинення судом слідчих дій на час розгляду скарги на
постанову про порушення кримінальної справи".
2. Доповнити статтями 236-7, 236-8 такого змісту:
"Стаття 236-7. Оскарження до суду постанови про порушеннясправи
Постанова органу дізнання, слідчого, прокурора про порушення
кримінальної справи щодо конкретної особи чи за фактом вчинення
злочину може бути оскаржена до місцевого суду за місцем
розташування органу або роботи посадової особи, яка винесла
постанову, з дотриманням правил підсудності.
Скарга на постанову органу дізнання, слідчого, прокурора про
порушення кримінальної справи щодо особи може бути подана до суду
особою, щодо якої було порушено кримінальну справу, її захисником
чи законним представником.
Скарга на постанову органу дізнання, слідчого, прокурора про
порушення кримінальної справи за фактом вчинення злочину може бути
подана до суду особою, інтересів якої стосується порушена
кримінальна справа, її захисником чи законним представником з
достатнім обґрунтуванням порушення прав та законних інтересів
відповідної особи. Якщо обґрунтування порушення прав та інтересів
особи визнано суддею недостатнім, суддя приймає рішення про
відмову у відкритті провадження з розгляду скарги. Відмова у
відкритті провадження не позбавляє права повторно звертатися до
суду.
Суд приймає до розгляду скаргу на постанову про порушення
кримінальної справи протягом усього часу перебування справи у
провадженні органу дізнання, слідчого, прокурора до моменту
закінчення досудового слідства.
Стаття 236-8. Розгляд судом скарги на постанову про порушеннясправи
Скарга на постанову органу дізнання, слідчого, прокурора про
порушення справи розглядається суддею одноособово не пізніше п'яти
днів з дня її надходження до суду.
Про відкриття провадження за скаргою на постанову про
порушення справи суддя протягом доби від дня надходження скарги до
суду виносить постанову, копія якої направляється:
1) особі, яка подала скаргу, її захиснику або законному
представнику;
2) органу, який порушив кримінальну справу або у провадженні
якої вона перебуває;
3) прокурору;
4) потерпілому або особі, за заявою якої було порушено
справу.
У постанові про відкриття провадження зазначаються:
1) час і місце судового розгляду скарги;
2) список осіб, явка яких у судове засідання є обов'язковою;
3) дії, які необхідно вчинити сторонам для забезпечення
розгляду скарги;
4) строк подання до суду матеріалів, на підставі яких було
прийнято рішення про порушення справи.
У постанові про відкриття провадження суддя вирішує питання
про доцільність зупинення слідчих дій у справі на час розгляду
скарги.
Постанова судді про відкриття провадження набирає законної
сили з моменту її винесення і підлягає негайному виконанню.
Орган дізнання, слідчий або прокурор, у провадженні якого
знаходиться справа, зобов'язаний у встановлений суддею строк
подати до суду матеріали, на підставі яких було прийнято рішення
про порушення справи. Матеріали, які подаються до суду, мають бути
описані, прошиті та пронумеровані із зазначенням посади та
прізвища особи, яка склала опис.
У разі неподання без поважних причин до суду матеріалів, на
підставі яких було прийнято рішення про порушення справи, у
встановлений суддею строк суддя вправі визнати відсутність цих
матеріалів підставою для скасування постанови про порушення
справи.
Якщо постановою суду вирішено питання про зупинення слідчих
дій на час розгляду скарги, строк розгляду скарги не враховується
у строк досудового слідства.
Обов'язок доведення правомірності порушення справи
покладається на прокурора, неявка якого в судове засідання не
перешкоджає розгляду справи.
Неявка без поважних причин у судове засідання особи, яка
подала скаргу та присутність якої визнано суддею обов'язковою, є
підставою для закриття провадження з розгляду скарги.
Суддя розглядає скаргу на підставі наявних у справі
матеріалів у судовому засіданні.
У судовому засіданні, перевіривши явку сторін, суддя:
1) досліджує матеріали, на підставі яких було порушено
справу;
2) заслуховує пояснення особи, яка подала скаргу, її
захисників чи законних представників, потерпілого або особи, за
заявою якої було порушено справу, якщо вони з'явились у судове
засідання;
3) заслуховує думку прокурора, якщо він з'явився у судове
засідання;
4) у разі необхідності заслуховує пояснення особи, яка
винесла постанову про порушення справи.
Під час розгляду скарги ведеться протокол судового засідання.
Під час судового розгляду скарги сторони мають право
ознайомитися з матеріалами, які обґрунтовують порушення
кримінальної справи, та вимагати їх оголошення у судовому
засіданні.
Розглядаючи скаргу на постанову про порушення справи, суд
повинен перевіряти наявність приводів і підстав для винесення
зазначеної постанови, законність джерел отримання даних, які стали
підставою для винесення постанови про порушення справи, і не
вправі розглядати й заздалегідь вирішувати ті питання, які
вирішуються судом при розгляді справи по суті.
За результатами розгляду скарги, залежно від того, чи були
при порушенні справи додержані вимоги статей 94, 97, 98 цього
Кодексу, суддя своєю мотивованою постановою:
1) залишає скаргу без задоволення;
2) задовольняє скаргу, скасовує постанову про порушення
справи і виносить постанову про відмову в порушенні справи.
Набрання законної сили постановою судді про скасування
постанови про порушення справи тягне за собою скасування
запобіжних заходів, повернення вилучених речей та поновлення прав,
щодо яких на час досудового слідства встановлювались обмеження.
Копія постанови судді надсилається прокурору, органу, який
порушив кримінальну справу, органу, в провадженні якого вона
перебуває, особі, яка подала скаргу, її захиснику чи законному
представнику, потерпілому та особі, за заявою якої порушено
кримінальну справу.
У разі відмови в задоволенні скарги матеріали справи
повертаються органу, який проводить досудове слідство. Копії
документів залишаються в матеріалах провадження по скарзі.
У разі скасування постанови про порушення справи та відмови у
порушенні справи подані до суду документи зберігаються в
матеріалах провадження по скарзі до набрання законної сили
відповідною постановою судді. У подальшому ці матеріали
зберігаються в суді.
На постанову судді протягом семи діб з дня її винесення може
бути подана апеляція до апеляційного суду. Подача апеляції не
зупиняє виконання постанови судді".
3. Статтю 349 доповнити частиною шостою такого змісту:
"Апеляція на постанову судді, винесену в порядку,
передбаченому статтями 236-2, 236-6, 236-8 цього Кодексу,
подається у строки, встановлені у цих статтях, і розглядається за
правилами, встановленими статтею 382 цього Кодексу".
4. У статті 382:
1) частину першу викласти в такій редакції:
"Апеляційна перевірка судових рішень, зазначених у частині
другій статті 347 цього Кодексу, здійснюється з додержанням вимог
цієї глави. При перевірці цих рішень судове слідство не
провадиться. Апеляції на постанови судді, винесені в порядку,
передбаченому статтями 52-5, 165-2, 165-3, 177, 205 цього Кодексу,
розглядаються не пізніш як через три доби після їх надходження до
апеляційного суду. Апеляції на постанови судді, винесені в
порядку, передбаченому статтями 236-2, 236-6, 236-8 цього Кодексу,
розглядаються не пізніш як через сім діб після їх надходження до
апеляційного суду. Для розгляду цих апеляцій відповідні матеріали
невідкладно витребовуються апеляційним судом";
2) доповнити частиною третьою такого змісту:
"Після апеляційної перевірки постанови місцевого суду,
винесеної в порядку, передбаченому статтею 236-8 цього Кодексу,
матеріали справи:
1) направляються органу, який проводить досудове слідство,
якщо постанову про порушення справи не скасовано;
2) зберігаються в матеріалах судового провадження по скарзі,
якщо постанову про порушення справи скасовано і в порушенні справи
відмовлено".
II. Прикінцеві положення
1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.
2. До приведення нормативно-правових актів у відповідність із
цим Законом вони застосовуються в частині, що не суперечить цьому
Закону.
3. Кабінету Міністрів України:
привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим
Законом;
забезпечити в межах своїх повноважень прийняття
нормативно-правових актів, необхідних для реалізації цього Закону.
Президент України В.ЮЩЕНКО
м. Київ, 14 грудня 2006 рокуN 462-V
