Про науковий парк "Київська політехніка"
( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2007, № 10, ст.86 )
Цей Закон регулює правові, економічні, організаційні відносини, пов'язані із створенням і функціонуванням наукового парку "Київська політехніка" (далі - науковий парк), і спрямований на інтенсифікацію процесів розроблення, виробництва, впровадження високотехнологічної продукції на внутрішньому та зовнішньому ринках, підвищення надходжень до державного та місцевих бюджетів шляхом поєднання освіти, науки і виробництва з метою прискорення інноваційного розвитку економіки України.
У цьому Законі нижченаведені терміни вживаються в такому значенні:
договір про партнерство з науковим парком - договір між науковим парком і суб'єктами господарювання, що висловили бажання брати участь у процесі розроблення та виконання проектів наукового парку;
замовники продукції наукового парку - установи, організації, підприємства, вітчизняні та іноземні компанії усіх форм власності, що замовляють і повністю сплачують вартість виконання конкретних розробок чи послуг за проектами наукового парку;
засновники наукового парку - Національний технічний університет України "Київський політехнічний інститут" (далі - Університет) та інші суб'єкти господарювання, що уклали засновницький договір про утворення наукового парку (далі - засновницький договір) і можуть виконувати проекти наукового парку;
науковий парк - договірне об'єднання суб'єктів господарювання, створене з метою організації, координації та контролю процесу виконання проектів наукового парку;
партнери наукового парку - суб'єкти господарювання, що уклали з науковим парком договір про партнерство та беруть участь у виконанні проектів наукового парку;
пріоритетні напрями діяльності наукового парку - економічно і соціально зумовлені напрями науково-технічної та інноваційної діяльності, що відповідають меті створення наукового парку і визначаються законами України "Про пріоритетні напрями розвитку науки і техніки" та "Про пріоритетні напрями інноваційної діяльності в Україні";
проект наукового парку - інноваційний або науково-технологічний проект, що складається з комплекту документів, який визначає процедуру і комплекс необхідних заходів щодо розроблення та реалізації інноваційних продуктів та/або продукції і включає в себе інформацію про матеріальні, фінансові, кадрові ресурси, необхідні для виконання інноваційного проекту.
Стаття 2. Законодавство про науковий парк та його партнерів
Науковий парк та його партнери діють відповідно до Конституції України, Господарського, Цивільного кодексів України, законів України "Про вищу освіту", "Про інвестиційну діяльність", "Про наукову і науково-технічну діяльність", "Про інноваційну діяльність", "Про державне регулювання діяльності у сфері трансферу технологій", цього Закону та інших нормативно-правових актів, що регулюють відносини в науково-технічній та інноваційній сферах.
Розділ II. ОРГАНІЗАЦІЙНІ ЗАСАДИ ДІЯЛЬНОСТІ НАУКОВОГО ПАРКУ
Стаття 3. Установчі документи та функції наукового парку
1. Установчими документами наукового парку є засновницький договір та статут наукового парку (далі - Статут).
2. Мета і предмет діяльності наукового парку, склад і повноваження його органу управління, порядок вступу до наукового парку та виходу з нього, формування його майна, порядок реорганізації та ліквідації наукового парку та інші засади його діяльності визначаються Статутом.
3. Науковий парк виконує такі функції:
здійснення повного комплексу заходів, спрямованих на інтенсифікацію процесів розроблення, виробництва та впровадження наукоємної, конкурентоспроможної продукції на внутрішні та зовнішні ринки;
координація наукової, інноваційної, виробничої та комерційної діяльності засновників і партнерів наукового парку;
організація і здійснення заходів щодо розвитку міжнародного та вітчизняного співробітництва у сфері інноваційної діяльності;
сприяння залученню іноземних інвестицій;
інформаційно-методичне, правове та консалтингове забезпечення засновників і партнерів наукового парку, надання патентно-ліцензійної допомоги;
залучення і використання у своїй діяльності ризикового (венчурного) капіталу, підтримка наукоємного бізнесу;
залучення студентів, випускників та науковців Університету до виконання робіт з реалізації проектів наукового парку;
організація підготовки, перепідготовки та підвищення кваліфікації спеціалістів, необхідних для реалізації проектів наукового парку;
захист інтересів засновників та партнерів наукового парку в органах державної влади та органах місцевого самоврядування, а також у відносинах з іншими суб'єктами господарювання;
інші функції, не заборонені законодавством.
Стаття 4. Особливості статусу Університету як учасника наукового парку
1. Університет як провідний вищий навчальний заклад може виступати засновником (учасником) юридичних осіб та/або їх об'єднань з метою розроблення та реалізації інноваційних продуктів та/або продукції.
2. Університет має право на строк виконання проектів наукового парку надавати суб'єктам господарювання, які створені науковими та науково-педагогічними працівниками Університету, необхідні їм приміщення та обладнання відповідно до договорів, які укладаються між Університетом та зазначеними суб'єктами господарювання, в яких визначається порядок сплати комунальних послуг та орендної плати.
3. Університет бере участь у формуванні статутного фонду наукового парку шляхом внесення до нього нематеріальних активів (майнових прав на об'єкти інтелектуальної власності) у порядку, встановленому законодавством.
4. Орган управління наукового парку щорічно звітує перед Університетом про результати своєї діяльності.
Стаття 5. Проекти наукового парку
1. Проекти наукового парку подаються до органу управління наукового парку юридичними особами згідно з умовами та вимогами, що розробляються і затверджуються органом управління наукового парку.
2. Рішення про прийняття до виконання проекту наукового парку приймається органом управління наукового парку і є підставою для укладення договору про партнерство з юридичними особами, зазначеними в частині першій цієї статті.
3. Контроль за виконанням проектів наукового парку та реалізацією інноваційних продуктів та/або продукції здійснюється органом управління наукового парку.
4. Результати виконаного проекту приймаються органом управління наукового парку чи замовником продукції наукового парку відповідно до умов договору.
Стаття 6. Особливості розроблення та реалізації проектів наукового парку
1. Розроблення та реалізація проектів наукового парку здійснюються за рахунок власних коштів наукового парку, його партнерів чи замовників та/або за рахунок коштів Державного бюджету України.
2. Виконання проектів наукового парку чи розробок за кошти замовників проектів наукового парку, що не передбачає будь-яких пільг чи спеціального режиму, здійснюється без їх державної реєстрації.
3. Майнові права на технології та об'єкти права інтелектуальної власності, набуті в результаті виконання проектів наукового парку, є власністю наукового парку та/або його партнерів, крім випадків, зазначених у частині четвертій цієї статті.
4. Центральний орган виконавчої влади з питань освіти та науки (далі - державний орган) може обмежити майнові права на технології та об'єкти права інтелектуальної власності, створені за рахунок коштів Державного бюджету України, у таких випадках:
технологію та/або об'єкт права інтелектуальної власності віднесено до сфери національної безпеки та оборони держави;
технологію та/або об'єкт права інтелектуальної власності визнано таким, що має використовуватися в публічних інтересах;
державний орган у повному обсязі здійснює фінансування доведення технології та/або об'єкта права інтелектуальної власності до промислового використання та реалізації готової продукції.
5. У випадках, зазначених у частині четвертій цієї статті, науковий парк та/або його партнери мають право використовувати технологію та/або об'єкт права інтелектуальної власності, створений із залученням коштів Державного бюджету України, для власних потреб, якщо інше не визначено договором між ними та державним органом.
6. Науковий парк та/або його партнери зобов'язані протягом місяця з дня отримання ними повідомлення про створення технології та/або об'єкта права інтелектуальної власності із залученням коштів Державного бюджету України сповістити державний орган про створену технологію та/або об'єкт права інтелектуальної власності.
7. Державний орган протягом двох місяців з дня отримання повідомлення, передбаченого частиною шостою цієї статті, має повідомити науковий парк та/або його партнерів, чи буде віднесено технологію та/або об'єкт права інтелектуальної власності, створений за рахунок коштів Державного бюджету України, до сфери національної безпеки та оборони, чи відповідну технологію та/або об'єкт права інтелектуальної власності буде використано в публічних інтересах.
8. Якщо державний орган протягом строку, зазначеного в частині сьомій цієї статті, не повідомив про прийняте ним рішення науковий парк та/або його партнерів, виключні майнові права на технологію та/або об'єкт права інтелектуальної власності без обмежень належать науковому парку та його партнерам.
9. У разі порушення державним органом положень частин третьої-восьмої цієї статті науковий парк та/або його партнер можуть звернутися до суду з позовом про захист своїх прав.
Розділ III. ЕКОНОМІЧНІ ЗАСАДИ ДІЯЛЬНОСТІ НАУКОВОГО ПАРКУ
Стаття 7. Джерела фінансування діяльності наукового парку
1. Для виконання своїх статутних завдань науковий парк може створювати статутний, резервний фонди, фонд підтримки інноваційної діяльності малих підприємств та інші фонди, не заборонені законодавством.
2. Джерела фінансування наукового парку:
внески засновників наукового парку;
кошти від діяльності наукового парку;
фінансові надходження від партнерів, замовників наукового парку та інших юридичних осіб;
благодійні внески на розвиток наукового парку та забезпечення реалізації проектів наукового парку;
кошти Державного бюджету України;
інші надходження, не заборонені законодавством.
Стаття 8. Розрахункове обслуговування діяльності наукового парку
1. Науковий парк має право відкривати рахунки в національній та іноземній валютах в банківських та інших фінансових установах.
Розділ IV. ПРИКІНЦЕВІ ПОЛОЖЕННЯ
1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування.
2. Кабінету Міністрів України у тримісячний термін з дня набрання чинності цим Законом:
привести свої нормативно-правові акти у відповідність із цим Законом;
подати до Верховної Ради України пропозиції щодо приведення законодавчих актів України у відповідність із цим Законом.
