ДЕРЖАВНИЙ КОМІТЕТ УКРАЇНИ З ПРОМИСЛОВОЇБЕЗПЕКИ, ОХОРОНИ ПРАЦІ ТА ГІРНИЧОГО НАГЛЯДУ
Н А К А З
19.06.2007 N 137
Зареєстровано в Міністерствіюстиції України
4 липня 2007 р.
за N 761/14028
Про затвердження Правил охорони працідля працівників фарфоро-фаянсової промисловості
Відповідно до Закону України "Про охорону праці" ( 2694-12 ),
Положення про Державний комітет України з промислової безпеки,
охорони праці та гірничого нагляду, затвердженого постановою
Кабінету Міністрів України від 23.11.2006 N 1640 ( 1640-2006-п ),
Н А К А З У Ю:
1. Затвердити Правила охорони праці для працівників
фарфоро-фаянсової промисловості (далі - Правила), що додаються.
2. Наказ увести в дію з 01.08.2007.
3. З набранням чинності наказу вважати таким, що не
застосовується на території України, НАОП 1.7.90-2.02-85
"ОСТ 17-343-85. Процеси виробничі підприємств фарфоро-фаянсової
промисловості. Вимоги безпеки", затверджені Міністерством легкої
промисловості СРСР.
4. Начальнику відділу організації державного нагляду в
агропромисловому комплексі та соціально-культурній сфері
Ткачову В.С. у п'ятиденний термін забезпечити подання цього наказу
на державну реєстрацію до Міністерства юстиції України.
5. Начальнику управління нормативно-правового та юридичного
забезпечення Прохорову В.В. внести Правила до Державного реєстру
нормативно-правових актів з охорони праці ( v0102516-06 ) та
розмістити їх на веб-сторінці Держгірпромнагляду.
6. Заступнику начальника відділу персоналу, діловодства та
спецроботи Кравцю В.Ю. забезпечити опублікування наказу в засобах
масової інформації.
7. Контроль за виконанням цього наказу покласти на заступника
Голови Держгірпромнагляду Долматова О.І.
Голова Держгірпромнагляду С.Сторчак
ПОГОДЖЕНО:
Перший заступник Міністра
промислової політики України Д.В.Колєсніков
Заступник Голови Державного комітету
України з питань технічного регулювання
та споживчої політики С.Т.Черепков
Директор Національного
науково-дослідного інституту з
промислової безпеки та охорони праці М.О.Лисюк
Директор виконавчої дирекції
Фонду соціального страхування
від нещасних випадків на виробництві та
професійних захворювань України Ю.Мельников
Заступник Міністра України
з питань надзвичайних ситуацій
та у справах захисту населення від
наслідків Чорнобильської катастрофи В.О.Романченко
Перший заступник Міністра,
Головний державний санітарний
лікар України С.П.Бережнов
Голова Державного комітету
ядерного регулювання України О.А.МиколайчукЗАТВЕРДЖЕНО
Наказ Державного комітету
України з промислової
безпеки, охорони праці
та гірничого нагляду
Зареєстровано в Міністерствіюстиції України
4 липня 2007 р.
охорони праці для працівників
фарфоро-фаянсової промисловості
1. Загальні положення
1.1. Ці Правила поширюються на підприємства, установи,
організації (далі - підприємства) незалежно від їх підпорядкування
і форм власності, які займаються фарфоро-фаянсовим виробництвом. Вимоги цих Правил є обов'язковими для усіх підприємств
фарфоро-фаянсової промисловості. Правила регламентують вимоги до безпечного виконання робіт у
технологічних процесах фарфоро-фаянсової промисловості.
1.2. На кожному підприємстві повинні бути розроблені
інструкції з охорони праці.
1.3. На кожному підприємстві повинен бути затверджений
керівником підприємства перелік робіт з підвищеною небезпекою з
метою проведення навчання та перевірки знань з питань охорони
праці працівників фарфоро-фаянсової промисловості.
1.4. Попередній (під час прийняття на роботу) і періодичний
(протягом трудової діяльності) медичні огляди працівників
проводяться відповідно до Закону України "Про охорону праці"
( 2694-12 ) у встановлені терміни згідно з Положенням про медичний
огляд працівників певних категорій, затвердженим наказом
Міністерства охорони здоров'я України від 31.03.94 N 45
( z0136-94 ), зареєстрованим у Міністерстві юстиції України
21.06.94 за N 136/345.
1.5. Розслідування і облік нещасних випадків, професійних
захворювань і аварій проводиться відповідно до Порядку
розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних
захворювань і аварій на виробництві, затвердженого постановою
Кабінету Міністрів України від 25.08.2004 N 1112 ( 1112-2004-п ).
1.6. Роботодавець з урахуванням специфіки виробництва, вимог
Типового положення про службу охорони праці, затвердженого наказом
Держнаглядохоронпраці України від 15.11.2004 N 255 ( z1526-04 ),
зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01.12.2004 за
N 1526/10125 (НПАОП 0.00-4.21-04), для організації виконання
правових, організаційно-технічних, соціально-економічних і
лікувально-профілактичних заходів, спрямованих на запобігання
нещасним випадкам, професійним захворюванням, аваріям у процесі
роботи, розробляє та затверджує Положення про службу охорони праці
на підприємстві.
1.7. При прийомі на роботу працівник відповідно до вимог
Закону України "Про охорону праці" ( 2694-12 ) повинен бути
ознайомлений з умовами праці на робочому місці та вимогами щодо
запобігання несприятливої дії небезпечних і шкідливих чинників
виробничого процесу, а також його правами, у тому числі на
компенсацію за роботу в таких умовах.
2. Загальновиробничівимоги з охорони праці
2.1. Вимоги до території підприємства, виробничих споруд та
приміщень 2.1.1. Територія підприємства та розташовані на ній будівлі
повинні відповідати вимогам СНиП "Генеральные планы промышленных
предприятий", затверджених постановою Держбуду СРСР від 30.12.80
N 213 (СНиП II-89-80), Правил пожежної безпеки в Україні,
затверджених наказом МНС України від 19.10.2004 N 126
( z1410-04 ), зареєстрованих у Міністерстві юстиції України
04.11.2004 за N 1410/10009 (далі - НАПБ А.01.001-2004), та цих
Правил. 2.1.2. Територія підприємства повинна бути огороджена,
впорядкована й утримуватися у належному санітарно-гігієнічному
стані. Для тимчасового зберігання відходів виробництва та сміття
повинні бути обладнані спеціальні площадки з твердим покриттям,
звідки вони транспортуються у місця організованого складування -
на полігони, звалища тощо. У разі тимчасового їх зберігання
необхідно запобігати забрудненню ними ґрунту, води, повітря. 2.1.3. Розташування виробничих та допоміжних будівель, споруд
на території підприємства повинно відповідати технологічному
процесу виробництва. 2.1.4. Територія підприємства має бути вирівняна і спланована
так, щоб був забезпечений відвід стічних вод від будівель,
майданчиків, проїздів та пішохідних доріжок до водостоків. 2.1.5. Перед в'їздом на територію підприємства повинна бути
розміщена інформація (схеми, плани) про розташування виробничих
підрозділів, доріг, пожежних гідрантів, водоймищ, швидкість руху
автотранспорту тощо. 2.1.6. На території підприємства мають бути упорядковані
дороги із твердим покриттям (асфальт, бетон, тощо) для руху
транспорту, техніки і пішохідні доріжки та тротуари шириною 1,5 м.
Дороги і пішохідні доріжки необхідно систематично очищати від
бруду та снігу, а в темну пору доби - освітлювати. 2.1.7. Пожежні водойми, траншеї, конденсатні, каналізаційні
та інші технічні колодязі, що влаштовуються з виробничою метою,
повинні бути огороджені або закриті міцними кришками, а в темну
пору доби - освітлені. До водоймищ, які є джерелами протипожежного
водопостачання, обладнуються під'їзди з твердим покриттям. Для
зупинення та розвороту автомобілів біля водоймищ облаштовуються
майданчики розміром не менше 12 х 12 м. 2.1.8. Резервуари, баки та інші ємності для зберігання
паливних і мастильних матеріалів необхідно розташовувати на
спеціально відведених місцях (ділянках). 2.1.9. Для всіх будівель та приміщень виробничого,
складського призначення і лабораторій повинна бути визначена
категорія з вибухопожежної та пожежної небезпеки відповідно до
НАПБ "Определение категорий помещений и зданий по взрывопожарной и
пожарной опасности. ОНТП 24-86", затвердженого наказом МВС СРСР
від 27.02.86 N 6141-1 (далі - НАПБ Б.07.005-86), а також клас зони
відповідно до вимог Правил будови електроустановок.
Електрообладнання спеціальних установок, затверджених наказом
Мінпраці України від 21.06.2001 N 272 ( v0272203-01 ) (далі -
НПАОП 40.1-1.32-01), у тому числі для зовнішніх виробничих і
складських дільниць, які необхідно позначити на вхідних дверях до
приміщення, а також у межах зон усередині приміщень та зовні. 2.1.10. Небезпечні зони на території промислових майданчиків
підприємств, транспортних шляхів, у виробничих приміщеннях і на
робочих місцях повинні бути позначені знаками безпеки відповідно
до ГОСТ 12.4.026-76 і обгороджені. 2.1.11. Об'ємно-планувальні та конструктивні рішення
виробничих будівель (цехів, дільниць тощо) повинні відповідати
вимогам СНиП "Производственные здания", затверджених постановою
Держбуду СРСР від 30.01.86 N 287 (далі - СНиП 2.09.2-85),
СНиП "Складские здания", затверджених постановою Держбуду СРСР від
30.12.85 N 280 (далі - СНиП 2.11.01-85), ДБН "Захист від пожежі.
Пожежна безпека об'єктів будівництва", затверджених наказом
Держбуду України від 03.12.2002 N 88 ( va088509-02 ) (далі -
ДБН В.1.1-7-2002), ДБН "Природне і штучне освітлення",
затверджених наказом Мінбуду України від 15.05.2006 N 168
( v0168667-06 ) (далі - ДБН В.2.5-28:2006), ГОСТ 12.1.005-88 та
цих Правил. 2.1.12. Виробничі будівлі та споруди необхідно оглядати два
рази на рік (навесні та восени) з метою визначення їх подальшої
експлуатації відповідно до вимог Положення про безпечну та надійну
експлуатацію виробничих будівель і споруд, затвердженого наказом
Держбуду України та Держнаглядохоронпраці України від 27.11.97
N 32/288 ( z0424-98 ), зареєстрованого в Міністерстві юстиції
України 06.07.98 за N 424/2864 (НПАОП 45.2-4.01.98). 2.1.13. Виробничі будівлі та споруди повинні бути обладнані
технічними засобами протипожежного захисту (установками пожежної
сигналізації, пожежогасіння, системами оповіщення про пожежу тощо)
та первинними засобами пожежогасіння відповідно до вимог Переліку
однотипних за призначенням об'єктів, які підлягають обладнанню
автоматичними установками пожежогасіння та пожежної сигналізації,
затвердженого наказом МНС України від 22.08.2005 N 161
( z0990-05 ), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України
05.09.2005 за N 990/11270 (НАПБ Б.06.004-2005), ДБН "Інженерне
обладнання будівель і споруд. Пожежна автоматика будівель і
споруд", затверджених наказом Держбуду України від 28.10.98 N 247
(ДБН В.2.5-13-98), Типових норм належності вогнегасників,
затверджених наказом МНС України від 02.04.2004 N 151
( z0554-04 ), зареєстрованих у Міністерстві юстиції України
29.04.2004 за N 554/9153 (НАПБ Б.03.001-2004), ГОСТ 12.4.009-83. 2.1.14. Виробничі будівлі і первинні засоби пожежогасіння
повинні утримуватись у справному технічному стані відповідно до
вимог технічної документації на них, щоб у разі необхідності
ефективно застосувати для гасіння пожежі, а також забезпечити
виконання правил пожежної безпеки згідно з НАПБ А.01.001-2004
( z1410-04 ) та Правил пожежної безпеки для підприємств легкої
промисловості, затверджених Мінлегпромом УРСР від 05.05.90
(НАПБ Б.01.043-90/170). 2.1.15. Евакуаційні шляхи та виходи необхідно утримувати
вільними для забезпечення безпеки людей під час евакуації у разі
виникнення пожежі чи аварії. Їх конструктивні та планувальні
рішення, кількість та розміри, умови освітленості, забезпечення
незадимлення, протяжність шляхів евакуації, їх оздоблення повинні
відповідати вимогам СНиП 2.09.02-85 та НАПБ А.01.001-2004
( z1410-04 ). 2.1.16. Підлога у приміщеннях цехів повинна бути рівною, мати
тверде покриття з гладкою неслизькою поверхнею, зручною для
очищення та ремонту, а також не бути джерелом утворення пилу. У
приміщеннях з холодною підлогою на постійних робочих місцях
повинні бути килимки, підставки, трапи тощо. 2.1.17. Вхідні двері виробничих приміщень, розташованих у
районах з розрахунковою температурою зовнішнього повітря для
холодної пори року 15 град.C і нижче, повинні бути обладнані
тамбурами або повітряно-тепловими завісами, а двері тамбурів
обладнані безпечними пристроями для самостійного зачинення та
фіксації у відкритому положенні. 2.1.18. Протипожежні перепони (стіни, перегородки,
перекриття, протипожежні зони, двері та ін.)
вибухопожежонебезпечних приміщень повинні мати границю
вогнетривкості відповідно до вимог ДБН В.1.1-7-2002
( va088509-02 ). Для усіх будівель виробничих приміщень, складів
(внутрішніх і зовнішніх) і лабораторій повинна бути визначена
категорія з вибухопожежної та пожежної небезпеки згідно з нормами
технологічного проектування НАПБ Б.07.005-86. 2.1.19. Адміністративні, санітарно-побутові приміщення
(гардеробні, переддушові, душові, умивальні, убиральні, для
зберігання спецодягу, одягу) повинні відповідати вимогам
СНиП "Административные и бытовые здания", затверджених постановою
Держбуду СРСР від 30.12.87 N 313 (СНиП 2.09.04-87). 2.1.20. У всіх умивальнях повинна бути достатня кількість
мила, інших миючих засобів та повітряно-теплові сушарки для рук. 2.1.21. Вживати їжу дозволяється тільки в спеціально
обладнаних приміщеннях і їдальнях, кімнатах відпочинку та вживання
їжі, які повинні бути обладнані умивальниками, кранами або
ємностями для питної води, нагрівачем для води, холодильниками та
необхідними меблями. 2.1.22. Усі вантажопідіймальні машини необхідно експлуатувати
відповідно до вимог Правил будови і безпечної експлуатації
вантажопідіймальних кранів, затверджених наказом Мінпраці України
від 20.08.2002 N 409 ( v0409203-02 ) (далі - НПАОП 0.00-1.03-02). 2.1.23. Експлуатація повітряних компресорів і повітропроводів
проводиться відповідно до вимог Правил будови і безпечної
експлуатації стаціонарних компресорних установок, повітропроводів
і газопроводів, затверджених Держгіртехнаглядом СРСР 07.12.71
(НПАОП 0.00-1.13-71). 2.1.24. Посудини, що працюють під тиском, повинні відповідати
вимогам Правил будови і безпечної експлуатації посудин, що
працюють під тиском, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці
України від 18.10.94 N 104 (далі - НПАОП 0.00-1.07-94). 2.1.25. При виконанні електрозварювальних і газозварювальних
робіт слід дотримуватися вимог Правил з техніки безпеки і
виробничої санітарії при виробництві ацетилену, кисню і
газополуменевій обробці металів, затверджених Мінхіммашем СРСР
08.07.85 (НПАОП 0.00-1.43-85), НАПБ А.01.001-2004 ( z1410-04 ) та
Санітарних правил при зварюванні, наплавці та різанні металів,
затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я СРСР N 1009-73. 2.1.26. Експлуатація металообробного устаткування та
інструменту повинна відповідати вимогам Правил з техніки безпеки і
виробничої санітарії при холодній обробці металів, затверджених
Мінхіммашем СРСР 05.07.83 (НПАОП 0.00-1.42-83).
2.2. Освітлення 2.2.1. Виробничі, побутові, допоміжні та інші приміщення
повинні мати штучне та природне освітлення відповідно до
ДБН В.2.5-28:2006 ( v0168667-06 ) та НАПБ А.01.001-2004
( z1410-04 ). Природне освітлення повинно бути максимально використане. Для
захисту працівників від прямих сонячних променів необхідно
застосовувати штори, жалюзі тощо. 2.2.2. Для забезпечення нормованої освітленості і
рівномірного світлового потоку на робочу поверхню машини повинно
бути передбачене місцеве освітлення стаціонарними світильниками. 2.2.3. Для додаткового освітлення закритих вузлів і
механізмів під час огляду і ремонту в обладнанні повинні бути
передбачені спеціальні стаціонарні світильники або штепсельні
розетки для підключення переносних ламп із закритими ковпаками. 2.2.4. Для місцевого освітлення необхідно застосовувати
світильники з лампами розжарювання з напругою не вище 42 В.
Допускається застосування світильників з люмінесцентними лампами з
напругою 127-220 В за умов недопущення їх струмовідвідних частин
для випадкових доторкань. 2.2.5. Світильники місцевого освітлення як з лампами
розжарювання, так і з люмінесцентними лампами, повинні мати
відбивачі з непрозорого матеріалу із захисним кутом не менше
30 град., а при встановленні світильника не вище рівня очей
працівника - не менше 10 град. 2.2.6. Світильники штучного освітлення у цехах, де
відбуваються процеси рідинної обробки, повинні встановлюватись у
герметичній арматурі відповідно до вимог НПАОП 40.1-1.32-01
( v0272203-01 ). 2.2.7. Вибір світильників для вибухопожежонебезпечних
приміщень повинен проводитись відповідно до вимог
НПАОП 40.1-1.32-01 ( v0272203-01 ) та НАПБ А.01.001-2004
( z1410-04 ) залежно від класу вибухопожежонебезпеки. Для
освітлення таких приміщень необхідно встановлювати щілинні
світильники. 2.2.8. Облаштування світильників повинно відповідати вимогам
ГОСТ 12.4.120-83, ГОСТ 12.4.123-83 та Державних санітарних норм і
правил при роботі з джерелами електромагнітних полів, затверджених
наказом Міністерства охорони здоров'я України від 18.12.2002 N 476
( z0203-03 ), зареєстрованих у Міністерстві юстиції України
13.03.2003 за N 203/7524 (далі - ДСН 3.3.6.096-02). 2.2.9. Ремонт і нагляд за справністю проводів, вимикачів
ламп, запобіжників, рубильників та іншої апаратури необхідно
здійснювати відповідно до вимог Правил безпечної експлуатації
електроустановок, затверджених наказом Держнаглядохоронпраці
України від 06.10.97 N 257 ( z0011-98 ), зареєстрованих у
Міністерстві юстиції України 13.01.98 за N 11/2451 (далі -
НПАОП 40.1-1.01-97). 2.2.10. Очищення світильників та арматури повинно
здійснюватися тільки після вимкнення напруги електричної мережі та
їхнього охолодження (перевіряється їх стан, зіпсовані вузли та
деталі підлягають заміні). Під час виконання цієї роботи необхідно
використовувати спеціально призначені пересувні вишки, випробувані
драбини тощо. 2.2.11. Очищення від забруднення віконного скла та ліхтарів
приміщень повинно здійснюватись згідно з ДБН В.2.5-28:2006
( v0168667-06 ) не менше двох разів на рік (або в залежності від
забруднення). 2.2.12. У темну пору доби або за поганої видимості (туман,
дощ, снігопад) територія підприємства, місця руху людей та руху
транспортних засобів, майданчики, стоянки, а також робочі місця
повинні бути освітлені відповідно до вимог ДБН В.2.5-28:2006
( v0168667-06 ). Освітлення повинно бути виконано відповідно до
НПАОП 40.1-1.32-01 ( v0272203-01 ). 2.2.13. Роботодавець повинен забезпечити проведення контролю
освітленості не рідше одного разу на рік та після кожної групової
заміни ламп.
2.3. Вентиляція і опалення 2.3.1. Виробничі, допоміжні будівлі й приміщення повинні бути
обладнані природною і припливно-витяжною вентиляцією, а також
системою опалення відповідно до СНиП "Отопление, вентиляция,
кондиционирование", затверджених Держбудом СРСР 28.11.91 (далі -
СНиП 2.04.05-91), та НАПБ А.01.001-2004 ( z1410-04 ). 2.3.2. Опалювальні прилади повинні мати огорожу, яка
запобігає попаданню на них пилу, різних матеріалів виробництва та
можливого дотику працівника, а також гладку поверхню, яку легко
очищати від пилу. 2.3.3. Застосування вентиляції повинно бути обґрунтоване
розрахунками, які підтверджують забезпечення необхідного
повітрообміну, температури та стану повітряного середовища
відповідно до вимог Державних санітарних норм мікроклімату
виробничих приміщень, затверджених постановою Головного державного
санітарного лікаря України від 01.12.99 N 42 ( va042282-99 )
(далі - ДСН 3.3.6.042-99), НАПБ А.01.001-2004 ( z1410-04 ) та
ГОСТ 12.1.005-88. Усі вентиляційні пристрої (системи) підлягають
планово-попереджувальному огляду і ремонту, а також періодичному
технічному випробуванню відповідно до затверджених графіків. 2.3.4. Рециркуляція повітря дозволяється в робочий час тільки
в приміщеннях, де немає виділення шкідливих речовин (1,2 класів
небезпеки) відповідно до ГОСТ 12.1.007-76 або їх кількість не
перевищує допустимих концентрацій, а в повітрі відсутні різко
виражені неприємні запахи цих речовин. 2.3.5. Виробничі процеси, під час виконання яких відбувається
утворення пилу або виділення шкідливих газоподібних речовин, мають
проводитися у приміщеннях, ізольованих від інших та обладнаних
припливно-витяжною вентиляцією і місцевими відсмоктувачами. 2.3.6. Основні цехи фарфоро-фаянсового виробництва повинні
бути розміщені в приміщеннях, які обладнані системою
припливно-витяжної вентиляції, що забезпечує нормовані параметри
повітря робочої зони у відповідності до ГОСТ 12.1.005-88. 2.3.7. Приміщення для роботи з композиціями для виготовлення
епоксидних капів та поліхлорвінілових форм на підприємствах
фарфоро-фаянсової промисловості повинні бути ізольовані та
обладнані ефективною припливно-витяжною вентиляцією та місцевими
відсмоктувачами з робочих місць. 2.3.8. Травлення золота та зняття помарок фарби на фарфорових
та фаянсових виробах за допомогою плавикової кислоти повинні
здійснюватися у приміщеннях, що обладнані вентиляцією з місцевим
відсмоктуванням від робочих місць. 2.3.9. Не дозволяється підключати до вентиляційної установки
більшу кількість споживачів, ніж це передбачається проектом. 2.3.10. Заново змонтовані або реконструйовані вентиляційні
установки підлягають налагодженню та випробуванню на ефективність
їх дії. Стан повітряного середовища виробничих приміщень повинен
періодично перевірятися відповідно до затверджених роботодавцем
графіків. 2.3.11. У разі зміни технологічного процесу та розташування
виробничого обладнання, що забруднює повітря на дільниці (у цеху),
вентиляційні установки повинні бути пристосовані до нового режиму
роботи. 2.3.12. Системи опалення, вентиляції і кондиціонування
повітря та їх розташування повинні відповідати вимогам
СНиП 2.04.05-91 та ГОСТ 12.4.021-75. 2.3.13. Для поверхонь обладнання, яке нагрівається під час
технологічних процесів, необхідно передбачати теплоізоляцію і
підтримання температури поверхні не більше 43 град.C.
2.4. Водопостачання і каналізація 2.4.1. Виробничі та побутові приміщення повинні бути
обладнані внутрішнім водопроводом та каналізацією відповідно до
вимог СНиП "Внутренний водопровод и канализация зданий",
затверджених постановою Держбуду СРСР від 04.10.85 N 169 (далі -
СНиП 2.04.01-85), а також протипожежним водопостачанням згідно з
вимогами НАПБ А.01.001-2004 ( z1410-04 ). 2.4.2. Зовнішні мережі, споруди водопроводу та каналізації
повинні відповідати вимогам СНиП "Водоснабжение. Наружные сети и
сооружения", затверджених постановою Держбуду СРСР від 27.07.84
N 123 (СНиП 2.04.02-84), СНиП "Канализация. Наружные сети и
сооружения", затверджених постановою Держбуду СРСР від 21.05.85
N 71 (СНиП 2.04.03-85), та Правил приймання стічних вод
підприємств у комунальні та відомчі системи каналізації населених
пунктів України, затверджених наказом Держбуду України від
19.02.2002 N 37 ( z0403-02 ), зареєстрованих у Міністерстві
юстиції України 26.04.2002 за N 403/6691. Експлуатація
водопровідних, каналізаційних споруд і мереж повинна здійснюватись
відповідно до вимог ГОСТ 12.3.006-75. 2.4.3. Облаштування внутрішніх водопроводів, каналізації і
водостоків повинно відповідати вимогам СНиП 2.04.01-85, а
експлуатація водопровідних, каналізаційних споруд і мереж повинна
відповідати вимогам ГОСТ 12.3.006-75. 2.4.4. Кожне підприємство повинно бути забезпечено подачею
води: - для санітарно-гігієнічних потреб; - для виробничо-технічних потреб; - для потреб зовнішнього і внутрішнього пожежогасіння. 2.4.5. Поєднувати мережі господарських водопроводів з
мережами, що подають питну воду, не дозволяється. 2.4.6. Для забезпечення працівників питною водою потрібно
встановлювати водопровідні колонки з фонтанчиками з корозієстійких
матеріалів або сатураторні установки газованої води, кулери або
інші пристрої. Дозволяється також забезпечення питною водою
разового використання в дрібній розфасовці. 2.4.7. Питна вода повинна відповідати вимогам ДСанПіН "Вода
питна. Гігієнічні вимоги до якості води централізованого
господарсько-питного водопостачання", затверджених наказом
Міністерства охорони здоров'я України від 23.12.96 N 383
( z0136-97 ), зареєстрованих у Міністерстві юстиції України
15.04.97 за N 136/1940 (ДСанПіН 383-96). 2.4.8. Вода для душових, умивальників, для охолодження
повітря в кондиціонерах повинна відповідати вимогам до питної
води. 2.4.9. Трубопроводи для спуску виробничих чистих і
забруднених стічних вод повинні мати крани для відбору проб.
2.5. Електроустановки й електросилове обладнання 2.5.1. Експлуатація електроустановок, електричних станцій і
підстанцій та електричних мереж повинна проводитись з дотриманням
вимог електробезпеки відповідно до вимог НАПБ А.01.001-2004
( z1410-04 ), Правил захисту від статичної електрики, затверджених
наказом Держнаглядохоронпраці України від 22.04.97 N 103 (далі -
НПАОП 0.00-1.29-97), Правил експлуатації електрозахисних засобів,
затверджених наказом Мінпраці України від 05.06.2001 N 253 (далі -
НПАОП 40.1-1.07-01), ГОСТ 12.1.013-78, ГОСТ 12.1.045-84,
ГОСТ 12.2.007.1-75, ДСН 3.3.6.096-02, експлуатаційної документації
та цих Правил. 2.5.2. Улаштування та експлуатація внутрішніх мереж
електроустановок і установок електричного освітлення в приміщеннях
повинні відповідати вимогам НПАОП 40.1-1.32-02. 2.5.3. Електропроводка та арматура силової та освітлювальної
мережі у виробничих приміщеннях повинні бути надійно ізольовані і
захищені від впливу високої температури, механічних пошкоджень і
хімічної дії згідно з вимогами НАПБ А.01.001-2004 ( z1410-04 ). 2.5.4. Експлуатацію електрозахисних засобів, що
використовуються під час експлуатації та ремонту електропроводок,
потрібно здійснювати відповідно до вимог НПАОП 40.1-1.07-01. 2.5.5. Електрообладнання повинне мати надійне захисне
заземлення (занулення) відповідно до вимог ГОСТ 12.1.030-81 та
бути захищеним від попадання пилу, вологи тощо. 2.5.6. Стан ізоляції та надійність заземлення щороку та після
капітального ремонту потрібно перевіряти контрольно-вимірювальними
приладами зі складанням відповідного протоколу (акта) згідно з
вимогами НАПБ А.01.001-2004 ( z1410-04 ). 2.5.7. Електроприлади й електрообладнання, установлені на
обладнанні (машинах) та ізольовані від його станини, повинні мати
самостійне занулення, заземлення. У разі порушення або
несправності заземлення електричні установки повинні бути негайно
вимкнені і вжито заходів до відновлення заземлення. 2.5.8. Увімкнення до електричної мережі ручних переносних
інструментів необхідно здійснювати відповідно до вимог
НПАОП 40.1-1.21-98 ( z0093-98 ) та ГОСТ 12.2.013.0-91. 2.5.9. Усі будівлі, споруди та зовнішні установки повинні
бути захищені від потрапляння блискавки і вторинних її проявів
відповідно до вимог "Инструкции по устройству молниезащиты зданий,
сооружений и промышленных коммуникаций (РД - 34.21.122-87)". 2.5.10. Під час роботи на електронно-обчислювальних машинах і
персональних комп'ютерах необхідно дотримуватись вимог Державних
санітарних правил і норм роботи з візуальними дисплейними
терміналами електронно-обчислювальних машин, затверджених
постановою Головного державного санітарного лікаря України від
10.12.98 N 7 ( v0007282-98 ) (ДСанПіН 3.3.2.007-98).
2.6. Небезпечні та шкідливі виробничі чинники 2.6.1. Під час виконання технологічних процесів у
фарфоро-фаянсовій промисловості необхідно брати до уваги
небезпечні та шкідливі виробничі чинники, які можуть впливати на
працівників, відповідно до вимог ГОСТ 12.0.003-74. 2.6.2. Рівні небезпечних і шкідливих виробничих чинників
мають відповідати вимогам Державних санітарних норм виробничої
загальної та локальної вібрації, затверджених постановою Головного
державного санітарного лікаря України від 01.12.99 N 39
( va039282-99 ) (далі - ДСН 3.3.6.039-99), Державних санітарних
норм виробничого шуму, ультразвуку та інфразвуку, затверджених
постановою Головного державного санітарного лікаря України від
01.12.99 N 37 ( va037282-99 ) (далі - ДСН 3.3.6.037-99),
ДСН 3.3.6.042-99 ( va042282-99 ), ГОСТ 12.1.003-83,
ГОСТ 12.1.012-90, ДСН 3.3.6.096-02 ( z0203-03 ), ГОСТ 12.1.005-88,
"Санитарных норм ультрафиолетового излучения в производственных
помещениях", затверджених Міністерством охорони здоров'я СРСР у
1988 році (СН 4557-88).
3. Вимоги до технологічних процесів
3.1. Загальні вимоги до організації технологічних процесів 3.1.1. Технологічні процеси організовують відповідно до вимог
ГОСТ 12.1.004-91, ГОСТ 12.3.002-75, ГОСТ 12.2.003-91, "Санитарных
правил организации технологических процессов и гигиенических
требований к производственному оборудованию", затверджених наказом
Міністерства охорони здоров'я СРСР N 1042-73, та вимог цих Правил
і розробляють технологічні карти на кожну операцію. 3.1.2. Технологічні процеси, у яких використовують речовини,
здатні при певних умовах створити вибухонебезпечне середовище,
організовують відповідно до вимог ГОСТ 12.1.010-76. 3.1.3. При організації технологічних процесів слід
передбачати технічні засоби та організаційні заходи, що
забезпечують захист працівників від дії електричного струму
відповідно до ГОСТ 12.1.019-79 та ГОСТ 12.1.030-81. 3.1.4. Технологічні процеси організовують у приміщеннях, у
яких забезпечуються нормовані параметри повітря робочої зони щодо
мікроклімату і концентрації токсичних речовин згідно з
ГОСТ 12.1.005-88 та ДСН 3.3.6.042-99 ( va042282-99 ). 3.1.5. Для зменшення доз опромінення працівників підприємств
фарфоро-фаянсової промисловості від техногенно-підсилених джерел
природного походження на виробництві необхідно дотримуватись вимог
Основних санітарних правил забезпечення радіаційної безпеки
України, затверджених наказом Міністерства охорони здоров'я
України від 02.02.2005 N 54 ( z0552-05 ), зареєстрованих у
Міністерстві юстиції України 20.05.2005 за N 552/10832
(ОСПУ-2005), та Норм радіаційної безпеки України, затверджених
наказом Міністерства охорони здоров'я України від 14.07.97 N 208
( v0208282-97 ), введених у дію з 01.01.98 постановою Головного
державного санітарного лікаря України від 01.12.97 N 62
( v0062282-97 ) (НРБУ-97). У разі перевищення дози опромінення 1 мЗв у рік, радіаційний
контроль на виробництві повинен здійснюватись не рідше 2 разів на
рік. За результатами цього контролю розробляються і реалізуються
заходи, спрямовані на зниження як окремих компонентів, так і
сумарної дози виробничого опромінення. У разі перевищення дози опромінення 5 мЗв у рік,
адміністрація підприємства повинна вжити всіх необхідних заходів
щодо її зниження. Такі роботи мають бути переведені адміністрацією
підприємства до категорії "практична діяльність з індустріальними
джерелами іонізуючих випромінювань", а самі працівники мають бути
віднесені до персоналу категорії А.
3.2. Підготовка сировинних матеріалів для приготування
фарфорової, фаянсової, капсельної маси 3.2.1. Подача сировинних матеріалів на переробку,
завантаження їх в обладнання, заповнення бункерів, скриньок та
інших ємностей повинні здійснюватися механізованим способом чи за
допомогою засобів малої механізації або іншими способами, що не
підлягають механізації. 3.2.2. Транспортування сипучих пильних матеріалів на
збагачення та наступне зберігання при механізованому способі
повинно проводитися при витяжній вентиляції, що працює. 3.2.3. Видалення відходів сировинних матеріалів від місць
сортування повинно здійснюватися за допомогою засобів малої
механізації або ручним способом у випадках, що не підлягають
механізації. 3.2.4. Транспортування сипучих матеріалів засобами малої
механізації повинно проводитися в закритій тарі. 3.2.5. Середнє дроблення кускових матеріалів повинно
встановлюватися у потоковій лінії з механізмами завантаження та
вивантаження матеріалів.
3.3. Приготування формувальної фарфорової або фаянсової маси,
шлікера, глазурі та капсельної маси 3.3.1. Процеси тонкого подрібнення сировинних матеріалів
повинні здійснюватися механізованим способом. 3.3.2. Завантаження кульових млинів та мішалок повинно
здійснюватися механізованим способом, засобами малої механізації
або вручну у випадках, що не підлягають механізації. 3.3.3. Транспортування суспензій у збірники, на збагачення та
зберігання повинно здійснюватися по трубопроводу або способом, що
виключає розливання суспензій на підлогу. 3.3.4. Процес зневоднення суспензій повинен проводитися на
фільтр-пресах, обладнаних відводом ретурних вод у відстійники. 3.3.5. Процес приготування дубильних розчинів для обробки
фільтр-пресових полотен повинен здійснюватися при працюючій
місцевій витяжній вентиляції.
3.4. Виготовлення напівфабрикату 3.4.1. Подача формувальної маси до робочих місць повинна
проводитися механізованим способом, за допомогою засобів малої
механізації або вручну у випадках, що не підлягають механізації. 3.4.2. Технологічний процес виготовлення напівфабрикату
методом формування повинен здійснюватися механізованим способом. 3.4.3. Видалення обрізків на формувальних напівавтоматах
повинно бути механізоване або здійснюватися ручним способом у
випадках, що не підлягають механізації. 3.4.4. Операції зачистки та оправки напівфабрикату повинні
проводитися при працюючій місцевій вентиляції.
3.5. Виготовлення форм та капів 3.5.1. Процес приготування композицій для капів, форм з
різних матеріалів повинен здійснюватися при працюючій витяжній
вентиляції. 3.5.2. Транспортування композицій для приготування форм,
капів, а також готових форм та капів повинно здійснюватися
механізованим способом за допомогою засобів малої механізації або
вручну у випадках, що не підлягають механізації.
3.6. Виготовлення вогнеприпасів 3.6.1. Виготовлення капселів та вогнеприпасів повинно
проводитися механізованим способом методом пластичного формування
або пресуванням. 3.6.2. Транспортування маси, шихти, а також відходів, що
утворилися при формуванні капселів та вогнеприпасів, повинно
здійснюватися механізованим способом або засобами малої
механізації.
3.7. Термічна обробка напівфабрикатів 3.7.1. Контроль за параметрами процесів сушіння та
випалювання повинен здійснюватися за допомогою
контрольно-вимірювальних пристроїв, які пройшли перевірку в
установлені терміни та мають бути встановлені з врахуванням
зручності спостереження. 3.7.2. Регулювання режиму випалювання в тунельних печах
повинно здійснюватися засобами регулювання (шибери, заслінки,
крани, завіси тощо), що мають фіксатори положення. 3.7.3. Обігрівання камерних і тунельних сушарок повинно
здійснюватися гарячим повітрям або теплоносієм, передбаченим
проектом. 3.7.4. Процес обезпилювання напівфабрикатів перед
глазуруванням і пічних вагонів перед завантаженням повинен
проводитися у спеціальних кабінах, що обладнані стисненим повітрям
при працюючій витяжній вентиляції.
3.8. Глазурування напівфабрикату виробів, ангобування
капселів 3.8.1. Процес глазурування напівфабрикатів або ангобування
капселів повинен здійснюватися механізованим способом або вручну у
випадках, що не підлягають механізації. 3.8.2. Чисті залишки суспензій глазурі або ангобу повинні
збиратися в ємності та повертатися після попереднього збагачення
на повторне використання.
3.9. Сортування, обробка, декорування виробів та зберігання
готової продукції 3.9.1. Транспортування готових виробів, бою та відходів
повинно здійснюватися механізованим способом або вручну в тарі,
яка унеможливлює перекидання та травмування рук працівника. 3.9.2. Обробка та виправлення дефектів на виробах повинні
проводитися шліфувальною шкуркою або абразивним інструментом, що
змочується. Процеси обробки абразивним інструментом повинні
здійснюватися відповідно до вимог ГОСТ 12.3.028-82. 3.9.3. Знімання помарок фарб та золота за допомогою
плавикової кислоти необхідно проводити при включеній
припливно-витяжній вентиляції. 3.9.4. Зберігання готової продукції повинно здійснюватися на
спеціально відведених для цього складах методом штабелювання з
урахуванням навантаження, допустимого на 1 кв.м перекриття
складських приміщень.
4. Вимоги до розміщення технологічногообладнання та організації робочих місць
4.1. Загальні вимоги до розміщення технологічного обладнання 4.1.1. Усе обладнання, що використовується, модернізується та
встановлюється у виробничому процесі, повинно відповідати вимогам
ГОСТ 12.2.061-81, ГОСТ 12.2.003-91 та цим Правилам. 4.1.2. Виробниче обладнання повинне бути розміщене
раціонально, щоб його експлуатація, ремонт та обслуговування були
зручними і безпечними, забезпечували неперервність технологічного
процесу. 4.1.3. На все устаткування повинні бути інструкції з їх
експлуатації, обслуговування та ремонту. 4.1.4. Усі стаціонарні машини, агрегати й інше устаткування
повинні бути встановлені так, щоб унеможливити їх зсув під час
роботи. 4.1.5. Після встановлення нового обладнання, ремонту та
модернізації обов'язково повинен бути складений акт про
придатність обладнання до роботи та наявність засобів захисту
відповідно до вимог безпеки праці. Акт підписують: начальник цеху,
головний механік та особа, відповідальна за охорону праці. 4.1.6. На всіх машинах, агрегатах та інших пристроях усі
небезпечні частини, що рухаються, обертаються, повинні бути
огороджені. 4.1.7. У місцях проходу через комунікації повинні бути
обладнані безпечні переходи або прокладені містки. 4.1.8. Розміщення машин та агрегатів потокових ліній повинні
забезпечувати потоковість технологічного процесу, а також достатні
проходи для швидкої евакуації працівників і унеможливлювати
зустрічний рух напівфабрикатів і готової продукції. 4.1.9. Дробильне обладнання повинне бути розміщене на першому
поверсі та мати окремий міцний фундамент.
4.2. Вимоги до організації робочих місць 4.2.1. Під час організації робочих місць слід керуватися
ГОСТ 12.2.032-78, ГОСТ 12.2.033-78 та чинними нормами з атестації
робочих місць за умовами праці. 4.2.2. Організацію робочого місця, оснащення його
інструментами та допоміжними пристроями здійснюють згідно з
вимогами типових проектів організації робочого місця відповідної
професії та ГОСТ 12.2.061-81. 4.2.3. Загальні вимоги безпеки до органів управління
виробничого обладнання повинні відповідати вимогам
ГОСТ 12.2.064-81, а їх розміщення під час виконання робіт сидячи
згідно з ГОСТ 12.2.032-78, під час виконання робіт стоячи згідно з
ГОСТ 12.2.033-78. 4.2.4. Конструкції і розміщення аварійних вимикачів і кнопок
дистанційного управління обладнанням та іншими пристроями повинні
забезпечувати можливість використання їх з будь-якої робочої
позиції. 4.2.5. Усі поверхні робочих місць повинні унеможливлювати
травмування працівників. 4.2.6. Трапи, приставні східці та інші пристосування для
забезпечення безпеки виконання робіт повинні відповідати вимогам
Правил безпечної роботи з інструментом та пристроями, затверджених
наказом Мінпраці України від 05.06.2001 N 252
( v0252203-01 ) (НПАОП 0.00-1.30-01). 4.2.7. Усі великогабаритні частини, що знімаються під час
роботи, повинні бути розміщені на раніше визначених місцях, міцно
та стійко укладені із застосуванням прокладок. 4.2.8. Під час проведення ремонтних робіт на висоті повинні
бути обладнані пристрої, що унеможливлюють падіння деталей та
інструменту вниз.
5. Вимоги безпеки до технологічного обладнання
5.1. Загальні вимоги безпеки до технологічного обладнання 5.1.1. На все діюче та нове обладнання, що надходить, повинні
бути паспорти з технічними характеристиками і даними щодо охорони
праці. Усі зміни, що вносяться в конструкцію обладнання в процесі
його експлуатації, ремонту і модернізації, мають фіксуватись у
паспорті згідно з ГОСТ 12.2.003-91. 5.1.2. Машини, агрегати та різного роду пристрої в
небезпечних зонах повинні мати надійну огорожу, яка забезпечує
безпеку роботи і відповідає вимогам ГОСТ 12.2.062-81. 5.1.3. Небезпечні зазори між рухомим і нерухомими частинами
повинні бути огороджені. 5.1.4. Огородження повинні мати зручні ручки чи скоби і
виконуватись таким чином, щоб зусилля на відкривання або зняття
його вручну не перевищувало 40 Н під час обслуговування і 120 Н -
під час ремонту машини. 5.1.5. Огородження робочих органів і механізмів, а також
дверцята, кришки, щитки в цих огородженнях, що відкриваються,
повинні мати надійні електричні, механічні або інші блокування,
які забезпечують зупинку машині при зніманні або відкриванні
огородження і неможливість пуску при відкритому положенні жодного
з огороджень. 5.1.6. Обладнання з інерційним вибігом повинне мати гальмовий
пристрій, який забезпечує його зупинку і унеможливлює доступ до
робочих органів, які обертаються за інерцією. 5.1.7. Застосування сигнальних кольорів і нанесення знаків
безпеки на обладнання повинні відповідати вимогам
ГОСТ 12.4.026-76. 5.1.8. Усі конвеєри повинні відповідати вимогам безпеки
згідно з ГОСТ 12.2.022-80. 5.1.9. Для обслуговування високо розташованих частин
обладнання і установок (на висоті 2,0 м і більше) повинні бути
встановлені стаціонарні площадки і драбини до них з перилами
висотою не менше 1,0 м із суцільною обшивкою їх нижньої частини
заввишки не менше 0,15 м. 5.1.10. Місця виділення шкідливих парів, газів та пилу на
обладнанні повинні бути закриті та обладнані місцевими витяжними
пристроями з метою забезпечення потрібної чистоти повітря у
робочій зоні. 5.1.11. Усе обладнання, на якому використовується пара під
тиском, повинне мати запобіжний клапан. 5.1.12. Обладнання з пожежовибухобезпеки статистичної
електрики повинно відповідати вимогам ГОСТ 12.1.018-93. 5.1.13. Облаштування і експлуатація електроприводів,
пускорегулювальної апаратури, контрольно-вимірювальних
електроприладів і пристроїв захисту обладнання повинні відповідати
вимогам НПАОП 40.1-1.32-01 ( v0272203-01 ) та НПАОП 40.1-1.21.98
( z0093-98 ). 5.1.14. Прокладка проводів різного призначення в межах машини
повинна виконуватись з урахуванням захисту їх від механічних
пошкоджень, перегріву, попадання мастил, води і агресивних рідин. 5.1.15. Корпуси електродвигунів та інших електричних
пристроїв повинні бути приєднані до заземленого пристрою за
допомогою окремої гілки або мати надійний металевий контакт із
заземленим корпусом машини. Послідовне включення до заземленого
провідника декількох заземлених елементів не допускається. 5.1.16. Сигнальні прилади, що інформують про технологічний
розлад, повинні обладнуватись світловими лампами або звуковими
сигналами. 5.1.17. При розміщенні на одній панелі декількох елементів
системи управління їх необхідно розташовувати так, щоб працівник
виконував найменшу кількість рухів при виконанні необхідних
операцій і попереджались помилкові включення. 5.1.18. Маховички, рукоятки і важелі системи управління
повинні надійно фіксуватись у заданому положенні. Фіксувальні
органи повинні унеможливлювати їх самовільне переміщення. 5.1.19. Силові кабелі і проводи вторинної комутації, які
з'єднують привод машини з винесеними за її межі приладами, повинні
прокладатись у сталевих заземлених або пластмасових трубах і в
місцях, де унеможливлюється пошкодження ізоляції струмоведучих жил
шляхом випадкових механічних ударів, проникнення вологи і
агресивної рідини в труби та розподільчі коробки. 5.1.20. Обладнання повинно мати пульти управління, які
унеможливлюють самовільний запуск та забезпечують легку і зручну
зупинку його відповідно до вимог ГОСТ 12.2.064-81. 5.1.21. Пульти управління всіх машин, агрегатів повинні
знаходитись поза огорожами і розміщуватись так, щоб була
забезпечена можливість швидкого і зручного користування ними. 5.1.22. Передачі приводу (зубчасті, ремінні тощо), муфти
зчеплення та інші незахищені рухомі елементи обладнання мають бути
огороджені. 5.1.23. Рівень шуму під час роботи обладнання не повинен
перевищувати допустимі величини і відповідати вимогам
ГОСТ 12.1.003-83 та ДСН 3.3.6.037-99 ( va037282-99 ). 5.1.24. Обладнання, яке може передавати вібрацію на робочі
місця, повинно забезпечуватись віброізоляцією і відповідати
вимогам ГОСТ 12.1.012-90 та ДСН 3.3.6.039-99 ( va039282-99 ). 5.1.25. Виступні за габарити загальних огороджень і укриттів
несучі та інші елементи обладнання, органи управління і
контрольно-вимірювальні прилади повинні мати яскраві пізнавальні
кольорові знаки. 5.1.26. Кольорове оздоблення елементів обладнання повинно
відповідати кольорам безпеки (червоний - сигналізує про небезпеку,
жовтий і помаранчевий - про можливу небезпеку, зелений - про
наявність умов безпеки). 5.1.27. Обладнання з пожежобезпеки повинно відповідати
вимогам ГОСТ 12.1.004-91, ГОСТ 12.1.010-76 та НПАОП 40.1-1.32-01
( v0272203-01 ). 5.1.28. Обладнання, що працює на газу, повинно відповідати
вимогам Правил безпеки при експлуатації засобів і систем
автоматизації та управління у газовій промисловості, затверджених
Газпромом СРСР від 28.03.90 (НПАОП 11.1-1.07-90), та Правил
безпеки систем газопостачання України, затверджених наказом
Держнаглядохоронпраці України від 01.10.98 N 254
(НПАОП 0.00-1.20-98). 5.1.29. Вантажопідіймальні пристрої повинні відповідати
вимогам НПАОП 0.00-1.03-02 ( v0409203-02 ), Правил будови і
безпечної експлуатації ліфтів, затверджених наказом
Держнаглядохоронпраці України від 03.11.99 N 208 ( v0208306-99 )
(далі - НПАОП 0.00-1.02-99). 5.1.30. Пресове обладнання для формування вогнетриву повинно
відповідати вимогам Правил безпеки у вогнетривкому виробництві,
затверджених наказом Держнаглядохоронпраці України від 19.02.97
N 30 (НПАОП 26.26-1.08-97). 5.1.31. Експлуатацію пристроїв, що працюють під тиском
(фільтр-преси), здійснюють відповідно до вимог ГОСТ 12.2.040-79,
ГОСТ 12.2.086-83, ГОСТ 12.2.101-84, ГОСТ 12.3.001-85 та
НПАОП 0.00-1.07-94. 5.1.32. Захисні пристрої на обладнанні в масозаготівельному
цеху та відділенні глазурування цеху випалу повинні виготовлятися
з корозієстійких матеріалів або з матеріалів з антикорозійним
покриттям. 5.1.33. Автоматизовані лінії, агрегати, що складаються з
декількох машин, повинні бути обладнані сигнальними пристроями,
розміщеними з врахуванням видимості та чутності сигналу в умовах
роботи даного цеху. 5.1.34. При будь-якому режимі управління (дистанційному,
зблокованому або місцевому) повинна бути забезпечена можливість
екстреної аварійної зупинки механізмів за допомогою спеціальних
вимикачів, установлених у цехах, у кількості, що визначається
конкретними умовами. 5.1.35. Обладнання, що є джерелом виділення тепла і вологи,
повинне бути забезпечене пристроями, приєднаними до цехової
системи витяжної вентиляції. 5.1.36. Гарячі неробочі поверхні обладнання, а також трубо- і
паропроводи, дотик до яких може спричиняти опіки, повинні бути
покриті теплоізоляцією. Температура поверхонь обладнання, що
нагрівається під час технологічних процесів, відповідно до
ДСТУ ЕN 563-2001 не повинна перевищувати 43 град.C.
5.2. Додаткові вимоги до окремих видів обладнання 5.2.1. Шпатомийки 5.2.1.1. Мийний барабан з обох поздовжніх сторін повинен мати
сітчасті огородження заввишки не менше 1 м з дверцятами для
доступу до привідного механізму, які зблоковані кінцевиком з
копкою "стоп". 5.2.1.2. У вихідного кінця мийного барабана повинен бути
вбудований зв'язаний з каналізаційною мережею люк з решіткою, який
унеможливлює попадання сторонніх предметів. 5.2.2. Дробильне обладнання 5.2.2.1. Дробильне обладнання та пов'язані з ними пристрої та
механізми повинні бути обладнані аспіраційними пристроями. 5.2.2.2. Дезинтегратори, молоткові та валкові дробарки
повинні бути закриті суцільними металевими кожухами з оглядовими
вікнами, що щільно закриваються. Бункер, живильники, жолоби та
інші частини установки повинні ущільнюватися. 5.2.2.3. Завантажувальні отвори дробарок необхідно
обладнувати спеціальними дашками для захисту від вилітання назовні
кусків дробильного матеріалу. Завантаження необхідно проводити при
виключеному обладнанні. 5.2.2.4. Вальцьова дробарка, що розрахована на ручне
завантаження матеріалу, повинна мати вирву, що унеможливлює
травмування рук працівника. Завантаження необхідно проводити при
виключеному обладнанні. 5.2.2.5. Бігуни повинні мати огородження сталевими поясами. 5.2.2.6. Нижній привод бігунів (вали, зубчасті передачі,
з'єднувальні муфти) повинен бути закритий суцільним металевим
огородженням. 5.2.2.7. Оглядовий люк бігунів повинен бути обладнаний
блокуванням, що виключає пуск бігунів при відкритому оглядовому
люкові. 5.2.3. Пристрої для просіювання 5.2.3.1. Грохоти, сита, сита-бурати та інші пристрої для
просівання пильних матеріалів повинні бути підключені до
аспіраційної системи. 5.2.3.2. Вібратори на пристроях для просіювання та
проціджування повинні бути закриті огородженнями. 5.2.4. Глинорізки 5.2.4.1. Глинорізки, що завантажуються безпосередньо з
автомашин або вагонеток, повинні мати на завантажувальному бункері
міцну решітку з чарунками розміром не більше 150 х 150 мм. 5.2.4.2. Глинорізки з вертикальним ножовим диском повинні
мати на завантажувальному отворі спеціальний козирок для захисту
від вилітання назовні кусків подрібненого матеріалу. 5.2.5. Бункери 5.2.5.1. Бункери для сировинних матеріалів повинні
виготовлятися з корозійностійких матеріалів або повинні мати
ізоляцію бункера від корозії. 5.2.5.2. Розхідні бункери повинні мати міцні кришки з люками
для відбору проб. 5.2.5.3. Обслуговування високо розташованих бункерів повинно
проводитися з площадок та драбин до них з перилами заввишки не
менше 1 м з суцільною обшивкою їх нижньої частини заввишки не
менше 0,15 м. 5.2.6. Шарові млини 5.2.6.1. Частини шарових млинів, що обертаються, сухого і
мокрого помелу повинні мати загальне огородження заввишки не менше
1,5 м. 5.2.6.2. Завантажувальні отвори в перекриттях над шаровими
млинами необхідно обладнувати кришками, що відкриваються на період
завантаження матеріалу в млини. 5.2.6.3. Оглядові люки млина повинні закриватися герметично
на період роботи млина, які зблоковані кінцевиком з кнопкою
"стоп". 5.2.6.4. Пуск і зупинка шарового млину повинні проводитися
після попереджувальних звукових сигналів. 5.2.6.5. Кришки кульових млинів, у яких виробляється карбід
кремнієвий, шлікер для виготовлення стійок пічних вагонеток
повинні мати кран для випуску повітря після закінчення помелу. 5.2.7. Мішалки 5.2.7.1. Верхня частина резервуара мішалок повинна бути
закрита суцільною кришкою з оглядовим люком розміром не менше
600 х 500 мм, а завантажувальний отвір захищений решіткою. 5.2.7.2. Завантажувальні отвори в площадках або перекриттях
над мішалками повинні бути обладнані міцними кришками, що
відкриваються на час завантаження. 5.2.7.3. На всьому просторі горизонтальних мішалок, де
проходить зрошування маси, мішалки повинні бути захищені
решітками, решта простору повинна бути закрита щільною кришкою. 5.2.8. Обладнання для мийки та просочення віджимання
фільтр-пресових полотен 5.2.8.1. Мийний барабан повинен мати кришки, що щільно
закриваються, з надійними кріпленнями їх під час роботи. Кришка
мийного барабана повинна бути обладнана блокуванням, що виключає
пуск барабана при відкритій кришці. 5.2.9. Машини для віджимання 5.2.9.1. Кришки центрифуги повинні бути обладнані
блокуванням, що виключає пуск центрифуги при відкритій кришці або
відкриванні кришки під час роботи центрифуги. 5.2.9.2. Центрифуги повинні бути забезпечені упором для
фіксації кришки у відкритому положенні. 5.2.9.3. Центрифуги повинні не рідше двох разів на рік при
двозмінній роботі та трьох разів при тризмінній роботі піддаватися
технічному огляду і випробуванню для установлення їх придатності
до експлуатації спеціалізованою організацією. 5.2.9.4. Під час випробування необхідно оглядати всю
установку, стінки корзини кожуха, перевіряти міцність місць
з'єднування, справність гальмових пристроїв та проводити
випробування центрифуги на полуторне навантаження при
максимальному числі обертів протягом 5 хв. Максимальне завантаження та число обертів ротора при
випробуваннях центрифуг не повинні перевищувати вказаних у
паспорті або в інструкції з експлуатації. 5.2.9.5. Центрифуги визнаються придатними до роботи, якщо в
період випробування не відбувається деформація корзини, порушення
міцності швів та окремих частин установки, порушення дії гальмових
та замикальних пристроїв. 5.2.9.6. Випробування центрифуги повинно проводитися на
спеціально обладнаному стенді, що виключає можливість травмування
рук у випадку розриву центрифуги. 5.2.9.7. Випробування центрифуг дозволяється проводити
безпосередньо на робочому місці при умові відсутності у цьому
приміщенні людей та при можливості управління центрифугою з
пункту, розташованого поза цим приміщенням. 5.2.9.8. Центрифуги, що пройшли ремонт, повинні бути заново
піддані технічному огляду та випробуванню. 5.2.9.9. Результати техогляду та випробування центрифуг
повинні заноситися у спеціальну книгу з пронумерованими і
прошнурованими сторінками. На видному місці кожуха центрифуги
повинен бути надпис із зазначенням максимального завантаження
(кг), максимально допустимого числа обертів і наступного терміну
випробування. 5.2.10. Вакуум-преси, м'ялки 5.2.10.1. Вакуум-преси, м'ялки повинні встановлюватися на
міцний фундамент. 5.2.10.2. Вакуум-преси та стрічкові конвеєри, що подають масу
від фільтр-пресів, повинні бути зблоковані та забезпечені кнопками
пуску та зупинки з одного щита. 5.2.11. Формувальне та ливарне обладнання 5.2.11.1. Станки та вузли зачистки і оправки на агрегатах в
зоні оправки і зачистки сухим способом повинні бути забезпечені
витяжною вентиляцією. 5.2.12. Сушильні агрегати 5.2.12.1. Сушильні камери необхідно забезпечувати щільною
обшивкою, виконаною з негорючих матеріалів. 5.2.12.2. Камерні та тунельні сушила повинні мати щільно
зачинені двері, запірні пристрої. 5.2.13. Печі 5.2.13.1. Печі повинні забезпечуватися пристроями, що
обмежують виділення тепла в приміщення. 5.2.13.2. Стіни та склепіння тунельних печей в зонах високої
температури повинні мати теплоізоляцію. 5.2.13.3. На тунельних печах необхідно передбачати
систематичний контроль натягу каркасних зв'язків. 5.2.13.4. Отвори в кладці печей, що призначені для
спостереження, регулювання шиберів, відбору проб тощо, необхідно
обладнувати гарнітурою, що щільно закривається. 5.2.13.5. Лежаки печей повинні мати захист від ґрунтових вод,
а оглядові вікна лежаків повинні бути щільно замуровані цеглою. 5.2.13.6. Отвори лазів для огляду, очистки та ремонту лежаків
повинні бути огороджені та закриті міцними кришками. 5.2.13.7. Сходові прорізи для спуску в підвали для
вентиляційних установок, підпічні коридори повинні мати з трьох
сторін металеві огородження заввишки не менше 1 м. 5.2.13.8. Печі, що працюють на рідкому паливі, повинні мати
мазутопроводи із запірними кранами, а також систему спуску палива,
яка забезпечує злив в аварійний бак протягом 5 хв. 5.2.13.9. Футерівка і садка виробів на пічних вагонетках
повинні суворо відповідати контрольному габариту, установленому
перед входом у піч. 5.2.13.10. Печі, що працюють на газу, повинні бути обладнані
автоматикою безпечного спалювання газового палива. 5.2.13.11. Містки для обслуговування на печах автоматичних
швидкісних повинні мати огородження по всьому периметру заввишки
1,0 м та обшивку внизу не менше 0,15 м. 5.2.13.12. Ліфтові підйомники на печах автоматичних
швидкісних повинні мати огородження на всю висоту. 5.2.13.13. Приямки біля тунельних печей, у яких рухаються
передавальні візки з вагонетками, повинні мати огородження висотою
не менше 1,0 м та обшивку внизу не менше 0,15 м. 5.2.13.14. Тунельні печі повинні бути обладнані світловою та
звуковою сигналізацією пуску та зупинки руху вагонеток на об'їзних
коліях. 5.2.13.15. Ланцюгові передачі штовхачів вагонеток на об'їзних
коліях повинні мати огородження за всією довжиною. 5.2.14. Глазурувальні машини 5.2.14.1. Вузли обезпилювання та зачистки напівфабрикату на
глазурувальних машинах повинні забезпечуватися аспіраційними
пристроями. 5.2.14.2. Розхідні ємності для глазурі на глазурувальних
лініях повинні мати пристрої для проціджування та підігріву
глазурі. 5.2.15. Шліфувальне обладнання 5.2.15.1. Шліфувальні станки та напівавтомати при сухому
способі обробки повинні бути забезпечені пиловідсмоктувальною
вентиляцією. 5.2.15.2. Станки для шліфування та полірування виробів у зоні
роботи повинні мати огородження. 5.2.16. Обладнання для декорування виробів 5.2.16.1. Аерографні кабіни, аерографні напівавтомати повинні
бути обладнані витяжною вентиляцією та фарбоуловлювачами. 5.2.16.2. Повітряні шланги аерографних кабін і напівавтоматів
повинні мати міцні та надійні кріплення. 5.2.17. Формоливарне обладнання 5.2.17.1. Розхідні бункери та скриньки формоливарного
обладнання для зберігання композицій повинні бути обладнані
аспіраційними пристроями.
6. Вимоги до умов зберігання і транспортуваннясировини, матеріалів, напівфабрикатів,
готової продукції та відходів виробництва
6.1. Сировина і матеріали, що використовуються для
виробництва фарфорових та фаянсових виробів, а також
напівфабрикати та готова продукція повинні відповідати вимогам
діючих стандартів та технічної документації на них.
6.2. Розміщення і зберігання сировини, матеріалів,
напівфабрикатів та готової продукції повинно проводитися у
відповідності з вимогами СНиП 2.11.01-85, СНиП 2.09.02-85.
6.3. Сировину, напівфабрикати, готову продукцію, відходи
виробництва, паливо слід зберігати на спеціально відведених та
обладнаних для цього складах.
6.4. Розміщення та зберігання матеріалів повинно проводитися
у відповідності з інструкцією, розробленою на підприємстві, де
повинно бути вказано, яка сировина та матеріали можуть зберігатися
на даному складі, у якій кількості, у якій тарі, способи
складування та зберігання, а також порядок та спосіб відпуску зі
складу.
6.5. Пиловидні матеріали необхідно зберігати в закритих
складах, в упаковці виробника, закритих ємностях, не допускаючи
розпорошення у процесі вантажно-розвантажувальних робіт.
6.6. Резервуари для зберігання рідини повинні бути закриті, а
підземні сховища повинні мати огородження.
6.7. Горючі та легкозаймисті рідини, що застосовуються для
потреб виробництва, лаки, фарби, розчинники повинні зберігатися у
герметично закритій тарі, у суворо обмеженій кількості, але не
більше змінної потреби.
6.8. Чистий обтиральний матеріал повинен зберігатися окремо
від забрудненого. Використаний обтиральний матеріал повинен
складатися у тару, що щільно закривається, і своєчасно виноситися
з приміщення у встановлене безпечне місце для його утилізації.
6.9. Бій фарфорових та фаянсових виробів, а також бій форм,
капселів, вогнетривів необхідно складувати в призначені для цього
ящики, контейнери та своєчасно вивозити з виробничих приміщень.
6.10. Виробнича тара, що використовується при транспортуванні
сировини, напівфабрикатів, готової продукції, відходів
виробництва, повинна відповідати вимогам ГОСТ 12.3.010-82.
6.11. Переміщення вантажів підлоговим колісним, безрейковим
транспортом повинно проводитися у відповідності з вимогами
ГОСТ 12.3.020-80, а піднімання ліфтом - у відповідності з
НПАОП 0.00-1.02-99 ( v0208306-99 ).
6.12. Транспортування вибухо- і пожежонебезпечних, шкідливих
речовин та суміші до робочого місця повинно здійснюватися у щільно
закритій тарі, що не б'ється.
6.13. Усі роботи з завантаження, розвантаження, піднімання,
переміщення та транспортування сировини, матеріалів, готової
продукції повинні проводитися підйомно-транспортними засобами,
механізмами і пристосуваннями (підйомні крани, електроталі,
електрокари, транспортери, візки ті інші транспортні засоби малої
механізації). Вантажно-розвантажувальні роботи повинні проводитися
у відповідності з вимогами ГОСТ 12.3.009-76.
6.14. Засоби цехового транспорту, що використовуються для
транспортування сировини, матеріалів та готової продукції, повинні
відповідати Єдиним вимогам безпеки до будови та експлуатації
цехового транспорту підприємств текстильної та легкої
промисловості, затвердженим Мінлегпромом СРСР у 1970 році
(НПАОП 17.00-7.01-70).
6.15. Розміри проходів і проїздів повинні визначатися в
залежності від габаритів матеріалів, що зберігаються, способу їх
транспортування та укладання.
6.16. Висоту стелажа потрібно брати з урахуванням
навантаження, допустимого на 1 кв.м перекриття складських
приміщень.
7. Вимоги до забезпечення працівниківзасобами індивідуального захисту
7.1. На роботах зі шкідливими і небезпечними умовами праці, а
також роботах, пов'язаних із забрудненням або несприятливими
метеорологічними умовами, працівники фарфоро-фаянсової
промисловості забезпечуються безкоштовно спеціальним одягом,
спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту
відповідно до Закону України "Про охорону праці" ( 2694-12 ) та
Положення про порядок забезпечення працівників спеціальним одягом,
спеціальним взуттям та іншими засобами індивідуального захисту,
затвердженого наказом Держнаглядохоронпраці України від 29.10.96
N 170 ( z0667-96 ), зареєстрованого в Міністерстві юстиції України
18.11.96 за N 667/1692 (НПАОП 0.00-4.26-96), Збірника норм
безплатної видачі засобів індивідуального захисту робітникам і
службовцям підприємств текстильної та легкої промисловості,
затвердженого Мінлегпромом СРСР 21.05.85 (НПАОП 17.0-3.01-85), та
Типових галузевих норм безплатної видачі спецодягу, спецвзуття та
інших засобів індивідуального захисту робітникам і службовцям
промисловості будівельних матеріалів, підприємств скляної і
фарфоро-фаянсової промисловості, затверджених постановою
Держкомпраці СРСР від 18.08.80 N 241/П-9 ( v0241400-80 )
(НПАОП 26.0-3.29-80).
7.2. Засоби індивідуального захисту працівників мають
відповідати вимогам ГОСТ 12.4.011-89 та з урахуванням вимог
безпеки для даного технологічного процесу або виду робіт та
наявності небезпечних та шкідливих чинників.
7.3. Для захисту органів слуху за рівнів шуму 80 дБ і вище
працівники мають забезпечуватися протишумовими навушниками або
засобами індивідуального захисту типу "беруші" згідно з
ГОСТ 12.4.051-87, ДСТУ ЕN 352-1-2002.
7.4. Під час виконання робіт, пов'язаних з можливістю
ураження очей, а також дії ультрафіолетового випромінювання
працівники повинні бути забезпечені захисними окулярами та
окулярами з світлофільтрами згідно з ГОСТ 12.4.013-85.
7.5. Працівникам, які працюють з механізованим (пневматичним)
ручним інструментом, необхідно видавати засоби захисту рук від
вібрації відповідно до вимог ГОСТ 12.4.002-97.
7.6. Для захисту шкіри рук працівникам від шкідливих хімічних
речовин у разі виникнення почервоніння шкіри рук або появи висипу
повинні видаватись захисні креми, мазі, пасти згідно з вимогами
ГОСТ 12.4.068-79.
7.7. Для захисту органів дихання працівникам
фарфоро-фаянсової промисловості, які працюють в умовах підвищеного
рівня запиленості повітря робочої зони, повинні видаватись
респіратори згідно з вимогами ГОСТ 12.4.041-89.
7.8. Після закінчення роботи засоби індивідуального захисту
необхідно (залежно від виду робіт) очистити, провітрити, висушити,
знешкодити тощо.
7.9. Спеціальний одяг повинен зберігатись окремо від
особистого одягу працівників в індивідуальних шафах у спеціально
виділеному приміщенні, яке потрібно провітрювати.
Начальник відділу
організації державного
нагляду в агропромисловому
комплексі
та соціально-культурній
сфері В.Ткачов
