КАБІНЕТ МІНІСТРІВ УКРАЇНИ
Р О З П О Р Я Д Ж Е Н Н Явід 26 травня 2004 р. N 332-р
Київ
Про затвердження Концепції поліпшенняпродовольчого забезпечення та якості
харчування населення
{ Із змінами, внесеними згідно з Постановою КМN 884 ( 884-2020-п ) від 23.09.2020 }
1. Затвердити Концепцію поліпшення продовольчого забезпечення
та якості харчування населення, що додається.
2. Міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади,
Раді міністрів Автономної Республіки Крим, обласним, Київській і
Севастопольській міським держадміністраціям розробити у
тримісячний строк заходи щодо реалізації Концепції, затвердженої
цим розпорядженням. { Абзац перший пункту 2 із змінами, внесеними
згідно з Постановою КМ N 884 ( 884-2020-п ) від 23.09.2020 }
Міністерствам, іншим центральним органам виконавчої влади,
Раді міністрів Автономної Республіки Крим інформувати щороку до 1
лютого Міністерство охорони здоров’я про стан виконання заходів
щодо реалізації Концепції. { Пункт 2 доповнено новим абзацом
згідно з Постановою КМ N 884 ( 884-2020-п ) від 23.09.2020 }
МОЗ подавати узагальнену інформацію Кабінетові Міністрів
України щороку до 1 березня.
Прем'єр-міністр України В.ЯНУКОВИЧ
Інд. 28
ЗАТВЕРДЖЕНОрозпорядженням Кабінету Міністрів України
від 26 травня 2004 р. N 332-р
КОНЦЕПЦІЯполіпшення продовольчого забезпечення
та якості харчування населення
1. Проблема
Харчування населення є глобальною соціально-економічною
проблемою, розв'язання якої потребує консолідації зусиль на
світовому, національному та регіональному рівні.
За оцінками експертів Всесвітньої організації охорони
здоров'я (ВООЗ), стан здоров'я людини великою мірою залежить від
способу життя, в тому числі від харчування.
Світовий досвід свідчить, що нераціональне та незбалансоване
харчування є одним з найважливіших факторів ризику у виникненні
серцево-судинних та онкологічних захворювань, діабету,
остеопорозу, карієсу, виснаження та інших патологічних станів.
Це було підтверджено на Саміті Тисячоліття, який проходив у
Йоханнесбурзі у вересні 2002 року. На Саміті проголошено
8 найважливіших першочергових цілей у розвитку людства
до 2015 року, з яких, зокрема, на забезпечення добробуту та
харчування населення спрямовані:
викорінення злиднів і голоду;
продовольче забезпечення.
Питанням харчування людства було присвячено також Римську
міжнародну конференцію, П'ятдесят третю та П'ятдесят п'яту (2000 і
2002 роки) сесії Всесвітньої асамблеї охорони здоров'я, Глобальний
форум з питань продовольства (2002 рік).
На світовому рівні визначено основні проблеми у сфері
харчування, що потребують розв'язання, зокрема:
наявність харчових продуктів у достатній кількості;
доступність харчових продуктів для всіх верств населення;
безпечність харчових продуктів для здоров'я;
раціональне харчування.
Стан харчування населення є однією з найважливіших проблем і
для України.
2. Суттєві фактори
За даними Держкомстату (2003 рік), найбільша частка сукупних
витрат домогосподарств припадає на харчування (близько
62 відсотків), але рівень споживання ними основних харчових
продуктів залишається низьким, а раціони харчування -
незбалансованими. Порівняно з 2000 роком на 10-15 відсотків
скоротилося споживання м'яса, овочів, фруктів, яєць. При цьому
фактичне споживання цих біологічно цінних продуктів залишається
нижче фізіологічних норм. У той же час збільшилося споживання
картоплі та рослинних жирів (на 10-15 відсотків).
Такі порушення режиму харчування у поєднанні з гіподинамією є
основною причиною розвитку ожиріння (за останні 10 років майже
у 2 рази).
Загальнодержавними на сьогодні є проблеми туберкульозу,
хвороб органів травлення, новоутворень, ендокринних захворювань і
порушень обміну речовин, патології вагітних та ряду інших
захворювань, розв'язання яких неможливе без поліпшення харчування
населення.
Зростає кількість хворих, які страждають на хронічну
патологію, хвороби з обтяжливим перебігом, що потребує особливо
витратних технологій лікування.
Особливе занепокоєння викликає стан харчування дітей. Сучасні
наукові дослідження підтверджують, що завдяки повноцінному
харчуванню у дитячому віці формуються механізми, які зумовлюють
стан здоров'я у майбутньому.
Досвід багатьох країн світу свідчить, що спрямоване на
забезпечення всіх груп населення повноцінне, раціональне
харчування дає позитивні результати в зниженні рівня
захворюваності та поліпшенні показників його здоров'я.
3. Мета і завдання Концепції
Метою Концепції є забезпечення зміцнення та збереження
здоров'я населення, здійснення профілактики захворювань,
пов'язаних з порушенням харчування, поліпшення демографічної
ситуації в Україні.
Держава відповідальна за створення соціально-економічних
умов, за яких людина може задовольнити свої потреби у повноцінному
харчуванні, а також забезпечення функціонування дієвої системи
контролю і нагляду за якістю та безпекою продовольчої сировини і
харчових продуктів.
Предметом особливої уваги з боку держави є раціональне
харчування дітей, як і стан їх здоров'я.
Одним із найважливіших є принцип розвитку найбільш
перспективних напрямів фундаментальних і прикладних наукових
досліджень з метою розширення знань про функції їжі, особливості
її біологічної дії на організм, потреби людини в харчових
речовинах та енергії, про новітні технології виробництва харчових
продуктів, продовольчої сировини тощо.
Для досягнення поставленої мети необхідно створити відповідні
соціально-економічні умови, зокрема:
забезпечити доступність харчових продуктів у достатній
кількості і в широкому асортименті для всіх верств населення;
забезпечити функціонування ефективної державної системи
контролю за якістю та безпекою харчових продуктів і продовольчої
сировини;
здійснювати систематичне вивчення стану харчування дитячого і
дорослого населення;
підвищити рівень культури харчування з урахуванням
національних традицій і світового досвіду;
посилити пропаганду серед населення принципів раціонального
харчування;
збільшити обсяги використання у вітчизняному виробництві
харчової продукції високоякісної сировини і мінімізувати
використання з цією метою генетично модифікованої сировини.
4. Впровадження
Виконання завдань, спрямованих на досягнення мети Концепції,
можливе шляхом:
1) у сфері забезпечення доступності харчових продуктів у
достатній кількості:
поступового зростання розміру мінімальної заробітної плати,
стипендій, пенсій та купівельної спроможності населення;
забезпечення функціонування системи надання адресної допомоги
малозабезпеченим верствам населення, дітям, вагітним, людям
похилого віку та певним категоріям непрацездатних громадян;
забезпечення повноцінним харчуванням у навчальних закладах
дітей із сімей, які потребують соціальної допомоги, та
реабілітації дітей у закладах цілодобового перебування (будинки
дитини, дитячі будинки, інтернати, притулки тощо);
забезпечення гарячим харчуванням усіх дітей у
загальноосвітніх навчальних закладах;
2) у сфері розвитку вітчизняного виробництва харчових
продуктів та продовольчої сировини:
удосконалення технологій виробництва та обігу харчових
продуктів;
розроблення систем економічного стимулювання вітчизняного
виробництва продовольчої сировини та харчових продуктів
(насамперед для дітей) з використанням прогресивних механізмів
кредитування, ціноутворення, тарифного регулювання, удосконалення
податкового законодавства;
розроблення економічних заходів стимулювання виробництва
продуктів з високою харчовою та біологічною цінністю;
3) у сфері забезпечення якості та безпеки харчових продуктів
і продовольчої сировини:
функціонування дієвої системи контролю і нагляду за якістю та
безпекою харчових продуктів і продовольчої сировини на всіх етапах
їх виробництва та обігу;
гармонізації вимог законодавства з питань якості та безпеки
продовольства з міжнародними (ВООЗ, ФАО, ВТО, ЄС);
законодавчого врегулювання питань виробництва та обігу
продовольчої сировини, отриманої з використанням біотехнологій, у
тому числі з генетично модифікованої, а також харчових продуктів
та кормів для продуктивних тварин, вироблених з її використанням;
створення сучасної інструментальної та аналітичної бази
контролю якості та безпеки харчових продуктів і продовольчої
сировини;
впровадження систем перевірки якості на виробництвах харчових
продуктів і продовольчої сировини;
впровадження сучасних технологій та обладнання, що виключають
можливість бактеріального, хімічного і фізичного забруднення;
4) у сфері виробництва продовольчої сировини:
більш тісної співпраці сільського господарства з харчовою
промисловістю;
створення високопродуктивних та екологічно збалансованих
агроекосистем, що забезпечить підвищення урожайності
сільськогосподарських культур і продуктивності тваринництва;
визначення сприятливих сировинних зон для виробництва
продуктів дитячого харчування та інших спеціальних харчових
продуктів;
удосконалення технологій переробки та зберігання продовольчої
сировини з метою досягнення максимального збереження її якості та
зменшення втрат біологічної цінності;
розвитку вітчизняного виробництва вітамінів, преміксів,
мінеральних та інших харчових речовин для збагачення ними харчових
продуктів;
створення виробництва харчового білка і білкових сполук для
збагачення ними харчових продуктів;
сприяння розробленню нового покоління діагностичних і
лікувальних засобів, переважно на біологічній основі, для боротьби
з поширенням хвороб сільськогосподарських тварин, у тому числі
вірусного походження;
сприяння розробленню нових технологій з метою збільшення
виробництва збалансованих кормів для тваринництва;
розроблення новітніх безвідходних технологій, у тому числі
виробництва повноцінних продуктів харчування і високоякісних
кормів для тваринництва;
5) у сфері виробництва харчових продуктів:
розвитку виробництва продуктів з високою харчовою і
біологічною цінністю, в тому числі збагачених макро- та
мікронутрієнтами;
створення виробництва продуктів дитячого харчування, у тому
числі ентеральних;
створення технологій виробництва якісно нових спеціальних
харчових продуктів з цілеспрямовано зміненим хімічним складом (для
окремих вікових груп, для профілактики захворювань і підвищення
стійкості організму до негативного впливу довкілля з різними
видами забруднювачів, для спортсменів, військовослужбовців та
певних груп населення, що перебувають в екстремальних умовах);
6) у сфері забезпечення раціонального харчування населення:
вивчення стану фактичного харчування;
проведення моніторингу стану інфекційної та неінфекційної
захворюваності, пов'язаної з харчуванням;
забезпечення систематичного перегляду норм фізіологічних
потреб населення в основних харчових речовинах та енергії;
надання державної підтримки грудного вигодовування;
здійснення заходів, спрямованих на профілактику та ліквідацію
дефіциту вітамінів, макро- і мікроелементів;
розроблення науково обґрунтованих раціонів харчування дітей у
загальноосвітніх навчальних та оздоровчих закладах;
здійснення аліментарної профілактики професійних захворювань
у категорій осіб, що працюють у шкідливих умовах;
здійснення профілактики інфекційних та неінфекційних хвороб,
пов'язаних з харчуванням;
розроблення науково обґрунтованих раціонів харчування хворих;
визначення та забезпечення державної підтримки перспективних
напрямів наукових досліджень у сфері раціонального харчування;
створення відповідного кадрового потенціалу з питань у сфері
нутриціології та дієтології;
відновлення української школи лікарів-дієтологів та мережі
кабінетів дієтології;
відновлення елементів дієтичного харчування у закладах
громадського харчування;
створення національного довідника з питань хімічного складу
харчових продуктів;
розширення пропаганди серед населення принципів раціонального
харчування;
підвищення рівня культури харчування з урахуванням
національних традицій і світового досвіду;
7) у сфері підвищення культури харчування та пропаганди
принципів раціонального харчування:
поліпшення інформування населення з питань культури
харчування;
розроблення програм навчання для спеціалістів у галузі
медицини, освіти, громадського харчування, виробництва харчових
продуктів;
включення питань раціонального харчування і здорового способу
життя до навчальних програм у загальноосвітніх та вищих навчальних
закладах;
створення освітніх програм для масового інформування
населення;
створення інформаційно-видавничих програм, організація
науково-популярних видань.
