ПЛЕНУМ ВЕРХОВНОГО СУДУ УКРАЇНИ

                        П О С Т А Н О В А

                         28.05.2004  N 9
 

              Про деякі питання застосування судами
       України адміністративного та кримінального
      законодавства у зв'язку з набранням чинності
         Законом України від 22 травня 2003 р.
         "Про податок з доходів фізичних осіб"
 

     У зв'язку з  набранням  чинності  1  січня  2004  р.  Законом
України  від 22 травня 2003 р.  N 889-IV ( 889-15 ) "Про податок з
доходів фізичних осіб" (далі -  Закон)  та  з  метою  забезпечення
однакового  і правильного застосування судами адміністративного та
кримінального законодавства у частині  кваліфікації  правопорушень
або злочинів Пленум Верховного Суду України П О С Т А Н О В Л Я Є:

     1. Звернути  увагу  судів  на те,  що згідно з п.22.5 ст.  22
Закону  (  889-15  ),  якщо  норми  відповідних  законів   містять
посилання  на  неоподатковуваний мінімум доходів громадян,  то для
цілей їх застосування використовується сума  у  розмірі  17  грн.,
крім  норм  адміністративного  та  кримінального  законодавства  у
частині кваліфікації правопорушень або  злочинів,  для  яких  сума
неоподатковуваного  мінімуму  встановлюється  на  рівні податкової
соціальної пільги,  визначеної підпунктом 6.1.1 п.6.1 ст. 6 Закону
для відповідного  року  (з  урахуванням  положень  п.22.4  ст.  22
Закону).

     2. Судам  необхідно  враховувати,  що  запровадження  Законом
( 889-15  )  податкових  соціальних  пільг  не  впливає  на розмір
покарання й адміністративного стягнення у виді  штрафу,  якщо  він
визначений  у  відповідних  санкціях у неоподатковуваних мінімумах
доходів громадян.     Для вирішення  питання про наявність складу адміністративного
правопорушення або злочину в діяннях,  які були вчинені до 1 січня
2004  р.,  а також для їх кваліфікації положення Закону ( 889-15 )
не  застосовуються.  У  таких  випадках   розрахунки   провадяться
виходячи  з неоподатковуваного мінімуму доходів громадян в розмірі
17 грн.     Визнаючи діяння,  вчинене після 1 січня 2004 р.,  таким,  яке
тягне  кримінальну  або   адміністративну   відповідальність,   та
кваліфікуючи  його,  -  у разі,  коли настання відповідальності чи
кваліфікація   обумовлені   певною   кількістю   неоподатковуваних
мінімумів доходів громадян,  - необхідно виходити з того,  що сума
такого мінімуму дорівнює  розміру  податкової  соціальної  пільги,
визначеної підпунктом  6.1.1  п.6.1  ст.  6  Закону ( 889-15 ) для
відповідного року (з урахуванням положень п.22.4 ст. 22 Закону).

     3. При   вирішенні   питання    про    відповідальність    за
продовжуваний  злочин  чи  про його кваліфікацію у випадках,  коли
одні діяння були вчинені до, а інші - після 1 січня 2004 р., треба
виходити  з кількості неоподатковуваних мінімумів доходів громадян
або кількості розмірів податкової соціальної  пільги,  вирахуваних
за кожен період окремо.

     4. Суди   мають   регулярно   вивчати  практику  застосування
кримінального  та  адміністративного   законодавства   у   частині
кваліфікації   тих  злочинів  або  правопорушень,  для  яких  сума
неоподатковуваного мінімуму  доходів  громадян  установлюється  на
рівні податкової соціальної пільги,  і вживати заходів до усунення
виявлених недоліків.