Про затвердження Методики визначення початкової ціни продажу на аукціоні спеціального дозволу на право користування надрами
{Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ
№ 1570 від 08.11.2006
№ 599 від 02.07.2008
№ 911 від 31.08.2011
№ 915 від 23.09.2020
№ 836 від 26.07.2022}
Кабінет Міністрів України постановляє:
Затвердити Методику визначення початкової ціни продажу на аукціоні спеціального дозволу на право користування надрами, що додається.
{Текст Постанови із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 1570 від 08.11.2006}
ЗАТВЕРДЖЕНО |
МЕТОДИКА
визначення початкової ціни продажу на аукціоні спеціального дозволу на право користування надрами
1. Цією Методикою визначається механізм розрахунку початкової ціни продажу на аукціоні спеціальних дозволів на користування надрами (далі - початкова ціна дозволу) у межах території України, її континентального шельфу та виключної (морської) економічної зони, крім випадків, передбачених законодавством.
Залежно від випадків надання спеціальних дозволів на користування надрами (далі - дозвіл) початкова ціна дозволу, визначена за цією Методикою, має таке значення:
у разі надання дозволу шляхом проведення аукціону - ціна дозволу, з якої починаються електронні торги з продажу дозволів;
у разі надання дозволу без проведення аукціону - розмір збору, який справляється за отримання дозволу.
Для розрахунку початкової ціни дозволу родовища або ділянки надр, де запаси (ресурси) корисних копалин затверджені (апробовані) в установленому порядку або обліковані державним балансом корисних копалин, застосовується формула, зазначена у пункті 5 цієї Методики.
{Пункт 1 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 836 від 26.07.2022}
Розрахунок початкової ціни дозволу родовища або ділянки надр, де відсутні затверджені (апробовані) в установленому порядку запаси (ресурси) корисних копалин або не обліковані державним балансом корисних копалин, здійснюється згідно з пунктом 9 цієї Методики відповідно до встановлених значень плати за рік користування площею ділянки надр корисних копалин визначених категорій.
{Пункт 1 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 836 від 26.07.2022}
2. Об’єктом обчислення початкової ціни продажу дозволу є визначене у встановленому порядку родовище або ділянка надр, а для дозволів, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, - підземна споруда (зокрема споруда для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод), підземна споруда, пов’язана із запобіганням підтопленню навколишнього природного середовища внаслідок закриття шахт, геологічна територія та об’єкт, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам’ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади тощо).
У разі розширення меж ділянки надр, на яку надано спеціальний дозвіл, об’єктом обчислення початкової ціни дозволу є виключно площа ділянки надр, на яку здійснюється таке розширення, або обсяг товарної продукції гірничого підприємства - корисної копалини (мінеральної сировини) родовища або ділянки надр, наявний на ділянці надр, на яку здійснюється таке розширення.
{Пункт 2 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 836 від 26.07.2022}
У разі розширення меж ділянки надр, на яку надано спеціальний дозвіл, не пов’язаний з видобуванням корисних копалин, об’єктом обчислення є виключно обсяг (об’єм, площа) підземних споруд, геологічних територій, об’єктів, на який (яку) здійснюється таке розширення.
{Пункт 2 доповнено абзацом згідно з Постановою КМ № 836 від 26.07.2022}
3. Для визначення обсягу товарної продукції гірничого підприємства - корисної копалини (мінеральної сировини) родовища або ділянки надр, де запаси (ресурси) корисних копалин затверджені (апробовані) в установленому порядку або обліковані державним балансом корисних копалин, використовуються дані, які встановлені на дату розрахунку, за пріоритетністю у такому порядку:
1) у протоколах Державної комісії по запасах корисних копалин (далі - ДКЗ) за результатами проведення державної експертизи та оцінки запасів (ресурсів) корисних копалин (крім підземних вод);
2) державному балансі корисних копалин (крім підземних вод);
3) в актах та протоколах експертної оцінки ресурсів підготовлених і виявлених об’єктів Держгеонадр, протоколах наукової ради з прогнозування, науково-технічних рад підприємств, що належать до сфери управління Держгеонадр (крім підземних вод).
Обсяг товарної продукції для об’єктів підземних вод визначається відповідно до пункту 7 цієї Методики з урахуванням обсягів відбору (прогнозного відбору) вод з водозабірних споруд, який буде зазначено в особливих умовах дозволу на користування надрами.
У разі врахування державним балансом запасів (ресурсів) корисних копалин у класифікації, що діяла до набрання чинності постановою Кабінету Міністрів України від 5 травня 1997 р. № 432 “Про затвердження Класифікації запасів і ресурсів корисних копалин державного фонду надр” (Офіційний вісник України, 1997 р., число 19, с. 104), обсяг товарної продукції гірничого підприємства - корисної копалини (мінеральної сировини) родовища або ділянки надр визначається за такими формулами:
Отп = A + B + C1 + C2 + ((P1 + P2) x 0,25) + (P3 x 0,125),
для ділянок нафтогазоносних надр:
Отп = A + B + C1 + C2 + (C3 x 0,25) + ((D1 + D2) x 0,125),
де Отп - обсяг товарної продукції гірничого підприємства - проектного видобутку корисної копалини (мінеральної сировини) родовища або ділянки надр;
A, B, C1 - обсяг балансових запасів;
C2 - обсяг попередньо оцінених запасів;
P1, P2 - обсяг перспективних ресурсів для твердих корисних копалин;
C3 - обсяг перспективних ресурсів для вуглеводнiв;
P3 - обсяг прогнозних ресурсів для твердих корисних копалин;
D1, D2 - обсяг прогнозних ресурсів для вуглеводнiв;
0,25 - коефіцієнт, що застосовується для приведення обсягу перспективних ресурсів до балансових запасів;
0,125 - коефіцієнт, що застосовується для приведення обсягу прогнозних ресурсів до балансових запасів.
До обсягу товарної продукції гірничого підприємства - корисної копалини (мінеральної сировини) родовища або ділянки надр не включаються запаси корисних копалин, що перебувають в охоронних зонах транспортних магістралей, під населеними пунктами, територіями та об’єктами природно-заповідного фонду, де здійснення видобування неможливе.
{Пункт 3 в редакції Постанови КМ № 836 від 26.07.2022}
4. Ціна одиниці товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) (ЦО) визначається на дату розрахунку і дорівнює:
фактичній ціні реалізації природного газу, нафти і конденсату, оприлюдненій на офіційному веб-сайті Мінекономіки;
{Абзац другий пункту 4 в редакції Постанови КМ № 836 від 26.07.2022}
ціні, визначеній відповідно до цієї Методики на всі інші корисні копалини шляхом опрацювання вихідної інформації, отриманої від ДПС, та інформації ДКЗ.
Така ціна одиниці товарної продукції гірничого підприємства є обов’язковою для визначення початкової ціни дозволу згідно з пунктом 5 цієї Методики.
Оприлюднення на офіційному веб-сайті Держгеонадр затвердженої ціни одиниці товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) (ЦО) за формою, затвердженою Держгеонадрами, здійснюється щокварталу.
У період воєнного стану дозволяється застосовувати ціну одиниці товарної продукції гірничого підприємства - видобутої корисної копалини (мінеральної сировини) (Цо), яка була опублікована на офіційному веб-сайті Держгеонадр у кварталі, що передував введенню воєнного стану.
{Пункт 4 доповнено новим абзацом згідно з Постановою КМ № 836 від 26.07.2022}
У випадку, якщо з дати затвердження запасів корисних копалин родовища або ділянки надр (крім нафтогазоносних) до дати розрахунку початкової ціни дозволу пройшло не більше одного року, застосовується ціна одиниці товарної продукції гірничого підприємства, яка була визначена під час затвердження даних запасів, як реальної економічно-обґрунтованої (доведеної) для рентабельної розробки конкретного родовища або ділянки надр.
5. Початкова ціна дозволу (ПЦД) - частка від вартості запасів і ресурсів корисних копалин родовища або ділянки надр, яка визначається за формулою:
де i - кількість видів товарної продукції гірничого підприємства - корисної копалини (мінеральної сировини) від 1 до n родовища або ділянки надр, на користування якими передбачається отримати дозвіл;
Отп - обсяг і-того виду товарної продукції гірничого підприємства - проектного видобутку корисної копалини (мінеральної сировини) родовища або ділянки надр;
ЦО - ціна одиниці і-того виду товарної продукції гірничого підприємства - корисної копалини (мінеральної сировини);
к - коефіцієнт переходу (частка) від сумарної вартості товарної продукції гірничого підприємства - корисної копалини (мінеральної сировини) родовища або ділянки надр до початкової ціни продажу дозволу.
6. Коефіцієнт переходу (к) становить:
1) для горючих твердих корисних копалин, руд чорних, кольорових та благородних металів, а також солі кам’яної, солей калійних, солей магнієвих, ропи, графіту, питних вод централізованого і нецентралізованого водопостачання (крім виробництва фасованої питної води) і лікувальних грязей - 0,002;
{Підпункт 1 пункту 6 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 836 від 26.07.2022}
2) для інших твердих корисних копалин і підземних вод - 0,0028;
3) для ділянок нафтогазоносних надр:
у разі, коли родовище нафти і газу включає розвідані запаси класу 111 та/або розвідані запаси класу 121 за результатами проведених геолого-економічних оцінок (ГЕО-1, ГЕО-2), - 0,0067;
{Абзац п'ятий пункту 6 в редакції Постанови КМ № 836 від 26.07.2022}
у разі, коли на родовищі нафти і газу відсутні розвідані запаси класу 121 за результатами проведеної попередньої геолого-економічної оцінки (ГЕО-2) або проведена лише початкова геолого-економічна оцінка (ГЕО-3), - 0,003.
{Абзац шостий пункту 6 в редакції Постанови КМ № 836 від 26.07.2022}
При цьому під час визначення початкової ціни дозволу враховуються всі класи запасів і ресурсів корисних копалин родовища або ділянки надр.
7. Обсяг товарної продукції для об’єктів підземних технічних, промислових, теплоенергетичних, питних (для централізованого та нецентралізованого водопостачання) і мінерально-лікувальних вод розраховується шляхом множення річного обсягу води, який визначено дозволом на спеціальне водокористування, на строк надання дозволу.
Якщо на ділянці надр відсутні свердловини для видобування підземних вод або відсутній дозвіл на спеціальне водокористування, що встановлює річний обсяг видобування, обсяг товарної продукції визначається за подібними свердловинами, що розташовані в аналогічних геолого-гідрогеологічних і гідродинамічних умовах на відстані до 30 кілометрів.
Обсяг товарної продукції для інших об’єктів, що мають запаси і ресурси корисних копалин з невизначеним промисловим значенням, визначається шляхом переведення кількості запасів і ресурсів корисних копалин до видобувних запасів за допомогою коефіцієнтів переводу, які становлять:
для запасів і ресурсів (класи 331, 332 і 333) - 0,25;
для прогнозних ресурсів класу 334 - 0,125.
У разі відсутності даних про вихід товарної продукції гірничого підприємства - корисної копалини (мінеральної сировини) у документах, зазначених у пункті 3 цієї Методики, вихід товарної продукції гірничого підприємства визначається за допомогою її пропорційного співвідношення згідно з протоколами затвердження запасів корисних копалин за результатами проведеної державної експертизи та оцінки запасів корисних копалин ДКЗ за аналогічними об’єктами, які найбільше відповідають таким умовам:
виду корисної копалини, якості розвіданих запасів (вмісту основних компонентів, складу і технологічним властивостям);
гірничо-геологічним умовам розробки родовища (включаючи складність геологічної будови, глибини залягання, гідрогеологічних та інженерно-геологічних характеристик).
8. Розмір збору за надання дозволів у цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин, з метою використання ділянок надр для будівництва та експлуатації підземних споруд, зокрема споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод, експлуатації підземних споруд, пов’язаних із запобіганням підтопленню навколишнього природного середовища внаслідок закриття шахт, створення геологічних територій та об’єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам’ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади тощо) в частині їх геологічного вивчення та збереження (крім нафти і газу), визначається шляхом множення обсягу (об’єму, площі) підземної споруди, геологічної території, об’єкта на кількість мінімальних заробітних плат, розмір яких встановлюється Законом України про Державний бюджет України на відповідний рік, за формулою:
де ОНВ - обсяг (об’єм, площа) підземних споруд, геологічної території, об’єкта, на користування якими надається дозвіл в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин;
КМЗ - кількість мінімальних заробітних плат згідно з додатком;
РМЗ - розмір мінімальної заробітної плати на дату розрахунку.
9. Початкова ціна дозволу на геологічне вивчення ділянок надр корисних копалин, геологічне вивчення, у тому числі дослідно-промислову розробку родовищ корисних копалин загальнодержавного значення, геологічне вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислову розробку родовищ та геологічне вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислову розробку родовищ, з подальшим видобуванням нафти і газу (промисловою розробкою родовищ), де запаси (ресурси) корисних копалин не затверджені (апробовані) в установленому порядку або не обліковані державним балансом корисних копалин, становить:
1) п’ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за 1 гектар відповідної ділянки надр для корисних копалин місцевого значення за рік користування;
2) сто п’ятдесят неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за 1 гектар відповідної ділянки надр для корисних копалин загальнодержавного значення за рік користування (крім корисних копалин, зазначених у підпункті 3 цього пункту);
3) двісті неоподатковуваних мінімумів доходів громадян за 1 гектар відповідної ділянки надр для кольорових, благородних, рідкіснометалевих, рідкісноземельних, розсіяних, радіоактивних металів, залізної та марганцевої руд, графіту та солі калійної, сировини ювелірної (крім бурштину) та сировини ювелірно-виробної за рік користування;
4) сімсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян для горючих газоподібних та рідких корисних копалин (крім корисних копалин, зазначених у підпункті 5 цього пункту) за 1 кв. кілометр відповідної ділянки надр за рік користування;
5) двісті п’ятдесят неоподатковуваних мінімум доходів громадян для горючих газоподібних та рідких корисних копалин в межах континентального шельфу та виключної морської економічної зони за 1 кв. кілометр відповідної ділянки надр за рік користування.
{Пункт 9 в редакції Постанови КМ № 836 від 26.07.2022}
10. У випадках надання дозволу, що отримується вперше, для родовищ або ділянок надр, де запаси (ресурси) корисних копалин затверджені (апробовані) в установленому порядку або обліковані державним балансом корисних копалин, початкова ціна дозволу становить:
{Абзац перший пункту 10 із змінами, внесеними згідно з Постановою КМ № 836 від 26.07.2022}
на видобування корисних копалин - 100 відсотків початкової ціни дозволу;
на геологічне вивчення ділянок надр корисних копалин - 10 відсотків початкової ціни дозволу на видобування корисних копалин;
{Абзац третій пункту 10 в редакції Постанови КМ № 836 від 26.07.2022}
на геологічне вивчення, в тому числі дослідно-промислову розробку родовищ корисних копалин загальнодержавного значення, - 100 відсотків початкової ціни дозволу на видобування корисних копалин;
{Абзац пункту 10 в редакції Постанови КМ № 836 від 26.07.2022}
на геологічне вивчення нафтогазоносних надр, у тому числі дослідно-промислову розробку родовищ з подальшим видобуванням нафти і газу (промислову розробку родовищ), - 100 відсотків початкової ціни дозволу на видобування нафти і газу (промислову розробку родовищ);
на геологічне вивчення надр за рахунок коштів державного бюджету - 20 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян.
{Методика в редакції Постанови КМ № 915 від 23.09.2020}
Додаток |
ПОКАЗНИКИ
для визначення розміру збору за користування надрами в цілях, не пов’язаних з видобуванням корисних копалин
Ціль використання надр | Одиниця виміру | Кількість мінімальних заробітних плат |
Використання ділянок надр для будівництва та експлуатації підземних споруд, у тому числі споруд для підземного зберігання нафти, газу та інших речовин і матеріалів, захоронення шкідливих речовин і відходів виробництва, скидання стічних вод: | ||
зберігання природного газу та газоподібних продуктів | млн. куб. метрів активного об’єму | 2 |
зберігання нафти та інших рідких нафтопродуктів | тис. куб. метрів | 2 |
скидання стічних вод | -“- | 5 |
захоронення шкідливих речовин і відходів (крім радіоактивних) | -“- | 40 |
захоронення радіоактивних відходів | -“- | 50 |
захоронення радіоактивних відходів за кошти державного бюджету | 1 дозвіл | 1 |
витримування виноматеріалів, виробництво і зберігання винопродукції | тис. кв. метрів | 6 |
вирощування грибів, овочів, квітів та інших рослин | -“- | 3,5 |
зберігання харчових продуктів, промислових та інших товарів, речовин і матеріалів | -“- | 2,6 |
провадження іншої господарської діяльності | -“- | 8,5 |
експлуатації підземних споруд, пов’язаних із запобіганням підтопленню недіючих шахт | 1 об’єкт | 1 |
Створення геологічних територій та об’єктів, що мають важливе наукове, культурне, санітарно-оздоровче значення (наукові полігони, геологічні заповідники, заказники, пам’ятки природи, лікувальні, оздоровчі заклади тощо) | -“- | 1 |
{Додаток в редакції Постанови КМ № 915 від 23.09.2020}
