ДЕРЖАВНА МИТНА СЛУЖБА УКРАЇНИ
Н А К А З
13.10.2003 N 683
Зареєстровано в Міністерствіюстиції України
11 грудня 2003 р.
за N 1145/8466
Про затвердження Порядку проведення митнимиорганами перевірки преференційних сертифікатів при
ввезенні товарів на митну територію України
на умовах угод про вільну торгівлю
У зв'язку з унесенням змін до структур регіональних митниць,
митниць та з метою впорядкування порядку перевірки преференційних
сертифікатів при ввезенні товарів на митну територію України на
умовах угод про вільну торгівлю Н А К А З У Ю:
1. Затвердити Порядок проведення митними органами перевірки
преференційних сертифікатів при ввезенні товарів на митну
територію України на умовах угод про вільну торгівлю, що
додається.
2. Скасувати наказ Держмитслужби України від 04.05.2001 N 289
( v0289342-01 ) "Про затвердження Порядку проведення митними
органами перевірки сертифікатів про походження товару, який
увозиться на митну територію України з Литовської, Латвійської чи
Естонської Республіки на умовах угод про вільну торгівлю".
3. Начальникам регіональних митниць, митниць довести цей
наказ до відома суб'єктів підприємницької діяльності та
підприємств, що здійснюють декларування товару на підставі
договору.
4. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого
заступника Голови Служби Єгорова О.Б.
Голова Служби М.М.Каленський
ЗАТВЕРДЖЕНОНаказ Державної митної
служби України
13.10.2003 N 683
Зареєстровано в Міністерствіюстиції України
11 грудня 2003 р.
проведення митними органами перевірки преференційних
сертифікатів при ввезенні товарів на митну територію
України на умовах угод про вільну торгівлю
1. Цей Порядок розроблено з метою впорядкування порядку
проведення регіональними митницями, митницями прямого
підпорядкування, митницями (далі - митний орган) перевірки
достовірності преференційних сертифікатів при ввезенні товарів на
митну територію України на умовах угод про вільну торгівлю,
укладених Україною (далі - угода).
2. У Порядку під преференційним сертифікатом розуміється
документ, який подається митному органу для підтвердження країни
походження товару відповідно до вимог угоди (далі - сертифікат).
3. Сертифікат видається і засвідчується уповноваженим органом
країни експорту (далі - уповноважений орган).
4. Перелік уповноважених органів, а також зразки відбитків їх
печаток та зразки підписів осіб, уповноважених засвідчувати
сертифікати, доводяться до митного органу Держмитслужбою України.
5. У разі коли в сертифікаті та в інших документах, що
подаються митному органу для здійснення митного контролю та
митного оформлення, є розбіжності у відомостях про країну
походження товару або митним органом встановлено інші відомості
про країну походження товару, ніж ті, що зазначені в сертифікаті,
прийняття рішення митним органом щодо достовірності сертифіката
про походження товару та правильності визначення країни походження
можливе тільки за умови надання митному органу відомостей, що
містяться в товарних накладних, пакувальних листах,
відвантажувальних специфікаціях, сертифікатах (відповідності,
якості, фітосанітарних, ветеринарних, тощо) митній декларації
країни експорту, якими супроводжується товар, а також у паспортах,
технічній документації, висновках-експертизах митних та інших
уповноважених органів, інших матеріалах, що можуть бути
використані для підтвердження відомостей про країну походження
товару. Якщо сертифікат видано в одній з країн СНД, то митний орган
України відповідно до угод про вільну торгівлю, укладених
Україною, має право запитувати вповноважений орган, що видав
сертифікат, про додаткову інформацію про сертифікат чи товар, на
який видано цей сертифікат. У разі видачі сертифіката в одній з країн Балтії або в
Македонії митний орган України відповідно до угод про вільну
торгівлю, укладених Україною, подає до Держмитслужби України
обґрунтоване звернення разом з копією сертифіката про надання
додаткової інформації про сертифікат чи товар, на який видано цей
сертифікат.
6. Сертифікат визнається недійсним у таких випадках: а) унесення неправдивих відомостей чи окремих змін, що
перекручують зміст інформації про факти, які засвідчуються
сертифікатом; б) підроблення у сертифікаті печаток, підписів, зразки яких
доведено до митних органів Держмитслужбою України; в) завершення терміну його дії; г) заповнення його з порушенням вимог, установлених угодою.
7. Якщо є достатні підстави вважати, що мають місце порушення
законодавства України чи міжнародного договору, укладеного в
установленому законом порядку, в частині визначення походження
товару, митний контроль може продовжуватись незалежно від
закінчення операцій митного контролю та митного оформлення товарів
на підставі письмового розпорядження керівника митного органу або
особи, яка його заміщує. Рішення митного органу щодо достовірності сертифіката може
бути переглянуте ним або митним органом вищого рівня тільки у
разі, якщо рішення прийняте на основі недостовірної інформації.
8. У разі встановлення митним органом факту підробки
(фальсифікації) сертифіката за наявності додаткових відповідних
підстав заводиться справа про порушення митних правил згідно з
вимогами чинного законодавства.
Начальник Управління
тарифного регулювання О.І.Пашинний
