МІНІСТЕРСТВО ТРАНСПОРТУ УКРАЇНИ
Н А К А З
14.10.2003 N 793
Зареєстровано в Міністерствіюстиції України
7 листопада 2003 р.
за N 1023/8344
{ Наказ втратив чинність на підставі НаказуМіністерства транспорту та зв'язку
N 96 ( z0360-06 ) від 02.02.2006 }
Про затвердженняПравил повітряних перевезень вантажів
На виконання Програми інтеграції України до Європейського
Союзу ( n0001100-00 ), затвердженої Указом Президента України від
14 вересня 2000 року N 1072/2000 ( 1072/2000 ), відповідно до
статті 62 Повітряного кодексу України ( 3167-12 ) Н А К А З У Ю:
1. Затвердити Правила повітряних перевезень вантажів, що
додаються, та ввести їх у дію через тридцять днів після державної
реєстрації в Міністерстві юстиції України.
2. Державному департаменту авіаційного транспорту
(Максимов В.О.):
2.1. У встановленому порядку подати цей наказ на державну
реєстрацію до Міністерства юстиції України.
2.2. Довести вимоги зазначених Правил до відома підприємств,
організацій та установ, що задіяні в повітряних перевезеннях
вантажів.
2.3. Забезпечити до кінця 2003 року розробку Інструкції з
організації перевезень вантажів повітряним транспортом.
3. Підприємствам, організаціям та установам, що задіяні в
повітряних перевезеннях вантажів:
3.1. Узяти зазначені Правила до керівництва та протягом
тридцяти днів з дати реєстрації цього наказу в Міністерстві
юстиції України привести свої нормативні документи у відповідність
до них.
3.2. До введення в дію Інструкції з організації перевезень
вантажів повітряним транспортом застосовувати правила щодо
організації перевезень вантажів повітряним транспортом,
установлені Міжнародною асоціацією повітряного транспорту
("Principles of Cargo Handling", ІАТА).
4. Після введення в дію зазначених Правил уважати такими, що
не застосовуються на території України, "Правила международных
воздушных перевозок пассажиров, багажа и грузов", затверджені
наказом Міністерства цивільної авіації СРСР від 03.01.86 N 1/И
( v0001400-86 ).
5. Контроль за виконанням цього наказу покласти на першого
заступника Міністра транспорту України Корнієнка В.В.
Міністр Г.Кірпа
ПОГОДЖЕНО:
Заступник Голови
Державного комітету України
з питань технічного регулювання
та споживчої політики В.Задирайко
СЗАТ "Авіакомпанія "Міжнародні
авіалінії України"
ЗАТ "Авіакомпанія
"АероСвіт"
ЗАТ КАПС "Кий-Авіа"
ЗАТВЕРДЖЕНОНаказ Міністерства
транспорту України
14.10.2003 N 793
Зареєстровано в Міністерствіюстиції України
7 листопада 2003 р.
повітряних перевезень вантажів
Стаття 1. Відповідність Правил
1.1. Ці Правила підготовлені на виконання Програми інтеграції
України до Європейського Союзу ( n0001100-00 ), затвердженої
Указом Президента України від 14 вересня 2000 року N 1072/2000
( 1072/2000 ), відповідно до статті 62 Повітряного кодексу України
( 3167-12 ), Закону України "Про захист прав споживачів"
( 1023-12 ), пункту 4 Положення про Міністерство транспорту
України, затвердженого Указом Президента України від 11.05.2000
N 678/2000 ( 678/2000 ), та пункту 3 Положення про Державний
департамент авіаційного транспорту, затвердженого постановою
Кабінету Міністрів України від 29.03.2000 N 573 ( 573-2000-п ).
1.2. Ці Правила розроблені з урахуванням положень Варшавської
конвенції ( 995_181 ) та умов договору перевезення вантажів,
установлених Міжнародною асоціацією повітряного транспорту ("Air
Waybill - conditions of contract", ІАТА, Resolution 600b).
Стаття 2. Мета
Мета цих Правил - установити загальні умови перевезення
вантажів повітряним транспортом, за яких забезпечується належний
рівень безпеки польотів та якості перевезень.
Стаття 3. Терміни і визначення,що застосовуються у цих Правилах
Авіаційна вантажна накладна (або транспортна накладна) -
документ, оформлений вантажовідправником чи від імені
вантажовідправника, у тому числі його електронна копія (у разі
застосування), який є свідченням укладання договору перевезення і
прийняття вантажу до перевезення на умовах, визначених у ньому
(далі - авіавантажна накладна). Авіавантажна накладна еквівалентна
повідомленню про відправлення і може використовуватися при
перевезенні, як визначено в цих Правилах. Якщо цими Правилами не
передбачено інше, під терміном "авіаційна вантажна накладна"
розуміється також квитанція на отримання вантажу. Агент - особа, уповноважена перевізником чи
вантажовідправником (вантажоодержувачем) виконувати окремі
операції, пов'язані з перевезенням вантажу. Бронювання (або резервування) - попереднє замовлення ємності
(об'єму й тоннажу) на повітряному судні на визначений рейс і дату
для перевезення вантажу. Вантаж (або товари) - майно, що транспортується чи підлягає
транспортуванню повітряним, наземним, морським (річковим)
транспортом або щодо якого відбуваються операції, передбачені цими
Правилами, крім поштових відправлень та іншого реквізиту, що
перевозяться згідно з міжнародною поштовою угодою, і багажу, що
перевозиться згідно з багажною квитанцією. Вантажовідправник - довіритель або інша особа, що діє від
імені довірителя і яка зазначена в авіавантажній накладній як
вантажовідправник. Вантажоодержувач - особа, що зазначена в авіавантажній
накладній як вантажоодержувач. Варшавська конвенція - у залежності від того, який з
наведених нижче документів застосовується щодо договору
перевезення, означатиме: Конвенцію з уніфікації деяких правил, що стосуються
міжнародних повітряних перевезень ( 995_181 ), підписану у Варшаві
29.10.29, із змінами, унесеними Гаазьким Протоколом ( 995_562 ),
підписаним у Гаазі 28.09.55; Додаткову конвенцію до Варшавської конвенції з уніфікації
деяких правил, пов'язаних із міжнародними повітряними
перевезеннями, що виконуються неперевізником, який уклав договір
( 995_130 ), підписану у Гвадалахарі 18.09.61 (застосовується при
перевезеннях, які передбачені статтею 17 цих Правил). Визначені категорії вантажів - вантажі, перевезення яких з
огляду на характер повинно здійснюватися за спеціальними умовами.
Визначені категорії вантажів включають швидкопсувні, вологі,
коштовні, важкі, великогабаритні, довгомірні, небезпечні вантажі;
живих тварин; автомобільні і транспортні засоби; вантажі, що
сильно тхнуть; товари військового та подвійного призначення;
витвори мистецтва і музейні експонати; несупроводжуваний багаж;
людські останки; невеликі пакети тощо. Відправлення (експедирування) - будь-яка послуга, яку надає
перевізник, інша, ніж перевезення, включаючи логістику щодо
вантажів, а також брокерські, страхові, митні, фінансові послуги
тощо. Дні - календарні дні, включаючи усі сім днів тижня, святкові,
вихідні та неробочі дні за умови, що при наданні повідомлення день
відправлення повідомлення не враховується і що при визначенні
тривалості чинності день, у який видано авіавантажну накладну або
у який розпочалося перевезення, не враховується. Довіритель (або власник вантажу) - сторона, що уклала договір
з перевізником щодо перевезення вантажу. Договір змішаного перевезення - договір, згідно з яким
оператор змішаного перевезення за умови оплати платежів за
транспортування зобов'язується здійснити або забезпечити
здійснення змішаного перевезення вантажу. Женевська конвенція - Конвенція про міжнародні змішані
перевезення ( 995_189 ), що підписана в Женеві 24.05.80. Застосовані закони (або імперативна норма національного
права) - закони, постанови та розпорядження, а також інші
нормативно-правові акти, які регулюють здійснення перевезень
вантажів будь-якої країни, з території, на територію та через
територію якої здійснюються перевезення вантажів, і положення яких
повинні застосовуватися як договірні умови, навіть якщо їх
застосування завдасть шкоди вантажовідправнику. Збори - сума, що додається до тарифу і сплачується за послуги
при транспортуванні вантажу і яка визначається згідно з умовами
перевезення або обслуговування при такому перевезенні. Змішане перевезення - перевезення вантажу не менше ніж двома
видами транспорту, що здійснюється згідно з договором змішаного
перевезення з місця, де вантаж передається під контроль оператора
змішаного перевезення, до визначеного місця доставки. Операції
щодо вивозу чи доставки вантажів, які здійснюються згідно з
договором перевезення лише одним видом транспорту, як визначено в
такому договорі, не вважаються змішаним перевезенням. Код перевізника - два знаки, які ідентифікують відповідного
перевізника. Комерційні угоди - будь-які угоди між перевізниками (крім
агентської угоди, договору змішаного перевезення), що стосуються
надання їхніх спільних послуг, пов'язаних з повітряними
перевезеннями вантажів. Конвенція CMR - Конвенція про контракт міжнародного
дорожнього перевезення вантажів ( 995_234 ), що підписана в Женеві
19.05.56. Конвенція COTIF-CIV - Конвенція відносно міжнародних
залізничних перевезень ( 994_291 ), що підписана в Берні 09.05.80,
з доповненнями та змінами відповідно до Протоколу від 20.12.90. Митний брокер - особа, яка уповноважена вантажоодержувачем на
виконання операцій з митного оформлення вантажу. Надзвичайні умови - умови, за яких перевезення вантажів не
підпадають під звичайні операції і процедури експлуатації
цивільних повітряних суден, у тому числі умови, при яких
здійснюються перевезення миротворчого контингенту, перевезення для
ліквідації наслідків стихійного лиха чи аварії тощо. Обслуговування до кінцевого міського пункту (Road Feeder
Services) - частина повітряного перевезення вантажу, що
здійснюється наземним транспортом у межах митної території однієї
країни і розглядається як перевезення, що здійснюється у період
часу повітряного перевезення. Оператор змішаного перевезення - особа, яка від власного
імені або через іншу особу, що має повноваження від такої особи,
укладає договір змішаного перевезення як сторона договору, бере на
себе зобов'язання за виконання договору і яка не є агентом
вантажовідправника чи перевізника, що беруть участь в операціях
щодо змішаного перевезення. Перевізник (або авіакомпанія) - особа, що має постійне місце
діяльності в Україні (й Україна забезпечує і підтримує нормативний
контроль за діяльністю цієї особи) і яка є стороною договору щодо
перевезення, а також усі інші особи, що беруть участь у
перевезенні згідно з авіавантажною накладною та беруть на себе
зобов'язання виконати перевезення. З метою звільнення та обмеження
відповідальності, передбаченої або згаданої у цих Правилах чи у
будь-якому іншому документі, термін "перевізник" включає агентів,
службовців, представників і підрядників перевізника, якщо
Правилами не передбачене інше. Підтверджене бронювання - виділення перевізником ємності
(об'єму й тоннажу) на повітряному судні на визначений рейс і дату
для перевезення вантажу і закріплення її за особою, що запитувала
бронювання. Повітряне перевезення - транспортування товарів повітряним
транспортом, включаючи період, коли товари перебувають під
контролем перевізника як повітряного перевізника. Попередня домовленість - будь-яка спеціальна домовленість між
вантажовідправником і перевізником, зроблена заздалегідь до
відправлення вантажу. Послуги - усі дії, вчинені перевізником або від імені
перевізника індивідуально чи в комбінації, включаючи повітряне
перевезення, відправлення (експедирування), фізичний розподіл,
транспортування наземним, морським (річковим) транспортом,
обслуговування до кінцевого міського пункту. Правила перевізника - правила, інструкції і технології,
установлені перевізником, які застосовуються при перевезеннях
вантажів, у тому числі правила повітряних перевезень вантажів,
правила застосування тарифів і зборів, стандарти з обробки
вантажів, правила експедирування вантажів. Правила Hague-Visby - Конвенція про уніфікацію деяких правил
в коносаменті ( 995_221 ), що підписана в Брюсселі 25.08.24, зі
змінами відповідно до Брюссельського протоколу від 23.02.68. Пункт відправлення - аеропорт, зазначений в авіавантажній
накладній, з якого починається перевезення вантажу. Пункт призначення - аеропорт, зазначений в авіавантажній
накладній, у якому закінчується перевезення вантажу. Спеціальні умови - умови перевезення вантажів, які виникають
унаслідок характеру вантажів або невідповідності положень цих
Правил правилам іншої країни, або якщо правилами іншої країни
встановлений більш низький рівень щодо умов перевезень, ніж той,
що встановлений цими Правилами, або якщо інша країна вимагає
дотримання її правил і при цьому виникає загроза виконання
договору перевезення. Стягнуті збори - збори, зазначені в авіавантажній накладній,
які повинні бути сплачені вантажоодержувачем. Тариф - сума, установлена перевізником за перевезення одиниці
ваги (об'єму) вантажу. Тарифні нормативи - установлені й опубліковані перевізником
тарифи та правила їх застосування. Транспортування (або перевезення) - окрема послуга або
будь-яка комбінація послуг, що надаються перевізником (або від
його імені). Якщо інше не встановлено в цих Правилах, під терміном
"транспортування" слід розуміти перевезення вантажів, що
здійснюється відповідно до договору перевезення, при якому згідно
з визначенням сторін пункт відправлення і пункт призначення
незалежно від того, була чи ні зупинка в перевезенні або
перевантаження, розміщені або на території двох різних країн, або
на території однієї країни, якщо узгоджена зупинка передбачена на
території іншої країни, а також перевезення вантажів між двома
пунктами, які розміщені на території України. Транспортування морським (річковим) транспортом -
транспортування товарів морським чи річковим транспортом,
включаючи період, коли товари перебувають на судні під контролем
перевізника як перевізника морським (річковим) транспортом. Транспортування наземним транспортом - транспортування
товарів автомобільним чи залізничним транспортом, включаючи
період, коли товари перебувають на транспортному засобі під
контролем перевізника як перевізника наземним транспортом. Фізичний розподіл - будь-яка операція щодо обробки вантажів,
яка здійснюється протягом часу, коли товари перебувають під
контролем перевізника як повітряного перевізника, включаючи
завантаження, розвантаження, наземну обробку, упакування, відбір,
зберігання, збирання, відкриття вантажних відсіків, консолідування
і деконсолідування, удосконалення контролю зберігання, обробку
замовлень, оформлення рахунків, обмін інформацією, менеджмент щодо
товарів чи будь-які операції, інші, ніж повітряні перевезення,
транспортування наземним чи морським (річковим) транспортом,
обслуговування до кінцевого міського пункту. Форс-мажорні обставини - незвичайні і непередбачувані
обставини поза контролем перевізника та вантажовідправника
(вантажоодержувача), наслідків яких не можна було уникнути навіть
при докладанні найбільших зусиль. Чартерне перевезення - перевезення "фактичним перевізником",
який згідно з повноваженнями, одержаними від "перевізника за
договором" (фрахтувальника або оператора рейсу), виконує частину
або все перевезення згідно з договором чартеру. BSR - банківський курс продажу валюти.
Стаття 4. Сфера застосування
4.1. Застосування міжнародних норм Якщо будь-яке положення цих Правил суперечить положенням
міжнародного договору, який є частиною законодавства будь-якої
країни, на територію, з території або через територію якої
здійснюється перевезення, або імперативній нормі національного
права такої країни, що загрожує виконанню договору перевезення, то
таке положення цих Правил не застосовується. Незастосування такого
положення не впливає на чинність будь-якого іншого положення цих
Правил.
4.2. Загальні положення 4.2.1. Ці Правила застосовуються щодо всіх комерційних
операцій з транспортування вантажу (у тому числі до міжнародних та
внутрішніх повітряних перевезень), що здійснюються перевізником,
включаючи обслуговування, що належить до цих перевезень, і якщо
перевізником не буде встановлено інше, - щодо безкоштовних
операцій. Якщо є підстави для розумного сумніву щодо умов
транспортування, перевізник має право на власний розсуд визначати,
які положення цих Правил слід застосовувати. 4.2.2. З урахуванням пункту 4.1 цієї статті ці Правила
повинні розглядатися іноземними авіаперевізниками як імперативна
норма національного права і обов'язково поширюватися на іноземних
перевізників, які здійснюють продаж вантажних перевезень на
території України, у частині інформування довірителя у розмірі,
установленому в статті 23 цих Правил. 4.2.3. Якщо перевезення вантажу включає операції з
повітряного перевезення чи фізичного розподілу, то таке
перевезення регулюється цими Правилами та Інструкцією з
організації перевезень вантажів повітряним транспортом. 4.2.4. Усі операції з транспортування вантажів, що зазначені
в пункті 4.2.1 цієї статті, є об'єктом правил перевізника, а також
тарифних нормативів перевізника, чинних на дату видачі
авіавантажної накладної, а якщо таку дату неможливо визначити -
на дату початку транспортування. При транспортуванні вантажів
застосовуються правила, тарифи і збори, що діють на дату
оформлення авіавантажної накладної з початкового пункту,
зазначеного в авіавантажній накладній. 4.2.5. Ці Правила та правила перевізника, а також тарифні
нормативи перевізника з унесеними в них змінами не можуть бути
застосовані до договору перевезення вантажу без повідомлення про
це вантажовідправника після дати видачі авіавантажної накладної,
крім випадків, коли це може вимагатися згідно із застосованими
законами. 4.2.6. Перевезення поштових відправлень здійснюється згідно з
правилами, що застосовуються до відносин між перевізником і
відповідною поштовою адміністрацією. 4.2.7. Перевезення вантажів, щодо яких забезпечити
відповідність цим Правилам та іншим установленим правилам
практично неможливо, а також перевезення визначених категорій
вантажів (крім небезпечних вантажів) перевізник має право
здійснювати тільки за спеціальних умов, передбачених пунктом 4.3
цієї статті. 4.2.8. Перевезення небезпечних вантажів перевізник має право
здійснювати тільки за спеціальних умов, установлених "Техническими
инструкциями по безопасной перевозке опасных грузов по воздуху",
ІКАО, Doc 9284/905. Перевезення небезпечних вантажів, стосовно
яких забезпечити відповідність "Техническим инструкциям по
безопасной перевозке опасных грузов по воздуху" практично
неможливо, перевізник має право здійснювати тільки за спеціальних
умов, передбачених пунктом 4.3.1 цієї статті. При цьому загальний
рівень якості та безпеки при таких операціях має бути щонайменше
еквівалентний рівню, що забезпечувався б при виконанні всіх вимог,
установлених "Техническими инструкциями по безопасной перевозке
опасных грузов по воздуху". 4.2.9. Правила не застосовуються при перевезенні вантажів, що
здійснюються за надзвичайних умов, які не підпадають під звичайні
операції і процедури експлуатації цивільних повітряних суден.
4.3. Спеціальні умови перевезення 4.3.1. Якщо перевізником доведено, а відповідним державним
органом визнано, що встановлені умови перевезення вантажів
практично неможливо виконати і що встановлені умови перевезення
вантажів можуть бути забезпечені за рахунок застосування
альтернативних засобів, то такий орган може затвердити одиничну
операцію або заплановану серію кількох операцій з транспортування
вантажів за спеціальних умов. Загальний рівень якості та безпеки
при таких операціях має бути щонайменше еквівалентний рівню, що
забезпечувався б при виконанні всіх установлених вимог. Якщо
операції з перевезення вантажів включають міжнародні повітряні
перевезення, має бути багатостороннє затвердження спеціальних
умов. 4.3.2. Правила перевізника щодо застосування спеціальних
тарифів є спеціальними умовами перевезення. Такі правила не
потребують обов'язкового затвердження з боку відповідного
державного органу.
Стаття 5. Забезпечення якостіперевезень вантажів
5.1. Ці Правила, Інструкція з організації перевезень вантажів
повітряним транспортом і правила перевізника повинні складати
програму забезпечення якості при перевезенні вантажів.
5.2. Нові правила, стандарти, норми, технічні умови,
технології, інструкції, керівництва мають відповідати програмі
забезпечення якості.
Стаття 6. Авіавантажна накладна
6.1. Договір перевезення 6.1.1. При перевезенні вантажу видається авіавантажна
накладна. Замість авіавантажної накладної можуть застосовуватися
інші засоби, що забезпечують збереження інформації щодо його
транспортування в електронному вигляді. При застосуванні таких
засобів перевізник має право видати вантажовідправнику документ,
що замінює авіавантажну накладну. 6.1.2. Авіавантажна накладна (до доказу протилежного) є
презумпцією існування договору перевезення вантажу між
перевізником і вантажовідправником, які зазначені в цьому
документі, і прийняття вантажу до перевезення на умовах,
визначених у цьому документі. 6.1.3. Будь-які дані в авіавантажній накладній щодо ваги,
розмірів та упакування вантажу, а також кількості місць (до доказу
протилежного) є свідченням повідомлених даних. Дані щодо
кількості, об'єму та стану вантажу не слугуватимуть доказом проти
перевізника, за винятком випадків, коли такі дані стосуються
фактичного стану вантажу і перевізником здійснена перевірка цих
даних в присутності вантажовідправника, про що зроблена відмітка в
авіавантажній накладній. 6.1.4. Умови договору перевезення, наведені в авіавантажній
накладній, не повинні суперечити цим Правилам. 6.1.5. Відсутність, неправильність чи втрата авіавантажної
накладної не впливають ні на існування, ні на дійсність договору
перевезення.
6.2. Оформлення авіавантажної накладної 6.2.1. Вантажовідправник повинен оформити чи мати оформлену
від свого імені авіавантажну накладну у формі, кількості копій і
способом, установлені перевізником, та надати таку авіавантажну
накладну перевізнику разом з вантажем не пізніше ніж у час,
визначений перевізником (його агентом). 6.2.2. Якщо дані щодо тарифів і зборів не були визначені,
перевізник повинен указати в авіавантажній накладній суму, що
підлягає оплаті вантажовідправником за транспортування вантажу. 6.2.3. При транспортуванні декількох місць вантажу, якщо
товари неможливо транспортувати на одному повітряному судні (на
одному транспортному засобі) або якщо транспортування товарів за
однією авіавантажною накладною забороняється застосовуваними
законами чи правилами перевізника, перевізник має право вимагати
від вантажовідправника оформлення авіавантажних накладних окремо
на кожне місце вантажу. 6.2.4. Перевізник за заявою вантажовідправника може оформити
авіавантажну накладну і стягнути за це з вантажовідправника
відповідну плату. При цьому перевізник діє за згодою і від імені
вантажовідправника. Якщо вантажовідправником надана авіавантажна
накладна (або інша інформація та інструкції щодо товарів), яка
неправильно заповнена, не містить усіх необхідних даних та
інструкції щодо вантажу або містить будь-яку помилку, перевізник
має право, але не зобов'язаний, зробити в авіавантажній накладній
необхідні правки або оформити нову авіавантажну накладну. При
цьому перевізник діє від імені вантажовідправника, не беручи на
себе ніяких зобов'язань щодо таких дій. 6.2.5. Перевізник має право не приймати до перевезення
вантаж, якщо авіавантажна накладна має виправлення, зроблені
неперевізником (його агентом), підтерті чи нерозбірливі записи.
6.3. Стан вантажу Якщо стан вантажу чи його упакування незадовільний чи вантаж
чи упакування ушкоджені зовні, то вантажовідправник повинен
вказати в авіавантажній накладній фактичний стан вантажу. Якщо
вантажовідправник не в змозі це зробити або якщо вказані дані
нечіткі, перевізник має право включити в авіавантажну накладну
дані про фактичний стан вантажу, його особливі властивості або
уточнити дані, раніше включені в авіавантажну накладну. При цьому
вважається (до доказу протилежного), що перевізник діє від імені
вантажовідправника.
6.4. Характер вантажу Перевізник має право вимагати від вантажовідправника надати
документ щодо характеру вантажу, якщо це вимагається відповідними
застосованими законами.
6.5. Відповідальність вантажовідправника 6.5.1. Вантажовідправник відповідає перед перевізником
(іншими особами) за правильність, точність і повноту даних та
інструкцій щодо вантажу, включених ним (або від його імені) в
авіавантажну накладну або наданих перевізнику для включення в
авіавантажну накладну. 6.5.2. Вантажовідправник відповідає перед перевізником за
будь-яку шкоду, заподіяну йому або іншій особі через
неправильність, неточність чи неповноту даних та інструкцій щодо
вантажу, включених ним (або від його імені) в авіавантажну
накладну або наданих перевізнику щодо вантажу, і зобов'язаний
відшкодувати завдані збитки. 6.5.3. Незважаючи на пункт 6.5.2 цієї статті, перевізник
відповідає перед вантажовідправником за будь-яку шкоду, заподіяну
вантажовідправнику або іншій особі через неправильність,
неточність чи неповноту даних та інструкцій, включених
перевізником (від його імені) в авіавантажну накладну щодо
вантажу, і зобов'язаний відшкодувати завдані збитки.
6.6. Абревіатури Назва перевізника, крім його повного найменування, може також
наводитися в авіавантажній накладній у вигляді коду перевізника.
Стаття 7. Тарифи і збори
7.1. Тарифи і збори, що застосовуються 7.1.1. Тарифи і збори за транспортування вантажу, застосовані
перевізником, повинні бути опубліковані перевізником або від його
імені (або якщо не опубліковані, то розраховані згідно з тарифними
нормативами перевізника) і дійсні на день видачі авіавантажної
накладної. Якщо тарифи чи збори не відповідають опублікованим
рівням, то різниця між опублікованим рівнем і застосованим тарифом
чи збором повинна бути повернута вантажовідправнику
(вантажоодержувачу) або стягнута з вантажовідправника
(вантажоодержувача). 7.1.2. Якщо інше не встановлене перевізником, опубліковані
тарифи і збори включають повітряне перевезення вантажу між
визначеними перевізником аеропортами чи між аеропортом та іншим
пунктом посадки або пунктом, який міститься біля пункту посадки.
До таких опублікованих тарифів і зборів не входять: 1) оплата за навантаження, доставку і міське термінальне
обслуговування до/від аеропорту, якщо ці послуги не надаються
перевізником; 2) оплата за зберігання і складські послуги, а також надання
засобів обслуговування; 3) оплата за послуги зі страхування; 4) здійснення авансових платежів; 5) оплата за митне оформлення товарів; 6) збори (у тому числі митні збори), податки, а також штрафи,
накладені чи стягнуті відповідними державними органами чи
адміністрацією аеропорту (визначені в пункті 7.1.5 цієї статті); 7) витрати, зазнані перевізником для відновлення ушкодженого
упакування; 8) оплата за перевезення у зворотному напрямку з пункту
призначення до пункту відправлення чи до іншого пункту, ніж пункт
призначення, якщо таке перевезення не здійснюється за рішенням
перевізника. 7.1.3. Опубліковані перевізником тарифи і збори мають
пріоритет щодо комбінації проміжних тарифів і зборів, які
застосовуються між тими самими пунктами за тим самим маршрутом. 7.1.4. Якщо два чи більше зборів відповідають одному й тому
самому товару, у тій самій формі відправки, за тим самим
маршрутом, то застосовується найнижчий із зазначених зборів: 1) збір, розрахований до кількості товару, який має бути
відправлений за тарифом, що застосовується до такої кількості; 2) збір, розрахований до більшої кількості товару, який має
бути відправлений за нижчим тарифом, що застосовується до такої
більшої кількості; 3) збір, що застосовується до партій вантажів. 7.1.5. Усі податки, мита й збори, що накладаються при
перевезенні вантажу державними органами чи адміністрацією
аеропорту будь-якої країни, на території, з території або через
територію якої здійснюється перевезення, не включаються до
опублікованих тарифів і зборів та підлягають оплаті
вантажовідправником чи вантажоодержувачем. Перевізник може (але не
зобов'язаний) оплачувати такі податки, мито й збори.
Вантажовідправник і вантажоодержувач солідарно відповідають перед
перевізником за відшкодування йому цих витрат.
7.2. Оплата тарифів і зборів 7.2.1. Відповідно до правил обміну валюти, що застосовуються
перевізником, оплата тарифів і зборів може бути зроблена в іншій
валюті, ніж та, у якій опубліковані ці тарифи і збори. Курс обміну
розраховується таким чином: 1) у разі попередньої оплати тарифів і зборів за перевезення
(тобто оплати тарифів і зборів вантажовідправником під час його
прийняття перевізником вантажу до перевезення) застосовується
банківський курс обміну валюти (BSR), який використовує перевізник
у день видачі авіавантажної накладної; 2) у разі оплати за перевезення при доставці вантажу (тобто
оплати тарифів і зборів вантажоодержувачем під час доставки
вантажу) застосовується банківський курс обміну валюти, дійсний на
день, коли повідомлення про прибуття вантажу було надіслано
вантажоодержувачу, або на день оплати таких тарифів і зборів. 7.2.2. Усі суми, збори, податки й авансові платежі, сплачені
перевізником, і будь-які інші суми, що підлягають сплаті
перевізником, уважаються застосовними до договору перевезення,
незалежно від того, чи вантаж вважається втраченим, ушкодженим або
таким, що не може бути доставлений у пункт призначення, зазначений
в авіавантажній накладній. Ніякі претензії, позови та вимоги щодо
компенсації у разі втрати чи ушкодження вантажу не повинні
розглядатися перевізником, доки всі застосовані суми, збори,
податки й авансові платежі щодо його транспортування не будуть
оплачені, за винятком випадків, коли яка-небудь частина товару не
доставлена. Претензії, позови та вимоги щодо недоставленого
вантажу повинні розглядатися перевізником, навіть якщо не оплачені
всі суми, збори, податки й авансові платежі, витрати з його
транспортування. Суми за транспортування частини вантажу не можуть
відніматися від загальної суми, що підлягає сплаті за
транспортування усього вантажу. 7.2.3. Якщо розмір витрат чи виплат щодо транспортування
вантажу не може бути визначений під час передачі вантажу для
транспортування, перевізник має право вимагати, щоб
вантажовідправник уніс перевізнику суму, визначену ним як
достатню, щоб покрити такі витрати і виплати. Остаточний
перерахунок між перевізником і вантажовідправником у зв'язку з
таким депозитом має бути зроблений після виконання договору
перевезення вантажу і визначення точної суми таких витрат і
виплат. 7.2.4. Крім тих випадків, коли перевізник погоджується
продовжити надання кредиту, усі застосовані до договору
перевезення суми підлягають оплаті способом, прийнятним для
перевізника під час прийняття вантажу до перевезення. 7.2.5. Вантажовідправник повинен гарантувати перевізнику
оплату всіх неоплачених виплат і авансових платежів, які зроблені
або які повинен зробити перевізник, і всіх витрат, виплат,
штрафів, втрат часу, збитків та інших сум, що зазнав перевізник у
зв'язку з: 1) включенням до вантажу виробів, перевезення яких заборонене
згідно із застосовними законами; 2) неправильним чи недостатнім маркуванням, нумерацією,
адресацією, упакуванням товарів чи описом вантажу; 3) відсутністю, затримкою чи нечіткістю будь-якого дозволу на
експорт чи імпорт, чи будь-якого необхідного свідоцтва або
документа, який вимагається відповідними державними органами; 4) неправильною митною оцінкою; 5) неправильною заявою щодо ваги чи об'єму товарів, що
підлягають транспортуванню. При здійсненні постачання або при виконанні будь-яких інших
зобов'язань перевізником, що є результатом договору перевезення
вантажу, вантажоодержувач зобов'язаний сплатити всі неоплачені
авансові платежі і виплати, які зробив перевізник, і всі витрати,
виплати, штрафи, втрати часу, збитки й інші суми, яких зазнав
перевізник, крім заздалегідь оплачених зборів, але таке
зобов'язання не звільняє від зобов'язань вантажовідправника щодо
надання перевізнику гарантій оплати зазначених сум. Перевізник має
право розпоряджатися заставою щодо кожної з попередніх операцій з
транспортування вантажу і в разі несплати належних йому платежів
має право реалізувати товар для погашення своїх витрат за умови,
що, перед тим як продавати, перевізник відправить усі зауваження
та повідомлення про це вантажовідправнику (вантажоодержувачу) за
адресою, зазначеною в авіавантажній накладній. Ніякий такий продаж
не звільняє перевізника від зобов'язань за договором перевезення
вантажу, а також від відповідальності вантажовідправника
(вантажоодержувача) щодо сплати будь-яких відповідних сум, за які
вони відповідатимуть усі разом чи кожний окремо відповідно до вини
кожного з них. Ніяке таке право розпоряджатися заставою чи
здійснювати продаж не повинно бути використане перевізником після
постачання товару чи передачі його під відповідальність
вантажоодержувачу. 7.2.6. Якщо вага брутто вантажу, його розміри, кількість чи
оголошена цінність вантажу при транспортуванні перевищать вагу
брутто, розміри, кількість чи оголошену цінність вантажу,
відповідно до яких була попередньо розрахована вартість
перевезення, перевізник має право вимагати оплати
вантажовідправником чи вантажоодержувачем таких змін у вартості. 7.2.7. Зміни у вартості попередньо сплаченого перевезення
вантажу можуть бути застосовані до договору перевезення за умови,
що запит з цього приводу зроблений у письмовій формі до постачання
вантажу вантажоодержувачу (його агенту).
7.3. Округлення величин 7.3.1. Якщо при розрахунку тарифу (збору) його величина має
дробову частину, то округлення такої величини здійснюється до
найближчої цілої величини згідно з правилами перевізника. 7.3.2. Геометричні виміри розраховуватимуться з урахуванням
найбільших вимірів за висотою, шириною і довжиною, а якщо упаковки
товарів зв'язані між собою, - найбільших вимірів зв'язаного
упакування. При округленні геометричних вимірів величина дробової
частини: буде знижена до цілого сантиметра (дюйма), якщо величина
дробової частини менша, ніж половина одного сантиметра (дюйма); буде збільшена до цілого сантиметра (дюйма), якщо величина
дробової частини більша, ніж половина одного сантиметра (дюйма). 7.3.3. Округлення дробової частини, меншої, ніж половина
одного кілограма, здійснюється до половини кілограма, округлення
половини кілограма або дробової частини, більшої, ніж половина
одного кілограма, здійснюється до цілого кілограма більшої ваги. 7.3.4. Округлення дробової частини фунта здійснюється до
цілого фунта більшої ваги.
7.4. Розрахунок тарифів і зборів 7.4.1. Тарифи і збори за транспортування вантажу повинні
розраховуватися в аеропорту відправлення, виходячи з більшої
величини ваги чи об'єму, таким чином: 1) якщо застосовані тарифи і збори опубліковані за фунт ваги,
то вони повинні розраховуватися, виходячи з ваги брутто вантажу з
урахуванням того, що тарифи і збори за транспортування вантажу,
геометричні виміри якого перевищують 6 000 кубічних сантиметрів на
один кілограм, повинні розраховуватися, виходячи з одного
кілограма на кожні 6 000 кубічних сантиметрів; 2) якщо застосовані тарифи і збори опубліковані за фунт ваги,
то вони повинні розраховуватися, виходячи з ваги брутто вантажу з
урахуванням того, що тарифи і збори за транспортування вантажу,
геометричні виміри якого перевищують 166 кубічних дюймів на один
фунт, повинні розраховуватися, виходячи з одного фунта на кожні
166 кубічних дюймів. 7.4.2. Вантажовідправник повинен оголосити цінність вантажу
незалежно від застосованих тарифів і зборів. Така декларація
цінності може бути будь-якою за умови, що NVD (неоголошена
цінність) може відповідати такій задекларованій цінності. Збір за транспортування вантажу з оголошеною цінністю
розраховується згідно з правилами перевізника. Цінність за
кілограм (фунт) вантажу визначається шляхом ділення оголошеної
цінності, заявленої вантажовідправником, на фактичну вагу брутто
вантажу.
7.5. Мінімальна плата Перевізник має право встановити мінімальну плату за
транспортування вантажу. Така мінімальна плата буде
застосовуватися, якщо збір, розрахований згідно зі застосованими
тарифами (зборами) і фактичною вагою (об'ємом) вантажу, менше
встановленої перевізником мінімальної плати.
7.6. Отримання сум від вантажоодержувача На вимогу вантажовідправника перевізник має право одержати
від вантажоодержувача в пункті призначення суму, зазначену в
авіавантажній накладній, як оплату за транспортування вантажу.
7.7. Відмовлення в перевезенні через несплату тарифів і
зборів Перевізник не зобов'язаний здійснювати перевезення вантажу і
має право відмовити в продовженні такого перевезення, якщо таке
перевезення не було оплачене відповідно до діючого тарифу та не
були оплачені збори й інші належні перевізнику платежі.
Стаття 8. Бронювання
8.1. Загальні положення 8.1.1. Вантажі до перевезення повинні прийматися перевізником
у залежності від наявності придатних транспортних засобів і
вільних вантажних ємностей. Для цього необхідно здійснювати
попереднє бронювання. Без попереднього бронювання вантаж до
перевезення може прийматися на визначених перевізником маршрутах і
за встановленої перевізником ваги (об'єму). 8.1.2. Підтверджене бронювання надає право на перевезення
вантажу тільки в той день і на тому рейсі, на якому здійснене
бронювання відповідної ємності, і між тими пунктами, що були
визначені при бронюванні між перевізником і вантажовідправником і
внесені в авіавантажну накладну. Бронювання вважається попереднім доти, доки перевізник не
видав вантажовідправнику належним чином оформлену авіавантажну
накладну. 8.1.3. Визначені категорії вантажів, а також вантажі,
визначені перевізником, не приймаються до перевезення без
підтвердженого бронювання за всім маршрутом перевезення. 8.1.4. Заява вантажовідправника на бронювання повинна
включати такі дані: найменування вантажу, кількість місць, загальну вагу і об'єм; розміри кожного місця; маршрут, рейс і дату відправлення; найменування і номер документа, що гарантує оплату
перевезення; особливі властивості вантажу, що вимагають спеціальних умов
транспортування чи запобіжних заходів при його транспортуванні і
зберіганні. 8.1.5. Якщо запитуваний вантажовідправником маршрут є
неприйнятним для перевізника, то перевізник має право вибрати
маршрут на власний розсуд. 8.1.6. Заява про бронювання вважається прийнятою перевізником
з моменту повідомлення про це особи (вантажовідправника чи
перевізника), яка зробила запит про бронювання. 8.1.7. Бронювання на визначений рейс недійсне і не буде
покладати на перевізника будь-яких зобов'язань, якщо: 1) вантажовідправник не сплатив за транспортування вантажу в
терміни, що встановлені перевізником; 2) вантажовідправнику не видана (з вини вантажовідправника)
належним чином оформлена авіавантажна накладна на перевезення
вантажу відповідним рейсом і у відповідних графах авіавантажної
накладної не зроблена відмітка про бронювання.
8.2. Час доставки вантажу до місця відправлення 8.2.1. Вантажовідправник зобов'язаний доставити вантаж в
аеропорт чи в інше місце відправлення не пізніше ніж у час,
визначений перевізником (його агентом) для виконання
адміністративних формальностей і відповідних процедур щодо
відправлення вантажу. 8.2.2. Якщо вантажовідправник не доставив вантаж до
встановленого строку чи доставив його з неправильно оформленими
документами, чи не підготував вантаж до відправлення згідно із
застосованими законами, то перевізник має право анулювати раніше
зроблене для цього вантажу бронювання. 8.2.3. Перевізник не несе відповідальності перед
вантажовідправником чи вантажоодержувачем за збитки, які є
наслідком несвоєчасної доставки вантажовідправником вантажу в
аеропорт або в інше місце відправлення, визначене перевізником.
Стаття 9. Прийняття товарів до транспортування
9.1. Межі оцінки 9.1.1. Будь-який товар з оголошеною цінністю понад 20 дол.
США (двадцять доларів США чи еквівалент в іншій валюті) за один
кілограм не приймається до транспортування без попередньої
домовленості. 9.1.2. Будь-який товар з оголошеною цінністю понад 1 000 000
дол. США (один мільйон доларів США чи еквівалент в іншій валюті)
приймається до транспортування лише на спеціальних умовах. 9.1.3. Оголошена цінність товару при транспортуванні не може
перевищувати оголошеної вартості для митних органів.
9.2. Упакування і маркування товарів 9.2.1. Вантажовідправник несе відповідальність за належне
упакування товарів, що приймаються до транспортування і які
можливо транспортувати за звичайних умов, не зашкоджуючи
пасажирам, іншим вантажам, повітряному судну (іншим транспортним
засобам, що беруть участь у транспортуванні), терміналам
аеропортів. Перевізник має право відмовитися прийняти товари до
перевезення, якщо вага брутто, розміри, кількість або оголошена
цінність не відповідають попередньо заявленим чи погодженим з
перевізником. Вантажовідправник і вантажоодержувач разом чи кожний
окремо, відповідно до вини кожного з них, повинні відшкодувати
збитки, завдані перевізнику (іншим перевізникам, що брали участь у
перевезенні), пасажирам, іншим вантажовідправникам, аеропортам,
якщо при перевезенні виявився характер вантажу, про який раніше не
було заявлено і через який була заподіяна шкода. 9.2.2. Товари повинні бути упаковані таким чином, щоб
гарантувати їх безпечне транспортування за звичайних умов
перевезення і обробки. Кожне місце вантажу повинне бути
промарковане з нанесенням назви і повної поштової адреси
вантажовідправника і вантажоодержувача, а якщо адреса фактичного
вантажоодержувача інша, ніж та, що зазначена в авіавантажній
накладній, то в авіавантажній накладній повинна бути зазначена
така інша адреса фактичного вантажоодержувача.
9.3. Приймання вантажу Перевізник зобов'язаний перевірити придатність вантажу і його
впакування для транспортування, придатність відповідного
обладнання для обробки вантажу та забезпечити відповідні умови для
безпечного транспортування вантажу, якщо: 1) транспортування, експедирування, імпорт вантажу не
заборонений застосованими законами; 2) упакування вантажу придатне для його транспортування на
повітряному судні; 3) вантаж супроводжується необхідними документами; 4) вантаж не завдає шкоди пасажирам, іншим вантажам,
повітряному судну.
9.4. Особливі умови прийняття до транспортування вантажів 9.4.1. Вантаж приймається до транспортування лише після
попередньої оплати, якщо: 1) вантажоодержувач недієздатна особа; 2) вантажоодержувач - урядове агентство (крім випадків, коли
відповідне урядове агентство надає належним чином оформлені
гарантії оплати); 3) вантаж швидкопсувний або вантаж складається з інших
визначених перевізником категорій; 4) застосовані закони країни призначення забороняють оплату
транспортування вантажу безпосередньо при його доставці. 9.4.2. Великогабаритний і довгомірний вантаж не приймається
до транспортування без попередньої домовленості. Якщо для обробки
великогабаритного і довгомірного вантажу необхідні спеціальні
засоби, то він приймається до транспортування, якщо такі засоби
забезпечені і застосовуються за рахунок вантажовідправника чи
вантажоотримувача. 9.4.3. Важкі вантажі, які мають тиск на одиницю площі, що
перевищує встановленні перевізником обмеження, повинні бути
забезпечені відповідними додатковими засобами для використання на
повітряному судні для зменшення тиску на одиницю площі. Вага таких
додаткових засобів включається до ваги всього вантажу. 9.4.4. Вантажовідправник чи довіритель несуть
відповідальність усі разом чи кожний окремо, у межах вини кожного
з них, за недотримання особливих умов прийняття до транспортування
вантажів і зобов'язані компенсувати перевізнику будь-які виплати і
витрати, що здійснені перевізником чи стягнуті з перевізника у
зв'язку з транспортуванням такого вантажу.
9.5. Огляд вантажу Перевізник має право зробити огляд упакувань і товарів та
вимагати від вантажовідправника додаткові документи та інформацію
щодо характеру упакування і вантажу.
Стаття 10. Трансферний вантаж
10.1. Відповідність вимогам державних органів 10.1.1. Вантажовідправник зобов'язаний дотримуватися усіх
застосованих законів та інших адміністративних формальностей,
передбачених статтею 19 цих Правил, і надавати інформацію і
документи до авіавантажної накладної, які необхідні для виконання
таких застосованих законів. 10.1.2. Перевізник не зобов'язаний визначати правильність та
достатність такої інформації і документів. Перевізник не несе
відповідальності за збитки через порушення вантажовідправником
таких застосованих законів у зв'язку з ненаданням необхідної
інформації і документів. 10.1.3. Перевізник не відповідатиме, якщо він припинить
транспортування вантажу з метою виконання застосованих законів.
10.2. Митні формальності 10.2.1. Якщо перевізник оплатить авансом будь-які послуги,
податки, штрафи чи будь-які інші збори, пов'язані з
транспортуванням вантажу, то вантажовідправник і вантажоодержувач
разом чи кожний окремо, у межах зобов'язань кожного з них, повинні
компенсувати перевізнику такі витрати. 10.2.2. При ввезенні товарів на митну територію відповідної
країни вважається, що вантаж відправлений митному брокеру в пункт
призначення, що вказаний в авіавантажній накладній, або якщо така
особа не визначена, уважається, що вантаж відправлений перевізнику
або такому митному брокеру, якого визначить перевізник. З цією
метою копія авіавантажної накладної вважається оригіналом.
10.3. Права перевізника при транспортуванні трансферного
вантажу Якщо, на думку перевізника, необхідно затримати вантаж у
будь-якому пункті, з будь-якою метою до, протягом чи після
перевезення, перевізник може після повідомлення про це
вантажовідправника чи вантажоодержувача за адресою, указаною в
авіавантажній накладній, розмістити вантаж за рахунок і під
відповідальність вантажовідправника, вантажоодержувача чи власника
товарів або кожного з них у будь-який склад чи інше місце під
контролем місцевих митних органів або перевізник може доставити
товар іншому обслуговувальному агенту для подальшого його
транспортування вантажоодержувачу. Вантажовідправник,
вантажоодержувач чи власник товарів разом чи кожний окремо, у
межах зобов'язань кожного з них, повинні компенсувати перевізнику
витрати чи втрати, що виникли у зв'язку з такою операцією.
10.4. Розклад руху, скасування рейсів, маршрути
транспортування 10.4.1. Час відправлення та прибуття рейсу, що зазначений в
розкладі руху або інших опублікованих графіках рейсів перевізника,
не гарантується і не є обов'язковою умовою договору перевезення.
Перевізник повинен ужити всіх необхідних заходів для уникнення
затримки в перевезенні вантажу, але при цьому не зобов'язаний
доставити вантаж конкретним повітряним судном (іншим транспортним
засобом) чи за конкретним маршрутом (маршрутами) або забезпечити
стикування в пункті стикування відповідно до конкретного розкладу
руху. Незважаючи на заявлений в авіавантажній накладній маршрут,
перевізник має право вибирати маршрут до місця призначення на свій
розсуд. 10.4.2. Перевізник не відповідатиме за помилки й упущення у
розкладах руху або інших опублікованих графіках рейсів інших
перевізників. 10.4.3. Перевізник має право без попереднього повідомлення
вантажовідправника (вантажоодержувача) скасувати, відмовити,
припинити чи затримати перевезення вантажу в разі: 1) дії форс-мажорних обставин (у тому числі несприятливих
метеорологічних умов, надзвичайних ситуацій у контролі за
повітряним рухом, страйків, бунтів, громадянських безладів,
ембарго, війн, ворожих дій, неврегульованих міжнародних відносин,
технічних проблем або інших складнощів, які фактично загрожують
або унеможливлюють безпечне виконання польоту) чи будь-яких інших
факторів подібного характеру незалежно від їх фактичної наявності,
результату дій таких обставин, виникнення додаткових умов,
необхідності запитів і вимог, що випливають з кожної з таких
обставин; 2) браку робочої сили чи палива, труднощів з персоналом
перевізника чи його партнерів, недостачі матеріалів, недостатнього
розвитку інфраструктури чи технічної проблеми; 3) рішень державних органів країни, з території якої, на
територію якої чи через територію якої здійснюється
транспортування вантажу, які забороняють, обмежують чи
встановлюють додаткові умови щодо транспортування вантажу; 4) будь-яких інших обставин, що можуть наражати на небезпеку
чи впливати на забезпечення безпечного транспортування вантажу. Перевізник повинен докласти всіх зусиль, щоб інформувати в
найкоротший термін вантажовідправника (вантажоотримувача) чи
будь-яку іншу зацікавлену сторону договору про обставини, що
спричинили затримку в перевезенні вантажу, і дії, розпочаті
перевізником. 10.4.4. Перевізник має право припинити перевезення вантажу у
разі відмови вантажовідправника сплатити відповідні суми щодо
перевезення вантажу. 10.4.5. У разі якщо транспортування вантажу завершено,
доставка зроблена перевізником шляхом передачі вантажу
вантажоодержувачу чи будь-якому агенту для трансферу чи розміщення
такого вантажу на зберігання, договір буде вважатися виконаним
відповідно до умов, зазначених в авіавантажній накладній, і
перевізник звільняється від будь-якої подальшої відповідальності у
зв'язку з цим договором, крім повідомлення вантажовідправника чи
вантажоодержувача за адресою, зазначеною в авіавантажній
накладній, щодо прибуття вантажу. Перевізник може, але не
зобов'язаний, відправити вантаж для транспортування будь-яким
іншим маршрутом, при цьому він діє тільки як агент
вантажовідправника (вантажоодержувача). Вартість цих послуг
додається до вартості договору перевезення вантажу. 10.4.6. У разі впливу на перевізника обставин, передбачених
пунктом 10.4.3 цієї статті, з метою продовження транспортування
вантажу перевізник має право визначити пріоритет серед вантажів
при їх відправленні і вирішити, які товари транспортуватимуться і
які товари не будуть транспортуватися або повинні бути вилучені в
будь-який час і в будь-якому пункті, і чи продовжувати
транспортування при їх відсутності чи будь-якої частини товарів в
одному упакуванні. Перевізник не відповідає за будь-які ушкодження
вантажу чи завданий збиток у результаті такого визначення чи
рішення.
Стаття 11. Право розпоряджатися вантажем
11.1. Загальні положення Право розпоряджатися вантажем повинно бути реалізоване
вантажовідправником (його агентом) і повинно бути застосоване до
всього вантажу, який оформлений однією авіавантажною накладною.
Право розпоряджатися вантажем може бути реалізоване, тільки якщо
вантажовідправник чи його агент нададуть перевізнику частину
авіавантажної накладної, що була доставлена йому чи збережена ним.
Інструкції щодо розпорядження вантажем повинні бути своєчасними, у
письмовій формі, установленій перевізником. Якщо право
розпоряджатися вантажем реалізується до зміни вантажоодержувача,
то таким новим вантажоодержувачем буде вважатися вантажоодержувач,
що вказаний в авіавантажній накладній.
11.2. Вибір вантажовідправника Якщо вантажовідправник відмовився від транспортування під
свою відповідальність за виконання умов договору перевезення і
якщо реалізація права розпорядження вантажем не повинна бути
здійснена вантажовідправником таким чином, щоб завдати шкоди
перевізнику (його агенту) чи іншим вантажовідправникам,
вантажовідправник може одержати вантаж таким чином: відкликавши його в пункт відправлення чи призначення; зупинивши його транспортування у будь-якому пункті посадки; вимагати його доставку іншій особі, ніж вантажоодержувач,
зазначений в авіавантажній накладній у пункті призначення або під
час транспортування; вимагати його повернення в пункт відправлення.
11.3. Оплата витрат Вантажовідправник повинен відшкодувати перевізнику будь-які
витрати, що виникли у зв'язку з реалізацією його права
розпоряджатися вантажем.
11.4. Реалізація права відмови Незважаючи на пункт 11.1 цієї статті, перевізник має право
відмовити в реалізації вантажовідправником права розпорядження
вантажем, якщо перевізник не в змозі виконати інструкції
вантажовідправника. Про це перевізник повинен повідомити
вантажовідправника. Витрати, що випливають з подальших дій щодо
вантажу, додаються до вартості перевезення.
11.5. Межі прав вантажовідправника Право вантажовідправника розпоряджатися вантажем припиняється
в той момент, коли після прибуття вантажу до місця призначення
вантажоодержувач одержує його у своє розпорядження або запитує
доставку вантажу чи авіавантажної накладної, або інакше
підтверджує прийняття ним вантажу. Якщо вантажоодержувач
відмовляється приймати товари чи авіавантажну накладну або якщо з
ним неможливо зв'язатися, то право розпоряджатися вантажем
залишається за вантажовідправником.
Стаття 12. Доставка вантажу в пунктпризначення та видача вантажу
12.1. Доставка вантажу вантажоотримувачу 12.1.1. Доставка вантажу вважається виконаною, коли вантаж
доставлений митному брокеру або іншим державним органам, як це
передбачено застосованими законами, і перевізник відправив
повідомлення про прибуття, передбачене пунктом 12.2.2 цієї статті. 12.1.2. Доставка вантажу повинна бути зроблена після
погодження вантажоодержувачем відповідних термінів й умов,
визначених в авіавантажній накладній, і оформлення квитанції про
одержання в письмовій формі чи іншим шляхом. 12.1.3. Якщо інше не визначене в авіавантажній накладній,
отримання вантажу здійснюється тільки вантажоодержувачем, який
зазначений в ній, або його агентом, або будь-якою іншої особою, що
має право на отримання вантажу. Перевізник не зобов'язаний
встановлювати дійсність таких повноважень. 12.1.4. Приймаючи авіавантажну накладну чи вантаж,
вантажоодержувач бере на себе відповідальність за оплату витрат і
виплат у зв'язку з транспортуванням вантажу. Якщо інше попередньо
не погоджено, вантажовідправник не звільняється від
відповідальності за оплату витрат і виплат у зв'язку з
транспортуванням вантажу і відповідатиме разом з
вантажоодержувачем чи окремо. Перевізник має право перенести строк
доставки товарів чи авіавантажної накладної в залежності від
оплати витрат і виплат.
12.2. Видача вантажу 12.2.1. За винятком випадків, коли вантажовідправник
реалізував свої права відповідно до статті 11 цих Правил,
вантажоодержувач має право вимагати від перевізника, з моменту
прибуття вантажу в пункт призначення, видачі йому вантажу після
сплати перевізнику відповідних сум і виконання умов договору
перевезення. 12.2.2. Якщо про інше попередньо не домовлено, перевізник
зобов'язаний негайно повідомити вантажоотримувача про прибуття
вантажу. Повідомлення про прибуття вантажу, у разі відсутності інших
указівок, надається вантажоодержувачу чи будь-якій іншій особі,
яка зазначена в авіавантажній накладній і яку перевізник повинен
повідомити. Таке повідомлення має бути відправлене звичайними
(зрозумілими) способами. Перевізник не відповідатиме за
неотримання чи затримку такого повідомлення. 12.2.3. Якщо перевізником визнана втрата вантажу або якщо
вантаж не прибув після 7 днів з дати, коли він повинен був
прибути, вантажоотримувач має право здійснити щодо перевізника
права, що випливають з договору перевезення.
12.3. Відмова від одержання вантажу 12.3.1. Якщо вантажоодержувач відмовився чи з будь-яких інших
причин не в змозі прийняти вантаж після того, як він доставлений
до місця доставки, то перевізник, з урахуванням пункту 12.5 цієї
статті, повинен докласти зусиль для виконання інструкцій
вантажовідправника, зазначених в авіавантажній накладній. Якщо
такі інструкції відсутні або якщо вони в межах розумного не можуть
бути виконані, перевізник повинен повідомити вантажовідправника
про неможливість передачі вантажу вантажоодержувачу і отримати від
нього інструкції щодо подальших дій. У разі відсутності таких
указівок від вантажовідправника протягом 30 днів перевізник має
право повернути вантаж у пункт відправлення або продати цей товар
згідно із застосованими законами або знищити вантаж на свій
розсуд, або залишити його у себе. 12.3.2. Вантажовідправник (власник вантажу) повинен нести
відповідальність і відшкодувати перевізнику всі збори, витрати і
виплати, що виникли внаслідок відмови вантажоодержувача отримати
вантаж, включаючи (але не обмежуючись) збори за зберігання та
транспортування до пункту відправлення, якщо такі операції
зроблені згідно з інструкціями вантажовідправника. Якщо вантаж
повернутий до місця відправлення і вантажовідправник відмовився
прийняти вантаж або не сплатив відповідні суми протягом 15 днів
після повернення вантажу, перевізник має право розпоряджатися
вантажем чи будь-якою його частиною і продати його після надання
вантажовідправнику повідомлення за 10 днів до реалізації своїх
намірів. 12.3.3. У разі продажу вантажу, як це передбачено пунктами
12.3.1 та 12.3.2 цієї статті, у пункті призначення чи в пункті, де
транспортування було припинене, перевізник має право компенсувати
за рахунок такого продажу всі свої витрати і виплати, а також
витрати і виплати інших осіб, що беруть участь у транспортуванні
вантажу, при цьому повернувши залишки сум вантажовідправнику.
Продаж вантажу не звільняє вантажовідправника (власника вантажу)
від відшкодування перевізнику витрат і виплат, що не покриті
сумою, отриманою від продажу вантажу.
12.4. Місце доставки Вантажоодержувач зобов'язаний прийняти вантаж і забрати його
в терміналі аеропорту пункту призначення чи в іншому місці, яке
було попередньо погоджено з перевізником, якщо інше не визначено
перевізником.
12.5. Вилучення визначених категорій вантажу 12.5.1. Коли вантаж, що складається з визначених категорій і
перебуває в розпорядженні перевізника, затримується, не отриманий
чи від його отримання відмовилися в пункті призначення, чи з інших
причин перебуває під загрозою псування, перевізник, у процесі
з'ясування обставин, має право з метою свого захисту, захисту
іншого вантажу й захисту інших сторін договору негайно почати такі
дії, які вважає необхідними, уключаючи (але не обмежуючись)
надання повідомлення вантажовідправнику для одержання подальших
інструкцій, знищення всієї чи будь-якої частини такого вантажу,
зберігання вантажу чи будь-якої його частини під повну
відповідальність і ризик вантажовідправника, продаж вантажу чи
будь-якої його частини без повідомлення про це вантажовідправнику.
Доходи від такого продажу повинні бути отримані перевізником для
покриття всіх витрат і виплат, визначених у зв'язку з
транспортуванням або що випливають у зв'язку з іншими операціями з
вантажем. Будь-який такий продаж не звільняє вантажовідправника
від відповідальності в частині погашення перевізнику тієї частини
витрат і виплат, що не була покрита за рахунок продажу.
Стаття 13. Експедирування вантажів
Якщо з метою виконання умов договору перевезення,
забезпечення безпеки польоту, пасажирів, інших вантажів,
повітряного судна і його екіпажу необхідно здійснити
експедирування вантажу, то така операція здійснюється згідно з
правилами перевізника.
Стаття 14. Домовленості перевізників
14.1. Ці Правила поширюються на перевезення, які здійснюються
згідно з комерційними угодами між перевізниками (відомими як угоди
про спільне використання кодів /codesharing/, перевезення за
угодою інтерлайн /interline/), навіть якщо в авіавантажній
накладній визначений інший перевізник, ніж той, що фактично
здійснює перевезення.
14.2. Якщо під час укладення договору перевезення вантажу
надаються додаткові оплачені послуги, то за ненадання таких послуг
перевізник несе відповідальність перед вантажовідправником
(вантажоодержувачем), обмежену розміром суми, сплаченої за такі
послуги.
14.3. Перевізник не відповідає за послуги з перевезення
вантажів, надані третіми особами, з якими перевізник не має
комерційних угод. Якщо перевізник самостійно передбачає та виконує
такі операції з перевезення вантажів, то ці Правила застосовуються
і до таких послуг. Послуги з перевезення вантажів, що надаються
самим перевізником додатково, оплачує вантажовідправник
(вантажоодержувач).
Стаття 15. Послідовні перевізники
15.1. Перевезення, яке має здійснюватися за допомогою кількох
послідовних перевізників, вважається єдиним перевезенням, якщо з
початку перевезення така операція згідно з цими Правилами чи
визначенням перевізників розглядається як єдине перевезення
незалежно від того, чи було оформлене таке перевезення однією
авіавантажною накладною, чи декількома. 15.2. У разі перевезень, що відповідають пункту 15.1 цієї
статті, які здійснюються декількома послідовними перевізниками,
кожний перевізник, який приймає до перевезення вантаж, підпадає
під дію цих Правил і розглядається як одна із сторін договору
перевезення, оскільки цей договір має відношення до частини
перевезення, що здійснюється під його контролем. 15.3. Перевізник, що видав авіавантажну накладну, або перший
перевізник, зазначений в авіавантажній накладній, не нестиме
відповідальності в частині затримки в перевезенні вантажу за ті
частини перевезення, які виконує інший перевізник (перевізники). 15.4. У разі знищення, втрати, ушкодження, затримки в
перевезенні вантажу вантажовідправник (вантажоодержувач) має право
подати позов проти першого перевізника чи останнього перевізника,
а також проти перевізника, який виконував перевезення, під час
якого сталися знищення, втрата, ушкодження, затримка в
перевезенні. 15.5. Якщо неможливо визначити перевізника, який здійснював
перевезення, під час якого сталися знищення, втрата, ушкодження,
затримка в перевезенні вантажу, то відповідальність перед
вантажовідправником (вантажоодержувачем) нестимуть перевізники,
які брали участь у перевезенні, усі разом чи кожний окремо, у
межах вини кожного з них.
Стаття 16. Змішані перевезення
16.1. У разі змішаних перевезень, що здійснюються частково
повітряним і частково будь-яким іншим видом транспорту, повітряний
перевізник буде виступати як оператор змішаного перевезення. Таке
змішане перевезення має здійснюватися згідно з договором змішаного
перевезення і до такого перевезення застосовуватимуться положення
Женевської конвенції ( 995_189 ), якщо імперативні норми
національного права не передбачають інше. Відповідальність
повітряного перевізника за шкоду, заподіяну в разі знищення,
утрати, ушкодження чи затримки доставки вантажу, якщо випадок, що
призвів до шкоди, стався в період часу змішаного перевезення,
обмежується сумами, установленими Женевською конвенцією. У разі
якщо знищення, втрата, ушкодження чи затримка в доставці вантажу
сталися на визначеному етапі змішаного перевезення,
відповідальність повітряного перевізника обмежується сумами,
установленими: Варшавською конвенцією ( 995_181 ) - на етапі змішаного
перевезення, перевезення на якому здійснюється повітряним
транспортом; Конвенцією CMR ( 995_234 ) - на етапі змішаного перевезення,
перевезення на якому здійснюється автомобільним транспортом; Конвенцією COTIF-CIV ( 994_291 ) - на етапі змішаного
перевезення, перевезення на якому здійснюється залізничним
транспортом; Правилами Hague-Visby ( 995_221 ) - на етапі змішаного
перевезення, перевезення на якому здійснюється морським (річковим)
транспортом.
16.2. Будь-яке положення цих Правил не забороняє сторонам у
разі змішаних перевезень включити в авіавантажну накладну будь-які
інші положення, що стосуються змішаних перевезень, за умови, що
положення цих Правил обов'язково застосовуватимуться до повітряних
перевезень.
16.3. У разі якщо повітряним перевізником пропонується
перевезення іншими видами транспорту, повітряний перевізник
виступає як перевізник такими іншими видами транспорту (крім
обслуговування до кінцевого міського пункту). При цьому
відповідальність повітряного перевізника за шкоду, заподіяну в
разі знищення, втрати, ушкодження чи затримки в доставці вантажу,
обмежується сумами, установленими: Конвенцією CMR ( 995_234 ) - якщо авіакомпанія виступає як
перевізник автомобільним транспортом; Конвенцією COTIF-CIV ( 994_291 ) - якщо авіакомпанія виступає
як перевізник залізничним транспортом; Правилами Hague-Visby ( 995_221 ) - якщо авіакомпанія
виступає як перевізник морським (річковим) транспортом; Варшавською конвенцією ( 995_181 ) - якщо авіакомпанія
здійснює обслуговування до кінцевого міського пункту (Road Feeder
Services).
Стаття 17. Повітряні перевезення,що здійснюються фактичним перевізником
17.1. Перевізник за договором. Фактичний перевізник Положення цієї статті застосовуються у тих випадках, коли
особа як основна сторона укладає договір перевезення з
вантажовідправником (далі - перевізник за договором), а інша
особа, яка уповноважена бути перевізником за договором (далі -
фактичний перевізник), здійснює все або частину перевезення, але
не є стосовно такої частини послідовним перевізником у розумінні
статті 15 цих Правил.
17.2. Відповідальність перевізника за договором і фактичного
перевізника При здійсненні перевезень, передбачених пунктом 17.1 цієї
статті, перевізник за договором підпадає під дію цих Правил щодо
всього перевезення, фактичний перевізник - лише щодо того
перевезення, що він здійснює.
17.3. Загальна сума відшкодування Розмір відповідальності фактичного перевізника і перевізника
за договором обмежений нормами, установленими цими Правилами.
Стаття 18. Чартерні перевезення
18.1. Договір чартеру не дійсний до моменту оплати
перевізником за договором фактичному перевізнику вартості
чартерного рейсу або поки не укладена відповідна кредитна угода
між фактичним перевізником і перевізником за договором.
18.2. Перевезення вантажу чартерним рейсом оформлюється
авіавантажною накладною.
18.3. До чартерного перевезення не застосовуються положення,
зазначені в таких пунктах і статтях цих Правил: пункти 7.1-7.5 статті 7; стаття 8; пункт 9.1 статті 9; стаття 10; стаття 14; стаття 15; стаття 16.
Стаття 19. Адміністративні формальності
19.1. Загальні положення 19.1.1. Вантажовідправник повинен дотримуватися всіх
застосованих законів державних органів будь-якої країни, на
територію, з території або через територію якої здійснюється
перевезення, що відносяться до виконання митних, валютних,
санітарних, карантинних і інших формальностей, а також усіх
відповідних правил перевізника. 19.1.2. Перевізник не несе відповідальності за послуги та
дані, надані вантажовідправнику (вантажоодержувачу) в усній чи
письмовій формі, працівником чи агентом перевізника, або за
одержання необхідних документів, що стосуються дотримання
застосованих законів. Перевізник не несе відповідальності за наслідки того, що може
статися з вантажем в разі одержання вантажовідправником
(вантажоодержувачем) таких документів або в разі недотримання ним
застосованих законів.
19.2. Документи, необхідні для перевезення вантажу Вантажовідправник зобов'язаний надати перевізнику
(відповідним державним органам) всю інформацію і додати до
авіавантажної накладної всі документи щодо видачі вантажу
вантажоодержувачу, необхідні для виконання митних, валютних,
санітарних, карантинних та інших формальностей. Перевізник має право відмовити в перевезенні будь-якого
вантажу, якщо вантажовідправник не дотримується застосованих
законів або якщо документи на вантаж неправильно оформлені.
19.3. Відмова в увезенні вантажу 19.3.1. Якщо державні органи зобов'язують перевізника
повернути в місце відправлення або в інший пункт вантаж, увезення
якого в країну призначення, трансферу або транзиту заборонений,
вантажовідправник зобов'язаний оплатити перевізнику відповідний
тариф за це перевезення. Перевізник має право віднести на оплату цього тарифу суми за
невикористане перевезення чи будь-які інші суми, що належать
вантажовідправнику і перебувають у розпорядженні перевізника.
Суми, сплачені вантажовідправником за фактично виконане
перевезення в пункті, у якому державні органи відмовили в увезенні
вантажу, поверненню не підлягають. 19.3.2. Перевізник не несе відповідальності перед
вантажовідправником за збиток, включаючи витрати, що сталися
внаслідок недотримання вантажовідправником вимог застосованих
законів щодо адміністративних формальностей, а також унаслідок
відмови щодо увезення вантажу.
19.4. Обов'язки вантажовідправника зі сплати штрафів та інших
витрат Якщо від перевізника вимагатиметься сплатити або депонувати
будь-яку суму, сплатити штраф чи забезпечити фінансову гарантію у
зв'язку з тим, що вантажовідправник не виконав вимог застосованих
законів або не надав необхідних документів на вантаж, або надав
підроблені документи або документи, які містять неправдиву
інформацію, то вантажовідправник повинен на вимогу перевізника
відшкодувати йому сплачену або депоновану суму та пов'язані з цим
інші витрати перевізника. Перевізник має право використати для
покриття таких витрат будь-які раніше сплачені перевізнику суми,
що залишилися у розпорядженні перевізника за невикористане
перевезення, або будь-які кошти вантажовідправника, які
перебувають у розпорядженні перевізника, або може відмовити в
перевезенні, якщо вантажовідправник не відшкодував перевізнику
такі витрати.
19.5. Митний огляд На вимогу митних чи інших державних органів вантажовідправник
зобов'язаний бути присутнім при огляді вантажу, що відправляється. Перевізник не несе відповідальності перед вантажовідправником
за збитки, які може зазнати вантажовідправник у зв'язку з
невиконанням цієї вимоги. Якщо в результаті невиконання вантажовідправником зазначеної
вимоги перевізнику буде заподіяний збиток, вантажовідправник
зобов'язаний відшкодувати його.
19.6. Відмова в перевезенні на вимогу державних органів Перевізник не несе відповідальності, якщо він відмовить
вантажовідправнику в перевезенні вантажу, ґрунтуючись на
необхідності виконання застосованих законів.
Стаття 20. Відповідальність перевізникаі межі компенсації за шкоду
20.1. Загальні положення 20.1.1. Відповідальність перевізника при перевезеннях,
визначених у пункті 4.2.1 цих Правил, обмежена нормами, що
встановлені в цих Правилах, і за будь-яких обставин не може
перевищувати суми доведених збитків. Перевізник не несе
відповідальності за непрямі, побічні, опосередковані збитки,
неодержану вигоду (прибутки). 20.1.2. Якщо неможливо визначити, де мало місце знищення,
втрата, ушкодження чи затримка в доставці вантажу, перевізник несе
відповідальність згідно з тими правилами (конвенціями), що
застосовуються до такої частини перевезення, де знищення, втрата,
ушкодження чи затримка в доставці вантажу могли статися і при
цьому завдана найбільша шкода. 20.1.3. Якщо це встановлено згідно із застосованими законами,
перевезення вантажу може підпадати під додаткову відповідальність
з боку суб'єктів, що беруть участь у перевезенні. 20.1.4. Якщо цими Правилами не встановлено інше, перевізник
несе відповідальність лише за збитки, що сталися на його рейсі.
Перевізник, який видає авіавантажну накладну на рейси іншого
перевізника або перевозить вантаж на рейсі іншого перевізника, діє
як агент такого перевізника. 20.1.5. Будь-які винятки або обмеження відповідальності
перевізника, установлені цими Правилами, поширюються на агентів,
службовців і представників перевізника, а також будь-яку особу,
повітряне судно якої використовується перевізником, і агентів,
службовців та представників такої особи. Загальна сума, що може
бути одержана від перевізника і від таких агентів, службовців,
представників і таких осіб, не може перевищувати встановлені
обмеження відповідальності перевізника. 20.1.6. Жодне положення цих Правил не заперечує права
перевізника збільшити ліміти відповідальності або суми виплат.
20.2. Ушкодження вантажу 20.2.1 Перевізник несе відповідальність за шкоду, заподіяну в
разі знищення, втрати, ушкодження чи затримки в доставці вантажу,
якщо випадок, що призвів до шкоди, стався під час повітряного
перевезення. 20.2.2. Повітряне перевезення, у розумінні пункту 20.2.1,
включає лише період часу, коли вантаж перебуває під охороною
перевізника. 20.2.3. Період часу повітряного перевезення не включає
ніякого перевезення наземними, морськими (річковими) видами
транспорту, яке здійснене поза зоною аеропорту. Однак, якщо таке
перевезення здійснюється на виконання договору перевезення з метою
завантаження, видачі, перевантаження, будь-яка шкода, до доказу
протилежного, уважається наслідком події, що мала місце в період
часу повітряного перевезення. Якщо без згоди вантажовідправника
перевізник повністю або частково замінює перевезення, яке за
договором сторін має бути здійснене повітряним транспортом, на
перевезення будь-яким іншим видом транспорту, таке перевезення
іншим видом транспорту вважається перевезенням, що здійснене в
період часу повітряного перевезення.
20.3. Затримка в доставці вантажу Перевізник несе відповідальність за шкоду, заподіяну в разі
затримки в доставці вантажу. Однак перевізник не несе
відповідальності за шкоду, заподіяну в результаті затримки в
доставці, якщо доведе, що ним та його службовцями і його агентами
були вжиті всі необхідні заходи для того, щоб уникнути шкоди, або
що такі заходи неможливо було вжити.
20.4. Звільнення від відповідальності 20.4.1. Перевізник не несе відповідальності за будь-які
збитки, що випливають з виконання ним застосованих законів або
унаслідок їх невиконання вантажовідправником (вантажоодержувачем). 20.4.2. Перевізник не несе відповідальності за знищення,
втрату, ушкодження чи затримку в доставці вантажу, які
безпосередньо чи побічно виникають унаслідок дії форс-мажорних
обставин (у тому числі несприятливих метеорологічних умов,
надзвичайних ситуацій в повітряному просторі, страйків, бунтів,
громадянських безладів, ембарго, війн, ворожих дій,
неврегульованих міжнародних відносин, технічних проблем або інших
складнощів, які фактично загрожують або унеможливлюють безпечне
виконання польоту). 20.4.3. Перевізник не несе відповідальності за знищення,
втрату, ушкодження чи затримку в доставці вантажу, що сталися
через дефекти, властивості чи недоліки вантажу, що перебувають під
його контролем, або якщо товар чи вміст вантажу погіршився чи
зіпсувався внаслідок змін у кліматі, температурі, висоті чи іншого
звичайного фактора, властивого процесу транспортування, або через
час транзиту чи тривалість транспортування. Такі товари і вантажні
відправлення приймаються без відповідальності з боку перевізника
за знищення, втрату чи ушкодження вантажу через таке погіршення
його стану чи псування. 20.4.4. Перевізник не несе відповідальності за втрату чи
ушкодження живих тварин або загибель чи тілесне ушкодження особи,
яка супроводжує тварин, унаслідок природних причин або внаслідок
поводження чи дій тварин, або унаслідок стану чи характеру тварин. 20.4.5. Якщо перевізник доведе, що шкода була завдана через
необережність, неправильні дії чи бездіяльність особи, яка вимагає
відшкодування, або особи, яка має права на таке відшкодування,
перевізник повністю або частково звільняється від відповідальності
перед особою, яка вимагає відшкодування у тому розмірі, у якому
така необережність, неправильні дії чи бездіяльність спричинили
шкоду або сприяли її виникненню. Коли вимога щодо відшкодування
заявлена іншою особою - невантажовідправником (вантажоодержувачем)
у зв'язку з його загибеллю або тілесним ушкодженням, перевізник
повністю або частково звільняється від відповідальності, якщо він
доведе необережність, діяльність чи бездіяльність такої особи. 20.4.6. Перевізник не несе відповідальності за знищення,
втрату, ушкодження чи затримку в доставці вантажу, які є
результатом надання допомоги, сприяння чи інформування агентом чи
службовцями перевізника вантажовідправника, вантажоодержувача чи
власника вантажу або їх агентів та службовців. 20.4.7. Коли відповідальність перевізника перед
вантажовідправником і вантажоодержувачем обмежується чи
виключається згідно з цими Правилами чи згідно з застосованими
законами, вантажовідправник і вантажоодержувач, усі разом чи
кожний окремо, повинні обмежити чи звільнити перевізника від
відповідальності перед будь-якою третьою особою.
20.5. Межі відповідальності щодо вантажу 20.5.1. Стосовно шкоди, яка заподіяна в разі знищення,
втрати, ушкодження чи затримки вантажу, відповідальність
перевізника обмежується: 1) якщо вантажовідправник не задекларував цінність і не
оплатив відповідний збір сумою 20 дол. США (або еквівалентом в
іншій валюті) за один кілограм брутто в разі знищення, втрати чи
ушкодження усього або частини вантажу. При визначенні суми
відповідальності перевізника вага, яка враховується, обмежується
вагою відповідного втраченого місця чи частини вмісту вантажу,
знищення, втрати чи ушкодження упаковки чи упаковок. Незважаючи на
вищенаведене, якщо знищення, втрати чи ушкодження всього або
частини вантажу, або предмета, що міститься у вантажі, впливає на
вартість інших упаковок (предметів), уписаних в одну й ту саму
авіавантажну накладну, то при визначенні меж відповідальності
враховується загальна вага такої упаковки або упаковок із
загальної частини вантажу; 2) якщо вантажовідправник задекларував цінність і оплатив
відповідний збір, відповідальність перевізника у разі знищення,
втрати, ушкодження чи затримки цього вантажу обмежується його
задекларованою цінністю. 20.5.2. Ці межі відповідальності не застосовуються, якщо
доведено, що шкода сталася в результаті навмисних дій або
бездіяльності перевізника, його працівників та його агентів,
здійснених з наміром учинити таку шкоду, або з необережності і з
розумінням того, що це може призвести до шкоди за умови, що в разі
таких дій або бездіяльності працівника чи агента буде доведено, що
він діяв у межах своїх службових повноважень. 20.5.3. Перевізник залишає за собою всі права на захист від
будь-якого такого позову згідно з нормами Варшавської конвенції
( 995_181 ). Перевізник залишає також за собою всі права регресу
проти будь-якої третьої особи, включаючи права на відшкодування
завданих йому збитків.
Стаття 21. Подання претензій
21.1. Загальні положення 21.1.1. Одержання вантажу без заперечень особою, що має право
на його одержання, у момент одержання чи його доставки є
припущенням того (надалі, до доказу протилежного), що вантаж був
доставлений перевізником у належному стані і згідно з умовами
договору перевезення. 21.1.2. У разі заподіяння шкоди особа, яка має право на
отримання вантажу, повинна направити перевізнику претензію негайно
після виявлення шкоди, але не пізніше 14 днів з дати одержання
вантажу або з дати підписання вантажоотримувачем відповідного
документа про доставку вантажу. У разі затримки претензія повинна
бути направлена не пізніше 21 дня з дати, коли вантаж переданий в
розпорядження особи, що має право на його одержання. У разі втрати
претензія повинна бути направлена протягом 120 днів з дати видачі
авіавантажної накладної. 21.1.3. Будь-яка претензія повинна бути вчинена і направлена
в установлені строки. 21.1.4. У разі відсутності претензій в установлені строки
ніякі претензії проти перевізника не приймаються, крім випадків
омани з боку перевізника.
21.2. Розгляд претензій Перевізник зобов'язаний розглянути претензію в установленому
порядку і повідомити заявника про задоволення чи про відхилення її
протягом трьох місяців, якщо перевезення, у зв'язку з яким була
висунута претензія, повністю здійснювалося одним перевізником. Якщо в такому перевезенні брали участь інші перевізники,
строк розгляду претензії може бути продовжений до шести місяців з
урахуванням діючих правил урегулювання претензій у цих
перевізників.
21.3. Позови і терміни давності Позови про відповідальність перевізника мають бути подані, на
вибір позивача, до суду за місцем реєстрації перевізника, за
місцезнаходженням його головного офісу або за місцезнаходженням
офісу перевізника, через який був укладений договір перевезення
щодо неналежного перевезення вантажу - протягом двох років, щодо
неналежного надання інших послуг - протягом одного року з дати
його прибуття до місця призначення або з дати, коли повітряне
судно повинно було прибути до місця призначення, або з дати, коли
припинилося перевезення.
Стаття 22. Правила повітрянихперевезень вантажів перевізника
22.1. Перевізник може видати свої правила повітряних
перевезень вантажів (українською мовою), положення і норми яких не
суперечать цим Правилам, попередньо погодивши їх з Державним
департаментом авіаційного транспорту.
22.2. Агент, службовець або представник перевізника не має
права вносити зміни або скасовувати будь-яке положення цих Правил
та правил відповідного перевізника.
Стаття 23. Інформування довірителя
23.1. Положення цієї статті поширюються на перевізників, їх
агентів, вантажовідправників (якщо вантажовідправник не є
довірителем), які здійснюють продаж вантажних перевезень на
території України.
23.2. Перевізник, його агент чи вантажовідправник при продажу
вантажних перевезень обов'язково повинен довести до довірителя
таку інформацію: ці Правила; Правила перевізника щодо перевезень вантажів того
перевізника, чия авіавантажна накладна застосовується, або того,
який здійснює перевезення на першому секторі маршруту
перевезення, - на паперових носіях (у разі продажу перевезень
on-line через систему Інтернет - в електронному вигляді через
сайт, через який здійснюється бронювання перевезень); вартість перевезення вантажу за відповідним маршрутом - усно
при укладанні договору перевезення (у разі продажу перевезень
on-line через систему Інтернет - в електронному вигляді через
сайт, через який здійснюється бронювання перевезень); тарифи, що можуть пропонуватися при перевезенні, якщо вантаж
відповідає встановленим перевізником вимогам, - усно при укладанні
договору перевезення (у разі продажу перевезень on-line через
систему Інтернет - в електронному вигляді через сайт, через який
здійснюється бронювання перевезень); адміністративні формальності при перевезенні вантажу за
відповідним маршрутом - усно при укладанні договору перевезення; межі відповідальності перевізника при перевезенні вантажу - в
авіавантажній накладній; вимоги щодо упакування відповідного вантажу і необхідні
додаткові документи щодо перевезення вантажу, які необхідні згідно
із застосованими законами, - письмово при укладанні договору
перевезення.
Стаття 24. Забезпечення дотримання Правил
24.1. Контроль за дотриманням цих Правил покладається на
Державний департамент авіаційного транспорту та інші державні
органи в межах їх компетенції.
24.2. Програми контролю повинні забезпечувати можливість
відповідним перевізникам, агентам з продажу перевезень, агентам з
обслуговування довести, що вони та їх дії задовольняють
установлені вимоги. Ці суб'єкти повинні бути готові надати змогу
відповідному державному органу проводити перевірки під час
здійснення операцій з перевезення та обслуговування вантажів з
метою демонстрації, що такі операції відповідають установленим
вимогам.
Перший заступник директора М.Марченко
