Про затвердження Методики оцінки майна
{Із змінами, внесеними згідно з Постановами КМ
№ 904 від 14.09.2005
№ 1126 від 27.12.2008
№ 225 від 18.03.2009
№ 348 від 15.04.2009
№ 909 від 19.08.2009
№ 1253 від 07.12.2011
№ 168 від 31.03.2015
№ 612 від 19.08.2015
№ 1033 від 25.11.2015
№ 566 від 31.08.2016
№ 132 від 14.02.2018
№ 224 від 20.02.2019}
Кабінет Міністрів України постановляє:
1. Затвердити Методику оцінки майна, що додається.
Уповноважити Фонд державного майна давати роз'яснення з питань застосування зазначеної Методики.
2. Установити, що акти оцінки вартості майна та висновки про вартість майна, складені та затверджені відповідно до Методики оцінки вартості майна під час приватизації, що діяла до набрання чинності цією постановою, є дійсними протягом встановленого для них строку дії.
3. Визнати такими, що втратили чинність:
пункт 1 постанови Кабінету Міністрів України від 12 жовтня 2000 р. № 1554 "Про затвердження Методики оцінки вартості майна під час приватизації" (Офіційний вісник України, 2000 р., № 42, ст. 1791);
постанову Кабінету Міністрів України від 18 жовтня 2001 р. № 1366 "Про внесення змін до Методики оцінки вартості майна під час приватизації" (Офіційний вісник України, 2001 р., № 43, ст. 1926);
постанову Кабінету Міністрів України від 27 квітня 2002 р. № 585 "Про внесення змін до Методики оцінки вартості майна під час приватизації" (Офіційний вісник України, 2002 р., № 18, ст. 936).
ЗАТВЕРДЖЕНО |
1. Ця Методика застосовується для проведення оцінки:
майна державних і комунальних підприємств, що вноситься до статутного капіталу акціонерного товариства під час приватизації шляхом перетворення зазначених підприємств в акціонерні товариства;
об’єктів державної і комунальної власності, які відповідно до Закону України “Про приватизацію державного і комунального майна” належать до об’єктів великої приватизації (за умови відсутності радника);
об’єктів державної і комунальної власності, які відповідно до Закону України “Про приватизацію державного і комунального майна” належать до об’єктів малої приватизації (за умови відсутності балансової вартості об’єктів державної (комунальної) власності);
об’єктів приватизації, що повертаються у державну або комунальну власність;
майна державних підприємств, що підлягають реорганізації шляхом їх перетворення в акціонерні товариства;
відчуження державного (комунального) майна;
об’єктів державної і комунальної власності, які відповідно до Закону України “Про приватизацію державного і комунального майна” належать до об’єктів малої приватизації та підлягають продажу шляхом викупу (крім випадків, передбачених частинами восьмою і десятою статті 15 Закону України “Про приватизацію державного і комунального майна”).
Відповідно до вимог цієї Методики проводиться визначення розміру статутного капіталу акціонерного товариства, що утворюється в процесі приватизації (корпоратизації, перетворення), та розміру збитків, що призвели до завдання майнової шкоди державі, територіальній громаді або суб’єкту господарювання з державною часткою (часткою комунального майна) в статутному (складеному) капіталі, у разі встановлення фактів розкрадання, нестачі, знищення, псування майна.
Ця Методика не застосовується для проведення оцінки об’єктів державної і комунальної власності у випадках їх оренди та концесії, об’єктів державної і комунальної власності, які підлягають продажу на аукціоні за методом вивчення цінових пропозицій, а також у випадках визначення стартової ціни об’єкта великої приватизації радниками. Крім того, ця Методика не застосовується у випадках відшкодування збитків, передбачених Земельним кодексом України, які відшкодовуються відповідно до Порядку визначення та відшкодування збитків власникам землі та землекористувачам, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 19 квітня 1993 р. № 284 (ЗП України, 1993 р., № 10, ст. 193).
У випадках, визначених частиною шістнадцятою статті 19 Закону України “Про приватизацію державного і комунального майна”, під час викупу об’єкта великої приватизації або виставлення органом приватизації такого об’єкта на продаж на аукціон із зниженням стартової ціни оцінка об’єкта великої приватизації повторно не проводиться.
2. У цій Методиці терміни вживаються у такому значенні:
1) дата інвентаризації - дата, на яку проводиться інвентаризація майна підприємства. Дата інвентаризації у випадках приватизації (перетворення) збігається з датою оцінки. При цьому датою оцінки є останнє число місяця;
2) невід’ємні поліпшення орендованого майна - здійснені орендарем заходи, спрямовані на покращення технічного стану орендованого майна та (або) його споживчих якостей, відокремлення яких призведе до зменшення його ринкової вартості;
3) незалежна оцінка - визначення суб’єктом оціночної діяльності - суб’єктом господарювання на підставі договору про проведення оцінки певного виду вартості майна, крім оціночної, відповідно до національних стандартів оцінки та інших нормативно-правових актів з методичного регулювання незалежної оцінки;
4) окреме майно - об’єкти у матеріальній формі (рухоме та нерухоме майно державних або комунальних підприємств (у тому числі будівлі, споруди, нежитлові приміщення), майно, що залишилося після закінчення процедури ліквідації державних або комунальних підприємств, визнаних банкрутами; майно підприємств, що ліквідуються за рішенням органу, уповноваженого управляти державним або комунальним майном; майно державних або комунальних підприємств, що не були продані як єдині майнові комплекси; державне або комунальне майно, що не увійшло до статутного капіталу господарських товариств та перебуває на обліку господарських товариств, утворених унаслідок приватизації або корпоратизації);
5) передавальний баланс підприємства - баланс підприємства (консолідований баланс холдингової компанії), складений на дату оцінки відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності за результатами інвентаризації, в якому у випадках, визначених цією Методикою, відображається переоцінена вартість необоротних активів;
6) переоцінена вартість активів - вартість, за якою активи відображаються в передавальному (розподільчому) балансі підприємства, складеному на дату оцінки, визначена за результатами незалежної оцінки відповідно до порядку та у випадках, передбачених цією Методикою;
7) стандартизована оцінка - оцінка, що здійснюється самостійно органом державної влади або органом місцевого самоврядування з використанням стандартної методології та стандартного набору вихідних даних, за результатами якої складається акт оцінки, в якому визначається оціночна вартість.
3. Інші терміни, що використовуються у цій Методиці, вживаються у значенні, наведеному в Законі України “Про приватизацію державного і комунального майна”, національних стандартах оцінки, національних положеннях (стандартах) бухгалтерського обліку (міжнародних стандартах фінансової звітності) та інших нормативно-правових актах.
4. У разі прийняття рішення про приватизацію об’єкта відповідно до Закону України “Про особливості приватизації вугледобувних підприємств” на інвестиційному конкурсі оцінка такого об’єкта повторно не проводиться.
5. Незалежна оцінка майна проводиться відповідно до вимог національних стандартів оцінки з урахуванням положень цієї Методики, інших нормативно-правових актів з оцінки майна та міжнародних стандартів оцінки в частині, що не суперечить національним нормативно-правовим актам з оцінки майна.
Підготовчий етап до оцінки майна
6. Підготовчий етап до оцінки майна передбачає проведення інвентаризації майна (у разі необхідності), аудиту (у разі необхідності), відбору суб’єкта оціночної діяльності - суб’єкта господарювання (у разі проведення незалежної оцінки), збору вихідних даних, необхідних для проведення незалежної (стандартизованої) оцінки майна.
7. Інвентаризація майна проводиться за рішенням органу приватизації (іншого суб’єкта управління об’єктами державної власності або органу місцевого самоврядування), у якому зазначається дата проведення інвентаризації.
Інвентаризація об’єктів малої приватизації, що підлягає продажу на аукціоні, забезпечується балансоутримувачем (у разі його наявності). За відсутності балансоутримувача об’єкта малої приватизації інвентаризація таких об’єктів здійснюється інвентаризаційною комісією, яка утворюється за рішенням органу приватизації (іншого суб’єкта управління об’єктами державної власності або органу місцевого самоврядування).
Протягом періоду тимчасової окупації території України, визначеного згідно із Законами України “Про забезпечення прав і свобод громадян та правовий режим на тимчасово окупованій території України” та “Про особливості державної політики із забезпечення державного суверенітету України на тимчасово окупованих територіях у Донецькій та Луганській областях”, майно, яке розміщене на тимчасово окупованих територіях та на території, на якій введено режим надзвичайного, воєнного стану, не підлягає інвентаризації і не включається до переліків і зведених актів інвентаризації майна. Зазначене майно відображається в балансі і закріплюється за підприємствами на праві господарського відання до проведення його інвентаризації та оцінки.
8. Інвентаризація майна здійснюється інвентаризаційною комісією, утвореною за рішенням органу приватизації (іншого суб’єкта управління об’єктами державної власності або органу місцевого самоврядування), відповідно до законодавства з урахуванням таких особливостей:
1) у разі об’єктивної неможливості залучити до участі в інвентаризації уповноважених представників суб’єкта господарювання, на балансі якого обліковується майно, внаслідок їх відсутності або небажання брати участь у роботі інвентаризаційної комісії до інвентаризаційної комісії, крім представників органу приватизації (іншого суб’єкта управління об’єктами державної власності або органу місцевого самоврядування), можуть включатися (за згодою) представники місцевих держадміністрацій, органів місцевого самоврядування, правоохоронних органів;
2) у разі виявлення інвентаризаційною комісією майна, яке внаслідок свого технічного стану не може виконувати своїх первісних функцій, складається акт обстеження технічного стану такого об’єкта з висновком щодо його подальшого використання, який додається до матеріалів інвентаризації. В акті зазначається технічний стан основних складових, конструктивних елементів майна. До обстеження можуть залучатися фахівці, компетентні у питаннях експлуатації, технічного стану такого майна, долучатися висновки експертизи виробника зазначеного майна або суб’єктів, що здійснюють технічний нагляд за ідентичним або подібним майном;
3) відповідальність за правильність проведення інвентаризації, своєчасність подання та достовірність її результатів покладається на голову інвентаризаційної комісії та її членів;
4) за результатами інвентаризації складається зведений акт інвентаризації майна за формою згідно з додатком 6, який підписується головою та членами інвентаризаційної комісії і затверджується керівником органу приватизації (іншого суб’єкта управління об’єктами державної власності або органу місцевого самоврядування) або уповноваженою ним особою. У випадках реорганізації державних підприємств шляхом їх перетворення в акціонерні товариства складається перелік необоротних активів, які підлягають незалежній оцінці, за формою згідно з додатком 4, що затверджується керівником органу приватизації (іншого суб’єкта управління об’єктами державної власності або органу місцевого самоврядування) або уповноваженою ним особою;
5) до зведеного акта інвентаризації майна додаються оформлені в установленому порядку інвентаризаційні описи та інші матеріали інвентаризації, а також матеріали, що підтверджують вжиття максимально можливих заходів згідно із законодавством щодо стягнення з дебіторів простроченої заборгованості (у тому числі сумнівної та безнадійної), довідка з підтвердними документами щодо списання, продажу, передачі в оренду до статутного (складеного) капіталу господарських товариств майна, довідка про вибуття необоротних активів за період від дати прийняття рішення про приватизацію (включення до переліку підприємств, що підлягають корпоратизації) до дати оцінки, інші додаткові матеріали на вимогу комісії з перетворення або органу приватизації (іншого суб’єкта управління об’єктами державної власності або органу місцевого самоврядування), довідка щодо врегулювання інвентаризаційних різниць, виявлених під час проведення інвентаризації.
9. У разі порушення порядку проведення інвентаризації або виявлення фактів невідповідності даних інвентаризації майна даним бухгалтерського обліку, установлення факту розкрадання, нестачі, знищення, псування майна, неповноти або недостовірності матеріалів, поданих інвентаризаційною комісією комісії з перетворення або органу приватизації (іншому суб’єкту управління об’єктами державної власності або органу місцевого самоврядування), незаконності здійснених підприємством операцій щодо списання, оренди, відчуження чи переоцінки майна комісія з перетворення або відповідальний працівник органу приватизації (іншого суб’єкта управління об’єктами державної власності або органу місцевого самоврядування) повідомляє про це керівнику органу приватизації (іншому суб’єкту управління об’єктами державної власності або органу місцевого самоврядування) та інвентаризаційній комісії та продовжує здійснення заходів з перетворення.
Інвентаризаційна комісія у п’ятиденний строк після дати офіційного повідомлення про виявлені факти невідповідності або порушень доопрацьовує матеріали і подає їх комісії з перетворення, утвореній органом приватизації (іншим суб’єктом управління об’єктами державної власності або органом місцевого самоврядування), на повторну перевірку. Списане, але фактично наявне майно як надлишок підлягає включенню до інвентаризаційних описів, оцінці та приватизації (корпоратизації, перетворенню).
Орган приватизації (інший суб’єкт управління об’єктами державної власності або орган місцевого самоврядування) разом з керівником підприємства до проведення державної реєстрації акціонерного товариства (продажу майна) вживають заходів для приведення у відповідність із законодавством правовідносин з оренди майна, повернення в державну власність незаконно відчуженого майна або визначають шляхи компенсації державі його вартості. У разі неможливості вжиття таких заходів орган приватизації (інший суб’єкт управління об’єктами державної власності або орган місцевого самоврядування) повідомляє правоохоронним органам про виявлені факти порушень та продовжує здійснювати заходи з перетворення.
10. Аудит об’єкта приватизації проводиться у випадках, передбачених Законом України “Про приватизацію державного і комунального майна”. Проведення аудиту є обов’язковим під час підготовки до продажу об’єктів великої приватизації, визначення вартості внесків усіх учасників та засновників господарських товариств (у разі їх утворення), зокрема під час перетворення, та визначення розміру статутного капіталу акціонерного товариства, що утворюється на базі державного (комунального) майна під час приватизації (корпоратизації, перетворення) державних підприємств. Проведення аудиту об’єктів малої приватизації під час підготовки їх до продажу здійснюється за рішенням органів приватизації (іншого суб’єкта управління об’єктами державної власності).
Аудит для інших цілей, відмінних від приватизації (корпоратизації, перетворення), проводиться за рішенням органу, уповноваженого управляти майном або органом місцевого самоврядування.
Аудиторський звіт, наданий аудитором для цілей приватизації об’єкта великої приватизації, що містить інформацію про встановлення факту відображення в бухгалтерському обліку та фінансовій звітності балансової вартості активів, зокрема необоротних, яка не відповідає їх справедливій вартості, або у разі відмови аудитора від висловлення думки під час здійснення аудиту балансу, складеного на дату, відмінну від дати звітного періоду, не є підставою для зупинення процесу оцінки об’єкта приватизації, про що зазначається в договорі про проведення оцінки.
11. Метою аудиту, що проводиться у випадках реорганізації державних підприємств шляхом їх перетворення в акціонерні товариства, є підтвердження правильності ведення бухгалтерського обліку підприємства, достовірності та повноти фінансової звітності відповідно до обраної концептуальної основи та передавального балансу, складеного за результатами переоцінки необоротних активів підприємства.
12. З метою проведення незалежної оцінки майна державні органи приватизації, які є замовниками оцінки, забезпечують відбір суб’єктів оціночної діяльності - суб’єктів господарювання у випадках:
внесення державного майна, зокрема земельних ділянок, до статутного капіталу державних акціонерних товариств, господарських товариств, холдингових компаній (державних холдингових компаній), якщо державний орган приватизації є засновником такої компанії;
перетворення державних підприємств в акціонерні товариства державним органом приватизації;
повернення об’єктів приватизації у державну власність (крім повернення пакетів акцій);
визначення розміру збитків, що призвели до завдання майнової шкоди державі (в особі державних органів приватизації);
визначення розміру компенсації державному органу приватизації вартості акцій (часток) у разі неможливості їх отримання;
визначення необхідності, розміру та виду майнового забезпечення під час надання кредитів (позик), залучених державою або під державні гарантії;
приватизації шляхом викупу об’єктів малої приватизації державної форми власності, крім випадків, передбачених частинами восьмою і десятою статті 15 Закону України “Про приватизацію державного і комунального майна”;
приватизації державних об’єктів малої приватизації (у тому числі державних єдиних майнових комплексів, що є об’єктами малої приватизації) у разі відсутності балансової вартості об’єктів (активів єдиного майнового комплексу);
приватизації державних єдиних майнових комплексів, що є об’єктами великої приватизації, за відсутності радника.
Відбір суб’єкта оціночної діяльності - суб’єкта господарювання для оцінки об’єктів державної власності здійснюється на конкурсних засадах у порядку, що встановлюється Фондом державного майна.
В інших випадках проведення незалежної оцінки майна відповідно до вимог цієї Методики відбір суб’єкта оціночної діяльності - суб’єкта господарювання здійснюється замовником такої оцінки самостійно.
13. Укладення договору про проведення оцінки майна здійснюється в порядку, визначеному Законом України “Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні”.
За результатами виконання умов договору про проведення оцінки майна за умови наявності позитивного загального висновку рецензента на звіт про оцінку майна складається акт приймання-передачі робіт з незалежної оцінки майна. У разі відсутності позитивного загального висновку рецензента на звіт про оцінку майна такий звіт про оцінку повертається суб’єкту оціночної діяльності - суб’єкту господарювання з метою його вчасного доопрацювання у строки, визначені договором про проведення оцінки майна.
Якщо відповідно до статті 26 Закону України “Про приватизацію державного і комунального майна” умовами аукціону та договору купівлі-продажу об’єкта приватизації передбачається оплата послуг суб’єкта оціночної діяльності - суб’єкта господарювання, замовником оцінки для цілей, визначених пунктом 12 цієї Методики, є орган приватизації.
В інших випадках замовниками оцінки майна виступають особи, яким зазначене майно належить на законних підставах або у яких майно перебуває на законних підставах, а також ті, які замовляють проведення оцінки майна за дорученням зазначених осіб.
14. Вихідними даними для проведення незалежної оцінки майна є документи, в яких містяться характеристики об’єкта оцінки. Вони надаються суб’єкту оціночної діяльності - суб’єкту господарювання на запит замовника оцінки балансоутримувачем майна або суб’єктом управління об’єктами державної власності у разі відсутності балансоутримувача протягом п’яти робочих днів після укладення договору з таким суб’єктом.
15. Додаткова інформація про об’єкт оцінки, необхідна для проведення його оцінки, отримується суб’єктом оціночної діяльності - суб’єктом господарювання від підприємства, на балансі якого обліковується об’єкт оцінки, або органу приватизації (іншого суб’єкта управління об’єктами державної власності або органу місцевого самоврядування) на підставі відповідного письмового звернення суб’єкта оціночної діяльності - суб’єкта господарювання.
Порядок погодження, затвердження або прийняття оцінки майна
16. Погодження, затвердження або прийняття оцінки майна органом приватизації (іншим суб’єктом управління об’єктами державної власності або органом місцевого самоврядування) у випадках, визначених законодавством, без залучення суб’єктів господарювання здійснюється за результатами рецензування звіту про оцінку майна (акта оцінки), що проводиться згідно із статтею 13 Закону України “Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні” та національними стандартами оцінки. Обов’язковою умовою для погодження, затвердження або прийняття висновку про вартість майна (акта оцінки) є наявність висновку рецензента, що міститься в рецензії, складеній рецензентом відповідно до вимог законодавства, про відповідність звіту про оцінку майна (акта оцінки) ознакам, зазначеним в абзаці другому або третьому пункту 67 Національного стандарту № 1 “Загальні засади оцінки майна і майнових прав”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 р. № 1440 (Офіційний вісник України, 2003 р., № 37, ст. 1995) (далі - Національний стандарт № 1), на відповідний звіт про оцінку майна (акт оцінки).
17. Затвердження оцінки майна здійснюється шляхом видання наказу про затвердження акта оцінки або висновку про вартість майна органом приватизації (іншим суб’єктом управління об’єктами державної власності або органом місцевого самоврядування), додатками до якого є акт оцінки або висновок про вартість, що затверджується, і рецензія на акт оцінки або звіт про оцінку майна.
Погодження висновку про вартість майна здійснюється шляхом скріплення його печаткою та підписом керівника відповідного органу або уповноваженої ним особи.
18. Державний орган приватизації затверджує результати оцінки державного майна у разі:
прийняття відповідно до Закону України “Про приватизацію державного і комунального майна” рішення про збільшення статутного капіталу акціонерного товариства на суму збільшення вартості його власного капіталу;
повернення об’єктів приватизації у державну власність;
визначення розміру компенсації органу приватизації вартості акцій (часток) у разі неможливості їх отримання у випадках, визначених цією Методикою;
внесення державного майна, зокрема земельних ділянок, до статутного капіталу господарських товариств, холдингових компаній, зокрема державних холдингових компаній, якщо державний орган приватизації є засновником такої компанії (визначення вартості внесків);
прийняття рішення про утворення, реорганізацію та ліквідацію підприємств і організацій, заснованих на державній власності, що належать до сфери його управління;
визначення розміру збитків, спричинених внаслідок завдання майнової шкоди державі в особі державних органів приватизації.
19. Державний орган приватизації погоджує результати оцінки майна у разі:
надання дозволу (погодження) на відчуження державного майна у випадках, установлених законодавством;
погодження договорів застави та фінансових запозичень господарських товариств, корпоративні права яких належать до сфери його управління;
реорганізації підприємств і організацій, заснованих на державній власності, що належать до сфери його управління, господарських товариств, у статутному капіталі яких корпоративні права держави становлять більш як 50 відсотків, повноваження з управління корпоративними правами держави яких він здійснює;
розроблення умов санації підприємств і організацій, заснованих на державній власності, що належать до сфери його управління; погодження мирових угод, планів санації і переліків ліквідаційних мас у справах про банкрутство господарських товариств з корпоративними правами держави більш як 50 відсотків їх статутного капіталу, повноваження з управління корпоративними правами держави яких він здійснює;
погодження підприємствам, установам, організаціям, що належать до сфери його управління, господарським товариствам, у статутному капіталі яких частка держави більш як 50 відсотків, повноваження з управління корпоративними правами держави яких він здійснює, договору про спільну діяльність.
Державний орган приватизації погоджує результати оцінки майна в інших випадках, визначених законодавством.
Оцінка внесків усіх учасників та засновників господарського товариства, до якого вноситься державне (комунальне) майно, погоджується органом приватизації, що є учасником або засновником такого господарського товариства з боку держави (територіальної громади).
20. Акт оцінки майна, складений для цілей визначення розміру статутного капіталу акціонерного товариства під час перетворення державних (комунальних) підприємств в акціонерні товариства, затверджується керівником органу - суб’єкта управління таким об’єктом або уповноваженою ним особою.
Акт оцінки майна, складений для цілей визначення розміру статутного капіталу акціонерного товариства під час приватизації державних підприємств шляхом їх перетворення в акціонерні товариства, засновником яких є державні органи приватизації, затверджується керівником державного органу приватизації або уповноваженою ним особою.
У разі делегування органами місцевого самоврядування власних повноважень стосовно приватизації майна, що перебуває у комунальній власності, державним органам приватизації всі роботи, пов’язані з процедурою його оцінки, визначеною цією Методикою, забезпечення аудиту даних бухгалтерського обліку та фінансової звітності, конкурсний відбір суб’єкта оціночної діяльності - суб’єкта господарювання, укладення з ним договору на проведення оцінки майна, рецензування акта оцінки майна або звіту про оцінку майна і затвердження акта оцінки майна або висновку про вартість майна здійснюються державними органами приватизації.
21. Висновок про вартість майна повинен відповідати вимогам до його змісту, визначеним Національним стандартом № 1.
22. Акт оцінки майна, складений для цілей визначення розміру статутного капіталу акціонерного товариства або для цілей приватизації пакета акцій, дійсний протягом 18 місяців після дати оцінки. При цьому акт оцінки майна повинен бути дійсним на дату державної реєстрації акціонерного товариства.
Акт оцінки майна, у тому числі пакета акцій акціонерних товариств, строк дії якого закінчився, є недійсним.
Висновок про вартість об’єкта приватизації дійсний протягом 18 місяців після дати оцінки. При цьому висновок про вартість об’єкта приватизації повинен бути дійсним на дату укладення договору купівлі-продажу об’єкта, що підлягає приватизації шляхом викупу, або на момент проведення торгів.
Строк дії висновку про вартість державного (комунального) об’єкта приватизації, складеного для цілей приватизації та затвердженого до набрання чинності цією Методикою, підлягає продовженню з урахуванням строків, визначених цією Методикою, шляхом видання відповідного наказу.
23. Строк дії висновку про вартість майна, складеного для інших випадків проведення оцінки майна, що передбачаються цією Методикою, може визначатися органом, що використовує результати такої оцінки, суб’єктом оціночної діяльності - суб’єктом господарювання, що проводить оцінку, з урахуванням строку експозиції об’єкта оцінки, якщо такий строк не визначений законодавством.
24. Визначена відповідно до цієї Методики вартість державного (комунального) майна є підставою для встановлення аукціонною комісією стартової ціни об’єкта приватизації.
Особливості визначення вартості внесків учасників та засновників до статутного капіталу господарських товариств
25. Порядок проведення оцінки майна відповідно до цього розділу застосовується у разі утворення господарських товариств, зокрема державних холдингових компаній, на базі державного майна, майна, що є у комунальній власності, майна суб’єктів господарювання з державною (комунальною) часткою в статутному (складеному) капіталі для визначення вартості внесків учасників та засновників, якщо до статутного капіталу господарського товариства вноситься державне (комунальне) майно або майно суб’єктів господарювання з державною (комунальною) часткою в статутному (складеному) капіталі, а також у разі ліквідації, реорганізації державних, комунальних суб’єктів господарювання або господарських товариств з державною (комунальною) часткою в статутному (складеному) капіталі шляхом злиття, приєднання, поділу або перетворення.
З метою визначення вартості внесків учасників та засновників до статутного капіталу господарських товариств:
ініціатором утворення державної холдингової компанії (державним органом приватизації, іншим суб’єктом управління об’єктами державної власності або органом місцевого самоврядування) приймається рішення про дату оцінки, що збігається з датою інвентаризації, і проведення на зазначену дату інвентаризації майна, що передається до статутного капіталу господарського товариства, зокрема державної холдингової компанії, іншої господарської організації, підприємства, заснованого на базі об’єднання майна різних форм власності, як внесок його засновників, учасників з боку держави. У разі внесення пакета акцій (частки) господарського товариства, іншої господарської організації, підприємства, заснованого на базі об’єднання майна різних форм власності холдингової компанії (далі - корпоративне підприємство), зокрема холдингового корпоративного пакета акцій (частки), який належить державі і перевищує 50 відсотків чи становить величину, яка забезпечує право вирішального впливу на господарську діяльність такого корпоративного підприємства, проводиться суцільна інвентаризація його майна;
суб’єктом господарювання (балансоутримувачем), корпоративним підприємством відповідно до встановленого Мінфіном порядку проводиться інвентаризація майна у строк, що не перевищує 20 календарних днів після дати оцінки, і складається за її результатами перелік такого майна, в якому відображається інформація, що міститься в матеріалах інвентаризації, та додаткові відомості про майно, що дає змогу його ідентифікувати;
замовником оцінки проводиться відбір суб’єкта оціночної діяльності - суб’єкта господарювання, визначення істотних умов договору про проведення оцінки, у тому числі виду вартості, і укладення з ним такого договору;
замовником оцінки надаються перелік майна, що підлягає оцінці, та інші вихідні дані, необхідні для проведення його оцінки суб’єктом оціночної діяльності - суб’єктом господарювання, відповідно до умов договору з ним.
26. Вартість внеску держави (територіальної громади) в особі органу приватизації (іншого суб’єкта управління об’єктами державної власності або органу місцевого самоврядування) як єдиного засновника акціонерного товариства, що утворюється на базі державного (комунального) майна, визначається шляхом проведення стандартизованої оцінки єдиного майнового комплексу з метою визначення розміру статутного капіталу такого акціонерного товариства відповідно до цієї Методики.
27. У разі утворення державної холдингової компанії на базі єдиного майнового комплексу державного підприємства шляхом передачі до статутного капіталу холдингових корпоративних пакетів акцій розмір її статутного капіталу визначається засновником згідно із загальними методичними засадами визначення статутного капіталу акціонерного товариства, що утворюється на базі державного (комунального) майна під час приватизації (корпоратизації), визначеними цією Методикою. Ринкова вартість холдингових корпоративних пакетів акцій (часток) визначається відповідно до цієї Методики як довгострокові фінансові інвестиції. За результатами такої оцінки складається акт оцінки майна згідно з додатком 2. Акт оцінки майна підписується відповідальними особами засновників державної холдингової компанії та затверджується його керівником або уповноваженою ним особою у порядку, передбаченому пунктом 16 цієї Методики.
28. Вартість внесків усіх учасників та засновників господарських товариств (у разі їх утворення), зокрема під час перетворення, визначається за результатами проведення незалежної оцінки. Незалежній оцінці передує проведення інвентаризації майна та аудит даних бухгалтерського обліку і показників фінансової звітності (щодо єдиних майнових комплексів, які є внеском) у порядку, визначеному законодавством. У разі реорганізації господарського товариства шляхом перетворення в інше товариство - правонаступника коефіцієнт конвертації, що застосовується для визначення вартості внеску кожного акціонера (засновника), розраховується як відношення ринкової вартості акції (частки) господарського товариства, що перетворюється, до ринкової вартості акції (частки) господарського товариства - правонаступника, визначених з урахуванням результатів незалежної оцінки їх активів.
29. Незалежна оцінка внесків до статутного капіталу підприємства з іноземними інвестиціями проводиться з урахуванням статті 393 Господарського кодексу України.
30. У разі наявності у підприємства майна, яке не було відображене у матеріалах інвентаризації під час приватизації (перетворення); безпідставно виключене з переліку майна, що вноситься до статутного капіталу, під час приватизації (перетворення); є об’єктом незавершеного будівництва; отримане (придбане) підприємством у період між датою оцінки та датою його державної реєстрації як господарського товариства, а також щодо якого знято заборону на приватизацію, таке майно за умови прийняття рішення про його додаткове внесення до статутного капіталу господарського товариства після його державної реєстрації підлягає незалежній оцінці. Дата оцінки визначається наказом органу приватизації (іншого суб’єкта управління об’єктами державної власності або органу місцевого самоврядування). Висновок про вартість майна затверджується керівником органу приватизації (іншого суб’єкта управління об’єктами державної власності або органу місцевого самоврядування) або уповноваженою ним особою.
31. У разі прийняття рішення про внесення до статутного капіталу господарського товариства земельної ділянки її ринкова вартість визначається за результатами експертної грошової оцінки земельної ділянки. При цьому орган приватизації (інший суб’єкт управління об’єктами державної власності або орган місцевого самоврядування) визначає на конкурентних засадах виконавця робіт з оцінки земельної ділянки та укладає з ним договір на її проведення. Виконавцем робіт з оцінки земельної ділянки є суб’єкт оціночної діяльності у сфері оцінки земель, який відповідає вимогам абзаців третього та четвертого частини першої статті 6 Закону України “Про оцінку земель”.
Земельна ділянка, що підлягає внесенню до статутного капіталу господарського товариства, має бути сформована в порядку, встановленому Земельним кодексом України. У разі відсутності у Державному земельному кадастрі відомостей про запитувану земельну ділянку орган приватизації (інший суб’єкт управління об’єктами державної власності або орган місцевого самоврядування) вживає заходів, спрямованих на формування земельної ділянки та/або внесення відомостей про сформовану земельну ділянку до Державного земельного кадастру в порядку, встановленому Земельним кодексом України та Законом України “Про Державний земельний кадастр”.
У разі необхідності формування земельної ділянки орган приватизації (інший суб’єкт управління об’єктами державної власності або орган місцевого самоврядування) визначає на конкурентних засадах виконавця робіт із землеустрою. За результатами конкурсу орган приватизації (інший суб’єкт управління об’єктами державної власності або орган місцевого самоврядування) укладає з виконавцем робіт із землеустрою договір про розроблення документації із землеустрою. Погодження та затвердження документації із землеустрою здійснюється в порядку, передбаченому Земельним кодексом України.
Під час внесення ринкової вартості земельної ділянки до статутного капіталу господарського товариства, до якого раніше вносилися земельні поліпшення з урахуванням вартості речових прав на земельну ділянку або речові права на земельну ділянку як нематеріальний актив, за умови документального підтвердження зазначеного, попередньо із статутного капіталу господарського товариства виключається вартість зазначених речових прав на земельну ділянку.
За результатами оцінки складається звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки, який підлягає обов’язковому рецензуванню, що здійснюється особами, які відповідають вимогам частини шостої статті 22 Закону України “Про оцінку земель”. За ініціативою органів приватизації звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки може бути переданий на добровільну державну експертизу землевпорядної документації.
У разі внесення земельної ділянки до статутного капіталу господарського товариства, що утворюється під час приватизації (корпоратизації), за умови отримання позитивного загального висновку рецензента щодо його відповідності нормативно-правовим актам з оцінки та позитивного висновку державної експертизи (у разі її проведення), результати експертної грошової оцінки земельної ділянки враховуються під час проведення в установленому цією Методикою порядку стандартизованої оцінки з метою визначення розміру статутного капіталу такого товариства.
Визначення розміру статутного капіталу акціонерного товариства, що утворюється під час приватизації (корпоратизації)
32. Розмір статутного капіталу акціонерного товариства, що утворюється на базі державного, комунального майна, державної холдингової компанії, визначається шляхом проведення стандартизованої оцінки єдиного майнового комплексу.
Стандартизована оцінка єдиного майнового комплексу для визначення розміру статутного капіталу акціонерного товариства проводиться на підставі даних передавального балансу підприємства, складеного на дату оцінки за результатами інвентаризації майна, в якому відображено результати переоцінки необоротних активів, проведеної відповідно до законодавства та цієї Методики, іншої інформації, необхідної для проведення оцінки майна, згідно з додатком 1.
33. Послідовність проведення стандартизованої оцінки єдиного майнового комплексу з метою визначення розміру статутного капіталу акціонерного товариства передбачає:
1) встановлення органом приватизації (іншим суб’єктом управління об’єктами державної власності або органом місцевого самоврядування) дати оцінки, яка повинна збігатися з датою інвентаризації;
2) передачу комісією з перетворення суб’єкту оціночної діяльності - суб’єкту господарювання вихідних даних для проведення оцінки майна та переліку необоротних активів, що підлягають незалежній оцінці, складеного за формою, встановленою в додатку 4, у строк, що не перевищує 25 календарних днів від дати оцінки;
3) проведення суб’єктом оціночної діяльності - суб’єктом господарювання незалежної оцінки (переоцінки) необоротних активів згідно з переліком за формою, встановленою в додатку 4, у строк, що не перевищує 60 календарних днів після дати оцінки, подання органу приватизації (іншому суб’єкту управління об’єктами державної власності або органу місцевого самоврядування) звіту про оцінку майна разом з висновком про вартість майна, складеним за визначеною цією Методикою формою, для рецензування;
4) забезпечення органом приватизації (іншим суб’єктом управління об’єктами державної власності або органом місцевого самоврядування) рецензування звіту про оцінку майна шляхом проведення рецензування оцінювачем, який працює в його штаті і має не менше ніж дворічний досвід практичної діяльності з оцінки майна, на підставі повноважень, визначених його посадовою інструкцією, у строк, що не перевищує 20 календарних днів після дати надходження такого звіту;
5) подання органом приватизації (іншим суб’єктом управління об’єктами державної власності або органом місцевого самоврядування) комісії з перетворення матеріалів незалежної оцінки (переоцінки) необоротних активів з метою їх надання підприємству для складення передавального балансу;
6) складення підприємством передавального балансу на дату оцінки за результатами інвентаризації та переоцінки необоротних активів з урахуванням виявлених відповідно до пункту 48 цієї Методики необоротних активів і подання його разом з аудиторським звітом та іншими матеріалами, необхідними для проведення оцінки, відповідно до додатка 1 комісії з перетворення у строк, що не перевищує 90 календарних днів після дати оцінки;
7) складення комісією з перетворення акта оцінки, подання його для рецензування органу приватизації (іншому суб’єкту управління об’єктами державної власності або органу місцевого самоврядування) у строк, що не перевищує 95 календарних днів після дати оцінки;
8) забезпечення органом приватизації (іншим суб’єктом управління об’єктами державної власності або органом місцевого самоврядування) рецензування акта оцінки і за умови отримання позитивного загального висновку рецензента - затвердження акта оцінки керівником такого органу або уповноваженою ним особою у строк, що не перевищує 105 календарних днів після дати оцінки.
У разі неможливості затвердження з поважних причин акта оцінки майна в зазначений строк, проведення експертної грошової оцінки земельної ділянки, виникнення необхідності у додатковому рецензуванні звіту про оцінку майна (акта оцінки майна) тощо строк подання та затвердження акта оцінки майна за рішенням органу приватизації (іншого суб’єкта управління об’єктами державної власності або органу місцевого самоврядування) продовжується, але не більше ніж на 15 календарних днів.
34. До майна, що включається у сукупну вартість активів, належать:
необоротні активи (основні засоби, нематеріальні активи, незавершені капітальні інвестиції, інвестиційна нерухомість, довгострокові біологічні активи, довгострокові фінансові інвестиції, довгострокова дебіторська заборгованість, відстрочені податкові активи, інші необоротні активи);
оборотні активи (запаси, поточні біологічні активи, дебіторська заборгованість, поточні фінансові інвестиції, гроші та їх еквіваленти, витрати майбутніх періодів, інші оборотні активи);
необоротні активи, утримувані для продажу, та групи вибуття.
Об’єкти фінансового лізингу, що обліковуються на балансі підприємства (лізингоодержувача), у сукупну вартість активів не включаються. Сума довгострокових зобов’язань, що включає зобов’язання з фінансового лізингу, зменшується на суму зобов’язання, яка виникла у підприємства (лізингоодержувача) з одержанням такого об’єкта, і не включається в суму довгострокових зобов’язань, на які відповідно до вимог цієї Методики зменшується сукупна вартість активів.
35. Чиста вартість єдиного майнового комплексу підприємства (ЧВ) визначається за такою формулою:
де Н - вартість необоротних активів, у тому числі необоротних активів, утримуваних для продажу, та груп вибуття;
О - вартість оборотних активів (за потреби розрахована із застосуванням базових коефіцієнтів індексації, визначених у додатку 5);
Д - вартість довгострокових зобов’язань і забезпечень, за якими акціонерне товариство буде правонаступником;
П - вартість поточних зобов’язань і забезпечень, за якими акціонерне товариство буде правонаступником;
В - вартість зобов’язань, пов’язаних з необоротними активами, утриманими для продажу, та групами вибуття, якщо акціонерне товариство буде правонаступником за такими зобов’язаннями.
36. Для визначення розміру статутного капіталу акціонерного товариства чиста вартість єдиного майнового комплексу зменшується на вартість державного житлового фонду, об’єктів, що не підлягають приватизації, та іншого майна, щодо якого комісією з перетворення приймається рішення про його вилучення з чистої вартості єдиного (цілісного) майнового комплексу.
Розмір статутного капіталу акціонерного товариства, що утворюється на базі єдиного майнового комплексу підприємства (СКп), визначається за такою формулою:
де ЖФ - вартість державного житлового фонду;
НП - вартість об’єктів, що не підлягають приватизації, у тому числі матеріальних носіїв інформації, яка є державною таємницею;
ІМ - вартість іншого майна, щодо якого комісією з перетворення прийнято рішення про його вилучення з чистої вартості єдиного майнового комплексу, зокрема щодо якого встановлено особливий режим приватизації; об’єкти соціально-побутового призначення у випадках, передбачених законодавством.
37. Якщо визначений відповідно до цього розділу Методики розмір статутного капіталу акціонерного товариства, що утворюється на базі державного, комунального майна, державної холдингової компанії, не відповідає вимогам законодавства щодо мінімального розміру статутного капіталу акціонерного товариства, органом приватизації (іншим суб’єктом управління об’єктами державної власності або органом місцевого самоврядування) розглядається питання про зупинення перетворення підприємства.
38. Незалежній оцінці підлягають необоротні активи підприємства (крім малоцінних необоротних матеріальних активів, які включаються до переліків за формою, встановленою в додатку 4, за вартістю, визначеною відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності), зазначені в переліках за формою, встановленою в додатку 4, включаючи ті, щодо яких комісією з перетворення прийнято рішення про їх вилучення з чистої вартості єдиного майнового комплексу, крім державного житлового фонду. Оцінці підлягають також необоротні активи, утримувані для продажу, та ті, що віднесені до групи вибуття відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності. Додатково виявлені під час проведення незалежної оцінки необоротні активи, у тому числі нематеріальні активи, оцінюються і включаються у звіт про оцінку та висновок про вартість необоротних активів.
У разі оцінки необоротних активів вугледобувних підприємств такі активи, як промислові запаси корисних копалин, не оцінюються і не включаються до статутного капіталу акціонерного товариства, що утворюється на основі майна такого підприємства.
Оцінка (переоцінка) необоротних активів та оформлення звіту про оцінку майна здійснюються в порядку та на методичних засадах, визначених цією Методикою, іншими нормативно-правовими актами з оцінки майна, прийнятими для реалізації положень цієї Методики, та національними стандартами оцінки.
Необоротні активи переоцінюються шляхом визначення їх ринкової вартості, залишкової вартості заміщення (відтворення), вартості ліквідації з урахуванням наявності передумов для визначення зазначених видів вартості. Вибір виду вартості ґрунтується на відповідних положеннях Національного стандарту № 1.
У разі прийняття рішення про внесення до статутного капіталу земельної ділянки, на якій розташоване підприємство, її оцінка як необоротного активу підприємства проводиться відповідно до пункту 31 цієї Методики.
Висновок про вартість необоротних активів підприємства оформлюється згідно з додатком 3. У разі залучення декількох суб’єктів оціночної діяльності до оцінки необоротних активів кожний із них складає звіт про оцінку з висновком про вартість за формою, наведеною в додатку 3.
39. Вихідними даними про фізичні характеристики основних засобів, що можуть бути віднесені до нерухомого майна (крім земельних ділянок), є:
матеріали технічної інвентаризації, виготовлені суб’єктами господарювання, уповноваженими законодавством на її проведення;
проектно-кошторисна документація щодо будівництва об’єкта оцінки у разі, коли під час ідентифікації об’єкта оцінки оцінювачем не виявлено розбіжностей між фактичними фізичними характеристиками об’єкта оцінки та такою документацією;
документи натурних обмірів об’єкта оцінки та документи, що засвідчують технічний стан невід’ємних поліпшень, складені (виготовлені) спеціалізованими організаціями, які відповідно до вимог законодавства мають право проводити зазначені роботи;
документ, що засвідчує здійснення натурних обмірів або обстеження технічного стану об’єкта нерухомості, що виконані власником майна (балансоутримувачем) або особою, що уповноважена управляти цим майном, скріплений печаткою (за наявності) та підписом керівника підприємства (уповноваженою ним особою), або безпосередньо оцінювачем, який проводить оцінку, скріплений печаткою (за наявності) та підписом керівника суб’єкта оціночної діяльності - суб’єкта господарювання (у разі відсутності будь-яких із зазначених документів та якщо це передбачено договором про проведення оцінки майна). Здійснення натурних обмірів, обстеження технічного стану об’єкта нерухомості проводиться з дотриманням вимог законодавства.
Вихідними даними про технічні та функціональні характеристики основних засобів, що належать до рухомого майна (машини, обладнання, транспортні засоби та інші), є:
технічні паспорти, реєстраційні документи, які дають право на експлуатацію майна, інші документи з відомостями про його технічні характеристики;
відомості про наявність дорогоцінних металів та каміння, що містяться у його складі (у разі визначення вартості ліквідації майна);
інші документи, що містять відомості про технічні характеристики, склад, необхідні витрати на відновлювальний ремонт або ліквідацію майна, та інші відомості стосовно таких об’єктів оцінки.
Зазначені вихідні дані додаються до звіту про оцінку необоротних активів.
40. Нематеріальні активи, відображені та не відображені в бухгалтерському обліку, ідентифікуються і оцінюються в процесі проведення незалежної оцінки пооб’єктно із застосуванням витратного, дохідного та порівняльного підходів з урахуванням наявності передумов для застосування кожного з них. У разі наявності майна, щодо якого комісією з перетворення прийнято рішення про його вилучення з чистої вартості єдиного майнового комплексу, але щодо якого буде прийнято рішення про його подальше використання акціонерним товариством, оцінці підлягає право користування ним як розмір економічних вигод від володіння, користування розпорядження ним.
Вартість прав, пов’язаних із земельною ділянкою як нематеріальним активом підприємства, визначається із дотриманням принципу очікування та визначенням розміру економічних вигод, які очікуються від володіння, користування, розпорядження земельною ділянкою. При цьому під час розрахунку слід враховувати обсяг прав, пов’язаних із земельною ділянкою (наявність інших прав, відмінних від права постійного користування, права оренди, права концесії, права сервітуту, емфітевзису, суперфіцію), та вираховувати витрати, пов’язані з оформленням таких прав, згідно із законодавством.
У разі наявності документів, що підтверджують права, пов’язані із земельною ділянкою, якщо вони оформлені на частину площі земельної ділянки, на якій розміщений об’єкт приватизації, оцінці підлягають права, пов’язані із земельною ділянкою, на ту частину площі земельної ділянки, що оформлені.
Вартість майнових прав на об’єкти права інтелектуальної власності визначається відповідно до Національного стандарту № 4 “Оцінка майнових прав інтелектуальної власності”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 3 жовтня 2007 р. № 1185 (Офіційний вісник України, 2007 р., № 75, ст. 2792) (далі - Національний стандарт № 4), та Методики оцінки майнових прав інтелектуальної власності, затвердженої Фондом державного майна.
Спеціальні дозволи на користування надрами у межах конкретних ділянок, визначені в Переліку документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності, затвердженому Законом України “Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності”, підлягають оцінці як нематеріальні активи відповідно до Закону України “Про особливості приватизації вугледобувних підприємств” із застосуванням витратного підходу та визначенням залишкової вартості заміщення (відтворення).
41. Довгострокові фінансові інвестиції переоцінюються як пайові або боргові цінні папери відповідно до вимог національних стандартів оцінки. При цьому довгострокові фінансові інвестиції, крім тих, що обліковуються за методом участі в капіталі інших підприємств, переоцінюються з урахуванням строку їх погашення та ймовірності такого погашення.
42. Вартість матеріальних носіїв інформації, яка є державною таємницею, визначається за результатами незалежної оцінки. Незалежну оцінку проводить суб’єкт оціночної діяльності - суб’єкт господарювання, який є юридичною особою, має спеціальний дозвіл на провадження діяльності, пов’язаної з державною таємницею, та/або залучені суб’єктом оціночної діяльності - суб’єктом господарювання оцінювачі, яким в установленому законодавством порядку надано спеціальний допуск і доступ до державної таємниці відповідної форми.
43. Довгострокова дебіторська заборгованість, відстрочені податкові активи, інші необоротні активи оцінюються відповідно до Національного стандарту № 3 “Оцінка цілісних майнових комплексів”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 29 листопада 2006 р. № 1655 (Офіційний вісник України, 2006 р., № 48, ст. 3197) (далі - Національний стандарт № 3), і відображаються у висновку про вартість необоротних активів згідно з додатком 3 та передавальному балансі підприємства за вартістю, що визначена за результатами такої оцінки.
44. Запаси під час складання передавального балансу відображаються підприємством за вартістю, визначеною відповідно до національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку або міжнародних стандартів фінансової звітності.
Дорогоцінні метали, дорогоцінне каміння, дорогоцінне каміння органогенного утворення, напівдорогоцінне та декоративне каміння включаються до акта оцінки майна за вартістю, що визначається в порядку, встановленому Мінфіном та Фондом державного майна.
45. Резерв сумнівних боргів відповідно до Положення (стандарту) бухгалтерського обліку 10 “Дебіторська заборгованість”, затвердженого Мінфіном, під час приватизації (корпоратизації) у процесі складання передавального балансу державного підприємства та акта оцінки майна визначається у сумі, підтвердженій підприємством шляхом надання комісії з перетворення додаткових підтвердних матеріалів щодо формування такого резерву згідно з вимогами національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку (міжнародних стандартів фінансової звітності).
46. Результати визначення розміру статутного капіталу акціонерного товариства, що утворюється на базі державного (комунального) майна, фіксуються в акті оцінки, складеному згідно з додатком 2.
47. До акта оцінки, що складається під час приватизації за формою згідно з додатком 2, додаються такі документи:
рішення органу приватизації (іншого суб’єкта управління об’єктами державної власності або органу місцевого самоврядування) про визначення дати оцінки та проведення оцінки з метою утворення акціонерного товариства;
матеріали інвентаризації майна підприємства (протоколи засідання інвентаризаційної комісії, зведений акт інвентаризації майна, складений згідно з додатком 6, інвентаризаційні описи та інші);
переліки, складені згідно з додатком 4;
аудиторський звіт, складений відповідно до міжнародних стандартів аудиту з урахуванням вимог цієї Методики;
оформлені в установленому порядку протоколи засідання комісії з перетворення щодо розгляду та схвалення матеріалів інвентаризації згідно з вимогами цієї Методики;
висновок (висновки) про вартість майна та звіт (звіти) про оцінку майна, у тому числі звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки (у разі його виготовлення), з додатками до нього;
рецензії на звіт (звіти) про оцінку майна;
документи, які роз’яснюють результати оцінки майна, наведені у додатку 1.
48. У разі визначення спеціальним законом особливостей оцінки статутного капіталу акціонерного товариства, зокрема державної холдингової компанії, що утворюється на базі державного майна, діють положення такого закону.
49. У разі прийняття рішення про збільшення статутного капіталу акціонерного товариства на суму збільшення вартості його власного капіталу за рахунок додаткового капіталу та прибутку розрахунок здійснюється у такому порядку:
1) подання акціонерним товариством органу приватизації (іншому суб’єкту управління об’єктами державної власності або органу місцевого самоврядування) таких документів:
копій установчих документів із змінами до них, пов’язаними із змінами розміру статутного капіталу товариства, від дня його державної реєстрації, завірених у встановленому порядку;
копії затвердженого акта оцінки єдиного майнового комплексу, що складався під час приватизації (корпоратизації), завіреної в установленому порядку;
довідки про суму попередніх збільшень розміру статутного капіталу за рахунок джерел, визначених законодавством, підписаної головою правління товариства, та документів, що підтверджують реєстрацію випуску акцій;
балансу акціонерного товариства на останню звітну дату, що передує здійсненню розрахунку, підтвердженого аудиторським звітом;
висновку аудитора про наявність на балансі акціонерного товариства, складеного на останню звітну дату, що передує здійсненню розрахунку, частини додаткового капіталу, сформованої за рахунок державного (комунального) майна, що не увійшло до статутного капіталу акціонерного товариства в процесі приватизації (корпоратизації) і залишилося на його балансі на дату оцінки, та про наявність прибутку;
2) визначення суми збільшення вартості власного капіталу акціонерного товариства, утвореного в процесі приватизації (корпоратизації), за рахунок додаткового капіталу та прибутку як суми іншого додаткового капіталу, зменшеного на його частину, сформовану за рахунок державного (комунального) майна, що не увійшло до статутного капіталу акціонерного товариства у процесі приватизації (корпоратизації) і залишилося на його балансі, складеного на останню звітну дату, що передує розрахунку, та нерозподіленого прибутку;
3) складення акта розрахунку суми збільшення вартості власного капіталу акціонерного товариства за формою згідно з додатком 10 і проведення його рецензування;
4) затвердження керівником органу приватизації (іншого суб’єкта управління об’єктами державної власності або органу місцевого самоврядування) або уповноваженою ним особою акта розрахунку суми збільшення вартості власного капіталу акціонерного товариства за умови позитивного загального висновку рецензента.
Особливості оцінки об’єктів у матеріальній формі
50. Вимоги цього розділу поширюються на випадки проведення оцінки об’єктів у матеріальній формі (окреме майно, об’єкти незавершеного будівництва, включаючи законсервовані об’єкти, об’єкти соціально-культурного призначення) як об’єктів малої приватизації з метою їх приватизації, застави та інших способів відчуження відповідно до законодавства.
51. З метою визначення стартової ціни об’єкта у матеріальній формі для приватизації, крім випадків викупу відповідно до вимог статті 16 Закону України “Про приватизацію державного і комунального майна”, а також застави, аукціонна комісія використовує балансову вартість такого об’єкта приватизації (за її наявності).
У разі відсутності балансової вартості об’єкта у матеріальній формі або у випадках його викупу відповідно до вимог статті 16 Закону України “Про приватизацію державного і комунального майна”, застави такого об’єкта, а також в інших випадках його відчуження відповідно до законодавства, вартість об’єкта у матеріальній формі визначається за результатами незалежної оцінки.
У разі коли об’єктом малої приватизації є окреме майно (група інвентарних об’єктів), до складу якого входить хоча б один об’єкт, у якого відсутня балансова вартість, незалежній оцінці підлягає все майно (група інвентарних об’єктів), яке підлягає приватизації.
52. З метою здійснення незалежної оцінки об’єкта у матеріальній формі забезпечується:
1) проведення балансоутримувачем об’єкта або органом приватизації (іншим суб’єктом управління об’єктами державної власності або органом місцевого самоврядування) інвентаризації об’єкта за рішенням органу приватизації (іншого суб’єкта управління об’єктами державної власності або органу місцевого самоврядування);
2) відбір органом приватизації (іншим суб’єктом управління об’єктами державної власності або органом місцевого самоврядування) на конкурсних засадах суб’єкта оціночної діяльності - суб’єкта господарювання, який буде проводити незалежну оцінку, та укладення з ним договору на проведення оцінки майна з попереднім визначенням бази оцінки об’єктів відповідно до цієї Методики та Національного стандарту № 1;
3) надання органом приватизації (балансоутримувачем, іншим суб’єктом управління об’єктами державної власності або органом місцевого самоврядування) вихідних даних для проведення суб’єктом оціночної діяльності - суб’єктом господарювання незалежної оцінки об’єкта приватизації.
53. Вартість об’єктів нерухомості, що підлягають приватизації, заставі та іншим способам відчуження відповідно до законодавства, визначається суб’єктом оціночної діяльності - суб’єктом господарювання, який відповідає вимогам Закону України “Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні”, із застосуванням вимог національних стандартів оцінки з урахуванням вимог цієї Методики та Методики експертної грошової оцінки земельних ділянок, затвердженої постановою Кабінету Міністрів України від 11 жовтня 2002 р. № 1531 (Офіційний вісник України, 2002 р., № 42, ст. 1941) (далі - Методика оцінки земельних ділянок).
54. Незалежна оцінка таких об’єктів малої приватизації, як колісні транспортні засоби, проводиться відповідно до методики, що затверджена Мін’юстом та Фондом державного майна.
55. У випадках проведення незалежної оцінки об’єктів у матеріальній формі вибір виду вартості об’єктів малої приватизації регулюється вимогами національних стандартів оцінки з урахуванням особливостей, визначених цією Методикою. При цьому враховуються способи їх продажу, строк корисного використання таких об’єктів, належність їх до спеціалізованого або неспеціалізованого майна.
Вихідними даними для оцінки об’єктів малої приватизації є документи, зазначені в пункті 39 цієї Методики.
56. У разі неможливості подальшого використання об’єкта відповідно до його первісного функціонального призначення може визначатися вартість ліквідації відповідно до національних стандартів оцінки. У такому випадку документальне засвідчення фізичного, функціонального стану об’єкта оцінки у звіті про його оцінку є обов’язковим.
57. Вартість орендованого нерухомого майна (майна, що надавалося у концесію), що підлягає приватизації шляхом викупу, визначається шляхом проведення незалежної оцінки.
У разі прийняття рішення про приватизацію орендованого нерухомого майна (майна, що надавалося у концесію) шляхом продажу на аукціоні (у тому числі з умовами) ринкова вартість майна не визначається. Зазначені об’єкти підлягають приватизації за балансовою вартістю.
За відсутності балансової вартості орендованого нерухомого майна (майна, що надавалося у концесію) та у разі наявності умови щодо компенсації орендарю (колишньому концесіонеру) вартості невід’ємних поліпшень, здійснених за рахунок його коштів за час оренди (концесії), вартість орендованого нерухомого майна (майна, що надавалося у концесію) визначається на підставі його ринкової вартості та ринкової вартості невід’ємних поліпшень орендованого майна (майна, що надавалося у концесію).
Для визначення ринкової вартості невід’ємних поліпшень орендованого нерухомого майна (майна, що надавалося у концесію) розраховується різниця між ринковою вартістю нерухомого майна на дату оцінки виходячи з ринкової вартості подібного майна з урахуванням невід’ємних поліпшень, що здійснені орендарем (концесіонером), та його ринковою вартістю, визначеною на дату оцінки, ґрунтуючись на припущенні, що воно не містить зазначених поліпшень. Ринкова вартість невід’ємних поліпшень орендованого нерухомого майна (майна, що надавалося у концесію) дорівнює величині, що не перевищує фактично сплаченої суми коштів орендаря (концесіонера) за здійснення ідентифікованих невід’ємних поліпшень. У разі продажу об’єкта приватизації на аукціоні з умовами під час оцінки встановлюється питома вага часток держави та орендаря (колишнього концесіонера) у ринковій вартості орендованого нерухомого майна (майна, що надавалося у концесію).
У разі наявності умови щодо компенсації орендарю вартості невід’ємних поліпшень, здійснених за рахунок його коштів за час оренди, розмір такої компенсації визначається відповідно до статті 18 Закону України “Про приватизацію державного і комунального майна”. При цьому балансова вартість орендованого нерухомого майна приводиться балансоутримувачем у відповідність з вимогами національних положень (стандартів) бухгалтерського обліку (міжнародних стандартів фінансової звітності) з дотриманням вимог Закону України “Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні”.
Розмір відшкодування витрат концесіонера на поліпшення майна, отриманого в концесію, або створення концесіонером майна на виконання умов концесійного договору визначається шляхом визначення ринкової вартості невід’ємних поліпшень, здійснених за рахунок коштів концесіонера, або ринкової вартості створеного майна в частині, що не була компенсована концесіонером у результаті концесійної діяльності відповідно до умов концесійного договору.
58. Незалежна оцінка об’єктів незавершеного будівництва, включаючи законсервовані об’єкти, об’єктів нерухомого майна, які перебувають на етапі капітального будівництва (реконструкції, модернізації, реставрації тощо) і первісна вартість яких обліковується у складі основних засобів підприємства, проводиться суб’єктом оціночної діяльності - суб’єктом господарювання, який відповідає вимогам Закону України “Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні”. Така вартість визначається відповідно до вимог національних стандартів оцінки, цієї Методики та Методики оцінки земельних ділянок.
Під час проведення оцінки таких об’єктів вартість будівельних матеріалів, виробів і конструкцій, завезених на будівельний майданчик для об’єкта і не використаних для будівництва (реконструкції, модернізації, реставрації тощо), а також вартість невстановленого устаткування, придбаного для функціонування об’єкта після завершення будівельних робіт, враховується у разі їх продажу разом з об’єктом незавершеного будівництва.
У разі продажу будівельних матеріалів, які перебувають на будівельному майданчику об’єкта незавершеного будівництва, або невстановленого устаткування, придбаного для функціонування об’єкта після завершення будівництва, окремо від об’єкта незавершеного будівництва, їх вартість не враховується під час оцінки такого об’єкта незавершеного будівництва.
Для об’єктів незавершеного будівництва, включаючи законсервовані об’єкти, об’єктів нерухомого майна, які перебувають на етапі капітального будівництва (капітального ремонту, реконструкції, модернізації, реставрації тощо), під час оцінки визначається:
ринкова вартість у разі відповідності умов продажу майбутнього договору, для укладення якого проводиться оцінка, змісту поняття ринкової вартості;
інвестиційна вартість, у разі коли умовами продажу майбутнього договору, у зв’язку з яким проводиться оцінка, встановлено проведення капітального ремонту (добудови, реконструкції, модернізації) такого об’єкта або те, що об’єкт може використовуватися за своїм призначенням виключно у разі проведення його капітального ремонту (реконструкції, модернізації тощо);
вартість ліквідації, у разі коли умови продажу майбутнього договору, у зв’язку з яким проводиться оцінка, містять зобов’язання покупця розібрати, демонтувати об’єкт незавершеного будівництва та провести рекультивацію порушених земель (продаж під розбирання).
Вибір бази оцінки здійснюється з урахуванням Національного стандарту № 1.
Вихідними даними для оцінки об’єкта, зокрема, є матеріали інвентаризації, акт обстеження об’єкта незавершеного будівництва (опис об’єкта), складений за формою згідно з додатком 7, інвентаризаційні описи, складені за формою згідно з додатками 8 та 9 (у разі необхідності), довідка балансоутримувача про фактичні витрати на будівництво об’єкта незавершеного будівництва, включаючи інформацію про фактичні витрати на придбання будівельних матеріалів, виробів, конструкцій та невстановлене устаткування, за періодами їх здійснення (за наявності балансоутримувача). Фактичні витрати на будівництво об’єкта незавершеного будівництва зазначаються з розподілом їх за видами - будівельно-монтажні роботи; будівельні матеріали, вироби, конструкції; невстановлене устаткування; проектно-кошторисна документація тощо.
Незалежна оцінка об’єкта незавершеного будівництва проводиться відповідно до Національного стандарту № 2 “Оцінка нерухомого майна”, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28 жовтня 2004 р. № 1442 (Офіційний вісник України, 2004 р., № 44, ст. 2885) (далі - Національний стандарт № 2).
У разі продажу об’єкта незавершеного будівництва під розбирання з подальшим використанням земельної ділянки, на якій розташований такий об’єкт, під забудову його оцінка проводиться з урахуванням вимог пункту 22 Національного стандарту № 2.
У разі продажу об’єкта незавершеного будівництва під розбирання вартість ліквідації об’єкта визначається без урахування речових прав на земельну ділянку.
59. У разі застави об’єкта незавершеного будівництва та в інших випадках його відчуження проводиться незалежна оцінка об’єкта незавершеного будівництва відповідно до методичних засад, визначених національними стандартами оцінки.
60. У разі приватизації об’єкта у матеріальній формі шляхом продажу на аукціоні з умовами та у разі, коли такими умовами передбачаються додаткові вимоги, що потребують додаткових матеріальних витрат, зокрема збереження існуючого напряму діяльності, якщо такий напрям на дату оцінки не відповідає принципу найбільш ефективного використання; здійснення технічного переозброєння, модернізації, під час оцінки може визначатися інвестиційна вартість об’єкта. Документи, що підтверджують такі вимоги, надаються суб’єкту оціночної діяльності замовником оцінки. У такому разі у звіті про оцінку наводиться аналіз найбільш ефективного використання об’єкта оцінки та розрахунок впливу зазначених умов на його вартість. У разі наявності в договорі зобов’язань власника об’єкта провести його капітальний ремонт, технічне переозброєння, модернізацію тощо звіт про оцінку має містити документ, що підтверджує обсяги та строки освоєння витрат, пов’язаних з виконанням таких робіт.
61. Оцінка об’єктів у матеріальній формі для випадків їх відчуження, відмінних від приватизації, неконкурентними способами, зокрема шляхом обміну, передачі від одного суб’єкта до іншого, здійснюється шляхом проведення незалежної оцінки з визначенням ринкової вартості. В окремих випадках за наявності нетипової мотивації чи особливої заінтересованості потенційного покупця або користувача об’єкта може визначатися його спеціальна вартість.
62. Об’єкти у матеріальній формі у разі їх застави оцінюються шляхом проведення незалежної оцінки з визначенням їх ринкової вартості без включення до неї суми податку на додану вартість.
63. Вартість об’єктів державної або комунальної власності, які не увійшли до статутного капіталу господарських товариств та які перебувають на обліку господарських товариств, утворених внаслідок приватизації або корпоратизації господарських товариств та перебувають у господарського товариства на праві господарського відання, для цілей їх викупу такими господарськими товариствами, визначається шляхом проведення незалежної оцінки із дотриманням особливостей, визначених цим розділом, та визначенням ринкової вартості такого майна.
Особливості оцінки об’єктів приватизації, що повертаються у державну власність
64. Повернення об’єктів приватизації у державну (комунальну) власність у зв’язку із розірванням або визнанням недійсним договору купівлі-продажу об’єкта приватизації проводиться в порядку, визначеному Фондом державного майна.
65. Визначення вартості об’єкта приватизації (крім пакетів акцій, часток), що повертається у державну (комунальну) власність, здійснюється після його повернення у державну (комунальну) власність шляхом проведення незалежної оцінки.
База оцінки встановлюється відповідно до вимог Національного стандарту № 1. Оцінка проводиться з метою відображення балансоутримувачем її результатів у бухгалтерському обліку.
У разі повернення в державну (комунальну) власність об’єктів приватизації у добровільному порядку оцінка об’єкта, що повертається, проводиться станом на дату відображення результатів оцінки в бухгалтерському обліку, встановлену органом приватизації. При цьому використовуються матеріали інвентаризації, проведеної у процесі повернення.
У разі повернення в державну (комунальну) власність об’єктів приватизації у примусовому порядку дата оцінки збігається з датою інвентаризації.
66. Розмір збитків, нанесених державі (територіальній громаді) за час перебування зазначеного об’єкта у приватній власності, визначається відповідно до вимог цієї Методики.
У разі визначення розміру збитків шляхом проведення незалежної оцінки така оцінка може забезпечуватися суб’єктом оціночної діяльності - суб’єктом господарювання, який здійснює оцінку об’єкта приватизації, що повертається в державну (комунальну) власність. У такому випадку необхідні розрахунки оформлюються суб’єктом оціночної діяльності - суб’єктом господарювання окремим розділом звіту про оцінку майна та окремо зазначаються вартість об’єкта приватизації, що повертається, та розмір збитку, нанесеного державі (територіальній громаді).
Особливості оцінки майнових прав інтелектуальної власності
67. Вартість права інтелектуальної власності визначається шляхом проведення незалежної оцінки відповідно до Національного стандарту № 4 та Методики оцінки майнових прав інтелектуальної власності, затвердженої Фондом державного майна.
Особливості оцінки об’єктів у формі єдиних майнових комплексів
68. Оцінка єдиних майнових комплексів, до складу яких відповідно до Цивільного кодексу України входить майно, призначене для діяльності підприємства, майновий комплекс якого оцінюється, для цілей відчуження способами, визначеними законодавством, застави, приватизації (крім випадків приватизації єдиного майнового комплексу за балансовою вартістю його активів згідно з вимогами статті 22 Закону України “Про приватизацію державного і комунального майна” та випадків залучення радників під час підготовки до продажу об’єктів великої приватизації), проводиться на засадах незалежної оцінки згідно з Національним стандартом № 3 з урахуванням особливостей, встановлених цією Методикою.
Стартова ціна об’єкта приватизації у формі єдиного майнового комплексу, який згідно з вимогами Закону України “Про приватизацію державного і комунального майна” належить до об’єктів малої приватизації, у тому числі тих, що перебували в оренді, визначається аукціонною комісією на рівні балансової вартості активів такого єдиного майнового комплексу (державного і комунального майна, що передавалося в оренду в складі єдиного майнового комплексу).
Для проведення незалежної оцінки єдиного майнового комплексу необхідними є:
визначення органом приватизації (іншим суб’єктом управління об’єктами державної власності або органом місцевого самоврядування) дати оцінки та дати інвентаризації, що збігається з датою оцінки;
проведення балансоутримувачем інвентаризації майна відповідно до законодавства;
відбір органом приватизації (іншим суб’єктом управління об’єктами державної власності або органом місцевого самоврядування) на конкурсних засадах суб’єкта оціночної діяльності - суб’єкта господарювання, який буде проводити незалежну оцінку, та укладення з ним договору на проведення оцінки майна з попереднім визначенням бази оцінки об’єктів відповідно до цієї Методики та Національного стандарту № 1;
підготовка та затвердження органом приватизації (іншим суб’єктом управління об’єктами державної власності або органом місцевого самоврядування) переліку майна, вартість якого вилучається з вартості єдиного майнового комплексу;
подання підприємством (балансоутримувачем), органом приватизації (замовником незалежної оцінки) суб’єкту оціночної діяльності - суб’єкту господарювання вихідних даних щодо єдиного майнового комплексу, зокрема матеріалів інвентаризації (зведеного акта інвентаризації, складеного за формою згідно з додатком 6), аудиторського звіту (у разі проведення аудиту), інших документів для проведення оцінки.
69. Оцінка єдиного майнового комплексу, що приватизується, проводиться відповідно до національних стандартів оцінки з урахуванням вимог цієї Методики у двомісячний строк після дати оцінки. При цьому звіт про оцінку подається органу приватизації на рецензування та затвердження не пізніше ніж за 25 календарних днів до закінчення зазначеного строку.
Незалежна оцінка єдиного майнового комплексу забезпечується суб’єктом оціночної діяльності - суб’єктом господарювання, який відповідає вимогам Закону України “Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні” з дотриманням вимог національних стандартів оцінки і з урахуванням вимог цієї Методики та Методики оцінки земельних ділянок.
70. Під час проведення незалежної оцінки єдиного майнового комплексу, що підлягає приватизації, базою оцінки є ринкова вартість у разі відповідності умов договору, для укладення якого проводиться оцінка, змісту поняття ринкової вартості.
Якщо процедури продажу передбачають наявність додаткових умов (додаткового інвестування або виконання інших вимог, що потребують додаткових матеріальних витрат, зокрема збереження існуючого напряму діяльності об’єкта оцінки, якщо такий напрям не відповідає принципу найбільш ефективного використання), базою оцінки може бути інвестиційна вартість.
Якщо умовами продажу єдиного майнового комплексу в процесі приватизації визначена його ліквідація, видом вартості як базою оцінки може бути вартість ліквідації, яка визначається відповідно до Національного стандарту № 3 шляхом застосування методу поточної вартості ймовірного результату ліквідації цілісного майнового комплексу. Поточна вартість ліквідації визначається також у випадках, коли саме ліквідація є найбільш ефективним використанням підприємства.
Незалежна оцінка єдиного майнового комплексу вугледобувних підприємств для цілей приватизації проводиться з урахуванням таких особливостей:
спеціальні дозволи на користування надрами у межах конкретних ділянок, визначені в Переліку документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності, затвердженому Законом України “Про Перелік документів дозвільного характеру у сфері господарської діяльності”, оцінюються як нематеріальні активи відповідно до Закону України “Про особливості приватизації вугледобувних підприємств” із застосуванням витратного підходу та визначенням залишкової вартості заміщення (відтворення);
такі активи, як промислові запаси корисних копалин, не оцінюються і не включаються до єдиних майнових комплексів.
У разі приватизації єдиного майнового комплексу, що надавався у концесію, вартість такого єдиного майнового комплексу для цілей його викупу або розмір відшкодування концесіонеру витрат, здійснених у зв’язку з поліпшенням такого єдиного майнового комплексу, або вартості створеного майна в частині, що не була компенсована концесіонером у результаті концесійної діяльності, визначаються за результатами незалежної оцінки.
71. Під час проведення незалежної оцінки єдиних майнових комплексів основними методичними підходами до оцінки таких об’єктів є майновий та дохідний, особливості застосування яких визначені Національним стандартом № 3.
Майно, що не включається до єдиного майнового комплексу, що приватизується, у тому числі матеріальні носії інформації, яка є державною таємницею, оцінюється як надлишкові активи із зазначенням у звіті про оцінку їх вартості окремо. Такі активи не враховуються у вартості єдиного майнового комплексу, що підлягає приватизації, за винятком права користування (розміру економічних вигод від володіння, користування, розпорядження активами, які не враховуються у вартості єдиного майнового комплексу). Незалежну оцінку матеріальних носіїв інформації, яка є державною таємницею, проводить суб’єкт оціночної діяльності - суб’єкт господарювання, який є юридичною особою, має спеціальний дозвіл на провадження діяльності, пов’язаної з державною таємницею, та/або залучені суб’єктом оціночної діяльності - суб’єктом господарювання оцінювачі, яким в установленому законодавством порядку надано допуск і доступ до державної таємниці відповідної форми.
Під час застосування процедур майнового методичного підходу вартість дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення, напівдорогоцінного та декоративного каміння включається до звіту про оцінку єдиного майнового комплексу за вартістю, що визначається у порядку, який встановлюється Мінфіном та Фондом державного майна.
У разі відчуження єдиного майнового комплексу підприємства як сукупності активів з метою погашення зобов’язань підприємства його оцінка ґрунтується на методі поточної вартості ймовірного результату ліквідації цілісного майнового комплексу майнового підходу з урахуванням принципу найбільш ефективного використання таких активів. При цьому зобов’язання, що підлягають погашенню за рахунок такого відчуження, у розрахунках не враховуються.
Особливості оцінки пакетів акцій акціонерних товариств, утворених у процесі приватизації (корпоратизації, перетворення), що належать державі в особі органів приватизації
72. Вимоги цього розділу поширюються на проведення оцінки пакетів акцій акціонерних товариств, утворених у процесі приватизації (корпоратизації, перетворення) (далі - пакети акцій), під час їх продажу на аукціонах способами, визначеними законодавством про приватизацію.
Стартова ціна пакета акцій, який відповідно до вимог Закону України “Про приватизацію державного і комунального майна” належить до об’єктів малої приватизації, визначається аукціонною комісією на рівні номінальної вартості такого пакета акцій.
Оцінка пакетів акцій, які відповідно до Закону України “Про приватизацію державного і комунального майна” належать до об’єктів великої приватизації та у процесі підготовки до продажу яких не обрано радника, здійснюється шляхом проведення стандартизованої оцінки з визначенням їх оціночної вартості. За результатами проведення стандартизованої оцінки відповідно до цієї Методики складається акт оцінки пакета акцій, форма та порядок заповнення якого встановлюються Фондом державного майна.
Строк проведення стандартизованої оцінки пакета акцій становить один місяць від дати оцінки. Наказом органу приватизації строк проведення стандартизованої оцінки у разі потреби може бути продовжено, але не більше ніж на один місяць.
73. Оціночна вартість пакетів акцій для їх продажу на аукціоні визначається органом приватизації шляхом проведення стандартизованої оцінки в порядку, що затверджується Фондом державного майна, в якому передбачено застосування основних методичних підходів (майнового, дохідного та порівняльного).
Стандартизована оцінка проводиться на підставі фінансової звітності акціонерного товариства, пакет акцій якого оцінюється. При цьому у фінансовій звітності відображається переоцінка необоротних активів відповідно до міжнародних стандартів фінансової звітності та вимог Закону України “Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні”, проведена не більше ніж за один рік до дати оцінки.
Майновий підхід ґрунтується на визначенні вартості чистих активів акціонерного товариства з подальшим визначенням оціночної вартості пакета акцій як пропорційної до розміру пакета акцій частки вартості такого капіталу. Отриманий результат коригується коефіцієнтом властивостей пакета акцій, що оцінюється.
Розрахунок оціночної вартості пакетів акцій із застосуванням дохідного підходу ґрунтується на капіталізації усередненого розміру грошового потоку за два попередніх повних роки до дати оцінки та прогнозованого грошового потоку за рік, у якому проводиться оцінка, з поправкою на коефіцієнт властивостей пакета акцій, що оцінюється.
Порівняльний підхід ґрунтується на застосуванні за наявності інформації методу ринкових мультиплікаторів з використанням результатів продажу на аукціонах (за конкурсом з відкритістю пропонування ціни за принципом аукціону) або на фондових біржах пакетів акцій подібних акціонерних товариств відповідно за п’ять років або за шість місяців до дати оцінки пакета акцій, що оцінюється, та (або) методу середньозваженої вартості продажу акцій за результатами угод, укладених на фондових біржах з акціями акціонерного товариства, пакет акцій якого оцінюється, за півроку до дати оцінки оцінюваного пакета акцій, з поправкою на коефіцієнт властивостей такого пакета акцій.
Оціночна вартість пакетів акцій для конкурентного продажу визначається на підставі узгодження результатів оцінки, отриманих із застосуванням у процесі оцінки майнового, дохідного та порівняльного підходів. У разі неможливості застосування певного методичного підходу або отримання в результаті застосування певного методичного підходу від’ємного результату визначення оціночної вартості пакета акцій акціонерного товариства здійснюється шляхом узгодження результатів, отриманих під час застосування методичних підходів, інформації для яких достатньо та (або) під час застосування яких отримано позитивне значення оціночної вартості.
У разі неможливості застосування жодного методичного підходу стандартизованої оцінки вартість пакета акцій визначається шляхом проведення його незалежної оцінки.
74. Незалежна оцінка пакетів акцій проводиться згідно з національними стандартами оцінки з урахуванням матеріалів останньої суцільної інвентаризації, проведеної акціонерним товариством відповідно до порядку, встановленого Мінфіном, фінансової звітності акціонерного товариства, матеріалів аудиту, фінансово-економічного аналізу та інших вихідних даних. При цьому суб’єкт оціночної діяльності - суб’єкт господарювання визначає ринкову вартість пакета акцій.
75. З метою забезпечення проведення незалежної оцінки пакетів акцій здійснюється:
2) проведення конкурсного відбору суб’єкта оціночної діяльності - суб’єкта господарювання і укладення з ним договору на проведення оцінки майна;
3) надання суб’єкту оціночної діяльності - суб’єкту господарювання замовником оцінки та господарським товариством, акції якого оцінюються, вихідних даних, необхідних для проведення оцінки відповідно до умов договору.
Строк проведення оцінки пакета акцій не може перевищувати трьох місяців після визначеної органом приватизації дати оцінки. Звіт про оцінку пакета акцій разом із висновком про його вартість подається до органу приватизації на рецензування та затвердження не пізніше ніж за 25 календарних днів до закінчення зазначеного строку.
У разі оцінки пакета акцій розміром, який згідно із статтею 41 Закону України “Про акціонерні товариства” забезпечує кворум голосуючих акцій на загальних зборах акціонерів, що дає можливість його власнику здійснювати вирішальний вплив на діяльність відповідного суб’єкта господарювання, обов’язковим для застосування є майновий підхід до оцінки, який ґрунтується на матеріалах інвентаризації.
76. На підставі отриманих результатів оцінки пакета акцій орган приватизації за умови наявності позитивного загального висновку рецензента акта оцінки або звіту про оцінку затверджує результати оцінки (акт оцінки або висновок про вартість) шляхом видання наказу.
Особливості оцінки акцій (часток)
77. Вимоги цього розділу застосовуються під час проведення оцінки акцій (часток), що належать державі (територіальній громаді) у статутному (складеному) капіталі господарських товариств, інших господарських організацій і підприємств, заснованих на базі об’єднання майна різних форм власності, у разі їх відчуження способами, визначеними законодавством, у тому числі приватизації, а також у разі визначення розміру компенсації органу приватизації вартості акцій (часток) у зв’язку із неможливістю їх отримання, у тому числі за рішенням суду.
Стартова ціна акцій, зазначених у абзаці першому цього пункту, які відповідно до вимог Закону України “Про приватизацію державного і комунального майна” належать до об’єктів малої приватизації (крім випадку, визначеного статтею 16 Закону України “Про приватизацію державного і комунального майна”), визначається аукціонною комісією на рівні номінальної вартості акцій.
У разі відсутності відомостей про номінальну вартість пакета акцій або суми внесків засновників у статутному капіталі господарського товариства вартість пакетів акцій (часток) розміром до 25 відсотків включно, що належать державі в статутному капіталі господарських товариств, установчими документами яких не передбачено переважне право акціонерів (учасників) на придбання акцій (часток) таких товариств, визначається шляхом проведення стандартизованої оцінки. Стандартизована оцінка проводиться на підставі пропорційної до розміру пакета акцій (частки) частки вартості власного капіталу господарського товариства, визначеної за даними останнього до дати оцінки річного балансу, що збільшується на відповідну частку чистого прибутку господарського товариства, отриманого з початку календарного року, в якому проводиться оцінка. За результатами стандартизованої оцінки складається акт оцінки акцій (часток) згідно з додатком 14.
Вартість акцій (часток), які підлягають викупу відповідно до статті 16 Закону України “Про приватизацію державного і комунального майна”, оцінюється шляхом проведення незалежної оцінки відповідно до національних стандартів оцінки на підставі фінансової звітності акціонерного товариства, матеріалів аудиту (у разі проведення), фінансово-економічного аналізу з використанням інших вихідних даних, наданих виконавцю оцінки замовником та господарським товариством, акції (частки) якого оцінюються. У разі оцінки акцій (часток) розміром не менш як 50 відсотків або розміром, який забезпечує кворум голосуючих акцій на загальних зборах акціонерів (учасників), що дає можливість його власнику здійснювати вирішальний вплив на діяльність відповідного господарського товариства, обов’язковим для застосування є майновий підхід до оцінки, який ґрунтується на матеріалах суцільної інвентаризації, проведеної за рішенням органу приватизації відповідно до встановленого Мінфіном порядку. При цьому під час незалежної оцінки акцій (часток) визначається їх ринкова вартість.
Інші акції (частки) з метою їх відчуження, застави згідно із законодавством оцінюються у порядку, визначеному абзацом четвертим цього пункту.
78. Вартість акцій (часток) для продажу шляхом викупу акціонерами (учасниками) товариства, які згідно із законодавством мають переважне право на придбання акцій (часток) такого товариства, встановлюється органом приватизації з урахуванням ринкової вартості такого об’єкта, визначеної відповідно до абзацу четвертого пункту 77 цієї Методики.
У разі проведення аукціону протягом строку дії висновку про вартість, що складений для цілей продажу акцій (часток) шляхом викупу акціонерами (учасниками) товариства, які мають переважне право на придбання акцій (часток) такого товариства, стартова ціна продажу акцій (часток) встановлюється з урахуванням ринкової вартості такого об’єкта приватизації, що складений для цілей продажу акцій (часток) шляхом викупу.
79. З метою забезпечення проведення незалежної оцінки акцій (часток) здійснюється:
1) визначення дати оцінки та у разі приватизації акцій (часток) розміром не менш як 50 відсотків або розміром, який забезпечує кворум голосуючих акцій на загальних зборах акціонерів (учасників), що дає можливість його власнику здійснювати вирішальний вплив на діяльність відповідного господарського товариства, - проведення інвентаризації за рішенням органу приватизації у порядку, визначеному Мінфіном;
2) проведення конкурсного відбору суб’єкта оціночної діяльності - суб’єкта господарювання і укладення з ним договору на проведення оцінки майна;
3) надання суб’єкту оціночної діяльності - суб’єкту господарювання замовником оцінки та господарським товариством, акції (частки) якого оцінюються, вихідних даних, необхідних для проведення оцінки відповідно до умов договору, зокрема результати суцільної інвентаризації (щодо акцій (часток) розміром не менш як 50 відсотків або розміром, який забезпечує кворум голосуючих акцій на загальних зборах акціонерів (учасників), що дає можливість його власнику здійснювати вирішальний вплив на діяльність відповідного господарського товариства).
Строк проведення оцінки акцій (часток) не може перевищувати трьох місяців після визначеної дати оцінки. Звіт про оцінку акцій (часток) разом із висновком про його вартість подається до органу приватизації на рецензування та затвердження не пізніше ніж за 25 календарних днів до закінчення зазначеного строку.
80. Розмір компенсації органу приватизації вартості акцій (часток) у разі неможливості їх отримання у зв’язку з відсутністю акцій (часток) або суб’єкта господарювання, акції (частки) якого підлягають передачі органу приватизації, або неможливості оформлення органом приватизації правонаступництва на корпоративні права держави, або у разі, коли акції (частки) обтяжені додатковими зобов’язаннями (рішеннями судів), визначається таким чином.
Для випадків, коли акції (частки) відсутні або відсутня можливість оформлення правонаступництва органом приватизації на корпоративні права держави, або у разі, коли акції (частки) обтяжені додатковими зобов’язаннями (рішеннями судів), розмір компенсації визначається за результатами незалежної оцінки таких акцій (часток). Дата оцінки визначається рішенням органу приватизації про компенсацію вартості акцій (часток) на останнє число місяця, в якому прийнято таке рішення. Базою оцінки є ринкова вартість акції (частки). Для випадків, коли право власності на акції (частки) обтяжене додатковими зобов’язаннями (рішеннями судів), базою оцінки може бути інвестиційна вартість. У разі визначення розміру компенсації органу приватизації вартості акцій (часток) у зв’язку з неможливістю їх отримання внаслідок незаконного відчуження акціонерним товариством додатково може визначатися відповідно до цієї Методики розмір збитків, що призвели до завдання майнової шкоди державі в особі органу приватизації внаслідок вчинення акціонерним товариством зазначених дій.
У разі неповноти, недостовірності або відсутності інформації про акції (частки), що міститься у вихідних даних, та іншої інформації, необхідної для незалежної оцінки, розмір компенсації визначається шляхом проведення стандартизованої оцінки на підставі ціни, за якою акції (частки) були відчужені акціонерним товариством, або їх балансової вартості, збільшеної на коефіцієнт, що розраховується на підставі встановлених Національним банком облікових ставок за період починаючи з дати отримання акціонерним товариством коштів внаслідок відчуження (далі - дата відчуження) до дати прийняття органом приватизації рішення про компенсацію, яка збігається з датою оцінки. У разі відсутності інформації про ціну, за якою акції (частки) були відчужені, розмір компенсації визначається на підставі балансової вартості такого об’єкта на дату оцінки державного підприємства, що проводилася з метою визначення статутного капіталу акціонерного товариства, яке було утворене в процесі приватизації (корпоратизації, перетворення). У разі відсутності інформації про дату відчуження акцій (часток) сума компенсації визначається на підставі ціни, за якою акції (частки) були відчужені акціонерним товариством, збільшеної на коефіцієнт, що розраховується на підставі встановлених Національним банком облікових ставок за період починаючи з дати реєстрації акціонерного товариства як суб’єкта господарювання до дати прийняття органом приватизації рішення про компенсацію, яка збігається з датою оцінки.
У разі відсутності суб’єкта господарювання, акції (частки) якого підлягають передачі у зв’язку з його ліквідацією, розмір компенсації визначається шляхом проведення стандартизованої оцінки відповідно до абзацу третього цього пункту.
За результатами стандартизованої оцінки розміру компенсації органу приватизації вартості акцій (часток) складається акт оцінки згідно з додатком 11, який затверджується керівником органу приватизації або уповноваженою ним особою за умови наявності позитивного висновку рецензента такого акта.
Визначення розміру збитків, що призвели до завдання майнової шкоди
81. Положення цього розділу застосовуються для визначення розміру збитків, що призвели до завдання майнової шкоди державі в особі державних органів, державних підприємств; територіальній громаді в особі органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств або суб’єкту господарювання з державною (комунальною) часткою в статутному (складеному) капіталі, у разі необхідності обґрунтування наявності або установлення факту розкрадання, нестачі, знищення, псування майна.
82. Визначення розміру збитків переважно здійснюється шляхом проведення незалежної оцінки. У разі коли державний орган або орган місцевого самоврядування є замовником проведення такої оцінки, виконавець оцінки обирається на конкурсних засадах.
З метою забезпечення проведення незалежної оцінки збитків здійснюється:
проведення інвентаризації майна після встановлення факту розкрадання, нестачі, знищення, псування такого майна (далі - пошкоджене майно) відповідно до визначеного законодавством порядку. Датою інвентаризації є останнє число місяця, в якому встановлено такий факт;
збір та підготовка замовником оцінки документів, що відповідно до пункту 84 цієї Методики є вихідними даними для незалежної оцінки збитків;
відбір виконавця оцінки збитків і укладення з ним договору про проведення оцінки;
надання замовником виконавцю оцінки вихідних даних для оцінки збитків.
У разі оцінки збитків, що призвели до завдання майнової шкоди державі (територіальній громаді) в особі органів приватизації, внаслідок установлення факту розкрадання, нестачі, знищення, псування об’єкта приватизації, який повертається у державну (комунальну) власність, його інвентаризація проводиться відповідно до порядку, встановленого Мінфіном, та пункту 8 цієї Методики. Інвентаризація об’єкта приватизації, що повертається у державну (комунальну) власність, проводиться станом на день розірвання договору купівлі-продажу або у випадку примусового повернення зазначеного об’єкта - станом на останню звітну дату, встановлену рішенням органу приватизації.
Під час інвентаризації наявного пошкодженого майна інвентаризаційною комісією виготовляються документи, що засвідчують технічний стан пошкодженого майна, наявність його складових, зміну функціональних, технічних, споживчих характеристик.
83. Дата оцінки визначається з урахуванням положень частини третьої статті 225 Господарського кодексу України.
Орган приватизації (інший суб’єкт управління об’єктами державної власності або орган місцевого самоврядування) приймає рішення про розмір збитків з використанням звіту про оцінку збитків за умови наявності позитивного висновку рецензента такого звіту.
84. Вихідними даними для оцінки є матеріали інвентаризації, документи з бухгалтерського обліку, оцінки пошкодженого майна, що проводилася з метою, зокрема, його приватизації (корпоратизації, перетворення), оренди, проектно-кошторисна документація, документи бюро технічної інвентаризації на нерухоме майно, землевпорядна документація на земельну ділянку у разі повернення у державну власність об’єкта приватизації, що був проданий разом із земельною ділянкою, на якій він розташований, документи з відомостями про технічний стан та технічні характеристики майна, фінансова звітність, матеріали аудиту, а також інші документи.
85. Незалежна оцінка збитків проводиться із застосуванням оціночних процедур будь-якого з методичних підходів та їх поєднання, які найбільш повно відповідають меті оцінки, з урахуванням вимог статті 22 Цивільного кодексу України. Обґрунтування застосування методичних підходів та окремих оціночних процедур у процесі оцінки зазначається у звіті про оцінку збитків.
Оцінка збитків проводиться на принципах, визначених пунктами 4-10 Національного стандарту № 1, та припущеннях про типовий характер використання майна.
86. У разі неможливості фізичного відновлення пошкодженого майна або у разі, коли вартість його відновлювального ремонту з урахуванням фізичного зносу його складових, які зазнали пошкодження, та зносу, що не підлягає усуненню під час ремонту, в сумі не меншій за ринкову вартість такого майна до завдання майнової шкоди, розмір реальних збитків дорівнює ринковій вартості неспеціалізованого майна, визначеній із застосуванням порівняльного та (або) дохідного підходів, або залишковій вартості відтворення (заміщення) спеціалізованого майна, визначеній із застосуванням витратного підходу з урахуванням його стану до розкрадання, нестачі, знищення, псування. За умови повернення пошкодженого майна державі в особі державних органів, державних підприємств; територіальній громаді в особі органів місцевого самоврядування, комунальних підприємств або суб’єкту господарювання з державною (комунальною) часткою в статутному (складеному) капіталі, розмір реальних збитків дорівнює вартості такого майна, визначеній на дату оцінки з урахуванням його стану до розкрадання, нестачі, знищення, псування, зменшеній на вартість пошкодженого майна, визначену з урахуванням його стану після розкрадання, нестачі, знищення, псування.
У разі коли пошкоджене майно підлягає фізичному відновленню і при цьому вартість його відновлювального ремонту з урахуванням фізичного зносу його складових, які зазнали розкрадання, нестачу, знищення, псування, та зносу, що не підлягає усуненню під час ремонту, в сумі не перевищує його ринкової вартості до розкрадання, нестачі, знищення, псування, розмір реальних збитків дорівнює сумі вартості його відновлювального ремонту з урахуванням фізичного зносу його складових, які зазнали розкрадання, нестачу, знищення, псування, та зносу, що не підлягає усуненню. При цьому вартість відновлювального ремонту з урахуванням фізичного зносу його складових визначається шляхом застосування методу прямого відтворення.
Оцінка реальних збитків, що є наслідком розкрадання, нестачі, знищення, псування колісних транспортних засобів, проводиться згідно з методикою, затвердженою Мін’юстом та Фондом державного майна.
87. У разі об’єктивної неможливості використання майна державою в особі державних органів, державних підприємств; територіальною громадою в особі органів місцевого самоврядування, комунальними підприємствами або суб’єктом господарювання з державною (комунальною) часткою в статутному (складеному) капіталі у результаті порушення її прав, або неправомірного використання її майна, що унеможливило самостійне використання майна такою особою або отримання доходу від його використання іншою особою, визначається розмір упущеної вигоди.
Оцінка упущеної вигоди проводиться шляхом застосування:
оціночної процедури накопичення чистого операційного доходу (чистого грошового потоку, прибутку), що не отримала держава в особі державних органів, державних підприємств; територіальна громада в особі органів місцевого самоврядування, комунальні підприємства або суб’єкт господарювання з державною (комунальною) часткою в статутному (складеному) капіталі, починаючи з установленої дати неможливості власного використання нею майна до дати оцінки;
оціночної процедури дисконтування чистого операційного доходу (чистого грошового потоку, прибутку), що не отримає особа, якій завдано збитків, від дати ймовірного відшкодування збитків у розмірі вартості майна, визначеній з урахуванням стану майна до розкрадання, нестачі, знищення, псування, або від дати, з якої таке використання буде можливим, до дати оцінки відповідно до абзацу другого частини третьої статті 22 Цивільного кодексу України (у разі припущення про неможливість використання майна державою в особі державних органів, державних підприємств; територіальною громадою в особі органів місцевого самоврядування, комунальними підприємствами або суб’єктом господарювання з державною (комунальною) часткою в статутному (складеному) капіталі, після дати оцінки);
інших оціночних процедур з визначення розміру упущеної вигоди.
У таких випадках розмір збитків дорівнює розміру реальних збитків, визначеному відповідно до пункту 86 цієї Методики, та розміру упущеної вигоди.
Розмір збитків за неправомірне використання об’єкта права інтелектуальної власності визначається відповідно до Національного стандарту № 4.
Звіт про оцінку збитків повинен містити чітке обґрунтування застосованих оціночних процедур з визначення розміру реальних збитків та упущеної вигоди.
88. Стандартизована оцінка збитків проводиться у таких випадках:
відсутність вихідних даних, що містять інформацію про пошкоджене майно до та після його розкрадання, нестачі, знищення, псування, крім даних бухгалтерського обліку;
неможливість особистого огляду пошкодженого майна виконавцем оцінки, що не дає йому змоги отримати відомості про стан майна до та після розкрадання, нестачі, знищення, псування;
завдання майнової шкоди внаслідок неправомірних дій з грошовими коштами.
Стандартизованій оцінці збитків передує проведення інвентаризації майна відповідно до вимог пункту 82 цієї Методики.
У разі проведення стандартизованої оцінки збитків майна, що широко представлене на ринку подібного майна, орган приватизації (інший суб’єкт управління об’єктами державної власності або орган місцевого самоврядування) нараховує збитки на підставі інформації про ціни продажу (пропонування) подібного майна, достовірність якої не викликає сумнівів, із дотриманням елементів порівняльного методичного підходу. При цьому вартість подібного майна підлягає коригуванню з урахуванням фізичних та функціональних ознак, технічного стану, дати виготовлення майна та іншого. Результати зазначеної стандартизованої оцінки збитків майна, що широко представлене на ринку подібного майна, відображаються в акті оцінки майна за формою згідно з додатком 15.
У випадках, зазначених в абзацах другому і третьому цього пункту, оцінка збитків полягає у збільшенні балансової вартості пошкодженого майна, визначеної станом на дату оцінки, встановлену для приватизації (корпоратизації, перетворення) або передавання його в оренду (або останню звітну дату балансу підприємства - балансоутримувача пошкодженого майна до розкрадання, нестачі, знищення, псування), на коефіцієнт, що дорівнює добутку індексів цін виробників промислової продукції за галузями промисловості, які визначаються Держстатом, або індексів зміни вартості будівельно-монтажних робіт, які визначаються Мінрегіоном, за період з дати, на яку було введено в експлуатацію пошкоджене майно, до дати оцінки збитків. У разі коли відсутня інформація про балансову вартість майна або коли така вартість дорівнює нулю на дату оцінки, встановлену для приватизації (корпоратизації, перетворення) або передавання його в оренду; останню звітну дату балансу підприємства - балансоутримувача пошкодженого майна до розкрадання, нестачі, знищення, псування, збільшенню підлягає первісна балансова вартість такого майна, зменшена на 90 відсотків.
Фактичні витрати на об’єкт незавершеного будівництва (будівельно-монтажні роботи) є балансовою вартістю такого об’єкта. Балансова вартість збільшується на коефіцієнт, що дорівнює добутку індексів зміни вартості будівельно-монтажних робіт, які визначаються Мінрегіоном, за період з дати, на яку такі витрати були освоєні, до дати оцінки збитків. У разі коли фактичні витрати освоювалися за декілька періодів, оціночна вартість збитків дорівнює сумі поточної вартості фактичних витрат, розподілених за періодами їх освоєння. У разі визначення розміру збитків, завданих внаслідок розкрадання, нестачі, знищення, псування об’єкта незавершеного будівництва разом з будівельними матеріалами, виробами, конструкціями, які перебували на будівельному майданчику об’єкта незавершеного будівництва, та невстановленим устаткуванням, придбаним для функціонування об’єкта після завершення будівництва, балансова вартість кожного із зазначених складових об’єкта збільшується на окремий коефіцієнт, що дорівнює добутку відповідних індексів, які визначаються Мінрегіоном, за період з дати, на яку такі витрати були освоєні, до дати оцінки збитків.
Результати оцінки відображаються в акті оцінки збитків, складеному за формою згідно з додатком 12.
У разі завдання майнової шкоди внаслідок неправомірних дій з грошовими коштами оцінка збитків проводиться шляхом збільшення суми грошових коштів на коефіцієнт, що розраховується на підставі встановлених Національним банком облікових ставок за період починаючи з дати завдання майнової шкоди до дати оцінки.
Результати оцінки відображаються в акті оцінки збитків, складеному за формою згідно з додатком 13.
Акт оцінки збитків підлягає рецензуванню відповідно до законодавства про оцінку та оціночну діяльність і за умови наявності позитивного висновку рецензента затверджується органом приватизації (іншим суб’єктом управління об’єктами державної власності або органом місцевого самоврядування) відповідно до вимог цієї Методики.
У разі оцінки збитків, завданих державі в особі державних підприємств, територіальній громаді в особі комунальних підприємств; суб’єктам господарювання з державною (комунальною) часткою в статутному (складеному) капіталі, акт оцінки складається комісією, утвореною на підприємстві (у суб’єктів господарювання). За дорученням суб’єкта управління майном такого підприємства (суб’єкта господарювання) за наявності висновку рецензента про відповідність (акта оцінки) ознакам, визначеним в абзаці другому або третьому пункту 67 Національного стандарту № 1, акт оцінки затверджується керівником підприємства (суб’єкта господарювання) або уповноваженою ним особою.
Чинність акта оцінки збитків установлюється суб’єктом управління майном, який затверджує або за дорученням якого затверджується такий акт оцінки.
{Методика в редакції Постанови КМ № 224 від 20.02.2019}
ПЕРЕЛІК
документів, необхідних для проведення оцінки єдиного майнового комплексу з метою визначення розміру статутного капіталу господарського товариства
Назва документа | Примітка |
Передавальний баланс підприємства | наявність підпису керівника підприємства та головного бухгалтера, завіреного аудитором |
Довідка про відображення в бухгалтерському обліку операцій з фінансової оренди індивідуально визначеного майна | наявність підпису керівника підприємства та головного бухгалтера |
Довідка про наявність на обліку підприємства дорогоцінних металів і дорогоцінного каміння та їх вартість | -“- |
Акти про введення в експлуатацію поліпшень основних засобів та інших необоротних матеріальних активів, довідка про розмір витрат орендаря, пов’язаних з поліпшенням таких активів, та строки їх освоєння | -“- |
Довідка про довгострокові фінансові інвестиції (з розшифруванням за видами) | -“- |
Документація із землеустрою щодо визначення розміру та меж земельної ділянки | у разі прийняття рішення про внесення до статутного капіталу господарського товариства земельної ділянки |
Відомості згідно з додатками 11-15 до Методики оцінки майна | у разі потреби |
Інші матеріали (на вимогу комісії з перетворення) | -“- |
{Додаток 1 в редакції Постанови КМ № 224 від 20.02.2019}
АКТ
оцінки майна
{Додаток 2 в редакції Постанови КМ № 224 від 20.02.2019}
ВИСНОВОК
про вартість майна
{Додаток 3 в редакції Постанови КМ № 224 від 20.02.2019}
ПЕРЕЛІК
необоротних активів, що підлягають незалежній оцінці
{Додаток 4 в редакції Постанови КМ № 224 від 20.02.2019}
БАЗОВІ КОЕФІЦІЄНТИ
індексації вартості оборотних засобів, зданих в оренду, станом на 1 січня 2001 року
Дата укладення договору оренди, період | Коефіцієнт збільшення, разів |
До 1 жовтня 1992 р. | 9393 |
1 жовтня 1992 р. - 1 січня 1993 р. | 5501 |
1 січня 1993 р. - 1 квітня 1993 р. | 2598 |
1 квітня 1993 р. - 1 липня 1993 р. | 1249 |
1 липня 1993 р. - 1 жовтня 1993 р. | 489 |
1 жовтня 1993 р. - 1 січня 1994 р. | 178 |
1 січня 1994 р. - 1 квітня 1994 р. | 67 |
1 квітня 1994 р. - 1 липня 1994 р. | 45 |
1 липня 1994 р. - 1 жовтня 1994 р. | 34 |
1 жовтня 1994 р. - 1 січня 1995 р. | 23 |
1 січня 1995 р. - 1 квітня 1995 р. | 10,4 |
1 квітня 1995 р. - 1 липня 1995 р. | 6,7 |
1 липня 1995 р. - 1 жовтня 1995 р. | 5,2 |
1 жовтня 1995 р. - 1 січня 1996 р. | 4,1 |
1 січня 1996 р. - 1 квітня 1996 р. | 2,7 |
1 квітня 1996 р. - 1 липня 1996 р. | 2,7 |
1 липня 1996 р. - 1 жовтня 1996 р. | 2,5 |
1 жовтня 1996 р. - 1 січня 1997 р. | 2,2 |
З 1 січня 1997 р. | 1,8 |
{Додаток 5 в редакції Постанови КМ № 224 від 20.02.2019}
ЗВЕДЕНИЙ АКТ
інвентаризації майна
{Додаток 6 в редакції Постанови КМ № 224 від 20.02.2019}
АКТ
обстеження об’єкта незавершеного будівництва (опис об’єкта)
{Додаток 7 в редакції Постанови КМ № 224 від 20.02.2019}
ІНВЕНТАРИЗАЦІЙНИЙ ОПИС
придбаних для об’єкта незавершеного будівництва матеріалів, виробів, конструкцій, завезених на будівельний майданчик і не використаних для будівництва
{Додаток 8 в редакції Постанови КМ № 224 від 20.02.2019}
ІНВЕНТАРИЗАЦІЙНИЙ ОПИС
придбаного для об’єкта незавершеного будівництва устаткування, не переданого до монтажу або такого, що не потребує монтажу
{Додаток 9 в редакції Постанови КМ № 224 від 20.02.2019}
АКТ
розрахунку суми збільшення вартості власного капіталу акціонерного товариства
{Додаток 10 в редакції Постанови КМ № 224 від 20.02.2019}
АКТ
розрахунку розміру компенсації органу приватизації вартості акцій (часток)
{Додаток 11 в редакції Постанови КМ № 224 від 20.02.2019}
АКТ
оцінки збитків
{Додаток 12 в редакції Постанови КМ № 224 від 20.02.2019}
АКТ
оцінки збитків
{Додаток 13 в редакції Постанови КМ № 224 від 20.02.2019}
АКТ
оцінки
{Додаток 14 в редакції Постанови КМ № 224 від 20.02.2019}
АКТ
оцінки збитків
{Додаток 15 в редакції Постанови КМ № 224 від 20.02.2019}
